Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПІВДЕННИЙ ФІЛІАЛ “ КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

УДК: 338.49.5 (477.7)

ФОРМУВАННЯ РИНКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Степанова Маргарита Михайлівна

Сімферополь - 2008

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор МАРМУЛЬ Лариса Олександрівна, Херсонський державний аграрний університет, проректор з міжнародних зв'язків, завідувач кафедри обліку і аудиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор САХАЦЬКИЙ Микола Павлович, Одеська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу;

кандидат економічних наук, доцент КУШНІР Іван Васильович, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри фінансів.

Захист відбудеться “29” січня 2009 р. о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.805.01 у Південному філіалі “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1, ауд. 501.

Автореферат розісланий “29” грудня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент С.Я. Дементьєва

АНОТАЦІЯ

Степанова М.М. Формування ринкової інфраструктури аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету, м.Сімферополь, 2008. оптовий аграрний ринок інфраструктура

У дисертації розкрито результати теоретико-методичних і практичних досліджень ефетивності розвитку інфраструтурних підприємств аграрного ринку. На підставі узагальнення існуючих наукових положень уточнено трактування ринкової інфраструктури аграрних підприємств на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду. Науково обгрунтовано систему закономірностей і принципів ефективного функціонування підприємств інфраструктури аграрного ринку. Проведена оцінка сучасного стану, тенденцій розвитку та ефективності діяльності елементів ринкової інфраструктури аграрних підприємств регіону. Виявленно чинники, що стримують процес функціонування суб'єктів інфраструктури.

Обгрунтовано організаційну структуру оптової системи руху сільськогосподарської продукції через створення логістичного центру в регіоні, доцільність формування аграрної дорадчої служби, районних (міжрайонних) центрів інформаційно-консультативних послуг і бізнес-центрів, як сукупності прийомів та інструментів, що направлені на забезпеченя інформацією сільськогосподарських товаровиробників про сучасний стан аграрного ринку та вдосконалення управління процесами реалізації продукції.

Ключові слова: ринкова інфраструктура, сільськогосподарські товаровиробники, товарна біржа, кредитні спілки, аналітично-маркентинговий центр, логістичний центр, економічна ефективність, управління.

АННОТАЦИЯ

Степанова М.М. Формирование рыночной инфраструктуры аграрных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). Южный филиал «Крымский агротехнологический университет» Национального аграрного университета, г.Симферополь, 2008.

В диссертации изложены результаты теоретико-методических и практических исследований эффективного развития инфраструктурных предприятий аграрного рынка. На основе изучения работ отечественных и зарубежных исследователей уточнено трактование рыночной инфраструктуры аграрных предприятий, научно обосновано систему закономерностей и принципов эффективности функционирования предприятий инфраструктуры аграрного рынка. Проведена оценка современного состояния, тенденций развития и эффективности деятельности элементов рыночной инфраструктуры аграрных предприятий региона. Для оценки экономической эффективности развития этих предприятий определены методологические подходы, критерии исследования их деятельности в аграрной сфере.

Определено, что реформирование собственности бывших сельскохозяйственных предприятий подтверждается необходимостью создания системы предприятий и организаций, которые обеспечат взаимосвязь между структурными элементами отдельных сельскохозяйственных рынков и способствуют свободному движению товара, создавая непрерывные поставки ресурсов товаропроизводителям и готовой продукции конечным потребителям. Прежде всего, это относится к биржам, агроторговым домам, сельскохозяйственным кооперативам, оптовым продовольственным рынкам, выставкам-ярмаркам, аукционам. Но на данном этапе они не могут гарантировать товаропроизводителям аграрной продукции выгодные условия ее реализации. Перспективным направлением развития маркетинговой инфраструктуры аграрного рынка определено создание информационных маркетинговых центров регионального значения. Основной функцией деятельности, которых, является поиск рынков сбыта произведенной продукции, что обеспечивает управление товарными потоками региона.

Исследованиями установлено, что важным элементом функционирования всех субъектов рыночной инфраструктуры является система информационно-консультативного обеспечения, которая включает в первую очередь создание принципиально новых консалтинговых, аналитико-информационных и консультационных служб. Мы предлагаем создание консультационных центров в областном центре и консультационных комитетов в селах. Главным заданием которых является предоставление практической помощи в применении в селах прибыльных методов хозяйствования в условиях рыночной экономики; повышения уровня знаний сельскохозяйственными товаропроизводителями и сельского населения путем проведения обучения, тренингов, демонстрационных показов и т.д.; предоставления индивидуальных консультаций сельским хозяевам по вопросам маркетинга, менеджмента, применения современных новейших технологий; способствования органам власти и местного самоуправления в реализации государственной политики в селе.

Интересам производителей, самостоятельно реализующим свою продукцию, удовлетворяют особенные оптовые структуры, которые не ведут торговой деятельности, но создают необходимые условия для нее и выступают организаторами оптового оборота ( ярмарки, товарные биржи, аукционы, оптовые рынки).

Однако, только оптовые рынки, которые являются одним из организаторов товарооборота, не в состоянии решить все вопросы рациональной организации оптовой торговли сельскохозяйственной продукцией. Широкое развитие могут получить автономные распределительные центры (центры логистики). В системе оптового плодоовощного рынка «Неждана» на территории Голопристанского района Херсонской области создан центр логистики « Метро Кеш енд Кери Украина», который занимается организацией и координацией поставок сельскохозяйственной и садовой продукции торговой сети супермаркетов « Метро».

Дальнейшее направление эффективного функционирования предприятий инфраструктуры агарного рынка должно предусматривать развитие сельскохозяйственной кооперации и интеграции, особенно в сфере материально-технического обеспечения; создание производственных и обслуживающих кооперативов.

Автором обоснована и внедрена в практику хозяйствования модель регионального центра сети супермаркета «МЕТРО», на базе оптового плодоовощного рынка «Неждана» Цюрупинского района Херсонской области.

Ключевые слова: рыночная инфраструктура, сельскохозяйственные товаропроизводители, товарная биржа, кредитные общества, аналитико-маркентиговый центр, центр логистики, экономическая эффективность, управление.

Stepanova M.M. Formation of the market infrastructure of agricultural enterprises. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in Economics in the specialty 08.00.04. - Economics and Business Management (Economics of agriculture and Agribusiness) - Southern branch “The Crimean Agrotechno - logican University” of the National Agrarian University/ Simferopol', 2008.

The thesis presents the results of theoretical, procedure and practical research into the efficiency of developing infrastructural enterprises of the agricultural market. On the basis of the existing approaches, the study specifies the concept of the market infrastructure of agricultural enterprises taking into account home and foreign experitnce; it scientifically substantiates the system of regularities and princsples of efficient performance of enterprises of the agricultural market infrastructure. The study makes an assessment of the current state, development trends and performance efficiency of the elements of the market infrastructure of regional agribusinesses. It identifies factors hindering the performance of infrastructure subjects.

Key words: market infrastructure, agricultural commodity producers, commodity market, credit unions, analytic and marketing center, logistics center, economic efficiency, management.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подальший розвиток ринкової економіки в Україні потребує вдосконалення структури існуючих аграрних ринків і створення нових. Зміни в ринковій діяльності зумовили утворення нових напрямів реалізації продукції сільського господарства. Для багатьох товаровиробників актуальною проблемою залишаєтьсч необхідність диверсифікації каналів збуту виробленної продукції, оскільки у більшості з них відсутні навички та уміння знаходити вигідні умови для її реалізації. Ситуація ускладнена ще й тим, що не створено мережі господарських суб'єктів, що сприяють впроваженню механізму реалізації, який би гарантував учасникам ринку збут сільськогосподарської продукції й продовольства на конкурентній основі та за вигідною ціною.

У розв'язанні вказаної проблеми важливе місце відводиться формуванню й розвитку національного і регіональних ринків сільськогосподарської продукції. Існуюча у агропромисловому комплексі ринкова інфраструктура є недосконалою, оскільки знаходиться лише на початковому етапі свого формування, її окремі складові елементи розрізнені і функціонують хаотично. Створенню мережі інфраструктури аграрного ринку та аграрних підприємств бракує системності, а процесу її становлення - послідовності. Тому виникає необхідність розбудови оптимального складу ринкових інституцій, які б виконували адекватні функції щодо становлення цілісного і стабільно діючого аграрного ринку з метою формування ефективного механізму прискорення просування сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки до споживача.

Вивченню проблем формування принципів функціонування аграрного ринку, аграрних підприємств та їх інфраструктури присвячені праці вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців: Р.Бренсона, Б.М.Данилишина, П.Друкера, П.І.Гайдуцького, С.М.Кваші, Дж.Коннора, Р.Колза, П.М.Макаренка, М.Й.Маліка, Л.О.Мармуль, П.Т.Саблука, М.П.Сахацького, Г.В.Черевка, В.І.Топіхи, М.Трейсі, О.М.Шпичака та ін.

Проте складність проблеми й відсутність істотних зрушень у її розв'язанні на регіональному рівні вимагають подальших розробок. Недостатньо опрацьованим є питання щодо оптимізації складу мережі суб'єктів інфраструктури, з врахуванням фактору особливостей регіону та методів забезпечення її ефективного функціонування на різноманітних організаційно-ієрархічних рівнях, обґрунтування послідовності та напрямів досягнення системності у формуванні підприємств інфраструктури аграрного ринку.

Актуальність, теоретична та практична значимість, а також недостатність розробки питань становлення і розвитку ринкової інфраструктури аграрного ринку та аграрних підприємств регіону, аналізу ефективності функціонування її суб'єктів та управління товарними потоками обумовили вибір теми та основних напрямів дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Державного вищого навчального закладу “Херсонський державний аграрний університет”за темою “Оганізаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації - 0102U003197). У межах наукової програми автором виконано дослідження теретичних, методичних і прикладних питань щодо оцінки стану та перспектив обгрунтування формування інфраструктури аграрних підприємств і аграрного ринку.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обгрунтування теоретико-методологічних основ і розробка науково-практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення розвитку інфраструктурного забезпечення ринку сільськогосподарської продукції на регіональному рівні. У процесі реалізації поставленої мети визначені такі завдання дослідження:

уточнити теоретичні аспекти економіної сутності інфраструктури аграрного ринку, умови і закономірності її функціонування та доповнити методичні підходи до оцінки ефективності розвитку підприємств інфраструктури аграрного ринку;

визначити вплив регіональних умов та ресурсів на процес формування складових ринкової інфраструктури;

здійснити оцінку сучасної ринкової інфраструктури аграрних підприємств регіону та виявити основні тенденції її розвитку;

виділити основні проблеми функціонування інфраструктури аграрного ринку та виявити чинники, що стримують її розвиток на рівні області;

обгрунтувати пропозиції щодо удосконалення оптимізації складу інфраструктури аграрних підприємств;

розробити структурно-логічну схему розвитку суб'єктів інфраструтури регіонального аграрного ринку;

вдосконалити рекомендації щодо активізації функціонування сегментів інфраструктури аграрного ринку, що впливають на управління товарними потоками.

Об'єктом дослідження є процес функціонування і розвитку інфраструктури аграрного ринку та аграрних підприємств і обгрунтування напрямів її удосконалення.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти формування і функціонування ринкової інфраструктури аграрних підприємств.

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження було використано наукові методи, що грунтуються на системному аналізі економічних явищ. На основі діалектичного методу наукового пізнання й поєднання історичного та логічного в еволюції існуючих категорій подано визначення “інфраструктура аграрного ринку”, виявлені її складові та обгрунтовано їх функціональне призначення, проведена класифікація її елементів. При проведенні аналізу аграрних перетворень та стану розвитку ринкової інфраструктури на обласному рівні було застосовано математичний метод дослідження, методи порівняння, узагальнення, групування, графічний та ін. У процесі дослідження теретичних аспектів формування інфраструктури застосовувались методи індукції та дедукції для визначення особливостей становлення основних її елементів на прикладі окремих господарюючих суб'єктів. Методи вимірювання, спостереження, графічного зображення даних - для визначення стану розвитку регіональної інфраструктури аграрного ринку. В аналітичній частині роботи було використано метод соціологічних опитувань та метод проведення експертної оцінки. За допомогою абстрактно-логічного методу, що був застосований при опрацюванні економічних досліджень, визначено стратегію і тактику взаємопов'язаних напрямків формування та оптимізації складу інфраструктури аграрного ринку, методу аналітичного прогнозування - розроблені перспетиви розвитку мережі суб'єктів інфраструктури регіону.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативно-правові акти України з питань регулювання інфраструктури аграрного ринку, офіційні статистичні матеріали, нормативно-методична література, довідковий матеріал Міністерства аграрної політики України та Головного управління агропромислового розвитку Херсонської області, матеріали науково-дослідних установ, праці вітчизняних та зарубіжних учених, матеріали науков-практичних конференцій, звітність підприємств, інформація з всесвітньої комп'ютерної мережі "Internet", первинні матеріали власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

запропоновано здійснити групування елементів інфраструктури аграрних підприємств, враховуючи зв'язки між її складовими сегментами в забезпеченні сталого функціонування ланцюга сільськогосподарського виробництва від виробника до кінцевого споживача;

- обгрунтовано доцільність формування аграрної дорадчої служби, районних (міжрайонних) центрів інформаційно-консультативних послуг і бізнес-центрів, діяльність яких направлена на забезпечення інформацією сільськогосподарських товаровиробників про сучасний стан аграрного ринку, взаємодію його операторів з науковцями, впливає на запровадження інновацій в сільське господарство, посилення конкурентних переваг галузі та регіону в національному агропромисловому виробництві через активізацію елементів інфраструктури;

удосконалено:

- мережу торгових домів як брокерських контор торгової біржі та запропоновано організаційні засади їх діяльності, а саме: порядок створення, джерело фінансування та формування матеріально-технічної бази, розробки моніторингу діяльності та механізму звітності органів управління;

- механізм управління збутовими процесами та потоками аграрної продукції на засадах переходу на нові принципи їх організації з широким використанням інформаційних технологій і маркетингу, центрів логістики;

набули подальшого розвитку:

пропозиції щодо удосконалення функціонування елементів фінансово-кредитної складової інфраструктури аграрного ринку з подальшим створенням сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та кредитних спілок;

- система організації аграрних торгових домів, що передбачає групування за видами операції інтегрованості, які направлені на підвищення фінансової стійкості підприємств, забезпечення стабільного ринкового становища з метою передачі окремих функцій заготівельним підприємствам та оптово-продовольчим ринкам;

комплексна оцінка визначення стану діяльності регіональних служб інформаційного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, що розглядаються як важливий елемент ринкової інфраструктури аграрних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в ході дослідження наукові та практичні висновки і рекомендації спрямовані на поліпшення формування і функціонування ринкової інфраструктури аграрних підприємств регіону, вдосконалення оптимізації її сегментів, що впливають на управління товарними потоками.

За результатами дослідження обгрунтовано необхідність створення центру логістики, запропоновано організаційні засади його діяльності, а саме: порядок створення, джерело фінансування та формування матеріально-технічної бази, розробки діяльності відділу управління руху товарними потоками ( довідка Управління зовнішньоекономічних зв'язків Херсонської облдержадміністрації № 380-32/380 від 05.05. 2008р.). Рекомендації автора щодо створення обласного інформаційно-маркетингового Центру прийнято до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації (довідка № 8-701-5/642 від 05.04. 2008р.). Завдяки проведеному дисертаційному дослідженню визначено організаційні основи діяльності оптового продовольчого ринку “Неждана”( Цюрупинський район Херсонська область), насамперед, порядок і етапи створення мережі регіональних аграрних центрів розподілу реалізації сільськогосподарської продукції ( довідка № 43/58 від 09.04. 2008р.).

Теоретичні розробки й результати дослідження використовуються у навчальному процесі Херсонського ДАУ при викладанні та створенні методичного забезпечення з дисциплін “Основи методики економічних досліджень”, “ Організація агробізнесу”, “Економіка галузей АПК”, “Основи кооперації” (довідка № 66-09/77 від 02.03.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та пропозиції, що є результатом особистої роботи здобувача, яка полягає в постановці і розробці основних наукових положень і напрямків досягнення результатів.

Апробація результатів дослідження. Підсумки наукового дослідження доповідались автором і були схвалені на міжнародній науково-практичній конференції „Досягнення, проблеми і перспективи аграрної науки і освіти в Південному регіоні України” в Херсонському державному аграрному університеті (м. Херсон, 2004 р.); ювілейній науково-практичній конференції “Інтеграція аграрної освіти, науки і виробництва АПК України в ХХІ сторіччі” (м. Херсон, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Наука, теорія і практика” (м. Дніпропетровськ, 2006р.); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах” (м. Херсон, 2007 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки» ( м. Херсон, 2007 р.); на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ХДАУ (м. Херсон, 2004- 2008 р.р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 6 наукових працях у фахових виданнях загальним обсягом 2,4 друк.арк., з яких 2,1 друк.арк. належить особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладено на 160 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 24 таблиць, 31 рисунків, 20 додатків. Список джерел нараховує 149 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено мету й завдання, предмет, об'єкт і методи дослідження, викладено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів і їх апробацію.

У першому розділі “Теоретичні основи функціонування підприємств інфраструктури аграрного ринку” розкрито історичні і сучасні погляди на сутність інфраструктури аграрного ринку, визначені чинники, закорномірності і принципи розвитку об'єктів інфраструктури, уточнено критерії і доповнено систему показників оцінки економічної ефективності підприємств інфраструктури аграрного ринку.

З самого початку проведення економічних реформ в Україні, економічна думка здебільшого була націлена на проблеми ринку. Аграрна реформа сприяє розвитку агропромислового сектора економіки на основі реалізації мотиваційного потенціалу приватної власності на землю та інші засоби виробництва, розвитку підприємницької діяльності, формування ефективного ринкового середовища. Однією з найважливіших умов в цьому напрямку стало формування аграрного ринку та його структурних елементів. Саме тому створення та функціонування інфраструктури аграрного ринку є важливою складовою та ключовим пріоритетом сучасної аграрної політики.

Поняття "ринок" і "ринкові відносини" виникло 10-12 тис. років тому і є важливим елементом економічної діяльності людей. На перших етапах свого становлення, коли виробництво було переважно натуральним і в обмін надходили дуже обмежені обсяги товарів, ринок відігравав незначну роль у підтриманні необхідних пропорцій у суспільному розподілі і споживанні. З часом роль ринку посилилась, зросли обсяги ринкових операцій купівлі-продажу, із допоміжної ланки він перетворився на координатора економіки.

Ринок має свою структуру, інфраструктуру, механізм функціонування і обов'язкові умови функціонування. Тобто ринок складається із декількох великих сегментів, а саме ринку товарів і послуг, ринку робочої сили, фінансового ринку та інших, що складають його структуру. Кожному сегменту відповідають обслуговуючі його економічні інститути, які всі разом формують ринкову інфраструктуру. Необхідними умовами функціонування ринку є наявність: вільних підприємців; конкуренції між підприємцями; правової бази, що регулює взаємовідносини між підприємцями.

Важливе місце в економіці займає ринок товарів і послуг, тобто товарний ринок, об'єктами якого є товари і послуги, а суб'єктами - виробники і споживачі, продавці і покупці. Частина товарного ринку, на якій предметом купівлі-продажу виступає сільськогосподарська продукція та продовольство, є аграрним ринком. Аграрний ринок, як і будь-який інший, має свою інфраструктуру, свій набір інструментів, які забезпечують його життєдіяльність, і функціонує за об'єктивними економічними законами, серед яких основними є закони попиту і пропозиції. Функціонально структура ринку сільськогосподарської продукції складається з таких сфер: виробництво сільськогосподарської сировини та заготівля природних продовольчих ресурсів; виробнича інфраструктура, яка включає мережу переробних підприємств; ринкова інфраструктура, що забезпечує реалізацію продукції, постачання необхідних матеріально-технічних ресурсів товаровиробникам тощо; сфера споживання кінцевого продукту. Склад інфраструктури аграрного ринку як системи зображено на рис. 1. Основними її складовими є маркетингова, фінансово-кредитна та інформаційно-консультаційна інфраструктури.

Забезпечення ефективних взаємин між безпосередніми виробниками продукції аграрного сектора і її споживачів є суттю діяльності формування ринкової інфраструктури. Необхідно відзначити, що помилково вважати суб'єктами ринкової інфраструктури лише комерційні компанії, що сприяють купівлі-продажу, але не здобувають товар у власність. До ринкової інфраструктури відносять аукціони, ярмарки, комерційні банки, страхові, інвестиційні і фінансові компанії незалежно від форм власності, тобто державні банківські установи, державні торгові підприємства, оптову і роздрібну торгівлю.

Таким чином, для аграрного ринку та аграрних підприємств характерні різноманітність каналів реалізації, форм купівлі-продажу, посередників і покупців, а також розвинута мережа сервісного, насамперед науково-інформаційного обслуговування товаровиробників, посередників чи покупців.

Отже, аграрний ринок та аграрні підприємства не можуть функціонувати без певних структурних елементів, тому виникає необхідність створення та розвитку ринкової інфраструктури в агропромисловому комплексі та системи її елементів.

У другому розділі “Сучасний стан та розвиток інфраструктури аграрних підприємств Херсонської області” проведено аналіз сучасного стану елементів ринкової інфраструктури сільськогосподарських підприємств регіону, ефективності функціонування, тенденцій та проблем їх розвитку.

Природо-кліматичні умови Херсонщини дозволяють розвивати в широких масштабах сільськогосподарське виробництво. На базі майже 300 колишніх сільськогосподарських підприємств, які були основними виробниками продукції, створено понад 400 нових агроформувань. Нині в області працює 2638 фермерських господарств та 134,6 тис. особистих селянських господарств. Загальна площа земель, якою користуються фермерські господарства, становить 194,3 тис. га, особисті селянські господарства - 109,3 тис. га. На сьогодні з 205,2 тисяч власників земельних сертифікатів вже 186,6 тисяч (89,1%) підтвердили своє законне право на земельний пай державними актами.

Ринкові відносини власності на землю і майно колишніх сільськогосподарських підприємств підтверджують необхідність створення системи підприємств та установ, які забезпечать взаємозв'язки між структурними елементами окремих сільськогосподарських ринків і сприяють вільному руху товару, підтримуючи безперервний процес функціонування сфери аграрного виробництва і безперебійне постачання ресурсів товаровиробникам та готової продукції кінцевим споживачам. Сільськогосподарські товаровиробники практично не мають організованих каналів одержання стратегічної та оперативної ринкової інформації, необхідної для реалізації продукції, що виробляється, перспективного планування виробництва, здійснення ринкової стратегії і тактики. Саме розвиток комплексної ринкової інфраструктури передбачає поетапне розв'язання гострих проблем та розвиток єдиного маркетингового середовища для здійснення діяльності.

Найважливішим елементом ринкової інфраструктури є товарна біржа. На території Херсонської області зареєстровані 38 товарні біржі, із них на аграрному ринку активно працює 2: Херсонська філія Київської Агропромислової біржі “Украгропромбіржа” (ХФ КАПБ) та Херсонська товаро-сировинна біржа “Кристал”, які є членами Національної Асоціації Бірж України (НАБУ). Обсяг укладених угод та контрактів суттєво зменшився. Це свідчить про нерегульованість внутрішніх та експортно-імпортних контрактів і необхідність активізації біржової діяльності. Тим більше що є її позитивний досвід початку 2000-х років.

Встановлено, що в Херсонській області розвинута мережа заготівельних пунктів, напрацьовано досвід з організації кредитних спілок, обслуговуючих кооперативів. Загальна кількість заготівельних пунктів сільськогосподарської продукції в порівнянні з 2000 р. зросла більш ніж втроє і складає 594 (90%) одиниць із них 526 (80%) по заготівлі молока. Існуюча мережа пересувних та стаціонарних заготівельних пунктів молока дозволяє молокозаводам на сьогодні закупляти більше 83 % перероблюваного молока. За 2007 р. закуплено 52,3 тис.тонн молока, в т.ч. від населення 43,1 тис.тонн.

Враховуючи, що біля 90 відсотків тваринництва на сьогодні знаходиться у приватному секторі, активізовано роботу по створенню нових та відновленню вже існуючих пунктів із надання ветеринарних послуг, пунктів штучного осіменіння та ветеринарних аптек, яких в області налічується відповідно 334, 363, 88. За 2007 р. ними надано послуг на 9,0 млн.грн., що майже на 1,25 млн. грн. більше в порівняні з минулим роком. В області створено 45 обслуговуючих кооперативів з них у сільській місцевості 32, із загальної кількості обслуговуючих кооперативів: переробних - 2, заготівельно-збутових - 7, сервісні - 3, багатофункціональні - 33, кредитних спілок -32. Із них 4 особливо активно діють у кредитуванні сільськогосподарської сфери виробництва, в першу чергу особистих селянських і фермерських господарств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів тощо. В 2007 р. через КС "Громада" отримали більше 2000 аграрних підприємств кредитів на суму біля 20 млн.грн., за 2006 р. отримали 1887 підприємств на суму 17 млн.грн. В регіоні діє 48 ринків роздрібної та оптової торгівлі. Позитивним прикладом є робота приватного функціонуючого оптового ринку "Неждана" у с. Великі Копані Цюрупинського району. За день ринковими послугами користуються біля 500 споживачів, з яких близько 95 відсотків оптові покупці.

Необхідно зауважити, що прибутковість сільгоспвиробництва залежить не тільки від ефективності організації виробничого процесу, але й від налагодження ефективного маркетингу сільськогосподарської продукції, тобто просування продукту до споживача. У кінцевому рахунку, вміння виробника вигідно реалізувати вироблену продукцію є показником ефективності його господарської діяльності.

У третьому розділі “Шляхи та напрями функціонування інфраструктурних підприємств аграрного ринку” обґрунтовуються напрями, заходи та резерви підвищення ефективності функціонування суб'єктів інфраструктури, з подальшим створенням сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та кредитних спілок, удосконалення механізму управління збутовими процесами та потоками аграрної продукції на засадах переходу на нові принципи їх організації з широким використанням інформаційних технологій і маркетингу, центрів логістики.

Дослідження та результати проведеного нами опитування респондентів - підприємств різних форм господарювання дозволили визначити фактори впливу на створення мережі суб'єктів інфраструктури аграрного ринку. З огляду на це, в першу чергу з'ясували, у чому саме полягає конкуренція товаровиробників в залежності від їх розмі ру ( великі, середні та малі підприємства ). Чи може це бути одним з мотивів для об'єднання одноосібників в досягненні їх мети - реалізації вирощеної продукції. Отже, на думку респондентів, відомість виробника на ринку, торговельної марки його продукції виступає основним інструментом для досягнення цієї мети, є визначальним факто ром конкурентоспроможності продукції ве ликих виробників, які мо жуть реалізувати свою продукцію через об межені, проте стабільні, канали збуту (мережа супермаркетів у великих містах та торговельні компанії) та забезпечують найбільші обсяги її реалізації. Серед чинників конкурентоспроможності середніх та малих підприємств на перше місце виходять більш низькі ціни на їхню продукцію, що забезпечує конкурентоспромож ність виробленої продукції. Тому, не розуміючи переваг великих підприємств, одноосібні господарства неохоче об'єднуються в кооперативні структури і користуються послугами оптових ринків, прямої реалізації з поля, уникаючи при цьому біржової торгівлі, супермаркетів, великих переробних підприємств, що призводить до наявності розгалужених каналів та неорганізованих ринків збуту. Висока якість продукції невеликих підприємств є більш суттєвим важелем конкурентоспроможності, ніж великих підприємств. У 90% випадків саме від якості сировинної про дукції залежить підписання контракту з кон кретним постачальником. Другим за значен ням фактором є ціна на сировину: це зазначи ли 80% респондентів. Се ред інших важливих чинників, що впливають на вибір постачальників, є наявність необхідної кількості сировини та своєчасність поставок.

Сільськогосподарські підприємства мають вельми диверсифіковані канали збуту своєї продукції, працюючи з різними категоріями покупців. Основним ринком, на якому підприємства реалізують свою продукцію, залишається внутрішній ринок: близько 90% усієї вироб леної продукції припадає на місцевий ринок. Питома вага кожного каналу у загальному обсязі реалізації є неоднаковою і залежить, пе редусім, від спеціалізації підприємства та розвиненості даного каналу (рис. 2). Розширення ринків збуту є однією з маркетингових стратегій досліджуваних підприємств.

Проведене опитування учас ників ринку дає нам можливість стверджувати, що сільськогосподарський товаровиробник будь-якої форми власності в першу чергу аналізує сегменти інфраструктури за ефективністю в реалізації власної продукції з максимальним отриманням прибутку.

Херсонщина займає третє місце в державі по виробництву овочевої продукції й перше по продовольчих баштанних культурах. Якщо проаналізувати економічні показники виробництва овоче-баштаних культур можна відзначити, що збільшується їх площа посіву та валове виробництво. Зростання відбулося за рахунок окремих видів культур, а саме по площі -огірки - на 10%, капуста - на 11%, цибуля - на 30%, морква та буряк - на 14%. По валовому виробництву - капуста - на 2%, цибуля - на 6%, морква і буряк - на 1,2%. Отримання такої кількості продукції впливає на розширення каналів збуту та формування спеціалізованих сховищ.

Рівень цін на овочі залежить від базової якості, фасування, реклами, розміщення торгового місця та інших факторів. Після того, як не стало гарантії збуту через механізм державного замовлення, товаровиробник зіткнувся з потребою опікуватися реалізацією виробленої продукції. Взв'язку з непоінформованістю та необізнаністю сільськогосподарських товаровиробників про ринок, цінові коливання на ринку, обсяги потреби в продукції по регіонах, виникає проблема пошуку потенційного споживача вирощеної продукції. Для уникнення цих проблем нами запропоновано створення при Головному управлінні агропромислового розвитку області аналітично - маркетингового центру.

Завдяки роботі обласного аналітично - маркетингового центру вдалося систематизувати товарні потоки продукції через логістичні центри, що створені в області.

Основною умовою діяльності обласного аналітично - маркетингового центру є систематизація товарних потоків продукції через логістичні центри області. За результатами проведеного на регіональному рівні Всеукраїнського форуму «Ярмарка споживання. Ринок нових можливостей» створено логістичний центр «Метро Кеш енд Кері Україна», в системі оптового плодоовочевого ринку «Неждана» на території Голопристанського району Херсонської області. Він займається організацією та координацією поставок сільськогосподарської та садівничої продукції торговельної мережі супермаркетів «Метро». На зазначеному форумі презентовано розроблений інвестиційний проект створення логістичного центру на базі ФГ «Аделаїда» в Голопристанському районі. Вигідне географічне розміщення логістичного центру дозволить мати оборот 49,600 млн.тонн за рік (0,200 млн.тонн /день за 248 операційних днів). 80% цього обсягу будуть становити місцеві ринки, а 20% ринки експорту. Через цей логістичний центр буде реалізовуватися продукція для супермаркетів і оптових ринків всієї країни.

У літній період це продукція, що вирощується місцевими виробниками, у зимовий - імпортована через порти, запаси сховищ. Крім цього, підписано Меморандум між Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації та регіональним аграрним центром "Шувар" м. Львів, метою якого є підтримання ділового співробітництва двох регіонів та подальша співпраця у напрямку здійснення торговельних операцій виробниками плодоовочевої і баштанної продукції Херсонської області на РАЦ "Шувар" м. Львів.

Створення розподільчих центрів (центрів логістики) оптової торгівлі дозволить сконцентрувати на одній території велику кількість сільськогосподарської продукції, а наявність таких елементів інфраструктури ринку, як сховища, устаткування по переробці продукції, служби контролю за її якістю, митні служби, фінансові, страхові компанії чи їх відділення, транспортні підприємства, санітарні служби, що будуть сприяти доведенню продукції до споживачів з найменшими витратами, пов'язаними з процесом товарообміну, комплексному вирішенню проблеми стійкого постачання населенню продукції сільського господарства, забезпеченню гарантії якості продукції. Слід також зазначити, що такі центри можуть служити методичними, організаційними і технологічними структурами, що дозволяють виробити основні механізми створення и ефективного функціонування підприємств оптової торгівлі з урахуванням регіональної специфіки.

Концентрація продовольства в одному місці дозволить максимально використовувати площі складів і взагалі підприємств оптової торгівлі, прискорить оборотність товарів, істотно скоротить витрати ручної праці. Усе це буде сприяти зниженню собівартості, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних виробників (постачальників) і підтримці виробництва сільськогосподарської продукції. Крім того, створення центру логістики оптової торгівлі створить додаткову кількість робочих місць.

З'ясовано, що важливим елементом ефективного функціонування всіх елементів ринкової інфраструктури аграрних підприємств є система інформаційного забезпечення. Особливе значення має збір, збереження, обробка, передача, використання ринкової інформації (даних про попит, пропозицію продукції, цінах, якості, запасах сільськогосподарської продукції, біржових цінах, курсах валют, нормативній базі і т.д.). Споживачами інформаційних послуг у першу чергу є оператори на ринку - продавці і покупці оптових партій товарів, інші організації, фізичні особи, що діють на оптовому ринку сільськогосподарської продукції. Існуюча система інформації включає в першу чергу створення принципово нових консалтингових, аналітико-інформаційних та дорадчих служб. Для визначення результатів взаємодії посередника між ринком і сільськогосподарським товаровиробником пропонуємо створення дорадчих центрів в обласному центрі та дорадчих комітетів в селах. Дорадництво заповнить нішу по створенню ефективного середовища суб'єків агарного ринку, де головними завданнями є: надання практичної допомоги щодо застосування на селі прибуткових методів господарювання у умовах ринкової економіки; підвищення рівня знань сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення шляхом проведення навчання, тренінгів, демонстраційних показів, тощо; надання індивідуальних порад сільським господарям з питань маркетингу, менеджменту, застосування сучасних новітніх технологій; сприяння органам влади та місцевого самоврядування у реалізації державної політики на селі.

ВИСНОВКИ

1. Функціонування аграрного ринку неможливе без існування системи підприємств та установ, які забезпечують взаємозв'язки між структурними елементами окремих сільськогосподарських ринків і сприяють вільному руху товару, підтримуючи безперервний процес функціонування сфери аграрного виробництва і постачання ресурсів товаровиробникам та готової продукції кінцевим споживачам. Цю систему вважаємо ринковою інфраструктурою сільськогосподарських підприємств, формування якої відбувається за умови синхронного розвитку трьох її складових: маркетингової, фінансово-кредитної та інформаційно-консультаційної.

2. Теоретичні узагальнення існуючих наукових уявлень до розвитку ринкової інфраструктури дозволяють виділити два аспекти її формування - галузевий і функціонально-структурний. Реалізація запропонованого функціонально-структурного підходу вимагає комплексного обліку усіх факторів, необхідних для розвитку інфраструктури і впливаючих на створення в регіоні (економічних, еколого-природничих, організаційних і виробничо-технічних).

3. Доведено, що всі елементи ринкової інфраструктури є генераторами встановлення ринкових цін та виконують функції щодо становлення цілісного і стабільного аграрного ринку. Методологічно визначальною позицією, покладеною в основу утворення усіх складових ринкової інфраструктури аграрних підприємств, є формування окремих інфраструктурних елементів на кооперативних засадах, коли право володіння і контроль ними належить тим, хто користується їх послугами, тобто сільськогосподарським товаровиробникам.

4. Визначено, що на території Херсонської області зареєстровано 38 товарні біржі, 15 агроторгових домів, створено 45 обслуговуючих кооперативів з них у сільській місцевості 32. Із загальної кількості обслуговуючих кооперативів функціонує: переробних - 2, заготівельно-збутових - 7, сервісні - 3, багатофункціональні - 33, кредитних спілок -32. В регіоні діє 48 ринків роздрібної та оптової торгівлі. Загальна кількість заготівельних пунктів сільськогосподарської продукції складає 594 одиниць із них 526 по заготівлі молока. активізовано роботу по створенню нових та відновленню вже існуючих пунктів із надання ветеринарних послуг, пунктів штучного осіменіння та ветеринарних аптек, яких в області налічується відповідно 333, 363, 86. Сільськогосподарські підприємства приймають участь у виставкових заходах, на яких, крім виставкових експозицій, здійснються укладання договорів-намірів на поставку продукції, реалізації продукції власного виробництва. Загалом у 2007р. було укладено біля 80 договорів. Реалізовано продукції на 76520 грн. Проте існуюча ринкова інфраструктура аграрних підприємств перебуває на стадії становлення, а тому цей ринок ще далеко не повною мірою забезпечує виконання покладених на нього функцій і завдань.

5. Дослідженнями встановлено, що в регіоні недостатньо розвинута біржова діяльність, зустрічаються укладення зустрічних угод, що практично нічим не відрізняються від бартерних операцій. Виявлено, що важливим недоліком є: відсутність кваліфікованих спеціалістів по проведенню торгів, слабке інформування сільськогосподарських товаровиробників про прозорість біржового ринку, цінову політику на біржі. Запровадження сучасних технологій проведення біржових торгів в області знаходиться лише на початковому етапі.

6. Необхідність освоєння організаційної схеми функціонування аграрного ринку з урахуванням всіх факторів, що впливають на неї, на принципах інтеграції всіх учасників ринку включають необхідність вдосконалення біржової діяльності, розвиток оптових ринків плодово-овочевого напрямку, проведення аукціонів, виставок, створення агроторгових домів як брокерських структур біржі та обслуговуючих кооперативів. Ці структури формують ринковий механізм ціноутворення на продовольство, сільськогосподарську продукцію на основі попиту та пропозицій.

7. Обгрунтовано, що важливим перспективним напрямом розвитку ринкової інфраструктури є створення мережі районних агроторгових домів, яким належить відіграти, поряд із заготівельними кооперативами, провідну роль у формуванні товарних партій сільськогосподарської продукції в умовах превалюючого дрібнотоварного виробництва і спрямуванні цієї продукції на регіональні та міжрегіональні оптові продовольчі ринки. Поєднання агроторгових домів в єдину систему замкне на собі інформаційні і товарні потоки районного рівня та одночасно забезпечить налагодження вкрай необхідних області міжрегіональних відносин з продажу-закупівлі сільськогосподарської продукції.

8. Мотивація вибору виробниками способу просування своєї продукції визначає склад оптових структур на аграрному ринку. Однак, тільки оптові ринки, що є одними з організаторів товарообігу, не в змозі вирішити всі питання раціональної організації оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією. Розвиток одержують автономні розподільні центри (центри логістики), що поєднують економічні інтереси виробників, оптовиків, роздрібної торгівлі і продуктивно використовують існуючі системи розподілу продовольства у великих виробників.

9. Дослідження проблеми формування ринку інформаційної продукції в різних сферах агробізнесу, предбачає створення запропонованого обласного аналітично-маркетингового центру, який буде надавати послуги інформаційного напряму сільськогосподарським товаровиробникам різних форм власності та їх партнерам, допомоги органам управління у вирішенні проблем формування конкурентоспроможного аграрного сектору, що буде сприяти більш повному забезпеченню населення області сільськогосподарською продукцією. У складі аналітично-маркетингового центру доцільно сформувати п'ять функціональних секторів: маркетингових досліджень, ціноутворення і цінової політики, розвитку ринкової інфраструктури, маркетингових комунікацій, інформаційно-консультаційний.

10. Формування в області інформаційно-консультаційної та дорадчої служби АПК повинно стати елементом системи державного управління сільським господарством і має завершити структуроутворюючий процес та забезпечити його системне функціонування. Виділення двох рівнів (обласного та районного) дасть можливість у майбутньому чітко окреслити їх специфічні завдання та забезпечити міжрівневу та міжгалузеву координацію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Степанова М.М., Димов О.М., Жуйков Г.Є. Пореформений розвиток аграрного сектора економіки Херсонської області / М.М. Степанова, О.М. Димов, Г.Є. Жуйков // Економіка АПК. - 2002. - № 5 . - С. 13 - 17. - Особистий внесок здобувача: визначені тенденції розвитку аграрного сектору регіону в пореформений період.

2. Степанова М.М, Димов О.М., Жуйков Г.Є. Особливості розвитку інфраструктури аграрного ринку /М.М. Степанова, О.М. Димов, Г.Є. Жуйков // Економіка АПК. - 2004. - № 5 . - С. 107 -110. - Особистий внесок здобувача: обґрунтовані напрями розвитку ринкової інфраструктури аграрних підприємств.

3. Степанова М.М Основні тенденції функціонування біржової торгівлі Херсонської області / М.М. Степанова // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Вип. 38. - Херсон: Айлант, 2005. - С. 237-241.

4. Степанова М.М, Димов О.М., Жуйков Г.Є Оптовий ринок як чинник ефективного маркетингу овочевої продукції / М.М. Степанова, О.М. Димов, Г.Є. Жуйков // Економіка АПК. - 2006. - № 6 - С. 91 - 95. - Особистий внесок здобувача: визначені пріоритети оптового ринку у забезпеченні руху готової продукції.

5. Степанова М.М, Димов О.М., Жуйков Г.Є. Кооперативні засади формування інфраструктури аграрного ринку Херсонщини / М.М. Степанова, О.М. Димов, Г.Є. Жуйков // Економіка АПК. - 2006.- №10 - С. 12-18.- Особистий внесок здобувача: обґрунтована роль кооперації у формуванні ринкової інфраструктури.

6. Степанова М.М Роль кооперації в ефективному розвитку аграрних формувань. / М.М. Степанова // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Вип. 55. - Херсон: Айлант, 2007.- С. 268-272.

Размещено на Allbest.ru