Формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування)

Формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств

Фатенок-Ткачук Алла Олександрівна

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі менеджменту та маркетингу Луцького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Ліпич Любов Григорівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, декан економічного факультету

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Батченко Людмила Вікторівна, Донецький державний університет управління, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук, доцент Мельник Ольга Григорівна, Національний університет “Львівська політехніка”, доцент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н. Завербний А.С.Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

зовнішньоекономічний машинобудування експорт імпорт

Фатенок-Ткачук А.О. Формування стратегії розвитку зовнішньоеконоічної діяльності машинобудівних підприємств. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. - Економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування). Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2009.

Дисертаційна робота присвячена розробленню теоретичних положень та прикладних засад процесу формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств. У дисертації уточнено та поглиблено сутність понять зовнішньоекономічна діяльність та стратегія розвитку ЗЕД. Систематизовано та ідентифіковано фактори впливу на розвиток ЗЕД. Виділено диференціальну структуру рівнів стратегічних цілей. Обґрунтовано доцільність використання системного підходу для формування стратегії розвитку ЗЕД. Запропоновано методичні рекомендації щодо аналізування ЗЕД підприємств у залежності від рівня стратегічних цілей й особливостей зовнішнього ринку та оцінювання якісних характеристик сформованих стратегій машинобудівних підприємств. Набула подальшого розвитку оптимізаційна модель обсягів експорту та імпорту. Удосконалено систему моделювання впливу факторів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності.

Ключові слова: стратегія розвитку, зовнішньоекономічна діяльність, машинобудівні підприємства, рівні стратегічних цілей, експорт, імпорт.

Annotation

Fatenok-Tkachuk A.O. The formation of the strategy of the development of the foreign economic activity of the machine-building enterprises. - Typescript.

Dissertation on the receipt of the scientific degree of the candidate of economic sciences for specialty 08.00.04. - Economy and enterprises management (machine building and instrument building). - Lviv Polytechnic National university - Lviv, 2009.

Dissertation work is devoted to the development of the theoretical positions and applied principles of the process of forming the strategy of the development of the foreign economic activity of the machine-building enterprises. The essence of the concepts the foreign economic activity and the strategy of the development of the foreign economic activity are specified and deepened. The factors of the on development of the foreign economic activity influence are systematized and identified. The differential structure of the levels of the strategic aims is selected. Methodical recommendations are offered in relation to the analysis of the strategy of the development of the foreign economic activity for different strategic aims and evaluation of the high-quality descriptions of the formed strategies of the machine-building enterprises. The expedience of using the system approach for forming the strategy of the development of the foreign economic activity is grounded. The optimization task of export and import volumes purchased subsequent development. The system of the influence design of the factors on the development of the foreign economic activity is improved.

Key words: the strategy of the development, the foreign economic activity, machine-building enterprises, levels of strategic aims, export, import.

Аннотация

Фатенок-Ткачук А.О. Формирование стратегии развития внешнеэкономической деятельности машиностроительных предприятий. - рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04. - Экономика и управление предприятиями (машиностроение и приборостроение). - Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2009.

Диссертация посвящена решению проблем разработки теоретических основ и прикладных рекомендаций по формированию стратегии развития внешнеэкономической деятельности машиностроительных предприятий. Актуальность проблематики обусловлена необходимостью совершения деятельности машиностроительных предприятий за рубежом с целью расширения ринков сбыта и увеличения объемов продаж. Ключевого значения при этом приобретает формирование стратегии развития внешнеэкономической деятельности. Целью диссертационной работы является разработка методических и прикладных основ для формирования стратегии развития внешнеэкономической деятельности машиностроительных предприятий.

Объектом исследования выступает процесс формирования стратегии развития внешнеэкономической деятельности машиностроительных предприятий. Предмет исследования - теоретические и методико-прикладные подходы к формированию стратегии развития внешнеэкономической деятельности машиностроительных предприятий.

В первом разделе диссертационной работы “Теоретико-прикладные основы формирования стратегии развития внешнеэкономической деятельности машиностроительных предприятий” сформировано понятие стратегии развития внешнеэкономической деятельности. В результате анализа научных работ, систематизировано и сгруппировано факторы влияния на развитие внешнеэкономической деятельности предприятия за их характерными качествами. Внешние факторы влияния страны-изготовителя и страны-партнера предложено распределять на уровнях “рынок” и “государство”. Доказано необходимость использования системного подхода к процессу стратегического планирования внешнеэкономической деятельности и рассмотрено взаимосвязи стратегии развития внешнеэкономической деятельности и функциональных стратегий предприятия. Обосновано целесообразность использования трех уровней стратегических целей, каждый из которых самостоятельно выбирает предприятие в зависимости от роли и масштабов внешнеэкономической деятельности. Исполнение целей первого уровня обеспечивается благодаря выходу на внешний рынок, второго - если предприятие укрепит свои позицию, достигнув планированного объема продаж и уровня прибыли. Стратегические цели третьего уровня предполагают диверсификацию внешних рынков.

Во втором разделе диссертационного исследования “Анализ состояния внешнеэкономической деятельности машиностроительных предприятий Украины в контексте формирования стратегии развития” обосновано методические рекомендации к анализу внешнеэкономической деятельности предприятия в зависимости от уровня стратегических целей, на котором оно пребывает и особенностей внешнего рынка-партнера. Разработано механизм определения приоритетности регионов Украины на основе экспортного потенциала, что поможет более эффективно распределять государственную целевую помощь предприятиям машиностроения. Приведено методические рекомендации оценки качества стратегии с целью ее модификации в процессе реализации. Наведено недостатки существующих стратегий, которые необходимо учитывать, а именно: приравнивание миссии к одной из стратегических целей; игнорирование факторов влияния на развитие внешнеэкономической деятельности, которые выплывают из национальных стереотипов и нетарифных барьеров; недостаточное изучение особенностей конкурентов; отдельное формирование стратегических целей экспорта и импорта; недостатки прогнозирования финансовых показателей; принятие стратегических целей руководителем предприятия; отсутствие системного подхода к формированию стратегии развития внешнеэкономической деятельности предприятия.

В третьем разделе “Обеспечение стратегии развития внешнеэкономической деятельности средствами повышения эффективности ее внедрения” обосновано возможность использования разных критериев оценки альтернативных стратегических решений при различных сценариях развития национальной экономики на примере данных стратегии развития корпорации «Богдан». Наведено значения критериев отбора стратегических альтернатив, что поможет лицам, принимающим решения выбрать ту, которая принесет максимальные экономические выгоды. Для анализа внутренних та внешних условий среды во время формирования стратегии развития внешнеэкономической деятельности на основе экспертного опроса отобрано группы факторов, которые имеют влияния на развитие внешнеэкономической деятельности. На основе многофакторной линейной регрессии выделено факторы, имеющие наибольшие влияние на среднестатистическое предприятие машиностроения. Разработано оптимизационную модель объемов экспорта и импорта, целевой функцией, которой, является прибыль от внешнеэкономической деятельности. Для учета ограничений использовались такие условия: осуществляя экспортно-импортные операции, полученная валюта, как правило, используется для импорта товаров и услуг, потому должно выполняться условие валютной сбалансированности; объем импорта не должен превышать потребность комплектующих. Рассчитавши соотношение между оптимальным значением прибыли, полученной от внешнеэкономической деятельности, и запланированными расходами на импортные комплектующие предприятие может прогнозировать те объемы экспорта, которые будут способствовать эффективному внедрению внешнеэкономической деятельности.

Ключевые слова: стратегия развития, внешнеэкономическая деятельность, машиностроительные предприятия, уровни стратегических целей, экспорт, импорт.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реалізація інноваційної моделі розвитку України передбачає необхідність ефективного використання різних форм інтеграції у глобальний ринок вітчизняних машинобудівних підприємств. Нагромаджений людський капітал, науково-виробничий потенціал дають підстави стверджувати про доцільність і можливість експорту високотехнологічної промислової продукції, якою є продукція машинобудування. Заходи щодо стимулювання експортної та оптимізації імпортної діяльності об'єктивно спрямовані на зниження собівартості продукції, підвищення її якості та конкурентоспроможності. Необхідність активізації зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємствами машинобудування в умовах кризи пояснюється потребою у залученні валютних ресурсів для погашення заборгованості за імпорт комплектування, частка яких у виробничій собівартості продукції достатньо висока.

Зовнішньоекономічна діяльність більшості машинобудівних підприємств носить стихійний характер, не відзначається стабільністю та логічною впорядкованістю, що значно послаблює їх конкурентні переваги на міжнародних ринках. Ключовим напрямом усунення вказаних вище негативів має стати формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності, що дасть змогу машинобудівним підприємствам адекватно реагувати на коливання ринкової кон'юнктури і максимально ефективно використовувати існуючі резерви розширення власної ніші на ринку.

Проблеми формування стратегій підприємств знайшли своє відображення у працях таких учених, як І. Ансофф, А. Гальчинський, В. Геєць, Б. Карлоф, Є. Крикавський, Дж. Куінн, О. Кузьмін, Г. Мінцберг, О. Мороз, А. Наливайко, Й. Петрович, М. Портер, М. Римар, А.Дж. Стрікленд, А. Томпсон, А. Чандлер, Н. Чухрай та ін. Питаннями розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства та особливостям її стратегічного планування займались такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як І. Багрова, Л. Батченко, В. Власюк, В. Гриньова, А. Градов, М. Дідківський, О. Кіреєв, О. Кириченко, Ю. Козак, В. Козик, А. Кредісов, Л. Ліпич, Ю. Макогон, О. Мельник, А. Мокій, В. Новицький, Л. Стровський, І. Фамінський, Т. Циганкова, О. Чугай, І. Школа тощо.

Однак, в літературі та практиці, не отримали належного обґрунтування теоретико-прикладні засади формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств, не достатньо системною є ідентифікація факторів впливу на зовнішньоекономічну активність цих підприємств, методика аналізування не забезпечує належного рівня формалізації експортно-імпортних операцій, відзначається декларативністю пропозицій щодо мінімізації ризиків внаслідок форс-мажорних ситуацій та встановлення взаємозв'язку між результативністю виходу на зовнішній ринок та окремими соціально-економічними й виробничо-технічними факторами, не розробленою залишається система прийняття оптимізаційних рішень, яка б враховувала нові технологічні виклики глобальної економіки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає науковому напрямку кафедри економіки та підприємництва Луцького національного технічного університету “Розвиток підприємства у сфері виробництва, побуту, послуг”, затвердженої рішенням НТР університету (протокол № 5 від 15 січня 2006 р). Дисертаційне дослідження виконувалося в межах науково-дослідної теми Луцького національного технічного університету “Організаційно-економічний механізм управління підприємствами в сучасних умовах господарювання” (номер державної реєстрації 0207U002239), затвердженої рішенням НТР Університету (протокол № 1 від 20 січня 2005 р).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково-методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств машинобудування.

Для досягнення мети поставлено та вирішено такі завдання:

уточнити сутність і поглибити теоретичні основи та методичні аспекти формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

систематизувати та узагальнити фактори впливу на розвиток ЗЕД;

виявити та оцінити вплив факторів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства за допомогою багатофакторних моделей;

виділити рівні стратегічних цілей у межах стратегії розвитку ЗЕД;

обґрунтувати методичні положення до аналізування зовнішньоекономічної діяльності підприємства залежно від рівня стратегічних цілей;

розвинути методичні рекомендації щодо аналізування якісних характеристик стратегії, які дадуть можливість коректувати її на будь-якому етапі реалізації;

запропонувати вирішення задачі оптимізації експорту та імпорту з погляду машинобудівного підприємства.

Об'єктом дослідження є процес формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні та прикладні положення з формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Методами дослідження дисертації є фундаментальні положення сучасної економічної науки, сукупність загальнонаукових та спеціальних методів сучасного менеджменту та маркетингу, що відображені у працях іноземних та вітчизняних учених. Дослідження базується на критичному узагальненні теоретичних засад та практичних підходів щодо розроблення та впровадження стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства. У процесі дисертаційного дослідження використано такі методи: системний підхід (для дослідження проблем формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності в системі стратегічного планування діяльності підприємства - розділ 1, п. 1.2); економіко-статистичний аналіз (для дослідження стану зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств України - розділ 2, п. 2.1); класичні статистичні методи (у методичних рекомендаціях з аналізування ЗЕД для різних рівнів стратегічних цілей - розділ 2, п. 2.2, для побудови оптимізаційної моделі обсягів експорту та імпорту - 3, п. 3.3); економіко-математичні методи, а саме, кореляційно-регресійний аналіз та задачі оптимізації (для визначення значень критеріїв відбору стратегічних альтернатив у стратегії розвитку ЗЕД - розділ 3, п. 3.1); експертних оцінок (із метою визначення вагомості окремих факторів - розділ 3, п. 3.2), факторного аналізу для формування регресійної моделі (для оцінювання впливу факторів на обсяги експорту продукції машинобудування - розділ 3, п. 3.2).

Інформаційною базою дослідження є дані державної статистичної звітності про зовнішньоекономічну діяльність та фінансова звітність підприємств машинобудування, нормативні матеріали та законодавчі акти Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, публікації періодичних та спеціалізованих вітчизняних та закордонних видань, а також результати власних досліджень та спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні окремих теоретико-методичних положень і розробленні науково-прикладних рекомендацій щодо формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Основні положення дисертації, що визначають її новизну, полягають у такому:

вперше:

обґрунтовано теоретико-концептуальні засади диференціації структури рівнів стратегічних цілей зовнішньоекономічної діяльності машинобудівного підприємства з метою формування дерева цілей та модифікації стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

удосконалено:

систему синтетичних та аналітичних індикаторів, що забезпечують розвиток ЗЕД на основі багатофакторного регресійного моделювання, яка, на відміну від існуючих сприятиме ефективному аналізуванню зовнішнього середовища підприємства у процесі формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

інструментарій оптимізації визначення обсягів експорту та імпорту з позицій машинобудівного підприємства на основі забезпечення зовнішньоекономічної рівноваги, який на відміну від інших дає змогу забезпечити виконання умови валютної збалансованості та оборотності активів;

набули подальшого розвитку:

понятійний апарат сутності та змісту стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності як цілісної системи заходів щодо довгострокових дій суб'єкта, спрямованих на розвиток організації, зміцнення її позиції на зовнішніх ринках, задоволення потреб споживачів та досягнення поставлених цілей з урахуванням конкурентних переваг і комплексу зовнішніх факторів, що відрізняється від існуючих поєднанням процесів стратегічного планування експорту та імпорту;

класифікація факторів впливу на розвиток ЗЕД підприємства, отримана шляхом їх систематизації і визначення критеріїв класифікації, що дозволило розмежувати зовнішні фактори впливу країни-виробника та країни-партнера на рівнях “держава” та “ринок”. Запропонована класифікація найбільш повно визначає зміст ЗЕД та дає змогу підвищити обґрунтованість і ефективність її реалізації;

методичні рекомендації щодо аналізування зовнішньоекономічної діяльності підприємств у процесі формування стратегії розвитку, які відрізняються від існуючих комплексністю етапів залежно від рівня стратегічних цілей та особливостей зовнішнього ринку;

методичні положення з оцінювання якісних характеристик стратегії, які на відміну від існуючих, дають підстави обґрунтовувати та коректувати стратегію розвитку зовнішньоекономічної діяльності на різних етапах її реалізації.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає в розробленні методичних підходів та рекомендацій щодо формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності, які будуть використані машинобудівними підприємствами. Поліпшення якості управління ЗЕД підприємств приведе до підвищення експортного потенціалу регіону, у якому розміщуються відповідні підприємства.

Результати наукового дослідження використано в діяльності підприємств ВАТ “Луцький автомобільний завод” (довідка № 214 від 04.04.09 р.), Державного підприємства Міністерства Оборони України Луцький ремонтний завод “Мотор” (довідка № 687 від 02.04.09 р.), ВАТ “СКФ Україна” (довідка № 137 від 06.04.09 р.), ВАТ Фабрика вимірювальної апаратури “PAFAL” (довідка № 1107/EX/PAF від 27.04.09 р.), а також у діяльності Головного управління економіки Волинської облдержадміністрації (довідка № 603/02-11 від 22.06.09 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використані в навчальному процесі Луцького національного технічного університету за програмами підготовки студентів економічних спеціальностей під час викладання навчальних дисциплін “Стратегічне управління”, “Зовнішньоекономічна діяльність підприємства”, “Міжнародний менеджмент”, “Основи підприємництва” (довідка № 659-15-25 від 25.04.09 р.) та включені в програми курсів “Менеджмент”, “Менеджмент організацій”, “Стратегічний менеджмент”, “Основи зовнішньоекономічної діяльності” для студентів спеціальностей “Менеджмент” та “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” Волинського інституту економіки та менеджменту (довідка № 465 від 25.06.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням. Усі представлені в роботі наукові результати отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, що є результатом власної роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані на 14 науково-практичних конференціях і 1 науковому форумі, а саме: “Маркетинг та логістика і системі менеджменту” (м. Львів, 9-11 листопада 2006 р.); “Наукова індустрія європейського континенту” (м. Дніпропетровськ, 1-15 грудня 2006 р.); “Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій” (м. Чернівці, 22-23 лютого 2007 р.); “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 19 -20 квітня 2007 р.); “Загальноекономічні та фінансові аспекти формування інноваційного потенціалу регіону” (м. Полтава, 29-30 березня 2007 р.); “Інтеграційні процеси і соціально-економічний розвиток” (м. Сімферополь, 25-26 квітня 2007 р.); “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 20-22 квітня 2007 р.); “Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону” (м. Чернівці, 17-18 травня 2007 р.); “Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу” (м. Донецьк, 24-26 квітня 2007 р.); “Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки” (м. Київ, 18-19 жовтня 2007 р.); “Внутрішній аудит та контроль ризиків бізнесу” (м. Луцьк, 2-3 липня 2007 р.); “Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика” (м. Дрогобич, 11-12 жовтня 2007 р.); “Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України” (м. Луцьк, 13-14 листопада 2008 р.); “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 9-11 листопада 2008 р.); “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 9-10 квітня 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 30 наукових праць, з них 25 одноосібно (наукові статті, тези доповідей на конференціях) загальним обсягом 9,8 д.а., з яких автору належить 8,9 д. а. У фахових виданнях України опубліковано 15 статей.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 242 найменувань на 22 сторінках та 26 додатків на 41 сторінках. Повний обсяг дисертації складає 185 сторінок основного тексту, що містить 40 аналітичних таблиць та 18 рисунків.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність розроблення теоретичних положень і методико-практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу формування машинобудівними підприємствами стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності шляхом виділення існуючих проблем, встановлення рівня їх розв'язання вченими, а також питань, які досі не знайшли достатнього висвітлення в економічній науці.

У першому розділі “Теоретико-прикладні засади формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств” розглянуто сутність стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства в контексті наукових тлумачень та базових понять, узагальнено підходи та сформовано понятійний апарат, який слугує теоретико-прикладною основою для формування стратегії розвитку ЗЕД. Виділено фактори впливу на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Узагальнення наукових робіт зі стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю дає змогу стверджувати, що існує певна невизначеність щодо поняття “зовнішньоекономічна діяльність”. Це зумовлено ототожненням в українському законодавстві зовнішньоекономічної діяльності зі здійсненням експортних та імпортних операцій. ЗЕД підприємства з урахуванням змісту взаємовідносин, які виникають між її суб'єктами, доцільно розглядати як економічне явище і як процес. ЗЕД як явище - це система міжнародних економічних відносин, які виникають між суб'єктами господарювання країн світу внаслідок виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей в умовах необмеженості потреб та ресурсів і на основі міжнародного поділу праці внаслідок виходу за межі національних господарств із метою максимізації прибутку. ЗЕД як процес є складним ланцюгом дій - від пошуку (зародження) підприємницької ідеї до її втілення в конкретний проект, який забезпечує виготовлення товарів, виконання роботи та надання послуг, конкурентоспроможних на міжнародних ринках. Саме цей процес і повинен бути відображений у стратегії розвитку ЗЕД.

У результаті аналізування наукових робіт здійснено ідентифікацію та систематизацію факторів впливу на зовнішньоекономічну діяльність, які необхідно врахувати при формуванні стратегії розвитку ЗЕД.

На основі дослідження економічної сутності понять зовнішньоекономічна діяльність, стратегія та розвиток визначено, що стратегія розвитку ЗЕД - це цілісна система заходів щодо довгострокових дій суб'єкта, спрямована на розвиток організації, зміцнення її позиції на зовнішніх ринках, задоволення споживачів та досягнення поставлених цілей з урахуванням конкурентних переваг та впливу комплексу зовнішніх факторів.

Проблеми у сфері взаємодії виробника і споживача викликані сучасними умовами господарювання. Глобалізація, загострення конкуренції, динамічні зміни ринкового середовища зумовлюють необхідність застосування системного підходу щодо формування стратегії розвитку ЗЕД. Сутність зазначеного підходу полягає в поєднанні процесів створення та просування продукції, оптимізації фінансових та логістичних потоків, оцінюванні ризиків у межах корпоративної стратегії. Крім того, окреслено напрями взаємодії стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності із функціональними стратегіями підприємства.

Зміст місії стратегії розвитку ЗЕД на рівні підприємства відображено безпосередньо в означенні, тобто полягатиме в розвитку організування, мотивування, контролювання здійснення ЗЕД, зміцненні позиції підприємства на зовнішніх ринках. У глобальному розумінні стратегія розвитку ЗЕД підприємства полягатиме у формуванні позитивного іміджу вітчизняної продукції машинобудування та виваженого ставлення світової спільноти до України як до високотехнологічної країни.

Цілі в межах стратегії визначено роллю та масштабами ЗЕД конкретного підприємства. Обґрунтовано доцільність виділення трьох рівнів стратегічних цілей ЗЕД. Виконання стратегічних цілей 1-го рівня забезпечується безпосередньо завдяки виходу на зовнішній ринок. Цілі 2-го рівня будуть досягнуті, якщо підприємство зміцнить свої позиції, отримавши заплановані обсяги збуту продукції за відповідної прибутковості. 3-й рівень - передбачає диверсифікацію ринків.

Аналізування рівня стратегічного планування за результатами анкетування, у якому брали участь провідні фахівці машинобудівних підприємств, дають можливість стверджувати про недостатній рівень стратегічного планування ЗЕД, а саме: респонденти підтвердили необхідність стратегічного планування експорту, але не вбачають його необхідності для імпорту; стратегія ЗЕД як окремий компонент стратегічного планування відсутня. Основні стратегічні рішення приймаються керівником підприємства одноосібно або на рівні вищого керівництва. Основні проблеми стратегічного планування полягають у недостатності інформації про стан зовнішнього ринку, обмеженості фінансування, проявах економічної кризи.

У другому розділі дисертаційного дослідження “Аналізування стану зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств України в контексті формування стратегії розвитку” обґрунтовано методичні підходи щодо аналізування ЗЕД підприємства з точки зору рівня стратегічних цілей, на якому воно перебуває, розроблено механізм визначення пріоритетності регіонів України на основі експортного потенціалу та здійснено оцінювання існуючих стратегій машинобудівних підприємств.

Як свідчать статистичні дані за 2001-2004 рр., намітилася тенденція до збільшення частки покриття експортом імпорту, однак у 2005-2006 рр. та 2006 2007 рр. вона знизилась і становила 85,18 %, 81,3 % відповідно. Не відбулося значного збільшення товарного сальдо, що могло стати передумовою пожвавлення експортно-імпортної діяльності. Щодо товарної структури експорту продукції підприємств машинобудування, то у 2001-2007 рр. переважали: машини, устаткування та механізми (електричні та механічні) - 2852,9 млн. дол. США; засоби наземного, повітряного та водного транспорту - 1612,78 млн. дол. США; прилади і апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, вимірювальні - 239,78 млн. дол. США.

У 2005-2007 рр. продукція підприємств машинобудування експортувалася до 137 держав світу. Частка розвинутих країн в українському експорті машинобудівної продукції у 2007 р. становить 35,41 % ( країни ЄС -29,96 %; США - 5,45 %; Японія - 0,2 %; Канада - 0,1 %), а частка СНД - 37,82 %.

Економічна ситуація у країні не сприяє подальшому розвитку машинобудування в цілому, і зовнішньоекономічної діяльності зокрема. Падіння обсягів виробництва промисловості протягом січня - лютого 2009 р. порівняно з аналогічним періодом 2008 р. становить у середньому 37 %, тоді як у машинобудуванні - 53,7 %. Ці дані доводять необхідність державної підтримки машинобудівних підприємств, що дасть змогу втримати виробництво продукції на попередньому рівні та відновити свої позиції на зовнішніх ринках. Оскільки визначити підприємства з високим експортним потенціалом, що потребують допомоги на рівні держави складно, запропоновано передати ці повноваження на регіональний рівень. Із цією метою були виділені кластери регіонів із відповідним рівнем експортного потенціалу, оскільки він формується підприємствами, частка експорту яких у загальному обсязі реалізованої продукції є досить великою (табл. 1).

Це було досягнуто за допомогою рейтингування регіонів на основі показників ділової активності, економічного та інноваційного потенціалу. До регіонів із високим експортним потенціалом віднесли: Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Львівську, Полтавську області. Середній рівень експортного потенціалу мають - Київська, Луганська, Одеська, Сумська, Волинська, Миколаївська, Вінницька, Закарпатська, Кіровоградська, Черкаська, Чернігівська області та Автономна республіка Крим. Низький рівень - Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська області. Вважаємо за необхідне спрямовувати державну цільову допомогу регіонам із середнім рівнем експортного потенціалу.

Таблиця 1. Підприємства експортери продукції машинобудування

Примітка: Cформовано автором на основі звітів “Про економічний потенціал регіону” обласних державних адміністрацій України

На базі матриці відповідності підприємства рівню стратегічних цілей сформовано методичні рекомендації щодо аналізування зовнішньоекономічної діяльності машинобудівного підприємства. Вони включають такі етапи: оцінювання конкурентоспроможності продукції; аналізування діяльності підприємства на зовнішніх ринках; аналізування ЗЕД в умовах комерційного кредиту; аналізування оборотності коштів у зовнішньоторговельних операціях; врахування коливання курсу валют (табл. 2).

Здійснено оцінювання конкурентоспроможності лічильників газу типу G4: лічильник САМ ГАЗ (ТОВ “Фірма” Сам газ” (м. Рівне); лічильник “Візар” (м. Київ); лічильник Галус-2000 СП “Актаріс Україна” - українського виробництва та лічильника лідера на європейському ринку, а саме - лічильник “Метрікс” (Польща), фабрики АПАТОР “Метрікс”. Найвищу оцінку згідно з експертним опитуванням отримав лічильник марки САМ ГАЗ (виробництва ТОВ “Фірма” Сам газ” (м. Рівне)). Не дивлячись на те, що він поступається лічильнику Метрікс польського виробництва, який має кращі технічні характеристики щодо точності вимірювання та функціональності, а продукції СП Актаріс Україна (лічильник Галус-2000) щодо параметрів безпеки експлуатації, можна стверджувати про його конкурентоспроможність на вітчизняному та іноземному ринках.

Таблиця 2. Перелік етапів аналізування відповідно до рівня стратегічних цілей ЗЕД

Примітка: Розроблено автором

Досліджено якість існуючих стратегій машинобудівних підприємств, що здійснюють ЗЕД та ефективність їх впровадження, у результаті чого було сформовано методичні рекомендації щодо оцінювання стратегії, використання яких спростить процес стратегічного планування та контролювання здійснення ЗЕД. Оцінювання здійснювалося за структурою, за змістом основних етапів стратегії та відповідністю прогнозованих показників фактичним результатам відповідного звітного періоду.

Аналізування стратегій ВАТ “СКФ Україна”, ВАТ “Луцький автомобільний завод”, Державного підприємства Міністерства Оборони України Луцького ремонтного заводу “Мотор” та фабрики АПАТОР корпорації “Метрікс” засвідчило таке: схильність до ототожнення місії з однією з стратегічних цілей; не врахування факторів впливу на розвиток ЗЕД; недосконале вивчення конкурентів як із точки зору переваг, так і особливостей та цілей стратегічного планування; відокремлене формування стратегічних цілей експорту та імпорту; недоліки прогнозування фінансових показників; відсутність системного підходу щодо формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

У третьому розділі “Забезпечення стратегії розвитку ЗЕД засобами підвищення ефективності її впровадження” розроблено механізм відбору стратегічних альтернатив у межах стратегії розвитку ЗЕД за різних сценаріїв розвитку національної економіки, кількісно оцінено фактори впливу на розвиток ЗЕД машинобудівного підприємства, розроблено оптимізаційну модель обсягів експорту та імпорту для ефективної реалізації стратегії розвитку ЗЕД.

Обґрунтовано можливість використання багатоетапної методики оцінювання альтернативних стратегічних рішень, яка полягає в послідовному застосуванні різних критеріїв оцінки альтернативи за вимогою організатора прийняття рішень. Вибір рівня стратегічних цілей у межах стратегії розвитку ЗЕД здійснено в декілька етапів: прийняття рішень за критерієм математичного сподівання наслідків; прийняття рішень за рівнем ризику альтернативи; прийняття рішень за критерієм дисперсії розподілу наслідків; прийняття рішень за критерієм значення коефіцієнта варіації; прийняття рішення за критерієм мінімуму сподіваних збитків.

Дієвість запропонованої методики відбору рівнів стратегічних альтернатив за різних сценаріїв розвитку національної економіки здійснено на основі даних стратегії розвитку корпорації “Богдан”. Водночас автором використано імітаційне моделювання ситуації за песимістичного та найбільш імовірнісного сценаріїв розвитку національної економіки (табл. 3).

За результатами розрахунку зроблені такі висновки. Якщо критерієм відбору обрано середнє квадратичне відхилення та рівень ризику, то найоптимальнішою для підприємств корпорації будуть альтернативи другого рівня стратегічних цілей, оскільки значення середнього квадратичного відхилення у цьому випадку найнижче (=6,36; =5,2; =3,18) (табл. 4).

З іншого боку для особи, яка приймає рішення і не схильна до ризику цей рівень стратегічних цілей неприпустимий за найбільш імовірнісного та песимістичного сценаріїв розвитку економіки. За оптимістичного сценарію розвитку національної економіки 3-й рівень стратегічних цілей матиме найвищий ризик недосягнення сподівань та найвище квадратичне відхилення, але існує

Таблиця 3. Прогнозні доходи корпорації “Богдан” від збуту продукції на ринок Росії

Примітка 1: У таблиці 3. А, Б, В, Г, Ґ, Д, Ж, З, К - сценарії реалізації ЗЕД при різних рівнях стратегічних цілей, - величина прогнозованих доходів, і - рівень стратегічних цілей, j - сценарій розвитку національної економіки

Примітка 2: Розраховано автором

Таблиця 4. Результати розрахунку ризиків прийняття стратегічних рішень та індикаторів отримання надприбутків

Примітка: Розраховано автором

висока ймовірність отримання надприбутків. Це стосується і реалізації ЗЕД за найбільш імовірнісного сценарію. Тобто цей рівень оберуть ті підприємства, що схильні приймати ризиковані рішення. Для несхильних до ризику оптимальними будуть такі варіанти: 2-й рівень стратегічних цілей за оптимістичного сценарію розвитку економіки; 3-й рівень за найбільш імовірнісного сценарію розвитку; 1-й рівень - за песимістичного. Найнижчі рівні ризику не забезпечують надприбутків.

Оцінивши альтернативи за коефіцієнтом варіації керівництво корпорації “Богдан” ймовірно вибере варіанти 2-го рівня за відповідних сценаріїв розвитку національної економіки.

Застосовуючи сподівані збитки Z як критерій відбору стратегічних альтернатив (Z(А) = 492,293; Z(Б) = 20,614; Z(В) = 269,35; Z(Г) = 2710,82; Z(Ґ) = 16,8782; Z(Д) = =869,04; Z(Ж) = 7273,66; Z(З) = 123,578; Z(К) = 5172,63), можна стверджувати, що корпорацією “Богдан” за оптимістичного сценарію оптимальним є досягнення цілей другого рівня; для найбільш імовірнісного - третього; за песимістичного - великі збитки будуть отримані за будь-якого рівня стратегічних цілей.

Наведено значення критеріїв відбору стратегічних альтернатив у межах формування стратегії розвитку ЗЕД для машинобудівних підприємств, що дасть змогу особам, які приймають стратегічні рішення, обрати альтернативу, реалізація якої призведе до отримання найбільших економічних вигод.

Для аналізування внутрішніх та зовнішніх умов середовища, під час формування стратегії розвитку ЗЕД відібрано групи факторів, що мають найбільший вплив на розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Для цього використано метод експертного оцінювання. Підприємства-респонденти обиралися на основі таблиці випадкових чисел. Таким чином нами було відібрано 25 машинобудівних підприємств. Результати експертного опитування показали, що до основних груп факторів слід віднести: внутрішні - виробничі, технологічні; зовнішні економічні фактори на рівні “держава”; часу та простору; зовнішні економічні фактори на рівні “ринок”; освітні.

На основі методу багатофакторної лінійної регресії автором побудовано економіко-математичну модель визначення впливу факторів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Отримано ряд лінійних рівнянь залежності між відібраними факторами та обсягом експорту і виділено чинники, що мають найбільшу силу впливу на середньостатистичне машинобудівне підприємство (табл. 5).

Правильність відбору чинників, які мають найбільшу силу впливу на розвиток ЗЕД підтверджено адекватністю та надійністю сформованих моделей, оскільки відповідні коефіцієнти кореляції та детермінації наближуються до 1, розрахункові значення критерію Фішера більше критичних, а явище мультиколінеарності відсутнє.

Розроблено оптимізаційну модель, яка використовуватиметься у процесі формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності для прогнозування необхідних обсягів експорту у разі відомих витрат на імпортне комплектування. Метою економіко-математичного моделювання є визначення оптимального обсягу прибутку від здійснення зовнішньоекономічної діяльності машинобудівного підприємства. Саме прибуток від здійснення ЗЕД є цільовою функцією. Для визначення обмежень оптимізаційного моделювання враховано наступні умови: здійснюючи експортно-імпортні операції вторгована валюта, як правило, використовується для імпорту товарів чи послуг, тому необхідно дотримуватися умови валютної збалансованості; обсяг імпорту не повинен перевищувати потреби комплектування (виробничої потужності). За цих умов економіко-математична модель матиме вигляд задачі лінійного програмування (1):

;

, , ;

, , ; (1)

;

, , ;

; ; ; ,

Таблиця 5. Результати багатофакторного регресійного аналізу виявлення сили впливу факторів на розвиток ЗЕД машинобудівного підприємства

Примітка: Сформовано автором

де І - прибуток від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, - плановий дохід від експорту, - досягнутий рівень доходу від експорту, - дохід від експорту на і-му ринку, і - ринок збуту (рівень стратегічних цілей), ; k - кількість ринків збуту; - накладні витрати; - транспортні витрати на ринку; - витрати на страхування; - мито; - інші витрати, - множник s-го виду, , - ціна імпорту; j - індекс постачальника, ; l - індекс виду комплектування, , - обсяг імпорту комплектування, - потреба в комплектуванні l-го виду.

Апробацію оптимізаційної моделі здійснено на основі звітів продажу однорідної продукції і комплектування на зовнішній ринок та фінансової звітності ВАТ “СКФ Україна”. Різниця між обсягами експорту та імпорту досліджуваного підприємства протягом 2005-2007 рр. становить відповідно 803,8; 1149,6; 1418,2 тис. дол. США. Оптимальний прибуток від здійснення ЗЕД має складати 2005 р. - 2393,12; 2006 р. - 3222,64; 2007 р. - 4020,18 тис. дол. США. Тобто відхилення становить 1589,32; 2073,04; 2612,00 тис. дол. США. Це свідчить про те, що під час досліджуваного періоду підприємством при виконанні всіх обмежень не досягнуто умов оптимальності. Тобто, не дивлячись на те, що отриманий дохід від експорту перевищив витрати з імпорту його обсяг необхідно збільшити майже вдвічі, або зменшити обсяги імпорту за рахунок використання комплектування вітчизняного виробництва.