Статистичний аналіз зайнятості населення України: регіональний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Державний вищий навчальний заклад

“Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”

Спеціальність 08.00.10 - Статистика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Статистичний аналіз зайнятості населення України: регіональний аспект

Пономаренко Ігор Віталійович

Київ-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі статистики ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник

доктор економічних наук, доцент,

Бараник Зоя Павлівна,

ДВНЗ “Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана”,

професор кафедри статистики

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, старший науковий співробітник,

Саріогло Володимир Георгійович,

Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, завідувач відділу соціально-демографічної статистики;

кандидат економічних наук, доцент,

Хмелюк Альона Василівна,

Дніпродзержинський державний технічний університет, доцент кафедри обліку та аудиту

Захист відбудеться “_7_” травня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-Г, к. 601.

Автореферат розісланий “__6___” квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат технічних наук, професор О. Д. Шарапов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Регіони України характеризуються різним ступенем економічного розвитку й соціальної сфери, обсягами залученої у виробництво робочої сили, ефективністю її використання. Успішне функціонування економіки окремих регіонів і всієї країни загалом залежить від ефективного застосування механізмів як державного регулювання, так і місцевого самоврядування. Надійною базою для регулювання процесів, які відбуваються в економіці регіонів, є створення інформаційно-аналітичного забезпечення управління, що визначає напрями, параметри розроблення управлінських рішень, забезпечує контроль за їх виконанням в умовах системного використання статистичних методів.

Якість інформаційно-аналітичного забезпечення ґрунтується на методології статистичного дослідження і є підґрунтям прийняття ефективних управлінських рішень у галузі розв'язання економічних та соціальних проблем на регіональному рівні. На базі статистичного аналізу та оцінювання соціально-економічних процесів, застосування принципів і методів побудови моделей щодо пропорційності розвитку, збалансованості, ефективності, економічної привабливості окремих регіонів вирішуються першочергові завдання їх стратегічного розвитку.

Економічний розвиток регіонів залежить від продуктивності праці, територіальної організації виробництва, впливу зовнішнього та внутрішнього середовища. У цьому контексті дуже важливо враховувати перелічені вище чинники функціонування регіонів країни. Саме тому проведення статистичного аналізу зайнятості населення за економічними районами є актуальним питанням сьогодення, оскільки результати його висвітлюють стан та розвиток територій, поєднаних зовнішніми та внутрішніми чинниками розвитку.

На основі методології статистичного дослідження формується система теоретичних знань і навичок щодо проведення статистичного аналізу зайнятості населення, будується інформаційно-аналітичне забезпечення управління ринком праці, що прискорює та вдосконалює оброблення інформації для розроблення і підтримки управлінських рішень. Статистичний аналіз зайнятості визначає її обсяги, структуру, міжрегіональний та міждержавний рух робочої сили, забезпечує можливість адекватної оцінки ступеня її використання, співвідношення попиту та пропозиції робочої сили за видами економічної діяльності та регіонами країни.

Представлені аспекти дослідження зайнятості населення знайшли відображення в роботах вітчизняних науковців: З. П. Бараник, С. І. Бандура, Д. П. Богині, В. Я. Брича, В. С. Васильченка, З. С. Варналія, І. Ф. Гнібіденка, Б. М. Данилишина, М. І. Долішнього, Т. А. Заяць, С. М. Злупка, Е. М. Лібанової, Л. С. Лісогор, В. В. Онікієнка, Н. О. Парфенцевої, В. М. Петюха, С. І. Пірожкова, В. Г. Саріогло, Т. О. Стеценко, А. В. Хмелюк, М. Г. Чумаченка.

Разом з тим дослідженню зайнятості населення за економічними районами не приділено належної уваги. Актуальність дослідження зайнятості населення на рівні економічних районів, недостатність наукового обґрунтування теоретико-методологічних засад її статистичного аналізу та оцінювання обумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт кафедри статистики факультету інформаційних систем і технологій ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” і є складовою наукових держбюджетних тем: “Методологія і методика статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів” (номер державної реєстрації 0100U006873) та “Методологія статистичного дослідження економічного розвитку та конкурентоспроможності країни в умовах трансформаційної економіки” (номер державної реєстрації 0106U004339).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні, поглибленні та розробленні теоретико-методологічних та методичних засад статистичного аналізу та оцінювання зайнятості населення за економічними районами України.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

- на основі узагальнення міжнародного та вітчизняного досвіду удосконалити понятійний апарат зайнятості населення як об'єкту статистичного дослідження;

- удосконалити класифікацію видів зайнятості населення у відповідності до рекомендацій Міжнародної організації праці;

- узагальнити існуючі методичні підходи статистичного аналізу та оцінювання зайнятості населення;

- розкрити особливості інформаційно-аналітичного забезпечення регулювання зайнятістю населення на регіональних ринках праці та обґрунтувати можливі напрями його вдосконалення;

- сформувати систему статистичних показників зайнятості населення, розкрити їх сутність та взаємозв'язок в умовах інтеграції національної економіки до міжнародного простору;

- розширити поняття “економічний район”, оцінивши його роль та значення, а також інших, пов'язаних з ним категорій і понять, які дають комплексне розуміння системи формування окремих територій в умовах реалізації регіональної політики зайнятості;

- адаптувати методику кластерного аналізу для утворення якісно однорідних регіональних зон за рівнем зайнятості населення;

- здійснити рейтингову оцінку економічних районів за основними показниками зайнятості населення;

- сформулювати рекомендації та пропозиції щодо підвищення ефективності зайнятості в економічних районах країни.

Об'єктом дослідження є зайнятість населення України.

Предметом дослідження є методичні засади статистичного аналізу та оцінювання зайнятості населення за економічними районами.

Методи дослідження базуються на концептуальних підходах економічної теорії та положеннях статистичної науки. При дослідженні використовувалися такі статистичні методи: середніх величин, варіації, кластерного аналізу, моделі динаміки, графічний, табличний. Зазначені методи дали можливість проаналізувати ситуацію із зайнятістю населення в економічних районах України та визначити пріоритетні напрями державної політики регулювання зайнятості. У дисертаційній роботі розрахунки виконано за допомогою пакетів Microsoft Office Excel та STATISTICA 6.0.

Інформаційною базою дослідження є публікації та методичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства праці і соціальної політики України, Державного центру зайнятості, рекомендації Міжнародної організації праці, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, власні розрахунки. зайнятість населення регіональний кластерний

Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні та розробленні теоретико-методологічних засад статистичного аналізу та оцінювання зайнятості населення за економічними районами України.

Найбільш вагомими теоретичними та практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок автора, є такі:

уперше:

- розроблено методичні підходи статистичного аналізу зайнятості населення в регіональному аспекті, що дає можливість здійснити порівняльний аналіз зайнятості в економічних районах країни та на цій основі розробити систему моніторингу щодо ефективного регулювання регіональних ринків праці;

- проведено статистичний аналіз зайнятості населення за економічними районами, що дозволило оцінити ситуацію на регіональних ринках праці, сформулювати висновки та пропозиції щодо ефективності їх функціонування та прийняття відповідних управлінських рішень;

удосконалено:

- понятійний апарат статистичного дослідження зайнятості населення в регіональному аспекті шляхом визначення соціально-економічної сутності низки категорій і понять, які сприяють формуванню сучасних наукових поглядів на основні принципи зайнятості в умовах ринку і дозволяють науково обґрунтувати методологічні підходи аналізу та оцінювання процесу зайнятості в економічних районах;

- систему статистичних показників зайнятості населення, що дозволяє розширити та поглибити аналітичні можливості статистичного аналізу ринку праці з урахуванням природного та механічного руху робочої сили;

- методичні засади статистичного аналізу зайнятості в регіональних зонах, що виокремленні методом кластерного аналізу для утворення якісно однорідних таксонів зайнятості;

дістали подальшого розвитку:

- методичні засади інформаційно-аналітичного забезпечення регулювання зайнятості населення на регіональному рівні, що визначають методи та заходи активної державної політики зайнятості в економічних районах з урахуванням стану та розвитку ринку праці;

- класифікація видів зайнятості населення за соціально-економічними ознаками, що дає можливість узагальнити та систематизувати це складне явище, всебічно оцінити його структуру та інтенсивність прояву в суспільстві;

- методичні підходи до рейтингової оцінки економічних районів країни за основними показниками зайнятості населення. Визначений ранг району є основою для перерозподілу ресурсів праці органами державного регулювання з метою підтримки як депресивних регіонів, так і територій, що недостатньо розвинуті.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати придатні до використання у практичній діяльності Департаменту статистики праці Держкомстату України, Міністерства праці і соціальної політики України, Державного центру зайнятості, а також у навчальному процесі у вищих навчальних закладах.

Науково-практичні розробки щодо статистичного аналізу та оцінювання зайнятості населення за економічними районами впроваджені у практичну діяльність Департаменту стратегії соціального розвитку Міністерства праці та соціальної політики України (довідка №08-75 від 29.09.05). Такий підхід дозволить диференційовано та зважено підходити до вирішення економічних та соціальних проблем кожної конкретної території, здійснити перерозподіл ресурсів праці з метою ефективного їх використання згідно із стратегічними завданнями державної регіональної політики.

Методичні підходи, котрі дозволили вдосконалити систему показників, що оцінюють соціально-економічний рівень розвитку регіонів країни, і в тому числі рівень заробітної плати на найближчі роки, впроваджені у практичну діяльність Департаменту стратегії соціального розвитку Міністерства праці та соціальної політики України (довідка №08-2 від 02.03.06).

Науково-практичні розробки, що стосуються визначення місця кожного економічного регіону за станом та розвитком зайнятості населення, впроваджені в практичну діяльність Департаменту стратегії соціального розвитку Міністерства праці та соціальної політики України (довідка №103/10/136/-08 від 03.12.08).

Основні теоретичні положення дисертації стосовно статистичного аналізу та оцінювання ринку праці використовуються при викладанні курсів “Статистика”, “Статистика ринків” у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” (довідка від 27.09.08), “Статистика”, “Соціальна статистика”, “Економетрія”, “Дослідження операцій” у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини “Україна” (довідка від 30.09.08), “Статистика”, “Міжнародна економічна статистика”, “Економетрія” в ДВНЗ “Українська академія бізнесу та підприємництва” (довідка від 25.09.08). Дослідження зайнятості методами статистики у вищезазначених дисциплінах сприятимуть фаховій підготовці студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням і містить виклад авторського підходу щодо статистичного аналізу та оцінювання зайнятості населення на рівні економічних районів України. Наукові положення, висновки і рекомендації, винесені на захист, отримані автором самостійно. Обсяг особистого внеску в роботах, опублікованих у співавторстві, наведений окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише такі ідеї та положення, що отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення проведеного дослідження на 4 міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема, на: міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, червень 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Формування, використання та розвиток управлінського потенціалу” (м. Луганськ, жовтень 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Державне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрямки їх розвитку” (м. Київ, грудень 2005 р.); ХІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи функціонування інноваційної системи держави в умовах глобалізації” (м. Луцьк, вересень 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано автором самостійно та у співавторстві в 13 наукових працях загальним обсягом, що належить особисто дисертанту 3,23 друк. арк., у тому числі 6 із них загальним обсягом 2,17 друк. арк. у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи - 190 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 31 рисунок на 16 сторінках, 36 таблиць на 10 сторінках та 6 додатків на 17 сторінках. Список використаних джерел містить 153 найменування на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету й основні завдання статистичного аналізу, окреслено об'єкт, предмет та основні методи дослідження, відображено наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів, зв'язок роботи з державними науковими програмами, відомості щодо апробації результатів, інформацію та кількість публікацій за темою дисертації.

У розділі 1 “Теоретичні засади статистичного дослідження зайнятості населення” розглянуто основні теорії зайнятості (класичну, марксистську, неокласичну, кейнсіанську, посткейнсіанську, монетаристську, неокласичного синтезу). Це дозволило узагальнити різні позиції наукових шкіл щодо застосування механізмів регулювання процесів зайнятості населення.

У дисертації проаналізовано наукові праці вчених щодо сутності зайнятості та її форм на ринку праці. Розглянуто основні моделі ринку праці, відмінність між якими проявляється в особливостях державного впливу на процеси зайнятості.

Слід зазначити, що розвиток ринкових відносин та інтеграція до міжнародного економічного простору викликають необхідність поглибленого вивчення процесів зайнятості і безробіття, особливо на регіональному рівні. Це сприятиме врахуванню особливостей розвитку регіонів при розробленні державних програм, направлених на стабілізацію зайнятості населення, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної робочої сили.

Вивчення сутності зайнятості потребує розгляду окремих її видів та класифікацій, оскільки чітке визначення та висвітлення їх особливостей сприяє ретельному, всебічному аналізу такого складного явища як ринок праці. Необхідність удосконалення існуючих класифікацій зайнятості населення викликана змінами, що відбуваються в економіці та соціальній сфері, існуванням різних форм власності, нерівнозначними взаємовідносинами між роботодавцями, робітниками та державою, трудовим законодавством, інтеграцією національної економіки до міжнародного простору, розповсюдженням фінансової та економічної кризи в світі тощо. У результаті цього змінюються соціально-трудові відносини в країні, ринок праці набуває нових форм організації.

З метою здійснення системного статистичного дослідження зайнятості населення проведено її класифікацію за різними соціально-економічними ознаками, що враховують особливості ринку праці, сучасні тенденції його розвитку

Визначення основних видів зайнятості сприяє виявленню об'єктивних закономірності розвитку зайнятості в країні, які є підґрунтям при розробці ефективних управлінських рішень щодо встановлення прогресивної структури зайнятості населення.

Дістали подальшого розвитку методичні підходи інформаційно-аналітичного забезпечення регулювання зайнятістю населення на регіональному рівні. Інформаційно-аналітичне забезпечення регулювання зайнятості населення передбачає формування системи статистичних показників ринку праці, в основу побудови якої покладені принципи системного підходу. В роботі удосконалена система статистичних показників, що забезпечує можливість оцінки обсягів зайнятості та її рівня з врахуванням природного та механічного руху населення.

Запропоновано концептуальну схему статистичного аналізу зайнятості населення, яка дає можливість дослідити процес зайнятості в економічних районах і встановити причинно-наслідкові зв'язки між обсягами зайнятості, рівнем, станом зовнішнього та внутрішнього середовища (рис. 2). Результати проведеного аналізу є базою, на яку можуть спиратися регулюючі органи при розробці регіональної політики зайнятості населення та оцінки її ефективності.

Розроблення та впровадження ефективних механізмів регулювання зайнятості повинно здійснюватися в поєднанні з моніторингом зайнятості населення, який забезпечує постійний контроль за процесами зайнятості населення в економічних районах країни.

Статистичний аналіз зайнятості, здійснений за допомогою запропонованої системи статистичних показників, дозволяє визначати чисельність зайнятих та їх відносний рівень протягом досліджуваного періоду. Урахування міжнародного досвіду та проведення розрахунків за допомогою показників, що ґрунтуються на методології та рекомендаціях МОП, дає можливість об'єктивно оцінювати ситуацію із зайнятістю на регіональних ринках праці та проводити порівняння з іншими країнами. При цьому ступінь деталізації статистичної інформації є достатньо глибоким, збирання даних, їх систематизація проводиться на періодичній основі, що дозволяє аналізувати та оцінювати регіональні ринки праці й швидко реагувати у разі погіршення ситуації із зайнятістю населення.

Розділ 2 “Методичні основи статистичного аналізу зайнятості населення” присвячено обґрунтуванню та розробленню методичних підходів статистичного аналізу та оцінювання зайнятості населення за економічними районами.

Доведено необхідність дослідження зайнятості населення на рівні економічних районів, які сформовані залежно від географічного розташування окремих територій, територіального поділу праці, соціально-економічних відносин, що історично склалися. Дослідження наукових праць щодо розподілу територій країни за економічними принципами дозволило чітко визначити поняття “економічний район” та окреслити його основні риси.

Економічні райони представляють собою територіальні одиниці, які утворилися на основі суспільного поділу праці, виникнення та формування районних територіальних виробничих комплексів. Вони сформовані на основі проекту Закону України “Про концепцію державної регіональної економічної політики” від 1998 р. Згідно з цим проектом в Україні виділено вісім економічних районів: Донецький; Придніпровський; Східний; Центральний; Поліський; Подільський; Причорноморський; Карпатський.

На основі систематизації та узагальнення існуючих методичних підходів до проведення статистичного аналізу зайнятості населення в роботі побудовано схему етапів її комплексного дослідження, визначено їх послідовність, основні напрями аналізу.

На першому етапі проводиться аналіз зайнятості населення на регіональному рівні, результати якого дозволять виявити особливості розвитку територіальних ринків праці та визначити місце регіонів за станом та розвитком зайнятості. На другому етапі здійснюється аналіз зайнятості населення на національному рівні, на основі отриманих результатів визначаються стан та умови розвитку ринку праці країни. Третій етап передбачає оцінювання стану та розвитку національного ринку праці, його відмінності, особливості в порівнянні з міжнародним. Це дозволить визначити рівень конкурентоспроможності національної робочої сили, можливість її залучення в міжнародний ринок праці.

Запропонований методичний підхід статистичного аналізу та оцінювання зайнятості населення сприяє формуванню якісного інформаційно-аналітичного забезпечення регулювання цим процесом, що слугує надійною базою для прийняття управлінських рішень, ефективних заходів щодо стабілізації ситуації із зайнятістю в економічних районах країни.

У роботі обґрунтовано необхідність проведення статистичного аналізу співвідношення попиту та пропозиції робочої сили за економічними районами країни. Зміна попиту та пропозиції робочої сили в кожному економічному районі обумовлює рівень збалансованості робочої сили на ринку праці країни.

Основним показником, що характеризує ситуацію на ринку праці, є співвідношення незайнятих трудовою діяльністю, що перебували на обліку в Державній службі зайнятості, та вільних робочих місць (вакансій). Упродовж 2004-2007 рр. значення цього показника в усіх економічних районах зменшилося, але у 2008 р., внаслідок економічної кризи в Україні, відбулося значне збільшення даного показника. Це свідчить про негативну тенденцію - значний дисбаланс між кількістю не зайнятих трудовою діяльністю громадян, які перебували на обліку в Державній службі зайнятості та попитом на робочу силу з боку підприємств, установ та організацій.

У роботі оцінено структуру та структурні зрушення попиту і пропозиції робочої сили за економічними районами. Це дозволило виявити існуючі диспропорції між ними, ступінь використання наявної робочої сили та потребу підприємств, установ і організацій у найманих працівниках. Результати аналізу дозволяють оцінити ситуацію на регіональних ринках праці та розробити пропозиції стосовно підвищення рівня зайнятості в окремих економічних районах, враховуючи їх потребу в кадрах на короткострокову і тривалу перспективу, реальні джерела покриття цієї потреби

Отримані результати засвідчили, що у 2008 р. в Україні лише в чотирьох економічних районах співвідношення незайнятих трудовою діяльністю, що перебували на обліку в Державній службі зайнятості, та вільних робочих місць (вакансій) менше середнього в країні. Це економічні райони, в яких значний природно-ресурсний потенціал, спостерігається інтенсивний розвиток промисловості і, як наслідок, високі темпи економічного зростання, значний рівень залучення робочої сили (Донецький, Придніпровський, Центральний та Причорноморський).

У чотирьох економічних районах (Східному, Поліському, Подільському та Карпатському) значення цього показника вище за середній в Україні. Значне співвідношення незайнятих трудовою діяльністю, що перебували на обліку в Державній службі зайнятості, та вільних робочих місць (вакансій) спостерігається в Карпатському (25 осіб на вакансію) та Подільському (36 осіб на вакансію) економічних районах. Така ситуація пов'язана з низьким рівнем ділової активності підприємств малого й середнього бізнесу, неможливістю знайти роботу, яка б відповідала професійно-кваліфікаційному рівню наявної робочої сили в цих регіонах.

Різний рівень економічного розвитку районів країни обумовлює нерівномірність розподілу робочої сили, її рух. У разі випадку набуває стійкого та систематичного характеру міграція економічно активного населення до тих районів, в яких спостерігається більш сприятлива ситуація із зайнятістю населення, кращі умови праці, високий рівень заробітної плати та соціального забезпечення.

У розділі 3 “Статистичний аналіз зайнятості населення в Україні” проведено статистичне дослідження зайнятості населення в економічних районах країни. З позиції системного підходу проаналізовано структуру та виявлено структурні зрушення в чисельності зайнятих та безробітних; проведено рейтингове оцінювання економічних районів за основними показниками зайнятості; виокремлено однорідні регіональні зони, що характеризуються схожими тенденціями розвитку ринку праці.

Значну увагу приділено визначенню особливостей розвитку кожного економічного району в частині зайнятості населення. Відмінності в наявності та використанні природних ресурсів, трудових ресурсів, виробничому потенціалі та різний рівень господарського освоєння окремих територій обумовили необхідність комплексного статистичного аналізу економічних районів.

У роботі аргументовано регіональний аспект проведення аналізу, доведено вплив економічних, соціальних, демографічних факторів на рівень розвитку ринку праці. Проаналізовано структурні зміни чисельності економічно активного населення в економічних районах. Установлено, що в сучасних умовах розвитку регіональних ринків праці спостерігається непропорційність розподілу зайнятих та безробітних стосовно середньорічної чисельності населення. Це свідчить про наявні диспропорції в розподілі ресурсів праці між окремими територіями, видами економічної діяльності, що призводить до існування нераціональної структури зайнятості в економіці країни.

У роботі адаптовано методологію кластерного аналізу для утворення якісно однорідних економічних регіональних зон, що об'єднують в собі райони зі схожими умовами розвитку соціально-трудових відносин, однаковим ступенем використання ресурсів праці, рівнем зайнятості.

Ієрархічне об'єднання економічних районів України в кластери здійснено за допомогою методу Варда та евклідових відстаней. Багатовимірне групування районів проведено на основі системи статистичних показників, що характеризують стан та розвиток зайнятості населення. До системи показників належать: “відпрацьовано в середньому 1 штатним працівником”, “підвищення кваліфікації працівників, у % до середньооблікової чисельності штатних працівників”, “рівень вибуття працівників, у % до середньооблікової чисельності штатних працівників”, “рівень вимушеної неповної зайнятості, у % до середньооблікової чисельності штатних працівників”, “рівень зайнятості”, “середня тривалість відсутності 1 штатного працівника в годинах”, “середньої тривалості незайнятості безробітного населення”, “середньомісячна зарплата 1 штатного працівника”; “частка молоді, у % до середньооблікової чисельності штатних працівників”; “навантаження на 1 вільне робоче місце (вакансію)”; “навчено новим професіям, у % до облікової чисельності штатних працівників”. Визначені показники пронормовані, оскільки вони мали різні одиниці вимірювання.

Отримані результати свідчать, що найкраща ситуація із зайнятістю спостерігалася в економічному районі, що утворив кластер А (Центральний економічний район). Рівень зайнятості в Центральному економічному районі найвищий як серед економічних районів, так і серед однорідних регіональних зон. У кластері А спостерігається найбільша частка молоді серед облікової чисельності працівників (34,8%) та найвищий рівень середньомісячної заробітної плати (1724 грн.). Як позитивні характеристики, відмічено найнижчі значення середньої тривалості зареєстрованого безробіття (5 місяців), співвідношення незайнятих трудовою діяльністю, що перебували на обліку в Державній службі зайнятості, та вільних робочих місць (вакансій) (1 особа), рівня вимушеної неповної зайнятості (2,1%), середньої тривалості відсутності одного штатного працівника (97 годин).

Другу позицію займає кластер Б, який складається з двох підкластерів: Б1 та Б2. До підкластеру Б.1 належать Подільський, Карпатський, Поліський, Причорноморський та Східний економічні райони, які характеризуються найнижчим рівнем розвитку ринку праці. У цьому підкластері зафіксовано найменші значення рівня зайнятості (57,8%), частки молоді серед штатних працівників (30,2%), розміру середньомісячної заробітної плати (1124 грн.). До негативних тенденцій належать: зафіксовані найвищі рівні співвідношення незайнятих трудовою діяльністю, що перебували на обліку в Державній службі зайнятості, та вільних робочих місць (вакансій) (8 осіб), вимушеної неповної зайнятості (5,0%), а також значні втрати робочого часу (258 годин).

Зазначимо, що в підкластері Б.2 ситуація із зайнятістю населення більш стабільна. Так, рівень вибуття штатних працівників найнижчий - 29,0%, зафіксовано найменші втрати робочого часу на одного працівника (163 години) і, як результат, найбільший фонд відпрацьованого робочого часу - 1703 години. Серед виділених однорідних регіональних зон у підкластері Б.2 можна відмітити найактивніші дії з перекваліфіцією працівників: навчено новим професіям (4,0%); підвищення рівня кваліфікації (11,8%).

Запропонований підхід до аналізу та оцінювання зайнятості населення за економічними районами дає можливість сформувати таке інформаційно-аналітичне забезпечення, яке регулюючі органи мають використовувати при розробці дієвих заходів стосовно підвищення рівня розвитку економічних регіональних зон, у частині раціонального розподілу ресурсів праці та ефективного їх використання.

У роботі обґрунтовано необхідність проведення рейтингового оцінювання економічних районів України за основними показниками зайнятості населення. Рейтингова оцінка визначає їх місце (ранг), яке обумовлене нерівномірністю розвитку соціально-трудових відносин на окремих територіях, своєрідністю умов розвитку ринку праці в частині зайнятості населення.

Рейтингове оцінювання передбачає такі етапи: формування множини ознак; вибір способу стандартизації показників; обґрунтування функції вагових коефіцієнтів; визначення процедури агрегування показників. Її розрахунок здійснювався шляхом стандартизації відібраних показників зайнятості, виходячи з напряму їх дії: прямої дії (стимулятори); зворотної дії (дестимулятори). Середнє значення стандартизованих показників зайнятості розраховано за формулою середньої арифметичної простої.

Отримані значення показників зайнятості знаходяться в межах від 0 до 1, та дають змогу визначити стан розвитку окремого економічного району або їх групи у відповідності до відносних відстаней.

Рейтингову оцінку економічних районів України за основними показниками зайнятості населення в 2007 р. представлено в табл. 1. У трьох економічних районах значення інтегральної оцінки вище середнього рівня в Україні (). Лідируючі позиції Придніпровського, Центрального та Донецького економічних районів пояснюються наявністю значного економічного та трудового потенціалу в них, порівняно з іншими.

Таблиця 1

Рейтингова оцінка економічних районів України за основними показниками зайнятості населення в 2007 р.

Економічні райони	Ранг економічних регіонів за зайнятістю населення	Значення рейтингової оцінки
Подільський	1	0,208
Карпатський	2	0,308
Поліський	3	0,309
Причорноморський	4	0,370
Східний	5	0,436
Україна	x	0,572
Донецький	6	0,600
Центральний	7	0,615
Придніпровський	8	0,634

У решти економічних районів значення інтегральної оцінки нижче ніж середній рівень в Україні (), що свідчить про незадовільний рівень розвитку ринку праці на виділених територіях. Статистичний аналіз показників, на базі яких проведена рейтингове оцінювання, дозволив визначити лідера серед економічних районів за станом та розвитком зайнятості населення. Це - Придніпровський район. У районі зафіксовано найвищий рівень відпрацьованого робочого часу - 1725 год. та найменші витрати робочого часу - 136 год. на одного штатного працівника, найбільша частка штатних працівників, які підвищили свою кваліфікацію - 22,2%. Аутсайдером серед економічних районів є Подільський район, який характеризується найнижчим рівнем відпрацьованого робочого часу - 1626 год. та найбільшими втратами робочого часу - 296 год. на одного штатного працівника, найвищим рівнем співвідношення незайнятих трудовою діяльністю, що перебували на обліку в Державній службі зайнятості, та вільних робочих місць (вакансій) - 17 осіб, найменшою часткою штатних працівників, які підвищили свою кваліфікацію - 7,4%, найменшим рівнем заробітної плати на одного штатного працівника - 1013 грн.

Запропонований підхід до рейтингового оцінювання економічних районів за рівнем розвитку зайнятості населення дозволяє визначити регіони, які потребують швидких дій органів управління, місцевого самоврядування стосовно стабілізації ситуації на ринку праці.

У роботі проведено оцінювання чисельності економічно активного населення, рівня їх залучення в суспільне виробництво в економічних районах України за різними соціально-демографічними ознаками: статтю, типом місцевості.

Результати проведеного аналізу динаміки чисельності зайнятого населення за економічними районами за 2004-2007 рр., дозволили зробити такі висновки: упродовж досліджуваного періоду часу спостерігалося щорічне збільшення чисельності зайнятих в усіх економічних районах, у Донецькому на 32,0 тис. осіб, Придніпровському - 23,7 тис. осіб, Східному - 19,8 тис. осіб, Центральному - 37,1 тис. осіб, Поліському - 17,0 тис. осіб, Подільському - 19,1 тис. осіб, Причорноморському - 29,4 тис. осіб, Карпатському - 25,0 тис. осіб.

Що стосується рівня зайнятості, то відмічено його зростання в усіх економічних районах: у Донецькому на 1,0 в. п.; у Придніпровському - 0,7 в. п.; у Східному - 0,6 в. п.; у Центральному - 0,5 в. п.; у Поліському - 0,7 в. п.; у Подільському - 0,8 в. п.; у Причорноморському - 0,6 в. п.; у Карпатському - 0,5 в. п.

За досліджуваний період спостерігалося щорічне зменшення чисельності безробітних за МОП в усіх економічних районах: Донецькому - на 22,1 тис. осіб; Придніпровському - на 17,6 тис. осіб; Східному - на 19,7 тис. осіб; Центральному - на 20,6 тис. осіб; Поліському - на 19,0 тис. осіб; Подільському - на 15,8 тис. осіб; Причорноморському - на 26,9 тис. осіб; Карпатському - на 21,3 тис. осіб.

Оцінювання рівня безробіття в економічних районах виявило позитивну тенденцію до його зменшення. У 2007 р. найвищий рівень безробіття зафіксовано в Поліському районі, а найнижчий, на рівні природного, у Центральному районі

Статистичний аналіз зайнятості та безробіття населення за економічними районами України дозволив виявити особливості функціонування регіональних ринків праці та тенденції їх розвитку. Крім того, запропонований підхід до аналізу зайнятості за економічними районами дає змогу виявити розбіжності в рівні розвитку соціально-трудових відносин, оцінити співвідношення між попитом та пропозицією робочої сили, напрями руху робочої сили.

Результати проведеного дослідження підтверджують необхідність застосування статистичної методології для аналізу та оцінювання зайнятості населення за економічними районами і є надійним інформаційно-аналітичним забезпеченням, на яке спиратимуться органи державного управління та місцевого самоврядування при регулюванні процесів, що відбуваються на регіональних ринках праці, не лише за умов інтенсивного розвитку економіки країни, але й при виникненні несприятливої кризової ситуації.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення міжнародних та вітчизняних точок зору стосовно зайнятості населення, набули подальшого розвитку методичні підходи щодо вирішення наукових завдань її статистичного аналізу та оцінювання, визначення закономірностей та тенденцій зайнятості на регіональному рівні. Це дозволило сформулювати низку теоретичних та науково-практичних висновків, спрямованих на вирішення завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети.

1. Теоретично обґрунтовано необхідність створення інформаційно-аналітичної бази дослідження ринку праці в регіональному розрізі, яка включає оцінку зовнішнього середовища, аналіз внутрішнього середовища, аналіз зайнятості населення та її рівня. Це пояснюється важливістю результатів аналізу зайнятості населення для органів державного регулювання.

Удосконалено схему проведення статистичного аналізу зайнятості, обґрунтовано послідовність його здійснення згідно із запропонованими етапами та напрямами дослідження. Запропонований підхід передбачає розгляд зайнятості не ізольовано, а в її різнобічних зв'язках із зовнішнім середовищем, з урахуванням впливу факторів, що спричиняють зміни обсягів, структури та закономірностей розвитку зайнятості як на регіональних ринках праці, так і на національному.

Сформоване інформаційно-аналітичне забезпечення зайнятості населення є основою для розроблення раціональних диференційованих програм сприяння зайнятості населення залежно від рівня розвитку регіональних ринків праці.

2. Узагальнено наукові доробки сучасних учених стосовно класифікації зайнятості населення та виділено основні її види за такими соціально-економічними ознаками:

- за формами організації робочого часу;

- за статусами діяльності;

- за стабільністю трудової діяльності;

- за характером організації робочих місць та робочого часу;

- за формами правового регулювання використання робочої сили.

Застосування запропонованої класифікації видів зайнятості дозволяє всебічно оцінити структуру зайнятого населення за різними соціально-економічними ознаками та проаналізувати її якісний склад за видами економічної діяльності та за економічними районами.

3. Згідно з принципами системного підходу в роботі теоретично обґрунтовано методичні засади статистичного аналізу зайнятості населення в регіональному аспекті. Застосовуючи статистичну методологію, з одного боку, виявлено схожі риси, особливості та відмінності в розвитку економічних районів в частині зайнятості населення, з другого боку, встановлено загальні закономірності та тенденції розвитку зайнятості населення як на окремих територіях, так і загалом в країні.

4. Ураховуючи міжрегіональний рух робочої сили та очікуване міждержавне переміщення її в умовах вступу до СОТ, Європейської інтеграції, у роботі сформовано систему статистичних показників з урахуванням природного та механічного руху населення. Запропоновані узагальнюючі показники характеризують обсяги зайнятості, її структуру та співвідношення окремих складових, поширеність та інтенсивність її розвитку як в окремих регіонах, так і на національному рівні.

5. Розширено поняття “економічний район”, до складу якого входять області, які мають однаковий ступінь територіальної організації виробництва та рівень розвитку економіки, соціальної сфери, характеризуються сталими соціально-економічними зв'язками. Статистичний аналіз зайнятості населення за економічними районами дозволяє дослідити функціонування регіональних ринків праці з урахуванням розміщення продуктивних сил, наявних та потенційних ресурсів праці. Запропонований підхід до аналізу та оцінювання зайнятості населення в регіональному аспекті сприяє розробці ефективної регіональної політики зайнятості щодо створення в усіх регіонах однакових умов для життєдіяльності людини, реалізації її можливостей, відтворення робочої сили, праці, побуту, відпочинку, підтримання або відновлення рівноваги на ринку праці.

6. На основі сформованої системи показників зайнятості населення в роботі проведене багатовимірне групування економічних районів методами кластерного аналізу. Це дозволило виокремити однорідні регіональні зони, до складу яких входять економічні райони з однаковим рівнем зайнятості населення. Результати кластеризації є базою для розробки ідентичних програм розвитку однорідних територій у контексті державної програми сприяння розвитку регіонів України та регіональної політики європейської спільноти.

7. Набуло подальшого розвитку рейтингове оцінювання економічних районів України за основними показниками зайнятості населення. За результатами рейтингової оцінки визначено ранг кожного економічного району. За значеннями основних показників зайнятості населення лідером є Придніпровський економічний район, а аутсайдером - Подільський. Отримані результати сприятимуть розробці спеціалізованих державних регіональних програм сприяння зайнятості населення та в підтримці соціально-економічного розвитку економічних районів з врахуванням визначеного їх рейтингу.

8. За результатами статистичного дослідження зайнятості населення за економічними районами сформульовано рекомендації та пропозиції, реалізація яких дозволить органам державного регулювання і статистики спрямувати свої зусилля на стабілізацію ситуації на регіональних ринках праці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Пономаренко І. В. Аналіз економічної активності населення України / З. П. Бараник, І. В. Пономаренко // Формування ринкової економіки : зб. наук. пр. - К. : КНЕУ, 2005. - Т.1. Сучасні технології управління людськими ресурсами. - С. 19-27 (загальний обсяг - 0,47 друк. арк., особисто автору належить 0,17 друк. арк., запропоновано напрями статистичного аналізу зайнятого населення).

2. Пономаренко І. В. Деякі аспекти аналізу економічно активного населення України / І. В. Пономаренко // Економіка та підприємництво : зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. - К., 2007. Вип. 19. - С. 249-257 (0,5 друк. арк.).

3. Пономаренко І. В. Методологічні підходи регіонального аналізу зайнятості населення / І. В. Пономаренко // Економіка та держава. - 2008. - №9. - С. 108-110 (0,4 друк. арк.).

4. Пономаренко І. В. Оцінювання зайнятості населення в сільській місцевості економічних регіонів України / І. В. Пономаренко // Агросвіт. - 2008. - №18. - С. 37-42 (0,4 друк. арк.).

5. Пономаренко І. В. Виокремлення однорідних регіональних зон зайнятості населення / І. В. Пономаренко // Економіка та держава. - 2008. - №10. - С. 109-111 (0,4 друк. арк.).

6. Пономаренко І. В. Аналіз розподілу економічно активного населення сільської місцевості відносно середньорічної чисельності / І. В. Пономаренко // Агросвіт. - 2008. - №20. - С. 36-40 (0,3 друк. арк.).

В інших виданнях

7. Пономаренко І. В. Необхідність прогнозування найважливіших характеристик ринку праці / З. П. Бараник, І. В. Пономаренко // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання : наук.-практ. конф., 3-5 червня 2005 р. : тези доп. - Луцьк : Волинський державний університет ім. Лесі Українки. - 2005. - С. 190-191 (загальний обсяг - 0,25 друк. арк., особисто автору належить 0,1 друк. арк., запропоновано методику побудови моделей для знаходження очікуваного рівня зайнятості та безробіття).

8. Пономаренко І. В. Аналіз якісних характеристик сучасного ринку праці / З. П. Бараник, І. В. Пономаренко // Формування, використання та розвиток управлінського потенціалу : матеріали міжн. наук.-практ. конф. 21-22 жовтня 2005 р. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля. - 2005. - С. 22-25 (загальний обсяг - 0,26 друк. арк., особисто автору належить 0,13 друк. арк., запропоновано напрями комплексного статистичного аналізу зайнятості населення).

9. Пономаренко І. В. Економічна активність населення України : економіко-статистичний аспект / І. В. Пономаренко // Державне регулювання ринку праці : сучасні технології та напрямки їх розвитку : матеріали міжн. науково-практичної конференції (ІІ частина) / Упорядники: В. Г. Федоренко, С. І. Бандур, В.О. Храмов, В.М. Колпаков. - К. : ІПК ДСЗУ, 2006. - С. 115-119 (0,11 друк. арк.).

10. Пономаренко І. В. Оцінювання економічної активності населення України/ І. В. Пономаренко // Ринок праці та зайнятість населення. Бюлетень ІПК ДСЗУ 1(12)/ 2007. - С. 18-22 (0,35 друк. арк.).

11. Пономаренко І. В. Економічна активність населення в умовах глобалізації економіки / І. В. Пономаренко // Проблеми і перспективи функціонування інноваційної системи держави в умовах глобалізації : матеріали XIII міжнар. наук.-практ. конф. 27-28 верес. 2007 р. / Відп. ред. М. І. Карлін. - Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - С. 73-74 (0,12 друк. арк.).

12. Пономаренко І. В. Необхідність розробки методологічних засад статистичного аналізу та оцінювання зайнятості населення в регіональному аспекті / З. П. Бараник, І. В. Пономаренко // Прикладна статистика : проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. - К., 2008. Вип. 3. - С. 124-131 (загальний обсяг - 0,42 друк. арк., особисто автору належить 0,2 друк. арк., запропоновано методичні засади статистичного аналізу зайнятості населення за економічними районами).

13. Пономаренко І. В. Регіональний аспект статистичного аналізу зайнятості населення / З. П. Бараник, І. В. Пономаренко // Система державної статистики в Україні : сучасний стан, проблеми, перспективи: зб. тез виступів IV міжнар. наук.-практ. конференції з нагоди Дня працівників статистики. - К., 2008. - С. 38-40 (загальний обсяг - 0,13 друк. арк., особисто автору належить 0,05 друк. арк., запропоновано методи статистичного аналізу зайнятості населення за економічними районами).

АНОТАЦІЯ

Пономаренко І. В. Статистичний аналіз зайнятості населення України: регіональний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.10 - Статистика. - ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2009.

У дисертаційній роботі викладено основні результати дослідження теоретичних аспектів аналізу зайнятості населення та вдосконалено методологічні засади статистичного оцінювання зайнятості в регіональному аспекті.

Удосконалено необхідний понятійний апарат, класифікації, методики, які утворюють теоретико-методологічну основу та інструментарій дослідження зайнятості населення на рівні окремого економічного району.

Сформовано інформаційно-аналітичне забезпечення аналізу зайнятості населення за економічними районами, що дає змогу органам управління вирішувати питання з регулювання соціально-трудових процесів у кожному регіоні країни.

Визначено особливості розвитку регіональних ринків праці в частині зайнятості населення, розроблено концептуальну схему етапів проведення статистичного аналізу за економічними районами. З позиції системного підходу вдосконалено систему статистичних показників ринку праці, що дозволяє оцінювати ситуацію з зайнятістю.

Адаптовано методику багатовимірного групування для аналізу та оцінювання зайнятості населення в регіональних економічних зонах. Проведено рейтингове оцінювання стану та розвитку зайнятості населення в економічних районах на основі середньої арифметичної простої.

Ключові слова: ринок праці, зайнятість населення, безробіття, економічні райони, регіональні зони, статистичний аналіз, кількісна оцінка, рейтинг.

АННОТАЦИЯ

Пономаренко И. В. Статистический анализ занятости населения Украины: региональный аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.10 - Статистика. ГВУЗ “Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана”, Киев, 2009.

Диссертация посвящена усовершенствованию методологических основ статистического анализа и оценивания занятости населения в региональном аспекте.

Усовершенствован необходимый категориальный аппарат, классификации, методики, которые создают теоретико-методологическую основу и инструментарий исследования занятости населения на уровне отдельного экономического района.

Автором проведен сравнительный анализ существующих классификаций занятости и построена концептуальная схема видов занятости с учетом их особенностей и в соответствии с рекомендациями Международной организации труда.

В работе предложены методологические подходы к проведению статистического анализа и оценивания занятости населения в региональном аспекте. С этой целью была разработана концептуальная схема этапов проведения статистического анализа занятости населения. На первом этапе проводится анализ занятости населения в регионах страны. Второй этап предусматривает оценивание состояния и развития занятости на национальном уровне. Что касается третьего этапа анализа, то он посвящен выявлению отличий в развитии рынка труда в регионах и национального рынка, на основании которых создаются государственные программы развития занятости в стране.

Сформирована система статистических показателей, которая позволяет оценить масштабы занятости и ее уровень с учетом природного и механического движения населения.

В работе обоснована необходимость проведения статистического анализа занятости населения по экономическим районам, а не по областям. Такой подход позволяет при оценивании ситуации с занятостью на определенных территориях учитывать размещение производительных сил, территориальную структуру производства, наличие территориально-производственных комплексов, исторически сложившиеся социально-экономические связи и социально-трудовые отношения. Это позволяет формировать и реализовывать государственную региональную экономическую политику, а также возможность ее использования в практике территориального управления, при выборе рациональных вариантов размещения рабочей силы в экономических районах страны.

Проведенный статистический анализ занятости населения позволил оценить текущее состояние региональных рынков труда с учетом особенностей развития процессов занятости в экономических районах страны.

С целью получения объективной информации про ситуацию с занятостью населения на территории страны была осуществлена многомерная группировка экономических районов методами кластерного анализа. Образованные однородные региональные экономические зоны сформированы с учетом похожих тенденций и закономерностей развития рынка труда. Сформированное информационно-аналитическое обеспечение анализа и оценивания занятости по экономическим районам позволяет органам государственного управления использовать его как отправную точку при определении параметров развития региональных рынков труда.

В работе была усовершенствована методика рейтингового оценивания экономических районов по сформированной системе статистических показателей рынка труда. Определение ранга каждого экономического района по предложенной методике способствует реальной оценке состояния и развития занятости населения, определению районов, которые занимают лидирующие позиции на рынке труда и районов, которые занимают места аутсайдеров.