Главная Коллекция "Otherreferats" Экономика и экономическая теория Управління фінансовою складовою стійкого розвитку промислового підприємства

Управління фінансовою складовою стійкого розвитку промислового підприємства

Особливості формування та використання фінансових ресурсів на промисловому підприємстві. Необхідність інформаційного забезпечення формування фінансово-економічних показників. Розробка системи моніторингу та сценарний аналіз основних витрат підприємства.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.09.2015
Размер файла 80,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Приазовський державний технічний університет

УДК 658.15

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління фінансовою складовою стійкого розвитку промислового підприємства

08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

Гугля Марина Володимирівна

Маріуполь - 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Запорізькій державній інженерній академії Міністерства освіти і науки України (м. Запоріжжя).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Ткаченко Алла Михайлівна, Запорізька державна інженерна академія Міністерства освіти і науки України, (м. Запоріжжя), завідувач кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, Садиков Мурат Абдикасович, Харківський національний університет Міністерства внутрішніх справ України, (м. Харків) начальник кафедри економічної теорії.

кандидат економічних наук, доцент Мельникова Марина Віталіївна, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), старший науковий співробітник відділу проблем економіки підприємства.

Захист відбудеться ”22” квітня 2009 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

Автореферат розіслано ”19” березня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дисертаційної роботи. В умовах поглиблення ринкових трансформацій і переходу України на інтенсивний шлях розвитку важливими стають питання, які пов'язані з пошуком нових шляхів підвищення ефективності фінансового управління на промисловому підприємстві з метою його стійкого розвитку. На сучасному етапі фінансове управління має реактивну форму, тому виникають суперечності між елементами фінансової рівноваги та рівнем розвитку підприємства, а саме між собівартістю, ліквідністю й рентабельністю, ризиками й фінансовою стійкістю.

Проведені дослідження показали, що велика кількість вітчизняних підприємств, особливо промислових, перебувають у складному фінансовому становищі. Так, прибуток промислових підприємств має тенденцію до зниження, частка збиткових підприємств впродовж 2000-2006 pp. склала в середньому 39,1%, а загальна сума збитків, хоч і знизилася в 2005 р. порівняно з попереднім, знову збільшилася в 2006 р. Для промислових підприємств України характерний дуже низький рівень рентабельності операційної діяльності, який у середньому по промисловості склав у 2006 р. 5,8 %. Незважаючи на те, що в 2003-2006 pp. рентабельність дещо збільшилася, вона продовжує залишатися на дуже низькому рівні.

У зв'язку з цим принципово важливого значення набувають питання вдосконалення управлінням грошовими потоками, оскільки останні є основними параметрами оцінки ринкової вартості суб'єкта господарювання, а підходи й методи визначення фінансової стратегії розвитку суб'єкта господарювання в умовах невизначеності ринкового середовища припускають постійне їх коректування для регулювання відтворювальних процесів і збільшення вартості підприємства.

Концептуальні основи управління фінансової складової в системі управління підприємством висвітлюються в роботах вітчизняних і зарубіжних економістів: І. Ансофа, А. Барановського, І. Бланка, В. Бочарова, І. Булєєва, В. Вітлінського, А. Кінга, В. Ковальова, С. Козьменка, Л. Костирка, А. Крупка, М.Мельникова, В. Панкова, А. Ткаченко, Э. Уткіна, Д. Хана, В. Хруцького.

Проте роботи з цієї проблеми не охоплюють весь комплекс питань, які постійно виникають і вимагають нових методів вирішення. Значна частина економічної думки присвячена організаційним питанням, меншою мірою процедурним і визначенню аналітичного базису для управління фінансовою складовою.

Тому вирішення питань управління фінансовою складовою для стійкого розвитку підприємства та формування його фінансової стратегії вимагає подальших досліджень. Такий підхід визначив мету, завдання й зміст дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з планами держбюджетних наукових досліджень кафедри економіки підприємства Запорізької державної інженерної академії Міністерства освіти і науки України за темами: «Методологія оцінки ефективності діяльності підприємств з корпоративним управлінням» (номер державної реєстрації 0106U002915), «Методологічні основи збалансованого розвитку економіки промислового регіону на основі методів адаптивного управління» (номер державної реєстрації 0107U001220). У межах зазначених тем за безпосередньою участю дисертанта розв'язано питання щодо управління фінансовою складовою стійкого розвитку промислових підприємств України, досліджено сучасні тенденції та встановлено закономірності подальшого розвитку системи фінансового управління в умовах сьогодення, які мають загальнонаукове значення.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень і розробка рекомендацій щодо вдосконалення управління фінансовою складовою стійкого розвитку промислового підприємства.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі вирішені такі завдання:

- проаналізовані теоретичні підходи до визначення фінансової складової промислового підприємства та її значущості;

- проаналізовані особливості формування та використання фінансових ресурсів на промисловому підприємстві;

- обґрунтована класифікація фінансових ресурсів з метою чіткого визначення їх складу та напрямів використання;

- обґрунтована необхідність інформаційного забезпечення формування фінансово-економічних показників;

- проаналізовані функції фінансового управління та методи фінансового аналізу на промисловому підприємстві;

- розроблена система моніторингу та сценарний аналіз витрат підприємства;

- проаналізовані фінансові ризики з урахуванням їх відмінних особливостей і охарактеризовані методи управління ними;

- запропонований розрахунок фінансових показників машинобудівного заводу на основі маржинального факторного аналізу;

- обґрунтована необхідність прогнозування фінансових потоків на промисловому підприємстві;

- запропонований комплексний деталізований фінансовий аналіз для виявлення характеру впливу внутрішніх чинників на утворення прибутку запропонована методика оцінки фінансових ризиків з використанням поетапного алгоритму для групи індикаторів постійної фінансової діагностики.

Об'єктом дослідження є процеси управління фінансовою діяльністю промислового підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні питання, пов'язані з вдосконаленням управління фінансовою складовою стійкого розвитку машинобудівного підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною та практичною основою дисертаційної роботи стали праці класиків економічної теорії, монографії сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників з проблем управління фінансовим розвитком підприємства, законодавчі та нормативні акти України, які регламентують діяльність суб'єктів господарювання.

Інформаційну базу дослідження склали офіційні статистичні матеріали, дані звітності промислових підприємств Донецької області.

Отримані результати базувалися на системному підході до рішення розглянутих проблем і використовувалися: методи аналізу й синтезу, індукції та дедукції, кількісного та якісного аналізу для характеристики теоретичних положень управління підприємством з виділенням фінансової складової; теоретичного узагальнення й порівняння - для уточнення наукового визначення ролі фінансової складової та фінансових ризиків; статистичного аналізу - для угрупування оцінки й визначення особливостей грошових потоків на підприємстві; фінансової математики - при розрахунку фінансових потоків і ризиків на основі коефіцієнтів, що характеризують ліквідність, платоспроможність, ділову активність і рентабельність підприємства; експертної оцінки - для оцінки впливу позначених чинників на формування фінансової політики підприємства.

Наукова новизна отриманих результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є: поглиблення існуючих теоретичних положень управління фінансової складової на промислових підприємствах і розробка методичних підходів за комплексною оцінкою фінансової системи ризиків машинобудівних підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:

вперше:

- обґрунтована необхідність комплексної оцінки фінансових потоків промислових підприємств з використанням коефіцієнтів ліквідності, платоспроможності, ділової активності та рентабельності. Такий підхід припускає поточний аналіз цієї оцінки, що дозволить збільшувати інформативність фінансової звітності та виділяти центри збитків і прибутку в бюджеті суб'єктів;

вдосконалено:

- підходи до оцінки фінансової складової в системі управління підприємством, в основі якої лежить визначення критичного об'єму виробництва для виявлення впливу внутрішніх чинників, що також впливає на структуру виробництва. Критичний об'єм при цьому розраховується виходячи з особливостей розрахунку маржинального доходу й суми умовно-постійних витрат;

- методичні підходи до розрахунку коефіцієнта стійкого економічного розвитку підприємства, які припускають виявлення доцільності співвідношення фінансових ресурсів, а саме: дивідендів і чистого прибутку; рентабельності продажів і фондовіддачі; виявлення залежності підприємства від зовнішніх фінансових ресурсів. Такий підхід дозволяє оцінити вплив різних чинників на розвиток виробництва кількісно, тобто виявити дію чинників на стійкість економічної системи промислового підприємства;

- інструментарій факторного аналізу, який модифікований з урахуванням виділення внутрішніх чинників, що впливають на розвиток виробничої та фінансової складових у системі управління підприємством. Для цього в політиці обліку витрат собівартості продукції підприємства запропоновано розподіл і аналіз умовно-змінних і умовно-постійних витрат як постійний поточний, враховуючи, що базою розподілу умовно-постійних витрат є середня величина маржинального доходу продукції. Це дозволяє своєчасно виділяти межі фінансових ризиків;

- набули подальшого розвитку науково-методичні підходи до оцінки фінансового ризику, в основі чого лежить методика маржинального факторного аналізу. Така методика припускає розрахунок величини операційного левериджа за видами продукції, виходячи із зміни виробничої програми підприємства, маржинального доходу й ціни продукції. Для кожного виду продукції ведеться аналітичний облік умовно-змінних і умовно-постійних витрат для формування виробничої та повної собівартості, що необхідно погоджувати з політикою обліку витрат і ціноутворення;

- методичний підхід до формування укрупненого бюджету грошових потоків з урахуванням позитивної та негативної тенденцій накопичення ресурсів, що дозволить представити наочно й підсилити інформативність при структуризації грошової маси;

- оцінка фінансових ризиків на підставі поетапного алгоритму комплексного аналізу фінансових і матеріальних потоків підприємства, з виділенням групи індикаторів постійної поточної фінансової діагностики, що сприятиме здійсненню кількісної оцінки фінансових ризиків.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені та запропоновані в дисертаційній роботі підходи, визначені сучасні інструменти фінансового управління та отримані результати дозволяють своєчасно виявити рівень кризового стану на підприємстві, визначити його причини, обрати мету та визначити в цих умовах стратегію підприємства, сформувати та реалізувати управління фінансовими потоками з урахуванням можливостей підприємства. Застосування зазначених методик забезпечує стабільність діяльності підприємств та можливість їх швидкої адаптації до змін в існуючому середовищі, а також сприятиме підвищенню наукової обґрунтованості управлінських рішень та переведенню відповідних управлінських рішень переважно до сфери превентивного управління, що істотно підвищить їх ефективність.

Основні результати дослідження впроваджені на машинобудівних підприємствах м. Запоріжжя ВАТ «Запоріжтрансформатор» і ЗАТ «Запоріжкран» та використовуються в навчальному процесі Запорізької державної інженерної академії Міністерства освіти і науки України, що підтверджується відповідними довідками: ЗАТ «Запоріжкран» (довідка №3/26 від 18.04.2008р.), ВАТ «Запоріжтрансформатор» (довідка №8/25 від 21.05.2008р.), Запорізька державна інженерна академія (довідка №5/77 від 20.01.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні рекомендації, висновки та пропозиції, отримані в процесі дослідження, розроблено здобувачем самостійно. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та практичні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у підготовлених та оприлюднених доповідях на науково-практичних конференціях: ІI Регіональної науково-практичній конференції «Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери» (м. Вінниця, 2006), ХІ Науково-технічній конференції студентів, магістрантів, аспірантів і викладачів Запорізької державної інженерної академії (м. Запоріжжя, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції «Формування концепції сталого економічного розвитку як основи нової якості та стандартів життя в контексті євро інтеграції» (м. Запоріжжя, 2007).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць, загальним обсягом 2,12 друк. аркушів, з яких особисто здобувачеві належить 1,57 друк. аркушів. З них у наукових фахових виданнях 5 робіт загальним обсягом 1,78 друк. аркушів, з яких особисто здобувачу належить 1,25 друк. аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 188 сторінках, списку використаних джерел із 139 найменувань на 11 сторінках і 4 додатка на 4 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 203 сторінки машинописного тексту, у тому числі 39 таблиць та 8 рисунків, що займають 50 сторінок загального обсягу.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження. Розкрито загальну методику дослідження, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

Зазначено, що на сучасній стадії розвитку методичних засад управління фінансовою складовою стійкого розвитку є поглиблення існуючих теоретичних положень менеджменту та розробки методичних підходів комплексної оцінки фінансової системи ризиків машинобудівних підприємств.

У першому розділі «Теоретичні аспекти фінансового управління на підприємстві» розглянуто теоретичні підходи до визначення фінансової складової у системі управління, наголошено на особливі труднощі менеджменту пов'язані з ризиком та застосування різних інструментів впливу на нього. Від якісного відбору сучасних інструментів фінансового аналізу залежить його глибина та обґрунтованість необхідних висновків і заходів. Значущість фінансової складової системи управління підприємством продиктована такими причинами:

- зміна основних цілей функціонування підприємств: з виконання адміністративно встановлених планів (для радянських підприємств) на отримання прибутку (для сучасних підприємств);

- реформування законодавчої бази, яка створює правове поле, в якому діють українські підприємства, підвищення рівня їх самостійності;

- трансформація форм власності та зміна на цій основі організаційно-правових форм функціонування суб'єктів господарювання;

- зміна структури джерел фінансування підприємств - державні джерела фінансування практично скоротилися й у підприємств з'явилися нові (емісія цінних паперів, банківські кредити), що в свою чергу вимагає проведення аналізу доцільності використання кожного джерела й забезпечення своєчасного виконання зобов'язань.

У роботі наголошується, що матеріальним носієм фінансових відносин виступають фінансові ресурси, які представлені у вигляді грошових доходів і надходжень, фондів грошових коштів, частини грошових ресурсів, грошових фондів цільового призначення, всіх грошових ресурсів, що надійшли за певний період. Обмеження фінансових ресурсів тільки грошовими формами утворення є неправомірним, оскільки такий підхід виключає приналежність до фінансових ресурсів деяких елементів оборотних і необоротних активів, тоді як, наприклад, амортизаційні відрахування є похідною частиною від необоротних активів, а вони входять до складу фінансових ресурсів.

Представлена класифікація фінансових ресурсів (табл. 1) дозволяє визначити їх склад за ознаками формування та напрямку використання. Для більш ефективного використання пропонується звернути увагу на інформаційну систему як процес безперервного, цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для аналізу, планування та підготовки управлінських рішень за всіма аспектами фінансової діяльності підприємства.

Реалізація діяльності в напрямку фінансового управління на підприємстві здійснюється службою управління фінансами. У роботі наголошуються відмінні особливості такої служби порівняно з тими, що існували раніше. Виходячи з необхідності предмету здійснення таких функцій, останні є управлінням активами, управлінням капіталом, управлінням інвестиціями, управлінням грошовими потоками, управлінням фінансовими ризиками, антикризовим фінансовим управлінням при загрозі банкрутства.

Система управління фінансовою діяльністю на підприємстві спрямована на ухвалення перспективних фінансових рішень у динаміці, а на основі попередньої оцінки фінансового потенціалу оцінюється ефективність прийнятих раніше фінансових рішень і здійснюється вибір фінансової стратегії з урахуванням зовнішнього середовища, що постійно змінюється.

Для досягнення певних результатів і розв'язання стратегічних завдань фінансовій діяльності існують відомі методи, які слід удосконалити, що й доводиться в роботі. Методи фінансового аналізу представлені у вигляді системи теоретико-пізнавальних категорій з використанням наукового інструментарію та регулятивних принципів розгляду фінансової діяльності суб'єкта господарювання.

Таблиця 1. Класифікація фінансових ресурсів

ОЗНАКИ

ВИДИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

Джерела створення

Внутрішні

Зовнішні

Утворювані за рахунок власних засобів

Утворювані за рахунок прирівняних до них засобів

Мобілізовані на фінансовому ринку

Що надходять у порядку розподілу

прибуток від основної діяльності

амортизаційні відрахування

засоби від продажу власних цінних паперів

страхові відшкодування за ризиками

прибуток від виконуваних НДР та ін. цільові доходи

виручка від реалізації вибулого майна

кредитні інвестиції

реалізація страхових полісів і заставних свідоцтв

стійкі пасиви

фінансові ресурси, що формуються на пайових засадах (пайова участь у поточній та інвестиційній діяльності)

прибуток від СМР, виконуваних господарським способом

накопичення нерозподіленого прибутку

дивіденди, відсотки за цінними паперами інших емітентів

позареалізаційні доходи

цільові надходження

фінансові ресурси, що від спілок, асоціацій, галузевих структур

резервний фонд

бюджетні асигнування, субсидії, субвенції

пайові та інші внески членів трудового колективу

Цільова спрямованість
Фінансові ресурси цільового призначення

Фінансові ресурси багатоцільового призначення

Тривалість використання грошових коштів фінансування
Фінансові ресурси короткострокового призначення

Фінансові ресурси багатоцільового призначення (авансовані в основний капітал)

Форма власності
Власні

Позикові

Напрямки використання
На розвиток економіки підприємства
На соціально-культурні заходи
На розвиток науки
На обслуговування позикових фінансових ресурсів
Надання доброчинної допомоги

Інші витрати підприємства

Особливі труднощі управлінні фінансами на підприємстві пов'язані з ризиком, який можна охарактеризувати як наслідок схвалюваних стратегічних рішень, коли поставлені стратегічні цілі частково або повністю не досягаються. Аналіз фінансових ризиків, зроблений низкою науковців дозволило здійснити їх класифікацію (табл. 2), включивши до їх видів кредитний, процентний, валютний, податковий, інфляційний, інвестиційний, неплатоспроможності та зниження фінансової стійкості.

Таблиця 2. Класифікація чинників ризиків

Зовнішні чинники ризиків

Внутрішні чинники ризиків

1. Соціально-економічні

1. У виробничій діяльності

1.1. Зміна Конституції

1.2. Зміна податкових нормативів

1.3. Зміна процентних ставок .

1.4. Зміна зовнішньоекономічного законодавства

1.5. Зміна транспортних тарифів

1.6. Падіння платоспроможного попиту

1.7. Коливання цін

1.8. Відтік фінансових ресурсів

1.9. Несподівані вимоги повернення позикових засобів

1.10. Поява конкурентів

1.11. Коливання валютних курсів

1.1. Порушення технологічної дисципліни

1.2. Аварії, пожежі

1.3. Позапланові зупинки устаткування

1.4. Переривання технологічного циклу

1.5. Основна виробнича діяльність

1.6. Зміна якості сировини

1.7. Перебої енергопостачання

1.8. Збільшення термінів ремонту устаткування

1.9. Відсутність підготовки до освоєння нового вигляду продукту

2. Екологічні

2. Сфера звернення

2.1. Нові вимоги до екологічної безпеки

2.2. Штрафні санкції

2.3. зміна регіональної екологічної обстановки

2.4. Технокатастрофи

2.5. Обмеження на використання природних ресурсів

2.1. Порушення графіків постачань субпостачальників

2.2. Відмова оптових споживачів вивезти продукцію

2.3. Банкрутство підприємств-контрагентів

3. Науково-технічні

3. Сфера управління

3.1. Освоєння конкурентами нової технології

3.2. Поява товарів-субститутів

3.3. Промислове шпигунство, копіювання технологій

3.4. Високий рівень чужих НДОКР

3.1. Помилковий вибір цілей підприємства

3.2. Невірна оцінка стратегічного потенціалу

3.3. Помилковий прогноз довгострокового розвитку

Кожний з видів ризиків має свої відмінні особливості, а вибір рішень з погляду мінімального ризику здійснюється з використанням функції ризику, яка є величиною збитку від обраних рішень, помноженою на рівень упевненості, що будуть допущені помилки при ухваленні цих рішень. У цьому аспекті особливого значення набуває визначення зони фінансового ризику ,в якій перебуває підприємство. Вона визначається як співвідношення залучених засобів і власного капіталу та характеризується коефіцієнтом фінансового ризику. Високий ступінь фінансового ризику зумовив необхідність вибору методів управління ризиками.

Розглянуті стосовно фінансових ризиків такі методи управління ними, як трансферт, уникнення, лімітація, диверсифікація, страхування, дозволили оперативно впливати на поточне планування та сприяти досягненню високої ефективності процесу розробки та прийняття управлінських рішень.

У другому розділі «Методологічні основи управління фінансового складового на підприємстві» - проведені аналітичні дослідження які свідчать, що найважливішою складовою управління фінансами підприємства є ефективне управління потоками грошових коштів. Показники грошового потоку найбільшою мірою відображають фінансову стійкість і платоспроможність як з теоретичної, так із практичної точок зору. Грошові потоки є основними параметрами оцінки ринкової вартості суб'єкта господарювання, тому розробка стратегії з максимізації цієї вартості багато в чому базується на ухваленні управлінських рішень по відношенню до них.

На організацію фінансових потоків на підприємстві впливають склад і структура оборотних коштів. За даними Головного управління статистики в Донецькій області в структурі оборотних коштів підприємств області (рис. 1) велику частину займає дебіторська заборгованість, значення якої впродовж 2000-2005 рр. поступово, але знижується (64,5 % у 2000 р. і 59,7 % у 2005 р.), а в2006 році знову спостерігалося її незначне зростання.

Рис.1. Склад і структура оборотних коштів промислових підприємств Донецької області

Повернення грошових оборотних коштів у формі дебіторської заборгованості відтворює постійну незавершеність колообігу грошових потоків, тобто порушується механізм повернення капіталу і, відповідно, відтворювальний процес. У результаті, на кінець 2006 року у промисловості Донецької області перевищення кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання над дебіторською заборгованістю склало 131, 6%.

Основною причиною використання оборотних коштів не за призначенням є інфляція. Дія інфляційних процесів у економіці виявляється в двох аспектах: втрати - наслідок проміжку часу між реалізацією та оплатою, що призводить до комерційного кредиту з віднесенням втрат його обслуговування на фінансові результати, а також дію так званої «інфляції втрат», що вимагає вилучення додаткових фінансових ресурсів на відновлення виробничого циклу в результаті зростання цін на виробничі ресурси. При цьому швидкість обороту, тривалість виробничого циклу та терміни розрахунків часто такі, що реальні грошові втрати неможливо відшкодувати навіть при зростанні цін. В результаті для суб'єктів господарювання складаються несприятливі ситуації, коли їм складно оцінити фінансові результати, спланувати використання ресурсів, платежі за податками, та спрогнозувати фінансово-економічний потенціал. З іншого боку, втрата оборотних коштів відбувається через інфляційне зростання прибутку наслідком якого є зростання податкових платежів до бюджету, оскільки прибуток, оподаткування, не перераховується з урахуванням рівня інфляції, а враховується тільки номінальна величина, яка на практиці несе за собою збитки.

Оскільки оборотні кошти складаються з матеріальних запасів і витрат, дебіторської заборгованості та грошових коштів, то особливість їх функціонування полягає в можливості одночасно існувати в трьох формах: грошовій, виробничій та товарній. Мінімальна тривалість всіх стадій колообігу забезпечує безперервний процес виробництва. Критерієм оцінки ефективності використання оборотних коштів служить чинник часу. Чим довше оборотні кошти перебувають у одній і тій же формі (грошовій або товарній, тим нижче ефективність їх використання й навпаки.

Одним з чинників, що впливають на стан грошових потоків підприємства, є величина фінансового циклу, який є періодом повного обороту грошових коштів, інвестованих у оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості на одержану сировину, матеріали й напівфабрикати, та закінчуючи інкасацією дебіторської заборгованості за поставлену готову продукцію. Проблема визначення тривалості періоду фінансового циклу є дуже актуальною для українських підприємств, оскільки відображається на об'ємах і реалізації продукції. Високі темпи інфляції приводять до ситуації, коли підприємства вимушені відвантажувати продукцію з відстроченням платежу та отримувати товарно-матеріальних запасів за передоплатою. Така організація розрахунків приводить до збільшення періоду грошових обороту засобів, а підприємство зазнає труднощів через необхідність залучення зовнішніх фінансових ресурсів, а також через зниження купівельної спроможності грошових коштів у наслідок інфляції. Показник стабільної діяльності підприємства залежить від здатності генерувати грошові потоки та їх об'єми, ефективно управляти ними, та залежить не тільки від стану економіки держави, в якій функціонує суб'єкт господарювання, але й від діяльності фінансових менеджерів.

Оцінка фінансових потоків є необхідною умовою ефективної діяльності суб'єкта, яким є промислове підприємство. Блоки функціонування підприємства є взаємопов'язаними в єдиний комплекс і тому порушення гармонії в одному з них веде до зниження ефективності всієї системи та зменшення ступеня опірності до впливу зовнішнього середовища. Цілісність системи визначається рівнем віддачі фінансових потоків.

Узагальнювальним показником, що відображає ефективність функціонування фінансових потоків на підприємстві, є зростання прибутку за рахунок власних ресурсів підприємства. Для забезпечення системного підходу при вивченні впливу чинників на зміну величини й прогнозування кінцевого фінансового результату промислового підприємства необхідно застосовувати факторний аналіз прибутку з використанням методу деталізації, аналізу беззбиткової та побудовою жорстко-детермінованих моделей, модифікованих з урахуванням особливостей методу ціноутворення. Алгоритм факторного аналізу прибутку є побудовою залежності результативного показника від факторних показників (рис. 2).

Рис. 2 Схема алгоритму факторного аналізу прибутку підприємства

У дисертації наголошено що комплексний аналіз фінансового стану підприємства дозволив встановити, що вибір прогнозування кінцевого фінансового результату при маржинальному факторному аналізі впливає на стан інформаційної складової в системі управління підприємства, оскільки вимагає застосування відповідного математичного апарату залежно від складності фінансових розрахунків. Інакше інформаційна система буде стримуючим чинником в управлінні фінансовими потоками підприємства.

Діяльність будь-якого підприємства вимагає оцінки результату його фінансової діяльності. У роботі обґрунтована необхідність перетворення моделі визначення прогнозованого кінцевого фінансового результату в жорстко-детерміновану факторну модель, яка враховує коефіцієнти, що мають стохастичний характер і що відбивають зміну внутрішніх досліджуваних чинників. Такі коефіцієнти визначаються експертно - статистичним шляхом.

Для вдосконалення оцінки фінансової складової в системі управління підприємства необхідне визначення критичного об'єму виробництва для виявлення впливу внутрішніх чинників фінансової складової на структуру виробничої складової підприємства. При цьому критичний об'єм виробництва розраховується, виходячи з особливостей розрахунку маржинального доходу і суми умовно-постійних витрат.

У процесі дослідження встановлено, що виробнича система машинобудівного заводу є стримуючим чинником для розвитку фінансової системи в загальній економічній системі заводу. Про це свідчить неефективна політика збуту й реалізації продукції - високий рівень залишків продукції на складі, неритмічність виробничого процесу, негативна величина фінансового результату від операційної діяльності, незатребуваність продукції платоспроможними замовниками, високий рівень дебіторської заборгованості. фінансовий промисловий моніторинг витрата

При недостатній масі грошових ресурсів, які утворюються в результаті процесу реалізації продукції, в умовах даного підприємства виникає залежність від зовнішніх фінансових ресурсів, знижується ступінь ділової активності та фінансової стійкості заводу. Провідну роль у вирішенні проблеми зниження ризику фінансової залежності відіграє методика маржинального факторного аналізу. При її використанні необхідно розраховувати величину операційного левериджа за видами продукції, оскільки його розрахунок сприяє управлінню кінцевого фінансового результату при зміні виробничої програми підприємства щодо маржинального доходу та ціни продукції. По кожному виду продукції необхідно вести аналітичний облік умовно-змінних і умовно-постійних витрат для утворення виробничої та повної собівартості на підставі розподілу маржинального доходу й відзначити це в наказі, де вказується політика обліку витрат і ціноутворення.

У третьому розділі «Вдосконалення управління фінансовою системою промислового підприємства» обґрунтовано, що об'єктивна потреба вдосконалення управління господарською діяльністю підприємства вимагає комплексної оцінки його фінансової системи. Така оцінка припускає вибір найбільш значущих для підприємства показників на основі бухгалтерських звітних документів, їх аналізу та ранжирування за ступенем значущості.

У дисертаційній роботі використані кількісні та якісні показники, які в запропонованій моделі розподілилися в послідовності згідно із рівнем їх впливу на результативний показник, яким оцінювалися фінансові потоки підприємства. Загальна вартість майна, вартість іммобілізованих і мобільних засобів, величина власних і позикових засобів стали складовими позитивних і негативних потоків. Горизонтальний аналіз доповнювався вертикальним для результатів і висновків по кожній статті та валюті балансу, оскільки вона є сумарним віддзеркаленням вартості майна в цілому за активами і об'ємом вкладеного в це майно власного й залученого капіталу за пасивами.

У балансі відображається зростання ринкової вартості підприємства, тому стає доцільним аналізувати його структуру, виявляючи позитивні й негативні тенденції накопичення власних ресурсів підприємства. З цією метою в дисертації передбачається аналіз структури балансу доповнити постатейним аналізом і аналізом його фінансових показників. Результатом такого аналізу по підприємству, діяльність якого розглядалася в дисертаційній роботі, дозволили зробити висновок про ступінь ліквідності, платоспроможності. Це необхідно для своєчасного й у необхідному об'ємі генерування грошових потоків і ефективного зниження рівня фінансових ризиків.

Наступний етап комплексного аналізу - це аналіз основних засобів і нематеріальних активів підприємства. Під час аналізу виявлено, що спостерігається позитивна тенденція випереджаючого зростання надходження основних фондів над їх вибуттям, що впливає на своєчасне розширення виробничої потужності підприємства та є позитивним чинником у напрямку стратегії розвитку.

Аналіз товарно-матеріальних активів підприємства, дебіторської заборгованості, власного капіталу, поточних і довгострокових зобов'язань підприємства дозволив зробити висновок, що існують певні труднощі з реалізацією готової продукції, а це негативно впливає на формування позитивних фінансових потоків підприємства. Швидкість циркуляції фінансових потоків у вигляді ліквідних грошових потоків також має тенденцію до зниження через нарощування маси товарно-матеріальних активів на складі підприємства; утворення дебіторської та кредиторської заборгованостей; незатребуваності деяких видів продукції. В той же час нераціональне вкладення найбільш мобільних вільних грошових коштів в залишки запасів на складах знижує ліквідність активів і перешкоджає перетіканню фінансових потоків у немобільну зону. Це підтверджує той факт, що на підприємства відсутнє раціонально організоване матеріально-технічне постачання й економне ефективне використання матеріальних ресурсів у виробництві. Формування та зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей свідчить про несприятливу фінансову політику підприємства й характеризує його з погляду фінансових ризиків як нестабільне підприємство для контрагентів.

Для підвищення ефективності фінансової політики підприємства в дисертації пропонується проводити постійний поточний аналіз оцінки фінансових потоків за допомогою групи коефіцієнтів ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності, що характеризують фінансову стійкість і платоспроможність підприємства, ступінь ділової активності. У проведеному дослідженні пропонується ввести розрахунок коефіцієнтів як необхідний елемент фінансової звітності для кожного функціонуючого підприємства, що дозволить збільшити інформативність фінансової звітності й виділити центри збитків і прибутку бюджеті суб'єктів господарювання. Це дасть змогу фінансовим менеджерам ухвалювати ефективні рішення в поточному періоді часу щодо розвитку виробничого та фінансового потенціалу.

Економічні ризики підприємства є об'єктивно існуючою категорією, яка пов'язана у багатьох випадках з невизначеністю та різними відхиленнями. Тому в роботі на основі проаналізованих індикаторів фінансового стану підприємства, сформульовані нові підходи до управління фінансовими потоками та ризиками. У групу індикаторів включені коефіцієнти, що характеризують ліквідність, платоспроможність, ділову активність і рентабельність підприємства. Пропонована група індикаторів є базою для побудови фінансової діагностики, оскільки протягом поточного періоду функціонування дозволяє відстежити та проаналізувати динаміку фінансового стану підприємства. Як наслідок, чітко визначається момент переходу від абсолютної стійкості до кризового фінансового стану підприємства; своєчасно визначається межа виникнення фінансових ризиків і порушення пропорції у фазах циклу колообігу капіталу на підприємстві. Ця залежність відображається в матриці, де показується взаємозв'язок рівня або ступеня фінансового ризику й відповідного фінансового стану підприємства. Під час аналізу виявлено, що розрахунок індикатора абсолютної платоспроможності на основі формули, що відображає величину грошового капіталу, дає можливість визначити точку фінансової рівноваги, потім визначити за знаком індикатора стійкість або нестійкість даного підприємства, а кількісне значення цього параметра визначає запас стійкості або недолік власних засобів у грошовій формі, який прирівнюється до суми фінансового ризику.

Доведено, що зростання власного капіталу, платоспроможність і фінансовий важіль є величинами взаємозв'язаними, і порушення пропорцій між цими показниками веде до погіршення фінансово-економічного стану підприємства або уповільнення його економічного розвитку.

У роботі проведений аналіз фінансових ризиків (табл. 3) за зарубіжними методиками та з'ясовано, що підприємство згідно з моделлю Альтмана є - фінансово-нестійким; за моделлю Таффлера - відсутні довгострокові перспективи розвитку; за методом Гредімена - фінансова ситуація, що склалася, викликає тривогу; за моделлю прогнозу ризику банкрутства - мінімальний ризик; за універсальною дискримінантною моделлю - підприємство - напівбанкрут. Такий аналіз не поглиблений, він не зважає на специфіку функціонування українських підприємств, стандарти бухгалтерського обліку, фінансові моделі розвитку підприємств, не сприяє виявленню причин фінансової ситуації, а тому лише поверхово підтверджує виведення проведеного комплексного фінансового аналізу підприємства. Він є неефективним у практичному застосуванні в фінансовій політиці українських підприємств без запропонованого в дисертації поетапного алгоритму управління ризиками. Розглянутий поетапний алгоритм ґрунтується на оперативному управлінні фінансовою стійкістю, оптимальному співвідношенні між власним і позиковим капіталом, на визначенні фінансової рівноваги підприємства, що створює необхідні умови для управління виникаючими ризиками, що виникають у середовищі підприємства.

Таблиця 3. Оцінка фінансових ризиків заводу на основі їх різного моделювання

Моделювання оцінки фінансового ризику

Фактичне значення оцінного показника

Нормативне значення оцінного показника

Оцінка рівня ризику

Модель Альтмана

2,022

1.Z>2,99

2.Z<1,81

1. Фінансово-стійке підприємство

2. Фінансово нестійке підприємство

Модель Таффлера

0,208

Z>0,3

Довгострокові перспективи нормальні

Метод Гредімена

92,3

1. Z=100

2. Z>100

3. Z<100

1. Фінансова ситуація нормальна

2. Задовільна

3. Викликає тривогу

Модель прогнозу ризику банкрутства

0,672

1. Менше 0

2. 0-0,18

3. 0,18-0,32

4. 0,32-0,42

5. Більше 0,42

1. Максимальна

2. Висока

3. Середня

4. Низька

5. Мінімальна

Універсальна дискримінантна модель

0,209

1. Z>2

2.1 <Z<2

3. 0<Z<1

4. Z<0

1. Фінансово стійке

2. Фінансова рівновага порушена

3. Загроза банкрутства

4. Напівбанкрут

Висновки

У дисертації комплексно вирішене завдання визначення ефективної політики керування фінансовими потоками, які є основної складової економічної політики підприємства з обґрунтуванням теоретико-методичних основ фінансового управління, а також розроблені практичні рекомендації, які сприяють зниженню величини фінансових ризиків у системі управління підприємства.

1.У системі управління діяльністю підприємства значна роль приділяється фінансовому менеджменту, спрямованому на формування, розподіл і ефективне використання фінансових ресурсів для забезпечення фінансово-економічної стійкості суб'єкта.

2.Установлено, що система управління фінансовою діяльністю на підприємстві спрямована на прийняття перспективних фінансових рішень у динаміці, а на основі попередньої оцінки фінансового потенціалу оцінюється ефективність прийнятих раніше фінансових рішень і здійснюється вибір фінансової стратегії з урахуванням зовнішнього середовища, яке постійно змінюється. Також проаналізовані методи фінансового аналізу, які являють собою систему теоретико-пізнавальних категорій з використанням наукового інструментарію й регулятивних принципів розгляду фінансової діяльності суб'єкта господарювання.

3.У роботі проведене дослідження фінансового аналізу на підприємстві з використанням кількісних методів, що дозволило запропонувати модифікацію факторного аналізу з урахуванням фактичної собівартості реалізованої продукції, а також постійних і змінних витрат. При цьому доводиться, що існуючий спосіб розподілу постійних витрат неефективний в умовах постійного-змінюваного ринкового середовища, а це підвищує ступінь фінансового ризику.

4.Запропоновано вдосконалення аналізу взаємозв'язку між витратами й доходами за допомогою аналізу беззбитковості. Пропонується удосконалений розподіл постійних і змінних витрат, в якому базою для розподілу постійних витрат буде середня величина маржинального доходу одиниці продукції. Пропонується система моніторингу й сценарний аналіз витрат на підприємстві. Для здійснення ефективного управління фінансовими ресурсами.

5.Установлено, а це відсутня оцінка моменту виникнення фінансового ризику на підприємстві, що підвищує складність управління ними й впливає на якість прийнятих стратегічних рішень розвитку підприємства. Тому управління процесом ризик-менеждменту припускає його впровадження в усі підрозділи підприємства, моніторинг конкретних дій і звіт про його результати для внесення змін у процеси, що відбуваються, виходячи з конкретного практичного досвіду.

6.В умовах конкретного машинобудівного підприємства встановлено, що виробнича система є стримуючим чинником для розвитку фінансової системи в загальній економічній системі заводу. Тому адаптивні можливості заводу знижуються, і виникає необхідність залучення зовнішніх фінансових ресурсів; виникає залежність від зовнішніх фінансових ресурсів, знижується ступінь ділової активності й фінансової стійкості заводу. На підставі проведеного дослідження доведено, що залучення зовнішніх фінансових ресурсів і зниження ризику фінансової залежності від них можливе при перевищенні суми маржинального доходу над сумою умовно-постійних витрат підприємства. Таким чином, розрахунок маржинального прибутку необхідний як розрахунок поточного аналітичного фінансового показника, що буде виступати як об'єктивний аналітичний показник ефективності випуску й реалізації кожного виду продукції.

7. Запропоновано для аналізу діяльності підприємства як складної системи при визначенні моменту первинності за важливістю ухвалення управлінського рішення у виробничій і фінансовій підсистемі, необхідно використовувати одночасно комплексний покроковий алгоритм аналізу фінансових і матеріальних потоків. Як єднальну точку в прийнятті управлінських рішень використовують методику маржинального факторного аналізу. Для цього при використанні маржинального факторного аналізу варто розраховувати величину операційного левериджа за видами продукції, бо його розрахунок сприяє управлінню кінцевого фінансового результату при зміні виробничої програми відносно маржинального доходу й ціни продукції. Для оцінки взаємозв'язку виробничої й фінансової систем рекомендується використати коефіцієнт стійкості економічного розвитку, в якому відбитий взаємозв'язок цих підсистем.

8.Увести аналітичний облік умовно-змінних і умовно - постійних витрат для утворення виробничої й повної собівартості продукції на підставі розподілу маржинального доходу й відзначити це в наказі, де зазначається політика обліку витрат і ціноутворення продукції.

9.Удосконалити інформаційну систему підприємства для того, щоб вона виступала фактором, що сприяє розвитку виробничої й фінансової системи підприємства й внутрішніх факторів розвитку підприємства могли бути ідентифіковані й оцінені.

Визначено, що залучення зовнішніх фінансових ресурсів для розвитку виробничої системи є екстенсивним чинником розвитку економічної системи підприємства, а підвищення ступеня використання власних фінансових ресурсів одним з інтенсивних факторів.

10. Доведено, що стійкість фінансової системи підприємства залежить від величини умовно-постійних витрат, які, насамперед, пов'язані з розвитком матеріально-технічної бази для випуску нових видів продукції й структурою джерел фінансового розвитку виробництва. Тому саме умовно-постійні витрати необхідно аналізувати з позиції фінансової стійкості заводу й порівнянності з доходами підприємства, що можливо в результаті механізму реорганізації умовно-постійних витрат відносно маржинального доходу й поглибленого фінансового аналізу діяльності підприємства.

11.Також уперше запропонована методика оцінки фінансових ризиків і фінансового стану підприємства на базі покрокового алгоритму з виділенням групи індикаторів постійної поточної фінансової діагностики, що дозволить вчасно визначити межі виникнення фінансових ризиків і порушення пропорції у фазах циклу колообігу капіталу на підприємстві.

Для цього необхідно ввести у фінансовий облік підприємства коректування політики керування й розподіли витрат. Це дозволить чітко визначити момент переходу від абсолютної стійкості до кризового фінансового стану підприємства. Таким чином, запропонований алгоритм керування фінансовими ризиками на підставі оцінки фінансового стану підприємства, його платоспроможності, структурного співвідношенні активів і пасивів дозволить моделювати певні ситуації економічного розвитку підприємства.

Доведено, що зростання власного капіталу, платоспроможність і фінансовий важіль є величинами взаємозалежними, і порушення пропорцій між цими показниками призводить до погіршення фінансово-економічного стану підприємства або вповільнення його економічного розвитку.

12.Практична реалізація запропонованих автором методичних підходів дає можливість машинобудівному підприємству ефективно управляти витратами підприємства, вчасно виявляти й оцінювати фінансову політику в цілому.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Гугля М.В. Финансовые риски в управлении предприятием / Гугля М.В. // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - Хмельницьк: ХНУ. - 2006. - №4. - Т. 2. - С.122 - 125.

2. Гугля М.В. Управление денежными потоками и их регулирование на предприятии / Гугля М.В. // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - Хмельницьк: ХНУ. - 2007. - №3. - Т.1. - С.205 - 208. Здобувачем запропоновано класифікація чинників ризиків та проведено аналіз категорії «ризик».

3. Ткаченко А.М. Фінансове управління підприємством та його основні функції / Ткаченко А.М., Гугля М.В. // Вісник Прикарпатського університету. Сер. Економіка. - 2007. - Вип. 5. - С.249-255. Здобувачем подана класифікація фінансових ресурсів та розглянуто структуру управління ними.

4. Ткаченко А.М. Використання факторингових операцій при управлінні дебіторською заборгованістю на підприємствах України / Ткаченко А.М., Гугля М.В. // Экономические проблемы и перспективы экономики Украины. Сб. института экономики промышленности НАН Украины. - 2008. - Т.1. - С.273-283. Здобувачем проаналізовано ринок факторингу та перешкоди його поширення в Україні.

5. Гугля М.В. Совершенствование управления финансовыми потоками и рисками на предприятии / Гугля М.В. // Економіка промисловості. - Донецьк: НАН України. - 2008. - №1. - С. 91 - 98.

Опубліковано в інших виданнях та за матеріалами конференцій:

6. Гугля М.В. Финансовая составляющая в системе управления предприятием / Гугля М.В. // Регіональна бізнес-економіка та управління. - Вінниця: Фінансово-економічний університет. - 2005. - №8. - С. 68 - 74.

7. Ткаченко А.М. Роль финансового управления в деятельности субъекта хозяйствования / Ткаченко А.М., Гугля М.В. // Зб. доповідей учасників ХІ науково-технічної конференції. Секція «Економіки підприємств» (Запоріжжя, 17-21 квітня 2006р.). - Запоріжжя: Видавництво ЗДІА. - 2006. - С. 23.

8. Гугля М.В. Фінансові ризики, їх роль, сутність та класифікація / Гугля М.В. // Міжнародна науково-практична конференція. Формування концепції сталого економічного розвитку як основи нової якості та стандартів життя в контексті євроінтеграції. Секція 3 «Гуманістичний менеджмент як чинник суспільного прогресу». - Запоріжжя: Видавництво ЗДІА. - 2007.

Анотація

Гугля М.В. Управління фінансовою складовою стійкого розвитку промислового підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (машинобудування та металургія). - Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2009.

Дисертаційну роботу присвячено актуальним проблемам теоретичних, методичних і прикладних аспектів управління фінансовою складовою промислового підприємства. У роботі досліджено підходи до економічного змісту основних категорій та понять, що супроводжують процес управління фінансовими ресурсами. Обґрунтована необхідність комплексної оцінки фінансових потоків промислових підприємств з використанням коефіцієнтів ліквідності, платоспроможності, ділової активності та рентабельності. У зв'язку з цим принципово важливого значення набувають питання вдосконалення управлінням грошовими потоками, оскільки вони є основними параметрами оцінки ринкової вартості промислового підприємства, а підходи й методи визначення фінансової стратегії розвитку промислового підприємства в умовах невизначеності ринкового середовища припускають постійне їх коригування для регулювання відтворювальних процесів і збільшення вартості підприємства.

Ключові слова: управління, фінансова складова, стійкий розвиток, класифікація ресурсів, моніторинг, ризик і аналіз.

Аннотация

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены