Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

УДК 004.4:[338.242:316.3]

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ІНФОРМАЦІЯ В СИСТЕМІ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

ТРАНСФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Луцик Юлія Олександрівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі військової економіки Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Ніколенко Юрій Васильович, Академія муніципального управління

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Мунтіян Валерій Іванович, Міністерство економіки України, заступник Міністра економіки України

кандидат економічних наук, доцент Кузьменко Валерій Павлович,

Національний університет «Києво-Могилянська академія», доцент кафедри економічної теорії

Захист дисертації відбудеться «19» жовтня 2009 р. о 14⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розісланий «18» вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор А.Е.Фукс

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

інформація трансформаційний суспільство

Актуальність теми. На сьогодні інформація посідає лідируючі позиції в економіці і з часом її роль та значення будуть лише зростати. Якщо ми визнаємо природно-історичний характер розвитку суспільства, то зобов'язані відмітити, що інформація супроводжувала його розвиток і впливала на економіку протягом всього історичного процесу, змінюючи масштаби і форми свого впливу. Сучасний етап економічного розвитку характеризується глобалізаційними процесами, всеохоплюючою інформатизацією життєво важливих процесів, формуванням інформаційного суспільства. Це безперечно пов'язане із суцільним поширенням і застосуванням інформації та її продуктів не лише в економічних процесах і науковій діяльності, а і в суспільстві в цілому.

Основою сучасного суспільства все більше стає інформаційна економіка. Її діяльність спрямована на використання інформаційних ресурсів і створення інформаційних товарів, послуг, що, у свою чергу, суттєво змінює економічні відносини, організацію виробництва, обміну, розподілу, споживання та впливає на розробку стратегії економічного розвитку країни.

Інформація перебуває у постійному русі й розвитку, що породжує нові проблеми та потребує нових аспектів дослідження. Відповідно актуальність питання впливає на активність вивчення феномену інформації.

Проблеми інформації та її вимірювання розглядаються у працях видатних американських вчених - засновників науки ”кібернетика” К. Шеннона і Н. Вінера.

Теоретико-методологічні основи досліджень категорії інформація були закладені у працях таких відомих зарубіжних економістів, як Дж. Стігліц, Дж. Акерлоф, С. Фішер, М. Кастельс, Д.Л. Веймер, А.Р. Вайнінг та інших.

Основоположниками концепції розвитку інформаційної економіки та формування інформаційного суспільства були американські соціологи та футурологи Д.Белл і Е.Тоффлер.

Значний внесок у розробку теорії інформації в економічному аспекті належить також українським і російським ученим: А. Бахур, А. Урсул, В. Коган, Л. Винарик, Ю. Семіонов, Л. Мельник, А. Демін, А. Чухно, П. Єщенко, В. Геєць, В. Мунтіян, Л. Федулова, Г. Калітич, В. Кузьменко, Н. Апатова, О. Чубукова.

Питання теорії і практики впливу інформації та інформаційних продуктів на економіку країни в період переходу до ринкових відносин розкриті в працях вітчизняних наукових дослідників. Так, важливий внесок у дослідження актуальних питань особливості інформації в системі ринкових відносин належить таким українським і російським ученим: А. Чухно, О. Чубукова, Г. Предик, Г. Жаворонкова, О. Черниш, Н. Пономаренко.

Сутність і концептуальні проблеми, пов'язані із становленням категорії інформація та впливом трансформаційних процесів на формування інформаційного суспільства, що відбуваються в межах національної економічної системи, розкриті в роботах таких вітчизняних учених: В. Савчука, Ю. Зайцева, Ю. Ніколенка, І. Малого, Ю. Бажала.

Наявність значної кількості вчених, які зосередили увагу на сутності й ролі інформації, визначенні її впливу на економічний розвиток і конкурентоспроможність економіки, свідчить про актуальність і важливість даної проблеми.

Незважаючи на велику кількість робіт, окремі аспекти даної проблематики потребують подальшого розгляду, поглибленого вивчення й логічного продовження.

У зв'язку з цим постає необхідність у дослідженні інформації як економічної категорії, концептуальному переосмисленні її ролі в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства. Потребують подальшого наукового дослідження питання трансформації економічних відносин формування й використання інформаційних товарів та послуг, становлення і функціонування інформаційного ринку в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства.

Актуальність даної проблематики обумовлено необхідністю вирішення важливого для економічної теорії наукового завдання, що й зумовило вибір теми дисертації, її мету, завдання, об'єкт, предмет та структуру дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри військової економіки Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка і є складовою теми “Особливості відтворення ресурсного потенціалу оборонної економіки держави” (номер державної реєстрації 06БФ018-01). В межах даної теми особисто автором розроблено розділ “Сутність соціально-економічної природи інформаційних ресурсів та їх роль у економіці”, в якому проаналізовано суспільну ефективність інформаційного ресурсу.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування економічного змісту категорії інформація, визначення її ролі в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства, вивчення й аналіз характерних особливостей розвитку і функціонування ринку інформаційних товарів та послуг у ринковій економіці в напрямку використання інформації як фактора забезпечення конкурентоспроможності.

Реалізація поставленої мети здійснювалась шляхом вирішення наступних завдань:

розкрити економічний зміст категорії інформація і проаналізувати існуючі теоретичні погляди з метою визначення оптимальних підходів до дослідження даної категорії;

визначити роль інформації в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства і переосмислити нові процеси, які відбуваються в суспільному розвитку під впливом дії інформації;

дослідити основні етапи розвитку інформаційного ринку в сучасних умовах, виділити фактори, які сприяли процесу виокремлення ринку інформаційних товарів, послуг та вивчити особливості його функціонування в умовах трансформаційної економіки;

на основі узагальнення світового досвіду застосування інформаційних продуктів обґрунтувати необхідність використання інформаційних товарів та послуг у сучасному економічному процесі з метою формування конкурентно-ефективної економіки, надати пропозиції щодо подальшого розвитку інформаційної діяльності;

здійснити аналіз стану інформаційної діяльності в Україні, за результатами якого розробити теоретичні засади стратегії інформаційно-інноваційного розвитку економіки.

Об'єктом дослідження є процес формування інформації в системі ринкових відносин.

Предметом дослідження є сукупність економічних відносини, що виникають в процесі формування і використання інформації як фактора забезпечення економічного зростання та становлення конкурентоспроможності національної економіки в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань, були застосовані загальнонаукові та емпіричні методи наукового дослідження. Основні із них: метод поєднання історичного і логічного, діалектичний метод, системний підхід, метод порівнянь, метод аналізу.

Для розкриття економічної категорії інформації було застосовано метод поєднання історичного і логічного, що дало змогу розкрити економічну природу інформації через дослідження еволюції теоретичних поглядів на її феномен. Діалектичний метод дозволив дослідити сутність поняття інформація та визначити її роль у системі ринкових відносин трансформаційного суспільства. За допомогою системного підходу досліджено інформаційний ринок у взаємозв'язку із розвитком системи ринкових відносин: проаналізовано фактори, які сприяли процесу виокремлення ринку інформаційних товарів та послуг, вивчено особливості його функціонування в умовах трансформаційного суспільства. Використання методу порівнянь дало можливість зіставити рівень розвитку інформаційної сфери високорозвинених країн світу із національними показниками, виявити спільні риси й характерні відмінності та розробити ряд пропозицій щодо розвитку інформаційної діяльності. Аналіз стану інформаційної діяльності надав можливість сформувати стратегію інформаційно-інноваційного розвитку економіки.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні матеріали й документи Державного комітету статистики України та науково-дослідних організацій. В роботі використано офіційні публікації Організації економічного співробітництва і розвитку, Світового банку, Всесвітнього економічного форуму та інших міжнародних організацій. В дослідженні аналізуються монографії та періодичні публікації вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження формування і розвитку інформації в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства, що дало можливість вирішити важливе для економічної теорії наукове завдання та дозволило одержати теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження, зокрема:

вперше:

- запропоновано визначення інформації як економічної категорії. Доведено, що на відміну від загальнонаукових понять, інформація є не тільки ресурсом економічної системи, товаром, капіталом, інструментом та об'єктом ринкового механізму, а в умовах ринкових відносин стає інтелектуальним продуктом та об'єктом інтелектуальної власності. Це дозволяє виявити особливості формування інформації в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства, що забезпечить більш глибоке і всебічне усвідомлення сучасної сутності інформації як економічної категорії;

- систематизовано сучасні тенденції розвитку ринку інформаційних товарів та послуг. Сутність сучасних тенденцій дослідження закономірностей функціонування і розвитку ринку інформаційних товарів та послуг в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства базується на тому, що інформація в умовах ринкових відносин стає товаром, а споживач, отримуючи інформаційний продукт, одночасно сплачує і за інформаційну послугу. Виявлено, що при даних взаємовідносинах виникають ризики, пов'язані насамперед із тим, що приватний сектор постає перед проблемою захисту прав на інформаційні продукти, а існуючі штучні обмеження на вільний продаж інформаційних товарів та послуг спричиняють необхідність в ефективному державному регулюванні інформаційної діяльності. На відміну від існуючих поглядів, зазначений підхід вже на рівні вирішення стратегічного планування дозволяє розкрити специфіку формування інформаційного продукту і визначити особливості функціонування інформаційного ринку саме в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства;

удосконалено:

- систему класифікації етапів формування інформаційного продукту. На відміну від існуючих класифікацій, дана класифікація надає можливість виділити інформаційний продукт із системи традиційних товарів та послуг і розкрити відмінні особливості його формування, пов'язані із всезростаючою роллю інформації як позитивного фактору впливу на формування інформаційно-інноваційної діяльності. Особливість виявляється в тім, що: збільшується ємність інтелектуального продукту в товарах та послугах; індивідуалізується формування інформаційних продуктів у відповідності до постійно зростаючих вимог користувачів; з'являється можливість обрання комплексу продуктів відповідно до чітко визначених критеріїв (потреба, мета, фінансові можливості); постійно оновлюються і змінюються інформаційні продукти згідно з вимогами часу; урізноманітнюється види надання і зберігання інформаційних продуктів, що пов'язано із диверсифікацією матеріальних носіїв;

- перелік функцій державного регулювання розвитку національного ринку інформаційних товарів та послуг в умовах трансформаційних перетворень. Виокремлено наступні складові державного регулювання: економічна; правова; організаційна; технологічна; соціальна. На відміну від раніше визначених складових, структуру регулювання доповнено соціальною складовою. На цій основі розроблено пропозиції щодо вдосконалення інформаційної системи освіти і науки, як чинника інтенсифікації розвитку ринку інформаційних товарів та послуг та основного чинника формування інформаційної моделі економіки;

дістало подальший розвиток:

- обґрунтування позитивних факторів впливу на інвестиційно-інноваційний розвиток економіки через підвищення ролі інформації в економічному житті, урізноманітнення форм власності, визнання інформації як товару, збільшення частки використання наукоємних послуг, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, конкуренцію та забезпечення синергетичного ефекту. На відміну від існуючих поглядів, коли досліджувалися переважно окремі фактори впливу, новизною є те, що системно розкрито їхній комплексний вплив не лише на процес розвитку ринку інформаційних товарів та послуг, а і на інноваційність економічних процесів та забезпечення глобальної конкурентоспроможності національної економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Реалізація зроблених в дисертації висновків і пропозицій матиме наслідком удосконалення існуючої системи створення, формування, реалізації та використання інформації в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства. Вивчення інформації як економічної категорії, дослідження впливу системи ринкових відносин на процеси становлення і функціонування ринку інформаційних товарів та послуг сприятиме досягненню концептуальної єдності теоретичної та методологічної бази інформації та її похідних як фактора зростання конкурентоспроможності економіки, що дасть змогу сформувати окремий науковий напрям в системі економічної освіти.

Низка пропозицій, рекомендацій і висновків автора, сформульованих на основі дисертаційної роботи, являють собою завершену розробку і мають практичне значення, що підтверджується довідками:

ТОВ “Парус-Спецпроект” при розробці концепції стратегічного розвитку діяльності компанії, визначенні інструментів економічної політики, налагодженні ринкових механізмів комерціалізації інформаційної продукції (довідка № 09/143 від 14.05.2008 р.);

Департаменту фінансів Міністерства оборони України при створенні системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління для здійснення аналізу питань фінансування та цільового використання бюджетних коштів (довідка № 248/20 від 27.05.2009 р.);

Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів: “Інформаційні системи і технології у фінансово-економічній службі Збройних Сил України” (довідка № 533 від 03.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Особистим внеском є розкриття: сутності інформації як економічної категорії; особливостей становлення та функціонування ринку інформаційних товарів та послуг в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства; ролі інформації як фактора зростання конкурентоспроможності; практичних рекомендацій щодо вдосконалення існуючої системи економічних відносин формування і використання інформації. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідалися, обговорювалися та отримали позитивні відзиви на десяти наукових конференціях: науково-практичному семінарі “Бухгалтерський облік у Збройних силах України на сучасному етапі: стан та напрями удосконалення” (20 квітня 2006 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції “Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (12-13 жовтня 2006 р., м. Київ); науково-практичному семінарі “Бухгалтерський облік у Збройних силах України на сучасному етапі: стан та шляхи удосконалення” (26 квітня 2007 р., м. Київ); науково-практичній конференції “Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних сил України” (27 квітня 2007 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції “Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (11-13 жовтня 2007 р., м. Київ); всеукраїнській науково-практичній конференції “Інноваційні стратегії економіки регіонів” (14 грудня 2007 р., м. Київ); науково-практичному семінарі “Бухгалтерський облік у Збройних силах України на сучасному етапі: стан та шляхи удосконалення” (24 квітня 2008 р., м. Київ); науково-практичній конференції “Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних сил України” (25 квітня 2008 р., м. Київ); науково-практичному семінарі “Бухгалтерський облік у Збройних силах України на сучасному етап” (23 квітня 2009 р., м. Київ); науково-практичній конференції “Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних сил України” (24 квітня 2009 р., м. Київ).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи автором опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,1 друкованих аркуша, з них 7 - у наукових фахових виданнях, 5 - в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Обсяг дисертації становить 194 сторінки друкованого тексту і містить 28 таблиць на 12 сторінках, 26 рисунків на 10 сторінках, 15 додатків на 15 сторінках. Список використаних джерел налічує 174 найменувань на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів та їх апробацію.

У розділі 1 «Економічна природа та роль інформації в економічному розвитку» розкрито сутність економічної природи інформації та її місце в системі економічного розвитку.

Дослідження категорії інформація дало можливість зробити узагальнений висновок, що інформація є наслідком творчої діяльності людини. Крім того, інформація є не просто одним із необхідних компонентів життєдіяльності, а метозасобом - незмінною складовою структури соціально-економічної діяльності.

Суцільне впровадження інформаційних товарів та послуг у соціально-економічні та виробничі процеси спонукає розглядати інформацію як економічну категорію, яка в сучасних умовах є одним із важливих чинників, що надає ряд економічних переваг і забезпечує якісні зміни.

В дисертації запропоновано авторський підхід до визначення інформації як економічної категорії, що дозволило її розглянути як один із фундаментальних ресурсів економічної системи, як інформаційний або інтелектуальний продукт, як об'єкт інтелектуальної власності, як суспільне благо та, водночас, як об'єкт купівлі-продажу, тобто товар, як капітал, як інструмент та об'єкт ринкового механізму, як найважливіший фактор у конкурентній боротьбі.

Таким чином, поглиблено зміст інформації як економічної категорії. Доведено, що тільки в умовах ринкових відносин інформація стає інтелектуальним продуктом та об'єктом інтелектуальної власності.

Результати дослідження свідчать, що внаслідок створення і використання інформації та її похідних виникає новий вид діяльності - інформаційна діяльність. Інформаційна діяльність є складовою суспільного виробництва, пов'язаного із підготовкою інформаційних товарів та послуг, спрямованих на задоволення суспільних потреб. Ця діяльність передбачає виконання наступних функцій: збір інформації, її опрацювання, формування інформаційних масивів, зберігання та поширення інформаційних товарів та послуг.

На основі здійсненого аналізу доведено, що жодна галузь промисловості або сфери послуг не може ігнорувати важливість і значення інформаційного продукту, оскільки індустрія збору, переробки, виробництва, реалізації інформації включає обчислювальну техніку, зв'язок і телекомунікації, Інтернет, інформаційне наповнення.

Нова інформаційна галузь економіки починає набирати темпів розвитку, однак ще відносно повільних у порівнянні з країнами із високорозвиненою економікою. Слід зазначити, що величина сумарних витрат на інформаційні продукти має велике значення, що характеризується позитивним зростанням використаних інформаційних ресурсів: збільшується частка нових інформаційних товарів та послуг у структурі ВВП; прискореними темпами відбувається розвиток інформаційно-комунікаційних технологій; збільшується чисельність абонентів світової мережі Інтернет; інтенсивно розширюється національна мережа зв'язку, яка використовує супутникові канали; майже всі галузі економіки збільшують масштаби використання інформаційних товарів та послуг; сучасне суспільство усвідомило невідкладну потребу у формуванні та розвитку інформаційної економіки.

Отже, можна стверджувати, що інформаційний продукт є ідеальним продуктом, який набуває статусу стратегічного фактору економічного піднесення, що впливає на загальний вектор розвитку економіки країни та на започаткування якісно нового типу суспільно-економічного розвитку - інформаційного суспільства.

Інформаційна індустрія України формується, однак ще недостатньою мірою впливає на створення ВНП країни, як це успішно відбувається в розвинених країнах світу. Їхній досвід доводить, що одним із важливих питань розвитку економіки є просування країни в напрямку впровадження, використання інформаційного продукту та формування інформаційної економіки. Надприбутки мають країни, які виготовляють й експортують сучасні технології та нові інформаційні товари, послуги. За ними йдуть держави, що виробляють товари. Найменші доходи відповідно мають країни, які спеціалізуються на експорті сировини.

На основі аналізу статистичних даних світових організацій дисертантом зроблено висновок про те, що темпи збільшення й поширення інформації у поєднанні із знаннями, новими технологіями щорічно зростають, що, безумовно, впливає на показники індустрії інформаційних товарів та послуг та позитивно позначається на системі економічного розвитку. Однак, інформаційна індустрія розвивається паралельно із збільшенням розриву між бідними та багатими країнами: економіка розвинутих країн вступила в нову фазу розвитку на основі застосування новітніх інформаційних продуктів, водночас економіка недостатньо розвинених країн світу освоює запозичені інформаційні продукти.

Стає очевидним, що основною задачею сьогодення є створення базових засад для формування й розвитку інформаційної економіки та інформаційного суспільства. Ключовим завданням має бути прискорений розвиток ринку інформаційних товарів та послуг і, як результат - формування конкурентно-ефективної економіки, без чого всі спроби створити повноцінне інформаційне суспільство приречені на невдачу.

У розділі 2 «Становлення ринку інформаційних товарів та послуг у трансформаційній економіці» досліджено питання становлення, функціонування національного ринку інформаційних товарів та послуг в умовах трансформаційної економіки.

В результаті проведеного дисертантом аналізу формування ринку інформаційних товарів та послуг виявлено комплекс об'єктивних факторів впливу, які сприяли процесу виокремлення ринку інформаційних товарів та послуг. До них віднесено: підвищення ролі інформації в економічному житті; урізноманітнення форм власності; визнання інформації як товару; збільшення частки використання наукоємних послуг; розвиток інформаційно-комунікаційних технологій; конкуренція; синергетичний ефект.

Дисертантом теоретично обґрунтовано оптимальну модель функціонування сучасного ринку інформаційних товарів та послуг, від якої залежить якісний рівень сприйняття і використання інформаційного продукту: наявність баз даних - накопичений запас інформаційних ресурсів являє собою національне багатство країни; наявність засобів зв'язку, комунікацій, комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення - за рахунок використання надсучасних інформаційно-комунікаційних технологій є унікальна можливість організації масового інформаційного обслуговування всіх категорій населення; наявність можливості користувача сприйняти й оцінити інформацію - дедалі більшого значення набуває освітній рівень людини, її здатність перетворити інформацію на знання і самостійно здійснювати діяльність на основі застосування новітніх технологій.

Стає очевидним, що дана модель дозволяє розкрити взаємодоповнюючий характер зазначених елементів та поглибити сучасне розуміння функціонування ринку інформаційних товарів та послуг.

Виявлено особливість функціонування сучасного ринку інформаційних товарів та послуг у трансформаційній економіці, а саме: інформація, як суспільне благо, під дією трансформаційних перетворень в економіці набула властивостей інформаційного товару.

Необхідно зазначити, що за часів соціалістичної економіки інформаційні продукти на ринку пропонувалися населенню як суспільні блага: держава через централізовану систему управління була ініціатором пропозицій щодо асортименту і кількості товарів та послуг, які вироблялися за рахунок державного фінансування. Таким чином, держава брала на себе відповідальність за процес регулювання виробництва, обміну, розподілу і споживання інформаційних благ.

Як свідчать результати дослідження, ринкові відносини внесли певні корективи: збільшилася частка інформаційних продуктів, які стали виготовлятися не на державній основі, а на комерційній, відповідно користування інформаційними товарами та послугами стало платним. Це пов'язано, передусім, з тим, що виникла необхідність компенсувати виробникам витрати, понесені на виробництво інформаційного продукту, стимулювати матеріальною винагородою генераторів інформації, залучати виробників інформації до активного вивчення потреб споживачів з метою максимального задоволення їхнього попиту.

Зроблений дисертантом аналіз функціонування ринку інформаційних товарів та послуг в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства дав змогу виявити такі характерні особливості: інформація в умовах ринкових відносин стає товаром незалежно від того, за які кошти вона була вироблена; отримуючи інформаційний продукт споживач водночас сплачує і за інформаційну послугу; приватний сектор, виробляючи інформаційні товари та послуги, постає перед проблемою захисту прав на інформаційні продукти; до теперішнього часу існують штучні обмеження на вільний продаж інформаційних товарів та послуг, що пов'язано з політичними, правовими, економічними питаннями та державною таємницею; відповідно виникає потреба державного регулювання інформаційної діяльності, зокрема, встановлення оптимальної пропорції між платними та безкоштовними інформаційними продуктами і визначення єдиних правил функціонування інформаційного ринку.

Сучасний інформаційний ринок надає широкий спектр інформаційних товарів та послуг: консультації з питань інформатизації, створення програмного забезпечення, оброблення даних, робота з базами даних, технічне обслуговування й ремонт офісної та комп'ютерної техніки, що, безумовно, впливає на якість створення нових товарів та послуг на основі інформаційного продукту.

У процесі аналізу виявлено специфіку формування інформаційного продукту. Особливість виявляється в тім, що відбувається: збільшення частки інтелектуального продукту в інформаційних товарах та послугах; індивідуалізація формування інформаційних продуктів відповідно до постійно зростаючих вимог користувачів; перехід від задоволення споживчих потреб до вирішення ділових завдань; оновлення інформаційних продуктів згідно з вимогами часу і розвитку науково-технічного прогресу; урізноманітнення видів надання і зберігання інформаційного продукту, що пов'язано із посилюючою диверсифікацією матеріальних носіїв.

Аналіз ефективності функціонування ринку інформаційних товарів та послуг дає підстави стверджувати, що, незважаючи на активне зростання національного ринку, нинішній стан справ в інформаційній індустрії не відповідає потенційним можливостям, про що свідчить неповне використання перспектив і переваг нової галузі.

Стає очевидним, що для підтримання стабільності розвитку інформаційного ринку і створення оптимальних умов функціонування останнього необхідне державне регулювання. Потреба в участі держави на ринку інформаційних товарів та послуг пояснюється такими чинниками: наявністю трансформаційних процесів, в основі яких лежать суперечності старих і нових форм господарювання; двоїстим характером інформації; різницею у цільових установках і стимулах інформаційного обслуговування державного та приватного секторів; збитковістю підготовки інформації та, навпаки, прибутковістю її розподілу і споживання; регіональним розвитком інформаційного ринку.

За результатами аналізу функціонування інформаційного ринку дисертантом надано пропозиції з удосконалення державного регулювання національного ринку інформаційних товарів та послуг в умовах трансформаційних перетворень. Запропонований перелік функцій державного регулювання розвитку інформаційної діяльності включає такі складові: економічну, правову, організаційну, технологічну, соціальну.

Взаємозв'язок економічних, правових, технологічних, організаційних та соціальних складових визначається новими вимогами до організації і функціонування ринку інформаційних товарів та послуг в умовах трансформаційних перетворень в економіці. Головною метою ринку інформаційних товарів та послуг є зародження і становлення інформаційної індустрії з подальшим формуванням інноваційної складової економіки.

У розділі 3 «Вплив інформаційних товарів та послуг на формування конкурентно-ефективної економіки» досліджено вплив інформаційних товарів та послуг на конкурентоспроможність економіки та визначено основні напрями стратегії економічного розвитку країни.

Ринкові відносини кардинально змінюють умови конкурентоспроможності: підвищується роль інформації, інновацій і нових технологій. На прикладі високорозвинених країн світу доведено, що інтенсивність перетворення інформаційних продуктів на нові товари, послуги, технології забезпечує стійкі темпи економічного розвитку і зосереджує зусилля на пріоритетних напрямах науково-технічного та соціально-економічного розвитку, що позитивно впливає на рівень конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність визначають як здатність залучати та використовувати інформацію в напрямку формування інформаційної економіки.

Таким чином, економіка розвивається під впливом інтенсифікації обміну інформаційними продуктами. Складаються нові конкурентні умови, які змінюють загальний вектор конкуренції і базуються на інформації та інноваціях.

Співвідношення сил між країнами в економічній площині та їхнє місце у світових рейтингах визначається не наявністю традиційних ресурсів, а рівнем розвитку інформації та інновацій (табл. 1).

Таблиця 1.Динаміка рейтингів України за світовими індексами

Індекси	2004	2005	2006	2007
	місце	індекс	місце	індекс	місце	індекс	місце	індекс
Глобальний індекс конкурентоспроможності	86	3,27	84	3,3	78	3,89	69	4,03
Індекс технологічної готовності			82		76		75
Індекс свободи	114	53,7	101	56,1	110	54,6	135	51,6

Джерело: The Global Competitiveness Report, 2007-2008, www.weforum.org.; World Economic Forum, Technological Readiness, 2006; World Economic Forum, Freedom Index.

Як свідчать дослідження, процес нагромадження інформації має не тільки економічний і технологічний виміри, але і творчий, культурний та духовний. Цей факт підтверджують світові показники, що характеризують соціальний, інноваційний, інвестиційний та економічний розвиток: Глобальний Індекс Конкурентоспроможності, Індекс Технологічної Готовності, Індекс Свободи, Індекс Сприяння Корупції. Крім того, важливим показником є показник суспільного самопочуття населення, який допомагає проаналізувати подальший розвиток і використання інформації та знань.

Здійснений автором аналіз показників конкурентоспроможності дає змогу стверджувати, що на міжнародній арені Україна посідає невисоку позицію, що негативно впливає на розвиток і використання інформаційних продуктів, а відтак і на формування засад інформаційної економіки й інформаційного суспільства.

Якісний процес впровадження інформації та інформаційних продуктів впливає на розвиток економічних показників, а зворотний процес призводить до економічної рецесії.

У ході дослідження виявлено, що існуюча економічна ситуація пов'язана із такими чинниками: збереженням високої ресурсо- та енерговитратності економіки; залежністю економіки від кон'юнктури ринків сировини та енергоносіїв; відсутністю мотивації у підприємств щодо здійснення інноваційної діяльності; зниженням попиту на інноваційні продукти; поглибленням деформації у структурі промисловості; недостатністю розвитку ринкових інститутів; обмеженістю фінансового забезпечення державної науково-технічної та інноваційної політики; нерівномірністю розвитку регіонів і наявністю галузевих дисбалансів.

Основою сучасної національної моделі конкурентоспроможності країни має бути реалізація конкурентних переваг на інформаційній та інноваційній основах. Поєднання двох компонент дозволить підвищити роль інформації, максимально реалізувати потенціал інформаційних товарів та послуг, налагодити процес інформатизації суспільства і тим самим підвищити можливість накопичення й використання інформації з метою прогресивного розвитку економіки і подальшого формування інноваційної складової.

Відповідно постає ряд об'єктивних завдань: сформувати інформаційно-інноваційну політику, структурно перебудувати промисловість, розвинути ринок інформаційних товарів та послуг, створити механізм захисту національних виробників.

Оскільки дієвий механізм вирішення зазначених проблем не розроблено, позиція дисертанта полягає у необхідності формування стратегії інформаційно-інноваційної розвитку. На думку автора, інформаційно-інноваційна стратегія розвитку має бути модернізаційним проектом як для економіки, так і для суспільства в цілому.

Інформаційно-інноваційна стратегія економічного розвитку передбачає виконання таких складових: забезпечення належного рівня фінансування інформаційної індустрії; створення системи показників виміру розвитку інформаційного суспільства; завершення структурної розбудови нижчих технологічних укладів; створення умов для підвищення рівня інноваційності; налагодження ринкових механізмів комерціалізації продукції інформаційної індустрії; формування системи інформаційних ресурсів в інтересах державного управління; розширення світового співробітництва в області інформаційно-комунікаційних технологій.

Стає очевидним, що основним завданням має бути створення і підтримання інформаційного та інноваційного напрямів в економіці країни. Це має стимулювати конкурентоспроможність пропозиції національного продукту на світовому ринку інформаційних товарів та послуг, сприяти підтримці прогресивних форм і методів використання інформаційних продуктів, посиленню співробітництва у здійсненні політики як у сфері інформаційних товарів та послуг, так і в інноваційній сфері.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці теоретичних засад обґрунтування інформації як економічної категорії, визначенні ролі інформації в системі ринкових відносин, аналізі особливостей розвитку ринку інформаційних товарів та послуг в умовах трансформаційної економіки та впливу інформації на формування конкурентно-ефективної економіки. Результати дослідження дали підставу сформулювати низку висновків і пропозицій теоретичного та науково-практичного характеру. Основні наукові та практичні висновки дослідження полягають у наступному:

1. Ґрунтуючись на наукових поглядах відносно сутності інформації, визначено, що інформація є не тільки загальнонауковою, а й економічною категорією, яка посідає важливе місце в системі економічного розвитку, що і визначає актуальність вирішення наукового завдання.

Інформація як економічна категорія являє собою досить специфічні відносини, які проявляються в багатьох аспектах: як один із фундаментальних ресурсів економічної системи, як інформаційний або інтелектуальний продукт, як об'єкт інтелектуальної власності, як суспільне благо та одночасно як об'єкт купівлі-продажу, тобто товар, як капітал, як інструмент та об'єкт ринкового механізму, як найважливіший фактор у конкурентній боротьбі. Доведено, що тільки в умовах ринкової економіки інформація стає інтелектуальним продуктом та об'єктом інтелектуальної власності, що забезпечує більш глибоке і всебічне усвідомлення сучасної сутності інформації.

2. Зростання питомої ваги інформаційних товарів і послуг у структурі суспільного виробництва є важливою ознакою економічного розвитку країни, що дає змогу задовольнити як індивідуальні потреби особистості, так і створити загальні економічні умови для підвищення добробуту населення. Відповідно відбулися структурні зміни в економіці: злиття галузей обчислювальної техніки, зв'язку і телекомунікацій, Інтернету та інформаційного наповнення. Результатом стало формування нового виду економічної діяльності - інформаційної.

Проте аналіз інформаційної діяльності дозволив зробити висновок: інформаційна галузь набуває розвитку, але відносно повільними темпами порівняно з країнами із високорозвиненою економікою.

3. Узагальнено основні позитивні фактори впливу на інвестиційно-інноваційний розвиток економіки через підвищення ролі інформації в економічному житті, урізноманітнення форм власності, визнання інформації як товару, збільшення частки використання наукоємних послуг, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, конкуренцію та забезпечення синергетичного ефекту.

Доведено, що жодний із вищеперелічених факторів неможна розглядати окремо, оскільки ринок інформаційних товарів та послуг сформувався завдяки їхньому комплексному впливу і взаємодоповнюючій взаємодії. Системно розкрито їхній комплексний вплив не лише на процес розвитку ринку інформаційних товарів та послуг, а і на інноваційність економічних процесів, конкурентоспроможність національної економіки.

4. Узагальнено досвід зарубіжних країн світу. Доведено, що за умови розвитку інформаційного ринку держава набуває високих темпів економічного розвитку, завдяки чому бере активну участь у формуванні світової економіки. Роль ринку інформаційних товарів та послуг полягає в тому, що він позитивно впливає на інтенсифікацію всіх сфер діяльності, виконуючи важливі господарські функції.

Розроблено цілі інформаційного ринку: сприяти розвитку ринкових відносин; структурно переорієнтувати національне господарство; оперативно наповнити ринок інформаційними товарами та послугами; розвинути конкуренцію; створити нові робочі місця.

5. Запропоновано модель функціонування сучасного ринку інформаційних товарів та послуг у трансформаційній економіці, в якій системно враховані особливості інформаційного продукту, конкретизовані основні завдання, обґрунтовані пріоритетні напрями підвищення ефективності, що в комплексі поглиблює сучасне розуміння принципів функціонування інформаційного ринку.

Модель сучасного ринку інформаційних товарів та послуг необхідно розглядати через наявність трьох базових елементів: баз даних; засобів зв'язку, комунікацій, комп'ютерного обладнання та програмних продуктів; можливостей користувача сприйняти й оцінити інформацію.

6. Сучасне розуміння проблематики функціонування інформаційного ринку в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства сприяло виділенню ряду характерних особливостей та визначенню місця інформаційного ринку в суспільному виробництві, функція якого зводиться до задоволення суспільних потреб інформаційними продуктами і забезпечення належних умов організації, виробництва, обміну, розподілу і споживання інформації.

Розкрито сучасні тенденції розвитку ринку інформаційних товарів та послуг, а саме: інформаційні товари та послуги в умовах ринкової економіки стають товаром незалежно від того, за які кошти вони були виготовлені; отримуючи інформаційний продукт споживач одночасно сплачує не тільки за саму інформацію, а й за інформаційну послугу; виникає необхідність у створенні механізму захисту прав на інформаційні продукти; існують штучні обмеження вільного продажу інформаційних товарів та послуг; простежується велика роль держави у регулюванні інформаційного ринку.

Аналіз і систематизація характерних особливостей функціонування інформаційного ринку в трансформаційному суспільстві дає змогу зробити висновок про необхідність державного регулювання інформаційної діяльності, що пояснюється специфікою формування інформаційного продукту і особливостями формування інформаційного ринку в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства.

7. Результати якісного та кількісного аналізу національних показників інформаційної діяльності дали можливість класифікувати етапи формування інформаційного продукту та розкрити відмінні особливості його створення, пов'язані із зростаючою роллю інформації.

Особливість полягає у наступному: збільшується ємність інтелектуальної праці в товарах і послугах; індивідуалізується процес формування інформаційних продуктів; з'являється можливість обрання комплексу продуктів відповідно до чітко визначених критеріїв (потреба, мета, фінансові можливості); відбувається постійне оновлення та зміна інформаційних товарів та послуг згідно з вимогами часу; урізноманітнюються види надання і зберігання інформаційного продукту, що пов'язано із диверсифікацією матеріальних носіїв.

8. Враховуючи ситуацію в країні та міжнародну практику щодо розвитку ринку інформаційних товарів та послуг, необхідно зазначити, що ринок потребує регулювання та координації з боку держави. Доведено, що функціонування ринку інформаційних товарів та послуг повинно координуватися державою з урахуванням особливості інформації як каталізатора соціально-економічного розвитку країни та становлення інформаційного суспільства.

Наявність та ймовірне збереження ролі держави в регулюванні інформаційної діяльності пояснюється: трансформаційними процесами в економіці, в основі яких лежать суперечності між старими й новими формами господарювання; двоїстим характером інформації (з одного боку, це товар, з іншого - це суспільне благо); різницею в цільових установках і стимулах інформаційного обслуговування (попит і ефективність для приватного сектору, вимоги розвитку економіки і суспільства - для державного сектору); існуючою збитковістю підготовки інформаційного продукту і, навпаки, прибутковістю її розподілу та споживання; регіональним розвитком інформаційного ринку.

9. Підвищення ефективності формування й реалізації розвитку національного ринку інформаційних товарів та послуг в умовах трансформаційної економіки може бути досягнуто шляхом розробки та впровадження стратегічних складових державного регулювання інформаційної діяльності, які зведено до наступних: економічна, правова, організаційна, технологічна, соціальна.

Взаємозв'язок і поєднання економічних, правових, технологічних, організаційних та соціальних складових визначається новими вимогами до організації та функціонування ринку інформаційних товарів та послуг в умовах трансформаційних перетворень в економіці.

10. Результати дослідження дають змогу зробити висновок, що на сучасному етапі розвитку ринкових відносин виникають нові конкурентні переваги, які кардинально змінюють напрям загальноприйнятого вектора конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність визначають такі фактори як інформація та інновації. Досвід розвинених країн світу переконує, що країни з динамічним розвитком інформації та ефективним механізмом її комерціалізації виходять за показником конкурентоспроможності в число абсолютних лідерів.

Враховуючи сучасний стан національної економіки, перспективним є використання зарубіжного досвіду: переваги у конкурентній боротьбі може отримати лише країна, здатна створити адекватні вимогам часу потужні економічну, господарську й соціальну системи, забезпечити поступальний характер інформаційної та інноваційної політики, націленої на системне використання інформаційних ресурсів і новітніх технологій.

11. Система ринкових відносин трансформаційного суспільства не забезпечила очікуваних позитивних результатів розвитку інформаційної індустрії та формування конкурентоспроможної економіки, що зумовило запропонувати реалізацію стратегії інформаційно-інноваційного розвитку економіки.

Виявлено, що пріоритетними заходами є: забезпечення належного рівня фінансування інформаційної індустрії; завершення структурної розбудови нижчих технологічних укладів; створення умов для зростання рівня інноваційності; налагодження ринкових механізмів комерціалізації продукції інформаційної індустрії; створення системи показників виміру розвитку інформаційного суспільства; формування системи інформаційних ресурсів в інтересах державного управління; розширення світового співробітництва в області інформаційно-комунікаційних технологій.

12. Впровадження викладених у дисертаційній роботі пропозицій та рекомендацій з вдосконалення існуючої системи створення й реалізації інформації в умовах ринкових відносин трансформаційного суспільства сприятиме позитивному впливу на економічний розвиток країни та прискореному формуванню конкурентно-ефективної економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Луцик Ю. Інформація як економічна категорія / Ю. Луцик // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць. - Вип. 26. - К. : АМУ, 2007. - С. 296-303, (0,3 друк. арк.).

2. Луцик Ю. Інформаційний сектор економіки / Ю. Луцик // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць. - Вип. 27. - К. : АМУ, 2007. - С. 132-138, (0,3 друк. арк.).

3. Луцик Ю. Розвиток ринку інформаційних послуг / Ю. Луцик // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць. - Вип. 29. - К. : АМУ, 2007. - С. 287-293, (0,3 друк. арк.).

4. Луцик Ю. Національний ринок інформаційних послуг та особливості його формування / Ю. Луцик // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - Вип. 1. - К., 2008. - С. 63-69, (0,5 друк. арк.).

5. Луцик Ю. Перехід України до моделі інформаційного суспільства як напрям інтеграції до світового господарства / Ю. Луцик // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - Вип. 2. - К., 2008. - С. 54-57, (0,3 друк. арк.).

6. Луцик Ю. Розвиток національного ринку інформаційних товарів та послуг у контексті зміцнення конкурентоспроможності держави / Ю. Луцик // Теорії мікро-макроекономіки : зб. наук. праць. - Вип. 30. - К. : АМУ, 2007. - С. 204-209, (0,3 друк. арк.).

7. Луцик Ю. Розвиток національного ринку інформаційних послуг як об'єкта державного регулювання / Ю. Луцик // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Вип. 240, Т. 4. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - С. 1005-1012, (0,4 друк. арк.).

В інших виданнях:

8. Луцик Ю. Інформаційне суспільство і концепція його розвитку / Ніколенко Ю., Луцик Ю. // Науковий вісник, Серія Економіка : зб. наук. праць. - Вип. 3. - К. : АМУ, 2007. - С. 54-59, (0,3 д.а.), (особисто здобувачу належить аналіз проблеми ролі інформаційного суспільства, впливу інформаційного суспільства на економіку України; обсяг авторської частини - 0,2 друк. арк.).

9. Луцик Ю. Особливості функціонування інформаційної індустрії України в умовах ринкових перетворень / Ю. Луцик // Економічний вісник університету : зб. наук. праць. - Вип. 9-10. - Переяслав-Хмельницький : ДВНЗ, 2009. - С. 235-242, (0,4 друк. арк.).

10. Луцик Ю. Перспективи розвитку ринку інформаційних послуг / Ю. Луцик // Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє : наук.-практ. конф., 11-13 жовт. 2007 р. : тези доп. - К., 2007. - С. 277-278, (0,08 друк. арк.).

11. Луцик Ю. Національний ринок інформаційних товарів та послуг як складова конкурентоспроможності країни / Ю. Луцик // Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних сил України : наук.-практ. конф., 25 квіт. 2008 р. : тези доп. - К., 2008. - С. 71, (0,08 друк. арк.).

12. Луцик Ю. Особливості функціонування інформаційної індустрії України в умовах ринкових перетворень / Ю. Луцик // Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів та частин Збройних сил України : наук.-практ. конф., 24 квіт. 2009 р. : тези доп. - К., 2009. - С. 173-174, (0,08 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Луцик Ю.О. Інформація в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». - Київ, 2009.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню економічної сутності категорії інформація, визначенню її ролі в системі ринкових відносин трансформаційного суспільства, вивченню впливу на економічний потенціал країни.

Доведено, що інформація є стратегічним фактором, який впливає на започаткування якісно нового етапу в суспільно-економічному розвитку - інформаційної економіки.