Комплексна оцінка здоров’я населення та його впливу на економічне зростання

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 330.354

Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

Подвисоцька Тамара Олександрівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Краснікова Лариса Іванівна, Національний університет "Києво-Могилянська академія", професор кафедри фінансів, заступник завідувача кафедри

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, старший науковий співробітник Курило Ірина Олексіївна, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України,

завідувач відділу проблем якості демографічних процесів кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Євсєєв Володимир Іванович, ДУ Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України

Захист відбудеться "29" квітня 2009 р. о 16:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.247.01 Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий "28" березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Полякова С.В.

• Анотації
• Подвисоцька Т.О. Комплексна оцінка здоров'я населення та його впливу на економічне зростання. - Рукопис.
• Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних та емпіричних аспектів проблеми оцінки здоров'я населення та його впливу на економічне зростання.

У роботі визначено соціально-економічну сутність здоров'я населення, досліджено різні аспекти його формування. На основі методики розрахунку індексу людського розвитку розроблено методику оцінки комплексного багатофакторного індексу здоров'я населення. Для якісного аналізу взаємозв'язку між рівнем здоров'я та доходом на душу населення було розраховано та побудовано криві Престона.

• Загальна характеристика роботи
• Актуальність теми дослідження. З моменту здобуття Україною незалежності поряд із значним падінням загальних макроекономічних показників спостерігалось суттєве погіршення стану здоров'я населення. Зростання показників смертності на тлі скорочення народжуваності, підвищення захворюваності на туберкульоз та ВІЛ/СНІД, зростання смертності немовлят стало свідченням і складовою демографічної кризи в Україні, яка вже в середньостроковій перспективі обумовлює низку загроз для сталого економічного розвитку.
• Згідно із сучасними принципами формування ефективної соціально-економічної стратегії, здоров'я населення розглядається як один із основних пріоритетів економічного, соціального, політичного і екологічного напрямів державної політики. Необхідність проведення економічних реформ з орієнтацією на покращення здоров'я населення зумовлює потребу у поглибленому вивченні різних детермінант та аспектів здоров'я населення та розробці ефективної стратегії його покращення.
• Надзвичайно актуальними нині є наукові дослідження, спрямовані на виявлення факторів, що впливають на здоров'я населення, розробку уніфікованих підходів до оцінки стану здоров'я та його базових складових, а також обґрунтування шляхів та механізмів впливу на здоров'я населення.
• Значущість здоров'я як складової людського капіталу та одного із факторів економічного зростання обумовлює також потребу у комплексній оцінці впливу здоров'я населення на економічне зростання, адже здоров'я населення є цінним ресурсом будь-якої країни, інвестування в який може стати запорукою сталого економічного розвитку. Нагальною є необхідність розробки та обґрунтування низки заходів державної соціальної і демографічної політики щодо поліпшення стану здоров'я населення.
• Істотний внесок у розробку проблеми здоров'я населення як складової людського капіталу було зроблено вітчизняними вченими, зокрема Б. Білобровим, Ю. Вороненко, О. Голяченко, О. Грішновою, В. Євсєєвим, Л. Красніковою, І. Курило, Н. Левчук, Е. Лібановою, О. Макаровою, C. Пирожковим, Н. Рингач, А. Сердюк, В. Стешенко, В. Таралло, С. Томиліним і ін.
• Дослідження здоров'я як окремого фактора економічного зростання є порівняно новим науковим напрямом економічної теорії. На сьогодні вже існують значна методична, методологічна та інформаційна бази для дослідження цього питання. Значний внесок у розробку теоретичних та практичних аспектів дослідження різних складових економічного зростання, в тому числі і здоров'я населення, належать Р. Барро, Г. Беккеру, Д. Блюму, А. Зону, Д. Канінгу, Р. Лукашу, А. Льюісу, П. Ромеру, Р. Солоу, Р. Фогелю, П. Хофману і ін. Серед вітчизняних вчених, що досліджували різні проблеми економічного зростання, можна відзначити таких науковців, як В. Геєць, І. Крючкова, І. Лук'яненко, І. Манцуров, В. Онікієнко, О. Осауленко, C. Cтеценко, М. Скрипниченко, А. Філіпенко і ін. Серед науковців, які розробляють питання методології та інструментарію дослідження індексів та моделювання економетричних моделей, варто зазначити С. Ващаєва, А. Єріну, В. Зеленюка, В. Новікова, В. Саріогло і ін.
• Підхід до здоров'я як до складової людського капіталу та одного із факторів економічного зростання обумовлює необхідність його кількісного виміру. Важливо зазначити, що на даний момент уніфікованого підходу щодо розрахунку комплексного показника здоров'я населення ще не сформовано, невирішеними залишаються низка питань методологічного та методичного характеру, що стосуються його побудови. Потребують розробки та обґрунтування напрями державної політики щодо покращення здоров'я населення.
• Наукова актуальність та недостатня вивченість проблем оцінки здоров'я населення та його впливу на економічне зростання обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, мету та завдання.
• Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у безпосередньому зв'язку з тематикою науково-дослідних робіт кафедри фінансів Національного університету "Києво-Могилянська академія" у руслі науково-дослідної теми "Розвиток сучасних методів прийняття фінансових рішень" (від 1.04.2008 р., державний реєстраційний номер 0108U004086), в рамках якої автором досліджувались проблеми фінансування системи охорони здоров'я населення, а також було розроблено методологію складання прогнозу валового внутрішнього продукту країни з врахуванням впливу комплексного показника здоров'я.
• Тема дисертації тісно пов'язана із науковими дослідженнями, що проводяться в Школі охорони здоров'я (ШОЗ) Національного університету "Києво-Могилянська академія", зокрема за темою "Дослідження поведінки щодо здоров'я серед студентів НаУКМА та ефективних втручань щодо його покращення" (№ ДР 0108U002381), де автором досліджувались методики оцінки здоров'я на індивідуальному рівні та було розроблено пропозиції щодо його покращення.
• Низку положень дисертаційного дослідження здобувача було реалізовано в діяльності Інституту економічних досліджень та політичних консультацій в Україні, зокрема, в науково-дослідній роботі "Дослідження економічних передумов та можливих економічних наслідків для економіки України від створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (послуги)", державний реєстраційний номер: 01071011741 (Замовник -Мінекономіки).
• Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретико-методичних засад комплексного аналізу здоров'я населення, оцінки його впливу на економічне зростання та розробка рекомендацій щодо вдосконалення заходів соціально-економічної політики для покращення здоров'я населення.
• Відповідно до мети в дисертаційному дослідженні поставлено і послідовно вирішено такі завдання:
• l дослідити здоров'я як якісну характеристику населення та визначити його соціально-економічну сутність як складової людського капіталу та фактора економічного зростання;
• l розробити систему індикаторів для характеристики різних аспектів здоров'я населення та обґрунтувати методологічні підходи до побудови комплексного багатофакторного індексу здоров'я населення;
• l розробити методику оцінки впливу здоров'я населення на економічне зростання для країн Європейського регіону та України зокрема;
• l удосконалити методику якісного аналізу взаємозв'язку між здоров'ям населення та рівнем матеріального добробуту;
• l дослідити ефективність виробничої функції, що містить фактор здоров'я;
• l розробити багатоваріантний прогноз реального валового продукту України на 2008_2014 рр. на основі економетричної моделі з врахуванням впливу комплексного індексу здоров'я;
• l розробити рекомендації щодо покращення здоров'я населення на основі факторної обумовленості здоров'я населення та різних його аспектів.
• Об'єктом дослідження є здоров'я населення як складова людського капіталу та його вплив на економічне зростання.
• Предмет дослідження - теоретико-методологічні засади комплексного аналізу здоров'я населення, оцінки його впливу на економічне зростання та науково-практичні аспекти розробки політики щодо поліпшення стану здоров'я населення.
• Методи дослідження. Загальною методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, мікро- і макроекономіки, наукові досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених, що стосуються проблем вивчення здоров'я населення, людського капіталу та різних моделей економічного зростання. Для досягнення мети роботи використано низку загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, взаємопов'язаних та послідовно застосованих у ході дослідження: метод аналізу та синтезу (для формування теоретико-методологічних засад дослідження (/1.1, 1.2/), системний підхід (для аналізу основних способів дослідження комплексних показників (/1.2, 1.3/); класифікаційно-аналітичний метод - при дослідженні основних чинників впливу на здоров'я населення (/2.1, 2.2/), метод головних компонент - для розрахунку комплексних індексів здоров'я (/2.1, 2.2/); методи економетричного моделювання - при розробці моделі економічного зростання з врахуванням фактору здоров'я населення, апроксимованого комплексним багатофакторним індексом здоров'я населення (/2.3/); економіко-математичні методи системно-структурного аналізу - для виявлення взаємозв'язків між інвестиціями в здоров'я населення та економічним зростанням на різних рівнях (/3.2/); методи статистичного аналізу та прогнозування - для оцінки стану та динаміки змін індексів здоров'я, та розрахованих прогнозних значень компонент, комплексного показника здоров'я та валового внутрішнього продукту при розробці схем, графіків, таблиць (/2.1/, /2.2/, /3.2/) .
• Інформаційною базою дослідження є документи та база даних показників здоров'я населення країн Європейського регіону "Здоров'я для всіх" Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), документи та статистичні дані Міжнародної організації праці (МОП), база даних Світового банку "Індикатори світового розвитку" (World Development Indicators), законодавчі та нормативні акти України з проблем відтворення та використання людського потенціалу, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, довідково-інформаційні видання, дослідження зарубіжних та вітчизняних авторів, матеріали науково-практичних конференцій.
• Аналіз первинних даних та економетричний аналіз здійснено з використанням статистичного програмного пакету SТАТА 8.2. Побудову графіків та таблиць виконано із застосуванням програмного пакету Microsoft Excel.
• Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному визначенні теоретико-методичних та прикладних засад дослідження стану здоров'я населення, його впливу на економічне зростання в Україні та в країнах Європейського регіону, а також в науковому обґрунтуванні рекомендацій щодо поліпшення стану здоров'я населення у контексті соціально-економічних перетворень.
• До найбільш вагомих результатів дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну та виносяться на захист, належать такі:
• вперше:
• l розроблено та реалізовано новий методологічний підхід до комплексного оцінювання здоров'я населення шляхом побудови системи індикаторів для характеристики різних компонент здоров'я населення (смертності і очікуваної тривалості життя, захворюваності, репродуктивного здоров'я), що дозволило здійснити його узагальнену оцінку, ранжувати компоненти за важливістю і на цій основі виявити та запропонувати цільові орієнтири розвитку політики у сфері охрони здоров'я населення в країнах Європейського регіону та в Україні, зокрема;
• l розроблено економіко-математичну модель, яка дозволяє оцінити вплив здоров'я населення на економічне зростання у відносному і грошовому еквіваленті для різних груп країн Європейського регіону, а також порівняти вплив різних складових людського капіталу (зокрема здоров'я та освіти) на економічний розвиток країн;
• удосконалено:
• l систему оцінки факторної обумовленості здоров'я населення, що на відміну від існуючих, дозволяє визначити вплив різних груп факторів та найбільш значимі з них (система охорони здоров'я, спосіб життя, навколишнє середовище) не лише для комплексного індексу здоров'я населення, але і для кожної із його компонент (смертності і очікуваної тривалості життя, захворюваності, репродуктивного здоров'я);
• l методологію якісного аналізу взаємозв'язку між компонентами здоров'я та рівнем матеріального добробуту населення на основі адаптації кривих Престона;
• l теоретико-методологічні підходи до оцінки стохастичної кривої виробничих можливостей, що на відміну від існуючих, дозволяє врахувати компоненту здоров'я населення як окремий фактор та пояснити його вплив на ефективність застосування виробничої функції із спростуванням припущення класичних моделей економічного зростання щодо максимально ефективного використання наявних ресурсів;
• набуло подальшого розвитку:
• l трактування категорії "капіталу здоров'я", що, на відміну від існуючих, розглядає капітал здоров'я не лише як умовно статистичне поняття, від складових якого залежить зростання інших видів капіталу (фізичного, природного, економічного), але і враховує його факторну обумовленість та створює підґрунтя для його кількісного представлення та обчислення в моделях економічного зростання;
• l концептуальні підходи щодо покращення здоров'я населення, зокрема обґрунтовано пріоритетність напрямів та заходів щодо запобігання погіршенню рівня здоров'я населення (превентивних заходів) на основі поєднання елементів факторної обумовленості та комплексного міжгалузевого підходу. Реалізація зазначених заходів сприятиме формуванню необхідних умов для використання здоров'я населення як складової людського капіталу;
• l на основі прогнозних значень компонент та комплексного індексу здоров'я населення здійснено короткостроковий прогноз валового внутрішнього продукту України на 2008_2014 рр., що дає змогу визначити цільові орієнтири щодо регулювання здоров'я населення у контексті підвищення загальної макроекономічної продуктивності.
• Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертації доведено до рівня методичних розробок та прикладних рекомендацій, які створюють підґрунтя для подальших теоретико-методологічних та прикладних досліджень здоров'я населення як складової людського капіталу та важливого фактору економічного зростання, забезпечують методичну основу для комплексної оцінки різних його аспектів та детермінант, відіграють важливу роль у формуванні засад вдосконалення механізму соціально-економічного впливу на здоров'я населення.
• Наукові розробки автора було реалізовано у діяльності Науково-дослідного інституту соціально-економічного розвитку міста, Київської міської державної адміністрації (довідка № 190-186 від 3.06.2008 р.).
• Ряд положень та результатів дисертації було враховано при розробці проекту "Оцінка системи охорони здоров'я України у контексті структурних реформ та покращення якості надання послуг", що виконувався Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на замовлення Російського консорціуму економічних досліджень та освіти (Москва) та Глобальної Мережі з Розвитку (GDN) в період з липня 2005 р. по листопад 2006 р. (довідка № 040608/ 001 від 04.06.2008 р.).
• Розробки автора також було впроваджено в навчальний процес Національного університету "Києво-Могилянська академія" при викладанні навчальних дисциплін: "Макроекономічна політика" та "Статистика" на кафедрі фінансів для підготовки студентів зі спеціальностей "Економічна теорія" та "Фінанси" (довідка № 25 від 4.06.2008 р.).
• Теоретичні та практичні напрацювання автора були застосовані при розробці навчальних курсів "Економіка охорони здоров'я", "Аналіз політики охорони здоров'я", "Сприяння здоров'ю", "Охорона здоров'я жінок", "Здоровий спосіб життя", що викладаються в Школі охорони здоров'я Національного університету "Києво-Могилянська академія" (довідка № 77 від 4.06.2008 р.).
• Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є оригінальною, самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до оцінки здоров'я населення та визначення його впливу на економічне зростання країн Європейського регіону, теоретико-методичних засад його дослідження та основних напрямів впровадження в Україні. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.
• Апробація результатів дисертації. Матеріали проведеного дослідження апробовані в методичних розробках, рекомендаціях і пропозиціях, викладені у статтях, впроваджені в навчальний процес.
• Основні теоретичні й практичні положення дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, семінарах, зокрема:
• Міжнародній науково-практичній конференції "Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління", - Київ, 19_21 квітня 2007 р.; Міжнародній науково-теоретичній конференції "Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери", - Донецьк, 7_8 червня 2007 р.; Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України", - Алушта, 4_6 жовтня 2007 р.; Міжнародній науково-практичній конференції "Парадигма соціальної політики України на зламі тисячоліть", - Київ, 30 жовтня 2007 р.; Міжнародній науково-теоретичній конференції "Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери", - Донецьк, 5_6 червня 2008 р.
• Публікації. Основні результати проведеного наукового дослідження, які покладено в основу дисертації, відображені у 10 наукових працях загальним обсягом 1,92 друк. арк., з яких особисто автору належить 1,5 друк. арк., у тому числі: п'ять - в наукових фахових виданнях, одна - в інших виданнях, чотири - у матеріалах наукових конференцій.
• З поданих до розгляду наукових праць п'ять написані дисертантом у співавторстві.
• Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок, який містить 12 таблиць та 9 рисунків. Список використаних джерел налічує 226 найменувань, викладених на 22 сторінках. Дисертація містить 11 додатків, які розміщені на 28 сторінках.
• Основний зміст дисертаційної роботи
• У першому розділі "Теоретичні і методичні засади дослідження здоров'я населення та його впливу на економічне зростання" на основі аналізу та систематизації різних джерел зарубіжної та вітчизняної наукової думки узагальнено і розвинуто теоретико-методичні підходи щодо концепції капіталу здоров'я населення як складової людського капіталу та одного із факторів економічного зростання, удосконалено методику і підходи до побудови інтегральної оцінки комплексного індексу здоров'я населення та його впливу на економічне зростання.
• На відміну від концепції людського розвитку, де центральним елементом виступає людський потенціал, концепція людського капіталу розглядає здоров'я населення як один із факторів виробництва поряд із фізичним капіталом. Такий підхід до здоров'я населення як складової людського капіталу дозволяє розглядати здоров'я як соціально-економічну категорію, що здійснює активний вплив на систему суспільного виробництва в цілому.
• В сучасній економічній літературі можна виділити два теоретичних підходи, що з різних позицій розглядають здоров'я населення як складову людського капіталу - це теорія капіталу та теорія нерівності і соціальної справедливості.
• Теорія капіталу обґрунтовує необхідність інвестицій в здоров'я населення, використовуючи базові положення теорії людського капіталу - чим кращий стан здоров'я населення, тим вище його людський і соціальний капітал. Теорія нерівності і соціальної справедливості розглядає капітал здоров'я з позицій доступності та можливостей щодо його використання. Такий підхід передбачає погляд на здоров'я населення крізь призму різних факторів (детермінант) і дає можливість проаналізувати здоров'я населення з позицій інших секторів економіки, що прямо чи опосередковано впливають на його формування.
• Підхід до здоров'я населення в розрізі факторної обумовленості є дуже важливим, оскільки дозволяє комплексно дослідити фактори, що здійснюють вплив на формування здоров'я населення. Такий підхід має безпосереднє відношення до формування стратегій та заходів соціальної політики в сфері покращення здоров'я населення.
• Виходячи із того, що здорове населення характеризується: довголіттям, відсутністю захворювань, оптимальним рівнем відтворення та на основі існуючих визначень здоров'я населення, автором запропоновано концепцію комплексного індексу здоров'я населення, що засновується на класичній тріаді компонент (рис. 1).
• Рис. 1. Схема побудови комплексного індексу здоров'я населення
• Кожна із трьох компонент комплексного індексу відповідає одному із зазначених вище критеріїв і характеризує один із ключових аспектів (компонент) здоров'я населення, зокрема: смертності і очікуваної тривалості життя, захворюваності і репродуктивного здоров'я.
• Аналіз сформованих на сьогодні підходів до вивчення здоров'я населення як складової людського капіталу свідчить про те, що у межах сучасної економічної науки остаточно ще не вироблено єдиних підходів до визначення здоров'я населення та кількісної його оцінки.
• Запропонований нами підхід дозволяє розрахувати кількісну оцінку та врахувати факторну обумовленість не тільки комплексного індексу здоров'я населення, але і окремих його аспектів. Оцінка комплексного індексу здоров'я населення на основі статистичної тріади показників, крім можливостей ранжування в розрізі країн та аналізу у динаміці, дозволяє також емпірично оцінити вплив фактора здоров'я населення в моделях економічного зростання.
• В даному дисертаційному дослідженні автором здійснено оцінку різних методичних підходів щодо дослідження здоров'я населення як одного із ключових факторів економічного зростання. Проведений аналіз свідчить, що існує чотири канали, через які здоров'я може впливати на економічні показники: підвищення продуктивності, збільшення пропозиції робочої сили, покращення вмінь і навичок у результаті інтенсивнішого навчання, збільшення заощаджень для інвестицій у фізичний та людський капітал. В свою чергу, здоров'я населення залежить від різних соціально-економічних факторів.
• Спрощену схему взаємовпливу різних соціальних і економічних факторів на формування здоров'я населення, а також впливу здоров'я населення на економічне зростання представлено на рис. 2.

• Важливим питанням на сьогодні залишається методичне забезпечення як якісного, так і кількісного дослідження здоров'я населення та оцінка його впливу на загальну макроекономічну продуктивність та на економічне зростання.
• На основі вивчення існуючих методичних підходів до якісної та кількісної оцінки впливу здоров'я на макроекономічному рівні, зокрема кривих Престона та теоретичних моделей Г. Беккера, П. Ромера, М. Гроссмана і ін, емпіричних моделей Р. Барро, Д. Блюма й Д. Канінга розроблено авторську економіко-математичну модель для дослідження оцінки впливу здоров'я на економічне зростання різних країн Європейського регіону та України зокрема.
• Класичні моделі економічного зростання (в тому числі і ті, що враховують вплив здоров'я населення) ґрунтуються на припущенні, що всі фактори виробництва використовуються країнами максимально ефективно. Використовуючи методичні напрацювання американських економістів Л.Саймара та П.Вілсона, нами вдосконалено теоретико-методологічний підхід до оцінки моделі економічного зростання із врахуванням фактора здоров'я, що спростовує дане припущення.
• Оскільки власне здоров'я населення не має об'єктивних, універсальних одиниць вимірювання, визначити його ціну в економічному розумінні категорії "ціни" є складним завданням, тобто його цінність важко представити у грошових одиницях. Розроблений нами підхід до кількісного представлення індексу здоров'я населення в моделях економічного зростання дає змогу розрахувати його грошовий еквівалент, що є корисним для визначення цільових орієнтирів під час формування соціально-економічної політики.
• У другому розділі "Оцінка здоров'я населення та його впливу на економічне зростання в країнах Європейського регіону" здійснено емпіричну оцінку різних компонент, що впливають на формування здоров'я населення, та побудовано комплексний індекс здоров'я населення, проведено динамічний та просторовий аналіз стану здоров'я населення, зроблено оцінку його впливу на економічне зростання в країнах Європейського регіону та в Україні зокрема. Окремо проведено розрахунки впливу здоров'я населення на економічне зростання у грошовому еквіваленті.
• На основі результатів емпіричних розрахунків для 37 країн Європейського регіону було побудовано рейтинг за кожною із компонент та комплексним індексом здоров'я населення в динаміці з п'ятирічним інтервалом.
• Серед 37 країн, що досліджувались, найнижчий рівень комплексного індексу здоров'я населення спостерігається переважно у країнах СНД, зокрема у Киргизстані (37-а позиція рейтингу), Казахстані (36-а позиція рейтингу), Росії (35-а позиція рейтингу), Молдові (34-а позиція рейтингу) та Україні (33-я позиція рейтингу). У нижній частині рейтингу знаходяться також країни Балтії та Румунія. Серед країн Балтії найгірший стан здоров'я населення у Латвії (27-а позиція рейтингу), тоді як у Литві - 25-а, в Естонії - 22-а. Серед країн Центральної і Східної Європи найнижчий показник здоров'я населення має Румунія (31-а позиція рейтингу).
• Найвищі показники здоров'я населення спостерігаються в Швейцарії, Ісландії, Франції, Ізраїлі та Норвегії. Ці країни за комплексним індексом здоров'я населення посідають п'ять перших позицій рейтингу. Слід зазначити, що в верхній частині рейтингу сконцентрувались переважно країни Західної та Північної Європи. У складі даної групи країн найвищий рівень комплексного показника здоров'я населення спостерігається в Скандинавських країнах, зокрема в Ісландії (2-а позиція рейтингу), Норвегії (5-а позиція рейтингу), Швеції (6-позиція рейтингу), Нідерландах (7-а позиція рейтингу). Найгірший результат серед країн Західної Європи спостерігався в Великобританії (13-а позиція рейтингу) та в Бельгії (14-а позиція рейтингу).
• Високі позиції рейтингу переважної більшості країн Західної і Північної Європи обумовлені високими показниками очікуваної тривалості життя, низьким рівнем захворюваності та кращими показниками відтворення населення. За період дослідження (з 1990 по 2005 рр.) у даних країнах спостерігалося стале економічне зростання, що сприяло покращенню рівня життя населення та його якісних і кількісних характеристик.
• Для якісного аналізу взаємозв'язку здоров'я населення та економічного розвитку країн для кожної із компонент і комплексного індексу здоров'я населення було побудовано криву Престона, що показує залежність між станом здоров'я та доходами в різних країнах Європейського регіону (рис. 3).
• Рис. 3. Крива Престона для комплексного індексу здоров'я населення
• За отриманими результатами моделювання за допомогою кривих Престона можна зробити такі висновки. По-перше, зростання матеріального добробуту країн приводить до покращення стану здоров'я населення лише до певної межі. Така тенденція добре простежується саме на прикладі країн Європейського регіону, де переважна більшість країн, за винятком Швейцарії, Ісландії та Норвегії, знаходяться на відносно однаковому рівні за комплексним показником стану здоров'я населення. Для порівняння, різниця між рівнем доходу на душу населення між Німеччиною і Норвегією становить близько 20 тис. дол., проте різниця між рівнем комплексного індексу здоров'я населення країн є несуттєвою. По-друге, країни колишнього соціалістичного блоку поряд із найнижчим серед країн Європейського регіону рівнем доходу на душу населення мають найгірші результати щодо комплексного індексу здоров'я населення. В цій групі країн значне зниження рівня матеріального добробуту призвело до суттєвого погіршення стану здоров'я населення. По-третє, у більшості країн Європейського регіону здоров'я населення є однорідним в межах регіонального розподілу. Якщо на рис. 3 умовно провести лінію, паралельну горизонтальній осі, то можна побачити, що країни із відносно однаковим рівнем економічного розвитку за станом здоров'я населення знаходяться приблизно на одному рівні.
• Кількісний аналіз здоров'я населення було проведено в два етапи. На першому етапі було досліджено факторну обумовленість здоров'я населення, на другому було проведено кількісну оцінку впливу здоров'я населення на економічне зростання.

Для кількісного оцінювання впливу здоров'я населення на економічне зростання на основі методології, запропонованої американським економістом Д.Блюмом, було побудовано і оцінено різні модифікації економетричних моделей. Отримані результати розрахунків дозволяють зробити такі висновки. По-перше, всі компоненти, крім репродуктивного здоров'я населення, виявилися статистично значущими та такими, що позитивно впливають на економічне зростання. По-друге, найбільший вплив серед складових здоров'я має компонента захворюваності населення, зміна якої на один відсотковий пункт приводить до збільшення валового доходу на 0,021 (або на 2,1%). Щодо компоненти смертності і очікуваної тривалості життя, її вплив є дещо меншим (1,7%). Вплив репродуктивного здоров'я на економічне зростання в короткостроковому періоді є несуттєвим (коефіцієнт біля компоненти репродуктивного здоров'я є статистично незначущим). По-третє, комплексний індекс здоров'я населення виявився позитивним і статистично значущим, його зміна на одиницю (на один відсотковий пункт) приводить до збільшення величини валового продукту в середньому на 2,7%.

Для оцінювання впливу фактору здоров'я на економічну ефективність країн використано метод стохастичного кордону. У результаті виявлено, що фактор здоров'я є статистично значимим і впливає на економічну ефективність країн Європейського регіону.

Розраховано також вплив комплексного індексу здоров'я населення та індексу освіти на зростання валового доходу в грошовому еквіваленті для 12 країн Європейського регіону, в тому числі і для України. За результатами розрахунків, для країн колишнього соціалістичного блоку грошовий еквівалент впливу здоров'я є вищим, ніж грошовий еквівалент освіти. В той же час для решти країн Європейського регіону простежується інша тенденція: грошовий еквівалент індексу освіти є значно більшим за грошовий еквівалент здоров'я. Таким чином, на даному етапі розвитку для України інвестування в здоров'я населення в середньому є більш продуктивним, ніж інвестування в освіту.

У третьому розділі "Напрями вдосконалення соціально-економічної політики впливу на здоров'я населення в країнах Європейського регіону та в Україні зокрема" проаналізовано сучасні тенденції у застосуванні заходів соціально-економічної політики для поліпшення здоров'я населення та різних його детермінант з позицій міжгалузевого комплексного підходу та потреб сталого економічного розвитку, розроблено прогноз різних компонент здоров'я та комплексного багатофакторного індексу здоров'я населення на 2008_2014 рр., запропоновано низку заходів соціально-економічної політики та застосування міжгалузевого підходу для покращення діяльності в сфері охорони здоров'я України та підвищення загального рівня здоров'я населення, розроблено напрями впровадження складової здоров'я населення в різні сфери соціально-економічної політики.

Аналіз діючих в Україні програм формування та покращення здоров'я населення виявив, що, на відміну від країн Європейського союзу, більшість із них обмежуються системою охорони здоров'я і не враховують вплив інших галузей на формування здоров'я населення. Для практичної реалізації інтегрального підходу здоров'я до всіх провідних сфер політичного впливу, за ініціативи ВООЗ, було розроблено концепцію "Здоров'я в усіх сферах соціальної політики". Ця концепція засновується на визнанні, що здоров'я залежить не тільки від діяльності системи охорони здоров'я населення, а значною мірою визначається умовами проживання та іншими суспільними і економічними факторами. На основі ґрунтовного аналізу Концепції запропоновано дві можливі стратегії практичного її впровадження для України. Відповідно до першої стратегії, здоров'я населення визначається як один із пріоритетів при впровадженні політичних рішень в інших галузях, а відповідальність за практичне впровадження такої політики покладається на уряд та урядові організації. Відповідно до другої стратегії, здоров'я населення повинно розглядатись як суміжний, побічний продукт діяльності інших секторів економіки. Вважається, що синергетичний ефект поєднання зусиль різних секторів щодо покращення здоров'я населення буде більш ефективним щодо здоров'я населення як в цілому, так і для секторів економіки, що впроваджують дану концепцію.

Для врахування факторної обумовленості була здійснена кількісна оцінка факторного впливу за кожною із компонент та для комплексного індексу здоров'я населення. Виявлено, що вплив системи охорони здоров'я на здоров'я населення в Україні суттєвіший, ніж в економічно розвинених країнах Центральної і Східної Європи і становить 28%.

Поряд із системою охорони здоров'я, ключовим фактором формування здоров'я населення є спосіб життя. Патерналістські настрої населення щодо системи охорони здоров'я, низький рівень усвідомлення цінності здоров'я як власного капіталу, існування в умовах соціально-економічної нестабільності для переважної більшості українського населення створили умови, що не сприяють орієнтованості на здоровий спосіб життя.

Фактор навколишнього середовища є визначальним для репродуктивного здоров'я населення. Його питома вага у формуванні репродуктивного здоров'я населення становить 49%. Погіршення стану навколишнього середовища та екологічних умов існування проявляє свій вплив в довгостроковому періоді, створюючи передумови для зростання кількості захворювань репродуктивних органів, в тому числі і на генетичному рівні, скорочення репродуктивного потенціалу, зменшення сумарного коефіцієнта народжуваності, зростання смертності немовлят та ін.

Зважаючи на тенденції, що склалися, покращення здоров'я українського населення варто розглядати з двох позицій: по-перше, через призму проблем системи охорони здоров'я, по-друге, через інші фактори впливу, зокрема державну політику щодо формування здорового способу життя.

У залежності від прогнозної динаміки комплексного багатофакторного індексу здоров'я населення було розраховано прогноз реального ВВП України на 2008_2014 рр. із врахуванням трьох можливих сценаріїв розвитку (базового, песимістичного і оптимістичного).

Результати прогнозу свідчать про те, що за умови реалізації песимістичного сценарію, комплексний багатофакторний індекс здоров'я населення спадатиме на 2,8% щороку. Це означає, що прогнозне значення реального ВВП в 2014 р. складатиме 57 млрд. дол. (для порівняння: ВВП України в 2007 р. - 54,3 млрд. дол. США). Якщо буде реалізований базовий сценарій розвитку, тобто здоров'я населення буде залишатись незмінним протягом 2008_2014 рр., то в 2014 р. значення реального ВВП дорівнюватиме 61,4 млрд. дол. США, що на 13% перевищує реальний ВВП 2007 р. За умови реалізації оптимістичного сценарію, через п'ять років реальний ВВП буде на третину перевищувати значення 2007 р.

Результати розрахунків прогнозних значень показують, що без урахування фактора здоров'я досягти суттєвих економічних результатів неможливо не тільки в довгостроковій, але і в короткостроковій перспективі.

Очевидно, що позитивні зміни в стані здоров'я населення є важливими для економічного зростання і суттєвого прогресу в соціальній сфері, що, в свою чергу, є передумовою для збільшення інвестицій в охорону здоров'я, охорону довкілля і соціальну інфраструктуру.

Висновки

В роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення важливого питання комплексної оцінки здоров'я населення, його впливу на економічне зростання та розроблено рекомендації щодо вдосконалення заходів соціально-економічної політики для його покращення.

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки теоретичного і науково-практичного спрямування, основними з яких є:

1. Існує значна зацікавленість наукової спільноти у вивченні суті, можливостей та особливостей дослідження здоров'я населення як складової людського капіталу та одного із факторів економічного зростання.

2. Наявні методики оцінки здоров'я населення на макроекономічному рівні дозволяють проаналізувати лише окремі його аспекти. Запропонований автором комплексний показник здоров'я населення дозволяє конвертувати численні, розрізнені показники, що характеризують стан здоров'я населення, в один узагальнюючий індекс. Такий підхід є важливим не лише для аналізу тенденцій стану здоров'я населення та порівняння серед різних країн, але і для оцінки здоров'я населення в моделях економічного зростання.

3. Кількісне представлення комплексного показника здоров'я населення дозволяє ранжувати країни Європейського регіону за станом здоров'я та в часовому розрізі. Виявлено, що за комплексною оцінкою здоров'я населення найвищі позиції рейтингу посідають Швейцарія, Ісландія, Франція, Ізраїль та Норвегія. Найнижчі показники здоров'я серед країн Європейського регіону спостерігаються переважно серед країн колишнього соціалістичного табору, зокрема в Киргизстані, Казахстані, Росії, Молдові та Україні.

4. За допомогою кривих Престона було проведено якісний аналіз взаємозв'язку між станом здоров'я та доходом на душу населення. Отримані результати свідчать про існування залежності між доходом та компонентою смертності і очікуваної тривалості життя та комплексним індексом здоров'я. Тобто в країнах з вищим рівнем доходів показники здоров'я вищі, а в країнах низьким рівнем доходів є відповідно нижчими. Між компонентою репродуктивного здоров'я та доходом залежність не простежується.

5. Проведений теоретичний аналіз та результати емпіричного дослідження доводять позитивний вплив здоров'я на економічне зростання на макрорівні. Застосування методу стохастичного кордону при оцінці виробничої функції дозволило спростувати базове припущення класичних моделей економічного зростання про оптимальність використання наявних ресурсів. Отримані результати емпіричних розрахунків підтверджують статистичну значимість фактора здоров'я при оцінці технічної ефективності виробничої функції.

7. Кількісне представлення індексу здоров'я та запропонована методика розрахунку грошового еквіваленту складових людського капіталу дозволила порівняти комплексні показники здоров'я населення та освіти на макроекономічному рівні для різних країн Європейського регіону. Виявилось, що для країн колишнього соціалістичного табору показник освіти є більш значимим порівняно із комплексним індексом здоров'я.

8. Порівняльний аналіз існуючих в Україні та в країнах Європейського союзу програм щодо покращення різних аспектів здоров'я населення виявив, що більшість діючих в Україні програм обмежуються системою охорони здоров'я і не враховують впливу інших галузей на формування здоров'я населення, тоді як в країнах Європейського союзу значного поширення набув підхід інтегрування здоров'я як пріоритету до всіх провідних сфер політичного впливу.

9. Для розробки необхідних рекомендацій соціально-економічної політики щодо пріоритетності здоров'я населення в різних секторах було розраховано прогнозні значення для кожної із компонент та комплексного індексу здоров'я. Отримані сценарії дозволили розробити прогноз валового продукту України на 2008_2014 рр. із врахуванням впливу фактору здоров'я.

10. Теоретичні та емпіричні результати дослідження обумовлюють необхідність орієнтації різних сфер господарства на визнання пріоритетності здоров'я населення як складової людського капіталу та важливого фактору виробництва, що відповідає запропонованому ВООЗ підходу "Здоров'я в усіх сферах соціальної політики". В результаті дії такого підходу суттєву економічну віддачу отримають як держава, так і окремі громадяни.

Отримані автором результати відкривають простір для подальших наукових досліджень у сфері комплексної оцінки різних складових людського капіталу та моделювання їх впливу на економічне зростання країн.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Подвисоцька Т.О. Важливість фактору здоров'я для формування людського капіталу в країнах з перехідною економікою: теоретичний аспект / Т.О. Подвисоцька, Л. І. Краснікова // Вісник Сумського державного університету. - 2006. - Випуск №2. - С. 314_317 (внесок здобувача: теоретично обґрунтовано роль та сутність здоров'я населення як складової людського капіталу; узагальнено існуючий досвід оцінювання здоров'я населення як компоненти людського капіталу; проаналізовано теоретичні моделі економічного зростання, що враховують освіту та здоров'я населення як складові людського капіталу).

Подвисоцька Т.О. Аналіз впливу фактору здоров'я на економічне зростання / Т.О. Подвисоцька, Л.І. Краснікова // Вісник Національного університету "Львівська політехніка" "Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку". -Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка".-2007.-№ 599.- С. 250_256 (внесок здобувача: розроблено теоретичні підходи до аналізу здоров'я населення як складової людського капіталу, розглянуто та проаналізовано наявні моделі оцінки впливу здоров'я населення на економічне зростання, розроблено низку рекомендацій щодо покращення здоров'я населення як одного із факторів економічного зростання).