Ефективність формування парку літальних апаратів для виконання сільгоспхімробіт

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Світова безпека залежить від багатьох чинників, серед яких чи не найголовнішим є нестача продовольства. Не випадково ООН попереджає про майбутні війни, пов'язані з таким явищем, як голод. Спеціальний доповідач ООН Жан Зиглер заявив, що світ рухається до тривалого періоду конфліктів, пов'язаних з підвищенням цін на продовольство й гострою нестачею продуктів. Один з виходів із ситуації, що склалася, - сільськогосподарська революція, заснована на впровадженні нових технологій.

Актуальність теми дослідження. Площа ріллі, що припадає на одного жителя планети Земля, за останні 50 років зменшилася в 2,5 рази. В усьому світі спостерігається зниження частки ріллі на 1% у рік внаслідок промислового й житлового будівництва, виробництва біопалива, ерозії й засолення земель. Саме тому сільськогосподарське виробництво необхідно інтенсифікувати. Це можливо на основі економічно й екологічно обґрунтованого використання сучасних технологій, що не наносять тривалого збитку зовнішньому середовищу й пристосовані до місцевих умов. Такі технології існують як у впровадженні, наприклад, - No-till система землеробства (більш комплексний аналог вітчизняної технології «безвідвальної оранки»), так і в повсякденному використанні, наприклад, в комплексній системі хімічного захисту рослин в цілому і за допомогою авіаційного способу внесення засобів захисту рослин зокрема.

В «пік» розвитку сільськогосподарської авіації (1970-1980 роки) на території України щорічно виконувалися авіаційні роботи на площі близько 12 млн. га. Чи завжди це було виправдано економічно? Основні проблеми були обумовлені не недоліками авіаційного методу внесення засобів захисту рослин, а особливостями економічної моделі, що діяла. Політекономія соціалізму допускала застосування нерентабельних технологій і часто ігнорувала вимоги екології. Проблеми звучали приблизно так: зневага екологічними нормами, розтринькування ресурсів, застосування технологій, що забезпечують, перш за все, валові показники.

Теоретичними та практичними аспектами підвищення ефективності застосування авіації в сільському господарстві займалося багато вчених, в тому числі А.Г. Дібір, Н.Довбня, В.М. Загорулько, В.Г. Коба, В.П. Копичко, В. Колісниченко, Г.Б. Козловський, М.П. Матійчик, С.В. Пак, О.І.Плєшаков, О.Д. Сапарбаєв, В.А. Санін, М.І.Славков, Х.Г. Саримсаков, Ф. Мухамедов, С. Попов, В. Ачарков, С. Халілов, І. Хоменко, О. Худоленко, Р. Амсдем, Г.М. Юн, Г.Б. Матвієнко та інші. Але в проведених науковцями раніше дослідженнях не розглядалося питання економічної ефективності формування і використання парку сільськогосподарської авіації з урахуванням нової техніки, в тому числі безпілотних літальних апаратів (БЛА), здатних виконувати авіаційні хімічні роботи, застосовуючи новітні технології ультрамалооб'ємного обприскування, в ринкових умовах, що склалися в Україні, тобто з урахуванням вітчизняної нормативно - правової бази та чинного законодавства.

Саме ці невизначеності вплинули на вибір напрямку дисертаційного дослідження та обумовили актуальність вирішення проблеми ефективного формування парку літальних апаратів для виконання сільгоспхімробіт.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо ефективності формування парку літальних апаратів підприємства для виконання сільгоспхімробіт.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано та вирішено такі основні завдання:

- узагальнено теоретичні й практичні положення щодо оцінки ефективності застосування сільськогосподарських літальних апаратів (СГЛА) нового покоління на основі аналізу закордонної та вітчизняної практики використання авіації в сільському господарстві;

- визначено економічну сутність основних фондів авіапідприємств що застосовують авіацію в народному господарстві (ЗАНГ) з урахуванням нових підходів до розрахунку продуктивності літальних апаратів (ЛА), амортизації, собівартості авіаційних хімічних робіт (АХР), тарифної політики для визначення прибутковості та рентабельності авіапідприємств ЗАНГ;

- обґрунтовано доцільність використання SWOT-аналізу, кореляційного аналізу, системного аналізу й економіко-математичного моделювання для розробки методів і моделей формування парку літальних апаратів підприємства і оптимізації їх використання на АХР;

- сформульовано основні економічні, технічні й екологічні вимоги до сільськогосподарських ЛА з урахуванням сучасних технологій і препаратів для виконання АХР.

1. Теоретичні засади формування активної частини основних засобів авіапідприємств

Проаналізовано специфіку основних фондів авіапідприємств ЗАНГ та теоретичні аспекти й особливості оцінки економічної ефективності активної частини основних засобів авіапідприємств.

В дисертаційній роботі проведено дослідження наукової літератури та нормативно-законодавчої бази України щодо визначення економічної сутності таких категорій як «основні фонди» та «основні засоби», яке свідчить про відсутність єдиних поглядів щодо визначення цих понять. На основі проведеного аналізу, а також враховуючи предмет дослідження, автором пропонується під поняттям «основні засоби авіапідприємства» розуміти матеріальні цінності (засоби виробництва), що використовуються у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень (15 неоподатковуваних мінімумів прибутку громадян), і поступово, в міру фізичного або морального зносу, переноситься на продукцію, що виробляється.

Під час дослідження встановлено, що до активної частини основних виробничих засобів авіапідприємств ЗАНГ відноситься, в основному, парк ЛА, тому оцінка економічної ефективності застосування авіації в сільському господарстві полягає саме в удосконаленні оцінки економічної ефективності використання парку ЛА. На думку автора, визначення показників, що характеризують економічну ефективність використання основних виробничих засобів авіапідприємства ЗАНГ (рентабельність основних виробничих засобів; фондовіддача; фондомісткість) та їх складових (продуктивність ЛА, амортизація, собівартість АХР та ін.) потребують розробки нових методичних підходів. Це обумовлено тим, що дослідження та розробка методик розрахунку собівартості виконання АХР були виконані ще за часів Радянського Союзу та призначалися для застосування лише традиційної авіаційної техніки, а всі норми, коефіцієнти відрахувань є застарілими.

Проведений аналіз визначення поняття «економічна ефективність» та його застосування до сільськогосподарської авіації в цілому і до задач, визначених в дисертаційному дослідженні, зокрема, дозволив запропонувати тлумачення терміну «оцінка економічної ефективності СГЛА» як динамічного процесу підбору, занурення та комплексного порівняння запропонованих варіантів ЛА в системі активної частини основних засобів авіапідприємства.

Аналіз наукової літератури дозволив визначити недоліки існуючих методик розрахунку критеріїв ефективності застосування авіації в сільському господарстві та моделі формування парку СГЛА, які базуються на скороченні витрат праці і собівартості виконання АХР. Встановлено, що у попередніх розробках не враховуються такі ринкові категорії як: тарифна політика, прибутковість, рентабельність авіапідприємства, виконуючого АХР.

Автор роботи пропонує розглядати впровадження нових ЛА і передових технологій в області сільськогосподарської авіації як інвестиційні проекти.

В результаті наукового дослідження автором визначені необхідні процедури системного аналізу оцінки економічної ефективності авіапідприємств, які виконують АХР: 1) вибір критерію ефективності, 2) моделювання, 3) визначення альтернатив, 4) формування ресурсів і 5) ухвалення рішення.

2. Підвищення ефективності використання авіації в сільському господарстві

Вивчено тенденції попиту на АХР, перспектив технічного і технологічного оновлення авіапідприємств ЗАНГ, визначено економічні засади функціонування авіапідприємств ЗАНГ.

Автором вивчено основні підходи до застосування сільськогосподарської авіації в США, Австралії, Новій Зеландії, в європейських країнах. Встановлено, що світовій парк сільськогосподарської авіації на сьогодні становить близько 35000 літальних апаратів, за допомогою яких обробляються хімічними препаратами близько 250 млн. га сільськогосподарських і лісових угідь або близько 40% від загального обсягу таких робіт.

Через складне економічне становище в Україні організація та виконання АХР з використанням традиційної авіаційної техніки залишається проблемним. Утримання більшості сільськогосподарських аеродромів у відповідності до вимог нормативних документів виявляється неможливим, що призводить до зменшення кількості паспортизованих аеродромів і, як наслідок, до збільшення відстані підльоту до об'єктів обробки.

Окрім того, скорочення площ ріллі, відповідно, зменшення довжини гону, у свою чергу, додатково збільшує економічні витрати на проведення АХР. Обсяги АХР, що виконуються на сьогоднішній день, явно недостатні і проводяться не завжди в правовому полі.

В дисертаційній роботі побудовано дерево рішень при виборі методу прогнозування обсягу АХР авіапідприємства. Визначено, що динаміка зміни обсягів виконаних за останні роки АХР на території України позитивна, це свідчить про постійний попит на даний вид робіт.

Обсяг сільськогосподарських угідь, на яких потенційно можуть виконуватися АХР, складає близько 20 - 25 млн. га. З урахуванням технологічної кратності обробок цей показник складає (з вирахуванням санітарних зон) близько 75 млн.га.

Автором проведено SWOT-аналіз для визначення ринку АХР у сільському господарстві. Встановлено, що резерви для розвитку нових технологій в підвищенні економічної ефективності хімізації по захисту посівів зернових культур від шкідників й хвороб полягають у застосуванні ультрамалооб'ємного обприскування (УМО), а це багато в чому залежить від забезпечення авіапідприємств сучасними ЛА і відповідною авіаційною сільськогосподарською апаратурою.

З кожним роком на ринку АХР пропонуються все більш ефективні препарати з можливістю їх застосування в поєднанні з УМО-технологіями, що по ряду параметрів робить наземний спосіб обробки сільгоспугідь неконкурентоспроможним по відношенню до авіаційного. Існуючий парк сільськогосподарських ЛА безнадійно застарілий та має цілий ряд недоліків (високі витрати, невідповідність льотно-технічних характеристик та споживчих властивостей сучасним вимогам). На ринку АХР все в більшій кількості з'являються легкі й надлегкі ЛА, які мають явні переваги у порівнянні з «традиційними» СГЛА: собівартість робіт стає меншою за рахунок економії паливно-мастильних матеріалів (ПММ) та дешевшого технічного обслуговування; кращі льотно-технічні характеристики (добра маневреність, невелика швидкість на гонах, скорочена дистанція на зльоті-посадці); низькі норми витрат робочого розчину, що сприятливо для УМО обприскування; зручність для замовника (не потрібно підвозити багато води, легше заправляти робочим розчином, занижені вимоги до злітної смуги). Вимоги авіаційної та екологічної безпеки, нестача фінансових коштів для серійного виробництва, значні коливання цін на авіаПММ, жорсткі вимоги до сертифікації нових типів ЛА й одержанню ліцензій на виконання АХР стримують масове застосування легкої й надлегкої авіації в сільському господарстві. Достатньо новим і перспективним напрямком у сільгоспавіації є застосування безпілотних ЛА, які мають ряд незаперечних переваг у порівнянні з пілотованими: вони суттєво дешевші (як правило на порядок і більше); споживають набагато менше палива; не потребують аеродромів; необов'язкові до обліку та легкі у транспортуванні; виконують польоти на таких висотах, на яких, відповідно до вимог Повітряного кодексу, дозволяється проводити ці польоти без правового врегулювання.

Автором розроблено структуру мобільного безпілотного авіаційного комплексу та запропоновано організацію його роботи у взаємодії з ремонтно-виробничими базами й системами супутникової навігації. В процесі дослідження удосконалені економічні засади функціонування авіапідприємств ЗАНГ, які включають методику розрахунку собівартості виконання АХР та методику розрахунку тарифів для МБАК, що ґрунтуються на чинній нормативно-законодавчій базі України з урахуванням витрат на експлуатацію вантажного автомобіля.

3. Методичні підходи до формування і використання парку літальних апаратів авіапідприємства

Розроблено та реалізовано методичні підходи до оптимізації структури парку СГЛА підприємства ЗАНГ, проведено оцінку економічної ефективності інвестицій в оновлення парку СГЛА та запропоновано економіко-математичні моделі щодо використання цього парку.

Для формалізації задачі формування парка та оцінки економічної ефективності застосування сільськогосподарських ЛА автором запропоновано наступну економіко-математичну модель: прогнозований об'єм АХР кожного виду має бути виконаний таким чином, щоб максимізувати прибуток авіапідприємства:

(1)

при обмеженнях:

(2)

(3)

; ; (4)

; (5)

(6)

(7)

(8)

де - тип ЛА, ; - вид АХР, ; - район виконання АХР, ; - тариф за обробку 1 га, грош. од./га; - строк корисного використання, років; - продуктивність ЛА, га/рік; - кількість ЛА; - кількість придбаних, чи взятих у лізинг ЛА; - кількість ЛА в складі парку на початок планового періоду; - інвестиційні витрати на ЛА, грош. од./рік; - планові витрати на виконання АХР, грош. од./рік; - попит на АХР, га/рік; - множина видів АХР, які мають бути виконані обов'язково - множина типів ЛА, які мають бути включені в оптимальне рішення обов'язково.

Економічна інтерпретація обмежень наступна: (2) - продуктивність парку ЛА авіапідприємства має бути не більше прогнозованого об'єму АХР; (3) - певні види АХР мають бути виконані обов'язково; (4) - число ЛА кожного типу, що експлуатується має бути не більше сумарної кількості ЛА даного типу, тих що залишилися від начального парку та кількості придбаних або взятих у лізинг; (5) - певні типи ЛА мають бути включені в оптимальне рішення обов'язково (наприклад, для вироблення залишкового ресурсу); (6-8) - виходячи із фізичного змісту, змінні мають бути додатними та цілими.

Для визначення адекватності моделі (1-8) були проведені проектні розрахунки для авіапідприємства «Конкордавіа», основною діяльністю якого є застосування авіації в народному господарстві, при чому профілюючим видом робіт в цьому напрямі діяльності є виконання АХР. Необхідний масив вхідних даних розраховано за методиками, наведеними в другому розділі дисертаційної роботи.

В результаті розв'язання задачі за заданими вхідними даними керівництво (ОПР) авіапідприємства отримало планові показники використання основних виробничих фондів (парку ЛА) за критерієм оптимальності - максимальний прибуток. За отриманим рішенням інвестиції вигідно вкладати у БЛА типу Flying jerrican, який, за попередніми розрахунками, є самим економічним ЛА за відношенням вартість обробки 1га до продуктивності ЛА. Для задоволення прогнозованого попиту на АХР авіакомпанії необхідно придбати, з врахуванням існуючого парку ЛА, ще 7 МБАК на базі БЛА Flying jerrican.

Аналіз чутливості моделі, який проведено за допомогою програми LINDO, показує діапазон збільшення або зменшення значень коефіцієнтів цільової функції та значень правої частини обмежень, який не впливає на оптимальне рішення задачі. Виходячи з аналізу чутливості можна зробити такий висновок: ЛА Х-32 «Бекас» може з'явитися в оптимальному рішенні для виконання АХР з внесення стимуляторів росту у Одеському регіоні (змінна х711), якщо прибуток від його експлуатації буде більше ніж 623 тис. грош. од. за рік (за умови незмінності інших параметрів моделі).

Отже, якщо відмовитися від фізично та морально застарілих повітряних суден типу Ан-2, то, за рахунок перерозподілу відповідних АХР, які планувалось виконувати цими літаками в попередньому оптимальному рішенні, до Flying jerrican, прибуток може зрости на 778353 грош.од. або 24,6% за рік. Для рішення задачі оптимального перерозподілу парку ЛА між регіонами (тимчасового прикомандирування) з урахуванням розбіжності в них пікових періодів автором запропоновано детерміновану модель лінійного програмування. Максимізувати прибуток авіапідприємства:

 (9)

при обмеженнях:

(10)

(11)

(12)

де i - індекс типу МБАК, що залежить від закріпленого за ним типу ЛА;

j - індекс АХР;

l - індекс ВРБ;

r - індекс району виконання АХР;

t - індекс підперіоду (місяць); Т - сезон ( 5-7 місяців);

- тариф за обробку 1 га, грн./год;

- собівартість виконання АХР, грн./год.;

- обсяг АХР, га;

- годинна продуктивність, га/год.;

- наявний виробничий наліт, год.;

- виробничий наліт годин, год.

Обмеження (10) будуються на підставі прогнозу попиту на ті або інші види АХР по регіонах. Очевидно, що djrt буде залежати від підперіоду t. Продуктивність pijrl в вираженні цільової функції (9) і обмежень (10) обчислюється залежно від швидкісних характеристик ЛА, широти захвату й середнього нальоту годин у підперіод. Крім того, на продуктивність впливають геометрія оброблюваної ділянки й віддаленість її від місця базування самого ЛА.

Розрахунки за такою моделлю забезпечують практично прийнятне рішення завдання маневрування, особливо якщо вона вирішується для короткого інтервалу часу - декада, місяць. Знаючи можна обчислити необхідну кількість ЛА для кожного , а також загальну кількість їх в авіапідприємстві.

Числову реалізацію задачі (9) - (12) здійснено за допомогою програми Hyper LINDO/PC 6.1. LINDO. Числова реалізація задачі маневрування на прикладі авіакомпанії «Конкордавіа» і трьох виробничо-ремонтних баз (ВРБ), розміщених у Київській області, Дніпропетровській області та АР Крим, демонструє резерви авіакомпанії по виконанню додаткового обсягу АХР залежно від агротехнічних і кліматичних відмінностей окремих регіонів, географії розміщення ВРБ і техніко-економічних характеристик ЛА. Збільшення прибутку при виконанні фіксованого обсягу АХР з урахуванням маневрування МБАК ВРБ досягає 7,3 тис. грош. одиниць.

Отримані результати розрахунків підтверджують адекватність запропонованих у роботі методичних положень та показують значну економічну ефективність застосування парку сільськогосподарських ЛА.

Висновки

економічний прибутковість сільськогосподарський

У дисертаційній роботі на основі аналізу та узагальнення сучасних теоретичних та практичних підходів до використання авіації в сільському господарстві вирішено науково-практичне завдання розробки методичних, економіко-організаційних положень та практичних рекомендації щодо формування і використання парку літальних апаратів підприємства при виконанні авіахімробіт, а також оцінки економічної ефективності застосування нового покоління СГЛА зокрема МБАК, що має суттєве значення для забезпечення ефективності функціонування та конкурентоспроможності авіапідприємств ЗАНГ при виконанні АХР.

Результати роботи дозволяють зробити наступні висновки та рекомендації.

1. На основі проведеного аналізу науково - практичної літератури уточнено сутність понять: «основні засоби авіапідприємства» та «оцінка економічної ефективності СГЛА», та доведена невірність стереотипу, який склався, про збитковість і екологічну небезпеку АХР, за умови застосування нової авіаційної техніки і технологій виконання сільгоспхімробіт, що дозволяє вирішити задачу формування парку ЛА підприємства для виконання авіахімробіт.

2. Формування і використання парку ЛА підприємства при виконанні авіахімробіт полягає у виявленні забезпеченості, технічного стану, ступеня використання та резерву підвищення ефективності експлуатації активної частини основних засобів авіапідприємства. Тому при формуванні амортизаційної, інвестиційної, тарифної політики авіапідприємств ЗАНГ необхідні нові методичні підходи, які враховували б чинну нормативно-правову базу України, сучасні положення економічної теорії та організації підприємства, новітні технології застосування авіації в сільському господарстві.

3. Автором узагальнено теоретичні й практичні підходи до оцінки ефективності застосування сільськогосподарських ЛА, що дозволило запропонувати концепцію комплексного підходу до формування і використання парку літальних апаратів підприємства при виконанні авіахімробіт із урахуванням інтенсивного списання старіючого парку, подорожчання енергоносіїв, вимог екології й авіаційної безпеки.

4. В дисертаційній роботі розроблені методичні підходи до розрахунку собівартості виконання АХР і формування тарифів, що дозволило уточнити статті витрат авіакомпанії в рамках чинних законодавчих нормативів та відповідно коригувати тарифну політику авіакомпанії.

5. Дослідження сучасних технологічних вимог до виконання АХР дозволило поширити можливості використання економіко-математичної моделі формування парку авіапідприємства за рахунок обліку часткового списання та інвестицій в нові типи ЛА, завдяки чому узагальнено та уніфікувано методику поповнення та оновлення парку СГЛА.

6. На основі процедури SWOT-аналізу встановлено, що резерви для розвитку нових технологій в підвищенні економічної ефективності хімізації по захисту посівів зернових культур від шкідників й хвороб полягають у застосуванні ультрамалооб'ємного обприскування (УМО), а це багато в чому залежить від забезпечення авіапідприємств сучасними ЛА і відповідною авіаційною сільськогосподарською апаратурою.

7. Автором розроблені та запропоновані економічні основи застосування БЛА, що дозволяє системно оцінити прогресивні тенденції в роботизації виконання АХР. В роботі доведено, що з чотирьох існуючих класів БЛА ефективно виконувати АХР можуть тільки апарати класів Мікро та Міні. В рамках одного класу апарати з електродвигунами мають нижчу ціну порівняно з іншими, а також вищий коефіцієнт застосування та відносний коефіцієнт якості маневрування.

8. Автором запропоновано структуру МБАК та організацію його роботи у взаємодії з ВРБ і системами супутникової навігації. Числова реалізація розробленої економіко-математичної моделі формування парку СГЛА в складі МБАК, включаючи віртуальні типи очікуваної авіаційної техніки, проведена на прикладі авіакомпанії «Конкордавіа» за допомогою пакета прикладних програм (ППП) Lindo, і свідчить про те, що найбільш привабливим за критеріями прибутковості, безпеки й екології є МБАК на базі БЛА Flying jerrican. Порівняльна оцінка парку із застосуванням застарілих типів ЛА (Ан-2, Ка-26 Мі-2) і без них показала, що завдяки оновленню парку СГЛА й впровадженню МБАК прибуток авіапідприємства може зрости на 24,6% за рік, що становить 778 тис. грош.од.

9. На основі операційної економіко-математичної моделі формування парку ЛА визначені оптимальні облікові проектні параметри нового типу ЛА, що дає можливість авіапідприємствам ЗАНГ сформулювати для авіабудівної промисловості техніко-економічні вимоги до перспективних типів СГЛА. Проведені розрахунки основних критеріїв ефективності інвестицій у нові СГЛА складають: NPVА=5821447,34 грош.од., DВІА = 0,14 року, NPVВ=6136645,96 грош.од., DВІВ = 0,1 року і свідчать про доцільність реалізації обраного інвестиційного проекту.

10. Числова реалізація економіко-математичної моделі маневрування оновленим парком СГЛА на прикладі авіакомпанії «Конкордавіа» і трьох ВРБ, які розміщені у Київській, Дніпропетровській області та АР Крим, свідчить про наявність резервів авіакомпанії щодо виконання додаткового обсягу АХР. В окремих випадках збільшення прибутку при виконанні фіксованого обсягу АХР із урахуванням маневрування МБАК ВРБ досягає 7,3 тис. грош. одиниць

11. В подальших дослідженнях доцільно розробити механізм оцінки оптимального управління агроекосистемами з елементами авіаційного моніторингу стану екосистеми та обробки сільськогосподарських полів за допомогою мобільних авіаційних комплексів.

Література

1. Михайлов Г.М. Проблеми застосування авіації у сільському господарстві України / Г.М. Михайлов // Збірник наукових праць Київського університету економіки і технологій транспорту: Серія «Економіка і управління». - Вип. 8. - К.: КУЕТТ, 2006. - С. 224-229.

2. Михайлов Г.М. Вибір методу нарахування амортизації основних засобів авіапідприємства/ Г.М. Михайлов // Збірник наукових праць Київського університету економіки і технологій транспорту: Серія «Економіка і управління»//. - Вип. 12. - К.: КУЕТТ, 2008. - С. 179-183.

3. Михайлов Г.М. Ефективні технології виконання сільськогосподарських робіт за допомогою безпілотних літальних апаратів / Г.М. Михайлов // Збірник наукових праць Київського університету економіки і технологій транспорту: Серія «Економіка і управління»//. - Вип. 11. - К.: КУЕТТ, 2008. - С.204-211.

4. Михайлов Г.Н. Оптимизация маневрирования парка беспилотных летательных аппаратов / Г.Н. Михайлов // Збірник наукових праць: Проблеми підвищення ефективності інфраструктури//. Вип. 16. - К.: НАУ, 2007. - С. 125-131.

5. Михайлов Г.М. Теоретичні аспекти та особливості оцінки ефективності активної частини основних засобів авіапідприємств. / Г.М. Михайлов// «Інвестиції: практика та досвід»//. - №. 9. - К.: «ДКС Центр», 2009. С. 25-27.

6. Михайлов Г.М. Економічна сутність основних виробничих фондів авіапідприємств, що надають послуги з авіахімробіт. // Проблеми системного підходу в економіці: електр. наук. фах. вид. - 2009. - Вип. 5.

Размещено на Allbest.ru