Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська національна академія зв'язку ім. О.С.Попова

Київський навчально-науковий виробничий центр

Реферат на тему: «Мультиплікатор автономних витрат»

Виконала студентка СМО-кв-34кц групи

Кохась Вікторія Миколаївна

Перевірив к.е.н. Андрос С.В.

Київ 2015

Зміст

Вступ

2. Мультиплікатор витрат відкритої економіці

3. Коливання рівноважного рівня випуску і мультиплікатор автономних витрат

Список використаної літератури

Мультиплікатор є тим коефіцієнтом або числом, на яке слід помножити приріст інвестицій, щоб дати прогнозні оцінки майбутньому зростанню національного доходу.

Слово «мультиплікатор» у перекладі з латинської мови означає множник. Саме поняття «мультиплікатор» і його принцип були вперше описані в економічній теорії англійським економістом Р. Капом в 1931 p., ще до появи роботи Дж. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» (1936 р.). За Кейнсом, мультиплікатор -- це числовий коефіцієнт, який показує залежність змін доходу від змін інвестицій.

Мультиплікатор використовується для визначення числового коефіцієнта, що показує, у скільки разів зміниться (зросте чи зменшиться) національний доход при певній конкретній зміні (збільшенні чи зменшенні) інвестицій. З приводу цього Дж. Кейнс зазначав, що у разі, коли здійснюються додаткові інвестиції, отримуваний доход зростає на суму, яка в к разів перевищує суму, на яку збільшені інвестиції.

В рефераті порушуються такі теми як : поняття та формули мультиплікатор автономних витрат, його інфляційний розвиток, мультиплікатор державних витрат, мультиплікатор витрат і відкритій економіці, коливання рівноважного рівня витрат та коливання рівноважного рівня випуску і мультиплікатор автономним витрат.

1. Мультиплікатор автономних витрат. Податковий мультиплікатор

Мультиплікатор автономних витрат - відношення зміни рівноважного ВВП до зміни будь-якого компонента автономних витрат.

Зміна будь-якого компонента автономних витрат веде до зміни рівноважного обсягу випуску. Але зміна випуску (доходу) виявляється більшим, ніж початкове зміна автономних витрат. Це відбувається завдяки ефекту мультиплікатора. Розглянемо спочатку найпростішу модель закритої економіки без державного сектора, де сукупні витрати складаються з споживчих і інвестиційних (Е = С + і), а функція споживання має вигляд

C = Ca+bY.

Якщо автономні витрати збільшуються на ДА (це може бути зростання інвестицій), то сукупні витрати і випуск (доход) спочатку теж зростуть на ДA (ДY = ДА). Зростання доходу призведе до збільшення споживання, але не на таку ж величину, а на bДА. Частина приросту доходу зберігається. Збільшення споживання веде до зростання витрат на ту ж величину bДА. Далі виробництво знову зростає, щоб задовольнити попит, випуск (дохід) збільшується на bДА.

Зростання доходу знову збільшить споживчі витрати - тепер вже на b(bДА) = Ь²ДА. Зростаючий споживчий попит знову призведе до зростання випуску і доходу і т. д. Очевидно також, що з кожним разом величина приросту доходу буде все менше. Кроки збільшення видатків і доходу (випуску) можна представити наступним чином (Таб. 1.1)

Таб.1.1. Збільшення видатків і доходу

Якщо підсумувати всі прирости доходу, що дорівнюють приростам витрат, і застосувати формулу суми спадної геометричної прогресії (сума в дужках) з основою менше одиниці (b < 1), то отримаємо:

Таким чином, загальна зміна доходу дорівнює первісним зміни сукупних видатків, помноженому на . Множник називається мультиплікатором (т) показує, на яку величину зміниться рівноважний дохід (випуск) при зміні сукупних витрат на одиницю:

Розглянемо цей процес на прикладі. Припустимо, авіакомпанія вирішила інвестувати 100 млн дол. в купівлю нового літака. В цьому випадку початкове збільшення автономних інвестиційних витрат складе 100 млн дол. Зростання інвестиційних витрат збільшить ВВП на ту ж суму. Розширення виробництва на авіаційному заводі означає, що зростуть доходи його працівників, можливо, будуть найняті нові робочі.

Збільшаться і доходи власників акцій авіаційного заводу на тлі зростання прибутку. В цілому доходи зростуть на ту ж величину - 100 млн. Доходи розподіляються між споживанням та заощадженнями відповідно з граничною схильністю до споживання. Припустимо, що вона дорівнює 0,8, тобто зі 100 одиниць доходу 80 витрачаються на споживання, а 20 зберігаються (поки для спрощення припускаємо, що податки відсутні).

Таким чином, працівники заводу і власники акцій зможуть витратити на купівлю товарів і послуг додатково 80 млн дол. Торговельні підприємства зроблять додаткові замовлення на поставки товарів на 80 млн дол. підприємствам-виробникам, таким чином стимулюючи зростання виробництва і доходів працівників і власників цих підприємств на цю ж величину. витрати мультиплікатор інвестиції

Працівники підприємств-виробників, отримавши додаткові доходи, також зможуть збільшити свої споживчі витрати на 64 млн дол. (відповідно з граничною схильністю до споживання), що викличе подальше зростання виробництва і доходів у підприємств-постачальників і т. д. Як показано нижче, витрати перших трьох періодів призведуть до зростання доходу на 100 + 80 + 64 = 244 млн дол.( Таб.1.2.) і процес буде продовжуватися - кожен виток витрат буде стимулювати нове зростання виробництва, доходів і нових індукованих споживчих витрат.

Таб.1.2. Витрати трьох періодів

Максимально можливе сумарне збільшення доходу (обумовлене багаторазовим зростанням доходів і споживчих витрат) при b = 0,8 складе в нашому прикладі млн руб.

Мультиплікатор автономних (в даному випадку інвестиційних) витрат буде дорівнює п'яти. Таким чином, збільшення автономних видатків на 100 млн дол. призвело до зростання рівноважного рівня доходу на 500 млн дол.

Зауважимо, що спочатку, коли збільшуються автономні витрати, плановані витрати перевищують обсяг випуску. Фірми починають скорочувати запаси і збільшувати об'єм випуску. По мірі зростання випуску і доходу збільшуються індуковані витрати (залежать від доходу), в даному випадку - споживчі витрати. Тому підсумкове збільшення рівноважного обсягу випуску (доходу) можна представити як суму початкового приросту автономних витрат (100) і витрат, індукованих подальшим приростом зміною доходу(80 + 64 + 51,2 + ...).

До цих пір розглядалася проста модель мультиплікатора для двухсекторной економіки. Тепер ускладнимо аналіз - розглянемо відкриту економіку і доповнимо модель державним сектором.

Якщо перейти до функції споживання, що включає повну податкову функцію, і розглядати відкриту економіку, де рівноважний рівень доходу визначається рівнянням, то приріст доходу, викликаний зміною автономних витрат, буде дорівнює

де - мультиплікатор автономних витрат.

Приріст доходу визначається, таким чином, зміною автономних витрат і величиною мультиплікатора. Останній, в свою чергу, залежить від граничної схильності до споживання b, податкової ставки t і граничної схильності до імпорту п. Так, при збільшенні автономних видатків, наприклад інвестицій, збільшиться і обсяг ВВП. Але при наявності прибуткових податків, а тим більше при їх збільшенні, дохід зросте в меншій мірі, ніж ВВП. Відповідно, споживання також збільшиться менше, ніж могло б при відсутності прибуткових податків або при їх незмінному рівні. У підсумку процес мультиплікації призведе до меншого приросту ВВП (доходу). Аналогічно, якщо частина споживчих витрат припадає на імпорт, вони не стимулюють зростання ВВП країни. Тому збільшення граничної схильності до імпорту веде до зменшення приросту ВВП і доходу в процесі мультиплікації. Арифметично збільшення податкової ставки t і граничної схильності до імпорту п веде до зменшення значення мультиплікатора. І навпаки, зростання граничної схильності до споживання означає, що велика частина приросту доходу витрачається на споживання (менша зберігається), а значить, споживчі витрати стимулюють більший приріст ВВП і доходу. Зростання b збільшує значення мультиплікатора витрат.

Згідно кейнсианским уявленнями, короткострокова рівновага в економіці може встановлюватися на рівні нижче потенціалу, тобто повної зайнятості ресурсів. У цьому випадку говорять про рецессионном розриві - величиною, на яку необхідно збільшити сукупні витрати (сукупний попит), щоб ВВП досяг потенційного значення, забезпечивши повну зайнятість в економіці. Для подолання цього розриву і досягнення повної зайнятості держава може збільшити сукупні витрати, стимулюючи тим самим зростання виробництва і зайнятості.

1.1 Інфляційний розвиток

У разі якщо фактичний ВВП з якоїсь причини перевищує потенційний рівень випуску, говорять про інфляційний розрив.

Інфляційний розвиток - величиною, на яку сукупні видатки перевищують рівень виробництва при повній зайнятості.

Для подолання інфляційного розриву уряд може скоротити витрати, трансферти або збільшити податки.

Таким чином, уряд може змінювати сукупні витрати кількома способами: по-перше, збільшуючи або зменшуючи державні закупки товарів і послуг (як відомо, вони є частиною сукупного попиту), по-друге, змінюючи податки або трансферти. Податки і трансферти впливають на попит опосередковано - через зміну наявного доходу.

Якщо для ліквідації рецесійного розриву збільшуються державні витрати - а вони є частиною сукупних витрат - це означає, що при даному рівні доходу зростають плановані витрати. Лінія запланованих видатків E₀ зсувається вгору до Е₁ на відстань ДG. Рівновага встановиться в точці Ст. Зростання державних витрат призведе до приросту доходу (ДY = Y₁ - Y₀) більшого, ніж початкове зміна витрат, тобто ДY> ДG та

1.2 Мультиплікатор державних витрат

Відношення називається мультиплікатором державних витрат і показує, на скільки зросте прибуток при збільшенні державних витрат на одиницю.

Подивимося, яким чином впливає на рівноважний рівень доходу зміна податків? Припустимо, що відбулося зменшення автономних податків на величину Т_а. Це відразу ж збільшить чистий дохід на ту ж величину. Споживання (з урахуванням граничної схильності до споживання) зросте на bДТ_а, тобто при попередньому рівні випуску (доходу) плановані витрати збільшаться на bДТ_a. на цю ж величину зрушиться вгору крива планованих витрат. Рівноважний рівень доходу збільшиться. Підсумковий зростання доходу у випадку закритої економіки при наявності тільки автономних податків у відповідності з рівнянням (Рис.1.1.) одержимо, помноживши початковий приріст автономних витрат, викликаний збільшенням доходу, на мультиплікатор: або де - мультиплікатор податків, або податковий мультиплікатор.

Рис.1.1. Зростання державних витрат у моделі кейнсіанського хреста

Податковий мультиплікатор за абсолютною величиною менше мультиплікатора державних витрат, оскільки у порівнянні з процесом мультиплікації автономних витрат у випадку зміни податків відсутня перший крок - зростання доходу у зв'язку із зростанням автономних витрат.

Всі наступні кроки аналогічні нагоди зміни автономних витрат (наприклад, інвестицій або державних витрат): зростання наявного доходу веде до збільшення споживання; збільшення споживання означає зростання витрат на ту ж величину bДТ_а; виробництво зростає, щоб задовольнити попит, випуск (дохід) збільшується на bДТ_а. Зростання доходу знову збільшить споживчі витрати, тепер вже на b(bДТ_а) = Ь²Т_а, а зростаючий споживчий попит знову призведе до зростання випуску і доходу і т. д.

Подивимося, як буде виглядати податковий мультиплікатор з урахуванням повної податкової функції у відкритій економіці. У цьому випадку автономні витрати

При зміні автономних податків зміна автономних витрат складе

Відповідно, збільшення рівноважного рівня доходу, викликане зниженням автономних податків, у відповідності з рівнянням (4.22) буде дорівнює

Мультиплікатор автономних податків буде дорівнює

На відміну від зміни автономних податків, яке інтерпретується графічно зрушенням кривої планованих витрат на відстань bДТ_а, зміна ставки прибуткового податку t графічно відображається зміною кута нахилу кривої планованих витрат.

Збільшення або скорочення трансфертів, так само як і зміна податків, впливає передусім на рас полагаемый дохід. Споживання зростає на величину, що дорівнює добутку обсягу трансфертів на граничну схильність до споживання bТг. Далі процес мультиплікації протікає аналогічно випадку зміни податків. Мультиплікатор трансфертів рівний податкового мультиплікатору, але з позитивним знаком, а зміна рівноважного рівня доходу в цьому випадку дорівнює

Сукупна зміна доходу в разі одночасної зміни державних витрат, автономних податків і трансфертів можна визначити, склавши зміни кожного компонента автономних витрат, помножені на відповідний мультиплікатор:

Зауважимо, що якщо з якихось причин, наприклад в очікуванні спаду, домогосподарства вирішують збільшити заощадження і менше споживати, то через ефект мультиплікатора це може призвести до падіння доходу набагато більшого, ніж зниження споживання (при цьому обсяг заощаджень може залишитися незмінним або навіть знизитися надалі). Цей феномен отримав назву "парадоксу ощадливості".

Однак якщо при цьому будуть збільшуватися інвестиції (саме заощадження вивільняють ресурси для інвестицій, обмежуючи споживання), то зниження доходу не відбудеться. Обсяг виробництва і зайнятість залишаться колишніми, але в структурі випуску зросте частка інвестиційних і знизиться частка споживчих товарів.

2. Мультиплікатор витрат відкритої економіці

Оскільки експорт та імпорт - елементи сукупних витрат, то вони діють на економіку з мультиплікаційним ефектом, однак їх вплив на економіку проявляється по-різному з причини того, що експорт та імпорт представляють собою альтернативні процеси в системі національних рахунків.

Додаткове збільшення експорту, пов'язане із зростанням закордонного попиту, спричинить за інших рівних умов збільшення виробництва, що породжує додаткові доходи, які через витрати на споживання та інвестування також вплинуть на зростання виробництва. Надалі все повторюється знову і знову. Навпаки, збільшення імпорту тотожне ''витоку" з потоку" витрати-доходи", ведучою до мультиплікаційного скорочення національного виробництва.

У цьому сенсі імпорт по впливу на економіку схожий на заощадження, які також за принципом мультиплікатора скорочують рівень національного виробництва.

Загалом мультиплікатор у відкритій економіці (мультиплікатор зовнішньої торгівлі) показує, в якому напрямку впливає зовнішня торгівля на рівень національного виробництва та доходу - сприяє їх росту або веде до скорочення.

Якщо значення коефіцієнта мультиплікації більше одиниці, це означає, що зовнішня торгівля позитивно впливає на макроекономічні показники національного господарства, і навпаки. Для розрахунку мультиплікатора зовнішньої торгівлі необхідно звернутися до чистого експорту ХП. Як вже зазначалося, чистий експорт являє собою різницю між експортом країни і величиною її імпорту.

При цьому вітчизняний експорт не залежить від величини національного доходу країни, а визначається доходами інших країн. Тому в системі національних рахунків він може бути представлений як автономна величина EX.

Навпаки, вітчизняний імпорт знаходиться в прямій залежності від вітчизняного національного доходу і може бути виражений через граничну схильність до імпортування т, помноженому на величину доходу В результаті функція чистого експорту прийме вигляд: Гранична схильність до імпортування показує, наскільки збільшується імпорт при зростанні національного доходу на 1 грошову одиницю: де AIM - приріст імпорту; - приріст національного доходу.

У закритій економіці мультиплікатор витрат - величина, зворотна граничної схильності до заощадження 5 = 1 - з, де с - гранична схильність до споживання: 1-е 'У відкритій економіці напрямок зміни чистого експорту залежить від динаміки його складових - експорту та імпорту.

Якщо національний дохід країни збільшиться в результаті зростання попиту іноземців на вітчизняні товари та послуги, то, найімовірніше, це призведе і до зростання чистого експорту, тобто до поліпшення балансу поточних рацій.

Аналогічний результат буде і в тому випадку, якщо національний дохід країни зросте під впливом розширення внутрішнього попиту на вітчизняні товари і відповідного скорочення попиту на імпорт. Якщо це буде супроводжуватися поліпшенням експортних можливостей країни, то сальдо рахунку поточних операцій також зросте.

3. Коливання рівноважного рівня випуску і мультиплікатор автономних витрат

Рівноважний рівень випуску Yg може коливатися відповідно до зміни величини будь-якого компонента сукупних витрат: споживання, інвестицій, державних витрат або чистого експорту. Збільшення будь-якого з цих компонентів зміщує криву планованих витрат вгору і сприяє зростанню рівноважного рівня випуску. Зниження будь-якого з компонентів сукупного попиту супроводжується спадом зайнятості та рівноважного випуску.

Приріст будь-якого компонента автономних витрат AA = A (a + I + G + XJ викликає дещо більше приріст сукупного доходу Д У завдяки еф фекту мультиплікатора.

Мультиплікатор показує, у скільки разів сумарний приріст (скорочення) сукупного доходу перевищує початковий приріст (скорочення) автономних витрат. Важливо, що одноразова зміна будь-якого компонента автономних витрат породжує багаторазове зміна ВВП.

Якщо, наприклад, автономне споживання збільшується на якусь величину ДС,, то це збільшує сукупні витрати і дохід Уна ту ж величину, що, у свою чергу, викликає вторинний зростання споживання (через збільшення доходу), але вже на величину МРС х АСА. Далі сукупні витрати і дохід знову зростають на величину МРС х С, і так далі по схемі кругообігу "доходи-витрати».

З цієї простої схеми видно, що сукупний доход У багаторазово реагує на початковий імпульс ACAt, що і відображається в величиною мультиплікатора автономних витрат. Це означає, що відносно невеликі зміни у величинах С, / або G, ХП можуть викликати значні зміни в рівнях зайнятості і випуску.

Мультиплікатор, таким чином, є фактором економічної нестабільності, що підсилює коливання ділової активності, викликані змінами в автономних витрат. Тому одним з основних завдань бюджету но-податкової політики уряду є створення системи вбудованих ста білізаторов економіки, яка дозволила б послабити ефект мультиплікації шляхом відносного зниження величини граничної схильності до споживання (МРС).

Ця проблема стає більш складною в умовах стимульованих інвестицій, тому що в кожному наступному циклі виробництва з збільшеного сукупного доходу уніфінансуються не тільки більш високі споживчі, а й зростаючі інвестиційні витрати і виникає ефект супермультиплікатора.

Список використаної літератури

1. Аналогична економія : макроекономіка і мікроекономіка : у 2-х книгах. Навчальний посібник / За ред. С. М. Панчишина. - 4-е вид., випр. і доп. - К. : Знания, 2006.

2. Базилевич В. Д. Макроекономіка: підручник для вузів / В. Д. Базилевич. - 3-тє вид., випр. - К. : Знания, 2006. - 624 с.

3. Базилевич В. Д. Макроекономіка : Тести. Ситуаційні завдання. Практикум ров'язання : навчальний посібник / В. Д. Базилевич, Л. О. Баластрик. - К. : Четверта хвиля, 1997. - 142 с.

4. Базілінська О. Я. Макроекономіка: навчальний посібник / О. Я. Базілінська. К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 443 с.

5. Батура О. В. Макроекономіка: навчальний посібник / О. В. Батура, О. Ф. Івашина, Л. Ф. Новикова. К. : Центр навчальної літератури, 2007. - 236 с.

6. Буту О. I. Макроекономіка : тренінг-курс : навчальний посібник / О. I. Буту, Н. I. Волкова. - К. : Знания, 2007. - 236 с.

7. Горбачук В. Макроекономічні методи. К. : Альтерпрес, 1999. - 263 с.

8. Задоя А. А. Макроэкономика : учебник / А. А. Задоя, Ю. Е. Петруня. 2-е изд., стереотип. К. : Знания, 2006. - 370 с.

9. Карпінський Б. А. Макроекономіка: зростання і сталий розвиток. Навчальний посібник / Б. А. Карпінський, С. М. Божко, О. Б. Карпінська. К. : Професіонал, 2006. - 283 с.

10. Киселёва Е. А. Макроэкономика: экспресс-курс. Учебное пособие / Е. А. Киселёва. - М. : Кно-Рус, 2008. - 380 с.

11. Кочура Є. В. Моделювання макроекономічної динаміки : навчальний посібник / Є. В. Кочура. - К. : Центр навчальної літератури, 2003. - 236 с.

12. Кравцов О. С. Макроекономіка у запитаннях та відповідях : навчальний посібник / О. С. Кравцов, В. М. Бережний, В. М. Онєгіна. К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 200 с.

13. Кулішов В. В. Макроекономіка : основи теорії і практикум. Навчальний посібник / В. В. Кулішов. - Львів : Магнолія плюс, 2004. - 253 с.

14. Кучерявенко I. А. Макроекономіка : практикум. Навчальний посібник / I. А. Кучерявенко. - 2-е вид., випр. - К. : Вікар, 2006. - 240 с.

15. Кушнір В. С. Мікро- та макроекономіка: навчальний посібник / В. С. Кушнір. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 256 с.

16. Макроекономіка: навчальний посібник / За ред. 1.1. Вініченко. К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 172 с.

17. Макроэкономика. Учебник / Под ред. А. В. Сидоровича. - М. : Изд-во “Дело и сервис”, 2001. - 448 с.

18. Малиш Н. А. Макроекономіка: навчальний посібник / Н. А. Малиш. - К. : МАУП, 2003. - 182 с.

19. Мельникова В. I. Макроекономіка : навчальний посібник / В. I. Мельникова, Н. I. Климова. 2-ге вид., доп. К. : Професіонал, 2005. - 396 с.

20. Мікроекономіка і макроекономіка : підручник у 2-х ч. для вузів / За ред. С. Будаговської. - 2-е вид. - К. : Основи, 2001. - 518 с.

21. Овчинников Г. П. Макроэкономика: учебник / Г. П. Овчинников, Е. Б. Яковлева. СПб. : Поиск, 2006. - 367 с.

22. Отрошко О. В. Основи економічної теорії: макроекономічний аспект. Навчальний посібник / О. В. Отрошко. - К. : Знания, 2006. - 222 с.

23. Панчишин С. М. Макроекономіка: навчальний посібник / С. М. Панчишин. 3-е вид., стереотип. К. : Либідь, 2005. - 615 с.

24. Протас В. Ф. Макроэкономика : структурно-логические схемы. Учебное пособие / В. Ф. Протас. - М. : “Банки и биржи" : “Юнити”, 1997. - 270 с.

25. Пушкаренко П. I. Основи макроекономіки : політекономічний аспект. Навчальний посібник / П. I. Пушкаренко, О. О. Нєсвєтов, М. I. Логвиненко. -- Суми : Університетська книга, 2004. - 199 с.

26. РадіоноваІ. Ф. Макроекономіка та економічна політика: підручник /1. Ф. Радіонова. - К. : "Таксон”, 1996. - 238 с.

27. Савченко А. Г. Макроекономіка : навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / А. Г. Савченко. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К. : КНЕУ, 2001. - 132 с.

28. Савченко А. Г. Макроекономіка : підручник / А. Г. Савченко, Г. О. Пухтаєвич. - К. : Либідь, 1999. - 288 с.

29. Савченко А. Г. Макроекономіка : підручник / А. Г. Савченко. -2-ге вид., без змін. - К. : КНЕУ, 2007. - 442 с.

30. Самюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка / Пер. з англ. - К.: “Основи”, 1995. - 544 с.

Размещено на Allbest.ru