Формування регіональних програм державної підтримки малого підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

УДК 332.12 (1-21)(477): 330.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування регіональних програм державної підтримки малого підприємництва

Коваль Людмила

Миколаївна

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському університеті споживчої кооперації України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Костишина Тетяна Адамівна, Полтавський університет споживчої кооперації України, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Данилюк Микола Олексійович, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, завідувач кафедри економіки підприємства кандидат економічних наук Пухир Світлан Тимофіївна, Львівська обласна державна адміністрація, заступник начальника Головного управління економіки

Захист відбудеться 16 грудня 2009 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 76026 м. Львів, вул.. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 11 листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою умовою соціально-економічного розвитку України є стабільний та збалансований розвиток регіонів. Продуктивне економічне зростання і підвищення рівня конкурентоспроможності української економіки також не можуть бути досягнуті без створення та розвитку сприятливого середовища для малого підприємництва.

Вивчення проблем малого підприємництва в Україні розпочалося з її незалежністю та разом із розробкою законодавчих основ підприємницької діяльності. Проблемам малого підприємництва присвячено багато праць українських науковців, серед яких визначний вклад зробили О. Амоша, Ю. Бажал, О. Балацький, Є. Бойко, Б. Буркинський, В. Геєць, М. Данилюк, М. Долішній, С. Злупко, С. Ілляшенко, Ю. Канигін, М. Козоріз, І. Комарницький, О. Кужель, О. Кузьмін, В. Максимова, А. Мельник, В. Мікловда, В. Павлов, Є. Палига, С. Пухир, М. Чумаченко, Л. Шевчук та інші. Наукова школа на Заході щодо розвитку малого підприємництва має суттєвіші досягнення, які висвітлені у працях І. Ансоффа, Д.Берча, М.Вебера, Т.Веблена, Р. Дженика, П. Друкера, В.Зомбарт, Р. Кантильйона, Дж.Кейнса, К. Макконелла, А. Маршала, М.Х. Мескона, М. Портера, П. Самуельсона, Ф. Хайєка, А. Хоскінга, Й. Шумпетера та багатьох інших. Незважаючи на численні дослідження проблем функціонування малого підприємництва, питання розробки регіональних програм, його державної підтримки ще не достатньо вивчені та не знайшли належного вирішення. Зокрема, на рівні регіону процес формування регіональних програм державної підтримки малого підприємництва є завданням мало дослідженим у науковому плані, а це призводить до того, що на практиці ефективність розроблених програм є недостатньо високою. Невелика кількість методик визначення рівня дієвості заходів програм, їхніх пріоритетів, прогнозів щодо їх реалізації, а також вибору системи індикаторів результативності впровадження програм розвитку малого підприємництва зумовлює потребу в розробці науково обґрунтованих підходів до формування регіональних програм його державної підтримки. Таким чином, відсутність системних розробок регіональних програм розвитку малого підприємництва підкреслює актуальність теми і визначає наукове завдання дисертаційного дослідження, що полягає в обґрунтуванні науково-методичних підходів до розробки регіональних програм розвитку малого підприємництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертаційного дослідження узгоджується з основними напрямами державних соціально-економічних програм розвитку країни, а саме: з Національною програмою сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, Стратегією розвитку Львівщини до 2015 року та Регіональною програмою стабілізації соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2009 рік. Дисертаційна робота пов'язана із виконанням наукових досліджень, передбачених планом науково-дослідних робіт Полтавського університету споживчої кооперації України. Наукові розробки дисертанта щодо вибору пріоритетних напрямів розвитку малого підприємництва в середовищі споживчої кооперації та підвищення ефективності управління підготовкою кадрів для торговельної галузі використані при виконанні науково-дослідних робіт: «Резерви підвищення економічної ефективності діяльності ринків споживчої кооперації» (№ державної реєстрації 0104U009950) та «Удосконалення оплати праці на підприємствах різних галузей споживчої кооперації» (№ державної реєстрації 0104U009951). Окрім цього, розроблені автором заходи державної підтримки мотивації праці в середовищі малого підприємництва знайшли своє відображення у результатах наукових досліджень Інституту економіки НАН України за темою: «Мотивація праці в системі формування ринкових відносин в Україні» (№ державної реєстрації 0194U010476).

Мета i завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження процесів формування регіональних програм державної підтримки малого підприємництва та розробка методичних рекомендацій щодо вибору пріоритетних напрямів його розвитку в регіоні.

У зв'язку з цим були поставлені такі завдання:

- дослідити зміст державної підтримки малого підприємництва в системі державного регулювання економіки;

- узагальнити концептуальні підходи до формування програм державної підтримки малого підприємництва;

- визначити науково-методичні підходи до вибору та оптимізації комплексу заходів регіональних програм державної підтримки малого підприємництва;

- проаналізувати стан малого підприємництва в регіоні, Україні та зарубіжних країнах, а також виявити роль держави в його формуванні;

- обґрунтувати вибір пріоритетних напрямів розвитку малого підприємництва в регіоні;

- виявити шляхи удосконалення формування регіональних програм розвитку малого підприємництва;

- оцінити ефективність реалізації регіональних програм розвитку малого підприємництва;

- розробити методику визначення раціонального комплексу заходів в умовах обмеження обсягів фінансування регіональних програм розвитку малого підприємництва.

Об'єктом дослідження є процеси формування та розвитку державної підтримки малого підприємництва в регіоні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи розробки та реалізації регіональних програм державної підтримки малого підприємництва.

Методи дослідження. Теоретичною і практичною основою дослідження є методи наукового пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, регіональної економіки, наукові праці вітчизняних і закордонних учених із питань державної підтримки підприємництва.

Для досягнення поставленої мети в процесі виконання роботи використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: метод наукової абстракції - для уточнення поняття «формування регіональних програм державної підтримки малого підприємництва», формулювання теоретичних узагальнень і висновків; синтезу та аналізу - для теоретичних досліджень науково-методичних підходів щодо сутності державної підтримки малого підприємництва; монографічний та системного аналізу - для систематизації методів формування регіональних програм його розвитку; опитування - для визначення стану малого підприємництва в регіоні; таксономічний метод - для порівняння критеріїв оцінювання напрямів і заходів регіональних програм; експертні методи - для визначення ефективності та доцільності напрямів розвитку малого підприємництва в регіоні та обсягів затрат й ефектів у результаті впровадження заходів регіональних програм; багатокритеріальної комплексної оптимізації на основі лінійних згорток - з метою вибору пріоритетних напрямів регіональних програм; комплексності - для побудови регіональної програми розвитку малого підприємництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних та практичних рекомендацій щодо формування регіональних програм розвитку малого підприємництва як основного засобу реалізації його державної підтримки. Наукову новизну дисертаційної роботи визначають такі положення:

вперше:

- сформульовано поняття економічної доцільності напряму розвитку малого підприємництва, яке полягає в досягненні максимальної ефективності в умовах обмеженого ресурсного забезпечення;

удосконалено:

- структуру регіональних програм розвитку малого підприємництва шляхом вибору пріоритетних напрямів його державної підтримки в регіоні, яка на відміну від існуючих програм базується на науковому обґрунтуванні домінуючих аспектів формування регіональних програм розвитку малого підприємництва та оптимізації комплексу заходів їхньої реалізації;

- поняття електронного ринку як сукупності покупців і продавців, які зацікавлені у продажу товарів чи послуг та здатні здійснити цей процес із використанням електронних засобів, а також характеристику заходів регіональної програми, спрямованих на формування та інформаційне забезпечення електронного ринку;

- метод багатокритеріального вибору раціонального комплексу заходів державної підтримки малого підприємництва в умовах обмежень обсягів фінансування, який враховує такі показники: ефективність, витрати, ефект;

набуло подальшого розвитку:

- програмно-цільовий метод управління на основі оцінювання заходів і ресурсів, враховуючи цілі, які є систематизованими за критеріями, згрупованими, економічно доцільними в межах ресурсного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертації теоретичні положення, розроблені підходи й отримані результати використані при розробці Регіональної програми розвитку малого підприємництва у Хмельницькій області, наукові розробки також рекомендовані районним державним адміністраціям при плануванні системи заходів соціально-економічного та культурного розвитку районів (довідка № 99/03-13-2437/2009 від 02.06.2009 р., видана Хмельницькою обласною державною адміністрацією); методичні рекомендації щодо реалізації пріоритетних напрямів функціонування підприємств малого бізнесу та формування програм державної підтримки малого підприємництва знайшли відображення у навчальному процесі Полтавського університету споживчої кооперації України при створенні комплексу методичного забезпечення та викладанні дисциплін “Економіка праці та соціально-трудові відносини”, “Управління персоналом”, “Соціальна економіка”, “Регіональна економіка”, “Ринок праці” (довідка № 01-08-67 від 13.05.2009 р.); методичні рекомендації щодо формування державної підтримки діяльності суб'єктів малого підприємництва в регіонах використано Хмельницькою облспоживспілкою стосовно аналізу й оцінювання рівня впровадження Інтернет-технологій у бізнес-процеси (збутову діяльність) підприємств споживчої кооперації області (довідка № 48 від 01.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Сукупність отриманих наукових результатів і практичних рекомендацій, що викладені в дисертації й виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів. Результати досліджень доповідалися, обговорювалися та отримали позитивні відгуки на: VII Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг і логістика в системі менеджменту” (Львів, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції “Науково-технічний потенціал” (Луцьк, 2008), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки” (Хмельницький, 2008), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічний розвиток національної економіки у контексті європейської інтеграції” (Луцьк, 2009), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу” (Суми, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції “Модернізація суспільного сектору економіки в умовах глобальних змін” (Тернопіль, 2009).

Публікації. Результати наукових досліджень відображено в 12 наукових працях. Загальний обсяг наукових публікацій, який належить автору, становить 4,5 д.а., серед яких вісім статей у наукових фахових виданнях обсягом 4 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація, зміст якої викладено на 252 сторінках, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 133 найменувань, обсягом 14 сторінок та додатків на 31 сторінці. Робота ілюстрована 27 рисунками, які розміщені на 17 сторінках, та містить 16 таблиць на 15 сторінках.

Основний зміст дисертації

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи державної підтримки малого підприємництва” розкрито суть і зміст державної підтримки підприємництва в системі державного регулювання економіки, досліджено концептуальні підходи до формування державою підтримки малого підприємництва, а також визначено науково-методичні підходи щодо формування регіональних програм його розвитку.

Визначено найбільш ефективні форми та методи державної підтримки малого підприємництва, підходи до розробки та впровадження нових методів стосовно його аналізу та прогнозування розвитку. Встановлено, що важливою складовою механізму державного регулювання малого підприємництва є система його державної підтримки поряд із державним регулюванням за допомогою формотворчих чинників. Серед основних елементів системи державної підтримки підприємництва особлива увага приділяється інституційним засадам державної підтримки (організаційне, кадрове, інфраструктурне, інформаційно-консультаційне, науково-методичне забезпечення та моніторинг державної підтримки), а також функціональним (цільовим) засадам державної підтримки (інноваційне та матеріально-технічне сприяння, податкове, екологічне, зовнішньоекономічне регулювання та фінансово-інвестиційна підтримка).

У роботі проаналізовано складові механізмів державної підтримки малого підприємництва, серед яких дієвими інструментами є фінансова й інформаційно-консультаційна інфраструктура регіону, в якій основними елементами фінансової інфраструктури є банки, фінансові компанії, інвестиційні фонди, пенсійні фонди, страхові компанії, довірчі товариства, кредитні спілки. З настанням економічної кризи загострилися проблеми в кредитно-фінансовій сфері, основними з яких є складна процедура отримання банківського кредиту, високі кредитні ставки. Тому запропоновано направляти кошти, які будуть виділятися державою на розвиток малого підприємництва, на фінансування проектів, спрямованих на експорт, формування системи експертиз щодо перспективності кредитованого проекту, на розвиток фондового і страхових ринків та інноваційну підтримку малого підприємництва.

Рівень використання сучасних інформаційних технологій у малому підприємництві свідчить, що низька ефективність їхнього застосування пов'язана із відсутністю цілісного інформаційного забезпечення системи державної підтримки малих підприємств, яка б у реальному часі контролювала основні інформаційні потоки, формувала раціональну базу даних та надавала інформацію, достатню для прийняття стратегічного управлінського рішення.

Оскільки суб'єкти малого підприємництва працюють у стихійному інформаційному полі, то їх конкурентоспроможність залежить від ступеня використання сучасних інформаційних технологій. Успішне застосування гіпертекстової технології, представлення інформації в Інтернеті з комерційною метою дозволили удосконалити поняття „електронний ринок” й „електронне підприємництво”. Поняття „електронне підприємництво” запропоновано визначити як принципово новий тип господарювання, який ґрунтується на інноваційному використанні електронних засобів, серед яких ключовим є обмін електронними документами, а поняття „електронний ринок” - як сукупність покупців і продавців, які зацікавлені у продажу товарів чи послуг і здатні здійснити цей процес із використанням електронних засобів. У малому підприємництві таке застосування новітніх технологій дає позитивний ефект, що проявляється у збільшенні продажу та підвищенні попиту, а також розширює межі визначення самого поняття малого підприємництва, особливо щодо малого електронного підприємництва, де серед критеріїв можна запропонувати використовувати параметри відвідування сайту, співвідношення кількості відкриттів сайту до кількості здійснених покупок, обсяги обороту даного сайту тощо.

Державна підтримка малого підприємництва в системі державного регулювання економіки реалізується в Україні за допомогою державного програмування економіки (національні, регіональні, місцеві та цільові (спеціальні) програми).

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва відповідно до своїх функціональних завдань визначив загальні вимоги до формування і реалізації регіональних програм підтримки малого підприємництва у Методичних рекомендаціях, затверджених у 2004 та 2008 рр.

Основні етапи формування програми розвитку малого підприємництва в регіоні можна поділити на п'ять взаємопов'язаних блоків: організаційний, інформаційно-аналітичний, змістовний, ресурсний, контролюючий. Організаційний блок описує процес організації розробки і затвердження регіональної програми, структура якого наведена на рис. 1. Основну роль тут відіграють процеси обміну даними, інформацією, пропозиціями між координаційною робочою групою, виконавчим органом регіональної програми, установами інфраструктури підтримки малого підприємництва і громадськими об'єднаннями підприємців. У результаті складного, багатоступеневого процесу формується проект регіональної програми, що виноситься на публічне обговорення, погодження та затвердження.

Інформаційно-аналітичний блок складається з інформаційної бази даних (даних органів державної статистики, різного роду звітів структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади, а також різноманітних досліджень, проведених науковими установами, соціологічними інституціями) та аналітичного модуля, де у результаті SWOT-аналізу отримується перелік позитивних факторів розвитку малого підприємництва, на які необхідно спрямувати зусилля, а також перелік позитивних можливостей, завдяки яким можна подолати слабкі сторони та уникнути загроз. Основним елементом аналітичного модуля є загальна мета, пріоритетні напрямки та головне завдання регіональної програми розвитку малого підприємництва.

У змістовному блоці ключовим елементом є заходи, розподілені за пріоритетними напрямами розвитку малого підприємництва відповідно до поліваріантної матриці заходів. Виходячи з того, що програмно-цільовий метод управління потребує узгодження цілей, заходів, ресурсів та їхнього оцінювання, регіональна програма має бути комплексною системою взаємопов'язаних і економічно доцільних заходів, що мають ресурсне забезпечення. Слід зауважити, що ієрархічна структура цілей на нижніх рівнях складається із заходів, які мають бути спрямовані на досягнення загальнодержавних пріоритетів, визначених на найближчу перспективу чинним законодавством, а також Президентом України та урядом в останніх актах і дорученнях.

Наступним ключовим блоком розробки регіональної програми є її ресурсне забезпечення, а саме розрахунок його обсягів та вибір джерел, до складу яких входять фінансові, матеріально-технічні, інформаційні та кадрові ресурси, що в комплексі дозволять сформувати дієву та прозову систему ресурсного забезпечення регіональних програм розвитку малого підприємництва.

Розвиток малого підприємництва потребує науково-методичного забезпечення, пов'язаного з проведенням наукових досліджень з метою пошуку ефективних форм та методів державної підтримки малого підприємництва, розробки та впровадження нових підходів щодо формування регіональної програми його розвитку і державної підтримки. Тому під поняттям формування регіональних програм розвитку малого підприємництва слід розуміти процес створення комплексу науково обґрунтованих напрямів та відповідної системи заходів, спрямованих на державну підтримку малого підприємництва. Цей процес потребує пошуку ефективних моделей і методів оптимізації вибору напрямів та заходів цих регіональних програм.

Для удосконалення державної підтримки суб'єктів малого підприємництва з метою узагальненого оцінювання об'єктів найрізноманітнішого типу рекомендовано застосовувати підхід, що ґрунтується на використанні ієрархічної структури (дерева) цілей; для комплексного оцінювання варіантів регіональної програми - метод багатокритеріальної оптимізації на основі лінійних згорток та побудови мережі напружених парето-оптимальних критеріїв; для оцінювання соціально-економічного стану регіону і розробки на цій основі програми підтримки суб'єктів малого підприємництва використовувати смислові (матричні) згортки; для оцінювання витрат на реалізацію тих чи інших заходів, очікуваного результату чи ризиків - методи експертних оцінок на основі неманіпульованих механізмів та методу Дельфі.

У другому розділі „Аналіз стану малого підприємництва в регіоні та роль регіональних програм його підтримки” проаналізовано розвиток малого підприємництва у Львівській області, еволюцію нормативно-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва, вітчизняний і світовий досвід розробки та реалізації регіональних програм його державної підтримки.

Результати аналізу показали, що в економіці області протягом останніх років зберігається тенденція розвитку малого підприємництва. Так, на кінець 2008 року, у сфері малого підприємництва в області функціонувало понад 110 тис. суб'єктів малого бізнесу (в тому числі 18,8 тис. малих підприємств та 94,8 тис. - підприємців-фізичних осіб), що на 8,6 % більше, ніж у 2006 році.

Динаміка розвитку малого підприємництва є позитивною і характеризується щорічним збільшенням кількості суб'єктів малого підприємництва, як підприємців фізичних осіб, так і підприємців - юридичних осіб.

Одним із показників розвитку малого підприємництва, який широко використовується у порівняльному аналізі, є кількість малих підприємств із розрахунку на 10 тис. осіб населення. Останніми роками кількість таких підприємств у Львівській області перевищувала загальнодержавний (винятком був 2005 р.). Зокрема, у 2006-2008 роках цей показник по області був більшим за аналогічний загалом по Україні.

Рис. Динаміка кількості малих підприємств
із розрахунку на 10 тис. населення у Львівській області та по Україні

Серед регіонів України за показником кількості малих підприємств на 10 тис. осіб населення Львівщина у 2008 році посіла п'яте місце після Києва, Автономної Республіки Крим, Севастополя та Харківської області разом із Миколаївською та Одеською.

Аналізуючи стан регуляторної політики держави щодо підтримки малого підприємництва, можна констатувати, що вона має недостатній нормативно-правовий фундамент і перебуває у стані постійного вдосконалення. Характерними рисами державної підтримки малого підприємництва є її декларативний характер, відсутність цілісного, науково та економічно обґрунтованого ефективного механізму її формування, а також неузгодженість дій центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У дисертації досліджено, що вразливим місцем регуляторної політики держави є недостатність коштів на її реалізацію. Складність проблеми полягає у тому, що єдиним замовником і виконавцем регіональних програм розвитку малого підприємництва є держава та її інституції. Як результат, державна регіональна підтримка суб'єктів малого підприємництва має диспропорційний характер у різних регіонах України, а також у деяких випадках спостерігаються навіть негативні тенденції за основними цільовими показниками виконання регіональних програм підтримки розвитку малого підприємництва.

Прийняті Верховною Радою України два закони щодо дозвільної системи та державного нагляду у сфері господарської діяльності активізують процес реформ у напрямку державного контролю і надання дозволів. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. №877 встановив базові елементи ефективної системи державного контролю, реалізація яких повинна поєднуватися з розробкою критеріїв поділу видів господарської діяльності на групи за ступенем небезпеки для суспільства та/або довкілля, з визначенням за цими групами підстав для проведення перевірок кожним контролюючим органом, а також із розробкою контрольних списків питань для перевірок. Основні положення Закону спрямовують увагу контролюючих органів на організацію консультацій і профілактику порушень у діяльності суб'єктів господарювання та розвиток довірчих, партнерських стосунків між ними і державними органами. Найважливішим результатом дії цього Закону є спрощення або скасування застарілих, важко виконуваних і безпідставно дорогих вимог, що скорочує витрати держави на підтримку системи контролю, а також витрати бізнесу на виконання безпідставних вимог.

Закон України “Про дозвільну систему господарської діяльності” від 06.09.2005 р. №2806-IV визначає єдині принципи і процедуру надання дозволів, які спрощують внутрішньовідомчі процедури прийняття рішень щодо цього і які можна застосовувати, навіть якщо певна процедура не визначена у спеціальному законі.

Це дозволяє застосовувати норми Закону практично до всіх дозволів, що робить діяльність відомств із реформи дозвільної структури систематизованою, продуктивною і передбачуваною, також полегшує підприємствам дотримання нормативних вимог, а самі заходи обмежують зловживання з боку інспекторів.

Позитивним результатом від впровадження єдиної процедури надання дозволів є перенесення відповідальності із дозвільних органів на підприємців, посилення контролюючої ролі держави й одночасно обмеження зловживань із боку контролюючих органів.

Реалізація цих кроків сприяє стабільному зростанню та підвищенню рівня конкурентоспроможності економіки України.

Досвід держав з ринковою економікою свідчить, що в країнах, де є великі підприємства і корпорації, значна частка валового продукту створюється великою кількістю малих підприємств. Мале підприємництво є однією з найбільш ефективних форм підприємництва, що сприяє успішному розвитку економіки. Воно є гарантом гнучкості і динамічності економіки, потужним засобом постійного коректування і збереження структури виробництва, що задовольняє потреби населення в роботі, заробітній платні, соціальних послугах, а також є тією сферою, яка дає можливість державі вирішувати соціальні проблеми. Проте на шляху розвитку малого підприємництва виникає низка гострих проблем економічного, політичного і соціального характеру.

Основним інструментом державної підтримки малого підприємництва є комплексні програми, що розробляються на різних рівнях управління. Програмування державної підтримки малого підприємництва повинне спиратися на програмно-цільовий підхід, який визначатиме головну мету, завдання, напрями, заходи і засоби для їх реалізації. Однак для цього необхідне комплексне науково-методичне забезпечення формування регіональних програм. Сьогодні в регіонах робота з формування регіональних програм і комплексу заходів щодо їх реалізації відбувається без аналізу попереднього досвіду та відповідної теоретико-методологічної основи. Це призводить до того, що ефективність регіональних програм недостатньо висока. Тому саме сьогодні постала гостра потреба розв'язання цих завдань.

У третьому розділі “Регіональна програма розвитку малого підприємництва як основний засіб реалізації його державної підтримки” запропоновано напрями покращення державної підтримки малого підприємництва, шляхи удосконалення формування регіональних програм його державної підтримки та методи оптимізації їхніх заходів.

Вибір пріоритетних напрямів державної підтримки малого підприємництва пов'язаний із пошуками ефективних методичних підходів до формування регіональних програм розвитку малого підприємництва та побудовою на їх основі комплексного оцінювання досягнення цілей вибраних пріоритетних напрямів. Ефективність напряму розвитку малого підприємництва (Ен) розглядається як відношення ефекту, отриманого в кінцевому результаті, до витрат на його досягнення, що відображено у формулі (1):

Ен = ,

S-витрати на здійснення всіх заходів даного напряму розвитку.

У роботі вперше сформульовано поняття економічної доцільності напряму розвитку малого підприємництва як забезпечення максимуму ефективності напряму (Ен>max) за умови виконання обмежень за ресурсами R (S?R).

Вибір раціонального комплексу напрямів проведено удосконаленим методом багатокритеріальної оптимізації оцінювання кожного напряму на основі лінійної згортки критеріїв ефективності та економічної доцільності (2).

,

де k1 -оцінка даного напряму за критерієм 1;

k2 -оцінка даного напряму за критерієм 2.

У результаті проведеного дослідження на основі цього методу визначено набір пріоритетних напрямів розвитку малого підприємництва в регіоні, які умовно позначено: А - впорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності; В - фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка; С - ресурсно-інформаційне забезпечення; D - формування електронного ринку; Е - розвиток екологічного підприємництва. Отримані значення комплексного оцінювання напрямів ОА=3,9; ОВ=3,8; ОС=4,0; ОD=3,5; ОЕ=3,4, свідчать, що найвищу пріоритетність має напрям С, до складу якого необхідно включити як підпрограму напрям D. Напрям Е за результатами проведеного дослідження має найнижче значення комплексного оцінювання, тому запропоновано включити певний комплекс заходів для впровадження екологічного підприємництва до складу напряму С.

У роботі обґрунтовано доцільність державної підтримки електронного підприємництва в Україні як пріоритетного напряму підтримки малого підприємництва в регіонах. Розроблено комплекс заходів для формування та інформаційної підтримки електронного ринку, проведено його раціоналізацію методами багатокритеріальної оптимізації. Також розроблено структуру регіональної програми розвитку малого підприємництва, де розкрито зміст пріоритетних напрямів його розвитку в регіоні та основних заходів їхнього втілення з врахуванням максимально можливого значення їх ефективності. Це дозволило реалізувати основне завдання досліджень -- пошук ефективних шляхів державної підтримки малого підприємництва.

Розроблено структуру науково-методичного забезпечення формування регіональних програм розвитку малого підприємництва (рис. 3), яка включає в себе методи та методики, що дозволяють оптимізувати як вибір пріоритетних напрямів державної підтримки малого підприємництва і заходів для їхньої реалізації, так і оцінювання досягнутої ефективності.

Це дозволило розвинути програмно-цільовий метод управління, запропонувавши методи оптимізації заходів, ресурсів, їхнього оцінювання з врахуванням цілей, в яких регіональна програма є комплексною і науково обґрунтованою, а заходи є систематизованими за критеріями, згрупованими, економічно доцільними і оптимізованими в межах ресурсного забезпечення.

З метою покращення системи індикаторів реалізації регіональної програми до її складу включено інтегральний показник ефективності регіональної програми Ер як суму ефективностей всіх заходів та його питомі величини, а також запропоновано структуру системи індикаторів реалізації регіональної програми розвитку малого підприємництва, яка складається із трьох рівнів, де перший рівень складають економічні індикатори, другий - соціальні, а третій - екологічні.

Вихідним моментом удосконалення формування регіональної програми розвитку малого підприємництва є те, що на початковому етапі отримано комплекс напрямів, які мають визначену пріоритетність, що дозволить у подальшому розподілити наявні ресурси відповідно до розрахованої величини пріоритетності. Наступним кроком є вибір оптимального набору заходів для кожного напряму. Природно, що як і для напряму, так і для заходу основними критеріями є ефективність та економічна доцільність. Слід зазначити, що вибір заходу за його максимальною ефективністю ще не означає досягнення екстремального значення і за критерієм економічна доцільність. У випадку жорсткого ресурсного обмеження державних коштів, а також поглиблення економічної кризи доцільніше все-таки здійснити інвестиції в захід з меншими витратами і отримати ефект, ніж не знайти коштів та не отримати жодного ефекту. Таким чином, пропонується визначати економічну доцільність комплексу заходів як забезпечення максимального ефекту в умовах обмеженого ресурсного забезпечення.

Формалізовано це можна описати математичною моделлю, де максимізація ефекту F описується формулою (3), а обмеження витрат - S формулою (4): регіональний державний підтримка підприємництво

F = ,

де хі - захід серед множини можливих N заходів,

fi - ефект і-того заходу.

S=,

де si - витрати на здійснення і-того заходу,

R - рівень допустимого ресурсного забезпечення.

Наступним кроком формування регіональної програми розвитку малого підприємництва є оптимізація комплексу заходів для кожного напряму програми.

Для цього в роботі розроблено методику багатокритеріального вибору раціонального комплексу заходів, яка враховуватиме такі показники: ефективність, витрати, ефект. Суть даної методики полягає в наступному. Згруповано взаємозалежні заходи у комплекси, оскільки у випадку взаємодії заходів може відбуватися явище синергізму (ефект підсилення), яке призводитиме до посилення величини ефекту комплексного заходу чи зменшення витрат на нього, порівняно з сукупністю заходів цієї групи. Сформовано анкети для проведення експертної оцінки витрат та ефекту. В результаті експертної оцінки заходів отримано значення величин витрат, ефекту, розраховано величину ефективності для кожного комплексного заходу і впорядковано їх за категорією ефективності. З метою спрощення обробки даних досліджуваним заходам присвоєно порядкові номери так, щоб найефективніший одержав №1, наступний за ним - №2 тощо. За новою нумерацією побудовано таблицю, в якій, крім витрат і ефекту, за кожним заходом, додаються стовпці, в яких визначаються витрати і ефект за наростаючим підсумком для кожного набору заходів (від максимальної кількості N досліджуваних заходів до одного заходу). Тому отримано (N-1) кривих на графіку, які мають характерну властивість визначати максимальний ефект за вибраним критерієм, що можна одержати від виконання певної множини заходів. Аналізуючи графіки різних комбінацій комплексу заходів, знайдено парето-оптимальний варіант тих заходів, які дають сумарний ефект більший, ніж інші. Таким чином, отримано потужний інструмент багатокритеріальної оптимізації комплексу заходів за критеріями: витрати, ефект і ефективність, де в кожній точці графіку маємо інформацію про кількість заходів, які необхідно виконати, щоб досягти вказаного ефекту (F) чи ефективності (Е) при вказаній по осі ординат величині витрат (С).



Рис. Графічне відображення методу багатокритеріальної оптимізації вибору комплексу економічно доцільних заходів за критеріями витрати-ефект (ефективність) в умовах ресурсного обмеження, де С - значення витрат, F - значення ефекту і Е - значення ефективності для кожного комплексу заходів

Проаналізувавши за описаною методикою графіки (рис. 4), знаходимо комплекси економічно доцільних заходів, витрати на впровадження яких є мінімальними, а ефект, який отримуватимемо від цього, - максимально можливий. Так, при виконанні трьох заходів №1, №2, №3 отримано ефект F=206,7 тис. грн., який більший, ніж при виконанні чотирьох заходів №2, №3, №4, №5, що дадуть ефект F=180,9 тис. грн. При цьому слід підкреслити, що витрати впровадження цих обидвох варіантів заходів є майже однакові (С1,2,3=58 тис. грн., а С2,3,4,5=59 тис. грн.).

Окрім цього, за допомогою запропонованого методу можна не тільки оптимізувати комплекс заходів для кожного напряму розвитку малого підприємництва, за величиною витрат та отримуваним максимально можливим ефектом, але й провести оптимізацію комплексу заходів в умовах обмеження за обсягами фінансування.

Таким чином, наведені в роботі методичні рекомендації містять пропозиції щодо формування регіональних програм державної підтримки малого підприємництва, які базуються на науковому обґрунтуванні і можуть бути використані центральними органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевого самоврядування під час організації розробки та визначення джерел ресурсного забезпечення програм розвитку малого підприємництва на регіональному рівні.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення завдань формування регіональних програм державної підтримки малого підприємництва, що дозволяє зробити такі висновки:

1. Розвиток малого підприємництва потребує науково-методичного забезпечення, пов'язаного з проведенням наукових досліджень з метою пошуку ефективних форм та методів державної підтримки малого підприємництва, розробки та впровадження нових підходів щодо формування регіональної програми розвитку малого підприємництва і його державної підтримки. Тому під поняттям „формування регіональних програм розвитку малого підприємництва” слід розуміти процес створення комплексу науково обґрунтованих напрямів та відповідної системи заходів, спрямованих на державну підтримку малого підприємництва. Цей процес потребує пошуку ефективних моделей і методів оптимізації вибору напрямів та заходів регіональних програм.

2. У науково-методичне забезпечення формування регіональних програм розвитку малого підприємництва покладено методи багатокритеріальної оптимізації вибору та оцінювання пріоритетних напрямів і комплексу заходів на основі пошуку парето-оптимальних варіантів.

3. Вибір пріоритетних напрямів державної підтримки малого підприємництва пов'язаний із пошуками ефективних методичних підходів до формування регіональних програм розвитку малого підприємництва та побудовою на їхній основі комплексного оцінювання досягнення цілей вибраних пріоритетних напрямів. У роботі вперше сформульовано поняття економічної доцільності напряму розвитку малого підприємництва та удосконалено метод багатокритеріального вибору раціонального комплексу напрямів, який враховує критерії ефективність та економічну доцільність, і в результаті проведеного дослідження на основі цього методу визначено набір пріоритетних напрямів розвитку малого підприємництва в регіоні, що дозволило реалізувати основне завдання наших досліджень -- пошук ефективних шляхів державної підтримки малого підприємництва у Львівській області.

4. Розроблено структуру науково-методичного забезпечення, яке включає в себе методи та методики, що дозволяють оптимізувати як вибір пріоритетних напрямів державної підтримки малого підприємництва і заходів для їхньої реалізації, так і оцінювання їхньої ефективності.

5. Розвинуто програмно-цільовий метод управління, запропонувавши методи оптимізації на основі оцінювання заходів і ресурсів, враховуючи цілі, які є систематизованими за критеріями, згрупованими, економічно доцільними в межах ресурсного забезпечення.

6. З метою пошуку раціонального комплексу заходів за кожним напрямом розроблено оптимізаційний метод для вибору ефективних заходів регіональних програм розвитку малого підприємництва, для цього сформульовано поняття економічної доцільності комплексу заходів регіональної програми розвитку малого підприємництва. Запропонованою методикою сформовано раціональний комплекс заходів як для кожного напряму окремої підпрограми (“Формування та інформаційне наповнення електронного ринку”), так і в цілому комплекс основних заходів щодо реалізації Регіональної програми розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2009-2010 роки з максимальною ефективністю даної регіональної програми.

7. З метою покращення системи індикаторів реалізації регіональної програми до її складу включено інтегральний показник ефективності регіональної програми як результативність усіх заходів та його питомі величини, а також запропоновано структуру системи індикаторів реалізації регіональної програми розвитку малого підприємництва побудувати на трьох рівнях, де перший рівень складають економічні індикатори, другий - соціальні, а третій - екологічні.

8. Наведені в роботі методичні рекомендації містять пропозиції щодо формування програми розвитку малого підприємництва та підтримки його діяльності на регіональному рівні, які базуються на науковому обґрунтуванні і можуть бути використані центральними органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевого самоврядування під час організації розробки та визначення джерел ресурсного забезпечення програм розвитку малого підприємництва на регіональному рівні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:

Коваль Л.М. Електронне підприємництво як інноваційний напрям підтримки малого бізнесу у регіонах України / І. М. Комарницький, Л.М.Коваль // Механізми регулювання економіки. - 2008. - №3, Т.2. - С. 56-64. Особистий внесок: обґрунтовано сутність електронного підприємництва як пріоритетний напрям державної підтримки малого підприємництва.

Коваль Л.М. Засади формування організаційно-економічного механізму підтримки малого підприємництва у Львівській області / Комарницький І. М., Коваль Л.М. // Економічні науки. Серія „Регіональна економіка”: [зб. наук. праць Луцького національного технічного університету]. - Луцьк: ред.- вид.відділ. ЛНТУ. - 2008. - Вип. 5 (17). - Ч. 4. - С. 136-151. Особистий внесок: обґрунтовано суть регіональних програм розвитку малого підприємництва та критерії оцінки їхньої ефективності.

Коваль Л.М. Формування малого підприємництва в регіонах України як структурної складової сучасної ринкової економіки держави /І.М.Комарницький, Л.М. Коваль // Науковий вісник Полтавського національного технічного університету ім. Ю.Кондратюка. Економіка і регіон.- 2008. - №4 (19). - С. 3-11. Особистий внесок: проаналізовано динаміку розвитку малого підприємництва у регіоні.

Коваль Л.М. Організаційно-економічний механізм підтримки малого підприємництва / І.М.Комарницький, Л.М.Коваль // Вісник Хмельницького національного університету. - 2008. - № 6. - Т. 2. - С. 216-220. (Серія „Економічні науки”). Особистий внесок: обґрунтовано сутність державної підтримки підприємництва в системі державного регулювання економіки.

Коваль Л.М. Регуляторна політика держави щодо підтримки суб'єктів малого підприємництва в Україні та шляхи її покращення/ І.М. Комарницький, Л.М.Коваль // Бізнес Інформ (Харківський національний економічний університет). - 2008. - № 11 (357) - С. 126-134. Особистий внесок: обґрунтовано суть державної підтримки малого підприємництва.

Коваль Л.М. Управління підготовкою кадрів для торговельної галузі/ Л.М.Коваль // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України : [зб. наук. праць]. - Полтава: ред.-вид. центр ПУСКУ. - 2008. - № 3 (30). - Ч.2. - С. 445-447. (Серія „Економічні науки”).

Коваль Л.М. Економіко-математична модель вибору пріоритетних напрямів державної підтримки малого підприємництва в регіоні /М.І.Бублик, Л.М.Коваль // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [зб. наук. праць]. - Львів: РВВ НЛТУУ. - 2009. - № 19.8. - С. 214-219. Особистий внесок: обґрунтовано економіко-математичну модель вибору пріоритетних напрямів державної підтримки малого підприємництва в регіоні.

Коваль Л.М. Формування регіональних програм розвитку малого підприємництва: нові методи та методики у державному програмуванні економіки /Л.М.Коваль // Формування ринкової економіки : [зб. наук. праць]. - Спец. вип. Маркетинг: теорія і практика. - К.: КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. - 2009. - С. 214-226.

Публікації в інших наукових виданнях:

Коваль Л.М. Організаційно-економічні підходи до формування механізму підтримки суб'єктів малого підприємництва /І.М.Комарницький, Л.М.Коваль// Маркетинг та логістика в системі менеджменту: VII Міжнародна науково-практична конференція, від 06 листопада 2008 р.: [Тези доповідей] - Львів. - 2008. - С. 215-217. Особистий внесок: обґрунтовано концептуальні підходи до формування програм державної підтримки малого підприємництва.

Коваль Л.М. Організаційно-економічний механізм підтримки малого підприємництва / Л.М.Коваль // Вісник Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола. Серія „Економічні науки”. - 2009. - №5. - С.134-144.

Коваль Л.М. Методика формування регіональних програм розвитку малого підприємництва / Л.М.Коваль // Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція, від 01 жовтня 2009 р.: [зб. тез доповідей]. - Суми. - 2009. - С. 268-270.

Коваль Л.М. Теоретико-методологічні основи державної підтримки малого підприємництва / Л.М.Коваль // Модернізація суспільного сектору економіки в умовах глобальних змін: Міжнародна науково-практична конференція, від 22 жовтня 2009 р.: [зб. матеріалів доповідей]. - Тернопіль: СМП «Тайп». - 2009. - С. 272-276.

АНОТАЦІЯ

Коваль Л.М. Формування регіональних програм державної підтримки малого підприємництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2009.

У дисертації досліджено теорію і практику державної підтримки малого підприємництва, проаналізовано стан малого підприємництва в регіоні і виявлено роль держави в його підтримці та обґрунтовано шляхи удосконалення формування регіональних програм розвитку малого підприємництва і методи оптимізації їхніх заходів, вперше визначено поняття економічної доцільності напряму розвитку малого підприємництва, яке полягає в досягненні максимальної ефективності в умовах обмеженого ресурсного забезпечення, а також розроблено метод багатокритеріального вибору раціонального комплексу заходів, який враховує такі критерії як ефективність, витрати і ефект. Удосконалено структуру регіональних програм розвитку малого підприємництва шляхом вибору пріоритетних напрямів його державної підтримки в регіоні, а також характеристику заходів регіональної програми, спрямованих на формування та інформаційне забезпечення електронного ринку. Набув подальшого розвитку програмно-цільовий метод управління на основі оцінювання заходів і ресурсів, враховуючи цілі, які є систематизованими за критеріями, згрупованими, економічно доцільними в межах ресурсного забезпечення.

Ключові слова: мале підприємництво, державна підтримка малого підприємництва, програмно-цільовий метод управління, регіональні програми розвитку малого підприємництва, пріоритетні напрями розвитку малого підприємництва.

Коваль Л.М. Формирование региональных программ государственной поддержки малого предпринимательства. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика.

В диссертации исследовано теорию и практику государственной поддержки малого предпринимательства, выполнен анализ состояния малого предпринимательства в регионе, исследовано роль государства в его поддержке и обоснованно пути усовершенствования формирования региональных программ развития малого предпринимательства и методы оптимизации их мероприятий, впервые определенно понятие экономической целесообразности мероприятий региональных программ, которое заключается в достижении максимального эффекта в условиях ограниченного ресурсного обеспечения, а также разработан метод многокритериального выбора рационального комплекса мероприятий, который учитывает такие критерии как эффективность, расходы и эффект. Усовершенствованы структура региональных программ развития малого предпринимательства путем выбора приоритетных направлений его государственной поддержки в регионе, которая в отличие от предыдущих программ, базируется на научном обосновании доминирующих аспектов формирования региональных программ развития малого предпринимательства и оптимизации комплекса мероприятий их реализации. Это позволило реализовать основное задание исследований -- поиск эффективных путей государственной поддержки малого предпринимательства во Львовской области. Расширено понятие электронного рынка как совокупность покупателей и продавцов, которые заинтересованы в продажах товаров или услуг и способны осуществить этот процесс с использованием электронных средств, а также улучшено характеристику мероприятий региональной программы, направленных на формирование и информационное обеспечение электронного рынка. Также усовершенствовано метод многокритериального выбора рационального набора мероприятий государственной поддержки малого предпринимательства в условиях ограничений объемов финансирования, который учитывает такие показатели: эффективность, расходы, эффект. С целью улучшения системы индикаторов реализации региональной программы к ее составу включен интегральный показатель эффективности региональной программы как результативность всех мероприятий и его удельные величины, а также предложена структура системы индикаторов реализации региональной программы развития малого предпринимательства, построенная на трех уровнях, где первый уровень составляют экономические индикаторы, второй - социальные, а третий - экологические.

Приобрели последующее развитие программно-целевой метод управления на основе методов оптимизации мероприятий, ресурсов и их оценивания, учитывая цели, в которых региональная программа является комплексной и научно обоснованной, а мероприятия являются систематизированными за критериями, сгруппированными, экономически целесообразными и оптимизированными в пределах ресурсного обеспечения.

Ключевые слова: малое предпринимательство, государственная поддержка малого предпринимательства, программно-целевой метод управления, региональные программы развития малого предпринимательства, приоритетные направления развития малого предпринимательства.