Ефективна зайнятість в аграрному секторі економіки (на прикладі Дніпропетровської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут демографії та соціальних досліджень

УДК 351.5:338.43(477.46)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Ефективна зайнятість в аграрному секторі економіки (на прикладі Дніпропетровської області)

Спеціальність 08.00.07. - Економіка праці, соціальна економіка і політика

Пахомовська Марина Вікторівна

Київ 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах реформування економічних відносин і структурної перебудови економіки важливого значення набувають питання раціонального використання трудового потенціалу та забезпечення ефективної зайнятості населення в аграрному секторі економіки. Ефективна зайнятість визначає високий рівень соціально-економічних відносин та сприяє максимальному використанню людського фактора.

На сучасному етапі господарювання за наявності різних форм власності, загострення демографічних проблем, низького рівня мотивації, недостатнього фінансування соціальної інфраструктури, нерозвиненості сільської сфери докладання праці постає потреба активізації дії механізму регулювання зайнятості населення. Прискорення глобалізаційних процесів, входження України у світовий економічний простір посилюють значимість цього питання.

Актуальною проблемою забезпечення ефективної зайнятості в аграрному секторі України є зміна підходів до визначення економічних регуляторів зайнятості. Обмеженість необхідних теоретичних і методичних розробок щодо оцінки стану ефективної зайнятості підвищує імовірність прийняття необґрунтованих рішень.

Дослідженню ролі окремих чинників регулювання зайнятості значну увагу приділяли такі вчені світового рівня, як Г. Бекер, Дж. М. Кейнс, Р. Лукас, К. Маркс, А. Маршалл, А. Філіпс, М. Фрідмен.

У наукових працях вітчизняних економістів С. Бандура , Д. Богині, В. Дієспєрова, М. Долішнього, Т. Заяць, С. Злупка, В. Костакова, Л. Костіна, Ю. Краснова, І. Крижка, Е. Лібанової, Л. Лісогор, А. Колота, Г. Купалової, В. Мікловди, В. Новікова, О. Новікової, О. Павловської, В. Онікієнка, І. Петрової, С. Пирожкова, В. Петюха, У. Садової, Л. Семів, В. Секретарюка, С. Трубича, М. Шаленко, та інших науковців досліджуються загальні питання зайнятості; функціонування ринку праці, особливості його формування в перехідній економіці України.

Проблему зайнятості розглядали у своїх дисертаційних роботах І. Гнибіденко, Д. Зоідзе, Б. Ілічок, М. Матюха, І. Мосіюк, В. Мортіков, О. Риндзак, М. Стадник,. О. Цісецький.

Результати їхніх наукових досліджень мають важливе значення для розвитку вітчизняної теорії та практики. Проте недостатньо вивченими залишаються проблеми мотивації ефективної зайнятості в аграрному секторі і фактори, що впливають на цей процес.

В умовах реформування аграрного сектору економіки, становлення нових організаційно-правових структур, пов'язаних із земельними та майновими відносинами, процес забезпечення ефективної зайнятості в аграрному секторі вимагає концептуально нових підходів. Подальшого вивчення потребують методологічні засади до оцінювання ефективної зайнятості з урахуванням чинників, що її формують, механізм мотивації зайнятості та активізації людського фактора як основного елемента розвитку продуктивних сил. Це визначає актуальність і соціально-економічну доцільність такого дослідження, результати якого сприятимуть досягненню оптимального рівня ефективної зайнятості в сільському господарстві та формуванню ефективного механізму управління зайнятістю в аграрному секторі економіки.

Актуальність, наукове і практичне значення виявлених проблем, а також відсутність концептуально цілісної й обґрунтованої методології та методики дослідження ефективної зайнятості населення в сільському господарстві зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з планами наукових досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України «Стратегічні пріоритети покращення якості населення України» (номер державної реєстрації 0106V006894), в межах якої автором досліджено вплив соціально-економічної ситуації на конкурентоспроможність трудового потенціалу в аграрному секторі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування методологічних підходів і розробка практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективної зайнятості в аграрному секторі економіки. Відповідно до мети були поставлені й вирішувались такі завдання:

· розкрити сутність і уточнити поняття «ефективна зайнятість»;

· розвинути теоретичні підходи до визначення мотиваційних чинників, що обумовлюють ефективну зайнятість;

· дослідити фактори впливу на ефективну зайнятість в аграрному секторі економіки та виявити критерії, що дають змогу їх оцінити;

· розробити методологічні підходи до оцінювання ефективної зайнятості;

· проаналізувати сучасний стан зайнятості в аграрному секторі Дніпропетровської області;

· розробити прогноз чисельності та складу економічно активного населення в сільській місцевості Дніпропетровської області до 2020 року;

· здійснити оцінку факторів, що впливають на ефективну зайнятість в аграрному секторі регіону;

· визначити заходи підвищення ефективної зайнятості на макро-, мезо- та мікрорівні.

Об'єктом дослідження є ефективна зайнятість в аграрному секторі Дніпропетровської області.

Предметом дослідження є процес формування ефективної зайнятості в аграрному секторі та основні складові механізму її забезпечення.

Методи дослідження. Теоретико-методологічні основи дослідження ґрунтуються на загальнонаукових методах пізнання. Теоретичне узагальнення, групування та порівняння використовувались для розкриття сутності понять. При проведенні діагностики стану зайнятості в аграрному секторі застосовувались методи емпіричного дослідження: спостереження, збір фактичного і статистичного матеріалу, його систематизація і узагальнення. В роботі також використовувались математико-статистичні та економічні методи при прогнозуванні та оцінці факторів, що впливають на ефективну зайнятість. Дослідження проблем і визначення перспектив підвищення ефективної зайнятості було проведено за допомогою системного методу та логічного аналізу.

Інформаційною базою виконаного дослідження є законодавчі акти та нормативні документи України, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, монографії, матеріали науково-практичних конференцій, періодичні видання, статистична інформація Держкомстату України, дані обласного управління статистики Дніпропетровської області, інформація, матеріали власних спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів У процесі дослідження одержано такі наукові результати:

вперше:

· розроблено методологічні підходи до комплексного оцінювання факторів ефективної зайнятості, що дають можливість побудувати систему взаємопов'язаних прогнозних показників і використовувати їх при формуванні програм сприяння ефективній зайнятості населення на різних рівнях;

удосконалено:

· теоретичні засади мотивації до участі у суспільно корисній діяльності, на основі виокремлення земельних відносин як дієвого чинника формування механізму ефективної зайнятості в аграрному секторі;

· модель сприяння ефективній зайнятості в аграрному секторі економіки, в якій, на відміну від існуючих, критерій дохідності визначено як головну умову формування ефективної зайнятості;

дістало подальший розвиток:

· тлумачення понять «зайнятість» та «ефективна зайнятість» на основі обґрунтування доцільності їх розгляду з урахуванням мотиваційного чинника та якісного стану виробничої і соціальної інфраструктури, а також конкурентоспроможності робочої сили, що визначає місце цих понять серед інших економічних категорій;

· дослідження факторів впливу на рівень зайнятості, що дало змогу визначити систему показників для об'єктивної оцінки ефективної зайнятості в регіоні;

· формування складових механізму ефективної зайнятості в аграрному секторі на основі визначення основних важелів впливу та оцінки стану регіонального ринку праці, що забезпечить комплексний підхід до розробки програм сприяння ефективній зайнятості;

· обґрунтування комплексу заходів щодо забезпечення ефективної зайнятості з урахуванням результатів демографічного прогнозу та оцінки факторів, що на неї впливають, які в комплексі можуть бути використані в регіональних програмах сприяння ефективній зайнятості в аграрному секторі економіки регіону.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють методичне підґрунтя для визначення стратегічних напрямів активізації людського фактора, удосконалення механізму оцінки ефективної зайнятості в аграрному секторі, розробки регіональних програм сприяння зайнятості.

Науково-методичні рекомендації автора впроваджено у практику роботи Нікопольського центру зайнятості Дніпропетровської області (довідка № 401 від 27.03.08 ).

Окремі рекомендації автора прийнято до використання Управлінням агропромислового розвитку по Дніпропетровській області (довідка № 478 від 18.03.08).

Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі ПВНЗ «Нікопольський економічний університет» при викладанні лекційних курсів «Політекономія», «Економіка підприємства», «Економіка праці» (довідка № 221 від 24.03.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторське бачення шляхів розв'язання науково-прикладного завдання - формування ефективної зайнятості в аграрному комплексі Дніпропетровської області. Наукові положення, висновки і рекомендації, викладені в дисертаційній роботі, одержані дисертантом самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях: «Економіка підприємства: теорія та практика» (м. Київ, 2006 р.), «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 2007 р.), «Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн» (м. Чернівці, 2007 р.), «Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції» (м. Переяслав-Хмельницький, 2007 р.), «Державотворчі процеси і соціально-економічні моделі розвитку України на сучасному етапі» (м. Бердянськ, 2007 р.), «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2007 р.)

Публікації. Результати наукових досліджень, виконаних автором у 2006 - 2008 рр., які покладено в основу дисертації, опубліковані в наукових виданнях: статтях, матеріалах конференцій. Основні теоретичні, методичні та практичні положення дисертаційної роботи, а також наукові розробки автора відображені у 11 працях загальним обсягом 2,61 друк. арк., із яких 3 - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатку, списку використаних джерел із 182 найменувань. Дисертація містить 34 рисунки, 30 таблиць. 3 додатки розміщено на6 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 177 сторінках друкованого тексту.

Основний зміст роботи

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження ефективної зайнятості населення в аграрному секторі» на основі узагальнення існуючих наукових підходів розвинуто сутність зайнятості з урахуванням загальнотеоретичних, економічних, мотиваційних, соціальних, психологічних, демографічних, нормативно-правових складових, поглиблено розуміння ефективної зайнятості, розроблено методологічні підходи до оцінювання та прогнозування ефективної зайнятості.

У сучасних умовах набуває актуальності питання створення економічного механізму регулювання ефективної зайнятості населення в аграрному секторі з тим щоб ефективніше використовувати трудовий потенціал та одночасно підвищувати рівень виробництва і якість життя.

Аналізуючи різні підходи до визначення сутності зайнятості, доцільно зосередити увагу на тому, що в будь-якому випадку рушійною силою, яка спонукає індивід до певного роду діяльності, є необхідність задоволення різних потреб. Усвідомлення відповідних потреб викликає у людини зацікавленість конкретним видом діяльності, а отже, формує мотиви, відповідно до яких вона діє. Тобто зайнятість як вид певної діяльності виникає під впливом мотивів, що формують поведінку людини і залежать від діючої системи стимулів.

Оцінюючи наукові підходи до визначення зайнятості, автор відзначає, що зайнятість населення являє собою сукупність суспільно-економічних відносин, спричинених певними мотивами. Вона пов'язана із суспільно корисною трудовою діяльністю та спрямована на створення суспільного продукту з метою отримання доходу для задоволення власних і суспільних потреб, рівень та стан якої визначають фактори прямого й опосередкованого впливу.

Ефективну зайнятість доцільно розглядати з позицій повного використання професійних здібностей, умінь, навичок, досвіду, рівня кваліфікації щодо вимог певного робочого місця і врахування економічних і соціальних інтересів як роботодавців, так і працівників. Досягнення ефективної зайнятості пов'язано з кінцевим результатом процесу виробництва і в подальшому забезпечує умови отримання доходу як на рівні підприємства, так і на рівні особи (працівника), що сприяє розширеному відтворенню та високому приросту матеріальних, соціальних і моральних благ. Передумовами ефективної зайнятості є виконання певних вимог:

· досягнення високого рівня зайнятості населення та максимальне задоволення його потреб в суспільно корисній діяльності;

· максимум кінцевого результату при мінімальних витратах за рахунок зростання продуктивності праці;

· залучення до виробничого процесу трудового потенціалу, який є конкурентоспроможним на ринку праці, з високими якісними характеристиками відповідно до фахового спрямування і вимог матеріально-технічної бази виробництва;

· повне використання професійних здібностей і забезпечення умов матеріальної зацікавленості працівника;

· виробництво конкурентоспроможної продукції (послуг);

· високі соціальні гарантії та розвиток соціальної інфраструктури;

· організація високоефективного виробничого процесу з дотриманням безпечних умов праці.

Дослідження механізму формування ефективної зайнятості в сільському господарстві дало змогу встановити, що одним із мотивів до зайнятості є можливість використання земельних ресурсів. Земля як засіб і предмет праці дає змогу залучати селянина до діяльності на правах власника або найманого працівника. Як власник і учасник виробничого процесу він отримує дохід. В іншому випадку власник отримує дивіденди від використання землі та майна, не приймаючи безпосередньої участі у процесі виробництва. Тому доцільно виокремити з категорії зайнятих тих, хто не є активним учасником процесу виробництва, але віднесений до зайнятих, оскільки за умови використання власності він отримує дохід. Статистика не передбачає такого виокремлення і не надає достовірної й повної інформації щодо зайнятих і безробітних. Тобто, якщо особа згідно із Законом не задовольняє умов, що підтверджують її статус - «зайнятий», вона може набути статусу «безробітний» і отримувати відповідну допомогу з боку держави, незважаючи на те, що отримує дохід від власності.

Ефективна зайнятість розглядається з позицій суспільства, роботодавців і робітника. На кожному рівні цієї системи на основі певних витрат формуються умови, які впливають на ефективну зайнятість та визначають економічний або соціальний ефект.

На формування ефективної зайнятості впливають різноманітні фактори, які необхідно враховувати одночасно. Оцінювання кожного з них окремо може дати необ'єктивний або викривлений результат щодо оцінки стану зайнятості й, відповідно, вплине на якість регулювання зайнятості населення. Найактивнішими чинниками, що здійснюють вплив на формування ефективної зайнятості, автор вважає природні, економічні, політично-правові, організаційні, соціальні та психологічні, а оскільки ринок праці є відкритою підсистемою, вони поділяються на зовнішні й внутрішні.

Для об'єктивної оцінки факторів, які справляють вплив на ефективну зайнятість, визначено критерії, що виступають мірилом для кожного з них (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Критерії ефективної зайнятості

Встановлено, що критерії доцільно визначати за окремими ознаками, покладеними в основу класифікації факторів, з урахуванням того, що кожен з них матиме окремий показник або групу показників за різними одиницями виміру. Вони є підґрунтям методології оцінки ефективної зайнятості населення в аграрному секторі. При цьому оцінка факторів базується на загальноекономічному підході.

Для здійснення поточного та перспективного оцінювання зайнятості застосовуються методи комплексного аналізу і прогнозування, що забезпечує якість та достовірність інформації, необхідної для формування програм сприяння ефективній зайнятості.

Запропонована в роботі методологія комплексного оцінювання факторів ефективної зайнятості містить організаційні підходи та включає алгоритм оцінювання, побудований в логічній послідовності (рис.2). Оцінка ефективної зайнятості в сільському господарстві повинна враховувати дію комплексу всіх факторів впливу та спиратись на прогноз статевовікової структури економічно активного населення.

Для оцінювання ефективної зайнятості пропонується система показників, які відповідають критеріям, що її визначають. Враховуючи той факт, що деякі чинники мають якісну оцінку, ступінь точності обчислення показників залежатиме від ряду факторів: складності досліджуваних явищ, характеристики показників, а також вимог відповідності даних потребам споживача інформації та мети її використання.

Проблема оцінювання і прогнозу ефективної зайнятості спричиняє потребу моделювання динаміки її змін. Важливою стає не кількісна оцінка відповідності критеріям оптимальності, а можливість надати якісну оцінку з метою розробки об'єктивних програм сприяння ефективній зайнятості.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Алгоритм комплексного оцінювання факторів ефективної зайнятості

У другому розділі «Сучасний стан та проблеми зайнятості населення в Дніпропетровській області» дано оцінку стану зайнятості в аграрному секторі, визначено вплив демографічної ситуації на формування зайнятості, проаналізовано чинники, що впливають на ефективну зайнятість сільського населення.

Економічні процеси, які відбувались в країні протягом тривалого періоду під впливом структурних зрушень в аграрній сфері, науково-технічного прогресу, процесів глобалізації, урбанізації, кризових явищ, призвели до суттєвого зменшення чисельності сільського населення.

Внаслідок депопуляції демографічні втрати населення Дніпропетровської області за останні десять років становили 412,6 тис. осіб, у тому числі 50,6 тис. осіб сільського населення, при середніх темпах їх скорочення на рік - 7,9 %. Погіршення природної основи демографічного розвитку українського села зумовлюють зміни вікової структури населення, що впливають на відтворення трудового потенціалу в аграрному секторі.

Сільській місцевості Дніпропетровської області притаманні негативні явища природного руху населення, що проявляється в низьких показниках народжуваності та високих показниках смертності. Прискорюється процес загального старіння населення і навантаження на його працездатну частину. Формування трудового потенціалу аграрного сектору за рахунок молодого покоління ускладнюватиметься. Разом із процесами депопуляції відбуваються зміни в структурі населення внаслідок нерівномірної зміни у чисельності різних вікових груп сільського населення.

Крім природного скорочення, на зміну структури сільського населення впливають міграційні процеси. Аналіз стану внутрішньорегіональної міграції по області свідчить, що міграційні потоки із сільської місцевості поступово зменшуються. Незважаючи на те, що сальдо міграції по області є позитивним, це не вирішує проблему формування якісного трудового потенціалу в аграрному секторі. Встановлено, що в сільську місцевість здебільшого приїздять особи працездатного віку після 40 років і старше працездатного віку, які не завжди мають відповідні навички до аграрної праці. До того ж сальдо міграції по молоді є від'ємним, що негативно позначається на процесі формування трудового потенціалу сільського господарства, на його кількісних і якісних параметрах. Такий факт матиме негативні наслідки в майбутньому, адже багаторічний відтік сільської молоді в міста України та за її межі визначає деформацію демографічних структур і процесів у сільській місцевості.

Стабілізація економіки в області в останні роки певним чином сприяла деякому покращенню показників, що характеризують ситуацію на ринку праці (табл. 1).

Незважаючи на те, що чисельність економічно активного сільського населення у 2007 р. в порівняно з 2003 р. збільшилась на 6,9 в. п., занепокоєння викликає факт зменшення чисельності осіб у віці, молодшому за працездатний, які в майбутньому формуватимуть трудовий потенціал села.

Тенденція до зростання рівня зайнятості сільського населення регіону є наслідком зменшення загальної чисельності населення. Збільшення показників зайнятості відбулось за рахунок зростання чисельності зайнятих у приватному секторі і на малих підприємствах з надання послуг у сільській місцевості та виробництві і переробці сільськогосподарської продукції.

Таблиця 1. Стан сільського ринку праці Дніпропетровської області

№ з/п	Показники	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006р.	2007 р.
1	Рівень економічної активності сільського населення, %	61,4	60,2	65,1	66,1	66,8
2	Рівень зайнятості, %	58,8	54,4	61,7	62,9	63,7
3	Питома вага зайнятого населення в сільськогосподарському виробництві у загальній чисельності зайнятого населення в сільській місцевості, %	72,5	73,4	61,1	55,0	45,7
4	Питома вага найманих працівників в сільськогосподарському виробництві у загальній чисельності зайнятого населення в сільськогосподарському виробництві, %	43,3	43,5	40,1	40,9	43,8
3	Рівень безробіття, %	4,2	9,6	5,1	4,8	4.7
5	Навантаження на одне вільне робоче місце, осіб	31	34	11	10	7
6	Частка грошових доходів населення у структурі сукупних ресурсів, %	71,0	81,6	79,6	79,3	82,0
7	У т.ч. оплата праці, %	26,5	34,0	28,1	28,1	30,7
8	Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн.	274,1	372,6	520,8	521,4	682,0

Аналіз динаміки зайнятості населення в сільськогосподарському виробництві показав, що зниження частки зайнятого населення в сільськогосподарському виробництві з 2003 по 2007 рік становило 26,8 в. п., а частка найманих працівників залишився майже без змін. Це свідчить про відтік зайнятого населення із сільськогосподарської галузі в інші сфери економіки або до зайнятості в домогосподарствах. З'ясовано, що частка господарств населення у виробництві продукції сільського господарства у 2007 р. становила 46,1 %. Це майже в два рази більше, ніж у 1990 р., проте розширення самозайнятості сільського населення остаточно не вирішує питання безробіття, а дещо згладжує проблему.

Незважаючи на структурні зміни сільського ринку праці в Дніпропетровській області, останнім часом він характеризується праценадлишковим типом кон'юнктури - 7 осіб на одне вільне робоче місце. Порівняно з 2003 р. підвищується рівень працевлаштування по всіх районах області, що позитивно позначилось на зниженні рівня безробіття - 4,7 % (2007 р.) у сільській місцевості, що нижче аналогічного показника по області (5,0 %). Однак рівень безробіття серед сільської молоді віком 15-24 роки є достатньо високим і становить 6,7 %,.

Крім умов демографічного характеру, на формування трудового потенціалу села впливає ряд соціально-культурних чинників, проблемність яких нині набула особливої гостроти. Оцінка стану соціальної інфраструктури в сільській місцевості вказує на зменшення кількості об'єктів соціальної сфери: медичних закладів, підприємств побутового обслуговування, відділень зв'язку, шкіл і особливо дошкільних установ. Зменшення кількості дитячих садків відбувається через зменшення чисельності дітей у сільській місцевості та нестачі фінансування. Зростає відтік із села працівників сфери освіти, культури, медичного і побутового обслуговування. Практично зупинилося будівництво об'єктів соціального призначення і житла для сільської молоді. Минулі надбання соціальної інфраструктури практично зруйновані. Існуючі заклади соціально-культурного призначення нині перебувають в умовах виживання.

Регіональний ринок праці залежить від економічної і соціальної політики держави. Особливо гостро і відчутно на формування зайнятості в аграрному секторі впливає демографічна ситуація, низький рівень розвитку соціальної інфраструктури, низький рівень доходів, невирішеність земельних питань. Зазначене спричиняє зниження матеріальної заінтересованості у продуктивній праці. Лише активізація заходів сприяння зайнятості населення може позитивно вплинути на ситуацію на ринку праці в сільській місцевості.

У третьому розділі « Перспективи забезпечення ефективної зайнятості в аграрному секторі» здійснена прогнозна оцінка факторів, що впливають на формування ефективної зайнятості та запропоновано напрями, які можуть бути покладені в основу регіональних програм сприяння зайнятості в сільській місцевості.

Доведено, що прогнозування ефективної зайнятості сільського населення на перспективу повинно враховувати очікувані обсяги аграрного виробництва, стан виробничих відносин, демографічний прогноз економічно активного населення в сільській місцевості, рівень розвитку соціальної інфраструктури.

Найближчим часом у Дніпропетровській області (як і в Україні у цілому), згідно проведеного в роботі прогнозу, чисельності економічно активного населення в сільській місцевості скорочуватиметься, як загальна, чисельність населення так і населення в економічно активному віці. Тому постане проблема нестачі пропозиції на ринку праці. Підходом до її розв'язання може бути зниження працемісткості виробництва шляхом посилення автоматизації, створення дієвого мотиваційного механізму, складовим елементом якого є оплата праці та сільський розвиток.

Найгострішою проблемою села залишається немотивованість праці. Зважаючи на те, що рівень оплати праці знаходиться у пропорційній залежності з продуктивністю праці, при прогнозуванні росту заробітної плати необхідно пов'язувати її величину з досягнутою продуктивністю праці. Зростання доходів від власності на землю і майно, а також доходів від трудової діяльності залежить від державної системи соціального захисту, а з інших джерел можливе за умови їх державного регулювання. В дисертаційному дослідженні запропоновано модель формування ефективної зайнятості, яка визначає вплив доходів на механізм її забезпечення.

Досягнення ефективної зайнятості всіх верств сільського населення можливе через створення конкурентоспроможних робочих місць відповідно до рівня освіти, кваліфікації і здібностей працівника. Процес формування кадрового потенціалу повинен підтримуватися як на державному, так і на регіональному рівнях. Заходи щодо забезпечення аграрного виробництва кваліфікованими кадрами повинні базуватись на основних напрямах проекту «Комплексної програми підтримки розвитку українського села на період до 2015 року», особливо п. 2.12 «Створення умов для закріплення молоді на селі», та передбачати певні гарантії.

Надання провідної ролі територіальним громадам населених пунктів щодо вирішення питань соціальної сфери села дасть змогу сільським органам влади забезпечити збереження та відновлення майна громадських організацій, а також вирішувати завдання щодо підвищення життєвого рівня населення й розвитку соціальної інфраструктури.

В умовах ринкових виробничих відносин, вирішальним чинником на ринку товарів і праці стає конкуренція Саме в цих умовах зайнятість у сільськогосподарському виробництві повинна досягати рівня не тільки повної та продуктивної, а бути ефективною, тобто поєднувати в собі всі соціально-економічні умови - високий рівень доходів згідно з вкладеною працею та рівнем продуктивності виробництва, відповідності працівника робочому місцю за набутою освітою та кваліфікацією, забезпеченості гідними умовами життя та соціальними благами. Доцільним є раціональне поєднання державного регулювання в сфері зайнятості на селі з розробкою регіональних програм розвитку окремих територій.

Трансформаційні зміни в економіці вимагають розробки механізму регулювання зайнятості, який би сприяв керованості процесами використання трудового потенціалу і досягнення ефективної зайнятості. Розробка ефективних підходів до управління процесами на ринку праці враховує економічні, соціальні, демографічні проблеми та регіональні пріоритети, які впливають і визначають його стан. Основним завданням регулювання зайнятості є підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили, вдосконалення системи оплати праці, підвищення і розподіл доходів, соціальна підтримка, створення робочих місць, розвиток соціальної інфраструктури.

Важливу роль у забезпеченні ефективної зайнятості має відігравати механізм регулювання зайнятості, складовими якого є п'ять взаємопов'язаних блоків (рис. 2). Вони забезпечують процес регулювання з урахуванням принципів зайнятості згідно із Законом України «Про зайнятість населення» і чинників, що впливають на процес ефективної зайнятості.

У формуванні й реалізації механізму регулювання зайнятості визначаються стратегічні та тактичні цілі. Перші мають довгостроковий характер і підґрунтям їх визначення є прогнози економічного і соціального розвитку. Тактичні цілі визначаються короткостроковим терміном дії, залежать від пріоритетів і стану соціально-економічного розвитку суспільства та спрямовані на координацію прогнозних напрямів.

зайнятість аграрний сектор економіка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Складові механізму регулювання зайнятості

Основою механізму регулювання зайнятості є система регуляторів, які активізують механізм саморегулювання ринкових процесів. До системи регулювання автор відносить правові, економічні, соціальні, фінансові й організаційні важелі. Вони забезпечують цілісність, якість і об'єктивність програм на макро- і мікрорівні, а також спрямовані на формування державних гарантій у сфері зайнятості.

З метою сприяння ефективній зайнятості населення на регіональному рівні розробляються програми регулювання зайнятості. Методологічною базою їх обґрунтування є рекомендації щодо показників, за якими оцінюється ситуація на ринку праці та визначається ступінь його напруженості. Основою визначення пріоритетних напрямів слугують прогнозні оцінки зайнятості населення, розрахунки зайнятості з урахуванням макроекономічних показників економічного і соціального стану та тенденції їхнього розвитку.

Процес розроблення програм регулювання зайнятості відбувається поетапно та передбачає організаційну і методологічну цілісність, інформаційне забезпечення, координацію й узгодженість на різних рівнях. Система управління процесами регулювання зайнятості будується на трьох рівнях, а саме: макрорівень - державне управління; мезорівень - регіональні структури; мікрорівень - підприємства і організації. Кожний рівень діє за відповідними напрямами, функціями і вирішує завдання згідно з цілями системи.

Програмі сприяння ефективній зайнятості базується на оцінці поточного стану й основних тенденціях соціально-економічного розвитку та розвитку ринку праці, прогнозі макроекономічних показників економічного і соціального розвитку на перспективу.

Пріоритетні й основні напрями регіональних програм сприяння ефективній зайнятості в аграрному секторі доцільно передбачити як:

1) економічні заходи щодо сприяння ефективній зайнятості;

2) заходи щодо підвищення рівня доходів сільського населення;

3) заходи соціального розвитку;

4) заходи з питань професійно-освітньої підготовки кадрів і підвищення якості робочої сили;

5) заходи щодо поліпшення умов праці та охорони здоров'я працівників;

6) соціальний захист населення.

Згідно з оцінкою факторів, що забезпечують ефективну зайнятість у регіоні та підвищення рівня життя сільського населення, доцільно вдосконалити механізм мотивації зайнятості. Складовою мотиваційного механізму є доходи від трудової діяльності, доходи від власності та інші доходи. Вирішення цієї проблеми можливе через розробку і реалізацію економічно й соціально обґрунтованої політики зайнятості та доходів.

Висновки

У дисертаційний роботі наведено теоретичне узагальнення та запропоновано наукове вирішення проблем щодо розробки й обґрунтування методичних підходів і практичних рекомендацій із забезпечення ефективної зайнятості в аграрному секторі економіки. За результатами виконаних досліджень автором зроблено наступні висновки.

1. Аналізуючи різні підходи до визначення сутності зайнятості, встановлено, що зайнятість передбачає суспільно-економічні відносини між індивідами, з метою реалізації своїх професійних якостей та підприємницьких здібностей. Мотивація до діяльності визначає вибір виду та інтенсивності зайнятості залежно від очікуваного результату та задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб.

2. Доведено, що на відміну від продуктивної зайнятості, ефективна зайнятість забезпечує отримання доходу (ефекту) на всіх рівнях (суспільному, виробничому, індивідуальному), сприяє розширеному відтворенню, високій ефективності та конкурентоспроможності виробництва і працівника. Вона залежить від економічних і соціальних факторів, які впливають на її формування.

3. Ефективна зайнятість в аграрному секторі формується під впливом земельних відносин. Власність на землю виступає мотивом до зайнятості в різних галузях аграрного виробництва, дає змогу отримувати дохід і позитивно впливає на соціальні процеси в сільській місцевості.

4. Узагальнюючи підходи до визначення факторів, які впливають на формування ефективної зайнятості, доцільно виділити найсуттєвіші. Їхню дію на процес доцільно оцінювати одночасно. Якщо враховувати кожен з них окремо, оцінка стану зайнятості буде необ'єктивною і очікуваний результат, покладений в основу економічного механізму формування ефективної зайнятості населення, не сприятиме прояву бажаних змін у системі. Роль і значення окремих факторів не залишаються постійними, а змінюються залежно від стану і умов розвитку суспільного виробництва.

5. Методологія оцінювання ефективної зайнятості базується на системі показників, які відповідають факторам впливу на неї. Вона містить алгоритм комплексної оцінки стану зайнятості і дає змогу коригувати стратегічні напрями досягнення ефективної зайнятості на поточному етапі на всіх рівнях.

6. Стан зайнятості в аграрному секторі регіону визначається демографічними процесами. Аналіз демографічної ситуації в сільській місцевості Дніпропетровської області свідчить про негативні тенденції щодо формування чисельності економічно активного населення. Крім умов демографічного характеру, на формування трудового потенціалу села впливає ряд економічних і соціально-культурних чинників, земельні відносини, проблемність яких нині набула особливої гостроти. Неврегульованість земельних відносин позначається на формуванні ефективної зайнятості.

7. Аналітична оцінка факторів, що впливають на ефективну зайнятість у регіоні, та розроблений прогноз чисельності економічно активного населення в сільській місцевості Дніпропетровської області до 2020 р. виявили ряд проблем щодо розвитку села. З метою досягнення ефективної зайнятості в аграрному секторі необхідно зосередити увагу на тенденціях розвитку сільськогосподарського виробництва, забезпеченні динамічного зростання рівня доходів, соціальної інфраструктури і створенні умов для кількісного та якісного відтворення сільського населення як природної основи формування трудових ресурсів.

8. Матеріальна заінтересованість у результатах праці є дієвим чинником формування ефективної зайнятості. Вдосконалення системи мотиваційного механізму, який забезпечує отримання доходів від трудової діяльності та власності на землю і майно, передбачає позитивне вирішення питань соціально-трудових відносин. Запропонована в роботі графічна модель формування ефективної зайнятості дає можливість визначити вплив сукупності факторів і доходу зокрема на забезпечення ефективної зайнятості в аграрному секторі.

8. Розроблений механізм регулювання зайнятості дає змогу за допомогою важелів впливати на процеси розвитку аграрного ринку праці та досягнення ефективної зайнятості, зниження рівня безробіття. Розробка ефективних підходів до управління процесами на ринку праці базується на ґрунтовному дослідженні економічних, соціальних, демографічних проблем і регіональних пріоритетів. В основу механізму регулювання зайнятості покладено підвищення ефективності виробництва, продуктивності праці, розвиток соціальної інфраструктури, заохочення до економічного зростання.

9. В умовах системної кризи українського суспільства вирішення проблеми ефективної зайнятості в аграрному секторі економіки потребує розробки регіональних програм. Вони дають змогу координувати і коригувати програми сприяння зайнятості населення на всіх рівнях на підставі заходів, спрямованих на забезпечення ефективної зайнятості. Основні напрями регіональних програм передбачають розв'язання проблем підвищення життєвого рівня селян, розвитку соціальної сфери, підвищення якості робочої сили, організації безпечних умов праці та соціального захисту.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Пахомовська М. В. Деякі аспекти впливу реструктуризації аграрного комплексу на зайнятість сільського населення / М. В. Пахомовська // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. : вип. 224 : у V т. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - Т. ІV. - 312 с. [С. 872-881].

2. Пахомовська М. В., Формування мотиваційного механізму зайнятості в аграрному секторі / М. В. Пахомовська // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції : зб. наук. пр. : вип. 3. - Рівне : НУВГП ; Настир'я, 2006. - С. 139-145. (Серія “Зайнятість та соціальна інфраструктура”).

3. Пахомовська М. В. Прогноз чисельності економічно активного населення Дніпропетровської області до 2020 року / М. В. Пахомовська, П. Є. Шевчук // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури : зб. наук. пр : вип. 16. - К. : НАУ, 2007. - 240 с. [С. 169-178]. (внесок автора полягає у складанні прогнозу економічно активного населення в сільській місцевості Дніпропетровської області до 2020).

4. Пахомовська М. В. Теоретичні підходи до визначення мотиваційного механізму в аграрному секторі / М. В. Пахомовська // Конкурентоздатність територій і підприємств у взаємозалежному світі : тези доповідей і виступів VІ Всеукр. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених : у 2-х ч. ; за заг. ред. Д. С. Касянової. - Донецьк : ДЕГІ. - 2005. - Ч.2. - 230 с. [С. 182-183].

5. Пахомовська М. В. Напрями формування регіональної системи зайнятості населення по Дніпропетровському регіону / М. В. Пахомовська // Економіка підприємства: теорія та практика : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 23-24 берез. 2006 р.) ; відп. за вип. Г. О. Швиданенко. - К. : КНЕУ, 2006. - 208 с. [С. 171-173].

6. Пахомовська М. В., Формування ефективної зайнятості в аграрному секторі економіки / М. В. Пахомовська // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю : матеріали ІV-ї міжнар. наук.-практич. конф. (м. Черкаси, 11-13 квіт. 2007 р.) ; відп. ред. В. М. Яценко. - Черкаси : ЧДТУ, 2007. - 464 с. [С. 270-272].

7. Пахомовська М. В. Теоретичні підходи визначення ефективної зайнятості / М. В. Пахомовська // Державотворчі процеси і соціально-економічні моделі розвитку України на сучасному етапі : зб. наук. ст. : у 2-х т. - Донецьк : Юго-Восток, ЛТД, 2007. - Т. 1. - 347 с. [С. 312-318].

8. Пахомовська М.В., Вплив глобалізаційних процесів на зайнятість населення в аграрному секторі / М. В. Пахомовська // Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студентів та аспірантів (м. Чернівців, 26-27 квіт. 2007 р.) : у 2-х ч. - Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2007. - Ч. 1. - 471 с. [С. 69-71].

9. Пахомовська М. В. Методичні підходи прогнозування ефективної зайнятості в аграрному секторі / М. В. Пахомовська // Теорія і практика сучасної економіки : матеріали VІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Черкаси, 26-27 жовт. 2007 р.) ; відп. ред. В. І. Хомяков. - Черкаси : ЧДТУ, 2007. - 550 с. [С. 504-507].

10. Пахомовська М. В. Напрями підвищення конкурентоспроможності освіти для забезпечення потреб ринку праці / М. В. Пахомовська // Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євро інтеграції : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. - Переяслав-Хмельницький : ДПУ ім. Г. Сковороди, 2007. - 460 с. [С. 279-283].

11. Пахомовська М. В. Формування мотиваційного механізму в аграрному секторі / М. В. Пахомовська // Перспективные разработки науки и техники : в 4-х т. - Белгород : Руснаучкнига; Днепропетровск : Наука и образование, 2004. - Т. 4- 79 с. (Серия “Экономические науки”).

Анотація

Пахомовська М. В. Ефективна зайнятість в аграрному секторі економіки (на прикладі Дніпропетровської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка та політика. Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Київ, 2009.

У дисертації розроблено теоретичні і практичні засади механізму формування ефективної зайнятості в аграрному секторі. Досліджено сутність ефективної зайнятості. Виокремлено мотиваційну складову як основу суспільно-економічних відносин та обґрунтовано фактори, що на неї впливають. Визначено вплив земельних відносин на формування ефективної зайнятості в аграрному секторі. Запропоновано методологічне підґрунтя оцінювання ефективної зайнятості, основою якого є система показників згідно з критеріями, що визначають рівень, стан та умови досягнення ефективної зайнятості.

Проаналізовано стан ринку праці в Дніпропетровській області. Розроблено прогноз чисельності економічно активного населення в сільській місцевості до 2020 р. Узагальнено тенденції розвитку ринку праці в регіоні. Проведено аналітичну оцінку факторів, що визначають ефективну зайнятість. Побудовано графічну модель забезпечення ефективної зайнятості з використанням критерію доходності.

Запропоновано механізм регулювання зайнятості, що дає змогу управляти процесами на ринку праці з метою забезпечення ефективної зайнятості. Основні напрями регіональних програм передбачають розв'язання економічних і соціальних проблем сільського населення та сприяння його активній участі в аграрному виробництві.

Ключові слова: зайнятість, ефективна зайнятість, ринок праці, зайнятість в аграрному секторі.

Аннотация

Пахомовская М. В. Эффективная занятость в аграрном секторе экономики (на примере Днепропетровской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт демографии и социальных исследований НАН Украины, Киев, 2009.

В диссертации исследованы теоретические и практические аспекты механизма формирования эффективной занятости в аграрном секторе экономики. Расширены теоретические подходы к определению понятия «занятость» и «эффективная занятость». Определено влияние земельных отношений на формирование эффективной занятости в аграрном секторе. Собственность на землю является мотивом к занятости в разных отраслях аграрного производства, дает возможность получать доходы, положительно влияет на социальные процессы в сельской местности.

Эффективная занятость, в отличии от продуктивной, направлена на получение дохода (эффекта) на всех уровнях (общественном, производственном, индивидуальном) и способствует расширенному воспроизводству, высокой эффективности и конкурентоспособности производства и работника. Она зависит от определяющих ее экономических и социальных факторов.

Изучение подходов к группировке факторов, влияющих на эффективную занятость, позволило выделить те, которые ее непосредственно определяют. Доказано, что для оценивания эффективной занятости целесообразно использовать группу показателей, которые соответствующих определенному критерию.

В работе предложены подходы, включающие организационные и методологические аспекты, позволяющие определить уровень, состояние и условия достижения эффективной занятости.

Анализ сельского рынка труда Днепропетровской области показывает, что демографический фактор является одним из основных его регуляторов и определяет тенденцию к уменьшению численности экономически активного населения в сельской местности. В условиях существования разных форм собственности и развития личного подсобного хозяйства уровень занятости в области повышается, но этому способствует трудоизбыточный тип конъюнктуры рынка труда. Отрицательным фактором является сокращение численности населения в молодом возрасте, что в дальнейшем отразится на количественных и качественных характеристиках трудового потенциала в аграрном секторе

Анализ социально-экономических факторов позволил выявить их низкое стимулирующее действие на достижение эффективной занятости. Усовершенствование мотивационного механизма обеспечит получение доходов от трудовой деятельности и собственности на землю и имущество, положительно повлияет на решение вопросов социально-трудовых отношений.

На основании прогноза численности экономически активного населения в сельской местности до 2020 г. и оценки факторов предложена графическая модель, в основу которой положен критерий доходности как основа определения эффективной занятости. Она позволяет определить влияние совокупности факторов на достижение эффективной занятости в аграрном секторе.

Исследования рынка труда Днепропетровской области указывают на необходимость разработки механизма регулирования занятости. Предложенный механизм позволяет управлять процессами на рынке труда с целью достижения эффективной занятости.

Эффективный подход к управлению процессами на рынке труда основывается на решении экономических, социальных, демографических проблем с учетом региональных особенностей, которые определяют его состояние. Основой механизма регулирования занятости является повышение эффективности аграрного производства, производительности труда, развитие социальной инфраструктуры.

В условиях кризиса решение проблемы эффективной занятости в аграрном секторе экономики требует разработки региональных программ. Это позволит координировать и корректировать программы содействия занятости населения на всех уровнях. Основные направления региональных программ предусматривают решение экономических и социальных проблем сельского населения и способствуют его активному участию в аграрном производстве.

Ключевые слова: занятость, эффективная занятость, рынок труда, занятость в аграрном секторе.

Summary

Pahomovska M.V. Efficient employment in the agricultural sector of economy (on the example of Dnipropetrovsk region). - Manuscript.

Thesis for degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.07 - Demography, labor economics, social economics and politics. Institute of Demography and Social Research, NAS of Ukraine, Kyiv, 2009.

The thesis developed theoretical and practical aspects of creating an effective mechanism for employment in the agricultural sector. The nature of effective employment is investigated. The motivational component as the basis for socio-economic relations is separated and factors that affect it are proved. Influence of land relationships for building an effective employment in the agricultural sector is determined. A methodological basis for effective estimation of employment, based on the system of figures according to the criteria that determine level, status and conditions of achieving effective employment is suggested.

We analyze the state of labor market in Dnipropetrovsk region. The number of economically active population in rural areas up to 2020 is forecasted. The trend in the labor market development in the region is generalized. The analytical estimation of the factors that determine the effective employment is conducted and positive influence of incomes on employment is found. We built a graphic model using the criterion of profitability as the reason for effective employment.

A mechanism for regulation of employment, which allows managing the processes in the labor market to ensure effective employment, is suggested. The main directions of the regional programs involve solving economic and social problems of the rural population and promote its active participation in agricultural production.

Key words: employment, effective employment, labor market, employment in the agricultural sector.

Размещено на Allbest.ru