Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.03.01 - Статистика

Статистичний аналіз ринку цукру в Україні

Чуприн Костянтин Сергійович

Київ 2006

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність теми. Економіка України має незначний досвід діяльності в ринкових умовах. У зв'язку з цим в країні ще недостатньо розвинені теорія і практика дослідження ринку та його окремих сегментів, зокрема ринків товарів.

Провідну роль в дослідженні кон'юнктури ринків товарів мають відігравати статистичні методи. Їх застосування дозволяє оцінити параметри основних елементів ринку, визначити ступінь впливу окремих чинників на його стан та розвиток, а також передбачити можливі зміни на ринку в майбутньому. Вичерпна і достовірна інформація щодо стану та тенденцій розвитку ринків товарів, яку можна отримати за результатами статистичного аналізу, потрібна як суб'єктам ринку, так і органам державного управління на загальнодержавному і регіональному рівнях для обґрунтування заходів щодо поліпшення використання ресурсів та підвищення рівня задоволеності потреб населення в продуктах та послугах.

Значною мірою це стосується ринку цукру - товару, який є одним із важливих продуктів харчування, а також сировиною для багатьох переробних галузей. Для його виробництва в Україні функціонує 122 цукрових заводи, а посіви цукрових буряків займають 3,1 % посівних площ країни. Цукор також є одним з головних продуктів світової торгівлі, в якій Україна до 1996 р. займала провідне місце як потужний експортер цукру. В останні роки спостерігалася негативна тенденція кон'юнктури як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку цукру України, а тому дослідження стану та тенденцій розвитку національного та світового ринку цукру є важливими та актуальними.

У той же час, незважаючи на важливу роль результатів статистичного аналізу в поліпшенні стану та тенденцій розвитку ринків товарів, роботи вітчизняних дослідників, присвячені розробці та вдосконаленню відповідної статистичної методології, досить малочисельні. Це, зокрема, роботи І.К. Беляєвського, С.С. Герасименка, А.В. Головача, О.Г. Демешко, В.Б. Захожая, В.І. Карпова, Л.І. Кравченко, І.І. Попова, Л.Г Рождєственської, В.С. Федорченко, Г.Ф. Шепітко та інших.

Виходячи з наведеного, необхідність удосконалення методології статистичного аналізу ринків товарів, в тому числі ринку цукру, та пристосування її до сучасних економічних умов в Україні обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі статистики, обліку та аудиту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в рамках планової теми науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна „Соціально-економічні механізми та наслідки ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0104U000675). Особиста участь автора полягає в розробці та обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення методології статистичного аналізу ринків товарів, а також у здійсненні статистичної оцінки стану та тенденцій розвитку ринку цукру в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методологічних засад статистичного аналізу ринку цукру в Україні.

Для досягнення мети були поставлені та вирішені наступні задачі:

- визначено особливості ринку цукру як об'єкта статистичного дослідження;

- узагальнено національний та зарубіжний досвід статистичних досліджень стану та тенденцій розвитку ринку цукру;

- удосконалено систему статистичних показників дослідження стану та розвитку ринку цукру;

- обґрунтовано доцільність використання низки статистичних методів для аналізу та прогнозування стану та розвитку ринку цукру в Україні;

- здійснено статистичний аналіз основних елементів кон'юнктури ринку цукру в Україні - попиту, пропозиції, цін - та їх взаємозв'язку;

- побудовано моделі виробництва та споживання цукру в Україні, на базі яких виконано відповідні прогнозні розрахунки;

- оцінено природнокліматичні переваги окремих регіонів України - на національному, та України в цілому - на світовому ринку цукру.

Об'єктом дослідження є ринок цукру в Україні.

Предметом дослідження є тенденції та закономірності, що формують кон'юнктуру ринку цукру в Україні.

Методи дослідження. У процесі дослідження для вирішення поставлених задач використано такі загальнонаукові методи: діалектичний, системного аналізу, наукового абстрагування, спостереження, порівняння, узагальнення, моделювання; а також економіко-статистичні методи: графічний, табличний, індексний, стандартизації, кореляційно-регресійний, факторного та кластерного аналізу. Дисертаційна робота виконана з використанням пакетів статистичних програм, зокрема STATISTICA.

Дослідження ґрунтується на нормативно-методичних матеріалах органів законодавчої та виконавчої влади, даних міжнародних статистичних служб, статистичній інформації Держкомстату України, міністерств і відомств, підприємств, організацій і товарних бірж.

Наукова новизна отриманих результатів. В дисертаційній роботі отримано обґрунтовані результати, які сприяли досягненню мети дослідження, з яких найбільш суттєвими, що характеризують новизну дослідження і особистий внесок автора, є наступні:

вперше:

- запропоновано використання розподілу чинників ринку цукру за джерелами походження для визначення їх впливу на тенденції розвитку ринку: чинники загальногосподарської кон'юнктури в країні; чинники, що враховують особливості виробництва і споживання цукру; чинники світового ринку цукру;

- обґрунтовано доцільність доповнення системи показників дослідження ринку цукру показниками ємності внутрішнього ринку потреби в цукрі та ступеня її задоволеності в розподілі за складовими з метою оцінювання структурного потенціалу ринку цукру;

- визначено склад суб'єктів попиту і суб'єктів пропозиції та обґрунтовано необхідність окремого врахування запасів цукру у цих групах суб'єктів в процесі аналізу та прогнозування розвитку ринку цукру;

удосконалено:

- систему статистичних показників стану та тенденцій розвитку ринку цукру шляхом структурування та розширення її складу, що дозволяє визначати основні тенденції розвитку та проводити регіональні порівняння стану та тенденцій розвитку ринку;

- методи порівняльного аналізу з метою оцінювання ефективності функціонування цукробурякового виробництва в регіонах України й обґрунтування напрямків удосконалення розміщення виробників цукрових буряків та цукру по території країни;

одержали подальший розвиток:

- мультиплікативна модель виробництва цукру з цукрових буряків в Україні;

- оцінювання природнокліматичних переваг України щодо вирощування цукрових буряків у порівнянні з іншими країнами-експортерами цукру з цієї сировини, що обумовлюють потенційно стабільну позицію України як експортера цукру.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки, пропозиції та розробки автора можуть бути використані органами державного управління та державної статистики для дослідження стану та закономірностей розвитку регіональних, національного та світового ринків цукру з метою розробки управлінських рішень щодо підвищення ефективності їх функціонування.

Результати дослідження впроваджено у роботу відділу статистики промисловості Головного управління статистики у Харківській області (акт про впровадження № 42/52-1 від 21 лютого 2005 р.), а також використано у навчальному процесі при читанні курсу „Статистика ринку товарів і послуг” у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна (акт про впровадження № 0114 від 10 березня 2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Особистий внесок дисертанта полягає в розробленні пропозицій щодо удосконалення методологічного забезпечення статистичного аналізу ринку цукру, здійсненні аналізу та прогнозуванні стану та тенденцій розвитку ринку цукру України. Викладені в роботі результати, висновки та пропозиції отримані автором самостійно. Особистий внесок здобувача у роботах, підготовлених у співавторстві, відображений у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки, пропозиції та рекомендації дисертаційної роботи були виголошені та отримали позитивну оцінку на четвертій міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 9-12 грудня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Наука й освіта 2004” (м. Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004 р.); Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених „Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку в умовах ринкових перетворень” (м. Харків, 16-17 квітня 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених ”Актуальні проблеми теорії та практики соціально-економічного розвитку і міжнародної інтеграції” (м. Харків, 15-16 квітня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Дні науки-2005” (м. Дніпропетровськ, 15-27 квітня 2005 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 2,2 д. а., з них 6 - у наукових фахових виданнях (1,7 д. а.) та 4 - тези доповідей на конференціях (0,5 д. а.).

Структура, зміст і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Загальний обсяг дисертації становить 173 сторінки машинописного тексту. Робота містить 39 таблиць на 27 сторінках, 35 рисунків на 21 сторінці та 12 додатків на 36 сторінках. Список використаних джерел налічує 197 найменувань на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету та завдання роботи, визначено об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито новизну та практичне значення роботи, подані відомості щодо апробації результатів дослідження.

Розділ 1 „Статистичне забезпечення управління ринком цукру України” присвячено визначенню сутності, цілей та обґрунтуванню етапів формування статистичного забезпечення управління ринком цукру України.

Визначення ринку можна дати в широкому та вузькому розумінні. За вузьким тлумаченням категорія „ринок” - це впорядкована структура, що забезпечує нормальну взаємодію продавців та покупців. У дисертації ринок розглядається в його широкому розумінні як система соціально-економічних відносин між економічними суб'єктами у процесі обміну товарами, що знаходиться у взаємозв'язку та взаємозалежності з процесами їх виробництва, розподілу та споживання.

Ринки можна класифікувати за певними ознаками, зокрема, за суб'єктами товарного обміну; за територіальним розміщенням; за ступенем дотримання вимог законодавства; за функціональним призначенням товару; за масштабами та ступенем конкуренції тощо. Наявність класифікації ринків підтверджує існування чітко субординованої системи організації ринку та доводить, що ринок в цілому є складною системою ринків.

Ринок цукру є елементом ринку товарів. З одного боку, його можна вважати складовою ринку продуктів споживчого призначення, а з іншого - частиною ринку сировини або ринку продуктів виробничого призначення.

Ринок цукру - це сукупність відношень обміну, що виникають між виробниками, продавцями та споживачами цукру, а також виробниками та продавцями сировини для цукрового виробництва. Цей ринок належить до монопродуктових харчових ринків.

Статистичне дослідження стану та тенденцій розвитку ринку цукру вимагає застосування методів спостереження, накопичення та зберігання статистичних даних, а також їх обробки та аналізу для прийняття адекватних та ефективних управлінських рішень, які формують статистичне забезпечення управління розвитком ринку цукру України (рис. 1).

Сутність управління ринком цукру України полягає в тому, щоб з урахуванням можливостей національних виробників та тенденцій розвитку світового ринку цього товару забезпечити внутрішню потребу в цукрі, запобігти значним коливанням цін та дисбалансу між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку цукру, а також сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємств цукробурякового підкомплексу України.

Концептуальна мета статистичного аналізу ринку цукру України полягає в об'єктивному та вичерпному оцінюванні стану ринку, виявленні закономірностей та тенденцій його розвитку, характеристиці структури та регіональних особливостей, виявленні та моделюванні зовнішніх та внутрішніх взаємозв'язків, а також прогнозуванні на цій основі його подальшого розвитку.

Основними користувачами інформації, отриманої в результаті статистичного дослідження стану та тенденцій розвитку ринку цукру в Україні, є юридичні та фізичні особи, що займаються виробництвом або реалізацією цукру та його замінників, сировини для виробництва цукру (цукрового буряку та цукру-сирцю) та товарів, для виробництва яких необхідні цукор або його замінники; населення, яке споживає та робить запаси цукру; центральні та місцеві органи законодавчої та виконавчої влади України, чиї рішення впливають на кон'юнктуру ринку цукру; діючі та потенційні зовнішньоторговельні контрагенти України в торгівлі цукром та сировиною для його виробництва.

Ринок цукру України є якісно неоднорідним, що вимагає визначення основних групувань та класифікацій, які використовуються у процесі формування статистичного забезпечення управління розвитком ринку цукру України. Зокрема, суб'єкти ринку цукру мають бути поділені на дві основні групи: суб'єкти попиту (кінцеві споживачі цукру; суб'єкти господарювання, що використовують цукор для подальшої переробки; експортери цукру; держава, в разі створення державних резервів) та суб'єкти пропозиції (виробники цукру; оптові та роздрібні продавці цукру; імпортери цукру; держава, в разі реалізації державних резервів). Для оцінювання поточного та потенційного обсягів попиту і пропозиції цукру такий поділ має принципове значення, адже зміна обсягів запасів цукру у суб'єктів цих груп по-різному впливає як на процеси, що відбуваються на ринку в поточному періоді, так і на майбутню ситуацію.

Здійснення комплексного аналізу розвитку ринку цукру України вимагає визначення та оцінки вагомості впливу на нього окремих чинників, класифікація яких може здійснюватися за декількома ознаками, такими як: зв'язок з економічним циклом, тривалість дії, приналежність до об'єкта, який досліджується; приналежність до різних сторін ринкового механізму; передбачуваність; керованість; спрямованість впливу; тіснота зв'язку; природа походження; постійність впливу; джерела виникнення.

Система статистичних показників стану та тенденцій розвитку ринку цукру, що має використовуватися при дослідженні ринків окремого регіону, країни, групи країн чи світу в цілому, представлена на рис. 2.

Вона складається з трьох блоків: перший об'єднує показники, що дозволяють аналізувати поточний стан ринку цукру країни (окремого її регіону, групи країн, світу); другий - дослідити тенденції розвитку цього ринку; третій блок оцінити регіональні особливості ринку.

Слід зауважити, що показники ділової активності віднесено одночасно до блоку показників стану ринку цукру та до блоку показників тенденцій його розвитку. Адже, з одного боку, показники ділової активності відображають сучасне уявлення про майбутні потреби в цукрі, що формується під впливом знань про сучасний стан ринку, а, з іншого боку, вони дозволяють оцінити тенденції розвитку ринку цукру на найближчу перспективу.

В роботі обґрунтовано доцільність включення до системи таких показників, як: ємність внутрішнього ринку потреби в цукрі, задоволення якої здійснюється як за рахунок цукру, так і його замінників; ступінь та структура задоволеності потреби в цукрі за рахунок цих джерел.

У розділі 2 „Стан та тенденції розвитку пропозиції на ринку цукру України” здійснено статистичний аналіз стану, динаміки та регіональних особливостей формування пропозиції на ринку цукру України, яка налічує три складові: внутрішнє виробництво (з цукрових буряків та з цукру-сирцю), імпорт та зміни обсягів запасів у суб'єктів пропозиції. Обсяг пропозиції цукру на ринку України більшою мірою визначається обсягами його внутрішнього виробництва. Тому стан цукробурякового підкомплексу України має найвагоміший вплив на тенденції розвитку вітчизняного ринку цукру.

Поточний стан та тенденції розвитку національного ринку цукру та окремих його елементів, у тому числі і пропозиції, обумовлені особливостями розвитку загальногосподарської кон'юнктури України, динамікою світового ринку цукру та чинниками, що пов'язані безпосередньо з особливостями виробництва, перерозподілу та споживання цукру в Україні. До останніх, зокрема, належить значний вплив рішень органів державного управління на процеси виробництва та реалізації цукру і цукрових буряків: квотування обсягів виробництва цукру та імпорту цукру-сирцю, встановлення мінімальних цін на цукор та цукрові буряки тощо.

У 2003 р. обсяг внутрішнього виробництва цукру в Україні становив 2486 тис. т, (36,6 % до рівня 1990 р.), у тому числі з цукрових буряків - 1456 тис. т. (27,0 %), що свідчить про кризовий стан цукробурякового підкомплексу України.

За результатами дослідження був зроблений висновок, що, незважаючи на загальноекономічну кризу на початку 90-х рр. ХХ ст., цукробуряковий підкомплекс України ще певний час працював „за інерцією”, спираючись на здобутки попередніх періодів. Криза в підкомплексі розпочалася лише у 1996 р., тобто останнім передкризовим є 1995 р.

Серед них найбільший вплив на зменшення обсягів виробництва цукру з цукрового буряку у 1990-2003 рр. мало скорочення посівних площ (66,6 % загального обсягу зниження), на другому місці - зменшення врожайності (14,4 %). Причому обсяги виробництва у 1990-1995 рр. зменшилися, в основному, за рахунок зменшення врожайності (65,5 % загального обсягу зменшення), а в 1995-2003 рр., в основному, - за рахунок скорочення посівних площ (відповідно 72,4 %).

Виробництво цукру в Україні має регіональні відмінності, які значною мірою визначаються умовами вирощування цукрових буряків та виробництва цукру. В роботі здійснено розподіл регіонів за рівнем використання умов для виробництва цукру та цукрових буряків (рис. 3), що дозволило дійти висновку про недостатньо раціональне розміщення підприємств цукробурякового підкомплексу по території країни. Відповідно до цього розподілу виділені такі групи областей України:

1 група - не виробляють цукор і майже не вирощують цукрові буряки;

2 група - з найвищою в Україні врожайністю цукрових буряків, але обсяги їх виробництва тут відносно незначні;

3 група - врожайність цукрових буряків вища за середню, проте їх валовий збір в розрахунку на душу населення низький; вихід цукру у відсотках до переробленого буряку один з найвищих по країні, але обсяг виробництва цукру на душу населення нижче середнього;

4 група - Одеська та Миколаївська області, що характеризуються низькими значеннями всіх показників, крім обсягів виробництва цукру на душу населення. Вони, маючи вихід до Чорного моря, виробляють цукор, в основному, з імпортованого цукру-сирцю. Цукробурякове виробництво цих областей відповідає природнокліматичним, географічним та технологічним умовам, що в них склалися;

5 група - мають умови для розвитку цукробурякового виробництва середні по країні або нижче середнього. При цьому вони займають одні з перших позицій за обсягами виробництва цукру і цукрових буряків;

6 група - області-лідери цукробурякового виробництва. Вони мають одні з найкращих в країні умови для вирощування цукрових буряків і виробництва цукру та значною мірою використовують свій потенціал.

За результатами аналізу врожайності цукрових буряків виявлено, що врожайні для України роки відповідають неврожайним рокам у провідних країнах-виробниках цукру з цукрових буряків, у тому числі Німеччині і Франції - основних експортерах цукру в Європі, і навпаки. Коефіцієнти кореляції врожайності цукрових буряків в Україні та в інших країнах (табл. 1) мають від'ємне значення, ті ж коефіцієнти, що мають позитивне значення, не перевищують 0,4. Тобто, у роки, коли виробництво цукру в Україні збільшується за рахунок підвищення врожайності цукрового буряку, в більшості інших країн через неврожай воно знижується, що дає можливість збільшувати обсяг пропозиції українського цукру на світовому ринку.

ринок цукор попит статистичний

Таблиця 1. Коефіцієнти кореляції врожайності цукрових буряків в Україні та в інших країнах світу за даними 1970-2001рр.

Однак, незважаючи на ці переваги, Україна в останні роки не тільки не експортує, але навіть імпортує цукор. За умови виходу з кризи цукробуряковий підкомплекс України здатний виробляти цукру більше за потребу внутрішнього ринку майже у три рази. Реалізація потенційних можливостей України як експортера цукру залежить не лише від успішності подолання кризи у національному цукровому виробництві, а й від тенденцій розвитку світового ринку цукру.

Розділ 3 „Закономірності формування та забезпечення попиту на ринку цукру України” присвячено визначенню особливостей формування попиту на цукор в країні та окремих її регіонах, аналізу цін на цукор, а також оцінюванню та прогнозуванню забезпеченості потреби України в цукрі за рахунок його внутрішнього виробництва.

Статистичне дослідження попиту на ринку цукру України передбачає дослідження його складових: обсягів внутрішнього споживання, обсягів експорту, обсягів зміни запасів цукру у суб'єктів попиту.

Протягом останніх років Україна втратила своє місце як експортер цукру, тому обсяг попиту на цукор у нашій країні майже повністю визначається внутрішніми потребами. Починаючи з 1991 р. обсяг внутрішнього споживання цукру в Україні почав стрімко зменшуватися. Протягом 1994-1999 рр. зберігався відносно низький рівень річного споживання цукру, приблизно 31_33 кг на душу населення (при фізіологічній нормі 38-44 кг). Хоча, починаючи з 2000 р. спостерігається збільшення рівня споживання цукру до 36-40 кг на рік. У 2003 р. загальний обсяг внутрішнього споживання цукру становив лише 67,4 % від обсягу 1990 р. Це скорочення викликане зменшенням середньодушового споживання цукру на 27,2 % і зменшенням чисельності населення на 7,4 %.

Ціна є одним з основних чинників, який обумовлює обсяг пропозиції та попиту на ринку. У 1996-2000 рр. ціни на цукор мали тенденцію до зростання. Протягом наступного періоду вони були відносно стабільними. У 2003 р. середня роздрібна ціна за 1 кг цукру в Україні становила 2,76 грн.

Ціни на цукор по регіонах України значною мірою не відрізняються, хоча певні незначні коливання мають місце. Аналіз пропорційності засвідчує відсутність значної диференціації і у споживанні цукру населенням регіонів України. Доведено, що наявність у регіоні необхідного для споживання обсягу цукру внутрішньорегіонального виробництва не є визначальним чинником при формуванні цін на цукор.

Закон попиту вказує на існування зворотного зв'язку між ціною та рівнем попиту на товар. Результати дослідження довели, що в Україні між ціною та рівнем попиту на цукор існує пряма, а не зворотна залежність. Звідси можна припустити, що цукор належить до так званих “товарів Гіффена”, на які зростання ціни відбувається паралельно із зростанням, а не зниженням попиту.

Виявлено, що на обсяг виробництва цукру з сирцю не впливають ціни ані попереднього, ані поточного року. На обсяг виробництва цукру з буряків ціни попереднього року також істотно не впливають, а от між обсягом виробництва та цінами на цукор поточного року існує зворотний зв'язок: щоб продати більшу кількість товару, виробники мають зменшувати ціни. Отже, поточна ціна на цукор не є вагомим чинником і при визначенні обсягів його виробництва з цукрових буряків. Така обмеженість впливу ринкового механізму пояснюється значним втручанням держави в процес формування пропозиції на ринку цукру України.

Виробництво цукру носить сезонний характер, тому ціна на цукор також має сезонні коливання: починаючи з грудня оптові ціни мають тенденцію до підвищення і досягають свого максимального значення в липні, а з вересня по листопад - знижуються.

До 1999 р. включно обсяг національного виробництва цукру з цукрових буряків перевищував внутрішні потреби України. Починаючи з 2000 р. обсягу цукру, виробленого з вітчизняної сировини, вже не вистачало для задоволення внутрішнього попиту.

З метою визначення забезпеченості внутрішніх потреб в цукрі за рахунок власного виробництва в майбутньому було здійснене прогнозування виробництва цукру та попиту на нього. Доведено, що рівнянням лінії тренда, що описує динаміку обсягів виробництва цукру з цукрового буряку в Україні у 1995-2003 рр., є рівняння гіперболи (рис. 4).

У той же час, тенденція споживання цукру в Україні, як в цілому, так і в розрахунку на душу населення, за 1990-2003 рр. не дозволяє змоделювати її у вигляді такого рівняння тренда, яке б було адекватне реальним процесам і надавало можливість економічної інтерпретації отриманих результатів. Тому майбутні обсяги споживання цукру в Україні було визначено як добуток прогнозної чисельності наявного населення країни та фізіологічної норми споживання цукру - 38 кг на рік (табл. 2).

Враховуючи результати прогнозу обсягів виробництва цукру з цукрових буряків та споживання цукру в Україні, можна зробити висновок, що споживання цукру в 2007 р. буде приблизно на 200-500 тис. т більше, ніж його внутрішнє виробництво з вітчизняної сировини. Цей дефіцит може бути покритий за рахунок імпорту цукру-сирцю або безпосередньо цукру. Отже, у 2007 році Україна з ймовірністю 95 % може стати країною, що імпортує 11_28 % споживаного цукру або сировини для нього. які є більш дешевими, ніж цукровий буряк та цукор з нього. А отже, цей імпорт буде обумовлювати подальший занепад національного цукробурякового виробництва.

Таблиця 2. Прогноз обсягу виробництва цукру з цукрових буряків та обсягу споживання цукру в Україні на 2005-2007 рр., тис. т

Це свідчить про необхідність розроблення заходів, направлених на підтримку вітчизняного цукровиробника, зокрема, шляхом підвищення ефективності використання ресурсів на всіх етапах цукробурякового виробництва. Існує також потреба в державному регулюванні експорту українського цукру та участі держави у поновленні виробничо-торговельних зв'язків з Росією, здійсненні пошуку споживачів українського цукру на середньоазіатському (Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, Киргизія, Туркменистан) та закавказькому (Азербайджан, Грузія, Вірменія) ринках, а також освоюванні ринків Ірану, Іраку, Монголії, інших країн Азії та Африки.

ВИСНОВКИ

3. Класифікацію чинників, що впливають на стан та тенденції розвитку національного ринку цукру доцільно здійснювати за такими ознаками: зв'язок з економічним циклом, тривалість дії, приналежність до досліджуваного об'єкта, приналежність до різних сторін ринкового механізму, передбачуваність, керованість, спрямованість впливу, тіснота зв'язку, природа походження, постійність впливу, джерела виникнення. Зокрема, за джерелами виникнення вирізняють чинники, які відображають: особливості розвитку загальногосподарської кон'юнктури України; динаміку світового ринку цукру; особливості виробництва, перерозподілу та споживання цукру в країні.

4. Система статистичних показників для дослідження стану та тенденцій розвитку ринку цукру складається з трьох основних блоків: показники стану ринку цукру в регіоні (країні, групі країн, світі); показники тенденцій розвитку ринку цукру в регіоні (країні, групі країн, світі); показники порівняння стану та тенденцій розвитку ринку цукру в окремих регіонах (країнах, групах країн).

Для підвищення повноти та обґрунтованості оцінки потенціалу ринку цукру існуючий набір показників вимагає доповнення. До нього слід включити: ємність внутрішнього ринку потреби в цукрі, задоволення якої здійснюється як за рахунок цукру, так і його замінників; ступінь та структуру задоволеності потреби в цукрі за рахунок кожного з джерел.

5. Формування пропозиції та ринку цукру України значною мірою обумовлене регіональними особливостями виробництва цукру. Природнокліматичні умови областей заходу, півночі та центру нашої країни є більш сприятливими для вирощування цукрових буряків, ніж на сході та півдні. За інших рівних умов їх виробництво, так само, як і виробництво цукру, доцільно було б сконцентрувати саме в цих регіонах.

6. Україна має значні природні переваги в порівнянні з іншими країнами для вирощування цукрових буряків: врожайні роки в Україні відповідають неврожайним рокам у провідних країнах-виробниках цукру з цукрових буряків, у тому числі Німеччині і Франції - основних експортерах цукру в Європі. Це дозволяє Україні в ці роки збільшувати пропозицію цукру на світовому ринку.

7. Останнім передкризовим роком у цукробуряковому підкомплексі України є 1995 р. На базі адаптованої до вимог дослідження мультиплікативної моделі здійснено оцінку вагомості впливу чинників, які зумовили зміну обсягів виробництва цукру з цукрових буряків у 1990_1995 рр., 1995-2003 рр. та в цілому за період 1990-2003 рр. Було виявлено, що обсяги виробництва у 1990-1995 рр. зменшилися, в основному, за рахунок зменшення врожайності (65,5 % загального обсягу зменшення), а в 1995-2003 рр. - в основному за рахунок скорочення посівних площ (відповідно 72,4 %).

8. Загальний обсяг внутрішнього споживання цукру у 2003 р. становив лише 67,4 % від обсягу 1990 р. Це скорочення викликане як зменшенням середньодушового споживання цукру на 27,2 %, так і зменшенням чисельності населення на 7,4 %. Значної диференціації в рівнях споживання цукру населенням регіонів України немає.

9. На обсяг виробництва цукру з буряків ціни попереднього року істотно не впливають. В той же час, між обсягом виробництва цукру з буряків та цінами на цукор поточного року існує зворотний зв'язок: зростання обсягів виробництва викликає зменшення цін на ринку. Дія ринкових законів щодо виробництва цукру в Україні значною мірою обмежена державним втручанням.

10. Сезонний характер виробництва цукру обумовлює сезонні коливання ціни на нього: у грудні-червні оптові ціни збільшуються, протягом наступних двох місяців ціни залишаються майже незмінними, досягаючи свого найвищого рівня у липні, а у вересні-листопаді - знижуються.

11. До 1999 р. включно Україна в повному обсязі задовольняла свою внутрішню потребу в цукрі за рахунок національного виробництва цукру з цукрових буряків. Починаючи з 2000 р. обсягу виробництва цукру з вітчизняної сировини вже не вистачало для задоволення потреб внутрішнього споживання.

Результати прогнозних розрахунків обсягів виробництва та споживання цукру в країні дозволяють стверджувати з ймовірністю 95 %, що обсяг виробництва цукру з цукрових буряків у 2007 р. становитиме 1282_1557 тис. т, обсяг споживання цукру - 1746-1768 тис. т. Таким чином, споживання цукру в 2007 р. приблизно на 200-500 тис. т перевищуватиме його внутрішнє виробництво з вирощеної в країні сировини. Цей дефіцит може бути покритий за рахунок імпорту цукру-сирцю або безпосередньо цукру. Отже, у 2007 р. Україна може стати країною, що імпортує 11-28 % споживаного цукру або сировини для нього.

12. Результати проведеного статистичного дослідження дозволяють визначити напрямки розроблення управлінських рішень щодо раціонального задоволення попиту шляхом підтримки вітчизняного виробника для забезпечення оптимального обсягу та структури пропозиції на ринку цукру України, а також ефективного використання потенціалу та розвитку цукробурякового підкомплексу країни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ за ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях:

1. Чуприн К.С. Концептуальные основы статистического изучения конъюнктуры товарных рынков // Вісник ХНУ. - № 508. - 2001. - С.322-325 (0,2 д.а.).

2. Чуприн К.С. Анализ приватизационных процессов в свеклосахарном производстве Украины // Вісник ХНУ. - № 530. - 2001. - С.302-305 (0,3 д.а.)

3. Чуприн К.С. Ринок цукру та його проблеми на сучасному етапі // Вісник ХНУ. - № 575. - 2002. - С.186-189 (0,3 д.а.).

4. Чуприн К.С. К вопросу о формировании рынка сахара в Украине // Вісник ХНУ. - № 534. - 2002. - С. 176-180 (0,3 д.а.).

5. Чуприн К.С. Применение статистических методов в изучении конъюнктуры рынка сахара // Вісник ХНУ. - № 580. - 2003. - С. 231-234 (0,2 д.а.).

6. Чуприн К.С. Статистическое изучение конъюнктуры рынка сахара Украины с применением методов корреляционно-регрессионного анализа // „Економіка: проблеми теорії та практики”. Збірник наукових праць. Випуск 188: В 4 т. Том 4. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004 - С.944-953 (0,4 д.а.).

В інших виданнях:

7. Чуприн К.С. Математико-статистические методы как инструмент изучения базовых составляющих конъюнктуры рынка сахара Украины в региональном разрезе // Праці четвертої міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” 9-12 грудня. Частина 3. - Донецьк: ДонНУ, 2003. - С.375-378 (0,2 д.а.).

8. Чуприн К.С., Селиванов В.М. Многомерная классификация в статистическом исследовании конъюнктуры рынка сахара Украины // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2004” 10-25 лютого. Том 19. Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 80-82 (0,1 д.а., особисто автору - 0,07 д.а., доведено нераціональність розміщення цукрових заводів по території України).

9. Чуприн К.С. Статистичний аналіз динаміки функціонування ринку цукру в Україні // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених ”Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку в умовах ринкових перетворень” 16-17 квітня. - Харків: ХНУ, 2004. - С.36-38 (0,1 д.а.).

10. Чуприн К.С. Інформаційне забезпечення статистичних досліджень стану та тенденцій розвитку ринку цукру України // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Дні науки 2005” 15-27 квітня. Том 14. Математичні методи в економіці. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 93-94 (0,1 д.а.).

Размещено на Allbest.ru