Економічні важелі регулювання аграрного ринку України в умовах міжнародної інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.246.027:338.432(100)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОГО РИНКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Файчук Олександр Михайлович

Київ-2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор,

заслужений працівник сільського господарства України

Білик Юрій Дмитрович,

Кременчуцький університет економіки,

інформаційних технологій і управління,

завідувач кафедри менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Губенко Василь Іванович,

Білоцерківський національний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук, доцент

Яценко Ольга Миколаївна,

Державний вищий навчальний заклад

«Державний агроекологічний університет»,

доцент кафедри економіки АПК

Захист відбудеться „26” червня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони,15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий „24” травня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

аграрний конкурентоспроможність державний

Актуальність теми. Членство України у Світовій організації торгівлі (далі СОТ) та її інтеграція до Європейського Союзу (далі ЄС) є важливою передумовою підвищення конкурентноздатності вітчизняного аграрного сектора економіки, покращення продовольчої безпеки держави і зростання добробуту громадян. Лібералізація торговельних відносин дає наступні можливості: товаровиробникам розширити власну присутність на європейському та світовому аграрних ринках, а споживачам одержати виграш від доступу до більш дешевих і якісних продуктів харчування. Проте низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної сільсько- господарської продукції вказує на реальну загрозу для аграрних підприємств України від посилення конкурентної боротьби на внутрішньому ринку, що імовірно може призвести до переважання економічних втрат над вигодами в результаті здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Ситуація ускладнюється радикаль- ними вимогами СОТ до країн-учасниць стосовно обмеження і поступового скорочення рівня державної підтримки аграрного сектора, особливо тих, які спричиняють викривлюючий вплив на процес відтворення і торгівлю. Низька ефективність заходів державного регулювання вітчизняного сільськогосподарського виробництва фактично гальмує реалізацію його експортного потенціалу.

За таких обставин актуальним є пошук нових підходів до формування і подальшого розвитку економічних важелів регулювання аграрного ринку України, які б не суперечили вимогам міжнародних інтеграційних процесів і забезпечували зростання його конкурентноздатності на світовому ринку.

У зв'язку з інтенсивним характером розвитку міжнародної економічної інтеграції дедалі більша кількість як зарубіжних, так і вітчизняних вчених фокусують свою увагу на дослідженні даної проблеми. Незважаючи на відносно недовготривалий емпіричний досвід, сучасна теорія міжнародної економіки накопичила значний обсяг фундаментальних теоретичних праць, які розкривають багатогранну сутність інтеграційного процесу. Зокрема, до таких можна віднести наукові розробки Б. Балаши, В. Будкіна, І. Бураковського, Дж. Вайнера, В. Козика, Д. Лук'яненка, Ф. Махлупа, Дж. Піндера, О. Пономаренка, В. Репке, А. Румянцева, Є. Савельєва, К. Семенова, В. Сіденка, Я. Тінбергена, А. Філіпенка, В. Харламової, О. Чернегі, В. Шемятенкова та ін.

Безпосередньо дослідженням проблеми функціонування і державного регулювання сільського господарства України в умовах СОТ та євроінтеграції займаються: Ю. Білик, О. Бородіна, В. Галушко, В. Губенко, С. Дем'яненко, Т. Джонсон, А. Діброва, С. Зоря, С. Кваша, І. Кобута, В. Меєрс, С. Осика, Т. Осташко, Ш. фон Крамон-Таубадель , О. Шпичак, О. Яценко та ін.

Разом з тим до кінця невирішеними залишаються питання формування економічних важелів державної підтримки вітчизняного аграрного ринку в контексті стратегії його адаптації до умов міжнародної інтеграції, необхідність розв'язання яких обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Національного аграрного університету в рамках науково-дослідної теми «Економічна стратегія АПК України: трансформація пріоритетів і механізмів їх реалізації» (номер державної реєстрації 0106U007369).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та обґрунтування рекомендацій стосовно підвищення ефективності застосування економічних важелів державного регулювання аграрного ринку України в умовах міжнародної інтеграції.

Для реалізації поставленої мети було визначено виконати такі завдання:

- узагальнити теоретичні засади міжнародної економічної інтеграції та з'ясувати сутність міжнародного інтеграційного процесу в аграрній сфері;

- визначити особливості використання економічних важелів державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції в умовах СОТ та САП ЄС;

- проаналізувати передумови та фактичний ступінь залежності вітчизняного аграрного ринку від провідних регіональних інтеграційних об'єднань світової економіки, виявити резервні напрями реалізації його зовнішньоторговельного потенціалу;

- оцінити ефективність економічних важелів регулювання сільського господарства України і розробити практичні рекомендації стосовно її підвищення;

- удосконалити методичні підходи щодо визначення потенційної конкурентоспроможності вітчизняної аграрної продукції на зовнішньому ринку;

- обґрунтувати напрями вдосконалення стратегії адаптації аграрного ринку України до вимог СОТ із використанням економічних важелів його регулювання;

- розробити пропозиції щодо формування економічних важелів державного регулювання аграрного ринку для стимулювання процесу зростання міжнародної конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції.

Об'єктом дослідження є процес регулювання вітчизняного ринку сільськогосподарської продукції за допомогою економічних важелів в умовах міжнародних інтеграційних процесів.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів формування економічних важелів державного регулювання аграрного ринку України в процесі адаптації до вимог СОТ та інтеграції до Спільного аграрного ринку ЄС.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є комплексний підхід, системно-структурний аналіз та діалектичний метод наукового пізнання. Серед загальнонаукових методів дослідження для розв'язання поставлених завдань доцільно виокремити методи: теоретичного узагальнення (для з'ясування сутності понять: «міжнародна економічна інтеграція» та «міжнародна інтеграція аграрних ринків»), історичний (для проведення ретроспективного аналізу щодо передумов входження аграрного сектора України в систему міжнародного поділу праці), розрахунково-конструктивний (для оцінки ступеня взаємодії вітчизняного сільськогосподарського ринку із регіональними об'єднаннями світового господарства та ефективності заходів його державної підтримки), абстрактно-логічний (для удосконалення напрямів стратегії адаптації аграрного ринку України до вимог СОТ та заходів щодо стимулювання процесу підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції). До спеціальних методів наукового пізнання, що використані у дисертації, належать: економіко-статистичний та балансовий (для виявлення залежності між рівнем державної підтримки аграрного сектора та потенційною величиною його експорту); порівняльних переваг та стратегічного аналізу (для визначення потенційно сильних і слабких конкурентних позицій серед видів сільськогосподарської продукції України в ракурсі міжнародної інтеграції та виявлення резервних напрямів їх експортної орієнтації); аналізу рівня добробуту суспільства (для обчислення імовірних економічних результатів для населення країни від процесу подальшої лібералізації зовнішньої торгівлі); графічний, монографічний, порівняння і рядів динаміки (для виявлення змін показників).

Джерелами інформації слугували законодавчі та нормативно-правові акти України: Укази Президента України, Закони Верховної Ради, Постанови і Розпорядження Кабінету Міністрів; матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, офіційних Інтернет-сайтів міжнародних організацій (Світової організації торгівлі, Організації економічного співробітництва і розвитку, Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН тощо) та результати економічних досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- обґрунтовано формування економічних важелів регулювання аграрного ринку України, що випливає із стратегії його адаптації до умов міжнародної інтеграції і стимулювання процесу зростання конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку, з метою підвищення ефективності їх застосування (С. 11, 13-14);

удосконалено:

- напрями стратегії адаптації вітчизняного ринку сільськогосподарської продукції до вимог СОТ за допомогою методичних підходів щодо оцінки величини потенційної міжнародної конкурентоспроможності продукції (С. 11);

- методику обчислення ступеня інтегрованості аграрного ринку із світовою агропродовольчою системою, шляхом поєднання наступних показників: зовнішньоторговельної квоти, зовнішньоторговельного обороту і обсягу залучених у галузь прямих іноземних інвестицій, що дає можливість виявити резервні вектори інтеграційного процесу (С. 7-8);

дістало подальший розвиток:

- визначення поняття «міжнародна інтеграція аграрних ринків», яке випливає із синтезу принципу лібералізації зовнішньоекономічної діяльності і специфіки сільськогосподарської галузі, та особливостей застосування економічних важелів її державного регулювання в умовах СОТ та САП ЄС (С. 5-6);

- методичні підходи щодо оцінки порівняльних переваг і стратегічного аналізу товарів на зовнішньому ринку, що дало можливість визначити потенційну міжнародну конкурентоспроможність вітчизняної аграрної продукції (С. 10);

- практичні рекомендації щодо величини бюджетної підтримки виробництва потенційно перспективних видів аграрних товарів з метою нарощування обсягів їх експорту та подальшої лібералізації зовнішньої торгівлі, використання яких має забезпечити позитивний економічний ефект для населення України внаслідок створення зони вільної торгівлі із ЄС (С. 12-13).

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання результатів дослідження як наукової основи для вирішення проблем адаптації і підвищення ефективності функціонування аграрного ринку в умовах міжнародних інтеграційних процесів.

Рекомендації і пропозиції, які висвітлені у дисертації впроваджені у практичну роботу Міністерства аграрної політики України, зокрема Департаменту зовнішньо- економічного співробітництва (довідка № 37.23-1-13/17235 від 26.10.07 р.) та Головного управління агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації (довідка № 2.1/2524 від 13..07 р.). Розробки автора використовуються у навчальному процесі при викладанні та методичному забезпеченні дисциплін: «Міжнародна економіка» і «Економіка світового сільського господарства» студентам факультету аграрного менеджменту Національного аграрного університету (акт впровадження від 21.12.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Пропозиції і наукові розробки, що висвітлені у дисертаційній роботі та виносяться на захист, одержані автором особисто. Серед положень, які відображені у наукових працях, опублікованих у співавторстві, використані лише ті, що є результатом власних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені у дисертаційній роботі, були оприлюднені й обговорені на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Кон- цептуальні напрямки стратегічного розвитку нової аграрної політики України» (м. Луганськ, ЛНАУ, 11-12 травня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави» (м. Кам'янець-Подільський, ПДАТУ, 18-19 травня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Євроінтег-рація та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України» (м. Київ, НАУ, 5-6 жовтня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Аграрний форум 2007» (м. Суми, СНАУ, 4-6 квітня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції вчених і спеціалістів «Інтегра- ційні процеси і соціально-економічний розвиток» (м. Сімферополь, КЕІ КНЕУ, 25-26 квітня 2007 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн» (м. Чернівці, ЧТЕІ КНТЕУ, 26-27 квітня 2007 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво» (м. Луцьк, ВДУ ім. Лесі України, 17-18 травня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Екологізація сталого розвитку агро- сфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (м. Харків, ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 3-5 жовтня 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,28 друк. арк., із них 7 статей у фахових виданнях (у т.ч. 6 одноосібних) обсягом 2,61 друк. арк., і 4 тези доповідей у матеріалах конференцій обсягом 0,67 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 178 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел із 196 найменувань. Робота містить 22 таблиці, 35 рисунків і 29 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; визначено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, вказано особистий внесок здобувача, а також наведено відомості про апробацію результатів дослідження та опубліковані наукові праці.

У першому розділі - «Теоретичні засади економічних важелів регулювання аграрного ринку в умовах міжнародної інтеграції» узагальнено економічний зміст поняття «міжнародна інтеграція» та уточнено визначення «міжнародна інтеграція аграрних ринків», розглянуто роль СОТ та САП ЄС у формуванні глобальної агропродовольчої системи і визначено особливості економічних важелів державного регулювання сільськогосподарського ринку в умовах світових інтеграційних процесів.

Сучасні інтеграційні процеси дають змогу країнам спеціалізуватись на виробництві тих товарів, яким властиві порівняльні конкурентні переваги, що дозволяє отримати позитивний ефект для суспільного добробуту. Крім того, взаємопроникнення та зближення національних господарств призводить до зростання ефективності використання факторів виробництва внаслідок вільного переміщення товарів, капіталу і робочої сили; обміну новітніми технологіями та орієнтації на більший за масштабами економічний простір.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що «міжнародна економічна інтеграція» це вища форма інтернаціоналізації господарського життя, яка виникає внаслідок переростання продуктивними силами національних кордонів та поглиблення міжнародного поділу праці під впливом науково-технічного прогресу. Вона являє собою створення новітніх форм співробітництва між країнами шляхом поступового, регульованого об'єднання національних господарств, яким відповідає прогресивніша за якістю структурна модель розвитку.

У свою чергу, під міжнародною інтеграцією аграрних ринків слід розуміти планомірно-регульований процес зближення і поступового об'єднання національних аграрних секторів в єдиний сільськогосподарський ринок, якому властиві коротко- і довгострокова фермерські проблеми. Такий вид міжнародної інтеграції розподіляється на три напрями: транснаціоналізація, регіоналізм і глобальна інтеграція. Якщо перший передбачає створення спільних сільськогосподарських підприємств за участю іноземного капіталу, то другий напрям включає в себе три ієрархічні рівні. На першому здійснюється забезпечення принципу 4-х свобод (лібералізація торгівлі сільськогосподарською продукцією, рух капіталу в аграрний сектор, міграція робочої сили та обмін прогресивними технологіями вирощування продукції рослинництва і тваринництва). Другий рівень, пов'язаний із гармонізацією сільськогосподарської політики країн-членів об'єднання стосовно стандартів якості продукції, фінансової підтримки галузі (прямі дотації, експортні субсидії, інтервенційні ціни тощо) та законодавчих і нормативно-правових актів. На третьому створюється наднаціональний орган підтримки та орієнтації сільського господарства в межах єдиного аграрного ринку та реалізується спільна сільськогосподарська політика. У свою чергу, глобальний напрям міжнародної інтеграції аграрних ринків проходить процес узгодження зобов'язань країн-учасниць СОТ, які мають на меті зблизити національні аграрні сектори держав у планетарному масштабі. Таке управління здійснюється відповідно до Угоди про сільське господарство, якою передбачається забезпечення вільного доступу до ринку, скорочення внутрішньої підтримки сільськогосподарських товаровиробників, зниження розміру експортних субсидій, узгодження санітарних і фітосанітарних норм щодо товарів.

САП ЄС під впливом СОТ поступово змінює вектор свого розвитку від прямого втручання в механізм ціноутворення і застосування експортних субсидій до виплати прямих дотацій, відокремлених від виробництва і фінансування програм розвитку ринкового середовища, сільської місцевості і екологізації господарювання.

Економічні важелі державного регулювання аграрного ринку спрямовані на вирішення основної фермерської проблеми диспаритету цін, за якого різко знижуються доходи сільськогосподарських товаровиробників. До них належать: бюджетно-податкова і цінова політики, кредитне і митно-тарифне регулювання.

Головною особливістю використання цих важелів в умовах світових інтеграційних процесів є їх адаптація до правил, норм, принципів угод регіональних об`єднань та СОТ

Таким чином, в умовах міжнародної економічної інтеграції механізм непрямого втручання держави у процес аграрного виробництва має узгоджуватись із правилами, що висуваються країнам-учасницям та формуватись на основі комплексного підходу до забезпечення адекватного рівня протекціонізму галузі за допомогою тих економічних важелів, використання яких не суперечить міжнародним домовленостям.

У другому розділі - «Місце ринку сільськогосподарської продукції України у світовій аграрній сфері та його державна підтримка» досліджено ступінь інтегрованості вітчизняного аграрного ринку із світовою агропродовольчою системою, оцінено рівень міжнародної конкурентоспроможності сільсько- господарської продукції, виявлено резервні напрями реалізації експорто- орієнтованих видів товарів, здійснено аналіз ефективності економічних важелів державного регулювання й підтримки сільськогосподарського виробництва.

Починаючи від ст. до н.е. і до сьогодні аграрний сектор економіки України продовжує відігравати вагому роль у зовнішньоекономічній діяльності країни. Так, згідно з результатами ретроспективного аналізу Україна практично постійно була нетто-експортером продовольства, насамперед, зерна, цукру, олії, живих тварин, м`яса, вовни, шкур тощо. В період незалежності провідним орієнтиром щодо залучення економіки країни у систему міжнародного поділу праці став стратегічний курс на євроінтеграцію та вступ до СОТ.

З метою визначення фактичного ступеня інтегрованості вітчизняного сільського господарства до світової агропродовольчої системи проведено відповідні розрахунки за удосконаленою методикою щодо оцінки рівня зовнішньоекономічної залежності (формула (1)):

, Примітка: якщо один із ступенів інтегрованості дорівнює 0, тоді формула (1) буде мати вигляд:

, де х1 і х2 величини інших двох ступенів.(1)

де: КСІ комплексний ступінь інтегрованості галузі, %;

СІ_КЗ - ступінь інтегрованості за зовнішньоторговельною квотою (частка зовнішньоторговельного обороту певної продукції країни в структурі її валової продукції), %;

СІ_ЗО - ступінь інтегрованості за зовнішньоторговельним оборотом (частка зовнішньоторговельного обороту певного виду продукції країни із регіональною інтеграційною групою (РІГ) в структурі загального обороту), %;

СІ_ПІІ - ступінь інтегрованості за обсягом прямих іноземних інвестицій (частка прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у певну галузь країни із РІГ в структурі загального обсягу ПІІ у галузь), %.

В результаті було з`ясовано, що найбільшою мірою взаємодіє аграрний ринок України із країнами, що не належать до регіональних інтеграційних об`єднань таких як ЄС та СНД, на що вказує найбільше станом на кінець 2006 р. значення результативної ознаки 21,1 % (табл. 1).

Таблиця 1

Комплексний ступінь інтегрованості вітчизняного сільського господарства із ЄС-25, СНД та іншими країнами світу в 20032006 рр.

Показники	ЄС-25	СНД	Інші країни
	2003 р.	2006 р.	2006 р. до 2003 р., (+,) п.	2003 р.	2006 р.	2006 р. до 2003 р., (+,) п.	2003 р.	2006 р.	2006 р. до 2003 р., (+,) п.
Зовнішньоторговельна квота, %	1,8	2,6	+0,8	3,2	1,5	1,7	2,7	5,7	+3,0
Частка зовнішньоторговельного обороту с.-г. продукцією в загальній структурі обороту за нею, %	24,0	26,7	+2,7	41,6	14,9	26,7	34,5	58,4	+23,9
Частка ПІІ в сільське господарство РІГ в їх загальній структурі, %	48,9	66,5	+17,6	1,6	5,2	+3,6	49,4	28,3	21,1
Комплексний ступінь інтегрованості галузі, %	12,9	16,7	+3,8	6,0	4,8	1,2	16,5	21,1	+4,6

Протягом досліджуваного періоду величина комплексного ступеня інтегрованості по інших країнах зросла на 4,6 пункта, насамперед, за рахунок збільшення на 23,9 пункта їхньої частки зовнішньоторговельного обороту сільськогосподарською продукцією в загальній структурі обороту за нею. Причому по товарних групах УКТ ЗЕД інші країни мають тут найвищий відсоток по групі 02 м`ясо і харчові субпродукти 43,9 % та 10 зернові культури 77,8 %, а ЄС лідирує по групі 12 насіння і плоди олійних культур 62,8 %, країни СНД по групі 04 молоко та молочні продукти,яйця; мед 62,4 %.

Позитивним також можна вважати зростання на 3,8 пункта ступеня інтегрованості аграрного ринку України з ЄС, який значною мірою випливає із вагомого відсотка прямих іноземних інвестицій, залучених цими країнами у вітчизняний аграрний сектор у 2006 році 66,5 %.

Хоча сільське господарство України і має незначну частку у структурі світового експорту аграрної продукції 0,51 %, проте серед країн-провідних експортерів цієї продукції за величиною міжнародної конкурентоспроможності вона посідає чільне місце, про що свідчать результати обчислення індексу фактичних порівняльних переваг RCA. Так, по традиційних видах сільськогосподарських товарів високі значення показника порівняно із 50 аналізованими країнами світу демонструють вітчизняні: зерно пшениці, ячменю, кукурудзи; насіння олійних культур і сухе знежирене молоко. Фактично немає порівняльних переваг в Україні щодо виробництва свинини та курятини.

Проте, оскільки країнам Близького Сходу, Азії та Африки характерна відсутність порівняльних конкурентних переваг щодо більшості традиційних видів сільськогосподарської продукції, то цілком аргументованим є розгляд їхніх аграрних ринків як резервних для реалізації вітчизняного експортного потенціалу.

Дослідженням підтверджено, що аграрний сектор України з боку уряду значно менше підтримується за аналогічний ЄС і дещо менше ніж сільське господарство Російської Федерації, про що свідчать результати оцінки заходів державного втручання в галузь за методикою Організації економічного співробітництва і розвитку. Так, рівень вітчизняного номінального коефіцієнту підтримки галузі (NAC p), який показує величину доходів виробників у світових цінах без бюджетної підтримки, станом на кінець 2005 р. дорівнював 1,14, що на 31,3 % поступається європейському і на 4,2 % показнику Російської Федерації. Це випливає із відносно низького значення показника оцінки підтримки виробника (PSE) у розрахунку на один долар США виробленої вітчизняної аграрної продукції 12,3 %, тоді як в ЄС його величина дорівнювала 39,6 %, а у Російській Федерації 16,3 %. У свою чергу, такий рівень підтримки можна пояснити від'ємною різницею між світовими (довідковими) і внутрішніми (закупівельними) цінами на більшість традиційних видів сільськогосподарської продукції, а саме зерна пшениці, ячменю, кукурудзи, насіння соняшнику і молока.

Результати дослідження економічних важелів прямої бюджетної підтримки в сучасних умовах лібералізації зовнішньої торгівлі згідно з вимогами СОТ вказують на низьку їх ефективність. Так, запроваджений у 1997 р. статтею 11 Закону України «Про податок на додану вартість» №770/97-ВР механізм виплати бюджетних дотацій товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м`ясо не призвів до збільшення поголів'я великої рогатої худоби та обсягів виробництва свіжого молока. Навпаки, при збільшенні протягом 2002-2006 рр. виплати дотацій в 2,4 раза, поголів'я корів зменшилось майже вдвічі, а обсяги виробленого молока скоротились на 29,2 %. Проте, слід зазначити, що за цей період скорочення виходу молока на 1000 гривень додатково залучених дотацій зменшилось із 34,9 т до 6,3 т.

Протягом 2000-2006 рр. зросла частка пільгових кредитів, наданих підприємствам аграрного сектору у структурі кредитів галузі в 1,4 раза, а також розмір часткової компенсації кредитних ставок за рахунок бюджетних коштів у 6,4 рази. Хоча за цей період валова продукція сільського господарства збільшилась на 21,8 %, проте ефективність даного важеля була неоднозначною, оскільки приріст валової продукції у розрахунку на 1 гривню додатково залучених коштів для часткової компенсації кредитних ставок за 2002-2004 рр. підвищився в 1,9 рази, а в 2004-2006 рр., навпаки, знизився у 17,9 разів.

На наш погляд, низьку ефективність економічних важелів можна пояснити незначними масштабами їх запровадження, відсутністю прозорих і регламентованих процедур щодо одержання фінансової допомоги, а також недосконалими напрямами стратегії адаптації вітчизняного аграрного ринку до умов міжнародної економічної інтеграції.

У третьому розділі «Напрями удосконалення економічних важелів регулювання аграрного ринку в контексті світових інтеграційних процесів» удосконалено напрями стратегії адаптації вітчизняного ринку сільськогосподарської продукції до вимог СОТ, оцінено можливий обсяг експорту потенційно конкурентоспроможної на зовнішньому ринку продукції та економічний виграш вітчизняних споживачів товарів при умові створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, розроблено рекомендації щодо підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняної аграрної продукції на основі застосування економічних важелів державного регулювання ринку.

Розроблена методика оцінки порівняльних переваг товарів в умовах міжнародної економічної інтеграції (формула (2)), що ґрунтується на співвідношенні цін виробництва декількох (більше двох) видів продукції у декількох (більше двох) країнах дала змогу визначити потенційну цінову конкурентоспроможність товарів на зовнішньому ринку:

,(2)

де:ІПП₁ - індекс порівняльних переваг товару 1;

х₁ - ціна виробництва товару 1;

х_і - ціна виробництва і-го товару;

n - кількість досліджуваних товарів.

Встановлено, що виробництву в Україні молока, зерна пшениці і кукурудзи, ячменю і насіння олійних культур властивий високий рівень потенційної цінової конкурентоспроможності. Відсутність порівняльних конкурентних переваг демонструє вітчизняне виробництво свинини і м`яса птиці. На відміну від класичної методики оцінки фактичних порівняльних переваг Б. Балаши, яка дозволила виявити високу фактичну порівняльну ефективність аграрного сектора ЄС, даний методичний підхід виявив невисокий рівень міжнародної цінової конкурентоспроможності традиційних видів його сільськогосподарської продукції. Цей факт підвищує імовірність очікування позитивного ефекту внаслідок створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також свідчить про невикористані резерви у проведенні зовнішньоторговельної політики.

Адаптований до аграрного ринку метод стратегічного аналізу Бостонської консалтингової групи через введення у матрицю «зростання-відносна частка ринку» квадрантів скорочення ринку підтвердив факт пріоритетності вітчизняних молочної та рослинницької продукції у світовій агропродовольчій системі. Причому, велика відносна частка ринку властива зерну ячменю і вершковому маслу, тоді як на швидкозростаючому ринку знаходяться курятина, зерно кукурудзи, насіння соняшнику і ріпаку.

На основі поєднання результатів двох вищезазначених методичних підходів вдалося виявити потенційно сильні і слабкі конкурентні сторони аграрного ринку України, які дали змогу удосконалити напрями стратегії його адаптації до вимог СОТ.

Внаслідок проведення регресійного аналізу було встановлено залежність обсягів виробництва сирого молока від розмірів прямого бюджетного фінансування, яку можна описати формулою (3):

Y=14157,2457+5,4432·X - 0,0007·X ²,(3)

де: Y обсяг виробництва сирого молока, тис. т,

X розмір прямої бюджетної підтримки, млн. дол. США.

На основі одержаної нелінійної регресійної моделі (формула (3)) і балансового методу було встановлено потенційний обсяг експорту молочної продукції. Так, у результаті підвищення дотації на 50 млн. дол. США науково аргументованим буде очікування зростання вартості експорту сухого знежиреного молока (далі СЗМ) на 4,8 % (на 72,21 млн. дол. США) або вершкового масла на 19,3 млн. дол. США. Розмір бюджетної допомоги в сумі 450 млн. дол. США потенційно має забезпечувати вартість експорту СЗМ до 1662,43 млн. дол. США або вершкового масла на суму 445,53 млн. дол. США.

За допомогою методики оцінки суспільного добробуту обчислено економічні наслідки для населення України за умови створення зони вільної торгівлі із ЄС на прикладі ринку свинини.

Встановлено, що чистий дохід країни в контексті ринку свинини при створенні зони вільної торгівлі між Україною та ЄС буде становити 247760 тис. грн., а сукупний економічний виграш українських споживачів цього виду м`яса теоретично може зрости на 4167900 тис. грн.

Запропоновано механізм формування економічних важелів регулювання регіонального ринку молочної продукції з метою стимулювання процесу зростання її міжнародної конкурентоспроможності.

Таким чином, в основі стимулювання процесу підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних аграрних товарів з боку держави повинні бути: виплата прямих бюджетних дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, які направлені на об'єднання їх у виробничі кооперативи і виробництво продукції, що відповідає міжнародним стандартам якості; компенсація ставок за коротко- і довгострокові банківські кредити тим підприємствам, які об'єднуються у кластери; регулювання рівня споживчих цін для вітчизняних покупців товарів; сприяння розвитку лабораторій якості європейського рівня, апарату цінового моніторингу, дорадчих служб і фінансово-кредитних установ, які мають забезпечити зростання величини експорту продукції, що відповідає стандартам ISO та EN.

З метою підвищення якості сільськогосподарської продукції і прискорення процесу гармонізації національної системи стандартизації та сертифікації аграрної продукції на державному рівні рекомендується, під керівництвом Міністерства аграрної політики України, розробити стратегію співпраці між науково-дослідними установами і районними, обласними управліннями агропромислового розвитку, а також сприяти створенню та взаємодії дорадчих служб, централізованого апарату цінового моніторингу і лабораторій якості європейського рівня.

Отже, підвищення ефективності застосування економічних важелів державного регулювання аграрного ринку України значною мірою залежить від удосконалення напрямів стратегії його адаптації до вимог СОТ. Останнє ґрунтується на поєднанні механізму прямих бюджетних дотацій, систем пільгового оподаткування і кредитування щодо виробництва експортоорієнтованих видів сільськогосподарської продукції. Крім того, зниження ставок ввізного мита на товари із потенційно низьким рівнем цінової конкурентоспроможності дає змогу підвищити рівень суспільного добробуту. У свою чергу, збільшення обсягів виробництва продукції, що відповідає міжнародним стандартам якості, має відбуватись шляхом стимулювання процесу укрупнення та об'єднання підприємств, внутрішнього попиту та розвитку елементів ринкової інфраструктури.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дають змогу сформулювати наступні висновки та пропозиції як теоретичної, так і практичної спрямованості щодо ефективного застосування економічних важелів регулювання аграрного ринку України в умовах міжнародної інтеграції.

1. У сучасних умовах під міжнародним інтеграційним процесом доцільно розуміти вищу форму інтернаціоналізації господарського життя, що являє собою створення новітніх форм співробітництва між країнами шляхом поступового, регульованого об'єднання національних господарств, яким відповідає прогресивніша за якістю структурна модель розвитку. Специфічні особливості сільськогосподарської галузі розкривають міжнародну інтеграцію аграрних ринків як планомірно-регульований процес зближення і поступового об'єднання національних аграрних секторів в єдиний сільськогосподарський ринок, якому властиві коротко- і довгострокова фермерські проблеми. Міжнародний інтеграційний процес в аграрній сфері можна розглядати на трьох рівнях: транснаціональному, регіональному і глобальному.

2. В умовах СОТ та САП ЄС економічні важелі державного регулювання процесу сільськогосподарського виробництва, до яких належать митно-тарифне і кредитне регулювання, бюджетно-податкова і цінова політики, мають узгоджуватися з правилами і принципами, що висуваються перед країнами-учасницями, та формуватися на основі комплексного підходу до забезпечення адекватного рівня протекціонізму. Зокрема, заходи прямої бюджетної підтримки повинні розподілятися на «жовту», «зелену» і «блакитну» скриньки, цінове регулювання здійснюватись через інтервенційні інституції, а митно-тарифний захист переважно за допомогою адвалерних ставок мита.

3. Історичний аспект зовнішньоекономічної діяльності аграрного сектора України став передумовою створення нормативно-правової бази, яка забезпечила стратегічний курс на євроінтеграцію та приєднання до СОТ. В результаті проведеного аналізу, за удосконаленим методичним підходом визначення комплексного ступеня інтегрованості галузі, виявлено факт найбільшої залежності вітчизняного аграрного ринку від країн світу, які не входять до регіональних об'єднань таких як ЄС, НАФТА та СНД. Звідси, одним із пріоритетних інтеграційних векторів можна вважати ринки держав Африки та Азії. Позитивним моментом також є тенденція до поглиблення взаємовідносин із Спільним аграрним ринком ЄС.

4. Проведена оцінка фактичних порівняльних переваг сільськогосподарських товарів засвідчила про високий рівень міжнародної конкурентоспроможності більшості традиційних видів вітчизняної аграрної продукції, а саме зерна пшениці, ячменю, кукурудзи, насіння олійних культур та сухого знежиреного молока. Дана методика підтвердила той факт, що країни Африки, Близького Сходу та Азії є резервними напрямами реалізації експортного потенціалу аграрного ринку України.

5. Рівень державної підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні значною мірою поступається країнам ЄС, про що свідчить менша величина показника номінального коефіцієнта підтримки (NAC p) на 31,3 %. Це пояснюється, насамперед, вищими світовими цінами на аграрні товари порівняно із внутрішніми закупівельними. Встановлено, що низький рівень ефективності економічних важелів регулювання аграрного ринку України випливає із відсутності науково обґрунтованої та прозорої системи адресної бюджетної допомоги, недосконалості напрямів стратегії його адаптації до умов міжнародної інтеграції, а також незначних розмірів фінансування стимулюючих державних програм механізму компенсації процентних ставок за кредити банків, який зарекомендував себе як найбільш прогресивний інструмент аграрної політики в економічно розвинутих країнах світу.

6. Запропонована методика оцінки потенційних порівняльних переваг товарів разом із адаптованою до аграрного ринку матрицею «зростання-відносна частка ринку» Бостонської консалтингової групи дали змогу виявити потенційно сильні конкурентні позиції України у виробництві зерна пшениці, ячменю, кукурудзи, насіння олійних культур, сухого знежиреного молока, вершкового масла і слабкі стосовно цукру, яловичини і телятини, свинини та м`яса птиці.

7. Удосконалення напрямів стратегії адаптації аграрного ринку України до вимог СОТ повинно включати два підходи. З одного боку, має відбуватись процес посилення внутрішньогалузевої спеціалізації галузі на потенційно сильних конкурентних його позиціях за рахунок важелів як «жовтої», так і «зеленої» скриньок СОТ прямої бюджетної підтримки, податкових пільг і механізму пільгового кредитування виробництва, розвитку ринкової інфраструктури, що дозволить отримати економічну вигоду вітчизняним товаровиробникам. З іншої сторони, лібералізація відносно слабких товарних позицій внаслідок поступового зниження ставок імпортного мита, дасть змогу одержати економічний виграш споживачам продукції.

8. На основі нелінійної регресійної моделі і балансового методу вдалося оцінити резервну величину експорту вітчизняного сухого знежиреного молока і вершкового масла. Крім того, такий науковий підхід дає змогу робити прогноз валютних надходжень від реалізації на зовнішній ринок інших видів сільськогосподарської продукції за умови пропорційних змін у розмірах прямої бюджетної підтримки аграрного виробництва.

9. В результаті створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, перша має реальну можливість отримати чистий економічний виграш по тих видах сільськогосподарської продукції, яким відповідає потенційно низький рівень цінової конкурентоспроможності, зокрема по свинині, що підтверджують практичні розрахунки за методикою оцінки рівня суспільного добробуту.

10. Підвищення ефективності застосування економічних важелів регулювання аграрного ринку, головним чином, має бути націлене на зростання рівня міжнародної конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції. Зокрема, вирішення проблеми низької якості товарів доцільно здійснювати шляхом прискорення процесу гармонізації національної системи стандартизації, сертифікації продукції із міжнародною. Крім того, через механізм компенсації процентних ставок за банківські кредити потрібно стимулювати процес укрупнення та об'єднання взаємопов'язаних підприємств (утворення кластерів). Також важлива роль має відводитись створенню лабораторій якості європейського рівня, апарату цінового моніторингу, дорадчих служб, фінансово-кредитних установ і розвитку транспорт- ної, соціальної інфраструктури. В результаті це дасть змогу нарощувати експорт вітчизняної аграрної продукції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Файчук О.М. Передумови інтеграції АПК України у світове господарство // Економіка АПК. - 2005. ? № 12. - С. 5863.

2. Файчук О.М. Теоретичні аспекти міжнародної інтеграції аграрних ринків як стратегічний напрям розвитку аграрної політики України // Зб. наук. праць ЛНАУ. Серія: «Економічні науки». - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. ? №61(84) - С.186190.

3. Файчук О.М. Стан інтеграційного процесу АПК України у світове господарство // Зб. наук. праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2006. - Вип. 14. Т.2. - С. 103105.

4. Файчук О.М. Значення порівняльних переваг у процесі інтеграції сільського господарства України у світовий аграрний ринок // Вісник Сумського НАУ/ Серія «Економіка та менеджмент». - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. ? Вип. 45 (2425). - С. 173177.

5. Файчук О.М. Стратегічне управління інтеграцією аграрного ринку України у світовий на основі методу БКГ // Актуальні проблеми економіки. - 2007. ? №5 (71). - С. 8288.

6. Файчук О.М. Методологія визначення ступеня інтеграції сільського господарства України у світовий аграрний ринок // Науковий вісник НАУ - К.: Вид-во НАУ, 2007. - Вип.110. - Ч.1. - С. 3943.

7. Білик Ю., Файчук О. Оцінка порівняльних переваг в умовах міжнародної економічної інтеграції // Економіка України. - 2007. ? №6 (547).- С.6976. (Особис- тий внесок здобувача полягає у розробці методичного підходу щодо оцінки потенційних порівняльних переваг товарів).

Матеріали конференцій:

8. Файчук О.М. Передумова міжнародної економічної інтеграції - подібний рівень розвитку економічних систем // Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие: Материалы междунар. науч.-практ. конф. ученых и специалистов. Симферополь, 2526 апреля 2007 г. - Симферополь: Таврия, 2007. - С. 7779.

9. Файчук О.М. Міжнародна економічна інтеграція як економічна категорія: генезис і формалізація // Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студентів та аспірантів. Чернівці, 2627 квітня 2007 р. У 2-х ч. - Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2007. - Ч.1. - С. 98100.

10. Файчук О.М. Адаптація державної підтримки аграрного сектора України до вимог Спільної аграрної політики Європейського Союзу // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: IV Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих науковців. Луцьк, 1718 травня 2007 р. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - С. 291295.

11. Білик Ю.Д., Файчук О.М. Якісна складова трансформації світової продовольчої системи: орієнтир для України // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих учених. - Х.: ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2007. - С. 9899. (Особистий внесок полягає у систематизації статистичної інформації стосовно відповідності вітчизняної сільськогосподарської продукції міжнародним (ISO) та європейським (EN) стандартам якості).

АНОТАЦІЇ

Файчук О.М. Економічні важелі регулювання аграрного ринку України в умовах міжнародної інтеграції. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 економіка і управління національним господарством. Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретичних і розробці практичних рекомендацій стосовно ефективного застосування економічних важелів регулювання аграрного ринку України в умовах міжнародної інтеграції.

На основі аналізу наукових літературних джерел визначено особливості формування економічних важелів державного регулювання аграрного ринку в умовах Світової організації торгівлі та інтеграції до Європейського Союзу.

Виявлено місце ринку сільськогосподарської продукції України у світовій аграрній сфері і проаналізовано ефективність його державної підтримки.

На основі розробленої методики оцінки потенційних порівняльних переваг товарів удосконалено напрями стратегії адаптації вітчизняного аграрного ринку до вимог Світової організації торгівлі. Здійснено оцінку потенційної величини експорту молочної продукції внаслідок зміни розміру прямої бюджетної підтримки. Розраховано економічні наслідки для суспільства від створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС в контексті ринку свинини. Запропоновано механізм формування економічних важелів регулювання регіонального аграрного ринку для підвищення міжнародної конкурентоспроможності продукції, що ґрунтується на стимулюванні процесу виробництва продукції високої якості і внутрішнього попиту на товари, укрупнення та об'єднання взаємопов'язаних підприємств.

Ключові слова: міжнародна економічна інтеграція, державне регулювання, економічні важелі, Світова організація торгівлі, Європейський Союз, міжнародна конкурентоспроможність, порівняльні переваги.

Файчук А.М. Экономические рычаги регулирования аграрного рынка Украины в условиях международной интеграции. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 экономика и управление национальным хозяйством. Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

Диссертация посвящена обоснованию теоретических и разработке практи- ческих рекомендаций относительно эффективного применения экономических рычагов регулирования аграрного рынка Украины в условиях международной экономической интеграции.

На основании исследования научной литературы было определено понятие «международная экономическая интеграция» и ее составляющий отраслевой аспект «международная интеграция аграрных рынков». Последнее основывается на процессе взаимопроникновения и взаимодействия сельскохозяйственных секторов национальных экономик, которому свойственна коротко- и долгосрочная фермерская проблемы.

При помощи абстрактно-логического метода научного познания выявлены особенности применения экономических рычагов государственного регулирования рынка сельскохозяйственной продукции в условиях Всемирной торговой организации и Общего аграрного рынка Европейского Союза.

Применение ретроспективного анализа позволило изучить исторические предпосылки внешнеэкономической политики Украины в ракурсе постепенного вхождения аграрного рынка в систему международного разделения труда. Проанализирована нормативно-правовая база, регламентирующая участие национального аграрного сектора в международных интеграционных процессах. Оценена степень интеграционной связи между отечественным аграрным рынком и ведущими региональными объединениями при помощи отдельных показателей внешнеторгового оборота, внешнеторговой квоты и прямых иностранных инвестиций в отрасль. Предложено усовершенствовать данный метод путем введения показателя комплексной степени интеграции отрасли, на основании которого проанализирован уровень зависимости аграрного рынка Украины от соответствующего Европейского Союза, стран СНГ, НАФТА и других стран мира. В результате был сделан вывод о существенном уровне интеграционной связи со странами, которые не входят в указанные региональные группы.

Использование классической методики оценки фактических сравнительных преимуществ продукции Б. Балаши дало возможность определить, что отечествен- ные зерно пшеницы, ячменя, кукурузы, семян масличных культур и сухое обезжиренное молоко обладают относительно высоким уровнем международной конкурентоспособности, а производство свинины и курятины практически лишено сравнительных преимуществ. Кроме того, обнаружены резервные рынки сбыта отечественных аграрных товаров, к которым можно отнести страны Ближнего Востока, Африки и Азии.

Осуществлен анализ эффективности экономических рычагов регулирования сельского хозяйства Украины, при помощи методики Организации экономического сотрудничества и развития. Подтвержден факт низкого, по сравнению с Европейским Союзом, уровня государственной поддержки отрасли, который преимущественно объясняется отрицательной разницей между мировыми и внутренними ценами на аграрную продукцию. Доказано низкую эффективность прямой бюджетной помощи через механизмы дотаций за счет налога на прибавочную стоимость и льготных кредитов. Кроме того, в результате корреляционно-регрессионного анализа обнаружено наличие связи высокой плотности между величиной прямой бюджетной поддержки и объемами выхода сельскохозяйственной продукции, в первую очередь животноводческой.

Предложенная методика оценки сравнительных преимуществ товаров, которая основывается на соотношении цен производства, дала возможность сделать вывод о потенциально высоком уровне ценовой конкурентоспособности таких видов отечественной сельскохозяйственной продукции как молоко, зерно пшеницы, кукурузы, ячменя и семян масличных культур. В синтезе с адаптированной к аграрному рынку методикой Бостонской консалтинговой группы были обнаружены потенциально сильные и слабые конкурентные позиции аграрного сектора Украины, которые легли в основу усовершенствования направлений стратегии его адаптации к требованиям Всемирной торговой организации.

С целью повышения эффективности внешнеэкономической деятельности отечественного сельскохозяйственного рынка, на примере молочного подкомплекса, обосновано стимулирование производства при помощи инструментов прямой бюджетной поддержки, что согласно интерпретации полученной регрессионной модели позволило рассчитать потенциальную величину экспорта сухого обезжиренного молока и сливочного масла.

Методика анализа благосостояния общества позволила оценить экономическую выгоду для населения Украины вследствие создания с Евросоюзом зоны свободной торговли в аспекте рынка свинины, согласно которому будет получен чистый позитивный эффект для государства.

Исследование системы управления и уровня гармонизации отечественных стандартов качества на сельскохозяйственную продукцию с европейскими и международными указывает на необходимость проведения неотложных реформ в этом направлении. Ведущая роль здесь должна отводиться разработке стратегии сотрудничества научно-исследовательских учреждений, районных и областных управлений сельского хозяйства и продовольствия, лабораторий качества европейского уровня, консалтинговых служб, аппаратов мониторинга цен и финансово-кредитных институтов под руководством Министерства аграрной политики Украины. С целью повышения международной конкурентоспособности молока и молочной продукции предложен механизм стимулирования, при помощи прямых субсидий, компенсации процента за коротко- и долгосрочные кредиты, ценового регулирования, производства продукции, которая должна отвечать международным и европейским стандартам качества.