Соціальний захист сільського населення: стан і перспективи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Соціальний захист сільського населення: стан і перспективи розвитку

Жигар Наталія Михайлівна

Львів - 2009

Загальна характеристика роботи

соціальний захист сільський населення

Актуальність дослідження. У контексті соціально-економічних трансформацій головне місце займають проблеми соціального захисту, розробки та введення нових механізмів функціонування соціального захисту населення і його вдосконалення в міру створення економічних передумов в Україні. Особливо загострилися ці проблеми в сільській місцевості, що робить необхідним реформування існуючої системи соціального захисту.

Однією з найвагоміших складових соціального захисту є проблема джерел його фінансування, що виникає через недостатню кількість загальних податкових надходжень та цільових платежів. Наукова проблема, що пов'язана з системою соціального захисту, включає три складові: з'ясування шляхів розвитку соціальної сфери, виявлення складу соціально захищених груп та збільшення кількості і підвищення рівня послуг соціального забезпечення.

Разом з тим, в Україні існують проблеми, що стосуються особливостей соціального захисту сільського населення. Це пов'язано з недоліками реформування аграрного виробництва, складністю надання земельних та майнових паїв, соціальних послуг сільському населенню (грошові, матеріальні допомоги, послуги), страхування орендної плати.

Дослідження соціального захисту населення України до останнього часу не носили системного характеру. Практично не проводилися дослідження з проблем соціального захисту сільського населення Волинської області. Специфіка цього регіону (розміщення біля кордонів Польщі та Білорусі, велика частка сільського населення і, як наслідок, зайнятість у сільському господарстві, відносно невисокий рівень економічного розвитку тощо) мають суттєвий вплив на механізм соціального захисту сільського населення регіону.

За останні роки значно зросла увага провідних науковців України до питань соціального захисту. Цим дослідженням присвячені роботи таких вітчизняних вчених, як В.Д. Базилевич, Д.П. Богиня, Н.Б. Болотіна, І.К. Бондар, І.Ф. Гнибіденко, О.А. Грішнова, С.М. Злупко, С.В. Мочерний, М.І. Карлін, В.І. Куценко, В.Д. Лагутін, Е.М. Лібанова, О.В. Макарова, В.М. Новіков, О. Палій, Ю.І. Палкін, В.Й. Плиса, К.В. Прокопишак, П.Т. Саблук, У.Я. Садова, Л.К. Семів, В.А. Скуратівський, Л.Т. Шевчук, П.І. Шевчук, С.І. Юрій, К.І. Якуба та багато інших, які в своїх працях не тільки з'ясовували проблеми, але й напрями їх розв'язання щодо введення певних економіко-соціальних механізмів для покращення соціального захисту населення. У їхніх роботах також досліджено сутність соціальної політики на державному рівні, визначено соціальний захист та соціальну безпеку людини, шляхи фінансування програм та заходів соціальної політики. Разом з тим, до цих пір недостатньо висвітлені проблеми соціального захисту сільського населення.

Актуальність проблеми, практичне значення та недостатність наукової розробки зазначених питань визначили вибір теми дисертаційної роботи, встановили її теоретичне спрямування, структурну побудову та обумовили мету і завдання наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на основі плану науково-дослідної роботи Волинського державного університету імені Л. Українки в рамках держбюджетної теми: „Західне Полісся: економіка, продуктивні сили, фінанси”, (номер державної реєстрації 0103U000657), в якому вивчено вплив соціального захисту на рівень життя сільського населення, проблеми пенсійного забезпечення у Волинській області, підвищення зайнятості населення та вирішення проблем заборгованості оплати праці як однієї з головних форм соціального захисту населення.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення науково-методологічних основ системи соціального захисту сільського населення в умовах ринкових відносин та механізмів її організації у регіоні.

Реалізація мети передбачала розв'язання таких завдань:

- уточнити визначення „соціальному захисту” як економічної категорії;

- обґрунтувати особливості соціального захисту сільського населення;

- розкрити зміст формування соціального страхування як необхідної складової соціального захисту населення держави з ринковою економікою;

- здійснити системний аналіз впливу соціального захисту на рівень життя сільського населення у Волинській області;

- проаналізувати пенсійне забезпечення сільського населення Волині та проблеми його реформування;

- провести аналітичне дослідження проблем зайнятості населення та оплати праці як однієї із головних форм соціального захисту населення.

- обґрунтувати рекомендації щодо перспектив підвищення соціального захисту сільського населення;

- удосконалити метод розрахунку страхового накопичу вального тарифу моделі пенсійного страхування.

Об'єктом дослідження є процеси формування та реалізації соціального захисту сільського населення в умовах соціально-економічних перетворень в країні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні положення організації системи соціального захисту сільського населення.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є методи наукового пізнання, загальні положення економічної теорії, сучасної демографії та економіки праці, теоретичні положення економіки та організації сільськогосподарського виробництва і основних напрямів перспективного розвитку.

Для вирішення поставлених завдань при проведенні дисертаційного дослідження були використані такі методи: метод наукової абстракції (для уточнення поняття „соціальний захист населення”, формулювання теоретичних узагальнень і висновків); монографічний та системного аналізу (виявлення та аналізу тенденцій ефективного розвитку соціального захисту населення України та Волинської області); економіко-статистичний метод аналізу при вивченні впливу соціального захисту на рівень життя сільського населення, пенсійного забезпечення сільського населення Волині; їх зайнятості та оплати праці як однієї із головних форм соціального захисту населення, складання прогнозних показників мінімального рівня пенсій; графічний метод (дослідження тенденцій функціонування зайнятості та оплати праці в області як фактора соціального захисту населення, показників мінімального рівня пенсій).

Інформаційною базою дослідження слугує статистична звітність України та головного управління статистики у Волинській області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо удосконалення фінансово-економічного механізму соціального захисту сільського населення. Наукову новизну дисертаційної роботи визначають такі положення:

вперше:

- запропоновано визначення поняття „соціальний захист сільського населення”, котрий полягає у діяльності держави на регіональному та локальному рівнях, спрямованої на забезпечення захисту сільського населення від економічних, соціальних та екологічних ризиків;

удосконалено:

- механізм соціального захисту як діяльності держави, місцевих владних структур, підприємств та організацій, спрямованих на створення сприятливого середовища, яке б забезпечувало населенню сприятливі умови для задоволення його моральних, духовних, матеріальних, економічних, соціальних та екологічних потреб життєдіяльності;

- взаємодію елементів механізму соціального захисту сільського населення, з яких принципове значення мають заходи прямого впливу (проведення пенсійної реформи, вдосконалення системи оплати праці, створення нових робочих місць, створення мережі об'єктів соціальної та гуманітарної допомоги) та заходи опосередкованого впливу (забезпечення паритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, створення середовища для гармонійного співіснування форм власності);

- метод розрахунку страхового накопичувального тарифу моделі пенсійного страхування, який передбачає врахування фактору інфляції при визначенні і прогнозуванні мінімального рівня пенсій населення.

дістали подальшого розвитку:

- механізми взаємозалежності складових системи соціального захисту сільського населення, а саме введено у науковий обіг такі інструменти його забезпечення, як соціально-правове регулювання, фінансово-економічне, програмно-організаційне забезпечення;

- прогнозна модель розрахунку рівня життя сільського населення, котра включає фактори валової доданої вартості у розрахунку на одну особу, суми доходів домогосподарств України в містах та сільській місцевості, доходи сільськогосподарських домогосподарств, суми витрат домогосподарств України в містах та сільській місцевості та витрати сільськогосподарських домогосподарств.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні рекомендацій щодо подальшого розвитку прикладних досліджень соціального захисту сільського населення в ринковій економіці.

Запропоновані аргументи щодо формування та реалізації ефективної політики соціального захисту сільського населення Волинської області використані в роботі Головним управлінням агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації (довідка №220/19-19/2 від 06.02.2008 р.).

Пропозиції автора щодо посилення політики зайнятості у Волинській області використані фахівцями Волинського обласного центру зайнятості при розробці територіальних програм зайнятості Волинської області на 2003-2007 роки (довідка №680/04-3 від 15.02.2008 р.).

Запропоновані дисертантом шляхи щодо удосконалення соціального захисту сільського населення використані в роботі Головного управління соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації (довідка №324 від 04.02.2008 р.).

Наукові розробки щодо ліквідації заборгованості з оплати праці населення Волині мають практичне значення та знайшли своє відображення у діяльності Територіальної державної інспекції праці у Волинській області (довідка № 84/02-2 від 05.02.2008 р.).

Подані автором пропозиції з розрахунку страхового тарифу накопичувальної моделі з урахуванням коефіцієнта інфляції прийняті до розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області (довідка № 594/06-10-26 від 06.02.2008 р.).

Результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Волинського інституту економіки та менеджменту при викладанні дисциплін „Економіка праці і соціально-трудові відносини”, „Страхування”, „Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка” (довідка №72 від 04.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено власне бачення автора на існуючі соціально-економічні проблеми формування соціального захисту сільського населення та запропоновано напрями їх розв'язання в ринкових умовах. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювалися на засіданні кафедри державних фінансів Волинського державного університету імені Лесі Українки, а також пройшли апробацію у вигляді доповідей на І Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (м. Луцьк, 2005 р.); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2005 р.), Всеукраїнській міжвузівській науковій конференції студентів та молодих науковців „Управління регіональним економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції” (м. Івано-Франківськ, 2005 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (м. Луцьк, 2006 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць в наукових фахових виданнях із них 6 одноосібно та 2 тези доповідей на конференціях загальним обсягом 2,65 друкованого аркуша, які висвітлюють основні положення дослідження.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 165 сторінок комп'ютерного тексту, містить 25 таблиць, 33 рисунка і 20 додатків. Список використаної літератури нараховує 152 найменування.

Основний зміст роботи

У першому розділі - „Сутність та особливості соціального захисту сільського населення в ринковій економіці” - розглядаються сутність соціального захисту населення, його особливості для сільського населення, а також основні складові соціального захисту.

Соціальні проблеми і їх вирішення займають першочергове місце в державі. Розвиток прогресу в суспільстві залежить від правильного керування ним. На піднесення соціального прогресу впливають фактори, що відображають суспільні явища, які в свою чергу впливають на розвиток матеріального добробуту населення. Основна мета соціально-економічного розвитку повинна визначати становище людини в суспільстві.

Однією з особливостей сучасного стану розвитку стає актуалізація проблем соціального захисту населення, що не є випадковістю, а обумовлено багатьма обставинами. Вони мають свої регіональні й національні особливості, але той факт, що соціальний захист населення турбує людську спільноту в цілому є головною ознакою сьогодення.

Проведений теоретичний аналіз міжнародних загальноприйнятих понять, думок зарубіжних науковців та провідних вчених України дав можливість встановити найбільш змістовний понятійний апарат соціального захисту населення, суть якого полягає в наступному: це діяльність держави, місцевих владних структур, підприємств та організацій, спрямованих на створення сприятливого середовища, яке б забезпечувало населенню сприятливі умови для задоволення його моральних, духовних, матеріальних, економічних, соціальних, технологічних та екологічних потреб життєдіяльності.

Під морально-духовними умовами ми розуміємо створення таких умов, які б забезпечували захист рівня життя населення, розвиток охорони здоров'я, освіти. Матеріальні умови включають в себе надання допомоги у випадку безробіття, багатодітним сім'ям, застосування різноманітних форм компенсації від підвищення цін та проведення індексації. Соціальні умови характеризуються розробкою політики соціального страхування. Екологічні умови життєдіяльності включають захист навколишнього середовища в основному за кошти держави.

Ці умови забезпечуються зростанням соціальних факторів та соціальною підтримкою економічно активного населення, формуванням ринку праці з мінімальними соціальними ризиками, соціальним захистом малозабезпечених верств населення, подальшим ростом соціального потенціалу.

Дані умови ґрунтуються на розширенні та зміцненні економічної, фінансової, інвестиційної політики, а також всієї системи законотворчості та управління.

Поряд з уточненим визначенням економічного змісту поняття „соціальний захист населення” слід дати визначення соціального захисту сільського населення, яке розмежовує ці два поняття. Соціальний захист сільського населення - це діяльність держави на регіональному та локальному рівнях, спрямованих на забезпечення захисту сільського населення від економічних, соціальних та екологічних ризиків.

Особливості соціального захисту сільського населення можна розділити на три групи. До першої групи належить соціальне спрямування економічної реформи аграрного виробництва. Саме за рахунок соціальної сфери здійснюється первинне нагромадження капіталу та переведення економіки на ринкові методи господарювання. Населення повсякденно розраховується за це урізаними, хоч і гарантованими Конституцією України, правами на: життя, безпечні умови праці, винагороду за працю, захист сім'ї, відпочинок, житло, охорону здоров'я та медичну допомогу, соціальне забезпечення.

Друга група включає особливості пов'язані зі створенням агроформувань власників землі і майна колишніх суспільних формувань.

До третьої групи особливостей соціального захисту сільського населення відносяться різні форми надання соціальних послуг сільському населенню: грошові допомоги, матеріальні допомоги (зерно, корм, паливо), послуги (обробіток землі, транспортні послуги).

Визначено, що на соціальний захист сільського населення впливають заходи прямого та опосередкованого впливу.

До заходів прямого впливу належать:

- вдосконалення системи оплати праці;

- створення нових робочих місць;

- проведення пенсійної реформи;

- створення мережі об'єктів соціальної та гуманітарної допомоги;

- розвиток соціальної інфраструктури.

До заходів опосередкованого впливу на соціальний захист сільського населення слід віднести:

- забезпечення паритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію;

- створення середовища для гармонійного співіснування форм власності.

До першочергових напрямів удосконалення соціального захисту сільського населення слід віднести:

- перегляд розміру мінімальної заробітної плати та пенсій;

- визначення економічних, правових та організаційних функцій оплати праці та зайнятості населення;

- введення єдиних тарифних умов оплати праці робітників та службовців за загальними професіями та посадами;

- перегляд мінімального споживчого сімейного бюджету.

Головною складовою соціального захисту є соціальне страхування. Воно виникло в часи формування організованого класу найманих працівників та базується на понятті соціального ризику. Головною відмінністю соціального страхування від колективної взаємодопомоги минулих часів є те, що соціальне страхування завжди наперед визначає ймовірність настання самої події, що страхується та розмір можливої шкоди, яка завдається. Взаємодопомога надається тільки після настання певної події та визначення розміру шкоди, що заподіяна.

Соціальне страхування є механізмом реалізації соціальної політики держави, основою організації соціального захисту населення. Воно є системою правових, економічних та організаційних заходів, що покликані компенсувати окремі види соціальних ризиків.

Причинами впровадження соціального страхування є: наявність непрацездатних членів країни, які через конкретні обставини не приймають участі в суспільно-корисній праці, а тому, не спроможні підтримувати свій життєвий рівень за рахунок заробітної плати та наявність працездатних громадян, що позбавлені можливості або не мають бажання самореалізуватися.

В зв'язку з проведеним аналізом думок провідних вчених щодо визначення соціального страхування як необхідної складової соціального захисту встановлено, що „соціальне страхування” - це механізм реалізації соціального захисту населення від різних ризиків (втрати роботи, захворювання, каліцтва та ризики пенсійного характеру), що забезпечить їм фінансові гарантії у їхній життєдіяльності.

Уточнено розрахунок страхового тарифу накопичувальної моделі, який враховуватиме коефіцієнт інфляції, що в свою чергу підвищить купівельну спроможність гривні.

У другому розділі „Фінансово-економічний механізм соціального захисту сільського населення” визначено вплив соціального захисту на рівень життя сільського населення, проаналізовано проблеми та функціонування пенсійного забезпечення і вирішення проблем зайнятості та оплати праці як однієї із головних форм соціального захисту населення.

Рівень життя сільського населення на сучасному етапі розвитку аграрного сектора характеризується такими ознаками: нижчим порівняно з містом рівнем сукупних доходів; надзвичайно низьким рівнем доходів від праці у структурі сукупних ресурсів; значною питомою вагою доходів від реалізації сільськогосподарської продукції, виробленої в підсобному господарстві; глибшим порівняно з містом майновим розшаруванням населення; суцільним зубожінням населення і як наслідок значно нижчим рівнем споживання матеріальних благ, відсутністю можливості задоволення духовних потреб.

Грошові доходи домогосподарства становлять доходи, що складаються з заробітної плати, пенсій, стипендій, доходів від підприємницької діяльності, доходів від продажу сільськогосподарської продукції, доходів від власності, усіх видів грошової допомоги, аліментів, субсидії та ін. Крім зазначених статей, загальні доходи включають вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства, натуральну допомогу від родичів тощо. Сукупні ресурси домогосподарств формуються із загальних доходів і використання заощаджень, позик та повернутих домогосподарствам боргів.

Дослідження грошових витрат домогосподарств України в цілому та у сільській місцевості за 2005-2007 р.р. показали збільшення сукупних витрат сільських домогосподарств за цей період, при чому 54% витрачалося на продукти харчування.

Проведено дослідження споживання продуктів харчування на душу населення у домогосподарствах України та сільській місцевості та у домогосподарствах Волинської області. При цьому структура раціону селянина не відповідає раціональним нормам харчування, що розроблені Міністерством охорони здоров'я України (табл. 1).

Таблиця 1. Споживання продуктів харчування у домогосподарствах Волинської області за 2005-2007 р.р. (у середньому за місяць у розрахунку на одну особу, кг)

Продукти харчування	2005	2006	2007
	В % у сільських поселень до міських	У тому числі, які проживають	В % у сільських поселень до міських	У тому числі, які проживають	В % у сільських поселень до міських	У тому числі, які проживають
		У міських поселеннях	У сільських поселеннях		У міських поселеннях	У сільських поселеннях		У міських поселеннях	У сільських поселеннях
М'ясо і м'ясопродукти	-10,3	3,9	3,5	13,2	3,8	4,3	14,3	3,5	4,0
Молоко і молочні продукти	26,6	18,4	23,3	32,1	19,0	25,1	21,5	18,6	22,6
Яйця, шт.	-12,5	16	14	-5,9	17	16	-	17	17
Риба і рибо продукти	-7,7	1,3	1,2	14,3	1,4	1,6	14,3	1,4	1,6
Цукор	10,7	2,8	3,1	20,8	2,4	2,9	19,1	2,1	2,5
Олія та інші рослинні жири	-10,0	2,0	1,8	11,1	1,8	2,0	12,5	1,6	1,8
Картопля	58,9	12,4	19,7	84,8	10,5	19,4	62,1	10,3	16,7
Овочі і баштанні	3,9	7,7	8,0	1,3	7,2	9,4	-5,9	6,9	8,4
Фрукти, ягоди, горіхи, виноград	-30,8	2,6	1,8	-15,8	1,9	1,6	-10,5	1,9	1,7
Хліб і хлібні продукти	14,0	10,0	11,4	22,0	9,1	11,1	23,5	8,5	10,5

Досліджено рівень сукупних витрат на непродовольчі товари та послуги домогосподарств Волині за 2004-2006 р.р., зокрема в містах та в сільській місцевості. Рівень цих витрат сільських домогосподарств нижчий, ніж у містах, що обумовлено нижчим рівнем доходів сільського населення, а також відсутністю належної торговельної мережі на селі (рис. 1).

Рис. 1. Структура грошових витрат всіх домогосподарств Волинської області, в містах та сільській місцевості у 2007р.

Досліджено сукупні витрати на послуги домогосподарств Волині в містах і селах за період 2005-2007 р.р. На всі без винятку послуги сільське населення витрачає значно менше коштів, ніж міське на 21%. Це зумовлено низьким рівнем доходів сільського населення та занепадом соціальної інфраструктури села.

Після дослідження сукупних грошових доходів і сукупних ресурсів домогосподарств Волинської області в містах і сільській місцевості за 2005-2007 р.р., встановлено, що основними статтями сукупних ресурсів селян були вартість спожитої продукції, виробленої в особистому домогосподарстві та доходи від її реалізації.

Встановлено, що в сучасних умовах господарювання підвищення рівня життя сільського населення можливе при розробці та виконанні програми соціально-економічного розвитку сільських територій; стимулювання нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції; сприяння розвитку аграрних підприємств всіх форм власності; стимулювання зайнятості сільського населення у виробництві сільськогосподарської продукції; розвиток на селі відносин власності на землю і засоби виробництва; встановлення прожиткового мінімуму і споживчого бюджету з урахуванням вартості товару робочої сили.

Рис. 2. Структура населення пенсійного віку Волині за видами призначених пенсій у 2007р.

Проведено дослідження пенсійного забезпечення у Волинській області, а також кількості пенсіонерів у Волинській області, середнього розміру призначених пенсій пенсіонерам на Волині за 2005-2007 р.р., розподіл пенсіонерів за розмірами призначених місячних пенсій (рис. 2), співвідношення розмірів середньої пенсії та середньої заробітної плати працівників Волині за 2005-2007 р.р.

З метою покращення соціального захисту пенсіонерів необхідно поступове впровадження трирівневої пенсійної системи, яка буде включати солідарну систему, загальнообов'язкову накопичувальну систему, добровільні недержавні системи пенсійних заощаджень.

У реформованій солідарній системі розмір пенсії залежатиме від розміру заробітної платні, з якої сплачувались пенсійні внески, та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались, що досягатиметься шляхом звільнень Пенсійного фонду від здійснення невластивих йому виплат (тобто розмежування джерел фінансування виплати пенсій, призначених за різними пенсійними програмами) та впровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про заробіток та сплату пенсійних внесків, на основі даних якої будуть призначатись і виплачуватись пенсії.

Створення другого рівня пенсійної системи означатиме запровадження в нашій країні системи загальнообов'язкового накопичувальною пенсійного страхування. Це дозволить застрахованим особам самостійно вирішувати, яка інвестиційна політика є найбільш прийнятною для інвестування їх пенсійних заощаджень, а отже - в більшій мірі впливати на розмір своєї майбутньої пенсії.

Третій рівень пенсійного забезпечення потрібно створювати у вигляді системи добровільного недержавного пенсійного забезпечення за пенсійними схемами з визначеними внесками, які вимагають менших адміністративних витрат. Основу такої системи будуть становити недержавні пенсійні фонди, які за типами поділятимуться на відкриті, корпоративні та професійні.

Вважаємо, що система недержавних пенсійних фондів дозволить залучати також і кошти роботодавців до формування пенсійних заощаджень їх працівників, і, таким чином, ще більше сприяти підвищенню рівня життя громадян на заслуженому відпочинку. Внески до недержавних пенсійних фондів як з боку працівників, так і їх роботодавців, а також отриманий на них інвестиційний дохід повинні користуватись податковими пільгами. Розмір пенсії в такій системі залежатиме від розміру страхових внесків та терміну, протягом якого ці внески накопичувались, та розміру отриманого на них інвестиційного доходу.

Проведено дослідження сільського населення Волинської області за економічною активністю у 2005-2007 р.р. Встановлено зниження рівня економічно активного сільського населення Волинської області, рівня зайнятості, як наслідок, підвищення рівня економічно неактивного населення та рівня безробіття.

Таблиця 2. Коефіцієнти, що характеризують зайнятість сільського населення Волинської області за період 2005-2007 р.р.

Показник	2005	2006	2007	Відхилення
				Абсолютне, +/- 2007 до 2005	Відносне, % 2007 до 2005
Коефіцієнт зайнятості	0,88	0,92	0,93	0,05	5,68
Коефіцієнт зайнятості працездатного віку	0,88	0,87	0,39	-0,49	-55,68
Рівень безробіття	0,12	0,08	0,08	-0,06	-42,86

В області проведено комплекс заходів, спрямованих на зменшення заборгованості із заробітної плати та стабілізації ситуації в сфері зайнятості населення. Неодноразово приймались розпорядження голови облдержадміністрації щодо визначення завдань погашення заборгованості. За їх виконанням було встановлено щомісячний контроль, створеними в кожному районі, місті робочими групами з питань погашення заборгованості, які очолювали перші заступники голів облдержадміністрацій.

В третьому розділі „Напрями і методи розв'язання соціально-економічних проблем захисту жителів села” запропоновані шляхи удосконалення системи соціального захисту сільського населення: проведення і завершення реформи соціального страхування та пенсійного забезпечення, вдосконалення системи адресної допомоги найуразливішим верствам населення, гарантія своєчасності виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги та інших соціальних виплат, забезпечення зайнятості сільського населення, створення нових агроформувань ринкового типу, намагання зменшення розшарування за рівнем доходів населення.

З метою визначення напрямків розвитку системи соціального захисту, її ролі у підвищенні рівня життя сільського населення проаналізовано механізм цієї системи. При подальшому ознайомленні з економічним блоком виникла ідея формування моделі взаємозв'язку між показниками економічного розвитку регіону та індикаторами бідності мешканців села. Для побудови регресійної моделі: валова додана вартість у розрахунку на одну особу, грн.; сума доходів домогосподарств України в містах та сільській місцевості (в середньому за місяць з розрахунку на одне домогосподарство), грн.; доходи сільськогосподарських домогосподарств, (в середньому за місяць з розрахунку на одне домогосподарство), грн.; сума витрат домогосподарств України в містах та сільській місцевості, (в середньому за місяць з розрахунку на одне домогосподарство), грн.; витрати сільськогосподарських домогосподарств(в середньому за місяць з розрахунку на одне домогосподарство), грн.

Для вдосконалення системи призначення та надання адресної допомоги автором пропонуються такі заходи: розробити та впровадити критерії оцінки реального добробуту сімей, що претендують на адресну соціальну допомогу з метою підвищення соціального захисту населення, ввести більш гнучку систему надання допомоги, яка б враховувала дійсні потреби сім'ї у кожному конкретному випадку (надання допомоги в натуральній формі для дітей із неблагополучних сімей, одиноким особам похилого віку, що не в змозі обслуговувати себе самостійно, тощо). Це дозволить зекономити кошти за рахунок їх цільового використання, а також уникнути зловживань на рівні сім'ї (неблагополучні сім'ї), здійснити кращу інформованість населення щодо надання адресної соціальної допомоги.

Внаслідок проведеного дослідження, автором пропонуються заходи щодо ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати, недопущення її у подальшому та своєчасності виплат на Україні. Встановлені під час дослідження зайнятості населення Волині пропозиції щодо стабілізації ситуації у цій сфері.

Обґрунтовано позитивний вплив аграрної реформи на соціальний захист сільського населення. Встановлено, що прискорення аграрної реформи дозволить максимально мобілізувати внутрішні трудові і фінансові ресурси сільського населення, створити значну кількість додаткових робочих місць та пом'якшити негативні наслідки затяжної економічної кризи на селі.

Запропоновано механізм взаємозалежності складових соціального захисту сільського населення: фінансово-економічне, соціально-правове та організаційно-програмне забезпечення (рис. 3). На основі проведеного дослідження, в механізм необхідно ввести блок координатора центру при Волинській обласній державній адміністрації, який буде керувати основними проблемами та їх вирішенням стосовно соціального захисту сільського населення Волині.

Запропоновано шляхи пенсійного забезпечення сільського населення на перспективу. В процесі дослідження виконано такі процедури: формування набору показників які характеризують визначення величини страхового пенсійного тарифу; відбір показників за допомогою факторного аналізу та їх систематизація; побудова регресійної моделі взаємозв'язків показників.

Сформовано систему показників, що є базою для побудови регресійної моделі: коефіцієнт інфляції, визначений протягом 2005-2007 р.р.; страховий стаж для найбільш поширених випадків (з 16, 22, 35 років) у жінок і чоловіків; тривалість життя на пенсії у чоловіків і жінок; мінімальний рівень пенсій у 2005-2007 р.р.



Рис. 3. Механізм взаємозалежності соціального захисту сільського населення Волині

Для прогнозування зростання величини мінімального страхового тарифу, доведено, що внаслідок аналізу розроблених моделей можна зробити такі висновки: найбільші резерви впливу на рівень пенсійного страхового тарифу показник страхового пенсійного стажу; показники, які виявляють недостатній ступінь взаємозв'язку з страховим внеском, зокрема коефіцієнт інфляції залежить і від інших факторів, які враховані неявно; порівняльний аналіз моделей, побудованих на базі даних 2005-2007 р.р. дає підстави для висновку про те, що показник страхового стажу впливає на величину страхового тарифу.

Висновки

У дисертаційній роботі проведене комплексне дослідження соціального захисту сільського населення в регіоні (на прикладі Волинської області). Ці дослідження дають змогу зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення.

1. Уточнено визначення поняття соціального захисту населення як діяльності держави, місцевих владних структур, підприємств та організацій, спрямованих на створення сприятливого середовища, яке б забезпечувало населенню максимальні умови для задоволення його моральних, духовних, матеріальних, економічних, соціальних, та екологічних потреб життєдіяльності. Обґрунтовано визначення поняття соціального захисту сільського населення, котрий полягає у діяльності держави на регіональному та локальному рівнях, спрямованих на забезпечення захисту сільського населення від економічних, соціальних та екологічних ризиків;

2. Досліджено особливості соціального захисту сільського населення у Волинській області. Встановлено, що на соціальний захист сільського населення впливають заходи прямого та опосередкованого впливу, з яких принципове значення мають заходи прямого впливу до них відносяться: пенсійна реформа, вдосконалення системи оплати праці, створення нових робочих місць, створення мережі соціальної та гуманітарної допомоги; та заходи опосередкованого впливу, до яких належать: забезпечення паритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, форми власності.

3. Обґрунтована необхідність визначення соціального страхування як складової соціального захисту і уточнено його визначення як механізму реалізації соціального захисту населення від різних ризиків (втрати роботи, захворювання, каліцтва та ризики пенсійного характеру), що забезпечить їм фінансові гарантії у їхній життєдіяльності. Запропоновано ввести наступні функції соціального страхування до загальноприйнятих: державна гарантія дотримання прав застрахованих осіб на захист від соціальних ризиків страховок і виконання зобов'язань по обов'язковому соціальному страхуванню незалежно від фінансового положення страхувальника; автономність фінансової системи обов'язкового соціального страхування. До суб'єктів соціального страхування запропоновано ввести гаранта по виплаті матеріальної допомоги або надання соціальної послуги з метою контролю дій страховика.

4. Побудовано і проведено розрахунки прогнозної моделі розрахунку рівня життя сільського населення, котра включає фактори валової доданої вартості у розрахунку на одну особу, суми доходів домогосподарств України в містах та сільській місцевості (в середньому за місяць з розрахунку на одне домогосподарство), доходи сільськогосподарських домогосподарств, (в середньому за місяць з розрахунку на одне домогосподарство), суми витрат домогосподарств України в містах та сільській місцевості, (в середньому за місяць з розрахунку на одне домогосподарство), та витрати сільськогосподарських домогосподарств(в середньому за місяць з розрахунку на одне домогосподарство).

5. Запропоновані шляхи побудови соціального захисту сільського населення. Для вдосконалення системи призначення та надання адресної допомоги, пропонуються наступні заходи: розробити та впровадити критерії оцінки реального добробуту сімей, що претендують на адресну соціальну допомогу з метою підвищення соціального захисту населення, ввести більш гнучку систему надання допомоги, яка б враховувала дійсні потреби сім'ї у кожному конкретному випадку (надання допомоги в натуральній формі для дітей із неблагополучних сімей, одиноким особам похилого віку, що не в змозі обслуговувати себе самостійно, тощо). Це дозволить зекономити кошти за рахунок їх цільового використання, а також уникнути зловживань на рівні сім'ї (неблагополучні сім'ї), здійснити кращу інформованість населення щодо надання адресної соціальної допомоги.

6. Пропонуються заходи щодо ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати, недопущення її у подальшому та своєчасності виплат на Україні. Встановлені під час дослідження зайнятості населення Волині пропозиції щодо стабілізації ситуації у цій сфері.

Встановлено, що на підвищення соціального захисту сільського населення впливає створення нових агроформувань ринкового типу. При цьому пропонується, що необхідно будувати свою діяльність на економічних методах управління, формувати спільні для всіх підприємств певні правила шляхом ініціювання законодавчих гарантії соціального захисту населення.

Досліджено, що для підтримки незайнятого сільського населення, зареєстрованого у державній службі зайнятості, необхідно вжити заходів щодо стимулювання селян до започаткування підприємницької діяльності. Заходи щодо доцільності створення спеціального Фонду підтримки дрібнотоварного виробництва на селі, у тому числі для: здійснення модернізації фермерських та селянських (сімейних) господарств; підтримки і фінансової допомоги молодим (до 35 років) сільським господарям.

Обґрунтований позитивний вплив аграрної реформи на соціальний захист сільського населення. Встановлено, що прискорення аграрної реформи дозволить максимально мобілізувати внутрішні трудові і фінансові ресурси сільського населення, створити значну кількість додаткових робочих місць та пом'якшити негативні наслідки затяжної економічної кризи на селі.

7. Механізми взаємозалежності складових системи соціального захисту сільського населення, а саме введено у науковий обіг такі інструменти його забезпечення як соціально-законодавче регулювання, яке включатиме законодавче встановлення мінімальних рівнів оплати праці, пенсій, прожиткового мінімуму, системи допомоги, пільг, субсидій та нормативів щодо їх обґрунтування й заходів щодо застереження інфляції; фінансово-економічне забезпечення, що складається з: рівні доходів і витрат сільського населення, фінансове забезпечення соціальних пільг і послуг, регулювання рівня заробітної плати та інших соціальних стандартів, фінансування державних програм; програмно-організаційне забезпечення, котре базується на розробці регіональних програм подолання бідності, розробці державних програм зайнятості та розвитку трудового потенціалу, розробці державних програм стимулювання соціального та економічного розвитку депресивних регіонів. В механізм введено блок координатора центру при Волинській обласній державній адміністрації, який керуватиме основними проблемами та їх вирішенням стосовно соціального захисту сільського населення Волині.

8. З метою визначення напрямків розвитку системи соціального захисту, її ролі у підвищенні пенсійного забезпечення сільського населення проаналізовано механізм цієї системи. При подальшому ознайомленні з економічним блоком виникла ідея формування моделі взаємозв'язку між показниками страхового накопичувального тарифу моделі пенсійного страхування та індикатором впливу на інфляційне застереження щодо пенсійного забезпечення мешканців села. Запропоновано розрахунок страхового накопичувального тарифу моделі пенсійного страхування, який передбачає врахування фактору інфляції при визначенні і прогнозуванні мінімального рівня пенсій населення. В процесі дослідження виконано такі процедури: формування набору показників які характеризують визначення величини страхового пенсійного тарифу; відбір показників за допомогою факторного аналізу та їх систематизація; побудова регресійної моделі взаємозв'язків показників.

Внаслідок аналізу розроблених моделей можна зробити наступні висновки: найбільші резерви впливу на рівень пенсійного страхового тарифу показник страхового пенсійного стажу; показники, які виявляють недостатній ступінь взаємозв'язку з страховим внеском, зокрема коефіцієнт інфляції залежать і від інших факторів, які враховані неявно; порівняльний аналіз моделей, побудованих на базі даних 2005-2007 р.р. дає підстави для висновку про те, що показник страхового стажу впливає на величину страхового тарифу.

Література

Статті у фахових виданнях:

Жигар Н.М. Деякі аспекти соціального захисту населення на сучасному етапі та шляхи його досягнення / Н.М. Жигар // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2003. - №10(2). - С.502-509.

Жигар Н.М. Страхування життя - інструмент вирішення соціальних проблем / Н.М. Жигар // Економіка: проблеми теорії та практики: [Зб. наук. пр.] - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 534-540.

Жигар Н.М. Проблеми створення недержавних пенсійних фондів / Р.І. Гринько, Н.М. Жигар // Вісник Львівської комерційної академії: [Зб. наук. пр.] - Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2005. - С. 3-6. Особистий внесок: обґрунтування створення недержавних пенсійних фондів.

Жигар Н.М. Проблеми зайнятості населення України і Волині та шляхи їх вирішення / Н.М. Жигар // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л.Українки. - Вежа, - Луцьк, 2006. - С. 62-69.

Жигар Н. М. Заборгованість оплати праці на Волині: стан та шляхи вирішення / Н.М. Жигар // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький, 2006. - №3. - С. 92-98.

Жигар Н.М. Вплив соціального захисту на рівень життя сільського населення у Волинській області / І.В. Опьонова, Н.М. Жигар // Економічні науки: [Зб. наук. праць] - Луцький державний технічний університет: Випуск3(9). - Луцьк, 2006. - С. 96-108. Серія Регіональна економіка. Особистий внесок: обґрунтування впливу соціального захисту на рівень життя сільського населення у Волинській області.

Жигар Н.М. Формування фінансово-економічного механізму соціального захисту в аграрній сфері регіону (порівняльний аналіз ситуації в Україні та у Волинській області) / Н.М. Жигар // Проблеми і шляхи розвитку депресивного регіону (на прикладі областей Поліського економічного району): [Монографія] / За ред. М.І. Карліна. - Луцьк: РВВ „Вежа“ Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. - С. 50-94. Особистий внесок: пункт 1.4. Формування фінансово-економічного механізму соціального захисту в аграрній сфері району (порівняльний аналіз ситуації в Україні та у Волинській області).

Жигар Н. М. Стратегія підвищення соціального захисту сільського населення / М.І. Карлін, Н.М. Жигар // Економіка: проблеми теорії та практики: [Зб. наук. пр.] - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 915-926. Особистий внесок: обґрунтування стратегії підвищення соціального захисту сільського населення.

В інших виданнях

Жигар Н.М. Проблеми оплати праці та їх вирішення у Волинській області / Н.М. Жигар // Управління регіональним економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції: Всеукраїнська міжвузівська наук. конф. студентів та молодих науковців: Івано-Франківськ, 16-18 листопада 2005 року: [Матеріали] - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2005. - С. 173-177.

Жигар Н.М. Проблеми соціального захисту населення та шляхи їх вирішення / Н.М. Жигар // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф. молод. вчених: Тернопіль, 23-24 лютого 2006 р.: [Матеріали] - Тернопіль: Економічна думка, 2006. - С. 360-363.

Размещено на Allbest.ru