Основи статистики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Статистика як суспільна наука

В умовах ринкових відносин робота економістів, комерсантів, менеджерів та підприємців наповнюється новим змістом, а роль статистичної науки зростає. Тому оволодіння методологією статистики є неодмінною умовою вивчення тенденцій попиту та пропозицій, наслідків підприємницької діяльності, прийняття оптимальних управлінських рішень тощо.

Слово «статистика» (від лат. status - стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних явищ та процесів.

Термін «статистика» в практичній та науковій сферах застосовують у різних значеннях:

– статистика - це галузь практичної діяльності, яка спрямована на збирання, обробку та аналіз масових суспільно-економічних явищ і процесів.

Основними розділами статистичної науки є:

1) теорія статистики (розглядає загальні принципи і методи вивчення економічних явищ та процесів);

2) соціально-економічна статистика (вивчає методологію побудови макроекономічних показників та їх аналіз на рівні народного господарства країни чи регіону як єдиного цілого, а також соціальних умов життя і праці населення, споживання ним матеріальних благ і послуг);

3) демографічна, промислова, сільськогосподарська та інші галузеві статистики (вивчають окремі галузі народного господарства чи суспільного життя).

2. Предмет статистики

Об'єктами статистики являються різноманітні явища та процеси суспільного життя. Предметом є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування. Розвитку, взаємозв'язку.

Виділяють три основні елементи предмета статистики:

– статистика вивчає суспільні явища. Це зумовлено їх особливостями, законами їх розвитку і методами пізнання. Щоб відкрити закони суспільного розвитку, треба зібрати та узагальнити чисельні факти суспільного життя та науково виявити й дослідити їх сутність. Статистика збирає дані про масові явища і процеси, відповідно опрацьовує їх та робить висновки. Без науково-опрацьованих статистичних даних не можна глибоко вивчити стан та розвиток суспільства;

– статистика вивчає суспільні явища за допомогою кількісних характеристик, якими можуть бути обсяги, рівні, кількісні співвідношення і пропорції, темпи розвитку, що виражені в певних числах-показниках. Статистика спрямована на пізнання масових суспільних явищ у єдності їх якісних та кількісних сторін. Саме тому в означенні статистики вказано на те, що ця наука вивчає кількісні характеристики явищ та процесів, щоб потім на цій основі пізнати їх якісний зміст. Кількісні характеристики змінюються у часі та просторі. Статистичних даним характерна конкретність з огляду на час, місце та обсяг сукупності даних досліджуваних масових явищ;

– статистка вивчає масові суспільні явища, тобто ті, що складаються з достатньо великої сукупності одиниць чи фактів. Статистика вивчає закономірності зміни кількісних характеристик на підставі масового узагальнення фактів.

3. Метод статистики

Виявити та охарактеризувати розміри, зміни і кількісні співвідношення певних масових явищ можна, здійснюючи послідовно три основні стадії економіко-статистичного дослідження:

1. статистичне спостереження;

2. статистичне зведення та групування даних;

3. аналіз статистичної інформації.

Статистична методологія - це комплекс спеціальних, притаманних лише статистиці методів та прийомів дослідження. Вона ґрунтується на загальнофілософських (діалектична логіка) та загальнонаукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах.

Основним завданням статистичного спостереження є отримання певних значень досліджуваних ознак від кожної одиниці статистичної сукупності шляхом реєстрації (обліку) їх на підставі ретельно розробленої програми. Спостереження має набути масового характеру.

Зведення та групування первинних даних має завдання всебічно систематизувати матеріали статистичного спостереження.

Метод групувань дає змогу виділити в досліджуваній сукупності соціально-економічні типи явищ, охарактеризувати їх структуру, виявити взаємозв'язки і взаємозалежності між показниками.

Впорядковану сукупність називають статистичним рядом. В статистиці розглядають таки типи рядів:

– ряд розподілу - це результат класифікації, групування елементів сукупності у статиці;

– ряд динаміки - описує динаміку розвитку масового процесу,

класифікує значення статистичних показників у часі.

Аналіз статистичної інформації передбачає проведення аналізу даних на основі обчислення узагальнюючих показників: абсолютних, відносних і середніх величин, статистичних коефіцієнтів, показників варіації ознак і динаміки явищ, індексів та показників, що характеризують щільність зв'язку між явищами тощо.

4. Поняття, категорії та показники статистики

статистика ринковий суспільний

Статистика використовує при вивченні явищ та процесів цілу низку понять та категорій:

– ознака;

– варіація;

– закономірність;

– статистична сукупність;

– показник;

– система показників.

Ознака - це відмітна риса, властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць, об'єктів (явищ). Кожний елемент сукупності характеризується багатьма ознаками, значення яких змінюється від елемента до елемента або від одного періоду до іншого

У статистиці ознаки поділяють на:

– якісні (атрибутивні) - ознаки, варіанти яких, характеризуючи особливості окремих одиниць, не мають кількісного вираження. Серед атрибутивних ознак одні чітко окреслені (стать, професія, галузь), інші невизначені (суб'єктивні оцінки, твердження, думки);

– кількісні - ознаки, які мають числове вираження (наприклад, стаж роботи, врожайність певної культури, вага тощо);

– основні - ознаки, що розкривають головну суть досліджуваних явищ і процесів;

– другорядні - не пов'язані безпосередньо зі змістом явищ;

– варіаційні - ознаки, які набувають різні значення в окремих одиниць досліджуваного явища (наприклад, обсяг реалізованої продукції є ознакою варіаційною, тому що в окремих підприємств він різний);

– постійні - мають незмінні значення усіх одиниць досліджуваного явища;

– дискретні - мають лише цілочислові значення (кількість укладених на біржі угод, кількість дітей в сім'ї тощо);

– неперервні - мають будь-які значення в певних межах варіації (наприклад, вік людини в межах від 0 до 100і більше років, народжуваність, урожайність, балансова ліквідність тощо).

Варіація - це відмінність, коливання значень ознаки (вік, стать, освіта, спеціалізація, форма власності, рентабельність тощо).

Ознаки мають різний рівень вимірювання, що відображується у відповідних типах шкал:

1) номінальна шкала - шкала найменувань, суть якої полягає в тому, що подібним елементам відповідає одне й те саме число, а неподібним - різні числа;

Статистичний показник - узагальнююча кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів у їх якісній визначеності щодо конкретних умов місця та часу.

В статистиці виділяють наступні показники:

· натуральні - виражені у фізичних одиницях;

· вартісні - відповідають грошовій оцінці економічних об'єктів;

· об'ємні - вимірюють обсяг сукупності об'єктів (елементів) (обсяг виробництва, чисельність працівників тощо);

· якісні - характеризують рівень розвитку явища (наприклад, собівартість одиниці продукції, рівень рентабельності, рівень продуктивності тощо).

Система показників - сукупність показників, які всебічно характеризують розвиток суспільства.

Закономірність - це повторюваність, послідовність і порядок у масових процесах.

Статистична сукупність - це велика кількість одиниць, об'єктів, явищ, об'єднаних будь-якими загальними властивостями (ознаками), які підлягають статистичному вивченню, тобто це певна множина елементів, поєднаних умовами існування й розвитку.

2) порядкова (рангова) шкала - встановлює не лише відношення подібності елементів, а й відношення послідовності - порядку;

3) метрична шкала - це звичайна шкала дійсних чисел, за допомогою якої вимірюються натурально-речові явища, ресурси та результати господарсько-фінансової діяльності.

Размещено на Allbest.ru