37

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.В. ДОКУЧАЄВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ефективність виробництва та збуту зерна круп'яних культур в сільськогосподарських підприємствах

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

миколенко Інна Григорівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Опря Анатолій Трохимович,

Полтавська державна аграрна академія,

завідувач кафедри фінансів і кредиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Ульянченко Олександр Вікторович,

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу;

кандидат економічних наук, доцент

Красноруцький Олексій Олександрович,

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, доцент кафедри організації виробництва, бізнесу та менеджменту

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкові трансформації економіки суттєво змінили характер відносин товаровиробників і споживачів сільськогосподарської продукції. Актуальність формування регіональних аграрних ринків, і зернового, зокрема, викликана необхідністю швидкого і цілеспрямованого переведення вітчизняної економіки на ринкові засади. Нові тенденції економічного середовища зумовлюють необхідність досліджень регіональних особливостей ефективності виробництва, переробки та збуту зерна, формування його ринку. Виконання такого завдання можливе за умов широкого використання крім державних, регіональних важелів впливу щодо пошуку нових інтенсивних напрямів розвитку зернопродуктового підкомплексу з урахуванням умов і тенденцій розвитку аграрного виробництва на регіональному рівні. Зернове господарство має важливе значення для розвитку всього агропромислового комплексу держави. На сьогодні виробництво зерна круп'яних культур характеризується погіршенням стану матеріально-технічної бази, значним зниженням рівня інтенсифікації виробничо-технологічних процесів. В цьому контексті особливої актуальності набуває проблема забезпечення ефективності виробництва та конкурентоспроможності зернокруп'яної продукції. На фоні систематичного скорочення обсягів її виробництва необхідним стає виявлення організаційно-економічних та техніко-технологічних чинників, що його спричиняє. При цьому головним негативним наслідком існування сучасного недостатньо високого рівня ефективності виробництва зерна круп'яних культур є відсутність умов для раціонального та гармонійного розвитку його ринку, звуження обсягів його переробки, а також скорочення експортного потенціалу рослинницької галузі, загалом.

Полтавська область має всі необхідні природно-кліматичні, агротехнологічні та організаційно-економічні передумови для інтенсифікації розвитку виробництва зерна круп'яних культур, зокрема, та розвитку зернового господарства, в цілому. Проте, характер використання цього потенціалу зумовлює поступовий занепад виробництва зерна, як за кількісними, так і за якісними показниками. Все це зумовлює непропорційний розвиток кон'юнктурних характеристик ринку зерна круп'яних культур.

У різні періоди даній проблемі присв'ятили свої праці вчені: С.С. Бакай, В.І. Бойко, О.А. Бугуцький, Т.В. Балабанов, Б.П. Дмитрук, В.П. Галушко, В.Н. Зимовець, С.М. Кваша, О.О. Красноруцький, М.Г. Лобас, І.І. Лукінов, В.П. Мертенс, А.Т. Опря, О.М. Онищенко, І.П Пазій, П.М. Рибалкін, П.Т. Саблук, А.І. Степанов, О.О. Сторожук, О.В. Ульянченко, Л.М. Худолій, В.С. Циков, О.М. Шпичак, М.І. Щур, та ін.

Разом з тим, потребують подальшого дослідження теоретико-методологічні та прикладні аспекти підвищення ефективності виробництва продукції у зернокруп'яному підкомплексі на регіональному рівні. В якості основних напрямів цих досліджень ми вбачаємо виявлення, детальний аналіз та опрацювання процедур управління дією факторів, якими визначається формування та динаміка рівня економічної ефективності виробництва зерна, застосування та розвиток систем ціноутворення, а також забезпечення конкурентоспроможності виробництва та збуту зернової продукції, загалом, та зерна круп'яних культур, зокрема. Актуальність зазначених проблемних питань, необхідність їх вирішення зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її структурну побудову та характер дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дослідження та наукові підходи щодо подальших напрямів підвищення економічної ефективності виробництва зерна в аграрній сфері регіону пов'язані з науково-дослідною темою, яка виконується в Полтавській державній аграрній академії „Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 0104U002550). Автором обґрунтовано науково-методологічні основи ефективності виробництва зерна і, зокрема, зерна круп'яних культур, з урахуванням регіональних соціально-економічних чинників формування рівнів та запропоновано напрями її підвищення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування засад підвищення ефективності виробництва та збуту зерна круп'яних культур в сільськогосподарських підприємствах в контексті функціонування його ринку з урахуванням регіональних особливостей і сучасних тенденцій розвитку.

Реалізація мети дисертаційної роботи визначила необхідність постановки та вирішення таких основних завдань:

-- узагальнити і обґрунтувати теоретико-методичні положення щодо системної оцінки ефективності виробництва та реалізації зерна в умовах ринку;

-- дослідити сучасний стан, а також структурні зміни розвитку зернокруп'яної галузі у сільськогосподарських підприємствах регіону;

-- проаналізувати стан виробництва та особливості ринку зерна, загалом, та ринку зерна круп'яних культур, зокрема, на загальнодержавному та регіональному рівнях;

-- розробити методику оцінки впливу комплексу організаційно-економічних факторів формування рівня економічної ефективності виробництва зерна;

-- виявити найбільш типові кількісні та якісні ознаки розвитку виробництва зерна круп'яних культур в контексті подолання кризового стану в системі сучасного ринку сільськогосподарської продукції;

-- визначити технологічні резерви підвищення ефективності виробництва зерна круп'яних культур;

-- обґрунтувати шляхи удосконалення організації функціонування зернопродуктового підкомплексу АПК.

Об'єктом дослідження є процеси виробництва та збуту зерна круп'яних культур у сільськогосподарських підприємствах в контексті розвитку його ринку на регіональному рівні.

Предметом дослідження є сукупність науково-теоретичних, методичних та прикладних аспектів формування ефективності виробництва та збуту зерна круп'яних культур в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є закони та фундаментальні положення економічної теорії, економіки аграрного виробництва, економіки підприємства, а також системний і комплексний підхід вивчення виробничих процесів, сучасна ринкова економіка, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань економічної ефективності виробництва та формування ринків сільськогосподарської продукції.

Для оцінки стану і динаміки розвитку виробництва досліджуваної підгалузі були застосовані наступні методи: аналізу та синтезу (дослідження виробничих і економічних показників діяльності сільськогосподарських підприємств Полтавської області); монографічний (вивчення передового досвіду функціонування підприємств з виробництва зернокруп'яних культур); статистичних групувань (вивчення впливу інтенсифікації, концентрації та спеціалізації виробництва); дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу (кількісний аналіз факторів ефективності виробництва і реалізації зерна); логістичний (дослідження каналів реалізації зернокруп'яної продукції).

Інформаційною базою проведеного дослідження є законодавчі та правові акти України, офіційні дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Полтавській області, річні звіти підприємств. Крім цього, широко використана наукова інформація.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного дослідження обраної проблеми в дисертаційній роботі систематизовані теоретичні, методичні та практичні засади ефективності виробництва та збуту зернокруп'яних культур в регіоні. Найбільш важливими результатами, що характеризуються новизною і розкривають повноту і зміст дисертаційного дослідження, є:

вперше:

- обґрунтовано синергічний характер впливу комплексу організаційно-економічних факторів формування рівня економічної ефективності виробництва зерна круп'яних культур у регіоні, на відміну від існуючих підходів, коли фактори розглядаються ізольовано без комплексної їх дії, яка проявляється в взаємозумовленості та взаємозалежності економічних явищ і процесів;

удосконалено:

- методичні підходи щодо кількісної оцінки факторів підвищення економічної ефективності зерновиробництва, що полягає в широкому залученні традиційних і сучасних методів статистики;

- методику оцінки ефективності системи ціноутворення на зернокруп'яну продукцію з урахуванням ринкової кон'юнктури та рівня фінансового самозабезпечення зернової галузі;

набули подальшого розвитку:

- методичні підходи до визначення економічної ефективності виробництва зерна сільськогосподарських підприємств, які полягають у комплексному врахуванні показників використання факторів виробництва;

- теоретико-методичне обґрунтування чинників формування економічних взаємовідносин у системі „виробництво-реалізація”, що базується на узгодженні інтересів суб'єктів цієї системи.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові, методичні та практичні підходи, запропоновані в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Результати щодо розробки організаційно-економічних аспектів формування та функціонування ринку зернокруп'яних культур створюють об'єктивне підґрунтя для опрацювання напрямків підвищення економічної ефективності виробництва та збуту продукції в конкретних умовах регіону. Запропоновані методичні підходи щодо комплексної оцінки ефективності зерновиробництва можуть бути використані у планово-аналітичній роботі як сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм, так і територіальних органів управління агропромисловим розвитком. Впровадження результатів дослідження відбувалося шляхом підготовки рекомендацій, методичних розробок, наукових доповідей та інших матеріалів з питань ефективності виробництва та формування ринку зернокруп'яної продукції.

Результати дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування у діяльності керівних органів та окремих підприємств, що підтверджується відповідними актами та довідками, зокрема Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації, (довідка № 01 - 24/149 від 05.10.2009 р.), Решетилівська районна державна адміністрація Полтавської області (довідка № 1-11/341 від 19.10.09 р.) в практичній діяльності СВК „Батьківщина” Котелевського району (довідка № 770 від 08.10.2009 р.), СТОВ „Говтва” Решетилівського району (довідка № 271 від 20.09.2009 р.), СТОВ „Злагода” Полтавського району Полтавської області (довідка № 515 - від 12.10.2009 р.).

Окремі теоретико-методичні розробки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії при викладанні дисциплін „Економіка підприємства”, „Аграрна економіка”, „Економіка та організація сільськогосподарського виробництва”, „Внутрішній економічний механізм підприємства” (довідка № 8-01-439 від 14.09.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Одержані в дисертаційному дослідженні наукові результати, висновки та пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва та збуту продукції зернокруп'яної підгалузі на регіональному рівні отримані автором особисто. Наукові статті здобувача опубліковані на базі власних ідей і розробок одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались і одержали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: Друга міжнародна науково-практична конференція „Наука та інновації - 2005” (м. Дніпропетровськ, 17-31 листопада 2005 р.), Друга міжнародна науково-практична конференція „Науковий потенціал світу - 2006” (м. Дніпропетровськ, 18-29 вересня 2006 р.); Перша міжнародна науково-практична конференція „Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку - 2006” (м. Дніпропетровськ, 22-31 травня 2006 р.); Друга міжнародна науково-практична конференція „Сучасні наукові дослідження - 2006” (м. Дніпропетровськ, 20-28 лютого 2006 р.); Друга міжнародна науково-практична конференція „Перспективні новинки в області техніки” (м. Дніпропетровськ, 21-29 листопада 2005 р.); міжнародна науково-практична конференція „Освіта і наука без кордонів - 2005” (м. Дніпропетровськ, 19-27 грудня 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів, магістрів та студентів „Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва” (м. Харків, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 11-12 квітня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Роль інформаційних технологій у забезпечені конкурентоспроможності підприємств” (м. Полтава, Полтавська державна аграрна академія, 12-13 жовтня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 1 березня 2007 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція „Економіка і підприємництво: теоретико-методологічні аспекти обліку, фінансів та аудиту” (м. Полтава, Полтавська державна аграрна академія 25-26 вересня 2008 р.); конференція професорсько-викладацького складу за результатами науково-дослідної роботи за 2008 рік факультету економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії (м. Полтава, 22-23 квітень 2009 р.).

Публікації. Основні положення, ідеї та результати дисертаційного дослідження опубліковано в 17 наукових працях, у тому числі 8 статей - у журналах та збірниках наукових праць, що входять до переліку наукових видань ВАК України, 9 - у матеріалах і тезах доповідей конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 3,54 ум. друк. арк., із них у фахових виданнях - 2,52 ум. друк. арк. та інших публікаціях обсягом 1,02 ум. друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Результати дисертаційного дослідження викладені на 241 сторінках комп'ютерного тексту, з яких основна частина займає 195 сторінок. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вона містить 25 таблиць, 10 рисунків, 11 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 189 найменувань і міститься на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, його зв'язок із науковими програмами, сформульовано мету та завдання дослідження, відображені наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, наведено апробацію основних положень.

У першому розділі „Теоретичні основи формування та забезпечення ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу” розглянуті методологічні підходи до оцінки ефективності зерновиробництва, розкриті теоретичні основи формування зернового ринку, обґрунтована система показників ефективності виробництва і формування ринку зерна. На основі узагальнення теоретико-методологічних підходів запропоновано ознаки формування ринку, які передбачають наступне: по-перше, окремі суміжні ринки в процесі свого формування та функціонування є взаємопов'язаними, взаємозалежними та взаємодіючими; по-друге, кожен ринок включає притаманну тільки йому та відповідним чином розгалужену систему об'єктових ринків.

Оцінюючи реальний стан зернового ринку доходимо висновку, що ефективне функціонування будь-якого об'єктового ринку, в тому числі, і ринку зернокруп'яної продукції, передбачає наявність можливостей задоволення потреб та успішної реалізації економічних інтересів всіх його учасників. При цьому ефективність функціонування ринку опосередковується через виконання ним, передусім конструктивної та регулюючої функцій. Крім того, в процесі свого функціонування, яке є наслідком здійснення виробничо-комерційної діяльності суб'єктів-виробників, суб'єктів-споживачів та суб'єктів-посередників, ринок має ефективно виконувати також розподільчу та інтегруючу функції. Останнє знаходить практичне втілення у ринковому розподілі ресурсів, продукції та доходів, а також стимулюванні розвитку взаємодії між учасниками ринку, що виконують різні функції та посідають різні місця в інфраструктурі ринку.

Дослідженням встановлено, що суттєвий вплив на конкурентоспроможність круп'яних культур здійснюють взаємовідносини між товаровиробниками та переробними підприємствами через призму формування ціни на сільськогосподарську сировину. Важливим принципом регулювання цін і державної підтримки конкурентоспроможності продукції зернокруп'яного господарства має бути державний протекціонізм, який забезпечує конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників на внутрішньому і зовнішньому ринках. Оптимізація механізму державної підтримки сільського господарства має призводити до захисту виробника.

В роботі показано, що державна політика поки-що не базується на ринкових критеріях, а принципи її реалізації не завжди відповідають змінам, що відбуваються у суспільстві у зв'язку з трансформацією економіки. Враховуючи, що метою дисертаційної роботи передбачено розробку напрямів підвищення економічної ефективності виробництва зернокруп'яних культур, дослідженнями узагальнено та упорядковано систему показників оцінки економічної ефективності, з врахуванням трансформаційних процесів, які відбуваються в аграрній економіці.

У другому розділі „Стан і напрямки розвитку виробництва зернокруп'яних культур в системі сучасного продовольчого ринку” досліджені структурно-динамічні тенденції та закономірності розвитку зернової підгалузі, здійснено економіко-статистичний аналіз показників ефективності виробництва і реалізації зерна круп'яних культур та факторів, що зумовлюють їх варіацію.

Для детального аналізу розвитку підгалузі круп'яного зерновиробництва розглянуто показники ефективності виробництва зерна гречки і проса. Тенденція до зменшення валових зборів зерна названих круп'яних культур пояснюється скороченням посівних площ та зниженням рівня урожайності. (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка основних показників економічної ефективності виробництва зерна круп'яних культур у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області

Показники	Роки	2007 р. в % до 2000 р.
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Гречка
Урожайність, ц/га	15,1	7,5	5,5	13,7	8,4	6,7	7,6	7,5	49,7
Посівна площа, тис. га	23,3	18,7	13,3	17,7	12,0	20,0	15,7	10,3	44,2
Собівартість 1 ц, грн.	50,21	55,27	62,04	68,06	80,40	87,61	90,65	112,42	223,9
Ціна 1 центнера, грн.	58,24	59,04	70,23	73,49	84,61	89,41	99,01	142,73	277,9
Прибуток, грн.: на 1 гектар	121	28	45	74	35	12	64	227	188
на 1 центнер	8,03	3,77	8,19	5,43	4,21	1,8	8,36	30,31	в 3,7 р.
Рівень рентабельності, %	16,0	6,8	13,2	8,0	5,2	2,1	9,2	27,0	168,8
Просо
Урожайність, ц/га	5,2	6,8	7,1	16,0	10,0	11,3	12,1	17,1	328,8
Посівна площа, тис.га	55,3	63,7	70,0	54,0	47,3	52,0	25,0	16,0	28,9
Собівартість 1 ц, грн.	40,82	42,67	51,72	54,37	59,80	60,25	61,97	62,48	153,1
Ціна 1 центнера, грн.	60,72	64,13	72,01	76,49	80,63	82,01	84,26	87,84	144,7
Прибуток, грн.: на 1 гектар	104	146	144	354	208	246	270	449	434
на 1 центнер	19,9	21,46	20,29	22,12	20,83	21,76	22,29	25,36	127,4
Рівень рентабельності, %	48,8	50,3	39,2	40,7	34,8	36,1	36,0	40,6	83,2

Джерело: власні розрахунки автора за даними Головного управління статистики в Полтавській області

Слід зазначити, що на фоні кризових явищ в сільському господарстві України виробництво зерна круп'яних культур в Полтавській області залишалося досить ефективним. Зокрема, в 2007 році сільськогосподарські підприємства регіону від реалізації гречки одержали з 1 гектара посіву 227,3 грн. прибутку при рівні рентабельності 27,0 %, а проса відповідно 448,9 грн. прибутку при рівні рентабельності 40,6 %. Порівнюючи показники ефективності виробництва зерна двох досліджуваних круп'яних культур у динаміці, доходимо висновку, що у підприємствах регіону виробництво гречки економічно більш вигідне. Порівняно низькі показники ефективності виробництва проса пов'язані не стільки з виробничими чинниками, скільки з маркетинговими: внаслідок невеликого попиту на просо, середні ціни його реалізації достатньо низькі, хоча й покривають витрати виробництва.

Результати статистичних групувань 50 досліджуваних підприємств за таким синтетичним показником, як собівартість одного центнера, дають уявлення щодо її впливу на основні економічні показники ефективності виробництва зерна круп'яних культур (табл. 2).

Таблиця 2

Залежність основних показників економічної ефективності виробництва зерна круп'яних культур від рівня його собівартості в досліджуваних підприємствах Полтавської області (2007 р.)

Показники	Групи підприємств за рівнем собівартості 1 центнера, грн.	В середньому
	до 114,4	114,4-132,4	132,4-150,4	150,4-168,4	понад 168,4
Кількість підприємств	2	8	11	23	6	50
Собівартість 1 центнера, грн.	113,56	122,04	146,54	160,32	172,34	150,74
Урожайність, ц з 1 га	20,0	16,1	14,1	17,2	18,1	16,6
Ціна 1 центнера, грн.	203,12	210,24	246,40	232,63	236,30	231,32
Прибуток, грн.: на 1 гектар посіву	1791	1419	1408	1243	1158	1319
на 1 центнер	89,54	88,16	99,86	72,28	63,96	80,58
Рівень рентабельності, %	78,8	72,2	68,1	45,1	37,1	54,90

Джерело: власні розрахунки автора

В першій групі підприємств з середньою собівартістю 1 ц зерна круп'яних культур 113,56 грн., урожайність на 1,9 центнера вища, ніж у п'ятій групі із середньою собівартістю 172,34 гривень. Від реалізації 1 центнера зерна було отримано найбільший прибуток в третій групі, при загальному рівні рентабельності майже 70 відсотків.

Етапами дослідження передбачено побудову кореляційно-регресійних моделей прибутковості виробництва зерна круп'яних культур. Зокрема, для виявлення кількісного впливу комплексу досліджуваних чотирьох факторів на показники ефективності виробництва розроблена регресійна модель прибутковості виробництва зерна, яка має аналітичний вигляд:

_х1,…,х4 =13,761+0,76х₁+0,002х₂+0,02х₃+0,0063х₄.

- прибуток на 1 гектар зерна круп'яних культур, грн.; х₁ - витрати праці, тис. грн., х₂ - грошово - матеріальні витрати, тис. грн., х₃ - вартість основних виробничих фондів на гектар сільськогосподарських угідь тис. грн., х₄ - вартість основних виробничих фондів на 1 середньорічного працівника, тис. грн. зерно сільськогосподарський кризовий

Отримане рівняння регресії свідчить, що збільшення досліджуваних факторів на одиницю сприяє збільшенню показника прибутку на гектар за всіма факторами відповідно: витрат праці на - 0,76 тис.грн.; матеріальних витрат - на 0,002 тис.грн.; фондооснащеності - на 0,02 тис.грн.; фондоозброєності - на 0,0063 тис.грн.

Для вивчення кількісної залежності між отриманим прибутком та витратами на одиницю продукції гречки розраховано двофакторний дисперсійний комплекс. В основу розрахунку такого комплексу покладено комбінаційне групування 50 досліджуваних підприємств. Одержані кількісні характеристики дисперсійного аналізу дозволяють зробити наступні висновки: ступінь впливу продуктивності праці (грн. на 1 ц), матеріальних витрат на 1 га угідь (грн.) та їх взаємодії на показник прибутковості виробництва 1 центнера гречки, становить 49 %; ступінь впливу неврахованих факторів - 51 %. Зокрема: ступінь впливу фактора А (продуктивність праці) - 40 %; ступінь впливу фактора В, (матеріальні витрати на гектар) - 9 відсотків.

Поглиблюючи дослідження результативності виробництва зерна круп'яних культур в регіоні, розраховано трьохфакторну статистико-математичну модель дисперсійної залежності прибутковості підприємств від факторів: урожайності (А), рівня витрат праці (В) та фондоозброєності підприємств (С).

Рис. Графічне зображення впливу досліджуваних факторів (А, В, С) та їх сполучень на показник прибутковості гектара посіву гречки (2007 р.)

Джерело: власні дослідження автора

Одержані кількісні характеристики орієнтують на такі висновки: Ступінь впливу названих вище факторів та їх поєднань становить 53,0 %, неврахованих факторів - 47 %. Зокрема: ступінь впливу фактора урожайності - 44,4 %; інтенсивності праці - 0,6 %; фондоозброєності праці - 2,3 %. Частка впливу в зміні рівня отриманого прибутку взаємодії факторів характеризується наступними параметрами: А і В - 4,6 %, А і С - 0,3 %, В і С - 0,3 %, А, В і С - 0,5 %. Найбільш сильний вплив на прибуток виявлено по фактору урожайності, про це свідчить, зокрема, основний ряд окремих середніх, графічно відображений на рисунку.

У третьому розділі „Організаційно-економічні напрями підвищення ефективності виробництва зернокруп'яної продукції” обґрунтовано організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності зерновиробництва в сільськогосподарських підприємствах регіону, виявлено резерви її забезпечення на внутрішньому та зовнішньому ринках.

З метою вивчення таких основних напрямків підвищення ефективності виробництва, як спеціалізації і концентрації виробництва, здійснено комбінаційне статистичне групування досліджуваних підприємств за рівнем спеціалізації виробництва зернокруп'яних культур (питома вага круп'яних культур в обсязі товарної продукції), концентрації (питома вага посіву зернокруп'яних культур в площі посіву зернових культур (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив рівня спеціалізації та концентрації зерна круп'яних культур на економічну ефективність виробництва в досліджуваних підприємствах, 2007 р.

Показники	Групи підприємств по питомій вазі круп'яних культур в обсязі товарної продукції, %
	А1-8,5-16,4	А2-16,7-47,6	А3-48,7-75,3
	Підгрупи підприємств по питомій вазі посіву зернокруп'яних культур в площі посіву зернових культур, %
	В1-20,8-27,6	В2-28,2-40,5	В1-18,0-30,6	В2-30,7-40,8	В1-20,8-26,4	В2-27,0-28,0
Кількість підприємств	6	6	13	13	6	6
Питома вага круп'яних культур в обсязі товарної продукції, %	12,8	11,0	35,6	28,6	53,3	67,6
Питома вага посіву зернокруп'яних культур в площі посіву зернових культур, %	24,4	32,2	20,5	34,3	23,3	26,6
Посівна площа, тис. га	26,3	20,4	36	30	36	38,2
Собівартість 1 центнера, грн.	145,7	147,5	128,9	141,7	153,6	168,5
Урожайність, ц з 1 га	14,1	14,3	16,5	18,4	18,9	18,8
Ціна 1 центнера, грн.	230,64	213,72	208,21	210,54	249,83	230,60
Прибуток, грн.: на 1 гектар посіву	1197	947	1308	1266	1818	1167
на 1 центнер	84,90	66,20	79,30	68,80	96,20	62,10
Рівень рентабельності, %	58,3	44,9	61,5	48,6	62,6	36,9

Джерело: власні дослідження та матеріали підприємств

З метою вивчення таких основних напрямків підвищення ефективності виробництва, як спеціалізації і концентрації виробництва, здійснено комбінаційне статистичне групування досліджуваних підприємств за рівнем спеціалізації виробництва зернокруп'яних культур (питома вага круп'яних культур в обсязі товарної продукції), концентрації (питома вага посіву зернокруп'яних культур в площі посіву зернових культур (табл. 3).

Результати комбінаційних статистичних групувань свідчать, що фактори спеціалізації та концентрації виробництва діють неоднаково при різних їх градаціях. Так, при самому низькому рівні спеціалізації виробництва зернокруп'яних культур - до 16,4 % (група А₁) найнижчий рівень собівартості мають підприємства з рівнем концентрації їх носіїв до 27,6 % у площі посівів зернових культур (підгрупа А₁В₁). Але найвищий прибуток з одиниці площі одержують підприємства досліджуваного регіону при рівні спеціалізації понад 48,7 % (група А₃) і рівні концентрації до 26,4 % (підгрупа А₃В₁). Урожайність зернокруп'яних культур виявилась самою високою також у підгрупі А₃В₁. Зазначена підгрупа підприємств має також самий високий рівень рентабельності виробництва зернокруп'яної продукції - 62,6 відсотка.

Таким чином, результати комбінаційних статистичних групувань дають підстави стверджувати, що в умовах досліджуваних підприємств регіону оптимальними розмірами спеціалізації виробництва зернокруп'яної продукції слід вважати рівень 53,3 %, тобто питому вагу даної продукції в обсязі реалізації продукції підприємства. При цьому показник концентрації посів зернокруп'яних культур у загальній площі посіву зернових культур не повинен перевищувати 26 відсотків. Слід також зазначити, що коливання результативних показників ефективності виробництва у досліджуваній сукупності підприємств відносно середнього їх рівня можна пояснити факторами неекономічного характеру, а саме організаційними, технологічними тощо.

В дисертаційній роботі ступінь інтенсивності грошово-матеріальних і трудових вкладень та вплив цих факторів на економічну ефективність виробництва зернокруп'яних культур досліджувалися шляхом побудови комбінаційних-статистичних групувань (табл. 4) за ознаками: рівня інтенсивності матеріальних вкладень (гривень на 1 гектар площі) та рівня трудових вкладень (людино - годин на 1 гектар площі).

Таблиця 4

Вплив рівня інтенсивності грошово-матеріальних і трудових витрат на економічну ефективність виробництва зерна круп'яних культур в досліджуваних підприємствах, 2007 р.

Показники	Групи підприємств за рівнем грошово-матеріальних витрат на 1 га, грн.
	А1-1876-2110	А2-2110-2898	А3-2898-3288
	Підгрупи підприємств за рівнем трудових вкладень на 1 гектар, люд. - г
	В1-9,9-11,2	В2-11,2-18,7	В1-9,5-12,1	В2-12,5-34,2	В1-12,6-21,1	В2-24,0-28,4
Кількість підприємств	6	6	13	13	6	6
Рівень грошово-матеріальних витрат на 1 га, грн.	2055	2108	2127	2606	2902	3167
Рівень трудових вкладень на 1 га посіву зерна круп'яних культур, люд.-г	10,7	15,1	10,6	17,8	17,8	26,2
Посівна площа, тис. га	29,2	26,8	28,5	28,3	30,3	27,7
Собівартість 1 центнера, грн.	124,5	127,0	119,5	148,1	156,1	168,5
Урожайність, ц з 1 га	16,5	16,6	17,8	17,6	18,6	18,8
Ціна 1 центнера, грн.	208,20	210,46	212,13	213,00	230,57	247,25
Прибуток, грн.:
на 1 гектар посіву	1381	1385	1648	1142	1386	148
на 1 центнер	83,68	83,46	92,61	64,88	74,50	78,742
Рівень рентабельності, %	67,2	65,7	77,5	43,8	47,7	46,7

Джерело: власні дослідження та матеріали підприємств

Результати групувань показують, що найвищі показники економічної ефективності виробництва зерна круп'яних культур спостерігаються в тих групах та підгрупах, де рівень інтенсивності грошово-матеріальних вкладень не перевищує 2897,5 гривень при рівні трудових вкладень на гектар посіву до 12,1 людино-годин. При цьому господарства мають найнижчу собівартість виробництва одиниці продукції там, де трудоємність гектара не перевищує 12,1 людино-годин, більш якісну продукцію реалізовано підприємствами з середнім рівнем витрат праці 26,2 людино-годин.

В групах (підгрупах) підприємств при самих низьких рівнях грошово-матеріальних і трудових вкладень (А₁В_1, А₁В₂) спостерігаються низькі показники прибутку, такі підприємства втрачають від 100 до 300 грн. на кожному гектарі посіву і реалізують продукцію за ціною меншою на 40 гривень за центнер. Низький рівень вкладень грошей і праці на одиницю площі зумовив самі низькі показники урожайності - нижче майже на 20 % по відношенню до підприємств з високим рівнем інтенсифікації.

Таким чином результати аналітичного дослідження дають підстави стверджувати, що розміри витрат на гектар посіву в умовах досліджуваного регіону не повинні перевищувати 2127,48 гривень а показники інтенсивності трудових вкладень свідчать про їх ефективність якщо їх рівень коливається в межах 10-15 людино-годин.

Таблиця 5

Статистико-математична модель дисперсійного комплексу залежності прибутковості виробництва проса від трьох факторів (2007 р.)

Групи та підгрупи за факторами	Середні показники прибутку за факторними градаціями	Кількість підприємств
Lа=2	Lb=2	Lc=2	V	Mx=	ni
А1	В1	С1	1197; 1648; ...	1199,4	7
		С2	1385; 1141; ...	1671,0	6
	В2	С1	1372; 1802; ...	1713,2	6
		С2	1013; 1620; ...	1777,2	6
А2	В1	С1	1270; 1436; ...	907	7
		С2	1120; 1274; ...	1561,0	6
	В2	С1	1234; 1870; ...	1162,5	6
		С2	1294; 1561; ...	1241,2	6
Сума	69507	-	50
Дисперсії
Сy = - = 5147436,0; Сx =Уh - = 4500119,5; Cz = УV - Уh = 647316,6
Ступінь впливу досліджуваних факторів
Іx = 0,87 (87,0 %), Іz = 0,13 (13,0 %)
Критерії надійності (Fp)
зІА =44,40; зІ B=20,41; зІ C=2,06; зІAB=14,11; зІAC=0,64; зІBC=3,70; зІABC=0,81
Теоретичне значення критерія (Fт)
Р=0,99 - 6,3;2,5 Р=0,95 - 8,2; 8,8

Джерело: власні дослідження та матеріали підприємств

Дисперсійна модель прибутку на 1 гектар гречки (V) досліджувалась за факторами:

А - урожайність, ц з 1 га;

В - грошово-матеріальні витрати на 1 га, грн.(інтенсивність виробництва);

С - вартість основних виробничих фондів на 1 середньорічного працівника., грн. (фондоозброєність).

В основу розрахунку досліджуваного дисперсійного комплексу (табл. 5) покладено комбінаційне групування 50 сільськогосподарських підприємств досліджуваних регіонів. Одержані кількісні характеристики орієнтують на наступні висновки: Ступінь всіх досліджуваних факторів та їх поєднань становить 87,0 %. Фактор урожайності - 44,4 %; інтенсивність праці - 20,4 %; фондоозброєність праці - 2,0 %. Частка впливу в зміні рівня отриманого прибутку взаємодії факторів характеризується наступними параметрами: А і В - 14,1 %, А і С - 0,6 %, В і С - 3,7 %, А, В і С - 0,8 %.

Найбільш сильний вплив на прибуток справляє фактор А (зІ_А= 44,4 %), про що свідчить основний ряд окремих середніх показників прибутку на гектар площі.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і представлено авторський варіант розв'язання наукового завдання - розроблення теоретико-методичних засад і обґрунтування практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності виробництва та збуту зерна круп'яних культур в контексті функціонування його ринку з урахуванням регіональних особливостей і сучасних тенденцій розвитку. За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. Узагальнюючи підходи різних шкіл економічної теорії та економіки щодо забезпечення ефективності аграрного виробництва доведено необхідність створення інтегрованої структури, що об'єднує виробництво, переробку і реалізацію продукції з метою підвищення ефективності зерновиробництва в умовах трансформації економіки. В такій структурі, завдяки державному регулюванню допустимої ціни для товаровиробника, переробного, заготівельного і торгівельного підприємства стає можливим функціонування ринку сільськогосподарської продукції.

2. Обґрунтовано синергічний характер впливу комплексу організаційно-економічних факторів формування рівня економічної ефективності виробництва зерна круп'яних культур у регіоні, що доводиться результатами застосування економіко-статистичних методів аналізу ефективності діяльності товаровиробників. При цьому інтенсивність грошово-матеріальних вкладень у виробництво продукції, ціна її реалізації, рівень витрат праці та інші були розглянуті не окремо, а в контексті їх комплексного впливу на формування показників ефективності виробництва.

3. Визначено основні науково-методичні підходи до оцінки економічної ефективності діяльності підприємств зернопродуктового підкомплексу АПК. На базі системи економічних показників розроблено статистико-математичні моделі поглибленого кількісного дослідження факторів формування результативних синтетичних показників виробництва зерна круп'яних культур на регіональному рівні. Доведено, що найбільшу питому вагу впливу на рівень прибутку мають такі фактори, як фондоозброєність підприємств і продуктивність праці. Частка їх впливу на формування рівня показника прибутку з одиниці площі становить понад 50 %. Щодо собівартості виробництва - варіацію її рівня на 49 % визначають фактори трудомісткості та інтенсивності виробництва.

4. Формалізовано характер дії факторів спеціалізації та концентрації виробництва, що підтверджується результатами комбінаційних статистичних групувань при різних градаціях цих факторів. Так, при самому низькому рівні спеціалізації виробництва зерна круп'яних культур - до 16,4 % найнижчий рівень собівартості мають підприємства з рівнем концентрації їх посівів до 28 % у площі зернових культур. Найвищий прибуток з одиниці площі одержують підприємства досліджуваного регіону при рівні спеціалізації понад 49 % і рівні концентрації до 26 %. При цьому найбільші показники урожайності та рентабельності виробництва зерна круп'яних культур досягаються при найвищому рівні спеціалізації та найнижчому рівні концентрації.

5. Досліджено і доведено необхідність дотримання раціональної структури виробництва зерна для повного задоволення потреб регіону у круп'яній продукції. Визначено, що питома вага круп'яних (проса, гречки) у загальній площі посіву зернових культур повинна бути не менше 12 %. При цьому пропонується така оптимальна структура посівів: група зернових - 45-70 %; у тому числі: озима пшениця - 30-40 %; ячмінь ярий -- 10-12 %; кукурудза на зерно -- 15-18 відсотків.

6. Обґрунтовано, що найвищі показники економічної ефективності виробництва зерна круп'яних культур спостерігаються в тих групах та підгрупах сільськогосподарських підприємств, де рівень інтенсивності грошово-матеріальних вкладень не перевищує 2127,5 гривень. При цьому господарства мають найнижчу собівартість виробництва одиниці продукції, коли витрати праці на 1 га посіву не перевищують 17,8 людино-годин. Досліджуючи залежність між товарністю та рентабельністю виробництва зерна круп'яних культур у регіоні встановлено, що найвищий рівень рентабельності виробництва товаровиробники отримують при рівні товарності зерна 53 відсотка. При цьому підприємства, які реалізують зерно круп'яних культур по цінах вище 212 гривень, мають високі показники рентабельності. Найвищий рівень рентабельності виробництва становить 77,5 % при собівартості центнера 119,5 гривень.

7. Встановлено, що виробництво зерна круп'яних культур характеризується достатньо стабільним рівнем ефективності. Саме ці культури можуть скласти основу формування товарної політики виробників зерна в умовах нестабільного регіонального ринку, адже наразі більшість сільськогосподарських товаровиробників поступово схиляються до поглиблення спеціалізації в галузі рослинництва. При цьому виробництво круп'яних культур може використовуватися в якості джерела отримання стабільного доходу.

8. Дослідженням встановлено, що при впровадженні інтенсивних технологій вирощування круп'яних культур, зростання грошово-матеріальних витрат на 1 га посіву на 74,28 грн. супроводжується зниженням витрат на 1 ц продукції на 4,70 грн., збільшення витрат праці на гектар посіву на 20 % зумовлює до підвищення рентабельності виробництва на 11,8 процентних пункта. Розрахункова величина річного економічного ефекту складає 226 грн. на одиниці площі.

9. Визначено, що природнокліматичні, географічні, історичні, соціальні, економічні та демографічні умови регіону зумовлюють досить надійний фундамент для формування та налагодження роботи регіонального ринку круп'яних культур. Наявність конкурентних переваг регіону (розгалужена транспортна мережа, низька собівартість поряд з високою якістю продукції) дозволяє Полтавській області зайняти вагоме місце у національному зерновому ринку і бути стабільним постачальником зерна круп'яних культур на світовий ринок.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Миколенко І.Г. Формування та функціонування ринку зерна круп'яних культур на регіональному рівні / І.Г. Миколенко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2006. - № 3 (42). - С. 158-160.

2. Миколенко І.Г. Спеціалізація зерновиробництва як фактор підвищення ефективності господарювання / І.Г. Миколенко // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Т. 3. - Випуск 220.- Дніпропетровськ : ДНУ, 2006. - С. 653-657.

3. Миколенко І.Г. Питання ефективності виробництва та розвитку ринку зерна / І.Г. Миколенко // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 213. Т. 5. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2006. - С. 1208-1211.

4. Миколенко І.Г. Світовий і вітчизняний досвід державного регулювання ринку зерна / І.Г. Миколенко // Вісник ХНАУ. Збірник наукових праць. - 2007. - № 4 - С. 177-182.

5. Миколенко І.Г. Процес виробництва та збуту зерна в нових умовах господарювання / Миколенко І.Г.// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Т. 3. - Випуск 222. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - С. 609-613.

6. Миколенко І.Г. Світовий досвід ринку зернопродукції / І.Г. Миколенко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 4 (47). - С. 184-186.

7. Миколенко І.Г. Умови функціонування зернопродуктового підкомплексу в ринкових умовах / І.Г. Миколенко // Економіка і підприємництво: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу. Збірник наукових праць за результатами наукової конференції молодих вчених. Випуск 6. - Т. 2. - Полтава : ПДАА, 2008 р. - С. 48-51.

В інших виданнях

8. Миколенко І.Г. Питання ефективності виробництва та розвитку ринку зерна / І.Г. Миколенко // Materialy II Miedzynarodowej naukowe-praktycznej konferencji „Wyksztalcecenie i nauka bez granic - 2005”. T. 7. - Ekonomiczne nauki -Przemysl. Sp. Z o.o. „Nayka i studia” (Przemysl - Praha, 19-27 grudnia). - 2005. - S. 79-81.

9. Миколенко І.Г. Сучасний стан і перспективи розвитку ринку зерна / І.Г. Миколенко // Materialy II Mezinarodni vedecko - prakticka conference „Perspektivni novinky vedy a technici - 2005”. - Dil 10. Ekonomike vedy. - Praha, Publishing House Education and Science s.r.o.” (Praha - Dnepropetrovsk, 21-29 listopadu 2005). - 72 -74 stranky.

10. Миколенко І.Г. До питання ефективності виробництва зерна в умовах ринку / І.Г. Миколенко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Наука та інновації - 2005” (Дніпропетровськ, 17-31 листопада 2005 р.). Т. 9. - Економічні науки. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. - С. 56-57.

11. Миколенко І.Г. Формування ринку зерна круп'яних культур / І.Г. Миколенко // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Сучасні наукові дослідження - 2006” (Дніпропетровськ, 20-28 лютого 2006 р.). Т. 31. - Економічні науки. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - С. 95-97.

12. Миколенко І.Г. Питання ефективності виробництва та розвитку ринку зерна / І.Г. Миколенко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених, аспірантів, магістрів та студентів „ Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва” (Харків, 11-12 квітня 2006 р.). - Харків : ХНАУ ім. Докучаєва. - 2006. - С. 127-128.

13. Миколенко І.Г. Виробництво і збут зерна в сучасних умовах господарювання / І.Г. Миколенко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств” (Полтава, 12-13 жовтня 2006 р.). - Полтава : ПДАА, 2006. - С. 137-139.

14. Миколенко І.Г. До питання спеціалізації у зерновиробництві / І.Г. Миколенко // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Науковий потенціал світу - 2006”. Т. 6. - Економічні науки. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - С. 34-36.

15. Миколенко І.Г. Умови підвищення ефективності виробництва зерна озимої пшениці в сучасних умовах господарювання / І.Г. Миколенко // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Європейська наука XXI століття: стратегія і перспективи розвитку - 2006”. Т. 7. - Економічні науки. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - С. 26-28.

16. Миколенко І.Г. Розвиток виробництва зерна в Полтавській області / І.Г. Миколенко // Всеукраїнська науково-практична конференція „Економіка і підприємництво: теоретико-методологічні аспекти обліку, фінансів та аудиту” присв'ячена 10-річчю, факультету обліку та фінансів ПДАА (Полтава, 25-26 вересня 2008 р.). - Полтава: ПДАА - 2008. - С. 47-48.

17. Миколенко І.Г. Ринок зерна в Україні: Стан та тенденції розвитку / І.Г. Миколенко // Матеріали конференції професорсько-викладацького складу за результатами науково-дослідної роботи за 2008 рік (Полтава, 22-23 квітня 2009 р.). - Полтава : ПДАА. - 2009. - С. 70-72.

АНОТАЦІЯ

Миколенко І.Г. Ефективність виробництва та збуту зерна круп'яних культур в сільськогосподарських підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2009.

У дисертаційній роботі систематизовані теоретичні, методичні та практичні засади ефективності виробництва та збуту зернокруп'яних культур в регіоні. Обґрунтовано вплив комплексу факторів формування рівня економічної ефективності їх виробництва; на відміну від існуючого та механізм оцінки ефективності системи ціноутворення на зернокруп'яну продукцію з урахуванням ринкової кон'юнктури та рівня фінансового самозабезпечення зернової галузі. Удосконалено засади формування рівня прибутковості підгалузі зернокруп'яного виробництва з урахуванням регіональних чинників виробництва, переробки та збуту зерна. Уточнено аналітичні підходи щодо кількісної оцінки факторів підвищення економічної ефективності зерновиробництва з широким залученням традиційних і сучасних методів статистики. Уточнено визначення економічних передумов і регіональних чинників формування прибутковості підгалузі виробництва зернокруп'яних культур. Обґрунтовано чинники формування економічних взаємовідносин у системі „виробництво-зберігання-переробка-реалізація”.

Ключові слова: ефективність виробництва, ринок зерна, комплексний аналіз, фактори варіації, конкурентоспроможність, ціноутворення, інфраструктура.

Миколенко И.Г. Эффективность производства и реализации зерна крупяных культур в сельскохозяйственных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2009.

В диссертации изложены теоретические обобщения и представлен авторский вариант решения научной задачи разработки теоретических, методических основ и обоснования практических рекомендаций, касающихся повышения эффективности производства и сбыта зерна крупяных культур в контексте функционирования рынка с учетом региональных особенностей и современных тенденции развития. По результатам проведенного исследования автором сформированы и разработаны соответствующие выводы:

Обобщая подходи различных школ экономической теории и экономики по поводу обеспечения эффективности аграрного производства доказана необходимость создания интегрированной структуры, которая объединила бы производство, переработку и реализацию продукции, с целью повышения эффективности зернопроизводства в условиях трансформации экономики. Такая структура, при условии государственного регулирования допустимой цены для товаропроизводителя способствует формированию и эффективному регулированию рынка зерна.

Обоснован синергетический характер воздействия комплекса организационно-экономических факторов формирования уровня экономической эффективности производства зерна крупяных культур в регионе, что доказывается результатами применения экономико-статистических методов факторного анализа эффективности деятельности товаропроизводителей. При этом интенсивность денежно-материальных вложений в производство продукции, цена ее реализации, уровень затрат труда и прочие компоненты были рассмотрены не отдельно, а в контексте их комплексного влияния на формирования показателей эффективности производства.

Определены основные научно-методические подходы к оценке экономической эффективности деятельности предприятий зернопродуктового подкомплекса АПК. На базе системы экономических показателей разработаны статистико-математические модели углубленного количественного исследования факторов формирования результативных синтетических показателей производства зерна крупяных культур на региональном уровне. Доказано, что наибольший удельный вес влияния на уровень прибыли имеют такие факторы как фондовооруженность предприятий и производительность труда. Степень их влияния на формирование уровня прибыли с единицы площади составляет более 50 %. Что касается себестоимости производства, то вариация ее уровня на 49 %, определяется факторами трудоемкости и интенсивности производства.

Формализован характер действия факторов специализации и концентрации производства, что подтверждаются результатами комбинационных статистических группировок при различных градациях данных факторов. Так, при самом низком уровне специализации производства зерна крупяных культур - до 16,4%, самый низкий уровень себестоимости имеют предприятия с уровнем концентрации их посевов до 28 % от площади зерновых культур. Самый высокий уровень прибыли с единицы площади получают предприятия, по данным которых проводились исследования, при уровне специализации свыше 49 % и уровне концентрации до 26 %. При этом самые высокие показатели урожайности и рентабельности производства зерна крупяных культур достигаются при самом высоким уровне специализации и самом низком уровне концентрации.

Нашла научно обоснованное подтверждение необходимость соблюдения рациональной структуры производства зерна с целью полного удовлетворения потребности региона в крупяной продукции. Определено рациональное значение показателя удельного веса крупяных культур (проса и гречихи) в общей площади посевов зерновых, которое должно быть не менее 12 %. При этом предлагается такая оптимальная структура посевов: группа зерновых - 45 - 70 %; в том числе: озимая пшеница - 30-40 %; ячмень яровой - 10-12 %; кукуруза на зерно - 15-18 процентов.