Актуальність теми дослідження. Результати трансформаційного процесу в економіці України свідчать про слабке теоретичне обґрунтування процесу становлення соціального ринкового господарства і низький ступінь підготовленості до нього основних суб'єктів та форм господарювання. Домогосподарства належать до числа головних та найменш досліджених суб'єктів трансформаційної економіки, хоча на них в першу чергу лягає основне навантаження системного переходу на ринку праці, споживчому та фінансовому ринках. Ступінь їх адаптації до ринкових умов господарювання проявляється в результатах їх діяльності, власному добробуті та закріпленні соціально-економічних змін у трансформаційному суспільстві. Саме тому надзвичайно важливою є розробка методології та теорії вивчення проблем життєдіяльності домогосподарств.

Наукове дослідження існуючих тенденцій поведінки індивідів і домогосподарств з урахуванням цілого комплексу факторів (у їх взаємозв'язку і взаємозалежності), які впливають на формування і прийняття рішень домогосподарствами, необхідне для більш глибокого вивчення стратегії їх розвитку, визначення шляхів прискорення адаптації домогосподарств та індивідів до наших умов і підвищення їх орієнтованості на цивілізовані ринкові відносини.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Домогосподарство є складним, багатогранним і багатофункціональним феноменом. Воно пов'язано з усіма сферами життя суспільства і тому вивчається різними суспільними науками, які досліджують ті чи інші аспекти його діяльності. Життєдіяльність домогосподарств потребує комплексного підходу, який повинен спиратися на вже опубліковані наукові праці, що розкривають окремі сторони їх функціонування при переході до ринкових відносин.

Проблеми домогосподарств, як економічної категорії, фундаментально досліджені в роботах Г. Беккера, Р. Барра, І. Баскакової, В. Жеребіна, Н. Звєрєвої, Т. Красильникової, Е. Лаврова, М. Ніколенко, О. Олейніка, С. Реверчука, Ю. Юркова й ін. Питанням вивчення рівня і якості життя, аналізу доходів, бюджетів і споживання домогосподарств присвячені роботи Є. Антосенкова, С. Бартеньова, Д. Богині, М. Будлякова, К. Вальтуха, В. Васильєвої, Е. Лібанової, В. Мандибури, П. Мстиславського, Є. Слуцького, М. Соколик, С. Струмиліна, О. Сурінова, Г. Тарасенко, О. Набатової, С. Тютюнникової, Н. Римашевської, В. Рутгайзера, Ф. Щербини та ін.

Певну цікавість представляють роботи з теорії людського капіталу В. Гойло, О. Грішнової, С. Дятлова, Г. Євтушенко, Г. Задорожного, Р. Капелюшникова, М. Критського, В. Куценко, Я. Мінсера, А. Чухно, Т. Шульца та ін.

Особлива увага приділялася окремим аспектам життєдіяльності домогосподарств, але недостатньо розроблялася методологічна база їх дослідження. Зокрема не існує комплексного підходу до аналізу життєдіяльності домогосподарств у перехідній економіці з урахуванням взаємного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, що формують їх поведінку. Ці обставини й обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планової науково-дослідної теми кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна "Особливості формування соціального ринкового господарства в Україні в умовах глобалізації" (ДР № 0103U004258), де особисто автором досліджувалась адаптація домогосподарств до нових умов господарювання у процесі становлення ринкового середовища.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення соціально-економічних особливостей функціонування домогосподарств в економіці, що трансформується, на основі комплексного дослідження системи факторів, які детермінують їх життєдіяльність.

Відповідно до поставленої мети визначені і вирішені наступні завдання:

удосконалити методологічні підходи до дослідження домогосподарств;

розкрити сутність категорій домогосподарства і родини, їх взаємозв'язок і відносну самостійність;

класифікувати функції домогосподарства і родини, провести їхню порівняльну характеристику;

провести класифікацію основних груп факторів, що впливають на прийняття рішень домогосподарств і формування їх поведінкових стратегій;

визначити основні особливості поведінки домогосподарств на ринку праці, у відтворенні людського капіталу, на споживчому і фінансовому ринках;

виявити причини деформації поведінки домогосподарств та визначити шляхи усунення девіантних практик.

Об'єкт дослідження - процес трансформування соціально-економічних відносин в умовах становлення соціально-орієнтованої ринкової системи та його вплив на домогосподарства.

Предмет дослідження - домогосподарства як суб'єкт ринкової трансформації.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження були загальні методологічні принципи наукового пізнання: структурно-функціональний підхід (при аналізі структури і функцій домогосподарств); формально-логічний (при виявленні сутності категорії домогосподарства); системний підхід (визначення системи факторів, що впливають на поведінку домогосподарств); інституціональний підхід (при аналізі процесів адаптації домогосподарств у трансформаційній економіці); історико-логічний (при обґрунтуванні концепції домогосподарства); порівняльний аналіз (дослідження функцій родини і домогосподарства); діалектичний метод (при визначенні взаємовпливу і взаємозв'язку системи факторів на поведінкові стратегії домогосподарств); кількісний і якісний аналіз (при розгляді особливостей функціонування домогосподарств у трансформаційній економіці на ринку праці, у відтворенні людського капіталу, на споживчому і фінансовому ринках) та ін.

Інформаційною базою дослідження стали наукові монографії і статті вітчизняних і закордонних економістів, дані соціально-економічної статистики, результати соціологічних досліджень, проведених вітчизняними і закордонними науковими центрами, матеріали міжнародних і українських конференцій і семінарів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні соціально-економічних особливостей функціонування домогосподарств в економіці, яка трансформується. Особисто здобувачем виявлено і доведено наступні положення наукової новизни:

вперше:

доведено, що вектор розвитку домогосподарств визначається складними, різноспрямованими але взаємопов'язаними процесами ринкової трансформації, де факторами, що визначають особливість поведінки домогосподарств, є:

а) перехідний стан системи цінностей та настанов, що обумовлюють низьку інноваційну спрямованість і високій ступінь натуралізації та інтегрованості домогосподарств у природне середовище;

б) поширення девіантних практик адаптації: надмірне показне споживання заможних на шкоду капіталізації накопиченого багатства; тактика виживання, що не сприяє розвитку людського капіталу;

в) значне майнове розшарування населення та нечисленність середніх верств населення у структурі суспільства;

обґрунтовано актуалізацію в умовах становлення економіки знань переходу від переважно аграрно-індустріального типу відтворення до інвестиційного забезпечення розвитку людського капіталу членів домогосподарств. Вирішальну роль у цьому процесі відіграє цілісність диспозиційної структури цінностей, настанов, норм і мотивацій, які фундаментально впливають на господарську самореалізацію домогосподарств;

удосконалено:

визначення домогосподарства як основної соціально-економічної одиниці відтворення і реалізації людського потенціалу на основі реалізації сумісно-розділених відносин господарювання, що відтворює всебічно розвинену особистість, як єдність її біо-соціо-духовної природи;

класифікацію функцій домогосподарства шляхом розподілу їх на специфічні функції (постачальницька, виробнича, споживча, ощадна), що характеризують домогосподарства, як економічну одиницю, і неспецифічні (репродуктивна, екзистенціальна, соціалізації, рекреаційна, інтеграційна), що відображають соціальний аспект діяльності домогосподарства;

дістали подальшого розвитку:

методологічний принцип аналізу домогосподарства, як цілісного біо-соціо-духовного феномена на основі напрямків і теорій економічної науки: мікроекономіки, соціальної і інституціональної економіки, теорії та філософії господарства;

характеристика основних етапів адаптації домогосподарств до ринкових умов на основі домінуючих стратегій їх поведінки: "примітивного виживання"; активного пристосування до нових умов соціально-економічного середовища; сталого відтворення нової системи цінностей і норм поведінки, що відповідають розвинутим економікам, і реалізація їх в активній трудовій діяльності;

уявлення про чинники формування неефективних практик домогосподарств в умовах економіки, що трансформується: відсутність чіткої і прийнятної для населення стратегії ринку; різка зміна системи цінностей господарювання; невизначеність соціальних норм і ролей; специфіка національного менталітету; інертність формування господарської свідомості.

домогосподарство родина суб'єкт економіка

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі в Харківській національній академії міського господарства (довідка № 1972 від 25.09 2008 р.), при підготовці навчально-методичної літератури для студентів, при викладанні окремих тем з дисциплін політекономії, мікроекономіки.

Основні ідеї і висновки дисертаційної роботи можуть бути використані для більш глибокого аналізу господарської ситуації в країнах із трансформаційною економікою, при розробці соціальної політики, заходів подолання наслідків соціально-економічної кризи, концепції стратегічного розвитку України, для удосконалення практичної оцінки життєдіяльності домогосподарств і поліпшення засобів її регулювання, прогнозування ситуації на ринку праці, споживчому і фінансовому ринках, відтворення людського капіталу, а також у навчальному процесі: для підготовки навчальних програм, курсів, спецкурсів, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. У науковій статті [2], опублікованій у співавторстві, особистий внесок здобувача відображений у авторефераті у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи були представлені на п'ятьох конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Соціальне партнерство та його роль у становленні ринкової економіки в Україні" (м. Харків, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації" (м. Полтава, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні" (м. Харків, 2006 р.), Міжнародному симпозіумі "Соціальна економіка у світі, що глобалізується: значення та роль у реалізації імперативу виживання людства" (м. Харків, 2006 р.), другій Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації" (м. Полтава, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 5,03 д. а., з них 8 статей обсягом 4,22 д. а. - у фахових наукових виданнях, у яких особисто автору належить 3,97 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, двох розділів, що включають шість підрозділів, висновків, списку використаної літератури з 216 найменувань. Повний обсяг роботи складає 218 сторінок, з яких 198 - основний текст, 7 таблиць, 11 малюнків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об'єкт і предмет дослідження, розкрито його методи, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні основи дослідження домогосподарств" досліджується становлення уявлень про категорію "домогосподарство" і формування її сучасного соціально-економічного змісту, обґрунтовано методологічну основу її дослідження, проаналізовано систему факторів, що детермінують функціонування домогосподарств в економіці, що трансформується, розкрито механізм їх взаємодії, виявлено роль домогосподарства у формуванні економічної свідомості.

Аналіз теоретичних поглядів показав, що одночасно з розвитком суспільства, практичними потребами господарювання та еволюцією родини відбувалося поступове становлення сучасного уявлення про категорію "домогосподарство". Зараз поняття "домогосподарство" починають розглядати в якості особливої мікрорівневої господарської системи, що містить у собі індивідуальну (особистісну) і колективну (родинну) складові, взаємодія яких і визначає всю його життєдіяльність і характеризується не тільки соціально-економічним потенціалом, функціональною структурою і господарсько-економічною поведінкою. Саме домогосподарство, ядром якого є родина, виконує інтегруючу функцію формування багатомірної, цілісної особистості, що і є суб'єктом господарювання. У процесі господарювання члени домогосподарства реалізують ресурсний та особистісний потенціал як усередині домогосподарства, так і у всіх підсистемах суспільства (економічній, соціальній та ін.). При цьому суб'єкти, що господарюють, мають власну систему цінностей, норм, мотивацій, формування, нагромадження і реалізація яких відбувається при активній взаємодії і взаємовпливі членів родини, домогосподарства. Функціонування домогосподарства реалізується переважно через формування біо (матеріальної), соціальної і духовної природи своїх членів, що потребує нової методології дослідження, яка б включала нові напрямки та теорії економічної науки: соціальної і інституціональної економіки, теорії та філософії господарства. Розуміння домогосподарства як мікросистеми значно розширило уявлення про коло факторів, що беруть участь в економічному аналізі їх життєдіяльності і сприяло подальшому розвитку методології їх дослідження.

У дисертації розкрито зміст факторів впливу на поведінку домогосподарств в трансформаційній економіці. Серед найбільш впливових факторів є перехідний стан системи цінностей, поширення девіантних практик, значне майнове розшарування населення, відсутність масового середнього класу у структурі суспільства.

Складність і багатогранність категорії "домогосподарство", невизначеність і нестійкість інституціонального середовища, модифікація соціальних цінностей у суспільстві, що безпосередньо впливають на формування свідомості особистості, через духовно-моральні орієнтири суспільства диктують необхідність використання комплексного підходу в дослідженні життєдіяльності домогосподарств з урахуванням вивчення усіх факторів, що впливають на глибинні процеси формування свідомості їх членів.

Проведене дослідження дозволило розширити функціональну характеристику домогосподарства на підставі аналізу взаємозв'язку категорій "домогосподарство" і "родина" і показало, що їх характерні ознаки, найчастіше збігаються. Більш того, родина є ядром домогосподарства. Це надало право розглядати домогосподарство як більш широку категорію в порівнянні з родиною і розширити структуру його функцій.

У роботі класифіковано функції домогосподарства шляхом розподілу їх на специфічні (постачальницька, виробнича, споживча, ощадна) і неспецифічні (репродуктивна, екзистенціальна, соціалізації, рекреаційна, інтеграційна). Специфічні функції, що характеризують домогосподарства як економічну категорію, відображають нову роль домогосподарств у самозабезпеченні добробуту через нові стратегії використання ресурсного потенціалу у ринковому середовищі.

Через структуру і специфічні функції родини (репродуктивна, екзистенціальна, соціалізації, рекреації, інтеграції й ін.) найбільш повно розкриваються відносини, що складаються усередині домогосподарства. Внутрішні відносини є визначальними при формуванні зовнішніх господарсько-економічних відносин. У той час специфічні функції домогосподарства (постачальницька, виробнича, споживча, ощадна) дозволяють найбільш повно виявити всю структуру зовнішніх господарсько-економічних відносин, у повному її обсязі, що створює передумови для формування і розподілу ролей, функцій і відносин у родині.

Структурно-функціональний аналіз домогосподарства і родини дозволив розширити і обґрунтувати основну цільову функцію домогосподарства - відтворення людського потенціалу. Поняття людський потенціал значно глибше віддзеркалює суть багатогранного процесу відтворення, що включає у собі біологічне, соціальне, духовне, господарське, інституційне відтворення і не тільки людини як особистості і домогосподарства як колективу, але й умов їх життєдіяльності. Дане поняття містить у собі всю сукупність матеріальних, людських, духовних, етнічних, релігійних основ існування домогосподарства і, тим самим, підкреслює його важливість для розвитку економіки і суспільства в цілому.

В трансформаційній економіці України, незважаючи на ринкову перебудову економіки серед адаптаційних технологій відтворення, переважає аграрно-індустріальний тип. Цьому сприяють низький рівень доходів населення, незрілість інституційної системи та ін. Відтворення робочої сили і людського капіталу до таких умов обмежується.

Системний підхід до дослідження домогосподарств дозволив виділити основні групи внутрішніх і зовнішніх факторів (глобальних і національних), класифікувати їх за впливом на життєдіяльність домогосподарств (прямий і опосередкований), визначити механізм їх взаємодії щодо формування поведінкових стратегій домогосподарств і його членів.

Дослідження показало, що інтеграція усіх факторів внутрішнього і зовнішнього середовища відбувається на рівні домогосподарства і формує безлічі зв'язків: індивідуальних (особистісних), колективних (родинних) і суспільних; економічних, соціальних і духовних; минулого, сьогодення і майбутнього; інтеграції культур (підкультур) у рамках етнічної і національної культури; морального, духовного і етичного джерел формування особистості. Роль домогосподарства є основною у формуванні зв'язку біологічного, соціального і духовного та визначенні мотивації господарської діяльності своїх членів і керуванні цими процесами.

Реалізація основної ролі домогосподарства здійснюється в первісному формуванні економічної свідомості через взаємодію цілісної системи диспозиційної структури різних рівнів настанов, цінностей, норм і мотивацій, що фундаментально впливають на господарську самореалізацію особистості в процесі вибору і здійснення його поведінкових стратегій. Домогосподарство, родина і особистість зв'язані між собою через ролі, норми, цінності та настанови, первісно сформовані в родині і реалізовані в господарській діяльності. Їхня стійкість залежить від сили і визначального рівня мотиваційної ієрархії системи ціннісних орієнтацій, детермінованих загальними соціальними умовами життя даного індивіда. Тому визначальну роль грає соціальний статус, рівень і якість життя, інтелектуальний і духовно-моральний потенціал домогосподарства (родини).

Результат взаємодії системи факторів, що безпосередньо впливають на життєдіяльність домогосподарств (внутрішні та частина зовнішніх факторів: референтні групи спілкування; інформаційні складові; соціальні інститути; система загальних цінностей) визначають процес і механізми адаптації домогосподарств до ринку і, тим самим, сприяють формуванню поведінкових стратегій. Зв'язок факторів є взаємообумовлений. У взаємодії перемагає більш стійка, стабільна і значима основа, що визначається системою цінностей, сформованих і підтримуваних домогосподарством.

Система факторів середовища непрямого впливу звичайно складніша і дія їх не так помітна, як дія факторів середовища прямого впливу. Домогосподарства й індивіди часто змушені спиратися на припущення, що надає простір впливу соціально-психологічних і зовнішніх факторів середовища прямого впливу. Тому важливу роль грають моральні цінності, що превалюють у навколишньому середовищі. А в умовах трансформації економіки і суспільства важливою складовою для успішної адаптації домогосподарств є самодостатність і сталість системи культурних факторів, що лежать в основі системи цінностей, декларуємих і поділюваних суспільством.

На особливості формування національної, правової й економічної культури поведінки домогосподарств України вплинули фактори, обумовлені історичною, національною, економічною ментальністю, а також глобалізаційні фактори. Сформувався індивід з настановами не на саморозвиток, а на пристосування, тобто пасивний, що не вміє користатися власними ресурсами, зі зруйнованою системою цінностей, які задають орієнтири розвитку особистості та суспільства і це значно ускладнює наближення суспільства до "загальнолюдських цінностей" західної цивілізації.

В другому розділі "Особливості функціонування домогосподарств в економіці, що трансформується" проаналізована поведінка домогосподарств і їх членів на ринку праці, у відтворенні людського капіталу, у сфері споживання та заощадження.

Ринкова перебудова економіки суттєво змінювала середовище, у якому функціонують домогосподарства. Ринкова спрямованість трансформації припускала активізацію використання домогосподарствами своїх ресурсів на самозабезпечення, поширювала коло тактик та стратегій реалізації економічних інтересів. Становлення ринку найманої праці дало поштовх для розвитку людського капіталу, суттєво змінило структуру споживання. Але системна трансформація економіки України і ринку праці має свої особливості. Це, насамперед, домінування неефективних практик поведінки домогосподарств, що зм'якшувало трансформаційний шок на початку, але перешкоджало формуванню нової економічної свідомості у населення (індивідів, домогосподарств) і ускладнювало їхню адаптацію до ринку. Неформальні моделі взаємодії виявилися найважливішим адаптаційним ресурсом, що дозволив пристосуватися до нових умов. Але панування неформальних норм, масове порушення законів укоренилося у свідомості більшості населення як цілком нормальне і припустиме явище, що не засуджується, з якої звично жити. Економіка виявилася в інституціональній пастці, вийти з який, можливо тільки скоординувавши спільні дії, що багато в чому залежить від виробничої, правової і суспільної культури і рівня розвитку громадянського суспільства.

Дослідження поведінки індивідів і домогосподарств на ринку праці дозволило виділити періоди їх адаптації до ринкових умов, виходячи з домінуючих моделей їхньої поведінки, яка віддзеркалює формування в них нової економічної свідомості. В роботі розкриті основні стратегії: "примітивного виживання"; активного пристосування до нових умов соціально-економічного середовища; сталого відтворення нової системи цінностей і норм поведінки, що відповідають розвинутим економікам, і реалізація їх в активній трудовій діяльності.

Проведений аналіз, дозволив зробити висновок про те, що домінуючі моделі поведінки економічних суб'єктів свідчать про недостатню глибину трансформаційного процесу.

На ринку праці ще досить широко використовуються економічні стратегії, "примітивного виживання" з аграрно-індустріальним типом відтворення, але перехідний процес вже увійшов у наступний період адаптації, що характеризується не стільки обсягом трудових зусиль індивідів, скільки їхніми стратегіями, які спрямовані на освоєння нового економічного простору. Однак незначне зростання частки доходів від підприємництва, самозайнятості і власності - індикаторів ринкового середовища, свідчить ще про слабку ринкову мотивацію та активність економічних суб'єктів (див. табл. 1).

Таблиця 1

Структура сукупних доходів домогосподарств України за 2000-2007 рр. (у відсотках від сукупного доходу)

Джерело: Держкомстат України (за даними вибіркового обстеження домогосподарств).

На рівень і результативність адаптації до нових умов вплинули професійно-посадовий, галузевий і матеріальний статус індивідів і домогосподарств, а також рівень фахової освіти і вік. Цей період характеризується підвищенням економічної активності населення, зниженням рівня безробіття, особливо тривалого, і скороченням зареєстрованого безробіття.

Нестабільність в економіці сприяла збільшенню внутрішньородинних перерозподільних процесів, що накладало відбиток на усі міжособистісні відносини (див. табл. 2). Будуються ці відносини на мінімізації ризику, шляхом перерозподілу його між учасниками взаємодії. Регулятором їх виступають культурні норми, а не закони ринку, що робить їх більш інерційними і менш залежними від змін формального порядку.

Ознакою слабкого росту фінансових можливостей домогосподарств є їх "схований доход". Аналіз показує, що й зараз спостерігається превалювання кінцевих споживчих витрат над сукупними доходами домогосподарств. Додаткові невраховані заробітки є в низько - і середньодоходних групах домогосподарств, але основна частина неврахованих доходів акумулюється саме у високоприбуткових групах домогосподарств.

Таблиця 2

Структура сукупних витрат домогосподарств України за 2000-2007 рр. (у середньому за місяць у відсотках до сукупних витрат)

Джерело: Держкомстату України (за даними вибіркового обстеження домогосподарств).

Споживчі витрати домогосподарств свідчать про диференціацію в споживанні низько і високоприбуткових групах домогосподарств і про їх нераціональну структуру витрат. Попит низькодоходних домогосподарств відстає від виробництва, а вимоги високоприбуткових домогосподарств на порядок випереджають уявлення вітчизняних виробників про якість своєї продукції. Тому попит високоприбуткових груп домогосподарств існує переважно на імпортну продукцію, що сприяє збереженню небезпечної частини імпорту в товарообігу. Ці явища спотворюють структуру споживання домогосподарств.

Аналіз основних стратегій заощадження домогосподарств свідчить, що серед спонукальних причин заощаджень превалюють змушені причини, мотивація яких заснована на мінімізації ризику втрати заощаджень, на шкоду одержанню доходу. Звуження вибору ощадних стратегій самими ліквідними активами обумовило поширеність самих несприятливих у макроекономічному плані стратегій - покупки валюти і збереження грошей готівкою. Усі ці факти характеризують ринкові перетворення, як усе ще мінливі та нестабільні, в основі яких лежить слабка адаптованість суб'єктів до ринку.

Формування і засвоєння нових ціннісних орієнтацій і норм є останнім і завершальним етапом процесу ринкової трансформації. Оцінюючи поведінку індивідів і домогосподарств варто вказати, що в переважаючої більшості індивідів, ціннісні орієнтації і норми, котрі відповідають розвинутим ринковим економікам, поки знаходяться на периферійному місці. Тому говорити про закінчення процесу трансформаційної адаптації і побудову цивільного суспільства ще занадто рано.

Дослідження тенденцій відтворення людського капіталу і його взаємозв'язок з економічними і соціальними змінами в економіці дозволило виявити девіантні практики адаптації домогосподарств: "примітивне виживання", яке не дозволяє інвестувати у розвиток людського капіталу; надмірне показне споживання заможних домогосподарств на шкоду капіталізації накопиченого багатства.

Професійні перевантаження членів родини з наступним ослабленням психологічного і фізичного потенціалу, який негативно позначається на якості здоров'я і виховання дітей, збільшуються з причини відсутності адекватної соціальної інфраструктури, соціального обслуговування. Це позбавляє батьків і дітей можливостей саморозвитку і навіть фізичного відновлення сил. І це при тому, що рівень розвитку вербальної і невербальної креативності залежить від готовності батьків до контактів з дітьми, емоційної підтримки, наявності в родині демократичного стилю виховання, широти кола спілкування. Доведено, що креативність в великій мірі залежить від сімейного середовища, ніж інтелект.

Родинні і домогосподарчі економічні проблеми збільшуються позаекономічними причинами, зв'язаними з кризою родини. Змінився характер внутрішньородинних зв'язків і відносин. Змінилися потреби і мотиви народження дітей (переважає емоційний і психологічний). Вони набагато тонше, набагато більш чутливі до зовнішніх впливів і сильніше реагують на внутрішню неузгодженість. Усе це свідчить про те, що економічні проблеми в родині, домогосподарстві легко можуть загострювати і без того мінливу стабільність сучасної родини і вимагають особливої уваги з боку держави.

Висновки