Зовнішня трудова міграція як засіб підвищення життєвого рівня населення регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 314.74:331.556.46

ЗОВНІШНЯ ТРУДОВА МІГРАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЖИТТЄВОГО РІВНЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

Спеціальність: 08.00.07 - демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Романюк Тарас Михайлович

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Прикарпатському національному університеті імені В.Стефаника Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Грішнова Олена Антонівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління Малиновська Олена Анатоліївна, Національний інститут проблем міжнародної безпеки РНБО України, завідувач відділу соціально-економічної і демографічної безпеки;

кандидат економічних наук, доцент Овчиннікова Олена Русланівна, Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри автоматизованих систем і моделювання в економіці.

Захист дисертації відбудеться «10» листопада 2009р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.247.01 Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розіслано «9» жовтня 2009р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Полякова С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Одним з найважливіших напрямів соціально-економічної політики держави є створення умов, що дозволяють громадянам підтримувати необхідний життєвий рівень. Способом забезпечення останнього є належний рівень доходів населення, котрий визначає економічну основу добробуту суспільства.

Якщо рівень доходів значної частини громадян не відповідає потребам всебічного розвитку людини, тоді щоразу більше осіб вимушені шукати можливості покращення добробуту за межами країни. Трудова міграція в сучасних умовах виконує важливу роль економічного та соціального амортизатора. Вона пом'якшує негативні наслідки циклічних коливань в економіці, частково компенсує падіння доходів, дозволяє значній частині населення уникнути зубожіння в умовах падіння виробництва і зростання безробіття, формує альтернативну сферу зайнятості.

Зовнішня міграція населення поступово перетворюється на феномен загального соціально-економічного розвитку, своєрідний інструмент регулювання сучасних процесів світової глобалізації, що вимагає окремого дослідження джерел його появи, способів і форм існування, напрямів і наслідків впливу на життя людей. Серед причин і наслідків міграційних процесів в сучасних умовах найбільш важливо розглянути міграцію населення у зв'язку з рухом капіталу, створенням нових робочих місць і зміною регіональних показників життєвого рівня в контексті загального соціально-економічного розвитку.

Процеси глобалізації, що посилюються, значно впливають на рівень міграції населення, робочої сили й потоків капіталу, а тому робити наукові спроби узагальнення сучасних міграційних процесів можна лише за умови цілісного бачення усього комплексу визначальних причин і наслідків, системно досліджуючи фактори міграції у зв'язку з усіма іншими в загальному контексті глобальних змін, які відбуваються в світі чи в окремих регіонах.

Вивченню теоретичних і практичних питань зовнішніх міграційних переміщень населення присвячено праці провідних зарубіжних вчених, серед яких слід відзначити дослідження Р.Аппельярда, Ф. Баррі, В.Бенінга, Дж.С. Беккера, В.Ф. Галецького, Т.І. Заславської, Х.Злотник, І.В. Івахнюк, В.А. Іонцева, А.Н. Каменського, Х.Р. Кларка, Е.С. Красінця, М. Крітц, А. Лаффера, Е.Лі, І.А. Малахи, Д. Массея, В.М. Моісєєнко, А.А. Овсянникова, В. Піше, М. Пулена, Е.Равенштейна, Д. Рата, Н.М. Рімашевської, Л.Л. Рибаковського, Л.А. Саастада, Д.Саймона, П. Самуельсона, А. Сіммонса, А.Сові, П.Стокера, М.П. Тодаро, Б.Томаса, О.В. Тюрюканової, Дж.Р. Харріса й інших.

Дослідження проблематики трудових міграційних процесів здійснюють і українські вчені: О.С. Власюк; О.А. Грішнова, Т.А. Драгунова, Е.М.Лібанова, О.А.Малиновська, О.Р.Овчиннікова, Т.П. Петрова, С.І. Пирожков, Я.Л. Полянська, О.В.Позняк, І.М.Прибиткова, М.Д.Романюк, У.Я.Садова, В.С. Стешенко, О.У.Хомра та ін.

Попередні вітчизняні дослідження міграційних процесів, розроблені програми й реалізовані заходи розглядали зовнішню трудову міграцію переважно окремо від потоків грошових переказів та їхнього впливу на мікро-, мезо- й макроекономічні показники.

Актуальність пропонованого дисертаційного дослідження в умовах інтенсифікації зовнішніх міграційних переміщень і їх економічного ефекту - грошових переказів в Україну, так само, як і в багатьох інших регіонах світу, зростає, відповідаючи тим самим сучасним демографічним трендам. У цьому контексті також важливо дослідження проблеми грошових потоків (грошових переказів через платіжні системи і банківські перекази та необлікованих потоків грошей поза офіційними каналами) Ї економічного наслідку, що одержується країною походження трудового мігранта від закордонної трудової міграції як важливого чинника підвищення рівня життя населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри теоретичної і прикладної економіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, вона є складовою теми «Демографічний та соціальний розвиток Прикарпаття: розробка стратегії, регіональні аспекти реалізації» (номер державної реєстрації 0106U003089). Внесок автора полягає у розробці теоретичних основ механізму взаємовпливу між грошовими переказами як вагомою складовою доходів домогосподарств та їх витратами і заощадженнями, обґрунтуванні напрямів зростання життєвого рівня населення регіону за рахунок грошових переказів трудових мігрантів.

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науковому обґрунтуванні впливу зовнішньої трудової міграції через офіційні та неофіційні грошові потоки мігрантів з-за кордону на життєвий рівень населення регіону-донора робочої сили і розробці, на базі цього, пропозицій щодо вдосконалення регулювання зовнішньої трудової міграції.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки і розв'язання наступних завдань:

§ проаналізувати на концептуальному рівні сутність категорій «міграція», «зовнішня трудова міграція», «нелегальна міграція», «легальна міграція», систематизувати ознаки, чинники та види зовнішніх міграційних переміщень;

§ системно дослідити позитивні та негативні наслідки зовнішньої трудової міграції для соціально-економічного розвитку України та її регіонів;

§ проаналізувати стан, виявити тенденції і закономірності розвитку трудової міграції населення України за кордон на сучасному етапі;

§ провести комплексну оцінку обсягів грошових переказів трудових мігрантів в Україну;

§ дослідити взаємозв'язок між грошовими потоками з-за кордону і економічним розвитком регіону, оцінити вплив грошових потоків на макро- та мезоекономічні показники;

§ визначити роль і значення грошових потоків мігрантів з-за кордону як чинника підвищення життєвого рівня населення регіону;

§ дослідити організаційне та нормативно-правове забезпечення міграційних процесів в Україні, узагальнити зарубіжний досвід із регулювання зовнішніх міграцій та обґрунтувати можливості застосування його в Україні;

§ обґрунтувати доцільність впровадження спрощеної процедури переказів коштів українських трудових мігрантів з-за кордону;

§ розробити напрями вдосконалення організаційних і економічних механізмів регулювання зовнішньої трудової міграції.

Об'єкт дослідження - це міждержавні міграційні переміщення населення регіонів України. трудовий міграція грошовий потік

Предметом дослідження є зовнішні трудові міграції населення України і їх взаємозв'язок з життєвим рівнем населення регіону.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження виступають фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених. При вирішенні поставлених завдань було використано загальнонаукові й спеціальні методи наукового дослідження: формальної і діалектичної логіки (для обґрунтування теоретичної основи дослідження зовнішньої трудової міграції населення та її впливу на життєвий рівень населення регіону), комплексного, системного, структурно-функціонального аналізу (при дослідженні сутності поняття «трудова міграція населення», обґрунтуванні методологічних основ оцінки ефективності зовнішньої міграції населення, розробці рекомендацій щодо удосконалення міграційної політики та її нормативно-організаційного забезпечення), діалектичний, історичний і логічний методи (для систематизації наукових поглядів на трудову міграцію, оцінки її ролі у досягненні економічного зростання), узагальнення (при дослідженні зарубіжного досвіду регулювання міграційних потоків), статистичні (для аналізу міграційних процесів в Україні, визначення пріоритетності чинників міграції тощо), економіко-математичні (для оцінки ефективності зовнішньої міграції, взаємозв'язку між грошовими потоками з-за кордону й економічним розвитком регіону і рівнем життя населення та ін.).

Інформаційною базою дослідження є матеріали наукових розвідок вітчизняних і зарубіжних дослідників, які аналізують проблематику зовнішньої трудової міграції та її наслідки, нормативно-правові акти Верховної Ради України, підзаконні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Президента України, Міністерства праці й соціальної політики, Національного Банку України, доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Івано-Франкіській області.

Серед інформаційних джерел дисертації також матеріали Міжнародної організації міграції (MOM), Міжнародної організації праці (МОП), Світового Банку, Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Ради Європи, Європейського Союзу (ЄС) та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі здійснено теоретичне та практичне обґрунтування підвищення життєвого рівня населення регіону за допомогою грошових потоків, котрі спрямовуються з-за кордону від українських трудових мігрантів. Отримані результати представлено наступними науковими положеннями:

вперше:

встановлено механізм взаємозв'язку між грошовими потоками з-за кордону та зростанням життєвого рівня населення регіону, а саме: ці грошові ін'єкції спрямовуються адресно і виключно в сектор домогосподарств, формуючи значну частку в загальній структурі їхніх доходів та створюючи мультиплікативний вплив на дохід в економіці країни походження мігрантів. У короткостроковому періоді, впливаючи на сукупний попит, ці приватні трансферти збільшують обсяг виробництва, а в довгостроковому періоді - стимулюють економічне зростання в країні через капіталоутворення, позитивно впливаючи на потенційний обсяг випуску, сукупну пропозицію та попит на працю, що обумовлює зростання рівня життя;

удосконалено:

класифікацію зовнішніх міграційних переміщень населення за наступними критеріями: рівнем ефективності, терміном перебування та періодичністю, зворотністю, легальністю переміщення і статусом перебування, за цілями виїзду, метою та причинами міграційного переміщення, видами зайнятості, організованістю працевлаштування;

категорійний апарат дослідження й регулювання зовнішньої трудової міграції шляхом впровадження в науковий обіг терміну «напівлегальна міграція», під якою розуміється таке міграційне переміщення особи або групи осіб, при якому існують всі формально-юридичні підстави для здійснення легального проходження через державний кордон з подальшим порушенням терміну перебування за кордоном, вказаного в паспортно-візових документах. Впровадження цього терміну дозволить концептуально коректніше ідентифікувати міграційне переміщення громадян за кордон;

методологічні підходи до визначення соціально-економічного ефекту від зовнішньої трудової міграції шляхом зіставлення вигод, отримуваних від розвитку даного процесу з соціально-економічними втратами регіону або країни. Запропоновано вважати економічно ефективною таку зовнішню трудову міграцію, яка за кількісними й якісними показниками сприяє стійкому розвитку регіону, розвитку людського капіталу, вирішенню проблем продуктивної зайнятості, підвищенню рівня життя населення;

отримали подальший розвиток:

систематизація наслідків зовнішньої трудової міграції на таких рівнях: 1) макроекономічному - вплив міграції на макроекономічні показники (сукупний попит, сукупні витрати, обсяг ВВП, інвестиційні ресурси в економіці, платіжний баланс, золото-валютні резерви НБУ, рівень безробіття, рівень зайнятості, темпи інфляції); 2) мезоекономічному - вплив міграції на окремі регіони чи сектори економіки через зростання попиту сектору домогосподарств, збільшення домогосподарствами витрат і зростання споживання окремих видів товарів і послуг, покращення стабільності фінансового сектору завдяки зростанням обсягу заощаджень домогосподарств, зростання регіонального індексу споживчих цін та появу локальної інфляції сукупного попиту, збільшення ВРП, зростання участі сектору домогосподарств в інвестиціях у людський капітал, житлове будівництво, обладнання, товарно-матеріальні запаси та ін;

обґрунтування доцільності впровадження спрощеної процедури переказів коштів з-за кордону шляхом підписання угод про співробітництво з комерційними банками та уповноваженими представниками платіжних систем тих країн і регіонів, де масово перебувають українські трудові мігранти, що дасть змогу зменшити обсяг неформальних грошових переказів, захистить гроші трудових мігрантів і спрямує їх через вітчизняний фінансовий сектор.

науково-практичні рекомендації щодо створення організаційно-економічного механізму регулювання зовнішньої трудової міграції, який включає нормативно-правове, економіко-організаційне забезпечення, соціальне й адміністративне регулювання, а також непрямі методи впливу (національно-етнічні, соціально-психологічні, природно-географічні, демографічні).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені автором у дисертації, доведено до рівня методичних та прикладних рекомендацій. Їх призначено: для практичного використання Державним комітетом статистики України та його головними управліннями в областях при визначенні показників життєвого рівня населення регіонів під час опрацювання результатів проведення обстеження домогосподарств, зокрема, Карпатського регіону; для підготовки державними органами та структурами, що мають право законодавчої ініціативи, проектів нормативно-правових і підзаконних актів із питань вдосконалення моніторингу та регулювання зовнішніх міграцій населення України, вдосконалення й спрощення процедури переказу коштів з-за кордону, розширення інформаційної бази про міграційні процеси.

Результати дисертаційного дослідження використані при визначенні пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку Івано-Франківської області на період 2008-2015 років з урахуванням сучасних зовнішніх трудових міграцій населення регіону, а також застосовувались при проведенні семінару-навчання заступників голів районних державних адміністрацій у 2008 році (довідка № 405/0/2-09/01-041 від 31.03.2009р.). Розроблені в дисертаційному дослідженні положення та методичні рекомендації щодо врахування грошових переказів при обстеженні доходів домогосподарств були використані Державним комітетом статистики України при обстеженні домогосподарств областей Карпатського регіону (довідка № 10/2-7/162 від 18.03.2009р.).

Результати дослідження, що встановлюють вплив зовнішньої трудової міграціії і міграційного капіталу на життєвий рівень населення регіону застосовуються в навчальному процесі кафедри теоретичної та прикладної економіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника при викладанні курсів „Демографія'', „Соціальна економіка”, „Макроекономіка”, „Розміщення продуктивних сил та регіоналістика” (довідка № 01-08/1609 від 31.12.2008р.). Пропозиції щодо удосконалення державної міграційної політики, ефективного регулювання зовнішніх трудових міграційних переміщень населення з метою мінімізації негативних наслідків економічної кризи використовувались Державним центром зайнятості Міністерства праці і соціальної політики України в ході проведення семінарів і нарад з керівниками регіональних центрів зайнятості (довідка № ДЦ-12- 4235/0/6-09 від 03.06.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові положення, теоретичні підходи щодо впливу міграційного капіталу на життєвий рівень населення регіону, висновки та пропозиції були отримані автором самостійно на основі проведеного наукового дослідження.

Апробація отриманих результатів. Основні положення дисертації, окремі її теоретичні й практичні результати обговорювалися на міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, зокрема, Міжнародній науково-практичній конференції «Трудова міграція населення України та державна програма її регулювання» (Київ, 18 лютого 2005р.); Всеукраїнській науковій конференції «Демографічний розвиток України та пріоритетні завдання демографічної політики» (Київ, 13 жовтня 2005р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціальні пріоритети економічного розвитку регіону: проблеми та перспективи» (Івано-Франківськ, 19-20 жовтня 2006р.); Міжнародній конференції «Миграция и развитие» (Пятые Валентеевские чтения), (Москва, 13-15 вересня 2007р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Людський розвиток в Україні: регіональні аспекти, сучасні проблеми, пріоритетні напрями» (Івано-Франківськ, 29-30 травня 2008р.).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 11 одноосібних наукових праць, серед яких 9 статей у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій - 6,75 д.а.

Обсяг та структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок і включає 11 рисунків, 20 таблиць на 16 сторінках, 5 додатків на 6 сторінках, 11 формул. Список використаних джерел налічує 203 найменування на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження зовнішньої трудової міграції населення» розкрито основні теоретико-концептуальні підходи до дослідження зовнішньої трудової міграції, визначено соціально-економічні причини і наслідки міграційних переміщень, опрацьовано методологічні підходи до вивчення зовнішньої трудової міграції та її впливу на життєвий рівень населення.

Дослідження виявило розбіжності у підходах науковців до тлумачення таких понять, як «легальна міграція», «нелегальна міграція», котрі переважно акцентують увагу на правових аспектах процедури працевлаштування трудових мігрантів за кордоном та взаємозв'язку з декларованою і справжньою метою при в'їзді в країну перебування чи працевлаштування. Проте у визначеннях не простежується спроба з'ясування поняття «легальності» в зовнішніх міграційних переміщеннях населення України.

Спираючись на результати критичного огляду наукових джерел, запропоновано впровадження в науковий обіг терміну «напівлегальна міграція», під котрою розуміється таке міграційне переміщення особи або групи осіб, при якому існують всі формально-юридичні підстави для здійснення легального проходження через державний кордон, з подальшим порушенням терміну перебування за кордоном, вказаному в паспортно-візових документах. Принципової актуальності термін «напівлегальна міграція» набуває саме на сучасному етапі, оскільки такий вид переміщень є домінуючим серед зовнішніх трудових міграцій населення України в країни Європейського Союзу.

У результаті розгляду соціально-економічних причин зовнішньої трудової міграції встановлено, що лібералізація міграційних переміщень і залучення практично усіх країн світу до світових міграційних процесів разом із поширенням капіталістичних відносин (перехід до ринкової економіки, лібералізація торгівлі, приватизація) стають визначальними рушіями формування потоків трудових мігрантів із країн, що розвиваються, в промислово розвинені країни.

Грошові перекази є найбільш відчутною вигодою від міжнародної міграції для країн походження мігрантів. Основними видами валютних доходів країн-експортерів робочої сили є: грошові потоки мігрантів, котрі спрямовуються в домогосподарства, які використовують їх на споживання, заощадження і приватне інвестування, та доходи фірм-посередників. Грошові потоки мігрантів, як тип приватного перерозподілу фінансових ресурсів, є для домогосподарств ефективнішим, стабільнішим, більш цільовим, ніж всі офіційні механізми фінансової допомоги.

Як показало дослідження, макроекономічний вплив грошових потоків мігрантів обумовлюється наступними процесами:

1) перекази мігрантів, як правило, здійснюються у вільноконвертованій валюті, що створює можливості для проведення ефективного валютного регулювання Національним банком шляхом викупу валюти у населення. Це зменшує необхідність валютних інтервенцій у період дефіциту валюти;

2) притік додаткових ресурсів забезпечує робочі місця для національної економіки, оскільки кошти з-за кордону неминуче стимулюють зростання сукупного попиту, котрий, у свою чергу, є основним рушієм для зростання сукупної вартості усіх кінцевих товарів і послуг, що виробляються в економіці протягом певного періоду;

3) зростання грошової маси призводить до підвищення споживання домогосподарств (реципієнта грошових переказів), що, в свою чергу, дає імпульс до зростання виробництва і зайнятості, й, відповідно, скорочення безробіття;

4) зростання зайнятості та заробітної плати найманих працівників, зумовлює, знову ж таки, ріст споживання та заощаджень;

5) масовий притік грошей з-за кордону, не підкріплений виробництвом національною економікою товарів і послуг, стимулює появу інфляції попиту, ціни зростають, щоб врівноважити стрімке зростання попиту з наявними можливостями економіки;

6) зароблені мігрантами ресурси інвестуються і відіграють подвійну позитивну роль в економіці, оскільки в короткостроковому періоді, впливаючи на сукупний попит, збільшують обсяг виробництва, а в довгостроковому періоді грошові потоки мігрантів стимулюють економічне зростання в країні через капіталоутворення, впливають на потенційний обсяг випуску та сукупну пропозицію.

Обґрунтовано створення мультиплікативного впливу на дохід в економіці країни походження мігрантів через зростання рівнів споживання сектору домогосподарств:

М rem = , (1)

де М rem -- мультиплікаційний ефект грошових переказів, MPC -- гранична схильність до споживання. Згідно цієї формули, мультиплікативний ефект грошових переказів буде більший, якщо домогосподарства будуть більше використовувати свої додаткові доходи на споживання (коли гранична схильність до споживання буде наближатися до 1). Грошові перекази створюють мультиплікативний ефект на дохід в економіці тому, що вищий рівень доходу приводить до вищого рівня споживання. Зростання витрат домогосподарств збільшує дохід в економіці, це також збільшує рівень споживання, що, в свою чергу, сприяє подальшому зростанню доходу.

У другому розділі «Оцінка зовнішніх трудових переміщень населення України та їх соціально-економічних наслідків» досліджено динаміку і вектори спрямованості зовнішніх міграційних переміщень населення України, проведено комплексну оцінку обсягів грошових переказів трудових мігрантів в Україну, обґрунтовано вплив грошових переказів трудових мігрантів на економічний розвиток регіону та підвищення життєвого рівня населення.

Проведений аналіз зовнішньої трудової міграції населення України показав її масштабність і динамізм, виявив залучення до трудової міграції населення більшості регіонів та різних соціальних груп, підтвердив, що основною її причиною є існуючі проблеми у розвитку внутрішнього ринку праці. Все це в кінцевому результаті свідчить про перетворення зовнішньої трудової міграції з одиничного, випадкового явища - на системне, з адаптаційного - на глобалізаційне, з регіонального - на загальнодержавне.

При дослідженні процесів зовнішньої трудової міграції визначального значення набуває комплексна оцінка її соціально-економічних наслідків, результати якої подано в таблиці 1.

Отже, зовнішня трудова міграція завдяки грошовим потокам мігрантів створює суттєві соціально-економічні зрушення в економіці регіону (рис.1). Насамперед, вони спрямовуються в домогосподарства, покращуючи їхній добробут і збільшуючи доходи. В залежності від схильності до споживання кожного домогосподарства буде формуватися пропорція між споживанням, заощадженням і накопиченням ресурсів для інвестування. Спрямування додаткових доходів на споживання покращує забезпеченість домогосподарств продуктами харчування, зростає також доступ до освітніх та медичних послуг, створюються умови для покращення забезпеченості житлом й іншими майновими характеристиками, що в кінцевому результаті зменшує рівень бідності домогосподарств та формує передумови до підвищення життєвого рівня.

Таблиця 1

Позитивні та негативні наслідки зовнішніх трудових міграцій для регіону-донора робочої сили

Чим вищий показник граничної схильності до споживання серед домогосподарств, тим більшим є мультиплікативний вплив на дохід в економіці. Частина доходу, котра не споживається, заощаджується, що збільшує обсяг депозитів і зміцнює фінансовий сектор. Зростання кількості валюти в грошовому обігу створює можливості для поповнення золото-валютних резервів НБУ шляхом її викупу в населення в період дефіциту валюти на Міжбанківській валютній біржі.

Накопичення інвестиційних ресурсів домогосподарствами згодом спрямується в житлове будівництво, на формування товарно-матеріальних запасів, або на купівлю обладнання, устаткування. Збільшення доходів домогосподарств призводить до зростання інвестицій у людський капітал та рівня доступності соціально значимих послуг у регіоні, а відкриття власного бізнесу створює нові робочі місця і збільшує фіскальні відрахування до бюджету.

Серед негативних наслідків, які отримує економіка країни донора робочої сили, є, зокрема: спад ВВП через невикористання праці мігрантів у країні їх походження; зростання грошової маси в обігу завдяки притоку коштів з-за кордону, що не підкріплено виробництвом і спричиняє інфляцію попиту. Це також призводить до зростання індексу споживчих цін у тих регіонах, де є велика кількість мігрантів за кордоном і куди спрямовуються значні грошові потоки.

Трудові мігранти, що зайняті за кордоном, зменшують навантаження на вітчизняний ринок праці й скорочують попит на працю. Засвоєння учасниками трудових міграцій норм поведінки та економічної діяльності більш розвинених регіонів призводить до зростання стандартів зайнятості й оплати праці в регіоні- донорі робочої сили.

Економічні наслідки для регіону донора характеризуються домінуванням позитивних ефектів, а соціальні наслідки - негативні. У мігрантів обмежені пенсійні та страхові права через неврегульований статус перебування їх за кордоном. Через виснажливу працю та погані умови проживання погіршується здоров'я трудових мігрантів, знижується кваліфікація через зайнятість мігрантів на роботах, що не потребують високої кваліфікації, погіршується якісний склад робочої сили. Внаслідок тривалого перебування членів родини за кордоном послаблюються сімейні зв'язки та роль інституту сім'ї, зростає кількість розлучень, знижується народжуваність, набуває поширення соціальне сирітство.

На основі розрахунків, проведених за запропонованою нами методикою, отримано показники ефективності зовнішньої трудової міграції (табл. 2).

Наші розрахунки економічної ефективності зовнішньої трудової міграції за 2006-2008 рр. показують, що її ефективність для домогосподарств є досить високою. Разом з тим, недовиробництво ВВП внаслідок міграції зростало швидкими темпами і сягнуло в 2008 р. майже 70 млрд. грн. Водночас ефект мультиплікативного впливу на дохід в економіці від грошових потоків мігрантів був у 3-5 разів більшим. Деяке зменшення цього ефекту продовж 2006-2008 рр. пояснюється швидким зростанням заробітної плати в Україні при майже стабільному курсі гривні.

Таблиця 2

Значення показників економічної ефективності зовнішньої трудової міграції в Україні

Але стрімка девальвація гривні, що почалась наприкінці 2008 р., посилить як ефективність міграції для домогосподарств, так і ефект мультиплікативного впливу на дохід в економіці України.

У третьому розділі «Підвищення ефективності зовнішніх трудових міграцій» запропоновано шляхи вдосконалення регулювання й обліку зовнішніх трудових міграцій, подано пропозиції щодо засобів ідентифікації грошових потоків з-за кордону та спрямування їх на соціально-економічний розвиток регіону, розроблено організаційно-економічний механізм регулювання зовнішньої трудової міграції. Доведено неможливість застосування до грошових переказів мігрантів заходів фіскального характеру, оскільки ці приватні трансфертні платежі є перерозподілом коштів від однієї приватної особи до іншої. Ці фінансові потоки, як складова частина невиробничих операцій, не враховуються при обрахунку ВВП. Як свідчить дослідження, частка коштів, що офіційно переправляються в країну походження мігранта, приблизно дорівнює тій, що переправляється неофіційно. Тобто половина грошових потоків, що спрямовуються до України, переказується неофіційними каналами (через посередників, рейсовим автотранспортом тощо), що зменшує безпечність і надійність передачі коштів.

Детінізація грошових потоків, що спрямовуються мігрантами в Україну з-за кордону, зменшила б обсяг неформальних переказів і залучила б ці кошти у вітчизняний фінансовий сектор. Втілення такої ініціативи в практичну площину вимагає проведення комплексу заходів і, зокрема, розробки і впровадження в життя спрощеної процедури грошових переказів для наших співвітчизників, які перебувають за межами України, включаючи тих, хто знаходиться там напівлегально або нелегально. Забезпечення дієвості системи грошових переказів може здійснюватися шляхом надання Національним банком України преференцій фінансово-кредитним установам, які уклали угоди про співробітництво з комерційними банками та представниками платіжних систем країн, де масово перебувають українські трудові мігранти за умови, що загальний консолідований тарифний збір за надані послуги не перевищуватиме 5% від суми переказу.

З метою забезпечення ефективного регулювання зовнішніх трудових міграційних переміщень населення, координації дій всіх зацікавлених відомств і організацій обґрунтовано необхідність створення Державної служби міграції України з передачею їй функцій щодо обліку міграцій населення, укладання міждержавних угод на роботу українських громадян за кордоном, а також видачі трудових ліцензій іноземним громадянам на роботу в Україні від інших відомств. Функціональними обов'язками Державної служби міграції разом із Державною службою зайнятості передбачалося б здійснення через їх регіональні відділення: 1) обов'язкового страхування громадян України перед їх виїздом у трудові поїздки за кордон, що дозволить налагодити облік міждержавних трудових переміщень населення в державі, якого на даний час не існує; 2) збору інформації про наявність вакантних робочих місць у країнах близького і далекого зарубіжжя; 3)допомоги зовнішнім трудовим мігрантам в одержанні документів, необхідних для роботи за кордоном, медичних довідок, віз, дозволів тощо; 4) співпраці з аналогічними організаціями в приймаючих країнах з метою регулювання зовнішньої трудової міграції та захисту працівників-мігрантів. До вирішення проблеми регулювання трудової міграції населення за кордон можна буде залучити і приватні агентства та організації, що здійснюють консультаційно-візову діяльність.

Доведено необхідність запровадження активних заходів з боку як центральних, так і регіональних органів державної влади і управління з врегулювання масових міждержавних міграційних переміщень населення. На нашу думку, основними серед них мають бути:1) розробка і прийняття Закону України “Про трудящих-мігрантів”, де повинні бути відображені законодавчо-нормативні положення щодо регулювання трудової міграції, зокрема і за кордон; 2) укладення двосторонніх міждержавних угод із трудової міграції з країнами, куди в основному спрямовані трудові потоки громадян України і де використання праці висококваліфікованих українських мігрантів буде взаємовигідним. У цих угодах мають бути визначені обсяги закордонних трудових міграційних потоків, професійно-кваліфікаційна структура необхідних працівників, строки дії найму робочої сили, умови та охорона праці, страхування та соціальний захист трудових мігрантів; 3) внесення змін до двосторонніх та багатосторонніх угод України з приймаючими країнами щодо розширення міграційних квот для зовнішніх трудових мігрантів з України та визначення, якою мірою ці угоди є дієвими і ефективними у врегулюванні міждержавних трудових міграцій; 4) організація та здійснення контролю з боку правоохоронних органів за виконанням законодавчо-нормативних актів, діяльністю посередницьких фірм, які, згідно Закону України “Про зайнятість населення”, отримали ліцензії та займаються працевлаштуванням за кордоном; 5) ратифікація Верховною Радою України Конвенції Міжнародної Організації Праці за № 97 (1949 р.) “Про трудящих-мігрантів” та Конвенції МОП за № 143 (1975 р.) “Про зловживання у сфері міграцій та про забезпечення трудящим-мігрантам рівних можливостей і повернення”, що дозволить привести у правову відповідність на основі міжнародних норм участь України в міжнародному міграційному просторі як рівноправного суб'єкта; 6) створення й організація роботи Державної служби міграції з метою вдосконалення регулювання трудових міграційних потоків, боротьби з прихованим вербуванням робочої сили, торгівлею людьми, нелегальною міграцією; 7) запровадження досконалої інформаційної бази та організація чіткої вітчизняної системи обліку міграції населення країни, включаючи зовнішні та внутрішні трудові міграційні переміщення на основі державної статистичної звітності, передача невластивих функцій обліку від Міністерства внутрішніх справ Державній службі міграції.

Цей орган виконавчої влади зможе відстежувати міграційні процеси як в цілому по Україні, так і в її окремих регіонах, оперативно реагувати на зміни та контролювати їх з метою підпорядкування загальнонаціональним і регіональним інтересам та особистим потребам мігрантів. Ці заходи в сучасних умовах зменшують соціальну напругу в регіоні шляхом досягнення балансу між попитом і пропозицією робочої сили на регіональних ринках праці, забезпечення раціональної структури зайнятості, підвищення рівня життя населення.

Дієвість регулювання міграційних процесів залежатиме від повноти врахування та використання як загальнодержавних, так і регіональних особливостей і чинників. Безпосередньому регулюванню піддаються не самі міграційні процеси, а адміністративно-правові та головним чином соціально-економічні умови, в яких вони здійснюються. А тому, методи міграційної політики державних та регіональних органів управління мають бути територіально диференційованими, дієвими у реальному захисті прав закордонних трудових мігрантів.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено нове вирішення науково-прикладного завдання, що полягає у подальшому розвитку теоретико-методологічних засад і розробці прикладних основ дослідження зовнішньої трудової міграції, її наслідків для економіки регіону та впливу на рівень життя населення. Результати проведеного дослідження дали змогу зробити ряд висновків теоретичного й науково-прикладного спрямування, основними з яких є:

1. Здійснений у роботі теоретичний аналіз засвідчив, що поняття й категорії, які стосуються зовнішніх трудових міграційних переміщень та законності перебування мігрантів за кордоном, потребують уніфікації і вдосконалення. На основі аналізу та узагальнення наукових підходів до понять «міграція», «нелегальна міграція», «легальна міграція», «зовнішня трудова міграція» запропоновано визначення «напівлегальної міграції» - такого міграційного переміщення особи або групи осіб, при якому існують всі формально-юридичні підстави для здійснення легального проходження через державний кордон, із подальшим порушенням терміну перебування за кордоном, вказаному в паспортно-візових документах.

2. Систематизовано позитивні та негативні наслідки зовнішньої трудової міграції для соціально-економічного розвитку регіону-донора робочої сили. На основі проведеного аналізу запропоновано вважати економічно ефективною таку зовнішню трудову міграцію, яка за кількісними й якісними показниками сприяє стійкому розвитку регіону, вирішенню проблем продуктивної зайнятості населення, розвитку людського капіталу. Проведена комплексна оцінка наслідків зовнішньої трудової міграції засвідчила перевагу позитивних економічних ефектів як для домогосподарства, так і для регіону-донора робочої сили, оскільки мультиплікативний вплив грошових потоків з-за кордону на дохід в економіку країни походження мігрантів є істотнішим за втрату вітчизняного ВВП від недовикористання робочої сили.

3. Обґрунтовано, що грошові перекази є найбільш відчутною вигодою від зовнішньої трудової міграції для регіону та країни донора робочої сили. Це забезпечує робочі місця для національної економіки, оскільки кошти з-за кордону стимулюють зростання виробництва, а стимуляція сукупного попиту через зростання грошової маси призводить до підвищення споживання сектору домогосподарств (реципієнта грошових переказів), що в свою чергу дає імпульс до зростання виробництва і зайнятості, й, відповідно, скорочення безробіття. Збільшення заробітної плати найманих працівників також зумовлює зростання споживання та заощаджень.

4. Проаналізовано соціально-економічні причини трудових зовнішніх міграційних переміщень. Доведено, що рішення про здійснення міграційного переміщення одним із членів домогосподарства приймається у зв'язку з неможливістю задоволення першочергових потреб родини і її повноцінного розвитку на батьківщині через низькі доходи.

5. Результати дослідження свідчать, що грошові перекази з-за кордону є важливим засобом підвищення життєвого рівня населення регіону. Ці грошові ін'єкції спрямовуються адресно і виключно в сектор домогосподарств, при цьому формуючи значну частку в загальній структурі їх доходів. Так, у 2008 р. частка грошових переказів закордонних трудових мігрантів в структурі доходів домогосподарств Івано-Франківської області становила від 18 до 34 відсотків. Це сприяє покращенню якості життя, передусім полегшує доступ до якісної освіти, охорони здоров'я, житлових умов, скорочує масштаби бідності, стимулює зміни в соціальній структурі.

6. Спираючись на результати розрахунків, проведених за запропонованою нами методикою, отримано числові оцінки макроекономічної ефективності зовнішньої трудової міграції. На підставі вищенаведених оцінок доведено, що хоча й втрати вітчизняного ВВП від недовикористання робочої сили в економіці України сягнули у 2008 році майже 70 млрд. грн., ефект мультиплікативного впливу на дохід в економіці від грошових потоків мігрантів був значно більшим. Зайнятість мігрантів за кордоном сприяє також зростанню доходу домогосподарств регіону і покращенню їх добробуту.

7. На підставі оцінки наслідків зовнішньої трудової міграції виділено два її основні рівні впливу: макроекономічний та мезоекономічний. На макроекономічному рівні вона впливає на сукупний попит, сукупні витрати, обсяг ВВП, економічне зростання, інвестиційні ресурси в економіці, платіжний баланс, золото-валютні резерви НБУ, сукупну пропозицію робочої сили, рівень безробіття, рівень зайнятості, темпи інфляції. На мезоекономічному рівні міграція викликає зростання попиту сектору домогосподарств, збільшення домогосподарствами витрат і зростання споживання товарів та послуг, покращення житлових умов домогосподарств, збільшення рівня доступності соціально значимих послуг у регіоні, зміцнення стабільності фінансового сектору завдяки зростанням обсягу заощаджень домогосподарств, зростання індексу споживчих цін у тих регіонах, куди спрямовуються значні грошові потоки.

8. Проведений комплексний аналіз зовнішніх трудових міграційних переміщень населення України з використанням офіційних статистичних даних та результатів соціологічних досліджень засвідчив перетворення цього явища з внутрішньорегіонального на системне та загальнодержавне. При цьому структура й обсяги зовнішньої трудової міграції дедалі дієвіше впливають на стан національного людського капіталу - головної конкурентної переваги у сучасній глобальній економіці.

9. За результатами дослідження запропоновано проведення заходів із детінізації грошових потоків, що спрямовуються мігрантами в Україну з-за кордону шляхом розробки спрощеної процедури грошових переказів для наших співвітчизників, які перебувають за межами України, включаючи тих, хто знаходиться там напівлегально або нелегально. Забезпечення дієвості системи грошових переказів доцільно здійснювати шляхом укладанням угод про співробітництво з комерційними банками та уповноваженими представниками платіжних систем країн, де масово перебувають українські трудові мігранти. За розрахунками автора, загальний консолідований тарифний збір не повинен перевищувати 5 % від суми переказу.

10. На підставі узагальнення результатів дослідження розроблені рекомендації щодо оптимізації зовнішніх трудових міграційних потоків, тобто досягненні таких їх параметрів (обсягів, якісних характеристик, спрямованості), при яких ця міграція була б вигідною як безпосередньо для самих зовнішніх трудових мігрантів, так і найбільш повно відповідала б завданням і перспективам соціально-економічного розвитку регіону та країни в цілому. Це змінить логіку і зміст системи регулювання міграційного руху населення, дієвість якої в регіональному аспекті є не лише актуальним завданням, а й необхідністю стабільного розвитку країни.

11. Вдосконалення нормативно-правових аспектів регулювання зовнішніх трудових потоків потребує комплексного врегулювання юридичних механізмів впливу на них національного законодавства, які мають базуватись на загальноприйнятих нормах міжнародного права. Серед інших заходів врегулювання масових трудових зовнішніх переміщень населення - укладання двосторонніх та багатосторонніх угод з іншими країнами, забезпечення механізмів їх реалізації, вимоги до посередництва при працевлаштуванні за кордоном, державні гарантії прав зовнішніх трудових мігрантів, обов'язки відповідних органів влади щодо забезпечення прав і свобод заробітчан, ратифікація Конвенцій МОП щодо трудящих-мігрантів, створення Державної служби міграції України.

Список опублікованих праць за темою дисертації