Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ПІДВИЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Бурковець Олена Сергіївна

Луганськ - 2006

Анотація

Бурковець О.С. Підвищення інвестиційної привабливості промислових підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2006.

У дисертації запропоновано комплексне теоретико-прикладне вирішення науково-практичного завдання щодо підвищення інвестиційної привабливості промислових підприємств.

Поглиблено понятійно-категоріальний апарат теорії інвестицій: уточнені поняття інвестиційної привабливості галузі регіону та підприємства. Досліджено підходи до оцінки інвестиційної привабливості. Розглянуто класифікацію факторів активізації інвестиційного процесу. Проведено аналіз наявних методичних підходів щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємства та запропоновано її інтегральний показник, який дозволяє класифікувати підприємства залежно від міри їх інвестиційної привабливості і сприяє вибору найприйнятнішого для інвестора співвідношення ризик-прибутковість. Обґрунтовано положення про те, що прийняття інвестиційних рішень базується на поєднанні теорії очікуваної корисності, маркетингових досліджень і комплексного аналізу інвестиційних проектів. Побудовано модель підвищення інвестиційної привабливості підприємства за рахунок зменшення інвестиційного ризику на основі ресурсного підходу. Розроблено економіко-математичну модель формування оптимальної інвестиційної програми підприємства, яка дозволяє визначити найефективніші напрямки вкладання фінансових ресурсів, обґрунтувати необхідний і достатній їх обсяг, що позитивно позначиться на його інвестиційній привабливості.

Ключові слова: інвестиції, інвестиційна привабливість, підприємство, оцінка, управління, ефективність.

Аннотация

Бурковец Е.С. Повышение инвестиционной привлекательности промышленных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2006.

Диссертация посвящена исследованию сущности инвестиционной привлекательности и разработке направлений по ее повышению на промышленных предприятиях.

В работе показано, что обеспечение дальнейшего экономического роста требует проведения активной инвестиционной политики. По результатам исследования сделан вывод о том, что реальным препятствием на пути инвестиций в экономику Украины выступает не дефицит капитала, а отсутствие инвестиционных предложений, соответствующих требованиям профессиональных инвесторов. На основе обобщения различных точек зрения на сущность инвестиционной привлекательности предложено понимать ее как экономическую или социально-экономическую целесообразность инвестирования, основанную на согласовании интересов и возможностей инвестора и реципиента инвестиций (в том числе эмитента), которое обеспечивает достижение целей каждого из них при приемлемом уровне прибыльности и риска инвестиций.

По результатам исследования установлено, что инвестиционная привлекательность той или иной отрасли зависит от того, на какой стадии своего жизненного цикла она находится: рождение, рост, зрелость и спад. Под инвестиционной привлекательностью отраслей экономики предлагается понимать интегральную характеристику отдельных отраслей экономики с позиции перспективности развития, доходности инвестиций и уровня инвестиционных рисков. Проведена классификация условий и факторов активизации инвестиционного процесса, направленная на выработку управляющих воздействий по повышению устойчивости экономических систем в рыночной экономике, интенсификацию инвестиционного процесса и процесса создания конкурентной продукции. Изложенная многокритериальная качественная оценка инвестиционной привлекательности предприятия справедлива, если предприятие рассматривается как открытая экономическая система. В этом случае возможности предприятия, которые могут быть оценены его ресурсами и эффективностью их использования, должны уравновешивать воздействие факторов микро- и макросреды, элементы которых определяют внешнюю экономическую среду предприятия.

Предложен, обоснован и осуществлен расчет интегрального показателя инвестиционной привлекательности по двум анализируемым предприятиям, что позволило выявить наиболее инвестиционно привлекательное. Использование предложенной методики позволило классифицировать предприятия в зависимости от меры их инвестиционной привлекательности, что позволяет потенциальным инвесторам выбрать оптимальное направление инвестирования, а также способствует отбору наиболее приемлемого для инвестора соотношения риск - доходность. В качестве базы обоснования инвестиционных решений и ранжирования инвестиционных проектов предложено принять оценку влияния объема и сценариев реинвестирования на рост курсовой стоимости акций. Выдвинут и обоснован тезис о том, что методология обоснования принятия инвестиционных решений должна базироваться на взаимной увязке теории ожидаемой полезности, бизнес-планирования (маркетинговые исследования) и комплексного анализа инвестиционных проектов.

На примере промышленного предприятия проведены расчеты по оценке и выбору мероприятий по снижению инвестиционного риска предприятия и росту его инвестиционной привлекательности. Для определения степени риска потенциально инвестируемого объекта применен подход, основанный на экспертных оценках, который сводится к оценке риска объекта инвестирования, как вероятностной категории, на основе степени влияния различных факторов на его финансово-экономическую деятельность. Построена модель повышения инвестиционной привлекательности предприятия за счет снижения инвестиционного риска на основе ресурсного подхода. Ее применение позволило рекомендовать к реализации совокупность мероприятий, направленных на снижение его инвестиционных рисков с указанием затрат по каждому из них и возможной величины роста вероятности достижения результата.

В работе разработана экономико-математическая модель формирования оптимальной инвестиционной программы. В качестве целевых утверждений в ней используется максимизация доходов предприятия или максимизация вероятности достижения результата (минимизации риска), а ограничений - лимитов на инвестиционные ресурсы по периодам инвестирования. Применение такого подхода в планировании инвестиционной деятельности позволяет сбалансировать доходную и расходную части баланса предприятия, определить наиболее эффективные направления вложения, обосновать необходимый и достаточный объем применяемых финансовых ресурсов, что, в конечном итоге, приводит к росту инвестиционной привлекательности предприятия.

Ключевые слова: инвестиции, инвестиционная привлекательность, предприятие, оценка, управление, эффективность.

Summary

Burkovets О.S. Hiring of investment's affinity of the industrial enterprises. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by a speciality 08.06.01 - Economy, organization and enterprises management. - East-Ukrainian University named by Vladimir Dal of the Ministry of education and science of Ukraine, Luhansk, 2006.

The complex of theoretic and applied judgment of scientific and practical task on hiring of investment's affinity of the industrial enterprises is shown.

Dipped conceptual and categorical instruments of investment theory: the conceptions of investments attraction of the region and enterprise branch are specified. Approaches to evaluation of the investment affinity are investigated. The classification of the factors of energization of the investment process is examined. The analyses of existent methodical approaches to evaluations of investment affinity of the enterprise are made. Integral index, that allow classify enterprises according to its investment affinity and allow chose the most attractive for investors ratio “risk-profitability” has made. Status according investment decisions is ground on mutual binding both theory of profit expectation, marketing investigations and complex analyses are grounded. The model of hiring of investment affinity of the enterprises due to low of investment risk on the base of recourse approach is built.

The economic and mathematic model of forming of optimal investment program of the enterprise, that allows determining most effective directions of financial resources investments, ground effective its volume is worked.

Key words: investments, investment affinity, enterprise, evaluation, management, effectiveness.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема розвитку та підвищення ефективності функціонування вітчизняної промисловості до конкурентного світового рівня є і буде залишатися однією з найбільш гострих. Її вирішення здійснюється в різних напрямах, але головним є, на думку більшості дослідників, подолання несприятливого інвестиційного клімату, що склався в реальній сфері економіки України, зокрема у промисловості.

Поліпшення інвестиційного клімату в промисловості необхідне для того, щоб на етапі стабілізації промислового виробництва забезпечити підприємства необхідними ресурсами для активної їх реструктуризації й на цій основі наростити обсяги конкурентної продукції. Підвищувати динаміку промислового виробництва протягом тривалого часу на сьогоднішньому виробничому потенціалі неможливо через невідповідність його техніко-технологічного рівня вимогам сучасної ринкової конкуренції.

Для збільшення притоку інвестиційних ресурсів з усіх джерел фінансування за рахунок пожвавлення інвестиційної активності різноманітних господарюючих суб'єктів необхідно удосконалити весь організаційно-економічний механізм інвестування, у тому числі методичне обґрунтування оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств. Потенційним інвесторам та іншим учасникам інвестиційного процесу потрібна об'єктивна й комплексна інформація про інвестиційну привабливість промислових підприємств в Україні.

Аналіз наукових праць показав, що в основному дослідники торкаються питань фінансових інвестицій, хоча необхідність теоретико-методологічного осмислення проблем інвестування в реальний сектор економіки, без якого неможливо досягти стабілізації й дальшого стійкого розвитку економіки в цілому, має стати на першому місці. Розробленість проблем інвестиційної привабливості не є остаточною, оскільки залишається багато невирішених питань. У наш час потребують уточнення та доповнення науково-методичні підходи щодо розробки стратегії і тактики інвестиційної діяльності підприємства, орієнтованої на залучення й ефективне використання реальних інвестицій. Причому цю проблему неможливо розглядати ізольовано від окремо взятого підприємства, а лише в контексті інвестиційної привабливості країни в цілому, конкретної галузі певного регіону. Це потребує проведення подальших досліджень у напрямку визначення факторів, умов і показників інвестиційної привабливості підприємства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності з планом наукових досліджень Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. При виконанні держбюджетної теми ДН-50-99 “Формування методології управління підприємствами в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0195В007049, 2003-2005 рр.) здобувачем розроблено економіко-математичну модель формування оптимальної інвестиційної програми підприємства.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка й обґрунтування теоретичних і методичних положень щодо підвищення інвестиційної привабливості промислових підприємств.

Для досягнення поставленої мети дослідження вирішено такі наукові та практичні завдання:

досліджено існуючі теоретичні положення сутності понять “інвестиційна привабливість” і “інвестиційний клімат” суб'єктів господарювання;

проаналізовано сучасні концепції економічного зростання й розвитку промисловості щодо обґрунтування необхідності активізації інвестиційних процесів;

проаналізовано світовий досвід залучення прямих іноземних інвестицій;

досліджено умови і фактори галузевої та регіональної складових зовнішнього фону інвестиційної привабливості промислового підприємства;

обґрунтовано методичні основи оцінки інвестиційної привабливості промислового підприємства;

вивчено інструментарій прийняття інвестиційних рішень і обґрунтування методів ранжирування інвестиційних проектів;

розроблено методичні основи формування моделі вибору заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства за рахунок зменшення інвестиційного ризику;

доведено необхідність підвищення інвестиційної привабливості підприємства на основі формування та реалізації оптимальної інвестиційної стратегії;

упроваджено в діяльність підприємства розроблені рекомендації.

Об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність підприємства. Предметом дослідження є підвищення інвестиційної привабливості підприємства.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу проведеного дослідження складає система економічних законів, понять і категорій, фундаментальні положення сучасної економічної теорії та прикладної економіки, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії і практики управління інвестиційною привабливістю підприємства. Загальною методичною основою дослідження є діалектичний метод пізнання на основі системного підходу до вирішення накреслених завдань.

Для досягнення поставленої мети в роботі використано низку загальнонаукових і спеціальних методів: абстрактно-логічний (при дослідженні сутності понять і визначень інвестиційної привабливості); історико-логічний (при дослідженні розвитку й удосконалення складових елементів механізму підвищення інвестиційної привабливості підприємства); комплексний підхід (при аналізі наявної і формуванні нової системи управління інвестиційною привабливістю підприємства); економіко-статистичний (для оцінки стану й дослідження динаміки показників, залежності й тенденцій інвестиційної привабливості підприємства); наукового узагальнення (при підбиванні підсумків дослідження); аналізу і синтезу (при дослідженні окремо кожного елемента системи управління інвестиційною привабливістю, а також у їх єдності, взаємозалежності та взаємозв'язку); економіко-математичного моделювання (при обґрунтуванні інвестиційної політики підприємства).

Правове поле дослідження склали чинні законодавчі та нормативні документи, що регламентують діяльність суб'єктів господарської діяльності в Україні. Інформаційною базою роботи є офіційні дані фінансової та статистичної звітності промислових підприємств і результати власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці науково-методичних положень щодо комплексної оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств з урахуванням умов і факторів галузевої та регіональної складових їх зовнішнього фону.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

уперше:

представлено цілісну концепцію підвищення інвестиційної привабливості підприємства за рахунок формування його інвестиційної стратегії, головним елементом якої є визначення оптимального набору інвестиційних проектів за критеріями прибутковості й ризику на основі використання розробленого комплексу економіко-математичних моделей;

представлено й апробовано комплексну систему формування набору управлінських впливів як засіб підвищення інвестиційної привабливості підприємства за рахунок зменшення його економічного ризику;

удосконалено:

класифікацію промислових підприємств щодо їх інвестиційної привабливості на основі диференціації на групи, межі яких розраховуються за середніми відхиляннями фактичних часткових коефіцієнтів від їх еталонів, що сприяє відбору найкращого для інвестора співвідношення ризик-прибутковість у процесі вибору напрямку інвестування, який є найдоцільнішим для умов діяльності підприємств;

комплексну кількісну оцінку інвестиційної привабливості підприємств і процедуру розрахунку її інтегрального показника як міри наближення фактичних значень до еталонних з урахуванням інтересів реципієнта та інвестора, що дозволяє виявляти найбільш ефективні напрямки її підвищення;

систему оцінки інвестиційних ризиків (галузь-регіон-підприємство), основану на детальному аналізі факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, що впливають на стан його фінансово-економічної діяльності;

процедуру обґрунтування прийняття інвестиційних рішень, яка базується на поєднанні теорії очікуваної корисності, маркетингових досліджень і комплексного аналізу інвестиційних проектів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації підходи й одержані результати доведені до рівня методичних узагальнень і прикладного інструментарію, що дозволяє здійснювати оцінку й упровадження ефективних заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства.

До числа основних результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства, що дає можливість визначати найбільш ефективні напрямки її підвищення;

розробки інвестиційної стратегії підприємства на основі розробленого комплексу економіко-математичних моделей;

оцінки інвестиційних ризиків підприємства;

розробки заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства за рахунок зменшення рівня його інвестиційного ризику.

Результати роботи використовуються в практичній діяльності промислових підприємств, котрі діють у Луганській області, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатку: ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” (акт упровадження № 019-108а від 23.08.2005 р.), ЗАТ “Луганський трубний завод” (довідка № 01/21-129 від 14.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо підвищення інвестиційної привабливості промислових підприємств. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися і схвалені на I Всеукраїнській науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Луганськ, 2001 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Луганськ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку ринку праці та політика зайнятості населення в умовах трансформації економіки України” (м. Луганськ, 2003 р.), Регіональній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми перетворення громадянського суспільства: сучасне і майбутнє” (м. Луганськ, 2004 р.), ix Міжнародній науково-практичній конференції з проблем вищої школи “Університет і регіон” (м. Луганськ, 2004 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 12 наукових працях, серед яких 6 статей - у наукових журналах, 1 - у збірнику наукових праць, 5 - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 2,47 д.а., з яких особисто автору належать 2,2 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 194 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 19 таблиць і 17 рисунків, які подано на 24 сторінках. Список використаних джерел із 210 найменувань уміщено на 17 сторінках, 1 додаток - на 2 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

Розділ 1. Теоретичні основи інвестиційної діяльності промислових підприємств. Найважливішим елементом господарського життя є інвестиції, що покликані відтворювати й обновлювати основний капітал. Інвестиції промислового підприємства розглядаються з позиції виробничих інвестицій, тобто реальні інвестиції.

Опитування керівників промислових підприємств різних регіонів України показує, що більш ніж 90% підприємств потребують додаткового фінансування, а тільки близько 5% з них хочуть забезпечити фінансування за допомогою продажу пакету акцій, тобто передачі прав на участь в управлінні. Отже, реальною перешкодою на шляху інвестицій у вітчизняну промисловість виступає не дефіцит капіталу, а відсутність інвестиційних пропозицій, відповідних вимогам професійних інвесторів. Практичний досвід показує, що, незважаючи на всі труднощі, технічні проблеми сьогодні переборні, а найбільше труднощів виникає на особистісному рівні.

Сьогодні існує чотири рівні інвестиційної привабливості: національний (державний), регіональний, галузевий і підприємства. Всі вони взаємопов'язані між собою і взаємно обумовлюють один одного. Так, важко уявити привабливий для інвестора регіон або галузь у межах загальнонаціональної інвестиційної непривабливості.

У роботі показано, що інвестиційна привабливість тієї або тієї галузі залежить від того, на якій стадії свого життєвого циклу вона знаходиться (народження, зростання, зрілість, спад). Під інвестиційною привабливістю галузей економіки пропонується розуміти інтегральну характеристику окремих галузей економіки з позиції перспективності розвитку, прибутковості інвестицій і рівня інвестиційних ризиків.

Проте, стратегія інвестиційної діяльності буде неповною без урахування регіонального масштабу наявних потенційних промислових схем і макроекономічного оточення на регіональних ринках. У зв'язку з цим у дисертаційній роботі пропонується в ході аналізу інвестиційної привабливості регіону виявляти сильні та слабкі сторони його галузевого розвитку.

Під інвестиційною привабливістю регіонів необхідно розуміти комплекс умов регіонів країни з позицій інвестиційного клімату, рівня розвитку інвестиційної інфраструктури, можливостей залучення інвестиційних ресурсів та інших факторів, що істотно впливають на формування прибутковості інвестицій та інвестиційних ризиків.

Інвестиційна привабливість підприємств - це соціально-економічна доцільність інвестування, основана на узгодженні інтересів і можливостей інвестора та реципієнта інвестицій, що забезпечує досягнення цілей кожного з них при прийнятному рівні прибутковості й ризику інвестицій.

Аналіз наявних в економічній літературі підходів до оцінки інвестиційної привабливості дозволив зробити такі висновки. Питання про доцільність і ефективність інвестування інвестор повинен вирішувати шляхом розрахунків, а не покладатися тільки на свою інтуїцію. Рекомендації щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємства повинні враховувати не тільки західний досвід, але і вітчизняні умови. Так, західний інвестор при виборі підприємства-реципієнта інвестицій орієнтується, перш за все, на його прибутковість, не звертаючи уваги на фінансовий стан, економічність виробництва фірми, які в більшості західних компаній, на відміну від українських підприємств, мають хороші показники. Український же інвестор зобов'язаний приділяти велику увагу аналізу фінансового та виробничого стану підприємства. Крім того, українські підприємства відрізняються від західних нестабільністю умов здійснення інвестицій. Наслідком цього є досить високі прибутковість і ризик українських підприємств порівняно з зарубіжними.

Таким чином, інвесторам і підприємствам-реципієнтам необхідна обґрунтована, комплексна й універсальна методика оцінки інвестиційної привабливості об'єкта інвестицій, за допомогою якої інвестор зможе оптимально розмістити свої ресурси, а реципієнт - об'єктивно оцінити свої фінансові та виробничі можливості щодо гарантованого забезпечення досягнення цілей, як своїх, так і інвесторів, а зрештою, професіонально управляти інвестиційною привабливістю свого підприємства.

Розділ 2. Аналіз підходів до визначення інвестиційної привабливості підприємств. Дослідження дозволило виділити такі причини низької інвестиційної привабливості вітчизняних галузей промисловості. До їх числа слід віднести:

масштабність завдань щодо галузевої реструктуризації промисловості;

значний вплив містоутворювального фактора в досягнутому розташуванні промислових підприємств на території України;

неготовність українських підприємців до умов економічної свободи не тільки на зовнішньому, але і внутрішньому ринках;

відхід держави від створення умов для економічних свобод усім економічним агентам.

У роботі виділено фактори, що формують інвестиційну привабливість підприємства, сукупність яких застосовна до інвестиційного процесу на будь-якому підприємстві: фінансовий стан, ризик, економічність розвитку виробництва, дивідендна політика, параметри акцій, інформація про діяльність підприємства-реципієнта (емітента), що впливає на його інвестиційну привабливість, обсяг прав, що надаються інвестору-акціонеру. Кількісною мірою оцінки інвестиційної привабливості підприємства пропонується вважати інтегральний показник інвестиційної привабливості підприємства (ІПіпп). Критичний огляд сучасного методичного інструментарію оцінки інвестиційної привабливості дозволив удосконалити процедуру як з точки зору послідовності дій, так і їх змістовного наповнення.

Дослідження показали, що традиційні методи розрахунку показників інвестиційної привабливості підприємства поступово втрачають свою цінність, що пов'язано, перш за все, з тим, що сучасні методи недостатньо розроблені для всіх рівнів системи країна-регіон-галузь-підприємство. Це можливо пояснити підвищенням ролі комплексного аналізу на всіх рівнях системи й оцінки інформації, пов'язаної з об'єктом-реципієнтом і його діяльністю.

Виходячи з цього інвестиційну привабливість підприємства пропонується оцінювати за сукупністю вибраних показників фінансово-економічної діяльності підприємства співвідношенням їх значень: спостережуваних (фактичних) і еталонних, які можна використовувати як значення затверджених нормативів, кращих у галузі (регіоні) або серед підприємств, що порівнюються.

Оскільки еталони в більшості випадків мають нечіткі межі або взагалі не мають таких і кінцевою метою обчислення міри інвестиційної привабливості підприємства є відбір кращого (кращих) з сукупності, то доцільно визначати еталон, як кращий показник, серед значень, які порівнюються, з урахуванням нормативних, що рекомендуються в літературі.

Віддалення співвідношень від одиниці характеризує ступінь наближеності показника до еталона. Окрім цього, при визначенні остаточного показника інвестиційної привабливості необхідно враховувати регіональну та галузеву складові інвестиційного потенціалу даного підприємства або групи підприємств.

Значущість кожної групи показників (а) визначається інвестором відповідно до його інвестиційних цілей, які можна згрупуватитак.

1. Отримання максимального прибутку. При переважанні прибутковості в збиток надійності інвестор зацікавлений тільки в прибутковості операцій з купівлі-продажу цінних паперів, у грі на їх курсі, виходячи лише з міркувань прибутковості. Такий “агресивний” інвестор повинен вибрати, наприклад: а₁ = а₂ = а_р = а_г = 0,1; а₃ = 0,6.

2. При рівності переваг надійності, інтенсифікації розвитку виробництва, прибутковості, ліквідності та ризику “поміркований” інвестор може визначити свої пріоритети в такий спосіб: а₁ = а₂ = а₃ = а_р = а_г = 0,2.

3. Метою “консервативного” інвестора є збереження капіталу, оволодіння контрольним пакетом акцій, довгострокова перспектива вкладень. Його переваги -- надійність у збиток прибутковості та ризику, тобто для нього можуть бути: а₁ = 0,4; а₂ = 0,3; а₃ = а_р = а_г = 0,1. Можливі й інші співвідношення, але обов'язковим повинна бути така рівність: а₁ + а₂ + а₃ + а_р + а_г = 1,0.

Даний методичний підхід використано при аналізі показників діяльності ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” і ЗАТ “Луганський трубний завод” (“ЛТЗ”), які представляють промислове виробництво в Луганській області, є великими підприємствами, демонструють стабільну роботу і привабливі для інвесторів.

Проведені розрахунки дозволяють зробити висновок, що за груповими коефіцієнтами фінансового стану “ЛТЗ” привабливіший, ніж “Луганськтепловоз” (0,0 і 0,264 відповідно). За коефіцієнтами прибутковості “Луганськтепловоз” привабливіший за “ЛТЗ” (0,088 проти 0,134). Показники інтенсифікації розвитку виробництва кращі в “Луганськтепловоз” порівняно з “ЛТЗ” (0,194 проти 0,222). Галузева та регіональна складові в даному випадку ніяк не вплинули на порівняння інвестиційної привабливості двох підприємств. Загальний ІПіпп “ЛТЗ” виявився кращим, ніж у “Луганськтепловоз”, оскільки він менший на 0,190 пункта.

Використання запропонованої методики дозволило розробити класифікацію промислових підприємств залежно від міри їх інвестиційної привабливості, яка призначена для застосування потенційними інвесторами в процесі вибору оптимального напрямку інвестування й повинна сприяти відбору найприйнятнішого для інвестора співвідношення ризик-прибутковість. На основі проведеної оцінки інвестиційної привабливості підприємств визначено основні напрямки її підвищення.

Розділ 3. Основні напрямки підвищення інвестиційної привабливості підприємства. Прийняття рішення про інвестування здійснюється на основі інформації, що відповідає чотирьом структурно-економічним рівням (країна, регіон, галузь, підприємство), кожний з яких характеризується специфічним набором факторів, котрі позитивно або негативно позначаються на інвестиційній діяльності підприємства. Інвестор, плануючи вкладення в підприємство, бере до уваги два основних фактори - передбачуваний прибуток на вкладений капітал і ступінь ризику по вкладеннях, тобто вірогідність несприятливого відхилення прибутку за інвестиціями від планового рівня.

У роботі пропонується застосування методу експрес-аналізу інвестиційного ризику, основаному на оцінці вірогідності здійснення певних сценаріїв реалізації інвестиційного проекту та його ризику. Для його реалізації повинні бути враховані такі види інвестиційних ризиків: ризик нежиттєздатності проекту, податковий ризик, ризик несплати заборгованостей, ризик не завершення будівництва.

Як приклад, що ілюструє представлені в роботі пропозиції з оцінки й вибору заходів щодо зменшення інвестиційного ризику підприємства та зростання його інвестиційної привабливості, розглянуто проекти, які входять до комплексної програми розвитку ВАТ “ХК “Луганськтепловоз”. Коефіцієнти ризику склали відповідно: r1= 0,842; r2= 0,780; r3 = 0,922; r4 = 0,811.

Важливим етапом в оцінці привабливості інвестиційного проекту є прогнозування й оцінка доходності інвестиційних вкладень. На результативність діяльності підприємства впливає значна кількість різноманітних факторів, що властиві як середовищу його функціонування, так і його внутрішнім особливостям.

У загальному вигляді постановка завдання пошуку заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства за рахунок зменшення інвестиційного ризику може бути сформульована так. Необхідно знайти багато варіантів напрямків заходів, які були б застосовні до конкретних видів інвестиційних ризиків за умови обмеженості ресурсів і отримання максимального ефекту.

У роботі з метою підвищення інвестиційної привабливості підприємства запропоновано сукупність заходів, спрямованих на зменшення його інвестиційних ризиків з визначенням витрат щодо кожного з них і можливої величини зростання вірогідності досягнення результату (табл. 1). У результаті застосування моделі до заданого таблицею набору даних рекомендовано до реалізації заходи:1.1, 1.2, 2.1, 2.3, 2.4, 4.1 і 4.2.

Загальне зростання вірогідності досягнення результату від реалізації інвестиційних проектів склало 16%. Виходячи з цього, вірогідність досягнення результату від реалізації кожного інвестиційного проекту склала: r1 = 0,511·1,16 = 0,593; r2 = 0,474·1,16 = 0,550; r3 = 0,560·1,16 = 0,650; r4 = 0,492·1,16 = 0,571.

Застосування різних прийомів і методів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості підприємства в умовах конкретного підприємства повинне бути органічним елементом цілісної системи планування й організації його основних видів діяльності та існувати у вигляді інвестиційної стратегії підприємства. Вихідною передумовою формування інвестиційної стратегії підприємства є загальна стратегія його економічного розвитку.

Процес формування інвестиційної стратегії може бути представлений у вигляді трьох етапів - аналізу і прогнозування, планування, управління, що ставить за мету розробку та реалізацію стратегій в області інвестиційного менеджменту, визначення основних напрямків інвестування, пошук джерел інвестиційних ресурсів, розподіл інвестицій в умовах невизначеного середовища функціонування підприємства. Мета такої стратегії - підвищення прибутковості та зменшення ризику інвестиційних вкладень. Формування стратегії базується на прогнозуванні окремих умов здійснення інвестиційної діяльності (інвестиційного клімату) і кон'юнктури інвестиційного ринку як у цілому, так і в розрізі окремих його сегментів, що є досить трудомістким процесом. Складність цього процесу полягає і в тому, що при формуванні інвестиційної стратегії здійснюється широкий пошук й оцінка альтернативних варіантів інвестиційних рішень, найбільш відповідних іміджу підприємства та завданням його розвитку, необхідності залучення необхідного обсягу інвестиційних ресурсів.

Певна складність формування інвестиційної стратегії полягає також у тому, що вона не є незмінною, а вимагає періодичного коректування з урахуванням змінних зовнішніх умов і нових можливостей зростання. Формування та реалізація інвестиційної програми підприємства в контексті завдань, що вирішуються в роботі, виступає запорукою залучення до його діяльності додаткових фінансових ресурсів. Це може бути забезпечено за рахунок ретельного аналізу й оцінки значної кількості різних варіантів інвестиційних рішень, застосування принципу оптимальності при оцінці та виборі інвестиційних варіантів, урахування при розрахунках різних факторів, що впливають на ці рішення - особливостей галузі, регіону, досяжності реалізації проекту та ін.

Виходячи з цього, формування оптимальної інвестиційної програми як елемента загальної фінансової стратегії підприємства пропонується проводити на основі відповідного набору моделей, що описують у формальній постановці основні елементи та процеси, характерні для інвестиційної діяльності. Така модель базується на стандартних методах рішень, основою яких є розгляд (розрахунок і оцінка) варіантів окремих інвестиційних проектів і всієї інвестиційної програми в цілому, що є комбінацією таких проектів. Побудова та застосування такого комплексу моделей носить подвійний характер, зумовлений участю в інвестиційному проекті, щонайменше, двох сторін - інвестора (підприємства) та інвестиційного проекту, що реалізується підприємством. З одного боку, підприємство прагне по можливості максимізувати віддачу від вкладень у проект, при цьому всі вимоги щодо термінів реалізації повинні бути виконаними, а з іншого - повинна бути забезпечена гарантія реалізації як окремого проекту, так і всієї інвестиційної програми в цілому та максимальна вірогідність досягнення результату.

У межах поставлених завдань запропоновано такий комплекс моделей:

формування оптимальної інвестиційної програми на основі критерію максимуму доходу й обмеження ризику;

формування оптимальної інвестиційної програми на основі критерію максимуму вірогідності досягнення результату й обмеження доходу;

формування оптимальної інвестиційної програми на основі інтегрального критерію максимуму доходу та вірогідності досягнення результату.

Результати розрахунків показали, що всі три моделі привели до отримання одного й того ж результату - найбільш ефективним варіантом інвестиційної програми є варіант № 6, який включає проекти 2 і 4. Економія інвестиційних ресурсів при даному варіанті інвестиційної програми склала 50 тис. грн у третьому періоді.

Використання такого підходу в плануванні інвестиційної діяльності дозволяє збалансувати прибуткову й витратну частини балансу підприємства, визначити найефективніші напрямки вкладення, обґрунтувати необхідний і достатній обсяг застосовуваних фінансових ресурсів, що, зрештою, приведе до зростання інвестиційної привабливості й іміджу підприємства.

Висновки

У дисертації на основі проведеного дослідження здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального науково-практичного завдання щодо підвищення інвестиційної привабливості підприємства. Основні висновки та результати, які одержано в ході дослідження, зводяться до такого.

1. Дальше забезпечення економічного зростання в Україні потребує проведення активної інвестиційної політики. Доведено, що реальною перешкодою на шляху інвестицій у вітчизняну промисловість виступає не дефіцит капіталу, а відсутність інвестиційних пропозицій, відповідних вимогам професійних інвесторів. Основними причинами, що перешкоджають залученню капіталу на підприємство за допомогою розміщення акцій, є економіко-правові та психологічні. Практичний досвід свідчить, що перша група проблем сьогодні переборна, а найбільше труднощів виникає на особистісному рівні.

2. На основі критичного аналізу наявних теоретичних підходів визначено інвестиційну привабливість підприємства як економічну або соціально-економічну доцільність інвестування, основану на узгодженні інтересів і можливостей інвестора та реципієнта інвестицій, яке забезпечує досягнення цілей кожного з них при прийнятному рівні прибутковості й ризику інвестицій. Обґрунтовано підхід, згідно з яким інвестиційна привабливість розглядається з погляду об'єкта інвестиційної діяльності та з позицій її суб'єкта.

3. Аналіз сучасних підходів до оцінки інвестиційної привабливості дозволив виділити з них три характерних: обмежений, факторний і ризиковий. Доведено, що більшості методологічних вимог найбільше відповідає факторний метод, що ґрунтується на оцінці факторів, до числа яких належать економічний потенціал, загальні умови господарювання, зрілість ринкового середовища в регіоні, політичні, соціальні, соціокультурні, правові і фінансові.

4. Розроблено методичні положення щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Її пропонується оцінювати за сукупністю вибраних показників фінансово-економічної діяльності підприємства шляхом співвідношення спостережуваних (фактичних) і еталонних значень, які використовуються як значення затверджених нормативів, кращих у галузі (регіоні) або серед підприємств, що порівнюються. Доцільно визначати еталон, як кращий показник, серед значень, які порівнюються, з урахуванням нормативних, що рекомендуються в літературі. При визначенні показника інвестиційної привабливості враховуються регіональна та галузева складові інвестиційного потенціалу підприємства.

5. Обґрунтовано й визначено комплекс факторів, що формують інвестиційну привабливість підприємства, до складу якого входять: фінансовий стан, ризик, економічність розвитку виробництва, дивідендна політика, параметри акцій, інформація про діяльність підприємства реципієнта, що впливає на його інвестиційну привабливість, обсяг прав, що надаються інвестору-акціонеру. На основі зазначених часткових критеріїв визначається інтегральний показник інвестиційної привабливості підприємства.

6. Розроблена класифікація промислових підприємств залежно від міри їх інвестиційної привабливості дозволяє потенційним інвесторам здійснювати вибір оптимального напрямку інвестування і сприяє відбору найприйнятнішого для інвестора співвідношення ризик-прибутковість.

7. Як основу обґрунтування інвестиційних рішень і ранжирування інвестиційних проектів запропоновано прийняти оцінку впливу обсягу та сценаріїв реінвестування на зростання курсової вартості акцій. Доведено, що методологія обґрунтування прийняття інвестиційних рішень повинна базуватися на поєднанні теорії очікуваної корисності, бізнес-планування та комплексного аналізу інвестиційних проектів.

8. Побудовано модель підвищення інвестиційної привабливості підприємства за рахунок зменшення інвестиційного ризику на основі ресурсного підходу. Її використання дозволяє розробляти заходи, спрямовані на зменшення інвестиційного ризику з визначенням витрат щодо кожного з цих заходів і можливої величини зростання вірогідності досягнення результату.

9. Розроблено економіко-математичну модель формування оптимальної інвестиційної програми, що дає можливість визначати ефективні напрямки вкладання фінансових ресурсів, обґрунтовувати необхідний і достатній їх обсяг, що приводить до зростання інвестиційної привабливості підприємства.

інвестиційний економічний привабливість фінансовий

Перелік основних опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

1. Тхор С.А., Бурковец Е.С. Система анализа финансово-экономической деятельности предприятия // Вісник Східноукраїнського національного університету. - 2001. - № 12(46). - С. 208-215.

2. Бурковец Е.С. Повышение инвестиционной привлекательности предприятия на основе использования методов корпоративного управления // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2004. - № 1(71). - С. 32-35.

3. Бурковец Е.С. Риски в инвестиционной деятельности предприятий // Прометей. Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 2 (14). - Донецьк: Юго-Восток, 2004. - С. 231-235.

4. Бурковец Е.С. Особенности современной инвестиционной политики Украины // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2004. - № 3(73). - С. 151-155.

5. Бурковец Е.С. Современные методы оценки инвестиционной привлекательности предприятий // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2004. - № 10(80). Ч.2. - С.193-199.

6. Бурковец Е.С. Методические подходы к оценке инвестиционной привлекательности хозяйствующих субъектов // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2005. - № 1(83). - С.164-170.

7. Максимов В.В., Бурковец Е.С. Проблемы повышения инвестиционной привлекательности региона // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2005. - № 2(84). Ч.2. - С.154-159.

8. Бурковец Е.С. Аналитические подходы в управлении инвестиционной деятельностью предприятия // Тези доповідей I Всеукраїнської науково-практичної конференції “Маркетингові дослідження в Україні”. - Луганськ: СНУ, 2001. - С. 28-29.

9. Бурковец Е.С., Тертычная Н.В. Использование метода сравнительного подхода к оценке бизнеса в условиях неопределенности рыночной среды // Тези доповідей II Міжнародної науково-практичної конференції “Маркетингові дослідження в Україні”. - Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2002. - С. 177-178.

10. Бурковец Е.С. Совершенствование системы оценки инвестиционной привлекательности предприятия // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми розвитку ринку праці та політика зайнятості населення в умовах трансформації економіки України”. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2003. - С. 24-25.

11. Бурковец Е.С. Формирование благоприятного инвестиционного климата в регионе // Матеріали регіональної науково-практичної конференції “Соціально-економічні проблеми перетворення громадянського суспільства: сучасне і майбутнє”. - Луганськ: ЛНДІ соціально-трудових відносин, 2004. - С. 196-200.

12. Бурковец Е.С. Проблемы инвестиционной политики в Украине на современном этапе // Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції з проблем вищої школи “Університет і регіон”. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2004. - С. 73.

Размещено на Allbest.ru