Розвиток молочного скотарства на Поліссі

Система факторів, які визначають напрям розвитку регіонального молочного скотарства в умовах ринкової економіки. Роль і значення особистих селянських господарств та сільськогосподарських підприємств у зональному виробництві молока, економічні показники.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2015
Размер файла 44,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток молочного скотарства на Поліссі

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Молочне скотарство завжди посідало важливе місце в економіці сільськогосподарського виробництва України. Значення його як провідної галузі тваринництва зберігається і в наш час. Пояснюється це передусім важливістю молока як незамінного продукту харчування, що традиційно входить до раціону населення нашої держави. Завдяки сприятливим природним умовам виробництво молока є одним з основних напрямів спеціалізації сільського господарства Полісся.
Нині молочне скотарство знаходиться в кризовому стані. Поголів'я корів у всіх категоріях господарств досліджуваної зони скоротилося у 2006 р. проти 1990 р. на 51%, а валове виробництво молока - на 35,5%. Дуже напружена ситуація склалася в сільськогосподарських підприємствах, які в дореформений період були основними постачальниками цієї продукції в регіоні. Вони зменшили її виробництво за цей період на 85%. Основними негативними факторами, що впливають на розвиток галузі, є загальна економічна криза в державі, що призвела до зниження купівельної спроможності населення, диспаритет цін на продукцію сільського господарства і промисловості, відсутність цілеспрямованої й науково обґрунтованої державної підтримки галузі, а також недосконалість кредитної, податкової та інвестиційної політики.

Відповідно до реалій ринкової економіки, розвиток молочного скотарства на Поліссі тісно пов'язаний з його економічною ефективністю, що в першу чергу відображається в прибутковості та рентабельності виробництва, що вказує на необхідність поглибленого вивчення факторів, які впливають на ці показники. Актуальним є дослідження сучасного стану та ретроспективний аналіз галузі з метою визначення тенденцій розвитку молочного скотарства поліської зони і розробки пропозицій щодо напрямів виведення його з кризи та стабілізації розвитку.

У розробку методологічних і прикладних аспектів функціонування та економічної ефективності виробництва молока значний внесок зробили такі відомі дослідники, як В.І. Бойко, П.С. Березівський, В.С. Дієсперов, В.Н. Зимовець, В.В. Зіновчук, М.М. Ільчук, П.К. Канінський, С.Р. Камілова, О.А. Козак, М.П. Коржинський, А.М. Лисенко, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, Т.Л. Мостенська, П.Т. Саблук, В.К. Савчук, С.О. Шевельова, О.В. Шкільов, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин та інші вчені. Слід вказати на високий рівень наукових розробок щодо теорії і практики ведення цієї галузі. Разом з тим потребують подальшого дослідження питання щодо перспектив розвитку молочного скотарства в усіх формах господарювання за регіонами України, зокрема на Поліссі. Галузь потребує рекомендацій, розроблених на основі системного підходу, щодо підвищення економічної ефективності молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах зони з метою недопущення поглиблення кризових явищ. Актуальною є проблема удосконалення державного регулювання цієї галузі. Науково-теоретична та практична значимість вищенаведених напрямів досліджень зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її відповідність вимогам часу та цільову спрямованість.
Напрямом економічної теорії, на якому ґрунтується дисертаційне дослідження, є неокласичний синтез - узагальнююча економічна концепція, в якій поєднуються раціональні елементи теорії ціноутворення і розподілення доходів неокласицизму та кейнсіанської теорії зростання національного доходу. Ми розділяємо погляди провідних представників цього напряму - Е. Хансена, П. Самуельсона, Дж. Хікса - про те, що механізм ринкового саморегулювання має доповнюватися і корегуватися цілеспрямованим впливом держави.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з програмами науково-дослідних робіт Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» на 2001-2005 рр. «Розробити методичні та організаційно-економічні засади функціонування підприємницьких структур на основі кооперації та інтеграції агропромислового виробництва» (державний реєстраційний номер 01102U00257) та «Розробити пропозиції щодо організації виробництва та земельних відносин у ринкових умовах» (державний реєстраційний номер 01102U00259), де автором проведено дослідження особливостей функціонування молочного скотарства в країнах з розвиненою ринковою економікою.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних і методологічних положень, пов'язаних з функціонуванням молочного скотарства, економіко-статистичний аналіз стану цієї галузі в останні роки, встановлення причин кризи і розробка пропозицій щодо виходу з неї. Відповідно до поставленої мети вирішувалися такі завдання:
- окреслити систему факторів, які визначають напрям розвитку регіонального молочного скотарства в умовах ринкової економіки;
- оцінити сучасний стан регіонального ринку молока, узагальнити тенденції його розвитку та визначити місце досліджуваного регіону в сільськогосподарському виробництві країни та молочному скотарстві зокрема;
- виявити роль і значення особистих селянських господарств та сільськогосподарських підприємств у зональному виробництві молока;
- обґрунтувати оптимальні параметри розвитку молочного скотарства, за яких досягається максимальна економічна ефективність цієї галузі в сільськогосподарських підприємствах регіону;
- узагальнити тенденції розвитку молочного скотарства в країнах з розвиненою ринковою економікою;
- розробити комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію досліджуваної галузі в сільськогосподарському підприємстві, стан молочного виробництва в якому є типовим для досліджуваної зони;
- розробити прогноз подальшого розвитку молочного скотарства в зоні Полісся;
- з урахуванням досвіду країн з ринковою економікою запропонувати заходи щодо вдосконалення державного регулювання розвитку молочного скотарства.
Об'єктом дослідження є процес функціонування галузі молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах на території п'яти областей України, які входять до зони Полісся - Волинської, Житомирської, Львівської, Рівненської і Чернігівської.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів, пов'язаних з реальним станом функціонування молочної галузі та можливими варіантами подальшого її розвитку в поліському регіоні України.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних відносин, що пов'язані з виробництвом молока в зоні Полісся у господарствах усіх категорій і форм власності в умовах становлення ринкової економіки. При цьому використовувалися загальновідомі наукові прийоми та прикладні методи економічних досліджень: монографічний - при вивченні стану розвитку молочного скотарства в окремому господарюючому суб'єкті; балансовий метод - при розрахунку балансів виробництва і використання молока в сільськогосподарських підприємствах, особистих селянських господарствах та зведеного балансу; розрахунково-конструктивний метод - при розробці оптимальної структури стада для навчально-дослідного господарства «Україна»; економіко-статистичний - при обробці й аналізі масових статистичних даних, абстрактно-логічний метод використовувався для інтерпретації даних статистичних таблиць. У роботі застосовувалися також економіко-математичний, соціологічний, історичний та інші методи економічних досліджень. Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти Верховної Ради й Уряду України з питань становлення ринкових відносин в агропромисловому комплексі, матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, бухгалтерської звітності навчально-дослідного господарства «Україна», матеріали конференцій і нарад, періодичні видання, інформаційні ресурси глобальної мережі Internet, дані власних досліджень і спостережень автора, а також проведених ним опитувань.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження, що відображають його наукову новизну та виносяться на захист, полягають в наступному:

вперше:

- розроблено прогноз розвитку молочного скотарства в поліській зоні на період до 2012 р., згідно з яким у середньостроковій перспективі основними виробниками молока в регіоні залишатимуться особисті селянські господарства, але прискореними темпами галузь розвиватиметься в сільськогосподарських підприємствах за рахунок поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва і підвищення його інтенсивності;
- запропоновано систему заходів, спрямованих на оптимізацію розвитку виробництва молока в Державному навчально-дослідному господарстві «Україна» - сільськогосподарському підприємстві з типовим для поліської зони станом цієї галузі, що передбачає вдосконалення виробничих процесів, поліпшення структури стада великої рогатої худоби й обґрунтування необхідних для її реалізації ресурсів;

удосконалено:

- методологічні підходи до розробки напрямів розвитку регіонального молочного скотарства, які включають визначення сегментації та кон'юнктури ринку непереробленого молока, сучасного стану та економічної ефективності виробництва, шляхи застосування на теренах регіону досвіду ведення цієї галузі, набутого ринково-розвиненими країнами європейського співтовариства;
- заходи щодо державного регулювання розвитку молокопродуктового підкомплексу, які передбачають поліпшення організації регіонального ринку молока, впровадження системи заходів, спрямованих на зниження цін на молокопродукти для кінцевого споживача, захист вітчизняного ринку молока й підвищення якості цієї продукції;
- розрахунки оптимальних значень показників спеціалізації і концентрації виробництва молока, досягнення яких забезпечує найвищу економічну ефективність цієї галузі в сільськогосподарських підприємствах поліської зони.

дістали подальший розвиток:

- методичні підходи до дослідження ролі та значення основних категорій господарств у регіональному виробництві молока, причому пропонується розглядати особисті селянські господарства і сільськогосподарські підприємства як цілісну систему, яка потребує комплексного підходу при її реформуванні;
- систематизація чинників ефективного розвитку молочного скотарства на Поліссі за рахунок органічного поєднання таких факторів, як сприятливість природних умов регіону для виробництва молока, споживча цінність основної продукції галузі, особливості її ринку та економічна ефективність галузі;
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що впровадження розроблених пропозицій сприятиме подоланню кризи в регіональному молочному виробництві і переведенню його на шлях сталого розвитку.

Результати аналізу чинників, які впливають на економічну ефективність виробництва молока на Поліссі, можуть бути використані в роботі сільськогосподарських підприємств, а також управлінь сільського господарства та продовольства при обласних і районних державних адміністраціях. Обгрунтовані висновки щодо необхідності державного цінового регулювання ринку молока з метою оптимізації розвитку молочного скотарства в регіоні можуть бути використані при розробці державної політики, спрямованої на подолання кризових явищ у молокопродуктовому підкомплексі як поліської зони, так і України в цілому.

Основні результати дослідження прийняті до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Житомирської облдержадміністрації (довідка №873/5 від 10.04.2007 р.) та правлінням Державного навчально-дослідного господарства «Україна» (довідка №59 від 5.04.2007 р.).
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні комплексного аналізу сучасного стану і визначенні перспектив розвитку молочного скотарства в господарствах усіх категорій і форм власності на території поліського регіону. Розроблено пропозиції щодо оптимізації функціонування цієї галузі, які базуються на системному вивченні досвіду ведення цієї галузі в країнах з розвиненою ринковою економікою. Основні результати дослідження отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження викладені автором у доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора І. В. Поповича «Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці» (м. Житомир, Державний агроекологічний університет, 3-5 березня 2005 р.), і на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України» (м. Київ, Національний аграрний університет, 8-9 квітня 2005 р.).
Публікації. За результатами досліджень автором опубліковано 5 одноосібних наукових праць загальним обсягом 1,78 ум. друк. арк., з них 4 самостійні статті в наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,48 ум. друк. арк.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з основного тексту (179 сторінок), списку використаних літературних джерел, що налічує 170 найменувань, на 15 сторінках, 13 додатків (15 сторінок), містить 45 таблиць і 5 рисунків.
Основний зміст роботи
сільськогосподарський молочний скотарство економіка
У першому розділі - «Теоретичні засади розвитку молочного скотарства» - у відповідності з метою дослідження запропоновано уточнене тлумачення визначення молочного скотарства як галузі, розглянуто основні фактори, які визначають напрям його розвитку. Приділено увагу визначенню головних економічно-виробничих характеристик особистих селянських господарств і сільськогосподарських підприємств як основних категорій господарств, які виробляють молоко на Поліссі, а також їх взаємодії. Розглянуто методологію дослідження економічної ефективності молочного виробництва.
Критичний аналіз наукової літератури, присвяченої темі дослідження, дав змогу запропонувати уточнене комплексне визначення молочного скотарства. Відповідно до нього, це - галузь тваринництва, головним завданням якої є виробництво молока великої рогатої худоби з метою забезпечення ринкової (у формі попиту) і власної внутрішньогосподарської потреби в ньому. Всі інші види продукції, які отримують при цьому виробництві, є або другорядними (м'ясо великої рогатої худоби), або побічними (телята, шкіряна та фармацевтична сировина, гній).

Розвиток молочного скотарства знаходиться в нерозривному зв'язку з факторами, що на нього впливають. Головними з них слід вважати: сприятливість природних умов Полісся для виробництва молока; важливість основної продукції галузі; особливості ринку молока; економічна ефективність виробництва молока.

Сільськогосподарське виробництво завжди тісно пов'язане з природними умовами, що безпосередньо впливають на нього. Вони відіграють провідну роль у формуванні природної ренти, сутність якої полягає в тому, що при однаковій технології в зоні з більш сприятливими грунтово-кліматичними умовами виробництво одиниці продукції потребує порівняно менших витрат матеріальних і трудових ресурсів, ніж в інших зонах.

Наявність значної кількості природних сінокосів і пасовищ, достатня зволоженість основної частини грунтів є передумовою для успішного функціонування кормовиробництва. В свою чергу, можливість забезпечення максимально дешевими кормами є одним з визначальних факторів зростання обсягів виробництва молока в господарствах усіх категорій та зниження його собівартості, з чого можна зробити висновок про виняткову сприятливість природно-економічних умов регіону для ведення молочного скотарства.
Вивчення особливостей первинного ринку молока (тобто ринку, на якому продавцями цього продукту є безпосередні виробники) дало змогу сформулювати висновок, що в умовах несистемного державного регулювання в найбільш невигідному становищі опиняються сільськогосподарські підприємства. Ця категорія товаровиробників змушена погоджуватися з умовами реалізації, які висуває переробна промисловість, не маючи змоги змінити ринкового партнера в разі виникнення неузгодженостей, оскільки більшість переробних підприємств є регіональними монополістами. Останні ж завжди можуть відмовитись від закупівлі сировини в суспільному секторі сільського господарства, заготовляючи низькоякісну, але завжди доступну продукцію особистих селянських господарств. До того ж молоко, що закуповується в цієї категорії виробників, як показують проведені дослідження, коштує дешевше, ніж отримане від сільськогосподарських підприємств. Особисті селянські господарства в такій ситуації опиняються у вигіднішому становищі, оскільки виробництво в них спрямоване в першу чергу на власне споживання і вони менше залежать від ринку, на якому реалізують лише надлишки молока. Крім того, в умовах спаду виробництва у сільськогосподарських підприємствах і стабільності попиту вони можуть збільшувати виробництво молока для отримання доходів.

Логічний аналіз впливу економічної ефективності виробництва молока на подальший розвиток цієї галузі дозволяє стверджувати, що розвиток високоефективного (економічно вигідного) виробництва молока матиме форму прогресу, недостатньо ефективного - форму стагнації і неефективного - форму деградації (регресу).

На основі вивчення досвіду реформування сільського господарства в країнах Східної і Центральної Європи визначено умови його успішного проведення, головними серед яких є: 1) спрямованість на різноманітність новостворених господарських формувань; 2) добровільність реструктуризації підприємств; 3) відмова держави від прямого адміністративного втручання в господарську діяльність виробників; 4) науково-обгрунтована комплексна державна підтримка національного сільськогосподарського виробництва. Встановлено, що три останні пункти в процесі реформування вітчизняного аграрного сектору економіки не були реалізовані, чим пояснюються негативні явища як сільському господарстві, так і в його молочній галузі.

У заключній частині першого розділу розглядаються методологічні засади дослідження економічної ефективності молочного скотарства. Акцентується увага на важливості системного підходу при проведенні економічних досліджень, відповідно до якого основними напрямами дослідження ефективності молочної галузі Полісся є: 1) вивчення стану виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах регіону з обов'язковим врахуванням існуючих між ними взаємозв'язків; 2) системне дослідження економічної ефективності молочного скотарства; 3) всі процеси мають вивчатися у динаміці; 4) визначення впливу оточуючого макроекономічного середовища на молочне скотарство Полісся.

Крім того, значну увагу приділено формуванню системи показників, за допомогою яких комплексно охарактеризовано сучасний стан регіонального виробництва молока, його економічну ефективність та тенденції розвитку досліджуваної галузі. Основу цієї системи формують такі показники: розміри стада молочних корів, середньорічних надоїв і валового виробництва молока в цілому по регіону та за категоріями господарств, кількість сільськогосподарських підприємств, що подають звітність у повному обсязі, щільність поголів'я корів на 100 га с.-г. угідь; трудомісткість 1 ц продукції; витрати кормів на 1 ц молока і на 1 корову, в тому числі концентрованих; собівартість 1 ц молока, грн; реалізаційна ціна 1 ц, грн; прибуток від реалізації 1 ц продукції, грн; рівень рентабельності та показники, які характеризують кон'юнктуру ринку молока в досліджуваному регіоні.

У другому розділі - «Ефективність виробництва молока в регіоні» - наводиться характеристика природно-економічних умов зони Полісся, їх придатність щодо інтенсивного ведення молочного скотарства; показано динаміку показників виробництва та використання молока у різних категоріях господарств; досліджено ефективність виробництва цієї продукції в різних категоріях господарств, а також фактори, які впливають на економічну ефективність молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах; на основі власних досліджень і опрацювання наукової літератури визначено основні причини кризи в галузі.

Основною екологічною проблемою в сільськогосподарському виробництві поліської зони є забруднення великих територій радіоактивними ізотопами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Найважливішою складовою ведення молочного скотарства на забруднених грунтах має бути дотримання рекомендацій щодо зменшення частки радіонуклідів, які потрапляють в кінцеву продукцію. За умови виконання цієї вимоги можна отримувати безпечну продукцію на переважній більшості поліських земель.

Динаміку основних показників, які характеризують стан виробничої сфери поліського ринку молока, наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Основні показники розвитку молочного скотарства в зоні Полісся

Показники

1990 р.

1999 р.

2001 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2006 р. до 1990 р., %

Усі категорії господарств

Поголів'я корів, тис. гол.

1837,6

1375,7

1286,8

1034,7

981,3

899,6

49,0

Середньорічний надій молока від корови, кг

2763

2415

2576

3212

3413

3641

131,7

Валове виробництво молока, тис. тонн

5077

3323

3315

3323

3349

3275

64,5

Сільськогосподарські підприємства

Поголів'я корів, тис. гол.

1115,3

504,3

371,5

234,5

218,5

196,4

17,6

Середньорічний надій молока від корови, кг

2902

1580

1755

2013

2325

2475

85,3

Валове виробництво молока, тис. тонн

3237

797

652

472

508

486

15,0

Особисті селянські господарства

Поголів'я корів, тис. гол.

722,3

871,4

915,3

800,2

762,8

703,2

97,4

Середньорічний надій молока від корови, кг

2547

2899

2909

3563

3724

3966

155,7

Валове виробництво молока, тис. тонн

1840

2526

2663

2851

2841

2789

151,6

Аналіз даних вищенаведеної таблиці свідчить, що протягом останніх 16 років з року в рік зменшуються розміри регіонального стада корів, особливо це помітно в сільськогосподарських підприємствах. Ця категорія господарств втратила значення основного виробника молока в регіоні. Так, в 2006 р. тут було вироблено 486 тис. тонн цієї продукції, що становить 15% від загального виробництва (3275 тис. тонн у 2006 р.), що є досить негативним явищем. Позитивним є збільшення середньорічних надоїв у господарствах усіх категорій, що свідчить про зростання інтенсивності галузі.

Привертає увагу той факт, що протягом періоду з 1999 по 2006 р. валове виробництво молока в господарствах усіх категорій регіону залишається майже незмінним (3323 тис. тонн у 1999 р., 3275 тис. тонн у 2006 р.). Пояснити цю ситуацію можна стабільністю попиту на продукцію, що в умовах ринкової економіки є визначальним фактором щодо обсягів виробництва продукції.

Відповідно до поставлених завдань, проведено порівняльний аналіз, що має на меті визначити місце регіону в аграрному виробництві держави і зокрема його молочної галузі (табл. 2).

Таблиця 2. Питома вага поліської зони за окремими показниками сільськогосподарського виробництва до загальнодержавного обсягу, %

Показники

1990 р.

2001 р.

2005 р.

2005 р. до 1990 р.,

(+,-)

2005 р. до 2001 р., (+,-)

Площа с.-г. угідь у користуванні всіх категорій господарств

16,6

16,5

16,3

-0,3

-0,2

у тому числі: рілля

14,9

14,4

14,2

-0,7

-0,2

сінокоси і пасовища

26,3

30,0

29,8

+3,5

-0,2

багаторічні насадження

9,3

10,0

10,3

+1,0

+0,3

Кількість сільськогосподарських підприємств

21,3

21,5

21,2

-0,1

-0,3

Кількість працівників сільськогосподарських підприємств

15,2

14,9

16,7

+1,5

+1,8

Валова продукція сільського господарства

18,0

16,9

17,1

-0,9

+0,2

У тому числі: рослинництва

18,0

14,9

15,5

-2,5

+0,6

тваринництва

18,1

20,2

19,8

+1,7

-0,4

Валова продукція сільськогосподарських підприємств

15,5

10,1

10,3

-5,2

+0,2

Валова продукція особистих селянських господарств

24,7

21,7

21,7

-3,0

0

Поголів'я корів у всіх категоріях господарств

21,9

26,2

26,1

+4,2

-0,1

Валове виробництво молока

20,7

24,6

24,4

+3,7

-0,2

Наведені в таблиці 2 дані свідчать про порівняно високу питому вагу регіону у виробництві тваринницької продукції в державі і меншу - рослинницької. Також можна зробити висновок про високий рівень розвитку аграрного виробництва в особистих селянських господарствах. У процесі досліджень, відповідно до існуючої методики, розробленої провідними фахівцями Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», розраховано собівартість 1 ц молока в цій категорії господарств (без урахування вартості праці господарів та з її урахуванням), причому вартість 1 людино-години прирівняна до такої ж у тваринницькій галузі сільськогосподарських підприємств. У першому випадку собівартість 1 ц продукції становить 41,25 грн (при рентабельності на рівні 57,6%), в другому 132,29 грн (рівень збитковості становить -50,9%). Трудомісткість 1 ц продукції в особистих селянських господарствах дуже висока - 31,9 людино-годин без врахування затрат праці на заготівлю кормів. Адже майже всі роботи в особистому селянському господарстві виконуються вручну.

Основними агентами попиту на первинному ринку молока регіону є підприємства переробної промисловості. Ці структури забезпечуються сировиною в основному за рахунок особистих селянських господарств. Головним негативним моментом такої ситуації є те, що внаслідок невисокої якості продукції, що виробляється в цій категорії господарств, потреби ринку майже на три чверті забезпечуються низькоякісним молоком.

Групування сільськогосподарських підприємств регіону за рівнем рентабельності виробництва молока, проведене з метою дослідження факторів, які впливають на зміну цього показника, проведено в таблиці 3.

Таблиця 3. Групування сільськогосподарських підприємств у зоні Полісся за рівнем рентабельності виробництва молока, 2005 р.

Групи господарств за рентабельністю виробництва молока,%

Кількість господарств у групі, од.

Виробництво молока на 1 господарство, ц

Частка молока в структурі товарної продукції, %

Трудомісткість 1 ц молока, люд.- год.

Собі - вартість 1 ц молока, грн

Ціна реалізації 1 ц молока, грн

Прибуток (збиток) від реалізації 1 ц молока, грн

Рентабельність виробництва молока, %

Нижче -40

248

673

7,48

21,09

155,57

73,89

-81,68

-52,50

від -39 до -20

263

1526

9,33

15,03

112,12

79,93

-32,19

-28,71

від -19 до 0

317

2659

21,22

11,32

95,82

87,94

-7,88

-8,22

від1 до 20

246

4203

25,08

10,59

85,47

94,44

8,97

10,49

від 21 до 40

172

5428

31,64

8,88

77,00

99,86

22,86

29,69

від 41 до 60

96

6465

34,88

8,05

69,40

103,74

34,34

49,48

вище 60

87

9018

35,15

6,97

62,26

117,49

55,23

88,71

Разом

1429

3348

24,13

10,20

83,24

98,06

14,82

17,80

За даними таблиці 3 можна зробити висновок про те, що підвищенню рентабельності молочного скотарства сприяє зростання показників спеціалізації і концентрації виробництва молока. Результатом їх впливу є зниження собівартості та трудомісткості одиниці продукції, збільшення (очевидно, за рахунок вищої якості) реалізаційної ціни, і, за рахунок цього - зростання економічної ефективності виробництва.

Проведені в розділі дослідження показують, що рентабельність молочного скотарства в цілому по регіону підвищилася протягом 5 років з -0,88% у 2001 р. до 17,80% у 2005 р. На нашу думку, це є передумовою подолання негативних тенденцій в середньостроковій перспективі й виходу галузі з тривалої кризи.

У третьому розділі - «Перспективи розвитку молочної галузі на Поліссі» - узагальнено досвід ведення молочного скотарства і державного регулювання ринку молока в державах з розвиненою ринковою економікою; досліджуються можливості інтенсифікації галузі у вітчизняних сільськогосподарських підприємствах; запропоновано макроекономічні заходи, реалізація яких дозволить вивести досліджувану галузь на шлях сталого розвитку.

Результати дослідження свідчать, що порівняно з іншими країнами в нашій державі найвища спрямованість скотарства саме на виробництві молока. Встановлено, що широкому виходу на європейський ринок заважає низька якість української молочної продукції. Таким чином, у середньостроковій перспективі головним для України є наповнення внутрішнього ринку молока і продуктів його переробки, а також виробництво та реалізація продукції, що має достатньо тривалий термін зберігання (масло, тверді сири), у країнах СНД.

Підкреслюється, що основою сучасних досягнень молочного скотарства в країнах Заходу є: законодавчо встановлені справедливі ціни на молоко; потужний державний захист внутрішнього ринку; пільгове кредитування; політика, що сприяє спеціалізації і концентрації виробництва; державна підтримка інноваційного процесу в молочному скотарстві, пряме фінансування заходів, спрямованих на підвищення продуктивності худоби; потужний кооперативний рух, що часто об'єднує в цілісну систему виробників і переробників.

Значна увага в роботі приділена розробці заходів, спрямованих на підвищення економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах. Однак слід враховувати, що реалізовуватися ці пропозиції будуть в умовах обмеженості матеріально-грошових ресурсів суб'єктів господарювання. Проведені дослідження дали змогу зробити висновок, що найбільша економічна ефективність молочного скотарства досягнута в підприємствах, де частка молока в товарній продукції (показник спеціалізації на цій галузі) становить 40-45%, концентрація, визначена на основі валового річного надою в розрахунку на одне підприємство, в межах 30001-40000 ц молока, середньорічне поголів'я корів перевищує 800 голів, середньорічна продуктивність корів, що відображає інтенсивність виробництва, вища ніж 6500 кг. Оптимальним напрямом розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах Полісся є поступове досягнення вказаних параметрів спеціалізації, концентрації та інтенсивності виробництва молока.

На основі спостережень за виробничими процесами на датській фермі «Фарегард» запропоновано заходи, спрямовані на підвищення продуктивності худоби. Відповідно до них, в теплу пору року корів слід утримувати на культурному або поліпшеному природному пасовищі, взимку має забезпечуватися вільний доступ тварин до корму, збалансованого за поживними речовинами. Покращання догляду передбачає впровадження потоково-цехової системи виробництва молока, дворазового доїння корів, заходів щодо збереження молодняку. Необхідно оптимізувати структуру стада великої рогатої худоби, поліпшити зоотехнічний і ветеринарний догляд. За розрахунками, впровадження запропонованих заходів щодо оптимізації ведення молочного скотарства в поєднанні зі зростанням продуктивного стада корів у навчально-дослідному підприємстві «Україна» дозволить в середньостроковому періоді (згідно з прогнозом - у 2010 р.) збільшити обсяги виробництва продукції до 21600 ц, реалізації - до 19492 ц, знизити повну собівартість 1 ц молока з 82,40 до 73 грн і підвищити рентабельність галузі до 22%.

Розроблено оптимізований прогноз розвитку досліджуваної галузі, основними передумовами реалізації якого є чітке державне регулювання ринку молока та прогрес національної економіки (табл. 4). Він створений на основі використання статистичного методу екстраполяції рядів динаміки та розрахунково-конструктивного методу.

Прогноз виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах базується на збільшенні поголів'я корів у цій категорії господарств за рахунок природного відтворення стада та екстраполяції тенденції підвищення продуктивності худоби, яка спостерігається протягом останніх семи років. Прогноз обсягів виробництва продукції в особистих селянських господарствах здійснено на основі екстраполяції тенденції повільного зростання цього показника, що існує протягом періоду з 2000 по 2006 р.

Таблиця 4. Оптимізований прогноз розвитку молочного скотарства Полісся на період до 2012 р., тис. тонн

Роки

Виробництво молока всього

У тому числі:

в сільськогосподарських підприємствах

в особистих селянських господарствах

2000

3163

644

2519

2001

3315

652

2663

2002

3400

595

2805

2003

3289

464

2824

2004

3323

472

2851

2005

3349

508

2841

2006

3275

486

2789

2007

3447

518

2929

2008

3569

596

2973

2009

3698

682

3016

2010

3855

796

3059

2011

4034

932

3102

2012

4233

1088

3145

Відповідно до зробленого прогнозу, виробництво в сільськогосподарських підприємствах зростатиме прискореними темпами. В 2012 р. на їх частку припадатиме 25,7% надоєного в регіоні молока. Проте основними його виробниками в цей період залишатимуться особисті селянські господарства.
Розглянуто заходи, що забезпечать підвищення якості продукції, яка надходить на реалізацію. Першочерговими з них є: узгодження національних стандартів якості молока з міжнародними; удосконалення роботи молокоприймальних пунктів; підвищення оплати за молоко високої якості за рахунок державного субсидування; штрафи за здачу неякісної продукції; створення державних цільових програм пільгового кредитування придбання сучасного доїльного та холодильного обладнання.

Заключна частина третього розділу дисертаційної роботи присвячена вдосконаленню стратегії державного регулювання ринку молока. Пропонується встановлювати мінімальну ціну на молоко на рівні, що забезпечує відшкодування всіх витрат на виробництво й одержання певного відсотка прибутку відповідно до формули:

Ц=СБ+СБ•Р,
де: Ц - мінімальна ціна на молоко першого ґатунку; СБ - собівартість 1 ц молока; Р - встановлювана рентабельність виробництва, %.

Важливим моментом при визначенні мінімальної ціни є розрахунок собівартості одиниці продукції. Цей показник слід визначати на основі статистичної звітності. Це спрямовано на забезпечення заздалегідь визначеного рівня рентабельності для умовного підприємства з середнім для регіону рівнем собівартості одиниці реалізованої продукції, що дасть змогу забезпечити рентабельність молочного скотарства в більшості сільськогосподарських підприємств. Необхідною вимогою при впровадженні мінімальної ціни є недопущення закупівель молока в особистих селянських господарств за ціною, нижчою від мінімальної для сільськогосподарських підприємств.

Запропонований механізм забезпечення гарантованої рентабельності є жорстким і неринковим заходом, проте для початкового етапу виведення галузі з кризового стану він є оптимальним. У середньостроковій перспективі, після завершення формування прошарку достатньо потужних і спеціалізованих на виробництві молока підприємств, політика гарантування рентабельності має бути замінена на більш ліберальну і ринково-орієнтовану.

Встановлення мінімальних цін на молочну сировину повинно супроводжуватися комплексними заходами, спрямованими на зниження вартості молока і молочних продуктів для кінцевого споживача: пільгове оподаткування сільськогосподарських підприємств; надання державних дотацій на розвиток кормовиробництва; впровадження більш сприятливих податкових та інвестиційних умов для підприємств переробної промисловості; пільгове оподаткування підприємств, які займаються роздрібною торгівлею молокопродуктами; захист вітчизняного ринку (митні бар'єри, обмеження імпорту продуктів переробки молока).

Наступним етапом після виведення регіонального молочного скотарства з кризового стану має бути поступова лібералізація державного регулювання ринку молока. Оптимальним варіантом такої політики є впровадження договірних цін на молочну сировину, що базуватимуться на основі домовленостей між представниками переробної промисловості, сільськогосподарських товаровиробників і державних контролюючих органів, як це відбувається наразі у Сполучених Штатах Америки та економічно-розвинених країнах Європейського Співтовариства.

Узагальнюючим твердженням дисертаційної роботи є перевірене практикою економічно-розвинених країн положення, що за умови продуманого й обґрунтованого здійснення державного регулювання, а також зростання національної економіки молочне скотарство як Поліського регіону, так і всієї країни вийде з кризового стану і набуде сталого розвитку.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення особливостей ведення молочного скотарства у Поліському регіоні України в умовах становлення ринкових відносин, проведено аналіз сучасного стану цієї галузі та запропоновано шляхи оптимізації її розвитку. Одержані результати дозволяють зробити наступні висновки:

1. За результатами дослідження, основними факторами, визначальними для розвитку регіонального молочного скотарства, є: сприятливість природних умов Полісся для виробництва молока; важливість основної продукції галузі; економічна ефективність виробництва молока та особливості його ринку.

2. Дослідженнями встановлено, що основними виробниками молока в зоні Полісся є особисті селянські господарства і сільськогосподарські підприємства, причому першим належить абсолютний пріоритет у цій галузі. У 2006 р. в секторі особистих селянських господарств утримувалося 78,2% регіонального поголів'я корів, вироблялося 85% молока. З'ясовано, що собівартість 1 ц молока в досліджених особистих селянських господарствах становить 41,25 грн (при рентабельності 57,6%), за умови врахування вартості праці господаря за розцінками, що діють в сільськогосподарських підприємствах - 132,29 грн (збитковість на рівні -50,9%). Трудомісткість 1 ц молока становить 31,9 люд.-год. Таким чином, молочне скотарство в особистих селянських господарствах знижує рівень прихованого безробіття, хоча й не забезпечує продуктивної зайнятості.

3. Аналіз кон'юнктури поліського ринку молока дає змогу стверджувати, що основними постачальниками цієї продукції на регіональний ринок є особисті селянські господарства (74% пропозиції). У закупівлі найбільший сегмент належить переробній промисловості (72% реалізованого молока було продано заготівельним і переробним організаціям). Головним негативним моментом ситуації, яка характеризується домінуванням на ринку незбираного молока переробних підприємств, орієнтованих на збір сировини від значної кількості дрібних виробників, є невисока якість вироблених молокопродуктів. Це зумовлюється стабільно низькою якістю молока, яке закуповується в особистих селянських господарствах.

4. За результатами проведених досліджень зроблено висновок про недостатню економічну ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах. Так, збитковість цієї галузі у 2001 р. становила -1,4%, у 2002 р. -14,8%. В наступні роки спостерігалося підвищення ефективності (у 2003 р. рівень рентабельності становив 12,2%, у 2004 р. 3,5%, у 2005 р. - 17,8%). Оскільки для оптимального розвитку молочного скотарства необхідна рентабельність на рівні 30-50%, вказані значення цього показника є недостатніми. Як свідчать результати досліджень, навіть у 2005 р. виробництво молока було збитковим у більшості сільськогосподарських підприємств.

5. На основі проведених досліджень доведено наявність прямої залежності економічної ефективності молочного скотарства від його спеціалізації, концентрації й інтенсивності виробництва. Оптимальним співвідношенням цих показників є наступні параметри: частка молока у товарній сільськогосподарській продукції на рівні 40-45%, валове річне виробництво цього продукту в межах 30001-40000 ц, концентрація поголів'я корів понад 800 голів, річні надої молока на корову більше 6500 кг.

6. З метою розв'язання проблеми подолання кризи у виробництві молока пропонується запровадити гарантування доходів виробників молочної сировини шляхом впровадження державними регулюючими органами достатньо високої (в межах 30-50%) рентабельності молочного скотарства протягом кількох років (в межах середньострокового періоду). Цей захід виведе з кризи товарне виробництво, стимулюватиме створення нових спеціалізованих господарських суб'єктів. Гарантування доходів виробників молочної сировини пропонується здійснювати шляхом адміністративного встановлення урядовими установами мінімальної ціни на молоко, що закуповується у сільськогосподарських товаровиробників. На початковому етапі головною вимогою для встановлюваної мінімальної ціни має бути забезпечення відшкодування всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції, а також гарантування достатньо високого (в межах 30 - 50%) рівня рентабельності молочного скотарства для умовного підприємства із середнім для Полісся рівнем собівартості одиниці реалізованої продукції. Встановлювана мінімальна ціна має бути однаковою для всіх категорій господарств.

7. Проведене в роботі узагальнення досвіду країн з ринковою економікою свідчить, що державне регулювання цінової ситуації на ринку молока обов'язково повинне супроводжуватися комплексними заходами, спрямованими на зниження собівартості цієї продукції для товаровиробників і вартості переробки для молочної промисловості, серед яких: пільгове оподаткування підприємств та організацій, що входять до складу молокопродуктового підкомплексу; державне дотування кормовиробництва; захист вітчизняного ринку (митні бар'єри, обмеження імпорту продуктів переробки молока). Згідно з проведеними дослідженнями, основними заходами, спрямованими на поліпшення якості виробленого в регіоні молока мають бути: інтеграція національних стандартів якості молока із міжнародними; підвищення оплати за молоко високої якості за рахунок державного субсидування; стимулювання створення обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, спеціалізованих на заготівлі молока, власниками яких мають стати господарі особистих селянських господарств; удосконалення діяльності молокоприймальних пунктів; штрафні санкції за здачу неякісної продукції; створення державних цільових програм пільгового кредитування придбання сучасного доїльного і холодильного обладнання.

8. Розроблений прогноз передбачає підвищення частки сільськогосподарських підприємств в регіональному виробництві молока до 25,7% в 2012 р. Подальший розвиток галузі відбуватиметься в умовах створення власниками особистих селянських господарств нових спеціалізованих підприємств, зростання рівня спеціалізації і концентрації виробництва молока, підвищення його інтенсивності. Реалізація цього прогнозу можлива за умови ефективного розвитку економіки країни на інноваційній основі та цілеспрямованої державної підтримки молочного скотарства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шваб П.В. Дослідження каналів реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами Полісся // Вісник ДАУ. - 2005. - №2. - С. 287 - 292.

2. Шваб П.В. Ефективність молочного скотарства на Поліссі // Агроінком. - 2004. - №5-6. - С. 107 - 110.

3. Шваб П.В. Спеціалізація і концентрація молочного скотарства на Поліссі // Агроінком. - 2005. - №7. - С. 15 - 18.

4. Шваб П.В. Економічна ефективність виробництва молока на сімейних фермах Данії // Економіка АПК. - 2003. - №11. - С. 137 - 141.

5. Шваб П.В. Метод аналітичних групувань у дослідженні економічної ефективності молочного скотарства на Поліссі. - Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. - В 3-х ч., Житомир, 3-5 берез. 2005 р. - Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005. - Ч. 2. - 212 с. С. 74 - 76.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика ТОВ "Світанок", напрямки господарської діяльності. Аналіз структури виробничої собівартості молока на прикладі підприємства. Оплата праці робітникам . Методи виробництва продукції скотарства. Основні проблеми розвитку молочного скотарства.

    курсовая работа [99,0 K], добавлен 22.03.2012

  • Суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Економічна ефективність розвитку молочного скотарства. Значення рівня інтенсивності виробництва. Встановлення залежності виходу продукції від рівня сукупних затрат уречевленої і живої праці.

    курсовая работа [47,0 K], добавлен 20.12.2014

  • Сутність планування, його роль, значення і місце в діяльності суб'єктів господарювання. Завдання і основні принципи планування розвитку сільськогосподарських підприємств. Організаційно-економічні основи державних сільськогосподарських підприємств.

    курсовая работа [84,6 K], добавлен 20.02.2010

  • Економічна суть та значення прибутку в умовах ринкової економіки. Основні показники прибутку та види розрахунку рентабельності, його значення і фактори впливу на нього. Економічні фактори, що впливають на розмір прибутку, шляхи та джерела його підвищення.

    курсовая работа [727,9 K], добавлен 21.04.2011

  • Економічна сутність ринку зерна та організаційно-економічні засади його розвитку в сучасних умовах. Основні напрями та джерела інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств на ринку зерна. Тенденції розвитку вітчизняного зерновиробництва.

    статья [72,1 K], добавлен 24.04.2018

  • Вплив ринкової трансформації на політику регіонального соціально-економічного розвитку. Оцінка та основні напрями раціоналізації міжбюджетного фінансування в умовах ринкової економіки. Структурна перебудова територіально-виробничого комплексу регіону.

    курсовая работа [218,9 K], добавлен 17.01.2017

  • Обґрунтування основних теоретичних підходів до визначення факторів ефективного розвитку підприємства. Характеристика факторів ефективного розвитку підприємств плодоовочевої галузі. Формування середовища стратегічного розвитку підприємств галузі.

    статья [182,9 K], добавлен 13.11.2017

  • Методика дослідження структурно-функціонального забезпечення маркетингової діяльності аграрного підприємства. Стан обліково-маркетингового забезпечення виробництва продукції молочного скотарства у ТзОВ "Карпати". Шляхи удоcконалення обліку виробництва.

    дипломная работа [122,1 K], добавлен 13.01.2014

  • Роль молочного подкомплекса Республики Беларусь в формировании рынка продовольствия. Организационные формы кооперации по производству и переработке молока. Механизм экономических взаимоотношений между молокозаводами и хозяйствами в условиях рынка.

    контрольная работа [349,4 K], добавлен 28.08.2010

  • Основні риси і функції підприємств. Класифікація і організаційно-правові типи підприємств. Підприємство в ринковій економіці. Особливості ринкової економіки в Україні, оцінка рівня розвитку підприємств. Проблеми та перспективи розвитку підприємства.

    курсовая работа [454,7 K], добавлен 11.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.