Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний центр індустріальнИх проблем розвитку НАН України

УДК 338:22.111

Оцінка і діагностика соціальної напруги в державних цільових програмах

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Узунов Володимир Володимирович

Харків-2008



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківскьому національному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Кизим Микола Олександрович, Харківський національний економічний університет, професор кафедри банківської справи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Бубенко Павло Трохимович, Північно-Східний науковий центр НАН і МОН України, директор кандидат економічних наук Гейман Олег Айзікович, Верховна Рада України, народний депутат

Захист відбудеться “26” грудня 2008 року о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К.64.251.01 у Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61002, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 7-й під'їзд, 8 поверх.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61158, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, під'їзд 7, поверх 8.

Автореферат розісланий “26” листопада 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. М. Красноносова



Анотація

Узунов В. В. Оцінка і діагностика соціальної напруги в державних цільових програмах.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством.- Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України.

Подано результати дослідження та вирішення науково-практичної задачі оцінки і діагностики соціальної напруги в країні та її регіонах при розробці державних цільових програм.

Розглянуто і уточнено сутність поняття “соціальна напруга”. Визначено фактори, у першу чергу, якості життя населення, які впливають на соціальну напругу в країні та її регіонах. Запропоновано програмно-цільовій підхід до державного управління соціальною напругою в країні та її регіонах. Розроблено методику оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах за стадіями житттєвого циклу. Розглянуто і уточнено сутність поняття “діагностика соціальної напруги” в країні та її регіонах. Досліджено можливість використання когнітивного підходу до діагностики соціальної напруги в регіонах країни.

Запропоновано технологію когнітивного моделювання діагностики та можливих сценаріїв розвитку ситуації із соціальною напругою в регіонах країни. Побудовано когнітивну карту і модель діагностики, а також можливі сценарії розвитку ситуації щодо соціальної напруги в регіонах, які включено до державної цільової програми. Визначено пріоритетні напрямки зниження соціальної напруги в регіонах країни, які потребують першочергової державної підтримки.

Ключові слова: оцінка, діагностика, соціальна напруга, когнітивна модель, програмно-цільовий підхід.



АННОТАЦИЯ

Узунов В. В. Оценка и диагностика социальной напряженности в государственных целевых программах.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством.- Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины.

Представлены результаты исследования и решения научно-практической задачи - оценки и диагностика социальной напряженности в стране и ее регионах при разработке государственных целевых программ.

Рассмотрена и уточнена сущность понятия «социальная напряженность». Определены факторы, в первую очередь, качества жизни населения, которые влияют на социальную напряженность в стране и ее регионах. державний соціальний напруга регіон

Исследована теория и практика программно-целевого планирования и управления за рубежом и в Украине. Рассмотрена возможность использования программно-целевого подхода к решению проблемы социальной напряженности в стране и ее регионах.

Проанализирована теория и практика оценки социальной напряженности в стране и ее регионах. В основу оценки социальной напряженности положена теория жизненного цикла конфликта, что позволило идентифицировать следующие ее стадии: открытого и латентного проявления с активным и пассивным поведением граждан. Осуществлены расчеты социальной напряженности в регионах Украины. Определены те из них, которые подлежат первоочередному включению в государственную целевую программу по снижению социальной напряженности.

Проанализирована и уточнена сущность понятия «диагностика социальной напряженности» в стране и ее регионах. Рассмотрена возможность и целесообразность использования когнитивного подхода к диагностике социальной напряженности в стране и ее регионах. Предложена технология когнитивного моделирования диагностики и возможных сценариев развития ситуации с социальной напряженностью в регионах страны. Построена когнитивная карта и модель диагностики, а также возможные сценарии развития ситуации с социальной напряженностью в регионах, которые включены в государственную целевую программу. Определены приоритетные направления снижения социальной напряженности в регионах страны, которым требуется первоочередная государственная поддержка.

Ключевые слова: оценка, диагностика, социальная напряженность, когнитивная модель, программно-целевой подход.



SUMMARY

Uzunov V.V. Assessment and Diagnostics of Social Tension in State Purpose-Oriented Programs. - Manuscript.

Dissertation for the Scientific Degree of Candidate of Science (Economics), speciality 08.00.03 - economics and management of national economy.- Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine.

The results of the research and solution of scientific and practical task of assessment and diagnostics of social tension in the country and its regions when developing state purpose-oriented programs have been provided.

The essence of the conception “social tension” has been considered and specified. The factors, in the first place of quality of life of population, which have an influence on social tension in the country and its regions, have been determined. The program and purpose-oriented approach to state management of social tension in the country and its regions has been suggested. The methodology of assessment of social tension in the country and its regions by stages of life cycle has been developed. The essence of the conception “diagnostics of social tension” in the country and its regions has been considered and specified. The possibility of the use of cognitive approach to diagnostics of social tension in the regions of the country has been studied.

The technology of cognitive modeling of diagnostics and possible scenarios of development of situation with social tension in the regions of the country has been suggested. The cognitive map and model of diagnostics as well as possible scenarios of development of situation as to social tension in the regions included in the state purpose-oriented program have been built. The priority directions of reduction of social tension in the regions of the country which require immediate support have been determined.

Key words: assessment, diagnostics, social tension, cognitive model, program and purpose-oriented approach.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останнім часом у науці продовжує домінувати механістичний підхід, для якого характерно поняття соціально-економічної системи як неживої, що складається з різних елементів і показників, що її характеризують.

На практиці соціально-економічна система являє собою сполучення як неживої (машин, механізмів, споруд та ін.), так і живої (окремих індивідів, колективів і соціальних груп) праці. Для останньої характерно соціально-психологічне сприйняття процесів, що мають місце в економіці і суспільстві.

Однією з характеристик цих процесів є соціальна напруга, що ілюструє як населення в цілому або окремі соціальні групи реагують на різний ступінь задоволення їх потреб.

Дослідженню окремих проблем, повязаних із соціальною напругою, присвячені роботи таких закордонних та вітчизняних вчених, як Авер'янов Л. А., Анікін П. В., Анцупов А. Я., Григас Р., Бубенко П. Т., Гейман О. А., Дави-дов А. А., Дюркгейм Е., Іванов О. І., Кизим М. О., Мертон Р., Парсон Т., Плю-снін Ю. М., Рязанцев С. В., Сорокин П., Шульц Е. та інші.

Однак більшість з них досліджували соціальні та психологічні аспекти цього поняття, а його економічні прояви на рівні країни в цілому та її регіонів практично не розглядались.

Аналіз програм соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, а також державних цільових програм, які стосуються проблем підвищення якості життя населення, свідчить про те, що в них відсутнє як, власне, поняття «соціальна напруга», так, відповідно, і наукове обґрунтування її зниження. Це стосується як оцінки ситуації із соціальною напругою в країні та її регіонах, так і діагностики та вибору тих із них, які в першу чергу підлягають державній підтримці. Разом з тим відсутній і науково обгрунтований методичний підхід до визначення пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни.

Усе наведене вище обумовило актуальність вибору теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконувалася в рамках науково-дослідної роботи у Харківському національному економічному університеті за темою: «Теоретичні основи оцінки рівня та якості життя населення регіонів України» (№ ДР 0104U000925), а також науково-дослідної роботи в Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України: “Розробка стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області до 2015 року” (№ ДР 0107U009113).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення та розвиток теоретичних підходів і методичних рекомендацій щодо оцінки та діагностики соціальної напруги при розробці державних цільових програм.

Для реалізації сформульованої мети дослідження в роботі поставлено такі задачі:

- проаналізувати та уточнити сутність поняття “соціальна напруга” в країні та її регіонах;

- визначити фактори, які впливають на соціальну напругу в країні та її регіонах;

- проаналізувати можливість застосування програмно-цільового підходу до вирішення проблеми зниження соціальної напруги в країні та її регіонах;

- проаналізувати діючу теорію та практику оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах, визначити їх недоліки та напрямки удосконалення;

- удосконалити методику оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах та вибір тих з них, що підлягають першочерговому залученню до державної цільової програми;

- здійснити розрахунки соціальної напруги в регіонах України та обрати ті з них, що підлягають першочерговому залученню до державної цільової програми;

- розглянути та уточнити сутність поняття “діагностика соціальної напруги” в країні та її регіонах;

- удосконалити модель діагностики та вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни, які залучені до державної цільової програми;

- здійснити діагностику та вибір пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах України на основі запропонованої моделі.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процеси розробки та обгрунтування державних цільових програм щодо зниження соціальної напруги в країні та її регіонах.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні методи та інструменти оцінки і діагностики соціальної напруги в країні та її регіонах у державних цільових програмах.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використовувалися такі методи теоретичного та емпіричного дослідження: аналізу - для визначення ситуації із соціальною напругою в країні та її регіонах; логічного узагальнення - для уточнення сутності понять “соціальна напруга” та “діагностика соціальної напруги”; економіко-математичного моделювання, як-то: кластерного аналізу (неієрархічний метод k-середніх) - для розпізнавання стадій соціальної напруги в регіонах країни; когнітивного моделювання (на основі теорії графів) - для діагностики та визначення пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни; кореляційно-регресійного аналізу - для визначення взаємного впливу основних і управляючих факторів у когнітивній моделі; методу ентропії - для розрахунку інтегральних показників стадій соціальної напруги в регіонах країни.

Наукова новизна отриманих результатів.

Одержані в процесі дослідження наукові результати мають різну ступінь новизни і в сукупності вирішують важливу науково-практичну задачу оцінки і діагностики соціальної напруги при розробці державних цільових програм.

Серед одержаних основних наукових результатів є такі:

дістали подальшого розвитку:

- методика оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах, яка, на відміну від існуючих, базується на теорії життєвого циклу конфлікту з урахуванням таких стадій: відкритий і латентний прояв з активною та пасивною поведінкою громадян, що забезпечує оцінку динаміки цього процесу;

- методичний підхід до вибору регіонів країни, які підлягають першочерговому залученню до державної цільової програми щодо зниження соціальної напруги в країні. На відміну від існуючих в його основу покладено ідентифікацію регіонів країни по стадіях соціальної напруги, що дає змогу з урахуванням дефіциту коштів здійснювати державну підтримку тих регіонів, які в першу чергу її потребують;

- методичний підхід до діагностики та вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в країні та її регіонах, який, на відміну від існуючих, синтезує фактори, що управляють та є основними, в когнітивній моделі та забезпечує вибір різних можливих сценаріїв розвитку ситуації за допомогою імпульсного методу;

удосконалено:

- міждисциплінарне поняття соціальної напруги в країні та її регіонах як особливого соціально-психологічного стану населення або окремих його соціальних груп, який залежить від рівня задоволення їх потреб і виявляється в девіантній поведінці або зміні місця проживання та сімейного стану;

- поняття “діагностика соціальної напруги” в країні та її регіонах, яке, на відміну від існуючих, являє собою процес як розпізнавання сили та напрямків дії факторів на соціальну напругу, так і визначення можливих наслідків такого впливу;

- методичний підхід до побудови когнітивної моделі діагностики та визначення пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни, який, на відміну від існуючих, базується як на об'єктивному виборі основних управляючих факторів, так і на їх взаємному впливі, що забезпечує її адекватність процесу, який досліджується.

Практичне значення отриманих результатів. Основні теоретичні положення роботи доведені до рівня конкретних методик і рекомендацій з оцінки і діагностики соціальної напруги в регіонах країни для розробки державних цільових програм. Методичні рекомендації щодо оцінки соціальної напруги і визначення факторів якості життя населення, що впливають на неї, впроваджено: в Харківській обласній державній адміністрації (довідка про впровадження № 64/4 від 15.10.2007 р.) та Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України (довідка про впровадження № 193/4 від 18.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є сформульовані та обґрунтовані наукові положення, висновки та рекомендації щодо оцінки і діагностики соціальної напруги в країні та її регіонах при розробці державних цільових програм. Дисертаційна робота є особистою науковою працею здобувача. Усі результати отримані безпосередньо здобувачем і знайшли своє відображення в опублікованих працях. У дисертації здобувач використовував власні наукові ідеї, у тому числі викладені в роботах, що виконані у співавторстві.

Внесок здобувача в монографію [1, за списком опублікованих праць на стор. 15 автореферату], яка написана в співавторстві, є таким: проаналізовано та уточнено сутність поняття «соціальна напруга», обгрунтовано сутність та необхідність застосування програмно-цільового підходу до її зниження по країні та її регіонах, розроблено теоретичні основи до оцінки соціальної напруги та вибору регіонів, що підлягають першочерговій державній підтримці, синтезовано методичний підхід до вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах у державних цільових програмах, проведена апробація на регіонах України.

Внесок здобувача в монографію [2], є таким: уточнено сутність поняття «соціальна напруга» та розроблено структурну схему її прояву, проаналізовано підходи до формування сукупності факторів, що впливають на соціальну напругу в регіонах країни, визначено їх класифікацію, розроблено комплекс основних факторів соцальної напруги, методику оцінки рівня соціальної напруги, проведено відповідні розрахунки щодо соціальної напруги в регіонах країни

Внесок здобувача в наукову статтю [7] є таким: проаналізовано існуючі методичні підходи до оцінки соціальної напруги, розроблено їх класифікацію та досліджено можливості використання для оцінки соціальної напруги в Україні.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, висновки і рекомендації, викладені в дисертації, доповідалися і були схвалені на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інноваційний розвиток України: наукове, економічне та правове забезпечення” (Харків, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність та інноваційній розвиток України” (Харків, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції “Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики” (Харків, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 10 наукових працях, у тому числі: 2 монографіях, 5 статтях у фахових виданнях, 3 - в інших наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 44,6 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 14,34 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Обсяг основного тексту дисертації складає 152 сторінки, що містить 35 таблиць, з яких 3 займають 6 повних сторінок, 26 рисунків, з яких 6 займають 6 повних сторінок. Робота містить 3 додатки та список використаних джерел з 274 найменувань.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, проаналізовано сучасний стан науково-практичної задачі, яка потребує вирішення, сформульовані мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження, визначені наукова новизна й практичне значення отриманих результатів і запропонованих рекомендацій.

У першому розділі - “Соціальна напруга і програмно-цільовий підхід до її зниження” - розглянуто й уточнено сутність поняття “соціальна напруга”; визначено фактори, які впливають на соціальну напругу в країні та її регіонах; розглянуто теорію і практику програмно-цільового планування й управління, їх особливості і можливості застосування при вирішенні проблеми зниження соціальної напруги в країні та її регіонах.

На сьогоднішній день стійкий соціально-економічний розвиток країн світу, включаючи Україну, значною мірою залежить від відсутності в них соціальних конфліктів, як то: страйків, акцій протесту або революцій. Для запобігання цьому потрібно заздалегідь розпізнавати зростання соціальної напруги в країні та її регіонах і здійснювати заходи з її зниження.

Як свідчать результати проведеного дослідження, поняття “соціальна напруга” є міждисциплінарним. Воно використовується в таких науках, як соціологія, психологія та економіка і базується на понятті “конфлікт”.

Аналіз точок зору науковців на сутність поняття “соціальна напруга” дозволив сформувати його таким чином: соціальна напруга в країні та її регіонах - це особливий соціально-психологічний стан населення або окремих його соціальних груп, який залежить від рівня задоволення їх потреб і проявляється в девіантній поведінці або зміні місця проживання та сімейного стану.

Як свідчать дослідження, на соціальну напругу в країні та її регіонах впливає безліч факторів: політичних, військових, етнічних, правових, психологічних економічних (якості життя населення). Особливо впливають останні - 51,6 % від загальної кількості досліджених.

До складу групи факторів якості життя населення в першу чергу входять такі: низький матеріальний рівень, бідність, зниження рівня особистого споживання - 13,9%; зростання злочинності - 11,4%; безробіття - 10,1%; несправедливий розподіл доходів, наслідки приватизації, розшарування суспільства - 8,94%; низькій рівень, соціального забезпечення - 8,9%; демографічні фактори, смертність усіх видів, зростання числа психічних захворювань - 7,6%; загострення житлової проблеми - 7,6%; розлучення - 6,3%; зменшення обсягів і якості медичних послуг - 6,3%; екологічна ситуація - 6,3%.

Незважаючи на те, що фактори якості життя населення на сьогодняшньому етапі соціально-економічного розвитку України є визначальними, однак вони не знайшли відповідного місця в державному плануванні та управлінні.

Вітчизняний досвід 30-х - 70-х рр. XX сторіччя та провідних країн світу свідчить про те, що програмно-цільовий підхід є тим інструментом, який може забезпечити вплив держави на зниження соціальної напруги в країні за рахунок покращання якості життя її населення.

Але, як показує дослідження, програмно-цільовий підхід при застосуванні до вирішення проблеми зниження соціальної напруги в країні та її регіонах потребує наукового обґрунтування за такими напрямками: удосконалення методики оцінки ситуації із соціальною напругою в країні та її регіонах; вибір регіонів, що підлягають першочерговій підтримці держави; побудова моделі діагностики ситуації із соціальною напругою та моделювання можливих сценаріїв розвитку ситуації; визначення пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни.

У другому розділі - “Теоретичні аспекти оцінки соціальної напруги та відбору регіонів, які підлягають державній підтримці” - проаналізовано теорію і практику оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах; розроблено методичні підходи до оцінки соціальної напруги в регіонах країни; проведено розрахунки соціальної напруги в регіонах України; здійснено вибір регіонів, що підлягають першочерговій підтримці з боку держави.

На підставі літературних джерел досліджено теорію та практику оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах. Визначено її недоліки та напрямки удосконалення.

Визначено, що в основі оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах повинна лежати теорія життєвого циклу конфлікту, яка базується на чотирьох стадіях розвитку ситуації: відкритого і латентного проявлення з активною або пасивною поведінкою громадян.

Кожну зі стадій соціальної напруги в регіонах країни характеризує група часткових показників, які в подальшому синтезуються в інтегральний показник з використанням ентропійного підходу:

,

де - кількісна стандартизована оцінка z-го часткового показника оцінки i-ї стадії соціальної напруги j-го регіону;

- дисперсія (ентропія) z-го часткового показника оцінки i-ї стадії соціальної напруги в регіонах;

n - кількість часткових показників, за допомогою яких оцінюється i-та стадія соціальної напруги в регіонах.

Для розпізнавання стадій соціальної напруги в регіонах країни в роботі використовується неієрархічний кластерний метод k-середніх.

У результаті розрахунків регіони України по стадіях за формою прояви соціальної напруги та поведінки громадян у 2006 році розподілилися таким чином.

Для того, щоб визначити, на підйомній чи на спадній гілці кривої життєвого циклу соціальної напруги знаходиться той чи іншій регіон країни, у роботі пропонується здійснювати аналіз динаміки інтегрального показника відповідної стадії за останні п'ять років. Із наведених регіонів України на спадній гілці знаходяться такі: Луганський, АР Крим, Черкаський, Одеський, Хмельницький та Харківський, усі інші - на підйомній гілці.

У третьому розділі - “Методичний підхід до діагностики і вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах в державній цільовий програмі” - розглянуто і уточнено сутність поняття “діагностика соціальної напруги”; досліджено можливості використання когнітивного підходу до діагностики і вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги; запропоновано відповідну технологію побудови та використання когнітивної моделі сценарного планування розвитку ситуації із соціальною напругою в регіонах під впливом факторів якості життя населення; побудовано когнітивну модель та здійснено моделювання можливих сценаріїв розвитку ситуації з соціальною напругою; здійснено вибір пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги.

На підставі літературних джерел проаналізовано різні точки зору вчених на сутність поняття “діагностика” і запропоновано таке його тлумачення у застосуванні до соціальної напруги в країні та її регіонах: це процес як розпізнавання сили та напрямків дії факторів на соціальну напругу, так і визначення можливих наслідків такого впливу.

Досліджено застосування когнітивного підходу в психології, соціології, а також економіці і зроблено висновок про можливість та доцільність його використання при діагностиці та вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни.

Запропоновано технологію проведення діагностики і вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах на основі когнітивного підходу, яка включає в себе такі етапи: оцінку ситуації і виявлення її проблем; побудову когнітивної карти; побудову когнітивної моделі; сценарне моделювання розвитку ситуації; вибір напрямків і заходів щодо реалізації обраного сценарію.

Згідно із запропонованою технологією в роботі було побудовано когнітивну модель впливу факторів якості життя населення на соціальну напругу в регіонах країни.

З використанням імпульсного методу в роботі здійснено моделювання можливих сценаріїв розвитку ситуації із соціальною напругою під впливом факторів якості життя населення по окремих регіонах України. Так, наприклад, для Миколаївської області, яка знаходиться на стадії соціальної напруги відкритого прояву з активною поведінкою громадян, результати моделювання можливих сценаріїв розвитку ситуації.

Згідно з даними моделювання можливих сценаріїв розвитку ситуації з соціальною напругою у Миколаївській області найбільш прийнятним є першій сценарій, який передбачає зменшення соціальної напруги в регіоні (злочинності) на 6,23 %.

Пріоритетними напрямком зменшення соціальної напруги в Миколаївській області є такі: збільшення зайнятості населення та субсидій малозабезпеченим його верствам.

Наведений вище методичний підхід дозволяє діагностувати можливі сценарії розвитку ситуації та здійснювати вибір пріоритетних напрямків зменшення соціальної напруги в будь-якому регіоні країни, що забезпечує наукову обґрунтованість державної цільової програми.



ВИСНОВКИ

Одержані в дисертаційній роботі результати в сукупності вирішують важливу науково-практичну задачу - розроблення теоретичних підходів та методичних рекомендацій з оцінки і діагностики соціальної напруги в країні та її регіонах при розробці державних цільових програм.

На підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

1. Стійкий соціально-економічний розвиток будь-якої країни світу, у тому числі України, неможливий при наявності соціальних конфліктів у суспільстві. Для їх запобігання потрібно заздалегідь ідентифікувати зростання соціальної напруги як в країні в цілому, так і в окремих її регіонах. Поняття “соціальна напруга” є міждисциплінарним і по суті означає особливий соціально-психологічний стан населення або окремих його соціальних груп, який залежить від рівня задоволення їх потреб і проявляється в девіантній поведінці або зміні місця проживання та сімейного стану.

2. На соціальну напругу в країні та її регіонах впливає безліч груп факторів, серед яких однією з найбільш важливих є якість життя населення (51,6% від досліджених). До складу останньої в свою чергу входять: низький матеріальний рівень (13,9%); зростання злочинності (11,4%); безробіття (10,1%); несправедливий розподіл доходів (8,94%); низькій рівень соціального забезпечення (8,9%); демографічні фактори, смертність усіх видів, зростання числа психічних захворювань (7,6%); загострення житлової проблеми (7,6%); розлучення (6,3%); зменшення обсягів і якості медичних послуг (6,3%); екологічна ситуація (6,3%).

3. Незважаючи на актуальність державного впливу на стан соціальної напруги в країні та її регіонах, остання не знайшла свого місця в системі державного управління соціально-економічним розвитком України. Дослідження показало, що механізмом впливу держави на соціальну напругу в країні та її регіонах повинні бути відповідні державні цільові програми. Для забезпечення їх розробки та дієвої реалізації необхідно їх наукове обґрунтування, як то: уточнення сутності поняття “соціальна напруга” та методів її оцінки; діагностика можливих сценаріїв розвитку ситуації з соціальної напруги в регіонах і вибір пріоритетних напрямків її зниження.

4. Аналіз теорії та практики оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах засвідчив наявність певних недоліків у вирішенні цього питання, як то: безсистемний відбір часткових показників, які характеризують це явище; неврахування при оцінці стадій життєвого циклу соціальної напруги та інші. Все це обумовило необхідність подальшого розвитку теоретичних і методичних підходів до оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах.

5. Оцінка соціальної напруги повинна базуватися на теорії життєвого циклу конфлікту, яка при застосуванні до цього явища передбачає такі стадії його розвитку: відкриту та латентну прояви з активною та пасивною поведінкою громадян. Кожна зі стадій соціальної напруги оцінюється за допомогою часткових показників, які потім синтезуються в інтегральні.

Ідентифікація стадій соціальної напруги в регіонах країни здійснюється за допомогою кластерного аналізу, що у подальшому забезпечує вибір тих регіонів, які потребують першочергової підтримки з боку держави.

6. Проведені у роботі розрахунки за допомогою запропонованої методики дозволили ідентифікувати, на яких стадіях життєвого циклу соціальної напруги знаходиться той чи іншій регіон України і визначити першочерговість їх включення до державних цільових програм. Серед таких регіонів можна назвати: Дніпропетровський, Запорізький, Луганський, Миколаївський, Херсонський, Донецький, Полтавській та АР Крим.

7. Ефективна реалізація державної цільової програми зі зниження соціальної напруги в країні та її регіонах значною мірою залежить від обґрунтовано проведеної діагностики цього явища, що у подальшому дасть змогу здійснити відбір пріоритетних напрямків з його зниження. У роботі запропоновано під поняттям “діагностика соціальної напруги” в країні та її регіонах розуміти процес розпізнавання сили та напрямку дії факторів на соціальну напругу та визначення можливих наслідків такого впливу.

8. Діагностика та вибір пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в країні та її регіонах повинні ґрунтуватися на когнітивному підході до вивчення явищ і процесів. При цьому головними проблемами застосування цього підходу є такі: відбір основних і управляючих факторів; побудова причинних зв'язків та визначення напрямків впливу факторів; побудова сили впливу факторів у когнітивній моделі; проведення процесу моделювання можливих сценаріїв розвитку ситуації. У роботі запропонована технологія діагностики і вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни, яка певною мірою дозволяє вирішити наведені вище проблеми і забезпечити дієвий механізм наукового обґрунтування при розробці державної цільової програми.

9. Побудована у роботі когнітивна модель впливу факторів якості життя населення на соціальну напругу в регіонах країни дозволили здійснити діагностику цього явища для вибраних регіонів, визначити можливі сценарії розвитку ситуації і пріоритетні напрямки зниження соціальної напруги по регіонах, які досліджувалися. Перевірка моделі на адекватність засвідчила наближення її до реальних процесів, які протікають в регіонах країни, що дає можливість застосовувати її як науково обґрунтований інструмент при розробці державних цільових програм.



Список опублікованих робіт за темоЮ дисертації

Монографії

1. Узунов В. В. Программно-целевой подход к государственному управлению социальной напряженностью в регионах страны: [Монография] / Н. А. Кизим, В. В. Узунов. - Х. : ИД «ИНЖЭК», 2007. - 204 с.

2. Оценка социальной напряженности в регионах Украины / В. Н. Узунов, В. В. Узунов [и др.] // Соціально-економічний розвиток регіонів України: проблеми науки та практики: Монографія. - Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. - С. 133 -157.

Публікації у фахових виданнях

3. Узунов В. В. Социальная напряженность: предпосылки и формы проявления / Узунов В. В. // Бизнес Информ. - 2006. - № 6. - С. 85 - 89.

4. Узунов В. В. Понятийный аппарат социальной напряженности / Узунов В. В. // Бизнес Информ. - 2006. - № 7. - С. 52 - 55.

5. Узунов В. В. Формирование системы факторов оценки социальной напряженности в регионах Украины / Узунов В. В. // Бизнес Информ. - 2006. - № 11. - С. 31 - 39.

6. Узунов В. В. Державні цільові прогарами та особливості врахування в них соціальної напруги в країні / Узунов В. В. // Моделювання регіональної економіки. [Збірник наукових праць]. - Івано-Франківськ: Плай, 2006. - № 1(7). - С. 135 - 144.

7. Узунов В. В. Методические подходы к оценке социальной напряженности / Кизим Н. А., Узунов В. В. // Економіка: проблеми науки та практики. [Збірник наукових праць в 5 т.]. - Вип. 232. - Т. 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 132 - 141.

Публікації в інших виданнях

8. Социальная напряженность: особенности и предпосылки возникновения в Украине: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Інноваційний розвиток України: наукове, економічне та правове забезпечення»], (Харків, 27 - 28 жовтня 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Націон. юр. акад. України ім. Ярослава Мудрого [та ін.]. - Х. : ВД «ІНЖЕК», 2006. - С. 271 - 273.

9. Анализ особенностей диагностики социальной напряженности в регионах страны как фактора реализации их конкурентоспособности: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики»], (Харків, 23 - 24 жовтня 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Харк. нац. екон. ун-т [та ін.]. - Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. - С. 67 - 69.

10. Теоретические основы оценки социальной напряженности в регионах страны: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики»], (Харків, 20 - 21 листопада 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Харк. нац. екон. ун-т [та ін.]. - Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. - С. 111 - 114.

Размещено на Allbest.ru