Формування регіональної моделі ефективного господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут економіко-правових досліджень

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування регіональної моделі ефективного господарювання

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Бутенко Тетяна Олегівна

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” МОН України (м. Донецьк).

Науковий керівник

- доктор економічних наук, професор

Василенко Валерій Миколайович,

Інститут економіко-правових досліджень НАН України,

заступник директора по науковій роботі (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Захарченко Віталій Іванович,

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова МОН України,

професор кафедри економіки та управління (м. Одеса);

доктор економічних наук, професор

Адамов Борис Ісаєвич,

Донецька обласна державна адміністрація,

заступник голови (м. Донецьк).

Захист відбудеться “15” січня 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розробка стратегії економічного розвитку України на довгострокову перспективу ґрунтується на ретельному опрацюванні її положень на регіональному рівні, адже динаміка національної економіки залежить від умов і результатів функціонування економіки регіонів, що є просторовими її компонентами. Проте через наявність структурних перекосів та нерівномірностей у розвитку, що обумовлені історично визначеним територіальним і галузевим розподілом праці, процеси господарювання в окремих регіонах мають особливості щодо розміщення продуктивних сил, формування структури видів економічної діяльності, функціонування відтворювальної системи і системи економічних відносин. Отже, з одного боку, вказані особливості не дозволяють застосовувати єдині для всіх регіонів засоби регулювання економічного розвитку, з іншого ж, виникає необхідність в універсальному, в науковому розумінні, підході до вироблення відповідних управлінських рішень.

Загальновизнано, що головною метою господарювання є розвиток людини як основного елемента соціально-економічної системи. В матеріальному аспекті вона досягається через економічне зростання, яке теоретично базується або на залученні у господарський оборот класичних факторів виробництва у всезростаючих масштабах, або на підвищенні ефективності їх використання у результаті технічного прогресу. При цьому в промислових регіонах, які відіграють ключову роль у відтворювальній системі України, сформувалася певна специфіка забезпечення економічного зростання. Оскільки існуючі виробничі потужності традиційних видів промислової діяльності вже досягли критичного рівня завантаження, подальше економічне зростання визначатиметься динамікою коштів, вкладених у нові, більш продуктивні технології. Це означає, що основою забезпечення економічного зростання в умовах індустріальної економіки є інвестиції. З огляду на все вище сказане, а також враховуючи особливе значення промислових регіонів в економіці України, важливим науковим завданням є розробка регіональної моделі ефективного господарювання для індустріальної економіки на основі внутрішніх джерел інвестицій, яка створюватиме умови для інноваційного розвитку як на регіональному, так і на загальнонаціональному рівні.

В роботах вітчизняних і зарубіжних вчених розглядаються питання побудови й реформування моделей розвитку економічних систем різного рівня. Проте, не заважаючи на значний вклад вже отриманих наукових результатів в розробку регіональних стратегій розвитку, не достатньо дослідженим залишається питання щодо формування моделі ефективного господарювання в промисловому регіоні як центрі економічного зростання. Продуктивне його вирішення можливе на основі удосконалювання методів оцінки ефективності господарювання шляхом їхньої адаптації до специфічних регіональних умов і формалізації виявлених закономірностей. Відсутність достатньо широкого практичного поширення методів оцінки ефективності господарювання, узгоджених із системним підходом до регіону, і їхньої адаптації до господарських процесів на регіональному рівні визначили актуальність обраної теми, її структуру і напрямки дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” МОН України за 2005-2008 рр. у рамках:

теми “Теоретичні засади підвищення потенціалу суб'єктів господарювання в умовах інноваційної моделі розвитку економіки” (ДР № 0107U001411), де дисертантом як співвиконавцем обґрунтовано організаційне забезпечення функціонування моделі ефективного господарювання в регіоні;

теми “Підвищення економічного потенціалу регіону на основі ефективного використання факторів виробництва” (№ реєстрації Н 14-02), де автором самостійно проаналізовані основні фактори економічного зростання в умовах глобалізації та обґрунтована необхідність стимулювання економічного зростання на базі інвестицій в основний капітал;

теми “Парадигма відтворення соціально-економічного потенціалу у контексті глобалізації та регіоналізації” (№ реєстрації Н 1-08), у межах якої дисертантом самостійно обґрунтовано метод оцінки ефективності відтворення економічного потенціалу з урахуванням відкритості економічної системи.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є формування регіональної моделі ефективного господарювання на основі теоретичного узагальнення та емпіричної перевірки гіпотези інвестиційного зростання економіки регіону, методичного обґрунтування положень, спрямованих на її реалізацію.

Для досягнення поставленої мети визначено та розв'язано наступні задачі:

уточнено дескриптивне та конструктивне визначення регіональної господарської системи;

синтезовано основні типологічні риси макромоделей господарювання;

узагальнено методи оцінювання ефективності господарювання в регіоні;

проаналізовано стан основних факторів виробництва в господарській системі регіону;

визначено основні специфічні характеристики існуючої моделі господарювання в регіоні;

виконано емпіричну перевірку ефективності господарювання в рамках існуючої моделі в регіоні;

розроблено регіональну модель ефективного господарювання;

обґрунтовано критерії ефективного господарювання в регіоні для умов розробленої моделі;

запропоновано організаційне забезпечення реалізації регіональної моделі ефективного господарювання.

Об'єктом дослідження є процеси господарювання в регіоні.

Предметом дослідження є методи формування регіональної моделі ефективного господарювання.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження складають фундаментальні положення щодо закономірностей функціонування господарських систем регіону, вирішення проблем економічного зростання, підвищення ефективності господарювання, що містяться в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених Л.І. Абалкіна, Б.І. Адамова, С.М. Булгакова, З.С. Варналія, В.М. Василенка, О.Г. Гранберга, М.І. Долішнього, О.Я. Жаліла, В.І. Захарченка, Б.Т. Кліяненка, Ю.М. Осипова, Г.П. Підгрушного, М.Д. Прокопенка, О.С. Пчелінцева, В.К. Симоненка, Р.М. Солоу, Д.М. Стеченка, М.А. Хвесика, М.Г. Чумаченка, Р.І. Шніпера та інших.

Під час дослідження використано такі методи: метод логічної абстракції, системний підхід, метод аналізу і синтезу, метод аналогії (для уточнення дескриптивного і конструктивного визначень регіональної господарської системи, синтезу типологічних рис моделей господарювання, визначення поняття “ефективність”); статистичні методи - індексний метод, метод відносних і середніх величин, метод аналізу тенденції розвитку за допомогою найпростіших і середніх показників динаміки (для аналізу структурно-динамічних показників стану основних факторів виробництва в регіоні); метод системи національних рахунків і метод логічної абстракції (для аналізу відтворювальних процесів і характеристики існуючої моделі господарювання в регіоні); метод економіко-математичного моделювання (для емпіричної перевірки ефективності господарювання в рамках існуючої моделі в регіоні і наукового обґрунтування регіональної моделі ефективного господарювання).

Інформаційну й емпіричну базу дослідження склали офіційні дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Донецькій області, матеріали монографічних досліджень вітчизняних і закордонних учених. Для виконання економіко-математичних обчислень використався програмний продукт MS Excel.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі виконано теоретичне обґрунтування та отримала емпіричну перевірку наукова гіпотеза інвестиційного зростання економіки регіону, розроблені методичні положення щодо формування регіональної моделі ефективного господарювання у сучасних умовах.

Основні наукові результати, що визначають особистий внесок автора в розробку теми:

вперше:

запропоновано регіональну структурно-логічну модель господарювання, в основу якої покладено внутрішньорегіональні чинники та засоби прискорення інвестиційного зростання в промисловому регіоні, що дозволяє забезпечити в ньому ефективне господарювання;

розроблено систему критеріїв ефективного господарювання в індустріальному регіоні в сучасних умовах, яку обґрунтовано за допомогою імітаційного моделювання поведінки регіональної господарської системи, що сприяє забезпеченню достовірності належного використання запропонованої моделі;

удосконалено:

метод аналізу структури економіки регіону на основі систематизації структурно-динамічних показників відповідно до класичних факторів виробництва, в результаті чого можливе виявлення особливих характеристик розміщення і використання продуктивних сил в регіоні;

підхід до визначення відтворювальних пропорцій регіонального господарювання на основі використання елементів системи національних рахунків, що дозволяє виявити специфічні риси існуючої моделі господарювання в регіоні;

методичний підхід до визначення оцінки ефективного господарювання в промисловому регіоні через поєднання відомих методів оцінки ефективності використання ресурсів та оптимізаційної математичної моделі динаміки відкритої господарської системи, що дозволяє більш обґрунтовано підходити до управління ефективністю на регіональному рівні;

отримало подальший розвиток:

економічний зміст поняття “регіональна господарська система” на основі застосування системного підходу, в результаті чого останню визначено як відповідну специфічно організовану сукупність елементів продуктивних сил (предметів та засобів праці, суб'єктів господарювання та господарського середовища), взаємопов'язаних та взаємодіючих між собою, що утворюють єдине ціле і функціонують на певній території, в результаті чого поглиблено розуміння про устрій та принципи функціонування господарської системи регіону;

характеристики регіональних моделей господарювання на основі синтезу типологічних рис макромоделей, що для промислового регіону зумовило вибір інвестиційної складової як основного чинника ефективного господарювання;

положення щодо ефективності господарської системи як характеристики повноти виконання нею своєї функції на основі дослідження системних властивостей господарювання, що уможливило виявлення ефективного господарювання в регіоні на основі оптимізаційних моделей економічної динаміки відповідно до системної природи останнього;

організаційне забезпечення реалізації регіональної моделі ефективного господарювання з виокремленням функціональної структури взаємодії суб'єктів господарювання в регіоні, що дозволяє формалізувати відповідні управлінські впливи на керуючі параметри.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості розробки стратегії (моделі) ефективного господарювання в промисловому регіоні на основі:

диверсифікації галузевої структури виробництва і перерозподілу надприбутків від експорту продукції з низьким ступенем переробки у виробничо-технологічні системи сучасного і нового технологічних укладів;

забезпечення цільових витрат частини доходу, що надходить на рахунки платоспроможних підприємств як покриття амортизаційних витрат, на інвестиційні потреби;

створення і використання системи регіональних банків розвитку та центрів інвестиційного проектування, метою яких є стимулювання інвестиційної активності в перспективних напрямках економічного зростання.

Результати дослідження, які стосуються вибору методів аналізу показників та факторів виробництва індустріального регіону, використано Управлінням вугільної промисловості Донецької обласної державної адміністрації для управління стратегічним напрямком розвитку вугледобувних підприємств Донецького регіону (довідка від 27.08.2007 р. №2-6-138). Науково-методичні положення щодо формування регіональної моделі ефективного господарювання використано Виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області для аналізу відповідності економічних регуляторів цілям регіональної політики і напрямів їх коригування (довідка від 30.08.2007 р. №28/4875-3). З метою оцінки ефективності розподілу та використання результатів виробництва на рівні регіону, визначення резервів зростання інвестицій в основний капітал та обґрунтування порядку дій щодо залучення цих резервів в процес виробництва Селидівською міською радою впроваджено підхід до оцінки ефективності господарювання в регіоні (довідка від 19.06.2007 р. №02-21я/2-544). Державним підприємством “Донбасантрацит” впроваджено методи оцінки ефективності господарювання в регіоні для обґрунтування прийняття управлінських рішень (довідка від 04.10.2007 р. №2-1/1127). Висновки та матеріали, узагальнені в дисертації, використані у навчальному процесі ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” МОН України при підготовці методичного забезпечення дисциплін “Основи зовнішньоекономічної діяльності підприємств”, “Міжнародна економічна діяльність України”, “Статистика”, а також при проведенні науково-дослідної роботи студентів, в курсовому та дипломному проектуванні (довідка від 12.06.2008 р. №30-12/323).

Особистий внесок здобувача. В дисертаційній роботі представлено наукові результати, які отримані особисто здобувачем. Автором самостійно виконано теоретичне обґрунтування системних властивостей регіонального господарювання, проаналізовано фактори та результати господарювання в промисловому регіоні, проведено оцінку ефективності господарювання в промисловому регіоні на основі формалізації відтворювальних процесів. Внесок здобувача у спільно опубліковані роботи конкретизовано у списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації доповідалися на: VII Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених “Конкурентноздатність територій і підприємств у взаємозалежному світі” (м. Донецьк, 2005 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність національної економіки в умовах глобалізації: проблеми і шляхи її підвищення” (м. Донецьк, 2005 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика економіки та підприємництва” (м. Алушта, 2006 р.); ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених “Наукові концепції і практика реалізації стратегій інноваційного розвитку України та її регіонів” (м. Донецьк, 2007 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика економіки і підприємництва” (м. Алушта, 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертації надруковано у 9 публікаціях, 5 із яких опубліковані у фахових виданнях, 4 - за матеріалами науково-практичних конференцій. Загальний обсяг цих публікацій становить 3,7 друк. арк., з яких особисто авторові належить 3,55 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 175 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі робота містить 26 таблиць та 28 рисунків, 3 додатки на 22 сторінках, список використаних джерел із 212 найменувань на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, визначено предмет, об'єкт та методи дослідження, показано наукову новизну, теоретичну та практичну значимість роботи.

У розділі 1 “Теоретичні засади дослідження регіональної господарської системи” розглянуто регіональну господарську систему, моделі господарювання та методи оцінювання ефективності господарювання в регіоні. господарювання регіональний конструктивний макромодель

Встановлено, що з позицій системного підходу у поєднанні з положеннями філософії господарства основною формою існування регіону є господарська система. Теоретичний аналіз цього поняття дозволив сформулювати дескриптивне його визначення як специфічно організовану сукупність елементів продуктивних сил (предметів та засобів праці, суб'єктів господарювання та господарського середовища), взаємопов'язаних та взаємодіючих між собою, що утворюють єдине ціле і функціонують на певній території. Економічний зміст регіональної господарської системи конкретизовано за допомогою конструктивного її визначення (рис. 1), синтезованого шляхом об'єднання компонентів, середовища, цілі, функцій, зв'язків та відношень між ними.

При цьому до компонентів регіональної господарської системи віднесено її входи (трудові, матеріально-енергетичні, географічні, кліматичні, природні, інформаційні групи ресурсів); виходи (кінцеві продукти у вигляді вироблених матеріальних та нематеріальних благ); процесор (його склад розшифровано на рис. 1).

У роботі визначення регіональної господарської системи з точки зору системного підходу дозволило дослідити моделі господарювання, які з огляду на мету дисертаційної роботи розглядаються як певні вектори (магістралі) розвитку господарської системи. На цій підставі відомі моделі господарювання було розділено на такі групи: по-перше, базові моделі економічної теорії, які відображають ідеальні уявлення про функціонування економічної системи; по-друге, національні та регіональні моделі економіки, зумовлені особливостями розміщення і розвитку продуктивних сил; по-третє, розпорядчі моделі економічного розвитку, які впроваджуються як на території макрорегіону, так і в межах менш складної територіальної системи.

Теоретичний аналіз типологічних рис вказаних груп моделей показав, що для регіонального рівня ключовими характеристиками виступають: виробнича спеціалізація господарювання, структура споживання виробленого продукту, рівень і характер інтеграції у світогосподарські зв'язки. За результатами дослідження також було встановлено, що інвестиційний процес, який завжди лежить в основі моделі господарювання, визначає і динаміку показників, що кількісно оцінюють відповідні ключові характеристики. Цей висновок було покладено в основу гіпотези інвестиційного зростання економіки регіону.

Обґрунтування регіональної моделі ефективного господарювання потребувало враховувати її ефективність. Проте, трактування ефективності як співвідношення витрат та результатів не відбиває системні властивості процесів господарювання. Ефективність регіональної господарської системи має відповідати її типу, враховувати специфічні умови функціонування, а також, що є найголовнішим, характеризувати повноту виконання нею своєї функції. Оскільки метою господарської системи є розвиток суспільства, то засобом її досягнення є економічне зростання на основі ефективного використання факторів виробництва. Проблема оцінки ефективності при такій установці системної функції успішно вирішується за допомогою використання математичних оптимізаційних моделей економічної динаміки, які формалізують відтворювальні процеси у регіоні, що відповідає його системній природі.

У розділі 2 “Аналіз ефективності господарювання в Донецькій області” проаналізовано структуру та фактори виробництва (працю і капітал) за видами економічної діяльності у Донецькій області, визначено основні риси існуючої моделі господарювання та рівень його (господарювання) ефективності.

В роботі відповідно до логіки формування регіональної моделі ефективного господарювання виникла необхідність розкриття найсуттєвіших закономірностей та тенденцій у функціонуванні господарської системи промислового регіону.

Відповідно до результатів теоретичних досліджень емпірична перевірка гіпотези інвестиційного зростання економіки регіону провадилася з позицій системного підходу. Для цього спочатку відповідно до змістовної належності до традиційних факторів виробництва - праці і капіталу - було визначено структурно-динамічні показники. Проведена систематизація дозволила проаналізувати особливості розміщення і використання продуктивних сил в регіоні за видами економічної діяльності і охарактеризувати виробничу спеціалізацію господарювання в ньому. При цьому результати застосування визначеного підходу для Донецької області узагальнено в табл. 1.

Таблиця 1

Характеристика виробничої спеціалізації господарювання
в Донецькій області

Подальший доказ гіпотези інвестиційного зростання економіки регіону ґрунтувався на емпіричному дослідженні відтворювальних пропорцій регіонального господарювання. З цією метою елементи системи національних рахунків було замінено на синонімічні за змістом показники регіональної статистики, що дало можливість кількісно оцінити такі характеристики моделі господарювання в регіоні, як “Структура споживання виробленого продукту” та “Рівень і характер інтеграції у світогосподарські зв'язки”. Результати використання описаного методичного підходу під час аналізу моделі господарювання в Донецькій області вказали на таке. По-перше, весь відтворювальний процес (виробництво, утворення доходів та споживання) тут цілком визначається доходами від експорту продукції металургійної та видобувної промисловостей. По-друге, скорочення інвестицій в інвестиційно спрямовані види діяльності (приладо- і верстатобудування, комунікаційні, інформаційні та інфраструктурні) сформувало умови для залежності всього відтворювального сектора області від кон'юнктури міжнародних та іноземних ринків сировини.

Результати емпіричної оцінки ключових характеристик моделі господарювання в Донецькій області утворили основу для остаточного обґрунтування істинності гіпотези інвестиційного зростання економіки промислового регіону. Для цього у роботі процедуру виявлення ефективного господарювання проведено в два етапи.

Спершу було оцінено ефективність господарювання в регіоні за допомогою відомих методів оцінки ефективності використання факторів виробництва на основі показників капіталовіддачі, матеріаломісткості та продуктивності праці, а також розрахунку показників ефективності та масштабу виробництва на базі виробничої функції. Встановлено, що в Донецькій області динаміка показників ефективності використання основних засобів і праці свідчить про поступове вичерпання традиційних для Донецької області факторів виробництва, що може призвести до економічного колапсу. Метод виробничих функцій показав відставання темпів зростання валової доданої вартості від темпів зростання кількісних обсягів факторів виробництва, а збільшення її обсягу пояснюється в основному масштабами виробництва, тому таке економічне зростання не можна вважати ефективним (табл. 2).

Таблиця 2

Бутенко Т. О. Формування регіональної моделі ефективного господарювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена формуванню регіональної моделі ефективного господарювання на основі теоретичних узагальнень та емпіричної перевірки гіпотези інвестиційного зростання економіки регіону, розробці методичних положень, спрямованих на її реалізацію. У роботі уточнено дескриптивне та конструктивне визначення регіональної господарської системи; синтезовано основні типологічні риси моделей господарювання; теоретично узагальнено методи оцінювання ефективності господарювання в регіоні. Проаналізовано стан основних факторів виробництва в господарській системі регіону; визначено основні специфічні характеристики існуючої моделі господарювання в регіоні; виконано емпіричну перевірку ефективності господарювання в рамках існуючої моделі в регіоні. На цій основі розроблено структурно-логічну регіональну модель ефективного господарювання; обґрунтовано критерії ефективного господарювання в регіоні для умов розробленої моделі; запропоновано організаційне забезпечення реалізації регіональної моделі ефективного господарювання. Запропоновано такі положення стратегії (моделі) ефективного господарювання промислового регіону: диверсифікація галузевої структури виробництва і перерозподіл надприбутків від експорту продукції з низьким ступенем переробки у виробничо-технологічні системи сучасного і нового технологічних укладів; забезпечення цільових витрат частини доходу, що надходить на рахунки платоспроможних підприємств як покриття амортизаційних витрат, на інвестиційні потреби; створення і використання системи регіональних банків розвитку та центрів інвестиційного проектування, метою яких є стимулювання інвестиційної активності в перспективних напрямках економічного зростання.

Ключові слова: регіон, регіональна господарська система, регіональна модель ефективного господарювання, інвестиційне зростання.

Бутенко Т. О. Формирование региональной модели эффективного хозяйствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена формированию региональной модели эффективного хозяйствования на основе теоретических обобщений и эмпирической проверки гипотезы инвестиционного роста экономики региона, разработке методических положений, направленных на её реализацию. Разработанная модель эффективного хозяйствования основана на вовлечении в процесс производства региона инвестиционных резервов, что позволяет обеспечить его поступательное развитие.

В первом разделе рассмотрены региональная хозяйственная система, модели хозяйствования и методы оценки эффективности хозяйствования в регионе. Установлено, что с позиций системного подхода и философии хозяйства основной формой существования региона является хозяйственная система - специфически организованная совокупность элементов производительных сил (предметов и средств труда, субъектов хозяйствования и хозяйственной среды), взаимосвязанных и взаимодействующих между собой, представляющих одно целое и функционирующих на определённой территории, что позволило углубить понимание состава и закономерностей функционирования хозяйственной системы. На основе синтеза типологических черт моделей определены ключевые характеристики региональных моделей хозяйствования такие, как: производственная специализация хозяйствования, структура потребления произведенного продукта, уровень и характер интеграции в мирохозяйственные связи. По результатам исследования установлено, что инвестиционный процесс, лежащий в основе модели хозяйствования, определяет динамику показателей, характеризующих выделенные ключевые характеристики. В результате исследования системных особенностей хозяйствования определено понятие эффективности хозяйственной системы, что дало возможность применять математические оптимизационные модели экономической динамики для выявления эффективного хозяйствования в регионе.