Системне моделювання важелів регулювання економічного зростання України

Якщо зважити на значне відставання заробітної плати порівняно з розвиненими країнами, реальне зростання заробітної плати повинно в дійсності випереджати зростання продуктивності праці в Україні за рахунок перерозподілу доходів на користь найманих працівників. Але така стратегія повинна узгоджуватись з припустимими темпами інфляції. Необхідно усвідомити той факт, що у перехідній економіці за наявності тіньової складової економіки номінальне та реальне зростання заробітної плати ще не означає підвищення життєвого рівня населення країни (частки ФОП найманих працівників у ВВП чи ВДВ), тому можна зробити висновок, що низька оплата праці й висока частка тіньової економіки ? взаємозалежні фактори, своєрідні сполучені посудини.

У четвертому розділі “Теоретико-методологічні засади оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку та інноваційності економіки” проведено аналіз існуючих теоретичних підходів інтегральної оцінки ефективності соціально-економічного розвитку, які в сучасної практиці застосовуються на рівні регіонів, виявлено недоліки та розроблено новий теоретичний підхід, який зорієнтований на охоплення всієї національної економіки та визначення її інноваційності. Під ефективністю соціально-економічного розвитку розуміється ступінь використання максимальних, оптимальних чи потенційних можливостей окремих макропоказників.

Вирішення проблем розробки обґрунтованої стратегії регіонального розвитку є найважливішим завданням сьогодення. Сучасний стан соціально-економічного розвитку регіонів характеризується 48 показниками. Кожний з показників в окремому періоді може зростати або знижуватися, однак виникає потреба визначення найкращого стану в різних періодах розвитку. Для цього необхідна розробка узагальненого інтегрального критерію оцінки соціально-економічного стану регіону, який характеризував би його зміну в динаміці. Другий аспект застосування інтегрального критерію оцінки полягає у порівняльній оцінці соціально-економічної діяльності. Згідно із затвердженою Методикою за результатами розрахунку середнього арифметичного рейтингів визначається місце кожного регіону в загальному рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів. Використання традиційної методики виявило низку істотних недоліків, які унеможливлюють її практичне застосування.

Для удосконалення існуючої методики інтегральної оцінки пропонується виділення з численних показників соціально-економічного розвитку регіонів таких, що характеризують економічну, виробничу, фінансову, інноваційну і соціальну сфери; застосування методів теорії матричних ігор для наукового-обґрунтуваного визначення вагових коефіцієнтів інтегрального показника спочатку в кожній окремій сфері, а потім по регіону в цілому за “методом зважених сум”. Одержавши рішення гри у вигляді оптимальних змішаних стратегій для першого (обирає регіон) і другого (обирає критерій) гравців , змішану стратегію другого гравця можна розглядати як сукупність вагових коефіцієнтів, необхідних для формування інтегрального критерію, який би виключав суб'єктивність експертних оцінок (11):

 (11)

Запропонований в дисертаційному дослідженні новий підхід до визначення рівня та ступеня ефективності соціально-економічного розвитку за інтегральним та окремими критеріями використовує для оцінювання тільки вихідні параметри, які є результатом взаємодії усіх вхідних параметрів з урахуванням їхньої різної чутливості й запізнювання впливу на вихідні макропоказники через макрофункцію економічної системи.

Таким чином, як складові інтегрального критерію оцінювання стану соціально-економічного розвитку країни, регіонів та основних видів економічної діяльності пропонуються наступні найголовніші показники: ВВП (ВРП, ВДВ) на одиницю продуктивної потужності (узагальнена продуктивність), соціальна справедливість, тіньова економіка, використання трудових ресурсів, технологія виробництва, використання потенційних можливостей розвитку. Нормування перелічених критеріїв до їх максимальних (оптимальних) значень визначає відповідні коефіцієнти (індекси), теоретичне значення яких дорівнює одиниці, а їх добуток буде визначати інтегральну оцінку ефективності (12):

(t ?період часу). (12)

Запропонований інтегральний критерій оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку дозволяє: оцінити кінцевий результат ефективності соціально-економічного розвитку; розгорнути в систему критеріїв для оцінення складових соціально-економічного розвитку; визначити напрямок підвищення внаслідок впливу на структурні елементи; є достатньо універсальним і може бути застосований на рівні країни, основних видів економічної діяльності та регіонів.

Система показників для оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку повинна віддзеркалювати певні найважливіші характеристики країни, регіонів та основних видів економічної діяльності, а в сукупності - давати уявлення щодо узагальненої характеристики розвитку - інноваційності економіки. Так у Європейському Союзі могутнім інструментом оцінення інноваційній активності, стало Європейське інноваційне табло (EІS). Однак автори аналізу інноваційної політики Росії та України за методологією EІS відмічають, що моніторинг і оцінка результатів є одним з вузьких місць інноваційної політики. Існуючі підходи до оцінювання інноваційності економіки засновані на зовнішніх ознаках і не дають належного уявлення про їх результативність ? кількісний вплив на кінцевий результат соціально-економічного розвитку. Тому для кількісного оцінювання інноваційності економіки взагалі пропонується критерій “ефективності” (12), рівень використання якого буде визначати наявність інноваційності, а темпи його зростання ? ступінь інноваційності (рис. 5, 6) (13):

. (13)

За результатами розрахунків існує величезна диспропорція між будівництвом і транспортом та іншими видами економічної діяльності, а неефективнішими видами економічної діяльності на сьогодні є промисловість та сільське господарство (в цілому), яким притаманний найнижчий рівень використання потенційних можливостей розвитку.

Як свідчать розрахунки серед розглянутих регіонів найкраще використовують свої потенційні можливості Чернівецька, Херсонська, Чернігівська, м. Київ, найгірше - Донецька, Дніпропетровська, Луганська та Харківська області. Кількісне визначення ефективності розвитку окремих регіонів відображає інвестиційну привабливість регіону. Тобто економічна віддача від регіону при вкладанні інвестицій буде у стільки разів вища, у скільки разів відрізняються значення ефективності.

Визначення динаміки інтегрального та окремих критеріїв оцінювання ефективності, рівня та ступеня інноваційності соціально-економічного розвитку дозволяє виявити “вузькі місця” розвитку та визначити основні напрями розробки стратегії розвитку.

У п'ятому розділі “Моделювання важелів регулювання економічного зростання для обґрунтування макроекономічної політики” проведено моделювання та аналіз сценаріїв соціально-економічного розвитку в умовах загальної невизначеності для обґрунтування макроекономічної політики.

Розроблений методичний підхід до оцінювання економічного потенціалу та коефіцієнта корисної дії економіки країни відрізняється від відомих методів використанням виробничої функції Кобба-Дугласа з врахуванням неточностей, а також тим, що у виробничу функцію введено коефіцієнт завантаження виробничого капіталу та розроблено аналітичний метод його обчислення. Знання поточного значення коефіцієнта завантаження виробничого капіталу та його максимального теоретичного значення дозволяє обчислити потенційний ВВП (рис. 7, а) та розрив ВВП і випуску. Аналітичне визначення оптимального попиту на працю та повної зайнятості дозволяє обчислити коефіцієнт використання праці як результат їх відношення. Отже, добуток коефіцієнтів використання трудових ресурсів (kтр,t) та завантаження виробничого капіталу буде визначати ступінь використання двох основних макрофакторів - праці та капіталу, тобто к.к.д. економіки країни (рис. 7, б) (14):

(14)

За допомогою розробленої моделі встановлена кількісна залежність між величиною і спрямованістю дефіциту бюджету та економічним зростанням й інфляцією, змінювана в різні періоди соціально-економічного стану країни, що дозволяє зробити вибір між припустимим рівнем інфляції й можливим економічним зростанням та розміром бюджетного дефіциту (профіциту) відповідно до заданих пріоритетів і цілей.

Аналіз комплексного впливу факторів попиту та пропозиції дозволив визначити, що при соціальній спрямованості збільшення бюджетного дефіциту на 10,0 млрд. грн. (сукупний попит) збільшує інфляцію та прискорює темпи приросту реального ВВП відповідно: у 2006 р. - на 9,60 і 1,11%; у 2007 р. - на 3,820 і 0,475%; у 2008 р. - на 3,85 і 0,0%; при інвестиційній спрямованості (сукупний попит та сукупна пропозиція): у 2006 р. - на 8,8 і 1,8%; у 2007 р. - на 3,20 і 0,95%; у 2008 р. - на 3,65 і 0,16%.

Отже, якщо бюджетний дефіцит спрямовується тільки на соціальні виплати, - інфляція зростає значно швидше за економічне зростання. Без стимулювання сукупної пропозиції при збільшенні обсягів соціальних виплат зростає інфляційний розрив, що і спостерігалося в період 2005?2008 рр. Найбільший ефект для економічного зростання можуть дати інноваційні розробки, які, збільшуючи віддачу від макрофакторів, збільшують сукупну пропозицію без збільшення сукупного попиту, що є найбільш ефективним способом боротьби з інфляцією. Але для реалізації такого сценарію потрібно інвестування в наукові розробки, рівень яких у ВВП України є надто низьким. Для збільшення обсягу інвестицій необхідно створення сприятливого інвестиційного клімату та підвищення довіри до влади з боку зарубіжних та вітчизняних інвесторів.

Встановлений автором кількісний взаємозв'язок між зміною обмінного курсу гривня/долар та макроекономічних показників в Україні, зокрема ВВП, темпом зростання реального ВВП та інфляцією (дефлятором ВВП) дозволяє дійти висновку, що зміцнення обмінного курсу знижує цінову й економічну динаміку, зменшує експорт і збільшує імпорт з різною мірою чутливості в різні економічні періоди, що призводить до витіснення з внутрішнього ринку вітчизняного виробника, згортання виробництва і зменшення валютних надходжень. Знецінення обмінного курсу збільшує як цінову, так і загальну економічну динаміку, зміцнюючи і розширюючи внутрішній ринок через стимулювання експорту й обмеження імпорту. У 2008 р. має місце такий взаємозв'язок

У цілому, обмінний курс ? найбільш чутливий параметр, до регулювання якого варто вдаватися, однак з великою обережністю. Оскільки однозначної відповіді на існування оптимального значення обмінного курсу не існує, конкретні зміни обмінного курсу (зміцнення чи знецінення) необхідно проводити, виходячи з поставленої кінцевої мети, пріоритетів підходів до розвитку економіки і поточної економічної й цінової динаміки.

Запропонована у дисертаційному дослідженні методологія прогнозування індексів інфляції (ІСЦ, індексу цін виробників промислової продукції, індексу інвестицій тощо) заснована на використанні дефляторів основних видів економічної діяльності. Сполучення ефектів Філліпса й Оукена дає можливість дійти висновку, що між інфляцією і виробництвом існує пряма залежність. Зроблено припущення, що ІСЦ () є зваженою сумою індексів інфляції (дефляторів) у промисловості, сільському господарстві, послугах (15):

. (15)

Використання даних попередніх періодів дозволяє сформувати необхідне число рівнянь для визначення невідомих вагових коефіцієнтів за допомогою методів лінійного програмування. Припускається, що отриманий розподіл вагових коефіцієнтів відбиває специфічні, суто національні особливості економіки конкретної країни, змінювані значно повільніше, ніж інфляційні процеси за звітний період (рік). Це припущення було перевірено на періоді 1999-2008 рр. та дозволило виявити достатню точність прогнозів. Отже, використання основних важелів регулювання факторів попиту та пропозиції в основних видах економічної діяльності дозволяє регулювати відповідні дефлятори, а значить, й індекси інфляції.

Розроблена методологія аналізу макроекономічних наслідків підвищення ціни на газ відрізняється від існуючих суто статистичних підходів (минуле визначає майбутнє) аналітичним визначенням цього впливу через зміни параметрів функцій сукупного попиту і сукупної пропозиції та врахуванням їх взаємодії. Для розрахунку макроекономічного впливу підвищення ціни на газ для виробничих потреб промислового споживача варто здійснити декомпозицію структури економіки України на п'ять секторів: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, послуги та розрахувати “відносний газовий коефіцієнт” (kгаз,t) зміни (частки ВДВ у випуску). Спочатку слід розрахувати по кожному сектору та частку ВДВ зазначених секторів у ВДВ по Україні (k) в цілому для старих та нових цін на газ (16):

(16)

що дає можливість обчислення “відносного газового коефіцієнта” як відношення поточних значень після підвищення ціни на газ до його базового значення з (16) для цін прогнозного періоду згідно із сценаріями розвитку: . Наступним кроком є визначення зміни коефіцієнта завантаження виробничого капіталу () в цілому по Україні внаслідок зменшення інвестиційних витрат галузей (,) під впливом підвищення ціни на газ.

Використання отриманих за допомогою значень коефіцієнта у моделі сукупної пропозиції, коефіцієнта та підвищення загального споживання в моделі сукупного попиту, дозволяє обчислити адитивний та кумулятивний вплив економічних факторів на головні макропоказники. Встановлено, що у поточній економічній ситуації, у найгіршому разі, зростання ціни газу на 10 дол. США призводить до зниження темпів економічного зростання на 0,88% реального ВВП та збільшення інфляції на 0,59% у 2008 р.

Проведений аналітичний огляд затвердженої методики встановлення величини ПМ та переліку наборів товарів і послуг та виявлених недоліків дозволив виявити глибокі розходження величини ПМ в Україні за даною методикою у порівнянні з іншими, навіть слаборозвиненими країнами, що пояснюється особливостями прийнятої методики розрахунку ПМ, яка може бути порівняна лише з аналогічною методикою, використовуваною в США в 30-і роки минулого століття. За умов наближення до рівня життя розвинених країн, запропоновано макроекономічний науково обґрунтований підхід до визначення ПМ, залежного від динаміки ВВП. На відміну від існуючих методів (методи “знизу”), пропонується метод визначення ПМ залежно від соціально-економічного стану країни (метод “зверху”), що дозволяє врахувати три основні чинники зміни ПМ: темпи зростання економіки, інфляцію та зміну структури переліку наборів товарів та наборів послуг. Зроблено висновок, що в поточній економічній ситуації вартісна величина ПМ занижена приблизно у 3 рази.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення наукової проблеми, що виявляється в формуванні теоретичного базису системного моделювання важелів регулювання економічного зростання України та методологічного інструментарію із застосуванням теоретичних положень різних економічних теорій з узгодженим функціонуванням елементів і складових економічної системи та функціональним визначенням макроекономічних змінних як об'єктів моделювання для оцінювання ефективності та інноваційності соціально-економічного розвитку, передбачення можливих сценаріїв розвитку, виявлення найбільш актуальних економічних проблем та визначення на цій основі головних напрямів ефективної макроекономічної політики економічного зростання.

Отримані у дисертаційному дослідженні основні наукові результати дають можливість сформулювати наступні висновки.

1. В умовах трансформаційного періоду розвитку економіки при швидких кардинальних змінах, особливо в короткостроковому періоді, визначення умов стійкого економічного зростання з використанням моделей, які застосовують або тезу “пропозиція породжує попит”, або тезу “попит породжує пропозицію”, дуже ускладнюється. Розроблена інтегрована аналітична модель керованого економічного зростання базується на використанні відомого принципу загальної економічної рівноваги та розглядає економічну систему як єдине ціле, яка відрізняється від існуючих моделей тим, що поєднує фактори зростання з боку попиту та з боку пропозиції в одній моделі для економічного передбачення можливих сценаріїв розвитку та синтезу керуючих впливів з ендогенним визначенням інтегрального показника інфляції в економіці країни ? дефлятора ВВП, реального ВВП та темпів його зростання як результату комплексної взаємодії факторів попиту та пропозиції.

Базування на системному підході, об'єднання теоретичних положень різних економічних теорій та функціональний опис макроекономічних змінних обумовлюють появу емерджентних властивостей інтегрованої моделі, які за функціональними можливостями значно перевищують існуючі статистичні моделі та дозволяє досліджувати вплив макроекономічної політики на основні макропоказники та визначати регулювальні заходи для управління економічним зростанням.

2. Тіньова економіка значно знижує ефективність макроекономічного регулювання економіки, тобто відсутність достовірних даних стосовно її обсягів і темпів зростання не дозволяє ефективно планувати та реалізовувати бюджетно-податкову і грошово-кредитну політику в країні. Аналіз різних теоретичних підходів, використовуваних для оцінювання обсягів тіньової економіки, свідчить, що їх використання в умовах України призводить до суттєвих помилок при визначенні макроекономічних показників та прийнятті управлінських рішень при державному регулюванні економіки.

Розроблено новий теоретичний підхід оцінювання обсягів тіньового ВВП та тіньової заробітної плати, який можна віднести до непрямих макрометодів, заснований на гіпотезі існування оптимального співвідношення між коефіцієнтами еластичності макрофакторів (праці, капіталу) в агрегованій виробничій функції, що підкоряється принципу “золотого перетину” (0,382 - при затратах праці; 0,618 - при затратах капіталу). Відхилення від цього оптимального співвідношення свідчить про наявність тіньової економіки та визначає “коефіцієнт соціальної справедливості”. Розрахунки обсягів та динаміки тіньового ВВП можуть бути використані для оцінювання загального рівня економічного зростання; розроблення грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики держави; відстеження обсягів та динаміки тіньової економіки з метою оцінювання дієвості заходів щодо детінизації економіки; визначення розмірів можливих втрат оподаткування при наявності тіньової економіки та оцінки можливого потенціалу розвитку. Розраховані автором прогнозні значення коефіцієнтів тінізації економіки (відношення тіньового ВВП до сумарного ВВП) на кінець 2009 р. становлять: по Україні - 35,0%; промисловості - 52,2; сільському господарству - 45,4; будівництву - 32,8; транспорту - 28,2; послугах - 29,5%.

3. Система показників для оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку повинна відображати найважливіші певні характеристики розвитку країни, а в сукупності (через інтегральний критерій) давати уявлення про узагальнену характеристику розвитку - інноваційність. Розроблена методологія кількісного оцінювання рівня ефективності соціально-економічного розвитку та ступеня інноваційності економіки полягає в формуванні інтегрального критерію з використанням тільки вихідних показників, які є результатом взаємодії всіх вхідних параметрів з урахуванням їхнього різного рівня чутливості і запізнювання фактора впливу на вихідні макропоказники через макрофункцію економічної системи, що істотно скорочує чисельність показників для формування інтегральної оцінки ефективності соціально-економічного розвитку. Після нормування зазначених критеріїв (відношення до їх максимальних або оптимальних значень) їх добуток дає змогу визначити інтегральний критерій, а темпи його зростання - ступінь інноваційності економіки. Запропонований підхід дозволяє ендогенно оцінити кінцевий результат ефективності та інноваційності соціально-економічного розвитку; розгорнути інтегральний критерій в систему критеріїв для оцінки його складових; визначити напрямок його підвищення внаслідок впливу на структурні елементи; є достатньо універсальним і може бути застосований на рівні країни, регіонів та основних видів економічної діяльності, а також надає необхідну інформацію для визначення того, де і які саме ознаки інноваційності спрацювали, а які ні. У свою чергу, це дозволяє розрахувати ефективність, або к.к.д. інноваційного процесу.

4. Для прийняття необхідних управлінських рішень з метою максимального забезпечення досягнення можливого рівня потенціалу ефективності економічного розвитку необхідна, перш за все, реальна оцінка поточного економічного стану країни і максимального (граничного) порогу її потенційних можливостей при існуючих технологіях виробництва, рівнях зайнятості і обсягах капіталу, тобто економічного потенціалу та к.к.д. економіки. Розроблений методичний підхід оцінювання економічного потенціалу та к.к.д. економіки країни полягає в використанні виробничої функції Кобба-Дугласа з врахуванням неточностей, введенням коефіцієнта завантаження виробничого капіталу та розробленням аналітичного методу його обчислення. Обчислення поточного значення коефіцієнта завантаження виробничого капіталу та знання його максимального теоретичного значення обумовлює величину потенційного ВВП та розрив ВВП і випуску продукції. Аналітичне визначення оптимального попиту на працю та пропозиції праці дозволяє обчислити коефіцієнт використання праці як результат відношення цих значень. Отже, добуток коефіцієнтів використання праці та завантаження виробничого капіталу буде визначати ступінь використання двох основних макрофакторів - праці та капіталу, тобто к.к.д. економіки країни. Практичним наслідком визначення економічного потенціалу країни й к.к.д. економіки є визначення обсягів відносного надлишку (нестачі) використовуваного макрофактора (праці, капіталу) та розробка на цій основі стратегії розвитку економіки країни. Визначення потенційних можливостей та к.к.д. економіки допоможе також в поясненні розуміння різниці в рівнях доходів між багатими і бідними країнами. На кінець 2008 р. коефіцієнт використання праці склав 0,9131; коефіцієнт завантаження виробничого капіталу - 0,4454; к.к.д. - 40,67%; прогнозні значення на 2009 р. - 0,8898; 0,3650 та 32,5% відповідно.

5. З погляду на те, що Україна є одним з найбільш неефективних споживачів енергії в Європі, досить актуальним залишається питання аналізу впливу підвищення ціни на газ на основні макропоказники. Розроблені автором методологічні положення моделювання макроекономічних наслідків підвищення ціни на газ в Україні полягають в аналітичному визначенні цього впливу та базуванні на системному підході і принципах загальної економічної рівноваги. Принцип моделювання заснований на підвищенні ПС та зменшенні частки ВВП (ВДВ) у випуску (), зниженні інвестиційних витрат, зменшенні завантаження та, відповідно, коефіцієнта завантаження виробничого капіталу і збільшення споживання домогосподарств. За результатами розрахунків доведена залежність між зростанням ціни на газ і економічним зростанням та інфляцією: зростання ціни на газ на 10 дол. США призводить до зниження темпів економічного зростання на 0,88% реального ВВП та зростання інфляції на 0,59% (2008 р.). Цей вплив в різні періоди економічного стану країни буде різним. Протидією негативним наслідкам підвищення ціни на газ є інноваційні розробки: впровадження енергозбережних та новітніх технологій виробництва, збільшення інвестицій в основний капітал, створення сприятливих умов для залучення ПІІ.

6. Зважаючи на величезну роль інвестицій в економічному зростанні досліджено та виявлено, що основний фактор економічного зростання - інвестиції (зв'язувальний елемент між сукупним попитом та сукупною пропозицією) діє на економічне зростання декількома каналами. Визначено третій канал впливу інвестицій на економічне зростання, який полягає в тому, що збільшення завантаження виробничого капіталу в поточному періоді залежить від обсягу інвестицій в основний капітал та ПІІ з незначним запізнюванням. Кут нахилу кривої цієї залежності визначає, як розподіляється номінальне зростання між інфляцією та темпами приросту реального ВВП (чим більше позитивний кут нахилу - тим більші темпи зростання та менша інфляція, і навпаки). Виявлена залежність дозволяє визначати темпи економічного зростання та обчислювати необхідний обсяг інвестицій на прогнозні періоди. Ця залежність підпорядковується логарифмічному закону та має позитивний кут нахилу; в періоди економічної кризи кут нахилу змінюється на від'ємний.

7. Сформульовано концепцію формування моделі функції сукупної пропозиції, яка поєднує кейнсіанський та класичний підходи та дозволяє розраховувати не скалярну величину сукупної пропозиції, а її функцію від зміни загального рівня цін ? дефлятора ВВП. Врахування уточнень у виробничій функції (макрофактори (праця, капітал) забезпечують випуск, а не ВВП; замість чисельності зайнятих використовуються затрати праці - добуток чисельності зайнятих на величину середньорічної номінальної заробітної плати, інакше маємо розбіжність розмірностей у лівій і правій частинах рівняння, що неприпустимо; у виробництві задіяні не всі основні фонди, а тільки виробничі; виробничий капітал в кожному періоді переоцінюється на дефлятор ВВП; вводиться коефіцієнт завантаження виробничого капіталу; дається аналітичне визначення коефіцієнтів еластичності та коефіцієнта завантаження виробничого капітал), що дозволяє ідентифікувати її на офіційні статистичні дані, обґрунтовувати регулюючі заходи та використовувати для прогнозування майбутніх періодів.

8. Запропоновано концепцію формування моделі функції сукупного попиту, яка поєднує кейнсіанський та монетаристський підходи та дозволяє розраховувати не скалярну величину сукупного попиту, а його функцію від зміни загального рівня цін ? дефлятора ВВП. Відмінність розробленої моделі функції сукупного попиту полягає в оригінальній комбінації існуючих економічних теорій та обраним апаратом моделювання для складових сукупного попиту з метою поєднання їх в єдине ціле з узгодженим функціонуванням усіх елементів і складових. Поєднання в моделі взаємодії ринку товарів і послуг з ринком грошей дозволяє розраховувати сукупний попит як функцію зміни загального рівня цін, ставки відсотка, пропозиції грошей та визначати вплив на нього факторів попиту, тобто вплив макроекономічної політики.

9. Сформульовано концептуальні засади створення динамічної моделі економічного зростання з урахуванням перехідних процесів впродовж періоду прогнозування. В розробленій концепції фактор врахування запізнювань між параметрами економічної системи моделюється розкладанням експоненти (ідеальної ланки запізнювання) в дробовий ряд Паде, що приводить до описування економічної системи нелінійними диференціальними та алгебраїчними рівняннями. Застосування методу динамічного програмування Белмана або принципу максимуму Понтрягіна дозволить отримати керуючи функції, а не їх значення на кінець прогнозного періоду, що забезпечує оптимальне управління економікою зі заданими критеріями зростання.

10. Враховуючі дискусійність проблеми бюджетного дефіциту, за допомогою розробленої макроекономічної моделі встановлена кількісна залежність між величиною і спрямованістю дефіциту бюджету та економічним зростанням й інфляцією, змінюваної в різні періоди соціально-економічного стану країни, що дозволяє зробити вибір між припустимою інфляцією й можливим економічним зростанням та розміром бюджетного дефіциту (профіциту) в кожному окремому періоді відповідно до заданих пріоритетів і цілей. Комплексний вплив факторів попиту та пропозиції дозволив визначити, що при соціальній спрямованості збільшення бюджетного дефіциту на 10,0 млрд. грн. збільшило інфляцію та темпи проросту реального ВВП відповідно: у 2006 р. - на 9,6 і 1,11%; у 2007 р. - на 3,82 і 0,475%; у 2008 р. - на 3,85 і 0,0%; при інвестиційній спрямованості: у 2006 р. - на 8,8 і 1,8%; у 2007 р. - на 3,2 і 0,95%; у 2008 р. - на 3,65 і 0,16%. Тобто використання бюджетного дефіциту на соціальні потреби переважно збільшує інфляцію та у мінімальному ступені - темпи економічного зростання.

11. На підставі проведених розрахунків зроблено висновок, що при укріпленні обмінного курсу зниження виручки експортерів призводить до згортання виробництва і зменшення валютних надходжень практично до нуля. Водночас дешевший долар спричиняє бурхливе зростання імпорту та попиту на валюту. Продовження політики укріплення обмінного курсу може призвести до ситуації, коли валютний ринок вибухає та виникає безконтрольне знецінення національної валюти та дієвість заходів НБУ стають вкрай неефективними. При цьому економіка приходить до нової точки рівноваги при іншому обмінному курсі, що і відбулося наприкінці 2008- на початку 2009 рр. Тобто укріплення обмінного курсу призводить до руйнування фінансової системи, зниження конкурентоздатності економіки, зростання дефіциту торговельного балансу та фінансових збитків компаній і населення. Таким чином, в інтересах національної економіки для підтримання конкурентоспроможності економіки країни на незмінному рівні національна валюта повинна знецінюватися, якщо рівень інфляції в даній економіці перевищує рівень інфляції за рубежем, і навпаки. Тобто обмінний курс може рухатися тільки в бік девальвації (знецінення).

12. На теперішній час заробітна плата фактично перестала виконувати свої відтворювальні, стимулювальні, регулювальні та соціальні функції і усе більше набуває значення соціальної допомоги і стрімко відокремлюється від сфери безпосередньо трудових відносин. Необхідність збільшення заробітної плати і відповідно ФОП обумовлюється існуючим державним курсом на побудову соціально орієнтованої економіки, досягнення нової якості життя громадян, подолання бідності. У зв'язку з цим розроблено метод прогнозування заробітної плати та ФОП, який відрізняється від відомих підходів екстраполяції рядів динаміки, експертних оцінок комплексним застосуванням статистичних та аналітичних підходів, за якими заробітна плата визначається як залежність від ставки мінімальної заробітної плати, чистого внутрішнього продукту (для видів діяльності - від чистої ВДВ); базується на рівнянні обчислення ціни попиту на працю, отриманої з умови максимізації прибутку - рівності вартості граничної продуктивності праці номінальній ставці заробітної плати, рівнянні обчислення рівноважної заробітної плати при повній зайнятості; визначенні добутку попереднього значення величини заробітної плати на дефлятор ВВП (ВДВ) та темпи зростання ВВП (ВДВ). Використовуючи визначені оптимальні співвідношення коефіцієнтів еластичності у виробничій функції, обґрунтовано оптимальну частку ФОП у ВВП (ВДВ, ВРП) та заробітної плати в умовах теоретичної відсутності тіньової економіки, введено поняття “коефіцієнт соціальної справедливості” (відношення розрахованих для офіційних статистичних даних коефіцієнтів еластичності при затратах праці до їх оптимальних значень) та розраховано їх чисельні характеристики для України в цілому та за видами економічної діяльності. Як свідчать розрахункові дані, номінальна заробітна плата по Україні в цілому відстає від оптимальної майже в 2,9 раза, по промисловості ? 4,89, сільському господарству ? 6,6, будівництву ? 3,0, транспорту - 2,5, послугах ? 2,1 раза; зростання заробітної плати відстає (за виключенням транспорту) від зростання продуктивності праці в основних видах економічної діяльності як за темпами зростання, так і у реальному вимірі в разах.

13. Для вдосконалення існуючої методики оцінювання стану соціально-економічного розвитку регіонів України доопрацьовано метод інтегральної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів, який відрізняється від існуючого тим, що з численних показників соціально-економічного розвитку регіонів виділяються показники, що характеризують економічну, фінансову, виробничу, інноваційну і соціальну сфери економіки та для кожного блоку показників сфер економіки за допомогою методів теорії ігор знаходяться оптимальні вагові коефіцієнти спочатку в кожній окремій сфері (позбавлені суб'єктивних експертних оцінок) з подальшим об'єднанням показників за “методом зважених сум”, а потім по регіону в цілому.

14. Для подальшого удосконалення методів прогнозування індексів інфляції розроблена концепція прогнозування індексів інфляції (ІСЦ, індексу цін виробників промислової продукції, індексу інвестицій тощо) на основі індексів-діфляторів основних видів економічної діяльності, що узагальнює принцип загальної економічної рівноваги на рівні основних видів економічної діяльності і розвиває підходи до прогнозування індексів інфляції та відрізняється від екстраполяційних методів встановленням індексів інфляції як зваженої суми індексів-дефляторів у промисловості, сільському господарстві, будівництві, транспорті та послугах з подальшим обчисленням вагових коефіцієнтів за допомогою методів лінійного програмування. Доведено, що отриманий розподіл вагових коефіцієнтів відбиває специфічні, суто національні особливості конкретної країни, що змінюються значно повільніше, ніж відбуваються інфляційні процеси за звітний період (рік). Отже, використання основних важелів регулювання факторів попиту та пропозиції в основних видах економічної діяльності дозволяє регулювати відповідні дефлятори, а значить, й індекси інфляції. Таким чином, поставлена задача регулювання інфляції переводиться з макро- на мезоекономічний рівень із застосуванням апарату аналізу і синтезу, апробованого в макроекономічних дослідженнях.

15. Важливим інструментом державного регулювання і стратегічного планування доходів населення є визначення величини ПМ, під яким розуміється, перш за все, показник абсолютного виміру доходів населення, що забезпечують споживання найважливіших благ і необхідних послуг на мінімально припустимому рівні. Затверджені значення ПМ суттєво відстають не тільки від розвинених, але і нерозвинених країн. Аналіз наданих Держкомстатом середньомісячних цін на товари та послуги і норми споживання цих товарів і послуг виявив, що ПМ дійсно є мінімальним ? на грані між бідністю і жебранням. Враховуючи викладене, неправомірним уявляється розрахунок ПМ кожного року шляхом простого множення величини ПМ попереднього року на прогнозний ІСЦ, оскільки не враховується ані економічний розвиток країни, ані вплив структурного фактора. У зв'язку з цим розроблено, за умов наближення до європейського рівня життя, макроекономічний науково обґрунтований підхід до визначення ПМ, залежного від динаміки ВВП. Такий методичний підхід дозволяє врахувати три основні чинники формування ПМ: темпи зростання економіки, інфляцію та структурні зміни набору товарів та набору послуг. Кількісне визначення основних складових ПМ залежно від ВВП дозволяє скоригувати існуючий набір товарів і набір послуг та наблизитися до європейських норм ПМ. Досягнення цієї мети може бути здійснено за два етапи: перший - вихід на траєкторію динаміки ПМ, який дорівнює частці середньорічного ПМ для окремих соціальних і демографічних груп населення у ВВП рівня 2000 р.; другий - поступове збільшення цієї частки до європейських норм. Крім того, визначення ПМ повинно мати регіональну диференціацію. Згідно з розрахунками, величина ПМ для всього населення країни на 2009 р. занижена у 3 рази.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Харазішвілі Ю.М. Теоретичні основи системного моделювання соціально-економічного розвитку економіки України / Юрій Михайлович Харазішвілі. - К. : ТОВ “ПоліграфКонсалтинг”, 2007. - 324 с. -(18,6 д.а.) (Моногр.).

2. Харазішвілі Ю.М. Аналіз сумісності монетарних та бюджетних макроекономічних показників на 2006 рік / Харазішвілі Ю.М., Любіч О.О. // Ринкова трансформація економіки України: пробл. регулювання. ? Колективна моногр. / За ред. В.Ф. Беседіна, А.С. Музиченка ? 2005. - С. 189?199. (особистий внесок ? 0,5 д.а.)- аналіз бюджету-2006, моделювання та сценарний аналіз розвитку і розрахунок ефективності економіки - коефіцієнта корисної дії).

3. Любіч О.О. Моделювання сценаріїв розвитку економіки України з проектом Програми Кабінету Міністрів України / Любіч О.О., Харазішвілі Ю.М. // Економіка України: соціальні аспекти інноваційної моделі розвитку. ? Колективна моногр. / За ред. В.Ф. Беседіна, А.С. Музиченка ? 2007. - С. 88?98. (особистий внесок ? 0,5 д.а.-, моделювання та аналіз сценаріїв розвитку економіки України на 2007 р.).

У фахових виданнях за переліком ВАК (в наукових журналах)

4. Заріцький О. Як вивести економіку України з дефляції, або чи потрібна емісія в 3 млрд. грн? / Заріцький О., Харазішвілі Ю., Заводник В. // Банківська справа. - 2002. - №6. - С. 9?18. (особистий внесок ? 0,589 д.а.)- моделювання та аналіз сценаріїв розвитку економіки України щодо виходу з дефляції та оцінка потрібності емісії).

5. Математична модель сукупної пропозиції / [ Харазішвілі Ю., Заріцький О., Дунаєв Б., Заводник В.] // Банківська справа. - 2003. - №3. - С. 60?71. (особистий внесок ? 0,696 д.а.)- розроблення загальної методології, алгоритмів, програмного забезпечення та проведення розрахунків).

6. Заріцький О. Аналіз бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики і її вплив на економічний ріст у 2003 році / Заріцький О., Харазішвілі Ю. // Банківська справа. - 2003. - №1. - С. 15?21. (особистий внесок ? 0,406 д.а.)- розроблення, моделювання та аналіз сценаріїв розвитку економіки України у 2003 р.).

7. Харазішвілі Ю. Інфляція, фактори впливу та інструменти регулювання / Харазішвілі Ю., Заріцький О., Заводник В. // Вісник НБУ. ? 2003. ? № 9. - С.12?16. (особистий внесок ? 0,29 д.а.)-застосування методів теорії чутливості для визначення кількісного факторного впливу на інфляцію, моделювання та аналіз розрахунків).

8. Харазішвілі Ю. Перспективи економічного зростання в 2003 и 2004 роках. Реальність і можливості / Харазішвілі Ю., Заріцький О., Заводник В. // Банківська справа. -2003. - №5. - С. 59?67. (особистий внесок ? 0,522 д.а.)- моделювання та аналіз сценаріїв розвитку економіки України у 2004 р. згідно з “Прогнозом економічного і соціального розвитку України на 2004 р.”).

9. Харазішвілі Ю. Модель зростання та сценарний аналіз розвитку економіки Україні / Харазішвілі Ю., Заріцький О., Заводник В. // Банківська справа. - 2004. - №5-6. - С. 9?24. (особистий внесок ? 0,927 д.а.)- розроблення методології, алгоритмів та програмного забезпечення моделі економічного зростання на основі методів параметричної оптимізації; моделювання можливих сценарії розвитку).

10. Харазішвілі Ю. Прогнозування індексів інфляції в економіці / Харазішвілі Ю. // Банківська справа -2005. - №5. - С. 52?61.

11. Харазішвілі Ю. Кількісний аналіз можливих наслідків зміцнення та знецінення обмінного курсу гривня/долар / Харазішвілі Ю. // Економіка Україні. -2006. - №2. - С. 43?49.

12. Харазішвілі Ю. Класична модель функції сукупної пропозиції в контексті кейнсіанської теорії / Харазішвілі Ю. // Статистика України. - 2006. - №1. - С. 42?48.

13. Харазішвілі Ю. Про взаємозв'язок дефіциту бюджету та макроекономічних показників в Україні / Харазішвілі Ю., Любіч О. // Економіка України. - 2006. - № 6. - С. 31?40. (особистий внесок ? 0,579 д.а.)- встановлення кількісного взаємозв'язку між бюджетними видатками та інфляцією та економічним зростанням; моделювання та аналіз сценаріїв розвитку).

14. Харазішвілі Ю. Системне моделювання соціально-економічного розвитку України / Харазішвілі Ю. // Банківська справа. - 2006. - №3. - С. 46?65.

15. Харазішвілі Ю. Модельний аналіз макроекономічних наслідків підвищення цін на газ в Україні / Харазішвілі Ю., Любіч О. // Статистика України. - 2006. - №3. - С. 51?60. (особистий внесок ? 0,579 д.а.)- розроблення методології моделювання впливу цін на газ на основні макропоказники; розроблення програмного забезпечення та моделювання сценаріїв розвитку).

16. Харазішвілі Ю. Вимірювання тіньового ВВП за допомогою функцій сукупного попиту та сукупної пропозиції / Харазішвілі Ю. // Економіка України -2007. - № 1. - С. 57?63.

17. Харазішвілі Ю. Тіньова економіка України в розрізі основних видів діяльності / Харазішвілі Ю. // Статистика України. -2006. - №4. - С. 38?45.

18. Харазішвілі Ю. Ресурсний потенціал та тіньова економіка регіонів України / Харазішвілі Ю. // Банківська справа. -2006. - №4. - С. 67?78.

19. Харазішвілі Ю. Оцінка ефективності соціально-економічного розвитку регіонів України / Харазішвілі Ю. // Економіка України. - 2007. - № 9. - С. 55?62.

20. Харазішвілі Ю. Економічний потенціал та ефективність економіки / Харазішвілі Ю. // Держава та регіони. -2006. - № 3. - С. 339?345.

21. Харазішвілі Ю.М. Прожитковий мінімум як один з критеріїв визначення рівня життя населення / Харазішвілі Ю.М., Любіч О.О., Дмитренко Н.М. // Банківська справа. - 2008. - №2. - С. 24?36. (особистий внесок ? 0,754 д.а.)- розроблення методу взаємозв'язку ПМ з економічним зростанням країни, моделювання).

22. Любіч О.О. Важелі макроекономічної політики для регулювання економічного зростання та інфляції / Любіч О.О., Харазішвілі Ю.М. // Вища школа. Нац. ун-т КМА. -2008. - №4. - С. 18?30. (особистий внесок ? 0 ,754 д.а.)- розроблення методології, моделі та моделювання).

23. Харазішвілі Ю.М. Прогнозування існуючої та оптимальної частки фонду оплати праці у ВВП по Україні та основних видах економічної діяльності / Харазішвілі Ю.М., Дмитренко Н.М. // Банківська справа. - 2009. - № 3. - С. 32?46. (особистий внесок ? 0,869 д.а.)- розроблення методу прогнозування).

У фахових виданнях за переліком ВАК (в збірниках наукових праць):

24. Харазішвілі Ю. Регіональне прогнозування - мезоекономічний підхід / Харазішвілі Ю. // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України: Зб.наук. пр. - 2004. - Вип.4. - С. 93?103.

25. Харазішвілі Ю.М. Апробація мезоекономічного підходу прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів / Харазішвілі Ю.М. // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України : Зб. наук. пр. ? 2004. - Вип.5. ? С.108?116.

26. Харазішвілі Ю. Теоретичні засади моделювання соціально-економічного розвитку регіонів / Харазішвілі Ю., Любіч О. // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. - 2005. - Вип. 12 (55). - С. 122?132. (особистий внесок ? 0,637 д.а.)- розвинення системного підходу для моделювання соціально-економічного розвитку на рівні регіонів; доробка алгоритмів та програмного забезпечення).

27. Харазішвілі Ю. Функція сукупного попиту, або IS-LM-модель для відкритої економіки / Харазішвілі Ю. // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України: Зб. наук. пр. - 2005. - Вип.6. - С. 35?55.

28. Харазішвілі Ю. Методологічні засади інтегральної оцінки діяльності регіонів / Харазішвілі Ю. // Формування ринкових відносин в Україні : Зб. наук. пр. - 2006. - Вип.10. - С. 131?136.

29. Любіч О.О. Частка оплати праці у ВВП як критерій соціальної справедливості / Любіч О.О., Харазішвілі Ю.М., Дмитренко Н.М. // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України: Зб. наук. пр. - 2006. - Вип.7. - С. 4?18. (особистий внесок ? 0,869 д.а.)- розроблення методики визначення існуючої та оптимальної частки оплати праці у ВВП; розроблення алгоритмів та програмного забезпечення; модельні розрахунки, аналіз результатів).

30. Любіч О.О. Оцінення ефективності соціально-економічного розвитку та інноваційності економіки України / Любіч О.О., Харазішвілі Ю.М // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України: Зб. наук. пр. - 2007. - Вип.8. - С. 5?15. (особистий внесок ? 0,464 д.а.)- розроблення методології оцінювання рівня ефективності соціально-економічного розвитку та інноваційності економіки; розроблення алгоритмів та програмного забезпечення; модельні розрахунки та аналіз результатів).

31. Аналіз та прогнозування ефективності соціально-економічного розвитку транспорту по інтегральному та окремих критеріях оцінювання /[Харазішвілі Ю.М., Работягова О.І., Зінченко С.М., Фридман Ю.А.]. // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України: Зб. наук. пр. - 2008 - Вип.9. - С. 68?81. (особистий внесок ? 0,812 д.а.)- розроблення методології, алгоритмів та програмного забезпечення; модельні розрахунки та аналіз результатів).

У матеріалах конференцій:

32. Проблеми інформатизації та управління: матеріали 1-й Міжнародної конференції “Керування у великих системах” (особистий внесок - 0,232 д.а.) / Зб. наук. пр.: Вип. 11. - К.: НАУ. ? 2004 р. Вип. 11. - С. 237-240.

33. Международное инновационное развитие и инновационное сотрудничество: состояние, проблемы и перспективы. XI международная научно-практическая конференция: Проблемы и перспективы инновационного развития экономики: материалы I международного инновационного форума СНГ: Москва-Киев-Симферополь-Алушта (особистий внесок - 0,29 д.а.) / Зб. наук. пр. - 2006. - С. 56-60.

34. Проблемы и перспективы инновационного развития экономики (ИНКОН XII): материалы XII Международной научно-практической конференции (особистий внесок - 0,348 д.а.) / Зб. наук. пр. - Санки-Петербург: ОАО “Трансфер”, 2007. - С. 72-77.

35. Системний аналіз та інформаційні технології: Матеріали VII Міжнародної науково-технічної конференції / Зб. наук. пр. - К.: ІПСА , 2005. - С. 12.

36. Информация, анализ, прогноз - стратегические рычаги эффективного государственного управления: материалы V Международной научно-практической конференции / Зб. науч. раб. - К.: УкрІНТЕІ, 2006. - С. 272 -274.

37. Інтелектуальні системи прийняття рішень та інформаційні технології: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (особистий внесок - 0,116 д.а.) / Зб. наук. пр. - Чернівці. “Рута”, 2006. - С. 141.

38. Дослідження та оптимізація економічних процесів. “Оптимум-2006”: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (особистий внесок - 0,116 д.а.) / Зб. наук. пр. - Харків: МОН України, 2006. - С. 203-204.

39. Системний аналіз та інформаційні технології: матеріали IX Міжнародної науково-технічної конференції (особистий внесок - 0,0579 д.а.) / Зб. наук. пр. - К.: ІПСА, 2007. - С. 117.

40. Информация, анализ, прогноз - стратегические рычаги эффективного государственного управления: материалы VI Международной научно-практической конференции (особистий внесок - 0,348 д.а.) / Зб. наук. пр. - К.: УкрІНТЕІ, 2008. - С. 10-15.

41. Соціально-економічні аспекти формування громадянського суспільства в Україні: матеріали науково-практичної конференції (особистий внесок - 0,232 д.а.) / Зб. наук. пр. - Умань: Уманський державний аграрний університет, 2008. - С. 90-93.

42. Проблемы и перспективы инновационного развития экономики в контексте преодоления мирового финансового кризиса: материалы XIV международной научно-практической конференции (особистий внесок - 0,406 д.а.) / Зб. наук. пр. - Алушта. - 2009. - С. 28-34.

В інших виданнях:

42. Харазишвили Ю.. Математическая модель общего экономического равновесия / Харазишвили Ю., Зарицкий А., Заводник В. // Финансовые риски. ? 2003. - № 1. - С. 106-112. (особистий внесок ? 0,406 д.а.) - розроблення методології, алгоритмів та програмного забезпечення).

43. Харазишвили Ю. О взаимовлиянии инфляции и экономического роста. За и против / Харазишвили Ю., Зарицкий А., Заводник В. // Финансовые риски. - 2004. - № 1. - С. 96-100. (особистий внесок ? 0,289 д.а.) - аналіз взаємозв'язків між інфляцією та темпами зростання; моделювання, критерії оцінки).

44. Харазишвили Ю. Свет и тень экономики Украины. Макрометод измерения / Харазишвили Ю., Зарицкий А., Заводник В. // Финансовые риски. - 2003. - № 3-4. - С. 26-32. (особистий внесок ? 0,406 д.а.) - аналіз існуючих методів, розробка загального алгоритму визначення тіньової складової ВВП за допомогою функцій сукупного попиту та пропозиції; модельні розрахунки тіньового ВВП).

45. Харазішвілі Ю. Системне моделювання соціально-економічного розвитку України / Харазішвілі Ю., Любіч О. // 15 лет содружества независимых государств. Колективна монографія. - 2006. - С.91-93. (особистий внесок ? 0,174 д.а.)- розроблення методології системного моделювання).

АНОТАЦІЯ

Харазішвілі Ю.М. Системне моделювання важелів регулювання економічного зростання України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль, 2009.

У дисертації досліджено методологічні підходи до формування теоретичного базису системного моделювання важелів регулювання економічного зростання України для ідентифікації поточного соціально-економічного стану, аналізу, порівняння, прогнозування, обґрунтування та передбачення макроекономічної політики. Розроблено аналітичну модель керованого зростання економіки на базі відомого принципу загальної економічної рівноваги, що інтегрує фактори зростання попиту та пропозиції в одній моделі з ендогенним визначенням інфляції (дефлятора ВВП), реального ВВП та темпів його зростання. Запропоновано концептуальний варіант динамічної моделі економічного зростання з урахуванням перехідних процесів протягом періоду прогнозування. Розроблено новий аналітичний підхід до оцінення обсягів тіньової економіки, ефективності соціально-економічного розвитку та інноваційності економіки країни, регіонів та основних видів економічної діяльності, який дозволяє виявити найбільш актуальні економічні проблеми, тобто зробити поперечний зріз економіки, що є фундаментом розроблення цілеспрямованої стратегії розвитку країни. Методологічна основа розроблених моделей ? системний підхід, сценарний аналіз, загальна економічна рівновага, принцип IS?LM-моделей, виробнича функція Кобба-Дугласа, економічні теорії: кейнсіанська, класична, монетаристська та їхні модифікації; методи економічної кібернетики: параметрична оптимізація, теорія автоматичного регулювання, теорія чутливості, лінійне програмування, теорія матричних ігор, теорія диференціальних рівнянь.

Ключові слова: системний підхід, макроекономічна модель, загальна економічна рівновага, сценарний аналіз, моделювання, економічне зростання, інфляція, тіньова економіка, потенційний ВВП, ефективність, інноваційність.

АННОТАЦИЯ

Харазишвили Ю.М. Cистемное моделирование рычагов управления экономического роста Украины. - Рукопись.