Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 002.54:330.111.4

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Стратегічні чинники адаптації підприємств до зовнішнього середовища (на прикладі м'ясопереробних підприємств)

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Туріца Наталія Анатоліївна

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Кравченко Віра Олексіївна, Одеський державний економічний університет, професор кафедри менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Пушкар Олександр Іванович, Харківський національний економічний університет, професор кафедри менеджменту та бізнесу

кандидат економічних наук, професор, Поповенко Ніна Самуїлівна, Одеський національний політехнічний університет,професор кафедри економіки підприємств

Захист відбудеться “26” червня 2009 року о “14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою:

65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8, ауд. 217

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою:

65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий “25” травня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради __________________ А.І. Ковальов

м'ясопереробний світовий торгівля конкурентоспроможність

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблеми ефективної роботи підприємств пов'язані зі значними змінами в зовнішньому середовищі й впливом на результати його діяльності. Це підвищує актуальність постійного вдосконалення процесу адаптації підприємства до зовнішнього оточення та дозволяє вчасно реагувати на зміни. Розробка та впровадження ефективної системи адаптації до змін зовнішнього середовища підприємства сприяє його стабільному функціонуванню на ринку, здобуванню конкурентних переваг, незважаючи на значні впливи політичних, економічних та соціальних чинників.

Необхідність адаптації підприємств до зовнішніх умов визначається динамічними процесами в економіці. Активна співпраця з країнами-членами СОТ та упорядкування інтеграційних ініціатив між ними відкривають для України нові перспективи підвищення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання, а також висвітлюють проблеми можливості їхньої адаптації до нових умов діяльності. Тому здатність до змін стає ключовим фактором підвищення конкурентоспроможності окремих суб'єктів господарювання та національної економіки в цілому. У сучасних умовах набуває особливого значення необхідність формування системи заходів щодо адаптації підприємства до свого оточення.

На сучасному етапі розвитку необхідність у теоретичних та практичних розробках процесу адаптації підприємств до зовнішнього середовища стає ключовою. Особливо це стосується проблеми вибору ефективних засобів щодо адаптації та підходів до їх реалізації в умовах зростання впливу багаточисельних чинників зовнішнього середовища, підвищення ролі СОТ у розвитку економіки більшості країн світу.

Актуальність проблем стратегічної адаптації підприємств до зовнішнього середовища зумовлює постійну увагу дослідників до її різних аспектів.

Вагомий внесок у розвиток теорії адаптації здійснили такі вчені-економісти, як А.Г. Аганбегян, Г.А. Буреніна, З.Н. Варламова, О.С. Віханський, М.В. Володькина, У.С. Єфремов, М.І. Звєряков, А.І. Ковальов, Е.М. Коротков, Г.В. Косовська, Т.І. Лепейко, В. Д. Маркова, В.Д. Немцов, Н.С. Поповенко, О.І. Пушкар, О.С. Редькін, А.Н. Петров, З.Є. Шершньова та інші. Серед авторів дальнього зарубіжжя, які безпосередньо вивчали окреслені проблеми, слід відзначити Р.Аккофа, І. Ансоффа, П. Друкера, Б. Карлофа, У. Кінга, Д. Кліланда, Ж-Ж Ламбен, Г. Мінтцберга, Т. Пітерса, М. Портера, Г. Стейнера, А. Томпсона та інших. Зокрема, теоретико-методичні аспекти адаптації підприємств до змін зовнішнього середовища розгянуті такими авторами, як А.Е. Воронкова, П. Джестер, Н.В. Зинковська, А.Т. Зуб, А.К. Казанцев, А.В. Овечко та іншими. Практичні положення пристосування підприємства до зовнішнього оточення надані у роботах В.А. Вінокурова, А.П. Градова, В.С. Єфремова, П.Г. Клівця, Т.В. Ланденової, В.Я. Месель-Веселяка та інших. Але, незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженням у галузі стратегічного менеджменту, ще багато теоретичних і прикладних питань потребують подальшого розгляду.

Залишаються недостатньо опрацьованими питання щодо стратегічного менеджменту в межах окремої галузі, у тому числі й м'ясопереробної. Наукові публікації з питань забезпечення продовольчої безпеки недостатньо зорієнтовані на максимально можливе врахування інтересів усіх учасників продовольчого комплексу.

Проблеми підприємств переробної галузі розглянуто в працях В.Д. Гончарова, В.В. Гусєва, В.І. Комарова, Е.І. Сизенко, Н.С. Тульської та інших. Разом із тим недостатньо опрацьовані питання адаптивності підприємств м'ясопереробної галузі в умовах нестабільного середовища.

Зацікавленість у виборі зазначеної галузі обумовлена тим, що Україна - держава з потенційно експортоспроможним сільським господарством. Продовольча небезпека та дефіцит можуть бути подолані завдяки наявності в Україні сприятливих природно-кліматичних умов, зокрема запасів родючих чорноземів та можливості виробництва екологічно чистої продукції. Тому успішне вирішення завдань ефективного розвитку аграрного сектора економіки України, зростання його конкурентоспроможності набуває особливого значення в умовах кризи. Необхідність розв'язання проблем переробної та харчової промисловості, освоєння їх внутрішнього та зовнішнього ринків, залучення інвесторів мають стати першочерговими завданнями менеджменту всіх суб'єктів господарювання.

Зазначимо, що функціонування й подальший розвиток м'ясопереробних підприємств за ринкових умов із нестабільним, невизначеним зовнішнім та внутрішнім середовищем на тлі загострення конкурентної боротьби можливі тільки за рахунок застосування сучасних методів управління, які відповідають ринковим вимогам. На Одещині в сучасних умовах господарювання, незважаючи на сприятливі ґрунтово-кліматичні умови цього регіону, продовжують зменшуватися обсяги валового виробництва м'ясної продукції, що обумовлено скороченням поголів'я худоби та зниженням його продуктивності. Тому на сучасному етапі розвитку виробництва необхідно здійснити комплекс заходів щодо активізації дій організаційно-економічних і технологічних чинників, спрямованих на стабілізацію та економічне зростання обсягів виробництва підприємств. Особливості галузі зумовлюють необхідність адаптації наявних і створення нових засобів їхнього стратегічного розвитку.

Необхідність поглиблення теоретико-методичних та практичних напрацювань у сфері стратегічного управління в контексті адаптації до зовнішнього середовища підприємств м'ясопереробної галузі зумовила вибір теми, визначила мету та завдання дисертаційної роботи. Дослідження основних регіональних факторів, які формують ефективність і конкурентоспроможність м'ясопереробного виробництва в сучасних умовах поглиблює наукове й практичне значення обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри менеджменту Одеського державного економічного університету і є складовою теми “Розвиток організаційного потенціалу менеджменту в Україні” (№ ДР 0107U002597), у межах якої автором обґрунтовано теоретико-методичні засади формування й реалізації процесу адаптації підприємств м'ясопереробної галузі України до зовнішнього середовища.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в узагальненні теоретичних і методичних підходів щодо можливості адаптації м'ясопереробних підприємств до зовнішнього середовища та виявлення її стратегічних чинників.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

• узагальнити теоретичні підходи щодо сутності поняття “адаптація підприємства” до зовнішнього середовища та визначити послідовність процесу вибору заходів його пристосування;

• систематизувати стратегічні чинники, що визначають можливість ефективного функціонування підприємств м'ясопереробної галузі в умовах членства в СОТ;

• провести аналіз чинників макро- та мікросередовища функціонування м'ясопереробних підприємств, що впливають на їхній розвиток і можливості адаптації;

• надати кількісну оцінку впливу стратегічних чинників на діяльність м'ясопереробних підприємств для обґрунтування управлінських рішень при невизначеності зовнішнього середовища;

• обґрунтувати організаційно-економічні заходи забезпечення адаптивності підприємств м'ясопереробної галузі;

• удосконалити адаптивну організаційну структуру управління для підприємств м'ясопереробної галузі з урахуванням змін зовнішніх умов;

• розробити методичні рекомендації щодо оцінювання потенціалу підприємств за рівнем конкурентоспроможності.

Об'єктом дослідження є процеси, які забезпечують адаптацію м'ясопереробних підприємств до зовнішнього середовища.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні положення, пов'язані з аналізом стратегічних чинників адаптації до зовнішнього середовища.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є сукупність методів та положень менеджменту, які застосовувалися в процесі підготовки дисераційної роботи. Теоретичною базою дослідження виступили праці визнаних науковців, вітчизняних і зарубіжних учених із питань адаптації підприємства. При підготовці роботи були використані дані наукової та методичної літератури, інформація статистичних органів про макроекономічні показники та фінансово-господарську діяльність окремих підприємств м'ясопереробної галузі, дані держбюджетної кафедральної теми та результати досліджень, виконаних особисто автором, закони прийняті Верховною Радою України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти, положення, що стосуються питань регулювання адаптації законодавства України до законодавства СОТ.

У процесі дослідження використано сукупність методів, зокрема: методи теоретичного узагальнення (для уточнення понятійного апарату адаптації підприємства), стратегічний аналіз (при проведенні аналізу стану економіки України в цілому та конкретних підприємств, зокрема м'ясопереробної галузі), експертний метод (при дослідженні чинників, що впливають на функціонування підприємств галузі), економіко-математичні методи (при визначенні ключових взаємозв'язків між параметрами зовнішнього середовища та результатами діяльності підприємств галузі), методики оцінювання конкурентоспроможності підприємства (при формуванні відповідної методики оцінювання рівня адаптивності підприємства до його оточення для багатомірної організаційної структури управління).

Експериментальні дослідження проводилися в галузі м'ясопереробних підприємств Одеського регіону.

Інформаційною базою дослідження є матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України, матеріали статистичної звітності м'ясопереробних підприємств України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі стратегічного менеджменту, публікації у періодичних виданнях, законодавча та нормативна база, інформація з мережі Іnternet, дані, отримані автором у результаті експертного опитування та особистого дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі проведено комплексне теоретичне дослідження та надано методичне обґрунтування формування процесу адаптації підприємств м'ясопереробної галузі згідно з впливом чинників зовнішнього середовища, що дозволило отримати наукові результати, які мають новизну:

вперше:

- запропоновано ввести чинник безпосереднього впливу на діяльність підприємства в умовах міжнародного співробітництва. Це міжнародний чинник, дія якого буде сприяти взаємовигідній співпраці України з членами СОТ у напрямку посилення конкурентних переваг щодо вироблення безпечної (екологічно чистої) продукції;

удосконалено:

- класифікацію форм ділового співробітництва між м'ясопереробними підприємствами та сільгоспвиробниками. На відміну від наявних ознак класифікацій, запропонована додаткова ознака - кредитні відносини, що надає можливість визначити нову форму ділового співробітництва на основі зменшення кредитної ставки на відміну від банківського кредиту для забезпечення кредитування сільгоспвиробників;

- адаптивну організаційну структуру управління підприємством, а саме: трьохвимірну структуру управління. На відміну від традиційної структури управління, у якої тільки два виміри - по вертикалі та по горизонталі, у трьохвимірній організаційній структурі, кожен вимір відповідає одному з критеріїв, використовуваних при розподілі праці: результати (продукція); ресурси (функції); ринки (споживачі). Запропонований проект дозволяє швидко адаптувати діяльність підприємства до його оточення, запобігаючи негативному впливу на ефективність господарювання;

- науково-методичний підхід щодо оцінювання адаптивності підприємства для багатовимірної структури управління на основі методики визначення рівня конкурентоспроможності підприємства. Запропонований підхід дозволить оцінити потенціал підприємства в кожному функціональному підрозділі, виявити сильні і слабкі сторони підприємства для використання можливостей і невілювання загроз зовнішнього середовища;

дістало подальшого розвитку:

- визначення поняття “адаптація підприємства” як спроможність визначати цілі підприємства та засоби їх досягнення з передбаченням майбутніх змін для посилення конкурентних переваг у мінливих умовах зовнішнього середовища. Досліджено процес вибору заходів адаптації підприємств до зовнішнього середовища, складовими якого є аналіз та оцінювання його потенціалу в кожному функціональному підрозділі підприємства, що дозволяє завчасно реагувати на зміни зовнішнього оточення;

- пакет ключових факторів комерційного успіху підприємсв м'ясопереробної галузі в частині таких чинників, як вартість сировини та основних фондів, транспортні та маркетингові витрати. Це зумовлено тим, що дані чинники згідно з кореляційно-регресійним аналізом, мають найбільший вплив на підвищення конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств.

Практичне значення результатів дослідження. Результатом дисертаційної роботи є обгрунтування методичнх рекомендацій адаптації до зовнішнього середовища, які запропоновані для окремого м'ясопереробного підприємства. Розроблено та обґрунтовано організаційно-економічні заходи, що впроваджені на підприємствах м'ясопереробної галузі для успішного здійснення адаптації в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Основні положення проведеного дослідження доведено до рівня методичних розробок, призначених для практичного використання керівниками м'ясопереробних підприємств, що сприятиме активізації їх діяльності в мінливому зовнішньому середовищі.

Представлені автором в роботі результати аналітичного дослідження, методичні розробки та прикладні рекомендації були використані: ТОВ “Єреміївській” (упроваджено методику взаємозв'язків факторів зовнішнього середовища з результатами діяльності та вибір напрямків розвитку щодо ефективної адаптації підприємства; проведено оцінювання ефективності запропонованого ділового співробітництва між м'ясопереробними підприємствами та сільгоспвиробниками для успішної адаптації підприємства (довідка № 12/01 від 12.01.2009р.); ПП “Гармаш” (упроваджено запропоновану організаційну структуру, яка дозволяє поліпшити управління підприємством; запроваджено кредитну спілку сільгоспвиробників, що дозволяє зменшити витрати через негативні зовнішні впливи (довідка № 1503 від 15.03.2009р.); ПП “ПК “Золоте теля” (було використано ділове співробітництво із сільгоспвиробниками, що для м'ясопереробного підприємства є найбільш актуальним та дозволяє подолати дефіцит сировини при зменшенні витрат; запропоновано методику оцінювання рівня адаптованості підприємства до зовнішнього середовища, яка дозволяє виявити напрямки розвитку щодо ефективної адаптації підприємства, а також оцінити його потенціал (довідка № 124 від 02.02.2009р.).

Запропонована автором схема процесу вибору заходів адаптації підприємства до зовнішнього середовища, що містить загальні етапи процесу адаптації, використовується при викладанні дисципліни “Менеджмент” в Одеському державному економічному університеті (довідка № 01 - 10/361 від 02.04.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо вирішення завдань обґрунтування адаптації підприємства до зовнішнього середовища, адекватної завданням розвитку підприємств м'ясопереробної галузі. У дисертаційній роботі використано лише наукові результати, що отримані автором особисто. Внесок автора в колективні наукові роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація та впровадження результатів роботи. Основні положення та результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях та семінарах: “Проблеми підвищення ефективності господарювання в умовах трансформаційної економіки” (Одеса, 2006); підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних та вищих навчальних закладів України (Одеса, 2006); “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2006); “Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України” (Хмельницький, 2007); “Розвиток агропродовольчого сектора економіки і проблеми підготовки кадрів” (Одеса, 2007); “Інноваційні технології в науці, підготовці та перепідготовці фахівців” (Одеса, 2007); “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (Алушта 2007); “Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності” (Алушта, 2007); `Стратегії розвитку України у глобальному середовищі” (Севастополь, 2007); “Наукові концепції та практика реалізації стратегій інноваційного розвитку України та її регіонів” (Донецьк, 2007); “Проблеми підвищення господарювання на макро- та мезоекономічному рівні' (Одеса, 2008); підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів університету (Одеса, 2008); “Гуманізація соціального управління” (Харків, 2008), “Розвиток економічного співробітництва з ЄС в умовах членства України в СОТ” (Одеса, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (Рівне, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації” (Тернопіль, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні технології менеджменту: проблеми теорії та практики” (Харків, 2008).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 20 наукових праць, що відбивають основний зміст роботи, загальний обсяг яких складає 7,2 друкованих аркуша (особисто авторові належить 3,3 друкованих аркуша). Із них 12 - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 5,0 друкованих аркушів (особисто авторові належить 6 робіт загальним обсягом 2,3 друкованих аркуша й 6 - у співавторстві загальним обсягом 2,7 друкованих аркуша), та 8 публікацій - у матеріалах наукових конференцій загальним обсягом 2,2 друкованих аркуша.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 227 найменувань та 8 додатків. Повний обсяг роботи становить 240 сторінок, у тому числі список використаних джерел - 20 сторінок, додатки - 41 сторінка. Основна частина дисертації викладена на 178 сторінках і містить 62 таблиці, 22 рисунки та 14 формул.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, мета і завдання дослідження, наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення.

У першому розділі “Теоретичні аспекти адаптації підприємств до зовнішнього середовища” узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності адаптації підприємств до зовнішнього середовища; сформовано загальні етапи процесу вибору заходів адаптації підприємства до його оточення; визначено фактори зовнішнього середовища, які впливають на підприємства м'ясопереробної галузі; удосконалено напрямки взаємовигідної співпраці між Україною та країнами СОТ для підприємств м'ясопереробної галузі.

Погіршення стану підприємств України через економічну, політичну, фінансову нестабільність зумовлює необхідність упровадження стратегічного управління діяльністю вітчизняних підприємств згідно зі змінами в зовнішньому середовищі.

Результати дослідження теоретичних положень сутності поняття «адаптації» дозволили визначити його як складне, яке потребує аналізу економічної, виробничої, науково-технічної, фінансової та соціальної сфер діяльності підприємств (із урахуванням галузевих особливостей) та водночас як уміння з максимальною ефективністю визначати цілі підприємства та засоби їх досягнення з передбаченням майбутніх змін для посилення конкурентних переваг у мінливих умовах зовнішнього середовища.

Сучасні тенденції на світовому ресурсному та продовольчому ринках свідчать про масштабну й глибоку кризу, яка стосується практично всіх країн.

Розвиток світової економіки не можливий без урахування екологічних проблем. Будь-яке виробництво не може функціонувати поза природним середовищем. Тому впродовж останніх років значна увага приділяється раціональному використанню природних ресурсів, покращенню якості навколишнього середовища. Також активізується міжнародна діяльність щодо вирішення регіональних і глобальних екологічних проблем.

Майбутнє України як соціально орієнтованого суспільства передбачає високій рівень життя всіх громадян країни, задоволення їх всебічних потреб. Епіцентром задоволення цих потреб має стати досягнення сталої рівноваги та взаємного збалансування потреб. Тому для забезпечення потреб населення, що постійно зростають, в умовах обмежених ресурсів варто звернути особливу увагу на використання можливостей потенціалу сільського господарства.

Важливим складовим елементом потенціалу сільського господарства України є унікальні масиви чорноземних грунтів, що становлять 20% світових ресурсів. Вони характеризуються високими біопродуктивними властивостями. За оцінками вчених, при оптимальній структурі землекористування, відповідному рівні землеробства держава в змозі прогодувати 300-320 млн. чоловік. Тому задоволення потреб не лише на сучасному етапі, але й майбутньому має моральне забарвлення.

Інтеграція аграрного ринку України у світову продовольчу систему (входження до СОТ) та наближення країни до Спільного аграрного ринку (САР), дозволить істотно підвищити продовольчу безпеку країн, що входять до нього. Саме екологічно чисті продукти харчування допоможуть у перспективі Україні забезпечити свої геополітичні інтереси й безпечне життя населення.

Важливою стороною адаптації має бути підвищення прогностичних можливостей виробництва у взаємозалежності від якісного зростання, продуктивності й екологічної безпеки сільського господарства. Це робить необхідним перегляд сформованих стереотипів господарювання й характеру управління для комплексного вирішення та передбачення подальшого розвитку підприємств м'ясопереробної галузі.

Україна має всі можливості для розвитку цієї галузі. Тому необхідно здійснити заходи щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств згідно з міжнародними стандартами СОТ, які дозволять покращити їхню діяльність. Упровадження програми стандартизації харчових продуктів FAO/WHO, санітарних та фітосанітарних заходів (ФСЗ), стандартизація й сертифікація SO та HACCP, стандартів систем управління ISO 9000, ISO 9001, ISO 14001, ISO/TS 16949, ISO 22000, ISO/PAS 28000 постають головними завданнями адаптації підприємств до вимог СОТ. Їх упровадження забезпечує посилення конкурентних переваг та орієнтацію на випуск безпечної для споживачів продукції.

Вважаємо, що адаптація передбачає оцінювання потенціалу в кожній функціональній стратегії, і це дозволяє сформувати адаптацію підприємства як систему адекватного реагування на зміни сучасного динамічного середовища.

Завдання аналізу полягає у вивченні факторів, що впливають на діяльність підприємства та визначають його стан для можливості випереджального адаптування до зовнішнього середовища, а саме - випереджальної реакції на зміни зовнішнього середовища.

У дисертації визначено фактори зовнішнього середовища, що впливають на адаптацію підприємств м'ясопереробної галузі в умовах членства в СОТ у проміжний (перехідний) період. Проміжний (перехідний) період зазначено у відповідності до додатка Закону України про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі. Саме міжнародний фактор виступає як фактор прямого впливу на діяльність підприємств м'ясопереробної галузі. Тому для адаптації підприємств в умовах членства в СОТ потребує розгляду вплив таких факторів, як інноваційний, інвестиційний, екологічний, а особливо соціо-екологічний. Забезпечення високої якості життя нинішнього і майбутнього поколінь українського народу на основі збалансованого розв'язання проблем соціально-економічного розвитку, збереження екологічного сприятливого довкілля, раціонального використання й відтворення природно-ресурсного потенціалу країни можливе за умови раціональної взаємодії природного середовища із суспільством, яка виявляється через виробництво, утворюючи цілісну соціально-еколого-економічну систему, що є умовою всієї життєдіяльності людей.

Завдяки наявності в Україні умов для розвитку агарарного виробництва, перетворення його на високоефективний, експортоспроможний сектор економіки, урахування дії таких факторів, як природно-географічного (природно-ресурсний потенціал, природно-кліматичні умови, територіальне розташування) дозволить підприємствам м'ясопереробної галузі адаптуватися до вимог сучасного господарювання.

На основі класифікації факторів впливу зовнішнього середовища, які обумовлені появою адаптивної реакції підприємства, запропоновано таку класифікацію (рис. 1).

Рис. 1. Стратегічні чинники впливу зовнішнього середовища, які обумовлюють адаптивну реакцію підприємства

Стратегічні чинники зовнішнього середовища створюють можливість для підприємства щодо його адаптивності до мінливих умов. Завдяки дії цих чинників підприємство може реалізувати свої сильні сторони та виявити переваги з організаціями-конкурентами.

У другому розділі роботи “Дослідження впливу стратегічних чинників макро- та мікросередовища функціонування м'ясопереробних підприємств” проведено аналіз впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємств м'ясопереробної галузі для передбачення майбутніх змін, оцінено потенціал м'ясопереробних підприємств із метою можливості їх адаптації до зовнішнього оточення та забезпечення безперервності розвитку.

Аналіз сучасного стану м'ясопереробних підприємств та можливості їхньої адаптації проведений на базі м'ясопереробних підприємств Одеського регіону. Вибір підприємств м'ясопереробної галузі Одеського регіону обумовлено передусім, що 3 % виробництва м'ясопродуктів у державі припадає на Одеську область. Але територіальні індекси виробництва сільськогосподарської продукції в Україні вищі за середньоєвропейські, зокрема в Одеській області показник розораності землі складає 95 %. Цей показник перевищує всі допустимі норми техногенного навантаження на природу та є найвищим у світі.

За останні п'ятнадцять років виробництво валової продукції сільського господарства в Україні скоротилося на 36,6 %, у тому числі в Одеській області на 65 %, і це можна оцінити однозначно й тільки негативно. Аграрний сектор економіки, беззаперечно, належить до головних пріоритетів розвитку економіки України.

Основну частку реалізації у суспільному секторі та на споживчому ринку м'ясопродуктів Одеського регіону складають такі підприємства, як ПП “Гармаш”, ТОВ “Єреміївський”, ПП “ПК Золоте теля”, ТОВ “Векка”, ТОВ “Алікс”, ЗАТ “Південь”, ВАТ “Лібра”, ТОВ “Від”, ТОВ “Онікс”, ЗАТ “Кілійський м'ясокомбінат”, ТОВ “Ковбаси Олімп”, ЗАТ “Кременчук м'ясо Арро”, ТОВ “Ковбасна фабрика”, які спеціалізуються на виробництві ковбасних виробів. Відповідно до експертного опитування на ринку Одеського регіону в суспільному секторі та на споживчому ринку виділено підприємства, які представлені в табл. 1. Експертами виступали споживачі, дистриб'ютори та фахівці підприємств.

Таблиця 1. Конкурентне середовище споживчого ринку м'ясопереробних підприємств Одеського регіону

Лідер, авангардне (0,8 -1)	Вище середнього (0,6 - 0,8)	Середнє (0,4 - 0,6)	Нижче середнього (0,2-04)	Аутсайдер, кризове (0,1 - 0,2)
ПП “Гармаш” (1,0) ТОВ “Єреміївський” (0,94) ПП “ПК Золоте теля” (0,92) ТОВ “Векка” (0,83)	ЗАТ “Кременчук м'ясо Арро” (0,77) ТОВ “Алікс” (0,74) ЗАТ “Південь” (0,72) ВАТ “Лібра” (0,7) ТОВ “Від” (0,68) ТОВ “Онікс' (0,66)	ЗАТ “Кілійський м'ясокомбінат” (0,5) ТОВ “Ковбаси Олімп” (0,5)		ТОВ “Ковбасна фабрика” (0,2)

Для встановлення пріоритетів розвитку запропоновано диференціювати м'ясопереробні підприємства залежно від конкурентних позицій на п'ять груп: лідер (авангардне), вище середнього, середнє, нижче середнього, аутсайдер (кризове) згідно з експертним оцінюванням факторів за 5-ти бальною системою та за розрахунком зваженої оцінки (від 0 до 1). Дані проведеного аналізу підприємств м'ясопереробної галузі Одеської області свідчать про те, що більшу частку ковбасних виробів Одеського регіону на сьогоднішній день виробляють підприємства: ПП “Векка”, ТОВ “Єреміївський”, ПП “Гармаш”, ЗАТ “Південь”, ТОВ “Алікс”, ВАТ “Лібра”. Лише 14,5 % частки ринку складають усі інші м'ясопереробні підприємства Одеського регіону. Згідно із статистичними даними виробництво м'ясопродуктів в Одеській області приведено на рис. 2.

Загальну частку виробництва ковбасних виробів Одеського регіону складають такі підприємства (рис. 2).

Рис. 2. Сегментація виробництва ковбасних виробів підприємствами Одеського регіону

Серед лідерів Одеського регіону, які займають найбільшу питому вагу ринку, зазначені такі підприємства, як ТОВ “Векка”, ТОВ “Єреміївський”, ПП “Гармаш”.

Оцінювання впливу факторів щодо сильних і слабких сторін м'ясопереробних підприємств Одеського регіону та комбінування оцінок свідчень за формулою Байєса (за правилами комбінування коефіцієнтів упевненості), показують, що забезпечення високої якості продукції вищезазначених м'ясопереробних підприємств досягнуто завдяки наявності високотехнологічного обладнання та природно-ресурсного потенціалу регіонів України. Згідно з оцінюванням стратегічних альтернатив із коефіцієнтом упевненості 0,67 для всіх підприємств це сприяє можливості підвищення конкурентоспроможності в умовах членства СОТ. Нестача сировини через відсутність зв'язків із сільгоспвиробниками, зростання її вартості через закупівлю у віддалених областях стримує розвиток та прибутковість підприємств - з коефіцієнтом упевненості + 0,67 ТОВ “Єреміївський”, + 0,89 ПП “Векка”, + 0,63 ПП “Гармаш”.

У той же час неефективно налагоджена служба реалізації та маркетингу з коефіцієнтом упевненості - 0,01 ТОВ “Єреміївський”, - 0,05 ПП “Векка”, - 0,2 ПП “Гармаш” призведе до зростання ціни. Недооцінка неефективної організаційної структури управління на підприємствах із коефіцієнтом упевненості - 0,25 для всіх підприємств стає загрозою для адаптивності підприємств.

Склад збутової діяльності представлено у табл. 2.

На жаль, сьогодні у збуті грає провідну роль дилерська мережа - зовнішні реалізатори, які ставлять свої умови для підприємства (табл. 2).

Дистриб'ютори підприємств, які знаходяться у складі окремих підприємств, мають найменшу частку (від 3 % до 60 %). Таке явище у збутової діяльності обумовлює необхідність організаційної перебудови.

Таблиця 2. Збутова діяльність м'ясопереробних підприємств Одеського регіону

Підприємства	Дилерська мережа, %	Дистриб'ютори підприємств, %
ВАТ “Лібра”	90	10
ТОВ “Алікс'	100	-
ЗАТ “Південь”	100	-
ТОВ “Векка”	100	-
ТОВ “Єреміївський”	40	60
ПП “Гармаш”	50	50

На нашу думку, повинні ефективно діяти дистриб'ютори підприємства, підпорядковані йому безпосередньо.

Аналіз потенціалу підприємств м'ясопереробної галузі та виявлення впливу на них факторів зовнішнього середовища проведено з використанням експертного методу та методу інтерв'ювання. Проведений аналіз свідчить, що постачальники є головною загрозою для збитковості м'ясопереробних підприємств.

Дані табл. 3 підтверджують, що зниження обсягів виробництва тваринництва в Одеській області змушує підприємства області закуповувати сировину в інших областях та знаходити інші канали постачання. Це призводить до зростання ціни та дефіциту сировини.

Таблиця 3 Структура закупівлі сировини для виробництва та її переробки м'ясопереробними підприємствами, (%)

	Господарства населення Одеської області	Сільськогосподарські підприємства Одеської області	Господарства інших областей	Інші канали постачання
ТОВ “Єреміївський”	10	82	3	5
ТОВ “Векка”	7	13	7	73
ЗАТ “Південь”	10	23	7	60
ПП “Гармаш”	9	51	5	35
ТОВ “Алікс”	11	39	8	42
ВАТ “Лібра”	11	50	4	35

Більш вагомий конкурент для підприємств Одеського регіону - ПП “ПК “Золоте теля” (Миколаївська область). За 2007-2008 р.р. підприємство сертифікувало продукцію у відповідності до стандартатів СОТ.

Стратегічний аналіз дозволив визначити заходи щодо адаптації м'ясопереробних підприємств до зовнішнього середовища: налагодження взаємозв'язків із сільгоспвиробниками та вдосконалення системи управління підприємствами.

У третьому розділі роботи “Методичні засади адаптації м'ясопереробних підприємств до зовнішнього середовища” надано кількісну оцінку впливу ключових факторів на діяльність м'ясопереробних підприємств для обґрунтування управлінських рішень при невизначеності зовнішнього середовища, запропоновано формування організаційно-економічних засад адаптації м'ясопереробних підприємств до зовнішнього оточення та методику оцінки адаптивності.

Для оцінки адаптивності м'ясопереробних підприємств до зовнішнього середовища запропоновано використання кореляційно-регресійного аналізу. Результуючим показником виступає Y обсяг виробництва у вартісній формі. Основні фактори, які впливають на нього - рівень забезпечення сировиною Х3, рівень споживання Х2, рівень споживчих цін Х1, фактор часу t. Залежність обсягу виробництва від основних зовнішніх факторів простежимо на прикладі ТОВ “Єреміївський”, ТОВ “Векка”, ЗАТ “Південь”, ПП “Гармаш”, ТОВ “Алікс”, ВАТ “Лібра”. Результати розрахунків коефіцієнтів регресії та інших статистичних параметрів повної моделі, які отримані за допомогою редактора Excel, показали, що побудоване чотирифакторне рівняння регресії згідно з статистичною графою P-значення статистично незначно впливає на обсяг виробництва Y, оскільки Р1-значущість = 0,24012371 > 0,05 = б, Р2-значущість = 0,23383266 > 0,05 = б, Р3-значущість = 0,13410542 > 0,05 = б, Р4-значущість = 0,3304340 > 0,05 = б (табл. 4).

Таблиця 4 Параметри регресійної моделі, яка включає факторні змінні

	t-статистика	P-Значення
Y-пересічення	0,856655793	0,40714957
Змінна X 1	1,23101775	0,24012371
Змінна X 2	-1,24859159	0,23383266
Змінна X 3	1,597772729	0,13410542
Змінна t	1,011065956	0,33043403

Тому можна зробити висновок, що м'ясопереробні підприємства ТОВ “Єреміївський”, ТОВ “Векка”, ЗАТ “Південь”, ПП “Гармаш”, ТОВ “Алікс”, ВАТ “Лібра” не адаптовані до зовнішнього середовища щодо впливу рівня забезпечення сировиною, рівня споживання та рівня споживчих цін.

Побудована матриця парних коефіцієнтів кореляції для нелінійних зв'язків свідчить, що проаналізовані м'ясопереробні підприємства не адаптовані до основних факторів зовнішнього середовища. Але, в порівнянні зі споживчою ціною та рівнем споживання, простежується можливість адаптації підприємств забезпечення сировиною (коефіцієнт Х3=0,5).

Із метою вирішення питання щодо вибору напрямів розвитку підприємства з урахуванням результатів стратегічного аналізу пропонується використовувати виробничу функцію на прикладі підприємства ТОВ «Єреміївській». Будувалися декілька функцій залежності обсягу виробництва від різних наборів факторів (обсяг виробництва (ОВ) у вартісній формі (млн.грн.) У від заробітньої плати Х1, ціни в грн. за 1 кг Х2, вартості основних засобів пасивної частини Х3 та активної частини Х4, вартості сировини Х5, транспортних витрат Х6, та інших Х7). Для аналізу було відібрано функцію (1).

Її статистичні показники: R = 0,98 свідчать про добру статистичну якість побудованої моделі. Аналіз моделі (1) дозволяє зробити висновок, що найбільш впливовим фактором на обсяг виробництва У є сировина Х5 та транспортні витрати Х6, і це зрозуміло, оскільки значна залежність процесу виробництва від надходження сировини та від розташування сировинних джерел і їх доставки. Подальший розвиток процесу виробництва має бути зосереджений на вдосконаленні сировинної бази і зменшенні транспортних витрат на її постачання. Одним із напрямків стратегічного розвитку м'ясопереробної галузі є оптимізація розміщення м'ясопереробних підприємств щодо постачальників сировини та розвитку ділового співробітництва між ними. При дослідженні організаційно-економічних відносин м'ясопереробних підприємств із сировинними базами запропоновано напрямки їх удосконалення та шляхи виходу з кризи - ділове співробітництво між м'ясопереробними підприємствами та сільгоспвиробниками (рис. 3). Такий підхід дозволяє в порівнянні з іншими формами ділового співробітництва забезпечити зменшення кредитної ставки у порівнянні з банком для забезпечення кредитування сільгоспвиробників.



Рис. 3. Схема співробітництва м'ясопереробних підприємств у системі закупівлі, виробництва та реалізації продукції

Ділове співробітництво дозволить більш обґрунтовано на довгостроковій основі планувати виробництво, мати гарантований обсяг поставок сировини та завантаженість потужностей переробки.

Варто сказати й про більш широке вирішення цих питань на підприємствах м'ясопереробної галузі. Спеціалізовані підрозділи повинні здійснювати закупівлю худоби в первинних господарствах, комплектувати відвантажувальні партії, і, якщо буде потреба, відгодовувати худобу та поставляти її на переробку. Одночасно вони здійснюють і таку важливу функцію фінансової діяльності, як авансова оплата та бартерні розрахунки, надання автотранспорту для перевезення худоби. Утворено внутрішній резервний фонд від прибутку, що використовується для стимулювання заготівель. Розраховано зменшення дефіциту сировини для м'ясопереробних підприємств при запропонованому діловому співробітництві. Завдяки діловому співробітництву м'ясопереробні підприємства зменшать дефіцит сировини від 5% до 73% (табл. 3).

Транспортні витрати на закупівлю сировини для м'ясопереробних підприємств складають 7-10 % вартості продукції, тому, співробітництво повинно надати суттєву допомогу для збільшення сировини та зменшення витрат на її придбання. Також суттєво це позначиться на якості сировини.

У роботі обґрунтовано використання адаптивної структури управління як складової частини адаптації підприємства до зовнішнього середовища. Забезпечити високій рівень управлінських рішень можна, лише перейшовши від традиційної структури управління, у якої тільки два виміри - по вертикалі та по горизонталі, до трьохвимірної організаційної структури. Запропонована в роботі організаційна структура управління має три основні виміри, кожен з яких відповідає одному із критеріїв, використовуваних при розподілі праці: результати - продукція; ресурси - функції; ринки - типи або класи клієнтів і споживачів. Щодо раціонального проекту адаптивної структури управління запропоновано таку структуру підрозділів: підрозділ адміністрації, підрозділ з реалізації, підрозділ виробництва, підрозділ маркетингу.

Склад підрозділу реалізації м'ясопереробних підприємств, який містить зовнішніх експедиторів, необхідно налагодити створивши запропоновану адаптивну структуру управління. Згідно з даними таблиці 2 при впровадженні адаптивної структури управління простежуємо значне зменшення зовнішніх реалізаторів, які ставлять свої умови для виробників.

Для оцінювання адаптивності підприємства з багатовимірною структурою управління запропоновано формування методичного підходу на основі оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства (рис. 4)



Рис. 4. Розрахунок рівня адаптивності підприємства

Загальна оцінка досягається визначенням узагальненого показника рівня адаптивності (ПРА) підприємства. Розрахунок загального ПРА для всього підприємства визначається як сума показників ефективності підрозділів із ваговими коефіцієнтами, що відбивають значущість рівня адаптивності того або іншого підрозділу в загальній конкурентній стратегії підприємства. Якщо ПРА більше 1, конкурентний статус підприємства високий. Якщо ПРА нижче 1, рівень адаптивності підприємства незадовільний. Якщо ПРА дорівнює 1, рівень адаптивності середній по даній галузі.

Запропонований підхід дозволить оцінити потенціал підприємства в кожній функціональній галузі, виявити сильні та слабкі сторони підприємства для використання можливостей та невілювання загроз зовнішнього середовища.

Апробація результатів дисертаційного дослідження на окремих підприємствах м'ясопереробної галузі дозволяє підтвердити правильність висунутих гіпотез.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження адаптації м'ясопереробних підприємств до зовнішнього середовища дозволило розробити теоретичні положення і нові підходи формування адаптації до свого оточення на підприємствах, що надасть змогу

підвищити їх конкурентоспроможність на світовому ринку. Узагальнюючи результати теоретичної та практичної роботи, сформулюємо теоретичні та науково-практичні висновки, які забезпечують вирішення основних завдань роботи:

1. Уточнено поняття “адаптації підприємства” як спроможність визначати цілі підприємства та засоби їх досягнення з передбаченням майбутніх змін для посилення конкурентних переваг у мінливих умовах зовнішнього середовища, що потребує аналізу економічної, виробничої, науково-технічної, фінансової та соціальної сфер діяльності підприємств (з урахуванням галузевих особливостей). Сформовано етапи процесу вибору заходів адаптації, які передбачають оцінку потенціалу в кожній функціональній стратегії, що дозволить сформувати стратегію підприємства як систему адекватного реагування на зміни сучасного динамічного середовища.

2. Визначено напрямки взаємовигідної співпраці між Україною та країнами СОТ, що дозволить поліпшити реструктуризацію підприємств м'ясопереробного виробництва через зменшення митних бар'єрів. Використання кліматичного та природного потенціалу кожного регіону України зменшить світову продовольчу проблему.

3. Проаналізовано вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємств м'ясопереробної галузі, які найбільш привабливі для споживачів підприємства в суспільному секторі та на споживчому ринку, що забезпечить потенційні можливості підприємств для успішної адаптації до зовнішнього оточення, та обґрунтовано напрямки й заходи.

4. Проведено оцінювання впливу зовнішніх факторів на діяльність м'ясопереробних підприємств за допомогою кореляційно-регресійного аналізу та побудувано модель, яка надала аналітичні вираження залежності між факторами зовнішнього середовища та результатами діяльності підприємства. Дослідження взаємозв'язків параметрів дозволило розробити та вибрати напрямки адаптації підприємства до зовнішнього середовища.

5. Удосконалено взаємозв'язки м'ясопереробних підприємств із сільгоспвиробниками, а саме: сформовано ділове співробітництво між м'ясопереробними підприємствами та сільськогосподарськими виробниками, що надає можливість прибутково розвивати сільгоспвиробництво, поліпшити зайнятість, сприятиме зниженню вартості м'ясопереробним підприємствам та дефіциту екологічно чистої сировини.

6. Сформовано проект адаптивної багатомірної структури управління підприємством, що створює необхідні передумови для відновлення провідних позицій м'ясопереробних підприємств на ринку продовольчих товарів. Запропонований проект структури має три основні виміри. Кожен з них відповідає одному з критеріїв, що використовуються при розподілі праці: результати - продукція; ресурси - фунуції; ринки - типи або класи клієнтів і споживачів.

7. Удосконалено та впроваджено науково-методичний підхід оцінювання рівня адаптивності підприємства до зовнішнього середовища із запропонованою багатовимірною структурою управління для м'ясопереробних підприємств, що надає оцінку конкурентоспроможності підприємства та охоплює найбільш важливі аспекти

його господарської діяльності. Конкурентоспроможність підприємства визначається, виходячи з оцінки ефективності його функціональних підрозділів управління щодо конкурентів, а саме: підрозділів адміністрації, з реалізації, виробництва та маркетингу, що дозволяє виявити напрямки у формуванні конкурентних переваг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Туріца Н.А. Продовольча безпека України як чинник геополітики у контексті світової продовольчої кризи / Н.А. Туріца // Науковий вісник ОДЕУ. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Одеса: ОДЕУ, 2009. - №2 (80). - С.62 - 69 (0,6 д.а.)

Туріца Н.А. Адаптація підприємств м'ясопереробної галузі до зовнішнього середовища / Н.А. Туріца, В.О. Кравченко // “Управління розвитком”: збірник наукових статей. - Харків: ХНЕУ. - 2008. - № 19 - С. 90 - 92. (0,2 д.а., особисто авторові належить 0,1 д.а.). Особистий внесок здобувача полягає в аналізі впливу факторів на діяльність м'ясопереробних підприємств.

Туріца Н.А. Можливості розвитку м'ясопереробного виробництва в умовах членства України у СОТ / Н.А. Туріца, В.О. Кравченко // Вісник національного університету водного господарства та природокористування . Економіка: збірник наукових праць. - Рівне: НУВГП. - 2008. - Вип. 4 (44). - С. 278 - 289. (0,6 д.а., особисто авторові належить 0,3 д.а.). Особистий внесок здобувача полягає у розгляді законодавчої бази вступу України до СОТ для м'ясопереробних підприємств.

Туріца Н.А Стратегічні напрямки виходу з кризи підприємств м'ясопереробної галузі / Н.А. Туріца, В.О. Кравченко // Вісник соціально-економічних досліджень: збірник наукових праць. - Одеса: ОДЕУ, 2008 р. - Вип. 30. - С. 209 - 215. (0,6 д.а., особисто авторові належить 0,3 д.а.). Особистий внесок здобувача полягає у запропонуванні кредитної спілки м'ясопереробними підприємствами для сільгоспвиробників.

Туріца Н.А. Питання адаптації підприємства до зовнішнього середовища / Н.А. Туріца // Науковий вісник ОДЕУ. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Одеса: ОДЕУ, 2008. - №2 (58). - С. 28 - 35. (0,5 д.а.).

Туріца Н.А. Деякі питання аналізу ефективності переробної промисловості / Н.А. Туріца, О.Л. Суворовський // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки: ДЕГІ МОН України; ІЕПД НАН України. -Донецьк: ДЕГІ, 2007. - Вип. 2 (23) - С. 223 - 226. (0,5 д.а., особисто авторові належить 0,25 д.а.). Особистий внесок здобувача полягає у наданні кількісної оцінки впливу факторів на діяльність м'ясопереробних підприємств.

Туріца Н.А. Тенденції розвитку переробної галузі у зв'язку зі вступом у СОТ / Н.А. Туріца // Инновационные технологии мониторинга и регулирования поведением экономических систем: сборник научных работ. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2007. - Вып. 31 - С. 59 - 63. (0,25 д.а.).

Туріца Н.А. Оцінка конкурентоспроможності підприємств з багатомірною структурою управління / Н.А. Туріца // Вісник ХНУ: економічн науки. - Хмельницький: ХНУ, 2007. - Т.2 - С. 211 - 214. (0,25 д.а.).

Туріца Н.А. Формування раціональної структури управління відповідно до змін зовнішнього середовища підприємства / Н.А. Туріца, В.О. Кравченко // Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України: матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. - Хмельницький: ХНУ та ІЕУ, 2007. - Т.1. - С. 94-97. (0,2 д.а., особисто авторові належить 0,1 д.а.). Особистий внесок здобувача полягає у розгляді підрозділів адаптивної організаційної структури управління підприємством для м'ясопереробних підприємств.

Туріца Н.А. Перспективи інноваційного розвитку підприємств харчової галузі / Н. А. Туріца // Аграрний вісник Причорномор'я. Економічні науки. - Одеса: Імідж - Прес, 2007. - Вип. 37. - С. 277 - 279. (0,3 д.а.).

Туріца Н.А. Інноваційна стратегія як сучасний інструмент управління розвитком підприємства / Н.А. Туріца, В.О. Кравченко // Вісник соціально-економічних досліджень: збірник наукових праць. - Одеса: ОДЕУ - 2006. - Вип. 23. - С.138 - 144. (0,6 д.а., особисто авторові належить 0,3 д.а.). Особистий внесок здобувача полягає у розгляді етапів стратегічного аналізу.

Туріца Н.А. Проблеми інноваційного розвитку вітчизняних підприємств у зв'язку зі вступом у СОТ / Н.А. Туріца // Науковий вісник ОДЕУ. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Одеса: ОДЕУ, 2006. - №4 (24). - С. 242 - 251. (0,6 д.а.).

В інших наукових виданнях:

Туріца Н.А. Вплив основних факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємств м'ясопереробної галузі / Н.А. Туріца // Розвиток національної економіки в умовах євроатлантичної інтеграції та світової фінансової кризи: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів. - Чернівці: ПП Яворський С.Н., 2009. - С. 87 - 89. (0,2 д.а.).

Туріца Н.А. Стратегічний підхід до мотивації управлінського потенціалу / Н.А. Туріца / Розділ 4. Монографія: Розвиток потенціалу менеджменту в глобальному середовищі бізнесу; [під ред. Г.Н. Козловой, О.В. Балашова] - Одеса: Пальміра, 2008. - с.72-76 (0,4 д.а., особисто авторові належить 0,1 д.а.). Особистий внесок здобувача полягає у розгляді персоналу для ефектовної діяльності м'ясопереробних підприємств.