Узагальнюючі економічні показники діяльності будівельних організацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ



Зміст

1. Прибуток і дохід як основні показники фінансових результатів діяльності підприємства

2. Рентабельність як відносний показник ефективності діяльності підприємства

3. Оцінка фінансово-економічного стану

4. Економічна ефективність виробництва

Список літератури



1. Прибуток і дохід як основні показники фінансових результатів діяльності підприємства

Для свого функціонування підприємство повинно мати грошові кошти. Основним джерелом надходження грошових коштів є виручка (дохід) від реалізації продукції, яка являє собою суму отриманих коштів за вироблену і реалізовану продукцію (роботу, послуги). Вона відіграє важливу роль у відтворювальному процесі матеріального виробництва як одна з ланок нового кругообігу коштів підприємства. З відрахуванням матеріальних витрат на виробництво утворюються економічні умови для нового виробничого циклу, а залишок виручки від реалізації продукції становить валовий дохід підприємства.

Валовий дохід - це грошове вираження тієї частини валового продукту, яка залишається на підприємстві після відрахування матеріальних витрат і використовується на відтворення виробництва. Сума валового доходу розраховується як різниця між виручкою та матеріальними витратами і амортизаційними відрахуваннями у складі собівартості реалізованої продукції

Дв = Вр - Мв - Ам, (1)

де Дв - валовий дохід;

Вр - виручка від реалізації продукції (послуг),

Мв - матеріальні витрати у складі собівартості продукції (послуг),

Ам - амортизаційні відрахування у складі собівартості.

Валовий дохід є основним узагальнюючим показником ефективності діяльності підприємства: в ньому відображається підвищення продуктивності праці, скорочення матеріаломісткості продукції, збільшення заробітної плати.

З погляду відтворення валовий дохід розподіляється на оплату праці і на чистий дохід. Чистий дохід -- перевищення виручки від реалізації продукції над вартістю матеріальних витрат, амортизаційних відрахувань і зарплати, або різниця між валовим доходом і зарплатою

Дч = Вр - Мв - Ам - Зп, (2)

або Дч = Дв - Зп. (3)

Як найважливіше джерело фінансових ресурсів підприємств і держави чистий дохід реалізується у вигляді прибутку - фінансового результату діяльності підприємства за умов, що валовий дохід від реалізації продукції (послуг) перевищує валові витрати (рис. 1).

Фінансовий результат є нульовим, якщо валовий дохід підприємства дорівнює його валовим витратам (собівартості). Від'ємний фінансовий результат, коли валові витрати (собівартість) перевищують виручку від реалізації (валові доходи), підприємство отримує збитки, що ставить його у скрутне фінансове становище з ризиком банкрутства.

Інші доходи від операційної діяльності, від участі в капіталі, інші фінансові доходи підприємства включають доходи від операційної оренди активів, курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, реалізації оборотних активів, реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів тощо. Дохід, що виникає в результаті використання активів підприємства, визнається у вигляді відсотків, роялті й дивідендів.

Позареалізаційні доходи і витрати, тобто такі, що безпосередньо не пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції обумовлені процесом роздержавлення і утворення різноманітних форм власності -- орендних, акціонерних, спільних та інших підприємств.

Узагальнюючим фінансовим результатом діяльності підприємства є прибуток. Прибуток - це частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншими видами діяльності. Формування балансового прибутку підприємства зображено структурно:

Рис. 1 - Формування доходу та прибутку виробника логічною схемою (рис. 2).

В Україні щодо прибутку застосовують такі визначення:

1.Балансовий (валовий) прибуток -- загальний прибуток, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування і розподілу; різниця між чистим доходом від реалізації продукції (послуг) і її собівартістю.

2. Операційний прибуток (збиток) -- прибуток від операційної діяльності, визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

3. Чистий прибуток - сума прибутку від звичайної діяльності і надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку. З суми чистого прибутку сплачуються борги, проценти за кредити, а решта розподіляється на фонд споживання, фонд нагромадження.

4. Прибуток від реалізації продукції або прибуток від операційної діяльності визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (без ПДВ і акцизного збору) та повною собівартістю продукції.

Прибуток від звичайної діяльності до оподатковування визначається як сума прибутку від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та ін. витрат (збитків).

6. Прибуток від звичайної діяльності -- різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподатковування і сумою податків із прибутку.

Рис. 2 - Структурно-логічна схема формування прибутку

7. Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу матеріальних і нематеріальних активів, цінних паперів тощо; -- різниця між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об'єкта.

8. Прибуток від позареалізаційних операцій -- це прибуток від спільної діяльності підприємств, проценти з реалізації акцій, облігацій та інших цінних паперів, штрафи, доходи від володіння борговими зобов'язаннями, роялті. прибуток дохід рентабельність ефективність

Слід зазначити, що наведені визначення нормативно не закріплені і можуть застосовуватися у різних контекстах.

2. Рентабельність як відносний показник ефективності діяльності підприємства

Для характеристики діяльності підприємства важливими є не тільки отримані ними абсолютні суми балансового прибутку, прибутку від основної діяльності, іншої реалізації, позареалізаційних операцій тощо, але й відносний його рівень, тобто рентабельність. Рентабельність характеризує рівень ефективності господарювання.

Кошторисний рівень рентабельності розраховують як відношення суми планового прибутку, закладеної в кошторисі, до кошторисної вартості об'єкта:

Рн = 100%; (4)

де Ппл - плановий прибуток;

Цд - договірна ціна на будівництво об'єкта.

Після закінчення будівництва й завершення розрахунків визначається фактична рентабельність об'єкта:

Рн = 100%; (5)

де Пф - фактичний прибуток від здачі об'єкта з урахуванням економії та компенсацій;

Вф - фактична вартість будівництва об'єкта.

Для БМО, які виконують роботи власними засобами виробництва, рівень рентабельності визначають відношенням прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів:

Рн = 100%; (6)

де Фоф - середньорічна вартість основних виробничих фондів;

Фоб.к - середньорічна вартість нормованих оборотних коштів.

Аналогічно, залежно від цілей оцінки, розраховують показник рентабельності: операційних активів (коефіцієнт економічної рентабельності), валової реалізованої продукції, маржинальної рентабельності реалізованої продукції, операційних витрат, інвестицій, підприємства тощо.

Для розрахунку рівня рентабельності підприємства можуть використовуватися: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції (тобто від основної діяльності), прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю: всього капіталу підприємства, власного капіталу, позичкового капіталу, основного капіталу, оборотного капіталу і т.п.

Фінансові результати підприємства залежать від зовнішніх і внутрішніх чинників бізнесу. Зовнішні чинники бізнесу не залежать від виробничо-експлуатаційної діяльності підприємства. До них відносяться: економічна політика держави, державні регульовані ціни на виробничі ресурси, податкове законодавство, ринкові умови, соціально-економічні, природно-географічні, демографічні, транспортні, місцеві та ін. умови.

Важливими чинниками росту фінансових результатів, що залежать від діяльності підприємства, є обсяг виробленої продукції, обсяг продаж, собівартість продукції, тарифи, умови праці, якість продукції, технічний рівень виробничих фондів, продуктивність праці, організація виробництва й управління.

Резервами підвищення рентабельності є застосування факторів зростання обсягів підрядних робіт, зниження собівартості та поліпшення використання у виробництві основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів.

3. Оцінка фінансово-економічного стану

Об'єктивна оцінка фінансового стану необхідна для пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності, доходності та прибутковості підприємства. Мета аналізу фінансового стану - пошук резервів підвищення рентабельності виробництва для забезпечення спроможності виконання підприємством своїх зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами, споживачами і постачальниками.

Загальними показниками оцінки фінансового стану підприємства є показники прибутковості (доходності) та рентабельності (їхній рівень, тенденції і фактори, що на них впливають) (рис. 3).



Рис. 3 - Класифікація показників фінансового стану

Показники прибутковості характеризують ефективність використання всіх видів ресурсів, які забезпечили одержання певного валового доходу.

1. Коефіцієнт прибутковості власного капіталу:

Пк.вл = х100%. (7)

де Пр.ч -- чистий прибуток підприємства, грн.;

2. Коефіцієнт прибутковості активів, Пакт;

Пакт = 100%, (8)

де Азаг -- загальна сума активів підприємства, грн.

Якщо коефіцієнт прибутковості активів менше за процентну ставку по довгострокових кредитах, то фінансовий стан підприємства є незадовільним.

Показником рівня прибутковості є рентабельність, що характеризує рівень ефективності (доходності) підприємства.

3. Рентабельність окремих видів одиниці продукції:

Рі = х 100 %, (9)

де Ці, Сі -- відповідно ціна і повна собівартість і-го виробу, грн.

4. Рентабельність продукції:

Рп= 100 %, (10)

де Ср -- повна собівартість реалізованої продукції, грн.

Рентабельність виробництва, яка може бути загальною (Рв.заг.) і розрахунковою (Рв.розр). Ці величини обчислюють за формулами

Рв.заг. = (11)

Рв.розр = . (12)

Ліквідність характеризує спроможність підприємства оплачувати свої короткострокові зобов'язання за рахунок поточних активів.

6. Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття), Кл.заг - відношення всіх оборотних поточних активів (Апот) до поточних зобов'язань (Зпот):

Кл.заг = . (13)

Характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту всіх поточних активів.

Нормальне обмеження -- 2. При Кл.заг < 2 вважається, що платоспроможність підприємства невисока і існує певний фінансовий ризик. При Кл.заг > 3 може виникнути сумнів у ефективності використання поточних активів. Співвідношення 2:1 вважається нормальним, але для деяких сфер бізнесу воно може змінюватися від 1,2 до 2,

7. Коефіцієнт покриття проміжний (Кпп) -- відображає платіжні можливості підприємства за умови своєчасного проведення розрахунку з дебіторами на період, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості

Кпп= (14)

де: Гк -- грошові кошти;

Дз -- дебіторська заборгованість;

Вз -- виробничі запаси;

Кз -- короткострокові зобов'язання.

Нижня межа цього показника повинна бути не нижче одиниці.

8. Коефіцієнт ліквідності (Кл) показує, яку частину короткострокових зобов'язань підприємство може погасити найближчим часом.

Кл = (15)

Нормальне обмеження -- 0,7-0,8.

9. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кл.абс) характеризується відношенням найбільш ліквідних активів (Г,Цп) до поточних зобов'язань:

Кл.абс = . (16)

Він показує, яку частину короткострокових зобов'язань підприємство може погасити найближчим часом.

Нормальне обмеження - 0,2 - 0,2

10. Час обертання ліквідних активів (Тола) показує, скільки днів може працювати підприємство, використовуючи наявність ліквідних активів, не звертаючись до додаткових фінансових ресурсів:

Тола= (17)

де Дв -- добові (одноденні) витрати підприємства.

11. Коефіцієнт термінової ліквідності -- це відношення активів високої ліквідності (Алікв) до поточних зобов'язань:

Кл.терм =. (18)

Оцінка платоспроможності підприємства показує його здатність відповідати по своїх зовнішніх зобов'язаннях продавця, виконувати поточні й довгострокові зобов'язання за рахунок власних активів. Підприємство платоспроможне, якщо його активи більше, ніж зовнішні зобов'язання продавця.

12. Коефіцієнт платоспроможності обчислюється так:

Кп.с = (19)

де Кап.вл -- власний капітал (статутний фонд), грн.;

Ззаг -- загальні зобов'язання підприємства (зобов'язання власникам, акціонерам та зовнішні зобов'язання), грн.

Фінансовий стан підприємства оцінюють за показниками фінансової стійкості.

13. Коефіцієнт автономії характеризує рівень фінансової незалежності підприємства

Ка = (20)

де Двк -- джерела власних коштів;

Бв -- валюта балансу.

Оптимальне значення цього показника приймають 0,5 і вище.

Співвідношення між позиковими джерелами і джерелами власних коштів вимірюють наступними показниками:

14. Коефіцієнт боргу показує, скільки позикових джерел підприємство залучає на кожну гривню власних джерел. Якщо коефіцієнт боргу менше одиниці, то підприємство є сталим:

Кб = (21)

де Пдк -- позикові джерела коштів.

1 Коефіцієнт довгостроково залучених позикових джерел показує частку довгострокових кредитів і позик у загальній сумі фінансових ресурсів, що будуть використані підприємством:

Кдп = (22)

де Дкп -- довгострокові кредити і позики.

16. Коефіцієнт інвестування власних коштів показує, що частина позаоборотних активів підприємства покривається власними джерелами:

Ківк = (23)

де Ап -- позаоборотні активи.

Показники ефективності використання активів

17. Оборотність основних засобів -- співвідношення між обсягом реалізації (Вреал) та фіксованими і нематеріальними активами (Афікс):

Ооз = (24)

18. Оборотність активів обчислюється за формулою

Оа = . (25)

4. Економічна ефективність виробництва

Ефективність виробництва -- узагальнене відображення кінцевих результатів використання ресурсів соціально-виробничої системи за певний проміжок часу. Може виступати у формі чистої продукції, прибутку і характеризується наступними показниками (рис. 4.).



Рис. 5.4 - Показники економічної ефективності виробництва

Чинники зростання виробництва класифікуються за ознаками:

- видами витрат і ресурсів;

- напрямками розвитку й удосконалення виробництва;

- місцем реалізації в системі управління виробництвом.

Окрім того, чинники поділяють на внутрішні, які в свою чергу розрізняють як тверді (технологія, устаткування, матеріали) і м'які (організація , працівники, методи роботи), та зовнішні.

Одним із важливих чинників інтенсифікації та підвищення ефективності виробництва є режим економії. Ресурсозбереження є необхідною умовою всіх реформ на підприємстві.



Список літератури

Даниленко, Л.Н. Экономическая теория: курс лекций по микро- и макроэкономике: Учебное пособие / Л.Н. Даниленко. - М.: НИЦ ИНФРА-М, 2013. - 576 c.

Джавадова, С. Экономическая теория и практика: вчера, сегодня, завтра: учебное пособие РГГУ / С. Джавадова, О. Лылова. - М.: Экономика, 2011. - 293 c.

Журавлева, Г.П. Экономическая теория. Микроэкономика: Учебник / Г.П. Журавлева, Н.А. Поздняков, Ю.А. Поздняков. - М.: ИНФРА-М, 2013. - 440 c.

Журавлева, Г.П. Экономическая теория: Учебное пособие / Г.П. Журавлева. - М.: ИЦ РИОР, НИЦ ИНФРА-М, 2013. - 207 c.

Камаев, В.Д. Экономическая теория. Краткий курс: Учебник / В.Д. Камаев, Т.А. Борисовская, М.З. Ильчиков. - М.: КноРус, 2012. - 384 c.

Кирюшин, О.И. Экономическая теория: Учебник / Р.С. Гайсин, О.И. Кирюшин, В.Г. Кучкин, В.С. Семенович. - М.: НИЦ ИНФРА-М, 2013. - 330 c.

Коврей, В.А. Экономическая теория: Курс интенсивной подготовки / В.А. Коврей, М.З. Ачаповская, В.В. Ожигина; Под ред. И.В. Новикова, Ю.М. Ясинский. - Мн.: ТетраСистемс, 2009. - 400 c.

Кочетков, А.А. Политическая экономия (экономическая теория): Учебник / В.М. Агеев, А.А. Кочетков, Г.А. Куторжевский, Н.А. Мартыненко. - М.: Дашков и К, 2012. - 856 c.

Малахов, Р.Г. Экономическая теория / Р.Г. Малахов. - М.: Рид Групп, 2012. - 48 c.

Мишкин, Ф.С. Экономическая теория денег, банковского дела и финансовых рынков / Ф.С. Мишкин; Пер. с англ. О.К. Островская; Пер. с англ. А.А. Рыбянец. - М.: Вильямс, 2013. - 880 c.

Новичков, В.И. Экономическая теория: Учебник для бакалавров / А.А. Кочетков, В.М. Агеев, В.И. Новичков; Под общ. ред. А.А. Кочетков. - М.: Дашков и К, 2013. - 696 c.

Носова, С.С. Экономическая теория: Учебник / С.С. Носова. - М.: КноРус, 2013. - 792 c.

Океанова, З.К. Экономическая теория: Учебник / З.К. Океанова. - М.: Дашков и К, 2012. - 652 c.

Попов, А.И. Экономическая теория: Учебник для вузов / В.С. Артамонов, А.И. Попов, С.А. Иванов; Под ред. В.С. Артамонова. - СПб.: Питер, 2010. - 528 c.

Розанова, Н.М. Экономическая теория фирмы: учебник / Н.М. Розанова. - М.: Экономика, 2009. - 447 c.

Размещено на Allbest.ru