Корпорація в суспільному відтворенні: генезис і механізм функціонування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КОРПОРАЦІЯ В СУСПІЛЬНОМУ ВІДТВОРЕННІ: ГЕНЕЗИС І МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

Чуніхіна Тетяна Сергіївна

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Дмитриченко Лілія Іванівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Кривенко Лариса Володимирівна, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи Національного банку України» (м. Суми);

кандидат економічних наук, доцент Хімченко Андрій Миколайович, доцент кафедри фінансів Макіївського економіко-гуманітарного інституту Міністерства освіти і науки України (м. Макіївка).

Захист дисертації відбудеться 29 вересня 2009 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 27 серпня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.С. Овечко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

корпорація виробничий капітал економіка

Актуальність теми. Ринкові перетворення в Україні, що на сучасному етапі супроводжуються системною економічною кризою, потребують суттєвих інституціональних трансформацій в економіці, зокрема формування корпоративного сектора. Це обумовило актуальність дослідження генезису корпорації, її сутності, форм прояву, тенденцій розвитку, механізмів управління.

В Україні налічується 424,8 тис. корпоративних утворювань, питома вага яких становить біля 37,5% загальної кількості суб'єктів економічної діяльності. Однак на корпоративний сектор припадає майже 75% ВВП.

Незважаючи на більш ніж столітній світовий досвід функціонування корпорацій у механізмах їхнього формування й функціонування залишилося багато невирішених проблем. Йдеться про особливості генезису корпорацій як суб'єкта економічної діяльності; про статус корпорації як економічної категорії; про макроекономічне середовище, у якому функціонують корпорації; про організаційні форми корпорації; про стратегію їх розвитку; про мотиваційні механізми їх функціонування; про роль держави в розвитку корпорації.

Розробку питань теорії й практики формування й функціонування корпорацій здійснювали М.Альберт, А.Берлі, В.Врум, Дж.Гелбрейт, ДЖ.М.Кейнс, Б.Кларк, А.Маслоу, Д. Макгрегор, М.Мескон, Г.Мінз, Д.Нортон, Х.Окумура, Л.Портер, П.Самуельсон, Ф.Хедоурі, Й.Шумпетер та інші відомі закордонні вчені.

В Україні й країнах СНД дослідження корпорації відбито у працях А.Амоші, С.Басалая, А.Гальчинського, В.Гейця, А.Гриценка, В.Дементьєва, Л.Дмитриченко, Л.Кривенко, М.Кіма, В.Лівшиця, С.Мочерного, Ю.Пахомова, В.Тарасевича, М.Хохлова, В.Черняка, М.Чечетова, А Чухна, В.Шупира та інших учених.

Аналіз напрямків дослідження корпорації, розглянутих у наукових роботах згаданих авторів, показує відсутність дійових механізмів ефективного управління формуванням і функціонуванням корпоративного сектору економіки (особливо щодо кризової економічної ситуації в Україні), що й зумовило актуальність, відповідний науковий інтерес і вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетних тем кафедри економічної теорії Донецького національного університету: “Інвестиційна політика держави перехідної економіки” (номер державної реєстрації 0101U005728) і “Соціальні проблеми країн перехідної економіки й шляхи їхнього вирішення” (номер державної реєстрації 0106U012157).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка концепції формування й функціонування корпорації як найбільш важливої форми організації діяльності суб'єктів господарювання в умовах сучасної економіки.

Для досягнення мети в дисертації поставлено й вирішено такі завдання:

- проведено комплексний аналіз корпорації як економічної категорії, визначено систему виробничих відносин, що виникають внаслідок формування й функціонування корпоративного капіталу;

- досліджено генезис корпорації й проаналізовано основні концепції корпорації в контексті світового досвіду;

- систематизовано організаційно-правові форми корпорації як суб'єкта господарювання, визначено особливості й значення корпорації на сучасному етапі;

- виявлено й проаналізовано закономірності розвитку корпорацій в економіці сучасної України, сформульовано суперечності корпоративного процесу; досліджено чинники й механізми його активізації;

- вивчено основні тенденції корпоративного процесу в Україні в контексті розвитку інституціональної системи суспільства;

- розроблено концепцію функціонування сучасної корпорації;

- визначено роль держави в активізації процесу корпоратизації в цілому та в активізації діяльності корпорацій як суб'єктів господарювання зокрема.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес становлення й функціонування корпорацій, а також механізм активізації їх діяльності в сучасній Україні.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають у зв'язку з формуванням і функціонуванням корпорації як організаційної форми підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дисертації є фундаментальні праці вчених у галузі дослідження корпорації й корпоративної діяльності. Нормативну базу складають Закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради й Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства фінансів і Державної податкової адміністрації України, офіційні статистичні дані.

На засадах діалектики розкрито генезис корпорації, механізми формування корпоративного капіталу, об'єктивні умови, що впливають на структуру корпоративного капіталу в національній економіці, а також суб'єктивні чинники корпоративної діяльності суб'єктів господарювання. Методи системного аналізу й логічних узагальнень, синергетичний підхід використані в процесі аналізу сутності й політико-економічного змісту категорій “корпорація” “корпоративний капітал” і “корпоративна діяльність”, а також при обґрунтуванні механізму активізації процесу корпоратизації в національній економіці України. Вирішення поставлених у дисертації завдань ґрунтується на методах економіко-статистичного аналізу, що дозволяє забезпечити надійність і вірогідність результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному й методологічному обґрунтуванні концепції корпорації й корпоративної діяльності та механізму активізації корпоративного процесу в Україні. На цій основі отримано нові наукові результати:

вперше:

- розроблено концепцію функціонування сучасної корпорації в контексті світового досвіду, засновану на припущеннях щодо розвитку мікро- і макроекономічного середовища діяльності корпорацій, активізації мотиваційного механізму корпоративного управління й інноваційно-інвестиційної стратегії корпорацій, а також розвитку організаційних форм підприємництва, що дозволить активізувати корпоративну діяльність в Україні;

- сформульовано авторське визначення корпорації як економічної категорії (на підґрунті виділення фундаментальних і специфічних властивостей корпорації як організаційної форми підприємства), що надасть можливості упорядкувати систему корпоративних відносин ;

удосконалено:

- теоретичні підходи до класифікації організаційних форм корпорацій на підставі дослідження тенденцій корпоративного процесу за період 1991 - 2008 рр., що визначає можливості активізації діяльності корпорацій у сучасній національній економіці;

- методологію розвитку корпоративних процесів в Україні, що дозволяє активізувати інноваційно-інвестиційну діяльність як безпосередньо корпоративного сектора, так і інших вітчизняних і закордонних інвесторів;

набуло подальшого розвитку:

- обґрунтування механізму державного регулювання діяльності корпорації як організаційної форми підприємства, а також механізму корпоративного управління в аспекті активізації інноваційно-інвестиційних процесів.

Практичне значення одержаних результатів в подальшому розвитку теорії корпоративного капіталу й процесів корпоратизації економіки. Обґрунтовано пропозиції щодо механізму управління процесами формування й функціонування корпорацій у національній економіці України. Удосконалено цілісний механізм державного регулювання соціально-економічних процесів в Україні, що забезпечить стабілізацію й подальше економічне зростання.

Результати дослідження можуть бути використані при визначенні пріоритетів державної політики приватизації й акціонування, інноваційно-інвестиційної політики, при формуванні системи підприємництва в країні.

Теоретичні напрацювання дисертації використовуються автором у викладацькій роботі в Донбаській державній машинобудівній академії.

Пропозиції автора були використані керівництвом ЗАТ “НКМЗ” при розробці “Стратегічної програми розвитку підприємства”; керівництвом ВАТ “Завод “Дніпропрес” при провадженні інноваційно-інвестиційної програми управління корпоративним капіталом і політики мотивації праці на підприємстві; відділом “Пріоритетного розвитку і фінансових ресурсів” виконавчого комітету Краматорської міської ради при розробці “Програми економічного і соціального розвитку міста Краматорська”, що підтверджено відповідними довідками.

Особистий внесок здобувача. Результати дослідження, представлені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише матеріали, що належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертації доповідалися автором на 10 наукових конференціях і науково-практичних семінарах: на VI Міжнародній конференції молодих учених “Фінансовий і банківський менеджмент: досвід і проблеми” (Донецьк, 2005); на VI Міжнародній науковій конференції “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2005); на VII Міжнародній науково-практичній конференції “Україна і її регіони на шляху до інноваційного суспільства” (Донецьк, 2006); на VII Міжнародній конференції молодих учених “Фінансовий і банківський менеджмент: досвід і проблеми” (Донецьк, 2006); на Регіональному міжвузівському семінарі “Проблеми соціалізації економічних відносин у постіндустріальному суспільстві” (Донецьк, 2006); на Міжнародній науковій конференції “Проблеми підвищення ефективності господарювання на мезо- і макроекономічному рівні” (Одеса, 2007); на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми соціально-економічного розвитку промисловості в сучасних умовах” (Краматорськ, 2008); на Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія інноваційного розвитку економіки й соціальної сфери України” (АРК, Ласпі, 2008); на I Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічна теорія в умовах глобалізації економіки” (Донецьк, 2009); на I Міжнародній науково-практичній конференції “Економіка й фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції й перспективи розвитку” (Макіївка, 2009).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,7 д.а., з яких особисто авторові належить 4,2 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку й списку використаних літературних джерел зі 179 найменувань, трьох додатків. Загальний обсяг дисертації - 210 сторінок, із них основний обсяг (вступ, основна частина, висновок) містить 191 сторінку. У дисертації дві таблиці й 16 рисунків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об'єкт і предмет, відбито наукову новизну та практичну значимість одержаних результатів і пропозицій.

У першому розділі «Методологічні аспекти дослідження корпорації» розглянуто генезис корпорації як суб'єкту економічної діяльності, проведено аналіз корпорації як економічної категорії та розглянуто організаційно-правові форми корпорації.

Формування корпорації обумовлено об'єктивними процесами розвитку продуктивних сил, поділу й кооперації праці. У світовій літературі так і не було сформовано єдиного погляду на проблеми генезису корпорації, що негативно впливає на визначення сутності корпорації, її соціально-економічного змісту, тобто на визначення корпорації як економічної категорії. Дослідження сутності корпорації, її функцій і форм реалізації має не тільки теоретичне, але й практичне значення, оскільки активізація корпоративних форм управління може істотно підвищити стабільність і керованість економікою, забезпечити протистояння негативним тенденціям в економіці і як наслідок - скласти матеріальну базу соціалізації економічних відносин.

Логіка аналізу сутності корпорації заснована на методологічних положеннях, відбитих на рис. 1, що дає підставу для висновку щодо корпорації як економічної категорії. Корпорація як інституціональна одиниця може набувати різні організаційно-правові форми в межах єдиних цілей членів організації. Якими б не були ці форми, ознакою, що визначає корпорацію, є механізм формування корпоративного капіталу. На наш погляд, набір організаційних форм економічних суб'єктів, відображений в ЄДРПОУ, є надто еклектичний. Він побудований на підставі різних за змістом критеріїв, а саме: форм власності, форм організації, структурних елементів підприємства, форм відповідальності, що не є коректним у методологічному сенсі. Уявляється, що ознаками корпоративності характеризуються такі організаційні форми суб'єктів: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне і командитне товариство, власно корпорація, консорціум, концерн. Щодо товариств, то за визначенням організаційно-правових форм корпорації, до них належать: акціонерне товариство (відкрите й закрите), товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство.

Виділення приватного, колективного, змішаного (спільного) підприємства - це підстава для угрупування корпорації за критерієм власності. Щодо дочірнього підприємства, то воно цілком може бути акціонером - власником акцій материнської компанії. Асоціація - це об'єднання, а об'єднання - це сутнісна характеристика корпорації. Корпорація - це об'єднання. Такими є також холдинги, консорціуми, концерни й промислово-фінансові групи.

Корпорація - це економічна категорія, що відбиває систему суспільно-економічних виробничих відносин: - поміж суб'єктами внутрішнього інституціонального середовища (членами корпорації) щодо часткової участі у виробництві і розподілі виробленого продукту; - поміж усіма суб'єктами зовнішнього інституціонального середовища щодо використання економічних ресурсів виробництва і привласнення виробленого продукту; - поміж корпорацією і державою щодо розподілу виробленого корпорацією доходу і формування бюджету держави.
Критерії визначення	Ознаки
Корпорація - це певна форма організації економічних суб'єктів	- наявність процедур взаємодії з зовнішнім середовищем; - внутрішня упорядкованість - об'єднання людей, які сумісно реалізують програмні цілі на підставі певних правил і процедур.
Корпорація - це компанія	ототожнення корпорації як організації і як компанії не є коректним. Поняття “організація” відображає, насамперед, певну структурну форму, а поняття “компанія” - не тільки структурну форму, але й цільову функцію корпорації.
Корпорація - це принципово нова система управління	новизна визначається як цільовою функцією корпорації, так і складністю її організаційної форми.
Корпорація - це певний соціальний суб'єкт	в корпорації перемежаються інтереси найманих робітників, корпоративних суб'єктів і держави.
Корпорація - це інститут, що забезпечує динамічний розвиток певної форми організації економічного суб'єкта	базується на принципах безперервного відтворення, завжди має цільовий стратегічний орієнтир, конкретні механізми розвитку, стратегію пошуку й ефективного використання ресурсів, тощо.
Цільова функція розвитку корпорації	досягнення суспільством нового рівня економічного добробуту на інноваційній основі.
Корпорація - це юридична особа	що випливає з усіх первісних визначень корпорації й самого механізму її формування; діє згідно законодавству..

Рис. 1. Сутнісні характеристики корпорації як економічної категорії

Статистичний аналіз корпоративних процесів свідчить про загальну позитивну динаміку розвитку корпоративної форми організації підприємств в Україні (табл. 1). Так, за період 1997 - початок 2008 р. кількість суб'єктів корпоративної форми організації зросла майже в два рази. Але при цьому їхня частка в ЄДРПОУ збільшилася менше ніж на 1%.

Більш стійку позицію в організаційно-правовій структурі корпорацій займають товариства з обмеженою відповідальністю. На початку 2008 р. їхня частка становила 90,58%. Треба підкреслити, що вона значно зросла в порівнянні з базовим періодом, коли становила 69,6%, що не дає підстави для висновку щодо позитивного процесу корпоратизації в умовах формування в Україні різноманітних організаційно-правових форм корпорації.

У структурі організаційно-правових форм корпорації другу позицію посідають акціонерні товариства. На початку 2008 р. їхня частка в структурі ЄДРПОУ становила 7,6%. Однак вона скоротилася в порівнянні з попереднім роком, коли становила 7,8% загальної кількості корпорацій, а в порівнянні з 1997 р. - в 1,87 рази. За досліджуваний період частка відкритих АТ скоротилася в 1,68 рази, а частка закритих АТ у загальній чисельності акціонерних товариств - в 1,78 рази. Співвідношення ж закритих і відкритих АТ практично не змінилося й становить у середньому 2 : 1 на користь закритих АТ. Частка товариств із додатковою відповідальністю в загальному складі корпорацій скоротилася більш ніж у 2 рази - з 0,34% до 0,17%. Питома вага повних товариств скоротилася з 0,77% до 0,46%; власне корпорацій - зросла від 0,15% до 0,20%. Частка консорціумів і частка власно корпорацій є стійкою й становить відповідно 0,02% і 0,20%. А частка командитних товариств істотно впала - від 0,31% до 0,15%, тобто більше ніж в 2 рази. Таким чином, аналіз динаміки розвитку корпоративної форми організації підприємств свідчить, що в Україні ще тривають відповідні структурні процеси й що ці процеси є нестійкими.

Позитивні наслідки корпоратизації в нашому розумінні асоціюються, насамперед, з розвитком процесів демократизації й соціалізації економічних відносин. Ідентифікація нами корпорації й соціалізації економічних відносин ґрунтується на таких аргументах:

Таблиця 1

Суб'єкти корпоративного сектору економіки в Україні

(на початок року, од.)

Корпоративні суб'єкти	1997	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
УСЬОГО	212163	298113	318384	337610	356852	378707	400642	424756	420816
Частка в суб'єктах ЄДРПОУ, %	34,46	35,70	35,80	36,08	36,37	37,00	37,42	37,48	35,45
Акціонерні товариства	30922	34942	35134	35016	34662	34571	33976	33084	31993
%	14,6	11,7	11,0	10,4	9,7	9,1	8,5	7,8	7,6
У тому числі:
відкриті	8883	12089	12171	12137	11906	11730	11345	10895	10406
%	4,19	4,06	3,82	3,59	3,37	3,10	2,83	2,60	2,47
закриті	18981	22100	22255	22194	22089	22167	21948	21503	21098
%	8,94	7,41	7,00	6,57	6,19	5,85	5,48	5,10	5,01
Товариства з обмеженою відповідальністю	147738	221905	341799	261212	281105	302942	325925	351750	381205
%	69,60	74,44	75,94	77,37	78,77	79,99	81,39	82,80	90,58
Товариства з додатковою відповідальністю	718	719	721	698	698	694	700	696	730
%	0,34	0,14	0,23	0,21	0,20	0,18	0,17	0,16	0,17
Повне товариство	1640	1997	2013	1994	1977	1988	1997	1985	1948
%	0,77	0,67	0,63	0,59	0,55	0,52	0,50	0,47	0,46
Командитне товариство	653	799	762	727	703	694	690	673	654
%	0,31	0,27	0,24	0,22	0,20	0,18	0,17	0,16	0,15
Власно асоціація	1902	2516	2435	2458	2497	2679	2751	2849	2953
%	0,90	0,84	0,76	0,73	0,70	0,71	0,69	0,67	0,07
Власно корпорація	322	609	648	717	761	798	824	842	849
%	0,15	0,20	0,20	0,21	0,21	0,21	0,20	0,1,9	0,20
Консорціум	51	57	61	62	66	77	80	84	84
%	0,02	0,02	0,02	0,02	0,02	0,02	0,02	0,02	0,02
Концерн	353	380	385	395	388	397	406	403	400
%	0,17	0,13	0,12	0,12	0,11	0,10	0,10	0,09	0,09

корпорація - колективна форма підприємства, а колективізм був і залишається одним з ознак розвиненого (соціалізованого) суспільства, у якому гармонійно поєднуються інтереси особистості, колективу й суспільства в цілому; з формуванням корпорації пов'язано вдосконалювання розподільних відносин;

корпорація виникла внаслідок чинності об'єктивних законів концентрації виробництва, адекватності виробничих відносин рівню й характеру розвитку продуктивних сил. Інноваційний розвиток продуктивних сил пов'язаний із корпорацією більш тісно, ніж з іншими процесами й формами розвитку виробництва. Це підтверджується й таким фактом, як прагнення до корпоратизації не тільки великих, але середніх і навіть малих підприємств;

будь-яка держава об'єктивно прагне до економічного зростання й економічного розвитку, що також забезпечується розвитком процесу корпоратизації.

У другому розділі «Концепція функціонування сучасної корпорації» проаналізовано внутрішнє й зовнішнє середовище функціонування корпорації, розглянуто механізм мотивації праці в корпораціях, а також інвестиційну стратегію корпорації, що спрямована на розвиток інноваційних процесів. Концепцію побудовано на принципах взаємодії внутрішнього й зовнішнього середовища корпорації, на підґрунті мотивації праці в корпораціях і мотивації діяльності корпорації (рис. 2).

Внутрішнє середовище корпорації як економічного суб'єкта, випливає з концепції організації як цілісності, що складається з певних взаємозалежних елементів. Корпорація як організація - це група людей з усвідомленими спільними цілями. Вона має певну структурну будову, передбачає певну систему управління, певну технологію. Щодо зовнішнього середовища функціонування корпорацій, то його системний аналіз дає підставу для висновку, по-перше, про дворівневий характер цього середовища, по-друге, про взаємозв'язок цих рівнів, і, по-третє, про вплив зовнішнього середовища на внутрішній стан організації (корпорації).

Елементами першого рівня зовнішнього середовища корпорації є: природне середовище, економічне середовище, політичне середовище й соціально-культурне середовище. Елементи першого рівня зовнішнього середовища активно впливають на елементи другого рівня зовнішнього середовища: на державу й місцеве населення, постачальників і споживачів, трудові ресурси й акціонерів; на конкурентів і на профспілки; на правове поле діяльності корпорацій.

З розвитком корпоративного капіталу на різних етапах його становлення макроекономічне середовище діяльності корпорацій розширювалося. Це обумовило необхідність збалансування інтересів суб'єктів корпоративного середовища. Одне з головних завдань для підприємств різних форм власності - пошук ефективних способів управління працею, що забезпечує активізацію людського чинника за допомогою механізму мотивації праці.

І хоча матеріальне стимулювання є пануючим у системі загальної мотивації, тому що є основним джерелом задоволення потреб індивіда, модель стимулювання праці, яка орієнтована винятково на заробітну плату, слабко відображає складність мотиваційної поведінки людей. Система мотивації праці на корпоративному рівні повинна ґрунтуватися на трьох напрямках: на аналізі об'єктивних передумов формування нових стимулів праці; на теоретичному осмисленні системи стимулів; на формуванні чинної моделі стимулювання й перспектив її розвитку.

Умовою успішного функціонування суб'єктів господарювання є наявність інвестиційних ресурсів. Тому концепція функціонування корпорації й стратегія корпоративного управління має враховувати інвестиційну стратегію, без реалізації якої неможливе існування економічних суб'єктів. Проблема інвестиційних ресурсів корпорації не вичерпується фактом існування фінансових інвесторів. Існують інші категорії інвесторів, які вносять свій внесок у діяльність компанії й потребують реалізації їхніх інтересів. У цьому випадку виникає питання щодо принципів врахування інтересів різних груп інвесторів.

На відміну від акціонерів, прибутки яких залежать від кінцевих прибутків корпорації, постачальники позичкового капіталу корпорації (власники облігацій і банки) дістають прибуток, рівень якого зафіксований договором між ними й корпорацією. Тому кредитори не завжди зацікавлені у високих прибутках корпорації. Більший інтерес для них представляє гарантоване повернення вкладених ними коштів. Тому кредитори схильні проявляти консерватизм у визначенні альтернатив інвестування й, на відміну від акціонерів, рідко віддають перевагу рішенням, які приводять до отримання високих прибутків, але одночасно поєднані з високим ступенем ризику. Ця суперечливість інтересів є характерною для корпорацій, в яких велика частка позичкового капіталу й власники яких схильні до високоризикового інвестування.

Інвестиційна стратегія корпорації визначається екзогенними (зовнішніми - політична ситуація в країні й регіонах; загальноекономічна ситуація; стан фінансового ринку; надійність контрагентів) і ендогенними (внутрішніми - правильно обраною інвестиційною й кредитною стратегією; забезпеченістю інвестиційними ресурсами; кваліфікацією персоналу; існуючою системою керування) чинниками.

В Україні не відбулося принципових змін у діяльності корпорацій. Сучасним національним корпораціям доводиться функціонувати у суперечливому макроекономічному середовищі, коли не вистачає фінансових ресурсів, де спостерігається криза влади, економічна криза, де є явно слабкою підготовленість українських менеджерів до вибору стратегії розвитку, залученню капіталів і інвестицій, утриманню й завоюванню ринків збуту, урахуванню правдивої мотивації партнерів по бізнесу. Тому тривають процеси перерозподілу власності, що відображається на структурних процесах корпоратизації.

У третьому розділі «Механізм активізації діяльності корпорацій в Україні» розглянуто пріоритетні напрями активізації діяльності корпорацій - розвиток механізму корпоративного управління, активізація інноваційної діяльності й забезпечення успішного функціонування корпорацій відповідною державною політикою.

Щодо розвитку механізму корпоративного управління, то необхідно виходити з низки методологічних положень. По-перше, слід розмежовувати поняття «корпоративне управління» і «управління корпорацією». Таке розмежування забезпечить чітку реалізацію функцій відповідних структурних підрозділів корпоративного управління й обумовить його ефективність. По-друге, необхідно враховувати генезис систем управління. Це дасть можливість підійти до вибору сучасної системи корпоративного управління, адекватної рівню розвитку економіки країни й рівню розвитку корпоративних відносин.

Під корпоративним управлінням розуміється управління конкретним суб'єктом господарювання найманими менеджерами поза залежності від його форми власності в інтересах власників. Управління діяльністю корпорації - це цілеспрямований вплив на хід функціонування економічного суб'єкта, що має конкретну форму власності й підпадає під закони про корпорації.

Розвиток механізму корпоративного управління необхідно здійснювати у двох аспектах - в аспекті реалізації економічних інтересів учасників корпоративних відносин, а також в аспекті мотивації ефективної діяльності управлінських структур корпорації. Щодо структури існуючої системи корпоративного управління, то вона практично усталилася й у цілому не вимагає змін і вдосконалювання. Однак слід мати на увазі, що корпорацію складають різні за типом групи акціонерів (великі й дрібні, власники звичайних і привілейованих акцій). Тому корпоративне управління повинне вирішувати питання щодо повноти представлення й реалізації прав цих груп акціонерів.

Необхідно ураховувати, що фінансування діяльності корпорацій здійснюється як за рахунок зовнішнього боргу, так і за рахунок акціонерного капіталу, що передбачає розрізнення інтересів кредиторів компанії й власників акціонерного капіталу. У зв'язку із цим у системі корпоративного управління повинні бути представлені обидві категорії учасників корпоративного процесу.

Ще один аспект проблеми корпоративного управління обумовлений тим, що акціонерний і позичковий капітал представляють лише один з типів інвестицій, а саме - фінансовий капітал. У той же час інші учасники діяльності компанії інвестують інші форми капіталу. Наприклад, співробітники, що працюють за наймом, вкладають «людський капітал». Отже, система корпоративного управління й система управління корпорацією повинна враховувати інтереси й конкретної групи інвесторів.

На сучасному етапі для всіх суб'єктів підприємницької діяльності найважливішим пріоритетом є інноваційна діяльність. Це стає зрозумілим, якщо врахувати, що в промисловості України частка підприємств, здатних до впровадження інноваційних технологій, скоротилася з 22,9% у 1995 році до 9,8% у 2008 році, тобто більше ніж у 2,3 рази. Тільки в 2008 році в порівнянні з 2007 роком інноваційна спроможність промислових підприємств країни знизилася майже в 1,45 рази. А питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислового виробництва за період з 2000 до 2008 років була в межах 7,0 - 5,6% (і має тенденцію до зниження).



Рис. 2. Механізм активізації діяльності корпорації

Згідно даних Всесвітнього форуму 2008 року, у рейтингу 134 країн світу Україна посіла 48-е місце за інноваційним потенціалом, 46-е місце за рівнем освіти і професійної підготовки і 67-е місце за рівнем розвитку технології.

Головною причиною незадовільного стану інноваційної діяльності національних корпорацій є низька ефективність фінансової, інвестиційної й кредитної діяльності корпорації, слабка інвестиційна спроможність сучасних корпорацій. У свою чергу, такий стан речей обумовлений негативним становищем відповідної політики держави. Тому в механізмі державного регулювання діяльності корпорацій, крім організаційно-інституціонального чинника, на перший план виходить фінансова політика держави (податкова, кредитно-грошова й цінова), що визначає інвестиційні й інноваційні можливості корпорацій.

За всієї важливості інвестиційного чинника інноваційної діяльності, він вважається недостатнім для активізації інновацій. Необхідними умовами інноваційного розвитку будь-якого економічного суб'єкта є організація й стимули (як для самих підприємств і корпорацій, так і для інвесторів, у тому числі фізичних осіб, громадян країни). Щодо стимулів інноваційного розвитку, то вони визначаються в першу чергу економічною привабливістю об'єктів, що інвестують, і законодавчими гарантіями збереження коштів інвесторів. Щодо організації корпоративних форм управління, то це надає можливості істотно підвищити стабільність і керованість економікою. Питання в тому, як забезпечити корпорації матеріальні умови її розвитку, як «дозволити» корпорації акумулювати кошти для інноваційного розвитку.

Необхідно виділяти два рівні рішення цих питань - рівень власне корпорації (її організації й прагнення забезпечити собі базу ефективного розвитку) і рівень держави - що законодавчо й економічно забезпечує реалізацію цільових орієнтирів корпорації як економічного суб'єкта. Важливим чинником розвитку матеріальної бази корпорацій є чинник мотивації праці й чинник мотивації освіти.

Мотивацію праці слід відрізняти від мотивації діяльності корпорацій. Мотивація праці - це рівень власне внутрішнього середовища корпорації, а мотивація діяльності корпорації - це рівень не тільки внутрішнього, але й зовнішнього середовища.

У свою чергу, у мотиваційному механізмі діяльності корпорації також необхідно виділяти два рівні: мотиваційний механізм праці працівників; мотиваційний механізм діяльності корпорації як економічного суб'єкта. Неправомірно обмежувати дослідження мотиваційного механізму праці тільки лише власне економічними чинниками. На мотиваційний механізм праці все більш активно впливають неекономічні чинники - умови праці, соціально-психологічний клімат у колективі, соціальна оцінка місця людини в колективі, його ставлення до виконуваної роботи, можливість самовираження, самовдосконалення, тощо.

Інноваційний розвиток суспільства, у першу чергу, знаходиться у площині реалізації людського потенціалу. Ключова роль держави в активізації інноваційних процесів на основі розвитку освіти й науки повинна визначатися в законодавчому забезпеченні освітньої й наукової діяльності; у розробці довгострокової селективної політики, спрямованої на реалізацію стратегії соціально-економічного прориву, у тому числі, у сфері освіти й науки; у формуванні стратегічних прогнозів розвитку науки й освіти з урахуванням світових тенденцій, тощо

У практичній реалізації інноваційного розвитку України варто особливу увагу приділяти різноманітним інноваційним структурам, що підтримують і розвивають ідею модернізації освіти й науки. Впровадження в практику інноваційних пріоритетів національної стратегії буде сприяти утвердженню в Україні нової динаміки і якості соціально-економічного розвитку.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

В дисертації поставлено й вирішено важливу наукову проблему теоретико-методологічного обґрунтування концепції функціонування сучасної корпорації та механізму активізації корпоративного процесу в Україні.

1. Розроблено концепцію функціонування сучасної корпорації в контексті світового досвіду, засновану на розвитку мікро- і макроекономічного середовища діяльності корпорацій, на активізації мотиваційного механізму корпоративного управління й інноваційно-інвестиційної стратегії корпорацій, а також на розвитку організаційних форм підприємництва, що дозволить активізувати корпоративну діяльність в Україні.

2. Проведено комплексний аналіз корпорації як економічної категорії; виділено фундаментальні й специфічні властивості корпорації як організаційної форми підприємства, що надало можливості сформулювати авторське визначення корпорації як економічної категорії, що відбиває систему виробничих відносин: а) поміж суб'єктами внутрішнього інституціонального середовища (членами корпорації щодо пайової участі у виробництві й розподілі продукції); б) поміж усіма суб'єктами зовнішнього інституціонального середовища щодо використання економічних ресурсів і привласнення виробленої продукції; в) поміж корпорацією й державою щодо розподілу виробленого корпорацією прибутку й формування бюджету держави.

3. Удосконалено теоретичні підходи до класифікації організаційних форм корпорацій на підставі дослідження тенденцій корпоративного процесу за період 1991 - 2008 рр., що визначає можливості активізації діяльності корпорацій у сучасній національній економіці. Доведено, що перелік організаційних форм економічних суб'єктів, відображений в ЕГРПОУ, є надто еклектичний. У ньому поєднуються критерії форми власності, форми організації, структурні елементи підприємства (компанії), форми відповідальності підприємства, що методологічно некоректно. Корпорація як інституціональна одиниця може набувати різні організаційно-правові форми в межах єдиних цілей членів організації. Якими б не були ці форми, ознакою, що визначає корпорацію, є механізм формування корпоративного капіталу.

4. Удосконалено методологію розвитку корпоративних процесів в Україні, що передбачає необхідність збалансування інтересів суб'єктів корпоративного середовища, пошук ефективних способів управління працею, активізацію людського чинника на підґрунті мотивації праці, а також урахування інтересів різних груп фінансових і не фінансових інвесторів. Це дозволить активізувати інноваційно-інвестиційну діяльність корпоративного сектора та інших вітчизняних і закордонних інвесторів.

5. Розроблено механізм державного регулювання діяльності корпорації як організаційної форми підприємства, а також механізм корпоративного управління в аспекті активізації інноваційно-інвестиційних процесів. Розмежовані поняття «корпоративне управління» і «управління корпорацією», що забезпечить чітку реалізацію функцій відповідних структурних підрозділів корпоративного управління і обумовить вибір сучасної системи корпоративного управління, адекватної рівню розвитку економіки країни й рівню розвитку корпоративних відносин.

6. Доведено, що пріоритетними напрямами активізації діяльності корпорацій є розвиток механізму корпоративного управління, активізація інноваційної діяльності й забезпечення успішного функціонування корпорацій відповідною державною політикою.

7. Практичне значення одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теорії корпоративного капіталу й процесів корпоратизації економіки, що забезпечить стабілізацію й подальше економічне зростання країни. Пропозиції автора дисертації втілено в практику розвитку корпоративних процесів, що підтверджено відповідними довідками.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях:

1. Дмитриченко Л.И. Деятельность корпораций в условиях изменяющейся макроэкономической среды /Л.И.Дмитриченко, Т.С.Чунихина //Вісник Донецького університету: Науковий журнал. Серія В - економіка і право. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - № 2. - С. 7-14.(Особистий внесок автора: обґрунтування механізму діяльності корпорацій в умовах змінного макроекономічного середовища).

2. Дмитриченко Л.И. Формирование внутрифирменного механизма мотивации труда в предприятиях корпоративного типа / Л.И.Дмитриченко, Т.С.Чунихина //Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сборник научных трудов: В 3-х т. - Т.3 / НАН Украины. Институт экономики промышленности. Редкол.: Амоша А.И. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2006. - С.79-86. (Особистий внесок автора: обґрунтування механізму мотивації праці на підприємствах корпоративного типу).

3. Дмитриченко Л.И. Инвестиционная стратегия корпорации: механизм оптимизации инвестиционного портфеля / Л.И. Дмитриченко, Т.С.Чунихина //Вісник Донецького університету. Серія В - економіка і право. Спецвипуск. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - № 1. - С.65-71. (Особистий внесок: обґрунтування основних напрямів інвестиційної стратегії корпорацій).

4. Чуніхіна Т.С. Постіндустріальні корпорації в сучасній економічній системі / Т.С. Чуніхіна //Вісник Донецького університету: Науковий журнал. Серія В - економіка і право. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - № 1. - С.286-292.

5. Кальмук О.В., Постіндустріальні корпорації: механізми управління і розвитку / О.В.Кальмук, Т.С.Чуніхіна, Т.В.Куліш // Вісник соціально-економічних досліджень Одеського державного економічного університету. 2007. № 25. - С. 399 - 403. (Особистий внесок автора: обґрунтування механізму управління розвитком сучасних корпорацій).

6. Дмитриченко Л.И. Корпорация в социально-экономическом развитии страны: история теории и современность /Л.И.Дмитриченко, Л.А.Дмитриченко, Т.С.Чунихина //Вісник Донбаської державної машинобудівної академії: Збірник наукових праць. - Краматорськ, 2008. - № 1(11). - С. 221-227. (Особистий внесок автора: дослідження й систематизація історії розвитку корпорацій).

за матеріалами конференцій:

7. Чунихина Т.С. Организация единой финансовой, инвестиционной и кредитной деятельности корпораций /Т.С. Чунихина // Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми. Тези доповідей VI Міжнародної наукової конференції молодих вчених. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - С.247-248.

8. Чунихина Т.С. Современная корпорация в экономической системе / Т.С.Чунихина // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання. Праці шостої міжнародної наукової конференції молодих учених. Частина 4. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - С. 183-185.

9. Брайловский И.А. Корпоративное управление и нвестиционными процессами / Брайловский И.А., Дмитриченко Л.А., Чунихина Т.С. //Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми. Тези доповідей VIІ Міжнародної наукової конференції молодих вчених. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - С.319-320. (Особистий внесок автора: обґрунтування механізму управління інвестиційними процесами).

10. Дмитриченко Л.А. Механизм реализации стратегии инновационного развития корпорации / Л.А.Дмитриченко, Т.С.Чунихина // Стратегія інноваційного розвитку економіки та соціальної сфери України. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Ласпі, АРК - Донецьк: Норд-Прес, 2008. - С. 73-76. (Особистий внесок автора: обґрунтування механізму реалізації інноваціонного розвитку корпорації).

11. Чунихина Т.С. Механизм государственного регулирования развитием корпоративного сектора экономики / Т.С.Чунихина // Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених “Економічна теорія в умовах глобалізації економіки”. - Донецьк: ДонНУ, 2009. - С. 31-33.

12. Чунихина Т.С. Корпорация как экономический субъект: взаимодействие с внешней средой / Т.С.Чунихина // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції “Економіка і фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку”. - Макіївка: МЄГІ, 2009. - С. 241-243.

АНОТАЦІЯ

Чуніхіна Т.С. Корпорація в суспільному відтворенні: генезис і механізм функціонування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

В дисертації розроблено сучасну концепцію функціонування корпорації в контексті світового досвіду. Обґрунтовано місце корпорації в суспільному відтворенні, механізм формування й функціонування корпоративного сектору економіки в Україні, а також економічний механізм державного регулювання діяльності корпорацій, спрямований на інноваційний розвиток. Упорядковано етапи історичної еволюції корпорації. Проведено комплексний аналіз корпорації як економічної категорії, визначено систему виробничих відносин, що виникають внаслідок формування й функціонування корпоративного капіталу.

Удосконалено теоретичні підходи до класифікації організаційних форм корпорацій на підставі дослідження тенденцій корпоративного процесу.

Набуло подальшого розвитку обґрунтування механізму державного регулювання діяльності корпорації як організаційної форми підприємства, а також механізму корпоративного управління в аспекті активізації інноваційно-інвестиційних процесів.

Ключові слова: корпорація, корпоративний процес, корпоративний капітал, суспільне відтворення, інноваційний розвиток, економічний механізм державного регулювання діяльності корпорацій.

АННОТАЦИЯ

Чунихина Т.С. Корпорация в общественном воспроизводстве: генезис и механизм функционирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2009.

В диссертации поставлена и решена актуальная задача обоснования механизма формирования и функционирования корпоративного сектора экономики, способного обеспечить развитие страны в соответствии с целями социально-экономических трансформаций, происходящих в Украине. Выявлены фундаментальные и специфические свойства корпорации как организационной формы предприятия, что обеспечило возможность сформулировать авторское определение корпорации как экономической категории, отражающей следующую систему производственных отношений:

а) между субъектами внутренней институциональной среды (членами корпорации по долевому участию в производстве и распределении созданного продукта);

б) между всеми субъектами внешней институциональной среды по поводу использования экономических ресурсов производства и присвоения созданного продукта;

в) между корпорацией и государством по поводу распределения созданного корпорацией дохода и формирования бюджета государства.

Разработана современная концепция функционирования корпорации в контексте мирового опыта. Концепция основана на развитии микро- и макроэкономической среды деятельности корпорации, на активизации мотивационного механизма корпоративного управления и инновационно-инвестиционной стратегии корпорации, а также на развитии организационных форм предпринимательства, что позволит активизировать корпоративные процессы в Украине.

В рамках концепции усовершенствованы теоретические подходы к классификации организационных форм корпораций на основании исследования тенденций корпоративного процесса за 1991-2008 гг., что позволит активизировать деятельность корпораций в современной национальной экономике.

Уточнена методология исследования корпоративных процессов в Украине, что дает возможность более эффективно управлять инновационно-инвестиционной деятельностью как непосредственно корпоративного сектора экономики, так и других отечественных и иностранных инвесторов.

Получило дальнейшее развитие обоснование механизма государственного регулирования деятельности корпорации как организационной формы предприятия, а также механизма корпоративного управления в аспекте активизации инновационно-инвестиционных процессов.

Необходимыми условиями инновационного развития любого экономического субъекта являются организация и стимулы (как для самих предприятий и корпораций, так и для инвесторов, в том числе физических лиц, граждан страны). Что касается стимулов инновационного развития, то они определяются в первую очередь экономической привлекательностью инвестируемых объектов и законодательными гарантиями сохранности средств инвесторов. Что касается организации корпоративных форм управления, то это дает возможность существенно повысить устойчивость и управляемость экономикой.

Необходимо выделять два уровня решения этих вопросов - уровень собственно корпорации (ее организации и стремления обеспечить себе базу эффективного развития) и уровень государства - законодательно и экономически обеспечивающего реализацию целевых ориентиров корпорации как экономического субъекта.

Важным фактором развития материальной базы корпораций является фактор мотивации труда и фактор мотивации образования. Мотивацию труда следует отличать от мотивации деятельности корпораций. Мотивация труда - это уровень собственно внутренней среды корпорации, а мотивация деятельности корпорации - это уровень не только внутренней, но и внешней среды.

В мотивационном механизме деятельности корпорации следует выделять два уровня: мотивационный механизм труда работников и мотивационный механизм деятельности корпорации как экономического субъекта.

Ключевая роль государства в активизации деятельности корпораций (в том числе инновационной) должна проявляться в следующем: в законодательном обеспечении образовательной и научной деятельности; в разработке долгосрочной селективной политики, направленной на реализацию стратегии социально-экономического прорыва, в том числе, в сфере образования и науки; в формировании стратегических прогнозов развития науки и образования с учетом мировых тенденций; в стимулировании научно-образовательной деятельности путем предоставления соответствующих льгот, субсидий, субвенций и грантов в процессе реализации соответствующих целевых программ; в поддержке инвесторов, которые вкладывают средства в образование и наукоемкие высокотехнологические производства.

Внедрение инновационных приоритетов в практику деятельности корпораций будет содействовать утверждению в Украине новой динамики и качества социально-экономического развития.

Ключевые слова: корпорация, корпоративный процесс, корпоративный капитал, общественное воспроизводство, инновационное развитие, механизм государственного регулирования деятельности корпораций.

SUMMARY

Chunikhina T.S. The corporation in social reproduction: genesis and mechanism of function - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Economic sciences on specialty 08.00.01 - Economic Theory and History of Economical Thought. Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2009.

This degree is a new concept of the function of corporation in context of world experience. Describes the mechanism of forming and function of corporative sector in Ukraine economic. Systematize stages of historical evolution of corporation. Made the complex analyze of corporation as economical category, pick out system of relations of production, which appear in consequence of forming and function of corporation.

Improvement the theoretical approaches to classification of organization form of corporations at the base of degree of tendencies of corporative processes.

Proposed economical mechanism of State regulation of function of corporation and mechanism of corporative management in aspect of activity of innovation process.

Key words: corporation, corporative process, corporative capital, social reproduction, contradictions of transformational processes, innovational development, mechanism of State regulation of activities of corporation.