Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.433: 338.49

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ АГРАРНОГО РИНКУ РЕГІОНУ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

ПРОДАНОВА Ірина Іванівна

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Баланюк Іван Федорович,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

завідувач кафедри обліку і аудиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Дусановський Степан Львович,

Тернопільський національний економічний

університет Міністерства освіти України,

завідувач кафедри економіки,

організації і планування АПК,

заслужений працівник освіти України;

кандидат економічних наук, доцент

Климюк Лариса Миколаївна,

Державний вищий навчальний заклад

”Державний агроекологічний університет”,

Міністерство аграрної політики України,

завідувач кафедри організації виробничих

та інформаційних систем.

Захист дисертації відбудеться 15 квітня 2008 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському державному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського державного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий “13” березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент О.А. Біттер

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНОТАЦІЯ

Проданова І.І. Формування та розвиток інфраструктури аграрного ринку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський державний аграрний університет, Львів, 2008.

У роботі досліджено теоретичні й науково-прикладні аспекти формування та розвитку аграрного ринку і його інфраструктури. Систематизовано методологічні основи становлення інфраструктурних агроформувань та визначення ефективності їх діяльності.

Проведено аналіз особливостей, структурно-динамічних тенденцій розвитку та ефективного функціонування елементів інфраструктури аграрного ринку з урахуванням попиту і пропозиції його продукції. Із застосуванням кореляційно-регресійного аналізу визначено основні чинники, напрям їхньої дії, ступінь впливу на питому вагу реалізованої продукції в структурі виробленої.

Обґрунтовано напрями вдосконалення механізму, застосування окремих інструментів і методів формування та ефективного розвитку інфраструктури аграрного ринку. Сформульовано пропозиції щодо становлення регіонального аграрного біржового ринку на засадах відкритості та прозорості для всіх суб'єктів господарювання, в тому числі господарств населення. Розроблено економіко-математичну модель інфраструктури аграрного ринку регіону на основі розрахунку оптимальних параметрів її формування.

Ключові слова: інфраструктура аграрного ринку, формування, розвиток, реалізація, біржовий ринок.

АННОТАЦИЯ

Проданова И.И. Формирование и развитие инфраструктуры аграрного рынка региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский государственный аграрный университет, Львов, 2008.

В работе рассмотрены научно-прикладные аспекты формирования и развития аграрного рынка и его инфраструктуры. Раскрыта сущность экономической категории “инфраструктура аграрного рынка”, которая рассматривается как система субъектов хозяйствования всех форм собственности, обслуживающих рынок сельскохозяйственной продукции и продуктов её переработки для удовлетворения в них общественных потребностей в необходимых масштабах, обеспечивающая оптимизацию движения товарно-денежных потоков всех субъектов агропромышленного комплекса. Систематизированы методологические основы становления инфраструктурных агроэлементов и определения эффективности их деятельности. В диссертационной работе предложена модель организации инфраструктуры аграрного рынка, которая представляет собой взаимозависимое действие таких базовых рыночных составляющих, как информационно-консультативная, производственная, маркетинговая, финансово-кредитная, экологическая и социальная.

Проведен анализ особенностей, структурно-динамических тенденций развития функционирования формирований инфраструктуры аграрного рынка с учётом спроса и предложения его продукции. Особое внимание уделено оценке результативности функционирования инфраструктурных элементов на основании определения натурального, качественного и стоимостного показателей. С применением корреляционно-регрессионного анализа определены основные факторы, направление их действия, степень влияния на удельный вес реализованной продукции в структуре произведенной. В результате расчета значений факторов, которые вошли в уравнение зависимости, произведена прогнозная оценка части реализованной продукции в структуре произведенной.

Обоснованы направления усовершенствования механизма применения отдельных инструментов и методов формирования и эффективного развития инфраструктуры аграрного рынка региона, в частности - ориентация государственной и региональной политики на улучшение защиты сельскохозяйственных производителей, в том числе и хозяйств населения. Для создания ряда предпосылок и обеспечения эффективного развития инфраструктуры аграрного рынка на основании сельскохозяйственного кооперирования предложено создание и внедрение организационного механизма функционирования инфраструктуры рынка сельскохозяйственной продукции, который представляет собою взаимозависимое действие инфраструктурных формирований на четырёх уровнях - хозяйств населения, села, района, области.

Разработана экономико-математическая модель формирования и развития инфраструктуры аграрного рынка региона на основании расчёта её оптимальных параметров. Общая прибыль производителей от реализации продукции должна быть максимальной. При этом наложен ряд ограничений, связанных с максимально возможными объёмами реализации продукции по сравнению с объёмами производства; пропускной способностью канала сбыта; спросом на этот вид продукции; производственной себестоимостью и реализационными ценами в определённом районе по определённому каналу продажи. Сформулированы предложения относительно становления регионального аграрного биржевого рынка на началах открытости и прозрачности для всех его субъектов.

Предложенные организационно-экономические механизмы обеспечения эффективного формирования и развития инфраструктуры являются важной предпосылкой для результативного функционирования аграрного рынка.

Ключевые слова: инфраструктура аграрного рынка, формирование, развитие, реализация, биржевой рынок.

ANNOTATION

Prodanova I.I. - Formation and development of agrarian market infrastructure. - Manuscript.

Dissertation for the Scholarly Degree of Candidate of Economics. Speciality 08.00.04 - Economics and Management of Enterprises (Economics of Agriculture and Agroindustrial Complex). - Lviv State Agrarian University, Lviv, 2008.

In work probed theoretical and scientifically applied aspects of forming and development of agrarian market and its infrastructure. Methodological bases of becoming of infrastructural agronomical forming and determination of efficiency its activity are systematized.

The analysis of features, structurally dynamic tendencies of development and effective functioning infrastructure elements of agrarian market is conducted at the account of demand and agrarian market is conducted at the account of demand and supply of its products. With application of correlation regressive analysis certainly basic factors, direction of their action, degree of influence on specific gravity of the realized products, are in the structure of produced.

Grounded directions of mechanism improvement, application of separate instruments and methods for forming and effective development of infrastructure agrarian market. Suggestions are formulated in relation to becoming of regional agrarian exchange market on principles of openness and transparency for all subjects management, including the economies of population. The economical model of region agrarian market infrastructure is developed on the basis of calculation optimum parameters of its forming.

Key words: infrastructure of agrarian market, formation, development, realization, exchange market.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У процесі становлення та подальшого розвитку економічних механізмів господарювання в Україні особливої уваги потребує формування ринкових інститутів, оскільки об'єктивною умовою існування й функціонування ринку є створення та ефективна розбудова його розгалуженої інфраструктури. Існує пряма залежність між повноцінним функціонуванням інфраструктури та динамічним розвитком ринку.

Становлення й формування інфраструктури аграрного ринку в цілому та на регіональному рівні зокрема відбувається повільно, із значними відхиленнями від запланованих результатів. Недостатня вивченість проблеми в умовах перехідної економіки спричинює чималі труднощі й для господарської практики, яка досі позбавлена системи обґрунтованих рекомендацій щодо створення адекватної умовам регіону ефективної інфраструктури. Тому актуальне питання її формування та ефективного розвитку на рівні регіонів - одне із центральних у державній політиці.

Над цією проблемою працює чимало вчених - В.Г. Андрійчук, Б.Б. Гладич, С.Л. Дусановський, О.М. Димов, О.В. Демченко, Г.Є. Жуйков, В.В. Зіновчук, Д.Я. Карич, Л.М. Климюк, Ю.С. Коваленко, І.Г. Кириленко, Н.М. Міщенко, Л.М. Мех, В.А. Носенко, Т.О. Осташко, І.В. Охріменко, К.В. Прокопишак, П.Т. Саблук, І.В. Сорока, В.І. Чередник, Г.В. Черевко, В.В. Юрчишин. Однак на сучасному етапі становлення аграрної ринкової інфраструктури недостатньо вивчені проблеми її регіонального розвитку. Дисертаційне дослідження спрямоване на вирішення проблем формування, організації та ефективного розвитку інфраструктури аграрного ринку, що забезпечуватиме рентабельність сільськогосподарського виробництва й задовольнятиме потреби споживачів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною наукової теми Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника “Підвищення соціально-економічної результативності функціонування виробничо-господарських структур у регіоні” (номер державної реєстрації 0104U002443). У межах наукової теми висвітлено напрями вдосконалення механізмів формування та розвитку інфраструктури аграрного ринку регіону.

Мета й завдання дослідження. Дисертаційна робота має на меті розробку теоретико-методологічних та науково-прикладних засад організації та функціонування інфраструктури аграрного ринку, обґрунтуванні напрямів її розвитку в регіоні.

Відповідно досягнення вказаної мети передбачає розв'язання наступних завдань:

· здійснити теоретичний аналіз понятійного апарату, що застосовується в дослідженні проблем формування й ефективного функціонування інфраструктури аграрного ринку;

· поглибити методологічні основи формування й розвитку інфраструктури аграрного ринку регіону та оцінити ефективність її діяльності;

· розкрити особливості становлення й розвитку інфраструктури аграрного ринку на регіональному рівні;

· провести діагностику результатів роботи інфраструктурних агроформувань регіону в процесі формування попиту та пропозиції його продукції;

· розробити економіко-математичну модель кількісної зміни інфраструктурних елементів в умовах максимізації прибутку виробників сільськогосподарської продукції;

· обґрунтувати основні напрями та організаційні механізми забезпечення ефективного становлення, розвитку й функціонування інфраструктури аграрного ринку та її складових;

· визначити особливості державного та регіонального планування системи заходів, спрямованих на оптимізацію обсягів реалізації продукції аграрного ринку.

Об'єктом дослідження є процес формування й розвитку суб'єктів інфраструктури аграрного ринку Івано-Франківської області.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-методологічні й практичні аспекти становлення, організації та функціонування інфраструктури аграрного ринку регіону.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання закономірностей становлення суб'єктів інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції та системний підхід до вивчення явищ і процесів, які відбуваються при її формуванні та розвитку.

Для досягнення мети, визначеної в дисертаційному дослідженні, використано наступні методи: наукової абстракції - для формулювання теоретичних узагальнень і висновків, уточнення категоріально-понятійного апарату; монографічний - для вивчення особливостей становлення та організації діяльності інфраструктури сільськогосподарського ринку; системного аналізу і синтезу - для визначення проблем становлення окремих елементів ринкової інфраструктури й обґрунтування шляхів їх вирішення; кореляційно-регресійний - для дослідження факторів, що впливають на обсяги реалізації продукції; статистико-економічний - для аналізу результатів аграрних перетворень та стану розвитку інфраструктури аграрного ринку на регіональному рівні; економіко-математичний - для визначення оптимальної структури суб'єктів інфраструктури аграрного ринку області. У роботі також застосовано методи аналізу рядів динаміки, графічний та ін.

Інформаційною базою дослідження послужили відповідні нормативно-правові акти, пов'язані з формуванням і розвитком інфраструктури аграрного ринку, офіційні матеріали Головного управління статистики в Івано-Франківській області, дані управлінь агропромислового розвитку обласної та районних держадміністрацій, наукові публікації, аналітичні розрахунки, інформація з комп'ютерної мережі Інтернет, матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

· запропоновано здійснити підвищення ефективності функціонування інфраструктури аграрного ринку через кількісну зміну інфраструктурних агроформувань у розрізі адміністративних районів регіону на основі розрахунку оптимальних обсягів реалізації продукції, відповідно до наявної пропозиції й попиту на неї;

уточнено:

· сутність понять “ринок”, “аграрний ринок” та “інфраструктура аграрного ринку”, представлено модель організації інфраструктури аграрного ринку, що являє собою взаємозалежну дію базових ринкових середовищ - інформаційно-консультативного, виробничого, маркетингового, фінансово-кредитного, екологічного та соціального;

· науково-методологічні підходи формування ефективної інфраструктури аграрного ринку регіону, які дають можливість проаналізувати ринкову ситуацію і визначити результативність діяльності основних маркетингових агроформувань;

· механізм створення та подальшого розвитку інфраструктури аграрного ринку регіону, залучення до нього господарств населення на основі сільськогосподарського кооперування, оскільки саме вони беруть активну участь у виробництві продукції;

· особливості становлення й розвитку інфраструктури аграрного ринку в досліджуваному регіоні та методику оцінки ефективності функціонування окремих її елементів;

набули подальшого розвитку:

· пропозиції щодо перспектив формування ефективної інфраструктури аграрного ринку, з одночасним підвищенням рівня економічного захисту сільськогосподарських виробників на основі розвитку прогресивних форм аграрних підприємств;

· рекомендації щодо забезпечення контролю над діяльністю посередницьких структур в інфраструктурі аграрного ринку через підвищення контрольованості товаропотоків сільськогосподарської продукції; ефективності регіонального біржового ринку на засадах прозорості, відкритості, рівних умов для всіх його учасників; а також сприяння прозорому ціноутворенню.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-практичні розробки автора можуть бути використані для вдосконалення механізму формування та подальшого розвитку інфраструктури аграрного ринку регіону. Зокрема, це стосується пропозицій щодо покращення економічного захисту сільськогосподарських підприємств та залучення господарств населення в інфраструктурне середовище на основі сільськогосподарського кооперування, оптимізації обсягів реалізації продукції аграрного ринку та кількості інфраструктурних елементів, організації контролю над діяльністю посередницьких структур через налагодження ефективного функціонування обласної аграрної біржі. Впровадження цих рекомендацій у практику дає можливість підвищити результативність процесу формування та розвитку інфраструктурних агроформувань Івано-Франківської області.

Практичну значущість розробки й впровадження пропозицій щодо формування та розвитку інфраструктури аграрного ринку підтверджено довідкою Головного управління агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної державної адміністрації (№ 587/01-041/098 від 03.07.2007 р.) і довідкою Івано-Франківської аграрної товарної біржі (№70 від 20.06.2007 р.).

Основні теоретичні, методичні й практичні результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника у викладанні дисциплін “Різноукладність у сільському господарстві”, “Економіка аграрних підприємств” та “Організація виробництва” (довідка № 01-08/741 від 5.07.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, результати якої отримані й висвітлені особисто автором.

Апробація результатів дослідження. Основні положення результатів дослідження представлено на Міжнародній науково-практичній конференції “Україна наукова `2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта `2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства” (м. Мелітополь, 2004 р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку економіки регіону” (м. Івано-Франківськ, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Обґрунтування переходу на біологічне землеробство. Виробництво екологічно чистої продукції” (м. Тернопіль, 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднені у 13 наукових працях загальним обсягом 4,97 друк. арк. Всі праці є одноосібними. З них 8 обсягом 4,43 друк. арк. - у наукових фахових виданнях, 5 загальним обсягом 0,54 друк. арк. - у матеріалах конференцій.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 200 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі 169 сторінок основного тексту, і містить 23 таблиці, 13 рисунків, 11 додатків. Бібліографічний список складається із 166 літературних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено основні завдання роботи, окреслено об'єкт і предмет дослідження, його методику, відображено наукову новизну, практичну цінність дослідження та результати апробації.

У першому розділі - “Теоретичні на науково-методологічні засади становлення та розвитку інфраструктури аграрного ринку” - розглянуто сукупність теоретичних питань вивчення проблеми формування та розвитку інфраструктури аграрного ринку, взаємодії основних її видів та елементів. На основі узагальнення різних поглядів учених-економістів розкрито науково-методологічні засади процесу становлення ринкової інфраструктури, визначення результативності її функціонування.

Дослідженням підтверджено, що ефективне функціонування ринку сільськогосподарської продукції потребує створення та динамічного розвитку його розгалуженої інфраструктури. Саме вона є сполучним елементом у взаєминах між основними суб'єктами економічних відносин - виробниками економічних ресурсів та їх безпосередніми споживачами, обов'язковим компонентом будь-якої цілісної економічної системи.

В роботі запропоновано загальний механізм функціонування аграрного ринку, важливим елементом якого є інфраструктура, що сприяє здійсненню державної регуляторної політики, спрямованої на правове забезпечення розвитку виробничих відносин та відносин власності тощо.

В економічній науці відсутня одностайність у поглядах на тлумачення категорії “інфраструктура аграрного ринку”, що зумовлює різні підходи до дослідження цього явища. На основі аналізу існуючих у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі трактувань запропоновано власне визначення: економічну категорію ”інфраструктура аграрного ринку” розглянуто як систему суб'єктів господарювання усіх форм власності, які обслуговують ринок сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки для задоволення суспільних потреб у необхідних масштабах, забезпечення оптимізації руху товаро-грошових потоків усіх суб'єктів агропромислового комплексу.

У дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність співставлення при формуванні інфраструктури аграрного ринку сумарної потужності наявних інфраструктурних елементів з бажаними результатами та передбачення попиту на її послуги при вивченні рівня його задоволення.

Серед визначених у роботі науково-методологічних основ формування та розвитку інфраструктури аграрного ринку слід виокремити методику розрахунку: якісного і вартісного показника, що характеризує результативність роботи її елементів, а саме - коефіцієнт рентабельності реалізації продукції, який показує прибутковість операційної діяльності підприємства; запропонованого нами натурального показника визначення ефективності функціонування інфраструктурних суб'єктів аграрного ринку (показник пропускної здатності характеризує обсяг збуту продукції через даний суб'єкт інфраструктури).

В дисертаційній роботі представлена модель організації інфраструктури аграрного ринку, що являє собою взаємозалежну дію базових ринкових середовищ - інформаційно-консультативного, виробничого, маркетингового, фінансово-кредитного, екологічного та соціального (рис. 1). Інфраструктура покликана забезпечити цивілізований характер діяльності ринкових суб'єктів, її елементи не можна нав'язувати ззовні - вони мають випливати із самих ринкових відносин та інтеграційних процесів. Всі агроформування ринкової інфраструктури відіграють важливу роль в організації стабільно працюючого аграрного сектора, який має перспективу ефективного й динамічного розвитку.

Підвищена увага до складових ринкової інфраструктури може забезпечити реалізацію ринкових механізмів у всій економіці. Проте формування кожного її елемента - необхідна, але недостатня умова виконання властивих їй функцій. Всі блоки інфраструктури аграрного ринку повинні тісно взаємодіяти, утворюючи цілісний, злагоджено працюючий механізм гармонійної взаємодії.

У другому розділі - “Оцінка формування та розвитку інфраструктури аграрного ринку регіону” - розглянуто особливості й тенденції формування та розвитку інфраструктури аграрного ринку, проведено оцінку та виявлено резерви підвищення ефективності її функціонування.

Середовище

інфракструктури

аграрного ринку

Рис. 1. Модель інфраструктури аграрного ринку регіону (області).

Становлення та забезпечення результативного розвитку інфраструктури аграрного сектора - важливий етап переходу від хаотичного ринкового середовища до організованого, динамічного, функціонуючого на основі законів попиту, пропозиції та конкуренції. Розвиток інфраструктурних агроформувань саме в такому напрямку забезпечує вихід на ринок і реалізацію продукції сільськогосподарського підприємства, фермерського господарства чи приватного господаря.

Процесу формування інфраструктури аграрного ринку Івано-Франківської області, з огляду на притаманні їй природно-кліматичні, соціально-економічні умови розвитку, властиві характерні особливості, зокрема нерівномірність розподілу елементів ринкової інфраструктури в розрізі районів; недостатньо розвинута інформаційна база з питань попиту і пропозиції; відсутність прогнозних оцінок та механізму систематичного збору, обробки й зберігання інформації щодо діяльності аграрного ринку тощо.

В області спостерігається кількісне зростання інфраструктурних елементів (табл. 1), проте якісні показники, що характеризують ефективність їх функціонування, в деяких районах незадовільні.

Таблиця 1

Наявність інфраструктурних формувань агропродовольчого

ринку Івано-Франківської області

Суб'єкти інфраструктури	Роки	2006 р. порівняно з
	2001	2003	2005	2006	2001 р. (+, -)	2005 р. (+, -)
Товарні біржі	4	6	5	5	1	0
Агроторгові доми	4	7	8	8	4	0
Обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи	158	158	158	158	0	0
Заготівельні пункти	1001	1150	1064	1098	97	34
Кредитні спілки	18	43	42	42	24	0
Оптові продовольчі ринки	54	66	75	77	23	2
Оптові плодово-овочеві ринки	29	47	60	62	33	2
Аукціони живої худоби	7	8	9	9	2	0
Виставки-ярмарки	39	45	44	44	5	0
Разом	1314	1530	1465	1503	189	38

У процесі дослідження визначено, що механізм організації результативно працюючої інфраструктури повинен також розглядатися з урахуванням сукупної пропозиції та попиту на сільськогосподарську продукцію. Оскільки розрахунок попиту на продукцію в області здійснюється без належного обґрунтування та чітко встановленої методики, нами запропоновано його визначення з урахуванням потреб населення міста та районних центрів, а також норми споживання на одну людину того чи іншого виду продукції.Сукупна пропозиція складається на основі не всієї валової продукції АПК, а тієї її частки, яка може бути представлена на ринку. Обсяг продукції аграрного сектора, що реалізується через його інфраструктурні елементи, залежить від їх кількості та якості роботи, пропускної здатності, наявності складських приміщень тощо.

Протягом 2001-2006 рр. в області спостерігається тенденція до зростання частки реалізованої продукції разом із виробленою, одержаною та купленою, проте відсоткове значення питомої ваги реалізації в структурі всієї виробленої продукції в кращому випадку не перевищує 38 % (рис. 2).

Рис. 2. Питома вага реалізованої продукції сільського господарства в структурі виробленої.

Вибір існуючих напрямків збуту продукції на аграрному ринку для особистих селянських господарств і сільськогосподарських підприємств області недостатньо широкий (рис. 3), а ті канали, що вже існують, використовуються не на повну потужність.

Організація та ефективна діяльність інфраструктури аграрного ринку повинна не тільки максимально задовольняти сформований попит на сільськогосподарську продукцію, але й стимулювати його зростання за умови стабільної платоспроможності споживачів. При цьому важливим фактором безпосереднього впливу на формування попиту є ціна. Найвигіднішим місцем реалізації, згідно із ціновим критерієм, протягом аналізованого періоду залишається ринок та торговельна мережа. Збут за економічно привабливими цінами потребує значних додаткових витрат, тому більшість суб'єктів аграрного ринку, за відсутності додаткового капіталу та умов зберігання продукції, змушені продавати її різноманітним посередникам, що не стимулює виробництво й стримує соціально-економічний розвиток села та залишає в програші не тільки виробників, але й споживачів.

Функціонування інфраструктурних агроелементів сприяло прибутковій реалізації зерна тільки у 2003 р. в усіх районах Івано-Франківщини, за винятком Рожнятівського (показник рентабельності реалізації тут становив -0,32 грн./ц). У 2006 р. від'ємне значення даного показника зафіксовано в чотирьох районах області.

Рентабельність реалізації молока в області протягом аналізованого періоду скоротилася з 7,79 грн./ц до -10,09 грн./ц за рахунок зменшення даного показника в усіх районах, крім Коломийського. Проте відбулося необґрунтоване збільшення кількості заготівельних пунктів молока, що не сприяє підвищенню ефективності функціонування інфраструктури аграрного ринку.



Рис. 3. Канали реалізації продукції господарствами населення та сільськогосподарськими підприємствами.

Рентабельність реалізації м'яса свиней сільськогосподарськими підприємствами загалом в області у 2006 р. була від'ємною (-107,00 грн./ц) на відміну від аналогічного показника м'яса великої рогатої худоби (42,67 грн./ц). Отже діяльність інфраструктури аграрного ринку області, його сформована кон'юнктура не сприяють прибутковому функціонуванню сільськогосподарських підприємств та гальмують нарощування обсягів виробництва продукції.

На комплексну оцінку діяльності елементів інфраструктури аграрного ринку регіону впливає ефективність функціонування таких торговельно-збутових агроформувань, як біржі, заготівельні пункти, продовольчі ринки тощо.

У результаті дослідження встановлено, що сільськогосподарська продукція є об'єктом купівлі-продажу на біржовому ринку області з 2003 р.: їй впродовж 2003-2006 рр. у середньому належало 13 % всіх обсягів укладених угод. Спричинила таку ситуацію розпочата господарська діяльність Івано-Франківської аграрної біржі, яка була зареєстрована у 2003 р. Загалом, є підстави вважати функціонування аграрної біржі незадовільним станом на 1.01.2007 р. Проте, враховуючи її роль у створенні сприятливих умов для торгівлі на регіональному ринку сільськогосподарської продукції за участю аграрних виробників та фермерських господарств, регулювання біржових операцій, укладення торговельних угод і забезпечення об'єктивного формування цін, можна констатувати необхідність у налагодженні ефективних ринкових механізмів забезпечення результативності функціонування біржі.

У процесі дисертаційного дослідження виявлено, що ефективність розвитку інфраструктури аграрного ринку потребує пошуку резервів зростання показника пропускної здатності заготівельних пунктів на основі оптимізації їх кількості відповідно до виробничої потужності району. Проте, на результативність їх роботи впливають й інші фактори, зокрема, в області тільки 59 із 765 із заготівлі молока забезпечені холодильним обладнанням, 18 із них потребують капітального ремонту.

На ринках області не використано потенціал зростання обсягів реалізації сільськогосподарської продукції при умові налагодження сприятливої кон'юнктури ринку.

Дисертаційне дослідження уможливило обґрунтування тези про те, що одним із основних критеріїв оцінки ефективності функціонування інфраструктури аграрного ринку є частка реалізованої продукції. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу визначено ступінь впливу встановлених та обґрунтованих факторів на зміну питомої ваги реалізованої продукції в структурі виробленої, зокрема м'яса (), картоплі (), зерна () та молока () (табл. 2).

Таблиця 2

Рівняння залежності обсягів реалізації сільськогосподарської продукції від визначених чинників

Обсяги реалізації	Модель
М'яса	= - 19,399184 + 0,031647 + 0,0284682
Картоплі	= 40,0274 - 0,0445 + 0,0879
Зерна	= - 241,1333 + 3,4177 - 0,0602 - 0,158
Молока	= 91,75 + 0,0396 - 0,5016 + 0,004 - 0,4295

В стратегічному плануванні перспектив розвитку інфраструктури агропромислового комплексу Івано-Франківської області вважаємо правомірним визначити прогнозні показники та чинники, що увійшли до кореляційно-регресійного рівняння залежності, а саме - питомої ваги реалізованої продукції в структурі виробленої; питомої ваги наданих банками кредитів у сільському господарстві Івано-Франківщини в загальній структурі кредитів в економіці області ();основних засобів сільського господарства у фактичних цінах (); обсягів операційних витрат на одиницю реалізованої продукції в сільському господарстві області (); питомої ваги продовольчих товарів у структурі товарообороту підприємств оптової торгівлі (); кількості агроформувань інфраструктури аграрного ринку Івано-Франківщини (); ринкових цін на продукцію (); роздрібного товарообороту на одну особу в сільській місцевості (); питомої ваги грошових витрат домогосподарств на продукти харчування в загальній структурі витрат () (табл. 3).

Таблиця 3

Прогнозні показники, що впливають на ефективний розвиток інфраструктури аграрного ринку регіону, %

Показник	Умовні позна-чення	Значення показника	Резерв показника для зростання
		фактичне у 2006 р.	прогнозне у 2008 р.
			мінімальне	максимальне
Питома вага обсягів реалізації м'яса у структурі виробленого		39,78	35,59	43,97	4,19
Питома вага обсягів реалізації картоплі у структурі виробленого		9,16	6,09	12,23	3,07
Питома вага обсягів реалізації зерна у структурі виробленого		5,86	1,26	10,46	4,60
Питома вага обсягів реалізації молока у структурі виробленого		27,55	24,00	31,11	3,56

Отже прогнозоване значення частки реалізованого м'яса в структурі виробленого, згідно з експертними оцінками перспективи у 2008 р., буде знаходитись у межах від 35,59 % до 43,97 %; картоплі - від 6,09 % до 12,23 %; зерна - від 1,26 % до 10,46 %; молока - від 24,0 0% до 31,11 % з імовірністю 95 %.

Оптимізація зазначених факторів уможливить збільшення обсягів реалізації основних видів продукції рослинництва та тваринництва. Резерв їх зростання становить відповідно 4,19; 3,07; 4,60; 3,56 відсоткових пункта.

Не можна нехтувати і той факт, що господарства населення області в загальному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства лідирують у порівнянні з агроформуваннями, саме вони особливо гостро відчувають брак аграрної інфраструктури.

У третьому розділі - “Напрями вдосконалення механізму формування та результативного розвитку інфраструктури аграрного ринку” - запропоновано заходи з удосконалення організаційно-економічного механізму становлення інфраструктури аграрного ринку, обґрунтування передумов раціонального формування інфраструктурних агроелементів та пропозицій щодо ефективного розвитку аграрного біржового ринку регіону.

Вдосконалювати механізм формування та результативного розвитку інфраструктури аграрного ринку слід у напрямку покращення економічного захисту сільськогосподарських виробників, оскільки саме вони створюють пропозицію продукції аграрного ринку, відповідно до потреб якого відбувається становлення інфраструктури. Обґрунтовано, що основним напрямком покращення державної аграрної політики з економічного захисту аграрних виробників слід вважати розвиток прогресивних форм сільськогосподарських підприємств.

Серед важливих видів підтримки виробників виокремлено: нормативно-правове забезпечення процесу становлення аграрного сектора; фінансово-кредитне забезпечення сільськогосподарських виробників та інституційна підтримка їх діяльності; страхування аграрних ризиків; раціоналізацію податкової політики; стабілізацію цінової політики; розширення кооперації та інтеграції; захист від конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Для створення низки дійових передумов та забезпечення ефективного розвитку інфраструктури аграрного ринку саме для господарств населення регіону, в роботі запропоновано створити та запровадити на основі сільськогосподарського кооперування організаційний механізм її функціонування, що являтиме собою взаємозалежну дію інфраструктурних агроформувань на чотирьох визначених рівнях - господарств населення, сіл, районів, області (рис. 4).



Рис. 4. Організаційний механізм функціонування інфраструктури аграрного ринку області.

аграрний ринок інфраструктурний

Окреме місце належить проблемі планування організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію обсягів реалізації продукції аграрного ринку через його інфраструктуру. Доведено, що регіональний рівень їх планування потребує поглиблення аграрної спеціалізації регіону, що сприятиме також підвищенню конкурентоспроможності продукції та стимулюванню її продажу.

Дійовим інструментом регіонального планування розвитку аграрного сектора економіки залишаються регіональні цільові програми й заходи, реалізація яких передбачає врахування змін, що відбуватимуться на внутрішньому та зовнішньому ринках.

З метою забезпечення раціонального формування та ефективного розвитку інфраструктури аграрного ринку запропоновано модель розподілу обсягів продукції за різними каналами збуту та визначення оптимальної кількості інфраструктурних агроформувань у регіоні.

Загальна постановка задачі зводиться до наступного:

,

де - загальний прибуток виробників від реалізації продукції -го виду за всіма каналами реалізації, грн.; - ціна реалізації -го виду продукції -го району за -тим каналом реалізації, грн.; - собівартість реалізації -го виду продукції -го району області за -тим каналом реалізації, грн.; - кількість продукції -го виду з -го району (), яка реалізується через -ий канал (), натур. од.

При цьому окреслено низку обмежень, пов'язаних із максимально можливими обсягами реалізації продукції у порівнянні з обсягами виробництва, пропускною здатністю каналу збуту, попитом на цей вид продукції як у кількісному, так і вартісному вираженні, співставленням виробничої собівартості та реалізаційних цін у певному районі за визначеним каналом продажу.

З'ясування оптимальних обсягів реалізації молока уможливило висновок, що найбільш вигідним каналом збуту цього виду продукції є заготівельні пункти та ін. Прораховано прогнозовану кількість заготівельних пунктів молока та м'яса в районах Івано-Франківської області (табл. 4).

Результати проведених розрахунків свідчать, що інфраструктура реалізації молока найефективніше функціонує в Коломийському та Рогатинському районах (відхилення прогнозних і фактичних значень кількості заготівельних пунктів становлять відповідно 0 та 1 од.). В деяких інших районах області необхідно розглянути доцільність існування кожного з заготівельних пунктів молока і замінити стаціонарні на виїзні. Також існують відносно незначні диспропорції кількості пунктів із заготівлі м'яса. Забезпечення ефективної діяльності інфраструктури аграрного ринку області можливе шляхом оптимізації кількості агроформувань або підвищення їх потужності за рахунок оновлення холодильного устаткування, складських приміщень, необхідного інвентарю тощо.

Контроль діяльності посередницьких структур у функціонуванні інфраструктури аграрного ринку має на меті забезпечення контрольованості товаропотоків сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності біржового ринку на засадах відкритості, рівних умов для всіх учасників, а також сприяння розвитку прозорого ціноутворення та зростання цін на сільськогосподарську продукцію.

Таблиця 4

Прогноз оптимальної кількості заготівельних пунктів молока та м'яса у районах Івано-Франківської області

Райони	Фактична кількість заготівельних пунктів у 2007 р., од.	Оптимальна кількість заготівельних пунктів у 2010 р., од.	Відхилення (+, -)
	молока	м'яса	молока	м'яса	молока	м'яса
Богородчанський	90	13	67	9	-23	-4
Верховинський	7	15	39	8	+32	-7
Галицький	30	16	53	6	+23	-10
Городенківський	95	8	58	12	-37	+4
Долинський	28	14	72	8	+44	-6
Калуський	85	0	71	11	-14	+11
Коломийський	100	22	100	17	0	-5
Косівський	78	23	60	8	-18	-15
Надвірнянський	54	5	88	10	+34	+5
Рогатинський	58	6	59	13	+1	+7
Рожнятівський	30	1	66	11	+36	+10
Снятинський	12	5	54	22	+42	+17
Тисменицький	88	17	56	13	-32	-4
Тлумацький	10	0	53	14	+43	+14
Разом	765	145	896	162	+131	+17

На основі аналізу слабких сторін функціонування сучасного біржового ринку запропоновано шляхи його вдосконалення - зменшення кількості аграрних бірж при одночасному поглибленні їх спеціалізації з урахуванням специфіки регіонів; створення розрахунково-клірингових палат при аграрних біржах; поширення практики укладання ф'ючерсних угод; покращення інформаційного забезпечення сільськогосподарських виробників; спрямування кадрової політики на підвищення професійної компетентності на всіх рівнях; розробку єдиних правил сертифікації у продажу та поставках біржового товару; налагодження співпраці товарних бірж та аграрних торгових домів тощо.

Обґрунтовано, що підвищення контрольованості посередницько-збутової діяльності відбуватиметься також завдяки активізації проведення аукціонів, вдосконаленню організації оптової та роздрібної торгівлі, створенню кооперативних торгових домів та регіональних аграрно-маркетингових центрів оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення та обґрунтовано теоретико-методологічні та практичні підходи до розв'язання проблеми забезпечення, вдосконалення механізму формування та підвищення ефективності розвитку інфраструктури аграрного ринку з метою вдосконалення товаропотоків. Здійснені дослідження дали змогу зробити певні висновки.

1. Механізм реалізації й збуту продукції сільського господарства в регіоні варто будувати на основі політико-правових, соціально-економічних та виробничо-господарських відносин шляхом створення й розвитку ринкової інфраструктури. Її теоретичною та практичною базою в агропромисловому комплексі є наукові дослідження вчених. Аналіз відомих визначень сутності категорії “інфраструктура аграрного ринку” і власні дослідження автора дали підстави для обґрунтування висновку про доцільність її розгляду як системи суб'єктів господарювання усіх форм власності, що обслуговують ринок сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки для задоволення в ній суспільних потреб у необхідних масштабах, забезпеченні оптимізації руху товаро-грошових потоків усіх суб'єктів агропромислового комплексу.

2. У дисертації запропоновано модель організації інфраструктури аграрного ринку регіону, що охоплює маркетингове, інформаційно-консультативне, фінансово-кредитне, соціальне та екологічне середовище. Приділено увагу аналізу функціонування суб'єктів ринкової інфраструктури в кожному середовищі з урахуванням впливу факторів її розвитку.

3. Становлення інфраструктури аграрного ринку під час докорінних перетворень організаційних структур, виробничих зв'язків та відносин власності потребує розробки та обґрунтування науково-методологічних підходів цього процесу. Серед них виокремлено: генерацію товарних потоків і цінової політики; розробку нормативно-законодавчої бази регулювання аграрних відносин, що виникають в інфраструктурному середовищі; максимальну завантаженість його потужності; застосування принципу об'єктивності та системності тощо. Акцентовано проблему оцінки результативності функціонування інфраструктурних агроформувань на основі визначення натурального, якісного та вартісного показників.

4. Ефективний розвиток інфраструктури аграрного ринку Івано-Франківської області передбачає детальне дослідження передумов виникнення, тенденцій змін результативності функціонування інфраструктурних агроформувань. На основі визначення особливостей становлення й організації діяльності інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції обґрунтовано необхідність її комплексного вивчення в аспекті окремо взятого обслуговуючого елемента та їх сукупності в цілому із прорахуванням різних варіантів взаємодоповнення, взаємодопомоги та взаємозаміщення.

5. Організована, цивілізована ринкова інфраструктура стимулює оптимальні обсяги виробництва та забезпечує реалізацію сільськогосподарської продукції. З огляджу на це запропоновано розглядати механізм формування та ефективного розвитку інфраструктури аграрного ринку з урахуванням сукупної пропозиції й попиту.

6. Сільське господарство Івано-Франківської області розвивається в адміністративно-територіальному регіоні, де впродовж пострадянського періоду відбулися суттєві зміни у співвідношенні продукції, яка виробляється аграрними підприємствами й господарствами населення, в бік істотного переважання частки останніх. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що основними каналами реалізації сільськогосподарської продукції для приватного сектора й аграрних підприємств стали заготівельні організації та переробні підприємства, посередницькі організації, продовольчий ринок, комерційні структури, підприємства інших видів діяльності. Значна частка вирощеної господарствами населення продукції не реалізується, використовується для власного споживання й згодовування домашній худобі та птиці через недостатньо широкий та ефективний вибір каналів збуту.

7. Дестабілізуючим фактором, що стимулює і водночас стримує збут, є ціна. Найвигіднішим місцем реалізації, згідно цінового критерію, для сільськогосподарських підприємств та господарств населення залишається ринок та торговельна мережа. Проте продаж за економічно привабливими цінами потребує додаткових витрат, але значна частина суб'єктів аграрного ринку, за відсутності капіталу та умов зберігання продукції, змушена продавати її різноманітним посередникам. Це не стимулює виробництво і гальмує соціально-економічний розвиток села та залишає в програші не тільки виробників, але й споживачів.

8. Найбільшу частку в структурі агроформувань Івано-Франківщини становлять заготівельні пункти. У процесі дослідження в деяких районах області виявлено невідповідність їх кількості та пропускної здатності й виробничих потужностей району. Аналіз пропускної здатності заготівельних пунктів молока виявив їх ефективну роботу в Калуському та Тлумацькому районах, де надається перевага не кількісному нарощуванню пунктів, а оптимізації їх діяльності. У Рожнятівському та Рогатинському районах упродовж аналізованого періоду відбулося збільшення показника пропускної здатності заготівельних пунктів м'яса за рахунок значного підвищення результативності роботи при їх стабільній кількості.

9. З метою забезпечення ефективного становлення та розвитку інфраструктури аграрного ринку розроблено економіко-математичну модель кількісної зміни інфраструктурних агроформувань, що враховує потребу нарощування прибутку виробників сільськогосподарської продукції під час її реалізації. Обумовлено низку обмежень, пов'язаних із максимально можливими обсягами реалізації продукції у порівнянні з обсягами виробництва, пропускною здатністю каналу збуту, попитом на цей вид продукції як у кількісному, так і вартісному вираженні, виробничою собівартістю та реалізаційними цінами у певному адміністративному районі за визначеним каналом продажу. В результаті проведених розрахунків виявлено диспропорції в кількості заготівельних пунктів молока та м'яса й визначено їх оптимальну чисельність за адміністративними районами області.

10. Формування організованої інфраструктури аграрного ринку, забезпечення захисту сільськогосподарських виробників, в тому числі господарств населення, передбачає розвиток ефективної біржової торгівлі на засадах прозорості, відкритості й рівних умов для всіх учасників ринкового середовища. Це дасть можливість зменшити тіньовий аграрний сектор, налагодити механізм ринкового ціноутворення, легалізувати товаропотоки сільськогосподарської продукції, скоротити бартерні операції тощо. Сприяння становленню біржового ринку в області забезпечуватиме інтервенційні операції аграрного фонду. Вони стануть одним із основних важелів впливу держави на розвиток та кон'юнктуру ринку сільськогосподарської продукції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Проданова І.І. Розробка моделі інфраструктури аграрного ринку регіону (області) // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 194: В 5 т. - Т. І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 46-57 (0,74 друк. арк.).

2. Проданова І.І. Становлення та розвиток елементів інфраструктури аграрного ринку Івано-Франківської області // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 196: В 4 т. - Т. І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 65-73 (0,44 друк. арк.).

3. Проданова І.І. Теоретичні аспекти вивчення ринку, аграрного ринку та його інфраструктури // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 197: В 5 т. - Т. ІV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 898-904 (0,44 друк. арк.).

4. Проданова І.І. Особливості становлення та функціонування інфраструктури аграрного ринку // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 200: В 4 т. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 345-352 (0,49 друк. арк.).

5. Проданова І.І. Аналіз балансів споживання і реалізації зерна та картоплі в Івано-Франківській області // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 194: В 5 т. - Т. ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 632-641 (0,6 друк. арк.).

6. Проданова І.І. Методологічні засади становлення інфраструктури аграрного ринку // Агроінком. - 2005. - №7. - С. 2-4 (0,35 друк. арк.).

7. Проданова І.І. Значення організованої інфраструктури аграрного ринку при формуванні попиту і пропозиції його продукції // Вісник Прикарпат. ун-ту // Економіка. - 2006. - Вип. 3. - С. 120-124 (0,5 друк. арк.).

8. Проданова І.І. Забезпечення економічного захисту виробників сільськогосподарської продукції // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 231: В 9 т. - Т. VІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 1180-1194 (0,87 друк. арк.).

Статті в інших наукових виданнях

1. Проданова І.І. Функціонування аграрного ринку на Прикарпатті // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Україна наукова `2003”. - Т. 17: Економіка підприємства. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 8-10 (0,18 друк. арк.).

2. Проданова І.І. Функціонування бірж Івано-Франківської області // Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. “Наука і освіта `2004”. - Т. 9: Фінансові відносини. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 56-57 (0,16 друк. арк.).

3. Проданова І.І. Торгово-промислова палата Івано-Франківської області в ринковому середовищі // Зб. тез доповідей учасників Міжнар. наук.-практ. конф. “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства”. 13 трав. 2004. - Мелітополь: НКПГУ “ЗІДМУ”, 2004. - С.124-125 (0,08 друк. арк.).

4. Проданова І.І. Шляхи реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами Івано-Франківської області // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: Наук. зб. / За ред. І.Г. Ткачук. - Івано-Франківськ: Плай, 2005. - С. 242-243 (0,07 друк. арк.).