Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.48.008.8

планування і регулювання партнерських відносин у сфері туризму

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним

господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ТАТАРИНЦЕВА АННА СЕРГІЇВНА

Запоріжжя - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики менеджменту Державного вищого навчального закладу “Запорізький національний університет”, м. Запоріжжя.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Бузні Артемій Миколайович, Національна академія природоохоронного й курортного будівництва, завідувач кафедри маркетингу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Зінов'єв Фелікс Володимирович, Класичний приватний університет, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності;

кандидат економічних наук, доцент Цьохла Світлана Юріївна, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, доцент кафедри менеджменту та маркетингу.

Захист відбудеться «03» липня 2009 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.06 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий «01» червня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.М. Кульнєва

Анотація

Татаринцева А.С. Планування і регулювання партнерських відносин у сфері туризму. - Рукопис. туризм національний господарство партнерський

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2009.

У дисертаційній роботі визначено місце і роль сфери тризму в системі національного господарства України, висвітлено теоретичні, методичні та сучасні практичні аспекти розвитку сфери туризму за рахунок планування і регулювання партнерських відносин. Визначено сутність і зміст партнерських відносин, співвідношення понять “партнерство” і “співробітництво”, розроблено техно-логію планування і регулювання партнерських відносин в процесі формування та реалізації туристичних продуктів. Ґрунтовно досліджено структуру туристичного ринку, виявлено основних учасників, напрями їх взаємодії в процесі формування турпродуктів, здійснено типізацію партнерських відносин.

Визначено позитивні та негативні тенденції розвитку сфери туризму України. Доведено доцільність формування відносин партнерства, ідентифіковано практичні аспекти налагодження партнерських відносин і здійснено їх оцінку. Визначено вплив партнерських відносин на ефективність процесів формування туристичних продуктів, встановлення ціни та розподіл вигод і прибутків між учасниками партнерства. Запропоновано комплексні моделі вибору доцільного партнера та оцінки ефективності партнерства, заходи щодо оптимізації процесів планування партнерських відносин, концепцію їх державного регулювання у сфері туризму.

Ключові слова: партнерство, партнерські відносини, співробітництво, взаємодія, планування, регулювання, туристичний продукт, спеціалізація, кооперація, інтеграція.

АННОТАЦИЯ

Татаринцева А.С. Планирование и регулирование партнерских отношений в сфере туризма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Классический приватный университет, Запорожье, 2009.

В диссертации определены место и роль сферы туризма в системе национального хозяйства, разработаны теоретико-методические и практические основы планирования и регулирования партнерских отношений в сфере туризма как необходимого условия успешной адаптации к изменениям внешней среды.

Обоснована теоретическая сущность и самостоятельность партнерских отношений. Сформулировано авторское определение понятия “партнерские отношения” как связи между субъектами в процессе осуществления партнерства. С социальной точки зрения, “партнерство” определено как сложный феномен субъектно-объектного взаимодействия, естественная форма сосуществования субъектов, которая реализуется за счет формирования тесной взаимосвязи между ними. С экономической точки зрения, “партнерство” - это форма налаживания эффективного системно-комплексного взаимодействия субъектов хозяйственной деятельности путем совместного создания условий для согласования и удовлетворения их индивидуальных экономических интересов за счет существования эффекта синергии. Выявлено соотношение понятий “партнерство” и “сотрудничество” как основных форм налаживания отношений между субъектами рынка. Автором обосновано, что эти два подхода реализуются в соответствии с одинаковыми принципами, но ориентированы на достижение различных результатов.

В работе установлены основные участники сферы туризма, функционирующие на различных уровнях, определены типы взаимодействия, которые налаживаются между ними в процессе формирования и реализации туристского продукта. Осуществлена типизация партнерских отношений: по способу формирования отношений в процессе создания турпродуктов (высокоорганизованное, неорганизованное/ситуативное, организованное на среднем уровне), по уровню формирования (международное, национальное, региональное, отраслевое, индивидуальное), продолжительности существования (текущее, возобновленное, будущее), уровня участия субъектов (личное, через посредника) и других. Исследована и разработана технология планирования и регулирования партнерских отношений.

Проведена оценка основных результатов и выявлены тенденции развития туристского рынка Украины, что позволило определить факторы, способствующие и сдерживающие процессы его развития. Осуществлены идентификация и анализ практики использования партнерства в сфере туризма. Выявлено, что различные типы субъектов характеризуются неодинаковой степенью заинтересованности в формировании партнерских отношений. Поставщики туристских услуг могут самостоятельно удовлетворять потребности туристов, поэтому в меньшей мере стремятся формировать партнерские отношения с другими участниками рынка. Туристские операторы и агенты, которые самостоятельно никаких услуг не производят, пытаются быть участниками партнерских отношений различных типов постоянно. Обоснована непосредственная зависимость себестоимости и цены туристских услуг и продуктов, эффективности участников партнерства от использования в их практике сформированных партнерских отношений..

С целью усовершенствования процессов планирования партнерских отношений в сфере туризма разработаны предложения по определению перечня полномочий и направлений деятельности основных участников сферы туризма (государственных органов власти на законодательном и исполнительном уровнях, органов местного самоуправления, некоммерческих организаций, основ-ных субъектов туристского рынка, местного населения), которые выполняют непосредственную или опосредованную роль в формировании и осуществлении партнерских отношений. Предложена модель обоснования выбора оптимального партнера по совокупности групп показателей (управление, производственные, финансовые, экономические, деловой активности, маркетинговые). Разработана комплексная модель оценки эффективности партнерства “Куб эффективности партнерства”, которая имеет практическую ценность.

Доказано, что государственное регулирование партнерских отношений в сфере туризма Украины осуществляется фрагментарно и неэффективно, поскольку отсутствует действенная нормативно-правовая база, принятые и реализуемые программы носят декларативный характер. Предложена концепция государственного регулирования партнерских отношений как действенный инструмент развития туристкой деятельности и стимулирования процессов оптимального использования туристского потенциала путем создания благоприятных условий хозяйствования. В концепции определены базовые направления осуществления регулирования: законодательное, административное, экономическое. Исполнителями являются государственные органы, их представительства на местах. Автором определены источники получения средств на осуществление регулирования, а также критерии оценки его эффективности.

Ключевые слова: партнерство, партнерские отношения, сотрудничество, взаимодействие, планирование, регулирование, туристский продукт, специализация, кооперация, интеграция.

SUMMARY

Tatarinceva А. Planning and regulation of partner relationship in the industry of tourism. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree in economic sciences in speciality 08.00.03 - Economics and Management of National Economy. - Classic Private University, Zaporizhzhya, 2008.

In the dissertation the place and role of tourism industry in the system of national economy of Ukraine are determined, the theoretical, methodical and modern practical aspects of the tourism industry by planning and regulating of partner relationship are reflected. The definition and essence of partner relationship, correlation of the concepts “partnership” and “collaboration” are worked out, the technology of planning and regulating partner relationship in the process of formation and realization of tourist products is developed. The structure of the tourist market is thoroughly analyzed, the directions of co-operation of tourist subjects in the process of tourist products formation are found out, classification of partner relationship is carried out.

Positive and negative tendencies of the tourism industry of Ukraine are determined. The expedience of forming partner relationship is proven, the practical aspects of partner relationship building are identified and their estimation is carried out. Their influence on the efficiency of tourist products forming, price establishment and distribution of benefits and incomes between the parties to the partnership is found out. The complex models of the expedient partner selection and estimation of partnership efficiency are proposed, measures of optimization of partner relationship planning processes and conception of their government regulation are given.

Key words: partnership, partner relationship, collaboration, interaction, planning, regulation, tourist product, specialization, cooperation, integration.

Актуальність теми. Сучасний стан та інтенсивність розвитку світового ринкового середовища, глобалізація економічних процесів та інтернаціоналізація ринків, активізація бізнесу, розмивання географічних і економічних меж є базовими напрямками, відповідно до яких відбувається переорієнтація основних концепцій управління як національним господарством в цілому, так і окремими сферами та галузями. За цих умов доцільним є формування нового підходу до управління, що повинен одночасно поєднувати встановлені завдання та методи їх реалізації в процесі здійснення планування, координації, регулювання і контролю. Основою даного підходу є процес налагодження партнерських відносин, що дозволяють компаніям уникати антагонізму в діяльності на спільному ринку, встановлюючи зв'язки із зацікавленими сторонами, переслідуючи спільні цілі, здійснювати перехід від конфронтації до консолідації.

Активні дії, спрямовані на оптимізацію процесів управління, повинні впроваджуватися у сфері туризму, що динамічно розвивається, орієнтуючись на постійні зміни потреб споживачів, структуру їх цінностей і вимог до якості послуг. Особливостями туризму є тісний взаємозв'язок та інтегрованість з іншими сферами економіки, а також високий рівень взаємозалежності всіх учасників ринку, що спільно створюють кінцевий продукт. Саме тому, досить актуальною є розробка основних напрямків планування і регулювання партнерських відносин, що вдосконалюють процеси використання, зберігання і відновлення потенціалу сфери туризму, її розвитку, базуючись на узгодженні інтересів і можливостей основних учасників ринку в довгостроковій перспективі.

Дослідження сучасних концепцій управління, заснованих на налагодженні взаємовідносин між різними суб'єктами, належать закордонним і вітчизняним науковцям, які розробляли наступні підходи: маркетинг партнерських відносин - Я. Гордон, В. Бєляєв; маркетинг взаємовідносин - Ф. Котлер, Х. Криль, М. Ваш, Ж.-Ж. Ламбен, С. Андрєєв, Л. Балабанова, Т. Примак, О. Юлдашева; маркетинг взаємодії - Г. Бикова, Л. Семеркова, О. Вотченнікова; співробітництво та ділове партнерство - М. Білоконь, Є. Краснікова, І. Носкова, Н. Струк; network-маркетинг - О. Третьяк. Більшість підходів орієнтована на впровадження і використання їх у промисловості та сфері торгівлі. Розробки спеціалістів у сфері туризму (В. Бирковича, А. Гайдук, Н. Жукової, Д. Ісмаєва, В. Квартальнова, О. Любіцевої, М. Мальської, Т. Ткаченко, А. Саака, С. Цьохли, Л. Шульгіної) вирішують проблеми управління конкурентоспроможністю та якістю туристичних послуг і продуктів, планування, організації, контролю і регулювання туристичної діяльності як основних передумов повного задоволення потреб споживачів. Однак, аспекти впровадження партнерства в сфері туризму є недостатньо розробленими.

Необхідність розробки науково обґрунтованих підходів до здійснення планування і регулювання партнерських відносин у сфері туризму, недостатній рівень дослідження цих питань, їх теоретична і практична значущість зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність і цільову спрямованість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Державного вищого навчального закладу “Запорізький національний університет” за держбюджетною темою “Оптимізація структури експортного потенціалу регіону” (номер державної реєстрації № 0106U008398), де автором здійснено оцінку стану і тенденцій розвитку сфери туризму України в цілому і Запорізької області, зокрема, запропоновано основні напрямки оптимізації процесів використання туристичного потенціалу за рахунок реалізації партнерських відносин.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних і практичних рекомендацій щодо здійснення планування і регулювання партнерських відносин у сфері туризму.

Відповідно до поставленої мети сформульовано такі завдання:

- визначити місце сфери туризму в структурі національного господарства України;

- довести доцільність впровадження партнерських відносин, визначити їх сутність, зміст, місце та роль в процесі функціонування сфери туризму, співвідношення з іншими формами налагодження взаємодії;

- визначити рівні органів, що забезпечують діяльність сфери туризму, сукупність основних суб'єктів і типи взаємозв'язків між ними;

- сформувати технологію планування і регулювання партнерських відносин у туризмі;

- ідентифікувати практичні підходи до використання партнерських відносин у сфері туризму, визначити їх вплив на формування ціни туристичних продуктів та розподіл вигод і прибутків;

- розробити методичні підходи до обґрунтування доцільності взаємодії з конкретними партнерами та оцінки ефективності партнерства;

- запропонувати напрями оптимізації процесів планування партнерських відносин;

- запропонувати концепцію державного регулювання партнерських відносин у сфері туризму.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку туристичного ринку, що потребують створення сприятливих умов для ефективного використання туристичного потенціалу за рахунок налагодження партнерських відносин.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів планування і регулювання партнерських відносин для ефективного розвитку сфери туризму.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є загальнонаукові та конкретні економічні методи: діалектичний (пізнання закономірностей управління виробництвом (підрозділ 1.1)); історичний (дослідження еволюції концепцій і підходів до управління (підрозділ 1.1)); від абстрактного до конкретного (аналіз термінологічного апарату (підрозділи 1.1, 1.2)); системного й ситуаційного аналізу, логічного узагальнення (визначення структури факторів і складових партнерської взаємодії (підрозділи 1.3, 2.1), впливу партнерських відносин на процеси здійснення туристичної діяльності (підрозділ 2.3), розробка технології планування і регулювання партнерських відносин (підрозділ 1.2)); динамічних рядів (аналіз статистичних даних (підрозділи 2.1, 2.2)); моделювання (обґрунтування вибору доцільного партнера, оцінки ефективності партнерства (розділ 3)); інтерв'ювання та анкетування (ідентифікація й оцінка практики використання партнерських відносин у сфері туризму (підрозділ 2.2)); бенчмаркінг (узагальнення практики впровадження партнерських відносин у суміжних сферах економіки (розділи 1, 3)).

Інформаційною базою дослідження стали: нормативно-правові акти України, статистична звітність Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Запорізькій області, Міністерства культури і туризму України, Державної служби туризму і курортів України, матеріали Інтернет-джерел та аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні планування і регулювання партнерських відносин у сфері туризму.

У дисертаційній роботі на захист винесено такі положення:

вперше:

- запропоновано концепцію державного регулювання партнерських відносин у сфері туризму як дієвого інструменту розвитку туристичної діяльності та стимулювання процесів оптимального використання національного туристичного потенціалу шляхом створення сприятливих умов господарювання, в якій, на відміну від існуючих, окрім основних напрямів здійснення (законодавчого, адміністративного, економічного), визначено джерела отримання ресурсів і критерії оцінки ефективності регулювання;

удосконалено:

- технологію планування і регулювання партнерських відносин у сфері туризму, що, на відміну від існуючих, систематизує та структурує початкові процеси їх ефективного налагодження і впровадження, а не можливі сценарії розвитку раніше сформованих відносин ;

- методичний підхід до вибору партнера: обґрунтовано економічну сутність моделі вибору партнера, що реалізується шляхом здійснення комплексної оцінки його доцільності порівняно з іншими потенційними партнерами; здійснено групування показників оцінки доцільності партнера (фінансові, економічні, виробничі, управління, маркетингові, ділової активності);

- комплексну модель оцінки ефективності партнерських відносин, що враховує особливості сфери туризму і, на відміну від існуючих підходів, полягає в об'єднанні кількісних та якісних показників відповідно до визначених аспектів партнерства: економічного, організаційного, соціального;

дістало подальший розвиток:

- визначення термінів “партнерські відносини” і “партнерство”, які, на відміну від існуючих підходів, визначені з соціальної та економічної точок зору, що дає змогу більш ефективно здійснювати їх практичну реалізацію;

- типізація партнерських відносин у сфері туризму, яка найбільш повно охоплює класифікаційні ознаки (тип суб'єктів, рівень їх залучення, рівень формування відносин, час існування тощо) і доповнена новими типами залежно від способу їх формування і рівня організованості (високоорганізоване, організоване на посередньому рівні, неорганізоване/ситуативне партнерство).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій та методичних положень, що можуть бути використані в практичній діяльності.

Результати дослідження автора знайшли застосування у діяльності Управління культури і туризму Запорізької обласної державної адміністрації щодо формування концептуальних засад здійснення державного регулювання партнерських відносин у сфері туризму при розробці “Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 р.” (довідка № 01-39/2421 від 24.12.2008 р.).

Запропоновані заходи оптимізації процесів планування і реалізації партнерських відносин, здійснення активної інформаційної підтримки діяльності щодо їх формування і реалізації, прийняті до впровадження Запорізькою торгово-промисловою палатою (довідка № 12.2/25 від 20.01.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертації отримані автором самостійно. У роботі викладено авторський підхід до розробки теоретичних і практичних аспектів здійснення планування, реалізації і регулювання партнерських відносин як сучасного підходу до управління сферою туризму. У наукових працях, опублікованих за темою дисертації у співавторстві, здобувачу належать результати, що безпосередньо стосуються оцінки стану і тенденцій сфери туризму, розробки основних напрямів оптимізації процесів управління сферою.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювались на міжнародних і всеукраїнських конференціях: “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті” (м. Тернопіль, 2007 р.); “Інноваційні ідеї молоді в соціально-економічному розвитку України ХХІ століття” (м. Запоріжжя, 2007 р.); “Перспективи розвитку фізичної культури, спорту і рекреації” (м. Сімферополь, 2007 р.); “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта, 2007 р.); “Україна - Латвія: історія, культура, економіка” (м. Рига (Латвія), 2007 р.); “Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст” (м. Вінниця, 2008 р.); “Туризм та готельне господарство” (м. Запоріжжя, 2008 р.); “Розвиток соціально-економічної інфраструктури України в умовах євроінтеграції” (м. Полтава, 2008 р.); “Стійкий розвиток підприємств сфери послуг” (м. Ялта, 2008 р.).

Публікації. Положення дисертації опубліковано у 16 наукових працях загальним обсягом 4,9 друк. арк., з них 7 - у наукових фахових виданнях обсягом 3,1 друк. арк., з яких особисто автору належать 2,9 друк. арк., в інших виданнях - 9 публікацій обсягом 1,8 д.а., з яких особисто автору належать 1,6 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи - 218 сторінок тексту, з яких основна частина займає 169 сторінок. Робота містить 27 таблиць, 33 рисунки, 15 додатків. Список використаних джерел складається із 195 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо апробації та публікації результатів.

У першому розділі - “Теоретико-методичні підходи до планування і регулювання партнерських відносин у сфері туризму” - визначено доцільність формування партнерських відносин як перспективного напряму розвитку сфери туризму, обґрунтовано їх сутність та зміст, здійснено типізацію і визначено підходи до їх налагодження, сформовано технологію планування і регулювання партнерських відносин.

Туризм є однією з перспективних сфер національних господарств більшості країн світу. Її становлення та розвиток відбуваються набагато швидшими темпами порівняно з іншими сферами, щороку підвищується інтенсивність її діяльності, збільшуються обсяги реалізації послуг, що позитивно впливає на розвиток окремих регіонів-дестинацій та країни в цілому. За рахунок туризму розвиваються місцеві об'єкти та інфраструктура, відроджуються культурні та історичні традиції, відбувається збалансування економіки. Ефективність функціонування сфери туризму, що є каталізатором соціально-економічного розвитку, безпосередньо залежить від того, яким чином відбувається управління нею. Автором визначено необхідність налагодження відносин партнерства як основного способу управління діяльністю суб'єктів господарювання в сучасних ринкових умовах, для яких характерним є перехід від використання лінійного (рівноважного) підходу до здійснення управління господарською діяльністю до інтерактивного (синергетичного, нелінійного).

З економічної точки зору, партнерство - це форма налагодження ефективної системно-комплексної взаємодії суб'єктів господарювання шляхом спільного створення умов для узгодження та задоволення індивідуальних економічних інтересів за рахунок існування ефекту синергії. Партнерство в туризмі визначено як складну форму взаємодії учасників туристичного ринку в процесі створення комплексних туристичних продуктів, що максимально задовольняють потреби споживачів.

Взаємодія між основними суб'єктами господарювання може здійснюватися у двох основних формах: партнерство і співробітництво (рис. 1). У процесі співробітництва різні учасники прагнуть досягти результату, здійснюючи всі дії разом і одночасно. За умов партнерської взаємодії різні учасники прагнуть до спільної вигоди, здійснюючи чітко розподілені функції і завдання, відповідно до сфери діяльності кожного окремого партнера. Результат співробітництва є єдиним, однаковим для всіх, а партнерства - спільним, але індивідуалізованим для кожного суб'єкта.

Враховуючи, що діяльність у сфері туризму спрямована на створення кінцевого туристичного продукту, визначено основні етапи цього процесу: створення туристичних послуг, формування туристичних продуктів і їх апробація, просування та реалізація туристичних продуктів, їх споживання. Сформована технологія має реалізовуватися відповідно до основних функцій управління: прогнозування, планування, організації, координації, мотивації, реалізації, контролю, регулювання. Планування партнерських відносин у сфері туризму має відбуватися одночасно на різних рівнях: міжнародному, національному, регіональному, дестинацій, що дасть змогу визначити доцільність налагодження відносин, можливості їх подальшого розвитку. На етапі планування важливим є здійснення ґрунтовного дослідження факторів макро- і мікроекономічного рівнів, визначення учасників ринку, що прагнуть налагоджувати партнерські відносини, збору та систематизації інформації про них, що потребує існування налагоджених взаємозв'язків між державними органами і суб'єктами туристичного ринку.

Реалізація партнерських відносин у сфері туризму відбувається за рахунок здійснення інтеграційних процесів між основними учасниками ринку. Відповідно, партнерства можуть формуватися в напрямах спеціалізації (за рахунок укладання угод аутсорингу, інсорсингу, аутстаффінгу, ауттаскінгу), кооперації (укладання угод франчайзингу, побудови мереж) і об'єднання шляхом здійснення інтеграції, диверсифікації та конгломерації.

Встановлено, що державне регулювання партнерських відносин має відбуватися впродовж реалізації технології з метою забезпечення узгодженості в роботі всіх учасників партнерства через встановлення раціональних зв'язків між ними, створення відповідних сприятливих умов для цього. Здійснення регулювання є досить ускладненим і неефективним через відсутність дієвих нормативно-правових норм і положень щодо його реалізації, досконалої податкової системи, умов стимулювання приватних підприємців, частка яких в сфері туризму є досить суттєвою, функціонувати на ринку відкрито.

У межах сфери туризму здійснюють свою діяльність різні типи суб'єктів. Державні законодавчі і виконавчі органи влади, їх представництва і відділення на місцях є опосередкованими учасниками всіх процесів, що відбуваються у сфері туризму, спрямовуючи свої дії лише на створення та забезпечення сприятливих умов господарювання для туристичних підприємств, що є безпосередніми учасниками партнерських відносин і приймають активну участь у процесах формування та реалізації туристичних продуктів.

Формування відносин партнерства відбувається залежно від статусу основних учасників туристичного ринку, сукупності виконуваних ними функцій і безпосередньо залежить від рівня їх зацікавленості у налагодженні відносин партнерства. Автором здійснено типізацію партнерських відносин, визначено ознаки, принципи і функції партнерства, систематизовано схеми їх налагодження.

У другому розділі - “Практика планування і регулювання партнерських відносин у сфері туризму України” - здійснено оцінку стану і тенденцій розвитку туристичного ринку України, ідентифіковано практичні підходи до використання партнерських відносин, визначено їх вплив на ефективність функціонування сфери туризму.

Визначено основні позитивні та негативні тенденції розвитку сфери туризму України. Позитивними тенденціями розвитку є: активізація туристичних потоків в напрямі внутрішнього туризму; поступовий розвиток готельної інфраструктури за рахунок збільшення кількості підприємств, що мають найвищу категорію (4 і 5 зірок); активізація діяльності санаторно-оздоровчих закладів за рахунок підвищення кількості оздоровлених осіб; збільшення державної фінансової підтримки розвитку туристичної інфраструктури. Як негативні визначені такі: неефективне використання туристичного потенціалу, переважання експорту туристичних послуг над імпортом; диспропорція між обсягами організованого і неорганізованого туризму, високий рівень тінізації бізнесу.

Незважаючи на активізацію діяльності туристичних підприємств і підвищення обсягів їх доходів (майже у 4 рази за період з 2002 до 2007 рр.), участь їх у формуванні доходної частини бюджету України є незначною (розмір виплат в 2007 р. збільшився на 28 % порівняно з рівнем 2002 р.). Тенденція скорочення платежів до бюджету при одночасному підвищенні обсягів реалізації туристичних послуг пояснюється зростанням кількості приватних підприємств, що в більшій мірі формують тіньовий сектор економіки. Виходячи з цього, доведено необхідність здійснення заходів щодо залучення державних органів в процеси функціонування сфери туризму з метою постійного моніторингу результатів діяльності основних учасників ринку, створення сприятливих умов для стимулювання приватних підприємців звітувати про прибутки та сплачувати податки, мінімізації можливостей формування ними тіньового сектора економіки, створення умов для налагодження ними партнерських відносин з іншими учасниками ринку.

Встановлено, що в умовах фінансової кризи відбувається скорочення кількості учасників ринку, виявляється їх прагнення диверсифікувати діяльність, отримати підтримку з боку більших підприємств, здійснюючи кооперацію з ними шляхом налагодження відносин партнерства. Доведено, що найбільш доцільним в цих умовах є здійснення активної діяльності щодо розвитку туризму за рахунок налагодження партнерських відносин між основними учасниками сфери в областях і регіонах України з домінуючим туристичним потенціалом, що пропонують туристичні послуги в середньому ціновому діапазоні.

За результатами ідентифікації і оцінки практики використання партнерських відносин у сфері туризму доведено, що найбільш зацікавленими у формуванні відносин партнерства є туристичні оператори й агенти, які беруть активну участь у вже сформованих на ринку партнерських відносинах. Встановлено існування залежностей між розмірами туристичних підприємств, терміном їх роботи на ринку і ставленням до доцільності, способу і мети налагодження партнерських відносин. Суб'єкти туристичного ринку, що виконують функції постачальників туристичних послуг (заклади розміщення, санаторно-оздоровчі заклади), меншою мірою зацікавлені у формуванні відносин партнерства, оскільки можуть на достатньому рівні задовольняти потреби туристів самостійно.

Підходи до налагодження і реалізації партнерських відносин у сфері туризму є недостатньо науково обґрунтованими, тому партнерські відносини будуються ситуативно. Крім того, в більшості випадків відсутньою є стратегічна орієнтація і спрямованість на встановлення довгострокових відносин довіри між учасниками взаємодії, що є основними принципами партнерства. Усе це призводить до того, що туристична діяльність на регіональному і, відповідно, національному рівнях є недостатньо ефективною.

Встановлено, що налагоджені партнерські відносини між туристичними суб'єктами безпосередньо забезпечують підвищення ефективності їх діяльності, впливаючи на формування собівартості і ціни реалізації туристичних продуктів, розподіл вигод і прибутків, здійснення податкових виплат до державного бюджету. Проведені автором розрахунки доводять, що величини прибутків за умов існування налагоджених відносин партнерства є більшими, ніж за умов їх відсутності. У загальному вигляді це спричинено зміною величини витрат (в основному за рахунок збільшення витрат на просування та збут туристичних продуктів і послуг) туристичних суб'єктів у випадках їх самостійного функціонування на ринку чи за умов розподілу обов'язків між партнерами.

Автором визначено, що основним недоліком успішного впровадження партнерства у сфері туризму є відсутність чітко розроблених методичних підходів до його планування, регулювання і оцінки ефективності, що негативно впливає на тенденції розвитку туризму в країні.

Доведено, що сформовані партнерські відносини більшою мірою орієнтовані на створення комплексних туристичних продуктів, що забезпечують бажані обсяги прибутків і вигод для кожного учасника. При цьому негативним є факт нівелювання такої основної передумови формування партнерства, як можливість лобіювання власних інтересів на державному рівні, посилення ринкових позицій за рахунок налагодження взаємодії з іншими об'єднаннями, підвищення іміджу серед споживачів на національному та міжнародному ринках тощо.

Державне регулювання партнерських відносин на національному рівні здійснюється фрагментарно. Базові засади партнерства, що реалізується шляхом об'єднання туристичних суб'єктів, визначені в Законі України “Про внесення змін до Закону “Про туризм” лише в одній статті (ст. 28), яка має бланкетний характер, і визначає, що діяльність з приводу створення об'єднань має здійснюватися відповідно до положень Господарського кодексу України. Крім того, більшість чинних державних програм розвитку туризму має декларативний характер, у них відсутнє визначення джерел отримання ресурсів для здійснення запланованих заходів та критерії для перевірки стану виконання.

У третьому розділі - “Вдосконалення системи планування і регулювання партнерських відносин у сфері туризму України” - визначено напрями оптимізації процесу планування партнерських відносин, розроблено методичні підходи до обґрунтування вибору партнера, оцінки ефективності партнерства, запропоновано концепцію державного регулювання партнерських відносин.

Основною метою планування партнерських відносин на сучасному етапі - є структуризація існуючих відносин і переведення їх на новий якісний рівень. З цією метою визначено цілі і завдання основних учасників сфери туризму:

- державні органи влади та їх представництва на місцях у межах своєї компетенції здійснюють заходи щодо закріплення на законодавчому рівні механізмів і програм створення сприятливих умов для реалізації господарської діяльності, основою якої є налагодження партнерських відносин. Вони мають вирішувати такі завдання: розробка, затвердження та реалізація державних програм, у яких визначено доцільність, необхідність і перспективність формування відносин партнерства; здійснення фінансування за рахунок бюджетних коштів діяльності щодо формування баз даних потенційних партнерів, налагодження нових партнерств і підтримки існуючих тощо;

- органи місцевого самоврядування створюють сприятливі ринкові умови для здійснення господарської діяльності в межах певної, чітко визначеної території. У цьому напрямі можуть реалізовуватися такі заходи: розробка та затвердження програм і стратегій розвитку регіонів; стимулювання процесів формування партнерств; активна інформаційна підтримка пошуку потенційних партнерів, встановлення відносин між ними; збір, обробка та систематизація статистичних даних про стан туристичного ринку в межах регіону;

- неприбуткові організації (торгово-промислові палати, представництва за кордоном, інформаційні центри) створюють сприятливі умови господарювання за рахунок популяризації країни в цілому й основних суб'єктів туристичного ринку зокрема в якості перспективних партнерів, що мають значний потенціал. Мають здійснювати такі завдання: активізація процесів формування інформаційних баз даних про потенційних партнерів; організація та проведення спеціалізованих виставок, семінарів, круглих столів, метою яких є формування партнерських відносин, представлення країни і її суб'єктів на міжнародному ринку тощо;

- основні суб'єкти туристичного ринку (туристичні оператори й агенти, заклади розміщення, харчування, транспорту тощо) здійснюють діяльність у сформованих умовах господарювання, користуються всіма наявними перевагами та прагнуть забезпечувати лібералізацію ринку за рахунок розробки пропозицій, надання рекомендацій й виявлення ініціатив. У напрямі планування партнерських відносин вони мають: систематично звітувати про результати діяльності; проводити спеціалізовані виставки, ярмарки, форуми для пошуку потенційних партнерів та брати в них активну участь; здійснювати активну рекламну політику; брати участь у роботі спеціалізованих команд, які реалізують заходи з розвитку туристичної інфраструктури.

Визначено, що основною передумовою розвитку сфери туризму, створення умов для оптимізації процесів планування партнерських відносин у межах окремих дестинацій, є участь місцевого населення. Врахування їх інтересів є необхідним, оскільки місцеве населення є, по-перше, основним споживачем туристичних послуг, що пропонуються в межах певної території, а по-друге, - робочою силою, яка забезпечує функціонування всієї місцевої туристичної інфраструктури, певний рівень якості пропонованих послуг, формування лояльності споживачів та іміджу місць відпочинку для туристів

З метою оптимізації процесів планування партнерських відносин автором систематизовано сукупність показників оцінки ефективності діяльності туристичних підприємств за такими групами: економічні, фінансові, ділової активності, ефективності управління, маркетингу та виробництва. Адаптовано для використання в процесі обґрунтування вибору доцільного партнера метод побудови “Багатокутника”. Доведено важливість співставлення можливостей кожного окремого партнера з можливостями підприємства-ініціатора партнерства при визначенні оптимальності їх роботи, доведення її доцільності, розробки основних напрямів.

Автором обґрунтовано, що в сучасних умовах розвитку ринку необхідною є розробка концепції державного регулювання партнерських відносин (табл. 2) як дієвого інструменту розвитку туристичної інфраструктури та забезпечення ефективного використання потенціалу, основною метою якої є формування і використання високоефективного й конкурентоспроможного туристичного комплексу. При розробці концепції виходили з того, що головним напрямом її здійснення є необхідність налагодження державно-приватного партнерства.

Основною причиною, що вимагає активізації цього партнерства, є спільність цілей учасників, а саме: створення турпродукту, конкурентоспроможного на світовому ринку, здатного максимально задовольнити потреби туристів, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурної спадщини, здійснення розбудови та відновлення туристичної інфраструктури. В концепції визначено необхідність здійснення активних дій за трьома основними напрямами: законодавчий, адміністративний, економічний. Відповідальними за здійснення державного регулювання є державні органи влади та їх представництва на місцях.

Методом здійснення оцінки ефективності партнерської взаємодії є запропонована автором комплексна модель - “Куб ефективності партнерства”, що передбачає співставлення між собою величин складових партнерства (аспектів), що виходять з його сутності: організаційного (рівні якості і цінності послуг); економічного (рівень ефективності діяльності партнерів); соціального (стан взаємовідносин між учасниками партнерства).

Модель “Куб ефективності партнерства” будується в тривимірній системі координат, кожна вісь якої відповідає певному аспекту. Поєднання значень різних показників, розрахунок яких здійснюється за допомогою розробленої мультиатрибутивної моделі, дає змогу виділити шість основних зон, що відповідають певному рівню ефективності партнерства: високий; середній, що близький до зростання; середній; середній, що близький до зниження; низький; зона невизначеності рівня ефективності партнерства. Позитивним в розробці цієї моделі є її прикладний характер, можливість використання на будь-якому етапі реалізації відносин партнерства, а також одночасне поєднання кількісних і якісних показників, можливість визначення впливу окремого показника на загальний рівень ефективності партнерства.

ВИСНОВКИ

Результатом дослідження є теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, пов'язаного з плануванням і регулюванням партнерських відносин у сфері туризму. Головні наукові і практичні результати полягають у наступному:

1. Визначено, що туризм є однією з перспективних сфер національного господарства, виступаючи як мультиплікатор, акумулюючий і агрегуючий механізм. Доведено існування її тісного взаємозв'язку з іншими сферами економіки, що формують матеріальну базу й інфраструктуру сфери туризму, відчувають на собі вплив з боку туризму.

2. Доведено доцільність здійснення управління сферою туризму в сучасних умовах шляхом налагодження партнерських відносин на всіх рівнях (міжнародному, національному, мезо- та мікрорівні) як передумови для ефективного розвитку туризму. Визначено сутність “партнерських відносин” і “партнерства” з соціальної та економічної точок зору. З економічної точки зору, партнерство є формою налагодження ефективної системно-комплексної взаємодії суб'єктів господарювання шляхом спільного створення умов для узгодження й задоволення їх індивідуальних економічних інтересів за рахунок існування ефекту синергії. Зміст партнерських відносин полягає в узгодженні дій та інтересів учасників за рахунок існування між ними взаємної зацікавленості. Обґрунтовано доцільність їх налагодження в сучасних ринкових умовах, що вимагають здійснення діяльності суб'єктами шляхом консолідації, а не конфронтації. Уточнено співвідношення основних форм налагодження взаємодії між ринковими суб'єктами “партнерство” і “співробітництво”, що є схожими за принципами здійснення, однак різняться за способом реалізації і результатами, на досягнення яких спрямовані.

3. Виявлено, що державні законодавчі та виконавчі органи та органи місцевого самоврядування забезпечують діяльність підприємств туристичної сфери, створюючи сприятливі ринкові умови для здійснення планування і регулювання відносин партнерства, однак не є безпосередніми учасниками процесів формування і реалізації туристичних продуктів. З урахуванням існуючих умов господарювання туристичні підприємства різних типів здійснюють планування і реалізацію відносин партнерства при формуванні та реалізації туристичних продуктів.

Автором запропоновано класифікацію різних типів партнерств між суб'єктами туристичного ринку відповідно до сукупності ознак: способу формування відносин (високоорганізоване, неорганізоване/ситуативне, організоване на посередньому рівні), залежно від рівня формування (міжнародне, національне, регіональне, галузеве, індивідуальне), часу існування (поточне, відновлене, майбутнє), рівня залучення суб'єктів (особисте чи через посередника) тощо.

4. Сформовано технологію планування і регулювання партнерських відносин. Визначено, що планування партнерських відносин у сфері туризму має здійснюватися на чотирьох рівнях (міжнародному, національному, регіональному, дестинацій), виявлено основні моделі розвитку партнерських відносин із зазначенням можливостей їх припинення і відновлення в майбутньому. Систематизовано основні способи реалізації партнерських відносин за рахунок спеціалізації, кооперації, диверсифікації і інтеграції. Виявлено, що державне регулювання партнерських відносин в сфері туризму є досить неефективним через декларативний і бланкетний характер положень чинних нормативно-правових актів, відсутність чітко розроблених механізмів його реалізації.

5. Ідентифікація партнерських відносин дозволила встановити, що основні туристичні суб'єкти залежно від виконуваних функцій різною мірою зацікавлені в налагодженні відносин партнерства. Визначено, що найбільш зацікавленими є туристичні оператори та агенти, однак вони в основному будують відносини партнерства ситуативно. Доведено, що процеси планування і регулювання партнерських відносин у сфері туризму є недостатньо науково обґрунтованими. Виявлено, що спосіб здійснення партнерства і умови, відповідно до яких відбувається їх реалізація, впливають на формування ціни туристичного продукту за рахунок створення спеціальних умов взаємодії (надання знижок, підвищення розмірів комісійних винагород тощо). Чітке визначення механізму дій і розподілу прибутків у результаті здійснення економічної взаємодії партнерів забезпечують отримання додаткових вигод кожним окремим учасником, позитивно впливаючи на рівень розвитку сфери туризму в цілому.

6. Доведено, що передумовою налагодження ефективних відносин партнерства є обґрунтований вибір потенційного партнера. Розроблено методичний підхід до вибору доцільного партнера шляхом систематизації різних типів показників у межах таких груп: економічні, фінансові, ділової активності, ефективності управління, маркетингу й виробництва. Адаптовано модель “Багатокутника”, що дає змогу одночасно порівнювати різних суб'єктів за рівнем доцільності обрання їх в якості партнера, співвідносити сильні й слабкі сторони підприємства-ініціатора партнерства та потенційного партнера як передумов для визначення можливих напрямів їх подальшого партнерства. На основі визначення сутності партнерства запропоновано комплексну модель оцінки ефективності партнерства - “Куб ефективності партнерства” відповідно до основних аспектів його здійснення: організаційного, економічного, соціального.

7. З метою оптимізації процесів планування партнерських відносин запропоновано: 1) переглянути і визначити повноваження основних учасників туристичного ринку (державних органів влади та їх представництв на місцях, органів місцевого самоврядування) для створення на ринку сприятливих умов господарювання; 2) основним суб'єктам туристичного ринку (туристичним операторам і агентам, закладам розміщення, харчування, транспортування та іншим) на основі створених умов господарювання планувати і реалізовувати свою діяльність шляхом налагодження партнерських відносин, визначаючи і розподіляючи сфери діяльності, повноваження та функції в процесі створення туристичних продуктів, забезпечуючи високий рівень їх якості та конкурентоспроможності; 3) залучити громадський сектор до розробки програм розвитку сфери туризму в межах певних дестинацій і регіонів, створення та забезпечення сприятливих умов здійснення туристичної діяльності.

8. Доведено необхідність здійснення регулювання як базової передумови забезпечення узгодженості в роботі всіх учасників партнерства, попередження виникнення збоїв у процесі їх реалізації. Відповідно до цього запропоновано концепцію державного регулювання партнерських відносин. Визначено необхідність на законодавчому рівні затвердити механізми створення сприятливих ринкових умов для розвитку партнерства, вдосконалення процедур ліцензування, стандартизації та сертифікації, зафіксувати їх у спеціальних нормативно-правових актах, програмах і стратегіях. Сформульовано адміністративні напрями регулювання, спрямовані на формування ефективної інфраструктури шляхом розробки дієвих програм залучення інвестицій, здійснення активної інформаційної підтримки партнерської діяльності, створення спеціально уповноваженого органу-представника, забезпечення підготовки та перепідготовки кадрів, що спеціалізуються на питаннях створення й функціонування партнерств. Зазначено, що в рамках економічних напрямів особливу увагу в умовах фінансової кризи необхідно приділити розробці та реалізації заходів, спрямованих на детінізацію сфери туризму, вдосконалення податкової системи, активізацію діяльності суб'єктів туризму, формування спеціальних цільових фондів фінансування існуючих партнерств, стимулювання їх налагодження в майбутньому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Татаринцева А. С. Роль партнерів у забезпеченні конкурентоспро-можності підприємств / А. М. Бузні, А. С. Татаринцева // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць : [в 5 т.] / Дніпропетровський нац. ун-т. - Д., 2007. - Вип. 222. - Т. 2. - С. 312-318. Особистий внесок: оцінено економічну ефективність налагодження і здійснення взаємодії з партнерами, обґрунтовано доцільність їх залучення в процеси реалізації туристичних продуктів (0,16 д.а.).

2. Татаринцева А. С. Досвід розробки маркетингу відносин зі споживачами у туристичній галузі (на прикладі туристичного підприємства ПП «Дімона-авіатур») / А. С. Татаринцева // Экономика и управление : науч.-прак. журн. - 2007. - № 2. - С. 70-75 (0,43 д.а.)

3. Татаринцева А. С. Сучасні аспекти маркетингового співробітництва в сфері туризму / А. С. Татаринцева // Культура народов Причерноморья : науч. журн. - 2007. - № 103. - С. 198-200 (0,24 д.а.).

4. Татаринцева А. С. Методологічні підходи до визначення поняття «партнерство» / А. С. Татаринцева // Наука молода : зб. наук. праць молодих вчених / Тернопільський нац. економічний ун-т. - Тернопіль, 2007. - Вип. 8. - № 7. - С. 145-150 (0,59 д.а.).

5. Татаринцева А. С. Формування стратегії партнерських відносин як інноваційного напрямку вдосконалення підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки / А. С. Татаринцева // Прометей : регіон. зб. наук. праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України; Інститут економіко-правових досліджень НАН України. - Донецьк, 2007. - Вип. 2 (23). - С. 125-29 (0,42 д.а.).

6. Татаринцева А. С. Методика оцінки ефективності стратегії партнерських відносин / А. С. Татаринцева // Вісник Хмельницького національного університету. Сер. “Економічні науки” : наук. журн. - Хмельницький, 2008. - № 6. - Т. 2. (122).- С. 89-94. (0,38 д.а.).

7. Татаринцева А. С. Дослідження стану і перспектив використання туристичного потенціалу Запорізької області на основі впровадження стратегії партнерства / А. С. Татаринцева // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць : [в 5 т.] / Дніпропетровський нац. ун-т. - Д., 2008. - Вип. 245. - Т. 1. - С. 139-146 (0,49 д.а.).

Публікації в інших наукових виданнях:

8. Татаринцева А. С. Стратегія партнерських відносин як об'єкт наукових досліджень / А. С. Татаринцева // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: Четверта міжнар. наук.-прак. конф. молодих вчених, Тернопіль, 22-23 лютого 2007р. : тези доп. : [у 2 ч.] - Тернопіль, 2007. - Ч.І. - С. 353-355 (0,11 д.а.).