Забезпечення економічної безпеки України в контексті транснаціоналізації високотехнологічного сектору економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Забезпечення економічної безпеки Ураїни в контексті транснаціоналізації високотехнологічного сектору економіки

Спеціальність: 21.04.01 - економічна безпека держави

Олейніков ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному інституті проблем міжнародної без-пеки при Раді національної безпеки і оборони України

Науковий керівник доктор економічних наук

Бегма Віталій Миколайович

Об'єднаний інститут при Національній академії оборони України, начальник кафедри спеціальних дисциплін

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Луцишин Зоряна Орестівна,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

кандидат економічних наук

Карпенко Ганна Василівна,

Національний інститут проблем міжнародної безпезки при Раді національної безпеки і оборони України,

державний експерт відділу енергетичної та транспортно-комунікаційної безпеки

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Характерною ознакою сучасного етапу глобалізації світової економіки є підвищення рівня інтернаціоналізації виробничої, науково-технічної та інвестиційної діяльності. Ці процеси прискорюють міжнародний обмін високими технологіями шляхом розширення коопераційних та інвестиційних зв'язків у сфері науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) та орієнтації на виробництво високотехнологічної продукції. Рушійними силами підвищення рівня наукоємності виробництва нині є транснаціональні корпорації (ТНК).

Подальша ізоляція економіки України від участі у процесі транснаціоналізації призводить до значних втрат. Водночас для забезпечення належного рівня економічної безпеки держави необхідно оцінити реальну готовність включення української економіки до глобалізаційних процесів з огляду на спроможність як національних підприємницьких структур, так і всієї національної економічної системи протистояти зовнішнім загрозам з боку ТНК. Неконтрольована діяльність ТНК може створити для транзитивних економік умови для втрати економічного суверенітету, оскільки фінансові та технологічні можливості окремих ТНК перевищують можливості деяких країн, що розвиваються. Широкий спектр загроз у сфері транснаціоналізації високо-технологічного сектору економіки визначає актуальність проведення ґрунтовного дослідження та вироблення методичних підходів щодо упередження й нейтралізації негативних наслідків впливу ТНК на економічну безпеку держави, формування оптимальної системи державного регулювання їхньої поведінки, враховуючи економічний та інноваційний потенціал економіки України. Разом із цим, важливим питанням у цьому контексті є проблема створення власних транснаціональних структур, що мають стати додатковим чинником відродження високотехнологічного сектору української економіки.

Водночас, незважаючи на значну кількість досліджень у сфері транснаціоналізації та галузі економічної безпеки, досі не вироблено єдиного системного підходу щодо оцінки впливу ТНК на національну економіку, визначення можливих загроз економічній безпеці держави, а відповідно й комплексних рекомендацій нормативно-правового, економічного, інформаційного та організаційного характеру щодо оптимальної моделі поведінки держави стосовно ТНК із урахуванням національних економічних інтересів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане із планами фундаментальних і прикладних досліджень Національного інституту проблем міжнародної безпеки і оборони України, зокрема, з плановими науковими проектами “Економічна безпека країни на етапі активного входження в геоекономічний простір” (№ державної реєстрації 0106U011479) та “Зовнішні виклики і загрози для економіки України та передумови її ефективного входження до міжнародної економічної системи в умовах динамічних світових економічних трансформацій” (№ державної реєстрації 0106U011480), а також із науково-дослідною роботою “Аналіз сучасного стану та можливостей військово-технічного потенціалу та оборонно-промислового комплексу України, вироблення пропозицій щодо удосконалення системи його функціонування, організації та надання державної підтримки з метою задоволення потреб Збройних Сил України в сучасних видах озброєння та військової техніки, визначення ролі та місця цього комплексу в євроатлантичних структурах безпеки” згідно з Договором № 213 від 30.11.2004, що виконувалась за завданням Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України.

Предметом дослідження є механізми забезпечення економічної безпеки України за умов діяльності ТНК в сфері виробництва високотехнологічної продукції.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використані положення економічної теорії в галузі транснаціоналізації та інноватики, а також вітчизняні та зарубіжні наукові дослідження в галузі економічної безпеки держави. Серед загальнонаукових та спеціальних методів дослідження використовувалися: методи аналізу причинно-наслідкового зв'язку, системний та ситуаційний аналіз, факторний аналіз, порівняльний економічний аналіз, методи прогностики, метод компаративістики, конфліктологія, графоаналітичні методи, методи індикативного аналізу, експертних оцінок та інші сучасні загальнонаукові і спеціальні методи.

Результати теоретико-методичних досліджень знайшли впровадження під час проведення робіт щодо створення концептуальних і методологічних основ для розробки й реалізації комплексу заходів, спрямованих на забезпечення економічної безпеки України в контексті діяльності ТНК, які проводилися за участю Національного інституту проблем міжнародної безпеки, (довідка № 10/397 від 13.07.2007), а також використано при підготовці науково-дослідної роботи за завданням національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України (довідка № 10/396 від 13.07.2007). Рекомендації дисертаційного дослідження були також використані при підготовці матеріалів до засідань Ради національної безпеки і оборони України “Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України” (6 квітня 2006 року), “Про хід виконання рішень РНБОУ щодо поліпшення інвестиційного клімату України” (15 червня 2007 року).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його об'єкт, предмет і загальну методику, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх апробації та впровадження. транснаціональний економічний високотехнологічний

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади визначення ролі ТНК на світовому ринку високотехнологічної продукції в контексті забезпечення економічної безпеки держави” розглянуто теоретико-методологічну основу зовнішньоекономічної діяльності ТНК, досліджено інноваційний аспект діяльності ТНК у контексті виробництва високотехнологічної продукції, а також встановлено взаємозв'язок економічної безпеки держави з поширенням процесу транснаціоналізації.

Як засвідчив аналіз теоретичних надбань у сфері транснаціоналізації, загальним чинником появи ТНК у світовому економічному просторі став бурхливий розвиток інтернаціоналізації виробництва, капіталу, науки, що характеризувався активізацією руху іноземних інвестицій, лібералізацією зовнішньої торгівлі, поширенням інформаційних технологій. Рушійною силою цих процесів виступали міжнародні монополії, які за своїм еволюційним розвитком переросли в ТНК, і нині посідають провідне місце у розподіленні руху фінансових, товарних та технологічних світових потоків, у проведенні НДДКР, насамперед, у високотехнологічному секторі економіки.

Рівень сучасної інноваційної активності у світовому масштабі доводить, що в умовах глобалізації світової економіки провідне місце з фінансування та впровадження інновацій належить саме ТНК. Завдяки могутній інноваційній, фінансовій, виробничій системі, раціональному залученню до широко спектру міжнародних операцій ТНК стали найпотужнішим рушійним елементом комерціалізації науки, трансферу високих технологій і, як наслідок, розвитку високотехнологічного виробництва.

Загрози, що мають системний характер, до яких належить: нераціональне та виснажливе використання ТНК мінерально-сировинних природних ресурсів у країні-реципієнті; висока концентрація присутності іноземних ТНК у високотехнологічному секторі приймаючої країни; спрямовування зусиль діяльності ТНК не на збільшення експорту, а на завоювання внутрішнього ринку; високий рівень імпортної залежності в діяльності ТНК; спрямування інвестицій іноземними ТНК у виробництва із застарілими технологічними укладами та низькотехнологічні галузі; перетворення підконтрольної компанії на неспроможний до самостійного розвитку технологічний придаток іноземної ТНК; відтік прибутку закордонної філії ТНК на фінансування внутрішнього інвестиційного процесу материнської компанії ТНК, а не на реінвестування в розвиток закордонної філії; скорочення робочих місць унаслідок підвищення конкурентоспроможності ТНК тощо.

Загрози, що стосуються недобросовісної поведінки іноземних ТНК, основними з яких є: невиконання умов договорів купівлі-продажу пакетів акцій під інвестиційні зобов'язання; купівля вітчизняного підприємства з метою його подальшого перепродажу; доведення до банкрутства вітчизняного підприємства; прагнення до захоплення найрозвинутіших і найперспективніших високотехно-ло¬гічних сегментів промислового виробництва країни, її науково-дослідних структур; переслідування під час інвестування не економічної, а військової мети; перетворення країни-реципієнта на місце скидання екологічно небезпечних технологій; отримання ТНК прибутку за межами України через материнські компанії шляхом використання трансфертного ціноутворення тощо.

Загрози, що спричинені діяльністю вітчизняних ТНК, які насамперед полягають у надмірному рівні неконтрольованого відтоку національного капіталу, що негативно відбивається на внутрішньому інвестиційному процесі та низькій технологічній структурі потоків ПІ вітчизняних ТНК за межі країни в умовах недостатнього рівня інноваційної активності в країні.

Застосування розробленої методичної основи для визначення загроз економічній безпеці держави в контексті діяльності ТНК, дало змогу виявити наступні негативні наслідки для економічного розвитку економіки України:

У контексті нейтралізації існуючих системних загроз, а також тих, що віднесені до недобросовісної поведінки іноземних ТНК по відношенню до економіки України, було запропоновано широкий спектр нормативно-правових та організаційних заходів щодо їх усунення, зокрема:

- з метою забезпечення придатного рівня концентрації іноземних ТНК у промисловому секторі економіки запропоновано практичні кроки щодо удосконалення українського антимонопольного законодавства в частині концентрації іноземних суб'єктів господарювання в окремих стратегічних галузях економіки, в тому числі високотехнологічних;

- для дотримання умов договорів купівлі-продажу пакетів акцій під інвестиційні зобов'язання надано рекомендації щодо вдосконалення механізму приватизації стратегічних об'єктів;

- для якісного наповнення економіки України інвестиційними ресурсами ви-значено необхідність розробки комплексу стимуляційних заходів щодо залучення стратегічних ТНК за ключовими високотехнологічними напрямами діяльності (літакобудування, космічні дослідження, інформатика та програмне забезпечення, експорт високотехнологічної продукції, виробництво енергозберігаючого обладнання, новітніх товарів тощо);

- у контексті недопущення використання іноземними ТНК трансферних цін в Україні визначено напрями удосконалення системи регулювання трансферного ціноутворення;

- з метою залучення добросовісних іноземних ТНК в економіку України визнано необхідним запровадження Кодексу поведінки підприємств з іноземними інвестиціями;

- зважаючи на нагальну необхідність вжиття дієвих кроків щодо запобігання непродуктивному відпливу капіталів за кордон, запропоновано перелік невідкладних заходів в частині внесення змін до нормативно-законодавчої бази України, що регулює цю сферу;

- враховуючи нагальну потребу у постійному відстеженні тенденцій розвитку процесу транснаціоналізації економіки України, оцінки впливу діяльності ТНК на економічну безпеку держави, виявлення потенційно можливих загроз ТНК, аналізу реальної ефективності залучення іноземних інвестицій з боку ТНК, прогнозування наслідків діяльності ТНК, надавання інформаційних, консультативних та інших послуг у пошуку добросовісних ТНК, рекомендовано створити спеціальний орган в Україні (за прикладом аналогічних організацій у розвинутих країнах) або підключити до цих цілей Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державне агентство України з інвестицій та інновацій та інші організації.

Отримані в процесі дисертаційного дослідження результати дали можливість вирішити важливе наукове завдання, що полягає у розробці теоретичних підходів до оцінки впливу діяльності ТНК на економічну безпеку держави та практичних рекомендацій щодо економічної політики стосовно діяльності ТНК у високотехнологічному секторі економіки. Основними результатами дисертаційного дослідження є наступні:

1. Розгляд основних концептуальних підходів, які характеризують процес транснаціоналізації, довів, що єдиного, цілком підсумовуючого і пояснюючого всі аспекти цього складного явища теоретичного узагальнення поки що не існує, оскільки сам процес транснаціоналізації стрімко та динамічно розвивається на основі неконтрольованих факторів зовнішнього середовища, набуваючи часом принципово нових форм. Різноманітність цих форм пояснюється прагненням ТНК до експансії масштабів діяльності, використовуючи найефективніші шляхи порівняно з існуючими альтернативами.

2. На основі аналізу найважливіших категоріальних підходів до визначення ТНК, а також, беручи до уваги взаємозв'язок ТНК із економічною безпекою держави, під ТНК слід розуміти глобальну економічну структуру, яка включає господарські одиниці будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності у двох і більше країнах, проводить координуючу політику та втілює в життя загальну стратегію через один або більше центрів прийняття рішень.

3. Досліджено основні переваги та мотиви щодо обрання інвестиційної стратегії експансії ТНК на закордонні ринки, яка передбачає інвестування у формі здійснення угод про ЗіП, а також інвестування у формі ПІІ в нові підприємства. Охарактеризовано найпоширеніші інвестиційні форми виходу ТНК на закордонні ринки з точку зору ризиків, як для ТНК, так і для приймаючої країни. Доведено, що однією з перспективних, альтернативних форм міжнародної діяльності ТНК є формування між ними взаємовигідного співробітництва у формі науково-технічної кооперації.

4. Доведено, що в умовах глобалізації світової економіки провідне місце по фінансуванню та впровадженню технологічних інновацій та виробництву високотехнологічної продукції належить ТНК. На основі цього конкретизовано чинники, які сприяють ТНК утримувати за собою звання основних конкурентоспро¬можних елементів світового інноваційного розвитку і, як наслідок, основних суб'єктів виробництва високотехнологічної продукції.

5. Обґрунтовано взаємозв'язок економічної безпеки держави із процесами транснаціоналізації, який пояснюється з одного боку поширенням сучасного процесу трансферу економічних криз, що застосовують наймогутніші держави світу в своїй антикризовій політиці, а з другого - загрозами, що виникають внаслідок діяльності ТНК, які виходять з-під контролю держави та здатні представляти себе незалежними економічними суб'єктами в міжнародній площині економічних відносин.

6. Основними чинниками, що сприяють активізації процесу розвитку високотехнологічного сектору світової економіки, укріпленню позицій окремих країн на високотехнологічному ринку, збільшенню рентабельності та серійності виробництва, залученню інвестицій, розвитку технологічної бази, є: орієнтація країн на експорт високотехнологічної продукції; розповсюдження процесу роздержавлення та приватизації на підприємствах високотехнологічного сектору; зростання обсягів прямого іноземного інвестування підприємств високотехнологічного сектору; поширення практики об'єднання високотехнологічних компаній різних країн для реалізації окремих нау-ково-виробничих проектів, а також державна підтримка високотехнологічного сектору країни.

7. Сучасний розвиток високотехнологічного сектору української економіки істотно відрізняється від загальносвітових тенденцій: питома вага високотехнологічної продукції в загальному обсязі українського експорту вкрай незначна, що свідчить про переважно сировинну орієнтацію української економіки; більшість високотехнологічних підприємств належать до об'єктів державної форми власності, що не підлягають приватизації, як наслідок іноземний приватний капітал практично відсутній в цьому секторі; коопераційні зв'язки українських високотехнологічних підприємств із компаніями інших країн вкрай слабкі.

8. Сучасна система економічної безпеки держави в контексті високотехнологічного розвитку країни не враховує велику кількість індикаторів, що характеризують рівень інвестиційно-інноваційного розвитку країни. Рекомендовано розширити спектр показників економічної безпеки такими індикаторами: частка інвестицій в основний капітал високотехнологічних галузей, частка компаній у фінансуванні НДДКР, рівень інноваційної активності підприємств у промисловості, частка експорту високотехнологічної продукції, коефіцієнт покриття імпорту високотехнологічної продукції її експортом, витрати університетів на НДДКР, що відшкодовані компаніями, рівень зайнятості у високотехнологічному секторі, виробництво високотехнологічної продукції, частка середньо-високотехнологічних НДДКР та інші. В цьому ж контексті нага-льним завданням є удосконалення статистичної звітності, адже на сьогоднішній день данні, що необхідні для розрахунку поточного стану економічної безпеки України, не надаються статистичними органами України.

9. У ході моніторингу новоствореної системи економічної безпеки, з огляду на розвиток високотехнологічного сектору економіки, було визначено фактичний рівень індикаторів інвестиційної, інноваційної, зовнішньоторговельної безпеки України. Більшість значень індикаторів значно відхилялися від граничних, що засвідчило про незадовільний стан економічної безпеки України.

10. Сформовану систему загроз економічній безпеці держави в контексті діяльності ТНК у сфері виробництва високотехнологічної продукції можна представити на основі 3 взаємопов'язаних категорій загроз, які включають: загрози, що мають системний характер; загрози, що стосуються недобросовісної поведінки іноземних ТНК; загрози від діяльності вітчизняних ТНК. Застосування розробленої методичної основи для оцінки загроз економічній безпеці держави, дало змогу виявити широкий спектр негативних наслідків діяльності ТНК в економіці України.

11. Основними принципами економічної політики України в контексті дотримання максимальної гармонізації національних економічних інтересів із ТНК з урахуванням економічної безпеки держави вважаються наступні: необхідність забезпечення прийнятного інвестиційного клімату в контексті залучення та діяльності іноземних ТНК в Україні; нейтралізація загроз від діяльності іноземних ТНК у контексті дотримання економічної безпеки держави; створення власних ТНК як засобу просування національних інтересів у міжнародному економічному просторі.

Размещено на Allbest.ru