Еколого-економічна безпека розвитку сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

ХРОМУШИНА Людмила Анатоліївна

Житомир - 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

екологічний економічний безпека сільськогосподарський

Актуальність теми дослідження. Стратегія сталого розвитку економіки України визначається, перш за все, з позиції національної безпеки, взаємопов'язаними та взаємозалежними складовими якої виступають екологічна та економічна безпека розвитку. Економічна безпека стала як ніколи залежною від стану екологічних систем. Ії забезпечення не може бути відокремленим від екологічних основ виробничої сфери. Такий взаємозв'язок необхідно розглядати на підставі комплексного аналізу соціально-економічних та еколого-економічних показників розвитку суспільства. Екологічна ситуація за останні роки погіршилася настільки, що відтепер саме від неї залежатиме як економічний стан суб'єктів господарювання та економіки в цілому, так і забезпечення населення якісним продовольством, а саме - продовольча безпека країни. Вибір теми дисертаційного дослідження, визначення його мети, завдань та структури зумовлено необхідністю становлення еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств як основних виробників продовольства.

Зазначені проблеми знайшли своє відображення у наукових працях відомих дослідників-економістів та енвайронменталістів. Еколого-економічні аспекти функціонування сільськогосподарських підприємств досліджено у працях В.Г. Андрійчука, В.А. Борисової, П.С. Березівського, О.О. Веклич, Б.М. Данилишина, Н.В. Зіновчук, О.Л. Кашенко, Ю.Л. Лузана, П.Т. Саблука, П.В. Тархова, О.М. Царенка, А.В. Чупіса та ін. Проблеми формування та встановлення ресурсо-екологічної та продовольчої безпеки досліджували С.М. Бобилєв, А.Б. Качинський, П.А. Лайко, І.І. Лукінов, Л.Г. Мельник, В.М. Трегобчук, Є.В. Хлобистов, В.П. Щербань та ін. Водночас, наукові положення теоретичного та практичного значення для екологобезпечного економічного розвитку сільськогосподарських підприємств залишаються недостатньо визначеними. Особливе значення має дослідження проблеми становлення еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств та формування відповідного організаційно-економічного механізму. Цим зумовлено необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження використані при виконанні науково-дослідних тем Сумського національного аграрного університету: «Фінансове забезпечення інноваційного розвитку АПК» (номер державної реєстрації 0105U001719) та «Розробка науково-практичних засад фінансово-економічного механізму раціонального природокористування» (номер державної реєстрації 0105U001720). Зокрема, автором обґрунтовано необхідність становлення еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств та запропоновано відповідний організаційно-економічний механізм, а також пропозиції щодо її фінансового забезпечення.

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці теоретико-методологічних та практичних рекомендацій щодо становлення еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств регіону.

Реалізація поставленої мети обумовлює необхідність вирішення таких завдань:

· визначити сутність еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств та узагальнити еколого-економічні аспекти їх розвитку;

· узагальнити зарубіжний досвід еколого-економічної безпеки у контексті його застосування в Україні;

· визначити сучасний стан еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств регіону;

· визначити дієвість економічних інструментів еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств регіону;

· уточнити комплекс інформаційного забезпечення оцінки еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств;

· розробити методику оцінки рівня еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарського підприємства;

· обґрунтувати теоретичні засади формування організаційно-економічного механізму еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств та доповнити існуючу структуру джерел її фінансового забезпечення;

· запропонувати перспективні напрями розвитку сільськогосподарських підприємств на основі екологізації виробництва.

Об'єктом дослідження є процес досягнення еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств Сумської області. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів становлення еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення наукових розробок вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем збалансованого розвитку економіки, зокрема, сільського господарства, ресурсно-екологічної та продовольчої безпеки.

У процесі дослідження використано набір спеціальних методів економічних досліджень: абстрактно-логічний (при узагальненні теоретико-методологічних засад еколого-економічного розвитку сільськогосподарських підприємств); системного аналізу (при дослідженні рівня еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств та дієвості економічних інструментів еколого-економічної безпеки); монографічний (проведення оцінки рівня еколого-економічної безпеки розвитку на прикладі окремого господарюючого суб'єкта); статистико-економічний метод, зокрема, його прийоми - графічний, порівняння (для виявлення тенденцій розвитку досліджуваних явищ та встановлення причин зміни їх параметрів); екстраполяції рядів динаміки (при здійсненні прогнозних розрахунків розмірів компенсаційно-штрафних платежів при порушенні природоохоронного законодавства).

Інформаційна база дослідження. Інформаційними джерелами дослідження слугували відповідні Закони України, офіційні дані Державного комітету статистики України та Сумського обласного управління статистики, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, оперативна інформація Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації, первинна документація сільськогосподарських підприємств, періодичні видання, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-фахівців з проблеми дослідження, інформаційні ресурси світової комп'ютерної інформаційної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів визначається сукупністю теоретичних і методологічних положень, висновків щодо становлення еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств у регіоні і полягає у наступному:

вперше:

· запропоновано інтегрально-критеріальну оцінку еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарського підприємства, що передбачає аналіз його економічної, екологічної діяльності та соціального стану і надає можливості визначити рівень цієї безпеки та чинники, які вплинули на результат оцінки;

уточнено:

· визначення сутності еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств, що, на відміну від існуючих, передбачає підтримку економічного розвитку сільськогосподарських підприємств з урахуванням вимог екологічної безпеки (екологічно чиста продукція, екологічно чисте виробництво, екологічно чисті агросистеми) з метою забезпечення населення якісним продовольством та покращення демографічної ситуації;

· комплекс інформаційного забезпечення оцінки еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств, який формується з внутрішніх та зовнішніх джерел надходження інформації, що, на відміну від існуючих, охоплює доступну офіційну інформацію, яка дозволяє розраховувати відповідні показники і надає можливості об'єктивно проаналізувати та оцінити рівень такої безпеки як самими сільськогосподарськими підприємствами, так і іншими зацікавленими особами (інвесторами, контролюючими органами);

набули подальшого розвитку:

· теоретико-методологічні засади організаційно-економічного механізму продовольчої безпеки регіону на основі пропозицій щодо формування забезпечувального організаційно-економічного механізму еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств, як взаємодію економічних методів та важелів, нормативно-правового, методичного, інформаційного забезпечення;

· фінансове забезпечення еколого-економічної безпеки функціонування сільськогосподарських підприємств на основі систематизації джерел надходжень, акумуляції коштів у джерелах фінансування та напрямів видатків для фінансування природоохоронних заходів, що передбачає створення та функціонування поряд з традиційними джерелами позабюджетного регіонального фонду охорони навколишнього природного середовища як альтернативи існуючим бюджетним фондам охорони навколишнього природного середовища;

· пропозиції щодо стимулювання виробництва екологічно чистої продукції сільськогосподарськими підприємствами за допомогою економічних стимулів та економічних санкцій на основі відповідного організаційно-правового забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового дослідження представлені пропозиціями та рекомендаціями щодо становлення еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств (як складової продовольчої безпеки) у регіоні, формування відповідного організаційно-економічного механізму та можуть використовуватися для оцінки і класифікації сільськогосподарських підприємств за рівнем безпеки; реалізації регіональних програм покращення стану агросистем, розвитку екологічного аграрного підприємництва для формування агроекологічного іміджу регіону та продовольчого забезпечення. Зазначені пропозиції та рекомендації прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації (довідка № 09/858 від 08.05.2008 р.). Рекомендації дисертаційного дослідження щодо застосування інтегрально-критеріального показника при проведенні екологічної паспортизації сільськогосподарських підприємств, напрямів екологізації виробництва використано у практичній діяльності ТОВ «Агрофірма «Лан» (довідка № 1 від 16.01.2009 р.) та ТОВ «Агрофірма «Владана» (довідка № 17 від 05.02.2009 р.). Результати дисертаційного дослідження використовуються при викладанні дисциплін «Фінанси природокористування», «Страхування в АПК», «Оподаткування в АПК» у навчальному процесі Сумського національного аграрного університету (довідка № 286 від 06.02.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною науковою роботою автора. Представлені у дисертаційній роботі результати наукових досліджень отримано автором особисто і містяться в одноосібно опублікованих роботах.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК» (м. Суми, 2003 р.); Всеукраїнська наукова конференція молодих учених (м. Умань, 2005 р.); науково-практична конференція викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету (м. Суми, 2005 р.); науково-практична конференція викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (м. Суми, 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Аграрний форум - 2006» (м. Суми, 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених, присвячена 30-й річниці заснування Сумського національного аграрного університету «Аграрний форум - 2007» (м. Суми, 2007 р.); науково-практична конференція викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (м. Суми, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 14 наукових працях, з них 5 - у наукових фахових виданнях (1,85 д.а.), є одноосібними. Загальний обсяг публікацій становить 3,3 обл.-вид. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (148 найменувань) та 5 додатків. Повний обсяг роботи - 162 сторінки, містить 19 таблиць, 18 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, сформульовано її мету, завдання, об'єкт, предмет, методологію та методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію та особистий внесок здобувача.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств» -визначено сутність та принципи еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств; узагальнено еколого-економічні аспекти розвитку сільськогосподарських підприємств та зарубіжний досвід у контексті його застосування в Україні.

На основі досліджень сучасних наукових поглядів доведено, що національна безпека будь-якої країни залежить не тільки від соціально-економічних і політичних факторів, а також визначається екологічною ситуацією як в самій країні, так і за її межами. Визначено, що продовольча безпека країни досягається за умови становлення інтегральної еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств, яку пропонується розглядати як економічний розвиток сільськогосподарських підприємств з урахуванням вимог екологічної безпеки (екологічно чиста продукція, екологічно чисте виробництво, екологічно чисті агросистеми) з метою забезпечення населення якісним продовольством та покращення демографічної ситуації (рис. 1).

Рис. 1. Схема еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств

У даному контексті розвиток сільськогосподарських підприємств передбачає процес гарантованого забезпечення усіх членів суспільства високоякісними, екологічно безпечними та чистими продуктами харчування з метою задоволення фізіологічних потреб людини, підтримки фізичного та психічного здоров'я нації на умовах екологічно зрівноваженого використання, збереження та відтворення природних ресурсів. Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) підсилює актуальність такого процесу, оскільки сільськогосподарська продукція має задовольняти внутрішні потреби у продовольстві та бути конкурентоспроможною на зовнішньому ринку.

Встановлено, що подальший розвиток сільського господарства можливий лише при обов'язковому врахуванні екологічних вимог, практичному застосуванні агробіологічних знань, що передбачає процес екологізації сільськогосподарського виробництва, який спрямований на зниження потреби у залученні природних ресурсів агросистем до сільськогосподарського виробництва. Основним завданням екологізації сільськогосподарського виробництва є перехід до екологічного підприємництва для випуску екологічно чистої продукції, яка є визначальною при встановленні продовольчої безпеки країни. Перехід до екологічно орієнтованої підприємницької діяльності у сільському господарстві передбачає становлення та розвиток екологічного ринку з власною інфраструктурою: екострахування, екоаудит, екобанки, екоінвестування тощо.

Визначено, що зростання економічної потреби у природних ресурсах створює проблеми їх збереження та відтворення, які насьогодні є транснаціональними. Світова спільнота має позитивний досвід дотримання вимог еколого-економічної безпеки. Міжнародні екологічні організації проводять практичну діяльність, спрямовану на екологічне вдосконалення економічних відносин у національному та міжнародному масштабах. Вивчення, адаптоване застосовування та розширення зарубіжного досвіду для досягнення безпечного рівня відносин між економікою та навколишнім природним середовищем буде корисним для України.

У другому розділі - «Сучасний стан еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств» - визначено сучасний стан еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств, проведено аналіз дієвості економічних інструментів еколого-економічної безпеки, визначено комплекс відповідного інформаційного забезпечення.

Динаміка показників ефективності використання сільськогосподарських угідь у Сумській області у 2005-2007 рр. свідчить, що поряд з високим коефіцієнтом освоєння землі (понад 73 %) спостерігається тенденція скорочення посівних площ на 66,2 тис. га. Таке скорочення зумовило зменшення коефіцієнта використання ріллі на 5,5 %, при цьому коефіцієнт розораності залишається на одному рівні (табл. 1).

Таблиця 1. Ефективність використання сільськогосподарських угідь у Сумській області, 2005-2007 рр.

Землекористування у такий спосіб не можна оцінювати як ефективне. Водночас спостерігається щорічний від'ємний баланс гумусу, підвищення кислотності, ущільнення, прогресують водна ерозія ґрунтів та інші деградаційні процеси, які підживлюються техногенним навантаженням промислових об'єктів та автотранспорту.

Встановлено, що обсяги продукції сільського господарства у порівняних цінах 2005 р. у 1995-2007 рр. скоротилися на 47 %. При цьому питома вага господарств населення у виробництві сільськогосподарської продукції досягла 64 %, тоді як частка сільськогосподарських підприємств - 36 %, що ставить під загрозу продовольчу безпеку регіону.

Падіння обсягів виробництва сільськогосподарськими підприємствами зумовило зниження рівня життя населення та погіршення соціально-економічних умов. Понад 50 % мешканців області отримують доходи, нижчі за показник прожиткового мінімуму, що певною мірою спричиняє загострення проблеми недостатності харчування значного прошарку населення. Порівняння рівня споживання основних продуктів харчування у 2007 р. з науково обґрунтованими нормативами довело, що фактично населення області не споживає необхідної кількості продуктів, чим не забезпечується необхідний енергетичний рівень у 3500 ккал та належний вітамінно-мінеральний комплекс, основою харчування населення є хлібна продукція та картопля.

Народжуваність і тривалість життя у Сумській області є низькими. У 2000-2007 рр. кількість померлих перевищує кількість народжених у 3 рази. При цьому у сільській місцевості народилося у 2 рази менше дітей, що пояснюється старінням населення на селі та міграцією осіб молодого віку у міста. Причинами зменшення народжуваності є недостатній рівень доходів та соціального захисту, медичного обслуговування на фоні загального погіршення здоров'я населення, напружена екологічна ситуація.

Встановлено, що регулююча роль екологічних платежів є мінімальною, оскільки вони не забезпечують функції відтворення природних ресурсів. Аналіз динаміки екологічних зборів у Сумській області у 2005-2007 рр. свідчить про те, що поряд із зростанням розмірів екологічних зборів у 2,2 рази, їх частка у доходній частині зведеного бюджету зменшилася на 0,2 в.п. Якщо частка екологічних платежів у надходженнях обласного бюджету сягає 3 %, то їх частка у вартості товарної продукції складає менше 1 % (табл. 2).

Таблиця 2. Екологічні збори у Сумській області, 2005-2007 рр.

Видаткова частина зведеного бюджету не передбачає статті, призначеної для фінансування природоохоронних заходів. Надходження від зборів за забруднення навколишнього природного середовища у 2007 р. свідчать про те, що вони майже повністю відповідають розміру пред'явлених. Враховуючи нормативно-правовий регламент справляння таких платежів, фактичними платниками цих зборів є споживачі.

Збільшення кількості осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства у 1,5 разів, сум штрафів - у 3,8 разів та позовів про відшкодування збитків - у 5 разів свідчать про незацікавленість підприємств-забруднювачів спрямовувати свою діяльність у напрямі екологізації. Основним джерелом капітальних інвестицій у природоохоронні заходи у Сумській області є кошти місцевих бюджетів. У 2007 р. їх питома вага досягла понад 50 %. Позабюджетні регіональні екологічні фонди, екологічні фонди підприємств, як джерела фінансування заходів з метою забезпечення екологічної безпеки, відсутні.

Визначено, що дефіцит інформації зумовлює відсутність знань про можливі екологічні наслідки господарської діяльності. Комплекс інформаційного забезпечення оцінки еколого-економічної безпеки сільськогосподарських підприємств визначається галузевими особливостями діяльності підприємств, їх організаційно-правовою формою функціонування, господарськими, природними та іншими умовами. Певні показники цієї системи формуються за рахунок як зовнішніх (тих, що знаходяться поза межами підприємств), так і внутрішніх джерел інформації. Більшість аграрних товаровиробників не володіють необхідною інформацією про ліцензування, квотування, сертифікацію продукції. Сільгоспвиробники самостійно виходять на міжнародні торгівельні структури та замовляють відповідні необхідні сертифікати. Консультативна робота з боку компетентних органів, органів місцевого самоврядування проводиться на недостатньому рівні.

У третьому розділі - «Напрями реалізації еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств на регіональному рівні» - розроблено методику оцінки рівня еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств; обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування організаційно-економічного механізму еколого-економічної безпеки та пропозиції щодо стимулювання випуску екологічно чистої продукції сільськогосподарськими підприємствами, варіант співпраці суб'єктів різних організаційно-правових форм власності.

Виходячи із економічної та соціальної залежності сільського господарства від якісного стану агросистем, можна стверджувати, що продовольча безпека країни та регіонів, у свою чергу, залежить від еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств, яка є важливою умовою стабільності сільськогосподарського виробництва, збільшення товарної маси продукції, платоспроможності населення, обсягів імпортних постачань сировини та продовольства. Дотримання екологічних вимог у сільськогосподарському виробництві має стати виключно обов'язковим для усіх сільгоспвиробників.

Необхідність оцінки екологічності сільськогосподарської діяльності окремо взятого підприємства та визначення її впливу на економічні результати підприємства та соціальні умови сільського населення, зумовила розробку інтегрально-критеріального показника оцінки рівня еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарського підприємства (рис. 2).

Рис. 2. Структура інтегрально-критеріального показника еколого-економічної безпеки сільськогосподарських підприємств

На нашу думку, процедура оцінки рівня еколого-економічної безпеки має охоплювати: визначення критеріїв проведення оцінки; визначення показників кожної критеріальної групи; присвоєння кожному показнику бальної оцінки (1 бал) на основі відповідної інформації; сумарна та групова оцінка рівня еколого-економічної безпеки сільськогосподарського підприємства. Виходячи з кількості набраних балів, сільськогосподарське підприємство можна віднести до одного з п'яти рівнів еколого-економічної безпеки: стійкий, достатній, загрозливий, передкризовий та кризовий.

У дисертаційному дослідженні проведено оцінку 36 сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання. Встановлено, що 42 % досліджуваних підприємств мають стійкий та достатній рівні еколого-економічної безпеки своєї діяльності; 58 % сільськогосподарських підприємств знаходяться у загрозливій або небезпечній зонах. Найбільш небезпечними у даному аспекті є дочірні та приватно-орендні підприємства.

У процесі дослідження обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування організаційно-економічного механізму еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств як забезпечувального компонента організаційно-економічного механізму продовольчої безпеки. Формування організаційно-економічного механізму екологобезпечного розвитку має здійснюватися за допомогою економічних методів та важелів у поєднанні з нормативно-правовим та інформаційним забезпеченням.

Зважаючи на складну екологічну ситуацію, що охопила більшість агросистем, існуючу законодавчу базу доцільно розширити прийняттям та введенням у дію «Екологічного кодексу», у якому екологічна безпека аграрного виробництва має бути виділена окремим розділом, у межах якого чітко мають регламентуватися сфери землеобробітку, застосування та збереження отрутохімікатів, способи утримання тварин та поводження із забрудненими стоками тощо. Прийняття закону «Про екологічне страхування» також сприятиме становленню еколого-економічної безпеки сільськогосподарської діяльності. Запропоновано внести зміни до порядку визначення розмірів економічної відповідальності при порушенні природоохоронного законодавства, при псуванні та забрудненні земель сільськогосподарського призначення, зокрема. Проведено прогнозний розрахунок розмірів економічної відповідальності у разі прийняття змін, які передбачають накладення штрафу в розмірі завданих еколого-економічних збитків, на відміну від чинного порядку, що базується на неоподатковуваному мінімумі доходів громадян (табл. 3). За розрахунками, розмір економічної відповідальності збільшиться на 8083,2 тис. грн., у тому числі за рахунок збільшення штрафів на 5432,9 тис. грн. Запровадження такого правового регламенту накладення штрафів сприятиме дотриманню екологічних вимог природокористувачами та збільшенню надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища.

Сучасні еколого-економічні проблеми значною мірою зумовлені недостатнім фінансуванням сфери охорони навколишнього природного середовища. Поряд з традиційними значущим джерелом фінансування природоохоронної діяльності може стати цільовий регіональний екологічний фонд, який би увійшов до бюджету Сумської області та формувався за рахунок платежів за спеціальне використання природних ресурсів, податку на

Таблиця 3. Прогнозні розміри економічної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства у Сумській області, 2008-2010 рр.

землю, платежів за понадлімітне використання, адміністративні стягнення при порушенні екологічного законодавства.

Альтернативним джерелом підтримки еколого-економічної безпеки може стати позабюджетний регіональний екологічний фонд із статутом юридичної особи. Структурна побудова такого фонду може бути дворівневою. Перший рівень його структурної побудови - регіональний (базовий), формуватиметься за рахунок надходжень від екологічних платежів у обсязі не менш 80 %. На цьому рівні будуть вирішуватися екологічні проблеми регіонального та місцевого значення. Другий рівень - загальнодержавний, формуватиметься за рахунок 20 % надходжень від природоресурсних платежів. На даному рівні будуть фінансуватися природоохоронні заходи у регіоні, які не є пріоритетними для вирішення місцевих екологічних проблем, а мають загальнодержавний характер.

Враховуючи, що випуск екологічно чистої продукції є складовим елементом еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств, стратегічним напрямом їх розвитку має стати екологізація виробництва. Важливу роль при цьому буде відігравати економічне стимулювання виробників при випуску екологічно чистої продукції. Економічний механізм стимулювання виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції може бути представлений трьома складовими: економічні важелі та стимули; економічні санкції; організаційно-правове забезпечення. Економічні важелі та стимули за характером впливу на сільгоспвиробника є позитивними: пільгове оподаткування, пільгове кредитування, встановлення надбавок до закупівельних цін на екологічно чисту продукцію (50-70 %), цільове державне фінансування природоохоронних робіт, придбання технічного обладнання за пільговими цінами, екологічне страхування. У разі випуску забрудненої продукції, погіршення фізико-хімічних, біотичних якостей сільськогосподарських угідь, забруднення водних джерел неочищеними стоками тваринницьких ферм, порушенні правил збереження отрутохімікатів тощо до сільськогосподарських підприємств застосовуються економічні санкції. Вони передбачають зниження цін на екологічно забруднену продукцію, штрафи, підвищення плати за землю, воду та інші засоби негативного впливу.

Для використання виробничих ресурсів без шкоди для агросистем, покращення управління, збільшення капіталу і більш ефективного його використання, об'єднання засобів для науково-дослідницьких робіт, зменшення витрат на маркетингові заходи, розширення ринку і отримання можливості більш ефективної реалізації продукції, забезпечення матеріально-технічного обслуговування; економічної, організаційної та технологічної єдності учасників у процесі виробництва, переробки та реалізації продукції, посилення конкурентоспроможності запропоновано інтеграцію підприємств різних видів діяльності, працюючих на ринку екологічних товарів та об'єднаних в агропромислову фінансову групу у формі відкритого акціонерного товариства за участю держави.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено теоретичні положення та практичні пропозиції щодо становлення еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств, що дозволило сформулювати наступні висновки і пропозиції:

1. Встановлено, що еколого-економічна безпека розвитку сільськогосподарських підприємств - це комплексне поняття, яке передбачає підтримку економічного розвитку сільськогосподарських підприємств з урахуванням вимог екологічної безпеки (екологічно чиста продукція, екологічно чисте виробництво, екологічно чисті агросистеми) з метою забезпечення населення якісним продовольством та покращення демографічної ситуації, є передумовою досягнення продовольчої безпеки.

2. Розвитком сільськогосподарських підприємств є процес гарантованого забезпечення усіх членів суспільства високоякісними, екологічно чистими продуктами харчування для задоволення фізіологічних потреб людини, підтримки фізичного та психічного здоров'я нації на умовах екологічно зрівноваженого використання, збереження та відтворення природних ресурсів. Перехід до екологічного підприємництва для випуску екологічно чистої продукції є основним завдання екологізації, яка має супроводжуватися формуванням та розвитком екологічного ринку, в якому будуть функціонувати екострахування, екоаудит, екобанки, екоінвестування.

3. Проблема досягнення екологобезпечного розвитку економіки актуальна для багатьох країн світу та має транснаціональний характер. У світі накопичився позитивний досвід дотримання екологічних вимог для забезпечення економічного розвитку. У розвинених країнах світу характер і масштаби політики збереження навколишнього середовища обумовлені межами зіставлення інтересів навколишнього середовища з матеріальними інтересами системи господарювання. Застосування з певною адаптацією набутого досвіду в Україні, його розширення сприятимуть досягненню збалансованих відносин між економічними потребами та довкіллям.

4. Аналіз фактичного стану еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств Сумської області довів, що останніми роками відбулося погіршення як економічних показників сільськогосподарського виробництва, так і ускладнення екологічної ситуації, особливо у сфері збереження та відтворення ґрунтів, що відповідним чином вплинуло на демографічні показники. Агросистеми потерпають від техногенного навантаження промисловості, забруднення повітря від пересувних джерел, ігнорування екологічних вимог сільськогосподарськими виробниками. Це стало однією з причин значного скорочення виробництва сільськогосподарськими підприємствами, питома вага яких у загальному обсязі виробництва складає 36 % на відміну від 64 % продукції, що виробляється у особистих господарствах. Відбулося погіршення якості життя людей, а саме, рівень споживання основних продуктів харчування населенням області не відповідає науково обґрунтованим нормативам. У 1990-2007 рр. народжуваність скоротилася на 38,8 %, а тривалість життя у регіоні є меншою від показника розвинутих країн на 7-10 років.

5. Доведено, що економічні інструменти еколого-економічної безпеки сільськогосподарського виробництва не забезпечують функції відтворення природних ресурсів. Частка екологічних платежів у вартості товарної продукції складає менше 1 %. Порядок сплати екологічних зборів та накладення компенсаційно-штрафних санкцій є недосконалим, не сприяє зацікавленості природокористувачів та природозабруднювачів до зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище, не стимулює до впровадження екологобезпечних технологій та проведення природоохоронних робіт. Фінансування природоохоронних заходів є недостатнім через невпорядкованість розподілу відповідних коштів.

6. Визначений комплекс інформаційного забезпечення оцінки еколого-економічної безпеки формується із зовнішніх та внутрішніх джерел інформації. Систематизація та уточнення неускладненої та доступної інформації сприятиме проведенню аналізу та об'єктивної оцінки рівня еколого-економічної безпеки як самими сільськогосподарськими підприємствами, так і усіма зацікавленими особами.

7. Доведено, що існує нагальна потреба у проведенні оцінки рівня еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств. Для цього розроблено інтегрально-критеріальний показник, який передбачає економічні, екологічні та соціальні критерії оцінки. Запропонований показник дозволяє оцінити сільськогосподарське підприємство за рівнем безпеки (у балах) та встановити основні чинники, що зумовили результат, визначити потенційні можливості кожного підприємства у формуванні агроекологічного іміджу регіону. Запропонована оцінка може бути розділом екологічного паспорту, що надасть можливості розглянути у поєднанні економіко-еколого-соціальні чинники.

8. Доведено, що для ефективного функціонування організаційно-економічного механізму продовольчої безпеки існує потреба у формуванні забезпечувального відповідного механізму еколого-економічної безпеки розвитку сільськогосподарських підприємств. Формування такого механізму передбачає взаємодію інформаційного, нормативно-правового та методичного забезпечення, економічних методів та важелів. Його функціонування потребує внесення змін до чинного нормативно-правового регламенту економічної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства та розширення існуючої законодавчої бази прийняттям Екологічного кодексу та закону «Про екологічне страхування». Впровадження запропонованого порядку накладання компенсаційно-штрафних санкцій за прогнозними розрахунками у 2008-2010 рр. дозволить збільшити розмір відповідальності на 8083,2 тис. грн. (75 %), що сприятиме зміцненню правової дисципліни у сфері охорони навколишнього природного середовища. Враховуючи недостатнє фінансування природоохоронних заходів, запропоновано формування та функціонування цільового регіонального екологічного фонду у складі бюджету Сумської області або альтернативного позабюджетного регіонального екологічного фонду. Це надасть можливості забезпечити узгодженість у напрямах видатків та цільове використання коштів природоохоронного призначення.

9. Визначено, що для переходу до виробництва екологічно чистої продукції має бути задіяним економічний механізм стимулювання сільгоспвиробників, функціонування якого має забезпечити взаємодія економічних важелів та стимулів, економічних санкцій, організаційно-правове забезпечення. Такий механізм має забезпечувати пріоритетність інтересів споживачів над економічними інтересами виробників. Для ефективного використання ресурсного потенціалу на засадах екологізації, посилення конкурентноздатності на регіональному рівні, забезпечення єдності учасників у процесі виробництва, переробки та реалізації продукції запропоновано як форму співпраці різних форм власності, об'єднання підприємств у агропромислову фінансову групу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Хромушина Л.А. Економічний механізм використання природних ресурсів: напрями розвитку / Л.А. Хромушина // Вісник СНАУ. Серія «Фінанси та кредит». - 2002. - № 2. - С. 247-251.

2. Хромушина Л.А. Проблеми дієвості економічних інструментів природокористування / Л.А. Хромушина // Вісник СНАУ. Серія «Фінанси та кредит». - 2003. - № 1. - С. 323-326.

3. Хромушина Л.А. Реформування земельних відносин в Україні / Л.А. Хромушина // Вісник ХНАУ. Серія «Економіка АПК і природокористування». - 2006. - № 8. - С. 326-331.

4. Хромушина Л.А. Шляхи удосконалення фінансово-економічного механізму природокористування / Л.А. Хромушина // Вісник СНАУ. Серія «Фінанси та кредит». - 2006. - № 1. - С. 373-378.

5. Хромушина Л.А. Екологізація сільського господарства як основа еколого-економічної безпеки / Л.А. Хромушина // Вісник СНАУ. Серія «Фінанси та кредит». - 2008. - № 1. - С. 278-283.

В інших виданнях:

1. Хромушина Л.А. Еколого-економічні аспекти використання земельних ресурсів в сільському господарстві / Л.А. Хромушина: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК»], (Суми, 13-16 трав. 2003 р.) / М-во аграр. політики України, Сумський національний аграрний університет. - Суми: СНАУ, 2003. - Ч. 2. - С. 247-255.

2. Хромушина Л.А. Економічні інструменти використання природних ресурсів / Л.А. Хромушина: матеріали наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів та студентів (Суми, 5-12 квітня 2005 р.) / М-во аграр. політики України, Сумський національний аграрний університет. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. - С. 499.

3. Хромушина Л.А. Екологічне страхування як необхідний інструмент екологічної політики / Л.А. Хромушина: матеріали Всеукр. наук. конф. молодих учених (Умань, березень 2006 р.) / М-во аграр. політики України, Уманський державний аграрний університет. - Відп. ред. П.Г. Копитко. - Умань: ВЦ УДАУ, 2006. - С. 151-153.

4. Хромушина Л.А. Проблеми формування ринку землі в Україні / Л.А. Хромушина: матеріали наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів та студентів, (Суми, 14-16 квітня 2006 р.) / Сумський національний аграрний університет. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - Ч.2. - С. 428.

5. Хромушина Л.А. Особливості економічного механізму природокористування в Україні / Л.А. Хромушина: матеріали десятої міжнар. наук.-практ. конф. [«Фінанси України»], (Дніпропетровськ, 12-13 травня 2006 р.) / Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 125.

6. Хромушина Л.А. Удосконалення економічного та фінансового механізмів раціонального природокористування в Україні / Л.А. Хромушина: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Аграрний форум 2006: «Актуальні питання економіки та менеджменту на сучасному етапі»], (Суми, 25-29 вересня 2006 р.) / М-во аграр. політики України, Сумський національний аграрний університет. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - С. 224.

7. Хромушина Л.А. Форми податкових екологічних інструментів / Л.А. Хромушина: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Аграрний форум - 2007»], (Суми, 4-6 квітня 2007) / М-во аграр. політики України, Сумський національний аграрний університет. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. - Ч. 2. - С. 208.

8. Хромушина Л.А. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності підприємницьких структур / Л. А. Хромушина: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. [«Фінансові механізми сталого економічного розвитку»], (Харків, 18 трав. 2007 р.) / Харківський інститут бізнесу та менеджменту. - Відп. за вип. І.О. Пєнська. - Харків: РВВ ХІБМ, 2007. - С. 301-308.

9. Хромушина Л.А. Екологізація сільськогосподарського виробництва як умова досягнення продовольчої безпеки / Л.А. Хромушина: матеріали наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів та студентів, (Суми, 8-15 квітня 2008 р.) / Сумський національний аграрний університет. - Суми: Вид. «Довкілля», 2008. - В 3 т., т.1. - С. 131-132.

Размещено на Allbest.ru