Тарифікація послуг за проїзд платними дорогами України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(автомобільний транспорт і дорожнє будівництво)

ТАРИФІКАЦІЯ ПОСЛУГ ЗА ПРОЇЗД ПЛАТНИМИ ДОРОГАМИ УКРАЇНИ

ЖУЛИН ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

Київ -2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

автомобільний дорога концесійний угода

Актуальність теми. Транзитний потенціал України натепер є найвищим у світі щодо створення і функціонування міжнародних транспортних коридорів на Євроазіатському континенті. Проте недостатня експлуатаційна якість автомобільних доріг зумовлює зниження експлуатаційних швидкостей транспортних засобів, зростання аварійності, підвищення витрат пально-мастильних матеріалів та збільшення частки транспортної складової у собівартості продукції.

Серед проблем, які необхідно вирішити у дорожній галузі України, є нестача фінансових ресурсів для розвитку на належному рівні мережі автомобільних доріг та підтримання її експлуатаційних показників. Прогресивним методом вирішення цієї проблеми є залучення приватного капіталу у дорожню галузь через створення платних автомобільних доріг, побудованих на умовах концесії. Їх частка у світі невелика, близько 1 - 2 % від усієї мережі доріг, проте вони дозволили підвищити ефективність функціонування дорожніх господарств шляхом модернізації мереж автомобільних доріг, реалізувати транзитний потенціал, створити привабливий інвестиційний клімат у дорожніх комплексах країн та забезпечити споживачів якісними послугами проїзду.

Теоритичні та методологічні основи організації концесій та тарифікації послуг висвітлено у працях А.В. Базилюк, В.І. Котелянця, Я.В. Догадайло, М.Н. Бідняка, Н.М. Бондар, О. А.Білятинського, Л. К. Тищенко-Тишковця, Д.І. Бойко, Н.А. Боровик, Л.П. Бортницької, В.Е. Канарчука, А.А. Бондаренко, В.Г. Варнавського, Ю. С. Вдовенка, Є.Ю. Гайко, С.В. Грицая, Б.Б. Каримова, Г.Є. Ліпського, О.П. Усова, Лихоступа М.М., А.М. Новікової, Н.В. Парижан, Я.О. Сидорова, Є.М. Сича, Ю.В. Слободчикова, П.Р. Левковця, М.А Хобти, В.Г. Шинкаренка, Л.О. Шкварчука, И.П. Денисової, Г.Д. Джумагельдієвої, В.Е. Есипова, О. Т. Ланового, Н.М. Савенка, Г.А. Тактарова. Проте слід зазначити, що у цих працях не приділено уваги збалансуванню інтересів усіх суб'єктів концесії та методиці визначення розміру плати за проїзд платними дорогами, що побудовані на умовах концесії. Тому саме розроблення методики розрахунку плати за проїзд платними автомобільними дорогами, яка гармонізує інтереси держави, концесіонера і споживача та врахує національні особливості, є пріоритетним напрямом наукових досліджень.

Занепад дорожньої галузі спостерігається сьогодні в усіх пострадянських країнах, які отримали у спадок усі проблеми адміністративної економіки і не трансформували галузь до ринкових умов, а як відомо, проблеми дорожнього комплексу гальмують подальший соціально-економічний розвиток країни. Економічні витрати, пов'язані з низьким рівнем утримання доріг, лягають переважно на плечі користувачів автомобільних доріг.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Подані у дисертації основні результати і рекомендації розроблено згідно з тематикою науково-дослідних робіт Національного транспортного університету за темою “Формування джерел покриття витрат на здійснення виробничої діяльності на транспорті” (номер державної реєстрації 0107U009968) та “Формування джерел покриття витрат на здійснення виробничої діяльності дорожньо-транспортного комплексу” (номер державної реєстрації 0108U001423). Особисто автором в контексті цієї роботи запропоновано методичні основи ціноутворення на ринку платних автомобільних доріг.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково-методичного забезпечення формування тарифів за проїзд платними дорогами України, що дозволить гармонізувати інтереси всіх суб'єктів на ринку платних автомобільних доріг: держави, концесіонера і споживача. Відповідно до поставленої мети було визначено такі завдання:

- узагальнити світовий досвід організації концесій у дорожньому господарстві і розробити нові моделі автодорожніх концесійних угод та алгоритм їх вибору залежно від певних умов;

– оцінити передумови та необхідність впровадження автодорожніх концесій в Україні, а також очікуваний ефект;

- проаналізувати нормативно-правове забезпечення ціноутворення на ринку платних автомобільних доріг і запропонувати внести певні зміни та доповнення до Закону України “Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг ”, що сприятиме реалізації концесійних проектів в Україні;

- узагальнити методичні основи розрахунку розміру плати за проїзд платними дорогами країн Європи, пострадянських країн та країн Азії, визначити їх переваги і недоліки та перспективи використання в Україні;

- розробити комплексну методику визначення тарифів за проїзд платними автомобільними дорогами;

- розробити механізм державного регулювання і контролю за ціноутворенням на ринку платних автомобільних доріг.

Об'єктом дослідження є процес формування тарифів за проїзд платними автомобільними дорогами України.

Предметом дослідження є організація дорожнього будівництва та експлуатації автомобільних доріг, побудованих на умовах концесії.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження слугували наукові положення економічної теорії, системно-логічний підхід до дослідження економічних процесів і явищ, методи аналізу і синтезу, класифікації, абстрагування та моделювання, праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань тарифікації послуг, нормативно-правова база ціноутворення на ринку платних автомобільних доріг.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна сформульованих та обґрунтованих у дисертації основних положень, висновків та рекомендацій полягає у такому:

уперше:

запропоновано новий принцип розрахунку тарифів за проїзд платними дорогами, суть якого полягає у поєднанні витратного методу ціноутворення та методу визначення економічної вигоди, на основі яких розраховуються два рівні тарифу, що відображають витрати концесіонера на будівництво та експлуатацію доріг з урахуванням норми рентабельності та сумарну економію споживача при проїзді платною дорогою. Конкретну величину тарифу пропонується вибирати відповідно до умов соціально-економічного розвитку країни виходячи з інтересів усіх суб'єктів ринку платних автомобільних доріг;

удосконалено:

методичні основи розрахунку економічної вигоди споживача від проїзду платною дорогою на основі розширення та визначення складових сумарної вигоди, а саме: суспільної економії коштів держбюджету від зменшення видатків на природоохоронні заходи за рахунок зниження викидів токсичних речових в атмосферу та економії пально-мастильних і інших витратних матеріалів. Відповідні складові пропонується розраховувати за принципом порівняння витрат на проїзд платною і альтернативною дорогами;

моделі концесійних угод, за рахунок визначення нових форм розподілу повноважень та співпраці між суб'єктами концесій щодо будівництва та експлуатації платної автомобільної дороги. Їх вибір пропонується здійснювати залежно від рівня розвитку дорожньої системи, вартості концесійних проектів та ризиків реалізації. Доведено, що для України натепер найбільш прийнятним є застосування інтегровано-інфраструктурної моделі покрокового партнерства, суть якої полягає у тому, що держава на конкурсній основі обирає концесіонера, визначає етапи партнерства, умови яких можна коригувати залежно від кон'юнктури ринку. Запропонована модель передбачає, що концесіонер і держава спільно фінансують будівництво платної автомобільної дороги, при цьому концесіонер отримує право експлуатації не тільки об'єкта концесії, а й придорожньої інфраструктури;

модель спільного приватно-державного фінансування дорожніх концесійних проектів, яка разом з традиційною формою розподілу прибутку між державою і концесіонером залежно від їх дольової участі враховує також соціально-економічну ситуацію у країні та життєвий цикл концесії. В умовах дефіциту бюджету має застосовуватись змішана модель фінансування автодорожніх концесій, яка передбачає будівництво дороги за кошти держави і концесіонера з подальшим відшкодуванням витрат: державі за рахунок концесійних платежів, а концесіонеру від стягнення плати за проїзд автотранспортних засобів та від експлуатації придорожньої інфраструктури. Згідно із запропонованою моделлю об'єкт концесії буде належати державі, що дозволить попередити спекуляції з боку концесіонера. Після закінчення терміну концесії держава може самостійно утримувати дорогу або знову надати в оренду концесіонеру. У разі низького попиту на послуги за цих умов держава має гарантувати надання компенсацій концесіонеру та адресної допомоги певним категоріям споживачів. Така модель дозволить збалансувати комерційні інтереси між усіма суб'єктами концесії і зменшити можливі ризики;

набуло подальшого розвитку:

система державного регулювання та контролю за ціноутворенням на ринку платних автомобільних доріг за рахунок створення Національної комісії з розвитку концесійних автомобільних доріг, до складу якої мають входити представники держави, концесіонерів і споживачів на паритетній основі, з визначеними повноваженнями щодо формування стратегії розвитку дорожньої галузі та тарифної політики;

методичні основи формування тарифів за проїзд платними дорогами на основі введення: широкої системи диференціації тарифів та гнучкої системи пільг для споживачів, які проживають поблизу платної дороги, пенсіонерам, інвалідам. Водночас пропонується посилення системи обліку і контролю за обсягом отриманих послуг на основі впровадження карток пільгового проїзду, які будуть містити дані про автотранспортний засіб, його власника та визначений ліміт безкоштовних поїздок.

Практичне значення отриманих результатів. Наукові та методичні напрацювання, викладені у дисертації, є завершеною розробкою і мають практичне значення, зокрема можуть бути використані в процесі визначення максимального розміру плати за проїзд платними дорогами державними органами влади та для обґрунтування тарифів на послуги проїзду платною дорогою концесіонером для участі у концесійному конкурсі. Ці наукові та методичні напрацювання у формі методичних рекомендацій впроваджено:

- Міністерством транспорту та зв'язку України (довідка про практичне впровадження № 3620-01/13/14-08 від 16.09.08);

- УДВТП “Укрдортехнологія” (довідка про практичне впровадження № 27/1-АУП-958 від 19.12.08).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження викладено у доповідях на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансова система України: становлення та розвиток” (м. Острог, квітень 2007), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва” (Харків, грудень 2007, 2008), Міжнародному науково-практичному семінарі “Економіка і менеджмент на транспорті” (Київ,травень 2008), Міжнародній науковій конференції “Молоді вчені автомобільним дорогам України” (Київ, травень 2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є виконаним самостійно дослідженням. У роботі [1], написаній у співавторстві здобувачем запропоновано модель державного регулювання ринку платних автомобільних доріг та контролю за її функціонуванням.

Публікації результатів дослідження. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 робіт, що відображають основний зміст дисертації, загальний обсяг становить 3,06 ум.-друк. арк. Із них 7 статей, в тому числі 6 - одноосібні, у фахових виданнях загальним обсягом 2,7 ум.-друк. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг роботи становить 219 сторінок, що включає 31 таблицю, 57 рисунків, з них 14 - на окремих сторінках; додатки займають 6 сторінок; список використаних джерел нараховує 160 найменувань на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання дослідження, об'єкт і предмет дисертаційної роботи, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення.

У першому розділі “Теоретичні основи організації концесій та ціноутворення на ринку платних автомобільних доріг” оцінено сучасний стан мережі автомобільних доріг України та визначено передумови для впровадження платних автомобільних доріг, узагальнено основні методи ціноутворення та фактори, що впливають на формування тарифу за проїзд платними дорогами, досліджено розвиток моделей концесій у світі та Україні, запропоновано нову класифікацію моделей державно-приватного партнерства, розроблено нові моделі концесійних угод відповідно до особливостей дорожньої галузі та алгоритм їх вибору.

Мережа автомобільних доріг - це основна складова інфраструктури кожної держави, оскільки являє собою основну передумову економічного зростання і підвищення добробуту населення. Проте сформована натепер в Україні дорожня інфраструктура, по-перше, не відповідає потребам економіки (основні фонди галузі значно застаріли), а по-друге, спостерігається неефективне використання потужностей і ресурсів, низький рівень менеджменту та корупція. Більшість країн світу використовують для вирішення аналогічних проблем концесію як форму приватно-державного партнерства, що дозволяє отримати інвестиції, знизити виробничі витрати, оптимізувати бюджетні видатки, розподілити ризики, а також підвищити якість автомобільних доріг та досягти доступності послуг.

Натепер концесія у дорожній галузі України ще не використовується і подана лише теоретично різними моделями організації співпраці між державним і приватним секторами. Особливої уваги серед них заслуговують моделі, які реалізують систему відносин за схемою (моделлю): будівництво (реконструкція) - експлуатація - передача (BOT/ROT/MOT). Зміст взаємостосунків за цією схемою полягає у тому, що концесіонер будує або проводить реконструкцію автомобільної дороги, експлуатує її та має право стягувати плату за проїзд з власників автотранспортних засобів, сплачуючи при цьому концесійні платежі до державного бюджету. Після закінчення терміну концесії дорога має передаватися в експлуатацію державі або знову концесіонеру. В період концесії та після неї дорога лишається у власності держави.

У межах зазначеної традиційної системи зв'язків технологія реалізації концесійних угод може набувати різноманітних специфічних ознак, що визначатимуться рівнем розвитку дорожньої системи, вартістю концесійних проектів та ризиками їх реалізації. З урахуванням сучасного стану взаємовідносин між державою і концесіонером можливі модифікації моделей концесійних угод з описом характерних ознак наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Моделі концесійних угод

Згідно із запропонованим порядком вибору концесійної моделі (рис.1.) визначено, що для України в сучасних умовах найбільш прийнятна інтегровано-інфраструктурна модель покрокового партнерства.

Для реалізації цієї моделі важливим є формування сприятливих умов її впровадження, зокрема, визначення розміру плати за проїзд концесійною дорогою, яка задовольнятиме інтереси як концесіонера, так і споживача послуг.

Водночас треба визнати, що можливий рівень плати за проїзд залежатиме від інтенсивності руху автотранспортних засобів. Тому для визначення цієї плати на етапі впровадження автодорожніх концесій пропонується враховувати платоспроможність користувачів послуг. Але досвід країн, де експлуатуються

концесійні дороги, показав, що при ціноутворенні використовують переважно витратний метод формування тарифів за проїзд, орієнтований на відшкодування витрат понесених концесіонером. Це передусім зумовлено тим, що суб'єкт економічної діяльності про власні витрати знає більше, ніж про результати від експлуатації дороги.

Виходячи з особливостей господарювання в Україні, де відносно низький рівень доходів населення, в роботі реалізується принцип ціноутворення на основі поєднання витратного ціноутворення з методом установлення ціни на основі визначення економічної вигоди споживача послуг.

У другому розділі “Аналіз діючої практики тарифікації послуг за проїзд платними автомобільними дорогами України” досліджено моделі фінансування дорожнього господарства, запропоновано моделі організації фінансів на етапі впровадження, становлення і зрілості концесійної автомобільної дороги, досліджено динаміку грошових потоків протягом життєвого циклу платної автомобільної дороги, проаналізовано нормативно-правове забезпечення автодорожніх концесій та надано пропозиції щодо його удосконалення, недоліки і переваги методик визначення розміру плати за проїзд платними дорогами, що використовуються у європейських, пострадянських і азіатських країнах.

Транспортно-експлуатаційний стан автомобільних доріг і споруд України сьогодні не забезпечує швидкого, комфортного, економічного і безпечного перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, що стримує соціально-економічний розвиток держави, і характеризує низький рівень конкурентоспроможності української мережі автомобільних доріг. Оскільки бюджетних коштів для розв'язання цих проблем не вистачає, то варто залучати альтернативні джерела фінансування. Слід зазначити, що основною причиною появи платних автомобільних доріг в усьому світі був дефіцит державного фінансування дорожньої галузі, що спонукало до пошуку альтернативних моделей галузевого фінансування. Серед них найбільш поширеним стало будівництво автомобільних доріг на концесійній основі.

Для впровадження концесійних проектів важливим елементом є система розподілу фінансів між суб'єктами концесії. Зважаючи на умови системи господарювання в Україні в роботі обґрунтовується необхідність застосування змішаної моделі фінансування концесійних проектів, яка гармонійно поєднує інтереси держави і концесіонера, задовольняючи при цьому потреби споживача. Відповідно до запропонованої моделі дорога має будуватися концесіонером за власні кошти за участю держави у вигляді землевідведення або часткового фінансування проектів. Після закінчення будівництва концесіонер має повністю відшкодувати витрати шляхом стягнення плати за проїзд. Якщо прогнозована інтенсивність руху буде недостатня, держава має створити умови концесіонеру для відшкодування витрат на основі надання йому права на будівництво і експлуатацію придорожньої інфраструктури або встановлення пільг у сплаті концесійних платежів та податків. При цьому окремим категоріям споживачів послуг має надаватись адресна допомога. Відшкодовуючи за цією моделлю витрати на будівництво дороги, держава залишається її єдиним власником.

Вивчення закордонного досвіду показало, що тарифи за проїзд платними автомобільними дорогами формуються переважно на основі західноєвропейської, пострадянської та сінгапурської моделей. Так, країни Західної Європи, визначаючи розмір тарифу, посилаються на витратний метод, що передбачає встановлення плати на рівні відшкодування витрат концесіонеру впродовж терміну експлуатації дороги з урахуванням її протяжності, прогнозованої інтенсивності руху та груп АТЗ. Пострадянська методика спрямована на забезпечення соціальної функції тарифу, що передбачає встановлення низької плати за проїзд, яка кореспондується з низькою платоспроможністю населення і забезпечує доступність відповідних послуг. При цьому ігноруються такі показники, як витрати на будівництво і утримання дороги, прибуток, термін окупності, що притісняє інтереси концесіонера. Сінгапурська модель передбачає прискорену окупність проекту, що зумовлює встановлення високих тарифів за проїзд дорогами.

У роботі значну увагу приділено вивченню російської та української методик визначення розміру плати за проїзд платною дорогою як таких, що в найбільше відповідають умовам організації концесійних угод в Україні. Водночас за цих методик концепція розрахунку розміру плати за проїзд платною дорогою абсолютно різна. Українську методику розрахунку тарифів на проїзд платними дорогами розроблено на основі досвіду країн заходу, згідно з яким розмір тарифу залежить від кількості пального, витраченого на проїзд автомобільною дорогою з урахуванням коефіцієнта покриття витрат на будівництво і експлуатацію дороги. Водночас невизначеним залишається розрахунок відповідного коефіцієнта, що не дозволяє концесіонеру оцінити його реальний інтерес. Зовсім інший порядок визначення тарифів передбачає російська методика, яка ґрунтується на розрахунку сумарної економії споживача послуг при проїзді платною автомобільною дорогою.

Українська методика є простою для розрахунків, але не визначеною щодо реальних показників дохідності концесіонера та вигоди споживача. Російська методика передбачає складні розрахунки та використання суб'єктивних вихідних даних, проте є соціально справедливою і враховує національні особливості соціально-економічного стану країни.

Ретельний аналіз цих методик показав, що найбільш прийнятним для України є російський варіант розрахунку плати за проїзд з певною його трансформацією. У роботі запропоновано розробити комплексну уніфіковану методику розрахунку тарифів за проїзд платними автомобільними дорогами, що враховує етапність реалізації концесійного проекту і гармонізує інтереси усіх суб'єктів ринку платних автомобільних доріг. Суть комплексної методики полягає у тому, що запропонований порядок поєднує переваги витратного тарифоутворення та розрахунку тарифів за проїзд платними дорогами на основі економічної вигоди споживача та застосовується на кожному етапі реалізації автодорожньої концесії відповідно до соціально-економічних умов держави і особливостей розвитку дорожньої галузі.

Реалізація такого порядку визначення тарифів за проїзд платними дорогами дозволить попередити соціально-економічні конфлікти, що можуть виникати при впровадженні концесійних проектів.

Водночас для реалізації автодорожніх концесій в Україні існують суттєві перешкоди. Зокрема, це невизначеність законодавства та відсутність методики розрахунку плати за проїзд, яка б задовольняла інтереси всіх зацікавлених сторін. Виходячи з цього, в роботі наголошується на необхідність внесення змін і доповнень до Закону України “Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг”, а також розроблення і прийняття методики визначення плати за проїзд, що легітимітизуватиме стягнення такої плати.

У третьому розділі “Методичні основи моделювання тарифів за проїзд платними дорогами України” розроблено механізм ефективної реалізації проектів автодорожньої концесії; розроблено комплексну методику визначення тарифів за проїзд платними дорогами України; запропоновано розширену диференціацію тарифів; розроблено механізм державного регулювання і контролю за ринком платних автомобільних доріг.

Основною передумовою ефективної реалізації концесійних проектів є визначення тарифів за проїзд платними автомобільними дорогами, які враховують інтереси всіх суб'єктів концесійної угоди.

Алгоритм та схему формування відповідних тарифів показано на рис.2. Розрахунок зазначених параметрів виконано на основі розробленої методики, яку в узагальненому вигляді наведено у табл. 2.

Згідно із запропонованим порядком передбачається визначення двох рівнів тарифу: витратного і економічної вигоди споживача. Розрахунковий тариф визначається як сума витрат на проектування, будівництво, ремонт, утримання і експлуатацію платної дороги та прибутку. Тариф економічної вигоди споживача послуг відображає потенційну сумарну економію, що отримує споживач при проїзді платною автомобільною дорогою порівняно з альтернативною. В умовах низького рівня доходів і життя населення, дефіцитності бюджету, високого рівня інфляції, фінансової кризи, зростання безробіття під час впровадження платних доріг доцільно встановлювати тариф на рівні мінімально можливого, але не вище економічної вигоди споживача. Це дозволить проводити політику експансії концесійних послуг, тобто розширення її доступності. “Розрив тарифу” має компенсуватися концесіонеру державою різними способами, як передача права створення і експлуатацію придорожньої інфраструктури, надання податкових пільг або часткового звільнення від концесійних платежів тощо.

Рис.2. Схема формування тарифу за проїзд платною автомобільною дорогою

На етапі економічного піднесення має бути встановлений максимальний рівень тарифів. У цьому випадку держава може без ризику прискорити повернення витрат концесіонеру і збільшити концесійні платежі. Політика перерозподілу доходів між державою і концесіонером має здійснюватись відповідно до дольової участі кожного у проекті.

Розрахунки, результати яких наведено у табл. 2, показали, що тарифи економічної вигоди споживача натепер значно перевищують розрахункові

Таблиця 2. Узагальнена комплексна методика розрахунку тарифів за проїзд платними дорогами

тарифи. З урахуванням того, що в Україні натепер склалися несприятливі соціально-економічні умови, було запропоновано встановити тарифи на рівні мінімальних величин, тобто розрахункових. За таких умов споживачі матимуть більшу економічну вигоду від користування платною дорогою, це дозволить значно розширити доступність послуг на основі збільшення споживчого попиту на відповідні послуги.

Із поліпшенням макроекономічного стану в Україні тарифи можуть бути встановлені на рівні тарифів економічної вигоди споживача і навіть вище. Це не зменшить зацікавленості щодо використання платної автомобільної дороги, оскільки економічна вигода споживача буде вищою. Для компенсації концесіонеру за проїзд пільгових категорій споживачів розрахункові тарифи можна збільшити на 10 - 15 %.

Згідно з розрахунком тарифів за проїзд Великою кільцевою автомобільною дорогою навколо міста Києва (74 км) плата за проїзд складе від 18,50 до 65,12 грн залежно від типу автотранспортного засобу. Порівняльні дані з аналогічними тарифами в Росії, Білорусі і країнах Європи показано на рис.3, з якого видно, що в Україні, у разі застосування цих тарифів, вони будуть нижчими, ніж у Росії та Європі, але вищими, ніж у Білорусі.

Водночас сьогодні в Україні не можна використовувати тарифи економічної вигоди споживача, оскільки їх розмір перевищуватиме тарифи не тільки в Росії, а і в країнах Західної Європи. Звідси випливає, що тарифи за проїзд Великою кільцевою дорогою навколо міста Києва, встановлені на рівні розрахункових, є адекватними.

Рис.3. Порівняння розміру плати за проїзд платними автомобільними дорогами Європи, Білорусі, Росії та України

Реалізація розроблених методичних положень буде залежати від системи державного регулювання і контролю за ціноутворенням на ринку платних автомобільних доріг, адже на сьогодні немає чіткої системи державного регулювання (не заштрихована частина) (Рис.4.). Тому в роботі запропоновано створити відповідний державний орган - Національну комісію з розвитку концесійних автомобільних доріг, діяльність якої ґрунтуватиметься на принципі “трипартизму”.

Рис.4. Організаційна структура управління, державного регулювання і контролю за ціноутворенням на ринку платних автомобільних доріг (заштриховані блоки - пропозиція автора)

До складу її функцій пропонується включити: розроблення стратегії розвитку дорожньої галузі, аналіз і моніторинг ринку платних автомобільних доріг; визначення об'єктів концесії; формування тарифної політики (визначення максимального розміру плати за проїзд); визначення пільгових категорій споживачів; визначення джерел фінансування концесійних проектів; стимулювання залучення приватного капіталу та управління ним; розроблення пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства.

Надання адресної допомоги пільговим категоріям споживачів та їх облік доцільно покласти на місцеві органи самоврядування. Виділення пільгових категорій споживачів послуг серед населення дозволить реалізовувати соціальну функцію тарифоутворення і забезпечити можливість отримання якісних послуг проїзду. Облік пільгових категорій буде реалізовуватись за допомогою карток пільгового проїзду, які міститимуть інформацію про споживача і автотранспортний засіб. Доцільно запровадити систему часткової оплати послуг, тобто можливість придбання проїзних документів із зниженою вартістю. Пільги потрібно встановлювати з використанням гнучкої політики. У разі поліпшення економічного стану в державі пільги мають зменшуватись.

Важливою умовою реалізації концесійних проектів є формування відповідних джерел фінансування дорожньої галузі. Для цього пропонується створити Недержавний фонд розвитку дорожньої галузі (концесій) на основі внесків одного або групи концесіонерів, які можуть залучати вільні кошти юридичних та фізичних осіб на основі випуску і розміщення облігацій.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дисертаційного дослідження щодо тарифікації послуг за проїзд платними дорогами зроблено такі висновки і пропозиції:

1. Транспортно-експлуатаційний стан автомобільних доріг і дорожніх об'єктів України сьогодні не забезпечує швидкого, комфортного, економічного і безпечного перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, що гальмує соціально-економічний розвиток держави. До того ж зниження фінансування з державного бюджету на розвиток і утримання мережі автомобільних доріг, збільшує кількість дорожньо-транспортних пригод та рівень смертності на них, зростання рівня забруднення атмосферного повітря автотранспортними засобами, що потребує негайного удосконалення мережі автомобільних доріг. Реалізація цих завдань вимагає залучення альтернативних джерел фінансування, зокрема концесій.

2. Аналіз світового досвіду впровадження концесій у дорожнє господарство визначив необхідність розроблення нових моделей концесійних угод з урахуванням національних особливостей. Натепер в Україні доцільно використовувати інтегровано-інфраструктурну модель покрокового партнерства, що передбачає нову форму розподілу повноважень та співпраці між партнерами, яка дозволить визначити комерційні інтереси концесіонера і держави та розподілити ризики. Щодо моделі фінансування концесійних проектів пропонується змішана модель гармонійного поєднання інтересів держави і концесіонера, за якої задовольняються потреби споживача. Її особливістю є гарантування концесіонеру державних компенсацій у разі низької інтенсивності руху, а окремим категоріям споживачів - отримання адресної допомоги.

3. Недосконала нормативно-правова база щодо концесій є основною перешкодою щодо реалізації концесій. Розроблені у роботі організаційно-методичні основи реалізації концесійних угод, зокрема зміни до Закону України “Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг” і методика визначення тарифів за проїзд платними дорогами дозволять усунути перешкоди щодо впровадження концесій.

4. Узагальнення закордонного досвіду показало, що жодна із методик розрахунку тарифів за проїзд платними дорогами не є досконалою, оскільки обмежує інтереси тих чи інших суб'єктів ринку платних автомобільних доріг. Тому у роботі розроблено комплексну методику розрахунку тарифів за проїзд платними автомобільними дорогами, яка гармонізує інтереси всіх суб'єктів ринку надання цих послуг. Розроблена комплексна уніфікована методика поєднує переваги витратного тарифоутворення та методу економічної вигоди споживача. Встановлені на її основі тарифи за проїзд передбачають широку диференціацію, орієнтовану на рівень доходів споживачів та економічну доцільність інвестування для концесіонера.

5. Розроблено механізм державного регулювання і контролю за ціноутворенням на ринку платних автомобільних доріг, який передбачає створення Національної комісії з розвитку концесійних автомобільних доріг, основними завданнями якої є розроблення стратегії розвитку дорожньої галузі, зокрема визначення і супровід концесійних проектів та формування тарифної політики на ринку платних автомобільних доріг. Крім того, визначено гнучкий механізм виділення пільгових категорій споживачів послуг серед населення та їх обліку, який буде реалізовуватись за допомогою карток пільгового проїзду, які можна буде придбати за зниженою вартістю. Компенсації концесіонер буде отримувати шляхом підвищення розрахункового тарифу на 10 - 15 % або за рахунок зниження концесійних платежів державі на відповідну суму. За умов високого соціально-економічного розвитку держави їх кількість значно знижується.

6. Згідно з проведеними розрахунками плата за проїзд Великою кільцевою автомобільною дорогою навколо міста Києва (74 км) буде становити від 18,50 до 65,12 грн залежно від типу автотранспортного засобу. Цей рівень плати нижчий, ніж у Росії і країнах Західної Європи, але вищий ніж у Білорусі. Тому дані розрахунки є адекватними і реальними для застосування в Україні за існуючих соціально-економічних умов.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Надруковані у фахових наукових виданнях:

1. Базилюк А.В., Жулин О.В. Державне регулювання та контроль за тарифною політикою на ринку платних автомобільних доріг // Вісник Національного транспортного університету: В 2-х частинах: Ч.1. - К.: НТУ, 2007. - Вип. 15. - С. 168 - 174.

2. Чубей О.В. Основні методи оцінки нерухомості в процесі нормування платного проїзду автобанами України // Вісник Національного транспортного університету. - К.: НТУ, 2003. - Вип. 8. - С. 405 - 411.

3. Жулин О.В. Світовий досвід формування тарифів на проїзд платними дорогами України // Вісник Національного транспортного університету: В 2-х частинах: Ч.2.- К.: НТУ, 2006. - Вип. 13. - С. 177 - 184.

4. Жулин О.В. Проблеми впровадження та перспективи розвитку концесій у дорожній галузі України // Фінансова система України // Зб. наук. пр. - Острог: Вид-во “Національний університет “Острозька академія”, 2007. - Вип. 9, ч. 2. - С. 230 - 237.

5. Жулин О.В. Концепція реформування фінансів дорожньої галузі України: задачі і методи реалізації // Управління проектами, системний аналіз і логістика: Наук. журн. К.: НТУ, 2008. - Вип. 5. - С. 288 - 292.

6. Жулин О.В. Синергетичний ефект будівництва платних автомобільних доріг // Автомобільні дороги і дорожнє будівництво. - К.: НТУ, 2008. - Вип. 75. - С. 234 - 238.

7. Жулин О.В. Ціноутворення на ринку платних автомобільних доріг // Економіка, фінанси, право. К.: 2008. - Вип. 12. - С. 18 - 22.

Тези доповідей на конференціях:

8. Жулин О.В. Аналітичні дослідження для створення механізму тарифікації послуг за проїзд платними дорогами України // Матеріали наук.-практ. конф. наук.-пед. працівників, асп., студ. та структурних підрозділів НТУ. - Київ, 2006. - С..

9. Жулин О.В. Світовий досвід формування тарифів на проїзд платними дорогами // Матеріали наук.-практ. конф. наук.-пед. працівників, асп., студ. та структурних підрозділів НТУ. - Київ, 2007. - С. 267 - 268.

10. Жулин О.В. Методика формування тарифів на проїзд платними дорогами України // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва”. - Х.: Вид-во ХНАДУ, 2007. - Ч. 2. - С. 123 - 124.

11. Жулин О.В. Механізм державного регулювання ринку платних автомобільних доріг// Матеріали наук.-практ. конф. наук.-пед. працівників, асп., студ. та структурних підрозділів НТУ. - Київ, 2008. - С. 295.

12. Жулин О.В. Тарифотворення на ринку платних автомобільних доріг // Матеріали Міжнар. наук.-практ. семінару “Економіка і менеджмент на транспорті” - КДАВТ. - Київ, 2008. - С. 25 - 26.

13. Жулин О.В. Нормативно-правове забезпечення ціноутворення на ринку платних автомобільних доріг // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва”. - Х.: Вид-во ХНАДУ, 2007. - Ч. 2. - С. 14 - 15.

Размещено на Allbest.ru