Формування і розвиток кооперованих зв’язків підприємств спиртової промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК КООПЕРОВАНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ПІДПРИЄМСТВ СПИРТОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

САПАЧОВА МИРОСЛАВА СТЕПАНІВНА

Тернопіль - 2009

Анотація

Сапачова М.С. Формування і розвиток кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, 2009.

Проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних аспектів кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості в контексті формування і розвитку. З використанням економіко-математичної моделі та обґрунтованих коефіцієнтів приведення, розраховано оптимальний радіус транспортно-сировинної зони для учасників виробничих кооперованих структур, комплексний підхід до кооперованих процесів на підприємствах регіону та механізму формування і розвитку кооперованих зв'язків на засадах міжгалузевого комерційного розрахунку.

Запропоновано формульний розрахунок доцільності придбання та експлуатації обладнання для виробництва біоетанолу-сирцю на підприємствах спиртової промисловості. Представлено класифікацію форм кооперованих зв'язків підприємств з врахуванням сфери їх використання в умовах обмежених ресурсів, зокрема фінансових.

Розроблено організаційно-правову форму кооперованих зв'язків спиртової промисловості на базі агрохолдингу. Обґрунтовано використання механізму раціональних розподільних економічних відносин в умовах кооперованих зв'язків.

Ключові слова: розвиток, ефективність, кооперовані зв'язки, спиртова промисловість, ресурси, кооперована виробнича структура.

Аннотация

Сапачова М.С. Формирование и развитие кооперирующих связей предприятий спиртной промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (за видами экономической деятельности). - Тернопольский национальный экономический университет, Тернополь, 2009.

Диссертация посвящена обоснованию теоретических и практических вопросов формирования и развития кооперирующих связей предприятий спиртопродуктового подкомплекса агропромышленного комплекса для повышения экономической эффективности их деятельности.

Изучения теории и практики развития кооперирующих связей показало, что для повышения эффективности кооперирующих отношений, которые возникают как в процессе формирования и развития структур, так и при их взаимодействии с субъектами внешней среды необходимо их постоянное совершенствование соответственно изменениям уровней развития производительных сил и производственных отношений. При этом обязательным условием является формирование организационно-экономического и финансового механизмов кооперирующих связей, адекватных процессам, что происходят в общественном производстве.

Определено, что механизм формирования и развития кооперирующих связей предприятий спиртной промышленности должен базироваться как на использовании общих принципов кооперации, так и на реальных условиях функционирования производственной кооперирующей структуры, к основным из которых относят: непрерывность основного производства на предприятиях спиртной промышленности при сезонности производства сырья; необходимость непрерывного и полного использования производственных мощностей спиртной промышленности при возможном изменении объемов произведенной продукции, а также лицензирование производственной деятельности потребителей продукции; значительную территориальную разницу производителей сырья, спирта, поставщиков технологических материалов, что вызывает определенные проблемы при организации производства и сбыте продукции.

Проведено комплексное исследование теоретических и практических аспектов кооперирующих связей предприятий спиртной промышленности в контексте формирования и развития. Разработана экономико-математическая модель выбора и транспортировки зерновых культур для изготовления пищевого спирта, что даст возможность участникам производственных кооперирующих структур повысить эффективность производства, комплексный подход к кооперирующим процессам на предприятиях региона и механизма формирования и развития кооперирующих связей на основах межотраслевого коммерческого расчета.

В результате исследования эффективности использования разных видов сырья для производства зернового спирта определены коэффициенты приведения, использование которых дало возможность оптимизировать производство спирта. Установлен эффективный радиус транспортно-сырьевой зоны для предприятий спиртной промышленности с применением предложенного коэффициента приведения и экономико-математической модели производства зернового спирта. Приведенные расчеты, при применении предложенных показателей, свидетельствуют о повышении эффективности производства и оптимизации кооперирующих связей предприятий спиртной промышленности.

Предложен формульний расчет расчета целесообразности приобретения и эксплуатации оборудования для производства биоетанола-сырца на предприятиях спиртной промышленности, что учитывает технологические возможности и имеются производственные мощности заводов.

Определена классификация форм кооперирующих связей предприятий с учетом сферы их использования в условиях ограниченных ресурсов, в частности финансовых.

Разработана организационно-правовая форма кооперирующих связей спиртной промышленности на базе агрохолдинга. Обосновано использование механизма рациональных распределительных экономических отношений в условиях кооперирующих связей.

Ключевые слова: развитие, эффективность, кооперирующие связи, спиртная промышленность, ресурсы, кооперирующая производственная структура.

біоетанол кооперований фінансовий

Annotation

Sapachova M.S. Forming and development of cooperative communications of enterprises of alcoholic industry. - Manuscript.

Dissertation on gaining of scientific degree candidate of economic sciences after speciality 08.00.04 - economy and management by enterprises ( the types of economic activity). - the Ternopil National Economic University, Ternopil, 2009.

Complex research of theoretical and practical aspects of cooperative communications of enterprises of alcoholic industry is conducted in the context of forming and development. The economic and mathematical model of choice and transporting of corn cultures is developed for making food alcohol. Dissertation also deals with complex approach to the cooperative processes on the enterprises of region and mechanism of forming and development of cooperative communications on the bases of miggalouzevogo commercial computation.

The сomputation of expedience of acquisition and exploitation of equipment is offered for production of bioetanol-raw on the enterprises of alcoholic industry. Classification cooperative communication forms of enterprises is defined. It takes into account the sphere of their use in the conditions of limited resources, in particular financial ones.

The organizations low form of cooperative communications of alcoholic industry is developed on the base of agroholdingou. Explain use of mechanism of rational distributive economic relations in the conditions of cooperative communications.

Keywords: development, efficiency, cooperative copulas, alcoholic industry, resources, cooperative production structure.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трансформаційні процеси в аграрному секторі економіки України внесли суттєві зміни у сформовані міжгалузеві економічні взаємовідносини суб'єктів спиртопродуктового підкомплексу. Тісна залежність виробництва кінцевої продукції від економічного стану сировинних галузей, насамперед зернового господарства, спричинила певний спад продуктивності переробних підприємств, позначилась на кон'юнктурі агропродуктового ринку тощо. Проте навіть за наявності багатьох неґативних чинників, галузь залишається джерелом значних грошових надходжень до державного та місцевих бюджетів, утримує великий виробничий потенціал, забезпечує робочі місця жителям невеликих міст і населених пунктів.

Нині, в умовах членства України в СОТ виключно важливе значення має нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції спиртопродуктового підкомплексу для виходу на зовнішній ринок. У зв'язку з цим для обґрунтування ефективного використання потенціалу підприємств потрібно дослідити економічні засади спиртового виробництва, його міжгалузеві кооперовані зв'язки, які є сукупністю погоджених організаційно-технічних дій учасників спільної діяльності на основі дотримання пропорційності, синхронності та оптимального режиму роботи всіх ланок кооперованого виробництва.

Проблемам розвитку кооперації та кооперованих зв'язків у АПК присвячені наукові праці відомих вчених-економістів, серед яких: В.Г. Андрійчук, І.М. Буробкин, В.В. Гончаренко, В.Ф. Горбонос, О.Д. Гудзинський, С.Л. Дусановський, В.В. Зіновчук, О.В. Крисальний, О.Є., І.І. Лукінов, П.М. Макаренко, М.Й. Малік, Л.Ю. Мельник, В.І. Месель-Веселяк, Л.В. Молдаван, О.М. Онищенко, Н.Ф. Павленчик, О.А. Радіонова, П.Т. Саблук, О.Ф. Савченко, А.М. Стельмащук, І.Г. Ушачов, М.Й. Хорунжий, І.І. Червен, Г.В. Черевко, В.М. Яценко та ін.

Але чимало проблем, пов'язаних із досліджуваними явищами, все ж залишаються нерозв'язаними. Немає загальновизнаних методичних підходів до оцінки ефективності функціонування кооперованих формувань, їх складу та побудови економічних відносин.

Сучасний стан в агропромисловому виробництві потребує розроблення організаційно-економічних засад формування сучасних кооперованих зв'язків підприємств із метою найефективнішого використання ресурсного потенціалу в усіх сферах АПК на основі забезпечення його збалансованості та пропорційності.

Науково-теоретичне значення і практична цінність, поряд із недостатньою глибиною вивчення проблеми, зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження, визначили його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету в межах держбюджетної теми: «Підвищення ефективності управління на основі системного підходу» (номер державної реєстрації 0107U000040), в межах якої автором розроблено розділ «Формування кооперованих зв'язків».

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних та прикладних засад формування і розвитку кооперованих зв'язків підприємств спиртопродуктового підкомплексу для підвищення економічної ефективності їх діяльності.

Для досягнення визначеної мети були окреслені такі завдання:

­ дослідити економічний зміст категорій «кооперація», «кооперування», «кооперовані зв'язки» та сформулювати визначення «кооперована структура»;

­ провести критичний аналіз сучасних форм кооперованих зв'язків, що використовуються вітчизняними та зарубіжними підприємствами;

­ оцінити сучасні тенденції ефективності використання ресурсів на заводах спиртової промисловості;

­ обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення механізму управління взаємозв'язками підприємств на засадах маркетингу та логістики;

­ розробити пропозиції щодо організаційно-правової форми кооперованих зв'язків на основі комплексного використання ресурсного потенціалу;

­ обґрунтувати перспективу та економічну доцільність виробництва біоетанолу на підприємствах спиртової промисловості;

­ запропонувати оптимізацію витрат на виробництво харчового спирту з використанням економіко-математичної моделі.

Об'єктом дослідження є кооперовані зв'язки підприємств спиртової промисловості у системі агропромислового комплексу.

Предметом дослідження є організаційно-економічні відносини з приводу формування і розвитку кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості в сучасних умовах.

Методи дослідження. Для виконання окреслених у роботі завдань використані такі методи: теоретичного узагальнення - для вивчення теоретичних засад інноваційної діяльності; аналізу і синтезу - для диференціації та узагальнення складу факторів економічного розвитку кооперованих зв'язків; класифікації - для вивчення економічної природи різних видів кооперованих зв'язків та визначення особливостей зв'язків; статистичного аналізу - для оцінки рівня діяльності підприємств спиртової промисловості Тернопільської області; метод експертної оцінки - для дослідження складу, природи факторів та сили їх впливу на формування кооперованих зв'язків; моделювання - для побудови моделі стратегічного управління кооперованими зв'язками; математична інтерпретація економічних процесів - для оцінки економічної ефективності виробничої кооперованої структури; графічний - для візуалізації висновків дослідження.

Джерела інформації: Закони України та інші нормативні акти за тематикою дисертаційної роботи; інформаційно-аналітичні огляди, дані статистичної звітності спиртових підприємств України й Тернопільської області, звіти профільних міністерств і відомств. Інформаційною базою роботи є також результати власних досліджень, аналізу і критичної оцінки господарських процесів в Україні та в інших країнах; дані економічної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, нормативні й довідкові матеріали, дані Держкомстату України, нормативні та довідкові матеріали періодичних видань, Інтернет-публікації, власні дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні й обґрунтуванні теоретичних пропозицій щодо використання комплексного підходу в процесі створення та розвитку кооперованих структур підприємств спиртової промисловості у ринкових умовах господарювання.

Нові наукові положення дисертаційного дослідження, що винесені на захист, полягають у наступному :

вперше:

- запропоновано формулювання поняття «кооперована структура», під якою слід розуміти добровільне об'єднання підприємств в рамках стратегічного координування у сфері виробництва, маркетингу та логістики на основі раціоналізації зв'язків, з метою отримання додаткового економічного ефекту;

­ обгрунтовано оптимальний радіус транспортно-сировинної зони для учасників виробничих кооперованих структур з метою підвищення ефективності виробництва харчового спирту на основі використання економіко-математичної моделі та запропонованих коефіцієнтів приведення, які враховують вихід харчового спирту із зернових культур;

удосконалено:

­ комплексний підхід до кооперованих процесів на підприємствах реґіону та механізму формування і розвитку кооперованих зв'язків на засадах міжгалузевого комерційного розрахунку, який означає, що підприємства підкомплексу, які здійснюють коопероване виробництво, пов'язані з кінцевими результатами щодо реалізації продукції, взаємно поступаються частиною прибутку своїм партнерам-учасникам кооперованої діяльності;

­ формульний розрахунок доцільності придбання та експлуатації обладнання для виробництва біоетанолу-сирцю на підприємствах спиртової промисловості, що враховує технологічні можливості й наявні виробничі потужності заводів і дає змогу зробити висновки про доцільність і актуальність використання обладнання з дегідратації спирту-сирцю;

­ класифікацію форм кооперованих зв'язків підприємств з урахуванням особливостей їх використання в умовах обмежених ресурсів, а саме у фінансовій, виробничій та збутовій сферах діяльності;

набули подальшого розвитку:

­ організаційно-правова форма кооперованих зв'язків спиртової промисловості на базі агрохолдингу, яка дає змогу перейти на кооперовані взаємодії в межах структури без додаткових посередників і виходу на зовнішні ринкові зв'язки, що підсилює ефективність виробництва;

­ механізм раціональних розподільних економічних відносин в умовах кооперованих зв'язків, який враховує вклад кожного з учасників у досягнення кінцевих результатів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоновані у дисертації конкретні рекомендації можуть бути використані у процесі організаційно-правового проектування кооперованих структур на базі підприємств спиртової промисловості. Вони передбачають збалансований розвиток і швидку окупність ресурсного потенціалу, сприяють підвищенню ефективності його використання і забезпеченню конкурентоспроможності вихідної продукції.

Пропозиції щодо формування кооперованих зв'язків впроваджують на підприємствах і в господарствах державних об'єднань спиртової промисловості «Тернопільспирт» при реструктуризації спиртопродуктового виробництва, оптимізації кооперованих зв'язків спиртових заводів.

Запропоновані в дисертаційній роботі наукові результати і практичні рекомендації, впроваджено у практику діяльності Головного управління економіки Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка № 01-1-1186 від 31.12.2008 р.), ДО «Тернопільспирт» (довідка № 06-1/8 від 06. 05. 2008 р.), ДП «Залозецький спиртовий завод» (довідка №341 від 04. 02. 2008 р.), ДП «Козлівський спиртовий завод» (довідка №145 від 12. 03. 2008 р.), ДП «Мишковицький спиртовий завод» (довідка № 117 від 16.04.2008 р.).

Окремі положення дисертації використані у навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету при викладанні курсів «Менеджмент» та «Стратегічне управління» (довідка №126-06/378 від 04.03.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Отримані результати дисертаційного дослідження є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Наукові результати і практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювались на таких міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми розвитку депресивних реґіонів» (25 - 26 квітня 2007 р., м. Ніжин); «Наука і вища освіта»(17 - 18 травня 2007 р., м. Запоріжжя); «Наукове забезпечення інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК» (29 - 30 листопада 2007 р.,м. Львів); «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті»(21 - 23 лютого 2008 р., м. Тернопіль); «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеґрації» (14 - 16 травня 2008 р., м. Київ); «Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації» (22-24 жовтня 2008 р., Тернопіль).

2. Основний зміст роботи

У першому розділі «Теоретико-організаційні засади формування кооперованих зв'язків між суб'єктами господарювання» розглянуто історичну передумову формування кооперованих зв'язків, проведено розмежування між поняттями «кооперування» і «кооперовані зв'язки», визначено суть поняття «кооперована структура»; досліджено основні коопераційні форми господарюючих суб'єктів, проаналізовано засади формування механізмів кооперованих зв'язків на основі ефективного використання ресурсів.

Проаналізувавши праці учених, котрі досліджували поняття «кооперації», сформульовано висновок, що це - соціально-економічна категорія, що виражає стосунки між cуб'єктами господарювання з метою підвищення економічної ефективності на основі раціональної організації праці та міжгалузевої форми організації виробництва в процесі їх співробітництва. У кооперації виробництва поєднуються та матеріалізуються передові ідеї, досягнення в галузях фундаментальної науки, інформаційних технологій, науково-дослідних та управлінських роботах. У цьому контексті узагальнено наукові підходи та дано визначення виробничої структури на засадах кооперованих зв'язків.

На сучасному етапі розвитку економіки України актуальними є налагодження і розвиток на інноваційній основі новітніх технологічних процесів в умовах обмежених ресурсів, зокрема фінансових. Важливим напрямом економічного зростання залишається відновлення старих і формування нових кооперованих зв'язків. Основні інноваційні та сучасні форми, а також сфери застосування кооперованих зв'язків подані в табл. 1.

Таблиця 1 Основні форми і сфери застосування кооперованих зв'язків*

Основні форми кооперованих зв'язків	Сфери використання
	Фінансова	Виробнича	Збутова
1. Аутсорсинг	+	+	+
2. Субконтрактація		+
3. Франчайзинг		+	+
4. Спільне виробництво	+	+
5. Кластери		+
6. Бізнес-інкубатори	+	+
7. Вертикальна інтеграція		+	+
8. Горизонтальна інтеграція	+	+
9. Толінг		+

Різні форми кооперованих зв'язків об'єднує одна мета - зниження собівартості продукції та отримання максимально можливого прибутку для усіх партнерів цих господарських відносин. Найвдалішою формою кооперованих зв'язків є вертикальна інтеґрація, яка успішно функціонує в державах з розвиненою ринковою економікою.

Серед основних принципів формування та функціонування кооперованих структур виділено такі:

? добровільність вступу суб'єктів господарювання в кооперовані структури і можливість їх виходу відповідно або до законодавчих актів, або спільно встановлюваних положень, що регулюють умови виникнення і припинення кооперованих зв'язків;

? комплексність і узгодженість складових елементів організаційно-економічного та фінансового механізмів кооперованих зв'язків із питань формування й розвитку;

? врахування інтересів кожного з учасників при формуванні основних складових організаційно-економічного та фінансового механізмів кооперованих зв'язків;

? забезпечення паритетності участі як у формуванні та розвитку кооперованих зв'язків, так і в процесі виробництва й розподілу кінцевих результатів, отриманих від спільної діяльності;

? комплексний облік факторів та умов формування й розвитку як кооперованої структури загалом, так і кожного зі суб'єктів господарювання зокрема.

Важливим фактором підвищення ефективності виробництва при об'єднанні підприємств АПК у кооперовані структури є перспектива організації широкого інформаційного обміну, що дасть змогу чітко координувати плани й графіки постачання сировини, матеріалів і напівфабрикатів, їх збереження, переробки й доставки кінцевої продукції споживачеві (рис. 1). В результаті будуть створені умови для повного і стабільного завантаження виробничих потужностей підприємств, що займаються збереженням і переробкою зернової продукції. Вищий рівень завантаження виробничих потужностей сприятиме підвищенню ефективності в результаті скорочення простоїв устаткування зі зменшенням постійних витрат на одиницю виробленої продукції.

Для України на даному етапі розвитку характерна невизначеність зовнішнього економічного середовища. Крім того, почалися загострення конкурентної боротьби, переорієнтація виробництва на наукомісткі технології, що робить економіку великих масштабів виробництва неактуальною. Доведено, що більшу привабливість для великих виробників здобувають дрібні фірми через їхні функціональні особливості.

Рис. 1. Основні фактори розвитку процесів кооперування між підприємствами

Головним фактором успіху в сучасних умовах стали такі властивості, як гнучкість, мобільність, сприйнятливість до нововведень, уміння швидко адаптуватися до змін ринкової кон'юнктури. Цими властивостями велика структура володіє меншою мірою, але вони цілком природні для невеликого підприємства, що в кінцевому підсумку й визначає їхнє співробітництво.

У результаті теоретичного дослідження виявлені основні форми взаємодії між підприємствами в державах із розвиненою ринковою економікою. Після аналізу переваг кожної з таких форм визначені потенційні можливості їхнього використання в українській економіці та впровадження на вітчизняних підприємствах.

Наголошено на необхідності державного сприяння в розвитку промисловості й, відповідно, підтримки вітчизняного виробника. Адже додатковим елементом підвищення ефективності програм підтримки вітчизняного виробництва та підприємництва є розвиток кооперованих зв'язків.

У другому розділі «Оцінка та аналіз рівня ефективності господарювання та використання ресурсів у спиртовій промисловості» розкрито зміст і структуру організаційно-методичних підходів до формування системи показників для оцінювання ефективності роботи підприємств спиртової промисловості; проаналізовано сучасний стан та ефективність використання ресурсного потенціалу на заводах ДО «Тернопільспирт»; досліджено механізм створення кооперованих структур на засадах міжгалузевого комерційного розрахунку як засіб підвищення ефективності господарювання.

Економічну ефективність кооперованих зв'язків визначають шляхом співвідношення результатів відтворювального процесу і його окремих складових, отриманих або до й після здійснення кооперованих процесів, або за різних варіантів, рівнів і ступенів їхнього здійснення в кооперованих підприємствах, галузях, виробництвах, виробничих процесах, котрі обчислюють як за окремими складовими відтворювального процесу, так і за їх сукупністю. Виділено три групи показників - технологічні, економічні, соціальні, сукупність яких дає змогу оцінити ефективність кооперованих структур, ураховуючи ступінь досягнення стратегічних цілей їхнього розвитку. Економічна ефективність використання кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості багато в чому залежить від впливу комплексу факторів зовнішнього й внутрішнього середовища та суб'єктів їх окремих інфраструктур на кінцеві результати.

Підприємства Тернопільського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (ДО «Тернопільспирт») постійно працюють над збільшенням обсягів виробництва та реалізації продукції (табл. 2), нарощують темпи зростання порівняно з попередніми роками.

Таблиця 2 Обсяги виробництва продукції на підприємствах ДО «Тернопільспирт»

Назва заводів та видів продукції	Виробництво спирту, тис.дал	Інші види продукції
	Роки	Роки
	2003	2004	2005	2006	2007	2003	2004	2005	2006	2007
1. Борщівський	550	556	690	755	727	-	-	-	-	-
2. Бучацький	419	271	246	374	385	-	-	-	-	-
Виробництво соку конц., тонн	-	-	-	-	-	487	19	74	?	111
3. Залозецький	590	461	555	977	882	-
Виробництво солоду пивоварного, тонн	-	?	?	?	?	801	1189	1336	661	1183
4. Зарубинський	251	228	331	596	364	-	-	-	?	?
5. Кобиловолоцький	324	538	550	672	854	-	-	-	?	?
6. Ковалівський	423	485	460	475	166	-	-	-	?	?
Виробництво природньо-столової води, тис. дал	-	-	-	?	?	19	11	2	?	?
Виробництво безалкогольних напоїв, тис. дал	-	-	-	?	?	17	29	7	?	?
7. Козлівський	642	764	941	958	1238	-	-	-
8. Марилівський	348	1440	1888	1760	1918	-	-	-
9. Мишковицький виробництво соку концентрованого., тонн	1070	445	498	680	761	-	-	-
	-	-	-	?	?	1054	128	231	45	155
10.Новосілківський	747	701	789	905	1119	-	-	-	?	?
Всього виробництво спирту в об'єднанні	5364	5886	6947	8152	8414

Так, темп росту товарної продукції об'єднання в 2007 р. до 2003 р. становить 141 %. Упродовж останніх п'яти років спиртові заводи ДО «Тернопільспирт» утримують пріоритетні позиції в Україні з виробництва та реалізації основної продукції - спирту. Це свідчить про утвердження провідного становища об'єднання в концерні «Укрспирт». Підприємствами об'єднання постійно проводиться інвестування технічного розвитку, за рахунок чого потужності заводів з виробництва спирту зросли з 7015 тис. декалітрів на рік в 2003 р. до 7053 тис. декалітрів на кінець 2007 р. (табл. 3).

Перехід до ринкових відносин та лібералізація цін у поєднанні з посиленням демократичних принципів управління спиртовим виробництвом привели до того, що основою кооперованих відносин стало не партнерство технологічно взаємозалежних товаровиробників сировини, спиртів і спиртовмісної продукції, а боротьба з конкурентами за вигідні ринки сировини й готової продукції.

Це спричинило створення спеціалізованих комерційних відділів і маркетингових служб спиртозаводів, що, хоча й дає змогу перейти до взаємозалежного розвитку кожного окремого підприємства в єдиному ланцюзі виробництва спиртовмісної продукції, все-таки призводить до збільшення різновиду витрат. Як наслідок - зростання загальногосподарських витрат на вироблену продукцію, збільшення загальних витрат і собівартості одиниці виробленої продукції, що потребує пошуку шляхів підвищення ефективності виробництва за рахунок раціоналізації кооперованих зв'язків.

Таблиця 3 Завантаження виробничих потужностей з виробництва спирту підприємствами ДО «Тернопільспирт»

Заводи	Завантаження потужностей, %
	2003р.	2004р.	2005р.	2006р.	2007р.
1. Борщівський	67,9	70,1	82,8	92,0	95,7
2. Бучацький	85,3	57,9	34,9	53,3	59,7
3. Залозецький	96,0	74,5	87,3	99,2	95,4
4. Зарубинський	36,9	41,0	60,0	87,2	53,3
5. Кобиловолоцький	66,6	96,2	95,9	99,7	99,7
6. Ковалівський	70,5	90,0	85,0	79,5	23,8
7. Козлівський	91,1	91,2	99,6	97,6	100,0
8. Марилівський	88,2	83,0	100,0	96,5	100,0
9. Мишковицький	57,5	72,9	81,2	99,1	98,5
10.Новосілківський	92,3	91,2	96,0	99,4	98,4
Середньорічна потужність, тис.дал	7015	7025	7040	7048	7053

Раціональне поєднання виробників, постачальників і покупців продукції у формі кооперованої структури є організаційно-економічною основою застосування інтеґрованих агропромислових технологій у спиртопродуктовому виробництві, становить собою одну з організаційних форм управління, яка має на меті подальше підвищення ефективності виробництва.

Моделювання розвитку кооперованих зв'язків базується на обліку технологічних і організаційно-економічних взаємозв'язків як з господарськими суб'єктами спиртової промисловості, так і зв'язків із суб'єктами господарювання зовнішньої інфраструктури. При цьому обов'язковим є дослідження характеру й ступеня дії на відтворювальний процес у спиртовій промисловості внутрішніх об'єктивних та суб'єктивних факторів макро- і мікрорівневих умов, що істотно впливають на результати спільної діяльності шляхом раціоналізації і поєднання інтересів держави, місцевих органів влади, конкретної структури та її безпосередніх учасників.

Сутність міжгалузевих економічних відносин у спиртопродуктовому підкомплексі в умовах ринкових відносин зводиться до впровадження міжгалузевого комерційного розрахунку. Це означає, що підприємства підкомплексу, які ведуть коопероване виробництво, пов'язані з кінцевими результатами щодо реалізації продукції, взаємно поступаються частиною прибутку своїм партнерам-учасникам кооперованої діяльності.

У третьому розділі «Пріоритетні напрями розвитку кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості та їх ефективність» розглянуто основні напрями формування та розвитку кооперованих зв'язків в АПК, обґрунтування вибору організаційно-правової форми кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості, перспективи виробництва біоетанолу як продукту спиртової промисловості та використано економіко-математичну модель для оптимізації виробництва харчового спирту із зернових культур.

У дисертації встановлено істотне недовикористання можливостей підвищення ефективності виробництва на підприємствах спиртової промисловості за рахунок недостатньої раціоналізації зв'язків підприємств спиртової промисловості зі суб'єктами господарювання зовнішньої і внутрішньої інфраструктури при переході до ринкових відносин із збереженням державного регулювання основних аспектів розвитку виробництва в спиртовій промисловості АПК держави. Зважаючи на ці фактори, необхідно формувати гнучкі виробничі структури кооперованих зв'язків. Проте насамперед слід вирішити такі важливі питання, як обумовлення стратегічних обсягів виробництва відповідних найменувань спиртної продукції, законодавче визначення форм, видів, характеру і сфери поширення кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості з партнерами по спільній діяльності, законодавче оформлення кооперованих виробничих структур, які створюються в спиртовій промисловості, статусу юридичної особи комерційного типу зі встановленням відповідних підзаконних актів їх формування і розвитку.

Не менш важливими при формуванні кооперованих зв'язків є організаційно-економічні заходи. До них слід віднести: модернізацію діючих й освоєння нових кооперованих зв'язків; обґрунтування кількісних та якісних характеристик організаційно-економічного та фінансового механізмів; конкурсний добір учасників кооперованої структури; виявлення «вузьких місць» і переваг кооперованих зв'язків, а також подальше їх усунення або розширення. У роботі вказано на необхідність комплексного підходу до взаємопов'язаного розвитку кооперованих зв'язків між учасниками при реальному забезпеченні паритетності умов їх функціонування з урахуванням кінцевих результатів спільної діяльності. Розроблення і використання науково обґрунтованих моделей кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості забезпечує пропорційний розвиток усіх учасників кооперованої структури при раціональному скороченні періоду його здійснення зі зменшенням витрат і без погіршення якісних показників. Для учасників спиртового виробництва визначальним щодо цього стає вибір найефективніших варіантів кооперованих зв'язків із постачальниками основної сировини і споживачами спирту. Визначено, що основний шлях їх модернізації - перехід на прямі зв'язки з безпосередніми виробниками.

При обґрунтовуванні системи кооперованих відносин виробничої структури кооперованих зв'язків спиртової промисловості важливо детально проаналізувати ступінь тісноти зв'язків між учасниками. Для цього запропоновано виділяти три групи кооперованих зв'язків:

? зв'язки, що формуються між засновниками виробничої кооперованої структури при організації виробничо-фінансової діяльності та механізму використання кінцевих продуктів виробництва;

? зв'язки між засновниками та іншими учасниками, які організаційно належать до кооперованої виробничої структури спиртової промисловості на добровільних засадах, із питань умов їх входження, порядку участі у виробництві та розподілі кінцевих результатів спільної діяльності;

? зв'язки кооперованої структури з підприємствами й організаціями, що беруть участь у спільному виробництві на довготерміновій основі відповідно до умов укладених між ними договорів організаційно-виробничої та економічно-фінансової співпраці.

Виділення окреслених груп дасть змогу всебічно обґрунтувати умови формування і функціонування виробничої структури кооперованих зв'язків, що забезпечують урахування інтересів усіх учасників структури з метою стійкого її розвитку на принципах самофінансування спільного виробництва та зміцнення фінансового стану кожного з учасників за рахунок паритетного розподілу кінцевих результатів, фактично отриманих від спільної діяльності.

Оскільки моделювання розвитку кооперованих відносин базоване на врахуванні технологічних та організаційно-економічних зв'язків, то при обґрунтуванні розвитку насамперед формуються тип виробничої структури спиртової промисловості, її організаційно-правова форма та вид діяльності, склад учасників, механізм створення. Актуальною формою зв'язків структури є вертикально інтеґрована структура - агрохолдинг із кооперованими взаємодіями між учасниками формування. Ці та інші концептуальні основи, фактори були враховані в процесі проектування кооперованої структури на засадах агрохолдингу з апаратом управління головного підприємства ДП «Мишковицький спиртовий завод» Тернопільської області.

Доцільність і можливість входження до виробничої структури кооперованих зв'язків ДП «Мишковицький спиртовий завод», ТзОВ ТК «Подільський круп'яний дім», ВАТ «Городоцький цукровий завод», ТОВ «Борщівцукор» і ДП «Ковалівський горілчаний завод» обумовлена як їх технологічними зв'язками при виробництві спирту з меляси та зерна, так і економічною доцільністю зниження витрат при переході на кооперовані зв'язки. При цьому обсяги постачання сировини достатні для повного завантаження виробничих потужностей при виробництві спирту на ДП «Мишковицький спиртовий завод». Це надає можливість переходу на кооперовані взаємодії в межах структури, без додаткових посередників і без виходу на зовнішні ринкові зв'язки, що підсилює можливість збільшення ефективності виробництва. У результаті підвищуються прибутковість і рентабельність на кожному етапі виробництва: вирощуванні сировини - отриманні зерна й меляси - виробництві спирту етилового ректифікованого.

Виробнича структура кооперованих зв'язків є сукупністю юридичних осіб, пов'язаних договірними відносинами, та базується на загальному управлінні головним підприємством діяльності інших учасників. Ця форма відносин надасть такі можливості:

- акумулювати фінансові ресурси для вирішення пріоритетних напрямків розвитку кооперованої структури;

- інтегрувати в єдине ціле виробництво, переробку та торгівлю;

- оздоровити фінансовий стан підприємств та організацій агропромислового виробництва;

- збільшити можливість просування товару на ринок конкурентоспроможної продукції;

- перемогти локальний монополізм та виключити посередників;

- підвищити контроль за ефективним використанням виробничого потенціалу, забезпечити трудову та технологічну дисципліну, впроваджувати інновації та високопродуктивну технологію.

Одним із перспективних напрямів розвитку спиртової промисловості України в умовах високих світових цін на енергоносії та залежності держави від їх імпорту, а також зміни клімату є розвиток відновлювальних джерел енергії. Для мінерального палива альтернативою виступає біопальне, до складу якого входять біодизельне паливо, біогаз та біоетанол. Враховуючи стрімкий розвиток ринку біопалива, його виробництво в багатьох країнах стимулюється: наданням податкових пільг; регламентуванням обсягів використання біопалива; дотаціями. При цьому виникають можливості отримання суттєвих доходів при використанні біопального для держав, що розвиваються, оскільки вони можуть експортувати сировину або біопальне на світові ринки.

Враховуючи перспективи використання біопалива в Україні, у дисертації проведені розрахунки ефективності виробництва біоетанолу-сирцю на ДП «Мишковицький спиртовий завод» Тернопільської області, критерієм якого є показники прибутку, що визначається за формулою:

, (1)

де Pm - обсяг місячного прибутку, грн.; W - виробнича потужність заводу, дал/добу; a - річна завантаженість виробництва, %; p - вихід спирту-сирцю, %; b - вихід біоетанолу-сирцю, %; c - прибуток від реалізації одиниці біоетанолу-сирцю, грн.; 30 - середнє число днів місяця.

Аналіз здійснених розрахунків свідчить про високу ефективність використання обладнання, а також достатньо короткий термін окупності - 23 місяці, що дає змогу зробити висновки про доцільність і актуальність використання обладнання для дегідратації спирту-сирцю.

В роботі вперше оптимізовано використання сировини за видами для виробництва зернового спирту, а також визначено ефективний радіус транспортно-сировинної зони для підприємств спиртової промисловості зі застосуванням запропонованого коефіцієнта приведення:

, (2)

де Кприві - коефіцієнт приведення і-го виду сировини;

Квихі- вихід спирту з однієї тонни і-го виду сировини, ;

Квихк - вихід спирту з однієї тонни кукурудзи.

Оптимізація витрат на виробництво харчового спирту з використанням запропонованої економіко-математичної моделі дасть можливість підприємству ефективніше використовувати наявні фінансові та сировинні ресурси, вдосконалити кооперовані зв'язки при виробництві на спиртовому заводі не тільки спирту, а й біопалива, що є нині надзвичайно актуальним.

Висновки

У результаті науково-теоретичного узагальнення в дисертаційній роботі запропоновано нове розв'язання наукової проблеми, що полягає в поглибленні теоретичних основ кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості, сформульовано комплекс пропозицій із підвищення ефективності підприємств спиртової промисловості й АПК в умовах ринкових відносин. Виконане дослідження дало підстави зробити такі висновки:

1. Дослідивши підходи до визначення сутності категорії «кооперація», запропоновано розуміти її як соціально-економічну категорію, що виражає стосунки між cуб'єктами господарювання з метою підвищення економічної ефективності на основі раціональної організації праці та міжгалузевої форми організації виробництва в процесі їх співробітництва. Кооперовану структуру визначено як добровільне об'єднання підприємств в рамках стратегічного координування у сфері виробництва, маркетингу та логістики на основі раціоналізації зв'язків, з метою отримання додаткового економічного ефекту.

2. Резерви підвищення ефективності виготовлення спирту закладені у розвитку кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості зі зерновими господарствами і виробниками меляси (цукровими заводами). Їх використання дасть змогу не тільки уникнути зростання цін за рахунок утримання посередницьких структур, а й організувати раціональні виробничі й кооперовані відносини в рамках кооперованої структури при впорядкуванні податкового навантаження й раціоналізації загальних витрат підприємства на процес виробництва. Наслідком використання кооперованих відносин буде зменшення витрат у розрахунку на одиницю кожного виду виробленої продукції в результаті раціональної концентрації та комбінування виробництва, освоєння проґресивних способів організації процесу відтворення в рамках створюваних кооперованих структур та їх взаємодії з господарськими суб'єктами зовнішньої і внутрішньої інфраструктур.

3. Механізм формування і розвитку кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості має базуватись як на використанні загальних принципів кооперування, так і на реальних умовах функціонування виробничої кооперованої структури, до основних із яких відносять: безперервність і поточність основного виробництва на підприємствах спиртової промисловості при сезонності виробництва сировини; необхідність безперервного та повного використання виробничих потужностей спиртової промисловості при можливій зміні обсягів виробленої продукції, а також ліцензування виробничої діяльності споживачів продукції; значна територіальна різниця виробників сировини, спирту, постачальників технологічних матеріалів, яка викликає певні проблеми при організації виробництва та збуті продукції.

4. Встановлено, що раціональною організаційно-правовою формою виробничих кооперованих структур підприємств спиртової промисловості є агрохолдинги. Членство України в СОТ стимулює створення вертикально інтеґрованих комплексів, насамперед через експортну орієнтацію економіки. Щодо цього саме агрохолдинги мають більшу перспективу, ніж відокремлені підприємства. Враховуючи, що тільки в Україні та Росії створюються потужні агрохолдингові структури, а також той факт, що в інших державах немає законодавчої бази й умов для їх створення та розвитку, українські підприємства мають значну перевагу. Перевага агрохолдингу полягає у поетапному контролі ціни продукції. Такі агрохолдинги потужно діють на зовнішніх ринках і мають велику перспективу для капіталізації свого бізнесу.

5. Наявність недостатньо аргументованих підходів до формування паритетних відносин знижує потенційні можливості щодо підвищення ефективності виробництва в результаті раціоналізації кооперованих зв'язків. Це потребує або їх модернізації, або формування якісно нових, з урахуванням умов господарювання, що змінюються. Для досягнення паритетності між учасниками кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості запропоновано:

? законодавчо визначити порядок і механізм вартісної оцінки спожитих у процесі спільного виробництва складових механізму формування паритетних організаційно-економічних та фінансових кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості (основних і оборотних засобів, витрат праці, земельних угідь із урахуванням їх якісних характеристик, мінімальної величини статутного капіталу та ін.), котрі використовуються як база при розподілі результатів спільної діяльності з урахуванням внеску кожного з учасників у їх досягнення;

? передбачити механізм переоцінки основних і оборотних засобів з урахуванням інфляційних процесів і дооцінки основних засобів, у результаті здійснення їх модернізації або капітального ремонту;

? розробити механізм і нормативи реальної оцінки вартості земельних угідь та їх ролі у формуванні кінцевих результатів спільного виробництва з метою їх подальшого обліку при визначенні внеску виробників сільськогосподарської сировини у результати спільного виробництва;

? науково обґрунтувати критерії визначення частки кожного з учасників кооперованих зв'язків у ціні або кінцевих результатах спільного виробництва і механізм їх визначення з урахуванням особливостей і зміни умов функціонування підприємств спиртової та інших галузей національної економіки;

? виробити механізм редукції складових елементів витрат виробництва: праці, матеріальних ресурсів, земельних угідь, природно-кліматичних умов та інших факторів з метою більш обґрунтованого визначення їх ролі в досягненні кінцевих результатів спільно здійснюваного виробництва.

6.Дослідивши сучасний стан і перспективи розвитку використання біопалива в Україні, запропоновано методичні підходи до розрахунку доцільності придбання та експлуатації обладнання для виробництва біоетанолу-сирцю на ДП «Мишковицький спиртовий завод» Тернопільської області. Важливим елементом розрахунків є використання обладнання лише на 10-15% потужності через нераціональність придбання спирту-сирцю в інших спиртових виробників, у зв'язку з нарахування акцизу при передачі сировини. Досліджено ефективність використання обладнання, а також термін окупності (23 місяці), що дало змогу зробити висновки про доцільність і актуальність використання обладнання з дегідратації спирту-сирцю.

7. В результаті дослідження ефективності використання різних видів сировини для виробництва зернового спирту визначено коефіцієнти приведення, використання яких дало змогу оптимізувати виробництво спирту. Встановлено ефективний радіус транспортно-сировинної зони для підприємств спиртової промисловості зі застосуванням запропонованого коефіцієнта приведення та економіко-математичної моделі виробництва зернового спирту. Наведені розрахунки, при застосуванні запропонованих показників, свідчать про підвищення ефективності виробництва та оптимізацію кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості.

8.Результати роботи можуть стати основою для оптимізації механізму формування і розвитку кооперованих зв'язків як підприємств спиртової промисловості Тернопільської області, так і аналогічних підприємств концерну «Укрспирт».

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Запорожан Л.П. Методика врахування витрат в системі управління підприємством / Лариса Запорожан, Мирослава Запорожан // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: зб. наук. праць каф. УТР і РПС. - Тернопіль : Екон. думка, 2005. - Вип. 10. - С. 188-191 (0,43 д. а., дисертанту належить 0,33 д. а., розкрито методику відображення витрат в системі управління підприємством та обґрунтовано пропозиції застосування оперативного аналізу).

2. Данилюк М.О. Субконтрактація як одна з форм промислової кооперації / Микола Данилюк, Мирослава Сапачова // Наукові записки: зб. наук. праць каф. економ. аналізу / Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль : Екон. думка, 2006. - Вип. 15. - С. 237-239 (0,32 д.а., дисертанту належить 0,22 д.а., досліджено міжнародний досвід субконтрактної діяльності, переваги та недоліки використання субконтрактації).

3. Сапачова М.С. Аутсорсинг як спосіб формування кооперованих зв'язків між підприємствами / Мирослава Сапачова // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2007. - Вип. 24. - С. 176-178. - (Серія: економіка). (0,23 д. а.).

4. Сапачова М.С. Оптимізація диверсифікації сировини для виробництва зернового спирту / Мирослава Сапачова // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - Вип. 236, Т 3. -С. 661-666 (0,13 д. а.).

Публікації в інших виданнях:

5. Сапачова М.С. Передумови стабільного розвитку вітчизняної спиртової промисловості / Мирослава Сапачова // Географія. Економіка. Екологія. Туризм: реґіональні студії: зб. наук. праць. - 2007. - С. 154-158. - (Серія : економіка). (0,32 д.а.).

6. Сапачова М.С. Деякі передумови розвитку вітчизняної спиртової промисловості / Мирослава Сапачова // Проблеми розвитку депресивних регіонів: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Ніжин, 25-26 квітня 2007р.)/ відп. ред. Смаль І. В. - Ніжин: ТОВ «Видавництво» Аспект-Поліграф», 2007. - С. 103-104 (0,12 д. а.).

7. Сапачова М.С. Особливості вдосконалення кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості / Мирослава Сапачова // Наука і вища освіта: матеріали XV Міжнар. наук. конф. молод. науковців (м. Запоріжжя, 17-18 трав. 2007). Ч. 2. / Гол. ред. кол. Огаренко В.М. - Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2007р. - С. 160-161 (0,11 д. а.).

8. Сапачова М.С. Раціоналізація кооперованих зв'язків підприємств спиртової промисловості / Мирослава Сапачова // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології ім. С. З. Гжицького. - 2007. - Т. 9, № 4 (35), Ч.2. - С. 247-250 (0,59 д. а.).