Розвиток підприємств машинобудівного комплексу на основі кластерного підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 334.012.82:621(477)

РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ

НА ОСНОВІ КЛАСТЕРНОГО ПІДХОДУ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

БОГМА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

Запоріжжя - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Семенов Григорій Антонович,

Запорізький національний

університет,

професор кафедри фінансів та кредиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Войнаренко Михайло Петрович,

Хмельницький національний

університет,

проректор з науково-педагогічної роботи;

кандидат економічних наук, доцент

Мельникова Марина Віталіївна,

Інститут економіки промисловості НАН України,

старший науковий співробітник

відділу проблем економіки підприємств (м. Донецьк).

Захист відбудеться 5 лютого 2009 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К17.127.01 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий 04.01. 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.С. Головкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сьогодні особливої актуальності набуває процес науково-виробничої інтеграції підприємств, одним з найбільш ефективних шляхів якої є використання кластерного підходу. В сучасних умовах кластери визнані однією з найбільш ефективних форм інтеграційних систем. Кластерний підхід дає змогу об'єднати підприємства, уряд і місцеві інституції для ведення конструктивного діалогу в напрямі підвищення результатів діяльності та пропонує дієві механізми співробітництва бізнесу й уряду.

Забезпечення сталого економічного зростання як окремих підприємств, так і вітчизняної економіки в цілому, в сучасних умовах суттєво залежить від активного використання концепції кластерного розвитку на всіх рівнях. Враховуючи той факт, що жодна з вітчизняних галузей економіки не здатна функціонувати без продукції машинобудування, можна стверджувати, що розвиток на основі кластерного підходу, перш за все, підприємств машинобудівного комплексу, та збільшення його потенціалу є одним з визначальних напрямків оздоровлення національної економіки.

Проблеми, що пов'язані з організацією кластерів, їх ідентифікацією, функціонуванням та оцінюванням, тенденціями та перспективами розвитку розглядалися в численних працях зарубіжних учених: Н. Волкової, А. Воронова, А. Гусакова, А. Мазур, А. Маршала, Л. Мясникової, А. Міграняна, М. Николаєва, Д. Дарвента, М. Енрайта, Ф. Перру, М. Портера, В. Прайса, М. Сторпера. До найбільш відомих вітчизняних фахівців, які працюють у цьому напрямі, можна віднести М. Войнаренка, В. Гусєва, О. Длугопольського, К. Дудкіну, О. Зінченко, А. Кінаха, Р. Сіліна, С. Соколенко, Т. Цихана, В. Чевганову, В. Чужикова. Значний внесок у дослідження проблем організації та діяльності підприємств у межах кластерних структур; вивчення впливу кластерного підходу на підвищення ефективності розвитку вітчизняних підприємств та інституцій зробили такі вчені, як П. Бубенко, Н. Герасимчук, О. Горняк, Г. Григор'єв, О. Гуменюк, П. Заремба, М. Мельникова, Л. Петкова, В. Письмак, В. Ратушняк, Г. Семенов, О. Фіщук, І. Швець та інші.

Аналіз досліджень щодо використання кластерного підходу до розвитку підприємств свідчить про недостатність досвіду практичного функціонування підприємств у межах кластерних структур. Недостатньо висвітлено теоретичні аспекти та практичні інструменти використання кластерного підходу стосовно підприємств вітчизняного машинобудівного комплексу з метою об'єднання їх у кластери. В Україні кластерний підхід ще недостатньо досліджений. Отже, актуальність розробки концепцій щодо використання кластерного підходу в найбільш перспективних галузях з метою прискорення темпів розвитку вітчизняних підприємств, а також визначення механізму об'єднання машинобудівних підприємств у кластери та розвитку кластерів підприємств, теоретична й практична значущість цих питань і визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри економіки підприємства та маркетингу Класичного приватного університету за темою “Розробка методів підвищення ефективності виробництва на основі стратегічних планів” (державний реєстраційний номер 0106U000728). Особисто автором розроблено концепцію кластерного розвитку підприємств енергетичного машинобудування, економіко-математичну модель оцінювання результатів діяльності підприємств кластера та запропоновано підходи щодо формування механізму стимулювання процесів кластеризації вітчизняних підприємств.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних й організаційних положень і практичних рекомендацій щодо об'єднання підприємств енергетичного машинобудування в кластер з метою підвищення ефективності їх функціонування. Для досягнення зазначеної мети було сформульовано такі завдання:

- уточнити сутність трактування категорії “кластер” і розглянути основні подібні або близькі за змістом структури;

- систематизувати кластери за класифікаційними ознаками;

- визначити основні переваги, які отримують підприємства від організації діяльності із застосуванням кластерного підходу;

- обґрунтувати можливість ефективного застосування кластерного підходу для активізації темпів розвитку та підвищення ефективності діяльності вітчизняних підприємств;

- виявити чинники, які гальмують процеси об'єднання підприємств у кластерні структури на території Запорізького регіону, визначити найбільш перспективні для кластеризації підприємств напрями економічної діяльності;

- провести оцінювання потенціалу кластерного розвитку підприємств машинобудівної галузі й обґрунтувати доцільність створення кластера підприємств енергетичного машинобудування;

- проаналізувати сучасний стан та проблеми підприємств галузі енергетичного машинобудування;

- обґрунтувати концепцію взаємодії підприємств енергетичного машинобудування на основі кластерного підходу, виявити основні характеристики та визначити перспективи діяльності підприємств у кластері;

- запропонувати інструменти підтримки процесів об'єднання підприємств у кластери на території Запорізького регіону, визначити механізм стимулювання процесів кластеризації вітчизняних підприємств;

- розробити модель оцінювання результатів діяльності підприємств кластеру.

Об'єктом дослідження є процес розвитку підприємств машинобудівного комплексу на основі кластерного підходу.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні підходи щодо розвитку підприємств енергомашинобудівного комплексу на основі кластерного підходу.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії та теорії менеджменту, які висвітлені у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених з проблем кластеризації підприємств. Під час дослідження застосовано такі загальнонаукові і спеціальні методи: термінологічного аналізу - для вдосконалення термінологічного апарату та авторського визначення поняття “кластер” (розділ 1, підрозділ 1.1); статистичного та економічного аналізу - для дослідження потенціалу підприємств машинобудівного комплексу з погляду кластерного розвитку (розділ 2, підрозділ 2.2); анкетування - для визначення факторів, які гальмують процеси об'єднання підприємств у кластерні структури (розділ 2, підрозділ 2.2); SWOT-аналізу - для дослідження стану підприємств енергетичного машинобудування (розділ 2, підрозділ 2.3); системний метод - для визначення механізму стимулювання процесів кластеризації підприємств (розділ 3, підрозділ 3.3); критичного аналізу та узагальнення теоретичних досліджень - для теоретичного узагальнення одержаних результатів і формулювання висновків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці науково-методичних та практичних положень щодо підвищення ефективності функціонування підприємств енергетичного машинобудування за рахунок створення кластерного об'єднання, зокрема:

вперше:

- обґрунтовано концепцію взаємодії підприємств енергетичного машинобудування на основі кластерного підходу, що заснована на оцінюванні кластерного потенціалу машинобудівного комплексу, яка дає змогу більш ефективно використовувати наявні та створювати нові можливості для подальшого розвитку підприємств енергетичного машинобудування;

удосконалено:

- визначення поняття “кластер”, на відміну від існуючих, як форми підприємницької діяльності у вигляді добровільного об'єднання пов'язаних спільними цілями підприємств та інституцій, яке має спрямованість, насамперед, на виробництво взаємопов'язаних та доповнюючих товарів спільними зусиллями з метою отримання синергетичного ефекту завдяки міжфірмовому поділу праці та поглибленню спеціалізації при обов'язковій організації довготривалих відносин на плановій основі й використанні досягнень науково-технічного прогресу;

- класифікацію кластерів підприємств шляхом доповнення існуючих класифікаційних ознак: ознаку “за географічним розташуванням” доповнено транскордонними кластерами, ознаку “за характером зв'язків” - кластерами на основі інноваційних фірм, експортними та промисловими кластерами, ознаку “за стадією розвитку” - кластерами, які трансформуються, що забезпечує системність визначення видів кластерів підприємств;

- підходи щодо формування механізму стимулювання процесів кластеризації вітчизняних підприємств. На відміну від існуючих підходів, пропонується використання комплексу заходів прямої й непрямої підтримки та стимулювання кластерного розвитку державними й місцевими органами влади, що сприятиме забезпеченню пріоритетного розвитку підприємств на основі кластерного підходу;

набули подальшого розвитку:

- визначення перспективних напрямів кластеризації підприємств на основі аналізу можливостей кластерного розвитку підприємств Запорізького регіону з обґрунтуванням кластерного об'єднання в енергетичному машинобудуванні як пріоритетного, що забезпечить активізацію розвитку та підвищить ефективність діяльності машинобудівних підприємств області;

- модель оцінювання результатів діяльності підприємств в межах кластера, яка, на відміну від існуючих, враховує сумарний синергетичний ефект на основі досягнення синергізму масштабів виробництва, продажу, підвищення ефективності управління, фінансово-інвестиційного синергізму, синергізму оптимізації оподаткування, операційної економії, диверсифікації діяльності, збільшення трудового потенціалу, науково-технічної діяльності, що дає змогу оцінити ефект спільної діяльності для окремих підприємств та інституцій кластера.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертації результати й розроблені рекомендації становлять методичну базу з питань формування кластерної моделі розвитку підприємств енергомашинобудівного комплексу.

Окремі результати та пропозиції дисертаційної роботи знайшли практичне застосування в діяльності Головного управління економіки Запорізької обласної адміністрації під час розробки проекту стратегії економічного розвитку Запорізької області до 2015 року (довідка

№ 09-01/790 від 17.05.08). Запропоновані в дисертаційній роботі рекомендації щодо застосування інструментів підтримки процесів об'єднання підприємств у кластери на території Запорізької області прийнято до використання Запорізькою торгово-промисловою палатою (довідка № 22.2/796 від 25.06.08). Розроблені практичні рекомендації щодо реалізації проекту кластера енергетичного машинобудування враховані в процесі складання довгострокової стратегії ВАТ “ЗТР” (довідка від 04.04.08). Науково-методичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: “Економіка підприємства”, “Організація виробництва”, “Стратегічне управління”, “Економіка та організація інноваційної діяльності” (акт № 525 від 17.03.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора. Всі основні положення, висновки та пропозиції, які винесено на захист, одержано автором самостійно. Особистий науковий внесок автора викладено в наукових публікаціях за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні висновки, положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися та одержали схвалення на наукових конференціях: ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Спецпроект: аналіз наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); ХІV міжвузівській студентській науковій конференції “Економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання” (м. Запоріжжя, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); X Міжнародній науково-практичній конференції “Фінанси України” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів” (м. Запоріжжя, 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки - `2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу - 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів” (м. Запоріжжя, 2006 р.); XV Міжнародній науковій конференції молодих науковців “Економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання” (м. Запоріжжя, 2007 р.); Всеукраїнській студентській конференції “Інноваційні ідеї молоді в соціально-економічному розвитку України ХХІ століття” (м. Запоріжжя, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективні інновації в науці, освіті, виробництві і транспорті” (м. Одеса, 2007 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції “Простір і час сучасної науки” (м. Київ, 2007 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 24 наукові праці, з них 1 монографія у співавторстві, 11 статей у наукових фахових виданнях, 12 тез за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 21,64 ум.-друк. арк. Особисто автору належить 14,27 ум.-друк. арк., з них в наукових фахових виданнях - 4,37 ум.-друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 224 сторінках, містить 7 рисунків, 34 таблиці та 14 додатків. Список використаних джерел включає 210 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету й завдання дослідження, представлено наукову новизну, зазначено практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Теоретико-методичні засади функціонування та розвитку підприємств на основі кластерного підходу” - розглянуто основні теоретичні положення щодо сутності кластерів підприємств, визначено методичні аспекти процесів об'єднання підприємств у кластер, досліджено роль кластерних технологій у забезпеченні економічного зростання підприємств.

На сьогодні активізація процесів кооперації та інтеграції знаходить широке відображення у формуванні кластерних структур. При визначенні сутності поняття “кластер” ми пропонуємо розглядати його як форму підприємницької діяльності у вигляді добровільного об'єднання пов'язаних спільними цілями підприємств та інституцій, яке має спрямованість на виробництво взаємопов'язаних та доповнюючих товарів спільними зусиллями з метою отримання синергетичного ефекту завдяки міжфірмовому поділу праці та поглибленню спеціалізації при обов'язковій організації довготривалих відносин на плановій основі й використанні досягнень науково-технічного прогресу.

У ході дослідження визначено, що поняття “кластер” не є абсолютно новим для пострадянської науки, адже прообразом вітчизняних кластерів можна вважати “територіально-виробничі комплекси”, які були виробничими об'єднаннями регіонального рівня, створеними урядовими рішеннями на основі техніко-економічних обґрунтувань, підготовлених галузевими інститутами. У сучасних умовах близьким до поняття кластерів виступають мережі (у міру інтенсифікації співробітництва в яких може сформуватися кластер), “регіони навчання” (забезпечують стійкі темпи розвитку шляхом концентрації на процесі освіти; є однією зі структур підтримки процесів кластеризації); “індустріальні райони” (активізація процесів територіального кооперування й комбінування виробництва у яких призводить до виникнення кластерів).

Проведений аналіз наукових праць дає підставу стверджувати, що кластерні об'єднання впливають на конкурентну боротьбу шляхом підвищення продуктивності та здатності до інновацій підприємств і галузей, які входять до їх складу; шляхом стимулювання нових бізнесів, що підтримують інновації й розширюють межі кластера. Досягнута підприємствами кластера конкурентоспроможність поширюється на навколишнє середовище - інші підприємства, постачальників, споживачів. Між ними відбувається обмін конкурентними перевагами завдяки безперервним контактам, що позитивно впливає на зростання конкурентоспроможності всіх складових об'єднання. Нами зроблено висновок, що кластери крім позитивних, мають негативні властивості, які можуть бути досить суттєвими. Так, надмірна підтримка держави може підштовхнути учасників об'єднання до набуття політичної ваги з метою забезпечення все більшого режиму сприяння, що може призвести до втрати ними конкурентоспроможності. Концентрація підприємств у межах визначеної території створює загрозу посилення монопольних тенденцій з боку кластера. Відмова учасників від спрямованості на постійне оновлення, застій хоча б одного з напрямів діяльності може призвести до занепаду кластера.

Результати проведеного дослідження свідчать, що після об'єднання в кластер підприємства отримують численні конкурентні переваги від спільної діяльності та взаємодії, не втрачаючи при цьому своєї самостійності. Відбувається вільний обмін інформацією, швидке поширення інновацій, подолання замкненості на внутрішніх проблемах, інертності і змов між суперниками, сприяння великим капіталовкладенням і спеціалізації учасників, виникнення ефекту синергії. Переваги від об'єднання в кластер отримують не тільки підприємства, а й інші структури, які зазвичай беруть участь у кластері, - органи влади, установи наукового та освітнього секторів, фінансові установи.

У другому розділі - “Передумови розвитку машинобудівних підприємств Запорізького регіону на основі кластерного підходу” - досліджено зарубіжний досвід функціонування підприємств у кластерних структурах та становлення кластерів в Україні, здійснено оцінку потенціалу підприємств машинобудівного комплексу з позиції кластерного розвитку та визначено доцільність розвитку підприємств енергетичного машинобудування Запорізького регіону на основі кластерного підходу.

Проведені дослідження засвідчили, що ступінь кластеризації підприємств за кордоном є дуже високим. Досвід світових країн доводить, що одним з ефективних шляхів підвищення ефективності діяльності та підтримки конкурентоспроможності підприємств є їх об'єднання в кластери. У зв'язку з цим розвиток підприємств на основі кластерного підходу виступає одним з найважливіших пріоритетів.

У процесі дослідження визначено, що підприємства Запорізького регіону мають потенціал для розвитку на основі кластерного підходу. Враховуючи той факт, що процес кластеризації підприємств регіону ще не розпочато, нами зроблено висновок, щодо існування чинників, які їх гальмують (табл. 1).

Таблиця 1

Чинники, що негативно впливають на використання кластерного підходу з метою розвитку підприємств у Запорізькому регіоні

Характеристика чинників	Значущість чиннику (в балах)
Відсутність широкомасштабної державної підтримки процесів об'єднання підприємств у кластери, особливо на початкових етапах створення кластера	10
Відокремленість та слабкий рівень взаємодії між підприємствами регіону	9
Стійка спрямованість підприємців на ведення справи поодинці, невпевненість у дієвості нових підходів, ментальність керівників, які не бажають змінювати ставлення до пошуку нових шляхів організації діяльності власних підприємств	8
Слабкий рівень довіри між підприємцями, підприємцями й органами влади	7
Слабка інформованість підприємців щодо сутності поняття “кластер”, практична відсутність або слабке поширення інформації про позитивні результати діяльності кластерів в інших регіонах і за кордоном	6
Відсутність коштів для реалізації кластерних проектів, небажання ризикувати через майже невизначені умови діяльності кластерів, відсутність законодавчих і нормативних документів, що стимулюють та регулюють діяльність кластерів	5
Слабка мотивація у підприємств регіону, які мають різні цілі діяльності, різних господарів тощо, до створення кластерів	4
Відсутність активної позиції щодо участі у кластерах серед наукових установ	3
Негативне сприйняття промисловими гігантами, які працюють на експорт, ідеї збільшення спрямованості на задоволення внутрішніх потреб за відсутності гарантій наявності реального, а не потенційного попиту на продукцію	2
Відсутність налагодженого партнерства між органами влади та підприємницьким сектором, що не сприяє формуванню кластерів, адже на початкових етапах лише ринкової потреби недостатньо, необхідна ще й державна підтримка розвитку кластерних відносин	1

Аналіз перспектив розвитку області свідчить про наявність перспективних напрямів кластеризації підприємств, що дає змогу запропонувати для Запорізького регіону формування різних кластерів (енергомашинобудівного, металургійного, автомобільного тощо). З урахуванням лідерства у промисловому зростанні підприємств машинобудівного комплексу, нами встановлено, що кластерний розвиток доцільно розпочати з об'єднання у кластер енергомашинобудівних підприємств. Для підтвердження зазначеного висновку було здійснено ситуаційний аналіз машинобудівної галузі Запорізького регіону із використанням ромба конкурентних переваг М. Портера.

У процесі аналізу визначено наявність необхідних умов для факторів виробництва, які здатні створити конкурентні переваги для підприємств машинобудівного комплексу. Маються на увазі значні природні ресурси, високі показники продуктивності праці галузі (друге місце в регіоні), наявність спеціалізованих навчальних закладів з підготовки необхідних кадрів (Запорізький національний університет, Класичний приватний університет тощо), лідерство в залученні іноземних інвестицій. На початок 2007 р. в машинобудування залучено 27,5% від загального обсягу іноземних інвестицій в економіку області. Розвиненими є фізична, інформаційна, ринкова та адміністративна інфраструктура. Станом на 2006 р. найбільша частка інноваційно-активних підприємств була зосереджена саме в машинобудуванні (51,6%). Це створює умови для використання інноваційних конкурентних переваг, які пов'язані зі створенням високотехнологічної продукції. Працює мережа спеціалізованих науково-дослідних установ у галузі машинобудування - ЗМКБ “Прогрес”, ВАТ “НДІ “Перетворювач”, ВАТ “Всеукраїнський інститут трансформаторобудування”, які можуть сприяти розвитку кластерних об'єднань шляхом забезпечення учасників необхідною науково-технічною інформацією. В регіоні також функціонують підприємства підтримувальних галузей (металургія; кабельна промисловість; енергетичний комплекс інструментальне машинобудування; фінансовий, страховий, транспортний сектори; тощо) та споріднених галузей (електротехнічне машинобудування; радіоелектронна галузь; науковий сектор). Все це сприяє ефективній діяльності підприємств енергетичного машинобудування.

Станом на 2006 р. знос основних засобів підприємств області перевищує 50%, втрати електричної енергії становлять 9,18%. Знос основних фондів головної енергопостачальної компанії області ВАТ “Запоріжжяобленерго” на 01.01.2006 р. становить 60,9%, що зумовлює необхідність проведення комплексної модернізації наявних мереж й обладнання. Критична ситуація в електроенергетиці склалася й по всій Україні в цілому. Так, показник втрат електроенергії у мережах становить 30-40% і навіть може перевищувати цей рівень. Майже 80% трансформаторного парку в енергетиці перевищили нормативний термін експлуатації 25 років. Заміни потребують тисячі одиниць обладнання, при темпах щорічного придбання не більше десяти одиниць. Близько 60% “трансформаторного парку” підприємств України підлягає оновленню. Навіть без урахування потреб вітчизняної енергетики, за підрахунками виробників, потенційний попит на промислові трансформатори становить від 5 тис. до 7 тис. одиниць на рік. Таким чином, результати дослідження свідчать про наявність потенційного попиту на продукцію підприємств енергетичного машинобудування.

У ході проведеного аналізу встановлено, що між підприємствами енергетичного машинобудування області існує не тільки географічна, а й виробнича та технологічна близькість і взаємодія. Встановлено наявність спільних проблем для підприємств енергетичного машинобудування, а саме: відсутність державної підтримки; високий знос основних фондів; недостатність обігових коштів для придбання нового обладнання та проведення модернізації; відсутність серійних замовлень. Однією з першочергових є проблема завантаження виробничих потужностей та подальшого нарощування обсягів виробництва й реалізації продукції. Зазначене зумовлює необхідність взаємної кооперації підприємств енергетичного машинобудування з метою відновлення колишнього потенціалу, стабілізації й підвищення результатів діяльності.

У третьому розділі - “Напрями подальшого розвитку підприємств енергетичного машинобудування Запорізького регіону” - обґрунтовано концепцію об'єднання підприємств енергетичного машинобудування у кластер. Доведено, що реалізація зазначеного проекту сприятиме прискоренню розвитку й підвищенню ефективності функціонування підприємств енергетичного машинобудування Запорізького регіону. Визначено стратегію діяльності підприємств у кластері. Розроблено інструменти підтримки об'єднання підприємств у запропонований кластер та визначено механізм стимулювання процесів кластеризації підприємств. Запропоновано модель оцінювання результатів діяльності підприємств кластера.

Аналіз стану вітчизняних енергоресурсів свідчить, що більше ніж 60% ми імпортуємо, отже, одним з головних питань, які постають сьогодні, є досягнення енергетичної незалежності. Одним з найбільш реальних шляхів вирішення зазначеного питання можна вважати збільшення обсягів виробництва та реалізації електроенергії. Між тим вітчизняна економіка використовує лише 60% встановленої потужності. Вітчизняний сектор виробництва, передання й розподілу електроенергії характеризується значними темпами зносу основних фондів. Стан вітчизняних теплоелектростанцій є критичним. Зі 104 енергоблоків 76 перебуває за межею фізичного зносу, ще 17 - наближаються до межі фізичного зносу, а останні 11 блоків - до розрахункової межі. Повністю реконструйовано лише близько 30% обладнання гідроелектростанцій, що зумовлює необхідність проведення подальших робіт. Наявна зношеність обладнання у секторі передання й розподілу електроенергії призводить не тільки до виникнення значних втрат електроенергії під час її передання, а й до її перевитрат на одиницю виробленої продукції. Енергоємність виробництва в 3-5 разів перевищує показники розвинених країн.

Таким чином на сьогодні вітчизняна галузь енергетики має надвисокий рівень втрат електричної енергії, низьку ефективність функціонування а також низький рівень використання енергозберігаючих технологій. Відзначимо, що модернізація всього циклу виробництва, передання, розподілу й споживання електроенергії дасть змогу зменшити її перевитрати на 10-50%. До того ж, вкладення коштів у енергозберігаючі засоби у 2,5-3 рази ефективніше, ніж будівництво енергогенеруючих потужностей.

З урахуванням результатів проведеного дослідження ми вважаємо, що найбільш ефективним підходом до вирішення комплексного завдання реконструкції енергетичного господарства Запорізького регіону є об'єднання підприємств енергетичного машинобудування: ВАТ “Запоріжтрансформатор”, ВАТ “Завод малогабаритних трансформаторів”, ВАТ “Завод надпотужних трансформаторів”, ВАТ “Перетворювач”, ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури” у кластер. До участі у кластері також пропонуємо залучити фінансовий, освітній, науковий сектори, а також ВАТ “Запоріжжяобленерго”. Реалізація зазначеного проекту в перспективі дозволить отримати надійну й стабільну вітчизняну енергосистему, а також підтримати вітчизняні підприємства енергетичного машинобудування. Сутність концепції створення даного кластеру полягає в розвитку взаємодії підприємств енергетичного машинобудування з розглянутими суб'єктами за допомогою кластерного підходу (рис. 1).



Рис. 1. Взаємодія підприємств енергетичного машинобудування на основі кластерного підходу

Об'єднання у кластер дасть змогу підприємствам енергетичного машинобудування успішно вирішувати завдання щодо досягнення повного завантаження виробничих потужностей і збільшення обсягів виробництва продукції; зниження витрат на одиницю продукції. Це також дозволить отримати можливість налагодити виготовлення комплектуючих та сировини вітчизняними постачальниками; здійснити перехід від продажів окремих видів продукції до спільного виконання комплексного завдання “під ключ”; знизити витрати технічного обслуговування обладнання за рахунок централізації ремонтних робіт; отримати можливість спільного використання й маневрування наявними виробничими й складськими потужностями, ресурсами. Об'єднання також сприятиме мінімізації витрат завдяки спільній діяльності в галузі маркетингу, реклами, управління; поглибленню коопераційних зв'язків та поділу праці, які були майже втрачені після розпаду Союзу; зменшенню витрат на утримання дилерських і сервісних мереж, витрат на проведення виставок, презентацій тощо. Учасники отримають можливість створити спільну торгову марку; сформувати спільну модель управління підприємствами; закріпити й збільшити інноваційну складову в роботі; скоротити відсотки по залученому капіталу за рахунок більш масштабних гарантій; підвищити якісні характеристики продукції шляхом розробки нових конструкцій i модернізації продукції, яка виготовляється.

У ході дослідження встановлено, що в межах кластерного проекту можливою є реалізація окремих напрямів діяльності, які будуть узгоджені з основною цільовою спрямованістю підприємств запропонованого об'єднання, а саме: модернізація регіональних енергетичних мереж; переобладнання житлового сектора й сектора комунальних господарств регіону; підвищення екологічності та ефективності діяльності металургійних підприємств регіону шляхом застосування когенерації; заміна застарілого енергетичного обладнання підприємств області. Зазначене дає змогу стверджувати, що запропонований кластер сприятиме підвищенню ефективності результатів науково-технічної та виробничої діяльності підприємств енергетичного машинобудування та інших учасників, а також створенню “зони економічного зростання” в регіоні.

Результати проведеного дослідження свідчать, що запропонований підхід є спробою переведення заходів з енергозбереження та енергонезалежності в практичну площину. Отже, з урахуванням того, що підприємства кластера енергетичного машинобудування виконуватимуть завдання державного значення, що пов'язані з розвитком вітчизняної енергетики, можна стверджувати, що держава повинна забезпечити всебічну підтримку та сприятливі умови для стимулювання підприємств до об'єднання в кластер. До напрямів підтримки процесу об'єднання підприємств енергомашинобудування у кластер нами запропоновано допомогу органів влади у напрямі акумулювання коштів з місцевого та регіонального бюджетів з метою фінансування кластерного проекту; надання гранту, призначеного на виконання етапу практичної реалізації проекту; сплату державою процентів (повністю або частково) за кредитами, які будуть залучені учасниками кластера на етапі його створення або надання кластеру позики за ставкою, нижчою ніж ринкова. Також є доцільним державне страхування коштів приватних інвесторів проекту; надання дотацій та цільових субсидій на розвиток визначених видів діяльності кластера; на період становлення кластера (3-5 років) звільнення його учасників від сплати ПДВ й прибуткового податку за умови спрямування зекономлених коштів на збільшення обсягів виробництва та в подальший розвиток потенціалу підприємств кластера. Важливо встановити визначений відсоток надбавки у структурі тарифу (як оптового, так і роздрібного) на електроенергію та спрямувати отримані кошти на рахунки кластера з метою їхнього цільового використання для виконання об'єднанням встановлених завдань; розробити урядову програму переважного споживання продукції підприємств кластера вітчизняними підприємствами, що сприятиме зміцненню внутрішнього ринка.

З метою оцінки синергетичного ефекту, який може бути отриманий від спільних дій учасників кластера, нами запропоновано модель оцінювання сумарного синергетичного ефекту для кожного учасника (n) кластера (Ес):

Ес= Ес + Ес + Ес + Ес+ Ес+ Ес + Ес + Ес, (1)

де Ес - синергетичний ефект масштабів за рахунок збільшення обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), грн;

Ес- синергетичний ефект продажу в результаті зменшення маркетингових та збутових витрат, грн;

Ес - синергетичний ефект капіталів або фінансово-інвестиційний синергізм за рахунок зниження вартості залучених фінансово-інвестиційних ресурсів, грн;

Ес - синергетичний ефект оптимізації оподаткування в результаті зниження податкових платежів, грн;

Ес - синергетичний ефект операційної економії за рахунок зменшення витрат завдяки централізації діяльності та виключенню дублюючих функцій у межах кластера, грн;

Ес - синергетичний ефект диверсифікації в результаті збільшення доходів від виходу на нові ринки або від початку нових видів діяльності у межах кластера, грн;

Ес - синергетичний ефект від збільшення трудового потенціалу за рахунок зростання продуктивності праці (виробітку на одного працівника в межах кластера), грн;

Ес - синергетичний ефект від науково-технічної діяльності за рахунок збільшення доходів в результаті використання генерованих у межах кластеру інновацій (технології, процеси організації діяльності, продукція тощо), а також доходи від впровадження інновацій, генерованих підприємствами кластера, іншими суб'єктами господарювання, грн.

Слід відзначити, що виробничі потужності підприємств енергетичного машинобудування на сьогодні залишаються недозавантаженими, що свідчить про наявність резервів подальшого зростання. Встановлено, що об'єднання підприємств енергетичного машинобудування у кластер дасть їм змогу збільшити використання устаткування та обладнання на 5%. Прогнозні основні показники діяльності найбільших підприємств енергетичного машинобудування області (ВАТ “Запоріжтрансформатор”, ВАТ “Запорізький завод високовольтної апаратури”) після об'єднання в кластер в результаті більш ефективного використання обладнання наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Зміна показників діяльності підприємств в результаті більш ефективного використання обладнання після об'єднання у кластер

Показники	ВАТ “ЗТР”	ВАТ “ЗЗВА”
	2007 р. (факт)	2009 р. (прогноз)	2007 р. (факт)	2009 р. (прогноз)
1. Обсяг виробництва, тис. грн	2 005 498,8	2 105 773,7	97 896,3	102 791,1
2. Виручка від реалізації продукції, тис. грн	2 080 714,8	2 184 750,5	95 415,5	100 186,3
3. Фінансовий результат від операційної діяльності, тис. грн	605 515,9	635 791,7	2 996,4	3 146,2
4. Чистий прибуток, тис. грн	429 711,7	451 197,3	1 987,2	2 086,6

В цілому об'єднання зусиль підприємств у кластер в результаті оптимізації виробництва та координації виробничої діяльності дасть змогу покращити результати діяльності підприємств енергетичного машинобудування. В міру розвитку кластера його учасники матимуть можливості практичного втілення інших переваг від взаємодії з отриманням відповідних результатів.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, пов'язаного з розвитком вітчизняних підприємств на основі кластерного підходу. На основі узагальнення наукових результатів дослідження зроблено такі висновки:

1. Визначено, що однією з найбільш ефективних форм економічного та інноваційного розвитку підприємств на основі інтеграції в сучасних умовах можна вважати кластери підприємств, під якими розуміємо форму підприємницької діяльності у вигляді добровільного об'єднання пов'язаних спільними цілями підприємств та інституцій, яке має спрямованість, насамперед, на виробництво взаємопов'язаних та доповнюючих товарів спільними зусиллями з метою отримання синергетичного ефекту завдяки міжфірмовому поділу праці та поглибленню спеціалізації при обов'язковій організації довготривалих відносин на плановій основі й використанні досягнень науково-технічного прогресу.

2. Встановлено, що завдяки наявності споріднених рис основними близькими з кластерами структурами є “територіально-виробничі комплекси”, мережі, “регіони навчання”, “індустріальні райони”. При цьому визначено, що основною відмінністю, але разом з тим і перевагою кластерів над іншими видами інтеграції можна вважати ефективне поєднання в межах кластера конкуренції та співробітництва на основі синергізму, що дає змогу виводити усіх учасників об'єднання на якісно новий рівень розвитку.

3. Систематизовано види кластерних структур за класифікаційними ознаками, основними з яких слід вважати рівень охоплення, галузеву належність членів кластера, рівень взаємодії, географічне розташування, структуру, характер зв'язків, кількість членів, тип, стадію розвитку.

4. Доведено, що завдяки об'єднанню в кластер підприємства отримують значні виробничі, інноваційні та організаційні конкурентні переваги від спільної діяльності та взаємодії, не втрачаючи при цьому своєї самостійності. Переваги від об'єднання у кластер отримують й інші структури: органи влади та управління отримують можливість налагодження оптимальних відносин між бізнесом та владою; наукові установи - можливості практичного узгодження асортименту освітніх послуг та рівнів підготовки кадрів з реальними вимогами підприємств; фінансові установи - можливості працювати зі значного обороту від обслуговування операцій, здійснюваних учасниками кластера.

5. Результати аналізу зарубіжного досвіду кластеризації підприємств та заходів державної підтримки кластерного розвитку свідчать щодо можливості ефективного застосування кластерного підходу для активізації темпів розвитку та підвищення ефективності діяльності вітчизняних підприємств завдяки кооперації на основі спільного використання конкурентних переваг.

6. Визначено чинники, які гальмують процеси об'єднання підприємств у кластерні структури на території Запорізького регіону. Основними з них є відсутність державної підтримки кластерних об'єднань; відокремленість підприємств; недостатній рівень довіри підприємців один до одного й до органів влади; недостатня інформованість підприємців щодо сутності поняття “кластер”, недовіра до можливості ефективного застосування кластерів у сучасних умовах; нестача коштів для реалізації кластерних проектів, небажання ризикувати через відсутність нормативно-правових документів, що регулюють діяльність кластерів; недостатні гарантії підтримки кластерних проектів з боку інституційних інвесторів; слабка мотивація до створення кластерів у регіональних підприємств; відсутність налагодженого партнерства між органами влади та підприємницьким сектором.

7. Досліджено можливості практичного застосування кластерного підходу до розвитку підприємств Запорізького регіону. На основі проведеного аналізу визначено найбільш перспективні для процесу кластеризації підприємств напрями. Це дало змогу обґрунтувати підхід до створення кластеру підприємств енергетичного машинобудування.

8. Здійснено оцінювання потенціалу кластерного розвитку підприємств машинобудівної галузі Запорізької області за моделлю М. Портера та доведено доцільність об'єднання енергомашинобудівних підприємств у кластер з урахуванням наявності широкої мережі спеціалізованих наукових установ, підприємств підтримувальних та споріднених галузей для енергетичного машинобудування. При цьому прийнято до уваги існування значного потенційного попиту на продукцію енергомашинобудування не тільки в регіоні, а й у межах країни в цілому.

9. Визначено, що між підприємствами енергетичного машинобудування області існує не тільки географічна, а й виробнича та технологічна близькість. Встановлено наявність спільних для підприємств галузі проблем, серед яких основною є проблема завантаження виробничих потужностей та подальшого нарощування обсягів виробництва й реалізації продукції, що дає підстави стверджувати про необхідність пошуку підприємствами енергетичного машинобудування нових шляхів розвитку з метою відновлення колишнього потенціалу, стабілізації й покращення результатів виробничої та фінансової діяльності.

10. Запропоновано концепцію взаємодії підприємств енергетичного машинобудування Запорізького регіону на основі використання кластерного підходу. Доведено, що в межах реалізації кластерного проекту можна вирішити такі важливі для розвитку підприємств енергетичного машинобудування та вітчизняної економіки в цілому завдання, як збільшення обсягів виробництва та повного завантаження виробничих потужностей підприємств енергетичного машинобудування; виконання заходів з енергозбереження, зменшення розміру втрат електроенергії; зменшення обсягів електроенергії, що споживається; підвищення якості електроенергії, що виробляється; реконструкція енергетичних мереж та збільшення їхньої пропускної здатності на 15-20%; досягнення мережами здатності передавати на будь-які відстані електроенергію без погіршення параметрів її якості; заміна застарілого обладнання, збільшення обсягів виробництва, ефективний розвиток енергогенеруючих підприємств; узгодження технічних умов та параметрів вітчизняних електричних мереж з параметрами зарубіжних країн з метою підключення до них.

11. Доведено необхідність всебічної підтримки процесів кластеризації підприємств, у зв'язку з чим обґрунтовано інструменти підтримки процесів об'єднання підприємств у кластери на території Запорізької області з боку місцевої та державної влади та визначено механізм стимулювання процесів кластеризації вітчизняних підприємств.

12. Розроблено модель оцінювання результатів діяльності підприємств кластера, що враховує сумарний синергетичний ефект на основі досягнення синергізму масштабів виробництва, продажу, підвищення ефективності управління, фінансово-інвестиційного синергізму, синергізму оптимізації оподаткування, операційної економії, диверсифікації діяльності, збільшення трудового потенціалу, науково-технічної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Богма О. С. Національний кластер - новий шлях для прискорення економічного та інноваційного зростання України / Г. А. Семенов, О. С. Богма // Вісник економічної науки України. - 2006. - № 1 (9). - С. 127-133. Особистий внесок полягає у розробці методичних підходів щодо створення кластера національного рівня.

2. Богма О. С. Кластери підприємств: зарубіжний досвід як приклад ефективності інноваційного розвитку / Г. А. Семенов, О. С. Богма // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 4. - С. 323-327. Особистий внесок полягає у визначенні актуальності та переваг створення кластерів для розвитку економіки України на основі досвіду світових країн.

3. Богма О. С. Кластери підприємств як передумова активізації розвитку регіональної економіки / Г. А. Семенов, О. С. Богма // Економіка та держава. - 2006. - № 4. - С. 11-13. Особистий внесок полягає у визначенні основних переваг від взаємодії підприємств у межах кластера.

4. Богма О. С. Характеристика основних напрямків інноваційного розвитку як умови зростання економічного потенціалу України / О. С. Богма // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 6. - С. 37-41.

5. Богма О. С. Кластери і технопарки - основа переходу вітчизняної економіки на інноваційний шлях розвитку / О. С. Богма // Вісник Хмельницького національного університету. - 2006. - Т. 3. - № 6. - С. 189-193.

6. Богма О. С. Застосування кластерного підходу у якості стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємств національної економіки / О. С. Богма // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. - Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2006. - С. 157-159.

7. Богма О. С. Макрокластер як інноваційний напрям розвитку вітчизняної промисловості / Г. А. Семенов, О. С. Богма // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. - 2006. - № 16. - С. 10-17. Особистий внесок полягає в обґрунтуванні актуальності вирішення проблем розвитку вітчизняної промисловості шляхом створення регіональних кластерів при поступовому їх об'єднанні в межах всеукраїнського макрокластера.

8. Богма О. С. Синергетичний ефект як одна з найважливіших складових процесу створення кластерів / О. С. Богма // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 1. - С. 43-45.

9. Богма О. С. Формування інноваційної системи - шлях до стійкого економічного зростання / О. С. Богма // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 2. - С. 29-32.

10. Богма О.С. Реалізація кластерного проекту - засіб вирішення соціально-економічних проблем регіону / Г. А. Семенов, О. С. Богма // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 3. - C. 217-219. (Особистий внесок полягає у визначенні необхідності застосування кластерного підходу як з метою впровадження цілісної концепції загальнодержавного розвитку, так і для вирішення численних регіональних проблем).

11. Богма О. С. Кластер енергетичного машинобудування - шлях до вирішення проблем енергетичного господарства Запорізького регіону / О. С. Богма // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - № 1. - C. 21-25.

Публікації в інших виданнях та за матеріалами конференцій

12. Богма О. С. Створення кластерних об'єднань в умовах нової економіки : монографія / Г. А. Семенов, О. С. Богма. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - 242 с. (Особистий внесок полягає у розробці моделі кластера енергетичного машинобудування, наданні схеми взаємодії учасників, розкритті основних характеристик та перспектив розвитку кластера, розробці рекомендацій щодо застосування заходів регіональної підтримки процесів створення кластерів на території Запорізького регіону, визначенні методичних підходів щодо оцінювання економічної ефективності діяльності кластерів.

13. Богма О. С. Застосування кластерної моделі як умова економічного розвитку регіонів України / Г. А. Семенов, О. С. Богма // Спецпроект: аналіз наукових досліджень : ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 2005 р. : тези допов. - Дніпропетровськ, 2005. - C. 40-42. Особистий внесок полягає у визначенні основних переваг діяльності підприємств за кластерною моделлю.

14. Богма О. С. Кластер як приклад ефективної взаємодії великих та малих підприємств / О. С. Богма // Науковий потенціал світу - 2006 : ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 2006 р. : тези допов. - Дніпропетровськ, 2006. - Т. 6. Економічні науки. - С. 58-60.

15. Богма О. С. Кластерний аналіз як інструмент управління формуванням та розвитком підприємств / Г. А. Семенов, О. С. Богма // Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках : Всеукраїнська наук.-практ. конф., 2006 р. : тези допов. - Дніпропетровськ, 2006. - Т. 3. - C. 60-61. Особистий внесок полягає у визначенні доцільності використання кластерного аналізу для управління формуванням та ефективним розвитком кластерних об'єднань.

16. Богма О. С. Кластер як засіб прискорення розвитку підприємств малого та середнього бізнесу / О. С. Богма, Г. А. Семенов // Дні науки - 2006 : ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 2006 р. : тези допов. - Дніпропетровськ, 2006. - Т. 2. Економічні науки. - С. 32-34. Особистий внесок полягає у: визначенні основних переваги об`єднання малих та середніх підприємств у межах кластера.

17. Богма О. С. Кластери підприємств: стратегічні переваги об'єднання / О.С. Богма // Наука і вища освіта : ХІV Міжвузівська студентська наук. конф., 2006 р. : тези допов. : [в 2 ч.]. - Запоріжжя, 2006. - Ч. 1. - С. 237.

18. Богма О. С. Інноваційні структури як засіб прискорення національного економічного розвитку / О. С. Богма, Г. А. Семенов // Фінанси України : збірник наукових праць 10-ої Міжнародної науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 8-9. Особистий внесок полягає у визначенні сутності інноваційних структур.

19. Богма О. С. Кластеризація економіки як засіб досягнення національної та міжнародної конкурентоспроможності / О. С. Богма, Г. А. Семенов // Дні науки: міжнар. наук.-практ. конф., 2006 р.: тези допов. : [в 4 т.]. - Запоріжжя, 2006. - Т. 2. - С. 20-21. Особистий внесок полягає у визначенні сутності кластеризації економіки як необхідного елементу системи управління конкурентоспроможністю.