Асортиментна політика та фінансовий стан підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У нових умовах формування ринкових відносин, функціонування підприємств із різними формами власності необхідно шукати нові шляхи підвищення ефективності суспільного виробництва, а також уміло використовувати економічні методи керування підприємством.

У цьому зв'язку зростає роль економічного аналізу, що є функцією керування. Такий аналіз дозволяє одержати нові характеристики досліджуваного об'єкта дослідження і застосувати обґрунтоване управлінське рішення, що веде до досягнення мети об'єкта.

В сучасних умовах необхідна система знань про основи економічного аналізу господарської діяльності, його методах і методології, вміти використовувати економіко-логічні й економіко-математичні методи і моделі при вивченні економічних процесів, що відбуваються на виробничих підприємствах, навчитися методики аналізу головних показників, що характеризують господарську діяльність підприємства, з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Це дозволить освоїти методику і методологію побудови аналізу і використання у своїй практичній діяльності моделей об'єкта дослідження, а також придбати навички практичної роботи з ними, направити творчу думку на удосконалювання організації і методики економічного аналізу відповідно до вимог теорії і практики ринкового господарства.

Володіння прийомами і методами економічного аналізу створює підґрунтя для розвитку їх економічного мислення, набуття здатності сприймати економічні проце­си, що відбуваються на підприємствах (а також в інших об'єктах управління) у всій їх багатогранності і взаємозумовленості.

Це особливо важливо в умовах розвитку і поглиблення ринкових засад в нашій еко­номіці, які об'єктивно ускладнюють завдання у сфері прийняття управлінських рішень на кожному підприємстві, на кожному об'єкті управління.

1. Аналіз номенклатури, асортименту та оновлення продукції

Аналіз асортименту продукції дає можливість вирішити проблему вибору номенклатури продукції, яку випускають. Основним завданням асортиментної програми є визначення структури виробництва підприємства (дільниці), а саме:

* співвідношення між новою продукцією, що потребує вдосконалення та модифікації, традиційною продукцією, що не потребує вдосконалень, і застарілою продукцією;

* визначення номенклатури продукції, яку випускають;

* оцінювання числа моделей та модифікацій однієї і тієї самої продукції, яку випускають;

* визначення структури життєвого циклу за всією номенклатурою продукції, яку випускають, та перспектив оновлення асортименту.

Формування асортиментної програми здійснюється з урахуванням необхідних ресурсів, рівня техніки і технології виробництва, можливостей створення нового виробництва в оптимальні терміни, наявності патентів; очікуваної рентабельності виробництва і термінів окупності інвестицій; наявності управлінських кадрів та кваліфікації персоналу на всіх етапах виробничого циклу; наявності постійних зв'язків із постачальниками; ступеня ризику, пов'язаного із сезонністю попиту. Асортиментна програма спрямована на оптимізацію використання технологічних знань та досвіду своєї фірми, оптимізацію фінансових ресурсів із погляду рентабельності товарів, які випускають.

В основі формування асортиментної політики лежить концепція життєвого циклу товару. На кожному етапі життєвого циклу товару використовують різні форми і методи торгівлі, різні засоби стимулювання збуту (причому при збуті товарів споживчого і виробничого призначення наявні специфічні особливості).

Розробка асортиментної політики потребує постійної уваги до вивчення продукту з погляду його життєвого циклу та прийняття своєчасних рішень щодо впровадження нової продукції, модернізації та вдосконалення традиційних видів продуктів, зняття товарів з виробництва.

Практика свідчить, що розробкою та здійсненням асортиментної програми постійно займається центральний апарат управління.

Коли номенклатура виробів розроблена, відповідальність за впровадження нововведень у виробництво покладають на виробничі дільниці.

Одночасний випуск нових товарів і вдосконалення традиційних товарів і технологій, як правило, характерні лише для великих підприємств та об'єднань.

Виробники невеликих підприємств переважно спеціалізуються за видами діяльності:

* виробники-новатори - виготовляють нову продукцію;

* підприємства і фірми, що займаються випуском оригінальних модифікацій уже відомих виробів;

* машинобудівні підприємства вузького профілю, які випускають технологічно нескладні вироби або деталі масового випуску.

Виконання укладених контрактів про поставки залежить від випуску конкретних видів продукції, тобто від виконання завдань щодо асортименту продукції.

Асортимент продукції - це перелік найменувань виробів із зазначенням одиниць вимірювання кожного з них. Залежно від рівня контролю за виконанням контрактів розрізняють асортимент продукції двох видів: обов'язковий і повний.

Джерелом даних для аналізу виконання завдання щодо асортименту за квартал, півріччя, рік є форма 1-П, але вона містить дані за групами продукції, тобто за груповим асортиментом. Аналіз виконання завдання щодо повного асортименту проводять на основі машинограми "Відомість випуску продукції з виробництва" ("Відомість надходження готової продукції на склад").

Є кілька способів аналізу виконання завдання за асортиментом.

Найпростішим є спосіб найменшого відсотка.

Спочатку знаходять найнижчий відсоток виконання завдання щодо випуску конкретного виду продукції (але не вищий за 100%), а потім беруть його за кінцевий показник виконання завдання щодо асортименту.

За першим способом відсоток виконання завдання щодо асортименту дорівнює 80% причому в обов'язковому асортименті не враховують частку тих виробів, завдання щодо випуску яких не виконано.

Другий спосіб оцінювання виконання завдання щодо асортименту - вирахування середнього відсотка. Для цього за кожною позицією виконання завдання щодо асортименту зараховують фактично випущену продукцію, вартість якої не має перевищувати прогнозну суму. Зараховані до асортименту суми підсумовують і одержаний підсумок зіставляють з прогнозом випуску, а тоді визначають відсоток виконання прогнозу. У нашому прикладі середній відсоток виконання прогнозу щодо асортименту дорівнює 95,1 (1360 :1430).

Третій спосіб - підрахунок суми процентів невиконання прогнозу за окремими позиціями і виконання їх відносно 100%.

У нашому випадку:

90 - 100 = -10; 80 - 100 = -20; 10 + 20 - 30; 100 - 30 = 70%.

Вивчення складу продукції, що випускається, має важливе значення, оскільки дає змогу встановити, наскільки технічний рівень розвитку підприємства відповідає сучасним вимогам науково-технічного прогресу в промисловості, основними з яких є: освоєння нових видів продукції, підвищення конкурентоспроможності продукції, зростання рівня спеціалізації та кооперування при виробництві продукції, повне використання відходів виробництва.

Для аналізу складу продукції використовують систему таких показників:

* вартість продукції на експорт;

* вартість товарів народного споживання, з урахуванням товарів для дітей;

* сертифікована продукція;

* комплектуючих виробів, купованих напівфабрикатів у загальному обсязі товарної продукції;

* нових видів продукції і знятих із виробництва застарілих видів.

Оновлення асортименту -- це процес заміни застарілих зразків продукції на сучасніші та технічно досконаліші або випуск принципово нової продукції. Іноді (хоч і помилково) його ототожнюють з простим розширенням асортименту продукції, що виробляється. Коефіцієнт оновлення асортименту (Ко.а) розраховується як відношення кількості нових виробів до загальної кількості продукції. Проте його логічніше визначати як частку вироблених нових видів продукції (у грошовому вираженні) до загальної вартості товарної продукції. У нашому прикладі планувалося оновлення асортименту (стосовно обсягу товарної продукції) на рівні 10,7 % [(400 + 500) ? 100 : 8400], але фактичне оновлення асортименту становило тільки 8,8 % [(400 + 349) ? 100 : 8500]. Отже, план з оновлення продукції теж не виконано.

Перспективним напрямом аналізу є розрахунок частки продукції, яка має товарні знаки, зареєстровані у вітчизняних і міжнародних організаціях. Наявність товарного знака на якусь продукцію і захист його на споживчому ринку свідчать про оригінальність виробу, його високу та стабільну якість.

Слід також ураховувати, що продукція з добре відомими товарними знаками, яка має сталий попит, -- це об'єкт постійного копіювання і навіть фальсифікацій. Тому потребують обов'язкового розв'язання проблеми, пов'язані із захистом товарної марки, у тому числі в судовому порядку.

Під час аналізу асортименту продукції, що її випускає підприємство, необхідно враховувати, наскільки цей асортимент є традиційним, які нові види товарів самостійно розроблено і впроваджено у виробництво, а які вироблено за ліцензіями або за співучасті інших фірм. Підприємство має потурбуватися про належні документи, які засвідчують право користування технологіями або товарними знаками інших фірм та корпорацій. Не завадить зайвий раз нагадати, що самовільне (піратське) копіювання продукції з популярними в споживачів товарними знаками є злочином, що його має розглядати не економічний аналітик, а відповідні слідчі та судові установи.

За наявності додаткової інформації дуже корисним для оцінки асортименту був би розрахунок допоміжних показників -- кількості застарілих зразків продукції, яку випускає підприємство, та відповідної частки обсягу товарної продукції. Бажано з'ясувати причини такого становища, вказати винних, розробити рекомендації для керівництва підприємства з метою поліпшення асортиментної ситуації.

2. Практична частина

Мале підприємство «Будсервіс» було засноване у 1990році. Головним видом діяльності являється виготовлення столярних виробів. Воно являється у приватній формі власності.

асортимент платоспроможність фінансовий

Таблиця 1 Динаміка, склад і структура необоротних активів

Таблиця 2 Динаміка, склад і структура необоротних активів

Таблиця 3 Динаміка показників ефективності використання основних засобів

Таблиця 4 Динаміка показників продуктивності праці

Таблиця 5 Динаміка показників ефективності використання матеріальних ресурсів

Таблиця 6 Порівняльний аналітичний баланс

Таблиця 7 Порівняльний аналітичний баланс

Таблиця 8 Динаміка основних відносних показників фінансової стійкості

Таблиця 9 Динаміка основних відносних показників фінансової стійкості

Таблиця 10 Аналіз ліквідності балансу

Таблиця 11 Аналіз ліквідності балансу

Таблиця 12 Динаміка відносних показників ліквідності та платоспроможності

Таблиця 13 Динаміка відносних показників ліквідності та платоспроможності

Таблиця 14 Динаміка загальних показників господарської діяльності

Таблиця 15 Рівень і динаміка показників рентабельності

Таблиця 16 Рівень і динаміка фінансових результатів

Размещено на Allbest.ru