Регіоналізація транспортного обслуговування сфери обігу в ринкових умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 352:33

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ СФЕРИ ОБІГУ В РИНКОВИХ УМОВАХ

Спеціальність 08.00.05. - Розвиток продуктивних сил і

регіональна економіка

ЦВЄТОВ МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ

Одеса -2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Пила Василь Іванович, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, заступник завідувача відділу регіональної політики

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, академік НАН України Пірожков Сергій Іванович, МЗС України

доктор економічних наук, професор, Прейгер Давид Каспарович, Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО України

Захист відбудеться “27” листопада 2009 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044 , м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розіслано “ 23 “ жовтня 2009 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Степанов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З прийняттям Декларації про державний суверенітет України і Закону про її економічну самостійність розпочався процес перетворень виробничих відносин на основі зміни форм власності і проведення ринкових реформ. В зв'язку з цим єдність різних видів транспорту, яка до 1991 року забезпечувалась державною формою власності на транспортні ресурси, їх комплексним розвитком на основі єдиної системи планування, централізованого регулювання та управління, піддається серйозному випробуванню. При цьому акцент робиться на тому, що не єдність та ефективність, а конкуренція, у тому числі між видами транспорту, є двигуном формування ринкових відносин.

Отже, проблеми формування єдиної транспортної системи на сучасному етапі потребують докорінного удосконалення організації і розвитку транспортного сектору економіки як територіального міжгалузевого комплексу, що об'єднує на базі регіональних логістичних центрів усі види транспорту сфери обігу (магістральні види транспорту), сфери матеріального виробництва (промисловий, будівельний і сільськогосподарський транспорт) та транспорт сфери соціальних послуг. Принцип системності щодо композиції єдиної транспортної системи потребує якісно нового підходу, який слід пов'язувати з переходом від галузевої структуризації за видами транспорту до регіональної - за принципом тяжіння до відповідного регіонального логістичного центру. За таку постановку єдина транспортна система України постає як упорядкована сукупність мережі регіональних логістичних центрів, з дугами та осями що зв'язують їх між собою та з аналогічними центрами інших територіальних утворень (ЄС, Росія тощо). З цього приводу виникає практична потреба вирішення великого кола нових наукових завдань, таких як: формування організаційних структур управління, економічне, нормативно-правове та технічне забезпечення розвитку регіональних транспортно-логістичних центрів, які на сьогодні в Україні мають і різний рівень розвитку і різні перспективи майбутнього використання. Це стосується також формування інвестиційної, науково-технічної та кадрової політики, розвитку інформаційних логістичних технологій та удосконалення державної політики в галузі транспорту.

Теоретичні та практичні аспекти функціонування транспортного комплексу висвітлені в працях вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: А.П. Абрамов, О.О. Бакаєв, І.В. Белов, Б.В. Буркинський, Д.П. Веліканов, М.О. Гундобін, В.М. Гурнак, В.А. Дмітрієв, В.Т. Єлагін, В.М. Загорулько, Л.Г. Зайончик, В.В. Габа, В.І. Котелянець, О.М. Котлубай, М.І. Котлубай, Ю.Ф. Кулаєв, В.М. Лившиць, М.В. Макаренко, А.А. Мітаішвілі, В.В. Мова, А.В. Перепелюк, І.В.Морозова, В.О. Персіанов, О.П. Петров, В.І. Пила, А.А. Покатилов, М.Т. Примачов, Роздобудько, Є.М. Сич, С.С. Ушаков, Є.Д. Хануков, Т.С. Хачатуров, Ю.М. Цвєтов, В.Г. Чекаловець, О.С. Чмир, Б.І. Шафіркін, В.Г. Шинкаренко, В.І. Щелкунов.

Але основна частина наукових досліджень цих вчених присвячена проблемам діяльності транспорту в умовах централізованого планування та державної форми власності і не враховує регіонального аспекту його організації в ринкових умовах.

Посилення ролі транспорту України в економіці регіонів та забезпеченні зовнішньоторговельних зв'язків вимагає суттєвого вдосконалення організації всього транспортного сектору в умовах впровадження сучасних ринково-орієнтованих систем, заснованих на територіальній організації та логістиці. У теоретичному плані ця проблема є ще недостатньо вивченою, що зумовлює актуальність теми, мету і основні задачі проведення наукового дослідження та визначає структуру дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом понад 10-ти річних наукових досліджень здобувачем проблем системної організації транспорту в умовах формування ринкових відносин, які були виконані згідно “Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.1998 р. № 346. Зокрема результати досліджень здобувача були використані при розробках наступних тем:

– “Розробка проекту Концепції реформування транспортного сектору України” (номер держреєстрації 0199U002499); К.: - 1999. - 63 с.

– “Формування інвестиційної стратегії в галузі транспорту” (номер держреєстрації 0198U007070); К.: - 1998. - 131 с.

– “Методичні рекомендації щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів організації та функціонування міжнародних транспортних коридорів в Україні та їх відбору для фінансування” (номер держреєстрації 0197U012929); К.: - 1997. - 97 с.

– “Провести дослідження та підготувати пропозиції щодо формування вільних економічних зон на базі прикордонних та морських опорних транспортно-складських комплексів” (номер держреєстрації 0198U004884) у складі: К.: - 1998. - 80 с. (етап 1); К.: - 1998. - 99 с. (етап ІІ); К.: - 1999. - 50 с. (етап ІІІ); К.:- 1999. - 49 с. (етап IV); К.: - 2000. - 57 с. (етап V).

– “Удосконалення системи транспортного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності України” (номер держреєстрації 0199U002525); К.: - 2001. - 180 с.

– «Удосконалення транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків України на основі впровадження логістичних технологій» (номер держреєстрації 0100U004327); К.: - 2000. - 126 с.

Згідно з Законом України «Про комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 рр.» від 07.02.2002р. № 3022 були виконані дослідження, результати яких знайшли відповідне використання при розробках теми:

– “Проведення досліджень та експериментальної перевірки на базі Одеського та Ренійського морських портів і Закарпатського транспортного вузла (м. Чоп) ефективності діяльності та подальшого розширення мережі логістичних товаророзподільчих центрів” (номер держреєстрації 0103U006718); К.: - 2003. - 105 с.

Згідно з Концепцією реструктуризації залізничного транспорту, затвердженою рішенням колегії Мінтрансу України від 18 червня 1997 р.(протокол № 4) та відповідною Програмою, затвердженою 18 серпня 1998 р. (протокол № 30) проводились щорічні розробки щодо формування Моніторингу макроекономічних показників економіки й транспортної системи України, які були основою для дослідження тенденцій розвитку транспортного сектору економіки України у 1991-2008 рр.

Згідно з «Концепцією державної програми реформування залізничного транспорту», схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 651-р проведені багатопланові дослідження, результати яких використані при розробках проекту «Державної програми реформування залізничного транспорту» (Номер держреєстрації 0107U000803); К.: - 2007. - 76 с.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування основ системної організації транспорту сфери обігу за регіонами України в умовах ринкової економіки.

Досягнення мети дисертаційного дослідження зумовило необхідність постановки та вирішення наступної сукупності основних завдань:

– ідентифікувати системні процеси і системоутворюючі зв'язки між господарськими об'єктами транспорту, їх структуризацію і виявити наукові та практичні завдання щодо формування основ їх системної організації в регіоні;

– дослідити вплив форм власності в умовах формування ринкових відносин та стан інфраструктури на розвиток та системну організацію господарських структур транспортного комплексу регіону;

– дослідити процеси інтеграції матеріальних потоків та їх вплив на системну організацію та комплексний розвиток системоутворюючих господарських структур транспорту в регіоні;

– обґрунтувати мету та основні завдання розвитку системоутворюючих логістичних технологій перевезень вантажів при транспортному забезпеченні сфери обігу;

– обґрунтувати організацію та розміщення ключових зон управління логістичними системами за регіонами України в межах транспортних коридорів та їх інформатизації;

– розробити концепцію територіальної організації логістичних центрів в межах транспортних коридорів;

– розробити концепцію програми організації та розміщення системоутворюючих спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) в межах міжнародних транспортних коридорів (МТК) за регіонами України.

Об'єкт дослідження - процес формування економіко-організаційних механізмів регіоналізації транспортного комплексу України при обслуговуванні транспортно-економічних зв'язків сфери обігу.

Предмет дослідження - система відносин: організаційних, економіко-правових і техніко-технологічних регіональних і міжрегіональних, що регулюють системоутворюючі зв'язки між господарськими об'єктами транспорту й впливають на їх системну організацію та взаємодію.

Методи дослідження. Методологічною основою досліджень стали теоретичні положення про транспорт як галузь матеріального виробництва. Дослідження ґрунтуються на використанні основних положень теорії складних систем, системного підходу, теорії сучасного менеджменту, маркетингу та логістики, економічних та статистичних методів аналізу та прогнозування.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих та обґрунтованих у дисертації основних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони у сукупності вирішують важливе наукове завдання з формування основ регіональної системної організації транспортного обслуговування сфери обігу в умовах становлення ринкових відносин, що має суттєве практичне значення для підвищення ефективності функціонування як транспортного сектору, так і економіки регіонів і країни в цілому, а також при вирішенні проблем інтеграції транспорту України з Європейською та світовою транспортними системами.

У дисертаційній роботі особисто автором отримані такі результати дослідження, які мають наукову новизну, зокрема:

вперше:

– представлено теоретичне обґрунтування цільової структуризації господарських об'єктів транспорту залежно від форм власності та сфер їх виробничої діяльності;

– сформульовано поняття «єдина транспортна система сфери обігу», розкрито його економічну суть та надано змістовні характеристики, які забезпечують системність в регіональній організації транспорту;

– встановлені на основі комплексного аналізу системоутворюючих матеріальних потоків рівні зв'язаності підсистем різних видів транспорту та їх вплив на системну організацію транспорту за регіонами України;

– визначена з нових позицій системоутворююча роль логістичних технологій перевезень в забезпеченні системної організації транспорту за регіональним принципом;

удосконалено:

– методологічні підходи щодо формування цільових програм системної організації транспорту;

– методичні підходи щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів розвитку транспорту в ринкових умовах;

– система факторів, що обумовлюють становлення та формування нових підприємницьких утворень у транспортному секторі економіки при формуванні ринкових відносин;

дістали подальшого розвитку:

– організаційно-економічні принципи державного регулювання ефективного розвитку транспортного підприємництва, що базуються на раціональному розподілі системних функцій управління транспортною інфраструктурою та індивідуальною (спеціалізованою) підприємницькою діяльністю в умовах конкуренції.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці науково-методичних основ та практичних положень, а також заходів щодо забезпечення системної організації транспорту в умовах формування ринкових відносин, які використані при розробці:

– «Методичних рекомендацій з розробки програми соціального та економічного розвитку регіону», схвалених рішенням Колегії Мінекономіки України від 12.11.97р., (протокол № 11);

– «Концепції програми формування мережі логістичних центрів в системі міжнародних транспортних коридорів України», розробленої згідно Закону України «Про комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002 - 2010 рр.» від 07.02.2002. № 3022;

– «Концепції реструктуризації транспортного сектору економіки», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.00 р., № 1684 (Акт № 12-11-05-76 від 01.02.05 р. Мінтрансзв'язку України);

– «Програми створення та функціонування міжнародних транспортних коридорів в Україні», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.1998 р., № 346 (Акт № 12-11-05-76 від 01.02.05 р. Мінтрансзв'язку України);

– щорічних планів реалізації «Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 1998 (1999 та 2000) рік», затверджених відповідно наказами Мінтрансу України від 07.07.98 р., № 270, від 09.03.99 р., № 136, від 13.06.00 р., № 303 (Акт № 12-11-05-76 від 01.02.05р. Мінтрансзв'язку України);

– «Комплексної програми утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 рр.», затвердженої Законом України № 3022 від 07.02.2002р. (Акт № 38-29/54 від 02.02 05р. Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України);

– Моніторингу макроекономічних і галузевих показників економіки, транспортної системи та залізничного транспорту країни за 1991-2005рр. (Акт № ЦФ-16/75 від 02.02.05р. Укрзалізниця);

– «Проекту Державної програми реформування залізничного транспорту на 2007-2015 роки».

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті положення та ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок здобувача в роботах: [1] - (Особистий внесок полягає в розробці показників економічного розвитку України та їх вплив на стан транспортного комплексу). [2] - (Особистий внесок полягає в розробці системної класифікації транспортного сектору економіки при формуванні ринкових відносин С. 9-25)[3] - (Особистий внесок полягає в розробці особливостей розвитку транспортної системи в умовах реформування економіки України. - с. 17-27. та Проблеми конкуренції та взаємодії різних видів транспорту. - с. 55-67), [4] - (Особистий внесок полягає в розробці організаційної структури і принципів створення мережі ЛТЦ в системі МТК. - С. 36 - 44 та оцінки економічної ефективності організації логістичних центрів - с. 99-101), [5] - (Особистий внесок полягає в аналізі зовнішньоторговельних зв'язків України (с. 13 - 57), організації та функціонуванні МТК (с. 281 - 375), ВЕЗ в системі МТК (с. 435 - 503), транспортно-експедиційної діяльності (с. 504 - 554), [6] - (Особистий внесок полягає в розробці інноваційної політики і пріоритетних завдань транспорту. - С 37-40, С 42-45.), [7] - (Особистий внесок полягає в розробці методичних рекомендацій розвитку транспорту та зв'язку регіону), [8] - ( Особистий внесок полягає в розробці системи макроекономічних показників, характеризуючи місце залізничного транспорту у транспортній системі України, С. 159 - 252), [9] - (Особистий внесок полягає в формуванні основних напрямків розвитку різних видів транспорту на системній основі в ринкових умовах, с.26-27), [10] - (Особистий внесок полягає у визначенні ролі транспортно-експедиційої діяльності в організації міжнародних перевезень вантажів), [11] - (Особистий внесок полягає в досліджені джерел фінансування транспорту), [12] - (Особистий внесок полягає у визначенні ролі морських портів у формуванні вільних економічних зон та розвитку міжнародних перевезень), [18] - (Особистий внесок полягає в розгляді особливості функціонування прикордонних ВЕЗ та їх вплив на ефективність їх функціонування), [19] - (Особистий внесок полягає в розробці пропозицій щодо формування зовнішньоторговельних ВЕЗ на базі опорних вантажних і торговельно-розподільчих центрів), [20] - (Особистий внесок полягає у виявленні впливу транспортного фактору на особливості нормативно-правового регулювання в ВЕЗ).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались і обговорювались з прийняттям відповідних рішень та рекомендацій на IV та V Міжнародних конференціях “Транспортні перевезення в країнах СНД, Балтії, Європи” (Одеса 6-7.10.1999 р. та 18-19.10.2000 р.), на І,ІІ та VII Міжнародних науково-практичних конференціях “Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики” (Київ, 1999 р.,2000р.,2005р.); на наукових конференціях Українського транспортного Університету в 1999 році та на ІІ та IV наукових конференціях Київського університету економіки і технологій транспорту (КУЕТТ) в 2004 р. та 2008 р., а також на II та ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми економіки і управління на залізничному транспорті» - Судак - 2007, 2008.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано в 27 наукових працях (10 статей опубліковано без співавторів), з них 13 наукових статей у фахових виданнях ВАК України, 8 науково-практичних видань, у тому числі 4 монографії та 2 брошури, 6 матеріалах міжнародних та галузевих науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій за темою дисертації складає 154 д.а., з них 42,2 д.а. належить здобувачеві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 211 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 30 таблиць, 30 рисунків, список використаних джерел містить 220 найменувань і займає 18 сторінок, 3 додатка, які займають 3 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розглянута актуальність розробки наукової проблеми, сформульовані об'єкт, предмет, мета і задачі дослідження, наведені основні наукові результати роботи та рівень їх наукової новизни, визначено теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ - «Методологічні основи системних досліджень транспорту» присвячений дослідженню теоретичних підходів до сутності організації транспортного сектору економіки, формування його складових структур залежно від функціонального призначення та використання у сфері матеріального виробництва, сфері обігу та сфері соціальних послуг.

Проведений емпіричний та економічний аналіз показав на відсутність системної класифікації складових компонентів транспортного сектору економіки та визначення «єдиної транспортної системи» (ЄТС), її призначення, складу та границь функціонування. Державна статистика в галузі транспорту, що формується на принципах сумативності як простої арифметичної суми складових різних видів транспорту, не забезпечує необхідною інформацією щодо виконання теоретичних та економічних досліджень розвитку транспорту як «єдиної системи».

За результатами аналізу функціонального, економічного та технологічного призначення окремих системних компонентів транспортного сектору економіки, запропонована емпірична модель транспортної системи сфери обігу, яка є основою щодо структуризації теоретичних досліджень системної організації транспорту.

Встановлено, що в залежності від функціонального призначення транспортний сектор економіки об'єднує три складові частини - транспорт сфери матеріального виробництва, транспорт сфери обігу та транспорт сфери соціальних послуг. В залежності від системоутворюючого компоненту транспорт поділяється на вантажний та пасажирський з характерними для них технологічними властивостями, які впливають на формування економічних, організаційних, правових та соціальних відносин та які формуються при перевезенні як вантажів, так і пасажирів, та які в свою чергу є системоутворюючими відношеннями при об'єднанні окремих виробничих об'єктів транспорту в систему.

Наявність двох спеціалізованих системоутворюючих компонентів транспорту є об'єктивною основою для формування двох регіональних транспортних систем з використанням магістральних видів транспорту, а саме: транспортної системи сфери обігу (для перевезення вантажів) та транспортної системи сфери соціальних послуг (для перевезення пасажирів).

Об'єднувальними факторами цих двох регіональних транспортних систем виступають:

– транспортна інфраструктура і, в першу чергу, шляхи сполучення: залізничні колії, автомобільні дороги, річкові судноплавні шляхи;

– інформаційно-аналітична система різних видів транспорту як основа впровадження транспортної логістики, яка забезпечує системну організацію перевезень.

В свою чергу транспорт сфери матеріального виробництва (технологічний транспорт) є складовою частиною технології виробництва різних галузей економіки і, як наслідок цього, не є самостійною транспортною системою.

Емпіричний рівень економічного аналізу складу транспортного сектору економіки свідчить про те, що він не є єдиним системним утворенням, а складається із окремих об'єднань різних видів транспорту, призначених для виконання відповідних функцій у сфері матеріального виробництва, сфері обігу та сфері соціальних послуг з окремими функціональними цілями, характерними для кожної сфери діяльності.

Встановлено, що транспортна система (Sт), яка забезпечує перевезення вантажів в економічних границях переміщення товарів у сфері обігу, об'єднує наступні основні системні частини:

– магістральні види транспорту {M};

– зовнішній транспорт {П};

– регіональні стикові пункти {C} різних частин транспорту, тобто :

Sт - < {M};{П};{C}> 1.1

Встановлений склад Sт сфери обігу при певних умовах має властивості цілісності та єдності, тому він у дисертації прийнятий як об'єкт розробки теоретичних положень системного підходу з метою забезпечення системної організації різних видів транспорту в регіоні та міжрегіональних зв'язків. При цьому забезпечення системної організації транспорту сфери обігу передбачає наступні основні види єдності: економічну, технологічну, технічну, правову, організаційну, що визначає предмет, мету й завдання досліджень, рекомендації яких забезпечують формування основ системної організації транспорту регіонів при переході до ринкових відносин. Ці та інші питання формують склад комплексної програми наукових проблем та практичних завдань, вирішення яких впливає на забезпечення системної організації різних видів транспорту за регіонами, їх єдності.

У другому розділі «Комплексний аналіз і стратегія системної організації транспорту регіонів України» встановлені особливості і характер економічної та організаційної трансформації різних видів транспорту в умовах формування ринкових відносин та їх вплив на забезпечення системної організації, пов'язаної з розвитком транспортної логістики та концентрацією управління різних видів транспорту навколо регіональних логістичних центрів, що підтверджується планами розвитку європейської транспортної мережі. Головними з них є наступні:

1. До 1991 року розвиток та функціонування різних видів магістрального транспорту здійснювались в єдиному комплексі на основі системної організації. Основою такої єдності вважалась суспільна (державна) форма власності на транспортні ресурси, єдина система планування їх комплексного розвитку та централізована система регулювання й управління та економічного стимулювання.

2. Головною причиною порушення системної організації транспорту стало проведення (починаючи з 1991 року) ринкових реформ і зміна форм власності, внаслідок чого забезпечення єдності піддається серйозному випробуванню. Внаслідок реформ понад 85 % від загального обсягу реалізованої промислової продукції виробляється недержавними підприємствами. На транспорті 64 % перевезень обсягів вантажів здійснюється підприємствами приватної форми власності.

3. Характерною рисою розвитку України після проголошення її незалежності була тривала економічна криза (1991-1999рр.), внаслідок чого обсяг ВВП зменшився на 59,2 %. Економічна криза найбільш руйнівно вплинула на транспортний сектор економіки. Обсяг транспортної роботи за цей період скоротився більш ніж у 4 рази з великими негативними наслідками - технічними, технологічними, організаційними, економічними й соціальними. Фактично за цей період був ліквідований вітчизняний морський транспорт, обсяги перевезень якого впали з 53,0 до 6,3 млн. т., тобто у 8,4 рази, а вантажообіг - з 265,6 до 8,6 млрд. т. км., або у 30,9 рази.

4. В той же час характерною рисою розвитку України після проголошення її незалежності є високий рівень зовнішньої орієнтації економіки, що робить її залежною від кон'юнктури світового ринку. Так, рівень експорту складає більш ніж 50 % ВВП, в той же час більш ніж 50 % ВВП припадає на імпорт.

5. Високий рівень зовнішньої орієнтації економіки України корінним чином змінив характер транспортно-економічних зв'язків, перетворивши їх основну частину в категорію міжнародних: експортних, імпортних та транзитних, що робить її залежною від діяльності транспорту у відповідних центрах регіонів (пунктах пропуску через митний кордон) і, в першу чергу, від трубопровідного, морського та річкового, які фактично повністю зайняті на обслуговуванні зовнішньоекономічних зв'язків й взаємодіють у цих центрах. Крім того наявність транзитних потоків вантажів значною мірою залежить саме від цієї взаємодії. На морському та річковому транспорті питома вага таких перевезень становить близько 100%, на залізничному транспорті близько 40 % , а у вантажообігу біля 60 %. Виконання міжнародних перевезень в умовах конкуренції потребує від вітчизняного транспорту утримання міжнародних стандартів якості транспортних послуг та відповідного розвитку.

6. Глибока економічна криза, що охопила Україну, пов'язана з порушенням певних об'єктивних економічних законів й перш за все - це порушення процесів простого та розширеного відтворення основних виробничих фондів за рахунок інвестування транспорту на рівні 20-25 % від потрібного обсягу. Внаслідок цього рівень зносу основних фондів перевищує критичну величину та досягає 75-85 % зі всіма негативними наслідками.

7. Головною причиною виникнення кризового стану транспорту України є сформована невідповідність обсягів фінансування нормативним вимогам процесів простого відтворення основних фондів, що у свою чергу стримує інноваційно-інвестиційний процес його розширеного розвитку внаслідок чого сучасний технічний стан транспортної інфраструктури та економічних відносин не забезпечують єдність транспортної системи сфери обігу, а уявна єдність транспортної системи на дозволяє залучити зовнішні кошти для розвитку транспортного комплексу окремих регіонів, що є однією з головних причин низької якості транспортних послуг, наданих при транспортуванні вантажів у сфері обігу.

8. Встановлено, що на рівні конкурентно-спроможності транспорту України позначається відставання в розвитку бази інформатики та впровадження інформаційних технологій, сучасних логістичних систем організації перевезень, транспортного сервісу. У цих умовах фактично неможлива реалізація важливих економічних та інноваційно-технологічних завдань, які стоять перед транспортом на сучасному етапі при формуванні ринкових відносин, а саме:

– підвищення стійкості роботи різних видів транспорту, забезпечення безпеки і якості послуг, наданих ними, формування єдиного економічного простору країни і забезпечення загальнонаціонального економічного розвитку;

– формування єдиної гармонійної транспортної системи;

– інтеграція з європейською і світовою транспортними системами з наданням транспортних послуг на рівні світових стандартів;

– зниження сукупних витрат економіки країни на транспортні послуги;

– задоволення зростаючого попиту на транспортні послуги.

Наслідком критичного стану транспорту є формування загрози національної, економічної і соціальної безпеки України, що потребує прийняття невідкладних термінових заходів з боку держави щодо її усунення.

9. Встановлено, що на сучасному етапі виникла нова сукупність взаємопов'язаних проблем комплексного розвитку та раціонального функціонування різних видів транспорту України, забезпечуючи їх системну організацію та стратегію їх розвитку на інноваційній основі. Основними з них є: транспортний ринковий організація регіон

· створення високоефективної регіональної організаційної структури та системи управління транспортним комплексом України, яка повинна забезпечувати:

- формування й реалізацію основних напрямків економічної, науково-технічної та соціальної політики на транспорті;

- організацію роботи з регіональної побудови національної транспортної системи, як необхідної умови її інтеграції до європейської й світової систем;

- розробку й реалізацію заходів, спрямованих на ефективний розвиток, функціонування і раціональну взаємодію всіх видів транспорту на базі регіональних логістичних центрів, для забезпечення стійких регіональних та міжрегіональних зв'язків;

· розробка комплексу заходів з удосконалення фінансової системи транспорту, в тому числі підготовка проектів законів про умови фінансування та фінансової діяльності транспортних підприємств і організацій шляхом проведення ефективної амортизаційної політики, державних дотацій та бюджетних асигнувань для реалізації найважливіших напрямків науково-технічного процесу;

· розробка комплексу заходів з розвитку міжнародних транзитних перевезень, що відображають економіко-правові принципи їх організації, включаючи облік, контроль, взаєморозрахунки, створення та експлуатацію міжнародних транспортних коридорів, з урахуванням внутрішніх потреб як регіонів так і економіки країни, а також отримання валюти за транзитні перевезення, організацію комплексного сервісного обслуговування іноземного транспорту та екіпажів в Україні;

· створення системи нормативно-правового забезпечення розвитку й функціонування транспорту в умовах самостійності України та формування ринкових відносин та інші.

10. Висновки комплексного аналізу та пропонуємі заходи щодо вирішення основних проблем формування стратегії системної організації транспорту стосуються насамперед питань економіки і управління транспортом, які повинні виконувати інтегруючу роль у створенні і функціонуванні ефективної транспортної системи. В першу чергу це стосується формування логістичної технології організації перевезень та надання транспортного сервісу на основі розвитку транспортної та інформаційної інфраструктури. Вирішення цих та інших питань системної організації транспорту потребує формування та впровадження в державі відповідної інвестиційної політики.

У третьому розділі «Економіко-організаційний механізм системної організації транспортного комплексу регіону» наведені мета й основні напрямки розвитку системооб'єднувальних технологій взаємодіючих підсистем транспорту на основі впровадження логістичної технології й організації перевезень вантажів, відповідно до транспортної спеціалізації регіонів за характером діяльності (пропуск через митний кордон, у тому числі наземний - залізничний або автомобільний, чи водний) та укрупненою номенклатурою вантажів; запропонована модель організаційної структури регіональних логістичних товаророзподільчих центрів; розроблено проект програми їх організації й розвитку в межах транспортних коридорів.

Встановлено, що теоретичною основою системної організації функціонування різних видів транспорту в ринкових умовах є транспортна логістика як сфера діяльності, яка реалізується через регіональні логістичні товаророзподільчі центри (ЛТЦ), головною функцією яких є забезпечення планування, контролю і організації здійснення раціональної доставки товарів «від дверей до дверей», виконання погодженого графіка перевезення і надання відповідної інформації вантажовласникам та іншим споживачам транспортних послуг. Це обумовлює роль та призначення щодо створення ЛТЦ, які з урахуванням особливості структури транспортно-економічних зв'язків України пропонується розділити по функціональному призначенню на міжрегіональні, регіональні та загальнотранспортні.

Як свідчить аналіз, основою впровадження логістичних технологій на транспорті на базі формуємих ЛТЦ є інформатизація усіх процесів, пов'язаних з організацією перевезення вантажів.

Аналіз програми інформатизації процесу перевезення вантажів свідчить про те, що в першу чергу підлягає інформатизації мережа міжнародних транспортних коридорів (МТК). Це обумовило склад програми організації та розміщення першочергових ЛТЦ в межах МТК з розподілом їх щодо розміщення та спеціалізації на три категорії - прикордонні, внутрішні і водні.

З урахуванням спеціалізації ЛТЦ та їх розміщення у дисертації встановлені основні функції й розроблені організаційні структури ЛТЦ за регіонами України, що знайшло відповідне відображення у «Концепції програми формування мережі логістичних центрів в системі міжнародних транспортних коридорів України», розробленої згідно з Законом України «Про комплексну програму затвердження України як транзитної держави у 2002-2010 рр.» від 07.02.2002 р. № 3022.

Запропоновано формування експериментальних ЛТЦ в межах МТК, що формуються в регіонах на базі портів Одеса і Рені й м. Чоп, згідно наданого їм статусу і відповідних функцій: порт Одеса - Головний міжнародний (міжрегіональний) ЛЦ морського транспорту; порт Рені - міжнародний (міжрегіональний) ЛЦ річкового транспорту; м. Чоп (Закарпатська обл.) - Головний міжнародний (міжрегіональний) ЛЦ автомобільного транспорту.

Впровадження логістичних технологій в межах МТК потребує відповідної інвестиційної політики. Встановлено, що в умовах дефіциту інвестиційних ресурсів одним із діючих джерел інвестування розвитку транспорту і, в першу чергу, МТК є залучення іноземних інвестицій на основі формування і організації у регіонах України спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ).

У дисертації проведені узагальнення сучасних теоретичних положень та світового досвіду формування і організації спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) регіонального підпорядкування і, в першу чергу, зовнішньоторговельних як системоутворюючих об'єктів транспорту, а також виконані дослідження різних аспектів їх організаційно-економічних засад, що дозволяє зробити слідуючі основні висновки.

Формування в мережах МТК системи регіональних логістичних центрів як у теоретичному, так і практичному плані розглядається основним напрямом забезпечення інтеграції транспорту України до європейської транспортної системи на основі впровадження логістичних технологій, базою для впровадження яких є системоутворюючі господарські об'єкти - регіональні зовнішньоторговельні СЕЗ.

СЕЗ являє собою складне територіально-господарське формування, яке за логікою функціонування повинно бути провідником державної, регіональної і внутріфірмової економічної політики, головною метою створення яких є залучення іноземних інвестицій і сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, залучення нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних та трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України. Надзвичайно важливе значення має СЕЗ зовнішньоекономічної орієнтації, для яких визначальною є регіональна транспортно-складська складова, що забезпечує накопичувально-розподільчі функції товароруху, стимулюючи розвиток зовнішньоекономічних зв'язків.

Встановлено, що залежно від функціонального призначення зовнішньо-торговельних СЕЗ, найбільш системоутворюючими для транспорту є вільні митні зони (експортні, імпортні, транзитні, в тому числі зони «порто-франко»), які охоплюють слідуючі основні функції: складські, транспортно-експедиційні, митно-брокерські, банківські та інші види послуг.

Формування СЕЗ має тривалу історію позитивного досвіду активного впливу на розвиток економіки окремих територій і зовнішньоекономічної діяльності, а також на інтеграційні процеси різних країн незалежно від рівня їх економічного розвитку і політичного устрою.

Пріоритетний розвиток в іноземній практиці формування СЕЗ мають зовнішньоторговельні як найбільш активне джерело залучення інвестицій, у тому числі іноземних, і як засіб прискорення інтеграційних процесів територій та регіонів різних країн.

Діючі методичні оцінки економічної ефективності формування зовнішньоторговельних СЕЗ потребують подальшого теоретичного удосконалення з урахуванням впливу транспортного фактору та організації міжнародних перевезень на ефективність розміщення СЕЗ та їх територіальну організацію. В дисертаційній роботі зроблені певні кроки у цьому напрямку, зокрема розроблені та запропоновані відповідні методичні положення.

Питання формування, розміщення та організації окремих СЕЗ зовнішньоторговельного типу залежить від більшої кількості різнопланових факторів, які впливають на ефективність їх діяльності та обумовлюють залучення необхідних інвестицій, у тому числі - іноземних для організації таких СЕЗ і, в першу чергу, як показали дослідження, є - сучасний (негативний) стан розвитку економіки України та її високий рівень зовнішньої залежності від економіки інших країн, низька конкурентоспроможність транспорту й низький рівень його фінансування щодо відтворення виробничих фондів.

Функціональне призначення зовнішньоторговельних СЕЗ обумовлює доцільність їх розміщення в межах МТК в крупних регіональних транспортних вузлах на перетині різних видів транспорту на базі транспортно-складських центрів з послідуючим перетворенням їх у регіональні товаророзподільчі логістичні центри з метою забезпечення підвищення ефективності як СЕЗ, так і міжрегіональних (у т.ч. міжнародних) перевезень.

Дослідження організованих в межах МТК зовнішньоторговельних СЕЗ свідчить про економічну ефективність їх діяльності, але мають місце окремі нормативно-правові недоліки, які стримують подальший їх розвиток та формування нових. Виконаний прогноз подальшого розвитку зовнішньоторговельних СЕЗ у регіонах України та запропонована програма їх формування з урахуванням впровадження логістичних технологій, перш за все, у міжнародні перевезення, які спрямовані на прискорення розвитку регіональної економіки та економічного зростання держави в цілому завдяки підвищення ефективності діяльності транспорту.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми щодо забезпечення системної організації транспорту в умовах формування ринкових відносин, яке дозволяє сформувати наступні основні визначення та принципові положення, а також висновки й рекомендації, які в сукупності вирішують конкретну науково-практичну задачу, а саме - підвищення ефективності та якості транспортного обслуговування економіки держави в ринкових умовах та сприяють забезпеченню цілісності (єдності) транспортної системи.

1. По-новому (з урахуванням закономірностей та тенденцій розвитку ринкової регіональної економіки) розкривається структура транспортного сектору країни з поділом його за цільовим функціональним призначенням на транспорт:

а) міжрегіональний - сфери обігу (магістральні види транспорту);

б) технологічно-регіональний - сфери матеріального виробництва (промисловий, будівельний й сільськогосподарський);

в) внутрішньо-регіональний - сфери соціальних послуг.

2. Більш чітко і послідовно висвітлені теоретико-методологічні і практичні аспекти формування транспортних систем в ринкових умовах, що надало можливість встановити та розглянути транспорт в цілому як:

· транспортний сектор економіки як сукупність регіональних (у тому числі загальнодержавних, закріплених за регіонами) транспортних об'єктів та суб'єктів транспортної діяльності , що становлять складову частину економічної системи держави;

· транспортну систему, визначену для обслуговування міжрегіональних й внутрішньо регіональних економічних зв'язків у сфері обігу й виконання перевезень вантажів (системоутворюючий компонент - товарні потоки);

· транспортний комплекс, призначений для обслуговування сфери соціальних послуг й виконання перевезень пасажирів між регіонами та в їх мережах (системоутворюючий компонент - пасажиропотоки);

· складову частину виробничих систем: промислового, будівельного та сільськогосподарського виробництва (перш за все внутрішньо регіональний технологічний транспорт).

3. Формування ринкових відносин та поява різних форм власності пов'язано з ліквідацією галузевих міністерств та централізованого управління виробничою діяльністю різних видів транспорту, що є головною причиною ліквідації системних принципів організації транспорту й зниження його ефективності при обслуговуванні економічних зв'язків сфери обігу та наданні транспортних послуг.

4. Для обґрунтування низки нових положень і на підтвердження сучасних тенденцій організації і розвитку різних видів транспорту в умовах формування перехідної економіки сформовано системний статистичний матеріал, використаний для розкриття тенденцій й закономірностей реформування економіки України та їх впливу на функціонування та розвиток різних видів транспорту та їх системну організацію.

5. Встановлено, що тривала економічна криза, яка охопила країну у 1990-1999 рр., призвела до падіння обсягу ВВП на 59,2 %, спад виробництва досяг критичної межі, різко загострилися фінансові проблеми держави й її регіонів та погіршилося соціально-економічне становище населення.

6. Економічна криза найбільш руйнівно вплинула на транспорт, обсяги транспортної роботи за цей період скоротилися більш ніж у 4 рази з усіма негативними наслідками, і в першу чергу це викликало порушення у процесах простого і розширеного відтворення основних фондів (ОФ) транспорту країни, що призвело до критичного рівня їх зносу - більше 65 %, активної частини - до 80-95 %.

7. Головною причиною формування стратегічно небезпечного рівня зносу ОФ транспорту України - це сформована в умовах економічної кризи та формування ринкових відносин практика фінансування процесів їх простого відтворення в обсязі 20-28 % від нормативного рівня, в тому числі активної частини (рухомого складу) - на рівні 10 - 15 %. В цих умовах фактично не можлива реалізація важливих економічних та інноваційно-технологічних завдань, які стоять перед транспортом на сучасному етапі при формуванні системних основ організації різних видів транспорту в ринкових умовах та забезпеченні міжнародних інтеграційних процесів, а саме:

· підвищення стійкості роботи транспорту, його доступності, безпеки і якості послуг, наданих ним;

· забезпечення єдиного економічного простору країни і загальнонаціонального економічного розвитку;

· формування єдиних гармонійних транспортних систем, які обслуговують сферу обігу й сферу соціальних послуг;

· інтеграція з європейською і світовою транспортними системами з надаванням транспортних послуг на рівні європейських й світових стандартів;

· зниження сукупних системних витрат країни на перевезення вантажів як у сфері обігу, так й у сфері виробництва.

8. Встановлено, що в ринкових умовах головними системооб'єднувальними компонентами виробничої діяльності підприємств і організацій транспорту є транспортна інфраструктура і, в першу чергу, - шляхи сполучення (автомобільні та річкові шляхи, залізниці і т.п.) та інформаційні технології, які в свою чергу є основою для впровадження логістичних (системних) технологій постачання (перевезення) товарів (вантажів). Це обумовлює основні напрями теоретичних досліджень та розробки рекомендацій щодо формування основ системної організації транспорту в ринкових умовах з використанням програмно-цільового методу.

9. Виявлено, що головною особливістю складу й функціонування транспорту України є те положення, що основним системооб'єднувальним компонентом єдиної транспортної системи виступають наземні види, оскільки з'єднують між собою пункти пропуску через митний кордон як морський так і сухопутний.

10. Розроблено на програмно-цільовій основі комплекс практичних рекомендацій та заходів, що являють собою системооб'єднуючі фактори і забезпечують розвиток регіональних логістичних центрів, як основи застосування сучасних технологій перевезень, зв'язків та відносин в економіці на регіональному і міжрегіональному рівні. Визначені основні функції та організаційні структури логістичних товаророзподільчих центрів в системі транспортної логістики та їх територіальне розміщення в межах транспортної системи сфери обігу.

11. В умовах гострого дефіциту інвестиційних ресурсів для забезпечення простого та розширеного відтворення основних фондів транспорту на основі аналізу світового досвіду, залучення та використання інвестицій при формуванні (СЕЗ) в дисертації обґрунтована та розроблена відповідна програма організації на території великих регіональних логістичних центрів зовнішньоторговельних (СЕЗ) - як важливе джерело фінансування розвитку економіки регіонів та інтеграційних процесів між ними.

12. У додатках до дисертації наведені акти впровадження основних рекомендацій та заходів, які були розроблені автором й використані при виконанні наукових досліджень згідно державних планів (держбюджет) та окремих замовлень з боку Мінекономіки, Мінтрансзв'язку та інших відомств на виконання окремих завдань державних програм розвитку транспорту. Подальший розвиток та удосконалення системної організації транспорту сфери обігу пов'язано з впровадженням заходів «Державної програми реформування залізничного транспорту», при розробці якої були використані ряд положень та рекомендацій щодо системної організації транспорту, розроблені за участю здобувача.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Залізничний транспорт України та Росії: тенденції розвитку та проблемі реформування /[Цвєтов Ю.М., Макаренко М.В., Цвєтов М.Ю. та ін.] - К.: ДЕТУТ, 2008. - 277 с.

2. Залізничний транспорт України на порозі реформування /[Цвєтов Ю.М., Макаренко М.В., Цвєтов М.Ю. ] та ін. - К.: ДЕТУТ, 2008. - 189 с.

3. Проблеми та основні напрями реформування залізничного транспорту України / [Цвєтов Ю.М., Макаренко М.В., Цвєтов М.Ю. та ін.] - К.: КУЕТТ,2007 - 222 с.

4. Цвєтов М.Ю. Концепція програми формування мережі логістичних центрів в системі міжнародних транспортних коридорів України / [Цвєтов Ю.М., Макаренко М.В., Цвєтов М.Ю. та ін.] - К.: КУЕТТ, 2003. - 107 с.

5. Основы организации транспортного обеспечения внешнеторговых связей Украины / [Цвєтов Ю.М., Макаренко М.В., Цвєтов М.Ю. та ін.] - Киев. - ОАО "ИКТП-Центр", 2000. - 581 с.

6. Концепція реформування транспортного сектора України/ [Цвєтов Ю.М., Федюшин Ю.М., Цвєтов М.Ю. та ін.]-К.: ІКТП-Центр,1999.-67с

7. Методичні рекомендації з розробки програми соціально-економічного розвитку регіону/ [Абрамов В.М., Бабич Л.М., Цвєтов М.Ю. та ін.]- К.: НДЕІ Міністерства економіки України, 1997. - 45c.

8. Транспортний сектор економіки України та залізничний транспорт / [Цвєтов Ю.М., Макаренко М.В., Цвєтов М.Ю. та ін.] - К.: КУЕТТ, 2006. - 428 с.

9. Цвєтов М. Транспортний сектор економки України: тенденції та проблеми розвитку М.В. Макаренко, М.Ю. Цвєтов // Економіст. - 2007. - № 6. - с. 24-27.

10. Цвєтов М.Ю. Транспортно-экспедиционная деятельность: проблемы и пути развития / Ю.М. Цвєтов, Л.Н. Соколов, М.Ю. Цвєтов // Судоходство.-2001.-№ 3.-С.10-11.

11. Цветов М.Ю. Финансирование инвестиционных проектов на транспорте/ А.О. Един, М.Ю. Цвєтов, О.В. Левченко // Транспортный комплекс Украины: экономика, организация, развитие. Сб. науч. Тр. ИКТП-Центра. - Киев, 2000. - Вып. 8. - с. 38-49.

12. Цветов М.Ю. Формирование свободных экономических зон и вопросы их транспортного обслуживания/ А.О. Един, М.Ю. Цвєтов // Судоходство. - 2000 - № 11. с.23-24.

13. Цветов М.Ю. Формування міжнародних нагромаджувально-розподільчих (торговельних) транспортно-складських центрів в Україні //Формування ринкових відносин в Україні: НДЕІ Мінекономіки України. - Зб. статей молодих вчених. Вип. 7 (Наук. ред. І.К. Бондар). - К., 1999. - 213-217 с.

14. Цветов М.Ю. Морские порты в системе международных транспортных коридоров // Транспортный комплекс Украины: экономика, организация, развитие: Сб. науч. тр. ИКТП-Центра. - Киев, 1999. - Вып. 7. - С. 93 - 104.

15. Цвєтов М.Ю. Задачі формування транспортно-складських центрів в Україні з функціями вільних економічних зон // Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів: 3б. наук. пр. УТУ, ТАУ-Київ, 1999. - Вип. 7. - С. 104 - 109.

16. Цветов М. Ю. Влияние транспортного фактора на выбор района формирования транспортно-складского центра свободной экономической зоны // Транспортный комплекс Украины: экономика, организация, развитие: Сб. науч. тр. ИКТП-Центра. - Киев,1997. - Вып. 4. - С. 145 - 159.

17. Цветов М.Ю. Размещение специальных (свободных) экономических зон на территории Украины // Транспортный комплекс Украины: экономика, организация, развитие: Сб. науч. тр. ИКТП-Центра. - Киев, 1998.-Вып. 6. - С. 100 - 108.

18. Цветов М.Ю. Методика эффективности функционирования приграничных торговых транспортно-складских свободных экономических зон/ Е.С. Чмырь, М.Ю. Цветов // Транспортный комплекс Украины: экономика, организация, развитие: Сб. науч. тр. ИКТП-Центра. - Киев, 2001. - Вып. 9 -10. - С. 232 - 249.