Формування, використання та розвиток трудового потенціалу в умовах структурно-інноваційних перетворень

9. Проведене дослідження дозволило уточнити поняття якості праці персоналу підприємств як загального показника рівня виробничого процесу за умови використання наявних конкурентних переваг кадрового складу та націленості діяльності працівників на виробництво якісної продукції, надання ними якісних послуг при оптимальних умовах праці. У визначенні поняття «якість праці» застосовується біполярний підхід: інтроверсія відбивається у підвищенні кваліфікаційного рівня праці з метою виробництва конкурентоспроможного продукту, екстраверсія - у результативності праці відповідно до можливості завоювання підприємством кращої у порівнянні з конкурентами позиції.

10. Запропонована і обґрунтована концепція формування нових стандартів якості праці є соціально-орієнтованою за своєю суттю, базується на дотриманні п'яти загальних принципів (відповідність, забезпеченість, делегування, розвиток, відповідальність) та виступає стрижнем суспільного й виробничого процесу, оскільки відбувається інтерактивна взаємодія споживача й виробника по створенню якісного продукту. Приведення у відповідність запропонованим стандартам рівень організації надання послуг або виробництва продукції, організації якісної праці на робочому місці та організації управління працею дозволяє здійснювати перманентний, цілеспрямований вплив на фактори й умови досягнення підприємством високих конкурентних переваг.

11. Аналіз теоретичних підходів щодо визначення змісту поняття “бренд-капіталу галузі” (БКГ) дозволив з'ясувати структуру БКГ та взаємозв'язок його окремих елементів. Уточнене поняття БКГ як сукупності нематеріальних та віртуальних активів у вигляді “гудвіла”, який створює ексклюзивну компетентність у певній сфері діяльності, імідж і репутацію галузі та підсилює її організаційні можливості. В структурі БКГ на відміну від існуючих підходів вперше виділяються чинники соціального потенціалу, визнані активи індивідуального людського потенціалу (патенти, авторські посвідчення, ноу-хау) і фірмові нематеріальні активи (товарні марки, товарні знаки, комерційні секрети). На підставі запропонованого підходу щодо визначення сутності та структури БКГ розроблено дві моделі: оцінки величини БКГ та моніторингу рівня використання БКГ, які дозволяють забезпечити ефективне використання окремих складових БКГ в залежності від сукупності чинників та відбивають результативність інноваційної діяльності галузі і величину набутих переваг на ринку.

12. Ступінь використання трудового потенціалу підприємств міжнародних транспортних коридорів (МТК) пропонується визначати за допомогою комплексних та системних методів SWOT- аналізу, які дозволяють виявити вплив можливостей та загроз макросередовища транзитної сфери на інноваційну поведінку персоналу з відокремленням як стимулів, так і антистимулів інноваційної праці. За ознаками адаптивності - диссипативністі виділено чотири зони переважного впливу на використання трудового потенціалу підприємств МТК, для кожної з зон запропоновано портфель доцільних заходів для досягнення ймовірного атрактору розвитку з метою поширення сили і можливостей та нейтралізації або пом'якшення дії слабкостей і загроз. Ці портфелі класифікуються за активністю та ризикованістю заходів щодо розвитку і використання трудового потенціалу підприємств МТК.

13. З'ясування сучасних трихвильових різновекторних тенденцій змін у структурі ринку інтелектуальної праці дозволило сформулювати сутність та особливості інтелектуальної праці, двоїстий характер якої проявляється, з одного боку, у суперечності креативності (створенні принципово нових ідей і продуктів, що відхиляються від традиційних) і репродуктивності (здійсненні традиційних, алгоритмічних операцій у процесі креативної діяльності і створенні інноваційного продукту), з іншого - у суперечності матеріального та ідеального у процесі інтелектуальної праці та втіленні її результатів у знаннях, творчих здібностях, досвіді рішення інноваційних проблем та інноваційних продуктах. З метою виявлення та дослідження взаємозв'язку між головними чинниками, діючими на ринку інтелектуальної праці, була розроблена модель моніторингу попиту та пропозиції, яка дозволяє виділити ті групи показників, що характеризують стан ринку інтелектуальної праці з якісних і кількісних сторін, виявити реальні ресурси та потребу підприємств в інноваційній, креативній праці.

Література

1. Щербак В.Г. Інноваційні аспекти управління трудового потенціалу. Монографія. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2009. - 320с.

2. Щербак В.Г. Управління персоналом підприємства: Наукове видання. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. - 220с.

3. Щербак В.Г. Створення та використання конкурентних переваг персоналу в сучасних технологіях управління підприємством: Наукове видання. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2006 - 162с.

4. Мельникова К.И. Экономическая оценка качества ремонта оборудования. Монография. - Харьков: Изд. "Основа" при Харьковском государственном университете, 1992. - 193с.

5. Щербак В.Г., Лозенко А.П. Проблеми проникнення вітчизняних підприємств на зовнішні ринки // Фінанси України. - 1999. - №4. - С. 41 - 44.

6. Щербак В.Г., Лозенко А.П. Использование методов таксономии при оценке конкурентной позиции предприятия// Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - Вип. 80. - С. 172 - 185.

7. Щербак В.Г., Щербак В.М. Інвестиційна привабливість вільних економічних зон // Економіка розвитку. - Харків: Вид. ХДЕУ, 2002. - №3.

8. Щербак В.Г., Щербак В.М. Стратегическое управление инновационными процессами на предприятии // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. - Кіровоград: КДТУ, 2003. - Вип. 4. - С. 510 - 514.

Размещено на Allbest.ru