Управління фінансовою безпекою підприємства ТОВ "Фавор"

Операційний важіль показує, у скільки разів може змінитися значення прибутку при збільшенні (зменшенні) обсягу продажів. Цей ефект зумовлений різним ступенем впливу динаміки постійних та змінних затрат на формування фінансових результатів діяльності підприємства при зміні обсягу виробництва. Отже, операційний важіль залежить від співвідношення постійних і змінних затрат. І чим більший буде рівень постійних затрат, тим більшою буде сила впливу операційного важеля. Вказуючи на темпи падіння прибутку з кожним процентом зниження виторгу, сила операційного важеля свідчить про рівень підприємницького ризику даного підприємства [70].

Виділяють три основні складові операційного важеля, на які може впливати менеджмент підприємства:

- постійні затрати;

- змінні затрати;

- ціна одиниці товару.

Розглянемо як зміна кожного з цих складових впливає на величину прибутку від реалізації.

Ефект зниження постійних затрат. Якщо вдається знизити постійні затрати підприємства, скорочуючи накладні затрати або інтенсивніше експлуатуючи обладнання, знижується обсяг виробництва, при якому досягається рівень беззбитковості. Як наслідок скоріше спрацьовує ефект прискореної зміни величини прибутку.

Отже, зниження постій них затрат - прямий і ефективний шлях, який дає змогу зменшити мінімальний беззбитковий обсяг виробництва і підвищити прибутковість підприємства.

Ефект зниження змінних затрат. Зменшення величини змінних затрат на виготовлення одиниці виробу приводить до збільшення величини маржинального доходу, що одночасно впливає як на прибуток, так і на зсув точки беззбитковості. Одночасно зменшуються збитки підприємства.

Отже ефект зниження змінних затрат проявляється у збільшенні величини прибутку та зниженні мінімального рівня беззбитковості на підприємстві.

Ефект зміни цін. Зміна ціни виробів впливає на обсяг реалізації продукції підприємством. Однак прямої залежності між цими процесами немає. Взаємозв'язок між змінами ціни й обсягом реалізованої продукції визначає цінова еластичність попиту. Збільшення ціни виробу може вплинути на обсяг реалізованої продукції, і сукупний прибуток підприємства може зменшитись. І навпаки зменшення ціни може різко збільшити обсяг реалізації і сукупну величину отриманого прибутку [70].

Так як дія операційного важеля залежить від співвідношення постійних та змінних затрат, то його можна використовувати для управління структурою затрат підприємства і вибору оптимального співвідношення між постійними та змінними затратами, з метою максимізації прибутку від реалізації продукції.

Підсумовуючи вище сказане, слід відмітити, що в ТОВ «Фавор» простежується не тільки зменшення рентабельності діяльності, але й підвищився ризик втрати прибутку від операційної діяльності, що є негативною тенденцією для підприємства. Тому перед керівництвом підприємства постає важлива задача щодо зниження операційного ризику ТОВ «Фавор» та підвищення ефективності управління прибутком.

Як відомо, важливим фактором впливу на рівень операційного ризику та прибутку є співвідношення між постійними та змінними витратами на підприємстві. У підприємств з більшою питомою вагою постійних витрат операційний ризик є вищим, оскільки при несприятливій ринковій кон'юнктурі такі підприємства несуть більші збитки. Іншими словами, при однакових темпах приросту обсягу реалізації продукції підприємство, що має меншу питому вагу постійних витрат, при інших рівних умовах, завжди буде у більшій мірі збільшувати суму свого операційного прибутку у порівнянні із підприємством з меншим значенням даного показника.

Ідеальними умовами для будь-якого підприємства є поєднання низьких постійних затрат із високим маржинальним доходом. На основі проведеного операційного аналізу, ми пропонуємо підприємству змінити структуру операційних витрат, а саме збільшити в структурі операційних витрат частки їх постійної складової, оскільки загальновідомо, що чим більший буде рівень постійних затрат, тим більшою буде сила впливу операційного важеля. Тобто ціллю підприємства є зменшення рівня змінних витрат на одиницю продукції.

При управлінні змінними витратами основним орієнтиром повинно бути забезпечення їх постійної економії, так як між сумою даних витрат та обсягом виробництва та реалізації продукції існує пряма залежність.

Забезпечення такої економії до досягнення підприємством точки беззбитковості призводить до зростання суми маржинального прибутку, що дозволяє досягти її більш швидкими темпами. Після досягнення точки беззбитковості сума економії змінних витрат буде забезпечувати прямий приріст валового операційного прибутку. До основних резервів економії змінних витрат можна віднести: зниження чисельності працівників основного та допоміжного виробництв за рахунок забезпечення зростання ефективності їх праці; скорочення розміру запасів сировини, матеріалів, готової продукції у періоди несприятливої ринкової кон'юнктури; забезпечення вигідних для підприємства умов поставки сировини та матеріалів та інше.

Таким, чином ми пропонуємо збільшити частку постійних витрат в загальній сумі витрат до 25 %, шляхом введення режиму економії на змінних витратах. Запропоновані зміни повинні дещо покращити ситуацію, що сталася. Цілеспрямоване управління постійними та змінними витратами, оперативна зміна їх співвідношення при мінливих умовах господарювання дозволять ТОВ «Фавор» збільшити власний потенціал формування операційного прибутку, що забезпечить зростання його фінансової рентабельності.

3.3 Удосконалення методики оцінки рівня фінансової безпеки підприємства

У ринкових умовах господарювання особливої важливості набуває об'єктивна оцінка рівня фінансової безпеки підприємства. Для її визначення розроблено велику кількість методик поглибленого аналізу та експрес-аналізу, що базуються на використанні абсолютних і відносних показників. Такі методики дають змогу виявляти проблемні напрями у діяльності підприємства й досліджувати причини, які їх зумовили, але не дають можливості зробити обґрунтовані висновки про його рівень фінансової безпеки у цілому.

Аналіз літературних видань та практики вітчизняних підприємств щодо аналізу фінансової безпеки дає змогу стверджувати, що на сучасному етапі відсутній достатньо ефективний метод оцінки рівня фінансової безпеки підприємства. В той же час результати розробок нових методик зарубіжними дослідниками не можуть бути використані вітчизняними підприємствами, що обумовлюється неспроможністю розроблених моделей дати адекватну оцінку стану безпеки тих підприємств, які функціонують в умовах, що відрізняються від умов, для яких були визначені параметри моделей. Тому цілком закономірною є спрямованість сучасних вітчизняних досліджень в області аналізу фінансової безпеки на пошук нових підходів щодо оцінки рівня фінансової безпеки підприємства, які б враховували особливості функціонування підприємств України.

Найбільш поширеною у використанні є інтегральна методика оцінки рівня фінансового стану підприємства, що передбачає синтезування фінансових індикаторів в комплексні конструкції. Таким чином, інтегральна методика базується на використанні коефіцієнтного методу, що являє собою розрахунок відносних показників на основі даних статистичної фінансової звітності.

Істотним недоліком коефіцієнтного методу є відсутність нормативних значень більшості використовуваних коефіцієнтів, а також та обставина, що зміни величин відносних коефіцієнтів у динаміці не можуть бути правильно інтерпретовані, оскільки і чисельник, і знаменник будь-якого коефіцієнта змінюються у часі.

Інтегральна методика не враховує показники, які характеризують грошові потоки підприємства, тоді як врахування реальних надходжень і витрат грошових ресурсів має бути одним із важливих, а радше пріоритетним завданням аналізу рівня фінансової безпеки.

Отже, до основних недоліків існуючих методик оцінки рівня фінансової безпеки підприємства можна віднести наступні:

- не врахування вітчизняних умов господарювання, нормативних актів питань оцінювання фінансового стану підприємствами різних галузей, а також діючих в Україні нормативних документів, що містять значну кількість недоліків, можуть призвести до прийняття фінансовими менеджерами та представниками контролюючих органів помилкових управлінських рішень;

- застосування єдиних нормативних значень коефіцієнтів підприємствами всіх видів економічної діяльності;

- неможливість достовірного обчислення більшості рекомендованих до розрахунку показників за даними фінансової звітності підприємств;

- відсутність поглибленої класифікації рівнів фінансової безпеки,

внаслідок чого підприємство, що має недостатню фінансову стійкість, може бути віднесено до підприємств із «задовільним» рівнем фінансової безпеки;

- важко визначити фактори, які вплинули на фінансову безпеку;

- в ході аналізу отримується недостатньо інформації про можливості розвитку підприємства;

- недостатня точність оцінки рівня фінансової безпеки підприємства;

- ретроспективний характер оцінки, оскільки вона будується за даними «минулої» звітності та носить статичний характер

р. Тобто під час використання зарубіжних методик оцінки рівня фінансової безпеки в Україні можна стикнутися із достатньо великою кількістю проблем, саме тому перед українськими науковцями стоїть завдання удосконалити методики та пристосувати їх до вітчизняних умов господарювання.

Розглянемо можливі напрямки удосконалення методик оцінки стану фінансової безпеки підприємства. З метою отримання адекватної оцінки рівня фінансової безпеки підприємства доцільно порівнювати фінансові показники, що характеризують діяльність підприємства, не з нормативними значеннями, що розроблені для зарубіжних умов господарювання, а з:

- середніми значеннями аналогічних показників, розрахованими для сукупності підприємств кожної галузі, які виробляють основну частку її продукції;

- значеннями показників, рекомендованих у працях українських дослідників, які відповідають вимогам безпечного функціонування;

- показниками діяльності найкращих підприємств тощо.

При такому порівнянні визначається, чи перевершують значення відповідного показника по тому чи іншому підприємству середньо український рівень, чи вони нижчі за нього; оцінюється попадання значень тих чи інших показників у певні діапазони, які рекомендуються українськими аналітиками.

У зв'язку із вищесказаним, вважаємо за потрібне використовувати значення коефіцієнтів, що були розраховані по 60 підприємствах 6 різних видів економічної діяльності сфери матеріального виробництва України [59]. Даний захід дозволить зробити оцінку рівня фінансової безпеки більш точною, та такою, що відображає реальні умови функціонування українських підприємств сфери матеріального виробництва, до яких належить і ТОВ «Фавор».

Окрім цього, вважаємо за необхідне удосконалити методику оцінки рівня фінансової безпеки підприємства сфери матеріального виробництва шляхом підбору такого переліку показників-складових інтегральної оцінки, які б якнайкраще характеризували ключові сфери його діяльності.

За основу для удосконалення візьмемо методику Кракос Ю.Б. та Разгон Р.О., за якою було розраховано рівень фінансової безпеки ТОВ «Фавор» у другому розділі [44]. Для наочності запропонованих змін пропонуємо подати інформацію у вигляді таблиці (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 - Прогнозована методика оцінки рівня фінансової безпеки підприємства в порівнянні з методикою Кракос Ю.Б. та Разгон Р.О.

На основі таблиці 3.4 можна зробити висновок, що у прогнозованій методиці комплексний показник управління (рентабельності) та комплексний показник ділової активності залишилися без зміни у порівнянні з методикою Кракос Ю.Б. та Разгон Р.О. Це пов'язано із значною важливістю зазначених показників у відображенні реального стану фінансової безпеки, оскільки дані показники характеризують ефективність діяльності будь-якого підприємства.

У групі показників платоспроможності показник маневреності власного капіталу був віднесений нами до групи показників фінансової стійкості та замінений у комплексному показнику платоспроможності на показник втрати платоспроможності. Така заміна пов'язана із тим, що даний показники дає уявлення про ступінь теоретичної спроможності виконувати суб'єктом підприємництва свої зобов'язання, у випадку настання певних негативних подій, тобто дає загальну характеристику його захисним фінансовим резервам. Що, на нашу думку, є дуже важливим в методиці оцінки рівня фінансової безпеки підприємства.

В комплексному показнику фінансової стійкості були видалені такі показники: коефіцієнт маневреності оборотних активів, коефіцієнт мобільності активів, індекс постійних активів. На нашу думку зазначені показники не є настільки важливим для відображення фінансової стійкості підприємства, оскільки коефіцієнт маневреності оборотних активів напряму пов'язаний із коефіцієнтом оборотності грошових коштів, а коефіцієнт мобільності активів пов'язаний із коефіцієнтом оборотності оборотних активів. Одним із основних принципів побудови ефективної методики оцінки рівня фінансової безпеки є такий: «…окремі показники, відібрані до включення в інтегральну оцінку, не мають дублювати один одно, бо це дублювання не тільки утруднює економічне обґрунтування отриманих результатів, а й може викривити їх…». Окрім того, дані показники було б більш доцільно віднести до показників оцінки ділової активності підприємства.

Що стосується комплексного показника інвестиційної привабливості, то, на нашу думку, дана група показників не має суттєвого значення для оцінки рівня фінансової безпеки підприємства. Коефіцієнт чистої виручки відображає, яку частину має чистий дохід у валовому доході, що не несе жодної інформації для потенційних інвесторів, оскільки різницю між валовим доходом і чистим доходам складають податкові платежі (ПДВ, мито, акциз тощо). Таким чином, даний показник може надати інформацію лише про рівень непрямого оподаткування в країні. Для потенціального інвестора більш вагомими є показники рентабельності, що вже були враховані в запропонованій методиці. Що стосується показника чистого прибутку на акцію, то в нашій країні він втрачає своє інформативне значення. Це пов'язано із тим, що на сьогоднішній день занадто мало українських суб'єктів підприємництва приділяють належну увагу своїм акціонерам і більшість підприємств не здійснюють виплату дивідендів взагалі. Тому використання даного показника у методиці оцінки рівня фінансової безпеки недоцільне.

Замість комплексного показника інвестиційної привабливості пропонуємо використовувати комплексний показник майнового стану підприємства. Оскільки досліджуване підприємство відноситься до підприємств сфери матеріального виробництва, то стан основних засобів набуває дуже важливого значення. Одним із найбільш проблемних показників оцінки майнового стану в Україні є коефіцієнт зносу основних засобів. Саме тому, він має дуже важливе значення для оцінки рівня фінансової безпеки підприємства. Окрім цього, необхідним є включення у методику коефіцієнту оновлення основних засобів, що характеризує політику управління майновим станом підприємства. Для того, щоб конкретизувати зазначені показники необхідно застосувати коефіцієнт фондовіддачі основних засобів, оскільки ефективність їх використання необхідно оцінити та проаналізувати при аналізі стану фінансової безпеки суб'єкту підприємництва. На нашу думку, запропонована методика зможе надати більш точну та глибоку оцінку стану фінансової безпеки підприємства.

З метою перевірки на практиці запропонованої методики та перевірки впливу запропонованих заходів щодо покращення рівня фінансової безпеки, вважаємо за потрібне розрахувати інтегральний показник стану фінансової безпеки на основі звітності ТОВ «Фавор» за 2011 рік та на основі даних про власний та позиковий капітал, що відображають оптимальну структуру капіталу для даного підприємства. Дані розрахунків наведені у таблиці 3.45

Таблиця 3.5 - Результати розрахунків складових методики оцінки рівня фінансової безпеки ТОВ «Фавор» за реальними даними та з урахуванням запропонованих змін

Розрахуємо комплексні показники за різними напрямками та зведемо їх в один інтегральний показник, що характеризує рівень фінансової безпеки підприємства. Результати розрахунків наведені у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Значення комплексних показників - складових інтегрального показника стану фінансової безпеки для ТОВ «Фавор»

Отже, на основі проведених розрахунків можна зробити висновки, що виконання заходів, запропонованих щодо оптимізації структури капіталу ТОВ «Фавор», призведе до покращення рівня фінансової безпеки досліджуваного підприємства. Особливий вплив зміна структури капіталу з існуючої на 50 % власний капітал, 50 % позиковий здійснить на показники фінансової стійкості: збільшиться коефіцієнт фінансової автономії, зменшиться коефіцієнт фінансового ризику, зросте коефіцієнт фінансової стійкості. Запропоновані зміни стануть запорукою довгострокової платоспроможності як для самого підприємства так і для його контрагентів.

Що стосується того рівня фінансової безпеки, яким характеризується ТОВ «Фавор», то його можна назвати «впевненим». Для зазначеного рівня фінансової безпеки характерним є оптимальне значення усіх коефіцієнтів, що характеризують рівень фінансової безпеки підприємства

Список використаних джерел

1. Ареф'єва, О.В. Економічні основи формування фінансової складової економічної безпеки [Текст] / О.В. Ареф'єва, Т.Б. Кузенко // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 1 (91). - С. 98-103.

2. Арефьева, Е. В. Безопасность предприятия [Текст] / Е. В. Арефьева // Финансовый директор. - 2003. - № 2. - С. 16-19.

3. Бень, Т.Г. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства [Текст] / Т. Г. Бень, С.Б. Довбня // Фінанси України. - 2002. - № 6. - С. 53-61.

4. Бендиков, М.А. Экономическая безопасность промышленного предприятия [Текст] / М.А. Бендиков // Менеджмент в России и за рубежом. - 2000. - № 2. - С. 17-30.

5. Білик, М.Д. Удосконалення методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємства [Текст] / М.Д. Білик // Економіст (укр.).- 2001.- № 11.- C.40-43.

6. Бланк, И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия 116 [Текст] : монографія / И.А. Бланк. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2006. - 776с.

7. Бородіна, О.О. Оцінка економічної безпеки підприємства [Текст] /О.О. Бородіна // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць: В 3 т. Т. 1. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2003. - Вип. 183. - С. 33-41.

8. Варналій, З.C. Проблеми та шляхи забезпечення економічної безпеки України [Текст] / З.С. Варналій // Економіка і управління. - 2001. - №1. - С. 18-29.

9. Васильчак, С.В. Управління фінансовою безпекою підприємства [Текст] / С.В. Васильчак, Н.В. Процикевич // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. - Вип. 21.18. - С. 149-153.

10. Войнаренко, М. Управління економічною безпекою підприємств на основі оцінки відхилень порогових показників [Текст] / М. Войнаренко, О. Яременко // Економіст. - 2008. - № 12. - С. 60-63.

11. Воронцов, С. Б. Экономическая безопасность и пути ее обеспечения в Украине [Текст] / С. Б. Воронцов // Финансовая тема (рус.).- 1999.- № 10.- C.3-8.

12. Головатый, Н. Экономическая безопасность предпринимательской деятельности [Текст] / Н. Головатый, Т. Гладченко // Персонал. - 2000. - № 1. - С. 13-39.

13. Гомілко, Л. П. Оцінка фінансової безпеки підприємства [Текст] /Л. П. Гомілко, Т. Ф. Косянчук // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2006. - № 4. - Т. 2. - С. 46-49.

14. Горячева, К.С. Інформаційно-аналітичне забезпечення фінансової безпеки підприємства [Текст] / К.С. Горячева // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 9. - С. 43-49.

15. Горячева, К.С. Оцінка рівня фінансової безпеки підприємства [Текст] / К.С. Горячева // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. Т. 10. - Суми : ВВП «Мрія-1» ЛТД, 117 УАБС, 2004. - С. 288-295.

16. Горячева, К.С. Фінансова безпека підприємства. Сутність та місце в системі економічної безпеки [Текст] / К. С. Горячева // Економіст. - 2003. - №8. - С. 65-67.

17. Горячева, К.С. Формування механізму забезпечення фінансової безпеки підприємства [Текст] / К. С. Горячева // Менеджер. - 2004. - № 2 (28). - С. 96-103.

18. Гринюк, Н. А. Методичні підходи до обґрунтування індикаторів оцінки рівня фінансової безпеки підприємства [Текст] / Н. А. Гринюк // Проблеми науки. - 2008. - № 8. - С. 35-40.

19. Грунин, О. А. Экономическая безопасность организации.[Текст] /О. А. Грунин, С. О. Грунин - СПб.: Питер, 2002. - С. 37-38.

20. Гукова, А. В. Роль финансовой безопасности предприятия в системе его экономической безопасности [Текст] / А. В. Гукова, И. Д. Аникина//Образование и общество. - 2006. - №3. - С. 98-102.

21. Донець, Л. І. Економічна безпека підприємства [Текст] : Навч. пос. - К. Центр учбової літератури, 2008. - 240 с.

22. Драга, А.А. Обеспечение безопасности предпринимательской деятельности [Текст] : Практическое пособие / А.А. Драга. - М. : МГТУ им. Н.Э.Баумана, 1998. - 304 c.

23. Дронов, Р. Подходы к обеспечению экономической безопасности [Текст] / Р. Дронов // Экономист. - 2001. - № 2. - С. 42-46.

24. Євдокімов, Ф. Оцінка економічної безпеки підприємства та її планування [Текст] / Ф. Євдокімов, Н.В. Федорова // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2001. - № 4 (4.2). - С. 108-110.

25. Єрмошенко, М.М. Шляхи взаємного впливу фінансової безпеки держави і підприємства [Текст] / М.М. Єрмошенко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. тез доповідей VII Всеукраїнської науково-практичної конференції (25-26 листопада 2004 р.): Збірник: Наукове видання. - Суми : УАБС НБУ, 2004. - 132 с.

26. Загорельская, Т.Ю. Финансовая безопасность предприятия как объект управления [Текст] / Т.Ю. Загорельская // Наук. Праці ДНТУ. Вип. 103-4. - Донецьк : ДонНТУ. - 2006. - С. 215-218.

Размещено на Allbest.ru