Стратегічне планування і бізнес-планування перукарні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика бізнес-планування та новоствореного підприємства

Розділ 2. Розрахунок обсягу виробництва та реалізації послуг (річний розмір виручки)

Розділ 3. Розрахунок річного плану по праці

Розділ 4. Розрахунок собівартості, прибутку та рентабельності

Розділ 5. Основні економічні показники діяльності перукарні

Висновки

Список використаної літератури



ВСТУП

Економіка або економічні науки -- комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме -- про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.

Економіка, як комплекс економічних дисциплін має складну структуру. Її поділяють на національну економіку та економіку управління (економіка і організація управління), і кожна з ціх дисциплін одночасно на мікроекономіку (мала економіка) яка ставить за мету дослідити поведінку фірм, окремих людей, сім'ї та макроекономіку (велика економіка) яка вивчає країни, великі інтернаціональні об'єднання та світ в цілому. Економічні теорії часто перевіряються емпірично, здебільшого, за допомогою економетрики, яка адаптує методи статистики до економічних даних.

Економічна наука розробляється і розвивається економістами, що сповідають різноманітні ідеології та концепції, через таке велике розмаїття виникає складність визначення її предмету. Найзагальнішим є таке: економіка -- це наука про господарювання. Економічна наука виконує такі функції:

- Пізнавальна

- Практична

- Прогностична

- Світоглядна

- Методологічна

- Ідеологічна

- Критична

- Теоретична

За останні роки в економіці і фінансовій системі України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки. Стратегія розвитку підприємства повинна відповідати вимогам ринкової економіки і реагувати на всі процеси в державі. У зв'язку з цим на підприємствах України виникла проблема стратегічного планування і бізнес-планування.

Уміння розробляти стратегічні плани (з облік фінансової діяльності підприємства) і бізнес-плани в умовах реформування української економіки в ринкову стає вкрай актуальним у силу наступних причин: з'явилося нове покоління підприємців, що не має досвіду планування і керівництва комерційних структур, і тому погано представляє коло проблем, що їх очікують;

досвідчені керівники старої формації в нових умовах господарювання не готові до конкурентної боротьби, не можуть прорахувати свої майбутні кроки;

розраховуючи на одержання інвестицій, потрібно вміти розробити й обґрунтувати бізнес-план, довести інвесторам, що гроші вкладаються в надійне, ефективне підприємство;

аналізуючи ефективність інвестиційних проектів, необхідно врахувати усі фактори, що визначають ризики: фінансово-економічні, соціальні, технічні й екологічні.

Метою роботи є теоретичне обґрунтування стратегічного планування і бізнес-планування, розкриття діючої практики складання бізнес-плану, а також пошук шляхів удосконалення цієї роботи на підставі систематизації існуючих пропозицій із приводу цього питання.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі задачі:

- дослідження ролі бізнес-планування в розвитку підприємства;

- аналіз діючої практики складання бізнес-плану на досліджуваному підприємстві;

- запропонувати напрямки по удосконаленню процесу бізнес-планування на підприємстві.

В казаному питанні приділяється значна увага в навчальних виданнях і публікаціях по фінансам підприємства, стратегічному менеджменту, аналізу господарської діяльності, а також в міністерствах фінансів, що знайшло своє відображення в законах, постановах, інструкціях із вказівкою номера і датою реєстрації.

На вирішення цієї проблеми спрямовані дослідження таких видатних економістів, як Грузинов М.П, Круглов М.У, Яцків Т.І, Поддєрьогін А.М, Василик О.Д, Опарін В.М.



РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ТА НОВОСТВОРЕНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Планування -- це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. Планування -- оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети.

Слово «план» походить від латинського слова planum -- площина, рівне місце. Спочатку цей термін використовувався на позначення креслення (рисунка), що характеризує певну ділянку в масштабі площини. Потім його стали застосовувати для визначення (опису) проектів, реалізація яких передбачає систему взаємозв'язаних завдань, показників та розрахунків. «Планувати- означає думати про майбутнє», -- писав Болан.

«Планування -- це дії, описані для того, щоб їх було здійснено»,- Соєр.

«Майже будь-яку роботу, щоб її взагалі зробити, треба спланувати, принаймні неформально, на кілька хвилин наперед», -- Денісон.

Саме поняття «управляти» означає «дивитися вперед», що дає певне уявлення про те, якої ваги надають плануванню у світі бізнесу.; і це дійсно правда. Навіть якщо передбачення і не є всім менеджментом, воно складає його важливу частину, -- зазначив ще в 1916 р. Файоль. Планування в організації -- процес визначення цілей організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення.

Зміст процесу планування полягає у пошуку відповідей на три ключових питання:

де організація знаходиться у даний момент (теперішній стан)?чого

організація прагне досягти (куди вона прямує)?

як організації потрапити звідти, де вона є, туди, куди вона прагне?

Планування є первісною з-поміж решти функцій управління, оскільки прийняті в процесі її реалізації рішення визначають характер здійснення всіх інших функцій управління. До функцій планування відносяться: ціле-встановлення, прогнозування, моделювання, програмування. Сутність планування, як функції управління підприємством, полягає в обґрунтуванні цілей і шляхів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також визначення ефективних методів, способів і ресурсів усіх видів, необхід­них для виконання цих завдань та встановлення їх взаємозв'язку. Планування є основ­ною ланкою та організаційним початком всього процесу реалізації цілей підприємства. План потрібний не тільки великим та середнім, але й малим підприємствам. Нормативність встановлює вимоги до ефективності використання ресурсів та резуль­татів господарювання.

Мета полягає у створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації. Планування дає змогу виявити проблеми, що існують на ринку, і намітити необхідні заходи для їх подолання у майбутньому. Однак неможливо абсолютно точно передбачити всі параметри економічної системи, яких буде досягнено на практиці, адже фор­мування плану завжди відбувається в умовах інформаційної недостатності. І саме ринок має можливість скоригувати економічні процеси і привести їх до необхідної рівноваги. План в умовах рин­ку і самостійності підприємств має забезпечити насамперед ритмічність виробництва, одержання стабільних доходів і стійке фінансове становище підприємств.

«Планування ніколи не було „єдиним і найкращим способом“. Проте у вигляді стратегічного програмування інколи воно може бути корисним. Воно дійсно відіграє важливу роль в організаціях, так само, як плани й планувальники, якщо потрапляють у доречний контекст. Забагато планування спроможне призвести до хаосу, але туди ж веде й замала кількість (причому цей шлях коротший)» -- Генрі Мінцберг, «Зліт і падіння стратегічного планування» (1994 р.)

З точки зору обов'язковості планових завдань розрізняють:

Директивне планування -- це процес прийняття рішень, які мають обов'язковий характер для об'єктів планування. Таке планування може бути ефективним засобом вирішення багатьох завдань, які мають загальнонаціональне значення, наприклад, у сфері охорони навколишнього середови­ща, оборони, соціальної політики.

Індикативне планування- є найбільш розповсюджена у всьому світі форма дер­жавного планування макроекономічного розвитку. Індикативне планування є антипо­дом директивного тому, що цей план не має обов'язкового до виконання характеру, хоча в ньому можуть бути і обов'язкові завдання. В цілому він має направляючий, рекомендаційний характер. Основне завдання такого планування не тільки в тому, щоб дати кількісну оцінку показників, що характеризують динаміку, структуру та ефек­тивність економіки, а насамперед в тому, щоб забезпечити ув'язку та збалансованість всіх показників розвитку економіки. Індикативне планування має інформаційний, орієн­туючий характер (контрольні цифри, економічні регулятори).

Залежно від терміну, на який складається план:

Перспективне планування охоплює період понад 5 років -- 10, 15, 20 років. Такі плани визначають довгострокову стратегію підприємства, соціальний, економічний та науково-технічний розвиток. Таке планування потрібно відрізняти від прогнозування.

Середньострокове планування проводиться на період від 1 до 5 років. На деяких підприємствах середньострокове планування сумісне з поточним. У цьому випадку складається п'ятирічний план, в якому перший рік деталізується до рівня поточного плану і є по суті короткостроковим плануванням.

Поточне планування охоплює період до 1 року -- піврічне, квартальне, місячне, де­кадне, тижневе і добове планування.

За складом планових рішень:

стратегічне планування;

поточне (оперативно-календарне планування);

зведене планування загальних результатів та фінансове планування.

Планування в самому загальному вигляді передбачає виконання наступних етапів:

Постановка цілей і завдань.

Складання програми дій.

Виявлення необхідних ресурсів та їх джерел.

Визначення безпосередніх виконавців і доведення планів до них.

Планування спирається на певні закономірності, що одержали назву принципів планування. А. Файоль визначив чотири основні принципи планування, назвавши їх загальними рисами ефективної програми дій. Це -- єдність, безперервність, гнучкість і точність . Значно пізніше Р. Акофф обґрунтував ще один ключовий принцип планування -- принцип участі.

Принцип єдності

Принцип єдності (системності) передбачає, що планування в економічній організації

повинно мати системний характер.

Поняття «система» означає: існування сукупності елементів, взаємо­зв'язку між ними, наявності єдиного напряму розвитку елементів системи, поведінки, що зорієнтовані на загальні цілі. Реалізація цього принципу здійснюється на основі:

координації планової діяльності на горизонтальному рівні, тобто на рівні функціональних підрозділів (виробничий відділ, фінансовий, відділ маркетингу і т. д.). Це означає, що будь-які зміни в планах одного з підрозділів мають бути відображені в планах інших підрозділів. Таким чином, головні риси координації планування на підприємстві -- взаємозв'язок і одночасність;

інтеграції планової діяльності в межах вертикальної єдності підрозділів (підприємство в цілому -- цех -- бригада). Це передбачає, що на підприємстві є багато досить відокремлених процесів планування і планів окремих підрозділів, але кожна з підсистем діє виходячи із загальної стратегії фірми, а кожен окремий план є частиною плану вищого підрозділу та організації в цілому.

Принцип безперервності

Цей принцип означає підтримування безперебійності планової перспективи, взаємоузгодження довго-, середньо- та короткострокових планів, тобто процес планування на підприємствах має здійснюватись постійно в межах установленого циклу; розроблені плани мають постійно змінювати один одного.

Принцип гнучкості

Принцип взаємозв'язаний з принципом безперервності і полягає в наданні планам і процесові планування здатності змінювати свій напрям у зв'язку з виникненням непередбачених обставин.

Принцип точності

Принцип означає, що кожен план слід складати з таким ступенем точності, який тільки може бути сумісним з рівнем нестабільності функціонування підприємства. Тобто плани мають бути конкретизовані й деталізовані до такої міри, яку дозволяють зовнішні і внутрішні умови діяльності підприємства.

Принцип участі

Принцип реалізує одну з головних аксіом планування: «План має складати той, хто його виконуватиме». Принцип участі означає, що кожен член економічної організації стає учасником планової діяльності незалежно від посади і виконуваних ним функцій. Реалізація принципу участі забезпечує значний ефект. По-перше, кожен з учасників організації починає глибше розуміти і знати різні сторони її життя. Він одержує ширшу й об'єктивнішу інформацію про організацію, ніж раніше. По-друге, особиста участь членів організації, у тому числі рядових працівників, у процесі планування сприяє тому, що плани організації стають особистими планами працівників, а участь у досягненні цілей організації дає можливість задовольняти їхні власні потреби. У кожного з працівників з'являються нові, виразніші мотиви до ефективної праці. Принцип участі тісно пов'язаний з переходом від централізованої до децентралізованої системи управління.

Принцип збалансованості

Принцип забезпечує необхідну і достатню кількісну відповідність між взаємозв'язаними розділами та показниками плану. Головним її виявом є відповідність між потребами в ресурсах та їх наявністю.

Планування продаж -- це визначення цілей продаж і конкретних дій для їх досягнення.

Бізнес-план розробляється для реалізації певного проекту, повного або часткового перепрофілювання діяльності фірми, а також при створенні нової фірми. При цьому він акумулює в собі концептуальні основи того чи іншого виду підприємництва.

Ретельно розроблений бізнес-план повинен містити відповіді на цілу низку різноманітних питань:

якою є головна мета та стратегія її реалізації;

яка тактика поведінки на ринку;

чи піддається підприємницька ідея (проект) практичній реалізації;

яку організаційну підготовку необхідно провести для створення цього бізнесу;

яким чином залучити інвестиції;

що в даному бізнесі є привабливим для потенційних інвесторів;

чи має даний бізнес переваги над конкурентами;

якими є ці переваги для підприємця, а які для інвесторів;

чи буде ефективним виробництво та реалізація продукції (послуг);

чи достатній ринок збуту для цієї продукції;

як буде організоване ресурсне забезпечення бізнесу;

чи є відповідною кваліфікація керівників та робітників.

Бізнес-план - це документ, який містить систему ув'язаних в просторі і часі та узгоджених із метою та ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання максимального прибутку при мінімальних ризиках внаслідок реалізації підприємницького проекту (угоди). Розробка бізнес-планів характерна для всіх форм та видів підприємництва, це складова частина підприємницьких угод виробничого, торгово-комерційного і фінансово-кредитного характеру.

В бізнес-плані розглядаються науково-технічні, технологічні, організаційні, соціальні та інші сторони реалізації підприємницького проекту, але основна увага зосереджується на його фінансово-економічних аспектах. Бізнес-планування здійснюється з метою отримання відповіді на такі питання:

яких фінансових затрат вимагає реалізація певного проекту;

який прибуток можна очікувати від його реалізації;

в який термін окупляться затрати;

який ступінь ризиковості.

Бізнес-план розробляється в процесі обгрунтування економічної доцільності реалізації певного проекту, повного або часткового перепрофілювання діяльності фірми, а також при створенні нової фірми. При цьому він акумулює в собі концептуальні основи того чи іншого виду підприємництва.

Ретельно розроблений бізнес-план повинен містити відповіді на цілу низку різноманітних питань:

якою є головна мета та стратегія її реалізації;

яка тактика поведінки на ринку;

чи піддається підприємницька ідея (проект) практичній реалізації;

яку організаційну підготовку необхідно провести для створення цього бізнесу;

яким чином залучити інвестиції;

що в даному бізнесі є привабливим для потенційних інвесторів;

чи має даний бізнес переваги над конкурентами;

якими є ці переваги для підприємця, а які - для інвесторів;

чи буде ефективним виробництво та реалізація продукції (послуг);

чи достатній ринок збуту для цієї продукції;

як буде організоване ресурсне забезпечення бізнесу;

чи є відповідною кваліфікація керівників та робітників.

Отже, бізнес-план допомагає реально оцінити ідею, втілити ії в документацію, усвідомити її, визначити ефективність та «вузькі» місця та керувати процесом реалізації підприємницького проекту. Але, якщо даний бізнес-план якимось чином потрапить до конкурентів або ворогів, то гарантувати подальшу успішну реалізацію проекту не можна.

Сутність і характеристика бізнес-планування. Бізнес-планування це - більше чим просто планування на перспективу, це процес безупинного планування, широкий діапазон якого відбиває новий спосіб мислення про майбутнє, новий образ підприємницького і виробничого життя. Головне, що тут варто зрозуміти, це те, що комерційна діяльність являє собою систему взаємозалежних відносин і підприємство є підсистемою в ще більшій системі, що охоплює економіку країни в цілому. Ця концепція виходить із представлення про той ступінь спільності, що дозволяє відокремлювати загальне від складових його одиниць, розглянутих окремо. Людина, яка розробляє бізнес-план, повинна створити такі процедури і таку політику, що вирізнить компанію як систему, а саме перспективне планування як процес, за допомогою якого ця система пристосовує свої ресурси до динамічних умов зовнішнього і внутрішнього середовища. Цінність бізнес-планування полягає в тому, що воно дозволяє підвищувати якість поточних рішень і збільшувати ефективність майбутніх.

РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПОСЛУГ (РІЧНИЙ РОЗМІР ВИРУЧКИ)

Планування на підприємствах надання послуг спрямовано на збільшення обсягу послуг населенню, на скорочення строків виконання замовлення, на підвищення якості послуг і культури обслуговування, на підвищення продуктивності праці, на зниження собівартості, на підвищення рентабельності. В цьому розділі курсової роботи необхідно розрахувати один з основних показників оцінки діяльності підприємства - обсяг реалізації послуг.

Реалізована продукція (послуга)- це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти у зазначений термін. Обсяг реалізації послуг розраховується на підставі річного випуску у натуральних вимірниках і вільної відпускної ціни послуги.

Для розрахунку річного розміру виручки (об'єму реалізації послуг), необхідно мати наступний ряд даних:

1. Кількість змін роботи підприємства.

2. Кількість крісел.

3. Кількість робочих днів перукарні.

4. Розмір виручки на одне крісло за зміну.

Кількість крісел розраховується в таблиці за наступною формулою:

Ккр.= S зали / Sн

де Ккр.-кількість крісел;

S зали- площа зали, м²

Sн- норма площі на 1 крісло.

перукарня підприємство бізнес планування

Таблиця 2.1 Розрахунок необхідної кількості крісел

Зала	Площа зали, м2	Норма площі на одне крісло	Необхідна кількість крісел
А	1	2	3
Комбінована	60	5	12

Після того, як розрахували кількість крісел, необхідно визначити число робочих днів перукарні та перукарів, а також всі інші показники, які будуть необхідні при розрахунку річного розміру виручки і річного фонду заробітної плати. Для визначення цих показників складається баланс робочого часу на наступний рік. Початкові дані для розрахунку балансу робочого часу беруться на основі нормативних показників, що друкуються в періодичних виданнях в кінці року. Середнє число годин та днів роботи одного робітника. Кількість календарних днів у році і кількість святкових та вихідних днів визначається в результаті віднімання від календарного фонду святкових та вихідних днів. Номінальний фонд робочого часу в годинах встановлюється Кабінетом Міністрів України, виходячи з 40 годинного робочого тижня із врахуванням скорочених та передсвяткових днів.

Таблиця 2.2 Баланс робочого часу одного перукаря на 2014 рік

Показники робочого часу	Дані	Години	Відсотки
А	1	2	3
1.Календарний фонд робочого часу	366
2.Святкові дні	10
3.Кількість робочих днів перукарні	356
4.Кількість вихідних днів	105
5.Кількість календарного робочого часу перукарів (номінальний фонд робочого часу)	251	2003	100
6.Заплановані невиходи	35	280	14
6.1.Чергові і додаткові відпустки	24	102	9,6
6.2.Відпустки учням	5	40	2
6.3.Відпустки у зв'язку з пологами та хворобою	5	40	2
6.4.Виконання суспільних обов'язків (інші невиходи)	1	8	0,4
7.Корисний фонд робочого часу одного перукаря	216	17,23	86
8.Середня тривалість робочого дня	-	7,99?8

Таблиця 2.3 Розрахунок річного обсягу

Назва зали	Кількість змін	Кількість крісел	Кількість робочих днів перукарні	Розмір виручки за 1 крісло за зміну, грн	Розмір річної виручки з ПДВ, грн (ОР всього), грн	Розмір річної виручки без ПДВ, грн (ОР без ПДВ), грн
А	1	2	3	4	5	6
Комбінована	1	12	356	520	2221440	1851200

РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ПЛАНУ ПО ПРАЦІ

В цьому розділі визначаємо чисельність перукарів, річний фонд заробітної плати, середньомісячний виробіток та середньомісячну зарплату, а також ряд інших показників.

Розрахунок основних робітників розраховується на підставі балансу робочого часу одного робітника на 2014 рік, в якому визначається запланований відпрацьований час одного робітника на рік (в годинах і відсотках).

Розрізняють явочний і обліковий склад робітників.

Явочний склад - це чисельність робітників, які повинні з'явитися для виконання планового завдання. Явочний склад розраховано в технологічній частині дипломного проекту.

Облікове число робітників - це чисельність всіх робітників, які перебувають у списку. До облікового складу включають явочний та резервний склад робітників.

Розрахунок чисельності робітників пов'язаний з показниками використання робочого часу протягом року.

Чисельність перукарів визначається за наступною формулою:

Ч _пер = Кількість _{крісло - змін} / Кількість _{робочих днів перукарів}

Кількість крісло - змін визначається в наступній таблиці за формулою:

К_кр.зм. = К_кр.* К_{роб. дн. перукарні,}

де К_кр.зм. - кількість крісло - змін

К_кр - кількість крісел (таб. 1, гр3)

К_{роб.дн.перукарні} - таблиця 2 рядок 3



Таблиця 3.1. Розрахунок необхідної кількості перукарів

Назва зала	Кількість	Необхідна кількість перукарів
	Крісел	Змін	Робочих днів перукарні	Крісло змін	Робочих днів перукаря
А	1	2	3	4	5	6
Комбінована	12	1	356	4272	251	17

Необхідна чисельність перукарів планується такої кваліфікації:

· Перукарі - модельєри - 5 осіб

· Перукарі першого класу - 8 осіб

· Перукарі другого класу - 4 особи

Далі необхідно надати характеристику фонду заробітної плати та його елементам.

Розрахунок річного фонду заробітної плати наведемо в таблиці 6.

Таблиця 3.2 Розрахунок річного фонду заробітної плати перукарів

Показники	Перукарі - модельєри	Перукарі I класу	Перукарі II класу	Всього
А	1	2	3	4
1.Чисельність	5	8	4	17
2.Виручка за рік без ПДВ	544470,59	871152,94	435576,47	1851200,00
3.% оплати праці	30	25	20
4.Прямий фонд заробітної плати- Основний фонд зарплати - (Фосн), грн	163341,18	217788,24	87115,29	468244,71
5.Додаткова заробітна плата (Фдод), грн	48459,16	58041,85	25460,73	131961,74
в тому числі:
5.1.Доплата за завідування	4900,24			4900,24
5.2.Доплата за прибирання приміщення			2177,88	2177,88
5.3.Доплата за виконання держобов'язків:
а)відсоток	0,4	0,4	0,4
б)сума, грн	110,18	110,18	110,18	330,53
5.4.Премія:
а) відсоток	15	15	15
б) сума, грн	24501,18	32668,24	13067,29	70236,71
5.5.Оплата щорічних основних і додаткових відпусток:
а) відсоток	9,6	9,6	9,6
б) сума, грн	15680,75	20907,67	8363,07	44951,49
5.6.Оплата щорічних учбових відпусток:
а) відсоток	2	2	2
б) сума, грн	3266,82	4355,76	1742,31	9364,89
6.Всього річний фонд заробітної плати, (Фріч), грн	211800,34	275830,08	112576,02	600206,44

Річний фонд заробітної плати (Ф річний) складається з основного (Ф_осн) та додаткового (Ф_дод).

Ф _річ = Ф _осн + Ф _дод

Для визначення фонду заробітної плати, необхідно розрахувати в першу чергу річний розмір виручки перукарів по категоріях працюючих.

Річний розмір виручки перукарів по категоріях працюючих:

В по категоріях = ОР _{з ПДВ} * чис. по категоріям / чисельність всього

Прямий фонд заробітної плати визначається за наступною формулою:

Ф прямий = (ОР _{без ПДВ} * Н) : 100%,

де Н - норматив оплати праці, %

Норматив оплати праці встановлюється на кожному підприємстві у відсотках від обсягу виручки без ПДВ.

По перукарні прямий фонд заробітної плати вважається основним фондом плати, тобто

Ф прямий = Ф основний

Додаткова заробітна плата включає в себе доплати:

- За завідування

- За прибирання приміщення

- За виконання держобов'язків

- За премії

- Оплата щорічних основних і додаткових відпусток

- Оплата щорічних учбових відпусток

Доплата за завідування нараховується за слідуючою формулою:

Д _зав. = (Ф _{пр перук.} - _{мод.* % доп.} ) / (Ч_{ис. перук. - мод.} * 100),

де % доплат встановлює підприємство.

За прибирання приміщення доплата розраховується аналогічно розрахунку доплат за завідування, але одному із перукарів другого класу:

Д_приб = (Ф _{пр перук.2кл.} * % _доп.) : (Ч_{ис.перук.2кл.} * 100)

За виконання держобов'язків доплата визначається за наступною формулою:

Д _держ. = (Ф _{пр перук.всього} * % _допл.) : (Ч_{ис.перук.всього} * 100%),

де відсоток доплат беремо з таблиці 2, пункт 6.4., колонка 3.

Суму премій визначаємо за наступною формулою:

?премій = (Ф _прямий * % _премії) / 100,

де 100 % премій встановлю підприємство самостійно.

Щоб визначити суму, яка необхідна для оплати щорічних основних і додаткових відпусток необхідно прямий фонд заробітної плати помножити на відсоток доплат і поділити на 100 %. Відсотки доплат беруться з балансу робочого часу. Всі інші показники плану праці визначаються в наступній таблиці.

Таблиця 3.3 Зведений план праці

Показники	Одиниці виміру	Вихідні дані або спосіб розрахунку	Величина показників
А	1	2	3
1.Розмір річної виручки всього (ОР всього)	грн		2221440
2.Розмір річної виручки без ПДВ (ОР без ПДВ)	грн		1851200
3.Численність робітників (Ч)	чол		17
4.Середньомісячна виручка одного робітника (продуктивність праці)	грн		10889,41
5.Річний фонд заробітної плати	грн		600206,45
6.Середньомісячна заробітна плата одного робітника	грн		2942,18
7.Питома вага заробітної плати у об'ємі річної виручки	%		32,42

РОЗДІЛ 4. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ, ПРИБУТКУ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

Метою планування собівартості є економічне обгрунтування та розрахунок витрат, які мають місце в процесі виробництва та реалізації послуг. Розрахунок витрат на виробництво та реалізацію послуг допомагає визначити розмір відпускної ціни, розмір запланованих прибутків та розмір рівня рентабельності послуг. Собівартість випливає на суму прибутку і є важливим якісним показником діяльності підприємства, який відображає рівень продуктивності праці, раціональне використання основних фондів, матеріалів, енергетичних ресурсів.

Собівартість продукції - це грошова форма витрат на підготовку її виробництва, виготовлення і збут.

Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість характеризує ступінь використання усіх ресурсів. Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше вдосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість і вищий рівень рентабельності. Собівартість є одним з важливіших показників ефективності виробництва і має тісний зв'язок з ціною продукції, тому що собівартість є базою ціни продукції, і її нижньою межею для виробника.

З метою розрахунку суми витрат здійснюється калькулювання на основі даних діючого підприємства.

Калькулювання собівартості - це метод розрахунку собівартості, який передбачає групування витрат в залежності від місця їх призначення.

Калькуляція собівартості передбачає розрахунок простих та комплексних по складу статей витрат, які включають різні за економічним призначенням витрати.

Таблиця 4.1 Розрахунок вартості матеріалів

Назва зала	Річний розмір виручки (ОР) без ПДВ, грн	Норма витрат на 1 грн виручки, %	Сума витрат, грн
Комбінована	1851200	20	370240

Вартість матеріалів розраховується за формулою:

?витрат = (ОР без ПДВ * % Н в),/100

де Н в - норма витрат матеріалів на 1грн. виручки, в % (15-25%), візьмем середнє значення в 20%.

Всі інші статті витрат, які не розраховані в попередніх розділах, будуть визначатися безпосередньо в наступній таблиці.



Таблиця 4.2 Розрахунок повної собівартості витрат - калькуляція собівартості

Статті витрат	Вихідні дані або спосіб розрахунку	Сума, грн
А	1	2
1.Вартість матеріалів		370240
2.Електроенергія та технологічні цілі (5-10%)		92560
3.Основна заробітна плата		468244
4.Додаткова заробітна плата		131961
5.Нарахування на заробітну плату		222076
6.Загально виробничі витрати (20-80 %)		187297
Виробнича собівартість		1472380
7.Загально господарські витрати (20 - 60 %)		140473
8. Позавиробничі витрати (5 - 15 %)		73619
Повна собівартість (ПС)		1686473

Н- це норматив нарахувань на заробітну плату. В теперішній час складає - 37%

Прибуток є важливим показником, який характеризує результати роботи підприємства.

Прибуток від реалізації послуг розраховується як різниця між обсягом реалізації послуг без ПДВ та загальною сумою витрат на виробництво та реалізацію послуг

Прибуток визначається за наступною формулою:

П = ОР без ПДВ - С,

де П - сума прибутку на весь обсяг робіт, грн.

ОР - обсяг реалізації послуг без ПДВ, грн

С - Собівартість всього обсягу робіт, грн

Отриманий підприємством прибуток підлягає розподілу.

В першу чергу, підприємство відраховує податок держбюджету згідно встановленого нормативу.

В теперішній час норматив відрахувань до державного бюджету складає 18 %.

Прибуток, що залишається після відрахувань до державного бюджету є чистим прибутком підприємства.

Чистий прибуток підприємства поділяється на 3 фонди, а саме:фонд накопичення, фонд споживання та фонд комерційного ризику. Розділ прибутку наведемо в наступній таблиці.

Таблиця 4.3

Показники	Вихідні дані або спосіб розрахунку	Величина показників, грн
А	1	2
1.Загальний прибуток (П)		164727
2.Відрахування у державний бюджет		29650
3.Чистий прибуток підприємства (ЧП)		135077

Прибутковість підприємства характеризується рівнем рентабельності. Розрізняють рентабельність всієї продукції та рентабельність окремих видів продукції.

Рівень рентабельності - це відносний показник прибутковості, визначений відношенням прибутку до повної собівартості:

Найбільш частіше для розрахунку рентабельності використовується співвідношення прибутку до собівартості помножене на 100.

Цей показник визначається за наступною формулою:

Р = (П / С) * 100,

де Р - рівень рентабельності, %

РОЗДІЛ 5. ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРУКАРНІ

Після проведення всіх необхідних розрахунків щодо діяльності проектованої перукарні, подамо для наочності фінансово - економічні показники зведені до таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Економічні показники перукарні, що проектується

Показники	Одиниця виміру	Вихідні дані	Величина показників
1.Розмір річної виручки а)всього б)без ПДВ	грн грн		2221440 1851200
2.Чисельність перукарів	осіб		17
3.Середньомісячний виробіток одного перукаря	грн		10889,41
4.Річний фонд заробітної плати	грн		600206,45
5.Середньомісячна заробітна плата одного перукаря	грн		2942,18
6.Питома вага заробітної плати у обсязі виручки	%		32,42
7.Повна собівартість послуг	грн		1686473
8.Прибуток всього	грн		164727
9.Прибуток перерахований до державного бюджету	грн		29650
10.Чистий прибуток підприємства	грн		135077
11.Рівень рентабельності	%		9,76



ВИСНОВКИ

Таким чином, ціль розробки стратегічного плану і бізнес-плану - спланувати господарську діяльність фірми на найближчий і віддалений періоди відповідно до потреб ринку і можливостями одержання необхідних ресурсів.

Задачами стратегічними плану і бізнес - плану є:

- сформулювати довгострокові і короткострокові цілі фірми, стратегію і тактику їхнього досягнення;

- визначити конкретні напрямки діяльності фірми, цільові ринки і місце фірми на цих ринках

- вибрати асортимент і визначити показники товарів і послуг, що будуть запропоновані фірмою споживачам;

- оцінити виробничі і невиробничі витрати;

- визначити склад маркетингових заходів щодо вивчення ринку, стимулюванню продажів, ціноутворенню і т. п.;

- оцінити фінансове положення фірми і відповідність наявних фінансових і матеріальних ресурсів можливостям досягнення поставлених цілей і т.д.

Бізнес - план виконує наступні основні функції, а саме:

- є інструментом, за допомогою якого підприємець може оцінити фактичні результати діяльності за визначений період;

- може бути використаний для розробки концепції ведення бізнесу в перспективі;

- є інструментом добування фінансових ресурсів;

- являє собою інструмент реалізації стратегії підприємства.

Таким чином, бізнес - план дозволяє проаналізувати можливості діяльності підприємства й обґрунтувати вибір пріоритетних цілей, тобто визначити стратегію функціонування фірми.

Розглянувши мету і сутність стратегічного планування, а також різні аспекти практики складання бізнес-планів, можна зробити висновок, що цей план є невід'ємною частиною внутрішньофірмового планування, одним з найважливіших документів, розроблювальних на підприємстві, є ефективним інструментом керування, допомагає підприємству, визначати перспективи росту своєї справи, контролювати поточну ситуацію.

Написання курсової роботи внесло істотну користь у практику вивчення планування і прогнозування діяльності підприємства.

У даній роботі був проведений аналіз підприємства, якому необхідно утримувати свої позиції на постійно змінюваному ринку в умовах конкуренції, і тут без бізнес - планування просто неможливо обійтися. Так сьогодні користується попитом одна номенклатура товарів, а завтра може прийдеться застосовувати конверсію, існує велика імовірність банкрутства і відходу з ринку. Рішення ж необхідно приймати в найкоротший термін, іноді в лічені дні. І бізнес - планування є найважливішим інструментом у даній ситуації.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про підприємництво»

2. Джерело Інтернет http://bibliofond.ru/view.aspx?id=463177

Размещено на Allbest.ru