Інфляція. Недосконала конкуренція

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ ВНЗ УНІВЕРСИТЕТ «УКРАЇНА»

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Політична економія»

на тему: «Інфляція, економічна природа, форми, типи і наслідки. Недосконала конкуренція, суть і форми»

Виконала студентка 1 курсу Терлецька І. М.

Перевірив: Бабич М. М.

м. Миколаїв - 2015

Зміст

Вступ

Розділ 1. Інфляція, економічна природа, форми, типи і наслідки

1.1 Інфляція, економічна природа інфляції

1.2 Форми, типи і наслідки

Розділ 2. Недосконала конкуренція, суть і форми

2.1 Поняття недосконалої конкуренції, її форми

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

інфляція конкуренція ціна

Інфляція є одним із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності. У світі немає країни, яка б у другій половині XX ст. тією чи іншою мірою не зазнала б втрат від інфляції. Інфляція як специфічна якість паперових грошей відома вже багато століть. Ще у 18 ст. з'явилася велика кількість наукових робіт, в яких розглядалась залежність між кількістю золота, срібла в Європі, ростом цін та розвитком виробництва. Більшість авторів стверджували, що ціни не обов'язково зростають, коли для забезпечення більших обсягів виробництва використовуються додаткові обсяги срібла та золота. І хоч сама по собі кількість грошей не має абсолютно ніякого економічного значення, процес збільшення кількості грошей в обігу може значно впливати на виробництво.

У своїй роботі хочу розглянути недосконалу конкуренцію - й три її форми: олігополію, монополію і досконалу конкуренцію.

Олігополія - це форма недосконалого ринку, у якому є кілька виробників, які контролюють значну частину цього ринку.

Монополія - форма ринку, у якому присутній один виробник чи об'єднання виробників, які контролюють ринок повністю.

Монополістична конкуренція - ринок, у якому присутній багато виробників, та їх продукція диференційована. Ця форма найближча до досконалої конкуренції.

Олігополія і монополістична конкуренція є як поширеними практично, ніж досконала конкуренція і монополія.

Буде розглянуті бар'єри входження на недосконалий ринок: юридичні, економічні, природні.

Є кілька точок зору стосовно ефективності монополій, про які також буде вказано у роботі.

У другому розділі роботи будуть з прикладу ВАТ «Газпром» розглянуті шляхів розвитку природних монополій. Ці монополії у сприйнятті сучасних ринкових умов і правових умовах пильної уваги держави йдуть шляхом реформування, із єдиною метою перетворення частини галузі конкурентну.

У третьому розділі йтиметься про недосконалої конкуренції на страховий ринок. Страховий бізнес вимагає великої стартового капіталу, тому нині ринку присутні щодо небагато страхових компаній, що утворилися внаслідок концентрації капіталу і різноманітних злиттів.

Мета роботи: розкрити сутність недосконалої конкуренції, показати особливості функціонування ринку недосконалої конкуренції, та відносини між учасниками цього ринку.

Актуальність: досконала конкуренція - це поняття достатньо абстрактне, малоймовірна ситуація над ринком, тому сучасні економічні агенти здебільшого здійснюють своєї діяльності за умов недосконалих ринків, тому цю проблему досить актуальна.

Розділ 1. Інфляція, економічна природа, форми, типи і наслідки

1.1 Інфляція, економічна природа інфляції

Як економічне явище інфляція існує вже тривалий час. Вважається, що при переході до системи паперових грошей, величина фактичної грошової маси в обігу набуває випереджуючого зростання у порівнянні із об'єктивно необхідною масою, тому порушення закону грошового обігу стає хронічним, а у обігу постійно знаходяться зайві гроші, купівельна сила яких падає.

Інфляція (від лат. Inflatio - надування) - це знецінення паперових грошей, яке проявляється як процес зростання загального рівня цін на споживчі товари і послуги.

Термін „Інфляція” вперше почав вживатися в Північній Америці в період громадянської війни 1861 - 1865 рр. і означав процес збільшення паперово - грошового обігу. В ХІХ столітті цей термін вживається також в Англії і в Франції. Широкого розповсюдження в економічній літературі поняття інфляції одержало в ХХ столітті відразу після закінчення Першої світової війни.

1861 - 1865 рр. інфляція означала процес збільшення паперово - грошової маси в обігу. В ХІХ столітті цей термін вживався також в Англії і в Франції.

На початок 90-х років ХХ сторіччя не було жодної постсоціалістичної країни, яка б не відчула руйнівного впливу інфляції. У класичній економічній теорії інфляція трактується як частина теорії грошей. Вона є процесом підвищення загального рівня цін та зниження купівельної спроможності грошей. Дж.М.Кейнс вперше проаналізував інфляцію, як елемент макроекономічної теорії.

Мілітаризм, який прийшов на зміну кейнсіанській теорії у 80-х роках, вже не просто включає проблеми інфляції в макроекономічну теорію. Проблеми інфляції стають найважливішою складовою частиною останньої. “Під інфляцією, - пише М.Фрідмен, - я розумію стійке та безперервне зростання цін, що завжди і всюди виступає як грошовий феномен, викликаний надмірною масою грошей по відношенню до випуску продукції”. Це положення переконує в тому, що причини інфляції - у сфері обігу. А тому допускається обмеження впливу держави в процеси суспільного відтворення.

На противагу цьому в кейнсіанських теоріях під інфляцією розуміється надмірний попит, причини якого - як на стороні пропозиції, так і попиту: “В разі якщо пропозиція грошей у порівнянні з пропозицією товарів для купівлі збільшилася, має місце інфляція”.

Де б не розпочалася дія інфляційних факторів - чи у виробництві, чи у сфері державних фінансів, чи у грошово-кредитній сфері - інфляційне зростання цін супровожується збільшенням грошової маси. Переповнення каналів обігу грошовою масою знецінює грошову одиницю, що є найхарактернішою ознакою інфляції в її класичному вигляді.

Інфляція також може виникнути, якщо суспiльство намагатиметься витрачати бiльше, нiж дозволяють виробничi потужностi економiки. Коли сукупнi витрати перевищують обсяг продукту при повнiй зайнятостi, вiдбувається пiдвищення рiвня цiн. Отже, надмiрний обсяг сукупних витрат носить iнфляцiйний характер. У цьому разi уряд зобов'язаний лiквiдувати надлишковi витрати. Вiн може цього досягнути головним чином через скорочення власних видаткiв, а також пiдвищенням податкiв з метою скорочення доходiв приватного сектору. Інфляція є тонке соціально-економічне явище , породжене диспропорціями виробництва в різних сферах ринкового господарства. Одночасно інфляція - одна із найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки практично всіх країн світу.

Найважливішим показником інфляції є динаміка індексу цін.

Індекс цін - коефіціент, що показує, у скільки разів змінився загальний рівень цін за даний період.

Темп інфляції = Рn - Ро / Ро * 100%,

де Рn - індекс цін поточного (звітного) періоду

Ро - індекс цін базисного періоду

Зростання iндексу цiн визначає рiвень iнфляцiї, а зменшення його- рiвень дефляцiї. Темп iнфляцii є темпом змiни загального рiвня цiн i показує ступiнь знецiнення грошей.

1.2 Форми, типи і наслідки

Розрізняють відкриту та подавлену інфляцію. Відкрита проявляється у збільшенні цін, подавлена - у виникненні дефіциту товарів та погіршенні їх якості. В умовах подавленої інфляції ціни контролюються державою, тому підвищений попит на товари виражається в появі розриву між попитом та пропозицією і, як наслідок, у відхиленні адміністративно-регульованої ціни рівноваги. Оскільки державна ціна є нижчою за рівноважну, зникають стимули для збільшення кількості та підвищення якості товарів. Наслідком цього є виникнення дефіциту та збільшення негрошових витрат споживачів (див. рис. 4.1). Якщо держава встановлює ціни на рівні, нижчому за рівноважний (P2 < Pe), то виникає дефіцит у розмірі (Q2-Q1). За ціною P2 покупці згодні купити Q2 товарів, а продавці можуть продати лише Q1. У цьому разі обсяг реалізованої продукції дорівнює P2 Q1 (площа прямокутника О P2 A Q1). Але реальна ціна при виробництві Q1 дорівнює P1. В умовах дефіциту виникнуть черги і повна ціна буде дорівнювати:

P = P2 + W*T

де, Р - реальна повна ціна;

P2 - законодавчо встановлена ціна;

w - часова ставка заробітної плати;

t - час, витрачений у чергах.

Найбільш заможні громадяни будуть прагнути обійти чергу, знаходячи більш економні (з їх точки зору) шляхи придбання товару. Це призведе до зростання ціни з P2 до Р1. Додаткові витрати залишаться в сфері торгівлі, так і не дійшовши до виробника. Тому вони стануть мертвими витратами (deadweiqht), так як не будуть стимулювати господарюючих суб'єктів ефективніше працювати.

Відкрита інфляція приймає різні форми: повзучу (коли ціни змінюються повільно - до 10 % в рік), галопуючу (коли зростання цін набуває стрімкого характеру) і форму гіперінфляції (зростання цін складає зазвичай більше 1000 % на рік), яка призводить в кінцевому результаті до повного розладу грошового обігу. Гіперінфляція вражала економіки багатьох країн. Потужної гіперінфляції зазнала, наприклад, Німеччина 1920-х рр. У 1950-70-і роки гіперінфляцію пережили багато країн Латинської Америки, у 80-і рр. - Югославія та Ізраїль, на початку 90-х рр. - Росія, Україна та інші країни, які виникли в результаті розпаду СРСР. В залежності від причин, які викликають інфляційні процеси, розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат виробництва.

Інфляція попиту. Традиційно вона виникає при надмірному попиті. Попит на товари більший, ніж пропозиція товарів, в зв'язку з тим, що виробничий сектор не в змозі задовольнити потреби населення. Цей надлишок попиту призводить до зростання цін. Спостерігається наявність великої кількості грошей при малій кількості товарів. Інфляція попиту може бути зумовлена:

* мілітаризацією економіки та збільшенням військових витрат. Військова техніка та військова продукція не функціонують на ринку, її придбає держава та направляє у запас. Гроші для обслуговування цієї продукції по суті не потрібні, оскільки вона не переходить із рук в руки;

* дефіцитом бюджету та зростанням державного боргу. Покриття дефіциту здійснюється або державними позиками, або емісією банкнот, що дає державі додаткові кошти, а отже, і додатковий попит;

* кредитною експансією банків. Розширення кредитних операцій банків та інших кредитних закладів призводить до збільшення кредитних знарядь обігу, які також створюють додаткові вимоги на товари та послуги;

* припливом іноземної валюти в країну, яка за допомогою обміну на національну грошову одиницю викликає загальне зростання обсягу грошової маси, а отже, і надлишковий попит.

Отже, інфляція попиту спостерігається тоді, коли зростання рівня цін відбувається під впливом загального збільшення сукупного попиту.

Інфляція витрат виробництва. Цю інфляцію розглядають зазвичай з позиції росту цін під впливом наростаючих витрат виробництва, перш за все росту витрат на заробітну плату. Причинами такої інфляції є:

- зниження темпів зростання продуктивності праці, викликане циклічними коливаннями або структурними змінами у виробництві, що призводить до збільшення витрат на одиницю продукції, а отже, до зменшення прибутку. У кінцевому результаті це відбивається на зниженні обсягу виробництва, скороченні пропозиції товарів та зростанні цін;

- розширення сфери послуг, поява нових видів з більшою питомою вагою зарплати та відносно низькою в порівнянні з виробництвом продуктивністю праці. Як наслідок виникає загальне зростання цін на послуги;

- підвищення оплати праці при певних обставинах в результаті активної діяльності профспілок, що контролюють номінальну заробітну плату. Компанії відповідають на таке зростання інфляційною спіраллю: підвищення заробітної плати викликає ріст цін та нове підвищення заробітної плати;

- високі непрямі податки (що включаються до ціни товарів), характерні для багатьох держав;

- загальний рівень витрат зростає.

Інфляція витрат та інфляція попиту взаємопов'язані та взаємообумовлені, їх важко чіткорозділити. Надлишкова грошова маса в економіці завжди породжує підвищений попит, викликаючи порушення рівноваги ринків в сфері сукупного попиту і сукупної пропозиції, реакцією на яке є зростання цін. Будучи продуктом розбалансованого грошового ринку, інфляція попиту розповсюджується далі, вражає виробництво і споживання, деформує споживчий попит, посилює нерівномірність і непропорційність розвитку різних галузей господарства, призводячи в результаті до інфляції витрат. Будь-яка сучасна система економіки інфляційна, і в ній діють фактори, що викликають як інфляцію попиту, так і інфляцію витрат. Для оцінки та вимірювання інфляції використовують показник індексу цін, який характеризує співвідношення між купівельною ціною певного набору товарів та послуг (“споживчий кошик”) для даного періоду з сукупною ціною ідентичної групи товарів та послуг у базовому періоді.

Розділ 2. Недосконала конкуренція, суть і форми

2.1 Поняття недосконалої конкуренції, її форми

Недосконала конкуренція - це конкуренція, при якій не дотримується хоча б одна з ознак досконалої. Ринки, на яких продавці здатні впливати на ринкову ціну, називаються недосконало конкурентними. Недосконалу конкуренцію підрозділяють на три типи: монополія, олігополія, монополістична конкуренція. Розглянемо кожну форму детальніше.

Монополістична конкуренція. За умов монополістичної конкуренції велика кількість виробників пропонує схожу, але не ідентичну продукцію, тобто на ринку присутні гетерогенні товари. Якщо за умов досконалої конкуренції фірми виробляють стандартизовану (однорідну) продукцію, то за умов монополістичної конкуренції виробляється диференційована продукція. Диференціація стосується передовсім якості продукту чи послуг, завдяки чому у споживача складаються цінові переваги. Продукція може бути диференційована також за умовами післяпродажного обслуговування (для товарів тривалого користування), за близькістю до покупців, за інтенсивністю реклами тощо.

Таким чином, фірми на ринку монополістичної конкуренції вступають в суперництво не тільки (ба навіть не стільки) за допомогою цін, але й шляхом всебічної диференціації продукції й послуг. Монопольність в такій моделі полягає в тому, що кожна фірма за умов диференціації продукції має певною мірою монопольну владу над своїм товаром; вона може підвищувати й знижувати ціну на нього незалежно від дій конкурентів, хоч ця влада і обмежується наявністю виробників аналогічних товарів. Крім того, на монополістичних ринках поряд з дрібними й середніми є досить великі фірми.

За такої моделі ринку фірми прагнуть розширяти свою область переваг шляхом індивідуалізації своєї продукції. Це відбувається передовсім за допомогою товарних знаків, найменувань і рекламної кампанії, які наголошують на відмінностях товарів.

Олігополія є переважаючою формою сучасної ринкової структури. Термін «олігополія» застосовується в економіці для опису ринку, де існує кілька фірм, окремі з яких контролюють значну частку ринку.

Олігополія - це галузь, в якій більша частина продажу вчиняється декількома фірмами, кожна з яких здатна впливати на ринкову ціну своїми власними діями.

Її характерні риси:

- Нечисленність. Коли відносно мале число фірм панує на

ринках товарів або послуг - ця галузь називається олігополістичної.

- Виробництво стандартизованих або диференційованих товарів. Такі продукти, як сталь, мідь, алюміній, цемент, технічний спирт і т.д., є стандартизованими продуктами. Інші продукти, як автомобілі, побутові прилади, комп'ютери, сигарети і т.д., є диференційованими. На основі такого поділу розрізняють два типи олігополії: стандартизовану та диференційовану.

- Існують бар'єри для вступу в галузь. Бар'єри входу утримують потенційних конкурентів від проникнення в галузі, в яких продавці, що займають міцне положення, отримують надприбутки. Такими бар'єрами є ефекти масштабу і низьких витрат.

- Ефект масштабу означає, що тільки великі фірми можуть вижити. Для того щоб бути в змозі пропонувати свою продукцію за ринковою ціною, фірма, що входить на олігополістичний ринок, повинна мати можливість організувати великомасштабне виробництво. Щоб домогтися низьких витрат на одиницю продукції, будь знов вступають фірми повинні бути великими виробниками. Для фірми, яка тільки починає справу, ефекти масштабу та витрат можуть бути важко переборними бар'єрами для вступу в галузь. Навіть якщо їй це вдасться, то вхід на ринок нової фірми, що має великомасштабне виробництво, шляхом величезного збільшення пропозиції може опустити ціни до рівня навіть меншого, ніж рівень довгострокових середніх витрат ефективної фірми. Таким чином, навіть якщо олігополісти, що утвердилися на ринку, і отримують надприбутки, аутсайдера може і не привертати можливість входу на цей ринок.

Існують і інші бар'єри для вступу в галузь. Наприклад, таким бар'єром є необхідність великих вкладень на рекламу.

- Ефект злиття. Приводом для злиття можуть послужити різні причини: об'єднання двох і більше фірм дає можливість новій фірмі домогтися більшого ефекту масштабу і більш низьких витрат виробництва.

Монополістична конкуренція відрізняється від досконалої за наступними ознаками:

· на ринку продаються не гомогенні, а гетерогенні товари;

· для учасників ринку нема повної прозорості ринку, й вони діють не завжди відповідно до економічних принципів;

· підприємства прагнуть розширити свою область переваг шляхом індивідуалізації своєї продукції;

· доступ на ринок для нових продавців при монополістичній конкуренції утруднений через наявність переваг.

Конкуренція між виробниками являє собою тип взаємовідносин між виробниками з приводу встановлення цін і обсягів пропозиції товарів на ринку. Аналогично можна визначити конкуренцію між споживачами як їхні взаємовідносини з приводу формування цін і обсягу попиту на ринку.

Слово “сoncurrentia” в перекладі з латинської мови означає “змагання, суперництво”. ” Як економічна категорія конкуренція - це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків”. Конкуренція виконує роль регулятора темпів і обсягів виробництва, спонукаючи виробника запроваджувати науково-технічні досягнення, підвищувати продуктивність праці, вдосконалювати технологію, організацію праці тощо.

Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (запровадження в виробництво нових винаходів та технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, забопігає диктату виробників-монополістів по відношенню до споживача.

Конкуренція виконує в ринковій економіці наступні функції:

функція регулювання;

функція мотивації;

функція розподілу;

функція контролю.

Функція регулювання. Для того, щоби утриматися в боротьбі, підприємець має пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Отже і фактори виробництва під впливом ціны спрямовуються в ті галузі, де в них відчувається найбільша потреба.

Висновок

Iнфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих краiн свiту i є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються.

Інфляція - це знецінення паперових грошей, якке проявляється як процес зростання загального рівня цін на споживі товари і послуги.

Причинами її виникнення може бути: незбалансованість державних витрат і доходів, мілітаризація економіки, використання „друкарського верстата” для фінансування інвестицій, зростання „відкритості” економіки тієї чи іншої країни, все більшим втягуванням її в миро господарські зв'язки і т.д.

В економічній науці розрізняють такі форми інфляції: інфляція попиту, інфляція витрат та структурна інфляція.

Поряд з формами виділяють такі типи інфляції: відкрита та затамована інфляція. Інфляція має також різні ступені тяжкості: помірна, галопуюча та гіперінфляція. Також інфляція може бути збалансованою і незбалансованою.

Інфляція майже завжди приводить до важких наслідків. Головні з них: перерозподіл доходів, прихована державна конфіскація грошей у населення через податки, прискорена матеріалізація грошей, падіння реальної процентної ставки на капітал, падіння рівня життя народу.

Монополія - це ринок, є тут один продавець, повністю контролюючий ситуацію над ринком. Нові фірми, бажаючі проникнути на монопольний ринок, зіштовхуються з бар'єрами. Ці бар'єри бувають економічні, юридичні і цілком природні. Монополія знижує ефективність економіки.

Список використаної літератури

1. http://www.refine.org.ua/pageid-1279-4.html.

2. http://www.refine.org.ua/pageid-2769-1.html.

3. http://allref.com.ua/uk/skachaty/inflyaciya_i_deflyaciya_-_ekonomichna_priroda_formi_tipi_rivni_i_naslidki.

Размещено на Allbest.ru