Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УЖГoРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

регіональні особливості підвищення якості життя населення: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФІЛІПЧУК Наталія Василівна

УДК 332.1:330.59

Ужгород - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Чернівецького національного університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент, докторант Інституту регіональних дослідженьvНАН України

Буднікевич Ірина Михайлівна,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Семів Любов Казимирівна,

Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, завідувач кафедри економіки та управління персоналом

доктор економічних наук, професор

Школа Ігор Миколайович,

заслужений діяч науки і техніки України, Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ МОН України, завідувач кафедри міжнародної економіки

Захист відбудеться «22» грудня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К61.051.02 при ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий « » листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Чубарь О. Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У ХХІ ст. загострюються й актуалізуються проблеми, пов'язані з соціально-економічним розвитком країн та покращенням стану його основних індикаторів. З огляду на це об'єктом посиленої уваги стає якість життя населення (ЯЖН), рівень якої є ендогенним критерієм стійкого розвитку регіонів країн, а також передумовою розвитку людського капіталу та засобом посилення національної конкурентоспроможності.

Для України питання підвищення рівня та якості життя її громадян особливо загострилися у зв'язку з розгортанням сучасної світової фінансової кризи, внаслідок впливу якої значно погіршився добробут населення країни. У рейтингу з розвитку людського потенціалу станом на 2009 р. Україна посіла 85 місце серед 182 країн світу та порівняно з 2005 р. погіршила свій показник на сім позицій. Такі деструктивні зміни викликали посилення наукового інтересу до проблематики покращення якості життя населення.

Водночас тенденції, пов'язані із постійним зростанням ролі регіонів у різних сферах життя країни та посиленням мотиваційного механізму самоорганізації місцевого розвитку, вимагають перенесення акцентів у вирішенні проблем підвищення якості життя на мезорівень.

Різні аспекти проблеми підвищення якості життя населення знайшли відображення у працях провідних зарубіжних і вітчизняних вчених. Істотний внесок у формування і розвиток наукових основ якості життя зробили С. Айвазян, Р. Арон, І. Бестужев-Лада, З. Бжезінський, В. Бобков, Б. Бойцов, А. Давидов, О. Давидова, Дж. Джонстон, Я. Дреновський, А. Кемпбелл, Ф. Конверс, П. Масловський-Мстиславський, Е. Мішан, А. Пігу, Н. Рімашевська, Е. Тоффлер, Дж. Уейгер, Дж. Форестер та ін.

Питаннями оцінки якості життя займалися В. Артеменко, В. Без'язичний, Т. Гаврилова, І. Гукалова, М. Кизим, Е. Лібанова, М. Ліга, В. Мандибура, В. Пономаренко, У. Садова, Л. Семів, Ф. Узунов та ін.

Окремі аспекти покращення якості життя населення регіону висвітлені у роботах М. Алфьорової, В. Бабінцева, О. Бетіна, Б. Герасимова, А. Жохова, П. Косинського, В. Мікловди, М. Пітюлича, І. Школи та ін.

Однак, незважаючи на інтенсифікацію досліджень в аналізованій сфері та високий рівень вивчення цієї проблематики, деякі питання, пов'язані з процесом підвищення якості життя населення на мезорівні, недостатньо розроблені. Серед них: визначення факторів формування якості життя на регіональному рівні, підбір системи показників якості життя в межах її структурних блоків, удосконалення методичного інструментарію діагностики та обґрунтування концепції підвищення ЯЖН регіонів.

Недостатність і водночас затребуваність наукових досліджень щодо регіональних особливостей підвищення якості життя населення в соціально-економічному аспекті визначили актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукових тем кафедри міжнародної економіки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича «Євроінтеграція та глобалізація як чинники модернізації механізму розвитку регіонального господарського комплексу» (номер державної реєстрації 0106U008368) та кафедри економіки підприємства цього ж закладу «Національні та регіональні аспекти дії економічного механізму функціонування підприємств» (номер державної реєстрації 0106U003606).

Участь автора у їх виконанні полягає у визначенні ролі категорії «якість життя» щодо забезпечення стійкого розвитку регіонів, систематизації факторів формування якості життя, розробці методики оцінки якості життя населення регіону за вхідними та вихідними індикаторами, визначенні концептуальних основ підвищення ЯЖН відповідно до регіональної специфіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення соціально-економічних засад та розробка теоретичних і методичних підходів щодо підвищення якості життя населення з урахуванням регіональних особливостей.

Досягнення сформульованої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

· уточнити категорію «якість життя населення» та визначити її місце в структурі понятійно-термінологічного апарату регіонально-економічних досліджень;

· проаналізувати та систематизувати фактори формування якості життя населення на регіональному рівні;

· здійснити відбір часткових показників та розробити методику оцінки якості життя населення регіону;

· провести ретроспективний аналіз і оцінити сучасний стан якості життя населення Чернівецької області;

· визначити внутрішньорегіональну диференціацію якості життя населення Чернівецької області, в контексті якої виявити й окреслити внутрішньорегіональні відмінності останньої;

· дати оцінку можливостей економіки регіону щодо забезпечення підвищення якості життя населення;

· сформулювати принципи, завдання, функції і заходи регіональної соціально-економічної концепції підвищення якості життя населення;

· обґрунтувати прогнозні сценарії й етапи реалізації процесу підвищення якості життя населення Чернівецької області з урахуванням можливих ризиків;

· визначити напрями удосконалення управління якістю життя населення на регіональному рівні.

Об'єктом дослідження є сукупність соціально-економічних процесів формування якості життя населення регіону.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні засади підвищення якості життя населення на регіональному рівні.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертаційного дослідження стали класичні положення теорії регіональної економіки, економічної теорії; праці сучасних вітчизняних і зарубіжних учених різних галузей знань, присвячені питанням соціальної політики, формування і розвитку наукових основ, кваліметрії та управління якістю життя на регіональному рівні.

Поставлена мета та завдання були досягнуті за допомогою загальнонаукових теоретичних і емпіричних методів. Методи теоретичного узагальнення і монографічний використовувалися при дослідженні розвитку поставлених проблем; методи економічного, статистичного та соціологічного аналізу - для всебічного вивчення об'єкта дослідження; абстрактно-логічний - для теоретичних узагальнень результатів аналітичних розрахунків і формулювання висновків; картографічний - для візуального представлення поширення інтегральних індексів якості життя за вхідними та вихідними індикаторами в розрізі адміністративних районів Чернівецької області (п. 2.2.); кореляційно-регресійний - для встановлення впливу збільшення обсягу іноземних інвестицій на величину валового регіонального продукту (п. 3.2.). Значною мірою в роботі застосовувались такі емпіричні методи, як системний аналіз, моделювання і типологізація.

Інформаційною базою дослідження послужили законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, нормативні документи та дані міністерств і відомств України, головних управлінь статистики областей Карпатського економічного району, рішення Чернівецької обласної ради, матеріали досліджень окремих установ, підприємств, організацій, а також міжнародні нормативні угоди.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі вирішення поставлених завдань були отримані такі результати, що відображають наукову новизну дослідження:

уперше:

· виділено «стадію переоцінки» людських можливостей, значимості економічних процесів для покращення якості життя населення як п'яту стадію наукової розробки проблеми якості життя у зв'язку з сучасною світовою фінансовою кризою;

· обґрунтовано три сценарії підвищення якості життя населення у Чернівецькій області: інерційний, стабілізаційний, інтенсивний і окреслено можливі ризики їх реалізації;

удосконалено:

· підхід до внурішньорегіональної диференціації якості життя населення на основі авторської методики оцінювання, яка базується на обчисленні інтегральних індексів якості життя населення за вхідними та вихідними індикаторами, внаслідок чого райони Чернівецької області згруповано за рівнем інтегральних індексів і виявлено внутрішньорегіональні відмінності у якості життя залежно від типу місцевості, рівня урбанізації, суміжності з іншими регіонами;

· базові основи регіональної соціально-економічної концепції підвищення якості життя населення, запропонованої до впровадження органам місцевої влади та спрямованої на покращення якості населення, середовища його проживання і функціонування, дозвілля і відпочинку. Окреслено основні соціально-економічні зміни в регіоні (Чернівецька область), яких можна буде досягнути завдяки її втіленню;

· методичний підхід до оцінки ефективності заходів регіональної соціально-економічної концепції підвищення якості життя населення, використання якого дасть змогу обґрунтувати шляхи удосконалення процесу управління якістю життя населення на регіональному рівні;

набули подальшого розвитку:

· регіональний підхід до розкриття категорії «якість життя населення», згідно з яким вона тлумачиться як низка умов життєдіяльності, що визначає рівень можливостей для всебічного розвитку регіональної спільноти (задоволення матеріальних, фізіологічних, культурних, інтелектуальних і духовних потреб, поліпшення умов праці та дозвілля тощо) щодо еталона, сформованого відповідно до норм, звичаїв, традицій і потреб населення у межах регіону, та закладає основи їх (умов життєдіяльності) покращення для наступних поколінь;

· класифікація факторів формування якості життя населення регіону, згідно з якою вони поділяються в межах ряду ознак: 1) за змістом; 2) за оцінками якості життя; 3) за характером впливу; 4) за структурою якості життя; 5) за напрямом впливу; 6) за часом дії. Застосування цієї класифікації допоможе визначити підґрунтя підвищення якості життя населення;

· дослідження якості життя населення на основі ретроспективного аналізу, що дає змогу оцінити її рівень і визначити основні проблеми, які перешкоджають його зростання в межах регіону. На основі проведеного аналізу та відповідних розрахунків встановлено, що якість життя населення у Чернівецькій області є низькою і окреслено основні заходи підвищення її рівня;

· напрями вдосконалення управління якістю життя населення на регіональному рівні; при цьому доведено, що підвищення якості життя населення в регіоні матиме найбільший ефект, якщо управлінські заходи розроблятимуться відповідно до типології територій згідно значень інтегральних індексів якості життя населення за вхідними та вихідними індикаторами.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково-прикладних положень, які дають змогу вивчити процес і виявити особливості підвищення якості життя населення як складнопідпорядкованого соціально-економічного чинника стійкого розвитку регіону; розроблена на основі використання інтегральних індексів методика оцінки досліджуваного явища дозволяє покращити ефективність реалізації зазначеного процесу.

Одержані результати використані Головним управлінням економіки Чернівецької обласної державної адміністрації при визначенні та затвердженні регіональних заходів з посилення фінансово-бюджетної дисципліни та мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку області (рішення від 23.12.08 № 013-25/08) та при розробці проекту концепції Національної стратегії формування і сприяння розвитку транскордонних кластерів у складі робочої групи Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (довідка № 01/0695 від 03.06.2009 р.), а також при підготовці спеціалістами Головного управління статистики у Чернівецькій області аналітичних матеріалів з використанням авторської методики оцінки якості життя за вхідними та вихідними індикаторами (довідка № 15/-09/24 від 11.06.2009 р.).

Теоретичні, практичні та методичні результати дисертаційного дослідження застосовуються у навчальному процесі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича при викладанні таких дисциплін як «Регіональна економіка», «Економічна діагностика» (довідка № 581 від 25.06.2009 р.), «Державне регулювання економіки», «Транскордонне співробітництво» (довідка № 580 від 25.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Наукові положення, висновки і рекомендації, винесені на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті здобутки, які становлять індивідуальний внесок автора. Участь дисертанта в колективно опублікованих роботах конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Научные исследования и их практическое применение: Современное состояние и пути развития» (Одеса, 2007), «Генезис інституційної системи транзитивних економік» (Чернівці, 2008), «Соціум. Наука. Культура» (Київ, 2009), «Розвиток національної економіки в умовах євроатлантичної інтеграції та світової фінансової кризи» (Чернівці, 2009).

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковані у 10 наукових працях загальним обсягом 4,12 д.а., з них 6 статей у фахових виданнях загальним обсягом 3,15 д.а., 4 - в інших виданнях загальним обсягом 0,97 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 234 сторінки, який включає 34 таблиці, 17 рисунків (з них 2 рисунки на окремих сторінках), 18 додатків на 31 сторінці, список використаних джерел із 190 найменувань на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, відображено наукову новизну отриманих результатів, їх апробацію та зв'язок із науковими темами.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи дослідження якості життя населення регіону» розкрито категорію «якість життя населення» і визначено її місце у структурі понятійно-термінологічного апарату регіонально-економічних досліджень, класифіковано фактори формування і виділено структурні компоненти якості життя населення регіону, запропоновано показники та методику її оцінки.

У сучасних умовах існуючі чотири стадії наукової розробки проблеми якості життя слід доповнити п'ятою - «стадією переоцінки». З огляду на особливості її детермінації кризовими явищами запропонована стадія повинна супроводжуватися: зміною психології поведінки й орієнтирів для влади та населення; напрацюванням механізмів збереження якості життя на досягнутому рівні до моменту виходу із кризи; формуванням антикризового управління якістю життя з прогнозуванням можливих проблем, небезпек у життєдіяльності людини та розробкою ефективних заходів, спрямованих на їхнє усунення чи перехід якості життя населення у новий стан; аналізом суті якості життя з позиції визначення характеру принципових змін, що відбуваються в економіці й у розвитку країн внаслідок світової фінансової кризи тощо.

Різноспрямованість підходів до розкриття суті, а також багатомірність і змінюваність з часом, зумовлює проблемність зведення трактування категорії «якість життя» до єдиного. Якість будь-якого об'єкта чи процесу може бути встановлено у порівнянні з певним еталоном, що характеризується нормами, стандартами, правилами, звичаями, традиціями, економічною ситуацією на певній території. Відповідно якість життя населення визначатиметься ступенем задоволення потреб людей, зумовлених ситуацією у державі та в її регіонах, і рівнем особистих прагнень, сформованих на основі можливостей сучасного суспільства.

Для глибшого пізнання досліджуваного явища на конкретному територіальному рівні (у нашому випадку - регіональному) виділено структурні компоненти ЯЖН і класифіковано фактори її формування (рис 1.).

Аналіз різноманітних груп показників і методик вимірювання якості життя дав змогу виявити ряд притаманних їм недоліків і констатувати недостатнє врахування регіональної специфіки при оцінці досліджуваного явища. Засобом удосконалення методичного інструментарію оцінки якості життя населення на мезорівні вважаємо застосування інтегральних індексів якості життя за вхідними та вихідними індикаторами. Вхідні індикатори виражають об'єктивні можливості регіону для формування якості життя, а вихідні - є наслідками суб'єктивної оцінки якості свого життя населенням регіону. Отже, ЯЖН регіону пропонуємо оцінювати у двох зрізах за такими індексами:

1) інтегральний індекс якості життя населення регіону за вхідними індикаторами:

, (1)

де Ї інтегральний індекс якості життя населення -го регіону за вхідними індикаторами; Ї індекс якості населення -го регіону; Ї індекс якості середовища проживання населення -го регіону;
Ї індекс якості функціонування населення в -му регіоні; Ї індекс якості дозвілля і відпочинку в -му регіоні;

2) інтегральний індекс якості життя населення регіону за вихідними індикаторами:

, (2)

де Ї інтегральний індекс якості життя населення -го регіону за вихідними індикаторами; Ї індекс демографічної активності -го регіону; Ї індекс рівня злочинності -го регіону; Ї індекс інтенсивності соціальних захворювань в -му регіоні; Ї індекс міграційної активності населення в -му регіоні; Ї індекс споживчої активності населення в -му регіоні.

Отримані значення інтегральних індексів діляться на групи відповідно до градації шкали оцінювання: висока, задовільна, низька і незадовільна якість життя населення регіону, відповідно до яких групуються регіони.

Запропонована методика може використовуватись у системі «регіон-райони», що дозволяє виявити внутрішньорегіональні відмінності у якості життя населення з метою розробки практичних заходів її управління і підвищення в межах певної території.

У другому розділі «Аналіз соціально-економічних особливостей якості життя населення Чернівецької області» здійснено ретроспективний аналіз якості життя населення Чернівецької області, проведено внутрішньорегіональну диференціацію та оцінено можливості економіки цього регіону щодо забезпечення високого рівня якості життя.

На основі ретроспективного аналізу та оцінки сучасного стану часткових показників досліджуваного явища встановлено, що у Чернівецькій області якість життя населення є найнижчою серед областей Карпатського економічного району. У якості еталону порівняння також використовувались середні по Україні значення індикаторів якості життя. Лише 2 % розглянутих часткових показників якості життя по Чернівецькій області у порівнянні з даними по регіонах обраного економічного району мали вищу динаміку. Підсумок даних за кількістю кращих позицій відповідно до значень середніх абсолютних приростів досліджених часткових показників якості життя населення вивів на перше рейтингове місце Закарпатську область, на друге - Львівську, на третє - Івано-Франківську та на четверте - Чернівецьку.

Використовуючи розроблену методику оцінки якості життя населення за вхідними (рис. 2) та вихідними індикаторами (рис. 3), здійснено внутрішньорегіональну диференціацію Чернівецької області за якістю життя населення згідно значень її часткових показників за 2007 р.

Відмінності у якості життя населення в межах Чернівецької області здебільшого детермінуються типом місцевості (гірська, рівнинна), господарською освоєністю, рівнем урбанізації. Зокрема: 1) в обласному центрі (м. Чернівці) високою є об'єктивна та задовільною суб'єктивна оцінка якості життя; 2) у гірських районах (Путильський, частина Сторожинецького) якість життя за об'єктивною оцінкою є незадовільною і низькою, проте за суб'єктивним сприйняттям - високою; 3) Глибоцький та Герцаївський райони, що охоплюють гірські та рівнинні території, мають низьку та незадовільну об'єктивну оцінку якості життя і незадовільну суб'єктивну оцінку; у рівнинних районах об'єктивна оцінка якості життя населення є низькою та незадовільною; 4) у районах, що є близькими до Івано-Франківської, Хмельницької і Вінницької областей (Кіцманський, Вижницький, Сокирянський, Кельменецький) суб'єктивна оцінка є незадовільною, а в районах, близьких до Тернопільської (Хотинський, Заставнівський) - високою. Існує вплив рівня регіонального людського розвитку цих областей на відчуття населенням прилеглих до них районів власної якості життя. На рівнинних територіях суб'єктивна оцінка якості життя населення здебільшого низька, а на гірських - висока. Водночас не виявлено прямого зв'язку між об'єктивною і суб'єктивною оцінками якості життя населення.

Високий рівень якості життя населення залежить від можливостей економіки регіону, оскільки її стан та розвиток є передумовою задоволення різноманітних потреб людини. Узагальнюючим показником, який характеризує рівень розвитку економіки регіону, є валовий регіональний продукт (). Характер зміни індексу фізичного обсягу Чернівецької області у порівняльних цінах за період 2000-2007 рр. є хвилеподібний: 2000-2001 рр., 2002-2004 рр., 2005-2007 рр. - зростання; 2001-2002 рр., 2004-2005 рр. - спад. Однак це не перешкоджало області економічно розвиватись, про що свідчить значення показника просторового аналізу економіки - індексу економічного розвитку регіону у 2000 та 2007 рр. (табл. 1), обчисленого за формулою:

, (3)

де - валовий регіональний продукт, млн. грн.; - населення регіону, тис. осіб; - площа регіону, тис. км2.

Таблиця 1

Індекси економічного розвитку регіонів Карпатського економічного району

Регіон	Територія , тис. км2	Населення , тис. осіб.	Валовий регіональний продукт , млн. грн.	Індекс економічного розвитку регіону	Зростання , разів
		2000	2007	2000	2007	2000	2007
Закарпатська обл.	12,8	1261,3	1242,6	2151,0	8807,1	1,69	6,98	4,13
Івано-Франківська обл.	13,9	1420,2	1382,6	3117,0	11157,6	2,22	8,05	3,63
Львівська обл.	21,8	2651,6	2559,8	5850,0	22839,6	2,43	9,67	3,98
Чернівецька обл.	8,1	927,9	904,5	1313,0	5669,4	1,51	6,62	4,38

За індексом економічного розвитку регіону в межах Карпатського економічного району найвищими темпами зміни цього показника вирізняються Чернівецька і Закарпатська області, за якими збільшення склало відповідно 4,4 і 4,1 раза. Отже, до початку прояву в Україні явищ сучасної фінансової кризи у регіоні відбувалося суттєве нарощування можливостей економіки для підвищення якості життя його населення. На жаль, більша їх частина втрачена за рахунок зниження основних показників розвитку економіки краю у 2008 р.

У третьому розділі «Регіональна соціально-економічна концепція підвищення якості життя населення» запропоновано основні структурні елементи відповідної концепції, в рамках якої передбачено прогнозні сценарії й етапи реалізації досліджуваного процесу, окреслено напрями вдосконалення управління якістю життя населення на регіональному рівні.

За формою і змістом пропонована концепція - це структурований документ, першочерговим в якому є формулювання мети і визначення принципів, з дотриманням яких має здійснюватись підвищення якості життя населення на мезорівні. Враховуючи динамічний характер, особливості виникнення чи зміни відповідно до потреб суспільства та розвитку регіону або держави, визначено й обґрунтовано 15 принципів концепції.

В основу розробленої концепції покладено комплекс завдань, основними серед яких є: формування регіональної політики забезпечення високої якості життя населення; здійснення стратегічного прогнозування якості життя населення в регіоні; створення регіональної системи управління якістю життя населення; формування низки заходів, спрямованих на усунення ризиків, пов'язаних із життєдіяльністю людини; створення атмосфери суспільної значущості інноваційних підходів щодо підвищення якості життя населення; створення інформаційної системи для проведення моніторингу якості життя населення та ін.

Запропонована регіональна соціально-економічна концепція містить заходи щодо покращення кожного зі структурних компонентів якості життя населення Чернівецької області:

? якості населення - створення регіонального центру комплексних досліджень з питань різноманітних аспектів розвитку населення; здійснення професійної орієнтації різних верств населення на ті нові професії, що є економічно виправданими в результаті коливань попиту та пропозиції на регіональному ринку праці в умовах кризи; розширення напрямів діяльності приватних клінік і медичних центрів; відкриття соціальних магазинів або відділень у всіх населених пунктах області тощо;

? якості середовища проживання - модернізація наявного комплексу та побудова сучасних передочисних і очисних споруд для забезпечення населення якісною питною водою; підвищення ступеня електрифікації та газифікації населених пунктів гірських районів; здійснення інтелектуального відродження сільських населених пунктів; приведення доріг області до європейського рівня якості та добудова об'їзної дороги навколо м. Чернівців; організація у містах і районах області єдиної системи санітарного очищення, збору та вивозу побутових відходів; залучення інвестицій у галузі господарства, що спеціалізуються на виробництві екологічно чистої продукції та ін.;

? якості функціонування - розвиток пріоритетних галузей економіки регіону (агропромисловий комплекс; харчова, легка, деревообробна промисловість; машинобудування і металообробка; туристично-рекреаційний комплекс); впровадження ресурсозберігаючих технологій у промисловому та сільськогосподарському виробництві; поглиблення транскордонного співробітництва; оновлення основних засобів підприємств на засадах фінансового лізингу тощо;

? якості дозвілля і відпочинку - створення відповідної інфраструктури; облаштування дитячих ігрових, спортивних майданчиків у житлових масивах міст області; розвиток сільського зеленого та подієвого туризму; облаштування поблизу великих міст місць для відпочинку на природі та ін.

Перспективи реалізації пропонованих заходів зумовлені впливом сукупності диверсифікованих і недиверсифікованих ризиків. Дослідження ролі економічних ризиків у процесі підвищення якості життя населення регіону на основі кореляційно-регресійного аналізу дало змогу виявити вплив на валовий регіональний продукт (у) індексу споживчих цін (х1), чисельності населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими від прожиткового мінімуму (х2), прямих іноземних інвестицій в область (х3):

(4)

Оцінений рівень апроксимації демонструє відповідність запропонованої залежності фактичним значенням параметрів.

Отже, можливу небезпеку для якості життя населення несуть чинники, що призводять до зростання індексу споживчих цін і чисельності населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими від прожиткового мінімуму. Зокрема, за допомогою часткових коефіцієнтів еластичності та -коефіцієнтів виявлено, що зі збільшенням прямих іноземних інвестицій в область на 1 %, ВРП збільшиться на 1,16 %; збільшення на 1% індексу інфляції і чисельності населення із середньодушовими загальними доходами у місяць, нижчими від прожиткового мінімуму, призводить до зменшення ВРП відповідно на 0,88 % і 0,13 %.

Залежно від того, наскільки вчасно будуть виявлені можливі ризики для підвищення якості життя населення і нейтралізований їх негативний вплив, цей процес може відбуватися за трьома сценаріями: 1) інерційним - підвищення якості життя населення здійснюватиметься уповільненими темпами, оскільки дія ризиків соціально-економічного розвитку регіону буде суттєвою, населення відчуватиме незначне поліпшення якості життя, а деколи навіть і погіршення; 2) стабілізаційним - підвищення якості життя населення припускає стале зростання її рівня, що в перспективі уможливлює покращення співвідношення якості життя у Чернівецькій області відносно решти регіонів України; 3) інтенсивним (динамічним) - суттєві позитивні зміни у соціальній та економічній сферах регіону, використаний повною мірою потенціал регіону створять сприятливий ґрунт для зростання питомої ваги середнього класу та значного підвищення якості життя населення.

Поетапна реалізація процесу підвищення якості життя населення Чернівецької області у рамках відповідної регіональної соціально-економічної концепції дає змогу впевнитись у доцільності окремих її заходів.

Ключовими щодо вдосконалення управління якістю життя населення на регіональному рівні повинні стати такі напрями: впровадження системного підходу та стратегічного управління, регіональних стандартів якості життя, посилення ролі населення у формуванні власної якості життя, створення системи моніторингу параметрів ЯЖН регіону, використання системи управління за «слабкими сигналами» при передбаченні або нейтралізації можливих загроз, що стають причиною зниження рівня якості життя населення в регіоні. Зростання ефективності управління якістю життя населення регіону забезпечить застосування двох підходів при виборі й оцінці стратегії підвищення ЯЖН органами регіональної влади. Перший передбачає поділ сукупності територій регіону на дві і більше групи за якістю життя населення відповідно до вхідних та вихідних індикаторів у базовому та досліджуваному роках. Другий підхід дає змогу розробити більш комплексну систему заходів, оскільки базується на скрупульозній оцінці якості життя населення (висока, задовільна, низька, незадовільна) і за її поєднанням виділити шістнадцять типів територій (висока-висока, висока-задовільна, висока-низька і т.д.). Така деталізація дає можливість визначити найбільш характерний для територій потенціал підвищення якості життя.

ВИСНОВКИ

1. Нинішня світова криза як якісно нове явище у цивілізаційному розвитку людства та результат прискорення процесів структурних трансформацій в економіці породила ряд деструктивних змін рівня і якості життя населення як у глобальному, так і в регіональному вимірі. За таких умов людські потреби, критерії, норми та еталони якості життя потребують перегляду та формування нової соціально-економічної моделі розвитку країн. З огляду на це виділено нову стадію розробки проблеми якості життя - так звану «стадію переоцінки» людських можливостей, значимості економічних процесів для поліпшення якості життя населення.

2. На основі теоретичних узагальнень і систематизації понятійно-термінологічного апарату дано визначення категорії «якість життя населення» відповідно до регіонального підходу, тобто враховано її залежність від рівня соціально-економічного розвитку регіону, природних умов, суспільних відносин на конкретній території, етнічної структури населення тощо та висвітлено необхідність створення сприятливих умов для розвитку наступних поколінь, що є принципово важливим в умовах глобальної фінансової кризи.

3. Специфіка формування якості життя населення зумовлена низкою факторів, під якими розуміють умови та рушійні сили регіональних процесів. Детермінуючі чинники якості життя на мезорівні класифіковано за критерієм змістовності, аспектами оцінки, характером і напрямом впливу, часом дії та інтегральними компонентами досліджуваного явища.

4. Розроблена методика оцінки якості життя населення регіону ґрунтується на визначенні: 1) інтегрального індексу якості життя за вхідними індикаторами, що характеризує якість населення, середовища його проживання і функціонування, дозвілля і відпочинку; 2) інтегрального індексу якості життя за вихідними індикаторами, що відображає демографічну активність, рівень злочинності, інтенсивність соціальних захворювань і міграційну активність у регіоні. Практична цінність методики зумовлена закладеними в її основу принципами: всебічної оцінки - врахування об'єктивного і суб'єктивного аспекту досліджуваного явища у різних сферах життєдіяльності людини; комплексності - здійснення оцінки на основі поєднання різних факторів, що впливають на якість життя; прогнозного потенціалу - прогнозування стану ЯЖН в регіоні на найближчу перспективу на основі розрахованих інтегральних індексів якості життя за певний період; універсальності - можливість застосування методики як в системі «Україна-регіони», так і в системі «регіон-райони».

5. Аналіз часткових показників якості життя населення Чернівецької області в ретроспективному розрізі й оцінка його сучасного стану дали підстави стверджувати, що рівень якості життя в регіоні низький. З-поміж причин цього явища виокремлено проблеми, пов'язані з низьким рівнем доходів жителів регіону, соціальною напругою через низький платоспроможний попит, високим рівнем інфляції, відтворенням і захворюваністю населення, зростанням рівня злочинності та ін. Позитивно на якість життя населення у Чернівецькій області впливають сприятлива екологічна ситуація, висока охопленість дітей дошкільними закладами та достатньо комфортні житлові умови.

6. Значна внутрішньорегіональна диференціація соціально-економічних індикаторів є одним із основних дестимуляторів стійкого розвитку територій, а отже, деструктивним явищем при формуванні високої якості життя їх громадян. На основі використання авторської методики виявлено внутрішньотериторіальні відмінності у якості життя населення Чернівецької області, що ув'язуються із типом місцевості та рівнем урбанізації. Встановлено, що в обласному центрі високою є об'єктивна і задовільною суб'єктивна оцінка якості життя. У гірських районах якість життя за об'єктивною оцінкою незадовільна або низька, а за суб'єктивною - висока. Райони, які охоплюють гірські та рівнинні території, мають низьку і незадовільну об'єктивну оцінку якості життя та низьку суб'єктивну оцінку. На якість життя населення досліджених районів та, особливо, на її суб'єктивну оцінку впливає рівень регіонального розвитку сусідніх областей.

7. Ресурсна основа процесу підвищення якості життя населення детермінується можливостями економіки регіону. За останні роки Чернівецька область суттєво нарощувала внутрішні економічні ресурси для підвищення якості життя її населення, однак вплив кризових явищ спричинив спад економіки в регіоні по більшості економічних показників. Зазначені негативні тенденції стали джерелом появи ризиків, що впливатимуть на процес підвищення якості життя населення в регіоні, перебіг якого можливий за одним із трьох сценаріїв: інерційним, стабілізаційним, інтенсивним. Те, за яким із запропонованих сценаріїв відбудеться підвищення ЯЖН Чернівецької області, залежить від комплексу заходів макроекономічного та регіонального регулювання, спрямованих на усунення і мінімізацію ризиків за оціненими параметрами.

8. Ефективність реалізації процесу підвищення якості життя населення залежить від наявності відповідних загальнодержавних і регіональних концепцій і програм. Запропоновано принципи, функції, завдання і заходи регіональної соціально-економічної концепції підвищення якості життя населення на прикладі Чернівецької області. Комплексна реалізація визначених у ній заходів сприятиме появі позитивних соціально-економічних змін у регіоні. Запропоновані структурні компоненти концепції можуть бути використані при аналогічних розробках у інших регіонах України.

9. Процес підвищення якості життя населення потребує поетапного структурування при реалізації відповідної регіональної соціально-економічної концепції. Перший етап - розробка відповідної концепції і прогноз можливого результату - визначення мети концепції і заходів для її досягнення, прогнозування можливого результату на основі рядів динаміки (у нашому випадку - зміни за роками інтегральних індексів ЯЖН); другий етап - реалізація концепції - аналіз соціально-економічних змін у регіоні від реалізації концепції та обчислення інтегральних індексів ЯЖН; третій етап - оцінка ефективності концепції - визначення рівня ефективності закладених у концепцію заходів шляхом врахування відхилень прогнозних і реальних значень інтегральних індексів якості життя з дотриманням критеріїв оптимальності моделювання процесів; четвертий етап - подальші дії після оцінки результатів - пропозиція шляхів удосконалення управління якістю життя населення регіону.

10. Залежність і взаємозумовленість ефективності процесу підвищення якості життя з одного боку та виваженого управління ЯЖН на мезорівні - з іншого породжують необхідність постійного вдосконалення останнього. Ключові напрями покращення результативності регіонального управління якістю життя населення полягають у його реалізації на засадах системності та на основі стратегічного підходу, розгляді підвищення якості життя населення виключно в розрізі сталого розвитку регіону, затвердженні регіональних стандартів якості життя, посиленні ролі громадян, місцевих організацій у формуванні власної якості життя на засадах соціального партнерства, активному впровадженні у практику управління методів соціального прогнозування і проектування, створення на основі системи моніторингу інформаційної бази даних про стан параметрів ЯЖН регіону, розробці і прийнятті управлінських рішень відповідно до визначеної типології територій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях:

1. Парфенова Н. В.* Регіональні аспекти управління якістю життя / Ірина Буднікевич, Наталія Парфенова // Науковий вісник Чернівецького національного університету : Збірник наукових праць. Вип. 328-329. Економіка. - Чернівці : Рута, 2007. - С. 104-109. - 0,69 д.а. (особистий внесок автора полягає у аналізі динаміки індексу регіонального людського розвитку на прикладі Чернівецької області та обґрунтуванні необхідності застосування системного та стратегічного підходів до управління якістю життя населення досліджуваного регіону - 0,5 д.а.).

2. Парфенова Н. В. Методичні засади оцінки якості життя населення на рівні регіону / Наталія Парфенова // Науковий вісник Чернівецького національного університету : Збірник наукових праць. Вип. 366. Економіка. - Чернівці : Рута, 2007. - С. 77-82. - 0,57 д.а.

3. Парфенова Н. В. Внутрішньорегіональні відмінності якості життя населення Чернівецької області за інтегральними індексами вхідних параметрів / Наталія Парфенова // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. Вип. 1 (14) Економічні науки. - Чернівці БДФА, 2009. - С. 386-394. - 0,58 д.а.

4. Парфенова Н. В. Теоретичні підходи до формування стадій розробки проблеми якості життя / Наталія Парфенова, Ірина Буднікевич // Науковий вісник Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола «Актуальні проблеми ринкової економіки» : Збірник наукових праць. Вип. 6. - Луцьк, 2009. - С. 250-255. - 0,39 д.а. (особистий внесок автора полягає у виділенні та обґрунтуванні нової стадії розробки проблеми якості життя - «стадії переоцінки» людських можливостей - 0,3 д.а.).

5. Парфенова Н. В. Методика розрахунку інтегрального індексу якості життя населення регіону за вхідними та вихідними індикаторами / Наталія Парфенова // Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету «Наука й економіка» : Вип. 3 (15). Т.2. - Хмельницький, 2009. - С. 239-245. - 0,43 д.а.

6. Філіпчук Н. В. Регіональна соціально-економічна концепція підвищення якості життя населення: прогнозні сценарії й етапи реалізації (на прикладі Чернівецької області) / Наталія Філіпчук // «Економіка: проблеми теорії та практики» : Збірник наукових праць. Вип. 253. Т.4. - Дніпропетровськ, 2009. - С. 1015-1024. - 0,49 д.а.

Інші публікації, що додатково відображають результати дисертації:

7. Парфенова Н. В. До проблеми визначення суті якості життя в історії економічної науки / Наталія Парфенова // Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития' 2007». Том 6. Экономика. - Одеса : Черноморье, 2007. - С. 44-50. - 0,46 д.а.

8. Парфенова Н. В. Якість життя населення як соціальний індикатор розвитку регіону / Наталія Парфенова // Генезис інституційної системи транзитивних економік: Матеріали XXVIII міжнародної науково-практичної конференції (7-8 травня 2008 р.). - Чернівці: Рута, 2008. - С. 75-76. - 0,26 д.а.

9. Парфенова Н. В. Класифікація факторів формування якості життя населення регіону / Наталія Парфенова // Соціум. Наука. Культура: Матеріали четвертої всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції (28-30 січня 2009 р.). - Київ, 2009. - С. 44-45. - 0,14 д.а.

10. Парфенова Н. В. Структурні особливості якості життя населення / Наталія Парфенова // Розвиток національної економіки в умовах євроатлантичної інтеграції та світової фінансової кризи: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів. - Чернівці : Яворський С. Н., 2009. - С. 323-324. - 0,11 д.а.

* (прізвище Парфенова змінено на Філіпчук у зв'язку з одруженням, свідоцтво про шлюб серія 1-МИ, № 046940, актовий запис № 563 від 30.04.09).

Анотація

якість життя населення регіон

Філіпчук Н. В. Регіональні особливості підвищення якості життя населення: соціально-економічний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, 2009.

Дисертація присвячена визначенню соціально-економічних засад та розробці теоретичних і методичних підходів щодо підвищення якості життя населення з урахуванням регіональних особливостей.

У роботі вдосконалено понятійно-термінологічний апарат теми дослідження. Виділено структуру якості життя населення регіону та здійснено класифікацію факторів її формування. Розроблено методику оцінки якості життя населення регіону, яка враховує суб'єктивну й об'єктивну сторони цього явища. Проведено внутрішньорегіональну диференціацію Чернівецької області за якістю життя її населення. Удосконалено базові основи регіональної соціально-економічної концепції підвищення якості життя населення, визначено можливі сценарії перебігу цього процесу: інерційний, стабілізаційний, інтенсивний.

Ключові слова: якість життя населення, внутрішньорегіональна диференціація, регіональна соціально-економічна концепція підвищення якості життя населення.

АННОТАЦИЯ

Филипчук Н. В. Региональные особенности повышения качества жизни населения: социально-экономический аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие продуктивных сил и региональная экономика.

ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», Ужгород, 2009.

Диссертация посвящена определению социально-экономических основ и разработке теоретических и методических подходов повышения качества жизни населения с учетом региональных особенностей.

В работе предложено новую стадию научной разработки проблемы качества жизни, которую названо «стадией переоценки» человеческих возможностей, значительности экономических процессов для улучшения качества жизни.

На основе анализа различных научных подходов к определению дефиниции «качество жизни» усовершенствовано понятийно-терминологический аппарат темы исследования и дано авторское определение исследованной категории, исходя из регионального подхода. Выделено структурные компоненты качества жизни населения региона (качество населения, качество среды проживания, качество функционирования, качество досуга и отдыха) и осуществлена классификация формирующих его факторов.

Усовершенствовано методический инструментарий оценки качества жизни населения региона, в основу которого положено расчет интегральных индексов за входящими и исходящими индикаторами анализа этого явления. Входящие индикаторы выражают объективные возможности региона для формирования качества жизни, а исходящие - выступают следствиями субъективной оценки качества своей жизни населением региона.

Предложено осуществлять ретроспективный анализ качества жизни населения региона на основе показателей рядов динамики. Эталоном сравнения рекомендовано считать средние значения по Украине и значения показателей по областям, которые принадлежат к единому экономическому району. Например, для Черновицкой области - это области Карпатского экономического района. Проведена внутрирегиональная дифференциация Черновицкой области по качеству жизни населения, вследствие чего выявлены такие особенности: во-первых, между объективной и субъективной оценками качества жизни отсутствует прямая зависимость; во-вторых, на равнинных территориях субъективная оценка качества жизни в основном низкая, а на горных - высокая; в-третьих, областной центр по качеству жизни занимает наиболее высокие позиции по исследованному региону.

Усовершенствовано базовые основы региональной социально-экомической концепции повышения качества жизни населения, в рамках которой определены принципы, задания и функции, а также сформированы предложения относительно повышения качества населения, среды его проживания и функционирования, досуга и отдыха. Предполагается, что процесс повышения качества жизни населения в регионе может происходить по одному из трех сценариев: инерционному, стабилизационному или интенсивному. Разработаны этапы процесса повышения качества жизни населения региона.

Определены ключевые направления повышения результативности регионального управления качеством жизни населения на основе системности и стратегического подхода. Предложено введение региональных стандартов качества жизни, усиление роли граждан и местных организаций при формировании собственного качества жизни на принципах социального партнерства, создание информационной базы данных о состоянии параметров качества жизни населения региона, используя мониторинг и т.д.

Ключевые слова: качество жизни населения, внутрирегиональная дифференциация, региональная социально-экомическая концепция повышения качества жизни населения.

SUMMARY

Philipchuk N.V. Regional special features of population life quality improvement: social and economic aspect. - Manuscript.

The thesis for a Candidate in Economics in specialty 08.00.05 - Development of productive force and regional economy.

SHEI “Uzhhorod National University”, Uzhhorod, 2009.

The thesis is aimed on the determination of social-economic basic foundation and the development of theoretical and methodological approaches to the improvement of the quality of life with the consideration of the regional peculiarities.

The research subject conceptually-terms framework is improved. Regional population life quality structure is carried out and its forming factors are classified. The methods of regional population life quality estimation are worked out. The intraregional differentiation of Chernivtsy region population life quality is realized. The regional social and economic basic concept of population life quality improvement is substantiated. Its possible scenarios (inertial, stabilizing and intensive) are defined.

Key words: population life quality, intraregional differentiation, the regional social and economic concept of population life quality improvement.

Размещено на Allbest.ru