Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.14

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація

і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФІЛІПІШИН ІГОР володимирович

Маріуполь 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь)

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Меліхов Андрій Анатолійович, Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Лепа Микола Миколайович, Науково-дослідний центр інформаційних технологій Інституту економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк), директор;

кандидат економічних наук, доцент Анісімова Ольга Миколаївна, Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувачка кафедри економічної теорії;

Провідна установа - Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України, (м.Дніпропетровськ), кафедра економіки та маркетингу.

Захист відбудеться “10” березня 2006 року о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий “10” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В результаті істотних економічних перетворень останніх десятиліть, українська економіка опинилась в принципово новому стані, який, на думку багатьох фахівців, оцінюється як кризовий. На сучасному етапі розвитку економіка вимагає не тільки відтворення і оновлення основних виробничих фондів, але їх якісне поліпшення, що дають змогу активізувати як виробничі і технологічні чинники економічного розвитку, так і соціальні, наукові, організаційні, природні. Разом з тим, створити економіку вищого рівня технологічного розвитку неможливо на морально застарілій виробничій базі, зношеному устаткуванні промислових підприємств і наукових центрів. Не можна без подолання стадії інвестиційного (екстенсивного) розвитку економіки перейти до інноваційної, оскільки для створення нових технологій і продуктів потрібні якісно нові ресурси (трудові, виробничі, фінансові). Тому, для України необхідний інвестиційно-інноваційний шлях розвитку, згідно якому відбувається поетапне оновлення техніки і технологій випуску продукції з істотно покращеними споживчими властивостями. Цей етап дозволить створити передумови для інноваційного розвитку.

Питання побудови ефективної системи інвестиційної і інноваційної діяльності розглядаються в роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних учених: Р. Акоффа, В.Н. Амітана, О.І Амоши, І.Т. Балабанової, М.Г. Белопольського, В. Беренса, А.І. Бланка, Б. Гейтса, П. Ковалішина, Д.І. Кокуріна, О.І. Пампури, А.А. Пересади, М. Портера, М.Д. Прокопенко, О.В. Савчука, Л.М. Саломатіної, В.М. Хобти, М.Г. Чумаченко, Й. Шумпетера.

Разом з тим, глибоке дослідження теоретичних питань інвестиційної і інноваційної діяльності не завжди дозволяє оцінити взаємозв'язок цих двох процесів і розробити рекомендації щодо їх реалізації з урахуванням галузевих особливостей. Необхідність теоретичного обґрунтування і розробки практичних рекомендацій по вдосконаленню механізму здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств машинобудівного комплексу зумовили актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Приазовського державного технічного університету в рамках теми “Аналіз стану і розробка рекомендацій з оптимізації фінансово-господарської діяльності підприємства” (номер державної реєстрації 0104U004689) в якій підготовлені рекомендації з аналізу інвестиційно-інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства і розробці інвестиційно-інноваційних проектів.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розвитку теоретичних положень і розробці методичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств.

Для реалізації зазначеної мети в роботі вирішено наступні задачі:

проведено теоретичний аналіз змісту поняття інвестиційно-інноваційна діяльність і розглянуто її роль в розвитку економіки підприємства;

охарактеризовано організаційно-економічний механізм здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промисловими підприємствами;

досліджена система державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств в сучасних умовах;

проведено аналіз потенціалу інвестиційно-інноваційного розвитку промислових підприємств;

встановлено ефективність форм і методів регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств в сучасних умовах;

проаналізовано фактори здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промисловими підприємствами;

визначено принципи формування системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю машинобудівних підприємств;

узагальнено особливості складання бізнес-планів інвестиційно-інноваційних проектів;

розроблено рекомендації щодо вдосконалення методики складання і аналізу бізнес-планів інвестиційно-інноваційних проектів машинобудівних підприємств. інвестиційний інноваційний управління підприємство

Об'єктом дослідження є процес інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств.

Предмет дослідження - теоретичне та методичне забезпечення функціонування організаційно-економічного механізму інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження слугували роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в області управління інвестиційною та інноваційною діяльністю, а також методологія і загальносистемні принципи проведення комплексних наукових досліджень.

В ході дослідження використовувалися: традиційні способи і прийоми економічного аналізу (графічний, табличний, порівняння, угрупування) для аналізу інвестиційно-інноваційного потенціалу і ефективності форм і методів стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності; методи фінансового аналізу під час оцінки системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислового підприємства; економіко-математичне моделювання у розробці рекомендацій зі складання бізнес-планів інвестиційно-інноваційних проектів.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі і нормативні документи; методики, що регулюють складання і аналіз інвестиційних і інноваційних проектів; офіційні статистичні матеріали; дані обліку і звітності підприємства.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств і зводиться до наступного:

вперше:

запропоновано методичний підхід до визначення інвестиційно-інноваційної діяльності, яка є діями, спрямованими на здійснення капітальних вкладень з метою незначної зміни основних виробничих фондів і технології для випуску продукції з покращеними властивостями;

дано визначення поняттю інвестиційний-інноваційний потенціал розвитку економіки, що дозволило обґрунтувати принципові підходи до його аналізу, на підставі якого визначено попит на вдосконалену продукцію, основні мотиви і чинники здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності.

вдосконалено:

понятійний апарат, що відноситься до системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислових підприємств, її основних елементів, об'єктів, фаз, стадій;

поняття інвестиційно-інноваційний проект як комплект документів, що визначає механізм і результати діяльності з вкладення ресурсів у створення (придбання) основних засобів і технологій з метою випуску продукції, що характеризується вищими споживчими властивостями;

методика визначення поточних витрат на виробництво вдосконаленої продукції в результаті здійснення інвестиційно-інноваційного проекту шляхом введення в розрахунок випадкових компонент і встановлення обмежень;

методика фінансового планування за допомогою використання балансової моделі і побудови матриці фінансових ресурсів;

отримало подальший розвиток:

класифікація інвестиційної діяльності, шляхом введення в систему елемента інвестиційно-інноваційної діяльності з визначенням її ролі, місця і характерних ознак;

методичний підхід до визначення основних елементів механізму здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства, шляхом виокремлення його основних етапів: маркетингові дослідження, дослідницькі роботи, передпроектна стадія, проектна стадія, освоєння капітальних вкладень, виробництво і збут продукції, повернення інвестованих засобів;

рекомендації щодо складання бізнес-планів інвестиційно-інноваційних проектів шляхом деталізації методики розрахунку витрат за проектом і доходів від його реалізації з урахуванням особливостей машинобудівного підприємства.

Практична значущість отриманих результатів. На підставі теоретичних досліджень розроблено практичні рекомендації з підвищення ефективності здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності машинобудівного підприємства шляхом підвищення якості інформації, що надається в бізнес-плані інвестиційно-інноваційних проектів.

Основні положення і результати дослідження були реалізовані на підприємстві машинобудівного комплексу ВАТ “Азовзагальмаш” (довідка № 913/28 від 23.01.06 р.).

Результати наукового дослідження використовуються у навчальному процесі при підготовці студентів у Первомайському політехнічному інституті Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова МОН України при викладанні дисциплін: “Інвестування”, “Економіка і організація інноваційної діяльності” (довідка № 41 від 20.10.05 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є наукові положення, висновки і рекомендації щодо здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промисловими підприємствами. Основні результати дослідження отримано автором самостійно і висвітлено в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати дослідження, висновки і пропозиції докладалися і обговорювалися на Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ, 2003), всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (Донецьк, лютий 2005р.); міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (Львів, травень 2005р.); міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємством: проблеми та шляхи вирішення” (Ялта, жовтень 2005 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 6 наукових робіт загальним обсягом 1,17 ум.-друк.арк, з них в наукових спеціалізованих виданнях 3 роботи, загальним обсягом 1,01 ум.-друк.арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 163 сторінках, списку використаних джерел з 172 найменувань на 14 сторінках і 2 додатків на 2 сторінках, включає 42 таблиці на 17 сторінках і 9 малюнків на 6 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі отримали подальший розвиток теоретичні положення і розроблено методичні рекомендації з активізації інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств в сучасних умовах.

Розділ 1. “Концептуальні основи інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств”. Розглянуто поняття і механізм здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності, її роль в розвитку економіки держави, узагальнено досвід державного регулювання інвестиційної і інноваційної діяльності в Україні, виявлено основні проблеми, що перешкоджають ефективному розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності на сучасному етапі.

Сучасна економіка України вимагає істотних інвестицій в промисловість, які повинні здійснюватися на якісно новому, інноваційному рівні. Але можливістю здійснювати інноваційну діяльність володіє незначне коло українських підприємств, оскільки вона вимагає істотного фінансування наукових досліджень. Державне фінансування фундаментальних досліджень, які є першоджерелом інновацій, обмежене. Таким чином здійснити повномасштабний перехід української економіки на інноваційний рівень розвитку в сучасних умовах неможливо через відсутність повноцінної пропозиції інноваційних продуктів, інноваційної інфраструктури, достатнього об'єму фінансових ресурсів. Виходом з ситуації є здійснення промисловими підприємствами інвестиційно-інноваційної діяльності, яка є діями, спрямованими на здійснення капітальних вкладень з метою незначної зміни основних виробничих фондів і технології для випуску продукції з покращеними властивостями.

Аналіз існуючих підходів до класифікації інвестиційної діяльності, дозволив визначити, що інвестиційно-інноваційна діяльність є однією з форм реальних інвестицій, займає проміжне положення між інноваційною діяльністю і інвестиціями екстенсивного розвитку. Метою її є реакція підприємства на вимоги ринку, і здійснюється вона переважно у виробничій сфері (рис. 1).

Особливістю механізму здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств є те, що вона включає складові елементи і інноваційної і інвестиційної діяльності. В ході здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності ресурси вкладаються в оновлене устаткування, яке необхідне для виробництва вдосконаленого продукту, але створене без використання новітніх відкриттів фундаментальної науки. Це дозволяє скоротити первинні вкладення в порівнянні з інноваційними проектами, та отримати додатковий прибуток за рахунок конкурентних переваг вдосконаленого товару. Таким чином, інвестиційно-інноваційна діяльність починається зі встановлення необхідних характеристик покращеної продукції, які визначають вимоги до устаткування для її виробництва. Потім аналізується наявне устаткування і розробляється план його модернізації. На підставі цих даних оцінюється необхідний об'єм фінансування, його джерела і інші економічні характеристики проекту (рис.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Класифікація інвестиційної діяльності

Через вказані особливості інвестиційно-інноваційна діяльність, в порівнянні з інноваціями, є привабливішою для зовнішніх інвесторів і має більший потенціал розвитку. В результаті її здійснення підприємство оновлює основні виробничі фонди на якісно новому рівні, створює фінансові ресурси для подальшого розвитку і виробляє продукцію з вдосконаленими характеристиками. Все це є передумовою для формування інноваційного потенціалу розвитку економіки держави.

Отже, для того, щоб створити і ефективно використовувати потенціал інноваційного розвитку економіки України, необхідно сформувати систему ефективного стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності. Основна роль в цьому належить державному регулюванню. Узагальнення досвіду державного регулювання інвестиційної і інноваційної діяльності в країнах з високим рівнем технологічного розвитку і порівняльний аналіз системи державного регулювання інновацій в Україні, показав що, не дивлячись на передбачені українським законодавством міри з стимулювання інноваційної

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Механізм здійснення інвестиційний-інноваційної діяльності промислового підприємства

діяльності, державна підтримка не доступна для більшості підприємств. Останні зміни в податковому законодавстві звели до мінімуму стимулювання інвестиційної діяльності. Це зумовило комплекс проблем, без успішного вирішення яких неможливий подальший розвиток промисловості України,: неузгодженість законодавчих актів, відсутність взаємозв'язку між грошово-кредитною, бюджетно-фінансовою політикою і політикою економічного зростання, невирішеність проблем технологічного обміну, відсутність тісних зв'язків між наукою і виробництвом, недосконалість системи права інтелектуальної власності. У цих умовах можливі два основні шляхи активізації інвестиційно-інноваційної діяльності: державна підтримка і ефективне використання внутрішніх можливостей підприємств для створення потенціалу інноваційного розвитку. Державне фінансування слід концентрувати в суспільному секторі економіки, а більшість підприємств повинна використовувати внутрішні резерви, для інвестиційно-інноваційного розвитку.

Розділ 2. Аналіз організаційно-економічних факторів інвестиційно-інноваційного розвитку промислових підприємств. Запропоновано використання поняття інвестиційно-інноваційного потенціалу, сформовано принципові підходи до його аналізу. Проаналізовано рівень використання інвестиційно-інноваційного потенціалу економіки України, ефективність форм і методів регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств. Визначено основні фактори здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств.

У роботі обґрунтовано, що характер розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності залежить від інвестиційно-інноваційного потенціалу, який є сукупністю виробничого і інноваційного потенціалів, що залежать від таких чинників як фінансові ресурси, трудові ресурси, рівень розвитку науки, техніки, технологій, наявністю необхідних матеріальних ресурсів (рис. 3)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Структура інвестиційний-інноваційного потенціалу розвитку підприємства

На відміну від інвестиційного потенціалу в інвестиційно-інноваційному вирішальну роль відіграють трудові ресурси, тому дешева робоча сила не може розглядатися як привабливий чинник інвестиційно-інноваційного розвитку економіки країни. Першочергову роль в даному випадку грає інноваційна культура, що характеризує рівень загальноосвітньої, загальнокультурної і соціально-психологічної підготовки особи і суспільства до сприйняття і творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки на інноваційних принципах.

Запропоноване визначення структури інвестиційно-інноваційного потенціалу дає можливість розробити основні принципи його аналізу. Аналіз інвестиційно-інноваційного потенціалу включає два основні блоки: аналіз виробничого потенціалу і аналіз інноваційного потенціалу. В ході аналізу виробничого потенціалу досліджується стан основних фондів підприємств, наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів для здійснення інвестиційної діяльності. В процесі аналізу інноваційного потенціалу визначаються рівень розвитку трудових ресурсів і можливість використання результатів наукових досліджень у виробництві. Аналіз інвестиційно-інноваційного потенціалу дозволяє визначити чинники, що впливають на інтенсивність інвестиційно-інноваційної діяльності і мотиви її здійснення промисловими підприємствами.

Чинником, що визначає розвиток економіки, є рівень використання наявного потенціалу, залежний від економічної політики держави. В результаті аналізу встановлено, що на сучасному етапі щорічне зростання інвестицій в економіку, відбувається на тлі збереження неефективної структури капітальних вкладень. Впродовж досліджуваного періоду близько 40% всіх капітальних вкладень здійснено в промисловість. Зокрема тільки половина цієї суми в оброблювальну промисловість. Традиційно великою є питома вага інвестицій в транспорт і зв'язок (близько 20%), і близько 15 % всіх інвестицій доводиться на операції з нерухомістю. Зменшується і так незначна частка інвестицій в сільське господарство. У сферах, що формують основу інноваційного розвитку (наука і освіта), інвестиції складають менше 2 % всього об'єму. Відмічається незначний вплив, який надає інвестиційна діяльність і державні вкладення на розвиток економіки держави, у порівнянні з динамікою ВВП (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка витрат держави і інвестицій в основний капітал порівняно з ВВП

рік	ВВП	Інвестиції в основний капітал	Бюджетні витрати на підтримку промисловості
	млн.грн	у % до поперед-нього року	млн.грн.	у % до поперед-нього року	у % до ВВП	млн.грн.	у % до поперед-нього року	у % до ВВП
1996	81 519,0		12 557,3		15,4	3 459,6		4,2
1997	93 365,0	144,4	12 400,6	91,2	13,3	4 423,6	127,9	4,7
1998	102 593,0	109,9	13 958,2	106,1	13,6	7 972,7	180,2	7,8
1999	130 442,0	127,1	17 552,1	100,4	13,5	7 174,8	89,9	5,5
2000	170 070,0	130,4	23 629,5	114,4	13,9	7 270,4	101,3	4,3
2001	204 190,0	120,1	32 573,1	120,8	16,8	8 282,7	113,9	4,1
2002	225 810,0	110,6	37 177,9	108,9	16,8	7 200,9	86,9	3,2
2003	267 344,0	116,6	59 638,3	127,7	22,7	12 206,0	169,5	4,6
2004	344 822,0	129,0	75 714,0	126,9	21,9	4 849,3	39,7	1,4

Порівняльний аналіз динаміки ВВП, капітальних вкладень і витрат держави на підтримку економіки показав відсутність чітко вираженого зв'язку між державними витратами, об'ємом капітальних вкладень і ВВП, що пояснюється непослідовністю економічної політики держави. Так само не роблять істотного впливу на економічний розвиток нашої країни і іноземні інвестиції. Приріст прямих іноземних інвестицій спостерігається в тих галузях, які забезпечують постачання сировини на зовнішні ринки, є екологічно небезпечними, або гарантують швидке повернення капіталу.

Інвестиційно-інноваційна інфраструктура впливає на інвестиційно-інноваційні процеси в Україні незначним чином. Темп зростання коштів, що акумулюються банківською системою (термінові депозити і поточні внески), можна порівняти з темпами зростання банківських кредитів, а зміна інвестицій в основний капітал має власний тренд, що свідчить про відсутність прямого впливу банківського сектора на динаміку капітальних вкладень Основною причиною такого положення є те, що довгострокові кредити в Україні відносяться до найбільш ризикових, а ставка за ними не відповідає рівню ризику, оскільки обмежена платоспроможністю підприємства. Залучення фінансових ресурсів шляхом розміщення акцій підприємства на фінансовому ринку складний і дорогий процес, до якого вдаються в основному великі підприємства, що успішно діють. Франчайзинг не може бути повноцінною основою інвестиційно-інноваційного розвитку, оскільки зарубіжні інвестори не прагнуть модернізації української промисловості, в результаті може відбутися витіснення українських виробників не тільки з зовнішнього, але і з внутрішнього ринку. Венчурні фонди, що існують в Україні, маючи достатньо активів і досвіду роботи, фактично не фінансують українські інновації, а зводять свою діяльність до фінансування прибуткових і практично безризикових інвестиційних проектів.

Таким чином, основними чинниками активізації нвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні в сучасних умовах є внутрішні мотиви, що спонукають підприємства здійснювати капітальні вкладення. Аналіз виробничого потенціалу розвитку економіки показав, що загальний рівень зношеності основних фондів підприємств і організацій України зростає. Більш ніж на половину зношено основні фонди сільського господарства, оброблювальної промисловості, будівництва. Найбільшим рівнем зношеності основних фондів характеризується система освіти і науки, а найменшим торгівля та фінансові послуги. Порівнюючи результати аналізу рівня зношеності основних фондів і рентабельності підприємств різних галузей, можна зробити висновок про те, що промислові підприємства, потребують інвестицій в більшій мірі, тоді як пріоритетними для інвесторів є підприємства торгівлі та фінансової сфери. При цьому в галузях промисловості динаміка інвестицій не корелює з динамікою рентабельності. Отже, основним мотивом здійснення інвестиційної діяльності промисловими підприємствами є необхідність модернізації зношених основних фондів, тоді як рентабельність виробництва є чинником, що визначає можливість підприємства мати власні ресурси для інвестування. Одночасно мотивом і чинником здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності на промисловому підприємстві є заохочення новаторства та винахідництва в колективі, що створює передумови для створення інвестиційно-інноваційних проектів.

Розділ 3. Вдосконалення організаційно-економічного механізму інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств. Запропоновано заходи з вдосконалення системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислових підприємств, визначено характерні особливості бізнес-планів інвестиційно-інноваційних проектів, розроблено рекомендації з їх складання та вдосконалено методику аналізу показників бізнес-плану інвестиційно-інноваційних проектів.

Система управління інвестиційно-інноваційною діяльністю це мистецтво координації трудових і матеріальних ресурсів на основі сучасних методів управління впродовж життєвого циклу вдосконаленої продукції. Основним результатом управління інвестиційно-інноваційною діяльністю слід вважати досягнення мети за складом, обсягом, вартістю та часом робіт з виробництва продукції покращеної якості. При цьому параметрами переважної оптимізації є термін виконання робіт і вартість. Рівень якості вдосконаленої продукції є необхідною умовою, а наявні ресурси, визначають систему обмежень.

Система управління інвестиційний-інноваційною діяльністю промислового підприємства включає складові частини механізму управління (нерозривного циклу планування, аналізу, контролю і регулювання), що здійснюються в кожній фазі інвестиційно-інноваційної діяльності (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Механізм управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислового підприємства

Реалізація інвестиційно-інноваційної діяльності охоплює три фази. Перша фаза - передпроектне інвестиційно-інноваційне дослідження, протягом якої здійснюється визначення можливостей, аналіз варіантів, вибір проекту, попереднє обґрунтування, дослідницьке забезпечення. Друга фаза - інвестиційна - проведення узгоджень, укладання контрактів, розробка проектно-кошторисної документації, будівництво, реконструкція або переоснащення, кадрове забезпечення, дослідницьке забезпечення. Третя - експлуатаційна фаза - введення в експлуатацію оновленого обладнання, доведення до проектної потужності, витрати на підтримку виробництва, акумулювання активів для наступного оновлення основних виробничих фондів.

Один цикл характеризує здійснення одного інвестиційний-інноваційного проекту, а саме управління є повторення таких циклів. Отже, систему управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислового підприємства можна представити як реалізацію інвестиційно-інноваційних проектів відповідно до інвестиційно-інноваційної стратегії підприємства.

Інвестиційно-інноваційний проект є комплектом документів, що визначають механізм і результати діяльності з вкладення ресурсів в створення (придбання) основних засобів і технологій з метою випуску продукції, що характеризується вищими споживчими властивостями.

Особливістю інвестиційно-інноваційного проекту є те, що вони поєднують характерні риси як інвестиційних, так і інноваційних проектів, проте з різною значущістю параметрів. Тому при складанні їх бізнес-планів необхідні вдосконалені підходи. В результаті використання вдосконаленої методики складання бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту вирішуються наступні завдання:

- надання обґрунтованої інформації про проект, що дозволяє привернути зовнішні джерела фінансування, розширити перспективи розвитку підприємства;

- демонстрація зовнішнім інвесторам рівня надійності підприємства;

- створення інформаційної бази для оперативного аналізу ефективності виконання проекту;

- програмування можливості коректування параметрів проекту у разі виникнення ризикових ситуацій.

Бізнес-план інвестиційно-інноваційного проекту повинен містити інформацію про інвестиційно-інноваційний потенціал підприємства і систему управління інвестиційно-інноваційною діяльністю. Для підтвердження відповідності методів управління поставленим цілям, необхідно представити результати аналізу фінансового стану підприємства, тим самим, оцінивши можливості вкладення власних засобів і залучення позикових. Необхідно показати можливості роботи підприємства в умовах інвестиційно-інноваційної інфраструктури. Всі показники, які повинен містити бізнес-план інвестиційний-інноваційного проекту машинобудівного підприємства, підлягають систематизації (табл. 2).

Особливістю наведення інформації в бізнес-плані інвестиційно-інноваційного проекту є те, що визначальним мотивом його появи служать вимоги споживачів до поліпшення характеристик продукції. Прогнозовані об'єми продажів вдосконаленої продукції машинобудівного підприємства визначаються на підставі аналізу інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку галузі, що споживає продукцію машинобудування.

Особливу увагу слід приділити визначенню поточних витрат на виробництво вдосконаленої продукції, модель розрахунку яких має вигляд:

, (1)

де Зт' - поточні витрати на випуск запланованого об'єму вдосконаленої продукції; Ме¹- матеріальні витрати на виробництво одиниці продукції; Зе¹ - витрати на оплату праці для виробництва одиниці продукції; СтНФОТ - агрегована ставка податків на фонд оплати праці; А^п - норма амортизації розрахована виробничим методом; Зн¹ - накладні витрати на виробництво одиниці продукції; П - потреба ринку у вдосконаленій продукції; р_i - вірогідність настання ризикової події i -го виду ; Дз_i - зміна витрат у зв'язку з настанням ризикової події.

Таблиця 2

Система показників бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту промислового підприємства

Група показників	Перелік показників, що входять до групи
Відомості про підприємство	Юридичний статус підприємства; Характеристика організаційної структури підприємства; Основні показники ефективності роботи підприємства.
Концепція маркетингу підприємства	Характеристика продукції підприємства; Аналіз ринку збуту; Відомості про основних конкурентів; План просування вдосконаленої продукції на ринку.
Передумова і основна ідея проекту	Інформація про запити покупців щодо вдосконалення продукції; Основні параметри вдосконаленого продукту; Аналіз потенційних можливостей реалізації проекту.
Відомості про ресурси необхідні для здійснення проекту	Наявність земельної ділянки і можливість її використання; Наявність і якісний склад трудових ресурсів; Можливості системи організації управління; Наявні основні фонди, їх якісна характеристика і можливість використання в проекті.
Проектування і технологія	Відомості про організації, що здійснюють технічне проектування і висновки про відповідність проектній документації необхідним нормам.
План виробничої діяльності підприємства	Обсяг випуску продукції у вартісному вимірюванні, і по номенклатурі в натуральних одиницях; Продуктивність праці; Собівартість одиниці продукції і рентабельність виробництва; Оцінка одноразових і поточних витрат.
Фінансовий план і програма інвестицій	Необхідний обсяг фінансування; Джерела фінансування; Графік руху грошових коштів; Показники ефективності інвестиційного проекту.
Аналіз можливих ризиків	Види ризику, до яких найбільшою мірою схильний проект; Кількісні характеристики основних ризиків; Реакція підприємства у разі настання ризикових подій.
Резюме	Підсумки по всіх розділах проекту.

Розмір максимальних і мінімальних витрат, також як і вірогідність настання ризикової події, оцінюється методом експертних оцінок для кожного конкретного проекту.

Найбільш складним в сучасних умовах завданням керівника проекту є забезпечення джерелами фінансування всіх витрат за проектом. Її рішенню сприяє використання балансової моделі:

(2)

Де IC - загальна сума витрат за проектом.

Пд - чистий грошовий потік від здійснення проекту;

К^из - капітал, що планується до вилучення з обігу підприємства ;

К^п - капітал залучений.

Для вирішення завдання планування фінансового забезпечення проекту складається матриця фінансових ресурсів за конкретними напрямками їх використання (табл. 3).

Таблиця 3

Схема матричного балансу фінансових ресурсів для здійснення інвестиційно-інноваційного проекту

Об'єкти фінансування	Джерела фінансування	Разом потреба у фінансуванні
	1.Капітал, вилучений з операційної діяльності	2.Залучений капітал	3. Чистий грошовий потік
1. Капітальні вкладення	К11	К12	К13	КВ
2.Приріст обігового капіталу	К21	К22	К23	ДОС
Разом по джерелу фінансування	Киз	Кп	Пд	IC

Розглядаючи отриману матрицю по стовпцях можна наочно побачити не тільки суму коштів з кожного джерела фінансування, але і визначити період їх залучення і термін використання. Аналіз рядків матриці дозволяє встановити рівень забезпеченості кожної категорії витрат джерелами фінансування.

На завершальному етапі створення бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту оцінюється його ефективність. Основою оцінки ефективності інвестиційно-інноваційного проекту є його цільова функція, яка залежить від чотирьох основних параметрів: об'єму реалізації вдосконаленої продукції, наявних ресурсів, часу реалізації проекту і якості вдосконаленого продукту. У якості основних критеріїв оцінки ефективності інвестиційно-інноваційного проекту запропоновано використовувати модифіковані показники чистої приведеної вартості, дисконтованого періоду окупності і прибутковості інвестицій.

(3)

(4)

(5)

де NPV - чиста приведена вартість інвестиційно-інноваційного проекту;

DPP - період окупності витрат за проектом;

PI - індекс прибутковості проекту

Пр⁰ - прибуток від реалізації продукції до удосконалення її властивостей; Ui - кількісний показник рівня удосконалення продукції; А^п - норма амортизації, розрахована виробничим методом; Пр' - можлива зміна суми прибутку, визначувана ціновою стратегією підприємства; КВ - сума капітальних вкладень; Мз¹- матеріальні затрати на виробництво одиниці продукції; Зп¹ - витрати на оплату праці для виробництва одиниці продукції; Зн¹ - накладні витрати на виробництво одиниці продукції; Зт₀ - поточні витрати на виробництво продукції до її удосконалення; d - ставка дисконтування; m - період реалізації вдосконаленого продукту; n - період здійснення проекту.

Особливість запропонованої методики розрахунку полягає в тому, що інвестиційно-інноваційний проект здійснюється на діючому підприємстві, що раніше виробляло аналогічний продукт, але з іншими технічними характеристиками. Тому підприємство має в своєму розпорядженні інформацію про попит на даний вид продукції. Таким чином, потреба у вдосконаленій продукції визначає об'єм її реалізації і виробництва. Цінова політика, що склалася на підприємстві, є основою для визначення прибутковості реалізації продукту. Як початкова база приймається прибуток від реалізації одиниці продукції, виробленої до здійснення інвестиційно-інноваційного проекту. Вона коректується на величину інноваційного рівня продукції, яка кількісно відображає ступінь її удосконалення. Оскільки в умовах ринкової економіки ціна на продукцію - величина що змінюється і залежить від умов постачання продукції, порядку розрахунків, репутації покупця, то виникає необхідність ввести значення коректування суми прибутку, що визначається ціновою політикою підприємства.

Наявність в моделі випадкових компонент Пр' іУp_iДз_і дозволяє особливу увагу приділити причинам коливання як величини доходу від реалізації проекту, так і витрат на його здійснення. Оцінивши кількісне значення цих показників можна зробити висновок про чутливість проекту до зміни ціни на реалізацію продукції і ризиків, пов'язаних із здійсненням інвестиційної фази проекту. В ході реалізації проекту, менеджер, маючи в своєму розпорядженні фактичну інформацію про ці величини, може без зусиль внести необхідні корективи до проекту або ухвалити управлінське рішення.

Використання вдосконаленої методики складання і аналізу бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту машинобудівного підприємства дозволяє розширити можливості підприємства і сприяє підвищенню ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства.

ВИСНОВКИ

В дисертації проведено теоретичне дослідження та нове вирішення наукового завдання підвищення ефективності функціонування організаційно-економічного механізму інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств, що виявляється в наступному:

1. На підставі теоретичного аналізу змісту економічних категорій інвестиційна та інноваційна діяльність встановлено, що інвестиційно-інноваційна діяльність промислових підприємств, це дії, направлені на здійснення капітальних вкладень з метою незначної зміни основних виробничих фондів і технології для випуску продукції з покращеними властивостями. Інвестиційно-інноваційна діяльність є однією з форм реальних інвестицій, займає проміжне положення між інноваційною діяльністю і інвестиціями екстенсивного розвитку. Метою її є реакція підприємства на вимоги ринку, і здійснюється вона переважно у виробничій сфері.

2. Характеристика організаційно-економічного механізму здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності показала, що вона починається з встановлення необхідних характеристик покращеної продукції, які визначають вимоги до устаткування для її виробництва. Потім аналізується наявне устаткування і розробляється план його модернізації. На підставі цих даних оцінюється необхідний об'єм фінансування, його джерела та інші економічні характеристики проекту

3. Дослідження системи державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності показало, що основними проблемами, які стримують її розвиток на сучасному етапі, є: неузгодженість законодавчих актів, відсутність взаємозв'язку між грошово-кредитною, бюджетно-фінансовою політикою і політикою економічного зростання, невирішеність проблем технологічного обміну, відсутність тісних зв'язків між наукою і виробництвом, недосконалість системи права інтелектуальної власності.

4. Характер розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності залежить від інвестиційно-інноваційного потенціалу, який є сукупністю виробничого і інноваційного потенціалів, залежних від таких чинників як фінансові ресурси, трудові ресурси, рівень розвитку науки, техніки, технологій, наявність необхідних матеріальних ресурсів. Структура інвестиційно-інноваційного потенціалу визначає принципові підходи до його аналізу. Аналіз інвестиційно-інноваційного потенціалу включає два блоки: аналіз виробничого потенціалу і аналіз інноваційного потенціалу. В ході аналізу виробничого потенціалу досліджується стан основних фондів підприємств, наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів для здійснення інвестиційної діяльності. В процесі аналізу інноваційного потенціалу визначаються рівень розвитку трудових ресурсів і можливість використання результатів наукових досліджень у виробництві.

5. Встановлено, що на сучасному етапі щорічне зростання інвестицій відбувається на фоні збереження неефективної структури капітальних вкладень. Порівняльний аналіз динаміки ВВП, капітальних вкладень та витрат держави на підтримку економіки показав, що в Україні відсутній зв'язок між державними витратами та обсягами капітальних вкладень, що пояснюється відсутністю чітко визначеної економічної політики держави. Також не здійснюють суттєвого впливу на економічний розвиток іноземні інвестиції та інвестиційно-інноваційна інфраструктура.

6. Аналіз факторів здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства показав, що основним мотивом здійснення інвестиційної діяльності промисловими підприємствами є необхідність модернізації зношених основних фондів, тоді як рентабельність виробництва є чинником, що визначає можливість підприємства мати власні ресурси для інвестування.

7. Дослідження особливостей системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислових підприємств, визначило, що таке управління це мистецтво координації трудових і матеріальних ресурсів на основі сучасних методів управління впродовж життєвого циклу вдосконаленої продукції. Основним результатом управління інвестиційно-інноваційною діяльністю слід вважати досягнення мети за складом, обсягом, вартістю і часом робіт з виробництва продукції покращеної якості. Одиничним циклом інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства є здійснення інвестиційно-інноваційного проекту, який характеризується комплектом документів, що визначають механізм і результати діяльності з вкладення ресурсів в створення (придбання) основних засобів і технологій з метою випуску продукції, що характеризується вищими споживчими властивостями.

8. На підставі узагальнення особливостей складання бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту встановлено, що для вирішення завдання планування фінансового забезпечення проекту доцільно використовувати балансову модель і матрицю фінансових ресурсів проекту за конкретними напрямками їх використання. З її допомогою можна наочно побачити не тільки суму коштів, що поступають з кожного джерела фінансування, але і визначити період їх залучення і термін використання, а також забезпеченість кожної категорії витрат джерелами фінансування.

9. Розроблені рекомендації з вдосконалення методики складання та аналізу бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту, засновано на необхідності прогнозування показників проекту в умовах ризику зміни витрат. Введення в модель визначення витрат за проектом, доходів від його реалізації і критеріїв ефективності випадкових компонент Пр' і Уp_iДз_і дозволяє особливу увагу приділити причинам коливання як величини доходу від реалізації проекту, так і витрат на його здійснення. Отримані інтервальні та найбільш вірогідні оцінки прогнозних параметрів дозволяють більш обґрунтовано приймати управлінські рішення під час здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Філіпішин І.В. Концептуальні засади стимулювання інвестиційної діяльності промислових підприємств // Схід. 2004. №7 (65). С. 16 - 18.

2. Філіпішин І.В. Галузеві та регіональні аспекти інвестиційної політики України // Вісник Львівської комерційної академії: Зб. наук.праць// Львів: Видавництво ЛКА, 2005. вип. 18 част. ч. 1. С. 142 - 145.

3. Філіпішин І.В. Фактори інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств // Вісник економічної науки України. 2005. №2(8). С. 111-115.

Опубліковано у матеріалах науково-практичних конференцій

4. Филипишин И.В. Перспективы развития венчурного бизнеса в Украине // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення ”. Севастополь: СЕТФ Дон ДУЕТ, 2005. С. 250 -252.

5. Філіпішин І.В. Інвестиційні чинники економічного зростання України // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економічні проблеми промислового розвитку в Україні”. Донецьк: ІЕП НАНУ, 2005. С. 245-246.

6. Філіпішин І.В. Проблеми підвищення інвестиційної активності // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С. 34-35.

АНОТАЦІЯ

Філіпішин І.В. Організаційно-економічний механізм інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2006.

Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних положень і розробці методичних рекомендацій з активізації інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств.

У роботі досліджено поняття і механізм здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності, її роль в розвитку економіки держави, узагальнений досвід державного регулювання інвестиційної і інноваційної діяльності в Україні і за кордоном, виявлені основні проблеми, що перешкоджають ефективному розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності на сучасному етапі. Запропоновано використання поняття інвестиційно-інноваційного потенціалу, розроблена і апробована методика його аналізу. Проаналізований рівень використання інвестиційно-інноваційного потенціалу економіки України, ефективність форм і методів регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств. Визначені основні мотиви здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності. Запропоновані заходи по вдосконаленню системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислових підприємств, визначені характерні особливості складання бізнес-планів інвестиційно-інноваційних проектів, розроблені рекомендації по їх складанню і вдосконалена методика аналізу показників бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту.

Ключові слова: інвестиційно-інноваційна діяльність, інвестиційно-інноваційний потенціал, регулювання і стимулювання, мотиви, бізнес-план інвестиційно-інноваційного проекту.

АННОТАЦИЯ

Филипишин И.В. Организационно-экономический механизм инвестиционно-инновационной деятельности промышленных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Приазовский государственный технический университет Министерства образования и науки Украины, Мариуполь, 2006.

Диссертационная работа посвящена развитию теоретических положений и разработке методических рекомендаций по активизации инвестиционно-инновационной деятельности промышленных предприятий.

На основании теоретического анализа содержания экономических категорий инвестиционная и инновационная деятельность установлено, что инвестиционно-инновационная деятельность промышленных предприятий, это действия, направленные на осуществление капитальных вложений с целью незначительного изменения основных производственных фондов и технологии для выпуска продукции с улучшенными свойствами. Она начинается с установления требуемых характеристик улучшенной продукции, которые определяют требования к оборудованию для ее производства. Затем анализируется имеющееся оборудование и разрабатывается план его модернизации. На основании этих данных оценивается необходимый объем финансирования, его источники и другие экономические характеристики проекта

Предложено использование понятия инвестиционно-инновационного потенциала, разработана и апробирована методика его анализа. Проанализирован уровень использования инвестиционно-инновационного потенциала экономики Украины, эффективность форм и методов регулирования инвестиционно-инновационной деятельности промышленных предприятий. Определены основные мотивы осуществления инвестиционно-инновационной деятельности. Предложены меры по совершенствованию системы управления инвестиционно-инновационной деятельностью промышленных предприятий, определены характерные особенности составления бизнес-планов инвестиционно-инновационных проектов, разработаны рекомендации по их составлению и усовершенствована методика анализа показателей бизнес-плана инвестиционно-инновационного проекта.

Предложено для решения задачи планирования финансового обеспечения проекта использовать балансовую модель и матрицу финансовых ресурсов проекта по конкретным направлениям их использования. С ее помощью можно наглядно увидеть не только сумму средств, поступающих из каждого источника финансирования, но и определить период их привлечения и срок использования, а также обеспеченность каждой категории затрат источниками финансирования.

Разработанные рекомендации по совершенствованию методики составления и анализа бизнес-плана инвестиционно-инновационного проекта, основаны на необходимости прогнозирования определяющих показателей проекта в условиях риска изменения расходов. Введение в модель определения расходов по проекту, доходов от его реализации и критериев эффективности случайных компонент Пр' и Уp_iДз_і позволяет особенное внимание уделить причинам колебания как величины дохода от реализации проекта, так и расходов на его осуществление. Полученные интервальные и наиболее вероятные оценки прогнозных параметров позволяют более обосновано принимать управленческие решения во время осуществления инвестиционно-инновационной деятельности