Проблеми потреб в політекономії
Економічна природа потреб людини. Поняття економічних інтересів. Механізм формування потреб, закон їх зростання та класифікація. Еволюційний розвиток потреб та шляхів їх задоволення. Доходи населення з точки зору задоволення потреб в сучасних умовах.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.10.2015 |
| Размер файла | 268,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
План
- Вступ
- Розділ 1. Економічна природа потреб
- 1.1 Поняття та сутність потреб
- 1.2 Система потреб
- 1.3 Економічні інтереси
- Розділ 2. Механізм формування потреб
- 2.1 Закон зростання потреб
- 2.2 Класифікація потреб
- 2.3 Еволюційний розвиток потреб та шляхів їх задоволення
- Розділ 3. Проблеми та теоретичні підходи до задоволення потреб
- 3.1 Проблеми формування та задоволення потреб в сучасних умовах
- 3.2 Доходи населення з точки зору задоволення потреб
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
Основною проблемою економіки в сучасній економічній теорії вважаєть-ся безмежність людських потреб у світлі обмеженості ресурсів, що можуть бути використані для їх задоволення. Економічна система будь-якої країни світу працює з метою задоволення існуючих у суспільстві на цей час потреб (рис. 1.) [1, с. 38]. Ось чому побудувати високорозвинену ефективну економіку, досягти соціального прогресу суспільства можна, лише орієнтуючись на задоволення потреб та інтересів суб'єктів економічної системи [2, с. 50].
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1. Місце потреб в економіці [3, с. 9].
Економічні відносини, які є предметом вивчення економічної теорії, складаються у виробництві, або з приводу виробництва. Спонукальним мотивом виробничої діяльності виступають потреби [4, с. 41]. Людина має споживати, щоб жити. Окремий індивід є соціобіологічною істотою, отже, має загальнолюдські властивості, наділений силами, тому праця з фізіологічного погляду - це виконання певних функцій людського організму, кожна з яких є затратами мозку, нервів, мускулів, органів чуттів. Тому відтворення людини передбачає збереження і підтримання індивіда як біологічного явища [5, с. 96].
Люди повинні задовольняти свої екологічні, економічні, соціальні потреби, це прагнення мотивує поведінку людини, формує сукупність її інтересів. Внаслідок розмаїтості причин потреби людей дуже різноманітні, задовольнити їх нелегко і з кожним роком дедалі складніше, враховуючи до того ж кількісне й якісне зростання самих потреб.
З цим мабуть сперечатися не варто, обмеженість ресурсної бази як матеріальної так і нематеріальної, часто-густо недосяжність певної її реалізації визначає природу потреби взагалі та економічної потреби зокрема.
Потреби існують у всіх людей, груп людей, соціальних прошарків, класів, держави. Головна особливість цих потреб полягає в їх безмежності. Оскільки людство розвивається, прогресують і його потреби. Підвищується культурний рівень людей, зростають і розширюються духовні потреби людини. Будь-який новий винахід стає потребою і породжує цілий ланцюг нових потреб. Засоби масової інформації дуже оперативно роблять нову потребу надбанням усіх людей, байдуже, до якого класу вони належать або в якій країні мешкають: потреби ростуть кількісно ще й через збільшення самого народонаселення Землі [6, с. 65].
Ми не можемо стояти осторонь головної, на мій погляд, проблеми політекономії. Проблеми задоволення потреб як на мікрорівні, задоволення потреб індивіда або домогосподарства, так і на макрорівні на рівні загальносуспільному, державному.
Актуальність дослідження продиктована еволюційним розвитком суспільства, його прагненням до оптимуму. Вічна проблема соціальної несправедливості, проблема багатих та бідних, це вічні проблеми, які людство намагається розв'язати не одне тисячоліття, дійсність ставить нас перед фактом недосконалого процесу перерозподілу ресурсів.
потреба політекономія доход населення
Мета даної теми - розглянути найважливіші стимули економічної діяльності людини - її потреби й інтереси. В умовах ринкової економіки людина користується свободою вибору.
Об'єктом дослідження є економічні потреби. Предметом дослідження є сучасні теорії задоволення економічних потреб та чинники що обмежують вибір.
Розділ 1. Економічна природа потреб
1.1 Поняття та сутність потреб
Потреба виявляється у нестачі певних благ, предметів. Тому людину можна розглядати як сукупність її потреб і захоплень. Адже від особливостей людини, рівня її культури, а також типу суспільства, в якому вона живе, залежать кількість і якість потреб, способи їх задоволення [7, c. 42].
З'ясуємо поняття потреби в цілому: поняття «потреба» дуже містке. Людина має систему найрізноманітніших потреб. Колектив залежно від сфери діяльності має свої специфічні потреби. Потребами народу (нації) є зростання економічного, наукового технічного, духовного потенціалу країни, гарантування її зовнішньої безпеки, технічної, технологічної та культурної незалежності [2, c. 50].
Потреба - це нужда в чому-небудь, необхідність мати те, що об'єктивно необхідне для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності, який спонукає людину до діяльності [8, c. 39].
Потреби - це необхідні умови існування людини, які відображають необхідність у певних речах, бажання володіти ними, відчуття нестачі, потреба у світлі, повітрі, їжі [13, с. 425].
Однією із різновидностей потреб, які пов'язані зі сферою господарської діяльності, є категорія «економічні потреби», вони є передумовою матеріального і нематеріального (у тому числі і духовного) виробництва, економічних зв'язків і відносин між людьми.
Як писав С. В. Мочерний:
Економічні потреби - ідеальний внутрішній мотив людини, що спонукає її до економічної діяльності для забезпечення власного добробуту членів родини [5, с. 98].
Проте інша група економістів: Степура О.С., Єфремов О.С., Пономарьова Т.Ю. дали інше визначення цьому терміну:
Економічні потреби - це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ та послуг, бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття [10, с. 26].
Ці визначення характеризують потреби досить повно, але на мою думку слід додати, що - це реально обумовлене почуття та усвідомлення недостатності в певних матеріальних і нематеріальних ресурсах, яке є в індивіда від початку його існування. Умовно потреби розглядають у двох формах прояву - усвідомленій і неусвідомленій. На мій погляд цей поділ є доречним та логічним, бо він обумовлює еволюційний процес розвитку і формування потреб, переходу від одного рівня потреб до іншого в залежності від рівня розвитку, на якому знаходиться як людина, так і суспільство в цілому.
Треба приділити увагу визначенню потреб, які дають західні економісти на прикладі праць таких видатних вчених, як Кемпбел Р. Макконнел і Стенлі Л. Брю. В їх праці "Економікс" проголошується, що потреби це в першу чергу бажання споживачів придбати і використати послуги, товари, які є носіями корисності, через які задовольняють свої бажання [11, с. 12].
Такий підхід до проблеми задоволення потреб є обмеженим, тому що він не враховує духовності та розвитку людини, аналізується тільки матеріальний бік потреб, який в своєму розвитку зводиться до задоволення через виробництво матеріальних благ, а духовність не стосується політекономії. На заході панує такий підхід, але тут існує проблема адекватності наукового підходу до розуміння проблеми, визначення предмету політекономії або як виробництва матеріальних благ, або як задоволення потреб в їх широкому розумінні. Противагою і альтернативою цьому є, на мій погляд, теорія федералізму.
Потреби відбивають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей і утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями. У найзагальнішому вигляді виділяють таку різновидність особистих економічних потреб (рис. 1.1).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1.1 Структура особистих економічних потреб [2, с. 51].
Викладення системи потреб наведено у наступному підрозділі.
Отже, економічні потреби народжуються насамперед у виробництві, в процесі праці та пов'язані з ним.
Економічні потреби, які я розглянула, - це лише певна частина потреб окремої людини або групи людей, яким належить провідна роль [2, с.52].
1.2 Система потреб
Як вже сказано вище, потреби можна систематизувати за тим або іншим критерієм. За критерієм нагальності потреб та ієрархічності взаємозв'язків між ними вирізняють моделі Ф. Герцберга, А. Маслоу, К. Алдерфера [8, с. 40]
Рис. 1.2 Модель ієрархії потреб за А. Маслоу [13, с. 425]
Ієрархія потреб - поділ потреб на рівні, коли одна потреба стає мотивацією тільки після оволодіння потребою більш низького рівня
[13, с. 425]. Та все ж найширшою популярністю у світі користується класифікація потреб, створена американським ученим А. Маслоу (рис. 1.2).
Поділивши потреби на «вищі» та «нижчі», він визначив нагальність одних по відношенню до інших. До нижчих потреб він відніс дихання, спрагу голод і тепло, незадоволення яких зашкоджує життю та ушкоджує здоров'я людини. Після задоволення їх індивід прагне безпеки для себе, своєї сім'ї. До вищих потреб відноситься прагнення входити до певного кола людей, відчувати їхню підтримку. Задоволення цієї потреби спричиняє подальше прагнення завоювати визнання, повагу, підняти свій престиж в очах оточуючення. Найважливішою потребою серед другої групи є прагнення людини реалізувати себе в світі, обраній сфері діяльності, тобто потреби в самореалізації [7, с. 43].
У процентному співвідношенні можна сказати, що в середньому фізіологічні потреби задовольняються на 85%, потреби у безпеці на 75%, соціальні на 50%, потреби у визнанні на 40%, а самореалізація на 10% [9, с. 80].
Згідно з цим підходом вищі запити людини не виступають на перший план доти, поки не будуть задоволені найнагальніші. Це положення доводить вірність припущення про розподіл потреб на усвідомлені та неусвідомлені.
Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби, набуття такого розподілу преференції зумовлено спадковістю розвитку людини та набутим за життя досвідом, які стають рушійною силою свідомої діяльності [8, с. 40].
В цьому місті свого дослідження я стикаюсь із необхідністю визначення ще одної економічної категорії, а саме блага.
Засоби задоволення людських потреб називають благами.
Благо - будь-яка корисність (предмет, процес, явище), яка задовольняє людську потребу.
Розрізняють наступні блага:
- неуречевлені (сонячне світло, здоров'я, спілкування) та уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло);
- неекономічні (дарові, не обмежені, надані природою без зусиль людини; їхні обсяги перевищують наявні людські потреби) і економічні (обмежені; такі, що є результатом чи об'єктом економічної діяльності; їхні обсяги обмежені порівняно з існуючими потребами).
Звідси виникає ще одне визначення економічних потреб як потреб в економічних благах.
Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальними мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системі соціально-економічної організації суспільства [8, с. 42].
Носіями економічних благ виступають найрізноманітніші товари та послуги. В загальному їх поділяють на чотири групи (рис. 1.3).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1.3 Економічний поділ товарів і послуг [9, с. 82]
Послуги відрізняються від товарів тим, що їх виробництво і споживання відбувається одночасно і їх не можна отримати у спадок і не можна накопичувати. Задоволення потреб в одному випадку відбувається завдяки безпосередній діяльності людей, а не товаром, який можна буквально побачити.
У своїй сукупності економічні потреби є безмежні, тобто повність їх задовольнити неможливо. Наші потреби в деякому конкретному товарі задовольнити можна, але певною кількістю та лише на деякий час.
Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб потребує подальшого вивчення, а класифікацію потреб ми приведемо у 2-му розділі.
1.3 Економічні інтереси
Якщо людина усвідомила свої економічні потреби і прагне домогтись їх реалізації шляхом постановки конкретної мети, то такі потреби виявляються як економічні інтереси. Їх можна визначити з урахуванням різних суб'єктів господарської діяльності.
Економічні інтереси - усвідомлені економічні потреби окремих людей, трудових колективів, соціальних верств, груп і класів [7, с. 46].
Більш повним визначенням економічних інтересів можна назвати думку економіста О. Степури:
Економічний інтерес - це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди, мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення потреб. Економічний інтерес є породженням і соціальним виявом потреби, це усвідомлені потреби існування різних суб'єктів господарювання.
Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволенню. По-перше, економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб. По-друге, економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Наприклад, не може, окрім специфічних випадків (схимники, тощо), бути інтересом суб'єкта зниження рівня задоволення потреб [10, с. 30].
Економічні інтереси утворюють складну і багатогранну систему, яку можна класифікувати за різними критеріями:
1. За носіями інтересу (суб'єктами): особисті, сім'ї, колективні, загальнонародні, споживача, виробника, відомчі-особисті, відомчі, регіональні, робітників, селян, інтелігенції, професійних груп, демографічних груп, професійних груп, національні.
2. За ступенем важливості: корінні, визначальні, другорядні.
3. За часом дії: поточні, перспективні.
4. За об'єктом інтересу: майнові, інтелектуальні, щодо комфортності життя, фінансові, щодо режиму праці, щодо моральних умов економічного життя.
5. За усвідомленням інтересу: дійсні, неправильно усвідомлені.
На жаль система економічних інтересів суспільства завжди суперечлива. Інтереси різних суб'єктів господарювання не завжди збігаються. Суперечності інтересів мають як суб'єктивну так і об'єктивну основу. Перша пов'язана з виявами суб'єктивізму і волюнтаризму. Друга заснована на відмінностях в економічному становищі різних суб'єктів.
У реальному житті єдності інтересів досягають через реалізацію кожного з них у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.
Особистий інтерес не можна реалізувати, якщо не буде реалізовано інтерес підприємства, на якому він працює. Отже, мають бути реалізовані інтереси підприємця, споживачів продукції, суспільства в цілому. Незважаючи на те, що кожний вид економічних інтересів є персоніфікованим, відокремленим, ґрунтується на певній потребі, він органічно пов'язаний з колективним і суспільним інтересом. Це створює підґрунтя для єдності визначальних (голових) інтересів і відбивається у меті виробництва [12, с. 21].
Розділ 2. Механізм формування потреб
2.1 Закон зростання потреб
Найважливішою ознакою потреб є їхній динамічний, мінливий характер. Безперервний економічний та духовний прогрес суспільства неминуче зумовлює як кількісне, так і якісне зростання потреб. Виникнення нових потреб супроводжується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладненням їх структури. Прагнення задовольнити зростаючі потреби є спонукальним мотивом удосконалення економічної діяльності, нарощування виробництва економічних благ та поліпшення їхніх якісних характеристик. Однак зростання та розвиток потреб завжди випереджає можливості виробництва і не збігається з рівнем фактичного споживання. У цьому виявляється авангардна роль потреб, що знайшла відображення в економічному законі зростанні потреб [8, c .45].
Всезагальний економічний закон зростання потреб характеризує не лише зростання, тобто появу дедалі нових і нових потреб, а й зміну структури їх, що відбиває просування як людини, так і суспільства в цілому, від біологічного до все більш і більш різнобічного, багатого суспільного життя.
Закон зростання потреб - це закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між розвитком продуктивних сил, суспільним виробництвом, з одного боку, і досягнутим рівнем задоволення потреб, а також зростанням потреб суспільства, їх кількісно-якісним зростанням і вдосконаленням - з іншого [5, с. 101].
Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу. Відповідно до нього безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, в свою чергу, стимулює появу дедалі нових і нових потреб.
Таким чином, потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу та взаємозумовленості. Потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє та породжує нові потреби. Складний механізм взаємодії потреб та виробництва забезпечує безперервність суспільного відтворення (рис. 2.1) [8, c. 45].
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2.1 Взаємовплив потреб і виробництва [8, c. 45]
Особливості вияву економічного закону зростання потреб за сучасних умов пов'язані з гуманізацією соціально-економічного розвитку як визначною ознакою формування постіндустріального суспільства. Удосконалення структури потреб відображає процес розвитку людської особистості та сприяє переходу:
ь Від домінування матеріальних до пріоритетного розвитку духовних потреб, пов'язаних з творчістю, пізнанням, самовдосконаленням;
ь Від масового виробництва та споживання до індивідуалізації потреб і засобів їх задоволення;
ь Від речової структури споживання до переважання в ній послуг.
Особливостями вияву закону зростання потреб в економіці розвинених у сучасних умовах є те що, з одного боку, відбувається перехід від масового виробництва і масового споживання до індивідуалізованого.
Неухильне зростання потреб людей, колективів, нації висуває перед економікою все складніші завдання. Адже кожний конкретний період рівень виробництва не дає можливості задовольнити всі потреби всіх суб'єктів економічної діяльності. Це є стимулом як для суб'єктів економічної діяльності так і для розвитку самої економіки [2, с. 54].
2.2 Класифікація потреб
Розвиток та задоволення потреб у підсумку залежить від ступеня зрілості економічної системи. За первинно общинного ладу людина задовольняла лише найелементарніші фізіологічні потреби. В економічній літературі сучасні потреби класифікують по-різному, вони надзвичайно різноманітні. У розвинутих країнах світу вчені налічують майже 11 тис. потреб, серед яких переважна більшість - економічні. Існують різні критерії їх класифікації [5, с. 99].
1. За характером виникнення:
Первинні базові, які пов'язані з самим існуванням людини;
Вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації.
2. За об'єктами:
Матеріальні;
Духовні.
3. За можливостями задоволення:
Насичені, вгамовані (мають чітку межу і можливість повного задоволення);
Ненасичені, невгамовні (не мають чіткої межі і можливості повного задоволення).
4. За участю у відтворювальному процесі:
Виробничі (потреби у засобах виробництва);
Невиробничі (потреби у споживанні благ).
5. За суб'єктами вияву:
Особисті (виникають і розкриваються у процесі життєдіяльності індивіда);
Колективні суспільні, групові (потреби групи людей, колективу);
Суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).
6. За кількістю визначеністю та мірою реалізації:
Абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);
Дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою певного періоду розвитку);
Платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);
Фактичні (задовольняються наявними товарами).
7. За рівнем першої необхідності:
Потреби в предметах першої необхідності;
Потреби в предметах розкоші.
8. За роллю у суспільному відтворенні:
Потреби в предметах споживання;
Потреби в засобах виробництва [4, с. 41].
Система класифікації економічних потреб є складною і постійно змінюється. Структура потреб, їхній обсяг, способи та рівень їх задоволення безперервно змінюються: модифікуються, ускладнюються. І вдосконалюються у процесі розвитку людської цивілізації [8, c. 43].
2.3 Еволюційний розвиток потреб та шляхів їх задоволення
Перші спроби теоретично осмислити економічний потреби суспільства були зроблені у творах Ксенофонта (430-335 рр до н.е.), Платона (428-348 рр до н.е.) і в меншому ступені в навчанні Аристотеля (384-322 рр. до н.е.).
Ксенофонту своєму трактаті "Домострой" вихваляв достоїнства землеробства і засуджував заняття ремеслами і торгівлею і вбачав у цьому джерело задоволення потреб.
Натурально-господарська концепція була характерна і для економічних поглядів Платона. У своєму проекті про державний устрій він відвів державі функцію дозволу протиріччя між різноманіттям потреб людей і одноманітністю їхніх здібностей. Торкаючись питання товарного виробництва і задоволення потреб, Платон підійшов до розуміння того, що в процесі обміну має місце приведення до "домірності й однаковості" нерозмірних і різноманітних товарів [14, c. 35].
Аристотель великий внесок у розвиток економічної науки уніс своїм аналізом форм вартості, подвійності товару і розвитку форм торгівлі. Цікаві його міркування про шляхи придбання багатства і задоволення потреб.
Поняття «формування потреб» населення в теорії і на практиці розглядається в двох аспектах: по-перше, як об'єктивний процес їх розвитку, і як певний вид діяльності суспільства і держави. В першому значенні воно характеризує об'єктивний процес руху потреб, який визначається законом їх зростання; в другому - виступає як вид ціленаправленої дії суспільства і держави на виховання гармонійно розвиненої особистості.
При аналізі формування потреб об'єктивного процесу важно правильно виявити фактори, що його визначають.
Фактори формування потреб - умови та обставини, під впливом яких складаються та розвиваються потреби населення. Ці фактори розділяють на об'єктивні і суб'єктивні.
До об'єктивних факторів відносять ті, які діють незалежно від волі і свідомості людей і являються зовнішніми по відношенню до самої людини як носію чи суб'єкту потреб. До них відносяться: соціально-економічні і культурно-побутові умови життя населення у даній країні, від яких безпосередньо залежить ступінь розвитку потреб і можливості їх задоволення; рівень розвитку виробничих сил і відносин. Визначає умови життя населення; рівень суспільного виробництва та науково-технічного прогресу, природно-кліматичні умови; статевовіковий склад населення. Численність сімей, їх склад і т. п.
Суб'єктивні - фактори залежать від самого індивідуума, психофізіологічних особливостей особистості, його думки, вподобань, смаків людини, її звичок і т. п. Але і вони формуються в певній соціальній сфері, яка суттєво на них впливає.
Процес формування і розвитку особистих потреб характеризуються певними визначеними закономірностями.
Закономірності формування і розвитку потреб - об'єктивно існуючі, внутрішньо закладені в потребах і повторні в масі випадків внутрішні зв'язки і тенденції. Розрізняють загальні і специфічні закономірності формування і розвитку потреб.
Загальні закономірності формування потреб притаманні будь-якому суспільному устрою і проявляються на всіх етапах розвитку людського суспільство, наприклад ріст загальних розмірів потреб, якісне їх удосконалення і покращення.
Специфічні характеризують окремі сторони розвитку особистих потреб, в тому числі ті, які притаманні окремим суспільно-економічним формаціям. Основою специфічною закономірність формування потреб є згладжування соціально-економічних відмінностей в їх характері, рівні та структурі, в тому числі відмінностями між потребами окремих соціальних шарів і економічних груп населення, міських і сільських жителів, між потребами людей з різним рівнем освіти, зайнятих різними видами праці ( наприклад, розумовий і фізичний сільськогосподарським і індустріальним).
Ця специфічна закономірність підтримується и наповнюється прогресивними соціально-економічними перевтіленнями, такими як видалення соціально-економічних і культурно-побутових відмінностей в житті міського і сільського населення, різниць в характері розумового і фізичного, індустріальної і сільськогосподарської праці.
Інша специфічна закономірність розвитку особистих потреб їх раціоналізації. Вона виражається в тому, що потреби населення розвиваються в напрямку їх наближення до науково обґрунтованих орієнтирів споживання, в потязі людей зробити своє споживання економічним, більш швидкому розвитку соціально-прогресивних та обмежених соціально-безперспективних потреб. Зараз, наприклад швидкими темпами збільшуються потреби в освіті, в творчості, в культурному проведенні вільного часу.
Засоби формування потреб - важелі, за допомогою яких держава і суспільство ціле направлено впливає на процеси розвитку потреб. До них відносяться виховано-пропагандистська діяльність, рекламні заходи, які мають за мету викликати і сформувати потребу в конкретному товарі чи послузі.
Методи формування потреб - конкретні способи використання окремих засобів для активного ціле направленого впливу на потреби населення.
Розрізняють економічні, соціально-психологічні і організаційні засоби і методи формування потреб.
До економічних засобів формування потреб відносять ті, які зв'язані з господарською діяльністю суспільства, окремих підприємств і господарств, а також індивідуумів, як носіїв потреб. Основними із цих засобів являються: виробництво товарів, особливо нових, які прикликають до життя і формують потреби в них; прогресивні зміни так званої інфраструктури потреб ( наприклад, газифікація і електрифікація побуту, розвиток житлово-комунального господарства, мережі радіо та телебачення, автомобільних шляхів та інших видів повідомлення, які зв'язують населення окремих районів і сільських районів з великими містами), впливаючи як на самі потреби так і на образ життя в цілому.
Соціально-психологічні засоби формування потреб - ті за допомогою яких, створюється вплив на свідомість споживачів. За допомогою цих засобів можна стимулювати розвиток одних потреб, обмежувати соціально-безперспективні не раціональні потреби. Це в основному реклама засоби пропаганди та агітації, застосовані пресою, радіо, телебаченням а також промисловістю [15, с. 27].
Прийнято розрізняти три етапи розвитку потреб.
Перший етап характеризується домінуванням матеріально-речових потреб (в продуктах харчування, одязі, житлі, речах довготривалого вжитку - телевізорах, автомобілях, холодильниках і ін.).
Другий етап характеризується переходом до «економіки споживання», коли формувалися такі соціальні потреби, переходом до економіки споживання, мається на увазі формування таких потреб, як побутове обслуговування, освіта, медицина, спорт, відпочинок, розваги і ін.
Третій етап розвитку потреб характеризується появою і розвитком гуманітарних потреб, пов'язаних з творчістю, духовним розвитком людини. На цьому етапі має відбутись зміна характеру праці і зростання вільного часу. Розвиток потреб вимагає як зміни характеру праці так і зростання тривалості вільного часу.
Кожна країна проходить ці етапи в різний час, в залежності від рівня розвитку продуктивних сил та існуючого економічного ладу [16].
Кожен крок у розвитку суспільства - це одночасно задоволення потреб на новому, вищому рівні. Суспільство завжди жорстко обмежене економічними ресурсами, тому на кожному етапі свого розвитку воно висуває як двоєдину мету задоволення однаково пріоритетних соціальних та економічних потреб, виділяючи для цього необхідні частини сукупного фонду робочого часу [10, с. 28]
Розділ 3. Проблеми та теоретичні підходи до задоволення потреб
3.1 Проблеми формування та задоволення потреб в сучасних умовах
Об'єктивно, перед людиною завжди стоїть проблема вибору, доба - 24 години, життя складається з 20-30 тисяч діб. Як розподілити свій час? Скільки відвести на роботу, скільки на дозвілля? Чим пожертвувати? Яким видам діяльності віддати перевагу, а отже, й час? Вибір - це завжди жертва. Від індивіда перейдемо до ринкових суб'єктів - домогосподарств, фірм, уряду. Вони приймають відповідальні економічні рішення, і проблема вибору для них має першорядне, визначальне значення.
Що виробляти в умовах обмежених ресурсів і часу? Для кого виробляти машини чи продукти харчування, одяг і взуття? Будувати заводи чи житло? І те і інше, - скаже читач. Так. Але оскільки ресурси обмежені, у яких обсягах виробляти одне, у яких - інше? У які відрізки часу? Жертвувати заради майбутнього благополуччя сучасним рівнем споживання - непопулярна, але необхідна міра. У яких межах? Як виробляти? Ресурси, чинники виробництва у ході економічної еволюції безупинно вдосконалюються, змінюються, розвиваються. На зміну економічній епосі з ручною працею прийшов індустріальний етап, машина замінила ручну працю. У розвинених країнах настала технотронна ера, тобто постіндустріальна епоха, з'явилися новітні засоби і штучні предмети праці із заздалегідь заданими властивостями, нові технологічні процеси. Тільки високий професійний рівень людини, озброєної сучасними знаннями, може забезпечити ефективне використовування новітньої техніки і технології. Якою має бути комбінація чинників, за якої досягається найвища ефективність - знову постає проблема вибору. Одне з центральних питань - якою ціною виробляти? Йдеться про витрати не тільки і не стільки фірми, скільки суспільства. Маються на увазі екологічні проблеми, збереження середовища проживання людини. Яким видам енергії віддати перевагу? Для України вибір джерел для виробництва електроенергії доволі обмежений. Атомна енергетика чи теплові станції? Вугілля чи газ? Що використовувати як паливо? У будь-якому разі існує реальна загроза середовищу проживання людини, а отже, і їй самій.
Нарешті, для кого робити? У суспільстві завжди існує нерівний доступ до його ресурсів, отже, і до матеріальних та духовних благ. Протиріччя між інтересами соціальних груп і класів, на жаль, - реальна річ. Як розподіляти в таких умовах національний дохід? Зрівняльність - принцип «казарменого соціалізму» прирікає суспільство на деградацію. Майнова нерівність, доведена до межі, - загроза соціальної нестабільності, що закінчується «бунтом безглуздим і нещадним» [17].
Так що ж потрібно зробити аби цього уникнути? Чи можливо дати відповіді хоча б на деякі з цих питань? Так. На деякі з них у тій чи іншій мірі відповідає поняття «споживчий кошик».
Споживчий кошик - асортимент товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї. Такий вибір використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету, виходячи з вартості споживчого кошика у діючих цінах. Споживчий кошик служить також базою порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання.
Мінімальний споживчий бюджет - це набір продовольчих і непродовольчих товарів і послуг у натуральному вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини.
Ціна споживчого кошика залежить від рівня роздрібних цін на товари і тарифів на платні послуги (наприклад, комунальні платежі). Ця практика відома у всьому цивілізованому світі. З кожного виду потреб до розрахунку включають придбання відносно дешевих товарів, як правило за держаними фіксованими цінами. Якщо, наприклад, на ринку даний продукт або послуга продається за більш низькими цінами, за основу береться найнижчий рівень.
Формуванням споживчого кошика займається Кабінет Міністрів України. На основі даних по споживчому кошику та споживчому бюджеті і розраховуються такі показники, як мінімальна зарплата і мінімальні пенсії.
Поняття споживчого кошика існує у багатьох країнах світу. Ціна і національні особливості в кожній країні свої: споживчий кошик німця нараховує 475 продуктів і послуг, англійця - 350, американця - 300, француза - 250. Український споживчий кошик нещодавно було розширено до 297 найменувань продуктів.
Раціональний споживчий бюджет відображає споживання товарів та послуг, забезпеченість предметами культуро-побутового та господарського призначення у відповідності з науково обґрунтованими нормами та нормативами задоволення раціональних потреб людини. Такою може бути наступна структура: продукти харчування не більше 30%, непродовольчі товари 47% ( із них тканини, одяг, взуття 20%; меблі, предмети культури та побуту 18%; інші товари 9%) і всі послуги 23%. Хоча це і є офіційна статистика, але фактична структура споживання населення далека від раціональної.
Не варто забувати, що споживчий кошик в Україні встановлюють по методології Ленінградського інституту гігієни праці 1990 року. Експерти вважають, що якщо порахувати реальні витрати на асортимент кошиків і прийняти їх на державному рівні, то видаткова частина бюджету збільшиться в 3-5 разів. А розрахунки Федерації профспілок показують, що розмір нового прожиткового мінімуму також повинен бути більше - 1770 грн. [18].
Але, нажаль, ми бачимо досить скрутне становище в Україні, де за офіційними даними у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 894 грн., з 1 квітня - 911 грн., з 1 жовтня - 934 грн., з 1 грудня - 953 грн. [19]
Ця реальна картина показує нам, як далеко наша країна стоїть від порогу якісного забезпечення добробуту населення. Для досягнення якого нам потрібно ще багато трудитись й наполегливо намагатись стати на крок ближче.
3.2 Доходи населення з точки зору задоволення потреб
Потреби реалізуються в процесі споживання. Однак потреби і споживання не співпадають, бо, споживання завжди обмежене платоспроможністю населення та суб'єктів виробництва і самим виробництвом. Під споживанням розуміють використання товарів та послуг для задоволення індивідуальних та колективних потреб. Розрізняють виробниче, або споживання засобів виробництва для виготовлення певного продукту та невиробниче споживання, більшу частину якого становить особисте споживання - використання людиною виробленого продукту для забезпечення своєї життєдіяльності.
Особисте споживання виконує економічні та соціальні функції. Економічні функції полягають у відтворенні потреб, регулюванні обсягу та структури виробництва, відтворенні робочої сили; вони є критерієм реалізації суспільного продукту. Соціальні функції полягають у підвищенні матеріального добробуту населення, формуванні всебічно розвиненої особистості.
Статистичні показники по споживанню продуктів харчування ми можемо знайти у таблиці 3.1, вони подані за офіційними даними Державного комітету статистики України у перерахуванні на одну особу за 1 рік у кілограмах [20].
Таблиця 3.1 Споживання продуктів харчування [21, с. 204].
|
Продукти |
2000 р. |
2009 р. |
|
|
М'ясо і м'ясопродукти (включаючи сало і субпродукти у натурі) |
33 |
50 |
|
|
Молоко і молочні продукти |
199 |
213 |
|
|
Яйця, шт. |
166 |
280 |
|
|
Риба і рибопродукти |
8,4 |
16,0 |
|
|
Цукор |
37 |
39 |
|
|
Олія |
9,4 |
15,0 |
|
|
Картопля |
135 |
131 |
|
|
Овочі та баштанні культури |
102 |
135 |
|
|
Плоди, ягоди та виноград (без переробки на вино |
29 |
47 |
|
|
Хлібні продукти (хліб, макаронні вироби, борошно, крупи, бобові) |
125 |
114 |
Для забезпечення оптимального співвідношення між споживанням і потребами необхідно зіставляти фактичний рівень споживання з науково - обґрунтованими економічними потребами. Це дасть можливість судити про ступінь розвитку соціальної сфери, рівень реальних доходів, умови праці та побуту, ступінь професійної підготовки та освіти різних соціальних груп населення, а отже виявити "вузькі" місця і відповідно діяти [17].
Проблема платоспроможного попиту, яка формується на основі платоспроможності населення, або індивіда прямо впливає на рівень задоволення потреб.
Таким чином, за впливу інфляційних процесів, відбувається зниження реального рівня доходу індивіда, тобто, щоб задовольнити первинний рівень потреб в нього вже не вистачає ресурсів, і він вже має змінювати свій підхід до задоволення потреб в цілому. Отже, порівняльну характеристику життєвого рівня населення 2000 року із 2009 роком можна побачити у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 Диференціація життєвого рівня населення [22].
|
Показники |
2000 р. |
2009 р. |
|
|
Чисельність населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму: |
|||
|
млн. осіб |
39,2 |
9,5 |
|
|
у відсотках до загальної чисельності населення |
80,2 |
21,4 |
|
|
у відсотках до попереднього року |
… |
117,5 |
|
|
Розмір прожиткового мінімуму (у середньому на одну особу в місяць, грн.) |
270,1 |
701,0 |
|
|
Коефіцієнт диференціації загальних доходів населення, разів |
2,3 |
2,1 |
Звідси можна зробити наступний висновок: платоспроможність, яка характеризується як можливість платити за товари та послуги, знаходиться в тісному зв'язку з категорією доходу, від якого і залежить рівень задоволення потреб. Платоспроможність визначає рівень задоволення потреб і тому обмеження платоспроможності автоматично обмежує здатність індивіда до самостійного задоволення потреб [23].
Висновки
Усе своє життя людина відчуває потребу - у матеріальних благах, послугах, іноді навіть у чомусь такому, чого вона не може визначити, але без чого відчуває якусь незадоволеність. Найчастіше нестаток має конкретну форму, пов'язану із життєдіяльністю людини. Коли людина усвідомлює нестаток як такий, що слід задовольнити, - він стає потребою.
Проаналізувавши усе вище сказане, можна сказати, що головною особливістю усіх потреб - це їхня однобічна еластичність: вони змінюються тільки вбік розширення.
Виходячи з вищезазначеного, можна зробити наступні висновки.
Проблема задоволення економічних потреб залишається актуальною з найдавніших часів до сьогоднішнього дня. Досі не існує одного єдиного підходу до визначення поняття та суті потреб.
Економічні потреби значною мірою задовольняються через ринкові відносини. Але в системі ринкового господарства зберігається вплив держави, уряду на формування і задоволення соціальних потреб населення: медичне обслуговування, дошкільна, середня та вища освіта - і ще багато чого отримує населення завдяки діяльності державних інститутів.
Але ця діяльність є не високо ефективною. Отож для ефективнішого розвитку економіки У країни в подальшому з точки зору задоволення потреб населення, мають виконуватись такі умови.
§ Орієнтація на підвищення рівня задоволення потреб.
§ Заміна тенденції до спаду на зворотну, якщо Україна не хоче повторити досвід низькорозвинених країн.
Тому проведення подальших змін в економічному житті має проходити так, щоб не допускалося подальше зниження рівня життя не тільки тому, що ми перейшли порогові значення щодо кількості збіднілих людей, а ще й тому, що на період переходу до змін на краще ми вже не маємо права збільшувати борг держави, який можна було б використати для підтримки збіднілих, оскільки поточна потреба в обслуговуванні та погашенні внутрішнього боргу, що вимірюється у процентах до податкових надходжень до бюджету, вже перевищила порогові значення.
Список використаної літератури
1. Економічна теорія/ Під редакцією Передборського В.А. - К.: Кондор, 2007. - 492с.
2. Основи економічних знань: Навч. посіб. / А. С. Галчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін. 2-ге вид., перероб. І допов. - К.: Вища шк.., 202. - 543 с.: іл..
3. Л. Г. Приссова Экономика в схемах - К. 1995. -231 с.
4. За загальною редакцією Ю. В. Ніколенка Політекономія: Підручник. -К.: ЦУЛ, 2003. - 412 с.
5. С. В. Мочерний Економічна теорія. Навч. Посібник - К.: Видавничий Центр «Академія», 2008. - 640 с. (Альма - матер).
6. Політична економія. Навч. посібн. В. О. Рибалкіна - К.: Академ видав, 2006. - 250 с.
7. С. В. Мочерний Основи економічних знань - К.: Видавничий Центр «Академія», 2003.
8. Економічна теорія. Політекономія: Підручник / За ред.. В. Д. Базилевича. - 7-ме вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2008. - 719 с.
9. Башнянин Г. І., Медведчук С. В., Шевчук Є. С. Політекономія. Навч. посіб / за ред. Д. е. н., проф. Г. І Башнянина і к. е. н., доц.. Є. С. Шевчука. Львів: «Новий світ» - 2000. К.: «Каравелла», 2004. - 480 с.
10. Степура О. С., Єфремов О. С., Пономарьова Т. Ю., Степура М. О. Політична економія: Навч. посіб. - К.: Кондор, 2006р. - 408 с.
11. Нестеренко О. П. Історія економічних вчень. К., 1998. С. 32.
12. Баликов В. 3. Общая зкономическая теория. - Новосибирск: Лада, 2000. - 548 с.
13. Генза ринкової економіки: терміни, \поняття, персоналії. За нуковою редакцією доктора економічних наук, професора Г. І Башнянина - 2004, Львів: «Магнолія плюс», - 682 с.
14. Мануйлов А. А. Понятие ценности по учению экономистов - М., 1999. - 65 с.
15. Баранова Л. Я., Левин А. И. Потребности, доходы, потребление: Экон. Словарь - справочн. - М. Экон. - 1998.
16. http://slv.com.ua/book/65/4784.html
17. http://library.if.ua/book/33/2172.html
18. http://dt.ua/articles/46176
19. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2857-17
20. http://lection.com.ua/statistics/stat/statistika-spozhivannya-naselennyam-materialnih-blag-ta-poslug-statistika
21. Осауленко О. Г. Україна в цифрах: статистичний збірник. - К.: державне підприємство «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010.-259 с.
22. www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/qdvdg_rik/dvdg_u/dufferen2006_u.htm
23. http://www.franko.lviv.ua/faculty/pravo/ekt/t1.t2.t3.t4.t5.doc
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Закон зростаючих потреб та механізм його дії. Теорія граничної корисності. Види потреб та їх класифікація. Формування і розвиток суспільних потреб. Положення споживчих цін, тарифів та доходів громадян в Україні. Закон взаємозв'язку виробництва і потреб.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 24.12.2013Класифікація потреб за способом задоволення, ступенем реалізації потреби. Класифікація потреб, запропонована американським ученим А. Маслоу. Особливості економічної кризи в Україні. Визначення поняття "структура ринку". Умови виникнення безробіття.
контрольная работа [103,4 K], добавлен 26.01.2011Поняття економічних потреб та їх класифікація. Закон зростання потреб і обмеженості виробничих ресурсів: зміст і загальна характеристика, особливості аналізу та значення. Форми подолання суперечності між необмеженими потребами та обмеженістю ресурсів.
курсовая работа [172,6 K], добавлен 09.05.2015Зміст економічної потреби. Соціально-економічні відносини і принципи розподілу благ. Різноманітність потреб та їхня класифікація за різними критеріями. Корисність продукту та її види. Закон зростання потреб. Прояви економічних суперечностей в Україні.
презентация [186,9 K], добавлен 24.09.2015Економічні потреби людини та шляхи їх задоволення. Матеріальні і духовні, індивідуальні та колективні потреби. З'ясування потреб роботодавців. Ієрархія потреб за А. Маслоу. Блага, створені в процесі виробництва, як предмет інтересу споживання людини.
презентация [855,4 K], добавлен 25.03.2016Економічна сутність, види й джерела формування доходів населення. Рівень задоволення життєвих потреб. Вартість життя, грошова оцінка благ та послуг. Вартість життя населення, його споживчий попит. Міра споживання, умови життя. Рівень зайнятості населення.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 29.04.2014Основне джерело задоволення потреб людини – виробництво і її економічна діяльність. Сутність та значення економіки науки. Основні напрями економічної науки: неокласицизм, кейнсістство, інституціоналізм, неокласичний синтез. Характеристика маржиналізму.
реферат [56,6 K], добавлен 19.02.2011Метод політекономії, її становлення, етапи розвитку та місце в системі наук. Фактори виробництва: продуктивні сили та виробничі відносини. Закон зростаючих потреб та соціально-економічна ефективність виробництва. Національні моделі економічних систем.
курс лекций [2,7 M], добавлен 31.05.2009Об’єкт дослідження населення та окремі соціальні групи. Соціально-економічна категорія і рівень життя населення. Закономірності розвитку суспільства та зміна структури потреб людей. Екологічні проблеми і відновлення навколишнього природного середовища.
курсовая работа [147,9 K], добавлен 01.12.2011Реалізація нової економічної стратегії, господарського механізму переведення на умови госпрозрахунку, самоокупності і самофінансування. Розвиток демократичних форм управління. Досягнення збалансованості ресурсів і потреб. Нова інвестиційна політика.
реферат [36,8 K], добавлен 15.01.2011
