Трансформації в регіональних системах економічних відносин (на прикладі аграрного виробництва)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

регіон економічний аграрний

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Трансформації в регіональних системах економічних відносин (на прикладі аграрного виробництва)

Ковальчук Світлана Ярославівна

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Купінець Лариса Євгенівна,

Інститут проблем ринку та економіко-

екологічних досліджень НАН України,

провідний науковий співробітник відділу

економічного регулювання природокористування

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Ганганов Володимир Миколайович,

Миколаївський державний аграрний

університет Міністерства аграрної політики України, проректор з наукової роботи

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Моліна Олена Валентинівна,

Інститут проблем ринку та економіко-

екологічних досліджень НАН України,

старший науковий співробітник відділу

соціально-економічного розвитку приморських регіонів

Захист відбудеться «28» січня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, вул. Французький бульвар 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, вул. Французький бульвар 29.

Автореферат розісланий «21» грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Степанов В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформаційні процеси українського суспільства характеризуються докорінними змінами економічної системи, соціальними, політичними зрушеннями. Реалізація радикальних реформ, передбачає всебічний комплексний розвиток регіонів, який обумовлений процесами регіоналізації. Саме процеси регіоналізації потребують нових підходів, дієвих методів та напрямів щодо використання економічного, людського та природно-ресурсного потенціалу регіонів.

У цій ситуації традиційне економічне мислення - в образі окремо взятих підприємств, галузей, підгалузей, міністерств - має поступитися регіонально-цілісному підходу, який дозволяє розглядати господарство регіону як системне утворення, що є органічною складовою національного господарського комплексу.

Проблеми розвитку регіональних економічних систем є предметом наукових досліджень українських та зарубіжних вчених, зокрема Алтухової А.І., Антонієвої Л.Ф., Буркинського Б.В., Ващенка В.Т., Василенка В.М., Герасимчук З.В., Горського О.В., Дорогунцова С.І., Заставного Ф.Д., Захарченка В.І., Долішного М.І., Данилишина Б.М., Коваля Я.В., Ковалевського В.В., Корецького Л.М., Кравціва В.С., Мохначука С.С., Павліхи Н.В., Павлова В.І., Семенова В.Ф., Степанова В.М, Топчієва О.Г., Шаблiя О.І., Харічкова С.К., Хвесика М.А., Фащевського Ю.І.

В теперішній час питання регіонів, зумовлюють необхідність всебічних досліджень тих процесів, які сприяють розвитку регіональної системи економічних відносин, зокрема в сільськогосподарській галузі, а також розроблення відповідних рекомендацій для забезпечення ефективного здійснення аграрних перетворень в цілому як в країні, так й в регіонах. Дослідження в цьому напрямку здійснювались вченими - Гайдуцьким П.І, Борисовою В.А., Гангановим В.М., Галанцем В.Г., Дем'яненком М.Я., Канівським П.К., Лисецьким А.С., Мазуром А.Г., Музикою П.М., Месель-Веселяком В.Я., Саблуком П.Т., Шубравською О.В.

Вітчизняна агроекономічна наука ще недостатньо впливає на ринкову трансформацію господарств регіону. Саме тому економічний розвиток регіонів залишається без належного пізнання та осмислення, негативно позначається на результатах господарювання. Важливість зазначених проблем і об'єктивна необхідність їх вирішення зумовили вибір теми дисертаційної роботи і визначили її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить в план науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України - «Регулювання товарних ринків в реалізації стратегії економічного зростання» (номер державної реєстрації 0107U00167), де автором розроблено наукові та методичні засади підвищення рівня товарності виробництва сільськогосподарської продукції і «Механізми та інструменти забезпечення збалансованого природокористування в локальних та регіональних економіко-екологічних системах» (номер державної реєстрації 0107U001071), де автором сформульовано дієві організаційно-економічні механізми підвищення ефективності роботи сільськогосподарських підприємств з метою реалізації ними конкурентних переваг на ринку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення теоретико-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо розвитку регіональної економічної системи в напрямку удосконалення аграрних відносин. Досягнення мети потребує вирішення низки задач:

виявити і проаналізувати сучасні тенденції розвитку регіональних економічних систем в умовах поглиблення процесів глобалізації та регіоналізації;

визначити та обґрунтувати сутність пріоритетного напрямку становлення регіональної системи економічних відносин, що полягає в направленості формування стійкого та динамічного розвитку аграрних відносин;

провести діагностику із визначенням регіональних тенденцій розвитку господарств різних організаційно-правових форм власності та господарств населення, які відбулись внаслідок трансформаційних процесів.

дати оцінку регіональним особливостям та виявити найбільш типові зміни в природно-господарській системі, що є наслідком реформування аграрних відносин;

розробити моделі, що описують загальні тенденції регіонального розвитку галузей аграрного виробництва;

встановити взаємодію факторів та розробити методику оцінки міри їх впливу на стійкий розвиток аграрних відносин в регіонах;

з'ясувати регіональні особливості попередження дії кризових явищ на розвиток аграрних відносин.

Об'єктом дослідження є процеси трансформації в регіональних економічних системах.

Предметом дослідження є методологічні та методичні засади, прикладні аспекти реформування системи економічних відносин в регіональному аграрному секторі.

Методи дослідження. Дослідження виконувалось на основі діалектичного методу, який дав змогу обґрунтувати причинно-наслідкові зв'язки, процеси диференціації та трансформації, постійну суперечність між сутністю і явищем, змістом і формою, що зумовлює об'єктивність в оцінці дійсності.

В дисертаційній роботі було використано методи економічних досліджень: системно-структурний - в дослідженні розвитку регіональних економічних систем; абстрактно-логічний - при формуванні вихідних принципів і висновків, узагальненні та аналізі результатів діяльності сільськогосподарських товаровиробників; економіко-статистичний для встановлення кількісного впливу чинників на кінцевий результат виробництва сільськогосподарської продукції, визначення середніх та відносних показників, побудови рядів динаміки, проведення проектних розрахунків тощо; графічний - при аналізі статистичних даних виробництва сільськогосподарської продукції; кореляційно-регресійний аналіз з використанням прикладних комп'ютерних програм статистичної обробки інформації - для визначення факторів впливу на стійкий розвиток аграрних відносин; порівняльний - для зіставлення фактичних даних з теоретичними та характеристики зміни в часі показників та інші. Математичне моделювання дозволило відобразити поведінку регіональних економічних систем, виявити взаємодію факторів, що впливають на неї.

Інформаційною базою дослідження є статистичні матеріали: Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, власні розрахунки автора, а також інформаційні ресурси світової комп'ютерної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

визначено умови формування в регіональній системі економічних відносин стійких суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків аграрного виробництва, які полягають в цілісному та диспозитивному характері їх взаємодії;

на засадах системного підходу визначено фактори та кількісно-якісну міру їх впливу на розвиток аграрного виробництва з метою виявлення прогнозних тенденцій в регіональній системі економічних відносин;

удосконалено:

сутність поняття «агарні відносини», що передбачає врахування змін в регіональній системі економічних відносин, обумовлених трансформаційними процесами;

наукові підходи до кількісного визначення аграрного природно-ресурсного потенціалу шляхом розрахунку інтегрального індексу, що враховує певну систему визначених показників;

дістало подальший розвиток:

методологічний підхід щодо дослідження процесів трансформації регіональної системи економічних відносин, який на відміну від інших передбачає обов'язкову сукупність послідовно-логічних етапів, а саме: діагностики, аналізу, моделювання розвитку, оцінки та прогнозування економічної стабільності природно-господарської системи;

методичні підходи до визначення типових тенденцій розвитку регіональної системи економічних відносин, що враховують відмінні характеристики регіону;

обґрунтування основних напрямків удосконалення аграрного виробництва, що базуються на критеріях регіональної інтеграції та міжгалузевій спеціалізації і сприяють ефективному функціонуванню регіональної економічної системи.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень щодо поглиблення стійкості аграрних економічних відносин використовуються Одеською обласною державною адміністрацією при розробці Стратегії економічного і соціального розвитку Одеської області до 2015 року (довідка № 07-22-429 від 26.01.09р.). Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в учбовому процесі Вінницького державного аграрного університету на факультетах менеджменту та економіки і підприємництва (довідка № 01-224 від 24.02.09 р.), Тернопільського національного економічного університету та Вінницького інституту економіки при викладанні навчальних дисциплін: «Економіка галузей», «Економіка підприємства» (довідка № 028 від 27.02.09 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі наукові результати, що містяться в роботі, одержані автором особисто, де викладено авторський підхід до вирішення проблеми визначення особливостей становлення регіональної системи економічних відносин в напрямку стійкого розвитку аграрних відносин.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за тематикою дисертаційної роботі були висвітлені на: Четвертій щорічній міжнародній науково-практичній конференції - “Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії” ( м. Вінниця, 2003 р); Міжнародній науково-практичній конференції - “Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії” (м. Вінниця, 2004 р); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених: ”Економічний та соціальний розвиток регіону в умовах ринку” (м. Вінниця, 2005 р.); Матеріали за 4-а международна научна практична конференция, ”Научни дни” (м. София, 2008 р.); П'ятій міжнародній науково-практичній конференції: ”Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 2007 р); Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених та спеціалістів: ”Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів” (м. Сімферополь, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових статей в фахових виданнях (8 - у збірниках наукових праць і 6 - у матеріалах і тезах конференцій). Загальний обсяг публікацій - 9,7 д.а., з них 9,4 д.а. належать особисто автору.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 209 найменувань та додатків. Повний обсяг роботи - 251 сторінка, з яких: основного тексту 176 сторінок. Дисертація містить 35 таблиць, 25 рисунків, 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, зв'язок роботи з науковими темами, мету, задачі, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, відображено їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретичні засади становлення регіональної системи економічних відносин» розглянуто теоретичні підвалини регіональної економічної системи, її типи, складові елементи. З'ясована сутність змішаної регіональної економічної системи та особливості розвитку у трансформаційному періоді. Розкрито зміст економічних відносин та обґрунтовано значимість агарних відносин в регіональній системі економічних відносин в контексті взаємозалежності та взаємодії.

При здійснені аналізу розбудови сучасної регіональної системи автор всебічно використовує надбання і досвід функціонування зарубіжних регіональних систем, враховуючи при цьому специфічні умови, можливості та економічний стан України.

В роботі відмічено, що розвиток економічних відносин в межах регіональної системи формується під впливом факторів суспільного виробництва - використання трудового потенціалу, засобів виробництва та природно-виробничих ресурсів. Об'єктивна і всебічна оцінка дії факторів у кожному регіоні визначає специфіку функціонування його економічної системи. В роботі обґрунтовано, що означені фактори визначають кількісні та якісні характеристики видів господарської діяльності, впливають на її обсяги і напрями.

Наголошено на тому, що науково обґрунтоване впорядкування діяльності різних суб'єктів господарювання для досягнення певних цілей є одним з дієвих чинників визначення розвитку системи економічних відносин регіону. Доведено, що саме через механізм оцінки і врахування дії різних чинників забезпечується процес вибору місця розміщення суб'єктів господарювання, узгоджується механізм організації їх функціонування, формується просторова виробнича та соціально-економічна система з певним характером взаємодії факторів суспільного виробництва. Означено, що функціональна структура регіональної економічної системи проявляється через поєднання внутрішніх властивостей її суб'єктів та процесів.

Автором відзначено, що в результаті трансформаційних процесів в національній економіці відбулась перебудова структури виробництва, виникли нові, відносно самостійні, ланки. В роботі відмічено, що економічні взаємовідносини між суб'єктами регіональної системи базуються на відповідних формах власності на ресурси. Все це формує специфічність взаємозв'язків між господарюючими суб'єктами.

В дисертації представлено вирішальні напрямки розвитку регіональних економічних систем, які ґрунтуються на таких принципах:

цілеспрямованості - направленості в русло саморозвитку для здійснення розширеного економічного відтворення;

специфічності - визначення природної диференціації умов господарської діяльності на території країни та їх взаємозв'язок зі структурними елементами регіональної системи економічних відносин;

самоорганізації - використання існуючого ресурсного потенціалу для здобутку поставлених цілей.

Базуючись на принципах та враховуючи особливості розвитку регіональних економічних систем на сучасному етапі, автором запропоновано структурно-функціональну схему регіональної економічної системи, де показано значимість та сутність аграрних відносин, як одного зі структурних елементів розвитку регіональної системи економічних відносин (рис.1).

Примітка: складено автором

Розрахунки свідчать, що одне робоче місце в аграрному виробництві дає роботу шести працездатним в інших, суміжних з ним, галузях. У зв'язку з цим, в роботі доведено, що аграрні відносини є одним із визначальних напрямків розвитку регіональної системи економічних відносин. Вони формуються в регіональних економічних системах і визначають суспільний спосіб поєднання сільськогосподарських виробників із землею, формують відповідні відносини між суб'єктами з приводу привласнення засобів і результатів виробництва.

Комплексний, спеціальний та інтегрований характер відносин, їх тісний органічний взаємозв'язок, обумовлює пріоритетний вид землекористування - використання земель сільськогосподарського призначення як об'єкта аграрних відносин. Найважливіші специфічні характеристики регіональної економічної системи визначає розподіл засобів виробництва і предметів споживання в суспільстві, тобто це відносини власності на засоби виробництва і продукти праці. Тому в роботі автором обґрунтовано специфічність аграрних відносин, яка полягає у формуванні ними комплексу земельних, майнових, фінансових, організаційно-управлінських, трудових відносин. Природне поєднання цих складових та суб'єктно-об'єктні взаємозв'язки визначають специфіку аграрних відносин. Тим самим забезпечується ефективність використання природно-ресурсного потенціалу в контексті регіонального виміру.

Вищезгадані властивості наголошують на необхідності визначення взаємозв'язків, які формують стійкий розвиток аграрних відносин в сучасних регіональних системах. Базуючись на системному підході, автором визначено умови формування стійких суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків. Проведений аналіз дозволяє об'єднати їх за ступенем значущості для кожного із структурних компонентів аграрних відносин, враховуючи визначені автором умови формування стійкого розвитку (див. табл. 1)

Для подальших досліджень розроблено класифікацію структурних компонентів аграрних відносин, які вирізняються характерологічними показниками:

становлення прогресивних форм господарювання щодо землеволодіння, землекористування;

динамічне виробництво сільськогосподарської продукції;

розвинута ринкова інфраструктура.

Таблиця 1

Умови формування стійких зв'язків між суб'єктами та об'єктами аграрних відносин

Суб'єкти, об'єкти	Передумови	Умови	Результати
Організаційно - господарські відносини
Суб'єкти організаційно - господарських повноважень та сільськогосподарські підприємства	Стабілізація економічних процесів в Україні; формування правового поля;обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з потребою забезпечення соціальної спрямованості економіки.	Свобода підприємницької діяльності в межах, визначених законом; отримання субсидій та дотацій;введення ефективних форм господарювання;добросовісна конкуренція у підприємництві;регулювання цінової політики.	Гарантування вільного доступу на ринок, до матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних і природних ресурсів;захист національного товаровиробника;самостійний вибір напряму сільськогосподарської діяльності, самостійність розпорядження виробленою продукцією та доходами.
Суб'єкти організаційно - господарських повноважень та земля	Формування правового поля;формування бази оподаткування;раціональне використання земельного фонду;регулювання пайових та орендних відносин.	Виконання правових норм використання, оренди;запровадження моніторингу земель; трансформації земельних ресурсів; проведення дорадчої діяльності.	Виконання фіскальної функції;дотримання земельного кадастру, ефективне використання земельних ресурсів.
Виробничо - господарські відносини
Сільськогосподарські підприємства та земля	Виділення земельних ресурсів у землеволодіння та землекористування; контроль за використанням земель;диференціація напрямів діяльності залежно від територіального розташування.	Адаптація до природних факторів, урахування біологічного циклу виробництва продукції; спеціалізація виробництва, постійне динамічне виробництво;еколого-орієнтоване виробництво; відповідність екологічним стандартам; дотримання оптимальних розмірів земельних ресурсів.	Впровадження інноваційних технологій, раціональне використання природного потенціалу території, матеріально-технічних засобів і трудових ресурсів;забезпечення якості та безпеки продукції.
Сільськогосподарські підприємства та земельні паї (права на земельний пай), акції	Виконання умов договорів, ефективність виробництва, формування статутного капіталу; безперебійна діяльність.	Законодавче забезпечення;формування прозорих договірних, орендних, майнових відносин.	Раціональне використання земельних ресурсів;підвищення віддачі земельних ресурсів;передача в спадок, продаж, оренда.
Сільськогосподарські підприємства - суб'єкти матеріально-технічного забезпечення	Вивчення попиту на матеріально-технічні засоби;безперебійні зв'язки між суб'єктами;спрямування виробничого потенціалу у вигідне русло.	Прийнятні умови лізингу;можливість бартерних угод;оновлення парків технічного забезпечення; модернізація засобів виробництва;впровадження інноваційних розробок.	Отримання паливо-мастильних матеріалів, сільськогосподарської техніки, будівничих та лісових, матеріалів, запчастин, нафтопродуктів; підвищення рівня надійності устаткування.
Сільськогосподарські підприємства - суб'єкти обслуговуючого сервісу	Підтримка підприємницької діяльності;фінансово-кредитний сервіс.	Агротехнічні, меліоративні, науково-технологічні, будівельні агрохімічні послуги; впровадження еколого-орієнтованих технологій;страхування можливих ризиків;наявність зовнішніх інвесторів та кредиторів;розширення міжрегіональних зв'язків;постійно діюча ринкова інфраструктура.	Підвищення ефективності виробництва;надійність перевезень заготівлі, реалізації товару, підвищення конкурентоспроможності; можливість виходу на нові ринки збуту.
Сільськогосподарські підприємства - грошові засоби	Конкуренція за ринок збуту продукції, цінних паперів, фінансово-кредитних послуг тощо; наявність ринкового механізму регулювання фінансової діяльності.	Реалізація комерційного планування;ведення різних форм обліку, звітності, нарахування дивідендів на акції або на майнові та земельні паї;наявність функціонуючих фінансових інститутів.	Організація планування, створення різноманітних фондів, здійснення різних видів обліку, складання фінансового плану й звітності.
Особисті селянські господарства-земля	Забезпечення використання земельної ділянки за цільовим призначенням; отримання додаткових прибутків; самостійність господарювання.	Самостійність забезпечення власного виробництва матеріально-технічними засобами; можливість відкривати рахунки в банках та отримання кредиту; можливість бути членами кредитної спілки; можливість використовувати для власних потреб корисні властивості землі; можливість отримувати дорадчі послуги; можливість об'єднуватись на добровільних засадах у виробничі товариства; дотримання нормативів щодо якості продукції, санітарних та екологічних вимог законодавства.	Забезпечення власних потреб; реалізація надлишків продукції заготівельним, переробним підприємствам чи на ринку; сплата земельного податку.

Оскільки розвиток регіональної економічної системи має будуватися на теоретико-філософському сприйнятті концепції єдиного об'єктивного взаємозв'язку природних, соціальних і економічних процесів, які зберігаються на певній території, автором взято за основу природно-економічне районування України (за В.А.Поповкіним). Дане районування сприяє базовим змінам в регіональних економічних системах, що формують передумови запровадження нових господарських механізмів, та допомагає нарощувати обсяги сільськогосподарського виробництва. Для подальшого дослідження проблем розвитку аграрних відносин в регіональних економічних системах районування дало можливість вивчити економічно цілісні території, діагностувати їх функціонально-структурний розвиток, оцінити трансформаційні процеси в регіональних економічних системах, здійснити аналіз стабільності аграрних відносин, визначити фактори впливу і умови стійкого розвитку та напрями ефективного їх функціонування.

У другому розділі «Аналітичні дослідження сучасних трансформацій в регіональних системах економічних відносин» визначено методологічні засади дослідження регіональних економічних систем. За допомогою методу кластерного аналізу досліджені трансформаційні процеси в межах регіональних економічних систем. Проведена діагностика функціонально-структурного розвитку регіональних природно-господарських систем, здійснена оцінка резервів стабілізації економічного зростання. Розкрито вплив структурних змін на становлення аграрних відносин в регіональних економічних системах.

Детальне вивчення трансформаційних процесів в регіональних економічних системах дозволило дослідити в динаміці сукупність економічних показників. З огляду на те, що найбільший вплив на результати аграрного виробництва має рівень інтенсифікації, автором виявлені найбільш типові тенденції розвитку регіональної системи економічних відносин, що сформовані за проявами конкретних трансформаційних процесів протягом останніх років.

Поряд з цим, проведено аналіз ефективного використання земельних ресурсів усіма суб'єктами господарювання. Встановлено, що хоча відбулось збільшення площі сільськогосподарських угідь в господарствах населення, виробництво сільськогосподарської продукції ними за останні роки має повільну тенденцію до зниження. Дане твердження обґрунтовується таким співвідношенням зазначених показників по регіонах: Київський - 1,7:1,5; Карпатський - 1,3:1,1; Подільський - 1,9:1,5; Поліський - 1,5:1,4; Харківський - 2,0:1,4; Придніпровський - 1,7:1,4; Південний - 2,6:1,9; Донецький - 1,9:1,6; Північний - 1,6:1,5.

Аналізуючи ефективність використання земельних ресурсів суб'єктами господарювання усіх форм власності, автором розраховано інтегральний індекс аграрного природно-ресурсного потенціалу за окреслений період, та запропоновано шкалу його визначення (див. рис. 2).

Враховуючи результати проведеного аналізу динаміки ефективності сільськогосподарського виробництва, зазначено, що Київський та Карпатський регіони - мають середні рівень використання аграрного природно-ресурсного потенціалу. Зауважено, що дана динаміка спостерігається як на сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення.

Для Подільського, Поліського, Харківського, Придніпровського, Донецького, Південного та Північного регіонів цей показник нижче середнього рівня.

Для вивчення тенденцій економічної стабільності та виявлення закономірностей розвитку сільськогосподарської галузі, досліджено динаміку виробництва продукції як основного результативного показника стійкого розвитку аграрних відносин. З точки зору автора, оперативним методом для вивчення основної тенденції розвитку є використання аналітичного вирівнювання. Цей метод дає змогу отримати кількісну модель, що описує загальну тенденцію трансформаційних процесів як у галузі рослинництва, так і тваринництва.

Результати економіко-математичного моделювання, дозволили встановити міру коливань виробництва продукції, зокрема найбільші коливання в галузі рослинництва спостерігаються у Поліському регіоні - 0,31, найменші - у Подільському, Харківському, Північний та Київському регіонах - 0,15; у галузі тваринництва найбільші коливання у Подільському - 0,33, найменші - в Київському - 0,15 регіонах (див. табл. 2).

Для виявлення тенденцій змін виробництва продукції по галузям, у роботі розраховані коефіцієнти стійкості виробництва продукції для кожної регіональної системи. За результатами дослідження зроблено висновок, що розмах коливань виробництва сільськогосподарської продукції в галузі рослинництва має тенденцію до зменшення, а в галузі тваринництва до збільшення. Одержані результати дали можливість розрахувати коефіцієнти стійкості виробництва продукції по галузям. Для Подільського, Київського Харківського, Північного регіонів він наближається до 90 в галузі рослинництва; в галузі тваринництва тільки Донецького та Київського регіонів коефіцієнт стійкості наближається до 90.

На основі вищенаведених моделей побудовано прогнозні тренди виробництва сільськогосподарської продукції за галузями на певний період, та визначена основна тенденція розвитку виробництва сільськогосподарської продукції в регіональних економічних системах.

З огляду на те, що об'єм реалізованої продукції залежить від рівня товарності сільськогосподарської продукції (відношення об'єму реалізованої продукції до об'єму її виробництва в натуральному вираженні), в роботі проаналізована його динаміка. Встановлено, що рівень товарності за основними видами сільськогосподарської продукції досить неоднорідний, та має повільну тенденцію до збільшення майже в усіх регіонах в середньому на 20%.

Таблиця 2

Кількісна модель виробництва продукції рослинництва та тваринництва сільськогосподарськими підприємствами регіонів України за 1995 - 2007 роки.

Регіон	Кількісна модель виробництва продукції рослинництва	Кількісна модель виробництва продукції тваринництва	Коефіцієнт стійкості виробництва продукції тваринництва	Коефіцієнт стійкості виробництва продукції рослинництва
			Ку(t)	Ку(t)
Київський	=52,575t2-475,52t+3799,8	=92,078t2-702,66t+3436,6	85	85
Карпатський	=-125,23ln(t)+381,62	=16,503t2-155,94t+453,49	71	64
Подільський	=91,7t 2-1000,8t+5043,9	=74,727t2-902,87t+3491,2	67	86
Поліський	=40,93t2-462,61t+1870,2	=49,415t2-506,36t+1784,4	71	73
Харківський	=42,595t2-349,14t+3131,4	=41,222t2-480,73t+2628	77	84
Придніпровський	=5,9245t2-48,505t+3827,2	=74,78t2-731,44t+3029,7	74	75
Південний	=-10,79t2+59,145t+4454,2	=63,533t2-681,26t+2900,3	72	74
Донецький	=18,74t2-212,33t+2064,4	=33,807t2-310,14+1809,2	80	77
Північний	=27,484t2-278,91t+1950,5	=38,467t2-483,9t+2196,2	71	82

Примітка: складено на основі авторських розрахунків

Подані методологічні та методичні основи аналізу трансформацій в регіональній системі економічних відносин, зумовлюють можливість прогнозувати обсяг аграрного виробництва, що необхідно для визначення направленості спеціалізації, підвищення рівня товарності продукції, розвитку міжрегіональних зв'язків, транскордонного співробітництва, а також дають змогу в перспективі визначати вплив структурних змін на розвиток аграрних відносин.

У третьому розділі «Напрямки ефективного реформування регіональної системи економічних відносин шляхом удосконалення аграрного виробництва» визначено фактори впливу на стійкий розвиток аграрних відносин, дана оцінка очікуваним наслідкам реформування аграрного виробництва в регіональних системах економічних відносин та розкрито регіональні особливості попередження впливу дії кризових явищ на розвиток аграрних відносин.

В роботі доведено, що розвиток регіональних економічних систем в напрямку удосконалення аграрних відносин зумовлено стійкістю суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків, на основі яких формується використання основного засобу виробництва - землі. В результаті аналізу трансформацій в регіональних системах економічних відносин, автором визначено низку факторів, що формують стійкий та динамічний розвиток аграрного виробництва. Їх різноплановість зумовлює можливість групування у певні типи за істотними рисами та властивостями. Тому в роботі виокремлено чотири групи визначальних факторів впливу на стійкий розвиток аграрних відносин, кожну з яких характеризує своєрідний показник, значення якого розраховано для конкретної регіональної системи.

Автором запропоновано методику кількісного визначення впливу факторів на забезпечення стійкого розвитку аграрних відносин. На першому етапі будується модель виробничої функції, в якій результат виробництва представляється як функція n незалежних величин-факторів, а саме:

У=f (x1, х2,... хn), (1)

де У - виробничий результат;

x1, х2, ... хn - фактори впливу.

Наведена модель дозволяє, застосовуючи виявлені мультиколінеарні залежності, встановити та розрахувати кількісне значення факторів впливу та виявити їх взаємодію. При побудові моделі в якості залежних змінних обрано прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції. За незалежні змінні вибрано показники, що визначають виділені групи факторів. Розгляд динаміки визначених факторів, які характеризують аграрні відносини, свідчить про доцільність застосування лінійної багатофакторної моделі, а саме:

уі = а0 + а1х1+а2 х2 +а3 х3+а4 х4, (2)

де уі - прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції на 100га;

а0,..., а4 - параметри рівняння;

хі - фактори, що представлено відповідними показниками, а саме:

х1 - ефективне використання сільськогосподарських угідь - коефіцієнтом ефективного використання сільськогосподарських угідь;

х2 - параметри чинників виробництва - коефіцієнтом щільності розміщення сільськогосподарських підприємств, котрий враховує, форми власності, концентрацію сільськогосподарських підприємств;

х3 - об'єм реалізованої продукції - коефіцієнтом товарності сільськогосподарської продукції;

х4 - екологічні чинники - показниками техногенного навантаження на навколишнє середовище;

Для автоматизованого вирішення поставленої задачі, застосувався програмний продукт “Statgraphics” і “Statistica”.

Розраховані моделі зумовлюють можливість обчислити величину впливу конкретних та випадкових факторів на розмір прибутку у виробництві сільськогосподарської продукції, також виявити факт тісноти взаємозв'язку між зазначеними факторами.

На другому етапі запропонована методика дозволяє за допомогою трендової залежності (залежності від періоду), визначити вплив означених факторів на стійкість розвитку аграрних відносин за таким рівнянням:

х і= в0+ ві Т, (3)

де хі - фактори впливу;

в0 ;ві - параметри рівняння;

Т - часовий період.

Визначення трендової залежності для кожного із зазначених факторів, спричиняє можливість моделювати трендові рівні, та обчислювати значення кожного з них в заданий рік. Визначені показники факторної моделі дають перспективу розрахунку можливого річного значення прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції.

Автором здійснено оцінку щодо регіонального розподілу виробництва сільськогосподарської продукції за категоріями господарств. На основі проведеного аналізу в цьому напрямку зроблено висновок, що потенційні можливості регіональної спеціалізації для прискорення темпів сільськогосподарського виробництва і підвищення його ефективності фактично не використовуються.

У теперішній час сільськогосподарські підприємства орієнтовані на багатогалузеве спрямування. Змінюються співвідношення між окремими галузями і культурами, скорочуються площі посіву одних культур і розширюються інших, відбувається деспеціалізація, переспеціалізація господарств. Це обумовлено тим, що на перший план ставиться питання про забезпечення фінансової стійкості самого підприємства, тобто реалізується ціль більш рівномірного надходження грошових коштів протягом року.

Таким чином, за результатами аналізу теоретичних положень та враховуючи дані економіко-математичного моделювання факторів впливу на стійкий розвиток аграрних відносин, автором обґрунтовано напрямки, які дають змогу взяти до уваги усі фактори, котрі стимулятивно й дестимулятивно впливають на результати виробництва. Відзначено, що регіональна інтеграція та міжгалузева спеціалізація базуються на постійному удосконаленні функціональної і територіальної структури аграрного природно-ресурсного потенціалу в напрямку розміщення галузей і сільськогосподарських культур, оптимальному їх поєднанні в межах регіону та формуванні товарного виробництва продукції, сприяють регіоналізації. Саме регіоналізація проявляється в наступному:

регіональному об'єднанні для протистояння сильнішим суб'єктам господарювання та мінімізації негативних наслідків глобалізації;

можливості інтеграції в межах регіону для формування додаткових конкурентних переваг, а також спільних механізмів узгодження і гармонізації інтересів регіону;

розвитку міжгалузевих зв'язків, транскордонному співробітництві.

В роботі обґрунтовано, що одним з факторів порушення балансу розвитку регіональної економічної системи є світова фінансово-економічна криза. Для України це питання досить актуальне, адже аграрні відносини - це одна з стратегічних складових національної економіки.

Аналітичне дослідження дозволило згрупувати заходи щодо попередження впливу дії кризових явищ на фактори зовнішнього та внутрішнього середовища (див рис. 3).

Серед запропонованих та систематизованих заходів щодо попередження впливу дії кризових явищ найвагомішими є:

впровадження державної підтримки тих галузей сільського господарства, які мають найвищу конкурентоспроможність на світових ринках;

забезпечення механізмів гарантованої реалізації продукції на рівні міждержавних відносин;

формування мережі вітчизняних трейдерських державних та комерційних структур;

збереження й гарантування дії на тривалий період пільгового та спрощеного режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників.

Таким чином, попередження впливу дії кризових явищ на розвиток регіональної системи економічних відносин може мінімізувати наслідки світової фінансової кризи. Стабільний та динамічний розвиток аграрних відносин може стати тим демпфером, який їх зведе до мінімуму.

Антикризова державна аграрна політика спрямована на забезпечення продовольчої безпеки держави, вирішення програм соціального розвитку сільських територій, утвердження конкурентоспроможної продукції аграрного сектору на внутрішньому та зовнішньому ринках. Урахування визначеного кількісного впливу факторів дає змогу створити певні сприятливі умови для стабільного розвитку аграрних відносин в умовах світової фінансової кризи.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-прикладних задач, яке полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій щодо становлення регіональної системи економічних відносин в напрямку удосконалення агарних відносин.

Проведене дослідження дає підстави зробити наступні висновки:

1. В дисертації, на основі аналізу концептуального фундаменту та теоретичних положень становлення регіональних економічних систем, виявлено, що кожна регіональна економічна система розвивається і функціонує на основі певної сукупності елементів, які її складають та утворюють єдине ціле. Сучасні тенденції розвитку регіональних економічних систем обумовлені саморозвитком, самоорганізацією, при цьому необхідною умовою є тісний взаємозв'язок з іншими регіональними системами. Їх характеризує поєднання принципів самостійності та певної централізації в управлінні.

2. Автором в роботі доведено, що зосередження дослідження регіональної системи економічних відносин в напрямку розвитку аграрного виробництва зумовлено провідним значенням природно-економічних факторів у її функціонуванні. Доведено, що корінне підвищення ролі аграрного виробництва сприяє збалансуванню структурних пропорцій суспільного виробництва. Особливості аграрного виробництва позначаються на динамічних характеристиках ресурсної бази, регулюють раціональне використання земельних ресурсів та обумовлюють розподіл техногенно-антропогенного навантаження в регіональних економічних системах. Зазначене спричинило необхідність визначення умов стійкого взаємозв'язку між суб'єктно-об'єктним складом аграрних відносин. Для цього в роботі розкрито передумови формування цих зв'язків та результати стійкого розвитку аграрних відносин, що дало змогу виявити умови стійкості даних взаємозв'язків.

3. Аналітичне дослідження динаміки становлення сільськогосподарських підприємств за організаційно-правовими формами господарювання по регіонах показало загальну тенденцію до їх зменшення. Поряд з цим, відмічається спад сільськогосподарського виробництва і зниження його ефективності. Ця ситуація обумовлена порушенням інтеграційних міжгалузевих зв'язків, нестабільністю економічної ситуації в країні та неефективною державною політикою в аграрному секторі економіки. Встановлено, що хоча і відбулось збільшення площі сільськогосподарських угідь в господарствах населення, виробництво сільськогосподарської продукції за останні роки має повільну тенденцію до зниження.

4. Кластерний аналіз регіональних природо-господарських систем за рівнем інтенсифікації сільськогосподарського виробництва дає підстави стверджувати, що відстані між регіонами при формуванні послідовності зростаючої спільності кластерів, на рівні яких пройшло їх об'єднання, мають досить незначні розрізнення. Негативною рисою є те, що за шкалою оцінювання відсутні регіони близькі до високого рівня інтенсифікації аграрного виробництва.

5. Доведено, що моделювання економічних процесів в регіональних системах визначає загальну тенденцію змін у розвитку сільського господарства в межах зазначеного періоду. За результатами моделювання виявлено різнонаправлені тенденції виробництва сільськогосподарської продукції в регіонах. Установлено, досить слабкі ознаки стійкості, що обумовлено наслідками трансформаційних процесів.

6. В результаті аналізу трансформацій в регіональних системах економічних відносин обґрунтовано вибір факторів впливу на стійкий розвиток аграрних відносин. Кожен фактор зумовлює характерологічний показник, який визначено розрахунковим шляхом для конкретної регіональної системи. Розроблено методику визначення міри впливу факторів на стійкий розвиток аграрних відносин, яка дозволяє використовувати побудовані моделі для кожного регіону з метою виявлення взаємозв'язку між цими факторами та обчислення їх прогнозного значення. Зазначена методика дає можливість виявляти та попереджати явища і події, які негативно впливають на розвиток регіональної системи економічних відносин.

7. В дисертаційній роботі доведено, що світова фінансово-економічна криза певним чином порушує баланс регіональної системи економічних відносин. Для факторів зовнішнього середовища притаманні загальні тенденції, які розповсюджуються на усі регіони України. Визначено заходи, що пропонується здійснити на регіональному рівні, а саме: розширення міжрегіональних зв'язків та транскордонного співробітництва; створення оптових ринків; змістовне опрацювання інноваційних напрямів розвитку.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

Ковальчук С.Я. Проблеми розвитку ринку фінансових послуг України / С.Я. Ковальчук // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету : статті. - Вінниця, 2003. - Вип.14. - С. 204-208.

Ковальчук С.Я. Сучасний стан кредитного сільськогосподарського ринку України / С.Я. Ковальчук // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету : статті. - Вінниця, 2004. - Вип.17. - С. 178-183.

Ковальчук С.Я. Вплив фінансових важелів на діяльність сільськогосподарських підприємств / С.Я. Ковальчук // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету : статті. - Вінниця, 2005. - Вип.20. - С. 79-86.

Ковальчук С.Я. Економічне регулювання фінансових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах, через удосконалення управлінських процесів / С.Я. Ковальчук // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету : статті. - Вінниця, 2006. - Вип.27. - С. 171-177.

Ковальчук С.Я. Стратегічні переваги використання природно-ресурсного потенціалу регіону на основі інноваційних процесів / С.Я. Ковальчук // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка : Зб. наук. праць : статті. - Харків, 2007. - Вип.64 - С. 187-193.

Ковальчук С.Я. Трансформація регіонального економічного розвитку в Україні на сучасному етапі / С.Я. Ковальчук // Економіка : проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць : статті. - Вип. 233 : [в 5 т.] - Т.П. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. Т. 2: - 2007. - С. 393-401.

Ковальчук С.Я. Регіон - економічні механізмі регулювання розвитку/ С.Я. Ковальчук // Вісник Хмельницького національного університету. -№3. - [у 3 т.]. - Хмельницький, 2008. Т.3 (111) : Економічні науки. - 2008. - С. 82-85.

Ковальчук С.Я. Економічна оцінка сталого розвитку аграрних відносин / С.Я. Ковальчук, Л.Є. Купінець // Экономические инновации : сб. науч. работ / Ин-т проблем рынка и экономико-эколог. исслед. НАН Украины. - Одесса, 2009. - Вып.37. - С.171-180. (Особистий внесок здобувача: проведено аналіз стійкості аграрного виробництва).

Матеріали конференцій та тези доповідей

Ковальчук С.Я. Проблеми страхування сільськогосподарських підприємств / С.Я. Ковальчук // Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії : матер. Четвертої Щорічної міжнар. наук. - практ. конф., 22-24 травня 2003 р. : тези допов. - Вінниця, 2003. - С. 78-79.

Ковальчук С.Я. Іпотечне кредитування в Україні / С.Я. Ковальчук // Право і суспільство: актуальні проблеми взаємодії : матері. П'ятої Щорічної міжнар. наук. - практ. конф., 20-22 травня 2004 р. : тези допов. - Вінниця, 2004. - С. 115.

Ковальчук С.Я. Особливості формування ефективного конкурентноспроможного сільськогосподарського виробництва / С.Я. Ковальчук // Право і суспільство: Актуальні проблеми взаємодії - шляхи Європейської інтеграції : матер. Шостої Щорічної міжнар. наук. - практ. конф., 18 - 19 травня 2006 р. : тези допов. - Вінниця, 2006. - С. 105.

Ковальчук С.Я. Політика та стратегія регіонального економічного розвитку в Україні на сучасному етапі / С.Я. Ковальчук // Ринкова трансформація економіки АПК : матер. П'ятої міжнар. наук.- практ. конф., 27-28 листопада 2007 р. : тези допов. - Харків : ХНТУСГ, 2007. - С. 35-36.

Ковальчук С.Я. Інноваційна складова регіонального економічного розвитку / С.Я. Ковальчук // Научни дни : матеріали за 4-а междунар. научна пр. конф., 1-15 Април 2008 г. [у 5-ти том.] : тези допов. - София : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2008.Том 5: Икономики. - 2008. - С. 37-39.

Ковальчук С.Я. Адаптативний розвиток економіки регіонів у світове господарство / С.Я. Ковальчук // Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів : матер. всеукраїнської наук. - практ. конф., 24-25 квітня 2008 р. : тези допов. - КЕІ ДВНЗ КНЕУ ім. В.Гетьмана. - Сімферополь : ПП ”Підприємство Фенікс”, 2008. - С. 50-52.

АНОТАЦІЯ

Ковальчук С.Я. Трансформації в регіональній системі економічних відносин (на прикладі агарного виробництва). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса, 2009.

В дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань розвитку регіональної системи економічних відносин у визначеному пріоритетному напрямку - розвитку аграрного виробництва. Проведено аналіз теоретичних, методологічних, методичних проблем його становлення в регіональній системі економічних відносин. Виявлені умови формування стійких суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків аграрного виробництва.

Запропоновано методологічні та методичні основи аналізу трансформацій в регіональній системі економічних відносин. Розроблено модель, що описує регіональні тенденції змін в галузях аграрного виробництва.

Розроблено методику визначення міри впливу означених факторів на стійкий розвиток аграрних відносин, виявлено взаємозв'язок та обчислено їх кількісне значення. Зазначена методика дозволяє прогнозувати та попереджати явища і події, які негативно впливають на розвиток регіональної системи економічних відносин.

Уточнені регіональні особливості попередження впливу дії кризових явищ на розвиток аграрних відносин. Запропоновані антикризові заходи щодо подолання наслідків фінансово-економічної кризи.

Ключові слова: регіональні економічні системи, регіональна система економічних відносин, аграрні відносини, умови стійких взаємозв'язків, фактори впливу, аграрний природно-ресурсний потенціал.

АННОТАЦИЯ

Ковальчук С.Я. Трансформации в региональных системах экономических отношений (на примере аграрного производства). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, г. Одесса, 2009.

В диссертационной работе изложены результаты исследований процесов трансформации региональной системы экономических отношений в установленном приоритетном направлении - развитии аграрного производства.

Акцентировано внимание на особенностях развития экономических отношений в пределах региональных систем, которые складываются под влиянием факторов общественного производства. В работе проанализированы различные типы экономических систем. Аргументировано целесообразность исследования смешанной системы в направлении усовершенствования аграрных отношений. Раскрыты природно-экономические факторы развития и формирования региональной системы экономических отношений.

Отмечено, что аграрные отношения позитивно отражаются на динамических характеристиках природо-ресурсной базы, регулируют рациональное использование земельных ресурсов и способствуют равномерному распределению техногенно-антропогенной нагрузки в региональных экономических системах. На основании этого определены условия формирования устойчивых субъектно-объектных взаимосвязей в аграрном производстве.

Определено воздействие рыночных трансформаций, раскрыто влияние структурных изменений на формирование аграрных отношений в региональных экономических системах. Кластерный анализ региональных природно-хозяйственных систем по уровню интенсификации сельскохозяйственного производства дал возможность определить наиболее типичные тенденции развития аграрного производства.

Проведенный региональный анализ эффективности использования земельных ресурсов субъектами хозяйствования, позволил разработать шкалу оценки аграрного природо-ресурсного потенциала.

Разработаны методологические и методические подходы к анализу трансформаций аграрных отношений в региональных экономических системах.

Экономико-математическое моделирование трансформаций в региональных системах экономических отношений, позволило установить размах колебаний производства сельскохозяйственной продукции, выявить тенденции изменений в отраслях аграрного производства. Полученные результаты дали возможность определить отраслевые региональные коэффициенты устойчивости производства сельскохозяйственной продукции. Разработанные модели позволяют оценить перспективы развития агарных отношений в регионах.

В диссертационной работе доказано, что специализация и концентрация являются приоритетными путями формирования аграрных отношений и отвечают современным тенденциям становления региональной экономической системы, процессам регионализации и глобализации.

Разработана методика количественного и качественного определения взаимосвязи факторов влияющих на становление региональной экономической системы в направлении обеспечения устойчивого развития агарных отношений. Обосновано их стимулирующее и дестимулирующее влияние на производство сельскохозяйственной продукции.