Статистика трудових ресурсів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

на тему «Статистика трудових ресурсів України»

Рівне 2015

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи статистики трудових ресурсів , їх характеристики та основні проблеми трудових ресурсів України

1.1 Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів

1.2 Аналіз трудових ресурсів України

1.3 Кореляційне дослідження

2. Розрахунково-пояснювальна робота

2.1 Завдання №1

2.2 Завдання №2

2.3 Завдання №3

2.4 Завдання №4

Загальні висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Вироблення ефективної державної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та забезпечення його зайнятості потребує вивчення трудових ресурсів.

Трудові ресурси - це частина населення країни, яка має відповідний фізичний розвиток, знання і практичний досвід роботи, які потенційно можуть бути використані в громадському господарстві. Розмір і склад трудових ресурсів визначає чисельність населення і його структура.

Гострою проблемою на сьогоднішній день є безробіття українців. Безробіття не може бути доцільним ні в економічному, ні в соціальному плані, оскільки його зростання створює цілий комплекс проблем: скорочується купівельна спроможність населення, бюджет втрачає платників податків, підприємство - персонал. Зростають ризик соціального напруження, додаткові витрати на підтримку безробітних. Показник рівня безробіття використовується для виміру масштабів безробіття і виміряється як частка офіційно зареєстрованих безробітних до чисельності зайнятих у виробництві. Тривалість безробіття характеризує середній час перериву в роботі. Розрізняють безробіття фрикційне, структурне, інституціональне, циклічне, добровільне. Безробіття є характерною рисою ринкової економіки. Тому повна зайнятість - нонсенс, не сумісний з ідеєю ринкового господарства. У той же час поняття "повна зайнятість" не означає повної відсутності безробіття. Економісти вважають фрикційне і структурне безробіття абсолютно неминучим, отже, рівень безробіття при повній зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикційного і структурного безробіття. Іншими словами, рівень безробіття при повній зайнятості досягається в тому випадку, коли циклічне безробіття дорівнює нулю. Рівень безробіття при повній зайнятості називається природним рівнем безробіття.

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань і практичних вмінь набутих при вивченні окремих питань курсу,розвинути економічне мислення,оволодіння навичками самостійного розв'язання економічних завдань та аналізу отриманих результатів для вироблення й обґрунтування господарських рішень.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні аспекти відтворення і використання трудових ресурсів, проведення кореляційного аналізу, практичне виконання поставлених завдань.

Завданням курсової роботи є дослідження трудових ресурсів України , порівняння статистичних даних та їх аналіз.

Структура роботи: курсова робота викладена на сторінках друкованого тексту і включає в себе план, вступ, перший (теоретичний) розділ, другий розділ (розрахункова частина), висновки та список використаної літератури.

трудовий безробіття статистика

Розділ 1. Теоретичні основи статистики трудових ресурсів , їх характеристики та основні проблеми трудових ресурсів України

1.1 Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів

Щоб зрозуміти сутність поняття “трудові ресурси”, треба знати, що все населення залежно від віку поділяється на:

* осіб молодших працездатного віку (від народження до 16 років включно);

* осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки -- від 16

до 54 років, чоловіки -- від 16 до 59 років включно);

* осіб старших працездатного віку, по досягненні якого установлюється пенсія за віком (в Україні: жінки --з 55, чоловіки -- з 60 років).

Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і. непрацездатних. Непрацездатні особи в працездатному віці -- це інваліди 1-ї та 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці -- це підлітки і працюючі пенсіонери за віком.

До трудових ресурсів належать:

* населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими й шкідливими умовами праці);

* працюючі особи пенсійного віку;

* працюючі особи віком до 16 років.

Згідно з українським законодавством на роботу можна приймати у вільний від навчання час на неповний робочий день учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів у разі досягнення ними 15-річного віку за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, за умови виконання легкої праці.

Зауважимо, що в Україні за останні роки склалася несприятлива тенденція, яка визначається скороченням частки населення молодшого від працездатного і працездатного віку і збільшенням частки населення старшого працездатного віку.

Відповідно до рекомендацій МОП і міжнародних конференцій статистиків праці все населення поділяється на економічно активне й економічно неактивне.

Економічно активне населення -- це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих із безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати.

Економічно неактивне населення -- це та частина населення, Яка не входить до складу ресурсів праці. До них належать:

* учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах;

* особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах;

* особи, які одержують пенсію у зв'язку з інвалідністю;

* особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами;

- * особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати;

* інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.

Використання робочої сили в процесі праці передбачає її відтворення, яке перебуває у взаємозв'язку із відтворенням суспільного продукту. Процес відтворення робочої сили поділяється на окремі фази. Це фаза формування, фаза розподілу й перерозподілу і фаза використання.

Фаза формування характеризується:

* природним відтворенням, тобто народженням людей та досягненням ними згодом працездатного віку;

* відновленням здатності до праці в існуючих працівників. Для цього їм необхідні продукти харчування, одяг, житло, а також вся інфраструктура сучасного існування людини (транспорт, зв'язок, тощо);

* одержання людьми освіти, спеціальності й певної трудової кваліфікації.

Фаза розподілу й перерозподілу робочої сили характеризується розподілом її за видами робіт, родом діяльності, а також по організанізаціях, підприємствах, районах, регіонах країни. У системі ринкової економіки ця фаза забезпечується функціонуванням ринку праці.

Перерозподіл робочої сили здійснюється у вигляді її руху відповідно до попиту і пропозиції на ринку праці.

Фаза використання полягає у використанні економічно активного населення на підприємствах, в організаціях і в економіці загалом. На цій фазі основна проблема полягає в забезпеченні зайнятості населення і в ефективному використанні працівників.

Усі фази органічно пов'язані між собою.

Розрізняють екстенсивний та інтенсивний типи відтворення робочої сили.

Екстенсивне відтворення означає збільшення чисельності трудових ресурсів в окремих регіонах та в країні загалом без зміни їхніх якісних характеристик.

Інтенсивне відтворення трудових ресурсів пов'язане зі зміною їхньої якості. Це -- зростання освітнього рівня працівників, їхньої кваліфікації, фізичних та розумових здібностей тощо. Екстенсивний та інтенсивний типи відтворення взаємно доповнюють один одного.

Основним джерелом поповнення трудових ресурсів є молодь, яка вступає в працездатний вік. Чисельність цієї категорії залежить від режиму її відтворення (розширене -- перевищення кількості народжень над числом смертей на 1000 осіб населення; просте відтворення -- відсутність приросту чисельності населення, тобто кількість народжених дорівнює числу смертей на 1000 осіб населення; звужене відтворення -- не тільки відсутній природний приріст, а й відбувається його абсолютне зменшення -- депопуляція), що пов'язано зі зниженням рівня шлюбності і народжуваності в країні, а також із зростанням дитячої смертності.

Сучасній демографічній ситуації притаманна тенденція до зменшення чисельності населення України, його економічно активної частини.

Становлення ринкових відносин характеризується природним переміщенням зайнятості з виробничої сфери у сферу обслуговування, але при цьому необхідно, щоб рівень виробництва забезпечував потреби економіки й населення за рахунок зростання ефективності виробництва на основі досягнень науково-технічного прогресу, удосконалення організації виробництва та праці. В сучасних умовах в Україні цього не відбувається.

Важливе значення для раціонального формування і розподілу трудових ресурсів має розроблення системи їх балансів.

До системи балансів трудових ресурсів належать:

* зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів (звітний і плановий);

* баланс розрахунку додаткової потреби в робітниках і службовцях та джерел їх забезпечення;

* балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників;

* балансовий розрахунок залучення молоді до навчання і розподіл її після завершення навчання;

* балансові розрахунки потреби в спеціалістах; міжгалузевий баланс затрат праці;

* баланс робочого часу.

Система балансів і балансових розрахунків розробляється по окремих регіонах і в цілому по державі.

У сучасних умовах формування ринкових відносин існує невідповідність між наявністю ресурсів та потребою в них, що визначає необхідність вироблення додаткових заходів щодо інтенсифікації суспільного виробництва, підвищення продуктивності праці тощо.

1.2 Аналіз трудових ресурсів України

Трудові ресурси України мають досить високу продуктивну кваліфікацію і рівень освіти. У зв'язку з впровадженням ринкових відносин в Україні на багатьох підприємствах намітилася тенденція скорочення кількості працюючих. Кількість безробітних в Україні перевищує 1,7 млн. чол. Більш тривожним і масштабним явищем можна вважати приховане безробіття, яка за різними оцінками охоплює від ј до Ѕ працюючого населення. На відміну від явного безробіття, яке характеризується відсутністю роботи та її пошуком, приховане охоплює тих людей, які влаштувалися на роботу, але змушені трудитися неповний робочий день, або з неповною ефективністю, або з неповною оплатою праці з незалежних від них причин. Приховане безробіття відкидає економіку країни назад, руйнує її головний ресурс - трудовий потенціал.

До трудових ресурсів в Україні, як і в більшості країн світу, відносять працездатне населення у працездатному віці , що становить 44 роки (від 16 до 59 включно). Це основна частина трудових ресурсів України, яка становить більш як 95% всіх її трудових ресурсів. Крім того, до трудових ресурсів відносять зайнятих у суспільному виробництві підлітків до 16 років та осіб пенсійного віку (без інвалідів 1 та II групи, а також непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах).

Найбільшу питому вагу осіб працездатного віку в складі трудових ресурсів - у Луганській, Закарпатській, Рівненській, Чернівецькій областях та в Криму (понад 96%), найменший - у Київській і Чернігівській областях (91-93%). У 2010 р. В Україні у всіх сферах економічної діяльності було зайнято 19,6% млн. чол. Питома вага жінок у складі трудових ресурсів країни - 51%.

Чисельність трудових ресурсів - показник динамічний, він постійно змінюється залежно від багатьох факторів: демографічних, соціальних та економічних.

Основні стадії зайнятості населення полягають у формуванні, розподілі, перерозподілі та використанні трудового потенціалу. Разом з тим зайнятість населення виявляється в специфічних її формах в залежності від соціальних і економічних умов життєдіяльності окремих регіонів. Зайнятість - це діяльність громадян, спрямована на задоволення особистих потреб через дохід у грошовій або натуральній формах.

Найчастіше розрізняють такі форми зайнятості, як загальна, повна, оптимальна і раціональна. Зайнятість населення доцільно розглядати з позиції її ефективної форми порівняно з іншими формами. Проте кожна форма зайнятості має самостійний критерій оцінювання.

Усі зайняті трудові ресурси розподіляються за різними видами зайнятості: зайняті в суспільному виробництві (зайняті на державних та кооперативних підприємствах та в організаціях); зайняті в домашньому та особистому підсобному сільському господарстві та зайняті індивідуальною трудовою діяльністю; зайняті на навчанні з відривом від виробництва; зайняті у сфері військової діяльності (військовослужбовці). Окрему групу становлять безробітні. Все зайняте у народному господарстві населення розподіляється між галузями матеріального виробництва та невиробничої сфери.

Удосконалення міжгалузевих і міжрегіональних форм перерозподілу трудових ресурсів слід здійснювати з урахуванням особливостей регіональних ринків праці. Для раціонального використання резервів роботи потрібно усунути недоліки, пов'язані з розміщенням виробництва. Це вимагає розробки науково обгрунтованих систем виробництва за регіонами України, перерозподілу працездатного населення з регіонів, де є надлишок робочої сили, до малонаселених регіонах, здійснення приватизації власності та розвитку підприємництва і фермерства, перерозподілу звільнених робітників по областями і сферами діяльності. Вирішення цієї проблеми має обгрунтування на економічному механізмі державного регулювання зайнятості населення.

Рівень ефективності форми зайнятості працездатного населення визначається відношенням чисельності працюючих на виробництві до загальної чисельності працездатного населення. Особливості визначення рівня різних форм зайнятості обумовлюються соціальними, економічними, галузевими та регіональними аспектами, оскільки в умовах ринкових відносин активізується такий фактор, як конкурентоспроможність окремих верств населення на ринку праці.

До зайнятих у галузях матеріального виробництва відносять усіх робітників і службовців, які працюють у промисловості, сільському, лісовому та рибному господарстві, на транспорті і зв'язку (в частині обслуговування виробничих галузей), а також на будівництві; зайняті в торгівлі і громадському харчуванні, на здачі предметів на прокат, у посередницькій та комерційній діяльності, у збуті і матеріально-технічному постачанні, в інформаційно-обчислювальному обслуговуванні, в операціях з нерухомим майном; зайняті розвідкою надр, в геодезичній та гідрометеорологічній службі та інших галузях матеріального виробництва.

До зайнятих у невиробничих галузях відносять працюючих у житлово-комунальному господарстві і невиробничих видах побутового обслуговування, охороні здоров'я, фізичній культурі і соціальному забезпеченні, народній освіті, культурі та мистецтві, науці та науковому обслуговуванні, на транспорті і зв'язку (в частині обслуговування населення і невиробничих галузей), фінансуванні, кредитуванні та страхуванні, в апараті органів державного та господарського управління, органах управління кооперативних та громадських організацій.

За умов розвитку ринкових відносин робоча сила набуває якостей товару з характерною для нього вартістю та споживною вартістю. Споживна вартість пов'язана із спроможністю працівника створювати додаткову вартість, таку властивість мають в основному особи працездатного віку, які досягли певного фізичного та інтелектуального розвитку. Сучасне виробництво зумовлює об'єктивну необхідність постійного підвищення якості робочої сили. Високий освітній рівень, широка загальна культура, глибока професійна підготовка і спеціальні знання, творче ставлення до роботи і свідома дисципліна перетворюється в обов'язкову умову високопродуктивної роботи все більш широких верств працюючих. Зростає питома вага робітників з вищою та середньою освітою - 90% зайнятих. Причому кожен четвертий має диплом вузу чи технікуму. Багато професій у невиробничій сфері, переважно в охороні здоров'я, освіті, потребує більш високого рівня освіти і тривалої професійної підготовки.

Найнижча частка населення працездатного віку відмічається у регіонах, де переважає аграрна сфера зайнятості. До них належать Вінницька, Волинська, Житомирська, Тернопільська, Хмельницька та Чернігівська області, у яких ця вікова група досягає дещо більше ніж 52% загальної чисельності населення; у Чернігівській області цей показник становить лише 51%.

Найвища частка осіб працездатного віку характерна для високоурбанізованих та індустріальне розвинутих областей: Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Одеської. В цих областях частка працездатного населення перевищує 57%.

Аналіз даних балансів трудових ресурсів за останнє десятиліття показує, що чисельність зайнятого населення в економіці України щорічно зменшується. Основними галузями зайнятості населення у матеріальному виробництві є промисловість, сільське господарство, транспорт та будівництво. В цілому у промисловості з урахуванням працівників кооперативів, спільних та малих підприємств зайнято майже 6 млн. чол., у сільському господарстві - понад 4,5 млн. чол.

Понад 6 млн. чол. нині зайнято в галузях невиробничої сфери України. Серед них найвища частка (майже половина) припадає на освіту, культуру, мистецтво, науку і наукове обслуговування. Близько 1,5 млн. чол. зайнято в закладах охорони здоров'я, фізкультури та соціального забезпечення населення. Серед областей України з високим рівнем зайнятості в промисловості виділяються Донецька (близько 59% всіх зайнятих у матеріальному виробництві), Луганська (понад 58%), Дніпропетровська (більше 51%), Запорізька області.

Найнижча частка зайнятих у промисловості Вінницької, Волинської, Одеської, Тернопільської та Чернігівської областей. У цих областях переважають зайняті в сільському господарстві.

Найвища зайнятість населення в невиробничій сфері в регіонах з сприятливими рекреаційними умовами: Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Львівській, Одеській та Чернівецькій областях, де цей показник перевищує 30%.

Ефективна зайнятість населення - це корисна трудова діяльність громадян, спрямована на підвищення продуктивності роботи, збільшення обсягів виробництва та скорочення витрат робочого часу.

Найважливішим елементом надійної системи соціального захисту населення є забезпечення ефективної зайнятості працездатного населення. З цією метою було прийнято Закон України "Про зайнятість населення". Він визначив правові, нормативні, організаційні та економічні форми зайнятості в умовах ринкової економіки, рівноправного функціонування різних форм власності, а також державні гарантії прав громадян на роботу. Цей законодавчий акт конкретизує мету і завдання економічного механізму державного регулювання зайнятості населення. Відповідно нього регіональні адміністрації мають право приймати рішення у сфері зайнятості з урахуванням конкретної ситуації щодо використання трудових ресурсів, яка обумовлена демографічними, організаційними, економічними і соціальними особливостями регіонів.

1.3 Кореляційне дослідження

Основне завдання кореляційного методу полягає в аналізі статистичних даних для виявлення математичної залежності між досліджуваними ознаками і встановлення за допомогою коефіцієнта кореляції порівняльної оцінки щільності взаємозв'язку.

Після того, як через економічний аналіз встановлено, що зв'язок між явищами є, і визначено загальний характер цього зв'язку, статистика за допомогою кореляційного і регресійного методів надає цим зв'язкам числового виразу.

Рівняння регресії характеризує зміну середнього рівня результативної ознаки Y залежно від зміни факторної ознаки X. Воно визначає математичне сподівання групових середніх результативної ознаки під впливом різних значень факторної ознаки.

У разі лінійної форми зв'яку результативна ознака змінються під впливом факторної ознаки рівномірно:

Y_x = a₀ +a₁ X,

де, Y_x - згладжене середнє значення результативної ознаки , X - факторна ознака,

a₀ і a₁ - параметри рівняння , a₀ - значення Y при X = 0, a₁ - коефіцієнт регресії.

Коефіцієнт регресії a_1, вказує на те, наскільки змінюється результативна ознака Y внаслідок зміни факторної ознаки X на одиницю.

Якщо a₁ має позитивний знак, то зв'язок прямий, якщо від'ємний - зв'язок обернений.

Параметри рівняння зв'язку визначають за способом найменших квадратів складеної і розв'язаної системи двох рівнянь з двома невідомими:

 Y= na₀ +a₁ X ,

YX= a₀ X + a₁ X ²,

де n - число членів у кожному з двох порівнюваних рядів,

X - сума значень факторної ознаки , X ² - сума квадратів значень факторної ознаки , Y - сума значень результативної ознаки, YX - cума добутків значень факторної та результативної ознак.

Обчисливши за фактичними даними всі записані вище суми й підставивши їх у наведені формули, знайдемо параметри прямої.

Розглянемо розрахунок параметрів лінійного рівняння зв'язку між валовим внутрішнім продуктом (ВВП) на одну особу і безробітним населенням (за методологією МОП) у віці 15-70років. (табл.1.3.1).

Вихідні дані візьмемо на сайті Державної служби статистики України (див. додатки 1,2,3)

Табл. 1.3.1

Розрахунки для визначення параметрів лінійного рівняння зв'язку факторної та результативної ознак.

Роки	ВВП на одну особу, тис.грн. (X)	Безробітне населення, млн.осіб (Y)	XY	X 2	Y2	Yx
2009	19,832	1,9588	38,847	393,31	3,8369	1,9324
2010	23,6	1,7856	42,14	556,96	3,1884	1,8344
2011	28,488	1,7327	49,361	811,57	3,0022	1,7073
2012	30,953	1,6572	51,295	958,09	2,7463	1,6432
2013	33,095	1,5765	52,174	1095,3	2,4854	1,5875
Разом	135,968	8,7108	233,82	3815,2	15,259	8,7048
Середні	27,1936	1,7422	46,764	763,04	3,0518	1,741

Тоді лінійне рівняння регресії зв'язку між вартістю основних виробничих фондів і випуском продукції матиме такий вигляд :

Y_x = 2,448 - 0,026X

Отже, при збільшенні ВВП на одну особу на 1 тис. грн. безробіття населення зменшиться на 0,026 млн. осіб.

Послідовно підставляючи в дане рівняння значення факторної ознаки X , дістанемо згладжені значення результативної ознаки Y_x:

Y_x = 2,448 - 0,026·19,832=1,9324

Y_x = 2,448 - 0,026·23,600=1,8344

Y_x = 2,448 - 0,026·28,488=1,7073

Y_x = 2,448 - 0,026·30,953=1,6432

Y_x = 2,448 - 0,026·33,095=1,5875

Побудуємо графік, який покаже згладжування емпіричних даних рівняння прямої ( рис.1.).

Рис. 1 Емпіричний і теоретичні рівні ряду

Для вимірювання тісноти зв'язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції,

Значення r коливається в межах від - 1 до +1. Додатне значення відповідає прямому зв'язку між ознаками, а від'ємне - зворотному. Оцінюють щільність зв'язку за схемою ( табл.1.3.2 )

Таблиця 1.3.2

Зв'язок	Лінійний коефіцієнт кореляції
	Прямий зв'язок	Зворотний зв'язок
Слабкий Середній Щільний	0.1....0.30 0.3....0.70 0.7....0.99	0.1... - 0.30 0.3....- 0.70 0.7....- 0.99

Всі дані для обчислення лінійного коефіцієнта кореляції в наведеному прикладі є в табл.1.3.1

_x= Х² - (Х)² = 763,04 - 27,1936² = 4,853

_y= Y² - (Y)² = 3,0518 - 1,7422² = 0,129

46,764-47,377

r = = - 0,979

4,853 · 0,129

Скористаємося для знаходження лінійного коефіцієнта кореляції іншою формулою:

_x 4,853

r = а₁ = -0,026 = -0,978

_у 0,129

Це означає, що зв'язок між валовим внутрішнім продуктом і безробіттям населення є сильний ( щільний ) і зворотний.

Коефіцієнт детермінації (R) характеризує ту частину варіації результативної ознаки Y, яка відповідає лінійному рівнянню регресії і обчислюється як коефіцієнт кореляції в квадраті:

R = r² = (-0,979) ² =0,95844?0,96

Отже, зниження безробіття населення на 96% залежить від збільшення валового внутрішнього продукту на одну особу.

2. Розрахунково-пояснювальна робота

2.1 Завдання №1

На основі даних по 25 автотранспортними підприємствами(АТП) необхідно виконати:

1.Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши 4 групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.

2.Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи 4 групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробіть висновки.

Вихідні дані:

Варіант 26 [26-50]

Таблиця 2.1.1

Дані про автотранспортні підприємства

№ автопідприємства	Кількість вантажних автомобілів	Коефіцієнт Використання вантажівок	Виробіток на 100 машинотон, т/кг
26	48	66	156
27	45	60	126
28	47	62	131
28	21	61	171
30	39	78	159
31	49	71	148
32	76	70	132
33	41	64	144
34	79	70	182
35	67	62	139
36	25	61	145
37	29	69	140
38	22	72	159
39	29	61	148
40	36	66	132
41	42	77	144
42	45	69	182
43	80	64	139
44	72	68	132
45	76	62	163
46	65	61	152
47	38	78	149
48	40	71	154
49	53	70	175
50	71	64	182

1. Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів:

· Крок зміни за (кількістю вантажних автомобілів):

де - найбільше і найменше значення ознаки, n - кількість груп.

1 група - [21 - 35,75)= 21,25,29,22,29.

2 група - [35,75 - 50,5)= 48,45,47,39,49,41,36,42,45,38,40.

3 група - [50,5 - 65,25)= 65,53.

4 група - [65,25- 80] = 76,79,67,80,72,76,71.

· Число АТП для кожної групи:

1 група - 5,

2 група - 11,

3 група - 2,

4 група - 7.

2. Питома вага групи в загальній чисельності АТП:

1.100% -25

x% - 5

2.100%-25

x%- 11

3.100%-25

x%-2

4.100%-25

x%-7

3. Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:

4. Середня продуктивність для кожної групи:

5. Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:

Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів наведений у таблиці2.1.2.

Таблиця 2.1.2.

Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів

Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів	Кількість АТП	Питома вага, %	Середня к-ть на 1 АТП	Середня продуктивність	Середній процент використання
[21-35,75)	5	20	25,2	152,6	64,8
[35,75-50,5)	11	44	42,7	147,7	69,3
[50,5-65,25)	2	8	59	163,5	65,5
[65,25-80]	7	28	74,4	152,7	65,7
Разом	25	100

6. Групування за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів:

· Крок зміни ( за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів )

А - [60 - 64,5)=60,62,61,64,62,61,61,64,62,61,64

B - [64,5 - 69,0)=66,66,68

C - [69,0 - 73, 5)=71,70,70,69,69,72,71,70

D - [73,5 - 78]=78,77,78

Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів наведений в таблиці 2.1.3.

Таблиця 2.1.3 Комбінаційний розподіл АТП

Кількість	Коефіцієнт використання автомобілів	Разом
вантажних
автомобілів	[60-64,5)	[64,5-69,0)	[69,0-73,5)	[73,5-78]
[21-35,75)	3	-	2	-	5
[35,75-50,5)	3	2	3	3	11
[50,5-65,25)	1	-	1	-	2
[65,25-80]	4	1	2	-	7
Разом	11	3	8	3	25

Згідно комбінаційного розподілу ми можемо сказати, що більшим попитом користуються вантажні автомобілі підприємств з кількістю автомобілів 35,75 - 50,5 , а найбільший розповсюджений коефіцієнт використання - 60 - 64,5.

2.2 Завдання №2

За результатами типологічного групування розрахувати:

1) середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;

2) моду і медіану за допомогою формул і графічно;

3) показники варіації вантажних автомобілів: розмах варіації; середнє лінійне і квадратичне відхилення; загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції; квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій; між групову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій; перевірити рівність суми середньої з групових і між групової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи.

Таблиця 2.2.1

Розрахункові дані для обчислення характеристики варіації

Групи АТП за кількістю автомобілів	Кількість АТП, f	Розрахункові величини
		Середина інтервалу
[21-35,75)	5	28,375	141,875	-21,245	106,225	2256,75
[35,75-50,5)	11	43,125	474,375	-6,495	71,445	464,035
[50,5-65,25)	2	57,875	115,75	8,255	16,51	136,29
[65,25-80]	7	72,625	508,375	23,005	161,035	3704,61
Разом	25	-	1240,375	-	355,215	6561,685

Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:

де х - середина інтервалу,

f - кількість АТП.

2.Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо:

Таблиця 2.2.2

Дані для обчислення характеристик центру розподілу

Групи АТП за кількістю вантажівок	Кількість АТП	Накопичена частота
[21-35,75)	5	5
[35,75-50,5)	11	16
[50,5-65,25)	2	18
[65,25-80]	7	25
Разом	25	-

3.Мода:

де

- нижня границя модального інтервалу,

- розмір модального інтервалу,

- частота модального інтервалу,

- частота попереднього інтервалу,

- частота інтервалу наступного за модальним.

Модальний ряд: [35,75-50,5]

Рисунок 2 Графічне зображення моди

4.Медіана:

,

де - нижня границя медіанного інтервалу,

- розмір медіанного інтервалу,

- півсум накопичених частот,

- сума накопичених частот, які передують медіанному інтервалу,

- частота медіанного інтервалу.

Медіанний інтервал: [35,75-50,5)

5. Показники варіації кількості вантажних автомобілів:

a. Розмах варіації

Середнє лінійне відхилення:

де х - індивідуальне значення ознаки,

- середнє значення ознаки,

f - частота ознаки

· Середнє квадратичне відхилення:

Визначаємо дисперсію:

а) Як квадрат квадратичного відхилення:

б) Як різницю квадратів:

в) За методом моментів:

,

,

За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду,

і - ширина інтервалу.

і=14,75 А=(43,125+57,875)/2=50,5

· Коефіцієнт осциляції:

· Квадратичний коефіцієнт варіації:

Оскільки <33%, то статистична сукупність є однорідною.

6. Групування за виробітком на 100 машинотон:

Крок зміни (за виробітком на 100 машинотон):

[126-140) = 126,131,132,139,132,139,132( разом 7)

[140-154) = 148,144,145,140,148,144,152,149(разом8)

[154-168) = 156,159,159,163,154( разом 5)

[168-182] = 171,182,182,175,182(разом 5)

Таблиця 2.2.3

Комбінаційний розподіл АТП за кількістю автомобілів та за виробітком на сто машинотон

Кількість	Виробіток на 100 машинотон, т/км
вантажних					Разом
автомобілів	[126-140)	[140-154)	[154-168)	[168-182]
[21-35,75)	-	3	1	1	5
[35,75-50,5)	3	4	3	1	11
[50,5-65,25)	-	1	-	1	2
[65,25-80]	4	-	1	2	7
Разом	7	8	5	5	25

Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:

· Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:

Таблиця 2.2.4

Розрахунок в таблиці для обчислення групових дисперсій:

Кількість вантажних автомобілів	Виробіток на 100 машин	Кількість АТП F	Розрахункові дані
			X	f		f
1	2	3	4	5	6	7
[21-35,75)	[126-140)	0	133	0	-22,4	0
	[140-154)	3	147	441	-8,4	211,68
	[154-168)	1	161	161	5,6	31,36
	[168-182]	1	175	175	19,6	384,16
разом	x	5	x	777	х	627,2
[35,75-50,5)	[126-140)	3	133	399	-16,55	821,71
	[140-154)	4	147	588	-2,55	26,01
	[154-168)	3	161	483	11,45	393,31
	[168-182]	1	175	175	25,45	647,7
разом	х	11	х	1645	х	1888,73
[50,5-65,25)	[126-140)	0	133	0	-28	0
	[140-154)	1	147	147	-14	196
	[154-168)	0	161	0	0	0
	[168-182]	1	175	175	14	196
разом	х	2	х	322	х	392
[65,25-80]	[126-140)	4	133	532	-16	1024
	[140-154)	0	147	0	-2	0
	[154-168)	1	161	161	12	144
	[168-182]	2	175	350	26	1352
разом	х	7	х	1043	х	2520
всього	х	х	х	3787	х	5427,93

· Обчислимо внутрішньогрупові дисперсії:

де

- значення ознак окремих елементів сукупності,

n - кількість АТП.

Середня з внутрішньо групових дисперсій:

· Міжгрупова дисперсія:

де - групові середні

х- загальна середня для всієї сукупності

- чисельність окремих груп

Перевіримо цей результат обчисливши загальну дисперсію як середньозважену:

Результати майже збіглися, відхилення виникло за рахунок заокруглень.

· Обчислимо коефіцієнт детермінації:

,

це означає що 6% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотон обумовлене кількістю вантажних автомобілів, а решта зумовлене іншим фактором.

· Емпіричне кореляційне відношення:

,

тобто залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 24%.

· Розрахуємо дисперсію частин АТП третьої групи.

Частка підприємств третьої групи складає:

· Тоді дисперсія:

Висновок: згідно обрахунків досліджувана статистична сукупність є однорідною.

Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності становить 49,62. Мода встановилася на рівні 41,65, а медіана 45,81. Обчислення були достатньо точними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величин обрахованих різними способами. Залежність між середнім виробітком на сто машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 24 %.

2.3 Завдання №3

Розрахувати для ряду динаміки:

1)середнє значення рівнів ряду;

2)за ланцюговою та базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного проценту приросту;

3)середні узагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення одного проценту приросту.

Зробити висновки та зобразити динамічний ряд графічно.

На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки поквартально провести аналіз сезонних коливань витрат на рекламу, використовуючи метод ступінчатої середньої, метод плинної середньої і метод аналітичного вирівнювання. Розрахувати показники сезонної хвилі та зобразити її графічно. Обчислити показники варіації сезонної хвилі.

Таблиця 2.3.1

Виробництво продовольчих товарів в Україні, кг

№ варіанту	Вид умовної продукції	n-4	n-3	n-2	n-1	n
26	В6	1,1	1,2	1,0	0,9	0,8

1. Середнє значення рівня ряду:

Таблиця 2.3.2

Показники аналізу ряду динаміки, обчислені ланцюговим і базисним методом

Показники	2005	2006	2007	2008	2009
В6	1,1	1,2	1,0	0,9	0,8
Абсолютний
приріст - ланцюговий	-	0,1	-0,2	-0,1	-0,1
- базисний	-	0,1	-0,1	-0,2	-0,3
Коефіцієнт зростання - ланцюговий	-	1,09	0,83	0,9	0,89
- базисний	-	1,09	0,91	0,82	0,73
Темп зростання	-	109	83	90	89
- ланцюговий
- базисний	-	109	91	82	73
Темп приросту - ланцюговий	-	9	-17	-10	-11
- базисний	-	9	-9	-18	-27
Абсолютне значення 1% приросту		0,011	0,012	0,01	0,009
Середній абсолютний приріст
Середній коефіцієнт зростання
Середній темп зростання
Середнє значення 1% приросту	(0,011+0,012+0,01+0,009)/4=0,0105

Динаміку виробництва умовної продукції В6 представимо графічно:

Рисунок 2 Графічне зображення динаміки виробництва продукції В6

Таблиця 2.3.3

Дані про витрати на рекламу підприємства „Авіс”

Період	Базовий	Минулий	Звітний
I період	1095	1112	1135
II період	1099	1118	1142
III період	1103	1123	1149
IV період	1107	1129	1156

Таблиця 2.3.4

Вирівнювання динамічного ряду

Періоди	Витрати на рекламу	Плинна середня	Середня арифметична	Аналітичне
				t		yt
Базовий	I період	1095	-	-	-11	121	-12045	1091,75
	II період	1099	1099	1099	-9	81	-9891	1097,31
	III період	1103	1103	-	-7	49	-7721	1102,87
	IV період	1107	1107,3	-	-5	25	-5535	1108,43
Минулий	I період	1112	1112,3	1112,3	-3	9	-3336	1113,99
	II період	1118	1117,7	-	-1	1	-1118	1119,55
	III період	1123	1123,3	-	1	1	1123	1125,11
	IV період	1129	1129	1129	3	9	3387	1130,67
Звітний	I період	1135	1135,3	-	5	25	5675	1136,23
	II період	1142	1142	-	7	49	7994	1141,79
	III період	1149	1149	1149	9	81	10341	1147,35
	IV період	1156	-	-	11	121	12716	1152,91
Разом	13468	-	-	-	572	1590	13467,96

Представимо графічно отримані ряди:

Рисунок 3 Плинна середня

Рисунок 4 Середня арифметична

Виявити і виміряти ступінь сезонних коливань можна за допомогою індекса сезонності.



Рисунок 5 Аналітичне вирівнювання

Таблиця 2.3.5

Аналіз сезонних коливань

Періоди	Фактичні витрати	Теоретичні витрати	Індекси сезонності
			Для	Для
Базовий	I період	1095	1091,75	0,995	0,992
	II період	1099	1097,31	0,998	0,997
	III період	1103	1102,87	1,002	1,002
	IV період	1107	1108,43	1,005	1,007
Минулий	I період	1112	1113,99	0,992	0,994
	II період	1118	1119,55	0,998	0,999
	III період	1123	1125,11	1,002	1,004
	IV період	1129	1130,67	1,008	1,009
Звітний	I період	1135	1136,23	0,991	0,992
	II період	1142	1141,79	0,997	0,997
	III період	1149	1147,35	1,003	1,002
	IV період	1156	1152,91	1,009	1,006

Визначаємо середні витрати на рекламу для кожного року:

Базовий (1095+1099+1103+1107)/4=1101

Минулий (1112+1118+1123+1129)/4=1120,5

Звітний (1135+1142+1149+1156)/4=1145,5

Рисунок 6 Сезонні хвилі

Таблиця 2.3.6

Дані для обчислення характеристик сезонності

Періоди	Індекси сезонності
Базовий	I період	0,995	0,005	0,000030
	II період	0,998	0,002	0,000003
	III період	1,002	0,002	0,000003
	IV період	1,005	0,005	0,000030
Минулий	I період	0,992	0,008	0,000058
	II період	0,998	0,002	0,000005
	III період	1,002	0,002	0,000005
	IV період	1,008	0,008	0,000058
Звітний	I період	0,991	0,009	0,000084
	II період	0,997	0,003	0,000009
	III період	1,003	0,003	0,000009
	IV період	1,009	0,009	0,000084
Разом	12,000	0,058	0,000378

Середнє значення індексу сезонності І=12,000/12=1

Узагальнюючі характеристики сезонних коливань:

Амплітуда коливань R=1,009-0,991=0,018

· Середнє лінійне відхилення:



· Середнє квадратичне відхилення:

· Дисперсія сезонних коливань:

· Коефіцієнт варіації:

На графіку динамічного ряду видно, що протягом 2005-2006 років обсяг випуску продукції В6 збільшився, а починаючи із 2006 року почав зменшуватися. На графіку витрат на рекламу видно, що витрати на рекламу значно зросли за звітний період.

2.4 Завдання № 4

Для вибраного варіанта необхідно визначити:

1.Індивідуальні індекси цін, кількості проданого товару та товарообороту;

2.Загагальний індекс фізичного обсягу реалізації;

3.Загальний індекс товарообороту;

4.Загальний індекс цін та суми економії чи перевитрат від зміни ціни;

5.Приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару.

Зробіть висновки. Покажіть взаємозв'язок між обчисленнями індексами.

Таблиця 2.4.1

№	Назва товару	Кількість реалізованого товару (тонн)	Середньорічна ціна за 1 тонну, тис. грн
		Базовий	Звітний	Базовий	Звітний
1	2	3	4	5	6
20	В6	7913	8704	8,11	8,92
21	В7	6815	7497	7,02	7,72

1. Індивідуальні індекси:

· Індивідуальні індекси цін:

Ціни на товари В6 та В7 зросли на 10% у звітному році порівняно з базовим.

· Індивідуальні індекси кількості реалізованого товару:



Обсяг продажу товарів В6 та В7 зросли на 10% у звітному році порівняно з базовим.

Зведений індекс товарообороту:

Товарооборот у звітному році збільшився на 21%.

2. Індекс цін:

3.Індекс фізичного обсягу реалізації

Фізичний обсяг реалізації зріс на 10% у звітному році порівняно з базовим при незмінній ціні, що береться на рівні базового року.

4.Загальна абсолютна зміна товарообороту

5.Абсолютна зміна товарообороту:

Абсолютна зміна товарообороту за рахунок зміни кількості реалізованого товару:

6. Взаємозв'язок

Обчисливши індивідуальні індекси зміни цін, обсягу реалізації продукції, загальний індекс фізичного обсягу реалізації, загальний індекс товарообороту, загальний індекс цін, приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару, ми побачили, що ціни, обсяг продажу, товарооборот, фізичний обсяг реалізації на товари В6 та В7 зростають в звітному періоді порівняно з базовим. Абсолютний приріст товарообороту становить 23500,79 тис. грн., що пояснюється збільшенням обсягу реалізації товарів ( на 11202,65 тис. грн.) та зростанням цін ( на 12298,14 тис. грн. ).

Б. За даними про зміну в заробітній платі й чисельності працівників підприємств визначити:

1. На скільки процентів змінилась середньорічна заробітна плата працівників по двох підприємствах;

2.Що більшою мірою вплинуло на зміну середньої заробітної плати: зміна її рівня окремо по кожному підприємству чи зміни в структурі чисельності працівників підприємства.

Правильність відповіді доведіть за допомогою розрахунків.

Таблиця 2.4.2

Дані про середньорічну заробітну плату та чисельність працюючих:

№ підприємства	Середньорічна кількість працівників (чол)	Середньорічна заробітна плата 1-го працівника тис. грн
	Базовий	Звітний	Базовий	Звітний
1	2	3	4	5
26	574	631	144	158
27	785	864	196	216
Разом	1359	1495	340	374

1.

Середньорічна заробітна плата працівників по 2-х підприємствах зросла на 10%.

2. Для визначення розміру впливу зміни заробітної плати на середню заробітну плату визначимо індекс фіксованого складу:

За рахунок зміни заробітної плати окремо по кожному підприємству середня заробітна плата зросла на 10%

3. Для визначення розміру впливу зміни чисельності працюючих на середню заробітну плату визначимо індекс структурних зрушень.:

За рахунок зміни середньої чисельності працівників середня заробітна плата не зміниться.

Загальні висновки

У даній курсовій роботі охарактеризовано трудові ресурси України. Також розглянуто основні причини та шляхи подолання безробіття.

Поняття «зайнятість» включає економічний, соціальний та правовий аспект і розглядається як тріада категорій: економічної, соціальної та правової. Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб, і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формах. Зайнятістю визначається діяльність, яка базується на праві вільного володіння своєю здатністю до праці, і право власності на засоби виробництва для її здійснення. Отже, трудові ресурси - це частина населення країни, що має відповідний фізичний розвиток, знання і практичний досвід роботи, які потенційно можуть бути використані в суспільному господарстві.

Сучасне виробництво зумовлює об'єктивну необхідність постійного підвищення якості робочої сили. Високий освітній рівень, широка загальна культура, глибока професійна підготовка і спеціальні знання, творче ставлення до роботи і свідома дисципліна перетворюється в обов'язкову умову високопродуктивної роботи все більш широких верств працюючих. Зростає питома вага робітників з вищою та середньою освітою - 90% зайнятих. Причому кожен четвертий має диплом вузу чи технікуму. Рівень освіти жінок досягнув рівня освіти чоловіків.

Виходячи з того, що проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і не вирішивши його неможливо налагодити ефективну діяльність економіки і правового регулювання. Особливо гостро проблема безробіття стає зараз перед Україною, що не дивно, тому що економіка України зараз знаходиться в глибокій кризі. Величезний економічний спад, розваливши промисловість, не міг не торкнути ринок праці. За останні 4 роки чисельність зайнятого населення скоротилася на 9 відсотків. Не менш важкі і соціальні наслідки безробіття.

Аналіз зайнятості населення в Україні показує, що у нас є певні надлишки працездатного населення, насамперед у малих містах. Наявність їх посилює можливість виникнення безробіття в умовах проведення радикальної економічної реформи. Нині надлишок трудових ресурсів є практично в усіх регіонах держави. При зниженні на перспективу природного приросту населення працездатного віку та «старінні» трудових ресурсів навіть у районах з їх надлишком доцільно розширювати сферу прикладання праці на місці та досить обережно підходити до питань їх територіального перерозподілу.

Нерівномірне розміщення трудових ресурсів у країні, зниження абсолютних розмірів їх природного приросту в більшості адміністративних районів, низький рівень ефективності використання робочої сили в галузях матеріального виробництва зумовлюють потребу в наукових дослідженнях і практичних заходах щодо раціонального використання ресурсів живої праці не тільки в галузях, але і в окремих районах України. Розв'язання цієї проблеми можливе завдяки підвищенню продуктивності праці на основі максимального використання досягнень науково-технічного прогресу.

Переважну частину трудових ресурсів країн становить населення у працездатному віці. У складі робітників за межами працездатного віку понад 4/5 припадає на пенсіонерів. Ступінь їхньої участі в суспільному виробництві пов'язаний з потребами суспільного господарства в робочій силі, досвіді конкретної особи, системою матеріального стимулювання, рівнем життя населення.

Отже, дана тема є актуальною на сучасному етапі розвитку України. Наша країна повинна досягти світових стандартів якості життя, спираючись на міжнародний досвід. Взявши до уваги наведені в курсовій роботі пропозиції щодо подолання безробіття, трудові ресурси зможуть збільшити виробничу потужність України.

Список використаної літератури

1. Белоконь Н. В. Трудові ресурси села (проблеми сезонної зайнятості). / Н. В. Белоконь - К.: Наукова думка, 2009. - С. 20.

2. Доценко А. І. Регіональне розселення: проблеми та перспективи. / А. І. Доценко - К.: Наукова думка, 2010. - С. 31.

3. Заставний Ф. Д. Населення України. / Ф. Д. Заставний - Львів: МП «Край», 2011. - 224с.

4. Заяць Т. А. Відтворення робочої сили України: регіональні аспекти. / Т. А. Заяць - К.: Ленвіт, 2009. - 100 с.

5. Заяць Т. А. Економічне регулювання сфери відтворення робочої сили. / Т. А. Заяць - К.: Ленвіт, 2008. - 152 с.

6. Піпгюренко Ю. І. Розвиток міст і міське розселення в Україні. / Ю.І. Піпгюренко - К.: Наукова думка, 2010. -С. 109-118.

7. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є. П. Качана. -К.: Вища школа, 2008. - 375 с.

8. Скуратівський В. Соціальна політика. / В. Скуратівський, О. Палій, Е. Лібанова - К.: Видавництво УАДУ, 2009. - 360 с.

9. Статистичний щорічник України за 2012 рік. - К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2012. - 618с.

10. Стеценко С. Г. Статистика населення: Підручник. / С. Г. Стеценко, В. Г. Швець, - К.: Вища школа, 2009. - 463 с.

11. Стешенко В. С. Природний рух населення України: загальна характеристика. / В. С. Стешенко -К.: Здоров'я, 2010. - С. 6-10.

12. Хомра О. У. Міграційні процеси в Україні. Здоров'я та відтворення народу України. / О. У. Хомра - К.: Здоров'я, 2011. - 36с.

13. Чисельність населення України на 1 січня 2011 р. - К., 2011. - 68с.

14. Паламарчук М.М. Економічна та соціальна географія України з основами теорії: Навч. сел. / М. М. Паламарчук, О. М. Паламарчук - К.: Знання, 2009. - 421 с.

15. Петрова I. Економiчно - правовi засади забеспечення зайнятостi населення Украiни. / І. Петрова , 2009, № 6. - С.25-33.

16. Юрченко В.В. Ринок праці України: сучасний стан та шляхи реформування / В. В. Юрченко, В. О. Романішін , 2010, № 6. - С.214-219.

17. Рассет 3, процес старіння населення. - М.: Статистика, 2010. -192с.

18. Штемпель Д. Населення світу в 2011 році. Пер. З німецького. / Д. Штемпель - М.:Думка, 2011. -206с.

19. Фащевський М. Й. Територіальна організація життєдіяльності населення. / М. Й. Фащевський, Є. М. Полій, М. П. Немченко - К.: Наукова думка, 2010. - 135 с.

20.Матеріали інтернет ресурсів.

Додаток 1

Валовий внутрішній продукт

Роки	У фактичних цінах
	валовий внутрішній продукт	валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу
	млрд. крб.	тис. крб.
1990	167	3
1991	299	6
1992	5033	97
1993	148273	2842
1994	1203769	23184
1995	5451642	105793
	млн. грн.	грн.
1996	81519	1595
1997	93365	1842
1998	102593	2040
1999	130442	2614
2000	170070	3436
2001	204190	4195
2002	225810	4685
2003	267344	5591
2004	345113	7273
2005	441452	9372
2006	544153	11630
2007	720731	15496
2008	948056	20495
2009	913345	19832
2010	1082569	23600
2011	1302079	28 488
2012	1411238	30953

Додаток 2

Валовий внутрішній продукт України за 2013 рік

	Валова додана вартість	У постійних цінах 2010 року, відсотків до попереднього року
	млн.грн.	відсотків до підсумку	зміна обсягу	зміна дефлятора
Сільське, лісове та рибне господарство	131727	8,7	12,9	3,1
Добувна промисловість і розроблення кар'єрів	82386	5,5	0,8	-0,9
Переробна промисловість	169031	11,2	-8,6	3,7
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	46094	3,1	-2,6	3,9
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами	6141	0,4	-15,1	2,9
Будівництво	38129	2,5	-13,7	9,0
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	223114	14,8	2,3	3,8
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність	109908	7,3	1,5	4,3
Тимчасове розміщування й організація харчування	13375	0,9	7,9	8,2
Інформація та телекомунікації	46328	3,1	4,1	0,8
Фінансова та страхова діяльність	66094	4,4	4,8	1,1
Операції з нерухомим майном	94018	6,2	2,9	5,1
Професійна, наукова та технічна діяльність	44242	2,9	-5,2	8,5
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування	18086	1,2	0,7	6,4
Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування	68937	4,6	-2,4	9,8
Освіта	78150	5,2	-1,0	5,1
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	56734	3,8	1,6	4,9
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок	12024	0,8	10,3	5,9
Надання інших видів послуг	14401	1,0	3,8	7,5
Податки на продукти	188604	12,5	-3,0	-3,2
Субсидії на продукти	-2038	-0,1	-50,5	3,7
Валовий внутрішній продукт	1505485	100,0	0,0	3,1
Валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу, грн.	33095	х	0,3	х

Размещено на Allbest.ru