Управління зовнішньоекономічною діяльністю високотехнологічних підприємств в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління зовнішньоекономічною діяльністю високотехнологічних підприємств в умовах глобалізації

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми. Розвиток космічної діяльності в епоху глобалізму характеризується новими тенденціями, які істотно впливають на організацію виробництва провідних космічних компаній світу, а саме: різким скороченням державних замовлень на космічну техніку; комерціалізацією космічної діяльності; глобалізацією космічних технологій і ринків послуг; принциповим перерозподілом праці і кооперативних зв'язків; переглядом стратегічних пакетів технологій, що визначатимуть перспективи розвитку компаній; новими принципами структурних перетворень.

Ринкові перетворення в Україні привели до зміщення акцентів у розробці стратегії розвитку високотехнологічних підприємств (ВТП). Конкурентоспроможність на світовому космічному ринку є одним з факторів залучення в країну закордонних інвестицій. Зважаючи на це, розробка стратегії управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) високотехнологічних підприємств галузі, розвиток теорії і практики управління нею набувають не лише теоретичного, але й винятково практичного значення. Виробництво космічної продукції, здійснюване в межах державних, міждержавних космічних програм та експортного постачання високотехнологічної продукції на світовий ринок не забезпечує збереження і динамічного розвитку виробничої інфраструктури цих підприємств. Актуальними для України є проблеми недостатнього бюджетного фінансування космічної діяльності, які виступають головним чинником розвитку і реалізації стратегічного управління ЗЕД. Наявні організаційні структури підприємств галузі, їхня громіздкість і надмірна централізація управління істотно знижують ефективність динамічного реагування на потреби часу, негативно впливають на розвиток ЗЕД підприємств.

Аналіз наукових джерел свідчить, що теоретичні засади розвитку ринкових відносин та управління зовнішньоекономічною діяльністю в умовах конкурентної боротьби та забезпечення конкурентоспроможності економічних суб'єктів були закладені у працях Р.Г. Аллена, Дж. Кейнса, А. Курно, А. Маршала, Дж. Ст. Мілля, Д. Рікардо, П. Самуельсона, А. Сміта, А.Дж. Стрікленда, А. Томпсона, Й. Шумпетера та ін. Ці праці і сьогодні складають методологічну основу для розробки сучасної теорії управління ЗЕД, стратегій, механізмів і систем. Досягнення вчених - Б. Альстренда, І. Анкоффа, С. Брю, Дж.Д. Даніелса, П. Друкера, В. Леонтьєва, К. Макконнелла, Г. Мінцберга, М. Портера, Ф. Рута, Дж.Д. Сакса, Р. Солоу, Ф. Хайєка - та інших сучасних шкіл і напрямів економічної науки має величезне значення при формуванні системи інститутів і механізмів регулювання ЗЕД різних економічних систем господарювання, насамперед на макрорівні.

Загальноекономічні проблеми глобальної та національної економіки, розвиток зовнішньоекономічної діяльності у постсоціалістичних країнах відображено в наукових працях російських учених: А. Арбатова, О. Богомолова, В. Варнавського, В. Геркуша, М. Горського, В. Данилова-Данильяна, М. Ільїна, А. Кокошина, А. Некипелова, Ю. Осипова, Е. Рубинської, І. Рудакової, А. Тихонова, В. Царьова, Ю. Яковця.

Проблеми теорії й практики розвитку ЗЕД, партнерства Національного космічного агентства України (НКАУ) з провідними космічними агентствами світу, теоретичні основи стратегічного управління ЗЕД на високотехнологічних підприємствах і їхнього розвитку за умов глобалізації знайшли відображення в роботах таких українських дослідників, як: В. Андрійчук, О. Білорус, С. Будкін, І. Бураковський, З. Варналій, С. Герасимчук, В. Горбулін, Л. Кістерський, Г. Климко, С. Конюхов, А. Кредісов, Д. Лук'яненко, З. Лунін, С. Мочерний, В. Новицький, Є. Панченко, Ю. Пахомов, Ю. Полунєєв, А. Поручник, О. Радзієвський, О. Рогач, А. Румянцев, В. Сіденко, А. Філіпенко, А. Шевцов, В. Шеховцов, О. Шнирков та ін.

Необхідність подальшого теоретичного дослідження стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю високотехнологічних підприємств на міжнародному ринку космічної продукції підсилюється суперечливим характером жорсткого державного регулювання трансформаційних процесів, державною власністю на засоби виробництва - з одного боку, і тенденцією розвитку комерціалізації діяльності національних підприємств з метою розширення джерел інвестування нових високотехнологічних проектів - з іншого. Усе це і визначило вибір теми дисертації, мету і завдання дослідження, його логіку і коло питань, розглянутих у роботі.

Зв'язок дисертації з планами науково-дослідних робіт. Дисертаційна робота виконана в рамках держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри економіки і управління підприємством економічного факультету Дніпропетровського національного університету «Фінансово-економічні проблеми становлення та розвитку підприємництва в Україні» (2003 р., номер державної реєстрації 2-069-03 (0103 V000550).

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дослідження є визначення пріоритетних напрямів розвитку стратегічного управління міжнародною діяльністю підприємств космічної галузі України і розробка методичних підходів щодо вдосконалення способів управління з метою підвищення ефективності ЗЕД та інтеграції космічної галузі України у світовий космічний ринок. Системний підхід до реалізації поставленої мети дослідження зумовив необхідність вирішити в роботі наступні важливі завдання:

узагальнити світовий досвід у сфері, теорії та практики управління зовнішньоекономічною діяльністю ВТП у системі міжнародних господарських зв'язків;

виявити об'єктивні причини й основні тенденції державного регулювання ЗЕД космічної галузі України в умовах глобалізації;

розкрити особливості управління ЗЕД високотехнологічних підприємств;

проаналізувати вплив зовнішніх тенденцій і внутрішніх умов, що сприяють міжнародній інтеграції космічної галузі;

розробити класифікацію чинників управління ЗЕД високотехнологічних підприємств;

визначити пріоритетні напрями управління ЗЕД підприємств;

розробити пропозиції щодо вдосконалення організаційної структури стратегічного управління ЗЕД та формування ефективної цінової стратегії на космічну продукцію і послуги, конкурентоспроможні на світовому ринку.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є сучасні процеси розвитку ЗЕД у контексті посилення міжнародної інтеграції в умовах глобалізації, лібералізації і транснаціоналізації світового господарства.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є система управління зовнішньоекономічною діяльністю високотехнологічних підприємств космічної галузі України в умовах глобалізації.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні праці та науково-теоретичні розробки провідних вітчизняних і закордонних вчених із проблем сучасних міжнародних економічних відносин та міжнародної конкуренції, стратегій розвитку, управління зовнішньоекономічною діяльністю, що використовуються підприємствами для досягнення встановленої мети і як філософії ділової активності в умовах глобалізації.

Інформаційну базу дослідження складають нормативно-правові акти України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні й методичні розробки Національного космічного агентства України, а також аналітичні документи міжнародних організацій.

Методологічною основою роботи є логіко-діалектичний метод пізнання явищ і процесів у світових і національних економіках, що ґрунтується на загальнонаукових і загальнофілософських принципах, зокрема методи індукції та дедукції (підрозділи 1.1, 1.2); логіко-історичний метод (розділ 1); методи аналізу, синтезу та порівняльного аналізу (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1 - 2.3, 3.1); системного аналізу (розділи 2, 3); економіко-статистичний, а саме: монографічний метод (підрозділи 1.2, 1.3, 3.1); методи SWOT та PEST (підрозділи 2.1 - 2.3, 3.1); табличний та графічний методи аналізу - для компактного і наочного зображення різних аспектів досліджуваного явища тощо. Дослідження базується на використанні принципу єдності теорії й практики.

Новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що автором розроблено та обґрунтовано цілісний підхід до формування організаційної структури стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю високотехнологічних підприємств космічної галузі України на світовому ринку. При цьому:

уперше:

проведено систематизацію наявних концепцій застосування синергетичних підходів в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю вертикально-інтегрованих структур; дано визначення «ефекту синергії» в управлінні ЗЕД космічної галузі. Доведено, що «ефект синергії» є концентрацією інвестиційних ресурсів в інновації, спрямованих на довгострокове підтримання ефективної діяльності корпорації, яка за організаційно-правовою формою найбільш пристосована до умов глобальної конкуренції на космічному ринку та співробітництва з провідними космічними агентствами світу;

здійснено класифікацію чинників, що впливають на стратегію розвитку ЗЕД ракетно-космічного комплексу України (сучасна технологія, передовий управлінський досвід, соціальна і виробнича інфраструктура, спільні підприємства тощо); розроблено систему стратегічного управління динамічними горизонтально-інтегрованими структурами, які засновані на концентрації державного, колективного капіталів та капіталів стратегічних інвесторів (державно-партнерських, приватних);

удосконалено:

загально-методичні підходи до стратегічного аналізу зовнішнього середовища, тенденцій розвитку космічної діяльності провідних космічних держав світу - США, Євросоюзу, Росії, Китаю, що дало змогу розробити авторську модель оцінки: перспектив розвитку «стратегічних зон господарювання» у сфері досліджень Космосу; рівня фінансування наукових досліджень і виробництва високотехнологічної продукції та послуг; нових форм співробітництва і взаємовідносин провідних космічних агентств світу (фінансово-промислові корпорації, венчурні фонди, технологічні інкубатори, представництва, спільні підприємства, спільні навчальні та наукові центри);

модель синергізму, яка використовується в процесі функціональної моделі державного регулювання ЗЕД космічної галузі України, шляхом визначення пріоритетів стратегічного управління розвитком ЗЕД, впровадження корпоративних систем з метою концентрації інвестицій в інновації та посилення ефекту синергії у соціально-економічній сфері; методику розробки та виконання контрактів з інофірмами;

набули подальшого розвитку:

теоретична та прикладна сутність концепцій «інноваційна стратегія», «цінова стратегія», «кадрова стратегія» як базові структури системи управління в зовнішньоекономічній діяльності підприємств та відповідні методичні підходи до їх вдосконалення: зокрема, в концепції «інноваційної стратегії» передбачається, що в «інноваційному банку» будуть акумульовані інвестиції, отримані за рахунок різних джерел фінансування; в концепції «кадрова стратегія» розроблено моделі ефективного використання підготовки та перепідготовки спеціалістів для науково-дослідних робіт в Україні й за кордоном; в концепції «цінова стратегія» розроблені методичні підходи щодо прогнозування цін в процесі підготовки проектів міжнародних контрактів;

обґрунтування необхідності удосконалення стратегії розвитку ЗЕД з урахуванням ступеня державного регулювання та форми державної власності на засоби виробництва в космічній галузі, зокрема, світові тенденції розвитку космічної діяльності, міжнародне правове середовище, система наддержавного регулювання, зовнішні конкурентні умови

визначення специфічних економічних ознак категорій «контрактна ціна», «довідкова ціна», «статистична зовнішньоторговельна ціна» для космічних ракет-носіїв (КРН): проведення системної кількісної та якісної докладної структуризації потенційних клієнтів; механізм зниження початково закладеної норми прибутку.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення і висновки дослідження можуть бути використані для розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління організаційними структурами з обслуговування ЗЕД у сфері реалізації високотехнологічної продукції й послуг на світовому ринку.

Окремі теоретичні висновки та пропозиції роботи доведені до рівня практичних рекомендацій і впроваджені у практику управління ЗЕД у Державному конструкторському бюро «Південне» ім. М. Янгеля, ДНВО «ПМЗ», у НКАУ при розробці міжнародних програм та проектів на рівні галузі.

Розроблені нормативно-методичні матеріали були застосовані у практиці ДКБ «Південне» - Положення про службу маркетингу та зовнішньоекономічної діяльності ДКБ «Південне», Положення про Європейське представництво ДКБ «Південне» у Брюсселі, Положення про порядок підготовки, укладання та виконання контрактів з інофірмами; Методичні рекомендації з підготовки та реєстрації договорів (контрактів), які пов'язані із здійсненням космічної діяльності суб'єктами, - і становлять методичну основу управління ЗЕД та маркетинговими дослідженнями на ВТП галузі (довідка №921/7646 від 11.10.2005 р.).

Матеріали досліджень були застосовані також у навчальному процесі Дніпропетровського національного університету під час викладання навчальних дисциплін: «Міжнародна економіка», «Міжнародний менеджмент», «Міжнародний маркетинг» (Акт впровадження результатів науково-дослідницької роботи у навчальний процес Дніпропетровського національного університету від 27.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею. В дисертації використано лише ті наукові результати, які були автором отримані особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації викладено в опублікованих автором наукових працях. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр економіки і управління підприємством, економіки та маркетингу інституту економіки Дніпропетровського національного університету; на науково-теоретичних та науково-практичних конференціях України: Міжнародна науково-практична конференція «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект» (м. Донецьк: ДонНУ, 2002); Міжнародна науково-практична конференція «Человек и космос» (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Інвестиційні стратегії сталого розвитку» (м. Дніпропетровськ, 2004); Регіональна науково-методична конференція «Формування стратегії конкурентоспроможної освіти в регіоні» (м. Жовті Води, 2004); Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні тенденції в розвитку банківської системи» (м. Дніпропетровськ, 2004); Міжнародний симпозіум організацій об'єднань Аеронавтики та Астронавтики Франції (17-18 липня 2004 р., Париж, Франція); Міжнародний астронавтичний конгрес (4-8 жовтня 2004 р., Ванкувер, Канада); Симпозіум міжнародної академії астронавтики (4-8 квітня 2005 р., Берлін, Німеччина).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 5 одноосібних статей та 2 у співавторстві, які розміщені в наукових журналах і виданнях, що відповідають переліку фахових видань України, затверджених ВАК України, а також 4 одноосібних тез доповідей у матеріалах наукових конференцій та 4 у співавторстві в інших виданнях, загальним обсягом 3,96 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з: вступу, трьох розділів (9 параграфів), висновків, списку використаних джерел із 192 найменувань на 15 сторінках та 7 додатків на 24 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 170 сторінках, у том числі 20 таблиць та 29 рисунків.

Основний зміст дисертації

зовнішньоекономічний управління космічний

У вступі обґрунтовано актуальність теми наукового дослідження, сформульовано мету й завдання дисертаційної роботи, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, показано наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо апробації та впровадження.

У першому розділі «Управління зовнішньоекономічною діяльністю у системі міжнародних господарських зв'язків» проаналізовано теоретичні підходи до визначення управління зовнішньоекономічною діяльністю у періоди економічної кризи, періоди відновлення економіки та перехідних періодів; розглянуто специфіку рівнів управління та їх взаємозв'язки у системі управління зовнішньоекономічною діяльністю; узагальнено положення з питань підвищення ефективності управління ЗЕД на високотехнологічних підприємствах космічної галузі.

Аналіз теорії протекціонізму та узагальнення наукових праць про вільну міжнародну торгівлю, роль державного регулювання міжнародних економічних відносин дозволив автору зробити висновки, що на сучасному етапі - це політичний фактор, що має прояв у посиленні національної безпеки, збереженні та розвитку національних галузей промисловості, які виготовляють високотехнологічні стратегічні продукти та матеріали, у розробці високих технологій. Сучасний протекціонізм хоча й спрямований на підтримку стратегічних національних галузей, найчастіше виступає як засіб захисту не лише політичних та економічних інтересів, але й передбачає нові форми інтеграції на світовому ринку.

Роль державного регулювання зовнішньоекономічних відносин у період інтеграції космічної галузі України до світової системи провідних космічних держав світу - НАСА (США), ЄКА (ЄС), КА Росії, Китаю, Японії - в епоху глобалізму стає визначальною, а сама система управління ЗЕД базується на загальновизнаних теоретичних принципах з урахуванням її особливостей, пов'язаних з концепцією побудови всієї системи управління суспільством і визначенням комплексу стратегічних національних цілей та пріоритетів.

Незважаючи на природні відмінності у наявному стані організації систем управління господарського суб'єкта постсоціалістичних країн, виявлено єдині тенденції та загальні причиново-наслідкові зв'язки, які характеризують ці країни в умовах ринкової трансформації, а саме: основні напрями розвитку досліджень Космосу, обсяги та джерела фінансування наукових досліджень і виробництва високотехнологічної продукції; комерційний попит на продукцію та послуги, концентрація інвестицій; форми міжнародного співробітництва провідних космічних агентств світу, удосконалення організаційних структур управління ЗЕД підприємств космічної галузі.

Обґрунтовано, що особливістю підприємств космічної галузі є: активна участь у процесі інтеграції національної економіки на світовому ринку; розробка конструкцій та унікальних технологій, які своєю чергою потребують довгострокових інвестицій, концентрації капіталу, висококваліфікованих спеціалістів, замовників-споживачів на унікальну коштовну продукцію. Результати проведеного автором економічного аналізу ЗЕД головних підприємств галузі: ДКБ «Південне», ВО «ПМЗ», ДП «Укркосмос», ВО «Київприлад», ВО «Комунар», ВАТ «Хартрон», «Чезара», ДАХК «КРЗ», ДНТ НЦАУОМУ, ВАТ НДІРВ за період 2000-2004 рр. засвідчили, що обсяг виробництва продукції зріс з 720,7 до 948,5 млн. грн. (або на 31,6%), обсяг продукції на експорт зріс з 143,0 до 455,4 млн. грн., тобто більш ніж у 3 рази, із часткою у загальному обсязі виробництва - 48%. Зростання частки продукції на експорт у загальному обсязі виробництва відбулося за рахунок потужного науково-технічного потенціалу підприємств галузі. Разом з тим циклічна зміна обсягів реалізації продукції на експорт зумовлена недостатнім фінансуванням з держбюджету.

Основними партнерами та споживачами продукції ВТП на зовнішньому ринку є провідні країни світу галузі аерокосмонавтики, зокрема головними країнами-партнерами ЗЕД ДКБ «Південне» у 2003 р. були: США (45,8%), Єгипет (25,26%), Росія (7,49%), Італія (1,67%), Бразилія (0,08%). Слід зазначити, що спостерігається зростання обсягів реалізації космічної продукції в ці країни. Аналіз динаміки кількості країн-партнерів та фірм-партнерів, які співпрацюють з ВТП космічної галузі, засвідчує, що у 2004 р. число реальних країн-партнерів збільшилося після спаду 2001-2002 рр. на 57%, а кількість фірм-партнерів - на 50%. Значні коливання кількості «діючих» партнерів у різні періоди часу підтверджують наявність потужного науково-технічного та кадрового потенціалу для розширення взаємовигідних економічних міжнародних зв'язків.

Основними напрямами зовнішньоекономічної діяльності ВТП космічної галузі є: передача ноу-хау (21%), проектування ракетно-космічних комплексів (РКК) (4,1%), постачання обладнання на космічні станції (0,5%), розробка космічних апаратів (КА) (25,2%), надання послуг з сервісного обслуговування космічних систем (48,1%), нейтралізація РКК (1,1%).

Результати дослідження сучасних зовнішньоекономічних відносин ВТП розкривають сутність процесів інфраструктури системи управління ЗЕД на державному, галузевому, інституційному рівнях та на рівні підприємства, горизонтальні та вертикальні зв'язки, функції управління між ними.

У роботі проведено систематизацію наявних концепцій застосування підходів синергії у сфері управління. Визначено, що «ефект синергії» у вертикально-інтегрованій мережі стратегічного управління ЗЕД формується за єдиними національними, політичними, економічними цілями та зваженими пріоритетами діяльності, але концентрація ефекту відбувається на національному рівні і зменшується на комерційному, де фактично формується соціально-економічна ефективність. Ефект синергії діючої моделі забезпечується шляхом збільшення ймовірності досягнення одних цілей за умови реалізації інших, коли здебільшого неможливо розділити їх взаємодію (рис. 1).

У цьому випадку ефект синергії підсилює роль імовірнісних методів і прийомів дослідження, переборює традиційні ідеї, особливо за рахунок різночасовості та відповідної підпорядкованості. Тільки-но економічна система стає занадто вертикально-інтегрованою, до неї мають переходити функції самоорганізації та самоконтролю, зміни структури фінансування. За таких обставин ефект синергії досягається, у першу чергу, за рахунок гнучкості й динамічності організаційних структур управління, оскільки ВТП властива надійність, потужність джерел розвитку, обміну продукцією, ресурсами як із внутрішнім, так і з зовнішніми ринками. При цьому синергійний підхід вимагає особливих структур і різних методів до побудови систем управління. Водночас в умовах космічної глобалізації відбувається ускладнення сфер взаємодії; збільшуються масштаби комплексного синергійного ризику на кожному з рівнів економічної інтеграції; виникають непередбачувані обмеження (правові, фінансові, економічні, форс-мажорні).

У роботі показано, що підприємства, які виготовляють високотехнологічну продукцію, є найбільш активними учасниками процесу інтеграції національних економік на світовому ринку. Прагматично використовуючи наявну структуру державного регулювання і теоретичну базу, адаптуючи її до сучасних реалій, система управління ЗЕД в Україні на високотехнологічних підприємствах потребує подальшого вдосконалення на основі найбільш повної реалізації національних інтересів та ефективного використання наукового, технологічного та кадрового потенціалу космічної галузі, на основі поставок конкурентноспроможної продукції на світовий космічний ринок.

У другому розділі «Система реалізації управління зовнішньоекономічною діяльністю високотехнологічних підприємств (ВТП)» проаналізовано світові тенденції розвитку напрямів діяльності, структури видів продукції і послуг провідних космічних агентств на світовому ринку: США (НАСА), ЄС (ЄКА), Росія (ФКА), Китай (КА), що впливають на стратегічні моделі розвитку та форми управління ЗЕД космічної галузі України. Визначено основні стратегії розвитку діяльності на період 2003-2008 рр.: наукові дослідження Землі, Сонячної системи, польоти на Місяць (США); місія з відправлення на Марс всюдихода (ЄС); дистанційне зондування Землі; зв'язок, телебачення, гідрометеорологія (Росія); створення нових моделей космічних апаратів (КА) для розвідки, зв'язку (Китай); різноманітні джерела фінансування наукових досліджень, виробництва високотехнологічної космічної продукції: федеральний бюджет (28-34%), приватний капітал (США, ЄС - 30-40%), внутрішні джерела підприємств (Росія - 15-20%), міжнародні контракти, внутрішні та зовнішні позики; розміри обсягів фінансування наукових досліджень ВТП: США 2003 р. - 15,4 млрд. дол., 2008 р. - 18,0 млрд. дол.; ЄС 2003 р. - 4,5 млрд. дол., 2008 р. - 9,0 млрд. дол.; Росія 2003 р. - 245 млн. дол., 2008 р. - 280,0 млн. дол. (рис. 2); удосконалення організаційних структур управління: США - розширення самостійності Центрів - пряме фінансування з федбюджету, ЄС - створення єдиних правил впровадження державно-приватного партнерства, Росія - створення у 2005-2006 рр. на базі наявних організацій і підприємств 7-8 великих корпорацій та холдингів.

За результатами дослідження виявлено, що тенденції розвитку космічної діяльності на світовому рівні ґрунтуються на знаннях, на розвитку і концентрації інтелектуального потенціалу країни. Однак за результатами діяльності у 2003-2004 рр. в Україні спостерігається тенденція до скорочення витрат на науково-технічні дослідження у відсотках від ВВП. Якщо у 2000 р. вони складали 1,2% від ВВП, то в 2002 р. - 1,18%. Зменшуються і державні, бюджетні асигнування на НДР: 0,5% ВВП у 1997 р., 0,07% ВВП у 2003 р., 0,04% ВВП у 2004 р.

Результати виконаного аналізу доводять, що на сьогодні на світовому космічному ринку спостерігається тенденція до активного співробітництва ракетно-космічного комплексу України з провідними космічними державами у сфері космічних досліджень і використання космосу в мирних цілях.

Аналізуючи тенденції фінансування космічних програм, можна стверджувати, що подальший розвиток ЗЕД космічної галузі відбуватиметься під впливом таких факторів: характер політичної та військової стратегічних ситуацій у світі, стан і ступінь розширення економічної глобалізації, наявність фінансових можливостей урядів інвестувати у пріоритетні космічні програми, потреби світового ринку космічних товарів та послуг, а також рівень конкуренції на ньому.

За результатами вивчення основних тенденцій розвитку світового космічного ринку, який визначає нову світову реальність у космічній діяльності країн високого технологічного розвитку, до яких належить й Україна, виявлено, з одного боку, неможливість ігнорування цих тенденцій, а з іншого - констатовано швидкозмінну політико-економічну ситуацію в державі, що й зумовило розробку автором класифікації зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на стратегію розвитку ЗЕД підприємств галузі.

У дисертації визначено особливості класифікації зовнішніх факторів, що впливають на стратегію управління ЗЕД високотехнологічних підприємств України: світові тенденції розвитку космічної діяльності, міжнародне правове середовище, система наддержавного регулювання, зовнішні конкурентні умови. Здійснено PEST-аналіз на макро - та мікроекономічному рівнях, ситуаційний аналіз ЗЕД підприємств галузі. На основі комплексної оцінки міжнародних конкурентних позицій ВТП зроблено висновок, що космічна продукція та послуги, вироблені на підприємствах космічної галузі України, є конкурентоспроможною продукцією.

Автором доведено, що з урахуванням зміни глобального середовища і трансформації конкурентних переваг компаній, на синергійну ефективність управління ЗЕД підприємств космічної галузі суттєво впливають: національна стратегія розвитку наукових досліджень ВТП, темпи розвитку виробництва космічної продукції провідних світових компаній, обсяги та структура фінансування, рівень концентрації інвестицій, удосконалення організаційно-правових структур управління ЗЕД.

У дисертації обґрунтовано систему підходів, необхідних для аналізу стратегій розвитку ЗЕД на високотехнологічних підприємствах галузі, на основі адаптації стратегічних матричних методів аналізу (зокрема матриці BCG, GE/McKinsey), моделі конкурентного середовища за М. Портером та SWOT-аналізу. Автор наголошує, що аналіз стратегій розвитку ЗЕД підприємства - це місія і оцінка цілей, які характеризують різні боки стратегічного розвитку підприємства. У роботі відображено особливості організації стратегічного управління ЗЕД за стадіями життєвого циклу товару космічної галузі, що складається з виробництва високотехнологічного, унікального товару, який не має аналогів на світовому космічному ринку; доробка ракетоносіїв (РН) і запуск у космос космічних апаратів (КА) спільно з партнерами-споживачами; циклічність замовлень на космічну продукцію та послуги; значення політичного фактору в партнерських стосунках та при укладанні комерційних угод.

Визначено, що місією стратегії розвитку ЗЕД є інтеграція високотехнологічних розробок вітчизняних фахівців у міжнародні програми та проекти. Частка виручки від реалізації продукції на експорт по галузі має нестабільний характер (2000 р. - 100%, 2001 р. - 68%, 2002 р. - 71,4%, 2004 р. - 43,9%), що пояснюється впливом зовнішніх факторів. Подолання цих явищ становить стратегічний напрямок розвитку ЗЕД: залучення венчурних іноземних і вітчизняних капіталів, пошук інвесторів під кредитні технології виробництва (РН «Зеніт», «Циклон», «Дніпро»), створення малих акціонерних підприємств, технологічних інкубаторів; розробка цінових та кадрових стратегій.

Результати комплексного аналізу сучасного стану світового космічного ринку, тенденцій та перспектив його розвитку визначають реальність, яка стає важливим складником «глобальної стратегії» національної космічної діяльності, заснованої на міжнародному партнерстві, спільних програмах, контрактах, угодах, нових формах співробітництва. Ці тенденції є основою для розробки «базової (глобальної) стратегії» ЗЕД підприємства, що являє собою частину загальнонаціональної та галузевої «глобальної стратегії» розвитку космічної діяльності України. Система «глобальної стратегії підприємства» охоплює не лише тактичне планування, але й механізм реалізації стратегії, стратегічний контроль та ефект синергії ЗЕД у цілому.

У третьому розділі «Пріоритетні напрями оптимізації стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю високотехнологічних підприємств» розроблено методологічні підходи до обґрунтування концептуальних основ формування горизонтально-інтегрованих гнучких динамічних організаційно-правових структур управління ЗЕД; зокрема запропонована й обґрунтована пріоритетна модель холдингової структури, розроблені рекомендації з удосконалення правового регулювання корпорацією, запропоновані методологічні підходи до розробки цінової стратегії й основних положень міжнародного контракту на реалізацію космічної продукції та послуг.

У роботі розглянуті два взаємозалежні елементи управління - «стратегія» і «стратегія управління» - і зроблено висновок, що стратегічні організаційні структури управління, які можуть бути зорієнтовані на реакцію змін у зовнішньому середовищі, характеризуються значною децентралізацією різного типу, гнучкістю, універсальністю діяльності окремих структурних підрозділів, функціонування яких спрямоване на стратегію розвитку ЗЕД та інфраструктури підприємств-постачальників високотехнологічної продукції на світовий ринок.

Розроблено також моделі структур децентралізованого типу, що утворюються внаслідок процесів диференціації й інтеграції діяльності великих науково-виробничих комплексів за допомогою переходу від твердого централізму до дебюракратизації. Автор говорить про можливе використання дивізійної структури управління із створенням децентралізованих підрозділів за різними ознаками: спільних наукових та маркетингових досліджень, випробувань, представництв, консалтингів тощо. Автором розроблено склад управлінських функцій: стратегічні - перспективний розвиток, планування ЗЕД, маркетингові дослідження, залучення стратегічних партнерів, перепідготовка кадрів, ціноутворення; тактичні (оперативні) - міжнародна система бухгалтерського обліку витрат і доходів, аналіз, діагностика, оцінка ефективності.

Автором запропоновано концепцію моделі горизонтально інтегрованої холдингової мережі, яка створює умови для концентрації та найбільш ефективного використання державного і приватно-партнерського інвестиційного капіталу. Це зумовлено консолідацією капіталу учасників та використанням ними реалізації інвестиційних проектів у найбільш ефективних напрямах стратегічного розвитку, можливістю механізмів залучення зовнішніх ресурсів, економією на витратах за рахунок побудови послідовного технологічного ланцюжка у транспортній сфері, кооперацією у маркетингових дослідженнях, зниженням потреби в обігових коштах, трансфертним ціноутворенням, перерозподілом податкової відповідальності, ризику в холдинговій системі, чіткими договірними умовами.

У роботі визначено теоретичну сутність концепцій «інноваційна стратегія», «цінова стратегія», «кадрова стратегія» стратегічного управління у зовнішньоекономічній діяльності та відповідні методичні підходи до розробки стратегій цих концепцій. Зокрема, концепції «інноваційної стратегії», де в «інноваційному банку» будуть акумульовані інвестиції, отримані за рахунок різних джерел фінансування; концепції «цінова стратегія» з розробкою методичних підходів підготовки проектів міжнародних контрактів; концепції «кадрова стратегія», де розроблено моделі повного використання, підготовки та перепідготовки спеціалістів для науково-дослідних робіт в Україні й за кордоном.

Висновки

Здійснено системне дослідження сучасних форм управління зовнішньоекономічною діяльністю ВТП космічної галузі в умовах глобалізації на підставі детального аналізу теоретичних і сучасних наукових розробок, що дало змогу зробити наступні висновки методологічного, теоретично-концептуального й науково-практичного спрямування:

Діалектичний взаємозв'язок накопиченого світового і вітчизняного досвіду та виявлення об'єктивних закономірностей, що діють на конкретному історичному відрізку розвитку суспільства, полягає в тому, що підприємства, які випускають високотехнологічну продукцію, є найбільш активними учасниками процесу інтеграції національних економік на світовому ринку, особливо в епоху глобалізації. Характерною рисою цієї епохи є: інтернаціоналізація господарського життя, де поряд з традиційними суб'єктами міжнародних економічних відносин усе більшого значення набувають ТНК, наднаціональні інститути. Розвинені країни цілком домінують у фундаментальних і прикладних дослідженнях. Так, зокрема, лише в 2003 р. у 10 країнах було зосереджено 84% світових НДДКР.

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності ВТП галузі має стратегічне значення для реалізації національних пріоритетів, забезпечення розвитку таких різних форм світових господарських зв'язків, як міжнародні угоди, міждержавні договори, стратегічне партнерство, спільні підприємства, інтеграція національної космічної галузі в систему світових ринкових відносин. Зовнішньоекономічна діяльність ВТП є фундаментом залучення міжнародного капіталу для розробок проривних інновацій в галузі високих технологій, впливу на структурні зрушення в національній економіці, підвищення ефективності співробітництва з провідними закордонними компаніями і космічними агентствами світу: США, ЄС, Росії, Китаю.

Наявні концепції, що розглядають поняття синергійних підходів у процесі злиття та поглинання, мають кілька напрямів їх трактування. Використання особливостей синергійного підходу в управлінні ЗЕД високотехнологічних підприємств відзначається наявністю надійних, значних та довгострокових джерел інвестування, обмеженого кола споживачів і замовників як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. При цьому стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності ВТП вимагають особливих структур і науково обґрунтованих підходів до побудови систем управління. Як тільки економічна система стає жорстко вертикально-інтегрованою, до неї має переходити функція самоорганізації та самоконтролю. У цьому випадку синергійний підхід принципово змінює співвідношення необхідності та ймовірності, підсилює роль імовірнісних методів і прийомів дослідження і практичних моделей управління ВТП.

Поступовий перехід від вертикально-інтегрованої та диверсифікованої системи управління ЗЕД до горизонтально-інтегрованої у світових господарських відносинах з метою залучення міжнародного державного та приватно-партнерського капіталу є одним з напрямів стратегії зовнішньоекономічної діяльності. Ефект синергії є концентрацією інвестиційних ресурсів в інновації, спрямованих на довгострокове підтримання ефективної діяльності корпорації, яка за організаційно-правовою формою найбільш пристосована до умов глобальної конкуренції на космічному ринку та співробітництва з провідними космічними агентствами світу. В основі об'єднаної компанії (корпорації) лежить динамічна синергія, тобто ефект стимулювання інноваційної діяльності, спрямований на довгострокове підтримання ефекту синергії.

В системі управління ЗЕД високотехнологічних підприємств важливе значення має розробка методики аналізу світових тенденцій розвитку космічної галузі та визначення критеріїв відбору провідних космічних агентств світу, їх групування за ознаками та рівнями фінансування. Джерелами фінансування наукових досліджень, виробництва високотехнологічної космічної продукції в цих країнах є: федеральний бюджет (28-34%), приватний капітал (США, ЄС - 30-40%), внутрішні джерела підприємств (Росія - 15-20%), міжнародні контракти, внутрішні та зовнішні позики. На розвиток космічної галузі також суттєво впливають: державна стратегія розвитку наукових досліджень ВТП, обсяги фінансування виробництва аерокосмічної продукції провідних світових компаній, структура джерел фінансування, концентрація інвестицій, удосконалення організаційних структур управління ЗЕД.

Загально-методичні підходи до аналізу стратегії ЗЕД ураховують: високу інтегрованість державного регулювання, форми державної власності на засоби виробництва в космічній галузі, взаємозв'язок ВТП із світовим ринком, алгоритм стратегічного управління ЗЕД.

Сутність концепції «інноваційна стратегія» в системі управління ЗЕД полягає в тому, що в «інноваційному банку» будуть концентруватися інвестиції, отримані за рахунок різних джерел фінансування; концепції «цінова стратегія» - у розробці методичних підходів підготовки проектів міжнародних контрактів на рівні підприємства; концепції «кадрова стратегія» - у розробці системи підготовки та перепідготовки спеціалістів для науково-дослідних робіт в Україні й за кордоном.

Модель стратегії ціноутворення на продукцію ВТП являє систему взаємопов'язаних етапів, відображаючи всі особливості формування ціни ракетоносіїв (РН) та космічних апаратів (КА), розробку проектів вартості контракту на пускові послуги з визначенням особливостей у встановленні ціни: класифікації статей витрат, структури витрат. Головною умовою розрахунку є віднайдення компромісної оцінки на основі єдиного критерію - надійності пуску ракети та виведення супутника на задану орбіту. Ефективне управління ЗЕД високотехнологічних підприємств у жорстких умовах ринкових відносин не може бути гарантовано тільки застосуванням сучасних методів визначення ціни. Поряд з цим важливе значення мають зважена цінова тактика при послідовній реалізації обґрунтованої цінової стратегії.

Концепція оптимальної моделі горизонтально інтегрованої холдингової мережі створює умови для концентрації та найбільш ефективного використання державного і закордонного приватно-партнерського інвестиційного капіталу. Це зумовлено консолідацією капіталу учасників та реалізацією спільних інвестиційних проектів у найбільш ефективних напрямах стратегічного розвитку, можливістю залучення зовнішніх ресурсів, економією на витратах за рахунок побудови послідовного технологічного ланцюжка у транспортній сфері, кооперацією у маркетингових дослідженнях, зниженням потреби в обігових коштах, трансфертним ціноутворенням, перерозподілом податкової відповідальності, ризику в холдинговій системі, чіткими договірними умовами в сфері управління ЗЕД високотехнологічних підприємств.

У практику управління ЗЕД Державного конструкторського бюро «Південне» (ДКБ «Південне») упроваджено пакет нормативно-правових документів: Положення про службу маркетингу та ЗЕД ДКБ «Південне», де реалізується механізм управління структурними підрозділами ЗЕД на основі стратегічного та ситуаційного аналізу; Положення про Європейське представництво ДКБ «Південне» у Брюсселі, унаслідок чого відбувається делегування функцій із захищення інтересів ДКБ «Південне» на європейському ринку космічних послуг.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Дегтярев А.В. Учет в ценообразовании качества продукции ракетно-космической отрасли // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових

2. праць. Вип.79. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2001. - С. 53-57.

3. Дегтярев О.В. Особливості ціноутворення на продукцію і послуги ракетно-космічної галузі // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Економіка. - Київ: - ВПЦ «Київський університет». - 2002. - Вип. 55-57. - С. 86-89.

4. Дегтярев О.В. Фінансові джерела розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств ракетно-космічної галузі (РКГ) України // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Часть 1. Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ, 2002. - С. 135-138.

5. Дегтярев А.В., Лапушкина С.К. Международная практика оценки стоимости контракта на услуги национального обслуживания космических ракет-носителей (КРН) // Управление социально-экономическим развитием регионов Украины и АР Крым: Материалы всеукраинской межвузовской научно-практической конференции. - Симферополь. - 2002. - 17 мая. - С. 42-44 (автором проаналізовано методи визначення вартості контрактів на послуги національного обслуговування КРН).

6. Дегтярев А.В. Методические подходы к разработке организационно-экономического механизма стратегического управления ВЭД на предприятиях ракетно-космической отрасли Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 195: В 4т. Том 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 96-112.

7. Дегтярев А.В. Синергетика процессов государственного управления и управления ВЭД предприятий РК отрасли Украины // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. - 2004. - №6. - С. 95-99.

8. Дегтярев А.В., Лапушкина С.К. Диагностика внешних условий, влияющих на управление внешнеэкономической деятельностью РК отрасли Украины // Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации. - Симферополь: Таврия-Плюс, 2005. - С. 150-164 (автором розроблено класифікацію зовнішніх чинників, що впливають на управління ЗЕД космічної галузі України).

Размещено на Allbest.ru