Організація та ефективність біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організація та ефективність біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні

Воскобійник Юрій Павлович

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук

Науковий керівник

доктор економічних наук,

академік УААН

ГЛАДІЙ Михайло Васильович,

Верховна Рада України,

голова Комітету з питань аграрної політики

та земельних відносин

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, член-кореспондент УААН

КИРИЛЕНКО Іван Григорович,

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки” УААН,

головний науковий співробітник

відділу аграрної політики та сільського розвитку

кандидат економічних наук

КОМАРНІЦЬКА Оксана Петрівна,

Кабінет Міністрів України, радник Віце-прем'єр-міністра України

Захист відбудеться “23” жовтня 2007 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, к. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к. 212.

Автореферат розісланий “21” вересня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук О.Г. Шпикуляк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Докорінна трансформація національної економіки, з переходом до ринкових принципів господарювання, суттєво вплинула на розвиток аграрного сектора. Зокрема, після ліквідації системи державних закупівель сільськогосподарської продукції із заздалегідь доведеними планами і встановленими цінами, новостворена інфраструктура виявилася неспроможною забезпечити ефективне функціонування аграрного ринку. Комерційні канали реалізації аграрної продукції стали основними і водночас найменш прозорими та регульованими, а спрямування основних товарних потоків у неорганізовані, непрозорі канали спричинило значні фінансові втрати для сільськогосподарських товаровиробників. Назріла необхідність формування дієвої інфраструктури аграрного ринку та її головного інституту - біржі, яка має забезпечити прозору і стабільну взаємодію операторів ринку, ефективне просування товарів, формування ринкових цін та страхування учасників ринку від цінових коливань.

Питання формування та функціонування ринкової інфраструктури в Україні ґрунтовно досліджували вітчизняні вчені, зокрема П.І. Гайдуцький, М.В. Гладій, М.В. Зубець, І.Г. Кириленко, О.П. Комарніцька, І.І. Лукінов, П.Т. Саблук, В.П. Ситник, О.М. Шпичак та ін. Дослідженнями проблем безпосередньо біржової діяльності займалися провідні зарубіжні вчені-економісти В.К. Бансал, Дж. Віллей, Н. Кальдор, Дж. М. Кейнс, Дж. Маршалл, Г.Я. Резго, Дж. Сорос, Дж. Хікс, О. Штілліх та ін., в працях яких закладено фундаментальні основи сутності біржової торгівлі. В Україні дослідженнями питань становлення та розвитку біржового ринку займалися ряд вчених: В.П. Горьовий, Б.В. Губський, Б.П. Дмитрук, Р.П. Дудяк, О.В. Лактіонов, Г.Ю. Міщук, О.С. Мограб, М.О. Солодкий, О.М. Сохацька, Г.О. Шевченко та ін. Проте залишається широке коло невирішених проблем формування та ефективного функціонування біржового аграрного ринку. Зокрема, недостатньо досліджені відхилення від загальноприйнятих норм біржової діяльності, що дедалі відчутніше проявляються у роботі товарних бірж, які не виконують своїх функцій. Товарні біржі в Україні не посіли належного місця, як того вимагає ринкова економіка та потребують переосмислення їх сутності й призначення, розробки науково обґрунтованих пропозицій щодо комплексного вирішення тих проблем, які постали перед біржовим аграрним ринком і зумовлюють його неефективне функціонування. Дослідження з вирішення зазначених проблем є актуальним, як у теоретичному, так і в практичному плані.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з програмою науково-дослідних робіт Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН у межах науково-дослідних тем: “Теоретичні та методологічні основи ціноутворення на продукцію АПК, стратегія розвитку і механізм функціонування інфраструктури ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні в умовах ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0102U000264) та “Розробити теоретико-методологічні засади ціноутворення і функціонування аграрного ринку в умовах глобалізації економіки” (номер державної реєстрації 0106U006643).

Безпосередньо автором виконувалися завдання: “Обґрунтувати підходи і пропозиції щодо поліпшення організації та функціонування агроторгових бірж” та “Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування інфраструктури аграрного ринку”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення організації та підвищення ефективності біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні.

Досягнення мети дисертаційного дослідження потребує розв'язання таких завдань:

обґрунтувати сутність і розкрити економічний зміст товарної біржі як елемента інфраструктури аграрного ринку;

узагальнити теоретичні засади формування й ефективного функціонування біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією;

оцінити сучасний стан та визначити фактори, які зумовлюють неефективне функціонування біржового аграрного ринку в Україні;

з'ясувати вплив законодавчого та нормативно-правового забезпечення на функціонування товарних бірж;

визначити ефективність біржової торгівлі в Україні;

розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення функціонування біржового аграрного ринку;

визначити перспективи біржової діяльності на аграрному ринку України. біржовий аграрний ринок

Об'єктом дослідження є процеси становлення та розвитку біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні.

Предметом дослідження є особливості функціонування товарних бірж у системі економічних відносин суб'єктів біржового ринку.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання, основні положення економічної теорії, закони та категорії ринку, системний підхід до вивчення економічних процесів, які відбуваються в аграрному секторі економіки та елементах його інфраструктури.

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань використано такі методи економічних досліджень: монографічний та теоретичного узагальнення - при опрацюванні та узагальненні теоретичних засад формування й ефективного функціонування біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, обґрунтуванні сутності та уточненні визначення категорії “товарна біржа”; історико-логічний - при узагальненні зарубіжного досвіду щодо організації та регулювання біржової торгівлі, а також обґрунтуванні етапів її розвитку в Україні та світі; економіко-статистичні та графічний методи використовувались при оцінці сучасного стану та особливостей функціонування біржового аграрного ринку України; розрахунково-конструктивний - при обґрунтуванні показників та визначенні ефективності біржової торгівлі; абстрактно-логічний та методи аналізу і синтезу - при обґрунтуванні висновків та розробці пропозицій стосовно удосконалення організації біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні матеріали Держкомстату, Міністерства аграрної політики України, Національної Асоціації бірж України (НАБУ), Союзу аграрних бірж України (САБУ), Державної митної служби України та власні спостереження.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті дослідження сукупності теоретичних, методичних і практичних аспектів розвитку біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні одержано наступні результати, які визначають його наукову новизну:

вперше:

розроблено стратегію розвитку біржового аграрного ринку України, модель якої передбачає створення Єдиної біржової системи шляхом удосконалення державного регулювання, оптимізації кількісних параметрів та функціональних ознак існуючих бірж в Україні;

запропоновано механізм здійснення товарних та фінансових інтервенцій, суть якого полягає у використанні на біржовому агарному ринку нового виду термінових контрактів - “форвард без поставки” в основу якого закладено принцип відшкодування цінових різниць;

удосконалено:

визначення категорії “товарна біржа” як організованого, постійно діючого ринку масових, стандартизованих, замінних товарів та товарних деривативів, на якому в умовах вільної конкуренції формуються ціни, здійснюється їх котирування, забезпечується деперсоніфікація й публічність торгу та зниження трансакційних витрат;

механізм державного регулювання біржового аграрного ринку шляхом створення Комісії з біржового товарного ринку України та запровадження ліцензування з метою посилення державного контролю за діяльністю бірж і учасників біржової торгівлі та забезпечення прозорого функціонування біржового аграрного ринку;

набули подальшого розвитку:

методика визначення інституційної ефективності біржової торгівлі, яка полягає в обґрунтуванні рівня економічної вигоди контрагентів аграрного ринку від участі у біржових торгах;

пропозиції щодо визначення та застосування “цільової” ціни в системі цінового регулювання аграрного ринку через механізм біржової торгівлі з метою забезпечення розширеного відтворення у сільськогосподарському виробництві;

обґрунтування додаткових етапів розвитку біржової торгівлі в Україні та світі з урахуванням передумов її виникнення та особливостей функціонування у контексті глобалізації економіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретичних, методичних і практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення організації та ефективності біржової торгівлі аграрною продукцією, які можуть використовуватись у практичній діяльності товарних бірж, Національної Асоціації бірж України, Союзу аграрних бірж України, державних органів управління, в навчальному процесі вищих навчальних закладів при викладанні дисциплін за спеціальністю “Організація біржової діяльності”.

Окремі результати наукового дослідження знайшли практичне застосовування у роботі товарної біржі “Київська агропромислова біржа”, зокрема: методика визначення інституційної ефективності біржової торгівлі та механізм оптимізації відносин товарних бірж із сільськогосподарськими товаровиробниками, агроторговими домами та виробничо-збутовими кооперативами (довідка № 1404/01-07 від 14 лютого 2007 р.).

Пропозиції щодо створення державного регулятора біржового товарного ринку, розрахунково-клірингових установ, законодавчого визначення категорій “види біржових договорів”, “біржові товари”, “учасники біржової торгівлі” та “сфера діяльності товарних бірж” були використані Союзом аграрних бірж України при розробці проекту нової редакції Закону України “Про товарну біржу” (довідка № 01-2703/07 від 27 березня 2007 р.).

Рекомендації з удосконалення механізму державних інтервенцій на ринку сільськогосподарської продукції були розглянуті Міністерством аграрної політики України та схвалені для подальшого впровадження в роботу Аграрного фонду (довідка № 19-2/416 від 13 червня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійно виконаного наукового дослідження. Наукові розробки, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, є особистими розробками автора і відображені в наукових працях, які опубліковані у фахових виданнях.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження та можливості їх практичного застосування обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розв'язання” (м. Тернопіль 17-18 травня 2005 р.), Другій Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК” (м. Мелітополь 13-15 червня 2005 р.).

Публікації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження опубліковані в 9 наукових працях загальним обсягом 3,27 друк. арк., з них 7 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, загальним обсягом 2,94 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (165 найменувань) та 22 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 173 сторінки комп'ютерного тексту, містить 14 таблиць і 21 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи формування і функціонування біржового аграрного ринку” опрацьовано теоретичні засади формування та ефективного функціонування біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, розкрито сутність і економічний зміст категорії “товарна біржа”, обґрунтовано доцільність виділення додаткових етапів розвитку біржової торгівлі в Україні та світі, узагальнено зарубіжний досвід організації та регулювання біржової діяльності.

Узагальнення теоретичних основ формування і функціонування біржової торгівлі дозволило розкрити економічну сутність та уточнити зміст категорії “товарна біржа” - як організованого, постійно діючого ринку масових, стандартизованих, замінних товарів та товарних деривативів, на якому в умовах вільної конкуренції формуються ціни, здійснюється їх котирування, забезпечується деперсоніфікація й публічність торгу та зниження трансакційних витрат.

Дослідження еволюції біржової торгівлі у світі довели доцільність виділення ще двох етапів розвитку біржової торгівлі у світі: нульовий (підготовчий), який би враховував передумови виникнення біржової торгівлі - формування організованих ринків оптової торгівлі, адже спочатку виникли купці (брокери), які на базі традицій та принципів ярмаркової торгівлі організували біржу; і шостий (сучасний) - впровадження електронних форм біржової торгівлі та інтеграція національних бірж в Єдину світову біржову систему, адже саме використання електронної біржової торгівлі дозволило об'єднати біржі, що діють на різних континентах земної кулі, в Єдиний світовий біржовий ринок. Така система торгівлі переводить біржові ринки в якісно новий стан, робить їх більш відкритими, що, в свою чергу, веде до максимальної концентрації світового попиту й пропозиції, загостренню конкуренції та формуванню справедливої ринкової ціни. (рис. 1).

Рис. 1. Генезис біржової торгівлі у світі

Еволюція біржової торгівлі в Україні також має свої характерні для різних історичних періодів етапи становлення (рис. 2). Біржову торгівлю в Україні, було започатковано ще у 1796 р., проте, в той час, коли біржові ринки у світі динамічно розвивалися, вдосконалюючи свої функції, форми та механізми торгівлі, перетворюючись з організованих ринків оптової торгівлі у світові центри ціноутворення, українські біржі внаслідок різних обставин були вимушені двічі повністю припиняти своє існування (1914-1921 рр. - Перша світова війна і революція 1917 р.; 1930-1990 рр. - несприйняття принципів біржової торгівлі планово-розподільчою політикою держави), при цьому, повністю втрачаючи набутий досвід організації біржової торгівлі.

Рис. 2. Генезис біржової торгівлі в Україні

Чергове відродження біржової торгівлі в Україні у 90-х роках минулого століття відбувалося штучно за адміністративною ініціативою (спочатку - біржі, потім - брокери), за відсутності єдиного правового поля. Питання організації та функціонування бірж залишалися відкритими, і кожна нова біржа при створенні й подальшій діяльності, з одного боку, спиралася на досвід інших бірж, а з іншого вносила власні нововведення в біржову справу, спотворюючи сутність і призначення біржі. Таким чином, в Україні сформувалися біржі, які відображають умови економіки перехідного періоду і мають українську специфіку за формами створення, кількістю, територіальним розміщенням та структурою реалізованих товарів, що породжує безліч негативних проявів у їхній діяльності.

У 2005 р. в Україні була створена перша державна Аграрна біржа. Однак, вже в перші роки діяльності довела свою нездатність адекватно відповісти на вимоги, які постають перед українським біржовим ринком та сприяти розвитку біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, оскільки, ні механізм створення такої біржі, ні принципи її функціонування не відповідають загальноприйнятій світовій практиці організації біржової торгівлі й цінового регулювання, що вказує на безперспективність її створення.

У літературі виділяють три основні моделі, які характеризують рівень державного втручання в регулювання біржової діяльності - американську (орієнтація на самоуправління та самоконтроль), англійську (поєднання значного впливу держави та органів саморегулювання) та французьку (визначальна роль держави в контролі за діяльністю біржових структур і ринку). Детальне вивчення та порівняння яких, дозволило зробити висновок, що біржова торгівля не може бути саморегульованою, оскільки вона стає вразливою до неринкової поведінки й маніпулювання з боку великих гравців та призводить до монополізації ринку. Державне регулювання має бути невід'ємною складовою у функціонуванні біржового ринку, проте держава не повинна зайвим тиском та адмініструванням ліквідовувати принципи ринкової економіки. Мета державного регулювання - постійна координація та контроль за діяльністю бірж і учасників біржової торгівлі, упередження будь-яких маніпуляцій, нечесної торговельної практики та шахрайств на біржовому ринку. З цією метою в усіх державах (незалежно від моделі управління) створені і діють спеціальні (державні) органи регулювання: у США таким органом є Комісія з товарної ф'ючерсної торгівлі, в Англії - Рада з цінних паперів та інвестицій, у Франції - Комісія по ф'ючерсним товарним ринкам. В Україні відсутній орган державного регулювання, всі функції управління та контролю виконують органи саморегулювання - Національна асоціація бірж України та Союз аграрних бірж України.

У другому розділі “Сучасний стан біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні” проведено оцінку сучасного стану та визначено фактори, які зумовлюють неефективне функціонування біржового аграрного ринку в Україні, з'ясовано вплив законодавчого та нормативно-правового забезпечення на діяльність товарних бірж

На початок 2006 року в Україні було зареєстровано 467 бірж, із них аграрний ринок обслуговує 402 біржі, на яких було укладено 4706 угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції на загальну суму 11,9 млрд грн (рис. 3), що становить майже 50 % вартості загального біржового обороту країни.

Рис. 3. Динаміка кількості та вартості біржових угод на сільськогосподарську продукцію (всі види угод і базиси поставок)

Переважну більшість (86 %) становлять спотові угоди, форвардні контракти в структурі біржового обороту займають лише 14 %, а торгівля ф'ючерсними контрактами й опціонами повністю відсутня. В той час, як на світовому біржовому ринку перевагу надають саме торгівлі контрактами на термін, тобто грі на цінових котируваннях і хеджуванню, що і складає суть цінової стабілізації ринку.

Основну частину (понад 90 %) від загальної вартості укладених угод займають угоди для подальшого експорту, що є результатом виконання положень Указу Президента України № 832 від 29.06.2000 року “Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва і розвитку ринку зерна”, відповідно до якого, з метою створення прозорого ринку зерна та можливості контролю за товарними потоками і ціновою ситуацією, всі експортні контракти на зерно в обов'язковому порядку повинні укладатися і реєструватися на акредитованих для таких операцій біржах. Однак, як показали дослідження, даний Указ не приніс очікуваних результатів. На перший погляд, поява згаданого Указу дійсно призвела до значного збільшення обсягів біржової торгівлі (див. рис. 3), але такі обсяги торгівлі забезпечені штучно шляхом не укладання угод у реальному конкурентному середовищі, коли ціна встановлюється на основі балансу попиту і пропозиції, а шляхом простої реєстрації на біржах угод, укладених на позабіржовому ринку, що підтверджують дані табл. 1, які свідчать про повну відсутність біржової торгівлі в Україні.

Таблиця 1

Обсяг і структура торгівлі зерновими за каналами реалізації

Культури	Од. виміру	Реалізація сільськогосподарськими підприємствами	Обсяг “реалізації” зерна на акредитованих біржах України за експортними контрактами	Фактично експорто-вано
		Всього	у т. ч. через:	Всього	у т. ч.:
			канали*	біржі	“інші канали		СПОТ	ФОРВАРД
2005 рік
Зернові, всього	тис. т.	19458,4	5905,4	24,5	13528,5	14829,6	13186,2	1643,4	12501,6
	%	100,0	30,3	0,1	69,5	76,2	67,8	8,4	64,2
у т. ч. пшениця	тис. т.	10045,2	3616,5	15,4	6413,3	7045	6297,8	747,2	6010,4
	%	100,0	36,0	0,2	63,8	70,1	62,7	7,4	59,8
2006 рік
Зернові, всього	тис. т.	17814,2	5059,2	13,6	12741,4	14749,6	12048,5	2701,1	11024,6
	%	100,0	28,4	0,1	71,5	82,8	67,6	15,2	61,9
у т. ч. пшениця	тис. т.	8459,2	2522,2	10,2	5926,8	6830,8	5923,1	907,7	4671,3
	%	100,0	29,8	0,1	70,1	80,7	70,0	10,7	55,2

* Переробним підприємствам; населенню в рахунок оплати праці; видано пайовикам в рахунок орендної плати за землю; на ринку.

Джерело: розрахунки автора за даними Держкомстату, САБУ та Державної митної служби України.

Сільськогосподарські підприємства через біржі фактично продають лише 0,1 % від загальної кількості реалізованої продукції, основна ж маса зерна (більше 70 %) реалізується через “інші канали” - комерційним посередникам (зернотрейдерам), після чого, пройшовши процедуру реєстрації на біржі, вивозиться на експорт. Таким чином, увесь експорт українського зерна, як основного конкурентоспроможного товару, контролюють зернотрейдери продовжуючи практику “скуповування зерна з поля” і укладання угод на позабіржовому ринку, уникаючи відкритої конкуренції, та, диктуючи свої ціни., При цьому біржі, не проявивши належної принциповості, перетворилися на звичайних реєстраторів експортних угод. Вважаємо, що зазначене докорінно змінює функції товарних бірж, перетворюючи їх у звичайних гуртових посередників, та віддаляючи від аналогів, які діють в інших країнах. Вітчизняні біржі не можуть бути “індикатором” ринкових цін, який подає виробникам достовірні сигнали про те, на що існує або може бути попит і що саме їм доцільно й вигідно виробляти. Вони не здатні організувати конкурентну оптову торгівлю, формувати реальні ринкові ціни та забезпечити цінову стабілізацію ринку.

Неефективне функціонування біржового аграрного ринку зумовлено як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами.

До об'єктивних відносяться:

відсутність державного контролю за діяльністю бірж. Не створено спеціалізованого державного регуляторного органу, який би здійснював координацію, контроль та організаційне забезпечення системи біржової торгівлі, що призводить до розриву вертикалі управління. Вищим контролюючим органом залишаються органи самоуправління НАБУ та САБУ, які лобіюють виключно інтереси бірж;

недосконалість законодавства, що регулює біржову діяльність;

необґрунтовано велика кількість бірж і штучний поділ біржового аграрного ринку на три ринки: перший представляють акредитовані Мінагрополітики товарні біржі, які мають право здійснювати експортні операції з зерном; другий представлений однією державною Аграрною біржею, на якій Аграрний фонд здійснює політику цінового регулювання і третій - всі інші (361) біржі (універсальні, товарні та товарно-сировинні, агропромислові), які функціонують як звичайні торгово-посередницькі структури, не маючи нічого спільного з біржовою діяльністю. Хаотичне, не виправдане ні станом економіки, ні станом аграрного ринку “розмноження” товарних бірж, кожна з яких діє автономно за власними правилами, (які інколи істотно відрізняються між собою), унеможливлює ефективне проведення цінової політики та регулювання біржової діяльності і в подальшому може призвести до стагнації біржової торгівлі;

не створено розрахунково-клірингової палати, що, в свою чергу, перешкоджає запровадженню торгівлі ф'ючерсними контрактами та опціонами;

відсутність належного інформаційного забезпечення (в першу чергу сільськогосподарських товаровиробників).

Суб'єктивними факторами можна вважати:

відсутність реальних передумов для створення бірж на початку дев'яностих років ХХ ст.;

небажання виробників і посередників вести чесну прозору торгівлю;

відсутність необхідних знань та недостатня поінформованість сільськогосподарських товаровиробників щодо технології та переваг біржової діяльності.

У третьому розділі “Удосконалення організації та підвищення ефективності біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні” визначено ефективність біржової торгівлі, розроблено стратегію розвитку біржового аграрного ринку України та науково-обґрунтовані шляхи вдосконалення механізму біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, проведено оцінку діяльності Аграрної біржі і Аграрного фонду та запропоновано новий механізм здійснення інтервенцій, визначено перспективи біржової діяльності на аграрному ринку України.

У процесі дослідження було виділено три підходи до визначення ефективності біржової торгівлі - економічна, соціальна та інституційна.

Економічна означає насамперед ефективність функціонування безпосередньо біржі як господарюючого суб'єкта; соціальна - значення біржі для національної економіки; інституційна - можливості одержання суб'єктами ринку додаткового доходу (ефекту) в результаті купівлі-продажу продукції на біржовому ринку.

Інституційну ефективність визначено по трьох культурах (пшениця, ячмінь, кукурудза), оскільки саме вони займають найбільшу питому вагу (більше 90 %) у структурі реалізації сільськогосподарської продукції на біржах, як за внутрішніми, так і за експортними угодами. В результаті проведеного дослідження визначено, що для сільськогосподарських підприємств (при звичайному режимі оподаткування ПДВ) найбільш вигідно продавати свою продукцію на біржі за експортними контрактами, адже в такому випадку інституційний ефект (додатковий прибуток в середньому по трьох культурах) для них становитиме 43,2 грн/т (рис. 4).

Рис. 4. Інституційна ефективність біржової торгівлі, 2005 р.

Для трейдерів найбільш прибутковим залишається функціонування в сучасних умовах, тобто при реєстрації на біржі експортних угод, укладених на позабіржовому ринку. При цьому інституційний ефект для них становить 15,8 грн/т, тоді як при формуванні експортних партій на біржі в умовах вільної конкуренції - (- 31,6 грн/т). Саме ці кошти втрачають сільськогосподарські товаровиробники реалізуючи продукцію на позабіржовому ринку, адже в умовах ринкової економіки між суб'єктами ринку (продавцями й покупцями) відбувається постійна конкурентна боротьба за право зайняти виграшну позицію, а тому “прибуток” одного контрагента ринку автоматично є “збитком” (або втраченим прибутком) іншого, і навпаки, саме біржа покликана в результаті конкурентної боротьби забезпечити формування “справедливого” рівня цін, та цінову стабілізацію ринку.

На основі визначених факторів, які зумовлюють неефективне функціонування вітчизняних бірж та з урахуванням міжнародного досвіду і прийнятих у світі принципів організації та регулювання біржової діяльності нами запропоновано науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення механізму функціонування біржового аграрного ринку та розроблена стратегія розвитку біржового аграрного ринку, головним принципом якої є створення Єдиної біржової системи в Україні (рис. 5).

Створення Єдиної біржової системи дозволить запровадити електронну біржову торгівлю та проводити торговельні сесії на єдиному майданчику. Кожна біржа може зберегти статус юридичної особи, але торгівля в режимі “on line” дасть можливість швидше обертати товар і гроші. Перехід на автоматичні операції за допомогою електронних торгів забезпечить злиття інформаційних систем, розширить можливості для купівлі-продажу товарів, створить умови для уніфікації правил торгівлі, системи організаційно-технічного й інформаційного забезпечення, що в кінцевому результаті дозволить поліпшити загальну ліквідність ринку, підвищить його ефективність та сприятиме інтеграції українських бірж у Єдину світову біржову систему. Для України створення Єдиної біржової системи є довготерміновою перспективою, для досягнення якої необхідно:

оптимізувати кількість бірж шляхом трансформації переважної більшості регіональних бірж у брокерські контори та запровадження ліцензування біржової діяльності з обов'язковим врахуванням раціональності територіального розміщення бірж;

забезпечити ефективне регулювання біржової діяльності шляхом створення Комісії з біржового товарного ринку України. Основними напрямками діяльності Комісії має стати: організаційне забезпечення, координація та контроль за діяльністю товарних бірж, брокерських контор і осіб, професійно залучених у біржову торгівлю. Комісії доцільно надати право: видавати ліцензії товарним біржам на право займатися біржовою діяльністю; здійснювати постійний нагляд за їх функціонуванням із метою недопущення реєстрації угод без проведення торгів і маніпулювання цінами; в разі виявлення порушень припиняти дію ліцензії (на термін до 1 року) або анулювати її;

прийняти нову редакцію Закону України “Про товарну біржу”, якою, зокрема, передбачити створення державного регулятора біржового товарного ринку, удосконалення організаційно-правових засад формування та функціонування розрахунково-клірингових установ, визначити сферу діяльності товарних бірж, правила біржової торгівлі, види біржових договорів і біржових товарів, органи управління й контролю товарної біржі та учасників біржової торгівлі;

запровадити торгівлю ф'ючерсними контрактами та опціонами, для чого, в першу чергу, необхідно створити розрахунково-клірингову палату та прийняти Закон України “Про строкові фінансові інструменти”, яким будуть передбачені організаційно-правові засади функціонування ф'ючерсного ринку;

запровадити обіг складських свідоцтв шляхом врегулювання питань страхування зерна, переданого на зберігання та проведення сертифікації складів;

покращити систему моніторингу кон'юнктури біржового аграрного ринку та інформаційного забезпечення його учасників, особливо виробників зерна, адже саме вони не потрапляють у категорію обслуговуваних об'єктів, зробити його регулярним і висвітлювати котирування не лише фактичних (спотових) біржових цін, а й прогноз на наступні місяці (форвардні та ф'ючерсні ціни);

розробити і запровадити систему економічних заходів, спрямованих на стимулювання виробників до реалізації сільськогосподарської продукції через прозорі процедури біржового аграрного ринку та забезпечити розвиток сільськогосподарської виробничо-збутової кооперації;

удосконалити механізм державного цінового регулювання аграрного ринку шляхом запровадження механізму модифікованих державних інтервенцій, який ґрунтується на концепції використання “форвардів без поставки”, в основі якого лежить принцип відшкодування цінових різниць (рис. 6).

Для вилучення частини продукції з ринку в першій половині маркетингового року (коли за рахунок високої пропозиції значно знижується ціна) замість фінансових інтервенцій Аграрний фонд купує у товаровиробника “форвардний контракт без поставки” за цільовою ціною, тобто еквівалентна ціна (ціна що забезпечує розширене відтворення) плюс витрати на зберігання.

Рис. 6. Механізм здійснення модифікованих державних інтервенцій через застосування форвардів без поставки

Розрахунок по форвардному контракту здійснюється не відразу, а по закінченню терміну його дії (по факту поставки продукції), отже Аграрний фонд не несе фінансових витрат, а товаровиробник не може продавати законтрактовану продукцію до закінчення дії контракту (до другої половині маркетингового року, коли ціни на ринку починають рости). Отже, без фінансових витрат держава фактично вилучає частину зерна з ринку (зменшує пропозицію), тим самим стимулюючи зростання ціни. По закінченні терміну дії контракту товаровиробник зобов'язаний виконати поставку законтрактованої продукції, але не безпосередньо Аграрному фонду, а продати її на товарній біржі, тобто здійснити товарну інтервенцію. Після чого Аграрний фонд відшкодує йому цінову різницю між цільовою ціною, передбаченою в контракті, та фактичною ринковою ціною, по якій товаровиробник продав свою продукцію. Для гарантування виконання сторонами зобов'язань по контракту всі розрахунки та платежі мають здійснюватися через кліринговий центр.

Такий механізм здійснення державних інтервенцій, по-перше, дозволить товарним біржам і кліринговим центрам ефективно працювати на першому етапі до запровадження торгівлі ф'ючерсними контрактами та опціонами; по-друге, відпаде необхідність в існуванні, а відповідно і у фінансуванні державної Аграрної біржі; по-третє, це дасть змогу суттєво зменшити навантаження на бюджет, а відповідно буде можливість фінансувати закупівлю більшого обсягу продукції. За нашими розрахунками, для забезпечення фінансових інтервенцій в обсягах, передбачених Законом України “Про державну підтримку сільського господарства України” від 24 червня 2004 року, лише по трьох об'єктах державного цінового регулювання (озима пшениця 3 кл., цукор, жито) у 2005 р. держава повинна була витратити 1296,5 млн грн, тоді як при застосуванні запропонованих нами модифікованих державних інтервенцій лише 326,1 млн грн; і головне, ця система створить умови для практичного навчання сільськогосподарських товаровиробників управлінню ціновими ризиками та дасть їм змогу гарантовано отримувати “еквівалентну” ціну, яка забезпечить розширене відтворення і сприятиме відновленню паритетності міжгалузевого обміну.

ВИСНОВКИ

Узагальнення теоретичних засад формування та функціонування біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією дозволило розкрити економічну сутність та уточнити зміст поняття “товарна біржа” як організованого, постійно діючого ринку масових, стандартизованих, замінних товарів та товарних деривативів, на якому в умовах вільної конкуренції формуються ціни, здійснюється їх котирування, забезпечується деперсоніфікація й публічність торгу та зниження трансакційних витрат;

Становлення біржової торгівлі у світі відбувалося з ініціативи купців (спочатку - брокери, потім - біржі), а її подальший розвиток та удосконалення був обумовлений потребами економіки країни і здійснювався одночасно з її ростом. В Україні ж відродження товарних бірж відбувалося штучно (спочатку - біржі, потім - брокери) в період різкого спаду економіки, за відсутності єдиного правового поля, що породило безліч негативних проявів у діяльності товарних бірж. В Україні сформувалися біржі, які відображають умови економіки перехідного періоду і мають українську специфіку за формами створення, кількістю, територіальним розміщенням, характером функціонування, структурою реалізованих товарів тощо.

На початок 2006 року в Україні було зареєстровано 467 товарних, ресурсних, аграрних, бірж нерухомості та інших бірж, більшість з яких мають надзвичайно малі обсяги укладених угод або взагалі не працюють. Біржовий аграрний ринок представляють 402 біржі, які штучно розділені на три окремі ринки: перший - акредитовані Мінагрополітики товарні біржі, які мають право здійснювати експортні операції з зерном; другий - одна державна Аграрна біржа, на якій Аграрний фонд здійснює політику цінового регулювання і третій - всі інші біржі (універсальні, товарні та товарно-сировинні, агропромислові) загальною кількістю - 361, які функціонують як звичайні торгово-посередницькі структури не маючи нічого спільного з біржовою діяльністю. Хаотичне, не виправдане ні станом економіки, ні станом аграрного ринку “розмноження” товарних бірж, кожна з яких діє автономно за власними правилами (які інколи істотно відрізняються), унеможливлює ефективне проведення цінової політики та регулювання біржової діяльності і в подальшому може призвести до стагнації всієї біржової торгівлі.

У 2006 році на товарних біржах України було укладено 4706 угод на загальну суму 11,9 млрд гривень, що становить майже 50 % вартості біржового обороту країни (включаючи фондові та валютні біржі). Проте така кількість біржових угод забезпечена штучно, шляхом реєстрації експортних контрактів, укладених на позабіржовому ринку за заздалегідь задекларованими цінами, без проведення торгів у реальному конкурентному середовищі, коли ціна встановлюється на основі балансу попиту і пропозицій, адже фактично товаровиробники через біржі продають лише 0,1-0,2 % від загального обсягу реалізованої продукції. Спрямування своєї діяльності виключно на реєстрацію експортних угод докорінно змінює функції товарних бірж, перетворюючи їх у звичайних гуртових посередників та віддаляючи від аналогів, що діють в інших країнах.

Аграрна біржа нездатна адекватно відповісти на вимоги, які постають перед українським біржовим ринком, і сприяти розвитку біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, оскільки механізм створення такої біржі та принципи її функціонування не відповідають загальноприйнятій світовій практиці організації біржової торгівлі й цінового регулювання, що вказує на безперспективність створення цієї біржі.

Відсутність законодавчо встановлених правил поведінки на біржовому ринку та прийняття численних нормативно-правових актів - одні з яких сприяли розвитку біржової торгівлі, а інші, навпаки, запроваджували обмеження, які загрожували існуванню біржової діяльності, свідчить про відсутність в Україні послідовного й ефективного державного регулювання біржової діяльності. Однак, як свідчить світовий досвід, конкурентна біржова торгівля не може бути саморегульованою, оскільки стає вразливою до неринкової поведінки й маніпулювання з боку великих гравців, що призводить до монополізації ринку.

Неефективне функціонування біржового аграрного ринку зумовлено як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами. До об'єктивних відносяться: відсутність державного контролю за діяльністю бірж; недосконалість законодавства, що регулює біржову діяльність; необґрунтовано велика кількість бірж; відсутність розрахунково-клірингової палати (законодавчо не врегульовано питання щодо її організації та функціонування); відсутність торгівлі ф'ючерсними контрактами й опціонами; нестача належного інформаційного забезпечення (передусім сільськогосподарських товаровиробників). Суб'єктивні: відсутність реальних передумов для створення бірж на початку дев'яностих років ХХ ст.; небажання виробників і посередників вести чесну прозору торгівлю; відсутність необхідних знань і недостатня поінформованість сільськогосподарських товаровиробників щодо технології та переваг біржової діяльності.

Для сільськогосподарських товаровиробників біржова торгівля є досить ефективною і дозволяє отримати значний інституційний ефект (у 2005 р. товаровиробники від продажу зернових на біржі мали можливість отримати додатково в середньому від 7,9 до 43,2 грн/т залежно від виду угод та умов поставок), однак на практиці, внаслідок різних обставин, селяни не мають можливості скористатися перевагами біржової торгівлі, що спричиняє значні фінансові втрати (за розрахунками, у 2005 р. ці втрати становили - 557,4 млн грн)

Аграрний фонд не виконує покладені на нього функції і не здатний забезпечити цінову стабілізацію аграрного ринку. Механізм проведення державних інтервенцій недосконалий і потребує величезних витрат держбюджету. Тому нами з метою удосконалення державного цінового регулювання ринку запропоновано новий підхід до інтервенцій, який ґрунтується на концепції використання “форвардів без поставки” і в основі якого лежить принцип відшкодування цінових різниць.

Подальший розвиток біржового аграрного ринку повинен відбуватися у напрямку створення Єдиної біржової системи в Україні, для чого необхідно: оптимізувати кількість бірж; забезпечити ефективне регулювання біржової діяльності; прийняти нову редакцію Закону України “Про товарну біржу”, в якому, зокрема, передбачити створення державного регулятора біржового товарного ринку та розрахунково-клірингових установ; запровадити торгівлю ф'ючерсними контрактами, опціонами та складськими свідоцтвами; покращити систему моніторингу кон'юнктури біржового аграрного ринку й інформаційного забезпечення його учасників, особливо виробників зерна, зробити його регулярним і висвітлювати котирування не лише фактичних біржових цін, а й прогноз на наступні місяці; розробити і запровадити систему економічних заходів, спрямованих на стимулювання виробників до реалізації сільськогосподарської продукції через прозорі процедури біржового аграрного ринку; забезпечити розвиток сільськогосподарської виробничо-збутової кооперації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

Воскобійник Ю.П. Зарубіжний досвід державного регулювання й саморегулювання діяльності товарних бірж // Вісн. Сумського нац. аграр. ун-ту. - 2005. - № 1 (18). - С. 198-204.

Воскобійник Ю.П. Правове забезпечення діяльності товарних бірж в Україні // Економіка АПК. - 2006. - №1. - С. 122-129.

Воскобійник Ю.П. Теоретичні аспекти формування ринку ф'ючерсних контрактів // Вісн. Харківського нац. техн. ун-ту сільського господарства імені Петра Василенка. - 2006. - Вип. 35. - С. 69-74.

Воскобійник Ю.П. Генезис розвитку біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією // Агроінком. - 2006. - № 5-6. - С. 7-10.

Воскобійник Ю.П. Становлення біржової торгівлі на території України // Вісн. Сумського нац. аграр. ун-ту. - 2006. - № 1 (20). - С. 174-179.

Воскобійник Ю.П. Перспективи розвитку біржового аграрного ринку // Вісн. Сумського нац. аграр. ун-ту. - 2006. - № 2 (21). - С. 178-182.

Воскобійник Ю.П. Особливості діяльності та напрями удосконалення біржового аграрного ринку // Наук. вісн. Національного аграр. ун-ту. - 2007. - № 110. - Ч. 2. - С. 192-197.

Тези науково-практичних конференцій

Воскобійник Ю.П. Шляхи удосконалення біржових механізмів // Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розв'язання: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конфер. (17-18 травня 2005 р.). - Тернопіль - Хоростків: Тернопільський ін-т агропром. вироб-ва, 2005. - С. 159-162.

Воскобійник Ю.П. Біржа як механізм зниження трансакційних витрат // Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК: Тези доповідей Другої Міжнар. наук.-практ. конфер. (13-15 червня 2005 р.). - м. Мелітополь: Таврійська державна агротехнічна академія, 2005. - С. 47-49.

АНОТАЦІЯ

Воскобійник Ю.П. Організація та ефективність біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2007.

У дисертації узагальнено теоретичні засади формування і ефективного функціонування біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, розкрито сутність і економічний зміст категорії “товарна біржа”.

Оцінено сучасний стан та визначено фактори, які зумовлюють неефективне функціонування біржового аграрного ринку в Україні. Визначено вплив законодавчого та нормативно-правового забезпечення на діяльність товарних бірж.

Запропоновано методику визначення інституційної ефективності біржової торгівлі. Розроблено стратегію розвитку біржового аграрного ринку України, та науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення механізму біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні. Запропоновано новий механізм здійснення інтервенцій та визначено перспективи біржової діяльності на аграрному ринку України.

Ключові слова: біржовий аграрний ринок, товарна біржа, біржова угода, ринок спот, форвард, ф'ючерс, опціон, брокер, кліринг, хеджування.

АННОТАЦИЯ

Воскобойник Ю.П. Организация и эффективность биржевой торговли сельскохозяйственной продукцией в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный научный центр “Институт аграрной экономики” УААН, Киев, 2007.

Диссертация посвящена решению проблем становления биржевого аграрного рынка в Украине и обеспечения его эффективного функционирования.

В процессе обобщения теоретических основ формирования и функционирования биржевой торговли сельскохозяйственной продукцией раскрыта экономическая сущность и уточнено содержание понятия „товарная биржа” - как организованного, постоянно действующего рынка массовых, стандартизированных, заменимых товаров и товарных деревативов, на котором в условиях свободной конкуренции формируются цены и осуществляется их котировка, обеспечивается деперсонификация и публичность торга и снижение трансакционных издержек. Обоснована необходимость в усовершенствовании периодизации развития биржевой торговли в мире путем выделения (дополнения) еще двух этапов: нулевой (подготовительный) - как базовый в формировании биржевой торговли, и шестой - внедрение электронных форм биржевой торговли и интеграция национальных бирж в единую мировую биржевую систему. Более детальный анализ развития биржевой торговли в Украине дал возможность выделить дополнительный этап в ее периодизации - создание первой государственной биржи.

Результаты анализа (оценки) биржевой торговли сельскохозяйственной продукцией на данном этапе развития экономики Украины показали, что фактически через биржу товаропроизводители реализуют меньше 1 % выработанной продукции. Основная деятельность бирж направлена на регистрацию экспортных контрактов (без проведения торгов), что коренным образом меняет функции товарных бирж, превращая их в обычных оптовых посредников. Биржевой аграрный рынок в Украине не занял надлежащего места, как того требует рыночная экономика, и нуждается в дальнейшем усовершенствовании, переосмыслении его сущности. Несовершенство законодательства, отсутствие правил поведения на биржевом рынке и принятие многочисленных нормативно-правовых актов - одни из которых оказывали содействие развитию биржевой торговли, а другие, наоборот, вводили такие ограничения, которые угрожали существованию биржевой деятельности, свидетельствует о полном отсутствии в Украине последовательного и эффективного регулирования биржевой деятельности.

В результате проведенного исследования были выделены две группы факторов (объективные и субъективные), которые предопределяют отрицательное состояние биржевого аграрного рынка в Украине. К объективным относятся: отсутствие государственного контроля за деятельностью бирж; несовершенство законодательства, которое регулирует биржевую деятельность; необоснованно большое количество бирж; отсутствие расчетно-клиринговой палаты и торговли фьючерсными контрактами и опционами; недостаток надлежащего информационного обеспечения (в первую очередь сельскохозяйственных товаропроизводителей). Субъективные факторы: отсутствие реальных предпосылок для создания бирж в начале девяностых годов ХХ ст.; нежелание производителей и посредников вести честную и прозрачную торговлю; отсутствие необходимых знаний и недостаточная осведомленность сельскохозяйственных товаропроизводителей относительно технологии и преимуществ биржевой деятельности.

Предложена методика определения институциональной эффективности биржевой торговли, суть которой состоит в определении уровня экономической выгоды контрагентов аграрного рынка от участия в биржевых торгах.

Разработаны научно обоснованные предложения по усовершенствованию механизма биржевой торговли сельскохозяйственной продукцией в Украине и стратегия развития биржевого аграрного рынка, для воплощения которой необходимо: оптимизировать количество бирж; обеспечить эффективное регулирование биржевой деятельности; принять новую редакцию Закона Украины “О товарной бирже”, в которой, в частности, предусмотреть создание государственного регулятора биржевого товарного рынка и расчетно-клиринговой палаты; внедрить торговлю фьючерсными контрактами, опционами и складскими свидетельствами; улучшить систему мониторинга конъюнктуры биржевого аграрного рынка и информационного обеспечения его участников, в особенности товаропроизводителей; разработать и внедрить систему экономических мер, направленных на стимулирование производителей к реализации сельскохозяйственной продукции через биржевой аграрный рынок; обеспечить развитие сельскохозяйственной производственно-сбытовой кооперации.

С целью усовершенствования государственного ценового регулирования нами разработан новый подход к интервенциям на рынке зерновых, базирующийся на концепции использования “форвардов без поставки”, в основе которого лежит принцип возмещения ценовой разницы. Модифицированная система интервенций, кроме освобождения от значительных бюджетных расходов, позволит товарным биржам и клиринговым центрам эффективно работать на первом этапе до внедрения торговли фьючерсными контрактами и опционами, а также создаст условия для практического обучения производителей управлению ценовыми рисками.

Ключевые слова: товарная биржа, биржевой аграрный рынок, биржевое соглашение, рынок спот, форвард, фьючерс, опцион, брокер, клиринг, хеджирование.

SUMMARY

Voskobiynyk Y.P. Organization and effectiveness of agricultural commodities trade on stock exchange in Ukraine. - Manuscript.

Ph.D. thesis for a Degree in Economics 08.00.03 - economy and national economy management. - National scientific center “Institute for Agrarian Economy”, UAAS, Kyiv, 2007.

The thesis summarizes theoretic-methodical fundamentals of formation and effective functioning of agriculture commodities trade on the stock exchange, reveals the essence and economic substance of the commodity exchange.

Current status has been evaluated as well as factors stipulating ineffective functioning of agricultural exchange market in Ukraine have been defined. Influence of regulatory provision on commodity exchange has been determined. Methods of definition of institutional effectiveness of stock exchange trade have been introduved.

Strategy of development of agricultural exchange market of Ukraine has been elaborated and scientifically reasoned methods of improvement of agricultural commodities trading mechanism on stock exchange in Ukraine. New method of carrying out interventions has been introduced; perspectives of stock exchange activity on the agricultural market of Ukraine have been defined.