Главная Коллекция "Otherreferats" Экономика и экономическая теория Формування та ефективний розвиток машинно-технологічних станцій у сільському господарстві

Формування та ефективний розвиток машинно-технологічних станцій у сільському господарстві

Опис машинно-технологічної станції на сучасному етапі розвитку. Оцінка сучасного стану та тенденцій розвитку технічної бази підприємств аграрного сектору. Удосконалення механізму створення та організаційної структури машинно-технологічних станцій.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.09.2015
Размер файла 91,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНИЙ РОЗВИТОК МАШИННО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ СТАНЦІЙ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

Ніценко Віталій Сергійович

Миколаїв - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: - кандидат економічних наук, доцент

Попович Василь Вікторович,

Одеський державний аграрний університет,

доцент кафедри економічної кібернетики,

декан економічного факультету.

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор, член-

кореспондент УААН

Підлісецький Гліб Макарович,

ННЦ «Інститут аграрної економіки»,

завідувач відділу цін та матеріальних ресурсів;

- кандидат економічних наук, доцент

Іваненко Гаврило Мефодійович,

Миколаївський державний аграрний університет,

доцент кафедри економіки сільського господарства.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід України від командно-адміністративної до ринкової економіки призвів до руйнування більшості галузей народного господарства. У результаті тривалої економічної кризи, інвестиційної непривабливості підприємств аграрного комплексу та впливу інших негативних факторів відбувається поступове знищення сільського господарства як галузі.

Більшість сільськогосподарських підприємств не в змозі поповнювати та підтримувати у роботаздатному стані наявний машинно-тракторний парк через скрутне фінансове становище, високі відсоткові ставки комерційних банків, диспаритет цін на продукцію сільського господарства та промислове обладнання. Тому багато з них не можуть здійснювати не тільки розширене, а й просте відтворення.

В таких складних, несприятливих умовах погіршується забезпеченість сільськогосподарських підприємств технікою, зростає навантаження на наявну техніку, що знаходиться у роботоздатному стані. Багато господарств не притримуються агротехнічних строків вирощування сільськогосподарських культур, в результаті чого деякі види енергоємних робіт або не виконуються, або виконуються не у повному обсязі.

Вирішення цієї проблеми потребує втручання українського уряду, бо теперішня політична спрямованість не виправляє ситуації, що склалася. Змін потребують практично більшість законів та нормативно-правових документів, що стосуються внесення змін до кредитно-фінансової, податкової та цінової політики.

Низька рентабельність господарств та усе вищеперераховане спричинило до відтоку з села кваліфікованих механізаторів, практично не застосовуються науково-обґрунтовані форми організації роботи машинно-тракторних агрегатів, знижується енергозабезпеченість, зростають проблеми екологічної безпеки.

Над проблемами формування, ефективного використання та обслуговування машинно-тракторного парку в сільському господарстві працюють С. Бородін, П.І. Гайдуцький, Л. Даниленко, Г.М. Іваненко, М.Г. Лобас, І. Масло, Є. Олійник, П.Т. Саблук, Л.В. Погорілий, Г.М. Підлісецький, Е. Фінн, В.С. Шебанін та ін. Проте проблемам розвитку машинно-технологічних станцій уваги надано дуже мало.

Необхідність дослідження теоретико-методологічних і практичних засад формування та підвищення ефективності діяльності машинно-технологічних станцій в сукупності визначили вибір теми дисертаційної роботи. машинний аграрний станція технологічний

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках теми кафедри організації виробництва та агробізнесу Одеського державного аграрного університету «Організаційно-економічний механізм господарювання і шляхи його удосконалення в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності Одеської області» (номер державної реєстрації №0101U005669).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - розробка і обґрунтування теоретичних питань та практичних заходів щодо ефективності використання техніки у машинно-технологічних станціях. Реалізації поставленої мети обумовила необхідність дослідження і розв'язання таких задач:

- надати характеристику машинно-технологічним станціям на сучасному етапі розвитку;

- визначити фактори та проблеми ефективного застосування системи машин;

- узагальнити методичні підходи до запровадження у сільське господарство нової техніки;

- дати оцінку сучасному стану та тенденціям розвитку технічної бази підприємств аграрного сектору Одеської області;

- провести оцінку економічної ефективності використання машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств та машинно-технологічних станцій Одеської області;

- удосконалити механізм створення та організаційної структури машинно-технологічних станцій;

- визначити та обґрунтувати напрями запровадження науково-обґрунтованих програм подальшого розвитку машинно-технологічних станцій;

- використовуючи економіко-математичні методи і моделі, розрахувати оптимальні розміри машинно-тракторного парку машинно-технологічної станції.

Об'єктом дослідження виступають процеси становлення машинно-технологічних станцій в Одеської області, орієнтованих на аграрних підприємств.

Предметом дослідження являються сукупність теоретичних, методологічних та практичних засад раціональної організації обслуговування машинно-технологічними станціями сільськогосподарського виробництва області.

Методи дослідження. В процесі дослідження застосовувалися наступні методи: діалектичний і абстрактно-логічний (теоретичне узагальнення і вивчення особливостей формування машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових відносин); економіко-статистичний і метод порівнянь (оцінка ефективності використання машинно-тракторного парку в сільськогосподарських підприємствах та машинно-технологічних станціях); ретроспективно-перспективний аналіз (визначення впливу основних та оборотних засобів на рентабельність аграрних формувань); розрахунково-конструктивний аналіз (прогноз розвитку забезпеченості машинно-технологічних станцій засобами механізації); математичне моделювання (визначення оптимальних розмірів машинно-технологічних станцій в регіоні).

В якості інформаційних джерел використовувалися: статистичні матеріали Державного комітету статистики України та Одеського обласного управління статистики, інформаційно-аналітичні дані відділу технічної політики і маркетингу Головного управління агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації; економічні паспорти сільськогосподарських підприємств Одеської області (ф. 220); матеріали наукових та інформаційно-публіцистичних видань; власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Головний результат дослідження полягає у наступному:

вперше:

- запропонована методика здійснення наукового прогнозу оптимізації послуг машинно-технологічних станцій з обслуговування сільськогосподарських товаровиробників на основі вирішення блочної економічно-математичної моделі;

- зроблено прогноз розвитку машинно-технологічних станцій шляхом розробки та запровадження науково-обґрунтованих програм, виконання яких підвищить ефективність функціонування і кінцеві результати діяльності машинно-технологічних станцій;

удосконалено:

- поняття машинно-технологічної станції, яка діє як самостійний статутний господарюючий суб'єкт і надає послуги сільськогосподарським товаровиробникам;

- механізм створення та організаційної структури машинно-технологічних станцій, який передбачає створення відділів брокерського та інформаційно-консультаційного обслуговування сільських товаровиробників,

- теоретичні положення щодо надання послуг машинно-технологічними станціями, які набувають нового змісту як самостійна послуга, що пропонується підприємствам аграрної сфери;

дістало подальший розвиток:

- методичні підходи щодо визначення системи факторів, які впливають на формування машинно-тракторного парку новою технікою;

- організація використання амортизаційного фонду на сільськогосподарських підприємствах та машинно-технологічних станціях для відновлення основних засобів виробництва через вкладення коштів у безризикові справи.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені теоретичні і методологічні положення дозволяють визначити потребу для сільськогосподарського виробництва Одеської області у кількості техніки, вибрати найбільш ефективні способи формування машинно-технологічних станцій в залежності від зональних умов.

Результати дослідження можуть бути використані при формуванні машинно-технологічних станцій для обслуговування підприємств сільського господарства як Одеської області, так й інших регіонів України.

Пропозиції, які наведені у дисертації, були прийняті до впровадження відділом технічної політики Головного управління агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації (довідка від 30.09.2008 року № 16-15-04-967) та у відділом технічної політики Управління агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації (довідка від 8 жовтня 2008 року № 275). Отримані дисертантом результати будуть впроваджені на ТОВ «Обрій-МТС-Роздільна» (довідка від 8 жовтня 2008 року № 392).

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Одеського державного аграрного університету по дисциплінам «Організація сільськогосподарського виробництва» і «Інженерний менеджмент» (довідка від 17 жовтня 2008 року № 01-22/01-1034).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором самостійно. Наведені в дисертації наукові результати з теоретико-методологічних і практичних питань, висновки і рекомендації щодо формування машинно-технологічних станцій шляхом запровадження програм розвитку є особистими розробками автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатами особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати, практичні розробки дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях: всеукраїнській науковій конференції молодих вчених (УДАУ, м. Умань, 2-3 березня 2006 року; 21-22 лютого 2007 року; 28-29 лютого 2008 року; 19-20 лютого 2009 року); Причорноморській регіональній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу (МДАУ, м. Миколаїв, 26-28 квітня 2006 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі» (ПДАА, м. Полтава, 27 березня 2007 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток агробізнесу: міжнародний досвід» (ПДАА, м. Полтава, 17-18 квітня 2007 року); Міжнародному Форуму молодих вчених «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (ХНТУСГ, м. Харків, 19-20 квітня 2007 року); Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми економіки, фінансів, обліку і аудиту в сучасних умовах господарювання» (Європейський університет, Полтавська філія, м. Полтава, 24 квітня 2007 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки АПК» (ХНТУСГ, м. Харків, 27-28 листопада 2007 року).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені у 25 наукових виданнях загальним об'ємом 21,56 друкованих аркушів, з них 14 статей (з них 12 одноосібні) - у наукових фахових виданнях обсягом 4,82 д.а., 10 - в інших наукових виданнях обсягом 1,3 д.а. і в одній колективній монографії обсягом 15,44 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 252 сторінки. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 176 найменувань (16 сторінок), містить 46 таблиць (29 сторінок), 6 рисунків (6 сторінок) і 17 додатків (74 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та головні завдання дисертаційного дослідження, визначено об'єкт, предмет, методологічні засади дослідження, розкрито наукову новизну та практичну цінність результатів роботи, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретично-методичні основи формування та розвитку машинно-технологічних станцій» висвітлені сутність та значення розвитку машинно-технологічних станцій, фактори і проблеми, що впливають на ефективне застосування системи машин, особливості та методичні підходи до запровадження у сільське господарство нової техніки.

Машини і механізми, що вироблялися вітчизняним сільськогосподарським машинобудуванням, значно поступалися зарубіжним аналогам за техніко-економічними показниками, якістю та надійністю в роботі, енергетичними характеристиками.

Проблема українських виробників техніки - нестача грошових коштів. В любій країні на розвиток агропромислового комплексу із бюджету виділяється значні засоби: у США - 38%, у Німеччині - 46%, Швеції - 59%, Японії - 66%, Фінляндії - 72%, Норвегії - 77%.

За цих умов як у сфері технічного сервісу, так і у сфері безпосереднього машинновикористання почався вимушений пошук нових ефективних організаційно-економічних форм виробничої діяльності. На базі державної, приватної і колективної власності почали створювати прокатні пункти, збирально-транспортні загони, машинно-технологічні станції.

Один з найбільш перспективних напрямків розвитку цієї сфери - це створення машинно-технологічних станцій, які являють собою виробничо-обслуговуючі підприємства, що мають статус самостійної юридичної особи і надають послуги з виконання енергоємних робіт (обробіток ґрунту, збирання зернових тощо) на орендованій землі або на основі договору, що призводить до своєчасного виконання робіт в агротехнічні строки, підвищення врожайності сільськогосподарських культур та зменшення втрат при збиранні вирощеної продукції.

З метою забезпечення комплексності дослідження, оцінку рівня використання нової техніки (як тракторів, так і комбайнів) необхідно проводити за системою показників ефективності. Економії коштів при використанні нових машин можна досягти за рахунок збільшення продуктивності, надійності, економічності, а також нижчої амортизації цих машин. Останні можна розрахувати за наведеною методикою у підрозділі 1.3.

Поряд із системою показників нової техніки, на ефективне формування машинно-тракторного парку новою технікою впливають ряд факторів (державна підтримка розвитку машинно-технологічних станцій, собівартість робіт, амортизаційні відрахування, форми земельних ділянок, ціни на нову сільськогосподарську техніку, енергоємність робіт, навантаження на одну машину).

Другий розділ «Розвиток та ефективне використання технічної бази сільськогосподарських підприємств і машинно-технологічних станцій» присвячено аналізу розвитку та технічної бази аграрної сфери Одеської області та створення в ній машинно-технологічних станцій, організації та економічній ефективності використання сільськогосподарської техніки.

Характерною особливістю сучасного стану сільськогосподарського виробництва є його глибока економічна криза, яка проявилась у спаді виробництва продукції, зубожінні машинно-тракторного парку. Сільськогосподарські підприємства в останні роки постійно скорочують закупки через дуже високі ціни на сільськогосподарську техніку, пальне і мастильні матеріали. За останні роки кількість зернозбиральних комбайнів, тракторів та іншої техніки в сільськогосподарських підприємствах зменшилась до критичного значення (табл. 1).

Таблиця 1

Рівень забезпеченості засобами механізації сільськогосподарських підприємств Одеської області

Показники

Роки

2007р. до 1996р., %

1996

2004

2005

2006

2007

Трактори:

а) всього, тис. штук

24,5

16,0

14,4

13,8

12,9

52,7

б) на 1000 га ріллі, штук

12

10

9

9

9

75,0

Зернозбиральні комбайни:

а) всього, тис. штук

4858

3244

2944

2799

3150

64,8

б) на 1000 га посіву зернових без кукурудзи, штук

7

7

4

4

4

57,1

Кукурудзозбиральні комбайни:

а) всього, тис. штук

1052

680

624

603

540

51,3

б) на 1000 га посіву кукурудзи, штук

4

5

4

5

4

100,0

Картоплезбиральні комбайни:

а) всього, тис. штук

24

4

3

3

2

8,3

б) на 1000 га посіву картоплі, шт.

83

44

16

14

8

9,6

Бурякозбиральні комбайни:

а) всього, тис. штук

625

302

263

231

212

33,9

б) на 1000 га посіву буряків, шт.

19

20

27

41

37

194,7

Із зменшенням наявної сільськогосподарської техніки збільшується кількість техніки, якої не вистачає до технологічної потреби, за рахунок чого зростає навантаження земель, що знаходиться в обробітку на один трактор (105 га) та посівної площі на один комбайн (246 га). В цілому ж по області забезпеченість тракторами становить 57%. До технологічної потреби забезпечення зернозбиральними комбайнами області не вистачає майже 6 000 одиниць техніки, тобто відсоток забезпечення становить 60%.

Проведені нами дослідження свідчать про дуже незначне відновлення сільгосптехніки у районах Одеської області (табл. 2). Наприклад, за період з 1999 р. по 2007 р. тракторів списано в 4,3 рази більше, ніж придбано.

З обласного бюджету на часткову компенсацію кредитної ставки на фактично отримані кредити у розмірі 13 994,2 тис. грн придбано через механізм часткової компенсації техніки на суму 5 200 тис. грн.

Нова техніка, що використовується на полях, має завантаження більше ніж визначено нормативами у два, а в деяких районах і в три рази, що призводить до її швидкого зносу і фізичного старіння. За рахунок цих факторів кількість продукції, яка виробляється вітчизняними сільськогосподарськими товаровиробниками, зменшується, що впливає на собівартість продукції і в цьому випадку веде до споживання населенням.

Таблиця 2

Співвідношення закупленої і списаної техніки в Одеській області, одиниць

Роки

Трактори усіх модифікацій

Зернозбиральні комбайни

Списано

Придбано

Списано

Придбано

1999

1686

72

282

5

2000

1519

28

271

11

2001

1129

34

205

21

2002

584

36

121

64

2003

779

100

120

97

2004

351

259

61

128

2005

301

326

45

153

2006

292

361

85

219

2007

233

392

42

224

Всього

6874

1608

1232

922

Перевищення списання над придбанням, разів

Останнім часом через відсутність коштів і зростання вартості техніки та обладнання підприємства не мають можливості їх придбати. Тому рівень забезпеченості основними засобами значно знизився.

Рівень використання засобів виробництва, вплив їх на виробничо-економічні показники господарської діяльності визначаються кількома показниками. Найбільш важливі з них є капіталовіддача, капіталомісткість, коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (табл. 3).

Таблиця 3

Економічні показники використання основних засобів в сільськогосподарських підприємствах Одеської області

Показники

Роки

2007р. у % до 2003р.

2003

2004

2005

2006

2007

Вартість валової продукції, млн грн

4575,4

3787,7

5395,2

4472,4

4667,5

102,0

Середньорічна вартість основних засобів, млн грн

3084,3

2679,2

2345,3

2135,3

3236,5

104,9

Інвестиції в основний капітал, млн грн

127,0

99,0

198,0

222,0

305,0

240,2

Прибуток, збиток (-) від всієї діяльності, млн грн

69,4

10,4

163,1

127,9

179,0

257,9

Капіталовіддача, грн

1,48

1,41

2,30

2,10

1,44

97,3

Капіталомісткість, грн

0,67

0,71

0,43

0,48

0,69

103,0

Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень

0,55

0,11

0,82

0,58

0,59

107,3

В Одеській області найбільше отримано валової продукції в розрахунку на 1 грн фондів у 2005 році - 2,3 грн. В цілому по сільському господарству у 2007 році отримано на 0,04 грн менше (1,44-1,41), ніж за 2003 рік.

Капіталомісткість за 2007 рік по відношенню до 2003 року зросла на 0,02 грн (на 3%). Тобто на 1 грн виробленої продукції у 2007 році припадало 0,69 грн основних засобів.

Для більш глибокого аналізу необхідно розглянути ефективність використання тракторів в аграрному секторі (табл. 4).

Таблиця 4

Рівень ефективності використання тракторів в сільському господарстві Одеської області

Показники

Роки

2007р. у % до 2003р.

2003

2004

2005

2006

2007

Відпрацьовано одним трактором за рік:

- машинно-днів

174

169

160

156

158

90,8

- машинно-змін

182

177

168

163

165

90,7

Коефіцієнт змінності

1,05

1,03

1,09

1,07

1,11

х

Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу

0,68

0,70

0,66

0,69

0,65

х

Середній виробіток 1 умовного трактора (ет. га) за:

- рік

945,1

968,4

998,7

957,4

909,5

96,2

- день

5,5

5,3

5,4

5,1

5,3

96,4

- зміну

5,3

5,1

5,0

4,7

5,0

94,3

Витрати палива на 1 ет. га, кг

9,9

10,1

10,6

10,5

10,8

109,1

Як свідчать дані табл. 4, кількість відпрацьованих машино-змін, машино-днів та коефіцієнт використання робочого часу зменшились у 2007 році порівняно до 2003 року на 9,2%, 9,3% та на 0,03 відповідно. Середній виробіток одного умовного трактора (в ум.ет.га) за рік, день і зміну зменшилися на 35,6, 0,2 та 0,3 ет. га відповідно. У машинно-технологічних станціях рівень ефективності використання тракторів майже у двічі вищий, ніж на сільськогосподарських підприємствах.

На зниження ефективності використання тракторів по суспільному сектору Одеської області вплинув ряд причин: тривале оновлення тракторного парку, через що у структурі більшість машин, які відпрацювали свій амортизаційний термін; диспаритет цін на продукцію сільськогосподарського виробництва та продукцію тракторобудування; підвищення тарифів та цін на запчастини, паливо, електроенергію тощо.

Чисельні дослідження, проведені нами, показують, що в наявності більше всього техніки, яка відпрацювала 10 років і більше. Це говорить про те, що техніка, яка працює у селян не в змозі виконувати весь спектр робіт. Тому одним із виходів з ситуації, що склалася, є укладення договорів на обслуговування з машинно-технологічними станціями.

Для ефективного використання сільськогосподарської техніки, яка є у наявності машинно-технологічних станцій, доцільно проектувати обсяги їх робіт, тобто заключати договори на обслуговування із сільськогосподарськими підприємствами, фермерськими господарствами, акціонерними товариствами, орендними та приватно-орендними підприємствами, іншими формами власності, що дасть змогу доцільно і раціонально використовувати наявну техніку. виробничі і економічні показники діяльності МТС в Одеській області за 2007 рік наведені у табл. 5.

Таблиця 5

Виробничі і економічні показники МТС в Одеській області за 2007 рік

Показники

МТС всіх

форм

у тому числі

ВАТ, ЗАТ

ТОВ

СК

Число МТС, шт.

18

9

6

3

Структура, %

100

50

33

17

Середня чисельність персоналу, чол.

18

22

19

14

Парк тракторів, шт.

112

61

36

15

Парк зернозбиральних комбайнів, шт.

68

36

25

7

Чистий прибуток, тис. грн/МТС

38

37

48

29

Структура, %

100

32

42

26

Частка рентабельних МТС, %

26

39

28

11

Найбільшу питому вагу в структурі займають машинно-технологічні станції акціонерної форми власності (ВАТ, ЗАТ) - 50%, ТОВ - 33% і СК (споживчий кооператив) - 17%. Забезпеченість основними засобами механізації теж краща у ВАТ і ЗАТ - 54% тракторів та 53% зернозбиральних комбайнів від загальної наявності. В середньому на одну машинно-технологічну станцію припадає 38 тис. грн чистого прибутку, при рентабельності 26%.

Концентрація техніки, її мобільне використання різко зменшує кількість машин при зниженні робіт. Це і привертає комерційних і державних інвесторів, що забезпечує надійне фінансування в даний час і в майбутньому розвиток цих, безумовно важливих для сільського господарства, структур.

У третьому розділі «Основні напрямки формування та підвищення ефективності функціонування машинно-технологічних станцій» приділено найбільшу увагу: удосконаленню механізму створення та організаційної структури машинно-технологічних станцій; розробці та запровадженню у сільське господарство обґрунтованих програм подальшого розвитку машинно-технологічних станцій; оптимізації складу та підвищенню ефективності використання технічних засобів у машинно-технологічних станціях.

Підвищення ефективності машинно-технологічної станції можливе при диверсифікації діяльності та через вдосконаленні її організаційної структури (рис. 1).

Більше детальна характеристика даної схеми наведена і розділі 3 дисертації (підрозділ 3.1), де наведено зв'язки співпраці відділів інформаційно-консультаційної та брокерської служб з товаровиробниками.

Рис. 1. Проект організаційної структури машинно-технологічної станції

Для більш ефективного використання наявної техніки в машинно-технологічних станціях необхідно вирішити наступні задачі: посилення державної підтримки розвитку машинно-технологічних станцій; удосконалення планування їх роботи; освоєння інтенсивних технологій; підвищення енергозабезпеченості машинно-технологічних станцій; зниження собівартості механізованих робіт машинно-технологічних станцій; створення машинно-технологічних станцій у районах, де не вистачає техніки; прийняття відповідної законодавчої бази для машинно-технологічних станцій.

Оптимізація розмірів машинно-технологічних станцій, що, на наш погляд, відповідає умовам Одеської області і може бути впроваджена приватними або іншими зацікавленими структурами. Для здійснення повної схеми розвитку профільних машинно-технологічних станцій необхідне рішення проблемних питань на державному рівні, що пов'язано з удосконалюванням законодавчої бази.

Дослідження доводять, що створення амортизаційного цільового фонду по визначеній методиці і використання розрахунків за наведеними формулами у підрозділі 3.2 дасть можливість використовувати кошти фонду для вкладів у банки на депозит або в інші прибуткові безризикові справи. Це підвищить прибутковість аграрного підприємства і дозволить отримані додаткові кошти від вкладення використовувати на поточний ремонт техніки.

За допомогою ПЕОМ для ТОВ «Обрій-МТС-Роздільна» Розділянського району ми оптимізували склад машинно-тракторного парку машинно-технологічної станції до 2015 року. В якості критерію оптимальності було обрано мінімум приведених затрат. При цьому ми передбачали використання найбільш прогресивних технологій виробництва і забезпечення виконання механізованих робіт в найкращі агротехнічні терміни.

Таблиця 6

Річний попит господарств району на послуги ТОВ «Обрій-МТС-Роздільна»

Показники

Значення показника

Кількість господарств, од.

34

Площа землі в обробітку, га

37514

Площа посівів, га:

- зернових колосових

27704

- просапних культур

9810

Можливості задоволення попиту, га:

- навантаження ріллі на 1 трактор

3126

- навантаження посівних площ на 1 комбайн

6252

Середньоденний виробіток, га:

- трактора

34

- комбайна

20

В Роздільнянському районі 34 сільськогосподарські підприємства, які потребують послуг на обробіток землі в 37514 га, збирання урожаю зернових колосових з площі 27704 га і обробітку просапних культур на площі 9810 га. Задовольнити цей попит на послуги машинно-технологічної станції не може при існуючому складі машинно-тракторного парку. Як видно з табл. 6, навантаження на 1 трактор землі в обробітку складе 3126 га, а на один комбайн 6252 га.

Вказане навантаження на 1 трактор при середньоденному виробітку в 34 га може бути виконано на протязі 92 днів, що явно нереально, тим більш виконати ці технологічні операції в оптимальні терміни.

В результаті вирішення економіко-математичної задачі визначено кількість як тракторів, так і весь шлейф машин, необхідних для виконання сільськогосподарських робіт (табл. 7).

Для оптимального комплектування машинно-тракторного парку ТОВ «Обрій-МТС-Роздільна» слід доукомплектувати до 2015 року 360 тракторами загального призначення, 122 просапними універсальними тракторами, 1769 райборонами, 207 сівалками та 154 дисковими боронами.

Таблиця 7

Результати вирішення задачі по оптимізації складу МТП ТОВ «Обрій-МТС-Роздільна»

Показники

2007 р.

2015 р.

МТС

Господарства району

По оптимальному плану

Необхідно доукомплектувати

Трактори загально призначення, шт

6

153

519

360

Просапні універсальні трактори, шт

12

315

449

122

Зернозбиральні комбайни, шт

6

154

150

-

у т.ч.: зарубіжні

6

16

54

32

Сільськогосподарські машини, шт:

- борони

120

1261

3150

1769

- культиватори

9

266

150

-

- плуги

3

188

138

-

- оприскувачі

1

-

-

-

- сівалки

5

237

449

207

- тракторні причепи

1

339

352

12

- дискові борони

2

74

230

154

Таким чином, розрахований оптимальний план доукомплектування машинно-тракторного парку ТОВ «Обрій-МТС-Роздільна» дають можливість забезпечити комплексну механізацію виконання технологічних операцій по вирощуванню основних сільськогосподарських культур в науково обґрунтовані терміни при оптимальних витратах.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі узагальнення і аналізу теоретичних і практичних матеріалів обґрунтовано напрями удосконалення механізму господарювання машинно-технологічних станцій і забезпечення на цій основі підвищення ефективності агропромислового виробництва. Наукові та практичні результати полягають у розробці пропозицій щодо формування ефективного господарського механізму машинно-технологічних станцій.

1. Основним завданням машинно-технологічної станції на сучасному етапі в умовах ринкової економіки являється сфера обслуговування, тобто надання сільськогосподарським товаровиробникам послуг по забезпеченню виконання енергоємних робіт в рослинництві, впровадження у свою діяльність потужних та високопродуктивних машин, що допоможе підвищити врожайність та зменшити втрати вирощеного врожаю.

2. На запровадження та ефективне використання нової техніки у сільському господарстві впливає ряд факторів (відповідність обраних технологій територіальному розміщенню сільськогосподарських земель, природно-кліматичні умови району, якість та продуктивність техніки, фінансові можливості товаровиробників тощо), які несуть зміни в системі машин, і в свою чергу, призводить до виконання робіт відповідно до агротехнічних вимог, узгодженості окремих машин системи за потужністю і продуктивністю, зниження щільності тракторних робіт за рахунок виключення зайвих робіт, особливо за рахунок використання комбінованих агрегатів, забезпечення найменших експлуатаційних витрат на одиницю продукції, забезпечення найвищої продуктивності системи і окремих машин за одиницю часу, забезпечення найменшої енергомісткості на 1 т продукції, забезпечення найменшої матеріаломісткості, особливо паливо-мастильних матеріалів, а також металомісткості на 1 т готової продукції.

3. Останнім часом відбулося значне погіршення матеріально-технічного забезпечення сільського господарства. За період з 1996 р. по 2007 р. кількість тракторів знизилася на 47%, зернозбиральних комбайнів - на 35%. Погіршується віковий склад техніки. Так зернозбиральних комбайнів віком більше 10 років у структурі парку становить 69%. Технічна база господарств не дозволяє здійснювати виробництво продукції за інтенсивною технологією.

4. Фінансові можливості сільгосппідприємств знаходяться на невисокому рівні, оскільки ціни на продукцію не дають можливість покривати витрати на їх виробництво і здійснювати навіть просте відтворення. Так, розглядаючи динаміку списання і придбання тракторів за дев'ять років (1998-2007 рр.) визначаємо, що тенденція негативна, оскільки на кожний куплений трактор припадає близько 4,3 одиниць списаних. Кількість придбаних зернозбиральних комбайнів за період з 1998 р. до 2007 р. становить 922 одиниць, списаних - 1232 одиниці. Перевищення списаних машин над придбаними становить 1,3 рази.

5. Слід суттєво покращити марочний склад тракторів та зернозбиральних комбайнів. Необхідно впроваджувати нові, більш інтенсивні технології обробітку грунту та збирання врожаю, зокрема таких фірм: «Claas», «Deutz-Fahr», «Fendt», «John Deere», «New Holland», «AGKO», «Catterpillar». Вони збільшують продуктивність у порівнянні із вітчизняними машинами у 2-3 рази. Це в свою чергу зменшує витрати на заробітну плату, дає можливість виконувати роботи у встановлені агротехнічні строки, підвищує врожайність сільськогосподарських культур тощо. Але вартість таких машин дуже висока, тому сільгосптоваровиробники використовують або вітчизняну або техніку виробників країн СНД, які за цінами набагато нижче за іноземні аналоги.

6. Поповнити машинно-тракторний парк сільськогосподарські товаровиробники не в змозі у повному обсязі. Тому перевагу необхідно надавати підтримці розвитку мережі машинно-технологічних станцій, які існують в Одеській області (18 одиниць) та створення нових (8 одиниць) в районах, де їх немає.

7. В даний час енергоозброєність села в 2,5 рази нижче, ніж в інших галузях економіки, а питома енергоємність продукції в 2 і більше разів вище, ніж в розвинених зарубіжних країнах. Тому необхідно поступово посилювати регулюючу роль держави у технічному та технологічному перетворенні сільського господарства на всіх рівнях, оскільки від цього залежить продовольча безпека країни. В зв'язку з цим господарства можна поділити на три групи: 1) сильні, рентабельні, самодостатні господарства; 2) середні господарства; 3) нерентабельні господарства.

8. Із загального числа машинно-технологічних станцій Одеської області 50% становлять АТ, 33% - ТОВ, СК - 17%. Забезпеченість технікою становить: тракторами - 112 шт (0,9% від загальної кількості тракторів області), зернозбиральними комбайнами - 68 шт (2,2% від загальної кількості зернозбиральних комбайнів). Чистий прибуток дорівнює 38 тис. грн при рентабельності 26% на одну МТС.

9. Недосконалість нашого законодавства не дає можливість заощаджувати кошти, що направляються на амортизацію засобів механізації, так як вартість останніх переноситься на знову виготовлену продукцію. Нами запропоновано спосіб, що передбачає накопичення амортизаційних відрахувань у спеціальному фонді, кошти якого будуть направлятися у привабливі безризикові інвестиційні проекти. Ефекти від таких заощаджень (як наведено в розділі 3, підрозділі 3.2) будуть перевищувати вартість такої техніки у 1,5-2,5 рази. Кожне господарство, у свою чергу, зможе придбати необхідні йому трактори, комбайни або техніку іншого призначення. При цьому забезпеченість підприємств аграрної сфери з роками вийде на необхідний рівень.

10. Оптимізація розмірів машинно-технологічних станцій є складним і тривалим процесом, оскільки на нього впливають безліч факторів (ціни на техніку, державна політика тощо). На основі ТОВ «Обрій-МТС-Роздільна» розроблено та вирішено економіко-математичну задачу, критерієм якого є мінімум приведених витрат на виконання робіт і придбання машин. Результати задачі дали змогу вирішити проблему доукомплектування МТС і підвищити рентабельність її роботи до 42%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Колективна монографія:

1. Колузанов К.В. Проблеми функціонування МТС в АПК / К.В. Колузанов, А.Г. Новаковський, В.С. Ніценко. - Одеса: Вид-во «Optimum», 2006. - 247 с. - 15,44 д.а. (Особистий внесок: автору належать розділи 1, 2, 4, 5, 7, 9).

У фахових наукових виданнях:

2. Ніценко В.С. Економічний аналіз машинно-тракторного парку АПК України / В.С. Ніценко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ. - 2003. - № 2 (26). - С. 218-223. - 0,38 д.а.

3. Колузанов К.В. Економічний аналіз стану зернозбиральної техніки в АПК Одеської області / К.В. Колузанов, В.С. Ніценко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ. - 2005. - № 1 (29). - С. 23-27. - 0,31 д.а. (Особистий внесок: збір даних щодо стану зернозбиральної техніки Одеської області, їх аналіз).

4. Ніценко В.С. Державне регулювання інноваційного розвитку технологічного парку в Україні / В.С. Ніценко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ. - 2005. - № 3 (31). - С. 110-113. - 0,25 д.а.

5. Ніценко В.С. Шляхи підвищення ефективності зернозбиральної техніки у АПК Одеської області / В.С. Ніценко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ. - 2005. - № 4 (32). - С. 142-146. - 0,31 д.а.

6. Ніценко В.С. Аналіз стану машинно-тракторного парку Одеської області / В.С. Ніценко // Крымс. гос. агротехнолог. ун-та: Экономические науки. - Симферополь: КГАТУ. - 2005. - № 87. - С. 195-199. - 0,31 д.а.

7. Ніценко В.С. Технічне оснащення сільськогосподарських товаровиробників / В.С. Ніценко // Аграрний вісник Причорномор'я - Одеса: «Друк» - 2005. - № 27. - С. 46-49. - 0,25 д.а.

8. Ніценко В.С. Відновлення машинно-тракторного парків через здешевлення кредитів банків / В.С. Ніценко // Збірник наукових праць. - Кам'янець-Подільський: «Абетка». - 2006. - № 14. - С. 119-121. - 0,25 д.а.

9. Ніценко В.С. Економічний аналіз формування тракторного парку сільськогосподарських підприємств / В.С. Ніценко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ. - 2006. - № 1 (33). - С. 115-120. - 0,31 д.а.

10. Ніценко В.С. Сучасний стан закупівлі сільськогосподарської техніки за джерелами її фінансування / В.С. Ніценко // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса: ТОВ «Імідж-Прес». - 2007. - № 37. - С. 218-221. - 0,25 д.а.

11. Ніценко В.С. Мінімальний набір техніки для створення МТС / В.С. Ніценко // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Вип. 50. - Харків: ХНТУСГ, 2007 р. - С. 246-249. - 0,25 д.а.

12. Ніценко В.С. Контролінг в антикризовому управлінні на машинно-технологічних станціях / В.С. Ніценко // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Том 9, випуск 13. [«Соціальна відповідальність бізнесу та інституціональні новації»]. - Одеса: Вид-во ФОП «БВВ». - 2007. - № 13. - С. 140-149. - 0,57 д.а.

13. Ніценко В.С. Особливості формування машинно-технологічних станцій в АПК в умовах ринкової економіки / В.С. Ніценко // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Вип. 65. - Харків: ХНТУСГ, 2007 р. - С. 222-225. - 0,19 д.а.

14. Островський П.І. Оптимізація технічного складу машинно-технологічних станцій / П.І. Островський, О.М. Гострик, В.С. Ніценко // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Том 12, випуск 24. [«Проблеми управління державною власністю»]. - Одеса: видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2009. - С. 82-92. - 0,56 д.а. (Особистий внесок: збір даних, вирішення економіко-математичної моделі та описання її результатів).

15. Ніценко В.С. Удосконалення організаційної структури машинно-технологічної станції як фактор підвищення ефективності її діяльності / В. С. Ніценко // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Том 12, випуск 28. [«Науково-технологічний розвиток української економіки»]. - Одеса: видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2009. - С. 138-148. - 0,63 д.а.

В інших виданнях:

16. Ніценко В.С. Енергозбереження в сільськогосподарському виробництві: матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених, (Умань, 2-3 березня 2006 року) / М-во аграр. політики, Уман. держ. аграр. ун-т. - Умань: УДАУ, 2006. - С. 161-163. - 0,13 д.а.

17. Ніценко В.С. Економічний аналіз забезпеченості сільськогосподарських товаровиробників паливо-мастильними матеріалами: тези доповідей Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу, (Миколаїв, 26-28 квітня 2006 р.) / М-во аграр. політики, Микол. держ. аграр. ун-т. - Миколаїв: МДАУ, 2006. - С. 45-47. - 0,13 д.а.

18. Ніценко В.С. До питання про ефективність використання техніки у сільському господарстві: матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених, (Умань, 21-22 лютого 2007) / М-во аграр. політики, Уман. держ. аграр. ун-т. - Умань: УДАУ, 2007. - Частина 2. - С. 77-78. - 0,07 д.а.

19. Ніценко В.С. Аналіз придбання техніки сільськогосподарськими товаровиробниками: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі»], (Полтава, 27 березня 2007 р.) / М-во аграр. політики, Полт. держ. аграр. ак-я. - Полтава: ПДАА, 2007. - С. 176-178. - 0,19 д.а.

20. Ніценко В.С. Система машин у сільському господарстві: матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених [«Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи»], (Харків, 19-20 квітня 2007 р.) / М-во аграр. політики, Харк. нац.-тех. ун-т сільського господарства. - Харків: ХНТУСГ, 2007 р. - С. 118-120. - 0,19 д.а.

21. Ніценко В.С. Формування ринку агротехсервісних послуг у регіоні: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Розвиток агробізнесу: міжнародний досвід»], (Полтава, 17-18 квітня 2007 р.) / М-во аграр. політики, Полт. держ. аграр. ак-я. - Полтава: РВВ ПДАА, 2007. - С. 48-50. - 0,19 д.а.

22. Ніценко В.С. Особливості формування машинно-технологічних станцій в АПК в умовах ринкової економіки: матеріали П'ятої міжнародної науково-практичної конференції [«Ринкова трансформація економіки АПК»], (Харків, 27-28 листопада 2007 р.) / М-во аграр. політики, Харк. нац.-тех. ун-т сільського господарства. - Харків: ХНТУСГ, 2007. - С. 118-120. - 0,13 д.а.

23. Ніценко В.С. Економічний аналіз стану забезпеченості ґрунтообробними та посівними машинами сільськогосподарських підприємств Одеської області: збірник матеріалів регіональної науково-практичної конференції [«Проблеми економіки, фінансів, обліку і аудиту в сучасних умовах господарювання»], (Полтава, 24 квітня 2007 р.) / Полтава: Європейський університет, Полтавська філія, 2007. - С. 37-38. - 0,13 д.а.

24. Ніценко В.С. Машинно-технологічна станція як економічна категорія: матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених, (Умань, 28-29 лютого 2008 р.) / М-во аграр. політики, Уман. держ. аграр. ун-т. - Умань: УДАУ, 2008. - Частина 2. - С. 230-231. - 0,07 д.а.

25. Ніценко В.С. Роль та місце інформаційного ресурсу при виборі ефективної системи використання машинно-тракторного парку машинно-технологічної станції: матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених, (Умань, 19-20 лютого 2009 р.) / М-во аграр. політики, Уман. держ. аграр. ун-т. - Умань: УДАУ, 2009. - Частина 2. - С. 214-215. - 0,07 д.а.

АНОТАЦІЯ

Ніценко В. С. Формування та ефективний розвиток машинно-технологічних станцій у сільському господарстві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2009 р.

В дисертації дослідженні організаційно-економічні основи використання сільськогосподарської техніки в умовах ринкових відносин. На базі проведеного по суспільному сектору Одеської області аналізу розроблені основні напрямки досягнення ефективного використання технічних засобів. Серед них: удосконалення механізму створення та організаційної структури машинно-технологічних станцій, розробка та запровадження у сільське господарство обґрунтованих програм подальшого розвитку машинно-технологічних станцій, оптимізація складу та підвищення ефективності використання технічних засобів у машинно-технологічних станціях.

Ключові слова: організація, сільськогосподарська техніка, економічна ефективність, ринкові відносини, машинно-тракторний парк, машинно-технологічна станція, ремонт, обслуговування, сільськогосподарська продукція, амортизаційний фонд.

Ниценко В.С. Особенности формирования и развития машинно-технологических станций в сельском хозяйстве. - Рукопись.

Диссертация на получения научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2009 г.

Диссертацией раскрывается необходимость научно-методологических основ формирования и эффективного функционирования машинно-технологических станций, что обеспечит своевременное выполнение всех агротехнологических операций аграрными формированиями разных форм собственности и повысит эффективность их деятельности.

В диссертационной работе на основе анализа и обобщения основ экономической теории уточняется содержание категории машинно-технологическая станция. Под машинно-технологической станцией понимается - производственно-обслуживающие предприятия, которые имеют статус самостоятельного юридического лица и представляют услуги по выполнению энергоёмких работ (обрабатывание земли, собирание зерновых и т.д.) на арендованной земле или на основе договора, что приводит к своевременному выполнению работ в агротехнические сроки, повышению урожайности сельскохозяйственных культур и уменьшению потерь при уборке выращенной продукции.

На внедрение и эффективное использование новой техникой в сельском хозяйстве влияет ряд факторов (соответствие выбранных технологий территориальному размещению сельскохозяйственных земель, природно-климатические условия, качество и продуктивность техники, финансовые возможности товаропроизводителей и т.д.), которые несут изменения в системе машин, и в свою очередь, приводит к выполнению работ соответственно к агротехническим требованиям, совместимости отдельных машин системы за мощностью и продуктивностью, снижение плотности тракторных работ путем исключения ненужных работ, особенно за счет использования комбинированных агрегатов, обеспечение наименьших эксплуатационных затрат на единицу продукции, наивысшей продуктивности системы и отдельных машин за единицу времени, наименьшей энерговестимости на 1 т продукции, наименьшей материаловместимости, особенно топливно-смазочных материалов, а также металовместимости на 1 т готовой продукции.

Проанализированы обеспеченность аграрного сектора Одесской области сельскохозяйственной техникой, организация и уровень эффективности её использования. При этом исследования проведены параллельно по общественному сектору сельского хозяйства области в целом, всем её административным районам. На основе проведенного анализа выявлены причины, приведшие к кризисному состоянию в обеспеченности аграрных предприятий техническими средствами, их составе, и использовании. Дана оценка работы, эффективности использования техники, наведены недостатки, тормозящие развитие МТС.

Обоснованы основные направления совершенствования организационной структуры машинно-технологических станций, созданию на её основе информационно-консультационного и брокерского отделов. Предложено обоснование программ последующего развития машинно-технологических станций в сельском хозяйстве, разработка и внедрение которых улучшат систему планирования, повысят освоение интенсивных технологий, энерговооруженность машинно-технологических станций, создадут предпосылки к созданию и использованию амортизационного фонда как источника восстановления основных средств путем эффективного их использования (вложения в безрисковые дела).

Выработаны конкретные рекомендации, касающиеся снижения себестоимости работ выполняемых машинно-технологическими станциями, результаты освоения которых позволят снизить балансовую стоимость сельскохозяйственных машин на 40-60%, снизить стоимость работ в 1,4-2 раза, снизить амортизационные отчисления пропорционально годовой нагрузке, снизить затраты на переезд техники в 1,3-1,4 раза, уменьшить затраты на топливо на 10-20%, увеличить срок службы масла в 2-3 раза, увеличить наработки на отказ механизмов, которые диагностируются, и агрегатов в 1,5-2 раза, сократить затраты на техническое обслуживание и ремонт машин на 30-40%, снизить накладные затраты в 1,2-1,3 раза, уменьшить налоги на 30-40%, снизить убытки машинно-технологических станций.

На основе решения экономико-математической задачи внесены предложения по оптимизации структуры машинно-тракторного парка ООО «Обрий-МТС-Раздельная» по маркам тракторов, комбайнов и шлейфа необходимых машин (в результате внедрения будет повышен экономический эффект).

Такие мероприятия дадут возможность сельскохозяйственным предприятиям получать весь спектр услуг от машинно-технологических станций на высоком уровне и по сравнительно не высокой цене. Это даст возможность приостановить неиспользование орошаемых земель и повысить эффективность их использования.

Ключевые слова: организация, сельскохозяйственная техника, экономическая эффективность, рыночные отношения, машинно-тракторный парк, машинно-технологическая станция, ремонт, обслуживание, реализация, сельскохозяйственная продукция, амортизационный фонд.

Nitzenko V.S. The features of forming and development of machine-technological stations in agriculture. - Manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the Candidate of Economic Sciences of the speciality 08.00.04 - economy and management enterprises (the economy of the agriculture and agro-industrial complex). - Mykolaiv State Agrarian University, Mykolaiv, 2009.

The paper investigates economic and organizational grounds of using agricultural machines in the conditions of market relations the main directions to achieve the efficient use of technical means are developed on the analysis of public sector in Odessa region. They are the following: the improvement of development mechanism and organizational structure of machine-technical stations, working out and introducing into agriculture the grounded programs of the further development of machine-technological stations, structure optimization and increase in the efficient use of technical means in machine-technological stations.

Key words: organization, agricultural machines, economic efficiency, market relations, machine-tractor park, machine-technological stations, repair, service, agricultural production, depreciation fund.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены