Регулювання ринкової економіки соціального спрямування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

РЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ СОЦІАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ

Виконала Черкасова Олена Володимирівна

Донецьк - 2008

АНОТАЦІЯ

Черкасова О.В. Регулювання ринкової економіки соціального спрямування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України. - Донецьк, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню теоретико-методологічних проблем регулювання сучасної економіки соціального спрямування. Новим підходом їх вирішення є аналіз дії загальноекономічного закону пропорційного розвитку і форм його реалізації (стихійність і планомірність) Показано неправомірність підміни цього поняття поняттями збалансованості, ринкової рівноваги, структуризації тощо, оскільки і в ринковій економіці головні макроекономічні пропорції є об'єктивними, які встановлюються на ділі через механізм, що поєднує планові і ринкові важелі. Держава виступає як суб'єкт господарської діяльності і її регулювання. Аналіз виявив чотири рівня такої діяльності держави за критерієм відносин і прав власності, функціонування державного і недержавного секторів економіки та соціальної сфери. Розглянуто підприємницьку діяльність держави, державний контроль над природними ресурсами (особливо землі і її надр), ринок об'єктів державної власності, роль держави у розподільчих відносинах. Обґрунтовано необхідність суттєвих соціальних перетворень в ринковій економіці України; активізації державного регулювання цих перетворень в механізмі «план - ринок»; посилення впливу на регулювання економіки економічних і соціальних інститутів. Обґрунтовано пропозицію відносно розвитку української економіки до соціального ринкового господарства через аналіз двох його головних моделей - німецької і скандинавської. Аналіз проведено на основі поєднання загальних ринкових характеристик, їх особливостей в Україні та врахування світової тенденції руху суспільства до постіндустріальної економіки та її соціалізації. В роботі відведено належне місце дослідженню таких проблем, як змішана економіка, економічна структура ринкової економіки соціального спрямування, кластери як доцільна форма акумуляції коштів економічних і соціальних структур та їх раціонального використання в регіональному розрізі.

Ключові слова: пропорційність, макроекономічні пропорції, змішана економіка, механізм регулювання, відносини і права власності, соціальна сфера, економічні і соціальні інститути, соціальне ринкове господарство.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток ринкової економіки в Україні стимулює подальше дослідження її закономірностей і особливо проблем, що пов'язані із реальним, а не компенсаційним економічним зростанням.

Серед цих проблем важливе місце посідає проблема регулювання економіки соціального спрямування, оскільки головні фактори виробництва - речові і особистий - змінюються, при цьому характер змін є невизначеним. Конституція України визначає нашу країну як соціальну державу, тому за будь-яких обставин регулювання економіки повинно бути спрямованим на реальне забезпечення цієї соціальності. Соціальна складова забезпечує не тільки підвищення життєвого рівня населення країни, а й спроможна вивести її з того стану, в якому за міжнародним рейтингом вона опинилася: за індексом людського розвитку (ІЛР) Україна посідає 78 місце у світі (у 1990 р. - 41, у 1995 р. - 57). Змінити цю негативну тенденцію і забезпечити соціально-економічне зростання можна здійснюючи вибір соціальних пріоритетів, визначення співвідношення бюджетних і небюджетних коштів на фінансування соціальних заходів, розробку та реалізацію соціальних програм держави.

Дослідженню проблем регулювання та соціальних проблем присвячені праці вітчизняних і зарубіжних учених різних напрямків економічної теорії. Слід відзначити таких з них, як Ю.Архангельський, А.Аткінсон, В.Геєць, Дж. К. Гелбрейт, О. Гош, В. Дементьєв, Л. Дзюбенко, М. Диба, Л. Дмитриченко, С. Єрохін, А. Задоя, В. Іноземцев, Дж. М. Кейнс, Р. Коуз, В. Кредисов, В. Мазарчук, К. Маркс, Дж. Мілль, О. Михайленко, С. Мочерний, Р. Нурєєв, Ю. Ольсевич, М. Павлишенко, А. Покритан, А. Попов, П. Самуельсон, А. Сміт, І. Сорока, Г. Тарасенко, І. Твердун, Н. Фролова, Дж. Хансен. К. Хубієв, О. Чаусовський, А. Чухно, Б. Шаванс.

У роботах зазначених авторів досліджено і визнано складність механізму регулювання сучасної змішаної економіки, господарського механізму, економічної і соціальної політики держави. Проте, є питання, які ще не знайшли належного вирішення, як то: пропорційність та форми її реалізації; господарський механізм регулювання економіки соціального спрямування, що поєднує ринкові і планові його важелі; оптимальне сполучення держави і ринку; подальше вивчення впливу соціальних інститутів на механізм регулювання економіки.

Це й обумовило вибір теми дисертації, визначило її мету і задачі, вирішення яких уявляється за потрібне, оскільки до певної міри закриває деякі прогалини означеної теми і визначає напрями подальших досліджень її проблем.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності з планом науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету в рамках комплексної теми наукового дослідження кафедри економічної теорії «Політична економія: актуальні проблеми в умовах транзитивності», номер державної реєстрації 0106U001181.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є подальша розробка концептуальних теоретико-методологічних засад дослідження сучасної моделі регулювання економіки соціального спрямування через механізм поєднання ринкових і планових методів, виявлення ролі економічних і соціальних інститутів у цьому процесі.

Відповідно до мети дослідження поставлено і вирішено такі завдання:

досліджено сутність і форми закону пропорційності як загальноекономічного закону розвитку суспільства;

аргументовано складність економічної структури сучасного суспільства через аналіз існуючих моделей ринку;

визначено особливості господарського механізму регулювання сучасної економіки згідно угрупуванню країн за моделями ринку;

виявлено рівні господарської діяльності і регулювання держави за критерієм відносин, форм і прав власності;

виявлено доцільність державного управління і контролю за використанням природних ресурсів, у тому числі землі;

визначено ринок державного майна, його об'єктів і суб'єктів та ролі у регулюванні економіки соціального спрямування;

аргументовано доцільність поєднання держави і ринку в системі розподільчих відносин;

проаналізовано змішану економіку у якості економіки соціального спрямування як об'єкту регулювання;

визначено роль економічних і соціальних інститутів в регулюванні сучасної економіки і удосконаленні особистого фактора в економіці знань.

Об'єктом дослідження слугують соціально-економічні процеси, що відбуваються на тлі реалізації законів ринку в їх поєднанні з державними функціями регулювання сучасної економіки.

Предметом дослідження є система регулювання сучасної економіки за умови її соціального спрямування.

Методи дослідження. Складність і комплексність проблем регулювання сучасної економіки обумовили доцільність використання сукупності методів їх дослідження: метод системного аналізу (в дослідженні механізму регулювання економіки, що поєднує ринкові і планові важелі та інструменти взаємодії речових і особистого його факторів); порівняльно-факторний і економіко-статистичний методи аналізу ієрархії (у визначенні рівнів господарської діяльності, регулювання і контролю в системі державної власності); метод логічного обґрунтування (в дослідженні особливостей змішаної економіки по країнах світу та їх угрупуванні).

Інформаційно-довідковою базою дослідження слугують наукові публікації, правові закони і нормативні документи владних органів України, статистичні дані та інші офіційні фактологічні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації поставлено і вирішено актуальне науково-практичне завдання з регулювання ринкової економіки соціального спрямування, що має на виході обґрунтування пропозиції щодо власної моделі української економіки. Нові положення знайшли відображення в наступних результатах.

Вперше:

розроблено концепцію регулювання економіки соціального спрямування, згідно якої держава як суб'єкт господарської діяльності і її регулювання здійснює їх в Україні за чотирма рівнями, згрупованими за критерієм права власності і представленими структурно-логічною схемою. Авторське угрупування не тільки просуває економічну теорію відносин, форм і прав власності, а й надає можливостей чітко визначити межі регулювання державними органами влади господарської діяльності в сучасній економіці соціального спрямування; зазначена схема знайшла економіко-статистичне обґрунтування.

Удосконалено:

методологічні посилки аналізу власності на природні ресурси, у тому числі на землю, що доводять доцільність державної власності на землю, її надра з наступною орендою вище зазначених суб'єктами господарювання;

теорію про місце і роль соціальних інститутів в системі регулювання економіки, практичне втілення яких приводить до зростання задоволення соціальних потреб населення.

Дістали подальшого розвитку:

дослідження економічного закону пропорційності та форм його прояву (закону вартості і закону планомірності) як загальноекономічного закону що надає можливості використання досвіду регулювання економіки при одночасному застосуванні планових та ринкових важелів;

визначення ринку державного майна, його об'єктів (нерухоме і рухоме майно) і суб'єктів, що насамперед дозволяє регламентувати користування об'єктами ринку майна та визначити основні критерії його регулювання;

дослідження теорії змішаної економіки у соціально-економічному аспекті, що виявило можливості угрупування країн за критерієм соціального ефекту з подальшим визначенням моделі економіки доцільної для впровадження в Україні.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність положень і висновків дисертації міститься перш за все в тому, що вони можуть служити вихідними теоретико-методологічними засадами подальших досліджень проблем, пов'язаних із дією і використанням закону пропорційності в регулюванні економіки за умови її соціального спрямування; досліджень інших складових механізму регулювання економіки: державних інститутів влади, природних монополій, ринку об'єктів державної власності, розподільчих відносин, соціальних інститутів, кластерів тощо на шляху до постіндустріального суспільства.

Розроблено структурно-логічні схеми, що відбивають угрупування країн за моделями ринку, рівнями господарської діяльності держави, структурою ринку державного майна, угрупуванням економічних і соціальних інститутів та їх роллю в системі регулювання економіки, які можуть бути використаними як у подальшому дослідженні проблем теми, так і в практиці реалізації господарського механізму поєднання ринкових і планових (державних) важелів регулювання економіки, а також при розробці соціально-економічних програм розвитку країни і її регіонів.

Положення дисертації застосовуються у викладанні економічних дисциплін в Донецькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України та в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки є самостійним здобутком автора дисертації З робіт, що опубліковано у співавторстві, в дисертації використано лише результати, що одержано автором особисто. Зміст дисертації відображає авторський підхід до вирішення актуальної наукової проблеми і концептуальні підходи до регулювання ринкової економіки соціального спрямування, зокрема в Україні, та визначення напрямів його удосконалення.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи, її висновки і рекомендації було доповідались та обговорювались на: IV Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень 2005» (м. Дніпропетровськ); 3 Міжнародній науково-практичній конференції «Развитие туризма - важное направление подъема экономики Украины» (м. Слов'яногорськ); науковій конференції викладачів і аспірантів Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за підсумками науково-дослідної роботи за 2007 рік.

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено стан науки з її проблем, поставлено нові питання економічної теорії, що пов'язані із темою дисертації, визначено мету і задачі, об'єкт і предмет дослідження, його теоретичну і методологічну базу, викладено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ - Об'єктивні основи регулювання ринкової економіки соціального спрямування - присвячений аналізу пропорційності як загального економічного закону, формам його реалізації, економічній структурі сучасного суспільства через аналіз існуючих моделей ринку, господарському механізмові регулювання економіки соціального спрямування.

Практичні проблеми переходу від планово-командної системи до ринкових принципів господарювання на деякий час відтіснили політекономічні дослідження, зокрема аналіз економічних законів .Останнім часом дія цього закону досліджується у сенсі регулювання, управління економікою, її структуризації, збалансованості, ринкової рівноваги тощо. Наприклад, ринкова рівновага може бути встановленою лише в ринковому секторі економіки, де діють закони ринку; в неринковому секторі рівновага на макроекономічному рівні потребує вставлення економічних пропорцій для безкризового розвитку. Виникає потреба вивчення закону пропорційності, сутність якого полягає в тому, що суспільство має матеріальні і трудові ресурси, які мають розподілятися і використовуватися, за К.Марксом, у пропорціях, обумовлених обсягом і структурою суспільних потреб. На ділі це означає, що порушення цього співвідношення призводить до порушення пропорційності розвитку економіки що може бути розглянуто на прикладі України. (табл. 1).

Таблиця 1. Макроекономічні показники соціально-економічного реформування України в 1991-2004рр. (у відсотках)

Історично склалися дві форми реалізації цього закону: стихійність (закон вартості, непрямий економічний зв'язок) і планомірність (закон планомірності, прямий економічний зв'язок), тобто ринок і план.

В дисертації чималу увагу приділено аналізу третьої форми реалізації закону пропорційності - поєднанню ринку і плану, що стає ознакою економіки змішаного типу та ринкової економіки соціального спрямування. Аналіз проведено через розгляд існуючих теорій регулювання - від класичних, неокласичних, кейнсіанських і неокейнсіанських, марксистських і інституціональних до нових інституціональних та інформаційних, через визначення методології дослідження, а також через авторське упорядкування сучасних моделей ринку за умовною схемою: «чистий» ринок, ринок-держава, ринок соціального ринкового господарства (СРГ), ринок інституціональний. Виходячи з цього, українська модель може бути представленою таким чином: а) різноманітні форми власності обумовлюють різні організаційно-правові форми господарювання за типами підприємств (фірм), що на виході характеризує складність економічної структури суспільства; б) традиційно-історичні і національні особливості цієї структури поєднані із суб'єктивними діями влади, що привели до суттєвих помилок перехідного періоду («шокова терапія», повна лібералізація цін, методи роздержавлення і приватизації об'єктів державної власності тощо); в) господарський механізм регулювання національної економіки, що сьогодні поєднує ринкові і планові (державні) важелі, за яким Україну слід віднести до другого типу моделей за авторським угрупуванням - ринок-держава; г) процес первісного нагромадження капіталу, що привів до створення національного капіталу; д) формування нової соціальної сфери, що поєднує позитиви колишньої моделі СРСР, моделі розвинутих країн і модель СРГ.

Сукупність цих ознак, а також тих, що вже формуються на шляху до інституціональної структури може бути підставою віднесення української моделі ринку і до третьої групи - ринку соціального спрямування чи СРГ. Розглянуто своєрідну модель КНР, яку не можна віднести ні до однієї моделі запропонованого угрупування, оскільки в її основі збережено економічну структуру соціалізму, перетворення не привели до падіння ВВП і життєвого рівня населення, одночасно широко застосовуються іноземні інвестиції, що свідчить про певну відкритість китайської економіки. Отже, проведений аналіз виявив складність економічної структури сучасного суспільства і підтверджує правомірність запропонованого їх угрупування.

Господарський механізм регулювання економіки соціального спрямування розглянуто на підставі обґрунтованих теоретико-методологічних засновків попереднього аналізу. На сьогодні склалися умови поєднання в господарському механізмі регулювання економіки як закону вартості, так і закону планомірності - з пріоритетом того чи іншого згідно різновидів розглянутих моделей. Встановлено деякі загальні ознаки механізму регулювання сучасної ринкової економіки соціального спрямування: адекватне відображення дії і використання економічних законів; реалізація існуючої системи відносин, форм і прав власності, через яку формуються і діють конкретні форми господарювання; необхідність певної координації різноманітних форм господарювання, взаємодії всіх основних суб'єктів (типів) економічних відносин; виконання функції певної підсистеми всієї економічної структури національної економіки, що концентрує в собі організаційні форми і методи управління економікою; включення в механізм регулювання соціальних, правових і політичних відносин, що склалися. За С. Мочерним, в управлінні суб'єктами власності можливі наступні варіанти (табл. 2).

Таблиця 2. Управління суб'єктами власності (у відсотках)

Отже, господарський механізм регулювання ринкової економіки соціального спрямування містить певну єдність об'єктивних і суб'єктивних зв'язків суспільства, а в залежності від їх специфіки визначається та чи інша модель самого цього механізму. За авторським угрупуванням країни центральної та Південосхідної Європи віднесено до групи «ринок - держава». Угрупування країн за групами проведено на основі таких критеріїв як високий рівень монополізації економіки; особистий успіх; державні трансферти і деякі соціальні програми, гнучка податкова система, державні замовлення, державне регулювання інвестицій, контроль конкуренції, стратегічне планування включене у ринковий механізм, регулювання заробітної плати, рівня безробіття тощо, державні ціни на енергоносії, транспорт, контроль над цінами; концепція вільного ринку, основний регулятор - закон вартості, система соціального захисту населення, жорстка податкова система, сильна соціальна політика через перерозподіл доходів; фактична монополізація сумісна с вільним підприємництвом, наявність різноманітних соціальних інститутів (табл. 3).

Таблиця 3. Співставлення умовних груп моделей сучасної ринкової структури по країнах

Досліджено різні моделі господарського механізму регулювання економіки згідно запропонованому угрупуванню моделей ринку. Особливу увагу приділено другій групі - ринок-держава, оскільки за нею функціонують економіки більшості країн світу, і третій з них - ринок СРГ, що діє саме в країнах з ринковою економікою соціальної орієнтації.

Теоретичне обґрунтування господарського механізму за моделлю «ринок-держава» проведено на основі теорії порівнянь Л. Вальраса, теорії загальної рівноваги Дж. Кейнса, макроекономічного регулювання П. Самуельсона, методу В. Леонтьєва, українських авторів (М. Диба, А. Ягодка, Л. Дзюбенко). Зокрема П. Самуельсон спростовує постулати Ж.Б. Сея щодо спроможності ринку створювати рівновагу за умови конкурентної боротьби і доводить, що макроекономічне регулювання неможливе без державного регулювання і встановлюється лише за умови, коли загальний обсяг збережень дорівнює загальному обсягу інвестицій, а також підкреслює, що економічна рівновага є моментом відтворювального циклу. Згадані українські вчені включають у схему дослідження господарського механізму органічний взаємозв'язок і координацію (узгодження) хаотичних дій різних суб'єктів господарювання із тією чи іншою моделлю ринку, доповнюючи їх схему врахуванням циклічного характеру відтворення. Аналіз у такому ракурсі показав, що відносно моделі «ринок-держава» в країнах, які додержуються неокласичної теорії регулювання (чи концепції економічного лібералізму), державне регулювання зводиться до монетарного, грошово-кредитного механізму; в країнах, що дотримуються кейнсіанської концепції, бюджетно-податковий механізм теж використовується, але більш важливу роль відіграють й суто державні методи регулювання - індикативне планування та методи прямого державного втручання в економіку через планові контракти, державні замовлення, регулювання цін на важливі товари чи окремі ресурси. Господарський механізм регулювання економіки через модель «ринок-СРГ» проаналізовано, виходячи із двох моделей - німецької і шведської. Проте, незважаючи на їх суттєві відмінності, існують спільні риси: а) ринкові засади господарювання на основі різних форм власності, що забезпечують економічну свободу і відносно високу ефективність виробництва; б) державний апарат, спроможний проводити сильну соціальну політику на основі результатів ефективної економіки; в) послідовне проведення принципу соціальної справедливості та соціального захисту всього населення від законів ринку, що виявляється доцільним і для України.

У другому розділі - Держава як суб'єкт господарської діяльності та її регулювання проведено дослідження господарської діяльності держави і її місця в економічній системі ринкового типу, здійснення державного контролю над природними ресурсами, ринку об'єктів державної власності та ролі держави в системі розподільчих відносин.

Проблему, що пов'язана із державою як суб'єктом економічної діяльності, розглянуто на тлі історичного процесу її виникнення і трансформації її функцій. Принциповим є визначення сфери, рівнів і методів господарської діяльності держави за сучасних умов, що склалися в Україні, та тенденцій світового розвитку, оскільки в українській науковій літературі немає чіткого визначення, по-перше, цих понять, по-друге, відповіді на питання, чи є держава повноправним суб'єктом підприємницької діяльності, по-третє, чи має вплив державне підприємництво на механізм регулювання економіки. Уявляється, що економічна діяльність держави виявилася з переходом капіталізму у його монополістичну стадію і в період формування ДМК, чому передували такі процеси, як усуспільнення виробництва з-за прискореного розвитку продуктивних сил, потреба значного розширення великого бізнесу, виникнення планомірності, посилення розвитку ВПК, необхідність правового закріплення влади великого капіталу. Неоднозначне тлумачення дослідниками господарської державної діяльності за часів соціалізму викликало необхідність визначення авторського підходу: така діяльність існувала тому, що, по-перше, економіку було представлено реальними сферами і галузями, між якими були реальні господарські зв'язки, що й відображали міжгалузеві баланси народного господарства; по-друге, економіка створювала реальний ВВП (фонд відшкодування і національний доход); по-третє, в міжнародному просторі країну визнавали як повноправного члена ООН.

Особливу увагу приділено державному контролю над природними ресурсами, які є найважливішою складовою національного багатства країни: земля, її надра, ліси, водні ресурси тощо. Методологічними вихідними в аналізі проблем державного контролю в дисертації є: а) за ствердженням Дж. Мілля (єдиним землевласником повинна бути держава) та А. Чаяновим (трудове право власності на землю), земля і її надра повинні однаково належати кожному громадянину країни, а державна влада повинна захищати інтереси всього народу; б) земля з її надрами у чималій кількості країн світу (країни Скандинавії, Нідерланди, Ізраїль, Японія, Південна Корея, КНР, Куба та ін.) належить державі, а використання її здійснюється на умовах оренди; в) питання про форму власності на землю і її надра повинно вирішуватися, виходячи із ефективного і екологічно безпечного їх використання. Роль держави в регулюванні розподільчих відносин проаналізовано за такою методологією: по-перше, в ринковому середовищі ці відносини є складними, оскільки знаходяться під впливом нового механізму регулювання - співіснування ринкових і державних важелів, по-друге, розподіл засобів виробництва має чимале значення для його обсягів і структури, по-третє, особливого значення набуває державна політика доходів, яка повинна визначати рівень і структуру доходів різних соціальних верств населення країни. Доведено, що сфера господарської діяльності держави в Україні включає чотири рівня, три з яких є рівнями сфери діяльності і регулювання, четвертий - сферою контролю (рис. 1). Із схеми видно, що у вузькому значенні до державного підприємництва слід віднести лише діяльність першого рівня, а у широкому - другий і третій рівні; четвертий є специфічним, оскільки являє собою лише сферу державного контролю над суб'єктами недержавної власності. Наведено статистичний матеріал, аналіз якого підтверджує, що відсоток галузей, які контролюються державою по розвинених країнах світу (крім США і Японії) становить від 50 до 75.

Проаналізовано статистичні дані про зайнятість населення України (рівень безробіття становив у 2006 р., 3 %, що вище за природний), співвідношення доходів і витрат населення України (мінімальний сімейний бюджет не досягає прожиткового мінімуму) і встановлено, що розподіл ресурсів відбувається головним чином за законами ринку, а розподіл засобів споживання - згідно державній політиці доходів, включаючи доходи приватного сектору, доходи недержавного сектору взагалі та витрати держави: акумуляція коштів для формування фінансового фонду, за допомогою якого регулюється макроекономічна рівновага, досягнення регулюючого ефекту за рахунок самої схеми вилучення грошових ресурсів (наприклад, маніпулювання податковими ставками) та держбюджетними трансфертами. Встановлено, що розподіл сукупного продукту (чи НД) повинен здійснюватися під тиском механізму регулювання економіки соціального спрямування.

У дискусії з іншими авторами здійснено авторський висновок про доцільність державної власності на землю і її надра в Україні з функціонуванням суб'єктів всіх форм власності та всіх типів господарювання щодо їх користування землею на умовах оренди. Наводяться і аналізуються статистичні дані з цього приводу по Україні, включаючи негативні наслідки приватної власності на землю. Поряд із природними обмеженнями створюються додаткові припони відтворення продукції, виробництво якої пов'язане із експлуатацією землі та її надр. Критеріями використання природних ресурсів повинні бути: найбільш повне задоволення суспільних потреб; ефективність використання природних ресурсів; забезпечення національної безпеки країни. За підрахунками економістів доцільність збереження державної власності і державного сектора економіки за будь-якої соціально-економічної системи повинно досягати 30 % від загального обсягу національного багатства країни з мінімальною границею у 15-20 відсотків.

Ринок об'єктів державної власності досліджено під кутом зору державного підприємництва і однієї з фаз відтворення. Цей ринок представлено: а) групою нерухомого майна, купівля-продаж якого здійснюється тільки згідно законодавству країни, тобто спеціальних законів, майнового, земельного, водного і т.п. Кодексів, що затверджено парламентом; б) групою рухомого майна, оборот якого здійснюється згідно законів ринку. Особливий сектор ринку державного майна становить інформація як результат наукових знань, інтелектуальної власності, які є особливим товаром, що має обертатися на інформаційному ринку об'єктів державної власності.

Третій розділ - Соціальні інститути: роль в регулюванні сучасної економіки містить дослідження змішаної економіки соціального спрямування, економічних і соціальних інститутів в сучасній моделі регулювання економіки. Соціальний аспект аналізу змішаної економіки виявив, що розвиток економічної структури суспільства відбувається за двома паралельними шляхами: від ринкової економіки класичного капіталізму і від економіки перехідного періоду. Другий шлях привів до формування економіки державного соціалізму і до змішаної економіки соціального ринкового господарства. Проблема бідності існує і в Україні, про що свідчать дані про видатки мінімального сімейного бюджету (табл. 4).

Таблиця 4. Структура бюджету прожиткового мінімуму по соціально-демографічних групах у середньому по Україні (у відсотках)

Теоретично доведено, що соціальні стандарти повинні включати більше соціальних благ і послуг і поступово долати бідність. Дослідження побудоване на визнанні пріоритету економічного фундаменту соціальної сфери, що підтверджується аналізом еволюції соціальної політики держави по країнах світу та аналізом СРГ за двома його моделями - німецької і шведської. Наведено схему, яка ілюструє можливість створення в Україні СРГ на основі двох груп передумов: перша включає ті, що вже існують і становлять матеріально-технічні, економічні і соціальні передумови, другу групу передумов за тими ж критеріями ще належить створити (рис. 2). Система аргументів підтверджує доцільність формування в нашій країні СРГ з пріоритетом скандинавської моделі.

Проаналізовано економічні і соціальні інститути в сучасній моделі регулювання економіки з позицій особистого фактору відтворення. Соціальна складова в Україні обумовлена: а) генетичними ознаками, б) вже створеною за ринкових умов соціальною сферою, в) необхідністю соціального захисту населення. Система аргументів підтверджує доцільність формування в нашій країні СРГ з пріоритетом скандинавської моделі. Проаналізовано економічні і соціальні інститути в сучасній моделі регулювання економіки з позицій особистого фактору відтворення. Економічні інститути за часи ринкових реформ суттєво змінилися під впливом трансформації відносин, форм і прав власності.

Змінилися перш за все суб'єкти господарювання - із переважно державних підприємств на багатоманітні структури: корпорації, що діють за правилами АТ, колективні товариства, індивідуальні фірми та кластери як особливий тип колективної власності і організації діяльності. Реформувалися й державні підприємства як суб'єкти господарської діяльності, що діють у ринковому середовищі. Відбулися зміни структури і розвитку суб'єктів ринку, який представлено виробниками (продавцями), споживачами (покупцями) та посередниками, а також сформувалася система ринків.

Соціальні інститути, хоча й функціонують за ринкових умов, залишилися як такі - перетворення зазнали лише джерела їх фінансування. Соціальна сфера, що склалася, може бути умовно поділеною на державну мережу соціальних інститутів, що забезпечують надання соціальних послуг на безоплатній чи пільговій основі, і недержавну мережу таких закладів, що надають соціальні послуги на ринкових засадах.

В дисертації наводяться дискусії вчених відносно доцільності функціонування соціальних інститутів на платній основі та авторська позиція щодо цього: якщо виходити із природи соціальних благ та потреби в них людини, то суспільство не може спиратися тільки на ринкові методи формування людського капіталу - тим більше на шляху до постіндустріального суспільства.

Головним аргументом саме такої авторської позиції є наступний: платність соціальних послуг знижує попит на них, що наносить чималої шкоди як здоров'ю нації, так і інтелектуальному розвиткові суспільства. Аналіз статистичних даних підтверджує висновок про невиправдану соціальну нерівність населення за доходами (децильний коефіцієнт за розрахунками економістів становить на сьогодні в Україні 30:1). Критикується спрощене уявлення соціального партнерства між трудом і капіталом, яке ігнорує його економічну основу і не враховує тенденції до формування соціального капіталу та інтелектуальної власності.

ВИСНОВКИ

економічний ринковий капітал

Дисертаційне дослідження проблеми регулювання ринкової економіки соціального спрямування згідно тим задачам, які обґрунтовано у вступі, здійснило їх вирішення на основі аргументації власних теоретико-методологічних передумов і дістало нових чи відносно нових положень і висновків, що можна стисло викласти наступним чином.

1. Головним методологічним засновком дослідження з позиції економічної теорії слід вважати відродження аналізу дії і використання закону пропорційності як загального економічного закону. Пропорційність як результат дії цього закону на сьогодні в економічній теорії кореспондується на практиці через дві історично вивірені форми: стихійність (конкурентний ринок) і планомірність (планова економіка), а також через таку форму, як симбіоз ринку і плану. З'явившись на монополістичній стадії розвитку капіталізму, планомірність згодом перетворилася у складову механізму регулювання сучасної економіки.

2. Складність економічної структури сучасного суспільства розглянуто через еволюцію економічних відносин і відносин своєрідності переходу від регламентованої економіки до ринкових принципів господарювання. Виявилися такі причини переходу, як: аргумент про більш ефективну ринкову економіку порівняно із плановою; аргумент про відсутність свободи вибору; аргумент проти тоталітарного режиму; аргумент державного монополізму. Проведений аналіз моделей ринкової економіки надав можливостей їх угрупування у чотири групи, що представлено схемою, якою можна скористатися у формуванні української моделі ринку соціального спрямування. Складність такої моделі проаналізовано як через спільні риси моделей, так і особливості кожної з них у ракурсі механізму регулювання сучасної економіки.

3. Економічна структура сучасного суспільства обумовлює складність господарського механізму регулювання економіки. Його загальними ознаками слід вважати: адекватне використання дії економічних законів; реалізація відносин, форм і прав власності; необхідність координації різних господарських структур, взаємодії всіх суб'єктів економічних відносин; здійснення функцій підсистем національної економіки, що відображають організаційні форми і методи управління; включення в економічну систему (відтворення) соціальних, правових, політичних відносин, що склалися. Механізм регулювання ринкової економіки соціального спрямування містить єдність об'єктивних і суб'єктивних економічних зв'язків суспільства, а в залежності від їх специфіки формується та чи інша модель цього механізму. Сучасний господарський механізм відображає: а) систему маркетингу, б) визначення загального рівня цін законами ринку, в) функціонування немонополістичного сектору економіки, г) зовнішньоекономічні зв'язки, що впливають на національну економіку.

4. Теоретико-методологічними передумовами аналізу держави як суб'єкта господарської діяльності і її регулювання є: розвиток продуктивних сил і усуспільнення виробництва; потреба значного розширення великого бізнесу; тенденція до посилення значення планомірності; необхідність підтримки ВПК; правове закріплення ДМК та посилення ролі держави в економіці. Аналіз за цими передумовами виявив чотири рівня держави як суб'єкта підприємницької діяльності - три з них є сферою діяльності і регулювання, четвертий - рівнем державного контролю, включаючи недержавний сектор економіки.

5. Особливого значення приділено дослідженню державного контролю за природними ресурсами. Такий аналіз виявив авторську позицію щодо землі і її надр: розподіл благ (доходів) залежить від розподілу ресурсів, у першу чергу природних ресурсів і землі. Ринок і приватна власність встановлюють економічну справедливість тільки по відношенню до тих, хто має більші і кращі ресурси, а отже, і кращий економічний стан, і навпаки. Такий стан речей не може бути визнаним за справедливий.

6. За законами відтворення розглянуто й ринок державної власності, який проаналізовано за принципами визначення об'єктів і прав державної власності, законодавчого регулювання товарно-грошового обороту об'єктів державної власності, визначення механізму встановлення цін на них, а також правил купівлі-продажу інформації як особливого товару, що є державною власністю. Визначено, що ринок державної власності є особливою сферою національного ринку, яка, з одного боку, підкоряється його законам, з іншого боку, знаходиться під контролем держави. Нерухоме майно держави підлягає купівлі-продажу тільки за законодавством країни, тоді як рухоме майно здійснює оборот згідно законів ринку. Процеси роздержавлення і приватизації в Україні привели до суттєвої трансформації ринку об'єктів державної власності, що означає концентрацію колишнього державного майна у суб'єктів різних форм власності; можливості його реприватизації; створення змішаних форм власності за пріоритетом державної; створення громадських, релігійних, благодійних і т. п. фондів, засоби яких можуть вільно обертатися на ринку під контролем держави. Особливим товаром виявляється інформація та інформаційні послуги, що надаються за умови обов'язкового контролю з боку держави.

7. В аспекті теми дослідження розглянуто розподільчі відносини. За загальною схемою господарського механізму їх регулювання відбувається поєднанням ринкових і державних важелів. Проблему досліджено з двох аспектів - як розподіл засобів виробництва (ресурсів) і як розподіл засобів споживання (через доходи). Ринок ресурсів у недержавному секторі економіки представлено оптовою торгівлею у формі угод між суб'єктами ринку; у державному секторі - їх розподіл здійснюється через поєднання ринкових і планових принципів. ланки розподілу засобів споживання. Виявлено, що головними задачами державної політики доходів слід вважати: акумуляцію коштів для формування фінансового фонду забезпечення економічної рівноваги (пропорційності); досягнення регулюючого ефекту за рахунок схеми вилучення грошових ресурсів (наприклад, через маніпулювання податковими ставками); згідно загальній концепції роботи підпорядкування розподілу НД формуванню в Україні СРГ.

8. Змішану економіку соціального спрямування досліджено як основу соціальності. Вона може бути сформована двома шляхами: перший - від ринкової економіки класичного капіталізму і ДМК, другий - від державного соціалізму через перехідний період до ринкової організації економіки. Теоретичною підвалиною СРГ, що спирається на змішану економіку, слід вважати теорію «держави добробуту», економічними інститутами якої є дії держави у напрямі вирівнювання доходів, боротьба з безробіттям, пенсійне страхування, соціальні трансферти та інституціональні засоби (спеціальні програми соціального спрямування). Така економічна структура потребує адекватної соціальної сфери, розгляд існуючої практики якої свідчить про наявність двох її моделей - моделі, що заснована на задоволені соціальних потреб самою людиною за рахунок високого рівня доходів, і моделі, за якою задоволення соціальних потреб членів суспільства бере на себе держава. Вибір моделі обумовлено моделлю економіки. Виявилася авторська позиція щодо доцільності створення в Україні скандинавської моделі СРГ, оскільки в наявності вже є матеріально-технічні, економічні і соціальні передумови до неї та є підстави для створення тих, що ще належить сформувати.

9. У розвиток цієї робочої гіпотези розглянуто процес створення економічних і соціальних інститутів в сучасній моделі регулювання економіки, їх взаємозв'язок із державною економічною і соціальною політикою. Визначено, що соціальні інститути мають тенденцію до більшої сталості, ніж економічні; проаналізовано роль кластерів як доречної форми сполучення економічних і соціальних ресурсів та їх використання. Розроблено схему співвідношення економічних і соціальних інститутів за критерієм акумуляції коштів і їх розподілення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Черкасова Е.В. Пропорциональность: некоторые вопросы теории.- Научные труды Донецкого национального технического университета. - Серия экономическая. - Вып. 82. - Донецк. - 2004. - С. 51-59.

2. Черкасова О.В. Держава як суб'єкт господарської діяльності. - Научные труды Донецкого национального технического университета. - Серия экономическая. - Вып. 97. - Донецк. - 2005. - С.140-148.

3. Черкасова О.В. Економічні і соціальні інститути соціального ринкового господарства. - Наукові праці ДонНТУ. - Серія економічна. - Вип..100-2. - Донецьк. - 2005.-С.106-114.

4. Черкасова Е.В. Земля как средство вложения сбережений субъектов сектора имущества //Економіка промисловості. - 2004. - 3(25). - С.139-145.

5. Хмелевский И.А., Авраменко Е.В. Формирование рынка ценных бумаг. - Вісник ДІТБ. -Щорічний науковий журнал. - Донецьк. - 2001. - №5. - С.123-134. (Особистий внесок здобувача: аналіз регулювання ринку цінних паперів з боку держави).

6. Черкасова Е.В. Реформирование экономического механизма реализации государственной социальной политики. - Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень 2005». - 20-30 червня 2005 р.- Т.22 - Економіка. -Дніпропетровськ. - Наука і освіта. - 2005. - С.49-50.

7. Хмелевський І.А., Авраменко О.В. Инвестиционный процесс и развитие туризма.- Матеріали 3 Міжнародної науково-практичної конференції «Развитие туризма - важное направление подъема экономики Украины» - 16-18 грудня 1999 р., м. Слов'яногорськ. - Донецьк: «КИТИС», 1999. - С. 117-119.

8. Черкасова О.В. Державне регулювання економіки соціального спрямування. - Матеріали наукової конференції викладачів і аспірантів університету за підсумками науково-дослідної роботи за 2007 рік - 1-2 лютого 2008 р., м. Донецьк. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2008. - С. 54-59.

Размещено на Allbest.ru