Організаційний розвиток обслуговуючих кооперативів в інфраструктурі аграрного ринку

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Сумський національний аграрний університет

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційний розвиток обслуговуючих кооперативів в інфраструктурі аграрного ринку

Єфанов Володимир Анатолійович

Суми - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Пономаренко Ніна Миколаївна

Сумський національний аграрний університет

доцент кафедри виробничого менеджменту і підприємництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Зіновчук Віталій Володимирович

Науково-навчальний інститут економіки

та агробізнесу Житомирського національного

агроекологічного університету, директор

кандидат економічних наук, доцент

Онопрієнко Ірина Миколаївна

Сумський національний аграрний університет,

доцент кафедри статистики, АГД та маркетингу

Захист відбудеться “22” січня 2010 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.859.01 Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми , вул. Кірова 160, СНАУ, корп. 1, к. 329.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160, СНАУ

Автореферат розісланий “19” грудня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент В.В. Пилипенко

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основною проблемою організаційного розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є те, що раніше напрацьовані теоретично обґрунтовані і практично перевірені методи забезпечення цього розвитку не дають очікуваного ефекту, тобто результати діяльності не відповідають бажаним цілям, а практичне впровадження обслуговуючих кооперативів виявило низку факторів, які не вкладаються в рамки існуючих теоретичних уявлень щодо розвитку цих форм господарювання як елементу ринкової інфраструктури в умовах нестабільної економіки. Зважаючи на вищезазначене, наукове завдання дисертаційного дослідження пов'язане з частковим вирішенням вказаних проблем на основі використання методології системного підходу і напрацювання оновленої концепції організаційного розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації.

Досягнення цілей дослідження сприятиме підвищенню ефективності аграрного сектору в цілому, збалансуванню сільськогосподарського виробництва і підвищенню його конкурентоспроможності, захисту національного сільського господарства в умовах вступу до СОТ, а також вирішенню багатьох проблем соціального розвитку сільських територій. Можна з впевненістю стверджувати, що проблемні питання поставлені в дисертаційному дослідженні є актуальними та своєчасними, а завдання, які в ньому сформульовані, дійсно є важливими напрямками науково-дослідної роботи.

Питанням теоретичного і прикладного характеру щодо формування системи обслуговуючих кооперативів приділяється значна увага в сучасних економічних дослідженнях. Проблеми кооперації та специфіка її проявів у сільському господарстві висвітлювалися ще класиками економічної думки - М. Туган-Барановським, О. Чаяновим, М. Кондратьєвим, Б. Мартосом, І. Ємельяновим, О. Анциферовим. Сучасні наукові дослідження, спрямовані на організаційно-правові умови функціонування та їх ефективність, будучи продовженням класичних підходів та оцінок сільськогосподарської кооперації, знайшли відображення в працях таких вітчизняних економістів, як: П. Березівський, Ф. Горбонос, В. Зіновчук, О. Крисальний, М. Малік, В. Месель-Веселяк, О. Могильний, Л. Молдаван, О. Онищенко, І. Онопрієнко, Н. Павленчик, Ю. Ушкаренко, Г. Черевко та ін.

Розроблені у працях цих та багатьох інших науковців концепції, положення, висновки й рекомендації мають важливе значення в теорії функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і розкривають специфічні умови, проблеми та перспективи реалізації кооперативних підходів у діяльності сільськогосподарських товаровиробників. Потребують подальшого дослідження питання щодо розробки ефективного механізму формування різних моделей обслуговуючої кооперації, налагодження кооперативної взаємодії суб'єктів аграрного ринку та визначення ролі й місця сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у житті села. Окреслене коло проблем та їх важливість для забезпечення ефективного розвитку обслуговуючої кооперації зумовили вибір теми дисертаційної роботи і дозволили визначити основні напрями проведення наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри виробничого менеджменту і підприємництва Сумського національного аграрного університету на тему ”Аналіз розвитку світового та вітчизняного аграрних ринків ” (номер державної реєстрації 0108U003522,2008-2010), де автором розроблено комплексний підхід до формування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на сільських територіях.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне, методологічне та методичне обґрунтування оновленої стратегічної концепції організаційного розвитку обслуговуючих кооперативів як складової частини ринкової інфраструктури і форми господарювання, на принципах системного підходу до вирішення проблемних питань цього розвитку.

Для досягнення поставленої мети передбачене вирішення таких завдань:

узагальнити теоретичні засади та уточнити понятійний апарат наукової проблеми розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації;

уточнити класифікацію організаційних моделей сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

здійснити комплексний аналіз сільськогосподарського виробництва регіону та сучасних специфічних рис розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

виявити тенденції розвитку інфраструктури аграрного ринку та її зв'язок з діяльністю сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

розробити рекомендації щодо визначення оновленої концепції розвитку обслуговуючих кооперативів і формування організаційних моделей сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів за напрямами їх спеціалізації; сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

розробити пропозиції щодо удосконалення системи державної підтримки сільських територій у сфері виробництва та соціального розвитку на основі формування багаторівневої кооперації;

удосконалити методику та розробити систему показників визначення пайових внесків і оцінки ефективності функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

визначити можливості сільських громад щодо розвитку кооперації на їх території.

Об'єктом дослідження є процес організаційного розвитку обслуговуючих кооперативів як форми господарювання і елементу ринкової інфраструктури.

Предметом дослідження є частина процесу організаційного розвитку обслуговуючої кооперації, яка пов'язана з сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами, що функціонують в інфраструктурі аграрного ринку.

Методи дослідження. Методологічними засадами дисертаційного дослідження є теоретичні та методичні основи наукової роботи, побудовані на використанні фундаментальних положень економічної теорії та суспільно-гуманітарних наук (історії, соціології, психології) а також наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених з питань організаційно-економічного розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

При виконанні роботи використано такі методи дослідження: діалектичний метод пізнання (при проведенні дослідження в цілому), абстрактно-логічний (при проведенні теоретичних узагальнень і формуванні висновків), методи системного підходу (при обґрунтуванні концепції організаційного розвитку обслуговуючих кооперативів і побудові кооперативів різних видів), факторний аналіз (оцінка впливу окремих факторів та їх взаємодія при визначенні ефективності діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів), економіко-статистичний (динамічне та статичне порівняння явищ і процесів, виявлення причинно-наслідкових зв'язків розвитку різних форм кооперації), соціометричний метод (при визначенні ставлення населення до кооперації методами анкетування) та монографічний метод (вивчення національного та світового науково- практичного досвіду організації сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів).

Як інформаційні джерела дослідження, використані закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові документи Міністерства аграрної політики України, офіційні матеріали Держкомстату України, наукові літературні джерела, світова мережа Internet, первинна інформація суб'єктів економічної діяльності та власні дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методичних засад та концептуальних підходів до забезпечення ефективності функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Наукова новизна результатів дослідження конкретизується у таких положеннях:

уперше:

запропоновано оновлену концепцію перспектив організаційного розвитку обслуговуючих кооперативів на сільських територіях і при сільських громадах, яка ґрунтується на організаційно економічній моделі поступального розвитку обслуговуючих кооперативів, побудованої на принципах системності і формування мережевої структури вертикальної і горизонтальної обслуговуючої кооперації, а також на стимулюючій і регулюючій ролі держави і розвитку місцевого самоврядування;

удосконалено:

інтерпретацію понять «сільськогосподарський обслуговуючий кооператив», «територіальний багатофункціональний обслуговуючий кооператив» та «спеціалізований сільськогосподарський обслуговуючий кооператив», зокрема підкреслено, у порівнянні з існуючими підходами, підприємницьку складову функціонування цих організаційних структур;

теоретичне обґрунтування та методичне забезпечення побудови організаційних моделей сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів з урахуванням їх типів та напрямків спеціалізації;

методику визначення розміру пайових внесків і персоніфікованої ефективності від участі кожного учасника в результатах діяльності кооперативу;

дістало подальший розвиток:

обґрунтування місця і ролі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в інфраструктурі аграрного ринку, зокрема, запропоновано територіальну концепцію формування базового рівня кооперації з поступовим нарощуванням вертикальних зв'язків;

пропозиції щодо удосконалення державного фінансування шляхом переорієнтації розподілу коштів на підтримку сільських територій для стимулювання розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів при сільських громадах;

визначення завдань і напрямків реалізації можливостей сільських громад щодо розвитку кооперативних форм підприємництва на селі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретико-прикладних аспектів удосконалення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та посилення їх впливу на ефективність сільськогосподарського виробництва та соціально-економічний розвиток сільських територій.

Результати дисертаційного дослідження в частині обґрунтування напрямів формування ефективних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів уведено в практику діяльності ТОВ «Руно-Дар» Охтирського району Сумської області (довідка № 23 від 12.08.2009 р.), Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області (довідка № 377 від 19.08.2009 р.), Мартинівської сільської ради Тростянецького району Сумської області (довідка № 514/1від 17.08.2009 р.). Пропозиції щодо вдосконалення діяльності введено в практику сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Ласуня», смт. Терни, Недригайлівського району Сумської області (довідка № 46 від 14.08.2009 р.). Пропозиції щодо розробки системи багаторівневих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів прийнято до використання управлінням агропромислового розвитку Тростянецького району Сумської області для сільськогосподарських підприємств та сільських рад (довідка № 146/1 від 02.09.2009 р.); рекомендації щодо розподілу державних інвестицій для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та ефективної взаємодії сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і формування інфраструктури ринку на основі кооперації прийнято до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації з метою використання під час розробки стратегії розвитку сільських районів на 2009-2015 рр. (довідка №01-01/507 від10.03.2009 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Сумського національного аграрного університету при викладанні дисциплін «Основи агробізнесу та підприємництва» і «Кооперація в підприємницькій діяльності АПК» (довідка № 2402/1 від 11.09.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Наведені наукові результати, отримані в процесі дисертаційного дослідження і винесені на захист, є особистим здобутком автора. Дослідження відображають авторський погляд на розв'язання проблеми формування ефективної системи сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і в сукупності сприяють розробці теоретико-методичних положень та практичних засад їх функціонування. Усі наведені наукові публікації за темою дисертаційного дослідження підготовлені автором особисто і розкривають результати проведеного дослідження. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті положення, які є особистим дослідженням дисертанта.

Апробація результатів дослідження. Головні положення й узагальнені результати роботи, оприлюднені у формі наукових доповідей та обговорені на наукових і науково-практичних конференціях міжнародного і всеукраїнського рівня, а саме на: Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК» (м. Суми, 2003 р.); Науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ «Аграрний форум-2008» (м. Суми, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України» (м. Харків, 2008 р.); Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (Харків, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора» (Харків, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг, менеджмент, бізнес: сучасний стан та перспективи взаємодії» (Харків, 2009 р.).

Публікації. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані у 14 наукових працях (з них 9 є одноосібними), в тому числі 11 - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій, що належать особисто автору - 3,7 ум. друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Робота виконана на 240 сторінках комп'ютерного тексту. Основний зміст становить 176 сторінок. Робота містить 37 таблиць, 27 рисунків, 8 додатків на 25 сторінках. Список використаних джерел налічує 242 найменування і займає 21 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, з'ясовується ступінь розроблення досліджуваної проблеми та зв'язок роботи з науковими програмами, розкривається мета і завдання дослідження, обґрунтовуються наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, визначається особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретичні і методологічні основи організаційного розвитку обслуговуючих кооперативів» розглядаються особливості формування і розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в цілому та еволюція кооперативних концепцій в аграрному секторі економіки України.

Завданнями сільськогосподарської кооперації є не лише забезпечення матеріального добробуту своїх членів, а, власне, шляхом забезпечення матеріального добробуту створити сприятливі умови для розвитку людини як особистості. „Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив” це юридична особа, утворена шляхом добровільного об'єднання фізичних або/і юридичних осіб (сільськогосподарських товаровиробників) для обслуговування господарств - членів кооперативу шляхом здійснення господарської, у тому числі й підприємницької діяльності з метою задоволення матеріальних та інших потреб членів кооперативу, при умові їх обов'язкової участі в господарській діяльності кооперативу. Побудова системи кооперативних організацій за пірамідальною схемою є однією з істотних особливостей кооперативного сектора економіки в усьому світі. Існуюча система кооперативів у сільському господарстві відповідно до українського законодавства передбачає три основні види кооперації - кредитної, сільськогосподарської та споживчої. Узагальнюючи результати дослідження, слід зазначити, що система кооперації на селі - складний та багаторівневий процес. Таким чином, відродження і розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації в Україні - це складна соціально-економічна проблема. Але вона має й багато інших аспектів: організаційний, фінансово-економічний, психологічний, юридичний і навіть політичний.

При цьому, під організаційним розвитком обслуговуючих кооперативів розуміється процес позитивних і якісних змін у структурі, способах діяльності, взаємодії і зв'язках кооперативів, з метою адаптування сільськогосподарських товаровиробників - членів кооперативів до невизначеності умов ринкового середовища та підвищення ефективності їх діяльності. Сутність організаційного розвитку залежить від змін типів економіко-соціальної спільності, а також від вмілого проектування системи (інструментів) впливу на цей розвиток, яка свідомо створюється для вирішення певних проблемних питань цього розвитку.

Організаційна форма обслуговуючого кооперативу - це форма об'єднання членів кооперативу для здійснення їх спільної діяльності в межах чітко визначеної кооперативної структури.

У другому розділі «Особливості сучасного розвитку обслуговуючих кооперативів в інфраструктурі аграрного ринку» розкриваються тенденції розвитку аграрного ринку в Україні та в досліджуваному регіоні, а також розглядаються умови формування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Оцінюючи значення кооперації в агропромисловому виробництві, варто відмітити, що лише 16,3% кооперативів, що функціонують на території Сумської області, мають пряме відношення до сільського господарства. Але значна частина підприємств інфраструктури, зокрема, підприємства споживчої кооперації, кредитна спілка, спеціалізовані обслуговуючі та споживчі товариства у своїй діяльності охоплюють і сільські території. Зростає роль кооперації і у виробництві сільськогосподарської продукції. Так, лише в 2007 р. приріст виробничих кооперативів склав 11 організацій за рік. Як показав аналіз діяльності обслуговуючих кооперативів всіх галузей, кооперація Сумщини набула стійкої тенденції розвитку. Разом з тим недостатній розвиток кооперації в аграрній сфері більшості районів свідчить, що сільськогосподарські товаровиробники не використовують наявних можливостей для реалізації їх індивідуальних інтересів через спільні дії. Негативні фактори ринку, а також відмова держави від постачальницьких і збутових функцій, зумовили розвиток обслуговуючих кооперативів в аграрній сфері Сумської області. Найбільш інтенсивно вони стали розвиватись у 2005-2007 рр., і в 2007 році їх нараховувалось 37. Безсумнівним лідером зі створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є Сумський район, де розташовано на 2007 рік 32,4% всіх кооперативів області. У початковому стані кооперативний рух перебуває в Глухівському, Лебединському, Тростянецькому, Охтирському та деяких інших районах, де діє лише по одному кооперативу і створювати їх почали лише у 2005 році. Найгірша ситуація в Буринському, Л.-Долинському та Недригайлівському районах, де немає на кінець 2007 року жодного кооперативу.

У багатьох районах кількість кооперативів коливається в межах 1-2 об'єднань місцевого масштабу, що недостатньо для ефективного прояву кооперативної взаємодії виробників та жителів сільської місцевості. Виключення становить Сумський район, де на початок 2008 року кількість кооперативів досягла 12 одиниць і постійно зростає. Проведене в табл. 1. групування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів за напрямками діяльності вказує на те, що основна маса сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів області - 40,1% - це комунально-господарчі об'єднання, які переважно орієнтуються не на виробництво, а на соціальну допомогу та обслуговування жителів сільських територій.

Таблиця 1

Групування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів різних напрямів спеціалізації за обсягом надання послуг в Сумській області у 2007 р.

Кооперативи за видами діяльності	Групи за обсягом послуг, тис. грн.	Разом
	0 - 50	51 - 100	101 - 150
Штучне запліднення, ветобслуговування	1	0	1	2
Виробництво комбікормів	1	1	1	3
Комунально-господарчі	12	3	0	15
Послуги з обробки землі, вирощування сільськогосподарської продукції	13	1	0	14
Реалізація і переробка сільськогосподарської продукції	3	0	0	3
Всього	30	5	2	37

Джерело: власні дослідження.

Тільки два кооперативи мають відношення до тваринництва: вони надають послуги зі штучного запліднення тварин, догляду за худобою, ветеринарного обслуговування, та три - з виробництва комбікормів. Проте, значна частка таких об'єднань - 37,8% ,- задіяна також і в сільськогосподарському виробничому процесі, надаючи послуги з обробітку землі та вирощування продукції рослинництва.

Варто відмітити, що вартість отриманих послуг не залежить від сервісної орієнтації кооперативів. Так, сума наданих послуг найбільшої кількості кооперативів, незалежно від профілю, становить від 0 до 50 тис. грн., що пояснює мету їх діяльності - не для отримання прибутків, а для підтримки господарчого процесу засновників кооперативу. Тому сім кооперативних об'єднань зовсім не надають послуг на сторону, а їх діяльність спрямована лише на вирішення внутрішніх проблем засновників даних кооперативів.

За орієнтацією по напрямках діяльності у Сумській області провідна роль належить сервісним обслуговуючим кооперативам, на частку яких припадає 78,6%. Також для підтримки функціонування об'єктів соціальної інфраструктури в Сумській області діють сервісні кооперативи з комунально-побутового обслуговування населення. 23 з 37 кооперативів, тобто 62,7%, надають комунальні послуги сільському населенню. Із загальної кількості обслуговуючих кооперативів на багатопрофільні кооперативи припадає 21,6%. І це є дуже позитивним, бо саме вони дозволяють оптимізувати обсяги й асортимент наданих послуг, підвищувати завантаженість і ефективність використання наявної техніки, значно скоротити загальні витрати. Кооперативи такого типу здатні найбільш дієво підтримувати сільгоспвиробників, вирішуючи питання постачання та ремонту техніки, надання різних видів послуг, виконання робіт за вигідними для своїх засновників цінами (за собівартістю). Такі кооперативи, як свідчить практика, забезпечують на районному рівні взаємовигідні економічні відносини між аграрними товаровиробниками та підприємствами - постачальниками, відстоюючи інтереси насамперед своїх членів. Найбільш прийнятним варіантом організації таких кооперативів є їх створення на основі наявних майже в кожному районному центрі сервісних структур (технічних, агрохімічних тощо), що мають відповідну матеріально - технічну базу.

Аналіз специфічних сторін функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів показав, що основна їх мета - не отримання прибутку, а надання послуг співзасновникам. Обслуговування сторонніх осіб здійснюється за залишковим принципом. 21 з 37 функціонуючих кооперативів отримує прибутки від послуг не членам кооперативів, інші співпрацюють лише з членами кооперативів. Оцінка існуючого в Сумській області стану розвитку обслуговуючих кооперативів показує, що на даний момент їх діяльність є недостатньою для вирішення проблем сільськогосподарських товаровиробників, а набір послуг неповним і недосконалим.

У третьому розділі «Перспективні напрями організаційного розвитку обслуговуючих кооперативів» запропоновано систему використання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для стабілізації сільськогосподарського виробництва та розвитку сільських територій.

В умовах кризи, яка спостерігається не лише в сільському господарстві України, але й в усій світовій економіці, створення системи кооперації - це один з найбільш прийнятних варіантів забезпечення виживання виробників різних рівнів. При формуванні зазначеної системи пропонується йти від найбільш простих форм кооперування до все складніших, що дозволить створити систему з мінімальними грошовими витратами і через поступове нарощування масштабів і сфери діяльності кооперативних об'єднань забезпечить стабілізацію розвитку сільської території в цілому.

Актуальними напрямками розвитку обслуговуючої кооперації є обґрунтування загальної концепції організаційного розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і впровадження моделей кооперативів різного профілю зокрема, формування територіальних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів при сільських громадах. Територіальний багатофункціональний обслуговуючий кооператив - це об'єднання, що поєднує в собі систему державного управління з кооперуванням всіх суб'єктів економічної діяльності на території сільської громади. Запропонована в дослідженні організаційна модель такого кооперативу представляє собою форму реалізації державних інтересів у сфері стабілізації розвитку сільських територій. У відповідності до особливостей сільської території і можливих напрямків її розвитку дана модель може бути модифікована згідно з виявленими пріоритетами. Учасникам багатофункціонального обслуговуючого кооперативного об'єднання надаються послуги, що не лише реалізують виробничі інтереси, а й відповідають всім сферам життя села. Така система кооперування дозволяє жителям села переходити до самостійного вирішення більшості проблем, що виникають в їх житті, не чекаючи на сторонню допомогу, виходити з кризи. При цьому, більш вираженою стає незалежність в економічному та правовому плані сільських громад, виробників сільськогосподарської продукції, а також і сільських рад від негативного впливу зовнішніх факторів.

Головною стратегічною метою територіальних багатофункціональних обслуговуючих кооперативів як центрів місцевого розвитку повинно стати забезпечення сприятливих умов життєдіяльності населення та поглиблення і розширення виробничих і соціальних зв'язків між поселеннями різних рангів, зміцнення їх економічної бази. Створення кооперативів повинне орієнтуватися на наявність ресурсів його співзасновників для забезпечення початкового пайового внеску та подальших пайових платежів. В дослідженні запропонована методика визначення пайових внесків та персоніфікованої ефективності від участі кожного члену кооперативу в його діяльності. Умовою формування внеску на пай є оцінка необхідного вкладення на отримання мінімуму послуг кооперативу. Величину пайової частки внеску рекомендується визначати у відповідності до масштабів робіт, які планує виконувати сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, за наступною формулою:

, (1)

де - внесок на одиницю обслуговування, грн.; - загальна вартість майна кооперативу, грн.; i - порядковий номер кожного майнового об'єкту; n - кількість майнових об'єктів кооперативу, шт.; - поточні витрати на i - й рік функціонування кооперативу, грн.; - загальна кількість обслуговуваних об'єктів, або потужність виробництва всіх учасників колективу (умовних голів - для тваринництва, умовних гектар - для рослинництва, умовних тракторів - для техсервісу і т.д.).

Враховуючи, що специфічною й найхарактернішою рисою сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу є те, що його члени поєднують в одній особі співвласника кооперативного підприємства та його клієнта, прибутки у самого обслуговуючого кооперативу не є основним завданням його діяльності. Загальне визначення ефективності діяльності такого кооперативу пропонується здійснювати за формулою 2.

(2)

де - ефективність сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, грн.; - загальний приріст доходів учасників кооперативу після введення його системи обслуговування в дію, грн.; - загальний приріст видатків учасників кооперативу після введення його системи обслуговування в дію, грн.; Дпс - доходи від надання послуг стороннім особам (не учасникам кооперативу), грн.; Ввнп - видатки на утримання кооперативу в наступному періоді, грн.

Персоніфіковану ефективность від участі кожного члену кооперативу в результатах його діяльності, рекомендується визначати за формулою 3:

, (3)

де - індивідуальний ефект від участі в сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі, грн.; - вартість валової продукції -того учасника, грн.; - вартість видатків -того учасника, грн.; - частка в доходах від надання сторонніх послуг, грн.; - видатки на утримання кооперативу в наступному періоді для кожного учасника, грн.

У сучасних умовах є два напрямки формування обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів: це створення спеціалізованих кооперативних об'єднань, що орієнтуються на обслуговування окремого виду діяльності, і формування багатопрофільних кооперативних об'єднань, які охоплюють не лише виробничу, а й інші сфери життєдіяльності села. Узагальнюючи наукові дослідження, можна визначити спеціалізований сільськогосподарський обслуговуючий кооператив як колективне об'єднання сільськогосподарських виробників будь-якого рівня, що надає їм спеціалізовані послуги одного виду. У системі обслуговуючої кооперації потрібно виділити той фактор, що кооператив обслуговує і тих, хто не є членом кооперативу, але на прибуткових умовах і за залишковим принципом, якщо є ресурс після задоволення інтересів його членів. Навіть у випадку мінімальної кооперації такої, як об'єднання зусиль по транспортуванню виробленого молока і молокопродуктів на ринок, вигідність обслуговуючої кооперації є безсумнівною. Це підтверджується розрахунками для різних сільрад Охтирського району, представленими в таблиці 2.

Таблиця 2

Оцінка ефективності при організації кооперативного обслуговування збуту молока для сільрад Охтирського району на 2010 рік

Назва сільської ради	Загальні витрати. тис. грн..	Виручка від власного збуту, тис. грн..	Прибуток, тис. грн	Ефект від кооперування, тис. грн.
				Всього	на 1 корову
Чупахівська	134,14	302,22	168,08	114,26	1,38
Бакирівська	271,19	611,01	339,82	203,11	3,12
Бугруватська	277,02	624,15	347,13	221,73	1,33
Височанська	116,64	262,80	146,16	99,36	1,87
В'язівська	299,38	674,52	375,14	247,32	1,92
Гнилицька	65,12	146,73	81,61	54,14	1,15
Грінченківська	199,26	448,95	249,69	166,66	1,65
Грунська	780,52	1758,57	978,05	656,85	4,76
Довжицька	214,81	483,99	269,18	181,88	1,40
Кардашівська	60,26	135,78	75,52	51,34	0,40
Карпилівська	327,56	738,03	410,47	280,72	4,25
Комишанська	123,44	278,13	154,69	106,43	0,98
Куземинська	252,72	569,40	316,68	219,18	1,41
Лантратівська	213,84	481,80	267,96	186,56	2,52
Лутищенська	57,35	129,21	71,86	50,32	0,40
Малопавлівська	255,64	575,97	320,33	225,65	3,27
Олешнянська	601,67	1355,61	753,94	534,19	3,04
Пологівська	179,82	405,15	225,33	160,58	1,59
Рибальська	520,02	1171,65	651,63	467,05	4,67
Сонячненська	73,87	166,44	92,57	66,73	0,83
Староіванівська	84,56	190,53	105,97	76,82	1,28
Хухрянська	157,46	354,78	197,32	143,86	0,62
Чернеччинська	260,50	586,92	326,42	239,32	1,13
Всього	5526,79	12452,34	6925,55	4754,06	1,83

Джерело: власні дослідження.

Формування спеціалізованих кооперативів із наданням одного виду послуг, доцільне для особистих селянських та фермерських господарств з невеликими обсягами виробництва. Кожен власник, при цьому, може отримати додаткового від 0,4 тис. грн. до 4,76 тис. грн. прибутку; розмір прибутку залежатиме від відстані до ринків збуту та витрат на збут. Основна увага при формуванні обслуговуючих кооперативів такого типу має бути зосереджена на пошуку як внутрішніх резервів, які б сприяли зростанню обсягів виробництва молока, так і підвищенню конкурентоспроможності селян-товаровиробників. Створення обслуговуючих кооперативів з переробки і збуту молока особистими господарствами населення є більш перспективним, порівняно з великомасштабними сільськогосподарськими виробниками, що використовують найману робочу силу, через те, що господарства населення прагнуть мінімізувати свої витрати.

Порівняння ефекту від кооперування для сільських рад Охтирського району вказує на те, що ефект залежить від обсягів виробництва і віддаленості від ринків збуту: чим віддаленіший населений пункт (Грунська, Олешнянська, Рибальська сільські ради), тим більш ефективним є кооперування зі збуту молока і молочних продуктів. У розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів значну роль повинна відігравати державна влада. Особливо потребує державної підтримки створення сільськогосподарської обслуговуючої кооперації особистими селянськими господарствами. Дослідження системи регулювання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Сумської області показує, що держава, через Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, приймає на себе основне навантаження по фінансуванню зазначених кооперативних структур.

Для удосконалення механізму державного регулювання розвитку обслуговуючої кооперації в роботі запропонована модель стабілізаційної державної підтримки організаційного розвитку обслуговуючих кооперативів яка представлена на рис. 1. Основу цієї моделі складають наступні положення: розробка загальної стратегії розвитку сільської території; формування чітких завдань по виробництву продукції і надання послуг; створення робочих місць; забезпечення доходів та розвитку соціальної інфраструктури села. Такий підхід дозволяє довести до свідомості жителів даної території значення кооперування в підвищенні їх добробуту. Подальший організаційний розвиток системи обслуговуючої кооперації в сільському господарстві є головним фактором стабілізації його економіки в сучасних умовах і в майбутньому. Кооперативна складова інфраструктури об'єднує сільгосп-товаровиробників для здійснення ринковій діяльності на основі їх добровільного залучення до процесів вертикальної інтеграції на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. В дослідженні розроблена і запропонована Програма розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів регіону, на реалізацію якої передбачено вкладання бюджетних коштів, у тому числі з обласного - 9,5 млн. грн. і з районних бюджетів 6,2 млн. грн. Підтримка системи обслуговуючої кооперації та контроль за її діяльністю дозволять виробити загальну стабілізаційну стратегію розвитку сільських територій.

Пропозиції щодо формування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в інфраструктурі аграрного ринку, використання територіальної концепції формування базового рівня кооперації з поступовим нарощуванням

вертикальних зв'язків знизу вгору, за умов державного стимулювання, забезпечать ефективне вирішення проблем виробничого, ринкового та соціального характеру для виробників сільськогосподарської продукції.

Рис. 1. Стабілізаційна модель державної підтримки формування територіальних обслуговуючих кооперативів

Джерело: власні дослідження.ВИСНОВКИ

Результатом проведеного дисертаційного дослідження є висвітлення теоретико-методичних положень та визначення напрямів розв'язання наукового завдання удосконалення функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для стабілізації розвитку сільських територій. Отримані результати дозволяють сформулювати висновки, розробити пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення і свідчать про досягнення мети і виконання поставлених завдань:

1. Існуючий на сьогодні понятійний апарат проблеми, яка досліджується, характеризується недостатньо чітким визначенням сутності окремих категорій. Зважаючи на це, в першому розділі дисертації запропоновані скореговані і уточнені трактування ключових термінів. В інтерпретації поняття «сільськогосподарський обслуговуючий кооператив» увага акцентується на тому, що такий кооператив можна визначити як юридичну особу, утворену шляхом добровільного об'єднання фізичних або/і юридичних осіб (сільськогосподарських товаровиробників) для обслуговування господарств членів кооперативу шляхом здійснення господарської, у тому числі підприємницької, діяльності з метою задоволення матеріальних та інших потреб членів кооперативу. Спеціалізований сільськогосподарський обслуговуючий кооператив пропонується розглядати як колективне об'єднання сільськогосподарських виробників будь-якого рівня, що надає їм спеціалізовані послуги одного виду. Територіальний багатофункціональний обслуговуючий кооператив визначено як кооперативне об'єднання, що поєднує в собі систему державного управління з кооперуванням суб'єктів економічної діяльності на території сільських громад. Під організаційним розвитком обслуговуючих кооперативів розуміється процес якісних позитивних змін в структурі, засобах діяльності і в економічних взаємозв'язках кооперативів з метою адаптування сільськогосподарських товаровиробників - членів кооперативів до мінливих умов ринкового середовища та підвищення їх ефективності і конкурентоспроможності.

2. Організаційний розвиток обслуговуючої кооперації пов'язаний з тенденціями і динамікою розвитку ринкової інфраструктури. Вивчення тенденцій розвитку інфраструктури регіонального аграрного ринку дозволило сформулювати основні з них. До їх числа відносяться: досить активний чисельний приріст суб'єктів інфраструктури, так в 2008 році в порівнянні з 2001 роком їх чисельність зросла на 35%, кількість обслуговуючих кооперативів за цей період збільшилася на 26 одиниць; основними представниками сільськогосподарських товаровиробників на регіональному аграрному ринку є торгові доми, послуги інших суб'єктів інфраструктури є менш доступними; значно скоротилися в досліджуваному періоді інфраструктурні послуги для особистих селянських господарств. Так кількість заготівельних пунктів у 2008 році в порівнянні з 2003 роком зменшилася на 30 %; основна частина суб'єктів інфраструктури працює тільки із великими та середніми сільськогосподарськими підприємствами; відносини сільськогосподарських товаровиробників з багатьма суб'єктами інфраструктури є досить проблемними і не забезпечують захисту інтересів останніх. Для суб'єктів малого агробізнесу, зокрема фермерських господарств, розвиток обслуговуючих кооперативів є ключовим напрямком формування інфраструктури аграрного ринку.

3. Здійснення комплексного аналізу сільськогосподарського виробництва регіону (Сумська обл.) та оцінка стану розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів дозволили визначити особливості організаційного розвитку зазначених кооперативів. До числа таких особливостей відносяться: низькі темпи зростання кількості обслуговуючих кооперативів в аграрному виробництві (на початок 2008 року їх було 37 одиниць, в той час як мінімальна потреба в даній організаційній формі складає біля 190 одиниць); найбільша кількість кооперативів функціонує на напрямках надання комунально-господарських послуг (40,1%) і послуг з обробітку землі та вирощування сільськогосподарських культур (37,8%); дуже нерівномірне розповсюдження обслуговуючих кооперативів по районах області: 32,4% працює в Сумському районі, а в трьох районах їх взагалі немає; 81% кооперативів відноситься до числа дрібних (річна вартість наданих послуг в середньому на кооператив складає 7,4 тис. грн..); 78,5% із загальної кількості обслуговуючих кооперативів складають сервісні кооперативи; 43,2% обслуговуючих кооперативів є дійсно неприбутковими, інші кооперативи (21) надають послуги як членам так і не членам кооперативів, отже отримували певний додатковий прибуток. Наведені цифри свідчать про дуже низький рівень організаційного розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в інфраструктурі аграрного ринку регіону, який не забезпечує вирішення проблем сільськогосподарських товаровиробників.

4. Подальший організаційний розвиток обслуговуючих кооперативів потребує уточнення методологічних підходів до класифікації моделей сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, з цією метою запропоновано виділяти такі організаційні форми кооперативів: глибоко спеціалізовані обслуговуючі кооперативи; обслуговуючий кооператив виробників продукції тваринництва; обслуговуючий кооператив зі спільного використання техніки і матеріально-технічного постачання; обслуговуючий кооператив виробників продукції рослинництва; сільськогосподарський багатофункціональний кооператив виробників сільськогосподарської продукції та територіальні обслуговуючі кооперативи.

5. Запропонована оновлена концепція перспективного розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. В основних положеннях концепції вперше обґрунтовано організаційно-економічну модель поступального розвитку обслуговуючих кооперативів, побудовану на засадах системності і пов'язану з формуванням мережі кооперативних структур різного рівня спеціалізації. Відмінністю концепції від інших концептуальних підходів є те, що формування системи обслуговуючих кооперативів розглядається як складний поступальний процес, пов'язаний з довгостроковим розвитком сільських територій. Зазначений процес включає розвиток як вертикальної так і горизонтальної кооперації, створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів при сільських громадах, впровадження територіальних багатофункціональних кооперативів та кооперативних об'єднань. Запропоновано модель територіального багатофункціонального кооперативу, яка формує новий підхід до розвитку сільського самоврядування; надано теоретичне обґрунтування та методичне забезпечення побудови моделей інших організаційних форм кооперативів (багатофункціональний обслуговуючий кооператив зі спеціалізацією в тваринництві, багатофункціональний обслуговуючий кооператив зі спеціалізацією в рослинництві, обслуговуючий кооператив з матеріально-технічного постачання і спільного використання техніки, багатофункціональний обслуговуючий кооператив з орієнтацією на сільськогосподарське виробництво).

6. Реалізація оновленої концепції розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів дозволяє забезпечити нові можливості сільських громад, щодо створення кооперативів на їх територіях. До числа таких можливостей можна віднести: формування ефективних виробничих умов для всіх форм економічної діяльності; підвищення привабливості життя в сільській місцевості; розвиток окремих елементів інфраструктури за рахунок власних ресурсів; забезпечення здорової соціальної і психологічної атмосфери та вирішення питань соціального захисту; формування системи ефективного збуту продукції сільськогосподарських товаровиробників; можливість координувати діяльність і створення механізмів спільного вирішення виробничих і соціально побутових проблем, тощо.

7. Розвиток обслуговуючої кооперації потребує фінансово-ресурсного забезпечення. Одним з напрямків фінансового забезпечення може стати державна підтримка, яка передбачає накопичення фінансових ресурсів за рахунок часткового перерозподілу бюджетних коштів, що надходять в сільські ради на фінансування програм розвитку сільських територій, коштів населення та фірм інвесторів. Запропоновані критерії і методика перерозподілу державного інвестування, яке може відіграти роль каталізатора відродження села за рахунок розвитку обслуговуючої кооперації на сільських територіях.

8. Одним з напрямків організаційного розвитку обслуговуючих кооперативів є подальше удосконалення системи внутрішніх економічних відносин кооперативів, зокрема, вирішення питань щодо визначення розмірів пайових внесків та ефективності від участі членів кооперативу в його діяльності. З метою вирішення зазначених проблем в дослідженні запропонована методика визначення пайових внесків і персоніфікованої (індивідуальної) ефективності від участі кожного члену в результатах діяльності кооперативу; напрацьований математичний апарат визначення цих показників. Відмінністю методики є те, що вона може використовуватись в різних за профілем діяльності обслуговуючих кооперативах, зокрема в багатопрофільних кооперативах.

9. Концепція розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів повинна орієнтуватись на органічне їх поєднання з іншими інфраструктурними елементами ринку, за умови використання територіального принципу формування базового рівня кооперації з поступовим нарощуванням вертикальних зв'язків знизу вгору. Важливим для формування ефективного входження сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в сучасну інфраструктуру аграрного ринку є подальший розвиток Національної спілки сільськогосподарських кооперативів і входження всіх існуючих обслуговуючих кооперативів до неї.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Єфанов В. А. Використання державної підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як спосіб стабілізації агропромислового виробництва в Сумській області / В. А. Єфанов // Вісник Харківського НАУ. Серія: Економіка АПК і природокористування . - Х., 2008. - № 9. - С. 217 - 221.

Єфанов В. А. Роль обслуговуючих кооперативів в інфраструктурі аграрного ринку / В. А. Єфанов // Вісник Сумського НАУ. Серія: Фінанси і кредит. - Суми, 2004. - Вип. 2(17). - № 6. - С. 112 - 114.

Єфанов В. А. Територіальні обслуговуючі кооперативи як перспективна модель кооперації на селі / В. А. Єфанов // Вісник Харківського НАУ. Серія: Економіка АПК і природокористування. - Х., 2009. - № 10. - С. 120 - 126.

Єфанов В. А. Формування обслуговуючих кооперативів в інфраструктурі регіонального аграрного ринку: проблеми та шляхи вирішення / В. А. Єфанов // Вісник Харківського НАУ. Серія: Економіка АПК і природокористування. -Х., 2003. - №4. - С. 154 - 163.

Єфанов В. А. Формування обслуговуючих кооперативів у сільськогосподарському виробництві / В. А. Єфанов // Вісник Харківського НАУ. Серія: Економіка АПК і природокористування. - Х., 2007. - №9. - С. 140 - 144.

Єфанов В. А. Аналіз факторів впливу на розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації / В. А. Єфанов, О.В. Маслак // Вісник Сумського НАУ. Серія: Економіка і менеджмент. - Суми, 2008. - Вип. 7/2. - С. 35 - 38.

Єфанов В. А. Напрямки підтримки розвитку кооперування в агропромисловому комплексі / В. А., Єфанов , С. К. Полтавський // Вісник Харківського НАУ. Серія: Економіка АПК і природокористування. - Х., 2004. - № 9. - С. 46 - 52.

Єфанов В. А. Методика розрахунку ефективності роботи сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу / В. А. Єфанов // Вісник Харківського НТУСГ. Серія: Економічні науки. - Х., 2009. - Вип. 84. - С. 148 - 154.

Єфанов В. А. Особливості спеціалізації сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в умовах аграрного ринку Сумської області / В. А. Єфанов // Наука й економіка: наук.-теорет. журн. Хмельницького економічного університету. - Переяслав-Хмельницький, 2009. - Вип. 3(15), Т. 2. - С.139 - 144.

Єфанов В. А. Формування ефективного механізму створення спеціалізованих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів / В. А. Єфанов // Вісник Харківського НАУ. Серія : Економіка АПК і природокористування. - Х., 2009. - № 6. - С. 217 - 223.

Єфанов В. А. Формування територіальних обслуговуючих кооперативів, як напрямок стабілізації сільських територій / В. А. Єфанов // Аграрний вісник Причорномор'я: зб. наук. пр. Серія: Економічні науки / Одеський НАУ. - Одеса, 2009. - Вип. 49. - С. 56 - 62.

Брюховецький І. М. Основи формування та функціонування аграрного ринку : навч. посібник / за ред. І. М. Брюховецького; І. М. Брюховецький, Р. О. Трепалін, В. І. Пономаренко, В. А. Єфанов [та ін.]. - Суми: Козацький вал, - 2001. - 288 с.

Єфанов В. А. Особливості формування обслуговуючих кооперативів в сільськогосподарському виробництві України в сучасних умовах / Єфанов В. А. // Аграрний форум - 2008 : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (15-18 жовтня 2008 р.) / Сумський національний аграрний університет. - Суми, 2008. - С. 259.

АНОТАЦІЯ

Єфанов В.А. Розвиток обслуговуючих кооперативів в інфраструктурі аграрного ринку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Сумський національний аграрний університет. - Суми, 2009.

Дисертація присвячена розробці комплексу заходів і рекомендацій щодо формування й підвищення ефективності обслуговуючих кооперативів в системі інфраструктури аграрного ринку.

Розглянуто специфіку функціонування, основні риси та умови створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Проаналізовано сучасні особливості діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Сумській області, їх спеціалізацію та особливості розміщення. Визначено специфіку формування спеціалізованих та багатопрофільних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, оцінено варіанти їх розвитку від простих до більш складних організаційних форм. Визначено роль, місце та основні напрями державної підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для стабілізації і розвитку сільських територій.

Ключові слова: кооперація, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, стабілізаційна модель, державна підтримка, організаційний розвиток, ефективність, інфраструктура.

АННОТАЦИЯ

Єфанов В.А. Развитие обслуживающих кооперативов в инфраструктуре аграрного рынка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Сумской национальный аграрный университет. - Сумы, 2009.

Диссертация посвящена разработке комплекса мероприятий и рекомендаций относительно формирования и повышения эффективности обслуживающих кооперативов в системе инфраструктуры аграрного рынка. Ориентируясь на постепенное развитие сельскохозяйственной обслуживающей кооперации от простых организационных форм к более сложным, разработана схема вертикального развития обслуживающих кооперативов в сельском хозяйстве, которая, базируясь на сельскохозяйственном производстве, охватывает как внутреннюю, так и внешнюю среду хозяйственной деятельности села. Такое объединение позволяет аграрным производителям реально влиять на сферу послепроизводственного продвижения продукции (заготовка, переработка, сохранение, торговля); снижает давление коммерческо-посреднических структур, которые заполнили нишу в материально-техническом снабжении; компенсирует отсутствие стартового капитала и повышает доверие кредитных учреждений к новому типу бизнеса.