Кав'ярня "Кава-Скай"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування

Національного авіаційного університету

Бізнес- план

Кав'ярня "Кава-Скай"

Виконав Малишевський Микола

Перевірила: Венгриновська М.Т.

Київ 2015

Вступ

Бізнес-план (англ. Business plan) - це техніко-економічне обґрунтування діяльності підприємств в ринкових умовах, програма його діяльності; він характеризує модель підприємства в майбутньому. Він складається для діючого підприємства, нового виду діяльності або продукції, для нового підприємства. Мінімальна норма бізнес-плану повинна бути не менше ніж 20 сторінок. Він потрібен керівникові фірми, акціонерам, інвесторам. Бізнес-план частіше складається на рік, два роки, зрідка на більший період. економічний ринковий ризик

Мета бізнес-планування

· визначення рівня життєспроможності та стійкості підприємства;

· виявлення сильних та слабких сторін фірми;

· конкретизація стратегії розвитку через систему кількісних і якісних показників;

· забезпечення підтримки інвесторів та акціонерів;

· зниження ризиків підприємницької діяльності.

Бізнес-план розробляють для пошуку подальших резервів зменшення витрат і зростання доходів з метою забезпечення зростання прибутків підприємства. Бізнес-план являє собою специфічний документ, що описує основні аспекти майбутньої діяльності підприємства з реалізації будь-якої інвестиційної програми або будь-якої бізнес-ідеї у принципі. При цьому при розробці бізнес-плану особлива увага повинна приділятися не тільки визначенню очікуваного обсягу прибутку від реалізації бізнес-ідеї, а й вивченню умов на ринку даних послуг, виявленню можливостей розширення обсягів їх реалізації у майбутньому, можливих джерел фінансування проекту з урахуванням умов отримання кредиту та строків його погашення.

Резюме

Бізнес - план КАВ'ЯРНІ "Кава-СКАЙ" розрахований на півроку.

Керівник бізнес - плану: Малишевський Микола Юрійович

Ідея бізнес плану включає в себе дві основні цілі:

1. Задовольнити якомога більше людей, при цьому заощадивши.

2. Отримання прибутку.

Фінансування проекту здійснюється шляхом надходження коштів від іноземних інвесторів.

Початок реалізації бізнес - плану розпочинається з моменту отримання коштів від інвесторів.

Закінчення облаштування кав'ярні триватиме 7 днів.

Строк окупності 8 місяців.

Аналіз ринку

З 2006 року оборот українських кав'ярень зростав на 20% за рік. Минулого року кавові ресторатори виручили близько $175- 180 млн, дані компанії "Ресторанний консалтинг". Однак до кінця 2009-го обсяг ринку може істотно зменшитися. Уже в лютому цього року дохід українських кав'ярень скоротився вдвічі порівняно з груднем 2008-го.

"Січень - традиційно найскладніший місяць, коли виручка ресторанів падає на 40-50%. Але вже в лютому дохід зазвичай збільшувався на 30%.

За останні півроку лише в Києві закрилося близько п'яти кавових підприємств: припинили роботу окремі точки мереж "Кофе Хаус", "Шоколадниця" та чимало окремих кав'ярень. Основна причина - скорочення виручки на тлі як і раніше високих орендних ставок. "Більшість кав'ярень знаходяться у людних місцях. Ціна оренди цих площ практично не впала - вони завжди користуються попитом. Таким чином, власникам кав'ярень доводиться платити щонайменше $50 за кв. м, а максимальні ставки сягають і $100-120 за квадрат на місяць, - зазначає Ольга Насонова. - Причому, якщо орендні ставки прив'язані до долара, витрати на приміщення зростають. А виручка вже кілька місяців неухильно скорочується".

Криза в економіці 2013- 2014 років справила негативний вплив на структуру ринку України.

Порівняно з минулим роком собівартість кави в зернах зросла на 240%.

Однак, кава ввійшла більшості людей в звичку, і навіть при такій ситуації економіки, кава не втрачає попит.

З метою оцінки загального економічного ефекту від функціонування ринку кави в Україні ми визначимо існуючий вплив ринку кави на зміни доходів держави, обсяги виробничих і споживчих надлишків та змін у виробництві й споживанні.

Метою є здійснення прогнозування динаміки споживання кави в Україні по основних її сегментах до 2015 року та моделювання загального економічного ефекту для добробуту суспільства.

На підставі існуючих даних споживання кави за останні роки за допомогою економіко-математичних моделей, побудуємо лінію тренда та розрахуємо прогнозні значення споживання кави за кожним з її сегментом. При цьому, для кожного із сегментів розробимо три прогнозні сценарії розвитку, а саме: реалістичний, песимістичний, оптимістичний. Для чого спочатку побудуємо діаграму по значеннях прогнозної перемінної Y. У нашому випадку - точений графік обсягів споживання натуральної кави залежно від часу. Будуємо лінію тренда, задавши всі необхідні параметри (кількість періодів для прогнозу - чотири (до 2015 р.), назву, підсумок рівняння лінії тренда і значення коефіцієнта детермінації R2). Зазначимо, що коефіцієнт детермінації характеризує ступінь близькості лінії тренда до вихідних даних. Він може приймати значення від 0 до 1, і чим більше його значення, тим краще лінія тренда апроксимує вихідні дані. У нашому дослідженні будуть використовуватися дві лінії тренда. Одна з них - лінійна пряма, яка описується рівнянням:

, (1),

де х - незалежна змінна (наш фактор - час); k і b - обчислювані параметри прямої (параметр k визначає нахил прямої; b - точку перетину з віссю Y). Лінійна (арифметична) апроксимація - це пряма лінія, яка найкращим чином описує набір даних. Вона, зазвичай, використовується, коли точки даних розміщені близько до прямої. Друга лінія тренда, логарифмічна:

, (2),

де с і b параметри лінії тренда; ln - функція натурального логарифму; х - незалежна змінна. Логарифмічна апроксимація добре описує величину, яка спочатку швидко зростає або спадає, а потім поступово стабілізується. Отримані результати прогнозу споживання натуральної кави до 2015 року подані на рис. 1.

Рис. 1. Сценарії розвитку споживання натуральної кави в Україні впродовж 2012-2015 років, тис. т [1]

Так, за оптимістичним сценарієм, споживання натуральної кави в Україні в 2015 році сягне майже 34,5 тис. т або збільшиться, порівняно з 2011 р. на 38,5 %. За реалістичним сценарієм, споживання натуральної кави в 2015 році буде майже на 5,6 тис. т більшим за реальні показники споживання 2011 року і досягне рівня в 30,8 тис. т. Песимістичний сценарій розвитку сегмента натуральної кави показує, що в 2015 році споживання цього виду продукції перебуватиме на рівні 26,1 тис. т, що більше за показники споживання 2011 року на 4,8 %.

Відповідно, середньорічній приріст обсягів споживання натуральної кави на прогнозований період (2012-2015 рр.) за реалістичного сценарію становитиме 1,60 тис. т, за оптимістичного - 2,4 тис. т та за песимістичного - 0,3 тис. т.

На нашу думку, за відсутності стресових ситуацій в економіці країни та за поступового покращення економічних умов, споживання натуральної кави в 2015 році буде перебувати в діапазоні 26,1-30,8 тис. т.

Прогнозні дані споживання розчинної кави подані на рис. 2.

Рис. 2. Сценарії розвитку споживання розчинної кави впродовж 2012-2015 років, тис. т [2]

Зазначений сегмент у 2015 році, за оптимістичним сценарієм, досягне рівня 33,2 тис. т, що на 52,9 % більше за 2011 рік або на 5,7 % більше за 2008 рік. За реалістичного сценарію, споживання розчинної кави в Україні збільшиться на 7,6 тис. т порівняно з 2011 роком (+35,0 %) та досягне 29,3 тис. т, а за песимістичного прогнозу зменшиться, порівняно з 2011 роком, на 4,3 тис. т і становитиме 17,4 тис. т.

Беручи за базу зіставлення теперішні економічні умови, на нашу думку, в 2015 році обсяг споживання буде перебувати між песимістичним і реалістичним сценарієм і лише при піднесенні економіки України та реальному збільшенні доходів населення він зможе наблизитися до розрахованого оптимістичного показника споживання. При цьому, розрахунковий середньорічній приріст обсягів споживання розчинної кави за прогнозний період (2012-2015 рр.) за реалістичного та оптимістичного сценаріїв становить біля 0,7 тис. т та 2,9 тис. т, відповідно, а за песимістичного - зменшиться на 2,25 тис. т.

Прогнозні сценарії споживання сегмента кавових міксів представлені на рис. 3.



Рис. 3. Сценарії розвитку споживання кавових сумішей в Україні впродовж 2011-2015 років, тис. т [3]

Слід зазначити, що цей сегмент найнепередбачуваніший у своєму розвитку, і під час економічної кризи в Україні зазнав відчутного падіння.

Проте у цілому даний сегмент кавового ринку має всі можливості для подальшого зростання, особливо зважаючи на динамічне зростання виробництва кавових сумішей в Україні, навіть під час економічних труднощів. Як результат, в 2011 році обсяги споживання кавових сумішей в нашій країні відновилися до докризових показників.

Проведене нами прогнозування споживання кавових сумішей показало, що за оптимістичним сценарієм, їх споживання в Україні в 2015 році перевищить відповідні показники докризового рівня споживання та сягне позначки у 25,0 тис. т. За реалістичним сценарієм розвитку подій, ринок кавових сумішей й надалі перебуватиме у стадії стагнації та поступово зменшуватиметься. Відповідно, у 2015 році він досягне рівня у 17,0 тис. т або зменшиться на 29,4 % до 2011 року проте буде більшим на 6,2 % до 2010 року. За песимістичного прогнозу цей сегмент перейде в затяжну кризу й скоротиться в 2015 року до рівня 15,0 тис. т., що співставно зі споживанням кавових міксів у 2009 році.

На нашу думку, споживання кавових міксів в 2015 році буде перебувати в діапазоні між оптимістичним та реалістичним сценаріями розвитку, при цьому, тяжіти буде до результатів останнього.

Розрахунковий середньорічній приріст обсягів споживання кавових міксів за прогнозний період (2012-2015 рр.) за реалістичного та песимістичного сценаріїв скорочуватиметься на 0,35 та 1,75 тис. т, відповідно, а при оптимістичному - збільшуватиметься на 0,75 тис. т.

Підсумовуючи результати сценаріїв розвитку ринку кави за сегментами до 2015 року зазначимо, що, згідно з отриманими прогнозами за оптимістичного сценарію розвитку ємність кавового ринку в 2015 р. становитиме 92,7 тис. т, що більше за показники 2011 року на 24,2 тис. т (+35,3 %) або на 21,9 % за результат 2008 року. За реалістичного сценарію розвитку загальний показник споживання кави в 2015 році збільшиться, порівняно з 2011 роком на +5,7 % і досягне рівня 72,4 тис. т, проте він не перевершить показники рекордного для України рівня споживання кави, що були встановлені у 2008 році. За песимістичного сценарію розвитку кавовий ринок чекає поступова стагнація аж до рівня 63,1 тис. т, що менше на 5,4 тис. т (- 8,5 %) за показники 2011 року.

Добробут суспільства відіграє значну роль, коли ми говоримо про обсяги попиту на ринку. Однак не варто забувати також, що зміни на ринку внаслідок цінових коливань, зміни курсу валют, а також унаслідок прийняття тих чи інших рішень країнами виробниками або споживачами щодо лібералізації або ж, навпаки, протекціонізму внутрішнього ринку, також суттєво впливають на рівень добробуту суспільства. У своєму дослідженні ми оцінили існуючий вплив ринку кави на зміни доходів держави, обсяги виробничого та споживчого надлишків та зміни у виробництві й споживанні, що в сукупності дало нам змогу оцінити загальний економічний ефект від функціонування ринку кави в Україні.

Для цього ми використали класичний підхід, який застосовують для оцінки впливу зміни умов торгівлі на добробут країни (welfare analysis).

Основи Welfare economics започаткували такі відомі західні економісти, як Маршал, Пігоу та Паретто [3]. За даною теорією, внесок певного товару (послуги) у соціальний добробут визначається як різниця соціальних витрат і загальних соціальних надходжень. Результат може бути умовно названий "доходами суспільства". Отже, "суспільний добробут" означає загальний обсяг товарів і послуг, які наявні у суспільства і можуть бути використані. Такий підхід дозволяє здійснити моделювання ринку будь-якої сільськогосподарської продукції через визначення основних показників, які дають змогу оцінити важливість змін та їх вплив на економічні результати.

В основу такого моделювання покладено ємність ринку (обсяги виробництва, споживання, експорту та імпорту, перехідні залишки), ціни внутрішнього та зовнішнього ринку, а також їх зміни під впливом ендогенних та екзогенних чинників). Іншою важливою умовою є оцінка еластичності попиту та пропозиції на окремому ринку за ціною.

Зауважимо, що аналіз змін у доходах держави суттєво залежить від змін виробництва (у випадку досліджуваного ринку - переробки сировини) та споживання (як за видами кави - натуральної, розчинної та сумішей), коливань національної валюти (що є достатньо впливовим чинником на українському ринку кави, особливо зважаючи на значну імпортозалежність даного продукту). Сукупність вищезазначених чинників під впливом зміни умов на ринку формує вимір втрат виробників та споживачів, а в кінцевому підсумку - зміни рівня добробуту суспільства.

За основу ми взяли фактичні дані щодо розвитку ринку кави за період 2006-2010 років (табл. 1).

Таблиця 1

Аналіз впливу зміни умов торгівлі на добробут суспільства, тис. дол. США

Показники	2006	2007	2008	2009	2010
Зміни в доходах держави	-135,21	244,20	2033,15	1865,44	4128,24
Загальні економічні втрати в споживанні	-67,35	-137,54	198,60	83,82	371,01
Загальні економічні втрати у виробництві	103,31	209,85	490,20	528,03	1063,89
Зміни споживчого надлишку	-280,38	-576,74	-764,64	-958,26	-1663,39
Зміни виробничого надлишку	110,24	227,12	514,06	553,72	1088,63
Загальний ефект від умов торгівлі	170,65	347,39	291,61	444,21	692,88

Як видно з таблиці 1, упродовж досліджуваного періоду відбулися певні зміни на ринку кави в Україні. Основними чинниками збільшення доходів держави є значне збільшення обсягів споживання кави (за п'ятирічний період обсяги споживання збільшилися на понад 10 тис. т), відмінностями цін внутрішнього та світового ринку (відчутне здорожчання кави на світовому ринку), а також специфікою вітчизняного ринку. Виокремимо еластичність попиту на ринку кави, яка змінилася під дією як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. До перших ми відносимо зменшення купівельної спроможності населення, зміну споживчих уподобань і збільшення частки натуральної та розчинної кави в структурі імпорту (рис. 4). Крім цього, варто відзначити коливання національної валюти, яка девальвувала за вказаний період більш ніж на 36 %.

Рис. 4. Частка споживання окремих видів кави та структура імпорту в Україні, 2006-2011 роки, % [5]

До другої групи чинників (зовнішніх) ми можемо віднести коливання цін світового ринку та зростання обсягів імпорту, порівняно з першими роками досліджуваного періоду.

Рис. 4. Коливання цін світового ринку та зростання обсягів імпорту, порівняно з першими роками досліджуваного періоду [6]

Аналіз конкурентів

За останній рік в Києві стали відчинятись "мобільні" кав'ярні, їх кількість порівняно з минулім роком зросла в двоє.

Але недолік таких кав'ярень - це те, що в більшості там не має де сісти, щоб відпочити.

Далі наведено ціни декількох кав'ярень представлених в м. Києві (в дослідженні було взято лише ціни на каву).

Рис.5. Графік цін на каву в м. Києві

Таблиця 2

Аналіз цін на КАВА

Назва	Об'єм (мл.)	Кава "СКАЙ"	Кофе ХАУЗ	Кафе кондитерська Nikki	Aroma espresso bar
ЕСПРЕССО	40	13	10	10	13
РІСТРЕТТО	20	14	14	14	14
ЕСПРЕССО МАККІАТО	100	15	14	12	14
АМЕРІКАНО З МАРШМЕЛЛОУ	150	18	22	18	22
ЛАТТЕ	350	20	15	17	20
КАПУЧІНО	350	19	17	16	20

Таблиця 3

Аналіз цін на ЧАЙ

Назва	Об'єм (мл.)	Кава "СКАЙ"	Кофе ХАУЗ	Кафе кондитерська Nikki	Aroma espresso bar
ТРАВ'ЯНИЙ	100	8	12	14	14
ЗЕЛЕНИЙ ЛИСТОВИЙ	100	9	12	12	15
ЧОРНИЙ ЛИСТОВИЙ	100	12	12	13	10

Таблиця 4

Аналіз цін на НАПОЇ

Назва	Об'єм (мл.)	Кава "СКАЙ"	Кофе ХАУЗ	Кафе кондитерська Nikki	Aroma espresso bar
СВІЖИЙ СІК	200	25	30	25	-
МОЛОЧНИЙ КОКТЕЙЛЬ	350	29	27	30	-
МОХІТО	350	25	28	25	-

Таблиця 5

Аналіз цін на ДЕСЕРТИ

Назва	Вага (гр.)	Кава "СКАЙ"	Кофе ХАУЗ	Кафе к-ка Nikki	Aroma espresso bar
ТОРТ ТРЮФЕЛЬ	145	24	23	20	25
ЧІЗКЕЙК ШОКОЛАДНИЙ	145	32	35	29	35
ЧІЗКЕЙК КАПУЧІНО	145	32	35	29	30

Аналіз споживачів

Більшість споживачів кави (80%) купують цей напій особисто для себе 1-2 рази на місяць, що необхідно враховувати виробникам і постачальникам кави при плануванні BTL-активності. При цьому в середньому споживачі кави випивають по дві чашки напою в день.

Що стосується частоти споживання, то більшість респондентів (69%) п'ють каву 1-3 рази на день. Більше трьох разів на день каву п'ють 16% опитаних, а на частку киян, які споживають його раз на 2-3 дні і 1-2 рази на тиждень, припадає по 7%.

Три чверті респондентів купують каву в "традиційної" роздробі - в універсамах, супермаркетах, продуктових магазинах і на ринках. Варто відзначити досить високу частку споживачів, що здійснюють покупки кави в гіпермаркетах, - вона становить 33%. Також відносно велика частка споживачів - 12% - набувають кави в спеціалізованих магазинах або в спеціалізованих відділах магазинів.

Для більшості респондентів чинники, які, на їхню думку, є ключовими при виборі кави - це смак, ціна, популярність марки / бренду, обсяг / дизайн упаковки і країна виробник. За словами опитаних москвичів, ні акції, ні реклама, ні поради продавців практично не надихають їх на покупку продукту. Разом з тим варто зазначити, що на ринку розчинної кави лідерами з продажу є якраз найбільш активно рекламовані марки, що роблять акцент у своїй рекламі на смакових перевагах продукту.

Практично всі респонденти (96%) зазвичай п'ють каву вдома, а 54% опитаних - тобто близько 85% працюючих респондентів - зазвичай споживають каву на роботі. Близько 20% москвичів зазвичай п'ють каву в кав'ярнях. Причому у віковій групі 18-35 років цей показник помітно вище, ніж в інших вікових групах - він становить 40%. В гостях каву п'ють 19% опитаних, а в барі / ресторані і на відпочинку - відповідно 9 і 7% респондентів. Близько 8% респондентів вживають каву під час прогулянки або перебуваючи в дорозі. Можливо, це пов'язано з тим, що частина споживачів стала сприймати кави скоріше в якості легкого перекусу, ніж як засіб втамування спраги.

SWOT - аналіз

Сильні сторони	Переваги
Розміщення поблизу метро та бізнес-центрів Києва. Наявність поруч великої транспортної магістралі з активним рухом громадського транспорту, розміщення поруч університету КНУ Шевченка.	Складність виходу на ринок для нових конкурентів.
В кав'ярні є вільний доступ WI-FI, а також можливість підзарядити свої гаджети.	Це є зайві витрати, але вони себе виправдовують, тому що люди залишаються на більший період часу в кафе і роблять знову замовлення.
Наявні знижки для студентів, а також знижки 20% на меню з 12:00 по 14:00, крім вихідних.	Кафе знаходиться поруч з університетом, основні відвідувачі - це студенти.
Широкий асортимент десертів.	Всі десерті виконуються в приватній кондитерській, що робить їх унікальними.
Слабкі сторони	Недоліки
Велика кількість конкурентів.	Їх кількість постійно збільшується, важко тримати конкуренцію.
Зниження ціни конкурентів.	Неможливо дослідити повністю методи роботи конкурентів, їх маркетингову політику.

Вибір постачальників

В Україні на сьогоднішній день є велика кількість кавових магазинів.

Основним постачальником кави є компанія "Кава ЛЬВІВ".

Хоч потрібно чекати декілька днів замовлення зі Львову, але це виправдовує "ціну-якість".

Резервним постачальником є сицилійська кавова компанія ООО "ІОНІА".

Також італійська кава в зернах Lavazza crema e aroma (Україна, Суми)

Таблиця 6

Аналіз цін на каву від постачальників

Назва	Ціна (грн.)	Маса (кг.)
Кава ЛЬВІВ Bonomi Bossanova	299	1
Кава ЛЬВІВ Puro Organic	699	1
ООО "ІОНІА" Kimbo Extra Cream	464	1
Lavazza crema e aroma	250	1
Lavazza Bravos Classic	180	1

Точка беззбитковості

Сума витрат на перший рік, вона складає:

1. Оренда приміщення 400 000 грн.

2. Комунальні послуги - 40 000 грн.

3. Меблі - 60 000 грн.

4.1. Бармен 96 000 грн.

4.2. Офіціанти (2) 100 000 грн.

4.3. Прибиральниця 24 000 грн.

5. Обладнання - 250 000 грн

6. Реклама - 50 000грн

7. Страхування - 10 000 грн.

6. Змінні витрати (кава, молоко, сиропи, тара, цукор, кориця, шоколад, м'ята, лайм, лимон, грейпфрут, апельсин) 150 000 грн.

Кава - 86 000 грн (300 кг)

Молоко - 12 000грн (2000л)

Сиропи - 5000грн(50л)

Стакани - 15 000 грн (20000шт)

Палички - 1000 грн(22000шт)

Кориця - 1000грн(5 кг)

Шоколад -10 000 грн (800 кг)

М'ята - 2000 грн(50 кг)

Лимон - 6000 грн(120 кг)

Лайм - 4000 грн(50 кг)

Грейфрут - 4000 грн(80 кг)

Апельсин - 4000 грн(200 кг)

Всього - 1 180 000 грн.

Прибуток:

1 чашка еспрессо - 7 г кави меленої.

1 кг зерен - 140 порцій кави.

Якщо 1 кг кавової сировини коштує 250 грн., а ціна 1 чашки еспресо - 13 грн., то легко підрахувати, що виручка становить 1820 грн. А це означає, що прибутковість від приготування кави може перевищувати 720%.

Точка беззбитковості (Break-Even Point) - обсяг або рівень операцій, при якому сукупний дохід дорівнює сукупним витратам, тобто це точка нульового прибутку або нульових збитків.

Точка беззбитковості є одним з показників, застосовуваних для оцінки ефективності інвестиційних проектів. Оскільки точка беззбитковості відповідає обсягу продажів продукції, починаючи з якого її випуск повинен приносити прибуток, розрахований для її досягнення обсяг продажів (випуску) зіставляється із проектною потужністю створюваного підприємства.

Доходи від реалізації, грн. 40000*21,47 = 858 800грн.

Змінні витрати, грн. 40000*1,78 = 71428 грн.

Валовий прибуток, грн. 858800-71428 = 787327 грн.

Постійні витрати, грн. 660000 грн.

Чистий прибуток, грн. 858800-660000=198800 грн.

Точка беззбитковості 660000/(21,47-1,78)= 33519,5 грн.



Висновки

Бізнес-план розробляють для пошуку подальших резервів зменшення витрат і зростання доходів з метою забезпечення зростання прибутків підприємства.

Бізнес-план являє собою специфічний документ, що описує основні аспекти майбутньої діяльності підприємства з реалізації будь-якої інвестиційної програми або будь-якої бізнес-ідеї у принципі.

При цьому при розробці бізнес-плану особлива увага повинна приділятися не тільки визначенню очікуваного обсягу прибутку від реалізації бізнес-ідеї, а й вивченню умов на ринку даних послуг, виявленню можливостей розширення обсягів їх реалізації у майбутньому, можливих джерел фінансування проекту з урахуванням умов отримання кредиту та строків його погашення.

Список використаних джерел

1. http://excel-info.com/

2. http://sumy.all.biz/kofe-v-zernah-lavazza-crema-e-aroma-g7687392#.VcPD0FmPN8I

3. http://zames.ua/ [1,2,3,4,5,6] http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2652

Размещено на Allbest.ru