Механізм управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 338.48 (477): 65.011.4

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(підприємства туристично-рекреаційного комплексу)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

Корогодова Олена Олександрівна

Сімферополь -- 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Герасимчук Василь Гнатович, Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри міжнародної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Семенов Василь Федорович, Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри регіональної економіки та екології

кандидат економічних наук, доцент Бойко Маргарита Григорівна, Київський національний торговельно-економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу

Захист дисертації відбудеться 4 грудня 2009 р. об 1100 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.06 у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, проспект академіка Вернадського, 4, корпус “А”.

Автореферат розісланий 4 листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С. Ю. Цьохла



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Важливим напрямом наукових розробок у сфері економіки є дослідження механізму ефективності підприємств і застосовування на практиці отриманих результатів. Зазначена категорія відображає результативність використання ресурсів для задоволення потреб суспільства, а, отже, й сам сенс існування підприємства як основної ланки національної економіки. Аналіз еволюції економічної думки свідчить про те, що проблема управління ефективністю підприємницької діяльності існувала з початку зародження економічних відносин. Видатні дослідники оцінювали її економічний зміст, критерії та показники. Вагомий внесок у теорію дослідження ефективності підприємств зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: О. С. Астахов, В. В. Білик, В. Г. Герасимчук, В. В. Дорофієнко, О. В. Єфремов, Г. Б. Клейнер, В. Л. Макаров, Е. Нілі, Л. І. Новік, Є. В. Омельченко, А. Е. Розенплентер, В. П. Соловйов, Р. А. Фатхутдінов, В. Г. Чирков та ін.

Ефективне функціонування підприємств визначає пріоритетні галузі національної економіки. Одним з перспективних напрямів і оптимальних способів розв'язання соціально-економічних проблем є розвиток підприємств рекреаційного комплексу, що мають природно-ресурсне, інфраструктурне, працересурсне, організаційно-інформаційне забезпечення у ряді регіонів України. Проблемам ефективності рекреаційного господарства та його територіальній організації присвячені дослідження М. В. Багрова, І. В. Бережної, А. М. Бузні, М. Г. Бойко, В. О. Василенка, П. В. Гудзя, Б. М. Данилишина, І. М. Дишлового, М. І. Долішнього, О. В. Живицького, В. І. Крамаренко, Т. Л. Миронової, М. М. Нагорської, С. П. Наливайченко, Й. М. Петровича, В. А. Подсолонка, В. Ф. Семенова, Н. Д. Свірідової, Т. М. Скоробогатової, Д. М. Стеченка, Є. В. Хлобистова, С. Ю. Цьохли, І. М. Яковенко та ін.

Аналіз публікацій дає змогу дійти висновку, що дослідження проблеми ефективності рекреаційних підприємств ще не знайшли достатнього наукового обґрунтування. Актуальність обраної автором теми зумовлена необхідністю більш поглиблено дослідити науково-методологічні та прикладні аспекти механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу з урахуванням новітніх тенденцій глобалізації та інформатизації економіки.

Результатом рекреації є досягнення оздоровчого ефекту людини, що відбивається у покращанні результатів суспільного виробництва. Внаслідок цього виникає необхідність забезпечення прозорості врахування економічного ефекту від послуг із використанням інформаційно-комунікаційних технологій, яке сприятиме вдосконаленню процесів інформаційної взаємодії органів державної влади, підприємств і споживачів. Зазначена процедура потребує виваженого впровадження методичних підходів до розробки автоматизованої системи виміру ефекту від послуг і наступної рейтингової оцінки підприємств для забезпечення вдосконалення механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у відповідності з планом науково-дослідної роботи кафедри економіки та маркетингу Севастопольського національного технічного університету "Розробка та реалізація ринкової моделі системи господарювання" (номер державної реєстрації 0100U001576). Особистим внеском здобувача є виконання розділу "Проблеми та перспективи розвитку рекреаційного комплексу регіону", де автором проведено поглиблений аналіз діяльності й запропоновано принципи діагностики ефективності підприємств рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим і м. Севастополь.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних засад, методичних і практичних рекомендацій вдосконалення механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу.

Для досягнення сформульованої мети визначено такі завдання:

теоретично обґрунтувати сутність дефініції "ефективність підприємницької діяльності" та внести уточнення до понятійного апарату механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу;

визначити концептуальні принципи механізму управління ефективністю підприємств і класифікувати види ефективності підприємств рекреаційного комплексу;

розробити пропозиції з удосконалення підходів до діагностики ефективності підприємств рекреаційного комплексу;

провести дослідження показників ефективності підприємств рекреаційного комплексу та здійснити бальну оцінку рекреаційного потенціалу курортних об'єктів АР Крим;

виявити фактори впливу на процес управління ефективністю рекреаційних підприємств;

запропонувати методику рейтингової оцінки механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу;

вдосконалити механізм управління рекреаційною привабливістю підприємств на основі виділення чинників рекреаційного потенціалу, ціноутворення та якості послуг підприємств рекреаційного комплексу;

обґрунтувати методичний підхід до оцінки ефекту послуг на основі впровадження автоматизованої системи його виміру.

Об'єктом дослідження виступають процеси управління підприємствами рекреаційного комплексу України.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та науково-практичні засади вдосконалення механізму управління ефективністю рекреаційних підприємств.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є засади діалектичної логіки та системний підхід до вивчення процесів управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу. В дисертації використано структурно-функціональні, економіко-математичні та статистичні методи, а саме: гіпотетико-дедуктивний, статистико-часовий та індуктивний методи (для пізнання сутності досліджуваних явищ та процесів рекреаційної сфери); емпіричного пізнання (спостереження, порівняння) і методи експертних оцінок (для здійснення бальної оцінки природних та історико-культурних рекреаційних ресурсів АР Крим); елементарно-теоретичного аналізу та синтезу (для класифікації курортних об'єктів рекреаційного комплексу за рейтинговою шкалою); екстраполяція трендів (для виявлення динаміки сезонного фактору); експертних оцінок (для визначення впливу природоресурсних і сервісних параметрів на політику ціноутворення); програмне середовище розробки Microsoft Visual Studio 7.1 із застосуванням мови програмування С# (для визначення предметної області для побудови автоматизованої системи виміру ефекту послуг підприємств і наступної рейтингової оцінки підприємств); програмні засоби Microsoft Excel (для обробки первинної інформації).

Інформаційною базою є матеріали Держкомстату України, Міністерства культури і туризму України, Міністерства охорони здоров'я України, Державної служби туризму і курортів України, Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим, Всесвітньої туристичної організації, управлінь обласних (районних) державних адміністрацій, комерційно-господарська та фінансова звітність підприємств галузі, а також праці вітчизняних і зарубіжних науковців.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розвитку теоретичних положень, обґрунтуванні і науково-методичному забезпеченні механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу, а саме: рекреаційний ціноутворення послуга управління

вперше:

запропоновано методичний підхід до розробки автоматизованої системи виміру економічного ефекту послуг підприємств, врахування оздоровчої динаміки у рекреантів та визначення рейтингу ефективності підприємств рекреаційного комплексу шляхом впровадження бази даних споживачів на рекреаційних підприємствах, у поліклінічних закладах, на веб-порталі Міністерства охорони здоров'я України;

удосконалено:

підхід до визначення концептуальних принципів механізму управління ефективністю, заснованих на каузальному методі та уточнено поняття економічної категорії "управління ефективністю";

методику рейтингової оцінки рекреаційних підприємств на підставі узагальнення інтегрованого показника їх діяльності за критерієм рекреаційної привабливості, яке має здійснюватися місцевими управліннями статистики з наступною консолідацією даних у звітності Держкомстату України;

поняття "рекреаційна привабливість", яке, на відміну від існуючих, більш точно відображає сутність попиту на послуги підприємств і сприяє розробці механізму управління рекреаційною привабливістю підприємств рекреаційного комплексу за критеріями рекреаційного потенціалу, цін та якості послуг підприємств;

набуло подальшого розвитку:

методичний підхід до досліджень механізму ефективності рекреаційних підприємств, в якому враховані наступні чотири чинники: управління рекреаційним потенціалом, управління ціноутворенням, управління якістю послуг, управління ринковою вартістю підприємств;

методичний інструментарій до діагностики чотирьох елементів функціонування підприємств рекреаційного комплексу: зовнішнього середовища, рекреаційного потенціалу, організаційного статусу, управлінського потенціалу;

принципи виміру ефекту послуг на основі автоматизації процесів управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу шляхом об'єднання аналітичних даних з рекреаційних підприємств і медичних закладів.

Практичне значення отриманих результатів. Основні стратегічні напрями розвитку підприємств рекреаційного комплексу регіону розглянуто на засіданні Управління економіки Євпаторійської міської ради (довідка № 509 від 16.03.2009). Методика, методи та інструментарій формування рекреаційної привабливості застосовуються у Об'єднанні організацій роботодавців м. Євпаторія при розробці рекомендацій підвищення ефективності підприємств санаторно-курортного комплексу (довідка № 28-к від 18.03.2009). Методика рейтингової оцінки підприємств використовується в процесі управління ефективністю ДОЦ “Мрія”(довідка № 78 від 12.03.2009) та Кримського республіканського відділення Українського союзу промисловців і підприємців (довідка № 182 від 02.03.2009). Модель виміру ефекту від користування послугами підприємств впроваджено у ДСОЦ “Маяк” (довідка № 69 від 24.02.2009), Волинському обласному санаторії матері і дитини "Турія" (довідка № 211 від 14.03.2009) та у комунальному підприємстві-санаторії матері і дитини "Пролісок" (довідка № 166 від 03.03.2009). Методику визначення якості лікувально-профілактичної рекреації включено в програму роботи Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим (довідка № 01-29/545 від 24.03.2009).

Основні наукові результати є базисом для подальших досліджень і використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Основи економічної теорії”, "Економіка підприємства" в Національному технічному університеті України "КПІ" МОН України (довідка № 87 від 26.02.09).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача в зазначені праці вказано в авторефераті у переліку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації та результати проведених досліджень доповідалися автором на І конгресі фізіотерапевтів і курортологів АР Крим "Курорти Криму у сучасних соціально-економічних умовах", м. Євпаторія, 2001 р.; на І науково-практичному семінарі "Міжнародне науково-технічне співробітництво", м. Київ, 2005 р.; на конференціях різного рівня: міжнародних ("Особливості формування системи сталого розвитку Севастопольського регіону", м. Севастополь, 2002 р.; "Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації", м. Сімферополь, 2006 р.; "Крок молоді у майбутнє", м. Київ, 2006 р.), всеукраїнських ("Маркетинг у третьому тисячолітті", м. Донецьк, 2006 р.); регіональних ("Міжнародне науково-технічне співробітництво", м. Київ, 2006 р.), а також обговорювалися на наукових семінарах аспірантів і молодих вчених Севастопольського національного технічного університету та Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут".

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 17 наукових робіт загальним обсягом 6,8 друк. арк. (особисто автору належить 5,11 друк. арк.), із них -- 8 статей у провідних фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, 13 додатків на 14 сторінках, переліку використаних джерел з 189 найменувань на 17 сторінках, 32 рисунків на 21 сторінці, 17 таблиць на 12 сторінках. Обсяг основного тексту дисертаційної роботи складає 157 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі “Теоретичні основи управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу” висвітлено та поглиблено теоретичні підходи до оцінки ефективності підприємницької діяльності, доповнено концептуальні принципи механізму управління ефективністю підприємств, розглянуто особливості ефективності підприємств рекреаційного комплексу.

У роботі встановлено відмінності дефініції понять "ефективність підприємства" та "ефективність діяльності підприємства". Залежно від ознак ефективності запропоновано класифікацію видів ефективності підприємства за наступними критеріями: а) за характером витрат і результатів -- технологічна, соціальна, екологічна, психологічна, економічна; б) за характером впливу підприємства на зовнішнє середовище -- соціальна, екологічна, ринкова, глобальна, інституціональна, адаптивна, аллокаційна; в) за тривалістю ефекту -- первісна, мультиплікаційна; г) за локалізацією -- операційна, системна. Запропоновано дослідження розглянутих видів ефективності каузальним методом.

Зроблено висновок про те, що ефективність підприємств -- економічна категорія, що відображає результативність розміщення ресурсів, втілюється у досягненнях науково-технічного прогресу, відбивається у індексі людського розвитку. Закон управління ефективністю визначено як загальний об'єктивний економічний закон, який передбачає те, що в умовах ринкової та змішаної економічної системи господарюючий суб'єкт прагне максимізувати ефективність підприємства ().

У ході дослідження встановлено, що ефективність формування та розвитку підприємств рекреаційного комплексу (РК) обумовлена низькою органічною будовою капіталу у рекреаційній галузі, наслідком чого є висока норма прибутку. РК являє собою систему відкритого типу, що характеризується взаємозв'язками елементів національної економіки окремої країни та світового господарства. Необхідність дослідження ефективності рекреаційних підприємств обумовлена стимулюючою роллю рекреації у розвитку будівництва, торгівлі, сільського господарства, зв'язку, виробництва предметів споживання та інших галузей. Ефективність підприємств рекреаційного комплексу відображає потреби населення у рекреації: подовження тривалості життя громадян країни та підвищення їхньої дієздатності є важливим фактором формування індексу людського розвитку.

Висунена гіпотеза про те, що механізм управління ефективністю підприємств (УЕП) РК складається з чотирьох елементів: 1) управління рекреаційним потенціалом підприємства; 2) управління якістю послуг; 3) управління ціноутворенням; 4) управління ринковою вартістю підприємства.

Визначено концептуальні принципи механізму УЕП РК: відповідність економічним законам, концептуальність, системність, цілеспрямованість, результативність (рис. 1).

На підставі проведеного аналізу існуючих теоретичних дефініцій та узагальнень визначено механізм управління ефективністю рекреаційного підприємства як низку економічних стимулів і організаційних заходів, які спрямовані на конвергенцію елементів командно-адміністративної та ринкової систем у формування системи управління, за наслідками якої зростає рекреаційна привабливість підприємства. Проведено аналіз відмінностей категорій "аттрактивність", "туристична привабливість", "рекреаційна привабливість". Рекреаційна привабливість, на нашу думку, є економічною категорією, що відображає дію закону попиту на рекреаційні послуги і включає три компоненти: рекреаційний потенціал підприємства, ціну і якість послуг підприємства.

Другий розділ "Діагностика підприємств рекреаційного комплексу" присвячено визначенню підходів до діагностики підприємств рекреаційного комплексу, аналізу показників ефективності підприємств рекреаційного комплексу, дослідженню способів оцінки факторів впливу на ефективність рекреаційних підприємств.

За результатами аналізу теоретичних джерел і практичної діяльності підприємств рекреаційного комплексу встановлено, що серед підходів до діагностики рекреаційних підприємств доцільним вбачається дослідження їх ефективності із застосуванням наступних елементів: зовнішнє середовище підприємства, рекреаційний потенціал, організаційний статус, управлінський потенціал. Серед параметрів зовнішнього середовища відокремлено визначення основних характеристик РК, рівня конкуренції та технологій.

Враховуючи дані джерел статистичної інформації, зазначено, що в Україні найбільшою освоєністю, розвитком і удосконаленням структури рекреаційного господарства відзначається АР Крим, де рекреація є провідною галуззю спеціалізації. Пріоритетність розвитку рекреаційної галузі Кримського півострову обумовлена тим, що рекреаційний потенціал регіону є визначальною умовою для спеціалізації території, яка виступає в ролі критерію формування територіального комплексу АР Крим. На цей регіон припадає понад 35% санаторно-курортного фонду, 30% будинків відпочинку та пансіонатів і близько 18% туристичних баз України.

Проблемна ситуація полягає у протиріччі між прибутковістю підприємств (що залежить від кількості споживачів) та погіршенням екологічної системи регіону (обумовленої ростом потоків рекреантів). Становить інтерес визначення політики у об'єднанні економічних і екологічних цілей. Ця мета відображає як зовнішню сторону ефективності (споживчу вартість продукту), так і внутрішню (фактичну вартість). Зазначено, що при складанні конкурентної карти курортних об'єктів АР Крим в першу чергу необхідно ураховувати кліматобальнеологічний фактор, оскільки для Кримського регіону він є курортоутворюючим чинником. Аргументовано, що для підприємств рекреаційного комплексу АР Крим основними конкурентами є курорти Чорноморсько-середземноморського регіону, Атлантичного узбережжя Європи, тому що саме на ці регіони спрямовано попит аналогічної цільової групи рекреантів.

У ході дослідження встановлено, що для управління рекреаційним потенціалом підприємств РК передбачається визначення рекреаційних об'єктів, які представляють найбільший інтерес для рекреантів, орієнтації на той або інший вид туризму; виділення пріоритетних видів туризму, оцінка граничних величин туристичних ресурсів. Проведено аналіз курортних зон Автономної Республіки Крим з точки зору їх рекреаційної привабливості за допомогою методів статистичних спостережень та ранжування. Рекреаційний потенціал пропонується оцінювати за формулою (1):

де RP -- рекреаційний потенціал (у балах);

ai -- визначені параметри;

n -- кількість параметрів.

На основі отриманих бальних оцінок проведено групування регіонів. Результати ранжування підприємств рекреаційного комплексу представлено у табл. 1.

Таблиця 1 - Результати, отримані за шкалою рекреаційного потенціалу

Місце	Відвідуваність	Природні ресурси	Культурно--історичні ресурси	Бали оцінки рекреаційного потенціалу
Алушта	9	8	8	8
Бахчисарай	6	6	8	7
Гурзуф	6	6	6	6
Євпаторія	10	9	9	9
Керч	7	6	9	7
Судак	7	6	8	7
Сімферополь	10	5	7	7
Севастополь	9	10	10	10
Феодосія	7	8	7	7
Ялта	10	10	10	10

Запропонована методика має значення для виділення та розвитку другорядних районів з метою перенесення рекреаційного навантаження для подальшого поліпшення екологічного стану АР Крим.

У дослідженні здійснено оцінку впливу різноманітних факторів на ефективність рекреаційних підприємств. Серед таких факторів визначено: зовнішні (статичні -- сукупність природно-географічних і культурно-історичних чинників -- рекреаційний потенціал і динамічні -- демографічні, соціально-економічні, матеріально-технічні та політичні) та внутрішні (екстенсивні -- зростання чисельності працівників, збільшення матеріальних ресурсів в обороті, будівництво нових об'єктів; інтенсивні -- підвищення кваліфікації персоналу, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, раціональне використання ресурсів).

У ході дисертаційної роботи виявлено, що особливе місце серед інших чинників займає фактор сезонності, який здійснює вплив на ефективність діяльності рекреаційних підприємств таким чином, що , де -- ефективність, а -- вказаний фактор. Обсяг реалізованих послуг має виражений сезонний характер, який обумовлений багатьма факторами (порою року, періодом відпустки, канікулами та ін.). В процесі аналізу та планування обсягу реалізованих послуг рекреаційного підприємства необхідно ураховувати закономірність відхилень показників окремих місяців від середньорічних.

З цією метою проводилось статистичне вивчення сезонних коливань попиту на послуги досліджуваних підприємств АР Крим методом ковзної середньої за період 1996-2008 рр. Відповідно до існуючих статистичних підходів виміру сезонності, були поставлені такі завдання: встановити загальну тенденцію зміни досліджуваного явища у часі; охарактеризувати ступінь сезонності; виявити фактори, що викликають сезонні коливання; проаналізувати вплив фактору сезонності на ефективність підприємств рекреаційного комплексу регіону. Інформаційною базою для проведення аналізу були матеріали управлінь статистики м. Сімферополь та м. Євпаторія.

Найбільш значні сезонні коливання цін спостерігались у 2000 та 2001 роках. Це пов'язано з загальним підвищенням цін і одночасно, зі зниженням цін послуг, яке здійснювалось для залучення відпочиваючих в періоди "низьких" та "мертвих" сезонів. Аналіз доходів від послуг підприємств рекреаційного комплексу показав, що сезонні коливання в АР Крим значно впливають на рівень річних доходів цієї галузі та супутніх. За результатами статистичних досліджень виявлено, що показники доходів з червня по вересень становлять майже половину їх значень у місяці максимального розгортання ліжко-місць, а в травні й жовтні - менше, ніж одну третину. Сезонні коливання проявляються й у сферах, що обслуговують рекреаційний комплекс. Найвищій рівень рентабельності рекреаційних установ спостерігався у 1996 р. (16,7 %), найнижчий у 1999 р. (0,03 %), після чого зріс до 6,3 % в 2007 р. Така тенденція обумовлена, насамперед, підвищенням цін на рекреаційні послуги. Серед інших рекреаційних установ санаторно-курортні заклади мають найнижчий рівень оборотності дебіторської заборгованості протягом всього досліджуваного періоду. Заходами по зниженню показника для пансіонатів можуть бути: часовий аналіз отримання платежів, факторинг, списання частини боргів як збитків періоду.

За результатами інтерв'ювання керівників рекреаційних підприємств м. Євпаторія, встановлено, що основними методами ціноутворення на послуги підприємств рекреаційного комплексу є витратний та адміністративний. Але в умовах глобалізації та інформатизації суспільства важливу роль набуває відповідність стандартів якості послуг підприємств рекреаційного комплексу України міжнародним вимогам. В подібних умовах доцільним вбачається перехід до нормативно-параметричного методу встановлення ціни, зокрема, методом експертної оцінки споживчої вартості послуги, бальним способом співставлення цін.

За результатами діагностики ефективності підприємств рекреаційного комплексу зазначено, що найбільшими проблемами, що перешкоджають ефективному використанню ресурсів підприємств та залученню потоків рекреантів, є: значний вплив сезонного фактору на діяльність підприємств, фінансова обмеженість, протиріччя між потребою у залученні додаткового числа рекреантів з одночасним погіршенням навколишнього середовища від перевищення припустимого антропогенного навантаження, низький попит на послуги рекреаційних підприємств клієнтів з високим рівнем доходів, недосконалі методи ціноутворення на послуги.

У третьому розділі "Принципи удосконалення механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу" викладено методику рейтингової оцінки механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу, розроблено механізм управління рекреаційною привабливістю підприємств рекреаційного комплексу, запропоновано принципи автоматизації системи виміру ефекту послуг підприємств рекреаційного комплексу.

В ході дослідження виявлено, що аспектами рейтингового управління для підприємств рекреаційного комплексу є: внутрішнє та зовнішнє рейтингове управління, причому у першому випадку об'єктом є сама економічна система та її конкуренти (база для порівняння), а метою є посилення позитивного іміджу системи у зовнішньому середовищі (рис. 2). Об'єктом зовнішнього рейтингового управління є партнери та контрагенти рекреаційної системи. Потенційними користувачами процедур рейтингу виступають інвестиційні інститути, банки та рекреанти.

Аргументовано, що рейтингова оцінка підприємств рекреаційного комплексу має розраховуватися за такою формулою (2):

де -- рейтинг підприємства рекреаційного комплексу (у балах);

а1 -- оцінка рекреаційного потенціалу підприємства (у балах);

а2 -- оцінка ціноутворення підприємства (у балах);

а3 -- оцінка якості послуг підприємства (у балах);

k1 -- коефіцієнт, який отримано у результаті сегментаційного дослідження рекреаційного потенціалу підприємства (у одиницях);

k2 -- коефіцієнт, який отримано у результаті сегментаційного дослідження цін на послуги підприємства (у одиницях);

k3 -- коефіцієнт, який отримано у результаті сегментаційного дослідження якості послуг підприємства (у одиницях).

Визначення рекреаційного потенціалу підприємства розраховується за формулою 1 (с. 8). Визначення ціни ресурсу пропонується здійснювати за допомогою коефіцієнтного методу та експертних оцінок за формулою (3):

де -- оцінка природних і сервісних параметрів (у балах);

-- визначені параметри природних ресурсів (у балах);

-- визначені параметри сервісних ресурсів (у балах);

-- коефіцієнт природних ресурсів (у одиницях);

-- коефіцієнт сервісних ресурсів (у одиницях).

Зазначені процеси пропонується здійснювати із застосуванням експертних оцінок значущості параметрів продукції для певного сегменту споживачів, при чому кожному елементу присвоюється відповідна кількість балів. Порівняння оцінювання оперує двома критеріями для формування ціни (природні ресурси, сервісні параметри) та передбачає визначення співвідношення цих умов залежно від профілю установи, яке з'ясовується методом вагових коефіцієнтів. Для визначення кожного з коефіцієнтів пропонується застосовувати суму параметрів видів певного фактору. Види ресурсів оцінюються за десятибальною шкалою. Для переведення цінового параметру із бальної оцінки у грошову використовується наступний методичний прийом: кожному балу відповідає певна кількість визначених грошових одиниць. Таким чином, у результаті отримується ціна ресурсу (послуги підприємства).

У результаті дослідження наукових праць, присвячених дослідженню економічного ефекту від послуг підприємств рекреаційного комплексу, зазначено, що послуги сприяють не тільки зміцненню здоров'я населення, але й зниженню щорічних втрат національної економіки від тимчасової непрацездатності, інвалідності й передчасної смертності громадян.

Для визначення якості послуг, які відображають економічний прямий та непрямий ефект від рекреації, пропонується після проведення оцінки стану рекреантів на момент прибуття у санаторно-курортний заклад та на момент виписки протягом року методом спостережень фіксувати відхилення звичайних можливих звернень до відповідних установ по медичну допомогу.

Дослідження, що проводилось на підприємствах рекреаційного комплексу АР Крим, показало, що статистика непрямого ефекту від користування послугами підприємств відсутня з причин територіальної роз'єднаності оздоровчих установ і медичних закладів. З метою урахування оздоровчого ефекту населення від послуг підприємств розроблено предметну область для побудови автоматизованої системи, що складається з розподіленої в установах охорони здоров'я бази даних із центральним сховищем показників на відповідному веб-порталі Міністерства охорони здоров'я України, на підставі яких визначається рейтинг підприємств рекреаційного комплексу за показником якості (рис. 3). За результатами проведеного ранжування рекреаційних підприємств пропонується проводити диференційовану фіскальну політику.

Ефективність впровадження автоматизованої системи виміру ефекту від рекреації пропонується розраховувати за формулою (4):

де -- ефективність впровадження автоматизованої системи;

-- ефект від впровадження;

-- витрати на впровадження.

Ефект від впровадження автоматизованої системи розраховується за формулою (5):

де -- економія на оплаті листків тимчасової непрацездатності у результаті застосування рекреаційних послуг підприємства;

-- економія від зменшення часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку із застосуванням рекреаційних послуг підприємства;

-- економія від зниження затрат на поліклінічне обслуговування.

Розрахунок витрат на впровадження автоматизованої системи проведено за формулою (6):

де -- витрати на розробку програмного забезпечення;

-- витрати на оснащення робочих місць у санаторно-курортних і медичних закладах;

-- витрати на оплату праці.

Наведений методичний підхід до розроблення автоматизованої системи виміру ефекту послуг підприємств рекреаційного комплексу є ефективним в умовах інформаційно-інноваційної економіки, що зорієнтована на оптимальне використання доступних суспільству ресурсів на базі використання інформаційно-комунікаційних технологій та перетворення знань й інформації на реальні продуктивні сили.

Здійснення рейтингової оцінки підприємств рекреаційного комплексу регіону є доцільним для аналізу, контролю, обліку, прогнозування та регулювання діяльності підприємств, тому методику обчислення рейтингу можна інтерпретувати як цільову функцію рейтингового управління, значення якої є індикатором механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано прикладне вирішення наукового завдання відносно удосконалення механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу. Сформульовані, обґрунтовані і подані в роботі організаційні і методичні рішення, які конкретизують і деталізують теоретичні і концептуально-методологічні результати дослідження, створюють основу їх практичної реалізації. Проведені дослідження дали змогу зробити ряд теоретичних узагальнень, опрацювати науково обґрунтовані рекомендації, зокрема:

Зазначено, що ефективність підприємницької діяльності є динамічною економічною категорією, яка відображає результативність розміщення ресурсів, втілюється у досягненнях науково-технічного прогресу, відбивається у індексі людського розвитку. Закон управління ефективністю визначено як загальний об'єктивний економічний закон, який передбачає те, що в умовах ринкової та змішаної економічних систем господарюючий суб'єкт прагне максимізувати ефективність підприємства (). Залежно від ознак ефективності запропоновано класифікацію видів ефективності підприємства за критеріями характеру витрат і результатів, впливу підприємства на зовнішнє середовище, тривалістю ефекту, локалізацією.

Механізм управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу визначаємо як низку економічних стимулів і організаційних заходів, які спрямовано на конвергенцію елементів командно-адміністративної та ринкової систем у формування рекреаційної привабливості підприємства. Аргументовано, що механізм управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу складається з чотирьох елементів: управління рекреаційним потенціалом, політикою ціноутворення, якістю послуг, ринковою вартістю підприємства. Автоматизація процесів виміру ефекту послуг сприятиме підвищенню ефективності підприємств рекреаційного комплексу. Механізм управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу відбувається на принципах відповідності економічним законам, концептуальності, системності (чітка послідовність дій та взаємообумовленість роботи факторів, які корегують процес УЕП), цілеспрямованості (у корегуванні системних елементів УЕП в залежності від ринкових флуктуацій при незмінності основної ідеї УЕП), результативності (динаміка ринкової вартості рекреаційних підприємств, працездатності робочої сили, ефективності національної економіки).

На основі аналізу наукового досвіду подано авторське тлумачення визначення поняття "рекреаційна привабливість", яку ми пропонуємо застосовувати для відображення дії закону попиту на рекреаційні послуги. Рекреаційна привабливість підприємства має містити три компоненти: рекреаційний потенціал, ціну послуг і якість послуг. Розроблено методику її оцінки для підприємств рекреаційного комплексу.

За результатами аналізу сучасних підходів до діагностики підприємств рекреаційного комплексу виділено та запропоновано наступні елементи: аналіз зовнішнього середовища (ринки, рівень конкуренції та технологій); аналіз рекреаційного потенціалу (фінансові ресурси, культурно-історичні ресурси, природні ресурси); аналіз організаційного статусу (форми господарювання, організаційна структура, механізм господарювання, кадровий потенціал); аналіз управлінського потенціалу (стиль управління, розподіл влади, управлінські зв'язки, управління персоналом). Аналіз курортних об'єктів АР Крим з точки зору їх рекреаційної привабливості за допомогою методів статистичних спостережень та ранжування показав, що найбільший рекреаційний потенціал мають такі регіони, як Євпаторія, Севастополь, Ялта. На основі отриманих бальних оцінок проведено групування регіонів. Ця методика має значення для виділення та розвитку другорядних районів із метою перенесення рекреаційного навантаження для подальшого поліпшення екологічного стану півострову.

Запропоновано класифікацію факторів макро- та мікросередовища підприємств рекреаційного комплексу, де вбачається доцільним розгляд природно-екологічних, соціально-демографічних, політико-правових, науково-технічних, економічних і міжнародних факторів. Серед факторів впливу на ефективність рекреаційних підприємств виділено 2 групи: зовнішні (рекреаційний та геополітичний потенціал) і внутрішні (якість менеджменту та якість маркетингу). Аналіз доходів від послуг підприємств рекреаційного комплексу показав, що сезонні коливання в АР Крим значно впливають на рівень річних доходів цієї галузі та супутніх. Згладжування сезонності є першочерговою задачею реорганізації рекреаційної діяльності в регіоні, що таким чином сприятиме підвищенню економічної ефективності підприємств галузі та зайнятості населення курортних об'єктів у міжсезоння.

Здійснення рейтингової оцінки підприємств рекреаційного комплексу регіону вбачається доцільним для застосуванні її у процесі управління ефективністю. Рейтинг використовується для аналізу, контролю, обліку, прогнозування та регулювання діяльності підприємств. Методику обчислення рейтингу можна інтерпретувати як цільову функцію рейтингового управління, значення якої є індикатором механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу.

Механізм управління рекреаційною привабливістю підприємств запропоновано розглядати як управління рекреаційним потенціалом підприємства (за допомогою методів статистичних спостережень та ранжування), управління ціноутворенням підприємства (методом експертних оцінок і вагових коефіцієнтів), управління якістю послуг підприємства (методом виміру прямого та непрямого ефекту послуг).

Обґрунтовано методичний підхід до розроблення предметної області для впровадження централізованої автоматизованої системи виміру ефекту від послуг підприємств рекреаційного комплексу, яка передбачає створення комп'ютерної мережі у поліклінічних закладах та на підприємствах рекреаційного комплексу із наступною консолідацією даних на сервері Міністерства охорони здоров'я України. Ці заходи забезпечать прозорість рейтингової оцінки закладів рекреаційного комплексу, що сприятиме покращанню функціонування механізму управління ефективністю підприємств.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Корогодова Е.А. Перспективы развития рекреационно-туристической индустрии в регионе / Е.А. Корогодова // Экономика и управление. - 2000. -№ 4 (23). - С. 29 - 30 (0,2 д.а.).

2. Корогодова О.О. Оцінка чинників ефективності підприємств рекреаційного комплексу Криму / О.О. Корогодова // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). -- 2004. - Вип.3-4. - С. 589 - 595 (0,5д.а.).

3. Корогодова Е.А. Эффективность предприятий рекреационных комплексов: анализ деятельности и методика оценки / Е.А. Корогодова // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №5 (47). - С. 122 - 127 (0,36 д.а.).

4. Панченко М.П. Еволюція теоретичних підходів до визначення ефективності підприємницької діяльності / М.П. Панченко, О.О. Корогодова // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наук. праць Академії муніципального управління. - 2006. - Вип. 24. - С. 119-126 (0,6 д. а.).

5. Особистий внесок автора -- історичний огляд підходів до визначення ефективності підприємницької діяльності, пропозиція удосконалення термінів "ефективність підприємницької діяльності", "управління ефективністю" (0,4 д. а.).

6. Корогодова О.О. Еколого-економічні проблеми і механізми відтворення ресурсів рекреаційного комплексу Кримського регіону / О.О. Корогодова // Економічний вісник НТУУ „КПІ”. - 2006. - №3. -- С. 283-287 (0,37 д.а.).

7. Герасимчук В.Г. Управління ефективністю рекреаційних підприємств в умовах глобалізації / В.Г. Герасимчук, О.О. Корогодова // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 78. - С. 18-23 (0,45 д.а.).

8. Особистий внесок автора -- викладення методів виміру ефекту від користування рекреаційними послугами, методика розрахунку інтегрованого показнику рейтингу рекреаційних підприємств (0,3 д.а.).

9. Корогодова О.О. Напрями вдосконалення управління ефективністю підприємств територіального рекреаційного комплексу / О.О. Корогодова // Економічний вісник НТУУ „КПІ”. - 2007. - №4. - С. 334-338 (0,52 д.а.).

10. Герасимчук В.Г. Діагностика управління ефективністю підприємств територіального рекреаційного комплексу Автономної Республіки Крим / В.Г. Герасимчук, О.О. Корогодова // Вісник СевГТУ. - 2007. - Вип. 81: Економіка і фінанси. - C. 13-18 (0,51 д.а.).

11. Особистий внесок автора -- визначення методів аналізу рекреаційного потенціалу території, методика розрахунку інтегрованого показнику рейтингу рекреаційних підприємств (0,3 д.а.).

12. Корогодова Е.А. Устойчивое развитие рекреационного комплекса Севастопольского региона: материалы междунар. научн.-практ. конф. ["Особенности формирования системы устойчивого развития Севастопольского региона"]. (Севастополь, 25-27 октября 2002 г.). / М-во образования и науки Украины, Сев. держ. технічний ун-т. -- Севастополь: СевГТУ, 2002). - С.101-102 (0,1 д.а.).

13. Корогодова Е.А. Повышение эффективности предприятий регионального рекреационного комплекса: междунар. научн.-практ. конф. ["Управление организацией: диагностика, стратегия, эффективность"]. (Москва, 15-16 апреля 2004г.) / Московский государственный технический университет имени Н.Э. Баумана, Нац. технічний ун-т Украины "Киевский политехнический институт" и другие. -- М.: Издательский дом "МЕЛАП", 2004. -- С. 217 - 219 (0,1 д. а.).

14. Корогодова О.О. Методика формування ціни на рекреаційні послуги: матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. ["Маркетинг у третьому тисячолітті"], (Донецьк, 31 березня - 1 квітня 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Донец. держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. -- Донецьк: (ООО "Норд Комп'ютер"), 2006. -- С. 247-249 (0,1 д.а.).

15. Корогодова О.О. Інноваційно-інформаційні аспекти ефективності рекреаційних підприємств: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [„Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи ризики”], ( Львів, 11-13 травня 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Нац. ун-т „Львівська політехніка”. -- Львів: „Львівська політехніка”, 2006. -- С. 313-314 (0,09 д.а.).

16. Корогодова О.О. Міжнародні аспекти співробітництва у рекреаційній сфері: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. ["Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации"], (Сімферополь, 20-21 квітня 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Таврійський нац. ун-т ім. В.І. Вернадського. -- Сімферополь: Таврія, 2006. -- С. 124-125 (0,1 д.а.).

17. Корогодова О.О. Проблеми та перспективи розвитку екологічного туризму в Автономній Республіці Крим: матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. ["Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів"], (Донецьк, 11-13 квітня 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Дон. нац. технічний ун-т, Дон. нац. ун-т. -- Донецьк: ДонНТУ, 2006. -- С. 181-182 (0,08 д.а.).

18. Корогодова О.О. Ефективність діяльності підприємств рекреаційного комплексу / О.О. Корогодова // Зб. наукових праць НТУУ "КПІ" "Економічний вісник. - 2004. -№ 1. - С. 123 - 130 (0,53 д.а.).

19. Корогодова Е.А. Развитие санаторно-курортного комплекса Крыма / Е.А. Корогодова // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. - 2005.-- №1 (2). -- С. 30-31 (0,16 д.а.).

20. Панченко М.П. Проблеми та перспективи розвитку інвестиційної привабливості рекреаційних комплексів Автономної Республіки Крим / М.П. Панченко, О.О. Корогодова, Н.О. Волошина // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. - 2006. -- №2 (5). -- С. 36-44 (0,6 д.а.).

21. Особистий внесок автора - аналіз діяльності підприємств рекреаційного комплексу АР Крим та пропозиції покращання рекреаційної привабливості (0,16 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Корогодова О.О. -- Механізм управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 -- Економіка та управління підприємствами (підприємства туристично-рекреаційного комплексу). -- Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2009.

Дисертація присвячена проблемам удосконалення механізму управління ефективністю підприємств рекреаційного комплексу. Теоретично обґрунтовано сутність механізму управління ефективністю підприємств з позицій формування рекреаційної привабливості (управління рекреаційним потенціалом, управління ціноутворенням, управління якістю послуг); визначено концептуальні принципи механізму управління ефективністю підприємств.

Здійснено експертно-статистичну оцінку рекреаційного потенціалу курортних об'єктів рекреаційного комплексу АР Крим. Серед інших факторів впливу на ефективність підприємств проаналізовано фактор сезонності. Розроблено методичні рекомендації вдосконалення механізму рейтингу ефективності підприємств рекреаційного комплексу регіону. Обгрунтовано методичний підхід до розроблення автоматизованої системи виміру ефекту послуг підприємств рекреаційного комплексу.

Ключові слова: механізм управління ефективністю підприємств, підприємства рекреаційного комплексу, рекреаційна привабливість, рейтингова оцінка, управління якістю послуг, управління ціноутворенням, рекреаційний потенціал, автоматизована система виміру ефекту.



АННОТАЦИЯ

Корогодова Е. А. -- Механизм управления эффективностью предприятий рекреационного комплекса. -- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 -- Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). -- Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, 2009.

В диссертации осуществлено теоретическое обобщение и предложено прикладное решение научной задачи совершенствования механизма управления эффективностью предприятий рекреационного комплекса. В работе сформулированы, обоснованы и представлены организационные и методические решения, конкретизирующие и детализирующие теоретические и концептуально-методологические результаты исследования, которые создают основу их практической реализации.

Предложены концептуальные принципы механизма управления эффективностью предприятий рекреационного комплекса, а именно: соответствие экономическим законам, концептуальность, идеология, системность, результативность. Аргументирован тезис о том, что механизм управления эффективностью предприятий рекреационного комплекса состоит из управления рекреационным потенциалом предприятия, управления политикой ценообразования, управления качеством услуг, управления рыночной стоимостью предприятия.

Определено процесс управления эффективностью рекреационного предприятия как ряд экономических стимулов и организационных мероприятий, направленных на конвергенцию элементов командно-административной и рыночной систем в формирование рекреационной привлекательности предприятия. Предлагается авторское толкование определения понятия "рекреационная привлекательность", которое, в отличие от существующих, более точно отображает сущность спроса на услуги предприятий, и разработана методика ее оценки для рейтинга эффективности предприятий рекреационного комплекса. Среди факторов влияния на эффективность предприятий рекреационного комплекса выделены две группы: внешние (рекреационный и геополитический потенциал) и внутренние (качество менеджмента и качество маркетинга).

Проведена диагностика эффективности предприятий рекреационного комплекса на примере АР Крым. Анализ доходов от услуг предприятий рекреационного комплекса показал, что сезонные колебания в Крыму значительно влияют на уровень годовых доходов этой отрасли и сопутствующих. Проведен анализ рекреационного потенциала курортных зон АР Крым с точки зрения их рекреационной привлекательности с применением методов статистических наблюдений и ранжирования. На основе полученных балльных оценок проведено группирование регионов.

Предлагается методика рейтинговой оценки эффективности предприятий рекреационного комплекса. Разработан механизм управления рекреационной привлекательностью. Обоснован методический подход к разработке и внедрению автоматизированной системы измерения эффекта от услуг предприятий рекреационного комплекса.

Ключевые слова: механизм управления эффективностью предприятий, предприятия рекреационного комплекса, рекреационная привлекательность, рейтинговая оценка, управление качеством услуг, управление ценообразованием, рекреационный потенциал, автоматизированная система измерения эффекта.



ANNOTATION

Korogodova O. O. -- Mechanism of effectiveness management of recreational complex enterprises. -- Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of the Candidate of Economic Sciences on the specialty 08.00.04 - Economy and management of enterprises. - Tavrida National V.I. Vernadsky University, Simferopol, 2009.

The thesis is devoted to the problems of the mechanism of effectiveness enterprises management of recreational complex management. The main principles of the mechanism of effectiveness enterprises management are theoretically substantiated from the point of view of their recreational attraction (recreational potential management, price formation management, service quality management); the main principles of the mechanism of effectiveness enterprises management are also determined.

An expertly-statistical estimation of recreational potential of Autonomous Republic Crimea of recreational complex enterprises is realized. Besides the seasonal factor has been analyzed among others influencing effectiveness of enterprises. Methodical recommendations for the effectiveness enterprises management developing of region recreational complex are created. A methodical approach to the working out of the automated system of services effect measuring from recreational complex enterprises is developed.

Keywords: effectiveness enterprises management, recreational complex enterprises, recreational attractiveness, rating estimation, service quality management, price formation management, recreational potential, automated system of services effect measuring.

Размещено на Allbest.ru